Самовизначення людини, як процес розвитку особистості

Відсутність обґрунтованого та усвідомленого вибору професії призводить до труднощів у процесі навчання, до виникнення певних "криз" професійного становлення. У випадках несформованості професійної мотивації (наприклад, неадекватні уявлення про професію, низький рівень розвитку спеціальних здібностей та ін.) криза починається раніше, переживається набагато гостріше і набуває, по суті, перманентного характеру. Цьому сприяють, зокрема, чітко виражена професійна спрямованість більшості навчальних дисциплін, побудова освітнього процесу першочергово як професійно-орієнтованої, а не навчально-пізнавальної діяльності, знайомство з реальною професійною діяльністю. Саме тому питання супроводу суб'єкта професійного самовизначення на всіх його етапах є надзвичайно важливим.

Важливим завдання шкільної освіти виступає профорієнтація школярів. Умовою успішного професійного самовизначення виступає наявність повної та адекватної інформації про професії, про вимоги до представників певної професії, про навчальні заклади, що готують конкретних фахівців - це виступає основою визначення альтернатив професійного вибору.

Проте особа, що вибирає певну професію, а отже знаходиться на етапі професійного самовизначення, повинна не тільки володіти інформацією про певні професії, але й мати певні особистісні якості, що дають можливість зробити цей вибір усвідомлено. Система саморегуляції діяльності та суб'єктне ставлення до власних дій та вчинків розглядається як важлива передумова успішного професійного самовизначення. У віці 16-17 років, коли випускникам необхідно вирішувати питання вибору професії, розвиток психологічної функції планування не завершений, отже, випускники можуть бути не готові здійснити повноцінний вибір [33; 46].

Залежно від рівня саморегуляції старшокласників можна охарактеризувати як " автономних" та "залежних". Професійне самовизначення школярів, які мають "автономний" стиль саморегуляції, детерміноване внутрішніми чинниками: інформованістю, наявністю професійних здібностей, безпосереднім знайомством із обраною професією тощо. Зовнішні чинники (поради членів сім'ї, вчителів, знайомих, засоби масової інформації, престижність професії) не відіграють вирішального впливу на їх вибір. Це пояснюється специфікою саморегуляції особистості "автономних" старшокласників, що дозволяє їм адекватно оцінити власні можливості й інтереси та зробити адекватний вибір.

Особистості, яких відносять до групи " залежних" , в більшості своїй зробили професійний вибір під впливом випадкових зовнішніх обставин, що в подальшому часто виступає причиною незадоволеності вибором професії.

Успішним можна вважати таке індивідуально-професійне самовизначення, коли стає можливим самостійний і усвідомлений вибір свого подальшого життєвого шляху.

Організація супроводу школярів на етапі вибору професії є одним із пріоритетів системи освіти. Система профорієнтації включає різні форми та методи роботи. Так, на етапі вибору професії старшокласники можуть отримати допомогу в психологічній службі, в профконсультаційному пункті, завдяки участі в різноманітних профорієнтаційних заходах. Певною мірою проблему формування готовності до реалізації вибору професії вирішує підготовка у профільних класах. Однак відкритим залишається питання, якою мірою в процесі такого вибору актуалізується суб'єктність оптанта, готовність усвідомлено здійснити свій професійний вибір. Відтак, професійне самовизначення залишається проблемою для багатьох старшокласників, що зумовлює потребу в розробці та апробації нових форм та програм роботи [33].

У ситуації вибору професії актуалізуються три смислові блоки - "Я", "Професія", "Вибір". Так, сфера "Я" передбачає розгортання процесів самопізнання, самоаналізу та самооцінювання власних здібностей, особистісних якостей та інтересів, самоусвідомлення власних потреб, співставлення власного "хочу" і суспільного "потрібно". Сфера "Професія" передбачає створення інформаційно насиченого середовища, яке виступає основним джерелом формування образу майбутньої професії, осмислення оптантом себе як майбутнього професіонала. Сфера "Вибір" допомагає особистості розвинути вміння та навички прийняття обґрунтованого, осмисленого рішення щодо вибору професії, побудови реалістичних професійних планів.

