Особливості системи цінностей підлітків-неформалів, яким властиві різні тенденціі у міжособистісній взаємодіі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості системи цінностей підлітків-неформалів, яким властиві різні тенденціі у міжособистісній взаємодіі

Постановка проблеми

Дослідження особливостей зв'язку ціннісних орієнтацій та специфіки міжособистісної взаємодії підлітків у неформальних об'єднаннях останнім часом набуває особливої актуальності. Це пов'язано з тим, що в сучасних умовах домінуючі цінності та норми соціальної взаємодії, смислові настанови підлітків набули нових змістових характеристик і форм вираження, відповідно до пануючих у суспільстві ідеалів й актуальних трансформацій. Останніми роками в нашому суспільстві відбулися глибинні зміни у різних сферах життя, що вплинули на процес становлення підростаючої особистості (розповсюдження ідеалів споживання, зниження загального рівня культури суспільства, переосмислення цінностей освіти тощо) і сприяли підвищенню прагнення молоді перебувати у складі субкультур.

Актуальність нашого дослідження визначається вираженою складністю та кризовим характером підліткового віку; переважаючою роллю неформальної взаємодії у формуванні якісно нового рівня ціннісно-смислової сфери у підлітків; науковою обмеженістю та несистематичністю вивчення окремих аспектів психічного життя підлітків (самооцінки, особистісних рис, тощо), що не дає системного розуміння психічного життя молодої особистості. Натомість, вивчення особливостей зв'язку цінностей і комунікативних тенденцій неформальної молоді дасть змогу визначити як типові закономірності формування ціннісно-смислової сфери підлітків із субкультур, так і загальний алгоритм формування системи цінностей особистості у процесі соціальної активності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Особлива роль спілкування у субкультурах у процесі формування особистісних характеристик і «вершинних» особистісних утворень (до яких можемо віднести й ціннісно-смислову сферу) пояснюється соціально обумовленою природою свідомості й особистості.

Важливим при цьому є розуміння сутності феномену ціннісно-смислової свідомості, яку можемо визначити як «вершинне», цілісне, інтегративне утворення особистості, що відображає основні вектори певним чином структурованого осмислення людиною власного «Я» у вигляді цінностей, смислових конструктів і наративів на основі інтегрування власного життєвого досвіду з урахуванням дискурсів соціального існування, що виражається у смисловій регуляції діяльності та життєздійснення.

Формування ціннісно-смислової свідомості молодої особистості, згідно з поглядами З. С. Карпенко [5], відбувається шляхом засвоєння представлених у соціальному макросередовищі ціннісних ідеалів, які заломлюються через відповідні уявлення референтної для підлітка малої групи (у тому числі й неформальних молодіжних об'єднань), у яку той включений як учасник сумісної діяльності зі спільним для її членів ціннісно-мотиваційним ядром.

Формування ціннісно-смислової свідомості особистості набуває особливого значення у підлітковому віці, де молода особистість стикається з проблемою осмислення життя та структу- рування власного внутрішнього світу. Конструювання ціннісно- смислової свідомості підлітками відбувається за рахунок символічних систем, провідною з яких є мова. Усвідомлення соціальних стосунків та власних психологічних особливостей дітьми представляється у їх лінгвістичних побудовах, що існують лише у певних дискурсах, пов'язаних із дискурсами, пануючими у сучасній культурі.

Результати попередніх досліджень автора свідчать, що ціннісно-смислова сфера представників неформальних угруповань формується під впливом дискурсів субкультури, які реалізуються у відповідних «смислових шаблонах», ціннісно-смислових установках тощо. Механізми впливу таких дискурсів на смислову сферу підлітків пов'язані з їх рефлексією, самооцінкою, інтеріоризацією субкультурних цінностей [6].

М.О. Белашова [2] зазначає, що сучасні субкультури є вагомим аспектом соціалізації молоді, що визначається властивими певним угрупованням ціннісними орієнтаціями. Негативний зміст епатажних, радикальних і агресивних підліткових субкультур, на її думку, пов'язаний із відсутністю позитивних ціннісних установок, соціальною пасивністю поведінкових моделей, що виражається у формуванні аморфної системи цінностей, розмитої ідентичності й асоціальних форм поведінки. Підлітки- представники субкультур, на думку Т. Ю. Строгаль [8], характеризуються наявністю чітко визначених норм і цінностей, світоглядних установок, переважно опозиційних, а також своєрідними манерами поведінки, стилями одягу, формами проведення дозвілля. М. А. Іванова та Н. В. Калініна [4] зауважують, що для неформалів властиве переважання цінностей творчості, пізнання, «духовного задоволення», збереження індивідуальності.

