Особливості страхів у навчальній діяльності учнів

Від О до З балів -- мають такі діти: Вечеркін Я., Гулінян Р., Гусєва О., Дмитрієнко Д., Жданов Н., Журкіна А., Ільясов Є., Насиров Д., Нурієв А., Оглобліна Д., Петров А., Плеханова І., Сорокін М., Трофімов Д., Хабірова Л., Чуприна Д. Отже робимо певні висновки, що у цих дітей низька тривожність;

Від 4 до 6 балів -- мають такі діти: Валєєва К., Кадиров Д., Конарєв І., Короткова К., Орлов Д., Рубцова О., Саричева Д. Ці діти мають середню тривожність;

Від 7 до 12 балів -- набрали такі діти: Андрюшенко Д., Мілян А. У цих дітей відмічається висока тривожність.

Методика діагностики рівня шкільної тривожності Філліпса

Розглянемо отримані в ході дослідження результати (див. таблицю 2.3).

Таблиця 2.3. Результати методики

Проаналізувавши отримані результати, було виявлено кількість дітей, що володіють наступними видами тривожності:

I. Загальна тривожність у школі - 4 хлопчики (16%) та 6 дівчаток (24%)

II. Переживання соціального стресу - 1 хлопчик (4%) і 2 дівчинки (8%)

III. Фрустрація потреб у досягненні успіху - 0 хлопчиків і 1 дівчинка (4%)

IV. Страх самовираження - 1 хлопчик (4%) і 2 дівчинки (8%)

V. Страх ситуації перевірки знань - 3 хлопчика (12%) і 2 дівчинки (8%)

VI. Страх не відповідати очікуванням оточуючих - 0 хлопчиків та 5 дівчаток (20%)

VII. Низька фізіологічна опірність стресу - 1 хлопчик (4%) і 3 дівчинки (12%)

VIII. Проблеми і страхи у відносинах з вчителями - 1 хлопчик (4%) і 4 дівчинки (16%).

Аналіз табличних даних показав, що в даній групі випробуваних дівчинки відчувають велику тривожність, ніж хлопчики. При обробці результатів за всіма чинниками вийшло у дівчаток 100% випадків тривожності, а у хлопчиків - 44 %.

Методика дослідження рівня шкільної тривожності

Всі підрахунки проведено на кожну дитину окремо, тобто зроблено якісний аналіз. Методику проводили з тими ж дітьми, що і першу також у 6-му класі. Цікаво, що результат співпав з результатами попередньої методики. Від 8 до 31 балів -- мають такі діти Вечеркін Я., Гулінян Р., Гусєва О., Дмитрієнко Д., Жданов Н., Журкіна А., Ільясов Є., Насиров Д., Нурієв А., Оглобліна Д., Петров А., Плеханова І., Сорокін М., Трофімов Д., Хабірова Л., Чуприна Д. Отже робимо висновки, що у цих дітей низька тривожність;

Від 32 до 47 балів -- мають такі діти: Валєєва К., Кадиров Д., Конарєв І., Короткова К., Орлов Д., Рубцова О., Саричева Д. Ці діти мають середню тривожність;

Від 48 до 64 балів -- набрали такі діти: Андрюшенко Д., Мілян А. У цих дітей ми відмічаємо високу тривожність.

Діти в обох методиках показали однакові рівні тривожності, і можна зробити висновок, що якби була допущена помилка в одній методиці з підбитими підсумками результатів, то друга методика підтвердила, що такі учні як, Андрюшенко Д., Мілян А. мають високу тривожність, це говорить про те що з ними потрібно проводити окрему роботу чи заняття, щоб допомогти цим дітям у подоланні тривожності, тому, що у них будуть виникати проблеми у навчанні.

Виявлені зміни, можливо, можуть бути зумовлені такими соціально-психічними чинниками.

1. Виділяється група дітей, для яких навчання є надмірним навантаженням, тож і призводить до психофізичного виснаження, відтак до підвищеної стомлюваності й емоційної нестійкості, що прямо або побічно спричинює підвищення рівня тривожності окремих учнів (в експерименті це засвідчується збільшенням числа емоційно-негативних виборів у запропонованих тестових завданнях).

2. Оскільки в матеріалі методики відбито типові для дитини життєві ситуації, то зрозуміло, що характер реагування визначається попереднім емоційним досвідом досліджуваного. У зв'язку з цим можна стверджувати, що саме негативний емоційний досвід, придбаний у подібних ситуаціях, детермінує емоційно-негативні реакції учнів. У даному разі є сенс розглядати тривожність як особистісну особливість, властиву окремим учням.

2.3 Рекомендації щодо запобігання і подолання шкільних страхів в учнів

Стан шкільного страху викликають наступні причини:

* Зміна звичного способу життя, соціального статусу, обмеження свободи переміщення при вступі до школи. Дитина потрапляє у велике і новий колектив, в якому не відразу може знайти собі друга. Особливо сильне прояв шкільного страху може бути у тих дітей, які не відвідували дитячий сад. Вони не привчені до спілкування, умінню знаходити спільні інтереси і бути в колективі.

