Індивідуально–психологічні особливості пам'яті, як фактор успішності професійної діяльності

Дослідження закономірностей професійної пам'яті, системний аналіз структури і функцій мнемічної діяльності особистості фахівця. Визначення пам'яті як базової підсистеми професійної діяльності, що забезпечує збереження її мотиваційно-цільового вектора.

Рубрика Психология
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 27.02.2014
Размер файла 36,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. Г.С.КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

УДК 159.95

ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАМ`ЯТІ ЯК ФАКТОР УСПІШНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Спеціальність 19.00.01 - загальна психологія, історія психології

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

БАНДУРКА ІРИНА ВЛАДИСЛАВІВНА

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі психології Української інженерно-педагогічної академії Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - доктор психологічних наук, професор Бочарова Світлана Петрівна, Українська інжерено-педагогічна академія, завідувач кафедри психології.

Офіційні опоненти - доктор психологічних наук, професор, дійсний член АПН України Моляко Валентин Олексійович, Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, завідувач лабораторії психології творчості;

кандидат психологічних наук;

- професор Землянська Олена Володимирівна, Національний університет внутрішніх справ МВС України, старший науковий співробітник лабораторії соціальної та психологічної роботи в ОВС.

Провідна установа - Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, кафедра загальної психології Міністерства освіти і науки (м. Харків).

Захист відбудеться “ 13 ” червня 2001 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01 в Інституті психології ім. Г.С.Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ, вул. Панківська,2.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституті психології ім. Г.С.Костюка АПН України (01033, м. Київ, вул. Панківська, 2).

Автореферат розісланий “ 11 ” травня 2001 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.О. Балл

АНОТАЦІЇ

Бандурка І.В. Індивідуально - психологічні особливості пам'яті, як фактор успішності професійної діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 - загальна психологія, історія психології.- Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, Київ, 2001.

Дисертація присвячена дослідженню закономірностей професійної пам'яті. Системний аналіз структури і функцій мнемічної діяльності особистості фахівця дозволяє визначити пам'ять як базову підсистему професійної діяльності, що забезпечує збереження її мотиваційно - - цільового вектора, відбір і переробку сприйманої інформації, її збереження і використання в рішенні пізнавальних і мнемічних задач. При цьому загальні закономірності функціонування пам'яті завжди виявляються в індивідуальної формі, а показники її успішності завжди показують значну варіативність при рішенні однорідних професійних задач.

Аналіз індивідуальних розходжень у продуктивності професійної пам'яті дозволяє виділити дві основні групи факторів, що детермінують варіативність у показниках успішності рішення пізнавальних і мнемічних задач. До об'єктивних факторів варто віднести: предметний зміст і міру труднощів пропонованих задач; до суб'єктивних факторів можна віднести властивості особистості фахівця: професійний досвід, що зберігається в довгостроковій пам'яті; сформованість способів добору і логічної переробки сприйманої інформації в оперативній пам'яті, професійно - мотиваційні установки й ін. професійний пам'ять мнемічний

Ключові слова: фахова пам'ять, юридична діяльність, мнемічна система, фактори ефективності професійної пам'яті, метапам'ять, індивідуально - психологічні особливості пам'яті, особистість фахівця.

Бандурка И.В. - Индивидуально-психологические особенности памяти, как фактор успешности профессиональной деятельности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 - общая психология, история психологии. - Институт психологии им. Г.С.Костюка АПН Украины, Киев, 2001.

Диссертация посвящена исследованию закономерностей профессиональной памяти. Системный анализ структуры и функций мнемической деятельности специалиста позволяет определить память как базовую подсистему профессиональной деятельности, которая обеспечивает сохранение ее мотивационно-целевого вектора, отбор и переработку воспринимаемой информации, ее сохранение и использование в решении познавательных и мнемических задач. При этом общие закономерности функционирования памяти всегда проявляются в индивидуальной форме, а уровни ее успешности обнаруживают значительную вариативность при решении однородных профессиональных задач.

Анализ индивидуальных различий в продуктивности профессиональной памяти позволяет выделить две основные группы факторов, детерминирующих вариативность в показателях успешности решения познавательных и мнемических задач.

К объективным факторам следует отнести: предметное содержание и меру трудности предлагаемых задач; к субъективным факторам можно отнести качества личности специалиста: профессиональный опыт, который сохраняется в долговременной памяти; сформированность способов отбора и логической переработки воспринятой информации в оперативной памяти, профессионально-мотивационные установки и т.п.

Указанные две группы факторов находятся в постоянном взаимодействии, образуя при этом единую систему, детерминирующую эффективность памяти специалиста в конкретных условиях деятельности. Успешность работы памяти специалиста может быть определена как функция взаимодействия субъекта с присущими ему особенностями воспринимаемой информации. При этом результаты решения какой-либо мнемической задачи всегда позволяют выделить высокий, средний и низкий (для данный условий) уровни успешности, которые служат показателями профессиональных мнемических способностей личности и могут быть использованы в комплексе критериев ее оценки как специалиста.

В работе показано, что значимым фактором развития и реализации памяти специалиста в решении учебно-познавательных задач является профессиональная мотивация, которая стимулирует активность усвоения воспринимаемой информации. Продуктивная роль мнемических функций в становлении профессиональной компетентности личности позволяет характеризовать память как систему важнейших общих и специальных способностей, которые обеспечивают успешность различных видов профессиональной деятельности.

