Психодіагностика індивідуально-типологічних властивостей майбутніх працівників оперативних підрозділів міліції

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

УДК: 159+351.745.5

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Психодіагностика індивідуально-типологічних властивостей майбутніх працівників оперативних підрозділів міліції

19.00.06 - юридична психологія

Полудьонна Наталія Станіславівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському національному університеті внутрішніх справ, МВС України.

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор Лігоцький Анатолій Олексійович, Київський національний університет внутрішніх справ, начальник кафедри прикладної педагогіки та роботи з персоналом

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Медведєв Володимир Степанович, Київський національний університет внутрішніх справ, професор кафедри практичної психології

кандидат юридичних наук Запорожцев Євген Георгійович, Академія управління МВС, доцент кафедри теорії і практики управління ОВС

Захист відбудеться 25 червня 2009 р. о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.01 Київського національного університету внутрішніх справ за адресою: 03035 м. Київ, Солом?янська пл., 1

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ за адресою: 03035 м. Київ, Солом?янська пл., 1

Автореферат розісланий травня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.Д. Удалова

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. За сучасних вимог до ефективності діяльності оперативних підрозділів міліції пріоритетного значення набувають завдання удосконалення системи професійно-психологічного відбору кандидатів на навчання, визначення професійної придатності і психологічної готовності майбутніх працівників до служби на науково обгрунтованих засадах.

Про актуальність теми свідчать Указ Президента України №199 від 17.02.2004 «Про заходи для удосконалення системи вищої освіти в Україні»; Концепція психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ, затверджена рішенням колегії МВС України від 03.02.1997 №2КМ/2; накази МВС України: №010 від 31.05.2001 «Про затвердження Інструкції з організації професійного відбору на службу в органах внутрішніх справ України», №1279 від 30.11.2002 «Про затвердження Положення про психолого-педагогічне супроводження навчально-виховного процесу у ВНЗ МВС України», №842 від 28.07.2004 «Про подальший розвиток служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України»; розпорядження МВС України №37 від 28.02.1998 «Про організацію роботи по психологічному відбору кандидатів до вищих навчальних закладів МВС України».

За даними працевлаштування та проходження служби випускниками ВНЗ (далі - ВНЗ) МВС України за період 2002-2006 р.р. підготовлено 16 224 фахівців, з яких - 40,5% фахівців кримінальної міліції. Лише за останній рік вибуло з ВНЗ МВС України 976 курсантів (з них за академічну неуспішність - 434). Лише 63,0% випускників працюють у підрозділах, до яких були направлені після закінчення навчання. З числа прибулих випускників звільнено 12,5%, серед яких 58,0% - за власним бажанням, 33,1% - за негативними мотивами, 3,2% - через хворобу. За шість місяців 2007 року з органів внутрішніх справ (далі - ОВС) звільнено 269 працівників, які прослужили менше трьох років (21,6% - на першому році служби, з них половина за негативними мотивами). Наведені дані також свідчать, що особливого значення тема дисертації набуває сьогодні, коли виникає потреба у забезпеченні об?єктивними критеріями для конкурсного відбору на навчання за магістерською освітньо-професійною програмою у ВНЗ МВС України.

У наукових працях вітчизняних та зарубіжних вчених розглядаються різні аспекти проблеми психодіагностики професійної придатності, у тому числі в системі ОВС та ВНЗ МВС України, зокрема: В.Г.Андросюка, В.І.Барка, Б.І.Беспалова, Б.Г.Бовіна, О.О.Бодальова, В.О.Бодрова, Л.Ф.Бурлачука, К.М.Гуревича, Є.Г.Запорожцева, В.П.Казміренка, Л.І.Казміренко, М.В.Костицького, Я.Ю.Кондратьєва, В.В.Кулагіна, М.В.Макаренка, А.Г.Маклакова, В.С.Медведєва, Є.О.Мілеряна, А.П.Москаленка, О.М.Морозова, М.І.Мягких, І.В.Платонова, І.І.Приходька, Т.І.Рєзніка, В.В.Рибалки, В.М.Синьова, Л.М.Собчик, В.В.Століна, О.В.Шаповалова, С.І.Яковенка та інших. Однак дослідження індивідуально-типологічних властивостей в рамках професійної придатності до навчання майбутніх працівників оперативних підрозділів міліції до останнього часу не здійснювалися, що й обумовило вибiр теми дисертації.

Таким чином, актуальність і доцільність дослідження зумовлена низкою науково-теоретичних і практичних чинників, зокрема: методи психодіагностики та інтерпретації даних професійно-психологічного відбору кандидатів на навчання до ВНЗ МВС України ґрунтуються на різних концепціях; недостатність досліджень професійної придатності і психологічної готовності до професійного навчання оперативним спеціальностям; важливість оптимального виявлення індивідуально-типологічних властивостей курсантів оперативної спеціалізації, що сприятимуть успішному формуванню професійно важливих якостей та ефективному професійному навчанню.

Зв?язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося у відповідності до Концепції психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ, затвердженої рішенням колегії МВС України №2КМ/2 від 03.02.1997; наказів МВС України: «Про затвердження плану додаткових робочих заходів з виконання Розпорядження Президента України «Про заходи щодо зміцнення дисципліни працівників та вдосконалення кадрової роботи у правоохоронних органах» №345 від 05.02.2002, п. 8.4., «Про затвердження тематики пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень у ВНЗ МВС України» №635 від 30.06.2002, п.4.2., «Про затвердження Положення про психолого-педагогічне супроводження навчально-виховного процесу у ВНЗ МВС України» №1279 від 30.11.2002, №303/1994, №554/1996, №85/2002, №1286/2003, № 1296/2003; розпорядження МВС України №37/1998, вказівкою МВС України від №2019/Фк 04.03.2005 та відповідно до планів науково-дослідницької роботи Київського національного університету внутрішніх справ. Тему дисертаційного дослідження узгоджено з Управлінням планування і координації психолого-педагогічних досліджень Академії педагогічних наук України (протокол №5 від 28.05.2008).

