ПрофесійнІ якості як чинник успішності майбутнього психолога

Размещено на http://www.allbest.ru/

Професійні якості як чинник успішності майбутнього психолога

Розглянуто основні підходи щодо професійно важливих якостей особистості, а також погляди нау-ковців на професійні якості та професійні здібності, їх взаємозв `язок. Виділено з числа професійно необ-хідних якостей комунікативні якості як чинник успішності майбутнього психолога. Досліджено само-оцінку особистості абітурієнтів, яка вплинула на об`єктивність професійного самовизначення; динаміку розвитку комунікативних та організаторських здібностей студентів, що є передумовою комунікатив-ної компетенції майбутніх психологів.

Ключові слова: комунікативні та організаторські здібності; професійні здібності; професійні якості особистості; професіограма; самооцінка.

У ХХІ ст. психологія охоплює майже всі сфери життя і діяльності людей, психологічні знання використовуються в політиці, економіці, медицині, культурі, мистецтві, на виробництві та в освіті, що обумовлює підвищення вимог до професійної діяльності психолога. Водночас визначальним чинником у професійній діяльності психолога має бути відповідальність за результати своєї праці. Крім того, специфіка успішної професійної діяльності психолога така, що окрім багажу професійних знань і вмінь, фахівець повинен мати та розвивати професійно необхідні якості особистості.

Аналіз досліджень і публікацій. У сучасних наукових дослідженнях домінує думка, що професійна діяльність реалізується на базі системи професійних якостей, проте існують різні точки зору учених щодо професійних якостей особистості. До того ж у процесі діяльності психологічні якості поступово професіоналізуються, утворюючи самос-тійну подструктуру (Сорочан В. В., 2005).

Е. Зеєр виділив психологічні якості фахівця, що визначають продуктивність (якість) діяльності, а саме: спостереж-ливість, образну й рухову пам'ять, технічне мислення, просторову уяву, уважність, емоційну стійкість, рішучість, витривалість, наполегливість, цілеспрямованість, самоконтроль (Зеєр Э. Ф., 2005).

В. Шадриков надає два тлумачення професійних якостей, зокрема:

1) професійні якості -- «індивідуальні якості суб'єкта діяльності, що впливають на ефективність діяльності й успішність освоєння цієї діяльності». До них він відносить здібності, які не вичерпують усього об'єму професійних якостей.

2) система професійних якостей -- це ті внутрішні умови, через які перелом-люються зовнішні дії і вимоги до діяльності (Шадриков В. Д., 1994).

У тлумачному словнику Б. Душкова професійні якості -- це окремі динамічні властивості особистості, її психічні й психомоторні властивості (виражені рівнем розвитку відповідних процесів), а також фізичні якості, які відповідають вимогам певної професії та сприяють успішному оволодінню нею. професійний здібність психолог самооцінка

А. Карпов тлумачить професійні якості як індивідуальні властивості суб'єкта діяльності, що необхідні й достатні для її реалізації на нормативно заданому рівні і які вагомо й позитивно корелюють хоч би з одним з її основних результативних параметрів -- якістю, продуктивністю, надійністю.

А. Маркова вважає професійні якості передумовою професійної діяльності, які удосконалюються, шліфуються в процесі діяльності, виступаючи її новоутво-ренням.

Н. Локалова розглядає професійно важливі якості як психологічні якості, індивідуальні властивості суб'єкта, необ-хідні для професії, які впливають на ефективність праці та успішність засвоєння професійної діяльності (Мар-кова А. К., 1996).

В. Сорочан до професійно важливих якостей відносить психологічні процеси, властивості та стани, біологічно обумов-лені характеристики людини, ставлення до себе, до праці та інших людей. Самі професійно важливі якості вважає психо-логічними засобами праці (Сорочан В. В., 2005).

О. Р. Фонарьов пропонує чотири рівні професійно важливих якостей:

1) діяльнісні та поведінкові якості;

2) індивідуально-психологічні якості;

3) соціально-психологічна характерис-тика;

4) морально-психологічні (моральні якості) характеристики (ФонарьовА. Р., 2005).

Отже, під професійно важливими якостями прийнято розуміти якості суб'єкта, які відносяться до процесу діяльності і забезпечують ефективність її виконання за параметрами продуктив-ності, якості праці й надійності. Із цієї точки зору професійно важливими якостями можуть виступати властивості нервової системи, властивості психічних процесів, особові особливості, характе-ристики спрямованості, знання і переконання (ШадриковВ. Д., 1994).

