Інтернет-спілкування як чинник особистісних змін у юнацькому віці

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г. С. КОСТЮКА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

ІНТЕРНЕТ-СПІЛКУВАННЯ ЯК ЧИННИК ОСОБИСТІСНИХ ЗМІН У ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

Назар Максим Миколайович

Київ - 2010

Анотації

Назар М.М. Інтернет-спілкування як чинник особистісних змін у юнацькому віці. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна і вікова психологія. - Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України. - Київ, 2010.

Дисертаційне дослідження присвячено проблемі особистісних змін в юнацькому віці (студенти), що здійснюються з використанням психологічного змісту інтернет-сайтів в процесі інтернет-спілкування. В результаті проведеного дослідження виявлено, що інтернет-спілкування виступає чинником змін психологічних особливостей особистості в юнацькому віці.

Практичне значення дослідження полягає у розробці психологічно обґрунтованих засобів прикладного використання інтернет-спілкування та інтернет-сайтів з метою організації психологічного впливу на особистісні утворення користувачів, зокрема студентів вищих навчальних закладів. Розроблені в роботі інтернет-тренінги спрямовані на нейтралізацію певних психологічних особливостей постійних користувачів інтернет-сайтів, на підвищення їхньої самоактуалізації, креативності, комунікативності. Використання інтернет-тренінгів як чинника змін психологічних особливостей особистості представників молоді - користувачів електронних мереж, які активно користуються інтернет-спілкуванням, виявляється, загалом, виправданим, зручним і результативним.

Ключові слова: інтернет-спілкування, інтернет-сайти, інтернет-тренінги, психологічні особливості, постійні користувачі, мережа Інтернет, юнацький вік, студенти.

Назар М.Н. Интернет-общение как фактор личностных изменений в юношеском возрасте. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Институт психологии им. Г.С. Костюка НАПН Украины. - Киев, 2010.

Диссертационное исследование посвящено проблеме изменений психологических особенностей личности студентов, осуществляемых с использованием психологического содержания интернет-сайтов в процессе интернет-общения. В результате проведенного анализа проблемы определено, что пользование сетью Интернет может осуществлять воздействие как на другие виды деятельности, так и на всю личность в целом, а информационные технологии сети Интернет могут рассматриваться как один из примеров психологических орудий, овладение которыми влияет на формирование и функционирование высших психических функций.

Установлено, что интернет-общение выступает в качестве средства управления изменениями личностных особенностей. Личностные особенности авторов интернет-сайтов, выражающиеся в интернет-общении и организации содержания последних, влияют на формирование аналогичных личностных особенностей у студентов высших учебных заведений, являющихся постоянными пользователями этих интернет-сайтов.

Практическое значение исследования заключается в раскрытии потенциала прикладного использования интернет-сайтов для организации научно обоснованного воздействия на изменения личностных особенностей студентов - пользователей интернет-общения и интернет-сайтов. Разработанные в работе интернет-тренинги направлены на нейтрализацию определенных психологических особенностей постоянных пользователей интернет-сайтов, на повышение их самоактуализации, креативности, коммуникативности. В результате проведенного исследования установлено, что применение интернет-тренингов как фактора, содействующего личностным изменениям пользователей электронных сетей, активно включённым в интернет-общение, оказывается, в целом, оправданным, удобным и результативным.

Ключевые слова: интернет-общение, интернет-сайты, интернет-тренинги, психологические особенности, постоянные пользователи, сеть Интернет, юношеский возраст, студенты.

Nazar M.M. Internet communication as factor of the changes of personality's psychological features in the young age. - Manuscript.

Dissertation for the Candidate degree in Psychological Sciences. Speciality 19.00.07 - Pedagogical and Age Psychology. - G.S. Kostiuk Institute of Psychology at NPSA of Ukraine. - Kyiv, 2010.

Dissertation research is devoted the problem of the changes of personality's psychological features in young age after using of the psychological contents of internet sites during internet communication. It is certain as a result of the research that internet communication becomes the factor of the changes of young men's psychological features. The empiric levels of internet dependence come forward the objective test of such influence in particular on the aggressiveness, depressed spirits and selfactualization (as certain selected features of personality) for the authors of internet sites and for permanent users.

The practical value of research consists in opening of new, comfortable and effective possibilities of the applied use of internet communication and internet sites for organization of the scientifically grounded influence on physical development of personality mainly people in the young age, schoolchildren, students etc. So, in particular, internet trainings worked out in the process of the work are directed to neutralization of certain psychological features for permanent users, increase of their selfactualization, creativity and communicativeness etc. Using of internet trainings for young men, permanent users of internet intercourse is turned out to be justified, comfortable and effective.

Key words: internet communication, internet sites, internet trainings, psychological features, permanent users, the internet, young age, students.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. У низці досліджень встановлено, що користування мережею Інтернет здатне здійснювати різноплановий та суперечливий вплив на психологічні особливості особистості в юнацькому віці, зокрема студента, іноді призводячи, з одного боку, до розвитку та посилення інтернет-залежності, агресивності, депресивності, з іншого - до інтенсифікації процесів самоактуалізації, самопізнання, творчого розвитку особистості та її продуктивного самоствердження. Звідси випливає нагальна проблема вияву і профілактики відповідних негативних та посилення позитивних явищ змін психологічних особливостей особистості, яка, перебуваючи у вищому навчальному закладі, активно використовує комп'ютерні технології.