Системный анализ профессиональной памяти позволяет конструировать структурно-функциональные модели, которые отражают роль мнемических процессов личности в сложном ансамбле психологических функций при решении конкретных познавательных задач. Такие модели могут стать важным структурным компонентом психограммы - модели специалиста конкретного профиля деятельности. Исследования были направлены на теоретический анализ и экспериментальное изучение процессов долговременной и оперативной памяти специалистов различных профилей: юристов, психологов, экономистов с целью определения влияния ряда объективных и субъективных факторов на результативность мнемических процессов.

Ключевые слова: профессиональная память, юридическая деятельность, мнемическая система, факторы эффективность профессиональной памяти, метапамять, индивидуально-психологические особенности памяти, личность профессионала.

Bandurka I.V. Personally-psychological particularities of memory as a factor of successfully professional activity. - Manuscript.

Dissertation to gain candidate degree in psychological sciences, Speciality - 19.00.0 - general psychology and history of psychology, - G.S.Kostiuk Institute of Psychology, Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kiev, 2001.

The dissertation is devoted to research the principles of professional memory. The systemic analysis of the mnemic activity structure and functions allows to define the memory as a basic sub-system of the professional activity, which provides maintaining of its motivational vector, information selection and transformation of and its using in the solving of professional tasks.

The research was aimed on the theoretic analysis and experimental studying of long-lasting and operative memory processes of different specialists to determinate the influence of wide range of subjective and objective factors on the effectiveness of mnemical processes.

Key words: professional memory, juridical activity, mnemic system, factors of memory's efficiency, metamemory, individually-psychological peculiarities of memory, specialist's a personality.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Проблема пам'яті є однією з традиційних проблем класичної та сучасної психології. В різних психологічних концепціях було розкрито багато загальнопсихологічних закономірностей пам'яті, яка вивчалася переважно або в навчальній діяльності дітей, або в умовах лабораторного експерименту. В теперішній час виникає необхідність дослідження мнемічних процесів у структурі конкретних видів фахової діяльності, зокрема - в діяльності фахівців правоохоронної системи.

Укріплення правової системи України потребує підготовки фахівців - правознавців високої кваліфікації і в цьому зв'язку - вивчення психологічних резервів підвищення їх професійної компетентності. Одним з важливих факторів успішності професійної діяльності є пам'ять як базова функціональна система, що забезпечує відбір і переробку потрібної інформації, засвоєння професійного досвіду і адекватне його застосування у розв'язанні професійних задач.

У класичних вітчизняних і зарубіжних дослідженнях було встановлено функції пам'яті, її процеси, види, її зв'язок з активністю суб'єкта, з його пізнавальною діяльністю, умови організації якої обумовлюють ефективність мнемічних процесів (О.М.Леонтьєв, Л.С. Виготський, С.Л. Рубінштейн, П.І.Зінченко, А.О. Смірнов, Г.Ебінгауз, П.Жане, ФБартлет та ін.). Вивчення довільних і мимовільних процесів пам'яті на базі системно-діяльнісного підходу сприяли розробці практичних рекомендацій щодо раціональних методів розвитку пам'ті і підвищення рівня засвоєння знань в навчальній дяльності (А.О.Смірнов, П.І.Зінченко, В.Я. Ляудіс, С.П.Бочарова, Е.Ф.Іванова, Л.М.Житнікова та ін.).

Дослідження пам'яті на базі інформаційного та системного підходів сприяли розкриттю продуктивних функцій пам'яті в організації та регуляції діяльності. Пам'ять починає розглядатися не як пасивне сховище набутого досвіду, а як активний процес, що здійснює переробку прийнятої інформації, її кількісний і якісний відбір, прогнозування та ін. (Дж.Мілер, Дж.Сперлінг. Р.Аткінсон, П.К.Анохін, Б.Ф. Ломов, В.П.Зінченко, С.П.Бочарова, В.Я Ляудіс). Відбувається перехід до вивчення процесів пам'яті у структурі конкретних видів професійної діяльності: спорті (А.Ц Пуні), операторській діяльності людино-машиних систем, пілотів (С.П. Бочарова, С.Г. Кисіль, В.В.Плохіх), дизайнерів (О.О. Авраменко), вивчається професіогенез пам'яті курсантів УВС (О.В.Землянська, В.Б.Шапар).

Проблема вивчення функцій пам'яті як професійно важливих здібностей особистості, зокрема спеціалістів у галузі правоохоронної діяльності, перебуває на самому початку своєї розробки. Закономірності пам'яті завжди проявляються у специфічній індивідуальній формі, і тому вивчення індивідуально-психологічних особливостей пам'яті спеціалістів сприяє як глибшому розкриттю загальних закономірностей функціонування професійної пам'яті, так і розробці методів професійного відбору спеціалістів на підставі врахування їх мнемічних здібностей.

Вибраний напрямок дослідження зв'язаний з тематичними планами: 1) з цільовим комплексним дослідженням “Вивчення та формулювання когнітивних та комунікативних здібностей студентів”, що виконується Українського інжерено-педагогічною академією за планом лабораторії педагогіки і психології інжерено-педагогічної освіти Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України; 2) з пріоритетними напрямками фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000 роки (п. 2.4); 3) з головними напрямками наукових досліджень Університету внутрішніх справ МВС України на 1996-2000 роки (п.5).

Об'єкт дослідження - професійна пам'ять фахівців у галузі правоохоронної діяльності.

Предмет дослідження - психологічна структура та індивідуальні особливості пам'яті курсантів-правознавців як суб'єктів правоохоронної діяльності.

Мета дослідження - розкрити індивідуально-психологічні особливості пам'яті як професійної важливі здібності особистості юриста.

