Індивідуально-типологічні особливості моторних компонентів у мнемічній переробці інформації

Вплив індивідуально-типологічних особливостей моторних компонентів юнаків 20-23 років у процесі мнемічної переробки інформації. Діагностика зміни часових параметрів моторної реакції залежно від темпераментних особливостей та часу реакції індивідуумів.

Рубрика Психология
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 25.09.2015
Размер файла 166,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОДЕСЬКИЙ нацІональнИй унІверситет ІМЕНІ і.і. МЕЧНИКОВА

УДК 159.923+159.943+159.953.3

19.00.01 - загальна психологія, історія психології

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

ІНДИВІДУАЛЬНО-ТИПОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МОТОРНИХ КОМПОНЕНТІВ У МНЕМІЧНІЙ ПЕРЕРОБЦІ ІНФОРМАЦІЇ

ВоЛкОв

ДмИтрО СергІЙОвич

Одеса

2008

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана у Дніпропетровському національному університеті

Науковий керівник - кандидат психологічних наук, доцент

Пріснякова Людмила Макарівна,

Інститут психології імені Г.С. Костюка,

лабораторія психології навчання,

старший науковий співробітник.

Офіційні опоненти: - доктор психологічних наук, професор

Бочелюк Віталій Йосипович,

Класичний приватний університет, м. Запоріжжя,

професор кафедри практичної психології та соціальної роботи;

- кандидат психологічних наук, доцент

Скок Микола Андрійович,

Чернігівський державний педагогічний університет

імені Т.Г. Шевченка

декан психолого-педагогічного факультету.

Захист відбудеться „ 7 " липня 2008 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради № Д.41.051.07 при Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Дворянська, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського національного університету імені І.І. Мечникова за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 24.

Автореферат розісланий 07.06. 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

Л.Н. Акімова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Третє тисячоліття - епоха нових технологій, одними з головних у царині постіндустріальної цивілізації є інформаційні. Крім зростаючого інформаційного впливу, в процесі прийняття різних рішень необхідно враховувати й емоційну насиченість життя сучасного суспільства. Ці фактори, як і низка інших, скажімо, економічний і політичний, чинять фруструючу дію на особистість. Людина, як жива система, потрапляючи у видозміненні умови середовища, активізує свої адаптаційні механізми з метою досягнення якісно нового рівня гомеостазу (Авцин А., 1974). Успішність адаптації до умов, що постійно змінюється, успішність поведінкових реакцій, а до того ж успішність процесу прийняття рішень багато в чому залежать від індивідуально-типологічних особливостей, особливостей функціонування психічних процесів, серед яких одне з важливих місць належить мнемічним процесам.

Актуальність теми. Проблема кількісного опису процесів пам'яті вперше була порушена Еббінгаузом Г. У подальшому вона досліджувалася Шенноном К. (1948), Мюллером Г.Е. (1956), Тепловим Б.М. (1966), Аткінсоном Р.Л. (1968), Стернбергом С. (1975), Зінченко В.П., Величковським Б.М. і Вучетичем Г.Г. (1980), Хоффманом І. (1986) та ін.

Вплив індивідуально-типологічних особливостей людини на кількісні характеристики пам'яті досліджувалися Ананьєвим Б.Г., Брушлінським А.В., Голубєвою Е.О., Захаровим С.О., Ізюмовою С.А., Ломовим Б.Ф., Платоновим К.К., Рубінштейном С.Л., Русаловим В.М., Трубниковою Р.С. і ін. Найважливішим напрямом кількісного аспекту вивчення пам'яті є дослідження часових характеристик проходження процесів пам'яті (Величковський Б.М., Зінченко В.П., Клацкі Р., Невельський П.Б., Цуканов Б.Й. та ін.) та обсягу пам'яті (Бочарова С.П., Вучетич Г.Г., Ломов Б.Ф., Поллак Дж., Хейз Дж. та ін.).

Незважаючи на велику кількість публікацій, дотепер не вдавалося одержати єдиних кількісних характеристик впливу індивідуально-типологічних особливостей на мнемічні параметри. Отже, актуальність дослідження саме і полягає у визначені кількісних характеристик і закономірностей проходження мнемічних процесів необхідних для розв'язання найрізноманітніших задач, які б дозволили людині самоактуалізуватися і самореалізуватися.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відповідності з тематичним планом дослідження наукового центру психології часу Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова за темою основних науково-дослідницької роботи "психологія часу" (№ держреєстрації 197U019181); Затверджена Радою по координації наукових досліджень в сфері педагогіки і психології в Україні (протокол №3 від 25.3.2008).

Мета й завдання дослідження. Метою роботи є встановлення взаємозв'язку кількісних значень індивідуально-типологічних особливостей та моторних компонентів мнемічної переробки інформації, а також використання математичної моделі пам'яті для прогнозування вірогідності зміни результатів їх продуктивністі.

Для досягнення головної мети були поставлені наступні завдання:

1. Проаналізувати основні підходи до вивчення мнемічних процесів,

основних моторних компонентів та їх продуктивності;

2. Дослідити взаємозв'язок між кількісними показниками індивідуально-типологічних особливостей мнемічної переробки інформації (параметром індивідуальності, функціональною асиметрією мозку, енергетичним рівнем нерівноважності);

3. Визначити вплив індивідуально-типологічних особливостей на моторні компоненти мнемічної діяльності;

4. За допомогою математичної моделі пам'яті спрогнозувати зміни показників моторних компонентів мнемічної переробки інформації.

Об'єкт дослідження: індивідуально-типологічні і інформаційні особливості мнемічних процесів в структурі діяльності та їх продуктивність.

Предмет дослідження: взаємозв'язок індивідуально-типологічних характеристик моторних компонентів в процесі переробки інформації та можливості використання математичної моделі пам'яті.