Проблема психологічного впливу мережі Інтернет на особистість людини досліджувалась у багатьох працях (О.Є. Войскунським, М.П. Концевим, К.Г. Кречетніковим, К.Є. Кузьміною, О.Р. Масловим, П.О. Мунтяном, М.О. Носовим, Ф.О. Смірновим, В. Ценьовим, К. Янг та ін.). Увага дослідників зосереджувалася, зокрема, на таких питаннях, як потенціал і психологічні особливості маніпулювання людьми із застосуванням інформаційних технологій, можливості попередження і нейтралізації відповідного маніпулювання (О.І. Башмаков, С.Р. Дінабург, М.М. Лебедєв, І.П. Мелюхін, М.В. Мірошніков, С.О. Нехаєв та ін.); інформаційні технології віртуальної реальності Інтернету як один з прикладів психологічних знарядь, оволодіння якими здійснює вплив на формування і функціонування вищих психічних функцій (Д.А. Бернштейн, М.С. Іванов, М.О. Носов, М.Ю. Опенков, С.І. Парінов, Н.І. Петрова, Е.О. Путілова, Е. Роббінс, О.В. Смислова, Є.О. Степаненко, О.Є. Шадрін, К.М. Якіменко та ін.); психологічні особливості впливу комп'ютерної віртуальної реальності на молодь (В.В. Моторін, В.Ю. Нестеров, Є.О. Павлов, Л.О. Пережогін, О.О. Сакбаєв, Дж. Сулер, А. Тоффлер та ін.); психологічний феномен інтернет-залежності і його різновидів (О.Є. Войскунський, Дж. Гекенбеч, С.Є. Давтян, О.Є. Жичкіна, О.С. Мартинова, М.В. Мірошніков, П.О. Мунтян, Р.С. Хс'юнг, О.Ф. Шайдуліна, К. Янг та ін.).

Проте особлива увага дослідників спрямовується на розробку психологічної проблеми інтернет-спілкування, а саме таких її аспектів: власної психологічної специфіки інтернет-спілкування (Є.П. Блохіна, І.Л. Васюков, О.Є. Жичкіна, С.В. Коловоротний, М.О. Лєжепєков, К. Манн, Є.С. Мишенкова, О.Я. Фрідланд, В. Фріндте, Н.Д. Чеботарьова та ін.); психологічних особливостей його різновидів (Є.П. Белінська, Є.П. Блохіна, О.Б. Бушев, О.М. Гладко, О.Є. Жичкіна, Р.О. Лейбов, Є.І. Щепіліна та ін.); феномену «віртуальних особистостей», що виникає на основі інтернет-спілкування (Е.Р. Амерханова, О.М. Арестова, О.І. Башмаков, Є.П. Белінська, І.Л. Васюков, О.Є. Войскунський, В.П. Голованевська, О.Є. Жичкіна, Ю.О. Кленова, Є.С. Мишенкова, О.М. Павлов, В. Фріндте та ін.); виявлення психологічних особливостей авторів інтернет-сайтів (Є.П. Белінська, І.Л. Васюков, О.Є. Войскунський, С.Р. Вольф, В.П. Голованевська, О.М. Павлов, Дж. Сулер).

Разом з тим, у проведених дослідженнях використовується констатувальний підхід в процесі розв'язання проблеми інтернет-спілкування, не приділяючи, одначе, достатньої уваги потенціалу цілеспрямованої реалізації його можливостей для здійснення тих або інших особистісних змін взагалі та у юнацького віці, особливо сенситивному до особистісних перетворень, зокрема.

Недостатня розробленість вказаної проблеми обумовила вибір теми даного дисертаційного дослідження «Інтернет-спілкування як чинник особистісних змін у юнацькому віці».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до комплексних тем лабораторії психології навчання Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України “Психолого-педагогічні умови розвитку особистісної активності в освітньому просторі” (номер державної реєстрації 0105U001036) і «Психологічні чинники самодетермінації особистості в освітньому просторі” (номер державної реєстрації 0109U000558).

Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої Ради Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України (протокол № 1 від 01.02.2007 року) і погоджена з бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 4 від 27.05.2010 року).

Об'єкт дослідження: процес інтернет-спілкування користувачів інтернет-сайтів.

Предмет дослідження: інтернет-спілкування як чинник особистісних змін у юнацькому віці.

Мета дослідження: дослідити зв'язок між психологічними особливостями особистості авторів інтернет-сайтів та психологічними особливостями студентів, які є постійними користувачами відповідних інтернет-сайтів.

Гіпотеза дослідження: 1) психологічні особливості авторів інтернет-сайтів, виявляючись в інтернет-спілкуванні та організації змісту останніх, впливають певним чином на психологічні особливості їх користувачів, зокрема студентів як постійних користувачів цих інтернет-сайтів; 2) інтернет-тренінги виступають одним з вагомих чинників змін психологічних особливостей осіб юнацького віку.