Гіпотеза дослідження полягає в тому. що індивідуальні особливості категоріальної та функціональної структури пам'яті можливо розглядати як професійно важливі якості особистості, що зумовлюють ефективність діяльності фахівця в галузі правоохоронної діяльності.

Завдання дослідження:

Здійснити системний аналіз процесів професійної пам'яті особистості як суб'єкта правоохоронної діяльності.

Сконструювати структурно-функціональну модель професійної пам'яті, що відображає її функціональні зв'язки з когнітивними та регуляторними процесами у професійній діяльності.

Розкрити продуктивні функції та взаємодію довгочасної та оперативної короткочасної пам'яті в умовах професійної діяльності.

Охарактеризовуючи систему об'єктивних та суб'єктивних чинників, що зумовлюють індивідуальні рівні розвитку професійної пам'яті.

Екпериментально встановити залежність успішності розв'язання мнемічних та пізнавальних задач від якостей особистості спеціаліста і засобів переробки сприйнятої інформації.

Розробити діагностичний комплекс методик як засіб професійного відбору спеціалістів - правознавців на підставі оцінки їх індивідуальних мнемічних здібностей.

Методологічну основу дослідження склали загальнопсихологічні положення, сутність і розвиток особистості як суб'єкта професійної діяльності (Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, С.Л. Рубінштейн, В.Д. Шадриков), положення про механізм регуляції і саморегуляції особистості (М.Й. Боришевський), концепція діяльнісного опосередкування особистісного розвитку (О.М. Леонтьєв, С.М. Максименко, А.В. Петровський).

Методи дослідження: системний аналіз структури і рівнів ефективності професійної та навчальної діяльності; спостереження; натурний та лабораторний експеримент, тестування, аналіз результатів професійно-навчальної діяльності; структурно-функціональне моделювання діяльності; методи математичної статистки.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечена методологічним обгрунтуванням вихідних положень, відповідністю методів дослідження його меті і завданням, репрезентативністю вибірки (250 осіб), поєднанням якісного і кількісного аналізу одержаних даних.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому:

1) вперше розкрита категоріальна і функціональна структура професійної пам'яті спеціалістів у галузі правоохоронної системи

2) представлена структурно-функціональна модель професійної пам'яті;

3) подана характеристика індивідуальних особливостей пам'яті як професійно-важливих здібностей особистості фахівця;

4) експериментально досліджено систему об'єктивних і суб'єктивних факторів, що зумовлюють індивідуальну ефективність пам'яті спеціаліста.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що в ньому:

- здійснено системно-структурний аналіз взаємодії довгочасної та оперативної пам'яті у професійній діяльності юристів;

- розкрито сутність індивідуальних особливостей пам'яті як професійно важливих якостей особистості професіоналів;

- показано специфіку переробки інформації та індивідуальну варіативність ефективності пам'яті фахівців за різних умов діяльності.

Практичне значення роботи полягає в тому, що в ній:

- розроблено методологічні та методичні підходи до визначення індивідуальних особливостей пам'яті як професійно важливих здібностей;

- показано раціональні засоби організації професійної пам'яті юристів;

- побудовано експериментальний комплекс методик для визначення індивідуальних професійно важливих якостей пам'яті;

- розроблено рекомендації з раціональної організації професійної пам'яті фахівців правоохоронної діяльності.

Особистий внесок в розробку наукових результатів полягає:

- в самостійній розробці оригінальних методик експериментальних досліджень індивідуальних якостей пам'яті;

- в розкритті функціональної ролі мнемічних здібностей в структурі психограми фахівця-юриста;

- в виділенні ієрархічних рівнів пам'яті особистості в онтогенезі;

- в експериментальному вивченні об'єктивних і суб'єктивних факторів ефективності мнемічних здібностей фахівця.

Апробація роботи. Результати дослідження доповідалися і обговорювалися на науково-теоретичних семінарах кафедри психології Української інженерно-педагогічної академії (1998-2000 рр.), на науково-практичних конференціях УІПА і Університету внутрішніх справ (1998-2000 рр.), на міжнародній конференції “Ананьевские чтения” в Санкт-Петербурзькому університеті (1999 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції “Виховне, соціальне та психологічне забезпечення кадрової політики в органах внутрішніх справ: методи та технології” (2000 р.).

Основні положення дисертації відображені в п'яти публікаціях: методичному посібнику і 4 статтях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, списку використаної літератури, викладених на 185 сторінках тексту. Робота включає 8 таблиць і 22 рисунка. Список використаної літератури включає 208 джерел, з них 55 англійською мовою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність проблеми дослідження, визначається його об'єкт, предмет, завдання, гіпотеза, розкривається наукова новизна, теоретичне і практичне значення роботи.

У першому розділі “Методологічні проблеми дослідження професійної пам'яті” представлено історичний огляд ряду психологічних концепцій пам'яті. Показано, що кожна з них зробила свій позитивний внесок у розкриття різних аспектів роботи пам'яті, що свідчить про складність і багатогранність проблеми мнемічних процесів. Дослідження пам'яті на підставі теорії дій (Ж.Піаже, П.Жане, Ф.Бартлет) та теорії єдності свідомості і діяльності (Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн, А.О. Смірнов, П.І.Зінченко та ін.) наблизили вивчення закономірностей пам'яті до реальних умов її функціонування в умовах конкретних видів діяльності: ігрової, навчальної, спортивної. Були встановлені закономірності пам'яті у зв'язку з умовами організації пізнавальної діяльності (В.Я. Ляудіс, О.Ф. Іванова, Л.І. Житнікова та ін.). Пам'ять розглядалась як продукт діяльності, який забезпечує зберігання її результатів.