Теоретико-методологічною основою є положення психологічної науки про те, що:

- мнемічна діяльність являє собою найважливіший фактор розвитку особистості й продуктивності її діяльності (Зінченко П.І., Костюк Г.С., Леонтьєв О.М., Максименко С.Д., Рубінштейн С.Л., Ельконін Д.Б. та ін.);

- в основу дослідження структури складних психологічних явищ покладено системний підхід (Ананьєв Б.Г., Анохін П.К., Анциферова Л.І. Зінченко В.П., Ломов Б.Ф., Ляудіс В.Я., Платонов К.К. та ін.);

- людина вивчається як суб'єкт діяльності під кутом зору психології індивідуальності (Ананьєв Б.Г., Айзенк Г., Мерлін B.C., Небиліцин В.Д., Теплов Б.М. та ін.);

- психічний стан та індивідуальні характеристики (особливості) особистості являють собою синтетичну характеристику психічної діяльності людини (Анохін П.К., Вілюнас В.К., Забродін Ю.М., Носенко Е.Л., Прохоров О.О., Тихомиров О.К., та ін.);

- у процесі відтворення дійсності особливого значення набуває емоційна сфера (Запорожець О.В., Леонтьєв О.М., Рубінштейн С.Л. та ін.).

Методи дослідження:

З метою реалізації задач дослідження був підібраний комплекс взаємодоповняльних методів і методик, набір психодіагностичних характеристик для вимірювання характеристик особистості.

В ході дослідження були застосовані методи і засоби, адекватні цілям і задачам дослідження, як от:

1. Питальники Айзенка Г.; Прохорова О.О.; тест на оцінку сенсомоторних функцій функціональної асиметрії для визначення показників індивідуально-типологічних особливостей.

2. Комплекс різних типів реакції (моторна реакція двох видів, складна сенсомоторна реакція з вибором і реакція на прийняття рішення).

3. Математико-статистичний метод обробки і аналізу результатів.

Наукова новизна і значимість дослідження полягає в тому, що:

- установлена кількісна залежність між параметром індивідуальності сЧ і показниками моторної, складної сенсомоторної реакцій і реакції прийняття рішення;

- застосовані параметри моделі теорії переробки інформації пам'яттю до виявлення впливу індивідуально-типологічних особливостей на розрахункові часові параметри моторних компонентів мнемічних процесів;

- визначений зв'язок між параметром індивідуальності сЧ, показниками нерівноважних станів і рівнем вираження функціональної асиметрії;

- одержані результати співвідносяться з розрахунковими параметрами математичної моделі.

Практичне значення дослідження.

Даний підхід може бути застосований для прогнозування ефективності діяльності операторів систем людина-машина; для підбору груп за родом своєї діяльності, змушених довгий час перебувати в особливих умовах, а також для прогнозування результатів корекції в роботі психологів-практиків; для прогнозування ефективності обробки і зберігання інформації індивідуумами.

Особистий внесок здобувача: всі експериментальні роботи були виконані самостійно, публікації одноосібні, за винятком роботи у співавторстві "Вплив темпераменту з функціональною асиметрією мозку на величину сенсомоторних реакцій космонавтів" на 58-му Міжнародному Астрономічному конгресі, м. Хайдерабад, 2007; автору належать експериментальні дослідження і емпірична обробка результатів та їх інтерпретація (60%).

Апробація. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися й обговорювалися на 58-му Міжнародному Астрономічному конгресі (Індія, м. Хайдерабад, 2007), 6, 7 та 8-й Міжнародних міждисциплінарних науково-практичних конференціях (м. Харків, 2005, 2006 і 2007); на Міжнародній міжвузівській науково-практичній конференції студентів аспірантів і молодих вчених "Психология ХХI века" (м. Санкт-Петербург, 2005); Науково-практичній конференції "Ананьевские чтения - 2005" (м. Санкт-Петербург, 2005); Регіоналній науково-практичній конференції "Неперервна освіта: проблеми, рішення, перспективи" (м. Дніпропетровськ, 2005); 7-й Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній школі-конференції "Сучасні проблеми гуманізації й гармонізації управління" (м. Харків, 2007); 11 Міжнародній науково-практичній конференції для студентів і молодих вчених "Психологічні проблеми сучасності" (м. Львів, 2005);. Основні положення дисертації викладені й обговорені на засіданнях військової кафедри та кафедри соціальної психології і психології управління ДНУ.

Публікації: основні положення дисертаційного дослідження викладені у 12 роботах, зокрема в 3 одноосібних наукових статтях в спеціалізованих виданнях, що входять до "Переліку" ВАКу України.

Структура дисертації.

Дисертація складається з Введення, 3 розділів, висновків, додатку, списку використаної джерел. Повний обсяг дисертації складає 181 сторінку, основний обсяг - 139 стор., зокрема 34 таблиці, 33 рисунків, 9 формул, представлених в тексті (10 формул в додатку) і 2 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, показано її місце серед інших робіт наукового напряму в цій галузі, сформульована мета, основні завдання, об'єкт і предмет досліджень, показана наукова новизна і практична цінність результатів даної роботи, приведені дані про апробації і публікації по темі дисертації.

У першому розділі "Сучасні уявлення про механізми мнемічних процесів і впливу індивідуально-типологічних особливостей на їх продуктивність" проаналізовані основні концепції пам'яті: асоціативна, концепція біхевіористів, гештальтпсихології, соціологічний напрямок, діяльністна концепція пам'яті. На підставі поданих концепцій розглянуті експериментальні підходи до дослідження пам'яті. Особлива увага надана питанням моделювання систем переробки інформації, як короткочасної, так і довготривалої пам'яті.

Розглядаються питання основних характеристик моторних компонентів, як основних показників прийому і переробки інформації. У історичній послідовності проаналізовані і розкриті основні експериментальні дослідження зарубіжних і вітчизняних учених, психомоторики, як найважливішого процесу об'єктивізації всіх форм психічного віддзеркалення реальності. Проведений аналіз різних типів реакцій людини на стимул, що надходять, і структура часу простої рухової реакції по окремих фазах. Розглянуті етапи надходження, обробки інформації і здійснення рухового акту. Проаналізовані основні характеристики рухових дій з погляду різних авторів. Одержані кількісні характеристики часу реакції на різні подразники моторних (рухових) компонентів процесу переробки інформації (мнемічного процесу) на підставі узагальнення теоретичних аспектів і експериментальних даних досліджуваної проблеми.