Аналізуючи погляди сучасних науковців, можемо стверджувати, що активність підлітків у неформальних об'єднаннях асоціюється з надмірною вираженістю цінностей підтримки, єдності та психологічної безпеки (А. О. Барбара [1]), рефлексивно-депресивним стилем осмислення життя й акцентування на цінності його беззмістовності (Л. Д. Заграй [3]). Тож, саме потреба в підтримці й безпеці, що поєднується зі специфічними механізмами конструювання системи смислів і цінностей шляхом використання соціокоду, запозиченого з дискурсів субкультур, за допомогою мови відображає особливості формування цінно- смислової сфери неформалів. Проте, спираючись на соціальну природу свідомості й обумовленість особистісного розвитку різнорівневими процесами комунікації (С. Д. Максименко [7]), особливої актуальності набуває проблема зв'язку цінностей під- літків-неформалів та їх комунікативних характеристик.

Мета статті - аналіз особливостей цінностей підлітків-нефор- малів, яким властиві різні стратегії у міжособистісній взаємодії.

Виклад основного матеріалу

Емпіричне дослідження системи цінностей та їх зв'язку зі стратегіями у міжособистісній взаємодії проводилось за допомогою методик «Опитувальник для вивчення системи цінностей» (Ш. Шварц) та «Q-сортування тенденцій поведінки у групі» (В. Стефансон). Емпіричною базою дослідження виступала вибірка, до якої увійшли 156 підлітків із неформальних об'єднань «емо», «готи», «футбольні фанати», «скінхеди», «металісти», «рокери», «панки», «репери» віком від 12 до 16 років. Комп'ютерна статистична обробка даних здійснювалась за допомогою пакета статистичних програм SPSS 21.0 Гог Windows.

Результати проведеного дослідження цінностей досліджуваних на рівні ціннісних ідеалів та індивідуальних пріоритетів представлено у таблиці 1.

Таблиця 1 Показники вираженості цінностей підлітків-неформалів на рівні ціннісних ідеалів та індивідуальних пріоритетів

Як бачимо, переважаючими цінностями підлітків із неформальних об'єднань є самостійність (абсолютна цінність, що має 1-й ранг як на рівні ціннісних ідеалів, так і індивідуальних пріоритетів), стимуляція (3-й і 2-й ранги) і гедонізм (4-й і 3-й ранги відповідно). Тобто, життя підлітків із неформальних груп підпорядковане проявам власної самостійності шляхом відчуття гедонізму й отримання нових, чуттєво збагачених вражень від життя, що переповнене новими і цікавими подіями. При цьому виявлено, що самостійність неформалів не пов'язана з життєвою компетентністю та проявами відповідальності.

Посередньо вираженими цінностями досліджуваних є доброта (5-й і 6-й ранги на рівні ціннісних ідеалів та реальних цінностей), влада (6-й і 4-й ранги), безпека (7-й і 5-й ранги відповідно). Найменш значущими цінностями для досліджуваних є універсалізм (8-й і 9-й ранги), традиційність (9-й і 8-й ранги) та конформність (10-й ранг). Тобто, досліджувані не надають узагалі значення досягненню блага всіх людей, слідуванню традиціям та усталеному способу життя (що доцільно при переважанні цінності стимуляції) та залежності від рішень групи і традицій суспільства.

Зафіксовано деякі відмінності у розподілі цінностей на рівні ціннісних ідеалів та реально діючих цінностей. Зокрема, підліт- кам-неформалам на рівні ціннісного ідеалу більше властиві досягнення, що втрачають свій вплив у реальній регуляції поведінки (Ь = 5,23, р < 0,01). Натомість, у реальній поведінці неформалів більш виражені цінності влади (Ь = 2,31, р < 0,05) та безпеки (Ь = 2,74, р < 0,05), порівняно з ціннісними ідеалами. Тобто, вони вважають, що для них важливо мати життєві досягнення, реалізуватись у житті, натомість більше прагнуть влади, контролю над оточуючими та збентежені питаннями своєї безпеки, незалежності від оточуючих і психологічного благополуччя.