Завданням психологічного супроводу професійного становлення на всіх його етапах є "рух разом з особистістю, що змінюється, поруч з нею, своєчасне вказування можливих шляхів, а при необхідності - допомога та підтримка" [41].

У ході проведеного нами експериментального дослідження було виявлено такі особливості професійного самовизначення більшості старшокласників: відсутність сформованих та чітких уявлень про майбутню професію, незнання вимог професії до особистості, орієнтованість переважно на зовнішні характеристики майбутньої професії, відсутність чіткої професійної перспективи. Такі результати свідчать про низький рівень готовності до здійснення професійного вибору, що зумовлює складність процесу професійного самовизначення. Старшокласники демонструють низьку осмисленість майбутнього, їхній позиції притаманна відсутність спрямованості на майбутнє та часової перспективи. Низький рівень смисложиттєвих орієнтацій свідчить про те, що більшість старшокласників не готові до здійснення вмотивованого та обґрунтованого професійного вибору. Такі дані актуалізують питання супроводу професійного самовизначення старшокласників.

Протягом останніх десятиріч у системі освіти України відбувається орієнтація на супровід особистості в навчально-виховному процесі. Особливість психолого-педагогічного супроводу полягає в цінності самостійного вибору особистістю власного життєвого шляху (Г.Л. Бардієр, М.П. Ромазан, Т.В. Чередникова). Ми визначаємо психолого-педагогічний супровід професійного самовизначення як систему заходів, спрямованих на створення оптимальних психолого-педагогічних умов для успішного професійно-особистісного самовизначення оптантів. Такий супровід старшокласників сприяє послідовному формуванню у майбутнього фахівця специфічних новоутворень: готовності до обґрунтованого і відповідального професійного вибору; готовності до професійного навчання на будь-якому рівні освітньої програми; і, в подальшому, готовності до професійної діяльності [44].

Професійне самовизначення в широкому розумінні - це процес, який охоплює весь період професійної діяльності особистості: від виникнення професійних намірів до виходу з трудової діяльності, тобто реалізується впродовж життя людини. Центральним його моментом є акт вибору професії, що зазвичай співпадає із закінченням школи, стає переломним етапом в житті людини та визначає подальший розвиток життєвого шляху. Є.І. Головаха підкреслює, що професійний вибір, на відміну від професійного самовизначення, є рішенням, що зачіпає лише найближчу життєву перспективу, а, отже, може бути здійснений як з урахуванням, так і без урахування віддалених наслідків ухваленого рішення. У останньому випадку вибір професії як достатньо конкретний життєвий план не буде опосередкований віддаленими життєвими цілями. Як тільки він реалізовується, знову виникає ситуація життєвої невизначеності [13].

Питання професійного самовизначення важливо розглядати як з позиції проблеми самореалізації (розвиток особистості в цілому на основі інтересів, здібностей та спрямувань), так і з позиції проблеми вибору (результат співвідношення внутрішніх та зовнішніх аспектів профорієнтаційної ситуації, здатність оцінювати власні інтереси і здібності та співвідносити їх з вимогами до конкретної професії).

Як зазначає Д.О.Леонтьєв, вибір, що здійснюється у процесі професійного самовизначення, належить до категорії особистісних чи екзистенційних, адже орієнтація у світі професій та формування альтернатив потребує спеціальної роботи свідомості. Проте знання про ці альтернативи не робить їх автоматично варіантами професійного вибору, для цього потрібно їх включення у контекст життєвих смислів особистості [14].

Таким чином, у психолого-педагогічній літературі зазначається, що на професійне самовизначення впливає багато чинників: активність самого суб'єкта самовизначення, соціальні та економічні чинники, культура (М.С. Пряжников), відповідальність людини за своє життя в цілому (К.О. Абульханова-Славська), особливості професійної діяльності (Є.О. Клімов, В. Зірег), особистісна зрілість та готовність до здійснення вибору (Д.О. Леонтьєв), рефлексивні здібності (С.Д. Неверкович, Н.В. Самоукіна), особливості самосвідомості (П.А. Шавір), індивідуально-типологічні особливості суб'єкта професійного вибору (Т.В. Кудрявцев, А.В. Сухарев).