У руслі системного підходу, який сформувався на підставі діяльнісної, структурно-функціональної та інформаційної концепцій, були розкриті продуктивні функції пам'яті в організації та регуляції цілеспрямованої діяльності суб'єкта (П.К.Анохін, Б.Ф.Ломов, В.П.Зінченко, Р.М.Грановська, С.П.Бочарова, В.Я.Ляудіс, Р. Аткінсон, Дж. Мілер, Дж.Сперлінг та ін.). Пам'ять розглядається не як пасивне сховище набутого досвіду, а як активний процес, якому притаманні функції якісного і кількісного відбору та переробки інформації (Дж.Мілер, П.Б.Невєльскій), функції прогнозування та регуляції дій у часі, завдяки чому суб'єкт здатен поєднувати минулий, теперішній та наступний плани своєї діяльності; введено поняття хронотопу як функції просторово-часової регуляції (В.Я. Ляудіс). На підставі цих досліджень було виділено види пам'яті відповідно їх часовим характеристикам: довгочасна, короткочасна і миттєва сенсорна пам'ять (Дж. Мілер, Д. Норман. В.П. Зінченко та ін.). В руслі системного підходу були розроблені методи структурно-функціонального моделювання процесів пам'яті. Застосування цих методів дозволило виявити базову інтегральну роль пам'яті в організації усіх компонентів саморегульованої цілеспрямованої діяльності (Р.Аткінсон, С.П. Бочарова, Л.М.Веккер).

Таким чином, системний підхід, асимілюючи досягнення попередніх концепцій, забезпечує водночас вищий рівень вивчення мнемічних процесів. На підставі цих нових уявлень про структуру і функції пам'яті переглядаються і доповнюються традиційні теорії пам'яті і навчання, а також здійснюється перехід до вивчення мнемічних функцій у структурі професійних видів діяльності, зокрема діяльності цивільних і військових операторів у системах “людина - техніка”, а згодом - також в інших видах трудової діяльності, які можна віднести до систем “людина - людина”.

Діяльність юриста являє собою специфічний різновид професійної діяльності. Маючи усі загальні структурні компоненти цілеспрямованої діяльності, робота юриста протікає в особливих умовах, що зумовлює специфічність категоріального і функціонального складу його пам'яті. Ця робота пов'язана з інтелектуальними навантаженнями, які супроводжують переробку великих обсягів текстової інформації, структурування професійного досвіду в довгочасній пам'яті; дискусійні взаємодії з партнерами по судовому процесу, що потребує високої динамічності оперативної пам'яті; у прийнятті життєво значущих рішень в умовах високої психологічної напруженості та ін. Тому мнемічні здібності юриста повинні стати спеціальним об'єктом дослідження в загальній психології.

Загальні закономірності пам'яті завжди реалізуються у діях конкретної особистості фахівця. Наявність індивідуальних особливостей пам'яті зумовлює особистісну варіативність в основних показниках ефективності професійної пам'яті, таких як:

зміст (категоріальна структура) пам'яті: конкретний склад знань, еталони професійної діяльності, мотиваційні настановлення тощо;

обсяг: кількість знань і еталонів, що зберігаються в межах довгочасної і короткочасної оперативної пам'яті;

міцність (здібність до тривалого зберігання інформації);

динамічність (здібність до швидкої переробки інформації, адаптації до певних умов тощо);

готовність пам'яті (здібність до своєчасного відтворення значущої інформації);

оперативна структура, що характеризується співвідношенням в пам'яті індивіда сенсорних та логічних засобів переробки професійної інформації.

Вивчення індивідуальних особливостей пам'яті спеціаліста дозволяє розглядати їх як професійно важливі здібності фахівця зокрема, в галузі правоохоронної діяльності). Індивідуально-психологічні особливості пам'яті фахівця необхідно досліджувати як важливі фактори успішності професійної діяльності.

У другому розділі “Ефективність мнемічних процесів професіонала в зв'язку з індивідуальними якостями особистості” розглянуті продуктивні функції пам'яті як інтегратора професійного досвіду особистості юриста.

У структурі індивідуальної діяльності професіонала пам'ять виконує відображувальні, системозвітні та регуляторні функції. Тому при вивченні мнемічних особливостей як важливих компонентів особистості ми виділяємо два взамопов'язані, але специфічні аспекти:

залежність операційної структури мнемічних процесів (запам'ятання, відтворення та ін.), а також їх ефективності від індивідуальних особливостей особистості фахівця (мотиваційних, емоційних, типологічних, інтелектуальних);

залежність ефективності професійної діяльності (розв'язування професійних задач) від продуктивних функцій пам'яті: її змісту, структури, наявності професійних еталонів, засобів переробки професійно значущої інформації.

В єдності цих аспектів пам'ять фахівця-юриста функціонує як єдина складна саморегульована відкрита система, що розвивається і удосконалюється в умовах професіогенезу, спеціалізуючись на переробці інформації певного виду: образної та логічної, зорової та слухової тощо. У зв'язку з цим, у професіоналів формується певний індивідуальний тип пам'яті та індивідуальний стиль інтелектуальної переробки професійно значущої інформації.

Аналіз проблеми особистісних відмінностей пам'яті показує, що сприятливі для професійної діяльності індивідуально-психологічні особливості функціонування мнемічних процесів можуть розглядатися як професійні здібності спеціаліста; вони забезпечують високу ефективність прийому, переробки, зберігання і практичного використання професійно цінної інформації.

