Особливості та психокорекція образу Я у підлітків з девіантною поведінкою

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

УДК 159.923.3:159.922.8

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Особливості та психокорекція образу Я у підлітків з девіантною поведінкою

19.00.04 - медична психологія

Журжу Тамара Сергіївна

Харків - 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Таврійському національному університеті ім. В. І. Вернадського, Міністерство освіти та науки України.

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент Зябкіна Ірина Валентинівна, Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, доцент кафедри глибинної психології та психотерапії

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Максимова Наталія Юріївна, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, професор кафедри соціальної роботи;

доктор психологічних наук, професор Шевченко Наталія Федорівна, Запорізський національний університет, завідувач кафедри педагогіки та психології.

Захист відбудеться «7» травня 2009 року о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 64.609.03 при Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою: 61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою: 61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58

Автореферат розісланий «6» квітня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат психологічних наук, доцент Н. К. Агішева.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. В останнє десятиліття відзначається неухильне зростання пограничних нервово-психічних розладів у підлітків, що супроводжується, як правило, соціальною дезадаптацією у вигляді різних девіацій поведінки. При проведені дослідницької та корекційної роботи з підлітками спостерігається збільшений інтерес до вивчення змістовних особливостей образу Я та самосвідомісті. Це пов'язане з тим, що поведінка є опосередкованою і регулюється образом Я. Актуальним постає питання про необхідність дослідження специфіки самосвідомості підлітків з девіантною поведінкою.

Отже, є доцільним вивчення особливостей образу Я в підлітків з порушеннями поведінки, оскільки складники образу Я впливають на стосунки неповнолітніх з навколишнім світом, а також на їх поведінку в цілому.По-перше, і самосвідомість, і образ Я опосередковують усю життєдіяльність особистості в цілому; по-друге, адекватна самооцінка і правильно сформований образ Я зумовлюють соціально схвалювану поведінку в суспільстві, по-третє, образ Я і самосвідомість - це інтеграційні характеристики особистості, які найбільш схильні до змін саме в підлітковому віці. Тому розробка нових підходів до вивчення образу Я, особливостей самооцінки й самосвідомості є актуальним завданням у контексті медичної психології.

Вивченням особливостей самосвідомості, образу Я та його компонентів у підлітків з порушеннями поведінки займалися такі провідні вчені, як М. І. Боришевський, 1988; В. О. Татенко, 1988; Н. Ю. Максимова, 1988, 2000, 2001, 2003; Л.Ф. Бороздіна, 2006; Л. Ф. Шестопалова, 2003; Т. А. Перевозна, 1996,1997; О.П. Корнілов, 2003; О. Т. Соколова, 1989, 2005; Ю. А. Клейберг; 2001, 2007; А. М. Кожина, 2001; О. В. Змановська, 2004; Д. І. Фельдштейн, 1988, 1994. Автори розглядають вплив соціального середовища на образ Я, на самосвідомость, а також на адекватність формування цих явищ, однак характеризують їх неоднозначно. Крім цього, значна частина досліджень стосується вивчення таких аспектів самосвідомості, як самооцінка, ставлення до себе, особливості ціннісно-смислової сфери. Однак відсутні спеціальні дослідження, які б насамперед, розкривали структурно-динамічні особливості образу Я в підлітків з девіантною поведінкою. Знання особливостей образу Я, специфіки формування уявлень про себе в часі дозволяє виявити об'єктивні та суб'єктивні причини і умови, що призводять до порушень поведінки.. Зазначені аспекти самосвідомості і вивченні образу Я зумовили вибір теми нашої дисертаційної роботи «Особливості та психокорекція образу Я у підлітків з девіантною поведінкою».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційну роботу виконано відповідно з планом наукових досліджень у рамках наукової теми кафедри глибинної психології та психотерапії Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського «Вивчення об'єктивації самоконституювання» (номер держреєстрації 0106U008675). Тему дисертації затверджено Вченою радою Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського (протокол № 4 від 20.04.2007 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 8 від 28.10.2008 р.). Автор досліджував особливості образу Я у підлітків з девіантною поведінкою.

Об'єкт дослідження - образ Я в підлітків з девіантною поведінкою.

Предмет дослідження - складники образу Я у підлітків-делінквентів та підлітків з розладами поведінки.