Завдання дослідження:

1) з'ясувати психологічну характеристику мережі Інтернет та інтернет-спілкування в контексті його впливу на користувачів;

2) емпірично дослідити зміни психологічних особливостей постійних користувачів інтернет-сайтів в процесі інтернет-спілкування з їх авторами;

3) провести інтернет-тренінги, спрямовані на оптимізацію інтернет-залежності, агресивності, депресивності, а також на активізацію процесів самоактуалізації.

Теоретико-методологічною основою дослідження є концептуальні положення про психологічні особливості студентів (М.І. Алексєєва, Л.І. Божович, М.Р. Гінзбург, Е. Еріксон, І.С. Кон, С.Д. Максименко, Ф. Райс, Т.М. Титаренко, П.Р. Чамата), концептуальні засади організації психологічних досліджень у мережі Інтернет (Д.А. Бернштейн, М.Х. Бірнбаум, П. Вільсон, А.Є. Жичкіна, Дж. Мюлер, І.М. Розіна, Д.К. Сатін, Н. Форман та ін.), концепція проведення дистанційної групової психологічної роботи у мережі Інтернет (К.Д. Вільямс, М. Лі, А.І. Львова, І.А. Рязанцева, Р. Спірс), концепція базових рис кіберпростору (М.О. Носов, О.М. Орлов, Дж. Сулер).

Методи дослідження: теоретичний аналіз; методи тестування, опитування, анкетування; метод «подовжніх» і «поперечних» зрізів; констатувальний і психолого-педагогічний формувальний експерименти; а також прийоми математичної статистики. Статистичний аналіз результатів здійснювався за допомогою статистичної програми SPSS і електронних таблиць Excel.

Організація та експериментальна база дослідження: дослідно-експериментальна робота складалася з трьох етапів - теоретико-методологічного, констатувального і формувального, які здійснювались протягом 2006-2009 рр. Дослідження проводилося з використанням мережі Інтернет. Експериментом охоплено 86 постійних користувачів інтернет-сайтів (студенти) та 11 авторів відповідних інтернет-сайтів.

Вірогідність та надійність отриманих результатів забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних положень дослідження; комплексним використанням методів, адекватних меті, об'єкту, предмету і завданням дослідження; застосуванням методів математичної обробки емпіричних даних.

Наукова новизна визначається тим, що вперше: а) розкрита функція інтернет-спілкування як чинника особистісних змін у юнацькому віці; б) визначений зв'язок між психологічними особливостями осіб, які створюють і адмініструють інтернет-сайти, здійснюють інтернет-спілкування з користувачами останніх, та психологічними особливостями користувачів мережевого простору.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що, по-перше, визначений обсяг поняття психологічного впливу користування мережею Інтернет на її користувачів; по-друге - розкрито психологічний зміст інтернет-спілкування як чинника особистісних змін у юнацькому віці; по-третє - уточнено поняття психологічного змісту інтернет-сайту як однієї з вагомих складових психологічного впливу у процесі користування Інтернетом, зокрема інтернет-спілкуванням; по-четверте - встановлена характеристика змін психологічних особливостей особистості у юнацькому віці в процесі інтернет-спілкування.

Практичне значення роботи полягає у створенні психологічно обґрунтованих можливостей прикладного використання інтернет-спілкування та інтернет-сайтів з метою організації психологічного впливу на особистісні утворення користувачів, зокрема студентів вищих навчальних закладів. Розроблені в роботі інтернет-тренінги спрямовані на нейтралізацію певних психологічних особливостей постійних користувачів інтернет-сайтів, на підвищення їхньої самоактуалізації, креативності, комунікативності.

Апробація та впровадження результатів дисертації. Результати дисертації доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції «Формування психологічної культури у дітей та молоді» (Севастополь, 2008), на Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми психології творчості» (Луганськ - Київ, 2008), на V Всеукраїнській науково-практичній конференції «Психологія праці та управління» (Київ, 2008), на круглому столі «Державна служба зайнятості України на ринку праці в умовах світової фінансово-економічної кризи: питання теорії та виклики практики» (Київ, 2008), на IX Міжнародній науково-практичній конференції «Освіта дорослих в Україні» (Київ, 2008), на конференції «Технології інтелектуальної діяльності» (Київ, 2009), на Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми освіти у Польщі та в Україні в контексті процесів глобалізації та євроінтеграції» (Київ - Житомир, 2009), на II Міжнародній науково-практичній конференції «Психолого-педагогічні аспекти розвитку майбутнього фахівця» (Миколаїв, 2009) та на засіданні лабораторії психології навчання Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України.

Публікації. Основний зміст дослідження викладено у 9 друкованих працях, серед них 8 у фахових виданнях, що включені до списку, затвердженого ВАК України.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, що налічує 306 найменувань, та 10 додатків (на 171 сторінці). Основний обсяг дисертації становить 164 сторінки. Повний обсяг дисертації складає 396 сторінок. Робота містить 37 таблиць (на 28 сторінках) і 71 рисунок (на 34 сторінках).

2. Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначені об'єкт, предмет, мета, гіпотеза, завдання дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну і практичну значущість роботи, наведено дані про апробацію роботи та її впровадження у практику.

