Актуальність дослідження. Стабільна робота промислових підприємств і комунального господарства в Україні та інших країнах стає все більш тісно пов'язаною з надійністю роботи енергосистем. Проектом стратегії розвитку енергетики України до 2030 року передбачається збільшення долі вироблення електроенергії на теплових електростанціях (ТЕС). У той же час слід зазначити функціональні зміни в роботі ТЕС. Насамперед, це більше використання ТЕС у перемінній частині графіка покриття навантажень, що викликано збільшенням вироблення електроенергії в базовому режимі на атомних електростанціях і відносно невеликими гідроресурсами України. Технічний прогрес в енергетиці супроводжується безперервним підвищенням вимог до ефективності і якості операторської діяльності, що у свою чергу передбачає підвищення вимог до особистості оператора і його професійно важливих якостей. Це обумовило появу дефіциту фахівців на ринку праці, що відповідають сучасним вимогам до професії. Вивчення аварійності та травматизму у вітчизняних енергосистемах показало, що їх причиною у 18,8 % випадках є "людський фактор", тобто людина, що допустила неправильні, несвоєчасні, помилкові рішення та дії.

Зміни, які відбуваються в останнє десятиліття в енергетиці, вимагають більш детального, комплексного та адекватного підходу до вивчення психологічних якостей оперативного персоналу енергопідприємств. Тому діяльність у системах "людина-техніка" стала об'єктом посиленого експериментального вивчення в інженерній психології (Б.Г. Ананьєв, Б.Ф. Ломов, П.К. Анохін, С.П. Бочарова, Є.О. Клімов, В.Д. Шадріков, С.Д. Максименко, В.О. Моляко, Ю.Л. Трофімов, Г.В. Ложкін, Н.І. Повякель, Г.М. Зараковський та ін.) та заслуговує на увагу розробка питань професійної придатності, надійності та ефективності операторської діяльності (В.О. Бодров, К.М. Гуревич, А.І. Губінський, В.Д. Небиліцин, М.А. Котік, Д.О. Ошанін, О.А. Конопкін й ін.). Підвищення ефективності операторської діяльності та підготовки до неї неможливо без урахування індивідуально-психологічних особливостей особистості оператора і відповідності його особистісних якостей об'єктивним вимогам даної професії (С.П. Бочарова, А.В. Брушлінський, В.Л. Маріщук, Є.О. Мілерян, В.В. Плохіх, С.Г. Кисіль, Т.С. Сапєльнікова, І.О. Філенко, Б.І. Фурманец, А.О. Авєршин, Щу Гао Хан та ін.). Це, в першу чергу, пов'язано з появою нових факторів, що впливають на ефективність діяльності операторів енергосистем: збільшення виробничого навантаження на енергосистеми; більш жорсткі вимоги до їх безперебійної роботи; збільшення потужності агрегатів; перехід на критичні і надкритичні режими роботи обладнання; погіршення якості органічного палива, що спалюється на теплових електростанціях; розширення зони обслуговування оперативного персоналу; зношеність обладнання (В.М. Чернишов, Ю.Л. Майдиков, О.П. Двінін, О.Ф. Максимова). У зв'язку з цим змінюється й різноманітність психологічних знань про закономірності організації діяльності людини в даних системах, про особливості таких систем і про їхні компоненти.

Сьогодні одним із ключових питань підвищення ефективності операторської діяльності є вирішення на науковій основі питання забезпечення її найбільш кваліфікованими кадрами (В.Н. Абрамова, А.В. Герасимов, О.Г. Чачко, В.М. Бондаровська, В.В. Кальніш, Н.І. Ситнік, В.В. Корольов і ін.). Загальні проблеми підготовки фахівців різних спеціальностей обґрунтовані в працях Е.Ф. Зеєра, П.Я. Гальперіна, Н.М. Пейсахова, Н.Ф. Тализіної, О.М. Бандурки, С.П. Бочарової, О.В. Землянської та ін. Проблеми підготовки оперативного персоналу електростанцій проаналізовані в роботах О.Г. Чачко, А.В. Герасимова, О.Ф. Максимової, В.М. Чернишова, О.П. Двініна, І.А. Гарбуза, І.І. Малашиніної, В.В. Корольова та ін.