Мета дослідження - встановити структурно-динамічні особливості формування образу Я у підлітків з різними формами девіантної поведінки, розробити програму, спрямовану на корекцію образу Я.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

1) проаналізувати сучасний стан медико-психологічних аспектів девіантної поведінки у підлітків; теоретично осмислити проблему самосвідомості та образу Я у підлітків, акцентуючи увагу на дослідженнях у галузі самосвідомості підлітків з девіантною поведінкою;

2) на основі теоретичного аналізу психологічних досліджень виділити компонентний склад образу Я підлітків і встановити його структурно-динамічні особливості;

3) провести емпіричне дослідження, спрямоване на вивчення образу Я у підлітків з розладами поведінки та підлітків-делінквентів;

4) виявити та порівняти структурно-динамічні особливості образу Я у підлітків-делінквентів та у підлітків з розладами поведінки;

5) розробити корекційну програму, спрямовану на корекцію образу Я, провести апробацію та комплексну оцінку її ефективності.

Гіпотеза. Образ Я у підлітків з розладами поведінки та у підлітків-делінквентів у порівнянні зі здоровими підлітками має такі структурно-динамічні особливості, а саме: відстає у своєму формуванні, прив'язаний до конкретної ситуації, не має цілісного характеру, його смислові складники та означення недостатньо сформовані. Особливості образу Я поширюються на уявлення про себе в минулому, теперешньому та майбутньому. Такі уявлення у свідомості підлітків з девіантною поведінкою мало диференційовані.

Теоретико-методологічні основи дослідження становлять: психологічні аспекти вивчення девіантної поведінки (О. В. Змановська, Ю. А. Клейберг, 2007; А. Є Лічко, 1988; Д. І. Фельдштейн, 1988; Н. Ю. Максимова, 2000, 2001), теорія свідомості (Ф. Ю. Василюк, 1995; В. П. Зінченко, 1991,1994; О. М. Леонтьєв, 1986, 2001), психологія тілесності (О. Ш. Тхостов, 2002), дослідження, що стосуються різних аспектів образу Я особистості (Р. Бьорнс, 1986; І. С. Кон, 1988, 1989; О. Т. Соколова, 1989, 2005; В. В. Столін, 1983; 2001; Л. Ф. Шестопалова, 2003, Н.Ф. Шевченко, 2007; І. І. Чеснокова, 1977, 2000).

Методи дослідження: теоретичні - теоретичний аналіз літератури, що містить уявлення про свідомість і його структуру, які розроблені в рамках діяльнісного підходу, що містять уявлення про самосвідомость та образ Я в структурі свідомості, а також аналіз психологічної літератури, спрямований на систематизацію й узагальнення уявлень щодо девіантної поведінки підлітків; психодіагностичні - бесіда, методи психологічної діагностики, зокрема малюнкова методика «Минуле. Теперішнє. Майбутнє» (модифікація А. А. Гребенюка, 1999), малюнок «Я в 10 років. Я зараз. Я через 2 роки»; семантичний диференціал (D. Feldes, 1976), за допомогою якого оцінювалося поняття «Я»; тест ставлення до себе М. Куна.

Емпіричне дослідження особливостей образу Я підлітків проводилось впродовж чотирьох років. У дослідженні у різний час брало участь 182 підлітки. Експериментальну групу склали неповнолітні правопорушники, які знаходилися на обліку в кримінальному відділі у справах неповнолітніх та неповнолітні правопорушники, яким при проведенні судово-психологічної експертизи поставлено діагноз «Розлади поведінки» (F90), в цілому 122 підлітка. Контрольну групу склали соціально адаптовані підлітки (60 осіб).

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

- запропоновано модель вивчення образу Я як образу свідомості;

- вперше виявлено структурно-динамічні особливості образу Я у підлітків з девіантною поведінкою, а саме: образ Я відстає у своєму формуванні, прив'язаний до конкретної ситуації; смислові складові та означення образу Я недостатньо сформовані;

- встановлено часові характеристики образу Я у підлітків з різноманітними формами девіантної поведінки: уявлення про себе у свідомості підлітків з девіантною поведінкою мало диференційовані на минуле, теперішнє і майбутнє

- розроблено програму, спрямовану на психокорекцію структурно-динамічних особливостей образу Я у підлітків з розладами поведінки;

- дістали подальший розвиток уявлення про виникнення поведінкових розладів у підлітків.

Практичне значення роботи полягає в тому, що отримані результати дозволяють досліджувати загальні закономірності та індивідуальні відмінності психологічних особливостей образу Я у підлітків з розладами поведінки; емпірично показано своєрідність образу Я таких підлітків стосовно такого ж образу у здорових однолітків; розроблено оригінальний методичний інструментарій, який дозволяє встановити структурно-динамічні особливості образу Я у підлітків з розладами поведінки; описано можливості застосування цього інструментарію як під час діагностики девіантної поведінки, так і під час проведення судово-психологічної експертизи.