Мета і завдання дослiдження. Мета роботи полягає у розробці моделі оптимальної психодіагностики індивідуально-типологічних властивостей курсантiв оперативної спеціалізації як основи придатності і психологічної готовності до майбутньої професійної діяльності. Для досягнення мети поставлені й вирішувалися дослідницькі завдання:

? здійснити аналіз теорії і практики психодіагностики індивідуально-психологічних властивостей особистості в системі професійного відбору;

? проаналізувати систему професійно-психологічного відбору працiвникiв оперативних служб міліції з урахуванням об?єктивних умов діяльності;

? виокремити професійно важливі якості персоналу оперативних служб міліції та обґрунтувати вимоги до індивідуально-психологічних властивостей курсантів з метою прогнозування ефективності професійного навчання;

? обґрунтувати зміст і структуру психологічної готовності курсантів до професійного навчання і подальшої діяльності в оперативних підрозділах міліції;

? встановити рiвні розвитку професійно важливих якостей курсантів з урахуванням показників сформованості індивідуально-типологічних властивостей і ефективнiстю професiйного навчання;

? розробити критерiї оцiнки i прогнозу професійної придатності і психологічної готовності курсантів до навчання оперативній спеціалізації.

Об?єкт дослiдження - система професійно-психологічної діагностики курсантів в умовах вищого навчального закладу МВС України.

Предмет дослiдження - психодіагностика індивідуально-типологічних властивостей майбутніх працівників оперативних підрозділів міліції.

Методи дослiдження. Для вирішення поставлених завдань та досягнення мети був застосований комплекс методів, що становить оптимальне поєднання елементів теоретизації, емпіричного пізнання та аналізу отриманих даних. Реалізація логічного плану дослідження проводилася за проблемно-пошуковим, аналітичним та експериментальним напрямками.

Теоретичні методи: класифікація, системний аналіз, порівняння, узагальнення науково-теоретичних і дослідних даних та нормативних актів МВС України, формально-логічний - застосовувалися з метою зіставлення різних точок зору і уточнення окремих понять та психологічних характеристик професійної діяльності оперативних служб міліції, професійно важливих якостей персоналу та індивідуально-психологічних властивостей курсантів.

Емпіричні методи: експертна оцінка; бесіда; вивчення продуктів діяльності; психодiагностичний метод, що включає: дослідження індивідуально-типологічних властивостей (ІТО - оригінальний авторський особистісний тест Л.М.Собчик); тести здібностей (методика «Інтелектуальна лабільність» А.Г.Маклакова); комплексні особистісні опитувальники (стандартизований багатофакторний метод дослідження особистості (СБМДО); тести окремих особистісних рис і вивчення мотиваційно-ціннісної сфери (метод діагностики міжособистісних відношень (ДМВ), МКВ ? модифікований Л.М.Собчик варіант методики кольорового вибору М.Люшера; методи виявлення професійно важливих якостей (експертні оцінки, аналіз продуктів діяльності, біографічний метод) - використовувалися для отримання емпіричних даних з метою перевірки гіпотези дослідження.

Методи математичної статистики: якісна та кількісна інтерпретація емпіричних даних, кореляційний і факторний аналіз, регресійний і кластерний аналіз та змістовне узагальнення; візуально-графічний метод - використовувалися з метою аналізу результатів експерименту та встановлення кількісних залежностей між показниками.

Емпіричну базу дослідження становлять результати тестування 326 осіб, серед яких 205 - курсанти І, ІІІ і ІV курсів Навчально-наукового інституту підготовки кадрів кримінальної міліції Київського національного університету внутрішніх справ та 121 цивільні студенти юридичного факультету зазначеного університету: І курс - 31 особа (після закінчення середньої школи) та 22 особи (з вищою непрофільною освітою і досвідом практичної роботи в оперативних підрозділах міліції); ІІІ курс - відповідно 127 і ІV - 25 осіб. Визначаючи об?єм вибірки, ми виходили з вимог, які обумовили її репрезентативність. За оцінкою надійності результатів дослідження, ми приймаємо її із похибкою вибірки до 5%.

Наукова новизна одержаних результатів зумовлена характером обраної теми та підходом до її дослідження й сукупністю поставлених завдань, засобів їх розв?язання. Автором сформульовано положення та висновки, що мають важливе теоретичне і практичне значення, зокрема,

вперше:

- розроблена модель індивідуально-типологічних властивостей курсантів оперативної спеціалізації ВНЗ МВС України, що ґрунтується на цілісному розумінні особистості з позицій теорії провідних тенденцій та врахуванням об?єктивних умов професійної діяльності;

- визначено алгоритм оцiнки і дiагностичні критерії прогнозування професiйної придатності та психологічної готовності до діяльності курсантів оперативної спеціалізації;

удосконалено:

- методологічний підхід психодіагностики індивідуально-типологічних властивостей курсантів оперативної спеціалізації в умовах ВНЗ МВС України;

дістало подальший розвиток:

- підходи до визначення рiвнів розвитку професійно важливих якостей курсантів оперативної спеціалізації з урахуванням показників сформованості індивідуально-типологічних властивостей;

- прикладні методи психодіагностики індивідуально-типологічних властивостей курсантів оперативної спеціалізації, що базуються на цілісному розумінні особистості з позицій теорії провідних тенденцій.

Практичне значення одержаних результатів полягає в удосконаленні системи професійно-психологічного відбору як передумови: максимально повного визначення професійно важливих якостей у процесі психологічного суповодження в умовах ВНЗ МВС України; оптимізації навчально-виховного процесу підготовки фахівця за двоступеневою освітньо-професійною програмою; наданні психологічної консультації у професійному виборі; визначенні психологічної готовності курсантів до майбутньої діяльності в оперативних підрозділах ОВС.

