Мотиваційні аспекти психоемоційного стану жінок під час вагітності. Аналіз характеристик гестаційної домінанти у контексті тривожності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мотиваційні аспекти психоемоційного стану жінок під час вагітності. аналіз характеристик гестаційної домінанти у контексті тривожності

ВСТУП

вагітний психоемоційний тривожність

Дослідження науковців протягом десятиліть дозволили істотно переосмислити класичне уявлення про системну організацію процесів жіночої репродукції та значною мірою її доповнити. Гестаційна домінанта не тільки викликає фізіологічну перебудову в організмі матері, але і впливає на Ті емоційний стан. Серед усіх теоретичних та експериментальних досліджень особливе місце належить домінанті, яка пов'язана з репродукцією, що в науковий обіг увійшло терміном «статева домінанта». Принцип її існування полягає у тому, що домінанта припиняє своє існування після реалізації біологічної потреби або після того, як в силу тих чи інших причин припиняється підтримуючий її вплив аферентних нервових або гуморальних сигналів. Домінанта зникає в тих випадках, коли вона витісняється новою домінантою [1]. Психологічний компонент гестаційної домінанти (ПКГД) готує фізіологію майбутньої матері до зачаття. Він виникає ще до запліднення і характеризується так званими домінуючими ідеями зачаття та вагітності, відображаючи гостре бажання жінки мати дитину [2]. На підставі вивчення анамнестичних даних, клініко-психологічних спостережень за вагітними і бесід з ними І. В. Добряковим було виділено п'ять типів ПКГД: оптимальний, гіпогес- тогнозичний, ейфорійний, тривожний та депресивний [3, 4]. Однак саме оптимальний тип ПКГД сприяє виношуванню здорового плода, згодом народженню здорової дитини. Крім того, оптимальний тип налаштовує жінку на прийняття дитини незалежно від стану її здоров'я, що важливо для формування діади «мати - дитя» та позитивного психологічного клімату в сім'ї [5]. Типи ПКГД можуть змінюватися протягом вагітності залежно від терміну гестації, соматичного стану жінки, ситуації в сім'ї, відносин, що складаються з лікарем, тощо [6]. Втім, слід зазначити, що тест відносин вагітної є допоміжною методикою, яка дозволяє отримати приблизне уявлення про варіант ПКГД, її використання не дозволяє виявити конкретні проблеми сім'ї, котрі пов'язані з вагітністю та пологами, а лише орієнтує психотерапевтів, психологів, членів сім'ї, у сфері сімейних відносин слід шукати причини дисгармонії [3, 7]. Сучасні дослідження мають розбіжності щодо переважання того чи іншого несприятливого типу ПКГД, що, звісно, залежить від контингенту вагітних, які брали участь у дослідженні, наявності ускладнень вагітності, способу розродження тощо.

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ - на підставі оцінки психоемоційного стану вагітних провести аналіз характеристик гестаційної домінанти у контексті тривожності.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ. Обстежено 336 вагітних у ІІ та ІІІ триместрах ((26,29±0,55) тижня). Середній вік жінок у групі дослідження склав (27,48±0,46) року та знаходився в межах 17-40 років.

Індивідуально-психологічні особливості вагітних та їх психоемоційний стан досліджували з використанням комплексу психодіагностичних методів. Тестування проводилось як на паперових носіях, так і з використанням діагностичного комплексу «ReoCom» Stress у режимі «Класичний тест», який розроблений у лабораторії діагностичних систем Національного аерокосмічного університету «ХАИ-МЕДИКА» (м. Харків). Для встановлення типу ставлення до хвороби та інших, пов'язаних з нею особистісних відносин у вагітних з хронічними соматичними захворюваннями використовували Особистісний опитувальник Бехтерєвського інституту (ООБІ) [8]. Вагітні з дисгармонічним типом ставлення до соматичної хвороби в дослідження не включались. Для оцінки ситуативної (СТ) та особистісної тривожності (ОТ) використовувалась шкала Ч. Д. Спілбергера, яка адаптована Ю. Л. Ханіним [9]. З метою визначення типу переживання вагітності у майбутньої матері застосовано тест відносин вагітної

І.В. Добрякова. Питання тесту відображають ставлення вагітної жінки до себе вагітної, до системи «мати - дитя», яка формується, до того, як до неї ставляться оточуючі, та визначають ПКГД [3, 4, 9]. Також проведена оцінка підтипів ПКГД [10]. З кожною вагітною було проведено бесіду про доцільність додаткових методів дослідження та отримана згода на їх проведення. Дослідження відповідає сучасним вимогам морально-етичних норм щодо правил ICH/GCP, Гельсінській декларації (1964), Конференції Ради Європи про права людини і біомедицини, а також положенням законодавчих актів України.

