Ґендерні особливості поведінки вчителів технологій в уявленнях молоді

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Ґендерні особливості поведінки вчителів технологій в уявленнях молоді

Борисов В.В.

У статті розглядається проблема гендерних особливостей поведінки вчителів технологій в уявленнях молоді. Авторами подано програму емпіричного дослідження гендерних характеристик поведінки вчителів технологій, які існують в уявленнях молоді. Наведено результати емпіричного дослідження, які свідчать про те, що уявлення респондентів щодо гендерної поведінки вчителя технологій (чоловіка) є більш узгодженими між собою, тоді як стосовно жінки-вчителя технологій - варіюють більшою мірою. Установлено, що гендерні профілі поведінки вчителів чоловіків та вчителів жінок, за невеликими винятками, відрізняються неістотно.

Ключові слова: гендер, гендерні характеристики, вчитель технологій, професійний вибір.

Нові обрії педагогічних досліджень відкриваються запровадженням, категорії «гендер» як предмета наукового аналізу. Сучасними дослідниками доведено, що соціально-культурні відмінності статей переважно виявляються в межах соціуму та визначають соціальні відносини між жінками і чоловіками в основних інститутах суспільства. Ці ж відмінності окреслюють межі самореалізації особистості залежно від статі. Одним із найвпливовіших інститутів гендерної соціалізації, який забезпечує відтворення гендерної культури суспільства, є система освіти. Саме вона формує тендерну культуру особистості. Будь-яка, навіть найпростіша, навчальна ситуація (вибір учителем або автором підручника прикладів, інтерпретація історичних подій, поданням ілюстрацій, граматичних та синтаксичних конструкцій) зможе певним чином продемонструвати молодій людині версію соціально-гендерного світу й стосунків у ньому. Це й зумовлює акутуальність проблеми врахування гендерного підходу в професійній освіті молоді. Питання, пов'язані з вивченням гендерно-психологічних характеристик поведінки викладачів вищих навчальних закладів в уявленнях молоді, є найменш дослідженими з огляду на складність гендерного аналізу та новизну гендерної проблематики.

Згідно з «Концепцією гуманітарного розвитку України на період до 2020 року» держава визначила намір входження в освітній та науковий простір Європи. У міжнародних стратегічних документах, зокрема у глобальних стратегіях «Навчання для всіх: інвестиції в знання і навички людей для сприяння розвитку» (Learning for All: Investing in People's Knowledge and Skills to Promote Development. World Bank Group Education Strategy 2020), «Стратегія ЄЕК ООН для освіти в інтересах збалансованого розвитку» (прийнята у березні 2005 р. у Вільнюсі (Литва) на виконання Заяви про освіту для сталого розвитку V Конференції «Довкілля для Європи» (Київ, травень 2003 р.)), підкреслюється, що неперервна освіта поряд ыз необхідністю адаптації до змін у професійній діяльності повинна перетворитися на процес неперервного розвитку особистості (education for Sustainable Development), її знань і компетентностей, а також спроможності виносити судження і діяти в нових умовах. Відповідно реалізація цієї вимоги передбачає постійне навчання з раннього дитинства, гармонійне поєднання формальної, неформальної та інформальної освіти, самомотивацію до освітньої діяльності.

Аналіз науково-педагогічної літератури й гендерних досліджень у галузі освіти свідчить про те, що науковці вивчали: структуру й зміст гендерної компетентності особистості (І. Клецина, І. Таліна,), педагогічні умови гендерного виховання студентів (В. Кравець, В. Хор'яков), гендерну компетентність у контексті професійної педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів (Т. Голованова, Л. Міщик). На жаль, у системі вищої освіти проблема гендерних особливостей поведінки вчителів технологій досі

залишається теоретично необґрунтованою і практично нерозв'язаною, незважаючи на здобутий вітчизняними педагогами досвід упровадження гендерного підходу в навчально-виховному процесі.

Мета статті - проаналізувати результати емпіричного дослідження гендерних особливостей поведінки вчителів технологій в уявленнях молоді.

Ми цілком погоджуємося з думкою багатьох учених про те, що впровадження категорії гендеру в педагогічний процес має принципове значення, оскільки навчальні заклади взагалі і вищі педагогічні зокрема сприяють формуванню й розвитку гендерних особистісних якостей майбутніх фахівців [1; 4; 6].

Особливості сучасної організації трудової підготовки учнів в загальноосвітніх закладах зумовлюють необхідність використання гендерного підходу в підготовці майбутніх учителів технологій.