* Практично для всіх дітей думка батьків відіграє важливу роль у формуванні їх самооцінки. Знаючи вимоги батька або матері, які не завжди відповідають можливостям дитини, учень починає боятися бути в їх очах неуспішним. При невдачах самооцінка його падає, так як він не зумів довести батькам свою значимість, і в дитині зароджується страх бути нелюбимим.

Шкільні страхи визначаються в широкому сенсі, як страхи, пов'язані зі школою.

По-перше, можна розглядати страхи з предмета, тобто по тому, на що спрямований страх:

- Страх оцінки, відмітки рекомендації:

* Педагог - намагатися уникати ситуації «заробляння» відміток, адже головне це ті знання, які дитина змогла засвоїти.

* Батьки - не робіть позначку метою навчання, не лайте дитину за погані оцінки, постарайтеся розібратися в причинах поганої оцінки і разом з дитиною виправити її. Не порівнюйте досягнення дитини з іншими дітьми.

- Страх покарання, зауваження в щоденник; страх помилки рекомендації:

* Педагоги - розповідати про помилки, показувати цінність помилки як спроби щось зробити, мінімізувати наслідки від зроблених помилок.

* Батьки - пред'являти дитині вимоги, які відповідають його можливостям (страх помилки)

- Страх не відповідати вимогам школи, вчителі, в тому числі спізнитися в школу, на урок; забути шкільні приналежності: книгу, зошит, форму, роботу (діти носять зайве в портфелі); забути, що задано; відпроситися з уроку в туалет; попросити щось у вчителя, однокласників та ін. рекомендації:

* Педагогу - на початкових етапах перевіряти записав Чи дитина домашнє завдання, при наявності сайту установи - можна розміщувати домашнє завдання на сайті.

* Батькам - допомагати дитині збирати все необхідне в школу, поступово перекладаючи відповідальність за це самій дитині

По-друге, страхи, пов'язані з «режимним» характером навчання в школі:

- Страх не встигнути в школу, рекомендації:

* Батькам - організувати режимні моменти дитини

- Страх спізнитися на урок;

- Страх захворіти і не ходити в школу (пояснити дитині, що кожна людина може захворіти, в цьому нічого страшного немає, адже вдома можна теж позайматися, щоб не відстати від усього класу і т.д.);

- Страх не встигнути або забути зробити домашнє завдання (організувати режимні моменти);

- Страх канікул; страх 1 вересня, першого дня в школі після канікул (запропонуйте синові або дочці домовитися з кимось з однокласників і піти в школу разом); страх кінця чверті,

- Страх дзвінка на урок, дзвінка з уроку.

По-третє, страх перед шкільними приміщеннями: страх класу, чужих кабінетів, сходів, роздягальні, ігрової кімнати; бібліотеки, кабінету лікаря, туалетів, шкільного двору, спортзалу, хореографічного залу (актового), їдальнею, підвалу, кабінету зубного лікаря та інших приміщень.

По-четверте, часто говорять про «страху помилки». В шкільному житті дитини це виражається в наступних страхах:

- Страх стояти біля дошки рекомендації:

* Батькам, педагогам - частіше тренуйте виступу на публіці. Від третьої особи виступати легше. Пограйте, ніби говорить не сама дитина, а той, кого вона зображує. При відповіді біля дошки, діти зазвичай дуже хвилюються. Поясніть дітям, що це позитивне почуття, що підстьобує дію. Хвилювання можна стримати простими прийомами - глибоко подихати, обміркувати першу фразу[3,5].

- Страх не зрозуміти пояснення вчителя, страх сперечатися, страх отримати зауваження, страх прохання дати щоденник, страх, що виникає в момент, коли вчитель запитує: « Хто хоче відповісти?», страх, що вчитель, батько буде лаяти, страх покарання; фізичного покарання, страх перевірки знань, техніки читання, контрольних та інших перевірочних робіт рекомендації:

- Не перебільшуйте її значення («Тобі потрібно виспатися, адже завтра контрольна!»). Переведіть подію в розряд пересічних («Такі перевірки в житті бувають постійно»).

- Страх питань вчителя; почуття страху в присутності сторонніх дорослих на уроці; страх нового вчителя,

- Почуття страху, пов'язане з присутністю батьків на батьківських зборах.

Висновки

1. Почуття тривоги, неспокою та страху - такі ж невід'ємні емоційні прояви нашого психічного життя, як і радість, гнів, подив, печаль, захоплення. Під впливом страхів на особистість дитини може змінюватись її поведінка. І тим глобальніше відбудуться ці зміни, чим сильніше той чи інший страх здійснює свій вплив. Страхи досить різноманітні: великі та малі, дитячі та дорослі, кольорові та чорно-білі, їхній діапазон дуже широкий і обмежується лише уявою людини про них. В кожному віці спостерігаються так звані нормативні страхи, які проявляються як результат розвитку інтелектуальної сфери та уяви кожної людини, зокрема дитини. Існують страхи, які є нормальною реакцією на негативну подію чи отриману інформацію. Проте, існують і такі страхи, що заважають нормальній життєдіяльності, примушують нас переживати неприємні почуття та призводять до тривожності.

