Психологічні особливості формування професійної компетентності працівників ОВС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет внутрішніх справ

УДК 159.9:159.94:159.947

Психологічні особливості формування професійної компетентності працівників ОВС

Спеціальність 19.00.06 - юридична психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Губарєва Ольга Семенівна

Харків 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України, м. Харків.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України Бандурка Олександр Маркович,Верховна Рада України, народний депутат.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Бочарова Світлана Петрівна, Українська інженерно-педагогічна академія, завідувач кафедри загальної та інженерної психології;

кандидат психологічних наук, доцент, Ліпатов Іван Іванович, Харківський університет повітряних сил, професор кафедри психології та педагогіки, м. Харків.

Провідна установа: Інститут психології ім. Г.С. Костюка, АПН України, м. Київ.

Захист відбудеться „9” грудня 2005 р. о 10. 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К64.700.04 при Харківському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, пр-т 50-річчя СРСР, 27

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, пр-т 50-річчя СРСР, 27

Автореферат розісланий „8” листопада 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.В. Попова

професіограма психограма працівник компетентний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Проблема досягнення високого професіоналізму і компетентності працівників органів внутрішніх справ (ОВС) є однією з найбільш важливих в забезпеченні ефективної діяльності правоохоронної системи нашого суспільства.

Розвиток системи органів внутрішніх справ як однієї із складових загальної правоохоронної системи суверенної України почався в 90-х р. ХХ-ст. і спричинив необхідність вирішення низки специфічних професійних задач. Це насамперед законодавче забезпечення правоохоронної діяльності, розробка чітких критеріїв відбору та комплектування кадрів, які відповідають новим соціально-економічним трансформаціям суспільства, а також необхідність створення нової, адекватної системи професійної підготовки фахівців у вузах Міністерства внутрішніх справ України. До цих задач слід віднести й актуальні для сьогодення вимоги щодо визначення професійно важливих якостей особистості і адекватних методів дослідження професійного відбору працівників органів внутрішніх справ.

Актуальність дослідження обумовлена необхідністю розробки дієвого науково обґрунтованого механізму підвищення професійного рівня працівників ОВС України. Гуманізація процесу професійного навчання та діяльності, велика увага до людського фактору передбачає забезпечення збалансованості між професійними вимогами до особистості, її інтересами і спрямованістю, а також рівнем сформованості загальних та спеціальних здібностей, потенційних можливостей. Однією з головних умов вирішення зазначеної проблеми є створення системи психологічної підготовки та формування професійної компетентності майбутніх працівників ОВС. Її особливе значення зумовлюється і тим, що успішність підготовки залежить від наявності певної системи індивідуально-психологічних якостей, тому що недостатній їх розвиток є причиною низької придатності до навчання та майбутньої професійної діяльності, а також значної кількості відрахувань із навчальних закладів та звільнень з роботи.

Таким чином, розробка змісту та процедури психологічного забезпечення процесу формування професійної компетентності працівників системи МВС має особливу актуальність та гостроту, що і визначило тему даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках „Комплексної програми удосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції на 1999-2005 рр.” (Розпорядження МВС України №1 від 4.01.99 р.), „Програми кадрового забезпечення оперативно-службової діяльності ОВС на період до 2006 р.” (розд. 7, п. 5 „Робота з особовим складом”), „Комплексної програми кадрової політики в органах і підрозділах внутрішніх справ і забезпечення законності та дисципліни на 2001-2005 рр.” (Наказ МВС України №515 від 30.06.2001 р.), планів наукових досліджень лабораторії соціальної та психологічної роботи в органах внутрішніх справ України Харківського національного університету внутрішніх справ. Тема дисертації відповідає пріоритетним завданням навчального процесу по підготовці кваліфікованих спеціалістів для органів внутрішніх справ з урахуванням соціально-економічних та правових змін в українському суспільстві.

Метою дослідження є науково-методичне обґрунтування ефективності комплексної методики психологічного забезпечення процесу формування професійно компетентних працівників системи МВС.

Зазначена мета обумовила такі задачі дослідження:

а) визначити зміст поняття професійної компетентності працівників ОВС;

б) розкрити та теоретично обґрунтувати зміст і структуру професійно значущих якостей особистості працівника органів внутрішніх справ України ;

в) здійснити професіографічний аналіз діяльності працівників ОВС та побудувати відповідні моделі: професіограми та психограми фахівця органів внутрішніх справ України (на прикладі керівника підрозділу районного відділу ОВС);

г) визначити критерії ефективності психологічного забезпечення процесу формування професійно компетентних працівників ОВС.

Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки працівників ОВС.

Предмет дослідження - психологічні закономірності формування професійно важливих якостей особистості працівників підрозділів ОВС.