Відсутність єдиного комплексного теоретично та експериментально обґрунтованого підходу до вивчення психологічної структури і факторів ефективності діяльності операторів енергосистем, у тому числі операторів блокового щита керування (БЩК) ТЕС, об'єктивна потреба галузі у фахівцях, що відповідають сучасним вимогам до професії, обумовили постановку теми дисертаційної роботи "Психологічна структура діяльності операторів теплових електростанцій".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана|исполнена, проделана| в рамках досліджень кафедри загальної та інженерної психології Української інженерно-педагогічної академії по темі| № 6-19 "Визначення і формування інтелектуальних і комунікативних здібностей студентів інженерно-педагогічних фахів”, цільової комплексної програми досліджень із проблем інженерно-педагогічної освіти Української інженерно-педагогічної академії, що здійснюється в комплексі наукових досліджень Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (м. Київ). Тема дослідження затверджена вченою радою Українській інженерно-педагогічної академії 20 листопада 2007р. (протокол №6) і узгоджена у бюро Ради по координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні 18 грудня 2007 р. (протокол №10).

Мета і завдання дослідження: виявлення психологічної структури і факторів ефективності професійної діяльності операторів теплових електростанцій.

1. На основі системного аналізу досліджуваної проблеми розкрити сутність та структуру професійної діяльності та підготовки операторів енергосистем.

2. Розробити професіограму діяльності операторів блокового щита керування ТЕС.

3. Проаналізувати професійно важливі якості операторів блокового щита керування ТЕС.

4. Побудувати структурно-функціональну модель діяльності операторів блокового щита керування ТЕС.

оператор теплова електростанція психологічний

5. Обґрунтувати на основі професіограми комплекс методик для психодіагностики професійно важливих властивостей особистості студентів енергетичного профілю та операторів ТЕС.

6. Емпірично дослідити професійно важливі якості студентів-енергетиків та операторів блокового щита керування ТЕС для побудови психологічного профілю кожного випробуваного-претендента.

7. Розробити рекомендації з урахування психологічних чинників ефективності професійної підготовки та діяльності оперативного персоналу ТЕС.

Об'єкт дослідження: процес професійної діяльності операторів теплових електростанцій.

Предмет дослідження: психологічна структура діяльності операторів блокового щита керування теплових електростанцій.

Методологічну й теоретичну основу дослідження склали: принцип єдності психіки й діяльності (Л.С. Виготський, М.О. Бернштейн, Г.С. Костюк, А.В. Петровський, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, С.Л. Рубінштейн, Ю.Л. Трофімов), принцип системного підходу в психології (П.К. Анохін, М.О. Бернштейн, Б.Ф. Ломов, С.П. Бочарова, В.О. Моляко, В.Д. Шадріков), системно-структурний підхід до аналізу професійної діяльності (К.А. Абульханова-Славська, Б.Г. Ананьєв, С.П. Бочарова, В.Д. Небиліцин, Є.О. Клімов), принцип професіографування (К.К. Платонов) і професіографічного вивчення професій (Є.М. Іванова, Е.Ф. Зеєр, В.О. Бодров, Н.С. Глуханюк).

Методи дослідження. Завдання дисертаційної роботи зумовили вибір комплексу методів і методик дослідження, а саме: теоретичних методів - аналізу і систематизації наукового матеріалу в літературі з проблем дослідження; емпіричних методів - аналізу документації, спостереження, анкетування, бесіди, експертної оцінки, аналітичної професіограми, структурно-функціонального моделювання, тестування; статистичних методів обробки даних: критерії відмінності - t-критерій Стъюдента, кореляційний аналіз Спірмена.

У роботі використовувалися стандартизовані методики: спрямовані на визначення особистісних рис (16 - факторний особистісний опитувальник Р. Кеттела (варіант С)); індивідуальних психологічних професійно важливих якостей: тест структури інтелекту Р. Амтхауера (субтест VI), методика "Встановлення закономірностей", методика "тепінг-тест", методика Г. Айзенка для визначення екстра-інтроверсії (форма Б); для визначення схильності до певного типу професій: "Диференційно-діагностичний опитувальник" Є.О. Клімова, методика "Спрямованість на вид інженерної діяльності" О.Б. Годлинник, "Комунікативні та організаторські схильності"; для виявлення стратегій поведінки в конфліктних ситуаціях - методика К. Томаса "Стилі поведінки в конфлікті". Для вивчення функції пам'яті використовувався автоматизований лабораторний експеримент із використанням програмного продукту В.В. Плохіх.