У першому розділі - «Психологічна характеристика мережі Інтернет в контексті впливу на її користувачів» - розкриті основні поняття, що стосуються досліджуваної проблеми, проаналізовано стан її вивчення, окреслені головні теоретичні підходи до її вирішення.

У розділі показано, що на даний момент існує чимало досліджень, присвячених проблемі психологічного впливу мережі Інтернет, зокрема інтернет-спілкування, на людину (О.Є. Войскунський, М.П. Концевой, К.Г. Кречетніков, К.Є. Кузьміна, О.Р. Маслов, П.О. Мунтян, М.О. Носов, Ф.О. Смірнов, В.А. Ценьов, К. Янг та ін.); впливу інтернет-спілкування на психологічні особливості особистості (Є.П. Блохіна, І.Л. Васюков, О.Є. Жичкіна, С.В. Коловоротний, М.О. Лєжепєков, К. Манн, Є.С. Мишенкова, О.Я. Фрідланд, В. Фріндте, Н.Д. Чеботарьова та ін.); наслідкам інформатизації для психологічних властивостей особистості (Д.А. Бернштейн, М.С. Іванов, М.О. Носов, М.Ю. Опенков, С.І. Парінов, Н.І. Петрова, Е.О. Путілова, Е. Роббінс, О.В. Смислова, Є.О. Степаненко, О.Є. Шадрін, К.М. Якіменко та ін.).

Показано, що особливості інтернет-спілкування, тобто спілкування, що здійснюється з допомогою можливостей мережі Інтернет, а саме невизначеність, анонімність, безпека, невидимість суб'єкта, значна різноманітність середовищ спілкування та діяльності, дозволяють говорити про мережу Інтернет як про середовище, в якому більшість соціальних ситуацій є такими, в яких поведінка визначається більшою мірою особистісними, ніж ситуаційними, змінними. В цьому контексті найчастіше вживається визначення даного виду спілкування у Мережі як «ігри з ідентичністю» (Е.Р. Амерханова, О.М. Арестова, О.І. Башмаков, Є.П. Белінська, І.Л. Васюков, О.Є. Войскунський, В.П. Голованевська, О.Є. Жичкіна, Ю.О. Кленова, Є.С. Мишенкова, О.М. Павлов, В. Фріндте та ін.).

При цьому найбільш інтерактивними формами спілкування вважаються чати і MUDs, найменше інтерактивними - електронна пошта та інтернет-форуми. В інтернет-форумах та при користуванні електронною поштою спілкування відбувається у режимі оффлайн (тобто після відправки повідомлення необхідно певний час чекати на відповідь), що відрізняє його від спілкування у чаті та MUDs, яке здійснюється онлайн (тобто безпосередньо у режимі реального часу). В інтернет-форумі спілкування відбувається навколо певного предмету або певних визначених тем, тоді як чат, як правило (адже бувають виключення), своєї теми не має, а спілкування в ньому здебільшого практикується заради самого спілкування. Як окрему форму спілкування в Інтернеті можна виділити спілкування в так званих MUDs (від «multi-user dimension» - рольової гри, в якій багато користувачів об'єднані в одному віртуальному просторі), що близько до спілкування в чаті перебуванням онлайн, але відрізняється від нього присутністю мети - прагненням виграти. Інтернет-спілкування може бути односпрямованим (на зразок оголошень, реклами, відгуків тощо), діалоговим (електронна пошта, ICQ) і полілоговим (інтернет-форуми, чати). Питання особливостей впливу різних форм інтернет-спілкування на особистісні зміни користувачів залишається відкритим (Є.П. Белінська, Є.П. Блохіна, О.Б. Бушев, О.М. Гладко, О.Є. Жичкіна, Р.О. Лейбов, Є.І. Щепіліна та ін.).

Оскільки користування інтернет-сайтами, що створені та адмініструються їхніми авторами, та інтернет-спілкування певним чином психологічно впливають на користувачів (особливо постійних) цих інтернет-сайтів, то логічно припустити, що такий вплив може посилювати або послаблювати ті чи інші психологічні особливості особистості відповідних користувачів, а саме інтернет-залежність, агресивність, депресивність та самоактуалізацію.

Посилення процесу взаємодії людини в юнацькому віці з мережею Інтернет дозволяє говорити про те, що така поведінка у Мережі, зокрема інтернет-спілкування, сприяє формуванню готовності до освоєння і користування сучасними електронними технологіями, розвиває можливості адаптації молодої людини до реалій сучасного життя.

У другому розділі - «Методи і результати дослідження інтернет-спілкування як чинника особистісних змін» - викладено загальну стратегію констатувального дослідження, логіку його проведення, обґрунтовано комплекс діагностичних методик, здійснено аналіз отриманих результатів.

Досліджуваним було запропоновано взяти участь в анонімному дослідженні на добровільних засадах (повідомлялося, що дослідження дозволить краще розкрити власні психологічні особливості використання мережі Інтернет) та «здійснення соціально позитивних вчинків» (повідомлялося, що дослідження сприятиме глибшому пізнанню психології користувачів мережі Інтернет і розвитку віртуального середовища, яке всі ми активно використовуємо). Відбір авторів інтернет-сайтів, які взяли участь у дослідженні, здійснювався за наявністю в них інтернет-сайту, що складався як мінімум з однієї інтернет-сторінки, інтернет-форуму і посилання на електронну адресу, а також допускалася наявність чату.