Результати дослідження знайшли застосування в діагностичній, консультативній та корекційній роботі шкільних та медичних психологів, що стосується діагностики та корекції образу Я у підлітків з метою профілактики девіантної поведінки.

Результати дослідження у формі лекцій та групових тренінгових занять впроваджено в систему професійної підготовки психологів у Таврійському національному університеті ім. В. І. Вернадського (Акт про впровадження № 82/172 від 01 листопада 2008 р.), застосовано в роботі фахівців Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в АРК (Акт про впровадження № 23 від 20 листопада 2008 р.)

Надійність та вірогідність одержаних результатів дослідження забезпечується теоретико-методологічним обґрунтуванням його вихідних положень; конгруентним рівнем теоретичного аналізу досліджуваної проблеми; використанням взаємодоповнювальних методів і методик, адекватних його меті, предмету, об'єкту і завданням; репрезентативністю вибірки досліджуваних; використанням сучасних методів математичноі статистики.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на першому Конгресі психологів Україні (м. Київ, жовтень 2005 р.), науково-практичній конференції «Терапія та профілактика психологічноі та соціальної залежності» (м. Київ, вересень 2006 р.), на професорсько-викладацьких конференціях, методологічних семінарах і засіданнях кафедри глибинної психології і психотерапії Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського (Сімферополь, 2002 - 2008 рр.).

Публікації. Проблематику та основні положення і результати дисертаційного дослідження викладено в 5 публікаціях, 4 з яких у виданнях, затверджених ВАК України як фахові.

Структура і обсяг дисертації: робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Основний зміст дисертаційного дослідження викладено на 165 сторінках друкованого тексту. Матеріали дисертації проілюстровано таблицями, рисунками. Бібліографічний список містить 203 джерела.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, виділено об'єкт і предмет дослідження, визначено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, наведено дані про апробацію основних положень дослідження, його результати і публікації з теми дисертації.

Перший розділ - «Теоретичні основи дослідження образу Я у підлітків з девіантною поведінкою» - містить два підрозділи, у яких охарактеризовано теоретико-методологічні аспекти досліджень проблеми образу Я у підлітків з розладами поведінки та розладами особистості. У сучасній психології девіантну поведінку розглядають як поведінку особистості, що відхиляється від найбільш важливих соціальних норм і супроводжується її соціальною дезадаптацією. Така поведінка має деструктивний характер і є наслідком викривленого процесу соціалізації та перебудови ієрархії мотивів.

Дослідники виділяють такі основні чинникі, що лежать в основі формування девіантної поведінки:

- соціальні чинники, до яких відносять зображення насильства у творах мистецтва і засобах масової інформації, вживання алкоголю і наркотиків, вплив однолітків, причини шкільної неуспішності, психологічну атмосферу в сім'ї;

- психологічні чинники, серед яких можна виділити особистісні особливості підлітків, специфіку їх характеру і темпераменту, а також наявність акцентуації характеру і розладів особистості;

- біологічні чинники, які включають генетичну схильність до протиправної поведінки.

Встановлено, що існує певний зв'язок між девіантною поведінкою та індивідуальними властивостями особистості. Зокрема, найбільш значущими є емоційно-вольові порушення: збудженість, конфліктність, емоційна нестійкість (Ю. А. Клейберг, 2007; В. А. Татенко, 1988; О. В. Змановська, 2004); порушення ціннісно-смислової сфери (Л. Ф. Шестопалова, 2003; Т. А. Перевозна, 1997; ); наявність акцентуацій характеру (А. Є. Лічко, 1995; В. Т. Кондрашенко, 2004; В. М. Кузьмінов, 1999). Такі особистісні характеристики ускладнюють спілкування підлітків із соціумом, що призводить до порушень стосунків між підлітками та дорослими і, у свою чергу, зумовлює соціальну дезадаптацію (Н. Ю. Максимова, 2000, 2001, 2003; І. В. Жданова, 1996 та ін.). Таким чином, девіація як форма поведінки, що відхиляється від норми, знаходиться в прямій залежності від особистісних характеристик, які направляють, детермінують і забезпечують реалізацію девіантної поведінки ( А. Є. Лічко, 1995; В. Т. Кондрашенко, 2004; Н. Ю. Максимова, 2001, 2003; С. Д. Максименко, О. П. Карпова, 2003; Л. Ф. Шестопалова, 2003; А. М. Кожина, 2001).

Однак усі ці дослідження девіантної поведінки та ії детермінант недостатньо розкривають механізми формування самосвідомості, особливості самооцінки та образу Я підлітків з розладами поведінки. Ефективна саморегуляція поведінки неповнолітнього забезпечується розвиненою самосвідомістю, яка активно формується й оформляється саме в підлітковому віці. Порушення у формуванні образу Я яскраво помітні саме за порушеннями поведінки.