У такому співвідношенні цінностей на рівні ідеалів та реальних регуляторів поведінки відображається ціннісна неузгодженість неформальної молоді, її смисложиттєва криза. Вони, по- перше, прагнуть самостійності, яку, однак, схильні проявляти не через компетентність і спроможність вирішувати життєві питання, а шляхом збагачення життєвих вражень, отримання стимуляції і задоволення, що може виражатися через адиктивну, делінквентну поведінку в романтико-ескапістських й агресивно спрямованих субкультурах [6]. По-друге, неформали показником самостійності на рівні ідеалів розцінюють досягнення, проте у житті більше прагнуть відпочинку, вражень, контролю над оточуючими і безпеки.

Такі ціннісні невідповідності неформалів пов'язані з особливостями їх спілкування у неформальних групах. Нами досліджено особливості тенденцій у міжособистісній взаємодії, за результатами чого визначено налаштованість неформалів на прийняття боротьби (50%) та схильність до спілкування (53%). Тобто, неформалам властива тенденція до здійснення міжособис- тісної взаємодії, контактність, бажання встановлювати емоційні контакти. Водночас майже половина неформалів (40%) схильні уникати боротьби, їм властива тенденція до збереження нейтралітету в групових конфліктах. Також 42% досліджуваних характеризуються вираженим уникненням спілкування, прагнуть перебувати на самоті, розчарувавшись у системі соціальних контактів, не отримавши підтримки, тощо. Підлітки з неформальних угруповань незалежні (74%), що може визначати більшу їх схильність до неприйняття групових норм, відстоювання власних інтересів. Цікавим є те, що за достатньо явного рівня прагнення до незалежності підліткам-неформалам властива виражена тенденція до уникання боротьби, що може свідчити про небажання опозиціонувати себе групі в ситуації конфлікту і приймати компромісні рішення. Виражену залежність від оточуючих демонструють 23% досліджуваних-неформалів, які мають явну залежність від думки оточуючих, не спроможні до самодостатності.

Для визначення особливостей зв'язку тенденцій у міжосо- бистісній взаємодії та системи цінностей підлітків-неформалів нами порівняно показники ієрархії реально діючих цінностей досліджуваних із шести груп, відповідно до переважаючих тенденцій у міжособистісній взаємодії (табл. 2). При цьому розподіл даних досліджуваних здійснювався за правилом виключення у пов'язаних шкалах методики (залежність - незалежність, прийняття боротьби - уникнення боротьби, орієнтація на спілкування - уникнення спілкування). Тобто, усі досліджувані, які увійшли до групи, наприклад, «залежних у спілкуванні» мали низькі показники за показником «незалежність» тощо.

Як свідчать наведені дані, підліткам властиві певні відмінності у розподілі рангових позицій цінностей залежно від переважаючого типу тенденції в міжособистісній взаємодії. Так, тенденція до спілкування пов'язана з превалюванням у неформалів цінностей самостійності, доброти, стимуляції та влади; уникнення спілкування - з цінностями самостійності, стимуляції, досягнення та гедонізму; залежності - з цінностями стимуляції, доброти, безпеки та гедонізму; незалежності - з цінностями самостійності, стимуляції, гедонізму та влади; прийняття боротьби - з цінностями самостійності, досягнення, влади та стимуляції; уникнення боротьби - з цінностями доброти, гедонізму, стимуляції та безпеки.

Таблиця 2 Особливості системи цінностей підлітків-неформалів із переважанням різних тенденцій у міжособистісній взаємодії

Для уточнення зв'язку ціннісних орієнтацій і тенденцій у міжособистісній взаємодії підлітків-неформалів проведено кореляційний аналіз розподілу системи цінностей у досліджуваних із переважанням різних тенденцій у взаємодії. За результатами цього аналізу зафіксовано значущі позитивні кореляції у розподілі рангових позицій цінностей у підлітків-неформалів із такими тенденціями у міжособистісній взаємодії: тенденції до спілкування з тенденціями уникнення спілкування (г_з = 0,697), незалежності (г_з = 0,794), прийняття боротьби (г_з = 0,661); тенденції уникнення спілкування з орієнтацією на спілкування (г_з = 0,697), незалежністю (г_з = 0,927), схильністю до боротьби (г_з = 0,879); тенденції залежності й уникнення боротьби (г_з = 0,628); тенденції незалежності з орієнтацією на спілкування (г_з = 0,794), уникненням спілкування (г_з = 0,927), прийняттям боротьби (г_з = 0,818); тенденції прийняття боротьби з орієнтацією на спілкування (г_з = 0,661), уникненням спілкування (г_з = 0,879), незалежністю (г_з = 0,818). Також виявлено значущу негативну кореляцію між розподілом цінностей у підлітків із тенденціями прийняття боротьби та залежності (г_з = -0,91).