У дослідженнях професійної пам'яті індивідуальні особливості мнемічних процесів при конструюванні професіограм та психограм юридичної діяльності серед професійно-важливих здібностей майже не згадувалися. Натомість у нашому дослідженні розроблена в руслі системного підходу поняття про пам'ять як базову і інтегруючу функціональну систему співвідноситься зі структурою професійної діяльності юристів різних фахів: слідчих, адвокатів, прокурорів та ін.

В роботі наведена розроблена нами схема психограми особистості юриста, в якій визначена структура професійно важливих якостей фахівця. Серед цих якостей значуща місце займають функції пам'яті та мнемічних здібностей.

Базові та інтегративні функції пам'яті юриста відображені нами в структурно-функціональній моделі (рис.1). Видно, що базовою основою професійної діяльності є пам'ять в єдності її двох видів - довгочасної та короткочасної оперативної. Довгочасна пам'ять виступає як система організації і забезпечення індивідуального досвіду особистості, її цільових установок, мотивації, еталонів діяльності, загальнокультурних та професійних знань, тобто виступає як індивідуальний суб'єктивний “інтернет”.

Оперативна пам'ять - це комунікативний блок, що здійснює взамозв'язок довгочасної пам'яті з усіма іншими структурними компонентами професійної діяльності. Сенсорна (іконічна) пам'ять здійснює пошук, прийом і динамічну переробку вхідної інформації у відповідності з мотиваційними стимулами, що надходять через оперативну пам'ять з пам'яті довгочасної. Таким чином, пам'ять суб'єкта в сукупності її трьох функціональних рівнів забезпечує зв'язок між сенсорними, мислительними та іншими операціями, організуючи їх в єдину самоврегульовану цілеспрямовану систему професійної діяльності.

Структура пам'яті фахівця може бути представлена не тільки по горизонталі у формі когнітивних операцій, але також - у вигляді вертикальної структури, що відображає ієрархічну структуру пам'яті і послідовність формування онтогенетичних рівнів пам'яті. В розробленій нами схемі до цих рівнів належать:

генетична пам'ять, що є біогенетичною основою мнемічної системи індивіда і зумовлює динамічні, енергетичні, типологічні задатки мнемічної діяльності;

індивідуально-набута пам'ять як система, що складається в індивідуальному досвіді в умовах онтогенезу;

соціально-опосередкована пам'ять, що складається в систематичному навчанні і соціальній практиці особистості;

метапам'ять як вищий рівень, що відповідає високому інтелектуальному розвитку особистості, яка поєднує в своїй пам'яті індивідуальний і соціальний досвід у творчому розв'язанні професійних задач.

Усі вказані ієрархічні рівні пам'яті взаємодіють між собою. Особистість як біосоціальна система інтегрує в собі різні за рівнем складності прояви мнемічних функцій, починаючи з базових психофізіологічних і закінчуючи рівнем метапам'яті, до якої належить професійна пам'ять фахівця.

Індивідуальні особливості пам'яті залежать від того, до якого рівня розвитку мнемічної системи підіймається особистість в онтогенезі, в професійному навчання, а досягнутий рівень через механізми зворотного зв'язку детермінує загальну успішність професійної діяльності, її індивідуальний стиль, засоби засвоєння і практичного застосування професійної інформації.

У третьому розділі “Експериментальне дослідження індивідуальних особливостей пам'яті професіонала” викладені результати вивчення різних аспектів пам'яті студентів і курсантів.

1. Ефективність пам'яті у зв'язку з особливостями професійних інтересів курсантів-юристів двох вузів: Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого і Університету внутрішніх справ.

Для вивчення мотиваційних особливостей ставлення до професії використовувався модифікований нами текст Н.І.Рейнвальд, що дозволяє визначити індивідуальний профіль діяльності особистості. Аналіз одержаних індивідуальних показників за кожним фактором тесту свідчить про велику їх варіативність. Поєднуючи близькі за рівнем вираженості індивідуальні показники відповідей по всіх факторах, можливо виділити три основні типи піддослідних: вищий, середній і нижчий.

Співвідношення показників рівнів визначеності професійних інтересів і показників засвоєння професійно значущої інформації з курсу “Кримінальне право” курсантами-юристами показало, що існує висока кореляція між сформованістю професійної мотивації і результатами засвоєння професійної інформації курсантами вищого, середнього і нижчого типів (відповідно r = 0,78, p < 0,05; r = 0,71, p < 0,05; r = 0,66, p < 0,05) протягом навчального року.

Успішність засвоєння навчальної інформації визначається нами за кількістю відтворених смислових одиниць текстів. Перевірка у формі контрольних робіт проводилася: двічі протягом 1-го семестру до початку сесійного періоду, один раз на початку сесійного періоду, аналізувалися подані в письмовому виді відповіді на іспитах, дві перевірки в післясесійний період і одна перевірка наприкінці 2-го семестру. Піддослідні вищого типу показують послідовний процес активного засвоєння інформації протягом 1-го семестру, високий рівень відтворення на іспитах (до 95%), після чого протягом 2-го семестру проходить неминучий процес часткового забування під впливом стирання мнемічних слідів і інтерференції (до 70%). Піддослідні середнього типу показують нерівномірний процес засвоєння професійної інформації, пасивний на початку семестру і більш активний в період сесії (до 75%). Установка на складання іспитів значно активізує роботу пам'яті, після чого на протязі 2 семестру спостерігається значне зниження обсягу засвоєної інформації (до 48%). Піддослідні слабкої підгрупи показують подібну динаміку засвоєння професійної інформації протягом року, але на значно нижчому рівні (в період сесії 46%, в кінці навчального року 17%).