У сучасній психології особлива увага звертається на вивчення різних психологічних феноменів та їх зв'язків з образом Я особистості (М. І. Борішевський, 1988; Г. С. Костюк, 1988; О. Т.Соколова, 1989, 2005; Г. В. Ложкін, 2004; Н. Ф. Шевченко, 2007; А. Ю. Рождественський, 2004; І. І. Чеснокова,1977, 2001; К. О. Абульханова - Славська, 1999). Аналіз сучасних досліджень образу Я у підлітків свідчить про неоднозначність його трактування. Так поняття самооцінки та образу Я або ототожнюються, або розмежовуються. При цьому під поняттям самооцінки розуміється сукупність уявлень про себе, а образ Я описується як Я-концепція, сукупність різних самооцінок, ставлень до себе, самопереживань.

Отже, доцільним є вивчення особливостей образу Я неповнолітніх, тому що образ Я опосередковує поведінку і за його недостатньої сформованості або викривленості поведінка буде відхилятися від соціальної норми.

На нашу думку, образ Я слід розглядати як образ свідомості згідно з поглядами О. Ш. Тхостова, який вивчав внутрішню картину хвороби як образ свідомості.

В парадигмі діяльнісного підходу у психології у структурі свідомості виділено чотири складники:

чуттєва тканина, аналогом якої виступають феномени емоційної сфери та сенсорні процеси;

означення першого рівня, аналогом якого є створення цілісних образів для віддзеркалення опосередкованої мовою реальності;

означення другого рівня, аналогом якого є віддзеркалення уявлень про себе у формі узагальнення та абстрагування, виділення загальної схеми явища цілісної концепції;

значущість як смислова конструкція, структурний елемент свідомості та самосвідомості.

Таким чином, до структури образу Я вводимо такі складники як означення першого рівня та означення другого рівня. Усі аспекти цього образу (тілесний і соціальний образи, образ себе як особистості) мають чотири компоненти: особистісний смисл, чуттєву тканину, означення першого та другого рівня.

Самосвідомість підлітка є не стільки кінцевим продуктом психічного відзеркалення самого себе, скільки процесом самоусвідомлення, тому під час розгляду етапів такого самоусвідомлення слід розглядати процес категоризації, протікання якого є основною умовою нормального психічного функціонування особистості.

На першому плані в структурі свідомості розміщують чуттєву тканину, що в емоційних і сенсорних феноменах містить інформацію про тіло суб'єкта, про роботу його сенсорних органів. У клінічній психології є широкий спектр досліджень усіляких порушень, які беруть участь у формуванні схеми тіла, що свідчить про те, що тілесна ідентичність є основою для побудови образу Я і формується шляхом створення категорій, які відображають істотні ознаки тілесної організації особистості. Означення є другою структурною складовою свідомості і самосвідомості як усвідомлення себе самого. Соціальний аспект образу Я відображає тенденцію особистості при позначенні власної внутрішньої реальності використовувати соціальний досвід. Ставлення особистості до уявлення про своє місце у світі додає кожному акту осмислення об'єктивної реальності суб'єктивного відтінку, так званої особистісної значущості. Сукупність особистісних значущостей складає особистісний аспект образу Я.

Відомо, що поведінка є адекватною в тому випадку, коли особистість має можливість отримувати інформацію про ефективність її дій та вчинків у мінливих умовах життєдіяльності. Недостатність зворотного зв'язку між зовнішньою об'єктивною і суб'єктивною реальностями призводить до неадекватності поведінки в реальній ситуації.

У нормі підлітки фіксують свої відмінності на рівні тілесної організації, а соціум впливає на сприйняття цих відмінностей шляхом культурно напрацьованих знаків, символів, інших засобів категоризації. Процес усвідомлення, виділення відмінностей протікає постійно, що й забезпечує лабільність внутрішньої картини світу підлітка.

Порушення поведінки призводять до того, що підліток не може користуватися соціально опосередкованими засобами вираження внутрішнього особистісного досвіду. Підліток виражає протест проти необхідності дотримання правил і норм суспільного життя. Відхилення у формуванні соціального аспекту образу Я призводять до порушення категоризації, що, у свою чергу, зумовлює неможливість адекватного формування особистості. Підліток не задоволений собою і шукає можливості для створення стабільного образу Я, може вдаватися до ідентифікації з певною групою.

Таким чином, в структурі образу Я для вивчення детермінант девіантної поведінки виокремлюємо такі компоненти, які відображають міжособистісні характеристики цього образу, а саме:

ставлення до власного тіла (зовнішність як атрибут самопред'явлення себе іншим);

стосунки з людьми, що оточують (соціальне відчуття приналежності);

3) ставлення до себе та до своїх особистісних характеристик (особистісні характеристики).