Дослідження проводилися в період 2001-2006рр. в Української інженерно-педагогічної академії та на Зміївській ТЕС. У дослідженнях брали участь 131 випробуваний, з них студенти енергетичного факультету Української інженерно-педагогічної академії - 101 осіб (віком від 17 до 22 років), оперативний персонал ТЕС у кількості 30 осіб (віком від 23 до 50 років), із них - оператори БЩК ТЕС - 20 осіб.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

* Вперше, на основі системного аналізу, запропонована структурно-функціональна модель діяльності операторів БЩК ТЕС, в якій зазначено, що відображена саморегулююча система діяльності має специфічну послідовність сенсорних, мнемічних, розумових, моторних операцій;

* Дістало подальший розвиток уявлення щодо структури діяльності операторів ТЕС, а саме проаналізовано зміст діяльності операторів БЩК ТЕС: етапи діяльності, види дій та їх характер, види перешкод та помилок, санітарно-гігієнічні умови, режим праці та основні підструктури суб'єкта діяльності - професійна мотивація та цілеспрямованість, когнітивні, комунікативні, регулятивні, індивідуально-психологічні якості;

* Удосконалено, відповідно до вимог розробленої психограми операторів БЩК ТЕС, зміст комплексу психодіагностичних методик для виявлення професійно важливих якостей цих фахівців, до якого увійшли методики з виявлення мотиваційних, когнітивних, типологічних, комунікативних процесів;

* Розширено уявлення про відмінності у структурі професійно важливих якостей, а саме встановлено різницю в їх рівнях сформованості: мотиваційних, когнітивних, типологічних, комунікативних у студентів енергетичного факультету та операторів БЩК ТЕС за результатами їх комплексного оцінювання, яке дозволяє будувати психологічний профіль кожного випробуваного-претендента на навчання та професійну діяльність в енергетичних підприємствах.

Теоретичне значення роботи полягає:

1) в розширенні даних сучасної психології праці та інженерної психології про психологічну структуру професійної діяльності операторів теплових електростанцій, її основні компоненти та фактори ефективності професійної підготовки і діяльності операторів БЩК ТЕС;

2) в застосуванні методів структурно-функціонального моделювання для професіографічного аналізу діяльності операторів ТЕС;

3) в обґрунтуванні принципів теоретичного й емпіричного дослідження професійно важливих якостей операторів теплових електростанцій.

Практичне значення роботи:

1) Розроблена професіограма і психограма діяльності оператора БЩК ТЕС.2) Побудована структурно-функціональна модель, яка відображає роль психічних функцій (сенсорних, мнемічних, інтелектуальних та моторних) в професійній діяльності операторів БЩК ТЕС.3) Розроблено психодіагностичний комплекс тестових і експериментальних методик для визначення, відповідно до вимог психограми, професійно важливих якостей операторів.4) Запропоновані практичні рекомендації з урахування виявлених компонентів психологічної структури діяльності та факторів підвищення ефективності операторської діяльності в процесі підготовки і професійного відбору оперативного персоналу ТЕС.5) Результати дослідження були впроваджені в навчальний процес підготовки інженерів-педагогів Української інженерно-педагогічної академії в межах дисциплінах: "Психологія праці", "Професійна психологія" (довідка про впровадження від 25.03.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Здійснено системний аналіз діяльності операторів теплових електростанцій; теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено значення професійно важливих якостей операторів ТЕС у процесі професійної діяльності. Наведені в дисертації результати загальнотеоретичного та емпіричного досліджень, а також висновки належать винятково авторові. Тексти публікацій написані цілком особисто автором, за винятком тез доповіді (співавтор С.Г. Кисіль), представлених на III міжнародну практичну конференцію "Проблеми розробки й впровадження модульної системи професійного навчання” (Харків, 2005), де автору належать результати експериментального дослідження та їх аналіз.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації знайшли своє відображення в публікаціях автора, докладалися на розширених засіданнях кафедри загальної та інженерної психології УІПА, а також на XXXVIII науково-практичній конференції науково-педагогічних працівників, науковців, аспірантів і співробітників академії (Харків, 2005); на III міжнародній науково-практичній конференції: "Проблеми розробки й впровадження модульної системи професійного навчання" (Харків, 2005); The final international scientifically-practical conference "The Science: theory and practice” (Praha, Prague, Czechia-Dnepropetrovsk, Ukraine-Belgorod, Russian, 2005); на XLII науково-практичній конференції науково-педагогічних працівників, науковців, аспірантів та співробітників академії (Харків, 2009).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображені у 8 публікаціях, з них 7 опубліковано одноосібно, з яких 4 опубліковані у наукових професійних виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, рекомендацій, додатків і списку використаних джерел, який включає в себе 252 найменування, обсягом 25 сторінок. Повний обсяг дисертації становить 212 сторінки; обсяг 19 рисунків, 22 таблиц та додатків складає 35 сторінок.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтована актуальність проблеми дисертаційного дослідження, виділено об'єкт і предмет дослідження, визначено мету, сформульовано завдання, розкрито методологічну основу та методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, наведено дані про апробацію роботи.