Для дослідження впливу інтернет-спілкування на особистість користувачів мережі Інтернет обрані показники поширених особистісних змін: інтернет-залежність, агресивність, депресивність та самоактуалізація (В.Г. Кабирський, І.М. Кондратьєв, Р. Ніколлз, О.О. Павлова, Н.І. Петрова, О.Я. Фрідланд та ін.).

Були обрані наступні методики дослідження: «Шкала інтернет-залежності» (О.Є. Жичкіна), тест на інтернет-залежність К. Янг (в адаптації В.О. Бурової), тест А. Асингера, опитувальник Томаса (в інтерпретації Є.Б. Моргунова), методика диференційної діагностики депресивних станів (В.О. Жмуров), шкала самоставлення (тест депресії) Зунга (в адаптації Т.І. Балашової), тест самоактуалізації особистості (САТ), а також опитувальник креативності Джонсона.

Дослідження здійснювалося з використанням електронних технологій, вимагаючи роботи з комп'ютером і мережею Інтернет. Процедури первинної обробки даних були повністю автоматизовані, здійснюючись на рівні веб-браузеру. Так само автоматизованою була видача результатів дослідження, що здійснювалася для досліджуваних у зручному вигляді, та запис отриманих результатів у спеціальну інформаційну базу даних, необхідну для подальшого аналізу результатів.

Констатувальна частина емпіричного дослідження складалася з п'яти етапів, або «зрізів». Мета кожного етапу полягала у виявленні наявності чи відсутності кореляцій між показниками рівнів інтернет-залежності, агресивності, депресивності та самоактуалізації у авторів та у постійних користувачів інтернет-сайтів, для чого отримані дані аналізувалися з допомогою методів математичної статистики.

У дослідженні взяло участь 11 авторів інтернет-сайтів та 86 постійних користувачів відповідних інтернет-сайтів. Кожен автор інтернет-сайту (з числа досліджуваних авторів інтернет-сайтів) представлений власною сукупністю постійних користувачів (з числа досліджуваних постійних користувачів) свого сайту.

В результаті аналізу одержаних даних були встановлені кореляції між психологічними особливостями авторів інтернет-сайтів та психологічними особливостями досліджуваних, які є постійними користувачами цих інтернет-сайтів. Встановлено, що кореляції показників, отриманих за різними методиками дослідження, у переважної більшості представників досліджуваної вибірки (крім автора шостого інтернет-сайту і його постійних користувачів, де відповідна тенденція виявлена лише частково), мають послідовну тенденцію до зростання і наближення до 1.

Встановлено, що ризик розвитку інтернет-залежності пов'язаний з розвитком інтерактивних, комунікаційних можливостей, представлених на інтернет-сайті. Так, більш значні показники інтернет-залежності мають місце у постійних користувачів інтернет-сайтів з максимальними технічними можливостями для інтернет-спілкування і навпаки. Це пояснюється тим, що відповідний психологічний вплив здійснюється в процесі інтернет-спілкування з обов'язковим використанням технічних можливостей, що його забезпечують, тому збільшення і розширення відповідних можливостей інтенсифікує процеси інтернет-спілкування, а як наслідок - вплив психологічних особливостей авторів інтернет-сайтів на психологічні особливості їхніх постійних користувачів.

До інтернет-сайтів з мінімумом технічних можливостей для інтернет-спілкування віднесені ті, що мають електронну пошту та інтернет-форум (телеконференцію); до інтернет-сайтів з середніми технічними можливостями для інтернет-спілкування - ті, що мають електронну пошту, інтернет-форум, гістьову книгу, інтернет-пейджер «ICQ»; до інтернет-сайтів з максимальними технічними можливостями - ті, що мають, окрім вже перелічених, ще більше можливостей, включаючи чат, інтернет-пейджер «Skype», власну сторінку у «Livejournal» (або іншому інтернет-журналі, т.зв. «блозі»), репрезентацію в соціальних мережах («Вконтакті», «Однокласники») тощо.

Підвищення ризику інтернет-залежності в юнацькому віці, зважаючи на характерні особистісні особливості представників даного вікового етапу, також вказує на необхідність застосування спеціальних засобів, спрямованих на розвиток суб'єктної активності, стабілізацію самооцінки, підвищення саморегуляції, усвідомленості комп'ютеризованої діяльності загалом і у мережі Інтернет зокрема тощо. З цією метою в роботі використовувалися інтернет-тренінги.

У третьому розділі - «Інтернет-тренінг як чинник змін психологічних особливостей» - викладено загальну стратегію формувального експерименту, описано специфіку і результати проведення інтернет-тренінгів, здійснений аналіз отриманих результатів.

Програма реалізації формувального експерименту ґрунтувалася на створенні відповідного методичного комплексу, спрямованого на оптимізацію інтернет-залежності, агресивності, депресивності та активізацію процесів самоактуалізації.