Зазначені аспекти складають структурно-динамічну організацію образу Я. У структурі цього образу виділено чотири складники: чуттєву тканину, особистісну значущість, означення першого та другого рівня. Його динамічні аспекти опосередковані наявністю у свідомості уявлень про себе в часі (от минулого через теперішнє до майбутнього).

Другий розділ - «Емпіричне дослідження особливостей образу Я у підлітків з девіантною поведінкою» - присвячено аналізу результатів психодіагностичного дослідження самосвідомості підлітків-делінквентів та підлітків з розладами поведінки. Згідно з поставленою метою та завданнями дослідження обґрунтовано вибір психодіагностичних методик і визначено хід емпіричного дослідження, який включає три етапи:

1) вивчення рівня психопатизації та невротизації з використанням опитувальника РНП для діагностики наявності психопатизації та невротизації.

Виявлено, що підлітки з розладами поведінки та підлітки-делінквенти у порівнянні зі здоровими підлітками мають за шкалою психопатизації негативні оцінки, що свідчить про наявність відхилення за цією шкалою. Саме таких підлітків включено до досліджуваних груп.(рис.1). У підлітків-делінквентів та у підлітків з розладами поведінки виявлено негативні оцінки, що свідчить про наявність таких психологічних характеристик, як байдужість до думки навколишніх, прагнення виділитися серед оточуючих, лицемірство, підвищене самолюбство, дратівливість.

Рисунок.1. Оцінки підлітків за шкалами РНП: П - рівень психопатизації; Н - рівень невротизації

2. Вивчення особливостей відображення у свідомості суб'єктивного часу (динамічні особливості образу Я) за допомогою малюнкової методики «Минуле. Теперішнє. Майбутнє» та ії модифікації - малюнка «Я в 10 років. Я зараз. Я через 2 роки» (оцінювалася різниця в частотності виявлення різних категорій образів (Б. Г. Херсонський, 1984), частотності опори на різні елементи, що утворюють психічний образ (Ф. Ю. Василюк, 1993, 1995); метод бесіди для уточнення особливостей відображення у свідомості обстежуваних суб'єктивного часу і простеження поведінкових патернів, зумовлених такою організацією свідомості.

3. Вивчення структурних особливостей образу Я у підлітків з розладами поведінки з використанням таких методів: «Семантичний диференціал» (D. Feldes, 1976) для оцінювання поняття «Я» за шкалами семантичного диференціалу, «Тест двадцяти тверджень на ставлення до себе М. Куна».

З метою вивчення структурно-динамічних особливостей образу Я досліджено такі показники, як самосвідомість, самооцінка, аспекти образу Я, суб'єктивний час та його наявність у часових періодах минулого, теперішнього і майбутнього.

При вивченні самооцінки підлітків з розладами поведінки слід звертали увагу на її неадекватність та суперечливість.

Рисунок 2. Самооцінка підлітків на основі показників шкал семантичного диференціалу Фельдеса: А - шкала активності В - шкала валентності П - шкала потентності

Оцінюючи себе за шкалами семантичного диференціала Фельдеса, делінквенти та підлітки з розладами поведінки використовують негативні оцінки «-3», «-2», а здорові підлітки ставлять собі переважно позитивні оцінки; а негативне оцінювання себе має значення «-2», «-1». Використання негативних оцінок у підлітків-делінквентів та підлітків з розладами поведінки свідчить про негативну та суперечливу самооцінку, характеризують себе як несимпатичних, невпевнених в собі, шкідливих, таких, що підкоряються комусь, відштовхують від себе. Результати оцінювання подано у вигляді семантичних просторів. Оцінки підлітків з розладами поведінки розташовані біля нуля, їх власний семантичний простір дуже обмежений. Оцінки підлітків групи норми розташовані значно далі від нуля, їх семантичний простір розширений, що свідчить про наявність чіткого та диференційованого уявлення про себе.

Таким чином, підлітки з розладами поведінки та підлітки-делінквенти на відміну від групи норми близькі за особистісними характеристиками; їх самооцінка нечітка, нестійка. Підлітки оцінюють себе як нерішучих, замкнутих, таких, що не розуміють інших. У цьому виявляється інфантильність їх особистості.

Для вивчення аспектів образу Я діагностовано підлітків за допомогою тесту двадцяти тверджень на ставлення до себе.