Професійне самовизначення є важливим етапом життєвого самовизначення особистості, який є визначальною подією професіогенезу - процесу особистісного розвитку і становлення професіонала. Професійне самовизначення більшості старшокласників характеризується невизначеністю та недиференційованістю майбутнього, неузгодженістю різних цілей, нереалістичністю професійних установок, невідповідністю очікувань реальним можливостям, неадекватністю образу майбутньої професії, відсутністю знань про зміст та специфіку професійної діяльності. Подолання цих проблем можливо за умови поєднання об'єктивних (концепція підготовки, спеціально організовані форми роботи) та суб'єктивних (розвиток суб'єктності, побудова адекватного образу майбутньої професійної діяльності) факторів. Аналіз проблематики актуалізує необхідність психолого-педагогічного супроводу професійного самовизначення старшокласників. Метою такого супроводу виступає становлення особистості старшокласника як суб'єкта майбутньої професійної діяльності.

Методи дослідження щодо визначення психологічних особливостей професійного самовизначення можуть бути різними, але на практиці частіше вони реалізуються у вигляді:

а) спостережень за школярами;

б) бесід, що проводяться з метою виявлення внутрішніх проблем учня та його професійних намірів, при чому тут краще уникати прямих запитань;

в) анкетування, яке складається з прямих запитань, що потребують коротких і однозначних відповідей або ж мають декілька готових варіантів, і учень підкреслює ту, що найбільш йому підходить;

г) тестів.

Використання того чи іншого методу супроводжується вибором різних методик в залежності від того, що саме цікавить експериментатора і якими прийомами він буде здійснювати необхідне дослідження.

Для проведення експерименту повинно обирати методи дослідження, які адаптовані до умов школи, а їх методики порівняно прості, компактні, інформативні, дають можливість залучити до експерименту велику кількість учнів.

Методологічною та теоретичною основою дослідження є психологічна теорія діяльності, основні принципи вітчизняної психології: єдності свідомості та діяльності, розвитку, соціальної та діяльнісної обумовленості онтогенезу особистості. При підборі методів дослідження дотримано вимоги вивчення психіки в діяльності та дослідженні психічних явищ в розвитку, а також принцип об'єктивності, який полягає в застосуванні єдиних за змістом, але відмінних за формою методик для вивчення того чи іншого психічного явища, принципу системності, що передбачає вивчення предметів та явищ дійсності в їх суттєвих взаємозв'язках, взаємозалежностях. Цей принцип також полягає у вимозі розгляду об'єкта дослідження як цілісності, виявлення елементів його структури, взаємозв'язків, якими характеризуються особливості об'єкта, вивчення об'єкта як частини більш загальної структури і взаємовідношень між ними.

При підборі конкретних методик дослідження, перш за все повинна враховуватися близькість за змістом і відміна за формою, що забезпечувало б різнобічність дослідження, підвищило достовірність і надійність експериментальних даних.

Враховуючи специфіку теми дослідження та вік досліджуваних, можна використати такі методики, спрямовані на вивчення психологічних особливостей професійного самовизначення старшокласників: Методика «Диференційовано-діагностичний опитувальник» (ДДО) Клімова Є.А., «Карта інтересів» (А.Є. Голомшток, Є.А.Клімов та соавт., О.П.Мешковска та соавт.), Модифікований варіант опитувальника Л.А. Йовайши.

Методика «Диференційовано-діагностичний опитувальник» (ДДО) Клімова Є.А. призначена для визначення сформованості професійного плану, мотивів вибору професії й професійної спрямованості особистості [36, с. 569-573].

Методика «Карта інтересів» (А.Є. Голомшток, Є.А.Клімов та соавт., О.П.Мешковска та соавт.) [36, с .573-580] призначена для вивчення професійних інтересів учнів, схильність до того чи іншого виду діяльності.

Модифицирований вариант опитувальника Л.А. Йовайши [32]. Призначена для вивчення схильностей до різних сфер професійної діяльності.

ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів курсового дослідження дало можливість сформулювати загальні висновки:

1. Самовизначення є свідома внутрішня діяльність особистості, спрямована на усвідомлення своїх життєвих цінностей і смислів, виходячи з чого молода людина визначає свою життєву позицію і стиль життя, своє місце у світі, серед людей.