Для реалізації поставлених задач у роботі використовуються наступні теоретичні та емпіричні методи дослідження: системно-теоретичний аналіз стану проблеми на основі вивчення психологічної, а також спеціальної службової і юридичної літератури; аналіз нормативних документів МВС України; анкетування, методи аналізу діяльності, психодіагностичні методи вивчення й оцінки структури професійно необхідних якостей, що забезпечують високу компетентність працівників ОВС; метод моделювання та професіографії, методи математичної статистики.

Методологічна основа дослідження включає:

1) теоретичні положення, пов'язані з концепцією єдності психіки та діяльності, яка розробляється у вітчизняній психології (Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, О.Н. Леонтьєв, С.Д. Максименко, С.Л. Рубінштейн та ін.);

2) принципи системного підходу в психології (П.К. Анохін, С.П. Бочарова, Б.Ф. Ломов, В.Д. Шадріков та ін.);

3) системно-структурний підхід до проблеми особистості (Б.Г. Ананьєв, П.К. Анохін, Г.О. Балл, В.С. Мерлін, К.К. Платонов, В.А. Семіченко та ін.);

4) системно-структурний підхід до аналізу професійної діяльності (К.А. Абульханова-Славська, Б.Г. Ананьєв, О.М. Бандурка, С.П. Бочарова, Н.С. Глуханюк, Е.Ф. Зеєр, Є.А. Климов, Б.Ф. Ломов, В.А. Моляко, В.Д. Небиліцин, Н.В. Чепелєва, В.Д. Шадриков та ін.).

5) теоретичні положення, пов'язані з теорією моделі спеціаліста (Г.В. Акопов, О.М. Бандурка, С.П. Бочарова, О.В. Землянська, Д.А. Григор'єв, А.А. Деркач, І.В. Ємшина, Н.В. Кузьміна, А.К. Маркова, Н.Н. Нечаєв, А.А. Реан, А.П. Ситніков).

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому:

вперше здійснено системно-психологічний аналіз теорій професійної компетентності працівників ОВС, який дав можливість усвідомити сутність, зміст та структуру системи професійно значущих якостей працівника органів внутрішніх справ України; виділити перелік їх основних складових, вагомих у вирішенні задач прогнозування професійної придатності;

уточнено психологічну структуру професійної діяльності працівників ОВС; об'єктивні та суб'єктивні фактори розвитку їх професійної компетентності;

дістало подальшого розвитку визначення умов ефективної організації процесу формування професійної компетентності персоналу ОВС.

Практична значущість роботи полягає в тому, що в дослідженні:

розроблено та запропоновано методи оцінки професійно-важливих якостей особистості працівників ОВС, до яких увійшли тестові батареї, діагностичні опитувальники, математичний апарат;

визначено стадії професійного становлення фахівця ОВС та обґрунтовані критерії успішності розвитку професійної компетентності;

побудовано психограму керівника підрозділу ОВС та відтворено його професіограму;

розроблено рекомендації, які можуть сприяти організації ефективної психологічної служби в системі ОВС.

Матеріали дисертаційного дослідження у вигляді рекомендацій можуть бути використані фахівцями Центрів практичної психології при УМВС України в областях в процесі профорієнтаційної роботи та психологічного супроводження проходження служби особовим складом. Результати дисертаційного дослідження підготовлені для використання та впроваджені в учбово-методичній роботі Харківського Національного університету внутрішніх справ та Академії цивільного захисту (акти впровадження № 24 від 7.06.2005р. та № 77 від 24.05.2005р.), а також у вигляді пропозицій до проектів законів України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України”(реєстр. № 8044) та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо створення служби безпеки дорожнього руху)” (реєстр. №8339).

Апробація. Основні положення та висновки дисертації було апробовано у доповідях на трьох конференціях: “Комунікативна компетентність працівників та їх зв'язки з громадськістю” (Міжнародна науково-практична конференція, 15-16 травня 2003, Львів, Львівський інститут внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ України); “Управління великими соціальними системами та гуманітарно-технічна еліта” (Міжнародна наукова конференція, 22-23 травня 2003, Харків, НТУ “ХПІ”); “Гуманітарно-технічна еліта і управління великими соціальними системами” (Міжнародна наукова конференція, 26-27 травня 2004, Харків, НТУ “ХПІ”). Результати дослідження використовуються при викладанні лекційних курсів „Загальна психологія” та „Професійна психологія”.