Проведення інтернет-тренінгів ґрунтувалося на використанні відомих програм і методів групової роботи, а також на досвіді автора у проведенні дистанційних тренінгів у мережі Інтернет.

Програма інтернет-тренінгів мала на меті сприяння психологічній роботі учасників над собою, їхнє особистісне зростання, усунення інтернет-залежності, агресивності, депресивності, інтенсифікацію процесів самоактуалізації, формування у досліджених таких особистісних особливостей, як високий рівень саморегуляції, широта особистісних інтересів, «людиноспрямованість», уважність до внутрішніх станів і переживань інших людей, схильність до співпраці з ними, впевненість в собі, сприйняття цілісності свого життя, «внутрішній локус контролю», креативність, продуктивність мислення тощо.

Методичне забезпечення програми інтернет-тренінгів складалося з комплексів психологічних вправ, таких як самоаналіз, саморефлексія, аналіз характерних життєвих ситуацій, індивідуальне саморозкриття, зняття м'язових зажимів і блокувань, психофізична релаксація з використанням комп'ютерного аудіозапису інструкції, психофізична саморегуляція, аутогенне тренування, рольове програвання характерних життєвих ситуацій, активне слухання, емоційна дисоціація та асоціювання, арт-терапія, індивідуальний «мозковий штурм» тощо.

Як тренінги загалом, так і деякі психологічні вправи в них зокрема являли собою певним чином адаптовані версії їх «звичайних» аналогів, що використовуються при не дистанційній груповій роботі, тобто в такій, в якій передбачається «звичайне» спілкування учасників з ведучим і поміж собою. Так, зокрема, були адаптовані вправи, які в оригінальних версіях вимагають групової роботи учасників між собою (наприклад, у мікрогруппах по декілька людей). В контексті інтернет-тренінгів такі вправи були подані в формі уявного розігрування певних ситуацій, де психологічна робота здійснюється учасниками не на інтерособистісному, а на інтраособистісному рівні. Наприклад, уявний диспут чи розв'язання конфліктної ситуації учасника з іншими (уявними) людьми виявляє себе як субособистісне програвання і опрацювання проблемної ситуації для знаходження і засвоєння продуктивних стратегій поведінки, мислення і емоційного реагування.

Загалом, в інтернет-тренінгах взяли участь 86 постійних користувачів відповідних інтернет-сайтів.

Серія інтернет-тренінгів складалася з трьох етапів, що мали на меті: 1) нейтралізацію агресивності та депресивності; 2) нейтралізацію інтернет-залежності; 3) самоактуалізацію.

Проведення серії інтернет-тренінгів з авторами інтернет-сайтів та їхніми постійними користувачами відбувалося з допомогою пересилки необхідних електронних матеріалів, що здійснювалася вранці кожного дня.

Здійснений аналіз і узагальнення отриманих результатів дослідження підтвердили як першу висунуту гіпотезу - про те, що психологічні особливості авторів інтернет-сайтів, виявляючись в інтернет-спілкуванні та організації змісту останніх, впливають певним чином на психологічні особливості їх користувачів, зокрема студентів як постійних користувачів цих інтернет-сайтів; так і другу гіпотезу - про те, що інтернет-тренінги виступають одним з вагомих чинників змін психологічних особливостей осіб юнацького віку.

Обробка отриманої множини результатів формувального експерименту показала, що інтернет-тренінги продуктивно змінюють психологічні особливості постійних користувачів інтернет-сайтів, адже кореляція показників агресивності, депресивності, інтернет-залежності та самоактуалізації і відповідних показників авторів інтернет-сайтів після їх проведення стала незначущою.

При цьому аналогічні зміни спостерігаються у переважної більшості досліджуваних (табл. 1).

Таблиця 1. Кореляції між показниками постійних користувачів інтернет-сайтів та їхніх авторів

Отже, як випливає з табл. 1, інтернет-тренінги істотно змінюють психологічні особливості постійних користувачів інтернет-сайтів, що доводиться величинами кореляції за останній часовий зріз за всіма методиками дослідження, які є нижчими за кореляції даних попередніх часових зрізів.

Доведено, що у середовищі постійних користувачів інтернет-сайтів найбільш продуктивними інтернет-тренінги виявилися для сприяння процесів самоактуалізації та особистісного зростання (p<0,01), достатньо продуктивними - для оптимізації психологічних показників інтернет-залежності (p<0,001) та агресивності (p<0,001), найменш продуктивними - для оптимізації психологічних показників депресивності (p<0,05). Можна припустити, що для більш продуктивної оптимізації депресивності більше відповідають звичайні тренінги, що здійснюються за межами мережі Інтернет і потребують не віртуальних форм впливу ведучого на учасників і учасників один на одного, а, зокрема, «реальних» соціальних контактів і активної позакомп'ютерної діяльності.