Результати дисертаційного дослідження враховані при підготовці методичних рекомендацій з професійно-психологічного відбору кандидатів до вступу на навчання: 1) до училищ професійної підготовки працівників міліції, що впроваджено в практичну діяльність вказівкою МВС України №2019/Фк від 04.03.2005 «Про порядок здійснення професійно-психологічного відбору кандидатів на службу в органи внутрішніх справ» (акт впровадження Центру практичної психології при МВС України від 10.05.2007); 2) до ВНЗ МВС України, вказівка МВС України № 15011/Лб від 26.12.2004 (акт впровадження Центру практичної психології при МВС України від 10.05.2007). Методичні рекомендації «Оптимізація системи психологічного відбору абітурієнтів на навчання у ВНЗ МВС України, що ґрунтується на багатомірному розумінні особистості з позицій теорії провідних тенденцій та врахуванням об?єктивних умов професійної діяльності оперативних підрозділів міліції з метою прогнозування професійної придатності і психологічної готовності до навчання» використовуються при викладанні навчальних дисциплін «Професійна орієнтація та професійний відбір» і «Організація та здійснення психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України» у Київському національному університеті внутрішніх справ (акт впровадження Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки психологічної служби КНУВС від 18.05.2007).

Особистий внесок здобувача. Усі сформульовані положення та висновки є результатом особистих досліджень автора. У наукових пропозиціях «Відбір кадрів на службу до органів внутрішніх справ з виявленням мотиваційних характеристик кандидатів» написаних у співавторстві, автору належить 88% змісту (запропонована методика психодіагностики індивідуально-типологічних властивостей курсантів оперативної спеціалізації ВНЗ МВС України).

Апробацiя результатiв дисертації. Матеріали дисертаційного дослідження доповідались на 8-ми конференціях: мiжнародних науково-практичних конференціх: «Iдея правової держави: iсторiя i сучасність» (м.Луганськ, 25-26.04.2001); «Організація та психологічне супроводження виховної роботи зі слухачами та курсантами вищих навчальних закладів спецслужб і правоохоронних органів України» (м.Київ, 21-22.04.2004); «Гуманітарно-технічна еліта і управління великими соціальними системами» (м.Харків, 26-27.05.2004); «Сучасні освітні технології у вищій школі» (м.Київ, 1-2.11.2007); Четверті ірпінські міжнародні науково-педагогічні читання «Проблеми гуманізації навчання у вищому закладі освіти» (м.Ірпінь, 24-25.05.2006); всеукраїнських науково-практичних конференцiях: «Сучасний стан вищої освiти в Українi: проблеми та перспективи» (м.Київ, 24-25.05.2000); «Актуальні проблеми управління та службово-оперативної діяльності органів внутрішніх справ у сучасний період розвитку державності України» (м.Київ, 26.10.2007); мiжвузiвській науково-методичній конференцiї «Формування культури професійної мови фахівця: теорія і практика» (м.Донецьк, 24-25.01.2003).

Публікації. Основні положення, висновки та рекомендації, сформульовані у дисертації, відображені в чотирьох статтях у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, двох тезах доповідей на наукових конференціях та одній науковій пропозиції.

Структура дисертацiї. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, що включають вісім підрозділів, 18 таблиць і шість рисунків, висновків, 13 додатків на 16 сторінках, списку використаних джерел (265 найменувань) на 27 сторінках. Повний обсяг дисертації становить 204 сторінки, з них загальний обсяг тексту - 161 сторiнка.

психологічний курсант кримінальний міліція

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації. Визначено зв?язок роботи з науковими програмами, планами, темами; зазначено мету, основні завдання, об?єкт, предмет і методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; наведено дані про їх апробацію та впровадження, а також щодо публікацій, структури й обсягу роботи.

Розділ 1 «Теоретико-методологічні засади діагностики індивідуально-психологічних властивостей майбутніх працівників оперативних підрозділів міліції» містить аналіз теорії і практики психодіагностики особистості, професійної діяльності персоналу кримінальної міліції, досліджень професійно важливих якостей у професійно-психологічному відборі, а також сутність професійної придатності і психологічної готовності до діяльності. Окреслено систему базових понять дослідження: «професійна діяльність», «професійна придатність», «професійно-психологічний відбір», «психологічна готовність», «професійно важливі якості».

У підрозділі 1.1. «Теорія і практика психодіагностики індивідуально-психологічних властивостей особистості в системі професійного відбору» аналізуються методологічні підходи, концепції, принципи і структура професійно-психологічного відбору кандидатів на навчання (службу) в ОВС, а також ретроспектива становлення і нормативне забезпечення цього процесу.

Здійснено аналіз і оцінку змісту та методологічних основ професійного відбору, під яким розуміється спеціально організоване, комплексне дослідження особистості за допомогою науково обґрунтованих методів з метою прогнозування професійної придатності та психологічної готовності до діяльності. Метою психологічного аспекту професійного відбору є оцінка ступеню розвитку системи стійких якостей особистості, які визначаються оптимальним взаємозв'язком з умовами професійної діяльності персоналу оперативних підрозділів міліції та сприяють успішному оволодінню нею. Під оптимальним розуміється такий взаємозв'язк, який задовольняє систему духовного, психічного і фізичного розвитку індивіда у процесі ефективної трудової діяльності, а умовами професійної діяльності - фактори, що впливають як на процес, так і на її результат.