Публікації. Матеріали дисертації були опубліковані в шести статтях, три з яких надруковані в фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Зміст роботи викладений на 167 сторінках друкованого тексту, містить 10 таблиць та 14 рисунків. Зміст роботи доповнюють 226 найменувань використаної літератури, 19 з яких на іноземній мові, та 11 додатків на 14 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається об'єкт та предмет дослідження, завдання, методологічна основа та методи дослідження, висвітлюються наукова новизна, практичне значення роботи. Наведено дані про апробацію роботи та її впровадження у практику.

Перший розділ „Проблеми професійної підготовки працівників органів внутрішніх справ” містить теоретичний аналіз стану досліджуваної проблеми в психологічній науці та практиці професійної підготовки працівників ОВС.

Проблемі професійної підготовки присвячені дослідження В.А. Бодрова, Е.Ф. Зеєра, Д.А. Григор'єва, А.І. Каптерєва, А.К. Маркової, В.А. Машина, Ю.П. Поваренкова, О.С. Романової, А.І. Турчинова, В.Д. Шадрікова. Психологічні аспекти професійного розвитку особистості працівників ОВС присвячені роботи О.М. Бандурки, С.П. Бочарової, О.В. Землянської, О.В. Тімченка, А.В. Москаленка, В.Л. Васильєва, Г.Є. Запорожцевої та ін.

Питання проектування та організації професійного розвитку та досягнення його вершин (акмеологія) розглянуті в дослідженнях Г.В. Акопова, А.А. Деркача, Н.В. Кузьміної, А.К. Маркової, Н.П. Нечаєва, А.П. Ситнікова та інших.

Основні зарубіжні теорії професійного розвитку можуть бути спрямовані на розробку таких концепцій професійного розвитку особистості, як дифференціально-діагностична, психодинамічна, типологічна.

У результаті аналізу теорій професійного розвитку можна виділити два підходи щодо процесу професіоналізації:

- пов'язаний з розвитком та саморозвитком особистості;

- пов'язаний з зануренням особистості в ту чи іншу систему професійної діяльності.

З позицій системного підходу поняття індивідуальних якостей спеціаліста (Б.Г. Ананьєв, Б.Ф. Ломов) можна розділити на три категорії (рівні) взаємодіючих властивостей:

- професійно значущі психофізіологічні якості індивіда, які зумовлені природними задатками та впливають на успішність формування психологічних професійно важливих якостей (швидкість сенсомоторних реакцій, зорово - рухової координації, екстра-інтроверсія, енергетизм, типологічні якості нервової системи та інше);

- професійно важливі психологічні якості особистості працівника, які безпосередньо впливають на виконання певної діяльності (тип пам`яті, тип мислення, спостережливість, дисциплінованість, сила волі та ін.);

- соціально-психологічні якості, які формуються лише в умовах соціальних взаємовідносин особистості професіонала (правосвідомість, переконання, мотивація праці).

Визначені державою пріоритети та напрямки професійного розвитку працівників правоохоронних органів знайшли своє відображення у Законах України “Про міліцію”, “Про оперативно-розшукову діяльність”, “Про внутрішні війська”, Указах Президента України, Постановах Кабінету Міністрів України та наказах і розпорядженнях МВС України. У Комплексній програмі вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції на 1999-2005 рр., яка затверджена Міністерством внутрішніх справ України, підкреслюється, що правова свідомість і правова культура працівників правоохоронних органів відіграють важливу роль у виконанні службових обов'язків та визначають їх поведінку у повсякденному житті. Висока кваліфікація, професійна, моральна та правова культура правників забезпечує їм високий авторитет та повагу у суспільстві.

Важливим елементом правової культури працівника органів внутрішніх справ є його правосвідомість. Правосвідомість працівника ОВС - це свідоме ставлення до виконання правових вимог, яке формується та реалізується в процесі засвоєння соціального досвіду, теоретичної та предметної діяльності, а також в процесі комунікації. Структуру правової свідомості створюють чотири складові: правові знання, правові оцінки, правові установки, правова саморегуляція (О.М. Бандурка, С.П. Бочарова, О.В. Землянська ).

Аналіз психологічних досліджень у галузі психології професій дозволяє досить змістовно і глибоко розкрити основні феномени процесу професійної діяльності особистості, зокрема деяких конкретних видів професійної праці. Але цей аналіз дозволяє нам також визначити, що такий суспільно важливий вид діяльності, як правоохоронна, ще не отримав адекватного теоретичного і практично спрямованого психологічного аналізу в галузі юридичної психології, що зумовлює актуальність нашого дослідження .

У другому розділі „Психологічна структура службової діяльності працівника ОВС” досліджено проблему підготовки професіонала належного рівня, яка поєднує в собі декілька аспектів:

- правова освіта;

- спеціальна службова підготовка;

- формування певних психологічних якостей особистості, необхідних для ефективного виконання службової діяльності.

Саме ця тріада умов забезпечує ефективну підготовку фахівців високої професійної компетентності.