У роботі основний аспект робиться на психологічному аспекті часу, який, досліджується у двох напрямах: як показник організації психічної діяльності особистості і як одна з характеристик регуляції взаємодії індивіда і середовища. Аналіз наукової літератури по експериментальних дослідженнях часу реакції людини дозволив зробити висновок, що результати досліджень, що розкривають зміну показників психомоторики в процесі мнемічної переробці інформації з урахуванням ряду індивідуально-типологічних особливостей, відсутні.

У роботі розглянуті вплив індивідуально-типологічних характеристик на мнемічні процеси: типологічних властивостей нервової системи; функціональної асиметрії мозку і вплив психічного стану на процеси переробки інформації. Представлені основні положення математичного моделювання переробки інформації людиною при сенсомоторній реакції і реакції прийняття рішення. Використовування теорії переробки інформації пам'яттю дозволило визначити функціональні зв'язки між параметрами, що характеризують мнемічний процес: об'ємом інформації I?, темпом її пред'явлення А, часом латентного періоду ф*, відносним часом реакції фp і параметрами, що характеризують різні типи реакцій (моторну, складну сенсомоторную і реакцію прийняття рішення).

На підставі проведеного теоретичного аналізу літературних джерел показана необхідність всебічного і глибокого вивчення впливу індивідуально-типологічних особливостей психомоторики на процес переробки інформації з використанням

математичної моделі.

Другий розділ "Організація і методи дослідження" присвячений обґрунтуванню і вибору програми дослідження, послідовності її реалізації і вибору методів дослідження, що були використані.

Робота проводилася на базі кафедри військової підготовки Дніпропетровського національного університету в три етапи. В експериментальних дослідженнях була задіяна 371 особа (студенти кафедри військової підготовки): юнаки у віці 20-23 років. Однакове соціальне середовище, навчальна діяльність, відносно однаковий рівень інтелектуального розвитку дозволили нівелювати інші чинники, які негативно впливають на результати експерименту.

З метою дослідження індивідуально-типологічних особливостей особистості були використані методики: тест Айзенка Г. (EPI), опитувальник рельєфу психічного стану особистості (РПСО) Прохорова О.О., комплекс сенсомоторних проб на визначення функціональної асиметрії головного мозку і психомоторна реакція за визначенням швидкісних якостей правої і лівої руки (тест "0"). З метою вивчення особливостей мнемічних процесів у психомоторній діяльності була створена і апробована авторська методика, яка дозволила фіксувати часові параметри моторної, складної сенсомоторної реакції з вибором і реакції прийняття рішення. Для оцінки продуктивності мнемічної діяльності був введений показник сумарної кількості пред'явлень із заданою імовірністю появи інформації і враховувалася кількість помилкових реакцій в складній сенсомоторної реакції з вибором і реакції прийняття рішення.

Третій розділ "Індивідуально-типологічні показники моторних компонентів у мнемічних процесах". Для визначення взаємозв'язку показників індивідуально-типологічних особливостей і часових показників мнемічної діяльності розраховувався параметр індивідуальності с' за формулою

(1);

де E' - значення екстраверсії; N' - значення нейротизму.

Цей параметр відображав тип темпераменту кожного учасника експериментального дослідження. Набуті значення с' співвідносяться з напрямом значень "ф-типів", виділених Цукановим Б.Й. для всіх типів темпераменту і за типологічними групами (див. рис. 1). Для кожної типологічної групи визначене середнє значення параметра індивідуальності с': холерики - 5,48; сангвініки - 9,07; меланхоліки - 10,44 і флегматики - 12,01.

Визначені індивідуальні профілі півкульної асиметрії головного мозку за допомогою сенсомоторних проб, які дозволили провести докладнішу класифікацію впливу латералізації на особливості психомоторики за категоріями: з домінантною лівою і правою півкулями - з чистим профілем ППППП (7,54%) або ЛЛЛЛЛ (2,96%); з переважно домінантною лівою (27,22%) і правою (10,78%) півкулями - за наявності в профілі одного протилежного показника; з частково домінантною лівою (28,3%) і правою (23,18%) півкулями - за наявністю двох протилежних показників у профілі асиметрії.

При проведенні психомоторного дослідження (тест "0") був розрахований коефіцієнт прояву півкульності психомоторних якостей КП за формулою

КП = Nп/Nср (2);

де Nп - кількість знаків, написаних правою рукою; Nср - середнє арифметичне значення кількості знаків, написаних правою і лівою рукою (див. табл.1). Рівень прояву певної півкулі впливає на індивідуальні характеристики у кожного типу темпераменту по-різному: із збільшенням значення с' у екстравертів значення коефіцієнта КП зменшується, а у інтровертів - збільшується, прояв правої півкулі підвищується.

Таблиця 1

Зміна коефіцієнта півкульності КП з урахуванням профілю латеральності і параметра індивідуальності с'

Профіль латеральності

Холерики

Сангвініки

Меланхоліки

Флегматики

С'

КП

с'

КП

с'

КП

с'

КП

I

Домінантний лівий (ДЛП)

6,3

1,42

9,1

1,42

10,4

1,41

13,4

1,45

II

Переважно лівий (ПДЛП)

4,8

1,4

8,7

1,40

10,6

1,35

12,5

1,39

III

Частково лівий (ЧДЛП)

5,8

1,39

8,9

1,39

10,4

1,37

11,1

1,48

З лівим латеральнім профілем

5,43

1,39

8,90

1,40

10,47

1,37

12,25

1,42

IV

Частково правий (ЧДПП)

5,6

1,27

9,8

1,33

10,6

1,36

11,5

1,26

V

Переважно правий (ПДПП)

5,4

1,33

9,0

1,36

11,0

1,05

12,4

1,40

VI

Домінантний правий (ДПП)

5,2

0,94

9,9

1,20

7,6

0,91

8,6

0,69

З правим латеральнім профілем

5,53

1,27

9,50

1,34

10,40

1,19

11,65

1,32

Середнє значення

5,48

1,33

9,07

1,38

10,44

1,30

12,01

1,38

Відмінності показників КП у емоційно стабільних і нестабільних говорять про вираженість впливу лівої півкулі над правою у емоційно стабільних представників типів темпераменту. Зокрема, має місце зниження коефіцієнта КП в психомоторному акті із збільшенням впливу правої півкулі (рис. 2).