Центральною ланкою процесів самовизначення виступає вибір як свідома активність особистості і моральний вчинок. В основні здійснення вибору знаходяться процес розв'язання внутрішніх і зовнішніх протиріч.

В сучасній психологій самовизначення особистості розуміється як активне визначення людиною свого місця у системі суспільних відношень. В цьому зв'язку важливо розглядати особистісне і професійне самовизначення під час вибору старшокласників життєвого шляху. Особистісне самовизначення являю собою вибір життєвої позиції, визначення перспектив у діяльності та сімейних плануваннях, а також перехід від однозначної ролі (учня) до соціально диференціювальним ролям. Від того як здійсниться особистісне самовизначення залежить і професійне

2. У психологічній літературі існують різноманітні підходи до визначення психологічних факторів ухвалення рішення про вибір професії. Ряд дослідників дотримують точки зору на вибір професії як на вибір діяльності. Професійне самовизначення розглядається при цьому як процес розвитку суб'єкта праці. У контексті розуміння професії як вибору діяльності поширена також точка зору, що основною детермінантою правильного вибору є професійний інтерес або професійна спрямованість. Ряд авторів дотримують погляду на вибір професії як на окремий випадок соціального самовизначення, тобто вибір професії - соціально задане явище, обумовлене насамперед соціальними характеристиками професії. Найбільш продуктивним є підхід до вибору професії як одному з найважливіших подій у цілісному житті людини. Вибір професії пов'язаний з минулим досвідом особистості, а процес професійного самовизначення простирається далеко в майбутнє, беручи участь у формуванні загального образа "Я" людини, визначаючи плин його життя.

Професійне самовизначення - цілісний, інтегративний процес, у якому реалізується основні життєві цінності людини і конкретизуються аспекти її життєвого, особистісного, соціального самовизначення. Професійне самовизначення є вибір молодою людиною напрямку і змісту свого подальшого розвитку, сфери і засобів реалізації індивідуальних цінностей.

Професійне самовизначення особистості, розглянуте як її життєва проблема, є активна діяльності особистості, спрямована на самореалізацію, що здійснюється шляхом усвідомлення своєї «реалізаційної спрямованості», прийняття рішень, які визначають напрями самоактуалізації і подальшого розвитку особистості, а також шляхом пошуку актуальних і прийнятних для особистості засобів реалізації цих рішень і узгодження всіх елементів індивідуальної профорієнтаційної ситуації.

Правильний вибір професії -- це моральне задоволення, висока самооцінка, висока продуктивність праці, висока якість продукції. Вибір професії -- точка, в якій сходяться інтереси особистості та суспільства, де можливе й необхідне поєднання особистих і загальних інтересів.

Аналіз досліджень, проведених за останні роки показують, що у старшокласників зустрічаються уже тверда установка при виборі професії, хоча, звичайно, можуть бути і коливання. Це спостерігаються у тому випадку, коли кілька професій подобаються одночасно, відбувається конфлікт між схильностями і здібностями, між ідеалом у виборі професії і реальних перспектив (учень бажає навчатися в вузі, а успішність низька). На вибір професії впливають і думки інших людей: інтерес, батьки радять інше, товариш - третє. Старших школярів завжди хвилює проблема вибору, і вони ведуть з цього приводу розмови з однолітками і навколишніми дорослими.

Основним завданням профорієнтаційної роботи є допомога сформувати у старшокласників ефективне рішення яке вплине на вибір професії та буде віддзеркалювати як індивідуальні так і суспільні проблеми.

Враховуючи специфіку теми дослідження та вік досліджуваних, можна використати такі методики, спрямовані на вивчення психологічних особливостей професійного самовизначення старшокласників: Методика «Диференційовано-діагностичний опитувальник» (ДДО) Клімова Є.А., «Карта інтересів» (А.Є. Голомшток, Є.А.Клімов та соавт., О.П.Мешковска та соавт.), Модифікований варіант опитувальника Л.А. Йовайши.