Психологічна сутність одержаних зв'язків полягає, ймовірно, в тому, що висока навчально-професійна мотивація активізує відбір в оперативній пам'яті і закріплення в довгочасній пам'яті курсантів і студентів-юристів професійно значущої інформації і сприяє міцному її зберіганню з метою використання у розв'язуванні професійних задач. Тому виховання адекватної професійної мотивації і стійких професійних інтересів є необхідними умовами розвитку професійної пам'яті спеціалістів.

2. Ефективність професійної пам'яті у зв'язку з мірою трудності розв'язуванних когнітивних задач.

У проведених експериментах нами вивчалися індивідуальні засоби переробки (організації) інформації при розв'язанні когнітивних задач та їх вплив на успішність відтворення. Було використано конструктивний тест С.П.Бочарової, який дозволяє фіксувати характер і кількість спроб, структуру зробленої композиції, повноту і безпомилковість її відтворення. Піддослідні (4 групи курсантів-юристів; 4 групи економістів) розв'язували 4 конструктивні задачі різної міри трудності, яка зумовлюється кількістю можливих варіантів розв'язки і обчислюється як міра невизначеності в двоїчних одиницях (бітах).

Одержані результати показують певні відношення між мірою трудності задач і тривалістю розв'язування:

Міра трудності задач і час розв'язання. Із зниженням міри трудності задач від I до IV знижується час їх розв'язання (від 45,7 до 4,8 хв.). Але час вирішення, не корелює з ефективністю відтворення (I задача, що потребує в середньому 45,7 хвилин, дає максимальну кількість помилок при відтворюванні).

Об'єктивно задана міра трудності задач (від 7,8 до 0 дв. од.) значущим чином впливає на ефективність наступного відтворення, але ця залежність не є лінійною. У I задачі в умовах високої невизначеності (7,8 дв.од.) спостерігається найбільша кількість помилок (35,5). Із зниженнями міри трудності ефективність пам'яті спочатку підвищується (17,4 помилок), а потім знову послідовно надає (24,6 и 26,0). Об'єктивно задана міра трудності (організація умов задач) детермінує пізнавальну активність піддослідних, спрямовану на пошук раціональних засобів розв'язання задачі і створення оптимальної концептуальної моделі відтворюваного образу. В IV задачі, при відсутності невизначеності, піддослідним залишається тільки накладати певні геометричні фігури на поданий контур. В цих умовах піддослідні проявляють мінімальну розумову активність і тому, швидко і правильно розв'язуючи задачу, показують самий низький рівень відтворення.

Суб'єктивна міра трудності і ефективність пам'яті. В експериментах наочно проявлялася індивідуальна варіативність в засобах вирішення задач, зниженні об'єктивної міри їх трудності і успішності відтворення. Відповідно можна виділити типи “сильних”, “середніх” і “слабких” піддослідних.

“Сильні” піддослідні здатні найкраще справитися з об'єктивною трудністю задачі, знайти оптимальний спосіб розв'язання і створити логічну симетричну структуру рисунку та його чітку концептуальну модель, яка зберігається в довгочасній пам'яті як надійна програма наступного відтворення.

“Слабкі” піддослідні вирішують задачу шляхом “спроб і помилок”, хаотично випробовуючи різні варіанти і навіть в умовах повної визначеності, коли об'єктивно є лише один варіант розв'язку в IV задачі, для них виникає деяка суб'єктивна міра трудності і знижується успішність відтворення.

В зв'язку з різним співвідношенням об'єктивної та суб'єктивної мір трудності задач змінюється і кількісний склад підгруп (типів) піддослідних - “сильних”, “середніх” і “слабких”. (Так, в умовах високої невизначеності в І задачі в групу “сильних” входить 40%, і в групу “слабких” входить 45% піддослідних. В умовах зниження невизначеності умов ІІ задачі “сильні” відповідно складають 60%, “слабкі” - 8%).

Мнемічні здібності юриста проявляються переважно в уміннях структурувати сприйняту інформацію, знижуючи суб'єктивну міру трудності професійних задач. В професійній діяльності юриста часто мають місце інформаційні перевантаження в зв'язку з великою кількістю неупорядкованих фактів, версій, подій тощо. Тому розроблені нами методики можуть бути застосовані в якості тестів для професійного відбору спеціалістів з юридичних фахів.

3. Особливості переробки текстової інформації в професійній пам'яті.

Основний обсяг інформації, що надходять до пам'яті складають вербальні повідомлення (у зоровій і звуковій формі). В проведеному нами експерименті вивчався вплив еталонів довгочасної професійної пам'яті на ефективність запам'ятовування навчальних текстів. Піддослідні курсанти-юристи, психологи і економісти повинні були прочитати, проаналізувати і довільно відтворити 2 тексти - нейтральний (географічного змісту) і професійний (з юридичної психології). В 1-й серії запам'ятовувався письмовий текст шляхом візуального сприймання, у 2-й серії - на основі слухового сприймання. Ефективність запам'ятовування текстів вимірювалася кількістю відтворених смислових одиниць.

Одержані результати свідчать про те, що успішність запам'ятовування нейтрального тексту менш ефективна порівняно із запам'ятовуванням професійного тексту, причому в запам'ятовуванні професійного тексту більше виражена диференціація між групами курсантів різних фахів. Курсанти-економісти показали більш успішне відтворення числових даних і логічних зв'язків у нейтральному тексті, юристи і психологи - перевагу в аналізі і запам'ятовуванні емоційно-психологічних моментів показань свідків у суді.

Ефективність відтворення акустично сприйнятих нейтральних і професійних текстів виявилася значно нижчого у всіх групах піддослідних порівняльно з відтворенням візуально сприйнятих текстів.