Рис. 1. Відношення значень параметра сЧ і Рис. 2. Зміни коефіцієнта півкульності КП значень часу (за термінологією Цуканова Б.Й.), у представників різних типів темпераменту що суб'єктивно переживається ф-типами

Дослідження домінуючого психічного стану (РПСО Прохорова О.О.) і розрахунок середнього енергетичного рівня з дисперсійним аналізом показав, що холерики характеризуються відносно низькою стійкістю (7,48) і відносно поверхневою глибиною протікання (1,29); сангвініки - високою стійкістю (7,71) і низьким ступенем глибини протікання (1,26); меланхоліки - украй низькою стійкістю (6,99) при високому ступені глибини протікання (1,32) психічного стану, а флегматики - достатньо високою стійкістю (7,64) і найнижчим ступенем глибини (1,21). Результати показують, що найбільше значення дисперсії спостерігається при меншому значенні енергетичного рівня.

Розраховані коефіцієнти психічних процесів, переживань і поведінки по відношенню до фізіологічних реакцій в кожній типологічній групі за формулами

К1 = П1 / П2; К2 = П3 / П2;

К3 = П4 / П2 (3);

Де

К1; К2, К3 - відповідно коефіцієнт психічних процесів; коефіцієнт переживань; коефіцієнт поведінки; П1; П3; П4 - абсолютне значення енергетичного рівня за чинником відповідно: психічні процеси; переживання; поведінка; П2 - абсолютне значення енергетичного рівня за чинником фізіологічні реакції. Загальний коефіцієнт енергетичного рівня нерівноважності КНС розрахований як добуток усіх трьох коефіцієнтів.

За допомогою виділених коефіцієнтів К1, К2 і К3, був проведений аналіз зміни значення параметра індивідуальності з урахуванням латералізації, який показав, що із збільшенням прояву домінантності правої півкулі та значення параметра індивідуальності сЧ існує тенденція до зменшення коефіцієнта КП та зниження всіх коефіцієнтів нерівноважного стану (табл. 2).

Таблиця 2

Результати коефіцієнтів нерівноважного стану, параметра сЧ і коефіцієнта півкульності КП з урахуванням профілю латеральності

Профіль латеральності

сЧ

КП

К1

К2

К3

I

З домінантним лівим (ДЛП)

8,81

1,42

1,116

1,034

1,051

II

З переважно лівим (ПДЛП)

9,69

1,38

1,108

1,016

1,063

III

З частково лівим (ЧДЛП)

9,19

1,40

1,088

0,981

1,051

З лівим латеральним профілем

9,23

1,40

1,105

0,986

1,054

IV

З частково правим (ЧДПП)

8,97

1,32

1,106

1,003

1,042

V

З переважно правим (ПДПП)

9,29

1,33

1,085

0,987

1,082

VI

З домінантним правим (ДПП)

10,10

1,07

1,069

0,977

0,963

З правим латеральним профілем

9,45

1,24

1,082

0,972

1,016

Середнє значення

9,25

1,35

1,097

0,982

1,040

Показано, що із збільшенням впливу правої півкулі рівень психічної активності знижується: у когнітивній сфері на 4,3%, в емоційній - на 6,5%, у поведінковій - на 8,4%. Рівень нерівноважності у інтровертів значно вищий, ніж у екстравертів, а у емоційно стабільних - нижчий, ніж у емоційно нестабільних типів темпераменту. За шкалою "екстраверсія - інтроверсія" із збільшенням значення сЧ збільшується загальний рівень нерівноважності, а за шкалою "емоційної стабільності - нейротизм" спостерігається зворотна тенденція: із зростанням значення параметра сЧ рівень нерівноважності знижується. Результати дослідження підтвердили положення, що "темперамент" і "психічний стан" мають єдину фізіологічну базу.

Встановлено вплив зміни показників індивідуально-типологічних особливостей на результати продуктивності мнемічної діяльності в різних видах реакцій (табл. 3). Максимальна швидкість моторної реакції Т1ср, а значить і лабільність, спостерігається у сангвініків і холериків, трохи нижче значення у меланхоліків (середній рівень лабільності) і найбільший час реакції показали флегматики (низький рівень лабільності нервової системи). Зростання значення часу моторної реакції T1cp в екстравертній групі йде від сангвініків до холериків, а в інтровертній - від меланхоліків до флегматиків, що співпадає з напрямами,

Таблиця 3

Значення часу всіх видів реакції у представників різних типів темпераменту

Основні показники

Типи темпераменту

Холерики

Сангвініки

Меланхоліки

Флегматики

Значення параметра сЧ

5,48

9,07

10,44

12,01

Час моторної реакції Т1ср, с

0,1635

0,1623

0,1646

0,1691

Час сенсомоторної реакції Т2ср, с

0,7526

0,7528

0,7506

0,7888

вказаними Цукановим Б.І. в єдиному спектрі "ф-типів".

Розраховано показники розмаху максимального і мінімального значень часу реакцій ?ф1 за формулою

?ф1 = Т1 - t1 (4).

Показники розмаху характеризують психофізіологічні процеси моторного навчання. Значення розмаху і параметра сЧ показані на рис. 3.