У першому розділі - "Проблема професійної діяльності й підготовки операторів в інженерній психології" розкриваються основні теоретико-методологічні напрямки дослідження професійної діяльності, проблеми надійності та професійної підготовки в системах "людина-техніка".

Аналіз наукової літератури дозволив виділити багато підходів до психологічного аналізу професійної діяльності (В.О. Бодров, 2001; А.А. Деркач, 2000; В.Г. Зазикін, 1998; В.О. Моляко, 2007; Є.М. Іванова, 1987; Є.О. Клімов, 1988; Д.О. Леонтьєв, 1999; В.Д. Шадріков, 1982; С.П. Бочарова, 1982, 1998, 2006; О.М. Бандурка, С.П. Бочарова, О.В. Землянська, 2006; Е.Ф. Зеєр, 2000). При дослідженні концепцій різних авторів відмічено, що в них витриманий загальний методологічний підхід - виділені три рівні організації діяльності, три "одиниці" аналізу: цілісна діяльність, дія, операція (Є.О. Клімов, 1996). Структурний аналіз діяльності (О.М. Леонтьєв, 1983) дозволив виділити в ній різні компоненти, такі як дія й операція, мотив і ціль. Відповідно до одного з підходів (Б.Ф. Ломов, 1963, 1984), діяльність розглядається як "система психологічних складових", вона найбільш повно реалізована в методології системного підходу в теорії системогенезу діяльності (В.Д. Шадріков, 1982), де загальні закономірності формування психологічної системи діяльності розглядаються як сукупність психічних властивостей і якостей у своїй цілісності і єдності, організованих для виконання функцій конкретної діяльності.

Дослідження, які проведені з позицій системного підходу, дозволили одержати багатокомпонентний, багаторівневий і багатомірний образ діяльності людини-оператора. Операторська діяльність відбиває загальні структурні компоненти саморегулюючої функціональної системи діяльності людини: цілеспрямованість, мотивованість, операціонність і самоконтроль, протікає в особливих умовах, тому має специфічні характеристики і складає спеціальний об'єкт дослідження в інженерній психології.

Як показує огляд, надійність діяльності людини-оператора, яка пов'язана з категорією ефективності діяльності, впливаючи на її результуючі показники, не залишається величиною постійною, а змінюється із часом (В.Д. Небиліцин, 1964; А. Чапаніс, 1964; А.І. Губінський, 1975; Б.Ф. Ломов, 1966; М.А. Котік, 1974; Є.О. Мілєрян, 1974; Г.С. Никіфоров, 1977; Г.В. Суходольський, 1990; Б.А. Смірнов, 1986; В.О. Бодров, 1991). Це явище обумовлене як зміною умов діяльності, так і коливаннями психологічних і фізіологічних станів оператора. Розгляд надійності по виробничій і функціональній ознаці забезпечує цілісний підхід до аналізу ефективності діяльності людини-оператора. Важливим механізмом забезпечення високої надійності є підготовленість і тренованість оператора (О.Г. Чачко, 1986; С.П. Бочарова, 1998; Б.Ф. Ломов, 1966; В.Н. Абрамова, 1990; В.Ю. Щебланов, В.О. Бобров, 1990; Г.Т. Береговий, В.А. Пономаренко, 1983; С.Г. Кисіль, 2005; А.В. Герасимов, 1993).