Встановлено, що в ОВС України існує кілька різновидів і рівнів професійного відбору, кожний з яких регламентований окремими нормативно-правовими актами і положеннями та здійснюється рядом установ. З метою дослідження індивідуально-психологічних властивостей особистості застосовують номотетичний та ідіографічний, лабораторний і польовий підходи, а також широкий набір методів, більшість яких придатні до використання і використовуються в системі професійно-психологічного відбору МВС України. На думку науковців (В.І.Барка, В.О.Бодрова, Є.Г.Запорожцева, Б.В.Кулагіна, В.С.Медведєва, С.І.Яковенка та інших), серед численних психодіагностичних засобів найбільш дієвими та ефективними для оцінки особистісних властивостей в ОВС можуть бути: методи незалежних експертних оцінок і характеристик, спостереження і аналіз біографічних даних, психодіагностичні опитувальники, психологічне тестування, проективні психодіагностичні методики. Провідні вчені Л.Ф.Бурлачук, Л.І.Казміренко, М.В.Костицький, О.М.Морозов, В.В.Рибалка, В.М.Синьов та інші стверджують, що завдання упорядкування отриманих результатів значно ускладнюється, якщо діагностичні методи грунтуються на різних теоретичних положеннях, а результати формулюються не у загальноприйнятих термінах.

У підрозділі 1.2. «Теоретичний аналіз професійної діяльності персоналу оперативних підрозділів міліції» охарактеризовано зміст, структуру, функції та задачі професійної діяльності персоналу оперативних підрозділів міліції.

Показано, що у науковій літературі існує багато підходів до аналізу професійної діяльності, які складають групу загальнопсихологічних і системних концепцій. Позитивні результати дає підхід, за яким умовно виокремлюють двi сторони професійної діяльності - змiстовну і динамічну. Провідні психологи Б.Г.Ананьєв, Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв, Б.Ф.Ломов, К.К.Платонов, С.Л.Рубінштейн, Г.В.Суходольський, В.Д.Шадріков та ін. зазначали, що розробка методологічних основ професійно-психологічного відбору повинна розпочинатися із встановлення оптимальної взаємовідповідності людини, як суб'єкта діяльності і об'єктивних вимог цієї діяльності.

Так, дослiдження професійної діяльності оперативних служб міліції вченими і практиками В.Г.Андросюком, В.І.Барком, Б.І.Бараненком, М.В.Костицьким, Я.Ю.Кондратьєвим, Р.А.Калюжним, Л.І.Казміренко, В.О.Коноваловою, В.М.Синьовим, С.І.Яковенком та iншими доводять, що мета цієї діяльності визначається функціями, а сфера - внутрiшнiми задачами i у загальному виглядi являє собою людськi взаємини, що регламентуються правом. Задачі реалізуються у відповідності із правилами конспірації та у передбаченому законом порядку, застосовуючи спеціальні методи. Професійні обов'язки персоналу полягають у реалізації оперативно-розшукової функції відповідної діяльності, що здійснюється гласно і негласно. Предметом дiяльностi оперативних підрозділів міліції є правовi вiдносини трьох категорiй громадян (правослухняних, схильних до вчинення злочинiв i правопорушень i тих, які скоїли злочини та правопорушення).

Визначено, що складну професійну діяльність персоналу оперативних підрозділів мiлiцiї відрізняє цілий комплекс специфічних особливостей, які перебувають у динаміці та ставлять високі вимоги до кандидата, зокрема: правова регламентація, владність повноважень, негласний характер більшості заходів, наявність елементів небезпеки і ризику, високі вимоги до навичок професійного спілкування, конфліктність більшості дій, елементи воєнiзованостi та інше. Під психологічною структурою такої діяльності розуміється опосередковане відображення об'єктивних задач, яке відбувається через особистість працівника (що включає мотиваційний, інформаційний, цільовий, інструментальний та емоційний компоненти). Складна діяльність оперативних служб міліції висуває високі вимоги до індивідуально-психологічних властивостей особистості (здібностей, темпераменту, характеру, мотивації, соціальних установок).

У підрозділі 1.3. «Професійна придатність і психологічна готовність майбутніх працівників оперативних підрозділів міліції до діяльності» розглянуто, принципи, підходи та методи визначення професійної придатності, рівні і види її розвитку; проаналізовано підходи до розуміння психологічної готовності до діяльності, функції, види, ознаки, структуру і критерії її оцінки.

З?ясовано, що у сучасній психології професійна придатність визначається як система психологічних та психофізіологічних властивостей (рис) особистості, необхідних і достатніх для досягнення нею (при наявності спеціальних знань і умінь), суспільно прийнятної ефективності праці. Психодіагностика професійної придатності заснована на уявленні про якості (властивості) особистості як відносно стійкі характеристики, що дозволяють прогнозувати її поведінку. Окрему частку психічних властивостей, стабільну у часі, складають «риси», під якими розуміють стійку описову змінну, що обумовлює поведінку людини і формується під впливом організмічного, індивідного й особистісного рівнів регуляції. Сучасні дослідження професійної придатності ґрунтуються на психодіагностиці здібностей як індивідуально-психологічних властивостях, що дають можливість успішно здійснювати діяльність, обумовлюють легкість і швидкість набуття знань і умінь, а також відрізняють одну людину від іншої. Під професійною придатністю курсантів ВНЗ МВС України розуміється не тільки підготовленість, освіченість, але й здатність особистості швидко і легко оволодівати професійними знаннями і уміннями та успішно здійснювати професійні задачі при мінімальних психофізіологічних витратах. Проблема професійної придатності тісно пов?язана із поняттям «психологічна готовність» до навчання і майбутньої діяльності як важливого, але не вродженого феномену, що існує та виявляється як система професійно важливих якостей і стійка характеристика особистості. Її структуру складають мотиваційний, операційно-діяльнісний, когнітивний, особистісний компоненти.

У підрозділі 1.4. «Професійно важливі якості персоналу оперативних підрозділів міліції, їх структура та діагностика» узагальнено і систематизовано ступені розвитку, структуру і методи вивчення професійно важливих якостей персоналу оперативних служб міліції.

У силу складності соціально-психологічного феномену понять «праця» і «професія», до професійно важливих якостей традиційно відносять широкий спектр - від природних задатків до професійних знань і умінь, а також індивідуальні властивості особистості (мотивацію, спрямованість, характер), психофізіологічні (темперамент, особливості вищої нервової діяльності), психічні процеси (пам'ять, увагу, мислення, уяву). У науковій літературі підсистема професійно важливих якостей виділяється, змістовно та інструментально описується, а також інтерпретується різними вченими як менш або більш інтегровані психологічні «одиниці» професійної придатності у системі «здібності»-»професійно важливі якості»-»компетентність»-»потенціал»-»майстерність».