Для визначення найзагальніших параметрів зв'язку системи цінностей і тенденцій у міжособистісній взаємодії неформалів здійснено процедуру факторного аналізу даних. За результатами проведення факторного аналізу з процедурою Varimax- обертання з нормалізацією Кайзера (міра виборчої адекватності Кайзера - Майєра - Олкіна = 0,534) виявлено 2 чинники, що описують 85,8% загальної дисперсії ознак.

До першого чинника «Взаємодія в неформальному об'єднанні як активна соціальна самореалізація» (60,03% сумарної дисперсії, факторна вага становить 3,602) увійшли такі компоненти міжособистісної взаємодії: «орієнтація на спілкування», «уникнення спілкування», «незалежність» і «прийняття боротьби»; та цінності «самостійність», «стимуляція», «влада», «гедонізм», «досягнення».

Другий чинник «Взаємодія у неформальних групах як неможливість активно протистояти у формальній групі» (25,78% сумарної дисперсії, факторна вага становить 1,547) охоплює такі показники тенденцій у міжособистісній взаємодії, як «залежність» та «уникнення боротьби», й цінності «доброта» і «безпека».

Тобто, перший чинник охоплює участь підлітків у неформальних об'єднаннях як спроможність розширити коло спілкування, продемонструвати свої можливості, набути нових соціальних ролей в активній соціальній реалізації, що передбачає реалізацію й активізацію цінностей самостійності, влади, стимуляції, досягнення. Цей чинник також включає параметр «уникнення спілкування», який, хоча і протилежний тенденції до спілкування, однак передбачає активну стратегію взаємодії молодої особистості (це доводиться схожим складом цінностей у досліджуваних із переважанням такої тенденції з іншими тенденціями, що увійшли до першого чинника). У цьому випадку активність у субкультурах виступає засобом формування навичок представлення себе та смислового самовизначення у взаємодії.

Натомість, другий чинник відображає участь підлітків у субкультурах як певний спосіб компенсації неспроможності дітей до активного протистояння оточуючим у ситуаціях формального спілкування, виражається в перевазі стратегій уникнення протистояння та залежності від думки оточуючих і спонукає розвиток цінностей доброти і безпеки. Це певний спосіб ескапізму такої молоді від життєвих проблем, що виражається у дезорієнтації ціннісно-смислової свідомості молодої особистості, відсутності чіткого зв'язку між усвідомленням різних комунікативних ситуацій та осмисленням різних аспектів свого «Я» підлітками і розгортанні ціннісно-смислової кризи.

Висновки

молодь субкультура міжособистісний взаємодія

Активність підлітків у неформальних об'єднаннях є вагомим чинником формування їх ціннісно-смислової свідомості, адже забезпечує набуття молодою особистістю життєвого досвіду, приміряння соціальних ролей відповідно до дискурсів субкультури. Виявлено зв'язок між тенденціями у міжособистісному спілкуванні та системою цінностей підлітків-неформалів, що узагальнено у двох чинниках. Відповідно до першого чинника, участь у неформальних об'єднаннях є для молоді проявом налаштування продемонструвати свої можливості, активно реалізуватися в соціумі, що передбачає реалізацію й активізацію цінностей самостійності, влади, стимуляції, досягнення та узагальнюється у смисловому самовизначенні за результатами взаємодії. Зміст другого чинника дає змогу трактувати участь у субкультурах як певний спосіб компенсації неспроможності підлітків до протистояння оточуючим, ескапізму в простір неформального руху для реалізації цінностей доброти і безпеки з метою подолання ціннісно-смислової кризи.