Рисунок 3. Ступінь вираженості аспектів образу Я у підлітків: 1) соціальний образ 2) тілесний образ 3) особистісний образ

При побудові образу Я підлітки-делінквенти і підлітки з розладами поведінки на перше місце ставлять особистісний аспект, який включає суперечливі оцінки своїх якостей переважно соціально бажаного характеру. На другу та третю позицію ці підлітки, відповідно ставлять ознаки тілесного та соціального аспекту. Здорові підлітки віддають перевагу соціальному аспекту образу Я, який відповідає за вміння формувати особистісні стосунки, що є найголовнішим у підлітковому віці (рис.3).

Результати аналізу уявлення суб'єктивного часу у свідомості підлітків демонструють, що здорові підлітки адекватно диференцюють часові проміжки, що підтверджує вагому роль часових характеристик в організації не тільки усієї психічної діяльності, але й соціальної поведінки підлітків.

Неповнолітні з розладами поведінки та підлітки-делінквенти у малюнках минулого і майбутнього опираються на предметний зміст, використовують індивідуальні стимули; у малюнках теперішнього з'являється опора на особистісний смисл, використання індивідуальних персоніфікованих образів та індивідуальних стимулів. Соціально адаптовані підлітки для всіх трьох проміжків часу використовують у малюнках опору на предметний зміст та особистісний смисл; малюнки опосередковані індивідуальними персоніфікованими образами.

У підлітків з девіантною поведінкою на відміну від здорових осіб у всіх трьох проміжках часу наявна опора на значення, використовуються геометричні та атрибутивні образи.

При введенні себе в контекст малюнка у здорових підлітків збільшується опора на особистісний смисл, зменшується опора на предметний зміст; частіше зображаються індивідуальні персоніфіковані образи. У делінквентів і у підлітків з розладами поведінки з'являється опора на значення, збільшується опора на предметний зміст, зменшується опора на особистісний смисл, рідше зображаються індивідуальні персоніфіковані образи. Отже, у свідомості підлітків з девіантною поведінкою суб'єктивний час слабо диференційований, що, у свою чергу, зумовлює недостатню здатність підлітків до планування своєї життєдіяльності.

Таким чином, поведінка та вчинкі підлітків опосередковані образом Я, і його структурно-динамічними особливостями. Підлітки з порушеннями поведінки мають несформований або викривлений образ Я, погано диференційований на минуле, теперішнє та майбутнє, що може зумовити девіантну, асоціальну поведінку.

Принципи психокорекційної роботи з підлітками розглядаються нами в третьому розділі дослідження - «Психологічна корекція образу Я у підлітків з розладами поведінки».

Основою для участі підлітків у психокорекційній програмі стали дані комплексного психодіагностичного обстеження, які свідчать про недостатню сформованість образу Я та його погану усвідомленість у підлітків з девіантною поведінкою.

Метою корекційної роботи стало: 1) формування адекватного образу Я у підлітків; 2) усвідомлення підлітками уявлень про себе у минулому, теперішньому та майбутньому, а також вироблення навичок адаптації своєї поведінки до вимог соціального середовища.

Корекційна програма включала два етапи: діагностичний і формуючий. Кожний етап складався з низки вправ, пов'язаних за певною тематикою, відповідно до мети завдань етапу.

Діагностичний етап передбачав отримання нової інформації про себе та осмислення уявлень про образ Я.

Формуючий етап мав на меті створення нового типу стосунків із самим собою і з навколишнім, закріплення позитивного досвіду спілкування і позбавлення від неконструктивних способів реагування. Основною умовою, що підвищує ефективність психокорекційної програми, стало використання алгоритму психокорекційної дії залежно від тих порушень, які виявлено при дослідженні структурно-динамічних особливостей образу Я, що дозволило індивідуалізувати тренінгову дію.

Рисунок 4. Порівняльний аналіз результатів дослідження аспектів образу Я до та після корекційної роботи: де, 1 - соціальний аспект образу Я; 2 - тілесний аспект образу Я; 3 - особистісний аспект образу Я.

Аналіз результатів корекційної роботи показує, що в підлітків з девіантною поведінкою відзначено значні позитивні зміни в показниках компонентів образу Я та його диференційованості. Така динаміка забезпечувалася: 1) підвищенням усвідомленості уявлень про себе в різних часових періодах, насамперед щодо образу Я в майбутньому;

2) формуванням більш диференційованого та розширеного уявлення про себе особливо щодо соціального аспекту образу Я; 3) виникненням можливості оцінювання та прогнозування своїх дій і поведінки в цілому (рис.4).

Результати дослідження виявили, що після корекційної роботи образ Я у підлітків з девіантною поведінкою став більш сформованим та адекватним.