На основі концепцій Б.Ф.Ломова і В.Д.Шадрикова, у процесі аналізу професійної діяльності розглядається проблема професійно важливих якостей як сукупності індивідуальних властивостей особистості, ряду фізичних, антропометричних, фізіологічних характеристик, які визначають успішність навчання і реальної діяльності. Встановлено, що у широкому розумінні професійно важливі якості розглядаються як здібність людини до діяльності, що виступає у ролі внутрішніх психологічних характеристик суб'єкта, тобто поняття «професійно важливі якості» вживається як синонім «професійні здібності». Оскільки здібності, на думку Б.М.Теплова, за своєю суттю є поняттям динамічним, існують тільки у русі і тільки у розвитку, то здібності не виникають поза діяльністю. Загальні здібності вчені пов'язують із провідною активністю суб'єкта (Н.С. Лейтес), з інтелектом, навчуваністю і креативністю (Д. Векслер, В.М .Дружинін, В.Є. Чудновський). До структури загальних здібностей включають і «неінтелектуальні» індивідуально-вольові властивості особистості, що забезпечують продуктивність оволодіння професійними знаннями і уміннями.

Встановлено, що у науковій літературі існують різні погляди на професійно важливі якості юриста, які об?єднують групу спеціальностей, але дисертаційних досліджень щодо якостей персоналу оперативних підрозділів міліції у доступних нам наукових першоджерелах не виявлено. Дослідження вітчизняних науковців (В.Г. Андросюком, О.М.Бандуркою, С.П.Бочаровою, В.І Барком, Б.І. Бараненком, О.В. Землянською, Я.Ю. Кондратьєвим, В.П. Казміренком, В.С. Медведєвим, О.М.Морозовим, В.В. Рибалкою, В.М. Синьовим, О.П. Сєвєровим, О.В. Шаповаловим, С.І. Яковенком та ін.) і дані російських фахівців (Б.Г. Бовіна, Л.В. Васильєва, М.І. Мягких, А.Д. Сафронова, О.М. Столяренка та ін.) дозволили нам виділити професійно важливі якості, які дають цілісне уявлення про виконання трудових функцій і відображають професійно значимі аспекти поведінки успішних працівників оперативних підрозділів міліції, а саме: інтелектуальні; пізнавальні, комунікативні, домінантно-лідерські; високий рівень активності; креативність; якості психологічної стійкості, професійно-ділові, вольові і фізичні.

Розділ 2 «Оптимізація психодіагностики індивідуально-типологічних властивостей майбутніх працівників оперативних підрозділів міліції» обґрунтовується концепція удосконалення психодіагностики, її методичні засади, описано хід дослідження та інтерпретація отриманих емпіричних даних і психолого-педагогічна ефективність запропонованої моделі психодіагностики особистості курсанта.

У підрозділі 2.1. «Концептуальні засади психодіагностики індивідуально-типологічних властивостей майбутніх працівників оперативних підрозділів міліції» окреслено систему базових понять дослідження: «психологічний діагноз», «діагностичні ознаки», «діагностичні категорії», «психодіагностичний висновок», «норма», «соціокультурна норма», «риси», «властивості», «професійні здібності».

Розглянуті підходи, концепції і теорії особистості засвідчують, що фактично співіснують різні їхні альтернативи. До того ж, різні теорії особистості представляють і різні її структури. Методологiчну основу дослiдження становлять принципи: детермінізму, розвитку та активності, єдностi психiки i дiяльностi (Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, К.К. Платонов, С.Л. Рубiнштейн та iн); системного і комплексного пiдходу до дослідження особистості (Б.Г. Ананьєв, В.С. Мерлін, А.В. Петровський, К.К. Платонов, Є.О. Клімов, Г.С. Костюк, Б.В. Кулагін, Г.К. Середа, В.В.Р ибалка та ін.); особистiсно-структурного пiдходу (Б.Г. Ананьєв, П.К. Анохiн, В.О. Бодров та iн); системно-структурного пiдходу до аналiзу професiйної дiяльностi (Б.Г. Ананьєв, П.К. Анохін, В.С. Мерлін, Є.О. Клiмов, О.О. Крилов, Б.Ф. Ломов, В.Г. Суходольський, В.Д. Шадрiков); концепція діагностики готовності до діяльності (К.К.Платонов, А.В.Петровський, Б.Ф.Ломов, К.М.Гуревич, Є.О.Клімов, Б.Г.Бовін, В.О.Бодров, В.О.Татенко та ін.); оптимальності, комплексності та об?єктивності психодіагностики (Л.Ф.Бурлачук, В.В.Рибалка, Л.М.Собчик).

Психологічні дослідження індивідуальності, як правило, зосереджуються на вивченні таких характеристик, що, по-перше, мають відмінності у досліджуваних; по-друге, стабільні у необмеженому діапазоні, тобто трансситуативні; по-третє, корелюють із значимими аспектами поведінки. У дослідженні автор дотримується концепції, яка грунтується на цілісному розумінні особистості, де визначальною типологічною ознакою є присутність на всіх рівнях емоційно-динамічного паттерну, що проявляється однією або кількома провідними тенденціями. Тенденція являє собою стійку якість особистості, що є системним утворенням. Провідні тенденції у процесі виховання змінюються, але вони продовжують відігравати головну роль у поведінці особистості, оскільки переростають в індивідуальні властивості. Таким чином, стійкі характеристики особистості, які визначаються провідними тенденціями, складають основу професійної і соціальної орієнтації індивіда. Авторка поділяє думку Л.М. Собчик про те, що досліджуючи базові структури особистості, виявляється той фундамент, який передував формуванню більш високих рівнів й значною мірою визначає основний напрямок спершу неусвідомлених схильностей, а потім і усвідомленого вибору. Базові властивості особистості розвиваються з біологічних умов і виявляються, на перших етапах, темпераментом, а базові характеристики темпераменту і характеру знаходять своє продовження в особистісних властивостях. Ці тенденції, у руслі зазначеної концепції, являють собою стійку, стрижневу якість особистості, яка залежить від типу вищої нервової діяльності, конституційно заданих властивостей нервової системи і визначає індивідуальні особливості адаптаційних механізмів, стиль мислення, міжособистісну поведінку, силу мотивації і тип реакції на стрес. Провідні тенденції впливають на формування більш високих рівнів орієнтації особистості - соціальну спрямованість, ієрархію цінностей, мотивацію, інтегративним центром яких є самосвідомість.