Меланхоліки

?ф1 - 0,1634 с; сЧ - 10,44

Холерики

?ф1 - 0,1702 с; сЧ - 5,48

Флегматики

?ф1 - 0,2418 с; сЧ - 12,01

Сангвініки

?ф1 - 0,1985 с; сЧ -9,07

Рис. 3. Зміна значень розмаху часу моторної реакції ?ф1 і параметра сЧ

Показано, що в процесі моторного навчання яскраво виявляється розподіл типів темпераменту з сильною і слабкою нервовою системами. Крім того, аналіз показує, що у представників сильної нервової системи (за Павловим І.П.) із зростанням значення параметра індивідуальності сЧ збільшується значення ?ф1 у моторній реакції. Необхідно відзначити, що приріст значень за параметром сЧ і за розмахом часу реакції ?ф1 однаковий, тобто має лінійний характер. Розрахунок сумарної величини відхилення темпу в кожній точці від початкового рівня Ео також підтвердив результати розрахунку розмаху значень часу моторної реакції ?ф1, максимальне значення мають холерики - 5,9 і сангвініки - 5,1 у флегматиків - 3,4 і мінімальний рівень у меланхоліків - 1,5.

Основні результати складної сенсомоторної реакції з вибором, що отримані в ході експерименту, і розрахунок розмаху максимального і мінімального часу реакції ?ф2 за формулою (4) показують, що збільшення значення параметра індивідуальності сЧ приводить до збільшення часу сенсомоторного навчання (табл. 3) в групах екстравертів-інтровертів і емоційно стабільних типів темпераменту. Найбільші відмінності значення ?ф2 виявляються в типологічних групах емоційно стабільних і нестабільних типів темпераменту. У групі емоційно стабільних із зростанням значення параметра індивідуальності сЧ відбувається збільшення розмаху часу реакції ?ф2 на 33,5%, а в групі емоційно нестабільних із зростанням значення сЧ відбувається незначне зниження ?ф2 - на 1%. Встановлено, що більша середня швидкість складної сенсомоторної реакції характерна для емоційно нестабільних типів темпераменту (0,7516 с), в порівнянні із стабільними типами темпераменту (0,7708 с); а також екстравертів (0,7527 с) - з інтровертами (0,7697 с).

Дані за кількостю помилок у типологічних групах показують, що у екстравертної групи їх на 14,4% менше, ніж у інтровертної, особливих відмінностей в групі емоційно стабільних - нестабільних не виявлено. Рівень досягнення I розраховувався за формулою

I = (N1-No)/ N1 (5);

де N1 - кількість пред'явлення; No - кількість помилок.

З отриманих результатів видно, що під час розв'язання сенсомоторних завдань вищий I у сангвініків, трохи нижчий у холериків і меланхоліків, а найнижчий - у флегматиків. У екстравертів із зростанням значення сЧ середній рівень досягнення Iсм збільшується, а у інтровертів - зменшується.

З метою отримання часових показників мнемічних процесів переробки інформації в психомоторних реакціях проведено дослідження реакції прийняття рішення, як процесу, який щонайповніше відображає і характеризує роботу пам'яті (табл. 4). Із табл. видно, що мінімальне значення середнього часу за всіма серіями - у меланхоліків (за виключенням серії А), на другому місці - холерики (за виключенням серії Б), на третьому - сангвініки і останнє місце - у флегматиків. Отже, у емоційно нестабільних типів темпераменту, за серіями і в цілому за реакцію, наголошується велика швидкість процесу прийняття рішення. Значення рівня досягнення IПР в екстравертній і інтровертній групах збільшується із збільшенням значення параметра індивідуальності сЧ за темпераментом. У серії В значення мінімального часу прийняття рішення tв менше, ніж середнього часу складної сенсомоторної реакції з вибором у: холериків - на 27,8%; сангвініків - 30,3%; меланхоліків - 30,1% і флегматиків - 19,4%. Дані результати характеризують процес екстраполяції при прийнятті рішення представниками різних типів темпераменту.

Таблиця 4

Значення середньоарифметичного часу реакції прийняття рішення, розмаху ?ф3 і рівня досягнення IПР за типами темпераменту

Серії

Пок-к

Типи темпераменту

Холерики

Сангвініки

Меланхоліки

Флегматики

сЧ

5,48

9,07

10,44

12,01

А

Т3а, с

2,081

2,228

2,104

2,239

I3а

0,507

0,529

0,522

0,547

?ф3а, с

2,647

2,213

2,447

2,796

Б

Т3б, с

1,684

1,643

1,597

1,868

I3б

0,611

0,663

0,610

0,661

?ф3б, с

2,151

2,037

1,891

2,375

В

Т3в, с

1,415

1,429

1,323

1,639

I3в

0,653

0,732

0,718

0,689

?ф3в, с

1,743

1,807

1,608

2,006

За реакцію

Т3ср,с

1,727

1,766

1,675

1,915

IПР

0,590

0,641

0,617

0,633

?ф3ср, с

2,180

2,019

1,982

2,392

Розраховані значення зміни мнемічних процесів і рівня досягнення для всіх типів темпераменту показані на рис. 4. Аналіз зміни значень розмаху часу реакції за серіями (рис. 4а) показує, що подібність в графіках є у представників емоційно стабільних і нестабільних типів темпераменту. У серії А і Б зміна значення розмаху ?ф3, із зміною значення параметра індивідуальності відбуваються як в складній сенсомоторної реакції з вибором. Із зростанням параметра сЧ у групі емоційно стабільних значення ?ф3 збільшується, а у емоційно нестабільних - зменшується. У серії В характер зміни параметра індивідуальності яскравіше характеризує особливості сили і слабкості нервової системи, як в моторній реакції. У представників типів темпераменту із сильною нервовою системою із зростанням значення сЧ збільшується значення ?ф3, що характеризує закінчення процесу когнітивного навчання.

а)

б)

Рис. 4. Зміна значень ?ф3 та IПР у різних серіях реакції прийняття рішення для представників різних типів темпераменту: а) розмаху часу реакції ?ф3; б) рівня досягнення IПР.