Отримані дані, згруповані у вибірки за критерієм тематичної спрямованості інтернет-сайтів досліджуваних авторів (були наявні комерційні, «комп'ютерні», музичні, політичні інтернет-сайти, а також інтернет-сайт з рольових ігор), показують, що найбільш продуктивними інтернет-тренінги виявилися для постійних представників інтернет-сайту з рольових ігор, комерційних і «комп'ютерних» інтернет-сайтів; для постійних представників музичних і політичних інтернет-сайтів інтернет-тренінги виявилися менш продуктивними. Пояснення цьому, вірогідно, слід шукати в характерних психологічних особливостях молодих представників відповідних інтернет-спільнот - студентів вищих навчальних закладів, які приймали участь у дослідженні.

Музичні інтернет-сайти, постійні представники інтернет-спільнот котрих приймали участь в дослідженні, відносились до т.зв. «фанатських»: їхні постійні користувачі - фанати і шанувальники певних музичних напрямків, колективів і виконавців. Як правило, фанати - це молоді люди, які шукають в малій групі спілкування з однодумцями та емоційної підтримки. Це люди, що потребують підтримки і розуміння в звичайному житті, що схильні до перебування у дисфорічному або субдепресивному станах; це пояснює наявність відповідних показників депресивності у постійних користувачів музичних інтернет-сайтів. Фанатичне ставлення по відношенню до окремої особистості, колективу або музичного напрямку в рамках музичної залежності значно підсилює афект від інтенсивної дії музики і спорідненого їй естрадного мистецтва на психіку схильних до фанатизму представників молоді. У таких особистостей можна виявити також схильності і до інших видів залежностей (зловживання алкоголем, наркотиками), зокрема інтернет-залежності. Певна безапеляційність і безальтернативність фанатизму взагалі і музичного зокрема, його психологічна ригідність і когнітивна спрямованість у вузьке ідейне русло може обмежувати психологічний вплив інтернет-тренінгів на постійних користувачів музичних інтернет-сайтів.

Як і в будь-якому відході від реальності, в рольових іграх для молоді існує вірогідність появи психологічної залежності. Причини появи залежності від рольових ігор зазвичай криються в серйозних комунікативних, а іноді і екзистенційних проблемах адаптації людини до реальності. Рольові ігри часто проходять не лише у реальному світі, а також, як доповнення, у віртуальному комп'ютерному - у формі спеціальних комп'ютерних ігор, що пояснює високі показники інтернет-залежності у постійних користувачів інтернет-сайту з рольових ігор. З іншого боку, розвинуті вміння входити в різні ролі та проживати їх, виконувати різні, зокрема психологічні, вправи та ігри, певна відкритість до експериментування можуть сприяти здійсненню більш продуктивного психологічного впливу інтернет-тренінгів на таких учасників.

Постійна аудиторія інтернет-сайтів, присвячених комп'ютерам, комп'ютерному обладнанню і програмному забезпеченню, складалася, в основному, з програмістів і досвідчених користувачів персональних комп'ютерів. Як наслідок, з одного боку, «занурення» у віртуальну реальність, з іншого - професійної діяльності, що потребує «звичайного» спілкування і взаємодії з іншими людьми, та розповсюдженого серед представників відповідних спільнот соціально-політичного спрямування на перетворення навколишньої реальності, у постійних користувачів комп'ютерних сайтів пояснюється наявність зниженого рівня агресивності та середнього рівня інтернет-залежності. Значний досвід, легкість роботи з комп'ютерними програмами і засобами інтернет-спілкування, відкритість до нового і готовність вчитися можуть сприяти здійсненню значного психологічного впливу інтернет-тренінгів на таких учасників.

Постійна аудиторія інтернет-сайтів, присвячених бізнесу та комерції, складалась, в основному, з молодих людей, які цікавляться бізнесом, вивчають бізнес-аналітику, або навіть намагаються займатися підприємницькою діяльністю. Характерними психологічними особливостями підприємців виступають наступні: креативність, уміння втілювати нові комерційні ідеї, цілеспрямованість, завзятість, оптимізм, постійність, здатність правильно оцінювати людей, сприяти їх праці, координуючи їх дії, здатність знаходити і залучати до потрібної діяльності людей без примусу, збуджувати в них інтерес до своєї продукції, вселяти довіру; відповідні особливості сприяють розвитку підвищених показників креативності, підвищених показників самоактуалізації та знижених показників депресивності у постійних користувачів комерційних інтернет-сайтів, які є студентами вищих навчальних закладів. Певні характерні психологічні особливості постійних користувачів комерційних інтернет-сайтів, які приймали участь в дослідженні, а саме креативність, цілеспрямованість, завзятість, постійність, використання власних унікальних здібностей і набутого досвіду, пов'язаного з комерційною діяльністю, можуть сприяти більш продуктивному психологічному впливу на них інтернет-тренінгів.

Вибірку досліджуваних постійних користувачів політичних інтернет-сайтів складали студенти вищих навчальних закладів, які активно цікавляться політикою чи навіть є активними учасниками тих або інших політичних партій. До психологічних особливостей представників політичних спільнот належать непохитність, безкомпромісність у всьому, що стосується істотних сторін власних політичних переконань, часто присутня агресивність; цим пояснюється наявність підвищених показників агресивності у постійних користувачів політичних інтернет-сайтів. Досить характерними є певні психологічна ригідність і безапеляційність, що здатні обмежувати психологічний вплив інтернет-тренінгів.