У підрозділі 2.2. «Методичні засади оптимальної діагностики індивідуально-типологічних властивостей курсантів оперативної спеціалізації в умовах ВНЗ МВС України» запропонована і обгрунтована модель психодіагностики ідивідуально-типологічних властивостей особистості майбутнього працівника оперативних служб міліції.

Встановлено, що збільшення точності прогнозу професійної придатності можливо за умов врахування трьох основних аналітичних напрямків наукових досліджень щодо формування базових системних вимірів побудови цілісної психологічної структури особистості (О.М. Леонтьєв, Г.С. Костюк, К.К. Платонов, В.В. Рибалка, Л.М. Собчик), а саме: соціально-психолого-індивідуального, діяльнісного, генетичного.

Оскільки прогнозування професійної психологічної придатності ґрунтується на дослідженні системи професійно важливих якостей, шляхом співставлення показників діагностованих властивостей особистості із показниками незалежних критеріїв успішності професійної діяльності, то модель прогнозування розроблена в рамках типологічного підходу і теорії провідних тенденцій. Оскільки для кожного типу особистості може бути побудована особлива модель прогнозування, яка визначається співвідношенням її суттєвих властивостей і вимог професійної діяльності, то вважається, що типологічний підхід забезпечує підвищення прогностичності й ефективності методів професійно-психологічного відбору.

Експериментальні дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених, а також вимоги до психодіагностичного інструментарію для відбору кандидатів в оперативні підрозділи міліції послужили основою для виокремлення групи найбільш доцільних, практичних та інформативних з точки зору професіографії методик, оскільки були дотримані наступні вимоги: валідність та адаптованість до умов нашого дослідження; оптимальність з точки зору поставлених критеріїв; відповідність задач дослідження емпіричним індикаторам методики; простота у реалізації та інтерпретації результатів; феноменологічний паралелізм результатів застосованих методик; інтерпретація даних виокремлених методик здійснюється на основі спільної теорії провідних тенденцій; компактність та зручність у застосуванні в умовах масових психодіагностичних обстежень; можливість здійснювати діагностику як індивідуально, так і в груповому варіанті; тривалість психодіагностики не перевищує три години; можливість використання обраних методик у системі професійно-психологічного відбору та психологічного супроводження в умовах ВНЗ МВС України.

У підрозділі 2.3. «Психодіагностика індивідуально-типологічних властивостей майбутніх працівників оперативних підрозділів міліції у ВНЗ МВС України» представлено якісну та кількісну інтерпретацію емпіричних даних психодіагностики, їх кореляційний, факторний, регресійний і кластерний аналіз та змістовне узагальнення і встановлення кількісних залежностей між показниками.

Модель оптимізації психодіагностики особистості реалізована у контексті ортогональної концепції, що діагностує відносно стійкі і діагностично достатні якості курсанта. Відповідно до даного методологічного підходу індивідуально-особистісна типологія курсанта базується на протиставленні контрастних ортогональних властивостей: інтроверсія-екстраверсія, тривожність-агресивність, лабільність-ригідність, сензитивність-спонтанність. За результатами психодіагностики з використанням візуально-графічного методу створювалася індивідуально-типологічна модель «успішного» і «неуспішного» курсанта.

Здійснений математико-статистичний аналіз підтвердив наявність суттєвих відмінностей у розвитку індивідуально-психологічних властивостей «успішних» і «неуспішних» курсантів. Рівень розвитку лабільності і когнітивних здібностей є фактором, який сприяє ефективному професійному навчанню курсантів у ВНЗ МВС України. Прогностична цінність методики, за результатами нашого дослідження, є досить високою, що дає підстави визначати професійну психологічну готовність до навчання та майбутньої діяльності курсантів, а також виявляти причини низького рівня успішності для своєчасного психолого-педагогічного втручання з метою корекції. Отримані результати обстеження з використанням запропонованої моделі психодіаностики у 92,0% випадків співпали із показниками експертної оцінки і успішністю навчання курсантів, що підтверджує наш висновок про її досить високу прогностичну оцінку. Порівняльний аналіз даних експертної оцінки підтверджує наявність позитивного кореляційного зв?язку між спрямованістю на набуття професійних знань, умінь та навичок і успішністю навчання.

У підрозділі 2.4. «Психолого-педагогічна ефективність психодіагностики індивідуально-типологічних властивостей курсантів оперативної спеціалізації з позицій теорії провідних тенденцій» доводиться ефективність застосування запропонованої моделі психодіагностики індивідуально-психологічних властивостей курсантів і можливість за її результатами прогнозування професійної придатності і психологічної готовності до діяльності.

Показано наявність суттєвих відмінностей у розвитку когнітивних здібностей «успішних» і «неуспішних» курсантів на рівні значимості р0,05. Середнє значення лабільності для «успішних» курсантів становить 2,48±0,27 бали, тоді як для «неуспішних» - 1,82±0,39. Показники «здібності до навчання» мають також суттєві відмінності (відповідно - 2,54±0,29 бали і 1,71±0,21). Отже, рівень розвитку лабільності і когнітивних здібностей є фактором, який сприяє успішному професійному навчанню курсантів оперативних спеціальностей.