Психологічний аналіз професійної діяльності є основним для вирішення таких науково-практичних задач, як профвідбір, профорієнтація, профадаптація, профнавчання, профдеформація, реконструкція та проектування різних видів професійної праці, які виникають у зв'язку з розвитком та новими вимогами суспільства та науково-технічного прогресу в цілому.

Кожна професія в галузі правоохоронної діяльності, крім загальних вимог, висуває до працівника ОВС специфічні вимоги. Підвищення ефективності якості праці неможливе без врахування індивідуальних особливостей його особи і відповідності особистих якостей об'єктивним вимогам професії.

Професіограма повинна бути орієнтиром для підготовки майбутнього спеціаліста органів внутрішніх справ, а також зразком для практичного працівника в сфері правозастосовної, правоохоронної і контрольно-наглядової діяльності держави. Розробка професіограм персоналу - це проведення детального опису найбільш поширених у цій галузі основних професій із зазначенням їх характерних функцій. Професіограма поєднується з психограмою, яка є “психологічним портретом” професії і визначає комплекс психологічних якостей особистості, необхідних для ефективного виконання певної діяльності, вирішення професійних службових задач.

Професійна діяльність працівників ОВС включає цілу низку спеціальностей, кожна з яких визначає свій ряд професійно важливих якостей особистості. У роботі наведена розроблена дисертантом професіограма керівника підрозділу ОВС.

Ефективність функціонування правоохоронної системи держави залежить насамперед від високої науково обгрунтованої організації управління на всіх її ієрархічних рівнях. Суб`єктом управлінської діяльності є керівник, який виконує функції цілеспрямування, організації виконання управлінських рішень, координації дій підлеглих, контролю, мотивації, прогнозування та несе персональну відповідальність за успішність виконання поставлених задач із забезпечення конституційного правопорядку, захисту прав та свобод громадян.

Професійне становлення спеціалістів охоплює досить великий проміжок життя людини від кількох до десятків років. За цей час змінюється соціальна ситуація та життєві й професійні плани, відбувається перебудова структури особистості. Саме тому є доцільним розділити цей процес на періоди або стадії розвитку професійної компетентності людини. Такий розподіл має як практичне, так і теоретичне значення для розуміння процесу становлення та розвитку професійної компетентності працівника органів внутрішніх справ.

Перехід від однієї стадії професійної компетентності до наступної супроводжується не тільки психічним розвитком, а й певною психічною спроможністю особистості та є причиною виникнення суб'єктивних та об'єктивних труднощів, міжособистісних та внутрішньоособистісних конфліктів.

Зазначено, що етапи професійного становлення працівників органів внутрішніх справ тісно пов'язані з сучасною системою підготовки правоохоронців, висвітленою дисертантом в параграфі 1.1 тексту дисертації. Розроблено та обґрунтовано стадії розвитку професійної компетентності працівників ОВС (табл. 1)

Таблиця 1

Стадії розвитку професійної компетентності працівника ОВС

№п/п	Назва стадії	Загальні психологічні характеристики стадії	Етапи професійного становлення працівника ОВС
1	Аморфна оптація (0-12-14 років)	Формування професійних інтересів та здібностей
2	Оптація (12-18 років)	Формування професійних намірів, вибір професійної освіти і підготовки, навчально-професійне самовизначення	Відбувається процес професійної орієнтації. В разі навчання в ліцеях та спеціалізованих закладах МВС, які надають середню освіту, формується первинна професійна мотивація.
3	Професійна підготовка (18 - 21-22 роки)	Відбувається професійне самовизначення, формується готовність до самостійної праці, набуваються необхідні професійні якості та знання	Відбувається процес профвідбору, остаточно формується професійна мотивація під час навчання в закладах системи МВС
4	Професійна адаптація (18-25 років)	Освоєння нової соціальної ролі, набуття досвіду самостійного виконання професійної діяльності, удосконалення необхідних професійних якостей	Відбувається процес профадаптації
5	Первинна професіоналізація (25-28- 30 років)	Формування професійної позиції, ключових кваліфікацій, індивідуального стилю діяльності, кваліфікована праця	Відбувається лонгітюдний контроль діяльності працівника ОВС; в цей час працівник може перебувати у резерві на висунення на посаду
6	Вторинна професіоналізація	Формування професійного менталітету та ключової компетенції, ідентифікація з професійною спільнотою, проведення висококваліфікованої професійної діяльності, реалізація професійної мобільності та корпоративності.	Відбувається лонгітюдний контроль (кожні 5 років проходить курси підвищення кваліфікації і перепідготовки, визначає індивідуальну самопідготовку, проходить службову атестацію, де отримує наступні висновки: відповідає вимогам; висунути в резерв; виключити недоліки).
7	Професійна майстерність	Відтворення творчої професійної діяльності, самопроектування, вершина професіонального розвитку	Може виконувати всі службові обов'язки і не тільки свої, наприклад, слідчий може вести будь-які справи незалежно від типу скоєння злочину та складності.