1 - холерики; 2 - сангвініки; 3 - меланхоліки; 4 - флегматики.

Аналіз зміни значень рівня досягнення у реакції за серіями (рис. 4б) показує, що існує подібність у характері протікання процесу у сангвініків і меланхоліків (відносно прямолінійні графіки) та у холериків і флегматиків. Зміна значення IПР на різних етапах прийняття рішення у різних типологічних групах має різні тенденції. У групі екстравертів-інтровертів із збільшенням значення параметра індивідуальності сЧ значення рівня досягнення IПР збільшується (виключення - група інтровертів, серія В). У групі емоційно стабільних із зростанням значення сЧ рівень досягнення у серії А зростає, у серії Б однаковий і у серії В знижується. У емоційно нестабільних типів темпераменту із збільшенням сЧ на першому етапі (А) спостерігається зростання, потім рівень рівний і в серії В - знову зростання рівня досягнення. Зроблено висновок, що різноманітність протікання реакції прийняття рішення характеризує процес когнітивного навчання у представників різних типів темпераменту, які необхідно враховувати в процесі діяльності і навчання, а також встановлено вплив функціональної асиметрії на параметри процесу мнемічної обробки інформації (табл. 5). Із цієї табл. видно, що моторна реакція характеризується збільшенням швидкості у представників з домінуючою правою півкулею, за винятком сангвініків. Відмінності в показниках між право- і лівопівкульними у екстравертів - незначні (1% і 1.5%), а у інтровертів - близько 4%. Результати моторної реакції показують, що у групі емоційно стабільних типів темпераменту із зростанням значення сЧ час реакції збільшується у лівопівкульних на 6%, у правопівкульних - на 1%. У представників емоційно нестабільних типів темпераменту із зростанням значення сЧ час реакції у лівопівкульних збільшується на 1,5%, а у правопівкульних знижується на 1%, латеральна спеціалізація в моторному навчанні більше виражена в групі інтровертів, емоційно стабільних та у представників з домінуючою лівою півкулею.

Таблиця 5

Середні значення усіх видів реакцій з урахуванням домінантної півкулі у представників всіх типів темпераменту

Тип темпераменту

Параметр сЧ

Середній час моторної реакції Т1ср, с

Середній час сенсомоторної реакції Т2ср, с

Середній час реакції прийняття рішення Т3ср, с

ліва півкуля

права півкуля

ліва півкуля

права півкуля

ліва півкуля

права півкуля

Холерики

5,48

0,1644

0,1625

0,7298

0,7790

1,808

1,633

Сангвініки

9,07

0,1615

0,1640

0,7537

0,7505

1,814

1,649

Меланхоліки

10,44

0,1669

0,1611

0,7389

0,7687

1,743

1,569

Флегматики

12,01

0,1716

0,1655

0,7816

0,7996

1,921

1,907

У складній сенсомоторній реакції у представників усіх типів темпераменту, за винятком сангвініків, швидкість реакції у лівопівкульних вища, ніж у правопівкульних. Відмінності в показниках більше стосуються емоційно нестабільних типів темпераменту (холериків - 6,5%, меланхоліків - 4%), у емоційно нестабільних відмінності незначні (флегматики - майже 2% і сангвініки - 0,5%). Із зростанням значення параметра індивідуальності в групі емоційно стабільних типів темпераменту час реакції збільшується у лівопівкульних на 3,5%, а у правопівкульних - на 6,1%. У представників емоційно нестабільних типів темпераменту із зростанням параметра сЧ час реакції у лівопівкульних збільшується на 1,2%, а у правопівкульних - на 1,5%, півкульна асиметрія в сенсомоторному навчанні більшою мірою впливає на емоційно нестабільних типів темпераменту та на представників з домінуючою правою півкулею.

Характер відмінностей часу реакції прийняття рішення між право- і лівопівкульними носить однозначно виражений характер. Представники усіх типів темпераменту з домінуючою правою півкулею показали більшу швидкість реакції, ніж лівопівкульні. Відмінності в показниках швидкості реакції значні, за винятком флегматиків: меланхоліки - 10%, холерики - 9,7%, сангвініки - 9,1% і флегматики - 1%. Зміна параметра індивідуальності сЧ у всіх типологічних групах між право- і лівопівкульними також однакова. У групі екстра- інтровертів із зростанням сЧ час реакції збільшується: екстраверти лівопівкульні - 0,3%, правопівкульні - 1%, інтроверти лівопівкульні - 9,3% і правопівкульні - 17,7%. У емоційно стабільних із зростанням сЧ час реакції у лівопівкульних збільшується на 5,6%, у правопівкульних - 13,6%. У представників емоційно нестабільних типів темпераменту із зростанням значення сЧ час реакції знижується у лівопівкульних на 3,6%, а у правопівкульних - на 4%. Яскраво виявляється вплив параметра індивідуальності в групі представників із сильною нервовою системою. Із збільшенням сЧ час реакції збільшується у представників з домінуючою лівою півкулею на 6,9%, з правою - на 14,4%.

Функціональна асиметрія в процесі різних видів навчання яскраво виявляється у всіх типів темпераменту та у всіх типологічних групах. Латералізация головного мозку в процесі мнемічної обробки інформації яскравіше виявляється у інтровертів, емоційно нестабільних і у представників з домінуючою правою півкулею. Існує вплив латерального профілю асиметрії і параметра індивідуальності сЧ на різні види навчання. Проведені розрахунки часових показників усіх типів реакцій з урахуванням прояву домінантної півкулі для 6-ти профілів латеральності у представників різних типів темпераментів. Аналіз результатів показав, що за всіма видами реакції переважають мінімальні відмінності у переважно і частковопівкульних, а максимальні відмінності - у домінантна і переважно (за деякими позиціями) у півкульних.

Вплив нерівноважного стану на мнемічні процеси у психомоториці (на час моторної, складної сенсомоторної реакції з вибором і реакції прийняття рішення) для представників різних типів темпераменту показаний на рис. 5.