Встановлено, що важливе значення має те, що при навчанні та наступному виконанні професійних обов'язків перед оператором постає ряд труднощів, обумовлених його індивідуально-психологічними особливостями: властивостями пам'яті, уваги, швидкості реакції й ін. (С.П. Бочарова, 1981; К.М. Гуревич, 1970; О.А. Конопкін, 1966 й ін.). Психологічний аналіз професійної діяльності персоналу систем "людина-техніка" проводився переважно в галузі діяльності операторів динамічних (транспортних та авіаційних) систем, у меншому ступені в галузі АЕС і майже був відсутній в галузі роботи ТЕС, що призвело до недостатньої розробленості питань теорії навчання та її практичного пристосування до конкретних особливостей діяльності операторів певного профілю. У цей час майже відсутні посібники з урахування психологічних якостей при відборі і професійному навчанні операторів ТЕС, якщо не вважати такими окремі рекомендації в різних літературних джерелах.

У другому розділі - "Психологічна структура операторської діяльності на тепловій електростанції" - представлений авторський підхід до професіографічного опису діяльності операторів БЩК ТЕС, який надав можливість отримати більш повне уявлення про структуру професійної діяльності та професійно важливих якостей операторів ТЕС і на основі якого розкрито об'єктивні та суб'єктивно-психологічні фактори ефективності професійної підготовки та діяльності операторів БЩК ТЕС.

Професіографічний аналіз діяльності операторів БЩК ТЕС дозволяє представити її як процес постановки та досягнення поставлених перед системою цілей. Такий підхід дозволив встановити основні цілі діяльності людини-оператора, її етапи, їх зміст, а також фактори, що впливають на успішність її функціонування.

Проаналізовано причини та умови виникнення аварійних ситуацій на енергопідприємствах України. Питанням походження помилок та їх класифікації присвячена чимала кількість досліджень (М.А. Котік, А.М. Ємельянов, 1985, 1993; С.П. Бочарова, 1998; Т.С. Сапєльнікова, 2003; Б.П. Дядьо, С.В. Юрчишин, 2004 та ін.). На думку деяких авторів, в цей час в Україні дана система аналізу практично зруйнована (М.О. Сябер, В.А. Гурєєв, 2005). На підставі експертних оцінок, які надали старші машиністи блоків та начальники зміни цехів Зміївської ТЕС у кількості 6 та 4 відповідно, представлено аналіз змісту і типових причин помилок операторів на станції та оцінка значимості професійно важливих якостей операторів БЩК ТЕС.

Визначено, що професійна діяльність оператора БЩК ТЕС надзвичайно складна, багатогранна та для неї характерні: необхідність постійної підтримки готовності до екстрених дій, саморегуляція, необхідність прийняття складних рішень в умовах дефіциту часу при великому обсязі попередньої обробки складної інформації та точної реалізації цих рішень, невизначеність появи інформації про неполадки в керованій системі. У теперішній час в Україні ТЕС використовуються в змінній частині графіка покриття навантажень, тобто для покриття пікової та напівпікової частини графіка споживання електроенергії, що веде до більшого психологічного навантаження на оператора, тому що пускові режими енергоблоків ТЕС є найбільш складними з позиції керування через численність і різноманітність операцій, які повинні здійснюватися при пуску, це у свою чергу спричиняє підвищення вимог до точності їх виконання, збільшення широти діапазонів змін контрольованих технологічних параметрів, істотні зміни динамічних характеристик об'єкта в процесі пуску та зупинки обладнання. Зазначені обставини спричиняють підвищення вимог до професійно важливих якостей оператора БЩК ТЕС.

Експертна оцінка та професіографічний аналіз діяльності операторів БЩК ТЕС дозволили виділити професійно важливі якості особистості фахівця та побудувати відповідну психограму, у якій відбита структура мотиваційних, когнітивних, регулятивних - емоційних і вольових, комунікативних процесів та індивідуально-психологічних якостей, що створюють функціонально-психологічний механізм даного виду професійної діяльності, та підібрати комплекс методик для дослідження рівня їх розвитку.