Обраний напрямок дослідження тісно пов'язаний з планом науково-дослідної роботи кафедри акушерства і гінекології Запорізького державного медичного університету та є фрагментом докторської дисертації. Варіаційно-статистична обробка результатів здійснювалась з використанням ліцензованих стандартних пакетів прикладних програм багатовимірного статистичного аналізу «STATISTICA 6.0» (ліцензійний номер AXXR712D833214FAN5).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ.

На сьогодні одним із надійних та інформативних способів оцінки рівня тривожності, з урахуванням її рівня як стану - СТ, так і властивість особистості, що свідчить про стійку характеристику людини - ОТ. Середній показник рівня ОТ склав (42,70±0,79) бала, а СТ - (35,44±0,85) бала. Результати оцінки ОТ, які свідчать про тривожність як рису особистості, дозволили встановити, що у 330 (98,21 %) вагітних її рівень виходить за межі низьких показників (рис. 1). Такі результати характерні і для СТ, але середні та високі показники були дещо нижчі та встановлені у 256 вагітних, що склало 76,19 %.

Серед жінок, які пройшли тестування, переважали особи з середнім рівнем ОТ (61,90 %). Як зазначалося раніше, у досить незначного відсотка вагітних (1,79 %) мав місце низький рівень ОТ, а високі показники ОТ встановлені у 36,31 % вагітних. Оцінювання СТ дозволило встановити, що у 23,81 % вагітних її рівень був низьким. Як і у випадку результатів дослідження ОТ, серед вагітних переважали особи з середнім рівнем СТ (63,99 %). Високі значення при оцінці СТ встановлені у 12,20 % вагітних.

Афективно-мотиваційна трансформація жінки, яка перебуває у стані вагітності, розглядається у рамках дослідження гестаційної домінанти - системи вольових та інстинктивних патернів поведінки та світосприйняття. Аналізуючи бальну оцінку тесту відносин вагітної, середні показники якої представлені у таблиці 1, встановлено переважання відповідей, характерних для оптимального та ейфорійного типів. Проте подальший аналіз дозволив встановити (рис. 2), що оптимальний варіант ПКГД встановлений лише у 41 (12,20 %) вагітної, а ейфорійний - у 3 (0,89 %). У 292 вагітних, що склало 86,91 %, не встановлено переважання балів на користь конкретного типу ПКГД (тип, який відхиляється від оптимального).

Рис. 1. Рівень тривожності у вагітних групи дослідження за результатами шкали Спілбергера - Ханіна (%).

Таблиця 1. Середні показники за тестом відносин вагітної

Оптимальний тип ПКГД

Враховуючи такі результати, слід проаналізувати, які з обраних тверджень переважають та були найбільш значимі для жінки. Лідируючі позиції за оцінкою підтипів ПКГД мали оптимально-ейфорійний та ейфорійно-оптимальний типи, які встановлені у 23,97 % та 17,12 % вагітних відповідно. Інші підтипи зустрічались з доволі низькою частотою. Так, оптимально-гіпогестогнозичний тип мав місце у 2,40 % вагітних, оптимально-тривожний - у 2,06 %, а ефорійно- тривожний - тільки у 1,03 % вагітних. Слід зазначити, що зв'язку особливостей психоемоційного стану з терміном гестації та віком вагітних встановлено не було.

Аналіз характеристик гестаційної домінанти в контексті тривожності показав деяку залежність її показників. Серед-ній показник балів, який характеризує оптимальний тип серед вагітних з високим рівнем ОТ ((4,34±0,31) бала), був статистично достовірно (р<0,05) нижчим, ніж відповідний показник серед вагітних з середнім її рівнем ((4,88±0,22) бала). Слід зазначити, що серед вагітних з низьким рівнем ОТ відповідей, які характеризують тривожний та депресивний типи ПКГД, не було. Показник, який характеризує оптимальний тип та оцінений з урахуванням рівня СТ, був статистично достовірно (р<0,05) нижчим у вагітних з високим рівнем СТ ((4,10±0,60) бала) порівняно з відповідним показником вагітних, як з середнім ((4,68±0,22) бала), так і низьким її рівнем ((4,94±0,36) бала). Крім того, у вагітних з високим рівнем СТ встановлений статистично достовірно (р<0,05) вищий рівень показника відповідей тривожного типу порівняно з вагітними з низьким її рівнем ((0,93±0,35) та (0,45±0,17) бала відповідно).