а

б

в

Рис. 5. Залежність часу реакції від коефіцієнта енергетичного рівня нерівноважного стану КНС: а) моторна реакція; б) складна сенсомоторна реакція з вибором; у) реакція прийняття рішення. Літерами вказаний тип темпераменту.

Аналіз представлених графіків показує, що із збільшенням коефіцієнта енергетичного рівня нерівноважного стану КНС в моторній реакції спостерігається тенденція до скорочення часу реакції, виняток становлять флегматики, у яких значення високого енергетичного рівня відповідає великому значенню часу моторної реакції. У складній сенсомоторній реакції з вибором відмічене незначне збільшення часу із збільшенням КНС, але значення флегматиків мають індивідуальний характер. У реакції прийняття рішення має місце збільшення часу реакції Т3 у зв'язку із збільшенням значення коефіцієнта енергетичного рівня нерівноважного стану КНС. Випадіння флегматиків із загальної структури зміни значень пояснюється переважанням гальмівних процесів у нервовій системі.

Значення перцептивного ?фпер і когнітивного ?фкогн компонентів для аналізу процесу обробки інформації розраховувалися за формулами:

?фпер = Т2 - Т1 (6) та

?фкогн = Т3 - Т2 (7).

Основні компоненти процесу обробки інформації розраховані в часових показниках, значення подані на рис. 6 у секундах.

Меланхоліки

?фпер - 0,586 с

КНС - 1,038

Холерики

?фпер - 0,588 с

КНС - 1,074

Меланхоліки

?фкогн - 0,924 с

КНС - 1,038

Холерики

?фкогн - 0,975 с

КНС - 1,074

а)

Флегматики

?фпер - 0,620 с

КНС - 1,143

Сангвініки

?фпер - 0,591 с

КНС - 1,202

б)

Флегматики

?фкогн - 1,026 с

КНС - 1,143

Сангвініки

?фкогн - 1,013 с

КНС - 1,202

Рис. 6. Значення основних компонентів процесу обробки інформації і коефіцієнта КНС у представників різних типів темпераменту: а) значення перцептивного компоненту ?фпер; б) значення когнітивного компонента ?фкогн.

Характер зміни розрахованих компонентів показує, що відбувається зростання значень від меланхоліків до флегматиків за перцептивним і когнітивним компонентом (стрілка на рис. 6), що підтверджує чіткий розподіл на представників з сильною і слабкою нервовою системою. Меланхоліки мають щонайменші значення за всіма показниками, що говорить про слабкий рівень нервової системи. Порядок зростання значень основних компонентів навчання (рис. 6) співпадає з порядком зміни властивостей нервової системи за Павловим І.П. Зміни значень коефіцієнта енергетичного рівня нерівноважного стану характеризують вплив станів на основні процеси навчання в групі емоційно стабільних і нестабільних типів темпераменту. Значення компонентів процесу навчання у емоційно нестабільних типів темпераменту нижчі, ніж у емоційно стабільних. У кожній із типологічних груп загальне зростання значень НС направлено від емоційно нестабільних (? - 0,03), до емоційно стабільних (? - 0,06), і від інтровертів (? - 0,11) до екстравертів (? - 0,13).

Для оцінки актуального стану для представників кожної типологічної групи (меланхоліки - перенасичення; холерики - монотонія; сангвініки - впрацьовування; флегматики - стомлення) використовувалися коефіцієнти часу моторної реакції і реакції прийняття рішення.

Для обліку впливу зміни імовірності пред'явлення інформації Р на час сенсомоторної реакції з вибором (табл. 6) і реакції прийняття рішення використовувалась модель ТПІП, за допомогою якої зроблена оцінка впливу імовірності на швидкість переробки інформації.

Таблиця 6

Розраховане значення часу складної сенсомоторної реакції (с) з урахуванням зміни імовірності пред'явлення стрілки для представників різних типів темпераменту

Тип темпераменту

Імовірність пред'явлення стрілки

0,3

0,4

0,5

0,6

0,7

Холерики

0,7526

0,7357

0,6749

0,6345

0,6378

Сангвініки

0,7528

0,7357

0,6749

0,6345

0,6378

Меланхоліки

0,7506

0,7338

0,6732

0,6328

0,6362

Флегматики

0,7888

0,7711

0,7074

0,6650

0,6685

Результати отримано експериментальним шляхом для імовірності пред'явлення інформації Р = 0,3 і розраховано для інших значень імовірності. Розрахункові значення часу складної сенсомоторної реакції з вибором подані в табл. 6. Як видно з табл., зміна часу реакції залежить від зміни імовірності появи інформації, тобто із зміною збільшень імовірності появи правої стрілки час складної сенсомоторної реакції з вибором зменшується до певної межі Р = 0,6, а потім відбувається деяке збільшення. Практично не спостерігається прояв темпераменту в часі складної сенсомоторної реакції, оскільки значення розрізняються в мікросекундах. У представників екстравертної групи значення часу реакції однакові, починаючи з імовірності пред'явлення стрілки з 0,4 до 0,7.Значення часу прийняття рішення при зміні імовірності пред'явлення інформації (рис. 7) показало, що із

Рис. 7. Зміна часу реакції прийняття рішення залежно від імовірності пред'явлення стрілки (розрахунок)

1 - холерики; 2 - сангвініки; 3 - меланхоліки; 4 - флегматики.

збільшенням імовірності Р пред'явлення правої стрілки час реакції прийняття рішення знижується, а при імовірності пред'явлення інформації Р = 0,5 - 0,6 виявляється ефект "плато", що може характеризувати процес перебудови мнемічної діяльності суб'єкта. Типові зміни в значеннях часу реакції прийняття рішення і сенсомоторної реакції відбуваються при розрахунку для всіх виділених профілів функціональної асиметрії. Характер змін часу реакцій відбувається з урахуванням зміни початкових значень і при фіксованому значенні енергетичного рівня нерівноважного стану. Проведене дослідження і розрахунки дозволяють пов'язати вплив зовнішніх і внутрішніх параметрів на продуктивність мнемічної діяльності особи.