Розроблено структурно-функціональну модель, яка відображає саморегулюючу систему організації діяльності оператора БЩК ТЕС. Ця система має певну послідовність сенсорних, мнемічних, розумових, моторних операцій: зорове сприйняття сигналів, які надходять з БЩК; зберігання в іконічній та короткочасній оперативній пам'яті; смислове декодування на основі концептуальної моделі, у якій відображається об'єкт і ситуація керування; уявна побудова образа-мети та селекція інформації про поточний стан об'єкта, а також її інтеграція; порівняння образів, які формуються в процесі виконання дій, з образом-метою, що виступає як ідеальна міра майбутнього результату; прогнозування ходу подій та ухвалення рішення на підставі особистісних і соціальних критеріїв; активація та побудова моторних програм; дія - зміна положення важелів, тумблерів і т.д.; самоконтроль, коректування та оцінка отриманого результату, а також детерміновані цими процесами функціональний стан, фіксація змін у структурі мотивації та оперативному образі керованого об'єкта. Систематичність і повнота порівняння образів забезпечують оперативний контроль за механізмом регуляції й у цілому регуляції діяльності операторів.

Встановлено, що розвиток професійно важливих якостей оператора БЩК ТЕС визначається постійною взаємодією двох факторів: об'єктивних і суб'єктивних. Аналізуючи об'єктивні фактори, можна виділити: збільшення виробничого навантаження на енергосистеми; більш жорсткі вимоги до їх безперебійної роботи; збільшення потужності агрегатів; перехід на критичні та надкритичні режими роботи обладнання; погіршення якості органічного палива, яке спалюється на електростанціях; розширення зони обслуговування оперативного персоналу; зношеність устаткування й ін.

Найбільш важливими суб'єктивно-психологічними факторами є стан здоров'я оператора, рівень працездатності, особливості мислення, уваги, пам'яті, психоемоційна напруженість, морально-психологічні якості, психологічні професійно важливі особистісні якості, індивідуальні особливості, а також рівень підготовки та тренованості до даного виду діяльності.

Третій розділ - "Емпіричне дослідження професійно важливих якостей оперативного персоналу ТЕС" - містить результати досліджень професійно важливих якостей оперативного персоналу ТЕС у відповідності з психограмою.

Спираючись на розроблену психограму, були досліджені професійно важливі якості операторів БЩК ТЕС, а саме особистісні, мотиваційно-установочні, комунікативні, типологічні, когнітивні. У дослідженні взяли участь студенти енергетичного факультету Української інженерно-педагогічної академії 1 курсу (n=62), 5 курсу (n=39), оперативний персонал ТЕС (n=30), із них - оператори БЩК ТЕС (n=20). Усього - 131 особа.

Дослідження, які були проведені в групах студентів УІПА та операторах БЩУ ТЕС, показали ряд істотних розходжень у рівні сформованості особистісних якостей, які необхідні для роботи на блокових щитах ТЕС.

При аналізі ймовірності статистичних розходжень між групами випробуваних за тестом Р. Кеттела, отримані наступні дані: порівнюючи особистісні профілі випробуваних пофакторно, можна відзначити, що вони достовірно розрізняються за факторами: G (t=7,05; р<0,01), L (t=5,46; р<0,01), Q4 (t=4,65; р<0,01). Із трьох підгруп випробуваних рівень розвитку особистісних якостей найбільше відповідає вимогам професії у операторів БЩК ТЕС.

Дослідження мотиваційної установки, а також спрямованості та схильності до певного виду діяльності студентів енергетичного факультету УІПА та операторів БЩК ТЕС вказує на різницю у відношенні до зазначеної професійної діяльності. Аналіз цих даних показує, що головними мотивами студентів 1 курсу УІПА є: висока заробітна плата після закінчення ВНЗа, прагнення уникнути критики й покарання (t=5,49; р<0,01), потреба в спілкуванні й колективній діяльності (t=2,51; р<0,05), досягнення успіху в різних видах діяльності (t=2,15; р<0,05), тобто утилітарні мотиви. Для студентів 5 курсу УІПА домінуючими стають мотиви досягнення успіху в різних видах діяльності (t=2,15; р<0,05), висока зарплата, стійкий інтерес до професії, пізнавальний інтерес, задоволення від добре виконаної роботи (t=2,87; р<0,01). У операторів БЩК ТЕС виявлена наступна структура домінуючих мотивів професійної діяльності: задоволення від добре виконаної роботи (t=2,87; р<0,01), соціальна значимість професії (t=6,54; р<0,01), почуття обов'язку та відповідальності (t=2,30; р<0,05), цільові настанови на точність, надійність і безпомилковість дій (t=4,87; р<0,01), висока заробітна плата.