2. В даній курсовій роботі досягнуто поставленої мети, тобто виявлено наявні страхи у школярів, особливості прояву шкільних страхів учнів і їх зв'язок з навчальною діяльністю. Виконали ряд задач, які було висунуто: здійснили теоретичний аналіз наявних підходів до проблеми страхів та визначення психологічних причин їх формування в дитячому віці, визначили комплекс методів дослідження особистості школяра, який переживає страхи у навчальній діяльності, виявили групи страхів у навчальній діяльності та дослідити особливості їх проявів в учнів, дослідили особливості зв'язків страхів з успішністю школярів, провели експериментальне дослідження з вивчення шкільних страхів в учнів, надали методичні рекомендації щодо подолання шкільних страхів в учнів.

3. Існують діти, які заперечують існування в них деяких страхів, однак отримані результати свідчать про протилежне. Під час проведення дослідження серед дітей, було встановлено, що немає жодної дитини, яка б не переживала почуття страху. Окрім того, більшість дітей переживають значну кількість страхів, які вирізняються частотою та інтенсивністю прояву, що виходить далеко за межі норми.

4. Виявлено зв'язок між рівнем наявних страхів та статтю. Так, кількість страхів у дівчат більше, ніж у хлопчиків. Це може бути пов'язано в першу чергу з особливостями виховання. Для дівчат більш характерні страх чужих людей, страх перед казковими героями та страх крові. У хлопчиків частіше виявляються страх болю, страшних снів, покарань батьків. Найбільш типовими страхами як для хлопчиків, так і для дівчат є страхи своєї смерті й смерті батьків, страх пожежі та страх війни.

5. Нестабільність нашого життя, багаточисленні соціальні проблеми, неправильне виховання дітей в сім'ї і школі та цілий ряд інших факторів - все це причини утворення у сучасних дітей невротичних відхилень. Попередити їх появу та розвиток можна впроваджуючи комплекс корекційно-розвивальних занять, які мають профілактичну направленість та розширюють діапазон впливу психолога на емоційний розвиток дитини. Але, перш за все, необхідно своєчасно діагностувати відхилення в поведінці дитини, її схильність до занепокоєння та страхів, відсутність адекватного психологічного захисту, що негативно відбиваються на самопочутті дитини, створюючи певні труднощі в її житті. Вчителю як одній з ключових фігур, яка відіграє важливу роль у формуванні підростаючої особистості, необхідно володіти знаннями про феномен страху, про те, яку функцію він відіграє в розвитку особистості, як виникає та розвивається, які страхи притаманні певному віковому діапазону.

Слід відмітити, що більшість страхів у старшому віці є розвитком страхів та тривог, які виникли на попередніх вікових етапах. Саме тому, чим раніше відбудеться корекційна робота, спрямована на попередження та подолання страхів, тим більша вірогідність їх відсутності у дорослому віці. Якщо психологічна допомога буде здійснена вчасно, можна розраховувати на ефект попередження розвитку психастенічних рис характеру та неврозу.

Список використаних джерел

1. Андрусенко В. Н. Социальный страх. - Свердл., 1991 г.- 256с.

2. Бреслав Г.М. Эмоциональные особенности формирования личности в детстве. - М.: Педагогика, 1995. - 181с.

3. Венгер А.Л. Психологическое консультирование и диагностика.- М.: Генезис, 2001.- 128с.

4. Возрастная психология: Детство, отрочество, юность: Хрестоматия: Учеб. Пособие для студ. Пед. Вузов. / Сост. И научный ред. В.С. Мухина, А.А. Хвостов. - М.: Издательский центр «Академия», 2000. - 624 с.

5. Дубровина И.В. Психокоррекционная и развивающая работа с детьми: Учеб. пособие под. ред. Дубровиной И.В. - М.: «Академия», 1998.

6. Іванова Т. Твій найбільший приз знаходиться за дверима страху // Психолог. - 2007. - №10. - С.28.

7. Казанкова О. Тривожність молодших школярів /Початкова школа. -

2008. - №3. -С.9-10.

8. Карпенко Н. Профілактика дитячих страхів // Дошкільне виховання. - 2003. - № 9. - С. 14-15.

9. Крюкова С.В., Слободяник Н.П. Удивляюсь, злюсь, боюсь, хвастаюсь и радуюсь. Программы эмоционального развития детей младшего школьного возраста: практическое пособие.- М.: Генезис, 2003.- 204с.

10. Кузьмина М. Детский невроз страха //Школьный психолог, 2000. -№ 5. - С. 8-9

11. Мамонтов С. Страх: практика преодоления. - СПб.: Питер, 2002. - 256с.

12. Леви В.Л. Приручение страха. - М.: Метафора, 2006.- 192с.

13. Нємєц.Г. Емоційний стан першокласників, роль у навчально-виховному процесі // Психолог. - 2003.- № 4.- С.3-4.

14. Прищепа Т. Страхи дітей // Психолог. - 2007. - №9. - С.10-12.

15. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии - СПБ: Питер, 2003. - 713с.

Размещено на Allbest.ru