Такі результати свідчать про вплив тривожності на формування ПКГД, адже відомо, що будь-які негативні впливи середовища можуть негативно впливати на організм жінки, яка формує материнську домінанту, що призводить до виникнення конкуруючої «стресової» субдомінанти [3, 11]. Така домінанта буде значною мірою порушувати нормальний перебіг основної - гестаційної, що, в кінцевому результаті, не може не позначитися на фізичній та нервово-психічній сфері майбутньої дитини, на ступені стійкості її адаптаційних процесів до моменту народження [11].

ВИСНОВКИ

1. Перебіг вагітності характеризується високим відсотком жінок із середньо-високими показниками як особистісної (98,21 %), так і ситуативної (76,19 %) тривожності, які не залежать від терміну вагітності та віку.

2. Оцінка психологічного компонента гестаційної домінанти дозволила встановити, що його оптимальний варіант мав місце лише у 12,20 % вагітних, ейфорійний - у 0,89 %, а у більшості вагітних (86,91 %) не встановлено переважання балів на користь конкретного типу.

3. Аналіз характеристик гестаційної домінанти в контексті тривожності показав, що показник балів, який характеризує оптимальний тип та оцінений з урахуванням рівня СТ, був статистично достовірно (р<0,05) нижчим у вагітних з високим рівнем СТ порівняно з відповідним показником вагітних, як з середнім, так і низьким її рівнем.

4. Незважаючи на наявність того чи іншого типу або підтипу, які визначені по переважанню обраних тверджень, додаткове виділення проблемних підсистем у жінки, а також оцінка рівня тривожності у поєднанні з психологічним інтерв'ю дозволять зробити якісний аналіз та виявити ті відносини, які потребують корекції.

ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. Результати проведеного дослідження свідчать про доцільність оцінки впливу психоемоційного стану, а саме характеристик гестаційної домінанти у контексті тривожності, на частоту акушерських та перинатальних ускладнень.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Функциональная межполушарная асимметрия. Хрестоматия / под ред. Н. Н. Боголепова, В. Ф. Фокина. - М. : Научный мир, 2004. - 728 с.

2. Добряков И. В. Как родить счастливого ребенка? / И. В. Добряков, М. М. Маляровская. - 3-е изд. - СПб. : Речь, 2008. - 160 с.

3. Добряков И. В. Перинатальная психология / И. В. Добряков. - СПб. : Питер, 2009. - 234 с.

4. Добряков И. В. Перинатальная психология / И. В. Добряков. - 2-е изд. - СПб. : Питер, 2015. - 352 с.

5. Щукина Е. Г. Сравнение особенностей психологического компонента гестационной доминанты у беременных и матерей / Е. Г. Щукина // Психология эффективного родительства : материалы Междунар. науч.-практ. конф. - Курск : КГМУ, 2011. - С. 586-592.

6. Добряков И. В. Семейные факторы, влияющие на формирование различных типов психологического компонента гестационной доминанты / И. В. Добряков // Российский психиатрический журнал. - 2011. - № 2. - С. 35-40.

7. Добряков В. И. Ретроспективное определение особенностей психологического компонента гестационной доминанты / В. И. Добряков // Вопросы психического здоровья детей и подростков. - 2014. - № 2. - С. 71-75.

8. Менделевич В. Д. Клиническая и медицинская психология : учеб. пособ. / В. Д. Менделевич. - М. : МЕДпресс- информ, 2008. - 432 с.

9. Астахов В. М. Психодиагностика в репродуктивной медицине / В. М. Астахов, О. В. Бацылева, И. В. Пузь. - Винница : ООО «Нилан-ЛТД», 2016. - 380 с.

10. Рабовалюк Л. Н. Выделение подтипов ПКГД на основе теста отношений беременной И. В. Добрякова / Л. Н. Рабовалюк // Социальные науки и общественное здоровье: теоретические подходы, эмпирические исследования, практические решения : материалы II Междунар. науч.-практ. конф., 20-21 апреля 2012 года. - Пенза - Москва - Витебск : Научно-издательский центр «Социосфера», 2012.- С. 124-136.

Размещено на Allbest.ru