Виходячи з отриманих даних, можна зробити висновок, що навіть перед закінченням вузу ще не сформований повною мірою мотиваційний компонент професійно важливих якостей особистості у майбутніх фахівців.

При оцінці ведучих стратегій поведінки в конфліктних ситуаціях в досліджуваних групах студентів УІПА не виражені конструктивні стратегії поведінки в конфліктних ситуаціях. Перевага в операторів такої тенденції вирішення конфліктних ситуацій, як співробітництво (t=4,59; р<0,01), свідчить, що в них сформована конструктивна стратегія поведінки в конфліктних ситуаціях, що є оптимальною в умовах праці, які можуть супроводжуватися аварійністю й виникненням позаштатних ситуацій. Результати дослідження свідчать, що формування конструктивних стратегій поведінки в процесі професійного навчання здійснюється гетерохроно. Необхідність формування конструктивних стратегій поведінки в процесі навчання та адаптації в умовах електростанції, як необхідного компоненту комунікативної культури фахівця, обумовлює розробку комплексу заходів щодо діагностики рівня їх сформованості й корекції в процесі професійного навчання.

Вплив особливостей вертірованості випробуваних на стратегії поведінки в конфліктних ситуаціях свідчить, що індивідуально-типологічні особливості обумовлюють формування певних тенденцій поведінки в конфліктних ситуаціях у процесі міжособистісного спілкування. Досліджувані групи по параметрах екстраверсії та інтроверсії практично однорідні. Результати дослідження свідчать, що екстраверсія та інтроверсія обумовлюють формування певних тенденцій поведінки в конфліктних ситуаціях. Інтровертам всіх досліджуваних груп властиві такі тенденції поведінки в конфліктних ситуаціях, як компроміс (t=2,09; р<0,05) і уникання (t=2,72; р<0,05), тоді як у екстравертів не виявлено єдності тенденцій поведінки в досліджуваних групах, хоча можна відзначити, що вони є більш конструктивними у всіх досліджуваних групах у порівнянні з інтровертами.

Експериментальні дослідження, проведені для вивчення функціонування процесів пам'яті оперативного персоналу ТЕС (n=30), дозволили проаналізувати зміну її обсягу при різних умовах пред'явлення стимулів, а також визначити час відтворення пред'явлених стимулів.

Середнє значення обсягу пам'яті на цифри склало Vц=5,65±0,72, тоді як обсягу пам'яті на знаки в середньому для даної вибірки Vз=2,37±0,47 (табл.1). Різниця в обсягах пам'яті достовірна з рівнем значимості (р<0,01). Таким чином, результати досліджень показали, що цифри запам'ятовувалися операторами краще, ніж знаки. Крім цифрових і знакових стимульних рядів операторам пропонувалося відтворити змішані ряди, що складаються із цифр і знаків у рівній пропорції. Обсяг пам'яті в умовах запам'ятовування всього змішаного ряду склав Vсп=4,89±0,35. Це значення нижче обсягу пам'яті на цифри (Vц=5,65±0,72) і вище обсягу пам'яті на знаки (Vз=2,37±0,47). Різниця в обсягах пам'яті достовірні з рівнем значимості (р<0,01).

Таблиця 1

Середнє значення обсягу оперативної пам'яті оперативного персоналу ТЕС (n=30) при різних умовах пред'явлення та відтворення

У ході проведення психологічного експерименту визначалися не тільки обсяг оперативної пам'яті операторів БЩК на цифри й знаки при різних умовах їх пред'явлення та відтворення, але й середній час відтворення однієї цифри або одного знака в різних умовах: цифри відтворювалися швидше знаків при будь-яких умовах пред'явлення й відтворення (t=6,05; р<0,01).