Проведене дослідження не охоплює усіх аспектів проблеми професійного самовизначення старшокласників. Подальшої розробки вимагають наступні перспективні напрямки досліджень: експериментальне дослідження психологічних особливостей професійного самовизначення старшокласників, вплив батьків на професійний вибір та самовизначення юнаків, особливості психологічного супровіду старшокласників в період професійного самовизначення та ін..

СПИСОК ВИКОРАСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова Г.С. Возрастная психология: Учебник для студентов вузов / Г.С.Абрамова. - Екатеринбург: Деловая книга, 1999. - 624 с.

2. Абульханова-Славська К.А. Философско-психологическая концепция С.Л. Рубинштейна / К.А. Абульханова-Славська. - М., 1989. - 248 с.

3. Балл Г. Психолого - педагогічні засади професійної орієнтації школярів // Психолог. - 2004. № 8. С. 2 - 11.

4. Барановский А.Б. Система методов профессиональной ориентации. Основы профессиональной ориентации:Учебно-методическое пособие / А.Б. Барановский, Г.М. Потапенко, Г.В.Щекин. - К., 2001. - 268 с.

5. Бернс Р. Розвиток Я-концепції і виховання / Р.Бернс. - М., 1986. -214 с.

6. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання / І.Д. Бех. - К.: ІЗМН, 1998. -- 235 с.

7. Божович Л.І. Психологічні особливості особистості старшокласника / Л.І. Божович // Комсомол в школі. - М., 1972. - 64 с.

8. Большой психологический словарь / Сост. и общ. Ред. В.Мерещяков, В.Зинченко. - Спб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. - 672 с.

9. Варнавських К. Проблеми професійного самовизначення молоді на сучасному етапі ринкових перетворень / К.Варнавських // Педагогіка і психологія. - 2002. - № 4. - С. 109-115.

10. Васильков В.М. Соціально-психологічні питання професійного самовизначення старшокласників у сучасних умовах / В.М.Васильков // Педагогіка і психологія. - 2000. - № 3. - С. 59-66.

11. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін. 2-ге вид. - К.:Каравела, 2007. - 344 с.

12. Вітковська О. І. Психологічні умови професійного самовизначення випускників середніх шкіл у процесі профконсультації: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / Вітковська Оксана Ігорівна. - К., 2002. - 21 с.

13. Волкова Є. Особистісне орієнтована профорієнтаційна робота в школі / Волкова Є. // Директор школи. - 2003. № 4. - С. 9 - 10.

14. Захаров Н.Н. Профессиональная ориентация / Н.Н. Захаров, В.Д.Симоненко. - М.; 2000. - 286 с.

15. Зинченко В.П. Мир сознания и структура сознания / Зинченко В.П. // Вопросы психологии - 1991. - № 2. - С. 26-32

16. Зінченко В.П. Теорія і практика розбудови системи професійної орієнтації в сучасних умовах / Зінченко В.П., Янцур М.С. // Оновлення змісту і методи психології освіти та професійної орієнтації. - Вип. 4, 2000. - С.4-15.

17. Климов Є.А. Шлях до професії. Виправл. и доп / Є.А. Климов.- Л., 2004. - 190 с.

18. Коган М.С. Професійне самовизначення особистості / М.С.Коган. - К.: Просвіта, 2006. - 192 с.

19. Кон, И.С. Психология юношеского возраста / И.С. Кон. - М.: Просвещение, 1979. - 119 с.

20. Корнієнко І.О. Професійне орієнтації в системі життєвих стратегій старшокласника / Корнієнко І.О. // Практична психологія і соціальна робота. - 2000. - № 5. - С. 35 - 38.

21. Коробка Л. Особливості Психолого-педагогічної підтримки професійного самовизначення старшокласників / Коробка Л. // Завуч. - 2000. - № 16. - С. 74-76.

22. Кулагина И.Ю. Возрастная психология / И.Ю. Кулагина. - М.: ТЦ «Сфера», 2001. - 464 с.

23. Калягин В.А. Как организовать психологическое сопровождение в образовательных учреждениях / В.А.Калягин, Ю.Т.Матасов, Т.С.Овчинникова. - СПб.: КАРО, 2005. - 240 с.

24. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики / А.Н.Леонтьев. - М.: Наука, 1981. - 342с.

25. Ліфарєва Н.В. Психологія особистості: Навчальний посібник / Н.В.Ліфарєва . - Київ: Центр навчальної літератури, 2003. - 240с.

26. Мудрик А.В. Профорієнтаційна робота зі школярами у гімназії / Мудрик А.В. // Рідна школа. - 2004 - № 10. - С. 16 -18.

27. Мещеряков Б.Г., Зінченко В.П. Великий психологічний словник / Б.Г.Мещеряков, В.П.Зінченко. - Спб, 2002. - 920 c .

28. Орлов Ю.М. Самопізнання і самовиховання характеру / Ю.М.Орлов. - М.: Просвещение, 1987. - 264 с.

29. Педагогічне управління професійним самовизначенням учнівської молоді : метод. посіб. / за ред. М. П. Тименка. - К. : Ін-т проблем виховання АПН України, 2001. - 153 с.

30. Пономарёва Р.О. Ціннісні орієнтації старшокласників і вибір ними професії / Р.О.Пономарёва // Психологія: Респ. наук.-метод. збірник - К.: Рад. школа. Вип. 33. -1989. - С. 9-15.

31. Плотнікова О. Професійне самовизначення учнів / О.Плотнікова // Психолог. - 2004 - № 42 - с. 21 - 23.

32. Професійні здібності учня / Упоряд.: С.Максименко, О.Главник, М.Левтик - К.: Главник, 2004. - 112 с. - (Психол. інструментарій)

33. Приходько В.П. Світ професій / В.П. Приходько. - К.,1995. - 192 с.

34. Пряжников Н.С. Профессиональное и личностное самоопределение / Н.С. Пряжников. - М.: Институт практической психологии, Воронеж: НПО "МОДЭК", 1996. - 256 с.

35. Психологічний словник (за ред.. В.І.Войтка). - К.: Вища шк.., 2002. - 96. с.

36. Райгородский Д.Я./ Ред.-сост. Практическая психодиагностика Методика и тесты. Уч. Пособие. - Самара: издат. Дом «Бахрах-М», 2001. - С. 569-573.

37. Рубінштейн С.Л. Основи загальної психології / С.Л.Рубінштейн. -М., 1989. - 268 с.

38. Самоукина Н.В. Активизация школьников в профессиональном самоопределения / / Н.В. Самоукина // Вопросы психологии. - 1990. - № 1 - С. 69 -77.

39. Самоукина Н.В. Психология профессиональной деятельности / Н. В. Самоукина. - 2-е изд. - СПб. : Питер, 2003. - 224 с.

40. Сахацька Т. Проблеми соціалізації особистості / Т.Сахацька // Соціальний педагог. - 2008. - № (13). - С. 48 - 60.

41. Сигидов В. Теоретические основы профессиональной ориентации. Исправл. и доп / В.Сигидов. - М.: Изд. - во МГУ, 2006. - 108 с.

42. Столін В.В. Самосвідомість особистості / В.В.Столін. - М.: Изд-во МГУ, 1983. - 287с.

43. Сторожева Г.О. профессиональном самоопределении учащихся: Школьному психологу Г.О.Сторожева // Воспитание школьников. - 2004. -№ 10. - С. 37-44.

44. Тюхтенко Н. Мотиваційні основи професійного самовизначення молоді / Н.Тюхтенко // Україна: аспекти праці. - 1999. - № 1. - С. 15-18.

45. Франкл В. Человек в поисках смысла / В.Франкл. - М.: Прогресс, 1990. - 314 с.

46. Челпанова В. Профорієнтаційна робота психолога в навчальному закладі / В.Челпанова // Психолог - 26 - 27 (458 - 459) - 2011 - С. 45 - 46.

47. Шавир П.А. Психология профессионального самоопределения в ранней юности / П.А.Шавир. - М.: Педагогіка. 2001. - С. 96.

48. Ярошенко В.В. Школа и профессиональное самоопределение учащихся / В.В. Ярошенко. - К.: 2004. - 108 с.

Размещено на Allbest.ru