Оцінка індивідуально-типологічних властивостей курсантів і прогнозування професійної придатності та психологічної готовності до навчання, здійснювалися за спеціально розробленим алгоритмом, що ґрунтується на формулах лінійного регресійного аналізу:

а) множення присвоєного діагностичного балу (х_і) з кожної методики на її відповідний ваговий коефіцієнт (а_і) - добуток х_іа_і;

б) визначення інтегральної оцінки

х₁а₁ + х₂а₂ + х₃а₃ + х₄а₄ + х₅а₅ + х₆а₆ + е = У х_іа_і,

де е - похибка оцінки на рівні значимості р ? 0,05 (забезпечується 95,0% точності), що є прийнятним науковим результатом;

в) визначення діагностичного критерію (К_пр) для прогнозу професійної придатності шляхом відрахування з отриманої суми інтервалу (між рівнями модальності даних), що дорівнює

2_const У х_іа_і - 2_const = К_пр;

г) професійну придатність ми визначаємо за наступними рівнями: І ? придатний 1<К_пр<2; ІІ ? умовно придатний 0<К_пр<1; ІІІ ? професійно непридатний К_пр<0. У відповідності з даними критеріями, ми визначили рівень психологічної готовності до навчання і подальшої діяльності: І - висока, ІІ - проміжна, ІІІ - низька.

За результатами експерименту створено типологічну модель «успішних» курсантів. Дані психодіагностичного обстеження співставлялися із спеціально розробленою нами психодіагностичною моделлю оцінки індивідуально-типологічних властивостей (таб. 1).

Таблиця 1. Психодіагностична модель оцінки індивідуально-типологічних властивостей

Таким чином, результати порівняльного аналізу індивідуально-типологічних властивостей «успішних» і «неуспішних» курсантів, дозволяють вважати, що вони достатньо чітко розрізняються як за кількісними, так і за якісними показниками виразності. Експериментально доведена оптимальність і надійність оцінки індивідуально-типологічних властивостей, прогнозу професійної придатності і психологічної готовності, що базуються на багатомірному розумінні особистості з позицій теорії провідних тенденцій.

Висновки

Результати дослідження засвідчили оптимальність оцінки індивідуально-типологічних властивостей курсантів на основі запропонованої психодіагностичної моделі, що базується на багатомірному розумінні особистості з позицій теорії провідних тенденцій. Обґрунтування гіпотези, мети і завдань дослідження сприяли вибору оптимальної моделі психодіагностики особистості курсантів ВНЗ МВС України, що дозволяє із достатнім ступенем достовірності кількісно і якісно виявляти стійкі взаємозв?язки між індивідуально-типологічними властивостями, професійно важливими якостями і ефективнiстю професiйного навчання, а саме:

1. У психодіагностиці індивідуально-психологічних властивостей особистості застосовуються методики високого рівня формалізації і малоформалізовані, що засновані на трьох основних методичних підходах: об'єктивному, суб?єктивному і проективному. Основне завдання психодіагностики вбачається у оптимальному поєднанні різних підходів. Професійно-психологічний відбір на навчання доцільно здійснювати у три етапи: з?ясування ступеня професійної придатності до навчання; визначення ступеня психологічної готовності до виконання професійних дій (тобто багаторазово повторювана протягом терміну навчання оцінка, так званий пролонгований відбір); аналіз результатів попередніх етапів і виявлення додаткових характеристик.

2. Оперативно-службова діяльність персоналу кримінальної міліції є професійною, інтелектуально-практичною з елементами державної мiлiтаризованої служби, що характеризується: підвищеною активністю особистості внаслідок інтенсивних фізичних та психологічних навантажень, з високим ступенем правової регламентації, владними повноваженнями, конспіративним характером більшості заходів, наявністю небезпеки і ризику, персональною відповідальністю за прийняття рішень; тривалим перебуванням у стані психічного напруження; нелімітованістю робочого дня з «ламаним» графіком роботи; жорсткими часовими обмеженнями вирішення професійних задач; підвищеною соціальною відповідальністю за професійні помилки; високими вимогами до навичок професійного спілкування (в умовах правового регулювання), конфліктністю більшості дій.

Професійно-психологічний відбір на службу до ОВС має дві складові - соціально-психологічну і психодіагностичну. Професійна психодіагностика - це системний аналіз особистості кандидата, що здійснюється з метою визначення стану, ступеня розвитку стійких якостей особистості, які визначаються вимогами професійної діяльності персоналу оперативних служб міліції та сприяють успішному оволодінню нею. На ефективнiсть професійної дiяльностi персоналу суттєвий вплив мають зовнiшнi (соцiально-економiчні, соцiально-полiтичні, соцiально-психологiчні, педагогiчні й кримiногенні зміни у суспільстві; службово-функцiональнi суб?єкт-об?єктні вiдносини; великий обсяг і різноманітність оперативних завдань та дій) та внутрiшнi фактори (професійна придатність, рiвень професійної пiдготовленостi, ступінь розвиненості професійно важливих якостей).

3. Професійно важливими якостями персоналу оперативних підрозділів міліції є: інтелектуальні, пізнавальні і комунікативні, домінантно-лідерські, якості психологічної стійкості, розвинена інтуїція, активність, креативність. Вони не є постійними у часі, мають ієрархічну структуру, у якій може здійснюватися їхня компенсація за рахунок вольових зусиль із підключенням резервних можливостей. Психодіагностичну модель курсанта доцільно створювати на основі соціально-психолого-індивідуального, діяльнісного та генетичного підходу, що містить достатньо повний перелік особистісних рис, якостей, процесів та професійних вимог. На основі провідної тенденції, можна побудувати модель прогнозування професійної придатності курсанта, яка визначається співвідношенням стійких властивостей особистості і вимог професійної діяльності.