У науковій літературі існують полярні думки щодо специфічних вимог до особистості з точки зору майбутньої професії. К. Рамуль стверджує, що для вченого, психолога, необхідні такі риси особистості: ентузіазм; схильність до тривалої праці над проблемою; дисциплінованість; здатність до критики, самокритики; об'єктивність; уміння встановлювати стосунки з людьми. У сфері різних спеціальностей можуть бути специфічна наукова обдарованість, спеціальні здібності, а для психолога спеціальні здібності не потрібні (Бурлачук Л. Ф., Морозов С. М., 1999).

Емпіричне дослідження Т. Верняєвої підтверджує, що для психолога-дослід- ника необхідні такі загальні властивості особистості, як і для вчених: доброзич-ливість, відповідальність, оптимізм, організованість, спостережливість, терпи-мість, комунікативність, уважність, тактовність, чуйність, об'єктивність, інтелігентність, динамічність, високий рівень інтелекту, сензитивність, уміння слухати, уміле володіння невербальними засобами спілкування, відкритість, невимушеність, стійкість до стресів, емоційна стабільність. Специфіка полягає тільки у вираженні комунікативних якостей, що пов'язано із загальною спрямованістю психологів на вивчення людини, створення ситуацій взаємодія психолога і досліджуваного (Фонарьов А. Р., 2005).

Є. Климов виділив п'ять об'єктів праці: людина, техніка, художній образ, знак, природа. Професія психолога належить до соціономічної групи професій «людина-- людина», які передбачають постійну працю з людьми та пов'язані з обслуго-вуванням, навчанням і вихованням, правовим захистом (Шадриков В. Д., 1994).

В. Бочелюк, В. Зарицька зазначають, що професійно важливими якостями для системи «людина-людина» є особисті компоненти діяльності, включаючи емоційно-вольову сферу, комунікативні і організаторські здібності.

Повне уявлення про вимоги професії до організму людини, її психіки та стану здоров'я дає професіограма -- це науково обґрунтовані норми і вимоги професії до видів професійної діяльності і якостей особистості фахівця, які дозволяють йому ефективно виконувати вимоги професії (Зеєр Э. Ф., 20о5). У той же час професіограма не обмежує індивідуаль-ний творчий розвиток фахівця, а лише дає орієнтири об'єктивних вимог професії до людини, щоб здійснювати корекцію психологічних якостей з урахуванням сучасних вимог професії.

Отже, у науковій літературі найчастіше виділяють такі професійно-важливі якості психолога як діяльнісні та поведінкові, індивідуально-психологічні якості, соціально-психологічні та морально- психологічні характеристики (емпатій- ність, концентрація на клієнті, бажання та здатність йому допомогти, урівнова-женість, терпимість, гнучкість, упев-неність, позитивне ставлення до себе, високий рівень інтелекту). Професійні якості є одним із найважливіших чинників професійної придатності, які не тільки характеризують певні здібності, але й органічно входять до їх структури, розвиваючись у процесі навчання й практичної діяльності.

Метароботи: виявити комунікативні та організаторські якості майбутніх пси-хологів, необхідні для успішної профе-сійної реалізації.

Зміст досліджень. Для успішного виконання професійної діяльності, людина повинна володіти професійними якостями: окремі динамічні властивості особистості, її психічні й психомоторні властивості (виражені рівнем розвитку відповідних процесів), а також фізичні якості, які відповідають вимогам певної професії й сприяють успішній самореа- лізації фахівця. Ф. Парсонс виділив три основні чинники успішності вибору професії: 1) правильна самооцінка схиль-ностей, здібностей, інтересів, прагнень, можливостей і обмежень; 2) знання того, що необхідно для успішної діяльності за обраною професією; 3) уміння порівняти результати самооцінки із вимогами професії. Американський психолог Вільям Джеймс вивів формулу само-оцінки -- «формулу щастя»: самооцінка = успіх/рівень домагань. Він зазначає, що є тільки два способи підвищити само-оцінку: домогтися успіху в діяльності або знизити рівень домагань.

С. Левиєва вважає, що умова успішного виконання діяльності -- індивідуальні психологічні здібності людини. Природні особливості організму, психічних процесів і особистості -- лише передумова здібностей, які формуються тільки в діяльності, де обмаль одних здібностей може компенсуватися за рахунок інших. Тільки вміння створювати перспективу власного майбутнього призведе до правильного вибору професії та самовдосконалення.

Спостереження за 122 абітурієнтами в процесі підготовки до вибору професії доводить, що вони відрізняються за динамічними характеристиками, типовою поведінкою в усталених ситуаціях, за легкістю і швидкістю засвоєння знань, умінь і навичок. Очевидно, що самооцінка, як судження людини про ступінь прояву в неї якостей, властивостей у порівнянні з еталоном, відіграє велику роль у розвитку особистості, визначаючи рівень прагнень особистості, й суттєво впливає на професійне самовизначення (див. табл. 1).