Висновки

1. У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування і практичне вирішення проблеми структурно-динамічних особливостей образу Я у підлітків з різноманітними формами девіантної поведінки, розроблено й апробовано корекційну програму, спрямовану на зміну образу Я підлітків-делінквентів та підлітків з розладами особистості.

2. Аналіз психологічної літератури дозволив встановити, що образ Я має свою структурну-динамічну організацію, містить тілесний, особистісний, соціальний складники і часові характеристики, що пояснюється формуванням уявлень про себе в минулому, теперішньому та майбутньому. Якщо розглядати образ Я як образ свідомості, то кожен з цих аспектів образу Я повинен включати такі елементи, що утворюють образ свідомості: чуттєве або емоційне переживання, означення, особистісий смисл.

3. Встановлено, що підлітки-делінквенти та підлітки з розладами поведінки близькі за своїми психологічними характеристиками: мають високий рівень психопатизації, неадекватну самооцінку, нечітке уявлення про себе. Встановлена різниця в цих характеристиках не досягає статистичної ймовірності, що свідчить про схожість підлітків-делінквентів та підлітків з розладами поведінки.

4. Образ Я у підлітків з розладами поведінки та підлітків-делінквентів має структурно-динамічні особливості: відстає у своєму формуванні, прив'язаний до конкретної ситуації, не має цілісного характеру, його смислові складники та означення сформовані недостатньо. Особливості образу Я поширюються на уявлення про себе в часовому вимірі, які погано диференційовані на минуле, теперішнє і майбутнє. Встановлено, що недостатньо сформований або викривлений образ Я впливає на формування девіантної поведінки.

5. Виявлено, що в свідомості соціально адаптованих підлітків уявлення про себе в часі достатньо диференційовані через розрізнення минулого, теперішнього і майбутнього. У той же час основною проблемою підлітків з розладами поведінки підлітків-делінквентів є невміння працювати в плані свідомості і самосвідомості: минуле і майбутнє є для них неясним, невизначеним, нечітким і неусвідомленим; у минулому і майбутньому відсутнє чітке уявлення про себе.

6. Запропонована корекційна програма для підлітків з девіантною поведінкою спрямована на зміну образу Я і сприяє розвитку навичок усвідомлення себе в минулому, теперішньому та майбутньому, навичок рефлексії, формуванню адекватної самооцінки, освоєнню альтернативних стратегій самовираження. У результаті корекції образу Я підлітків з девіантною поведінкою відзначено істотні позитівні зміни: самооцінка стала більш адекватною, з'явилось чітке уявлення про себе, особливо щодо образу Я у майбутньому.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів означеної проблеми. Перспективами подальшого дослідження є більш детальне вивчення компонентів образу Я з урахуванням їх вікових та часових характеристик, розробка конкретних психологічних рекомендацій і програм для корегування девіантних форм поведінки.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Журжу Т. С. Якщо поведінка підлітка відхиляється від норми / Журжу Т.С. // Соціальна психологія. - 2004. - № 1(3). - С. 120 - 127.

2. Журжу Т. С. Структура самосвідомості в підлітків з поведінковими розладами / Журжу Т. С. // Соціальна психологія. - 2005. - № 3(11). - С. 126 - 130.

3. Журжу Т. С. Особлівості суб`єктивного часу в підлітків з поведінковими розладами / Журжу Т. С. // Наукові записки Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН Україні / За ред. академіка С.Д. Максименка. - К.: Главник, 2005. - Вип.26, в 4-х томах. Том 2. - С. 82 -85.

4. Журжу Т.С. Возможности применения методик М. Куна и семантического дифференциала Фельдеса в диагностике образа Я у подростков / Журжу Т. С. // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Психологія» - 2007. - № 759. - С. 105 -110.

5. Гутова Т. С. Психолого-педагогические аспекты диагностики и коррекции девиантного поведения у подростков / Гутова Т. С. // Психолого - педагогические основы личностно-ориентированного образования в МДЦ "Артек". - Сборник научных работ. - Выпуск 2. - «Артек». - 2001. - С.139 -144.

Анотація

Журжу Т. С. Особливості та психокорекція образу Я у підлітків з девіантною поведінкою. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукової ступіня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.04. - медична психологія. - Харківська медична академія післядипломної освіти, Харків, 2009.