У третьому розділі „Практичні методи визначення професійної компетентності працівників ОВС” подано результати емпіричного дослідження професійно значущих якостей працівників ОВС у процесі професійного розвитку (від ліцеїстів до керівників підрозділів). Структура дослідження подана на рис.1. У дослідженні, яке складалося з декількох етапів, брали участь ліцеїсти (150 чол.), курсанти четвертого курсу юридичного факультету - майбутні слідчі (200 чол.) та працівники ОВС (115 керівників підрозділів, 200 слідчих).

1 етап дослідження:емоційно-вольові професійно-важливі якості

2 етап дослідження: інтелектуальні якості (логічне мислення)

3 етап дослідження: комунікативні якості (рівень соціальної комунікативності)

4 етап дослідження: рівень професійної придатності працівників ОВС та керівників підрозділу

Рис.1 Етапи емпіричного дослідження



Перший етап дослідження був спрямований на вивчення емоційно-вольових професійно важливих якостей персоналу ОВС та включав п'ять серій. Метою першої серії було визначити мотиваційну сферу ліцеїстів та курсантів. До курсантів з високим рівнем мотивації (середній бал 2,5 - 3 ) відносяться 25% ( 50 чол.), з середнім рівнем мотивації (середній бал 1,9-2,4) 65% (130 чол.), а з низьким - (0-1,9) - 10 %, (20 чол.). Слід зауважити, що процент ліцеїстів з високим рівнем мотивації нижчий - 15%, (24 чол.), - ніж у курсантів, бо романтичні мотиви у ліцеїстів відіграють більшу роль, аніж у курсантів.

У другій серії першого етапу дослідження було проведено опитування працівників ОВС щодо мотивації до успіху, яка виражається ступенем мотивації в досягненні високих результатів у процесі навчання та подальшої професійної діяльності, визначає бажання особи самореалізуватися в професійній сфері (рис. 2, де 1 - високий рівень, 2 - помірно високий рівень, 3 - середній, 4 - низький).

Рис.2 Показники рівня мотивації до успіху курсантів та працівників ОВС

Найбільш вираженим є „помірно високий” рівень мотивації до успіху у працівників ОВС - 62,22%, а у курсантів - 70 %. Це свідчить про достатньо високу мотивацію до успіху в професійній діяльності, тобто про позитивне ставлення до неї.

У третій серії першого етапу дослідження працівникам ОВС та курсантам було запропоновано опитувальник для визначення рівня соціальної фрустрації (рис. 3, де 1 позначає високий рівень фрустрації, 2 - підвищений, 3 - помірний, 4 - невизначений, 5 - понижений, 6 - дуже низький, а 7 - рівень фрустрації відсутній або майже відсутній).

Рис.3 Рівень фрустрації курсантів та працівників ОВС

У четвертій серії першого етапу дослідження працівникам ОВС (слідчим) було запропоновано відповісти на ряд запитань, які пов'язані з такими професійно важливими для них якостями, як наполегливість та самоконтроль.

Таблиця 2

Ступінь прояву наполегливості та самоконтролю

Кількість балів	Рівень вираженості самоконтролю та наполегливості	Працівники ОВС, % від кількості опитаних (самоконтроль)	Працівники ОВС, % від кількості опитаних (наполегливість)
11-12	Високий	2,23	22,22
8-10	Помірно високий	53,33	53,33
6-7	Середній	33,33	17,78
Менше 5	Низький	11,11	6,67

Можна помітити з таблиці 2, що найбільш вираженим за балами по тесту є „помірно високий рівень”. За обома якостями - самоконтролем та наполегливістю ідентичні показники (53,33%), тобто більше ніж 50% опитаних працівників ОВС мають ці необхідні професійні якості. При цьому істотними є розбіжності в показниках цих якостей за іншими параметрами, так високим рівнем вираження самоконтролю володіють лише 2,23% працівників, в той час як високим рівнем наполегливості - 22,22%. Також досить різняться показники рівня низької вираженості самоконтролю та наполегливості. Так низький рівень наполегливості працівників ОВС становить 11,11%, а наполегливості - 6,67%.