Для визначення зв'язку типологічних властивостей і показників обсягу оперативної пам'яті випробуваних використовувався кореляційний аналіз. Значимими є зв'язки між показником вертированості та показникамі обсягу пам'яті на цифри в умовах пред'явлення змішаного ряду (r=0,51; р<0,01);, обсягу пам'яті на цифри (r=0,35; р<0,05); обсягу пам'яті на цифри в умовах виконання операцій складання про себе (r =-0,34; р<0,05). Значимих зв'язків між показником вертированості та часом відтворення стимулів дане дослідження не показало.

Одержані достовірні результати розходження з обсягу оперативної пам'яті у випробуваних з різними характеристиками сили нервової системи: у випробуваних з сильним типом нервової системи вище обсяг оперативної пам'яті на знаки (r = 0,36; р<0,05), у випробуваних зі слабким типом нервової системи вище обсяг оперативної пам'яті на цифри (r = - 0,48; р<0,01). Відзначається вплив індивідуальних типологічних властивостей особистості на ефективність короткочасної пам'яті.

Досліджено вплив показників екстраверсії-інтроверсії, емоційної стабільності - нейротизму, активності, ригідності - пластичності, які є істотними складовими факторів А, С, Е, Q1 (Р. Кеттел), на оцінку рівня антиципації операторів. Аналізу піддалися результати обстеження оперативного персоналу котлотурбінного цеху Зміївської ТЕС в кількості 30 осіб. Припускалося, що автоматизований лабораторний експеримент із використанням ПЕОМ реалізує антиціпаційну задачу на сенсомоторному рівні, субтест VI тесту структури інтелекту Р. Амтхауера - на перцептивному рівні, методика "Встановлення закономірностей" - на мовномисленому рівні. Аналіз результатів дослідження (табл.2) свідчить про наявність достовірного зв'язку властивостей темпераменту із проявами антиципації. Виявлено достовірні значення коефіцієнтів кореляції: з факторами А (р<0,05), Q1 (р<0,01) у процесі спостереження за об'єктом, що рухається, та з факторами Е (р<0,05) при виявленні закономірностей побудови цифрового ряду й з фактором Q1 (р<0,05) при встановленні закономірності в умовних знаках.

Таблиця 2

Взаємозв'язок антиципації з базовими властивостями темпераменту

Примітки: * - р<0,01; ** - р<0,05

Ведучими рівнями антиципації в операторів ТЕС, що мають такі властивості темпераменту як інтроверсія та ригідність, є сенсомоторний рівень, у маючих властивості - активність, домінантність (сила нервової системи) є перцептівний рівень, а у маючих властивість пластичність нервової системи - мовномисленний рівень.

Застосований нами комплекс психодіагностичних методик відповідає змісту психограми операторів БЩК ТЕС та надає можливість комплексно оцінювати їх основні професійно важливі якості: мотиваційні, когнітивні, типологічні, комунікативні. Проведене дослідження надало можливість побудувати психологічний профіль кожного випробуваного-претендента за рекомендованою схемою: збір сирих балів за допомогою сформованого психодиагностичного комплексу; переведення їх в стени; побудова профілю; прогноз успішності та придатності до навчання та професійної діяльності. На рис.4 зображено психологічний профіль оператора Н. блокового щита керування Зміївської ТЕС. Дана схема дозволяє наочно зобразити систему професійно важливих якостей оператора ТЕС, які необхідні для ефективного навчання та виконання операторської діяльності.

Рис.4 Схема побудови психологічного профілю особистості оператора ТЕС: Н - низький, С - середній, В - високий рівень сформованості якості.

Оцінка професійно важливих якостей оператора є необхідною умовою адекватного психологічного професійного відбору до навчання та операторської діяльності. Системний аналіз психологічної структури професійної діяльності оператора БЩК ТЕС вимагає розглядати окремі здатності професіоналів у їхній єдності та взаємодії. Виділені компоненти психологічної структури діяльності оператора БЩК ТЕС не існують окремо від інших структурних компонентів, а перебувають у єдності та постійній взаємодії з усіма компонентами цілісної саморегулюючої системи професійної діяльності оператора.

Висновки