Аналіз операцій по смисловій організації і запам'ятовуванню акустичних текстів показує, що в слуховій пам'яті значно сильніше, ніж в зоровій, виражено явище ретроактивної інтерференції. При акустичному сприйманні текстів значно трудніше відбувається процес логічного структурування інформації та її підготовка до відтворення.

Запам'ятання професійно значущих текстів є більш продуктивним завдяки тому, що в довгочасній пам'яті курсантів закладена професійна інформація, що стимулює відбір і запам'ятання нової інформації в оперативній пам'яті фахівців.

4. Вплив особливостей пам'яті спеціаліста на індивідуальний стиль інтелектуальної переробки професійно значущої інформації.

Індивідуально-психологічні особливості пам'яті курсантів у процесі оволодіння професійною діяльністю змінюються залежно від вимог цієї діяльності і включаються в єдину систему інтелектуальної активності фахівця, забезпечуючи основу для формування індивідуального стилю пізнавальної активності особистості. Нами були виділені наступні типи стилю: текстуальний (з орієнтацією на повноту відтворення тексту без врахування його логічної структури, зв'язаний зі значною кількістю помилок); скануючий (робота з цілісним зоровим образом тексту, часте повернення до первісних фрагментів тексту, успішність запам'ятовування залежить значною мірою від рівня розвитку зорової пам'яті, наявність значної кількості помилок - перестановок, логічна структура тексту не сформована цілком); оперативний, емоційно насичений (активне оперування створеними образами, яскравими, емоційно насиченими, поява значної кількості помилок - привнесень, тобто смислових одиниць, що були відсутні в даному для запам'ятовування тексті); дискурсивно - логічний (базується на міркуванні, що складається з послідовного ряду логічних ланок, найбільш успішний для розглянутих у даній серії задач) - цей стиль спостерігався найчастіше в групі сильних і середніх; хаотичний, фактично несформований стиль, спостерігався частіше в групі слабких. Універсальний стиль проявляє динамічність і адаптивність залежно від поставлених інтелектуальних задач, від конкретних умов діяльності.

ВИСНОВКИ

Продуктивна роль мнемічних функцій у становленні професійної компетентності особистості дозволяє характеризувати пам'ять як систему найважливіших загальних і спеціальних здібностей, що обумовлюють успішність різних видів професійної діяльності.

Важливим фактором розвитку і реалізації пам'яті фахівця у розв'язанні навчально-пізнавальних задач є професійна мотивація, що стимулює активність засвоєння сприйманої інформації.

Провідну роль у розвитку професійної пам'яті фахівців (юристів, психологів, економістів) відіграє процес переробки і засвоєння текстової інформації.

У зв'язку з характером розв'язуваних професійних задач у випробуваних різних спеціальностей домінує або образний (у юристів), або абстрактно - логічний тип пам'яті (в економістів). При цьому у всіх випробуваних зорова вербальна пам'ять переважає порівняно з вербальною слуховою пам'яттю.

Запам'ятовування професійно значущих текстів відзначається високою ефективністю у зв'язку з тим, що в довгостроковій пам'яті фахівців закладена адекватна інформація - визначені еталони і способи інтелектуальної діяльності, що стимулюють прийом, відбір і переробку нової інформації в оперативній пам'яті.

Варіативність у показниках успішності розв'язання пізнавальних і мнемічних задач обумовлена як структурою (об'єктивно заданою мірою труднощів), так і притаманними конкретному суб'єкту способами переробки сприйманої інформації, суб'єктивною мірою трудності, зв'язаною з наявністю і характером професійного досвіду.

Особистісні властивості суб'єкта, такі як рівень самоконтролю й інтелектуальної активності, значною мірою обумовлюють індивідуальний стиль перебігу мнемічних процесів і, відповідно, успішність розв'язання професійних задач.

Отриманні нами експериментальні дана дають підстави стверджувати можливість формування професійної пам'яті в умовах професійно - навчальної діяльності.

Розроблений нами комплекс експериментальних методик може бути практично використаний для психодіагностики мнемічних здібностей в умовах профотбору фахівців і лонгитюдного контролю успішності їхньої професійної діяльності.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНИЙ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Бандурка И.В. Роль индивидуально-психологических особенностей в профессиогенезе памяти работников ОВД // Вісник Університету внутрішніх справ. - Х., 1999. - Вип. 8. - С. 240-244.

Бандурка І.В. Пам'ять і індивідуальний стиль фахівця // Вісник Харківського університету. - Х., 2000. - №. 472. - С. 18-22.

Бандурка І.В. Індивідуально-типологічні якості професійної пам'яті юристів // Наукові записки Харківського військового університету. - Х., 2000. - Вип. VІІ. - С. 188-192.

Бандурка І.В. Індивідуально-типологічні особливості пам'яті як мнемічні професійні здібності фахівця // Вісник Харківського університету. - Х., 2000. - №. 498. - С. 7-10.

Бандурка И.В. Методологические проблемы памяти в современной психологии: Методическое пособие по курсу “Общая психология”. - Х., 2000. - 48 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Психологічні моделі відношення особистості. Система відношень та характер мотивації професійної діяльності жінок-працівників ОВС. Професійно-психологічна підготовка слідчих. Дослідження ставлення дівчат-курсантів до соціально-професійно значущих явищ.

    дипломная работа [222,8 K], добавлен 26.12.2012

  • Особливості психодіагностики та профорієнтаційної роботи психолога. Індивідуально-психологічні особливості і професійні здібності. Здійснення заходів профвідбору, професіографія. Критерії успішності професійної діяльності. Професійне консультування.