У п'ятій серії першого етапу дослідження ми прослідкували залежність динаміки формування таких якостей, як наполегливість та мотивація до успіху від професійного стажу (рис. 4). Найбільш високі показники як наполегливості (62,22%), так і мотивації до успіху (53,33%) було виявлено у працівників, стаж яких складає 15 років. Причому, у процесі роботи від 1 року до 15 спостерігається підвищення прояву таких якостей. Також можна помітити, що після 15 років стажу йде регрес розвитку цих якостей. Прямих кореляційних зв'язків між факторами службового стажу й рівнями мотивації і наполегливості не виявлено.

Рис.4 Показники співвідношення наполегливості та мотивації до успіху відносно стажу роботи в органах внутрішніх справ

На другому етапі дослідження була проведена діагностика якостей мислення працівників ОВС (слідчих). Результати опитування відображено на рис. 5.

На гістограмі показано, що найбільша кількість працівників ОВС (42,22%) має рівень вираженості логічного мислення „вище середнього”. „Високий” рівень мають лише 28,89% працівників ОВС. Водночас, 2,23% працівників ОВС мають „дуже низький” рівень розвитку логічного мислення.

На третьому етапі дослідження було проведено діагностику соціальної компетентності, яка відображає наявність знань щодо системи суспільних відносин, соціуму, в якому живе індивідуум, а також щодо міжособистісних відносин та взаємодії.

Виявилося, що 63,74% працівників ОВС мають високий рівень вираженості соціально-комунікативної адаптивності (тобто їм характерні замкнутість, скутість у комунікації). Це може бути пов'язано з індивідуальними психологічними особливостями особистості, нестачею знань та вмінь у сфері психологічних технік комунікацій. Низький рівень соціально-комунікативної адаптивності (конформізму) проявляють 36,26% працівників ОВС (це свідчить, що дані працівники є пластичними та гнучкими при комунікації, вміють взаємодіяти з досить різними людьми, легко пристосовуються до зміни обставин та роблять переоцінку подій, активно знаходять в них своє місце).

Наступним етапом дослідження було опитування керівників та працівників ОВС на наявність таких психологічних характеристик, як лідерські якості, відповідальність, спостережливість, здібність до комунікації, здатність переконувати, наполегливість, толерантність, адекватність та цілеспрямованість при вирішенні задач, наявність та задоволеність певними факторами роботи.

Рис.5 Показники рівня вираженості логічного мислення у опитаних

За сумарним балом даного опитувальника можна було визначити такі характеристики, як практична непридатність до виконання професійних функцій. Такі характеристики було виявлено у 4,5 % працівників ОВС та 3,48 керівників ОВС, що свідчить про існуючу неякісність професійного відбору до лав органів внутрішніх справ. Низький рівень придатності до виконання професійних функцій становить у працівників ОВС 10,5 %, а у керівників ОВС - 9,56 %. Найвищі показники було виявлено за середнім рівнем, у працівників ОВС показник становить 77 %, а у керівників - 80 %. Високий рівень придатності становить лише 7 % у працівників ОВС та 6,96% - у керівників ( табл.3)

Таблиця 3

Результати опитування на професійну придатність (%)

Бали	Характеристика	Працівники ОВС	Керівники ОВС
До 27	Практична непридатність до виконання функцій	4,50	3,48
28-34	Низький рівень	10,50	9,56
36-44	Середній рівень	77,00	80,00
Більше 44	Високий рівень	7,00	6,96



Розглянуто основні фактори професійної деформації та доведено, що головною причиною їх виникнення виступає вплив специфіки професійної діяльності при тривалому професійному стажі. При цьому під специфікою професійної діяльності розуміються, як правило, негативні особливості її змісту, організації та умов, а також багатократне повторення типових службових ситуацій.

Огляд спеціальної літератури, проведені спостереження та аналіз професійної діяльності, вивчення результатів службових атестацій досліджуваних свідчить про те, що професійна деформація працівників ОВС являє собою комплекс специфічних, взаємодіючих змін у її структурі, що виникають внаслідок особливостей професійної діяльності.

Проведене дослідження показало, що професійна компетентність фахівця в ОВС являє собою складну багаторівневу систему, яка складається з психофізіологічних, психологічних та соціально-психологічних якостей особистості, які виступають як інтровертивні механізми вирішення різних видів службових завдань. Відповідно до цього, методи психодіагностики, які застосовуються з метою профвідбору, повинні відповідати цій класифікації з урахуванням соціально-психологічних, психологічних та психофізіологічних характеристик професії.

Існуюча практика професійного відбору на навчання і службу в ОВС не охоплює психодіагностичні методики вказаних трьох типів, і в цілому ще не є досить науково і практично обґрунтованою цілісною системою, яка б відповідала вимогам забезпечення професійної придатності кадрів, що відбираються для навчання і служби

Проведене емпіричне дослідження дозволило виявити певні рівні сформованості таких професійно важливих якостей, як: мотивація до вибору професій правоохоронця; мотивація до успіху при виконанні службових задач; фрустрації; наполегливості і самоконтролю; особливостей логічного мислення, комунікативної компетентності; загальної професійної придатності працівників.