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню особливостей образу Я у підлітків з поведінковими розладами, які розглянуті і вивчені з опорою на теоретичний аналіз літератури і за допомогою емпіричного аналізу, який включає вживання адекватних предмету психодіагностичних методик і репрезентативну вибірку. У роботі досліджено такі феномени як поведінкові розлади, структура образу Я, особливості суб'єктивного часу, а також описані можливості використання психотренінгу для корекції образу Я у девіантних підлітків. Виявлено, що образ Я у підлітків-делінквентів та у підлітків з розладами поведінки має структурно-динамічні особливості, містить тілесний, соціальний та особистісний аспекти і часові характеристики, які поширюються на уявлення про себе у минулому, теперішньому та майбутньому. Встановлено що образ Я підлітків-делінквентів та підлітків з розладом поведінки сформований недостатньо або викривлений: прив'язаний до конкретної ситуації, його смислові складники недостатньо сформовані, уявлення про себе мало диференційовані у часі. Зазначені особливості образу Я можуть зумовити виникнення девіантної поведінки у підлітків.

Результати дослідження мають дуже широку сферу застосування - від профілактичних заходів в системі шкільної освіти до вживання в роботі медичного та судового психолога, які визначають міру вираженості поведінкових розладів у підлітків.

Ключові слова: девіантна поведінка, розлади поведінки, делінквентна поведінка підлітків, образ Я, структурно-динамічні особливості образу Я, суб'єктивний час.

Аннотация

Журжу Т. С. Особенности и психокоррекция образа Я у подростков с девиантным поведением. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.04. - медицинская психология. - Харьковская медицинская академия последипломного образования, Харьков, 2009.

Представляемое диссертационное исследование посвящено изучению особенностей образа Я у подростков с поведенческими расстройствами, которые рассматриваются и изучаются с опорой на теоретический анализ и с помощью эмпирического исследования. В работе исследуются такие феномены как поведенческие расстройства, структура образа Я, особенности субъективного времени, а также описаны возможности использования психотренинга для коррекции образа Я у девиантных подростков.

В работе анализируется феноменология поведенческих расстройств, описываются структурные компоненты образа Я и его специфика у подростков с поведенческими расстройствами, показано своеобразие представленности субъективного времени в их сознании и самосознании. В результате исследования было установлено, что образ Я у подростков с расстройствами поведения и у подростков-делинквентов имеет следующие особенности, а именно: отстает в своем формировании, не носит обобщенного характера, смысловая образующая и означение недостаточно сформированы. Особенности образа Я распространяются и на представлении о себе во времени. Представление о себе у этих подростков плохо дифференцировано в прошлом и будущем. Выделенные структурно- динамические особенности образа Я подростков-делинквентов, включая тех, у которых были выявлены расстройства поведения, могут влиять на возникновение девиантного поведения у подростков. Поэтому разработанная в исследовании коррекционная программа, направленная на коррекцию образа Я, будет достаточно эффективной в работе с девиантными подростками. Коррекционная программа была направлена на коррекцию образа Я и его отдельных компонентов, осознание себя в различные временные периоды, формирование поведенческой саморегуляции и развитие навыков рефлексии. В результате проведения коррекции были выявлены существенные изменения в образе Я у девиантных подростков.

Результаты исследования имеют очень широкую область применения - от профилактических мероприятий в системе школьного образования до применения в работе клинического психолога и судебного эксперта, определяющих степень выраженности поведенческих расстройств у подростков. психологічний девіантний підліток

Ключевые слова: девиантное поведение, расстройства поведения, делинквентное поведение подростков, образ Я, структурно-динамические особенности образа Я, субъективное время.

Annotation

Zhurzhu T. S. Peculirities and Psychological Correction of Selfimage of Adolescents with Deviant Behaviour. - Manuscript.

Dissertation on competition for the candidate of psychological sciences in speciality 19.00.04. - medical psychology. The Kharkiv Medical Academy of the Postgraduate education. - Kharkiv, 2009.

The representing scientific research is dedicated to the analysis of peculiarities of self - image of teenagers with behavioral disorders which are examining and studying with the help of theoretical analysis of literature, related to the fields of medical, age and social psychology and with help of empirical analysis, which includes application of psychodiagnostical methods with investigative representative sample which are adequate to the studying subject. In this research such phenomena as behavioral disorders, self - image's structure, subjective time peculiarities are investigated. The possibilities of the usage of psychotraining for correction of self - image and behavioral deviations, which occur in adolescence, are also described here.

During the research it was ascertained that self - image of teenagers with behavioral disorders retards in its development in comparison with average teenagers and along with that certain tendencies in the subjective time's dynamics of current teenage group are revealed.

The results of this research have really wide sphere of application - from preventive actions in the school educational system to the work of clinical psychologist and judicial expert, who detects the degree of intensity of teenagers' behavioral disorders. The results are also recommended for usage in the capacity of a composite part of such disciplines as clinical and juridical psychology in the system of a higher education.

Keywords: deviant behavior, behavioral disorders, delinquent teenage behavior, Self - image, the structure of self - image, subjective time.

Размещено на Allbest.ru

...