Перспективою подальших досліджень цієї проблеми є вивчення особливостей впливу типів організації субкультур і змістовного наповнення пропагованих ними дискурсів на становлення ціннісно-смислової свідомості підлітків.

Список використаних джерел

1. Барбара А.О. Психологічні характеристики молодіжної суб- культури / А.О. Барбара // Порівняльно-аналітичне право. - 2013. - № 3. - С.242-246.

2. Белашова М.О. Подростковые субкультуры в современной России : автореф. дисс. ... канд. социол. наук : 22.00.06 «Социология культуры» / М.О. Белашова. - Ставрополь, 2011. - 22 с.

3. Заграй Л.Д. Рефлексивно-депресивний стиль життя готів / Л.Д. Заграй // Проблеми загальної та педагогічної психології : збірник наук. праць інституту психології імені Г. С. Кос- тюка НАПНУ. - 2012. - Т. XIV. - Ч. 6. - С. 168-175.

4. Иванова М.А. Ценностно-смысловые ориентации подростков - представителей неформальных молодёжных объединений / М.А. Иванова, Н.В. Калинина // Современные проблемы науки и образования. - 2012. - № 6. - С. 697-703.

5. Карпенко З.С. Аксіопсихологія особистості / З.С. Карпенко. - К. : ТОВ «Міжнар. фін. агенція», 1998. - 216 с.

6. Лавріненко В.А. Особливості смислової сфери підлітків із неформальних об'єднань агресивної та романтико-ескапіст- ської спрямованості / В.А. Лавріненко // Психологія і особистість. - 2017. - № 1. - С. 130-145.

7. Максименко С.Д. Психологія особистості / С.Д. Максименко, К.С. Максименко, М.В. Папуча. - К. : Вид-во ТОВ «КММ», 2007. - 296 с.

8. Строгаль Т.Ю. Вплив сучасних субкультур на формування емоційно-естетичного досвіду підлітків / Т.Ю. Строгаль // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. - Серія 14 : Теорія і методика мистецької освіти. - 2014. - Вип. 16 (2). - С. 159-163.

Spysok vykorystanyh dzherel

1. Barbara A.O. Psyhologichni harakterystyky molodizhnoi' subkul'tury / A. O. Barbara // Porivnjal'no-analitychne pra- vo. - 2013. - № 3. - S. 242-246.

2. Belashova M.O. Podrostkovye subkul'tury v sovremennoj Rossii : avtoref. diss. ... kand. sociol. nauk : 22.00.06 «Socio- logija kul'tury» / M. O. Belashova. - Stavropol', 2011. - 22 s.

3. Zagraj L. D. Refleksyvno-depresyvnyj styl' zhyttja gotiv /D. Zagraj // Problemy zagal'noi' ta pedagogichnoi' psy- hologii' : zbirnyk nauk. prac' instytutu psyhologii' imeni G. S. Kostjuka NAPNU. - 2012. - T. XIV. - Ch. 6. - S. 168175.

4. Ivanova M.A. Cennostno-smyslovye orientacii podrostkov - predstavitelej neformal'nyh molodjozhnyh ob'edinenij /M.A. Ivanova, N. . Kalinina // Sovremennye problemy nauki i obrazovanija. - 2012. - № 6. - S. 697-703.

5. Karpenko Z.S. Aksiopsyhologija osobystosti / Z.S. Karpenko. - K. : TOV «Mizhnar. fin. agencija», 1998. - 216 s.

6. Lavrinenko V.A. Osoblyvosti smyslovoi' sfery pidlitkiv iz neformal'nyh ob'jednan' agresyvnoi' ta romantyko-eskapists'koi' sprjamovanosti / V. A. Lavrinenko // Psyhologija i oso- bystist'. - 2017. - № 1. - S. 130-145.

7. Maksymenko S. D. Psyhologija osobystosti / S. D. Maksymen- ko, K. S. Maksymenko, M. V. Papucha. - K. : Vyd-vo TOV «KMM», 2007. - 296 s.

8. Strogal' T. Ju. Vplyv suchasnyh subkul'tur na formuvannja emocijno-estetychnogo dosvidu pidlitkiv / T. Ju. Strogal' // Naukovyj chasopys NPU imeni M. P. Dragomanova. - Serija 14 : Teorija i metodyka mystec'koi' osvity. - 2014. - Vyp. 16 (2). - S. 159-163.

Размещено на Allbest.ru