Одержані дані свідчать про необхідність суттєвого вдосконалення системи професійного відбору, формування адекватної мотивації, розвитку професійно важливих якостей особистості працівників, профілактики професійної деформації.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розкритті поняття професійна компетентність працівників ОВС, розробці та обгрунтуванні основних стадій становлення фахівця-професіонала, визначенні сучасних підходів щодо підвищення ефективності професійно-психологічного відбору та цілеспрямованої професійної психологічної підготовки спеціаліста.

Результати дисертаційного дослідження дозволяють зробити наступні загальні висновки:

1. Професійна компетентність працівника ОВС - система, яка формується завдяки наступним складовим: навченості, професійній освіті, необхідним професійним якостям та професіоналізму. Професійна компетентність складається з соціально-правової компетентності, спеціальної компетентності, персональної компетентності, аутокомпетентності та екстремальної компетентності. В залежності від виконуваних обов'язків один з видів компетентності стає ведучим, а інші супровідними.

2. Система професійно важливих якостей працівника ОВС являє собою комплекс необхідних емоційно-вольових, регуляторних, характереологічних, комунікативних та інтелектуальних якостей, чий зміст визначається типом діяльності, яка відбувається в даний проміжок часу.

3. Кожна професія в галузі правоохоронної діяльності, крім загальних вимог, висуває до працівника ОВС специфічні вимоги. Підвищення ефективності якості праці неможливе без врахування індивідуальних особливостей його особи і відповідності особистих якостей об'єктивним вимогам професії.

4. Існуюча система підготовки працівників ОВС має достатньо логічну та завершену структуру, яка складається з декількох етапів довузівської, вузівської та післявузівської підготовки, однак ця складна структура може відігравати високу продуктивну роль лише за умови, коли об'єктивні соціальні фактори будуть стимулювати розвиток певних суб'єктивних психологічних факторів професійної компетентності: адекватну мотивацію та цілеспрямованість, психологічну готовність до професійної діяльності, професійно важливі якості особистості працівників.

5. Структура окреслених дисертантом професійно важливих якостей особистості працівників ОВС є необхідною умовою особистісної надійності і ефективності їх службової діяльності, тому вона потребує розробки і застосування адекватної психодіагностичної системи методів професійного відбору претендентів на навчання в навчальних закладах МВС та службу в органах внутрішніх справ, яка гарантує визначення адекватної мотивації, наявності професійних здібностей, психологічної готовності та протистояння явищам професійної деформації, а також скласти прогноз успішності служби. Існуюча практика профвідбору в органи внутрішніх справ ще недостатньо відповідає цим необхідним умовам і потребує суттєвого вдосконалення, зокрема розробки адекватних комплексів психодіагностики, що відповідають психологічній структурі професійно важливих якостей особистості працівників ОВС.

Запропонований в ході дослідження комплекс методів професійного відбору дозволяє визначати основні професійно важливі психологічні якості персоналу: мотиваційно-цільові, інтелектуальні, комунікативні, регуляторні , характерологічні.

6. Професіографічний аналіз роботи керівника підрозділу ОВС відображає типову структуру його службової діяльності, а також систему професійно важливих якостей, необхідних для ефективності цієї діяльності, прогнозування його службової надійності. Створена в ході дослідження авторська модель діяльності керівника підрозділу ОВС поєднує в собі елементи професіограми і психограми та відображає основні функціональні комплекси, що створюють динамічну структуру цієї діяльності: склад мотиваційних установок та цілеспрямованості; склад основних психічних процесів: інтелектуальних, комунікативних, регуляторних (емоційних та вольових); склад індивідуально-психологічних рис особистості: темпераменту, характеру, здібностей. Запропонована психограма керівника включає характеристику якостей, що відповідають багаторівневій ієрархічній структурі психіки, яка складається з функцій трьох основних рівнів: психофізіологічних, психологічних і соціально-психологічних, які поступово формуються в особистісному та професійному онтогенезі фахівця і виконують специфічну роль у певному виді діяльності працівника ОВС.

Потребують подальшого вивчення:

· питання узагальнення і створення системної моделі, що могла б змістовно відбити особливості психічної детермінації процесу формування професійної компетентності представників конкретних видів діяльності в межах ОВС;

· методологічні проблеми виміру професійної компетентності представників силових міністерств та відомств.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Губарєва О.С. Надійність як складова необхідних професійних якостей //Вісник ХНУ. - Харків, 2002. - №576. - С. 56-58.