4. Психологічна готовність до діяльності - це система якостей, що зумовлює стан налаштованості та змобілізованості психіки на подолання труднощів професійного навчання, що забезпечують результативність та якість, адекватні його значущості та складності. Її компонентами є: мотиваційний, операційно-діяльнісний, когнітивний та особистісний. Психологічна готовність забезпечується не стільки їх наявністю, скільки рівнем розвитку. Індивідуально-особистісну типологію при визначенні психологічної готовності курсанта до діяльності доцільно будувати на протиставленні ортогональних властивостей: інтроверсія-екстраверсія, тривожність-агресивність, лабільність-ригідність, сензитивність-спонтанність.

5. Діагностичний висновок щодо рівня розвитку професійно важливих якостей з урахуванням показників сформованості індивідуально-типологічних властивостей є основою для прогнозу професійної придатності курсантів до навчання оперативній спеціалізації. Розроблена психодіагностична модель особистості дозволяє ранжувати курсантів за групами: придатні (висока інтелектуальна лабільність, добра і дуже добра здібність до навчання, висока і добра критеріальна поведінка у навчальній діяльності; високий рівень мотивації; стабільність і збалансованість провідних тенденцій; висока соціальна активність і комунікабельність), умовно придатні (добра і задовільна здібність до навчання, низька мотивація, провідні тенденції вирізняються високою варіативністю взаємозв?язків і такою ж варіативністю критеріальної поведінки), професійно непридатні (низька лабільність і незадовільна здібність до навчання, низька мотивація, висока тривожність, конформність і залежність).

6. Типологічна модель курсантів базується на цілісному розумінні особистості з позицій теорії провідних тенденцій. Розроблені та обґрунтовані критерії оцінки рівня розвитку індивідуально-типологічних властивостей курсантів (Ух_іа_і) і визначення діагностичного критерію професійної придатності (К_п) для прогнозу готовності до навчання, що ґрунтуються на формулах лінійного регресійного аналізу із врахуванням похибки на рівні значимості р?0,05. Діапазон коефіцієнту прогнозу наступний: І рівень (придатні) - висока готовність 1<К_п<2; ІІ рівень (умовно придатні) - проміжна готовність 0<К_п<1; ІІІ рівень (професійно непридатні) - низька готовність К_п<0.

Результати дисертаційного дослідження засвідчили можливість діагностики залежності між індивідуально-типологічними стійкими тенденціями особистості і рівнем розвитку професійно важливих якостей та успішністю навчання, що може слугувати основою для прогнозування професійної придатності і психологічної готовності курсантів до навчання.

Дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальші дослідження можливі у напрямках створення україномовних тестів, розвитку і формування професійно важливих якостей, удосконалення технологій становлення особистості професіонала.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Полудьонна Н. С. Психолого-педагогiчнi фактори успiшної пiдготовки кадрiв для системи ОВС України / Н. С. Полудьонна // Зб. наук. праць Iн-ту психологiї iм. Г. С.Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка. - К. : ЗАТ «НЕВТКС», 2000. - Т. ІІ. - Ч. 6. - С. 168-171.

2. Полудьонна Н. С. Теоретичнi пiдходи до конструювання моделi особистостi правоохоронця / Н. С. Полудьонна // Зб. наук. праць Iн-ту психологiї iм. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка - К. : ЗАТ «НЕВТКС», 2001. - Т. ІІІ. - Ч. 5. - С. 165-171.

3. Полудьонна Н. С. Психологічний аналіз професійної діяльності персоналу ОВС / Н. С. Полудьонна // Социальные технологии : Актуальные проблемы теории и практики : Междунар. межвуз. сборник научн. работ. - Вып. 22. - Киев - Москва - Одесса - Запорожье, 2004. - С. 236-245.

4. Полудьонна Н. С. Сучасні концепції системи діагностики індивідуально-психологічних якостей персоналу ОВС / Н. С. Полудьонна // Социальные технологии : Актуальные проблемы теории и практики : Междунар. межвуз. сборник научн. работ. - Вып. 23. - Киев - Москва - Одесса - Запорожье, 2004. - С. 243-251.

5. Полудьонна Н. С. Прiоритетнi напрямки пiдготовки фахівців / Н. С. Полудьонна // Сучасний стан вищої освiти в Українi : проблеми та перспективи : Мат-ли Всеукр. наук.-метод. конф, м. Київ, 24-25 травня 2000 р. - К. : ВЦ «Київський університет», 2000. - С. 465-466.

6. Полудьонна Н. С. Культурна компонента структурно-психологiчної моделi професiйного спiлкування працiвникiв ОВС / Н. С. Полудьонна // Формування культури професійної мови фахівця : Мат-ли Мiжвуз. наук.-педагог. конф., м. Донецьк, 24-25 січня 2003 р. - Донецьк : ДІВС, 2003. - С. 117-121.

7. Відбір кадрів на службу до органів внутрішніх справ з виявленням мотиваційних характеристик кандидатів : Наук. пропозиції / Н. С. Полудьонна, О. А. Лупало, Ю. Б. Ірхін та ін.; За ред. проф. О. М. Джужі. - К.: Київський нац. ун-т внутрішніх справ, 2007. - 76 с.

Анотація

Полудьонна Н. С. Психодіагностика індивідуально-типологічних властивостей майбутніх працівників оперативних підрозділів міліції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.06 - юридична психологія, Київський національний університет внутрішніх справ. - Київ, 2009.

У дисертації дослiджено індивідуально-психологічні властивості майбутнього працівника оперативних підрозділів міліції. Розроблено модель індивідуально-типологічних властивостей курсантів ВНЗ МВС України, що ґрунтується на багатомірному розумінні особистості з позицій теорії провідних тенденцій та врахуванням об?єктивних умов професійної діяльності; критерiї, дiагностичну модель, алгоритм оцiнки i прогнозування професiйної придатності і психологічної готовності до навчання і подальшої діяльності в оперативних підрозділах міліції.