Здійснений порівняльний аналіз показників експериментальної і контрольної (постійні користувачі інтернет-сайтів, які не брали участі у формувальному експерименті) груп показав істотні зміни показників у експериментальної групи і майже повну відсутність таких змін у контрольної групи.

Отже, є достатні підстави стверджувати, що інтернет-тренінги виступають продуктивним чинником змін психологічних особливостей представників юнацького віку.

психологічний інтернет студент електронний

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та експериментальне дослідження проблеми вияву і профілактики негативних та посилення позитивних явищ змін психологічних особливостей особистості, яка, перебуваючи у вищому навчальному закладі, активно використовує комп'ютерні технології. Проведені інтернет-тренінги, спрямовані на оптимізацію інтернет-залежності, агресивності, депресивності, а також на активізацію процесів самоактуалізації. Здійснений теоретичний аналіз проблеми і результати експериментального дослідження підтвердили висунуті гіпотези, що дозволило сформулювати такі загальні висновки:

1. В результаті теоретико-експериментального аналізу досліджуваної проблеми було виявлено зв'язок між психологічними особливостями авторів інтернет-сайтів та змінами психологічних особливостей досліджуваних юнацького віку (студенти), які є постійними користувачами відповідних інтернет-сайтів.

2. Об'єктивним критерієм наявності такого зв'язку виступають результати порівняння емпіричних показників інтернет-залежності, агресивності, депресивності та самоактуалізації.

3. Психологічні особливості особистості, які властиві авторам інтернет-сайтів, впливають через інтернет-спілкування та організацію змісту відповідних інтернет-сайтів на формування аналогічних психологічних особливостей особистості у постійних користувачів цих інтернет-сайтів.

4. Інтернет-тренінги виступають продуктивним чинником оптимізації психологічних особливостей особистості, зокрема підвищення показників самоактуалізації, а також нейтралізації показників інтернет-залежності та агресивності у досліджуваних юнацького віку (студенти), які є постійними користувачами інтернет-сайтів. Водночас, використання інтернет-тренінгів для оптимізації показників депресивності у представників відповідної аудиторії є малопродуктивним.

5. Показана можливість прикладного використання інтернет-сайтів для організації психологічного впливу на певні зміни психологічних особливостей особистості представників юнацького віку (студенти), які є постійними користувачами Інтернету та складають певну стабільну частину аудиторії мережевого простору.

Перспективу подальшого дослідження психологічного потенціалу і можливостей інтернет-тренінгів ми вбачаємо у використанні комунікаційних інтернет-технологій у психологічній роботі, а також для інших спеціалізованих і поглиблених досліджень, спрямованих на виявлення взаємозв'язку або залежності між особистістю людини як суб'єкту спілкування з іншими людьми, які користуються певним продуктом її діяльності.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Назар М.М. Психологічний вплив інтернет-комунікації на формування певних психологічних особливостей користувачів мережі Інтернет / М.М. Назар // Актуальні проблеми психології: Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія. - К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2007. - Т. 10, вип. 2. - С. 376-386.

2. Назар М.М. Особливості психологічного впливу навчання через мережу Інтернет / М.М. Назар // Проблеми загальної та педагогічної психології. - К.: 2008. - Т. 10, вип. 5. - С. 409-418.

3. Назар М.М. Специфіка психологічного впливу веб-дизайну інтернет-сайтів на користувачів мережі Інтернет / М.М. Назар // Актуальні проблеми психології: Проблеми психології творчості. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2008. - Т. 12, вип. 5, ч. 2. - С. 130-140.

4. Назар М.М. Психологічний вплив інтернет-комунікації на особливості міжособистісного спілкування / М. М. Назар // Актуальні проблеми психології: Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія. - К.: Главник, 2008. - Т. 10, вип. 8. - С. 423-431.

5. Назар М.М. Особливості навчання інтернет-залежних користувачів через мережу Інтернет / М.М. Назар // Актуальні проблеми психології: Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія. - К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2008. - Т. 10, вип. 9. - С. 280-291.

6. Назар М.М. Особливості психологічного впливу навчання в мережі Інтернет на працівників вищих навчальних закладів / М. М. Назар // Педагогічний процес: теорія і практика. - К.: ЕКМО, 2009. - Вип. 3. - С. 215-218.

7. Назар М.М. Психологічний вплив спілкування у мережі Інтернет на формування певних особистісних особливостей її користувачів / М. М. Назар // Проблеми сучасної психології. - Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2009. - Вип. 4. - С. 239-248.

8. Назар М.М. Інтернет-комунікація як засіб психологічного впливу на процес міжособистісного спілкування в контексті діяльності практичного психолога / М.М. Назар // Актуальні проблеми психології: Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія. - К.: Главник, 2009. - Т. 10, вип. 11. - С. 353-364.

9. Назар М.М. Специфіка психологічного впливу навчання користувачів мережі Інтернет / М.М. Назар // Освіта дорослих в Україні: IX Міжнар. наук.-практ. конф., (Київ, 11-17 вер. 2008 р.): зб. наук. праць. - К.: ЕКМО, 2008. - С. 102-104.

Размещено на Allbest.ru