2. Губарєва О.С. Роль особистості керівника у формуванні соціально-психологічного клімату в трудовому колективі //Науково-практичний журнал „Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка”, Харків, 2005. - № 4 - С.112-122.

3. Губарєва О.С. Поняття психологічної підготовки професіонала в окремих наукових дослідженнях //Науково-практичний журнал „Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка”. - Харків, 2003. - № 2 - С. 79-84.

4. Губарєва О.С. Стадії розвитку професійної компетентності працівників ОВС. // Наше право. - 2005. - № 3. - С. 34-39.

5. Салогуб О.С. Фактори компетентності виконання керівником функцій управління колективом. //Збірник наукових праць „Проблеми та перспективи формування гуманітарно-технічної еліти”. - Харків, 2002. - Ч.2 - С. 120-124.

6. Губарєва О.С. Мова правника-професіонала і його імідж //Збірник наукових праць „Комунікативна компетентність правників і їх зв'язки з громадськістю”, 2003. - С. 50- 51.

АНОТАЦІЇ

Губарєва О.С. Психологічні особливості формування професійної компетентності працівників ОВС. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.06 - юридична психологія. Харківський національний університет внутрішніх справ, Харків, 2005

Дисертацію присвячено вивченню психологічних особливостей формування професійної компетентності працівників ОВС. Розглядаються існуючі підходи до вирішення проблеми формування професійної компетентності працівників ОВС. Поданий психологічний аналіз сучасного стану проблеми формування належного рівня професійної компетентності.

У роботі на основі системного підходу виділено та обґрунтовано комплекс вимог до професійної компетентності та професіоналізму правників . Побудована психограма, яка включає в себе характеристику якостей, що відповідають багаторівневій ієрархічній структурі психіки. Застосований нами комплекс методів професійного відбору відповідає структурі створеної професіограми і дозволяє визначати основні професійно важливі психологічні якості персоналу: мотиваційно-цільові, інтелектуальні, комунікативні, регуляторні, характерологічні. Створена модель діяльності керівника підрозділу органів внутрішніх справ.

Ключові слова: професійна компетентність, професіоналізм, етапи становлення професійної компетентності, професіонал.

Губарева О.С. Психологические особенности формирования профессиональной компетентности сотрудников ОВД. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.06 - юридическая психология. Харьковский национальный университет внутренних дел, Харьков, 2005.

Диссертация посвящена изучению психологических особенностей формирования профессиональной компетентности сотрудников ОВД. В ней изложены результаты теоретического анализа исследуемой проблемы в психологической науке. Рассматриваются существующие подходы к решению проблемы формирования профессиональной компетентности сотрудников ОВД.

В исследовании проведен теоретический анализ существующих отечественных и зарубежных теорий профессиональной деятельности и становления профессионала. Также были отражены основные модели, определяющие понятия “профессионал” и “профессиональная деятельность”. Были представлены правовые аспекты профессиональной деятельности сотрудников ОВД.

В работе, на основе системного подхода, выделен комплекс требований к профессиональной компетентности и профессионализму работников правоохранительной системы. Построена психограмма, включающая в себя характеристику качеств, которые отвечают многоуровневой иерархической структуре психики, а также создана модель деятельности профессионально компетентного руководителя подразделения ОВД. Продемонстрированы основные стадии развития профессиональной компетентности сотрудников органов внутренних дел Украины, которые тесно связаны с этапами профессионального образования.

Используемый в исследовании комплекс методов профессионального отбора отвечает структуре созданной профессиограммы и позволяет определить основные профессионально важные психологические качества персонала: мотивационно-целевые, интеллектуальные, коммуникативные, регуляторные, характерологические.

Ключевые слова: профессиональная компетентность, профессионализм, этапы становлення профессиональной компетентности, профессионал.



O.S. Gubareva. „Psychological Specialties of Internal Affairs Workers Professional Competence Formation” - Manuscript.

The dissertation for getting a scientific degree of the candidate of psychological sciences on the specialty 19.00.06 - juridical psychology. Kharkiv National University of Internal Affairs, Kharkiv, 2005.

The dissertation deals with psychological specialties of Internal Affairs workers professional competence formation. All actual approaches to decide the problem of professional competence formation are regarded.

The requirements complex to professional competence of Internal Affairs workers is approved basing on the system approach to the problem study of Internal Affairs workers professional competence formation. The psycho-gram including professional qualities characteristics is developed. The complex of professional selection methods that was used by us reflects the professional qualities structure and lets define the necessary professional qualities. These are motivation and aim qualities, intellectual qualities, communication and regulation ones. The chief activity model was developed.

Key words: professional competence, professional competence levels, and professional worker of Internal Affairs.

Размещено на Allbest.ru

...