Дослідження, проведене О. Грідневою, показало, що на професійне самовизначення, загальне перспективне планування життя суттєвий вплив мають стать і індивідуальні психологічні особливості [3]

У юнаків на професійне самовизначення впливають фактори подальшої перспективи. Чіткість плану на подальше життя визначає рівень сформованості професійного плану і рівень впевненості у власному професійному виборі. У дівчат життєве і професійне самовизначення не повязані між собою, для них характерні більша емоційність і ситуативність самовизначення.

Аксіомою стала теза І. Кона про те, що стиль життя чоловіків частіше буває предметно-інструментальним, тоді як жінок -- емоційно-експресивним [2, с. 48]. Багато дослідників і зокрема А. Хор'яков вказують також на те, що, обираючи рід занять, чоловіки цікавляться насамперед предметним змістом діяльності, пов'язаної з подоланням фізичних труднощів або з розвитком абстрактних ідей та можливістю просування в ній, а жінки надають більшого значення клімату, міжособистісним стосункам. Цікавими в контексті досліджуваної проблеми видаються дані, за якими чоловіки широко й глобально дивляться па проблеми та явища, а жінки більш тонко відбивають, відтворюють світ, орієнтуючись на деталі та нюанси, тобто є більш конкретними [5].

Для вивчення гендерних характеристик поведінки вчителів технологій, які існують в уявленнях молоді, нами було розроблено програму емпіричного дослідження. Вона передбачала поетапну реалізацію серії дослідницьких процедур, об'єднаних єдиною логікою, що зумовлена дослідницькими завданнями. Вивчення гендерних характеристик поведінки вчителів технологій відбувалося у три послідовних етапи: 1) добір, уточнення та доповнення емпіричних індикаторів, що репрезентують простір гендерних ознак; 2) визначення гендерних профілів поведінки абстрактних учителів технологій обох статей; 3) визначення гендерних складових психологічних профілів поведінки реальних учителів технологій.

На першому етапі дослідження було визначено якості, які вичерпно описують маскулінні / фемінінні характеристики поведінки чоловіка та жінки. Ми отримали набір гендерних якостей, що в подальшому слугували базовими ознаками (дескрипторами) для опису тендерної поведінки вчителів технологій (чоловіків і жінок). Такими оцінними дескрипторами визначено: «автономність - залежність», «агресивність - поступливість», «владність - виконання», глобальний інтелект - конкретний інтелект», «дистанційованість - емпатію», «об'єктну спрямованість - суб'єктну спрямованість», розсудливість - інтуїтивність», «раціональність - емоційність», «рефлексивність - самопереживання». Для реалізації завдання було використано методи: класифікації об'єктів Г. Міллера, модифікований нами для завдань дослідження; опитування, анкетування. На цьому етапі в дослідженні взяли участь 62 респонденти - студенти та аспіранти різних вищих навчальних педагогічних закладів віком від 17 до 30 років. Серед них 31 особа чоловічої статі та 31 -жіночої.

На другому етапі дослідження було розроблено гендерні профілі поведінки абстрактних вчителів технологій обох статей. Для їх оцінювання та відтворення було використано техніку «Профіль психологічного гендера особистості» (О. Старовойтенко), методику Т. Лірі. Було опитано 60 респондентів (30 чоловіків і 30 жінок) - студентів педагогічних ВНЗ віком від 17 до 25 років.

Установлено, що тендерний профіль поведінки вчителя технологій - чоловіка - є переважно маскулінним та наближається до стереотипу чоловіка. У ньому яскраво виражено такі маскулінні гендерні фактори, як домінування та інтелект.

З'ясовано, що гендерний профіль поведінки вчителя технологій - жінки - є андрогінним. У ньому найбільш виражений такий фемінний гендерний фактор, як емоційність. Зазначена якість стосується переважно не ділових чи професійних, а «суто жіночих» характеристик, що пояснюється впливом гендерного стереотипу. Маскулінні якості в психологічному профілі поведінки жінки-викладача представлено «автономністю» та «об'єктною спрямованістю». Найважче було оцінити респондентам інтелект жінки - вчителя технологій. Стійким та доволі сталим виявилось уявлення про те, що жінці, навіть вчителю технологій, не обов'язково бути розумною.