Порівняння типу темпераменту, визначених за тестом Г. Айзенка, із стилем поведінки в певній ситуації дозволяє констатувати, що в 60% абітурієнтів необ'єктивна самооцінка -- завищена чи занижена. Отримані дані є свідченням того, що більша частина абітурієнтів не в змозі самостійно правильно обрати професію відповідно до можливостей, адже оцінюють себе необ'єктивно. Якщо самооцінка зани-жена, то людина штучно гальмує себе, якщо завищена -- береться за вирішення проблем, які їй не під силу. Тому часто вона «скочується вниз», що призводить до емоційних стресів, неврозів, суїцидів тощо.

До значущих вольових якостей особистості майбутнього психолога відносять наполегливість, настирливість, упевненість, володіння собою, тому кожна особа, обираючи професію, повин-на мати адекватну самооцінку, розуміти власні індивідуальні особливості, здіб-ності, сильні і слабкі сторони характеру.

Одна з найважливіших якостей психолога -- комунікативні здібності, його уміння розуміти інших людей і психологічно коректно впливати на них.

Комунікативними якостями психолога, важливими для професійної діяльності, можна вважати привабливість, комуніка- тивність, тактовність, ввічливість, уміння слухати і розуміти інших, що в комплексі визначається як «талант спілкування».

З огляду на те, що професія психолога відноситься до сфери «людина-людина», успішна діяльність фахівця обумовлена сформованістю в нього комунікативних та організаторських якостей, необхідних у даній системі. Рівень комунікації досліджено в 91 майбутнього психолога 1-4 курсу за допомогою методик: «Комуні-кативних і організаторських здібностей» Б. А. Федоришина; «Чи комунікабельні ви?» -- тест оцінки рівня комунікативності людини (за Р. Ф. Ряховським). Обрані методики дають змогу простежити динаміку комунікативного розвитку майбутніх спеціалістів даної галузі (див. табл. 2).

Отримані дані динаміки комуніка- тивності свідчать, що в усіх опитаних переважає середній і низький рівень здібностей (понад 80%), які впродовж навчальної діяльності лише частково стають якостями особистості, що вкрай необхідні в професійній діяльності. Особливо викликає занепокоєння той факт, що майже 30% майбутніх психологів має низький рівень як комунікативних, так і організаторських здібностей. До того ж у процесі оволодіння професійними знаннями та вміннями їм суттєво не вдалося розвинути необхідні особисті якості.

Очевидно, що здобуття майбутнім психологом професійних знань, форму-вання професійних умінь і навичок, повинно супроводжуватися усуненням наявних недоліків, негативних рис характеру, розвитком професійно важливих якостей особистості особливо в інтерактивній груповій взаємодії, де створюються оптимальні умови для розвитку організаторських здібностей, а також спрямованості на спілкування, прояву інтересу до людей, соціальної перцепції, рефлексії, емпатії.

Висновки. Розширення впливу сучасної психологічної науки на соціальні, економічні процеси в суспільстві суттєво підвищило її значення та вимоги до психолога-фахівця, який має вплив на індивіда, на групу людей, вирішує актуальні практичні проблеми.

Більшість майбутніх психологів повною мірою не відповідає вимогам професії через несформованість професійно важ-ливих якостей, що вимагає пошуку оптимального поєднання здобуття профе-сійних знань та розвитку якостей особистості. Свідоме ідеалізування портрету психолога дає можливість розширити межі самовдосконалення фахівця, адже професійний і особистіс- ний розвиток триває все свідоме життя людини.

Література

1. Бурлачук Л. Ф., Морозов С. М. Словник-довідник з психологічної літера-тури. - Спб.: Пітер, 1999. - 528 с.

2. Дружинин В И. Экспериментальная психология. -- 2-е изд., доп.. -- СПб.: Питер, 2000. -- 320 с.

3. Зеер Э. Ф. Психология профессий: Учебное пособие для студентов вузов. -- М.: Академический проект; Фонд «Мир», 2005. -- 336 с.

4. Маркова А. К. Психология про-фессионализма. -- М.: Знание, 1996. -- 238 с.

5. Сорочан В. В. Психология про-фессиональной деятельности. -- М.:

МИЭМП, 2005. -- 70 с.

6. Фонарёв А. Р. Психологические особенности личностного становления профессионала. -- М.: из-тво НПО «МОДЕК», 2005. -- 560 с.

7. Шадриков В. Д. Діяльність і здібності. -- М.: Логос, 1994. -- 315 с.

Размещено на Allbest.ru