Встановлені зміни часу моторної, складної сенсомоторної реакції з вибором і реакції прийняття рішення від 6-ти видів латеральних профілів: - у моторній реакції із збільшенням впливу правої півкулі у емоційно нестабільних типів темпераменту є тенденція до скорочення часу реакції; - у складній сенсомоторної реакції з вибором спостерігається тенденція скорочення часу реакції у емоційно стабільних і збільшення - у нестабільних, проте чітких закономірностей не виявлено; - у реакції прийняття рішення із зменшенням домінантності лівої півкулі відбувається скорочення часу реакції.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволило встановити, що індивідуально-типологічні особливості (темперамент, функціональна асиметрія мозку та енергетичний рівень) визначають психомоторику і впливають на обробку інформації в пам'яті людини. Основними показниками моторних компонентів при мнемічній переробки інформації є: перцептівний та когнітивний компоненти, які виражені у часових параметрах. Найважливішими результатами, отриманими в роботі, є наступні.

1. Вперше отримана лінійна залежність між значеннями параметра індивідуальності сЧ і часом, що суб'єктивно переживається "ф-типами". Підтверджено положення про те, що "темперамент" і "психічний стан" мають одну фізіологічну базу, і тип темпераменту впливає на особливості протікання нерівноважного стану особистості.

2. Встановлено, що за шкалою "екстраверсія - інтроверсія" із збільшенням значення параметра індивідуальності сЧ збільшується загальний рівень нерівноважності, а за шкалою "емоційної стабільності - нейротизм" спостерігається зворотна тенденція: із зростанням значення параметра індивідуальності сЧ рівень нерівноважності знижується. Рівень нерівноважності у інтровертів вищий, ніж у екстравертів, а у емоційно стабільних - нижчий, ніж у емоційно нестабільних типів темпераменту.

3. Показано, що серед емоційно нестабільних типів темпераменту (холериків і меланхоліків) представників з вираженою правопівкульною спрямованістю більше, ніж серед емоційно стабільних типів темпераменту, а загальна кількість індивідуумів з домінуючою лівою півкулею переважає в конкретній вибірці над правопівкульними представниками.

4. Експериментально підтверджено вплив домінуючої півкулі на фізіологічні і психологічні процеси у всіх типів темпераменту. Отримано значення коефіцієнта прояву півкульності КП за всіма латеральними профілями, який (коефіцієнт) відображає вплив домінуючої півкулі на психомоторну реакцію і може бути зіставлений із числовими значеннями інших досліджень.

5. Показано, що значення коефіцієнта прояву півкульності співвідносяться із значеннями параметра індивідуальності: із збільшенням сЧ у екстравертній і інтровертній групах спостерігається зростання значення коефіцієнта прояву півкульності КП. Вплив домінантної півкулі виразно виявляється у результатах енергетичного рівня нерівноважності (за тестом Прохорова О.О.) у різних типів темпераменту. Для емоційно стабільних типів темпераменту більший вплив має ліва півкуля, а для емоційно нестабільних типів темпераменту - права.

6. Проведено порівняльний аналіз коефіцієнтів сенсомоторної реакції і реакції прийняття рішення із значенням параметра індивідуальності сЧ, із збільшенням значення сЧ зростає значення коефіцієнтів Ксм і КПР. Встановлено повний взаємозв'язок коефіцієнтів за сенсомоторною реакцією і реакцією прийняття рішення з часовими значеннями "ф- типів" Цуканова Б.Й. Отримані коефіцієнти психологічного стану (за тестом Прохорова О.О.) характеризують зміни часу в різних реакціях у представників різних типів темпераменту.

7. Час реакції прийняття рішення має істотні відмінності між представниками різних типів темпераменту з різним рівнем функціональної асиметрії. Отримані величини перцептивного ?фпер і когнітивного ?фкогн компонентів (представлені в часових значеннях) показують суб'єктивне сприйняття складності цих процесів для різних типологічних груп.

8. На підставі застосування теорії переробки інформації пам'яттю визначено функціональні зв'язки між параметрами, що характеризують процес мнемічної переробки інформації: об'ємом інформації I?, темпом її пред'явлення А, часом реакції ф, часом латентного періоду ф*, відносного часу реакції фp та ін.

Одержані експериментальні дані часу обробки інформації у пам'яті в період сенсорно-рухових реакцій можуть бути використані для обчислення і екстраполяції поведінки людини в різних умовах діяльності. Використання результатів дослідження дозволяють враховувати індивідуально-типологічні особливості в роботі психолога-практика і у педагогічній діяльності.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПУБЛІКАЦІЙ

1. Волков Д.С. О взаимосвязи показателей психических состояний и психомоторики у представителей различных типов темперамента // Наука і освіта. - № 7-8. - 2005 р. - 224 с., С. 88-93.

2. Волков Д.С. Залежність психомоторної діяльності від функціональної асиметрії мозку у представників різних типів темперамену // Вісник Дніпропетровського університету. - 2006. - №7. - С. 14-23.

3. Волков Д.С. Влияние функциональной асимметрии мозга на показатели моторной реакции у представителей различных типов темперамента // Вісник Дніпропетровського університету. - 2007. - №7. - С. 20-26.

4. Волков Д.С. Вплив типу темпераменту на показники сенсомоторної реакції // Психологічні проблеми сучасності: Тези ІІ-ої міжнар. наук.-практ. Конф. студентів та молодих вчених, м. Львів, 8-9 квітня 2005 р.: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2005. -80с. С. 13-14.

5. Волков Д.С. Дослідження психологічних характеристик особистості у процесі отримання додаткової спеціальності // Неперервна освіта: проблеми, рішення, перспективи: Тези доп. регіон. наук.-практ. конф., Дніпропетровськ, 15-16 квітня 2005...


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.