Досить часто висловлювалася думка, що вчитель технологій - жінка не може вправно працювати із сучасною технікою та неспроможна засвоїти на належному рівні загальнотехнічні дисципліни. Таке упередження було характерним для респондентів- чоловіків. Ці майбутні вчителі технологій більш позитивно сприймають як викладачів загальнотехнічних дисциплін чоловіків і схильні демонструвати маскаулінні стереотипи у спілкуванні з жінками -викладачами.

На третьому етапі дослідження було виявлено гендерні компоненти профілей поведінки реальних учителів технологій. Для оцінки поведінки вчителів технологій було використано методи: особистісний семантичний диференціал Ч. Осгуда, техніка «Профіль психологічного гендера особистості» (О. Старовойтенко). Було залучено 62 респонденти - майбутні учителі технологій. Серед них чоловіків - 31, жінок - 31. Вік респондентів - від 17 до 25 років.

Установлено, що гендерні профілі поведінки вчителів технологій - чоловіків та жінок, за невеликими винятками, відрізняються неістотно. Респонденти схильні приписувати майже всім учителям технологій «автономність», «владність», «об'єктну спрямованість», «розсудливість», «раціональність» та «рефлексивність», тобто маскулінність.

Чоловіки - вчителі технологій - отримали більш високі оцінки за показниками автономності та агресивності .

З'ясовано, що уявлення респондентів про вчителів - чоловіків більш схожі між собою, тоді як оцінки щодо жінок - учителів варіюють більшою мірою.

Дані, отримані нами на цих трьох етапах, було покладено в основу аналізу гендерних характеристик поведінки вчителів технологій, відображених в уявленнях молоді. За критерієм співвідношення гендерних якостей виявлено три основні групи, на які в уявленнях молоді поділяються вчителі технологій: вчителі технологій маскулінного типу поведінки; вчителі технологій маскулінно-фемінінного типу поведінки і тип вчителів технологій з невизначеним гендерним статусом.

Отже, встановлено, що одним із важливих соціальних критеріїв, що впливає на оцінку поведінки вчителів технологій, є гендер. Гендер відображає те, яким чином риси маскулінності / фемінінності виявляються в професійній педагогічній діяльності.

Проведене емпіричне дослідження гендерних особливостей поведінки вчителів технологій в уявленнях молоді дало змогу встановити, що феномени буденної свідомості, закріплені у вигляді стереотипів, стосовно того, якою має бути жінка та жінка - вчитель технологій, є протилежними: якщо жінка оцінюється як фемінна, то жінка - вчитель - переважно як маскулінна. Жінка - вчитель технологій - характеризується респондентами-чоловіками як андрогінна. З'ясовано, що чоловік -вчитель технологій - переважно оцінюється як маскулінний. Отримані результати дослідження свідчать про те, що уявлення респондентів щодо тендерної поведінки вчителя-чоловіка є більш узгодженими між собою, тоді як стосовно жінки-вчителя варіюють більшою мірою.

Перспективними є подальші розвідки в таких напрямках, як виділення типів ситуацій, за яких та чи інша модель гендерної поведінки вчителя технологій є найбільш ефективною, конструктивною, а також з'ясування того, за яких умов певна модель має переваги в способах та результатах професійної педагогічної діяльності.

вчитель гендерний поведінка

Література

Борисов В. Характеристика основних тенденцій дослідження завдань і змісту статево- рольвого виховання молоді / Борисов В., Хор'яков В. // Гуманізація навчально-виховного процесу:збірник наукових праць / [за заг. ред. проф. В. І. Сипченка]. - СДПУ, 2007. - Вип. 38. - С. 46 - 51.

Введение в гендерное исследование. - Ч. 1 : [учебное пособие] ; под ред. И. А. Жеребкиной. - Харьков : ХЦГИ, 2001; СПб. : Алетейя, 2001. - 708 с.

Гриднева О. С. Ориентация на достижение жизненного успеха, как важный фактор воспитания старшеклассников / О. С. Гриднева // Молодой ученый. - 2013. - № 12. - С. 442-445.

Харченко С. Гендерна освіта і виховання студентської молоді в процесі соціалізації : теорія та практика : [монографія] / С. Я. Харченко, С. М. Гришак, Н. С. Шабаєва ; Держ. закл. «Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка». - Луганськ : Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2013. - 258 с.

Хор'яков В. А. Педагогічні умови гендерного виховання студентів у вищих педагогічних навчальних закладах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.07 «Теорія та методика виховання» / В. А. Хор'яков. - Луганськ, 2010. - 19 с.

Размещено на Allbest.ru