    курсовая работа [41,7 K], добавлен 23.08.2010

  • Мотиваційна сфера особистості. Структура професійної діяльності працівників органів внутрішніх справ. Гендерні стереотипи професійної діяльності. Характеристика вибірки та методів дослідження. Особливості неусвідомлюваного ставлення до важливих понять.

    курсовая работа [70,9 K], добавлен 28.12.2012

  • Побудова моделі діяльності та особистості фахівця соціальної сфери. Аналіз функціонального, предметного та особистісного аспектів діяльності даного спеціаліста. Методи гуманістичної психології та рефлексивно-терапевтичний підхід у роботі з клієнтом.

    статья [156,9 K], добавлен 11.10.2017

  • Вивчення сутності інтервізії та специфіки її застосування як засобу підготовки студентів-психологів до побудови професійної кар’єри. Розкриття змісту і вдосконалення структури готовності психолога до консультативної діяльності як складової його кар’єри.

    статья [22,3 K], добавлен 11.10.2017

  • Проблема відношень в професійній діяльності працівників ОВС. Професійно-психологічна підготовка працівників ОВС. Аналіз сутності системи відношень та характеру мотивації професійної діяльності чоловіків та жінок працівників органів внутрішніх справ.

    дипломная работа [143,5 K], добавлен 26.12.2012

  • Основні теоретичні та емпіричні підходи до вивчення системи відношень особистості. Загальна характеристика груп досліджуваних: дівчат-курсантів та жінок-слідчих. Особливості системи відношень та характеру мотивації професійної діяльності працівників ОВС.

    дипломная работа [140,6 K], добавлен 28.12.2012

  • Психологічний аналіз екстремальних факторів професійної діяльності керівника системи МНС України. Індивідуально-психологічні фактори працівників пожежно-рятувальних підрозділів МНС України. Негативні фактори працівників аварійно-рятувальних підрозділів.

    курсовая работа [1,7 M], добавлен 08.09.2014

  • Аналіз досліджень з проблеми адаптації до професійного стресу. Специфіка професійної діяльності працівників колекторської компанії. Емпіричне дослідження та рекомендації щодо уникнення стресових ситуація в процесі діяльності колекторської компанії.

    дипломная работа [373,7 K], добавлен 14.07.2013

  • Аналіз особливостей специфічних критеріїв професійної спрямованості студентів, шляхів підготовки їх до праці в умовах навчання. Аналіз їх практичного вираження у поведінці студентів та розвитку їх змістовних характеристик у навчально-виховному процесі.

    статья [24,5 K], добавлен 06.09.2017

  • Аналіз питання адаптаційної здатності особистості. Сутність психологічної та соціально-психологічної адаптації, їх місце у професійному становленні майбутнього фахівця. Модель адаптації майбутнього медичного працівника до умов професійної діяльності.

    статья [292,0 K], добавлен 05.10.2017

  • Соціально-психологічні особливості студентського віку та емпіричне дослідження ціннісно-мотиваційної сфери. Специфіка навчальної мотивації студента, а також діагностика за методикою "Методика вивчення мотивації професійної діяльності" К. Замфир.

    курсовая работа [68,4 K], добавлен 01.11.2012

  • Психологічні шляхи формування конструктивного перфекціонізму та професійної ідентичності особистості. Технології оптимізації перфекціоністських настанов фахівців. Проведення професійно-орієнтованого тренінгу для розвитку професійної ідентичності офіцера.

    статья [20,8 K], добавлен 24.04.2018

  • Психологічні особливості особистості менеджера, необхідні навики та вміння для його професійної діяльності. Емпіричне дослідження комунікативних вмінь менеджера, характеристика його основних методів, програма та інструментарій, інтерпретація результатів.

    дипломная работа [510,5 K], добавлен 06.06.2009

  • Психологічний аналіз діяльності професіонала, поняття дії та проблема розрізнення суб'єкта, дії, об'єкта і навколишнього світу. Імітаційні, інформаційні, інформаційно-процесуальні та кореляційні моделі праці. Методика дослідження переробки інформації.

    курсовая работа [67,4 K], добавлен 12.10.2010

  • Дослідження професійної діяльності адвоката, яка характеризується різноманітністю та наповнює внутрішню діяльність адвоката системою цінностей, пропонує пов’язані з нею проекти, вибір, переваги. Психологічна культура в практичній діяльності адвоката.

    статья [22,2 K], добавлен 05.10.2017

  • Емоційне вигоряння в сучасних підходах психологічної науки. Особливості професійної діяльності журналістів та складання їх професіограми та психограми. Емпіричні дослідження впливу емоційного вигорання на професійну діяльність журналіста-репортера.

    курсовая работа [118,6 K], добавлен 02.09.2011

  • Педагогічне спілкування як фактор ефективності організації навчального процесу. Готовність до спілкування як умова професійної діяльності. Технологія розвитку комунікативної компетентності педагога. Методика діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі.

    курсовая работа [48,5 K], добавлен 22.01.2013

  • Психологічне поняття індивідуального стилю педагогічної діяльності. Структура особистості як основа формування індивідуального професійного стилю. Експериментальне дослідження стильових особливостей та аналіз успішності вчителів загальноосвітньої школи.

    курсовая работа [155,9 K], добавлен 11.04.2015

  • Аналіз змісту поняття "психологічний ресурс". Основні властивості ресурсів. Роль психологічного ресурсу в процесі професійної діяльності майбутнього психолога та житті людини. Аналіз втрати ресурсів як первинного механізму, що запускає стресові реакції.

    статья [21,0 K], добавлен 24.04.2018

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.