Агресивні тенденції у поведінці підлітків з різним рівнем самооцінки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Агресивні тенденції у поведінці підлітків з різним рівнем самооцінки

Осика О.В.

к.психол.н., доц.каф. прикладної психології ДДПУ

Осика К.С.

к.психол.н., старший викладач кафедри психології та розвитку особистості Донецького ОБЛІППО

Лопатін С.В.

студент IV курсу освітнього рівня «бакалавр» спеціальності «Психологія» ДДПУ

У статті розглянуто теоретичні аспекти агресивності та самооцінки в підлітковому віці. Виявлено зв'язок між типами агресивної поведінки підлітків та рівнями їх самооцінки. Виокремлено систему засобів щодо корекції агресивної поведінки та розвитку адекватної самооцінки підлітків.

Ключові слова: агресивна поведінка, самооцінка, підліток, самосвідомість, дезадаптація.

Постановка проблеми

Підлітковий вік - це вік кипучої енергії, бурхливої активності, ініціативності, допитливого розуму, жадібного прагнення до пізнання нового середовища спілкування, що супроводжується проявом різних форм агресії. На жаль, в останні роки відзначається значне зростання як агресивності підлітків, так і проявів ними протиправної поведінки. Тому так важливо зрозуміти причини такої поведінки або детермінанти агресії та умови її становлення. самооцінка підлітковий вік агресивна поведінка

Період дорослішання характеризується прагненням дитини до самостійності, до самоствердження. Підліток прагне відігравати певну значиму соціальну роль, причому не тільки серед своїх однолітків, а й серед дорослих людей, відчуває нагальну потребу чинити так чи інакше, виходячи з власних бажань і мотивуючи свої вчинки тільки власними прагненнями. Агресивна поведінка підлітка може бути формою його самоствердження. Агресія - це відображення внутрішнього дискомфорту дитини. Прояви агресивної поведінки пов'язані з самооцінкою підлітків. Дані досліджень А.О.Реана показують, що підлітки з низькою самооцінкою схильні до депресивних тенденцій. Причому одні дослідження виявили, що низька самооцінка передує депресивним реакцій або є їх причиною, а інші - що депресивний афект проявляється спочатку, а потім інкорпорується в низьку самооцінку. Підлітки з адекватною самооцінкою мають велике поле інтересів, активність їх спрямована на різні види діяльності, а також на міжособистісні контакти, які помірні й доцільні, спрямовані на пізнання інших і себе в процесі спілкування. Підлітки з низькою самооцінкою схильні до депресивних тенденцій. Підлітки з тенденцією до сильного завищення самооцінки виявляють достатню обмеженість у видах діяльності і велику спрямованість на спілкування, причому недостатньо змістовне. Таким чином особливого значення набуває розв'язання проблеми прояву агресивних тенденцій у поведінці підлітків, що позначається на їх самооцінці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Зарубіжні та вітчизняні уявлення про природу і механізми агресії представлені в роботах З.Фройда, К.Лоренца, Л.Берковіца, А.Басса, С.Розенцвейга, А.Бандури, А.В.Петровського, Я.Л.Коломинского, Л.М.Семенюк, Ф.Е.Василюка, Ю.В.Єгошкіна.

У психологічних дослідженнях проблеми агресії Г.М.Андреєва, Б.Г.Ананьєва, Л.В.Бородіної, А.В.Захарової, А.І.Кочетова, А.І.Липкиної, А.О.Реана, Є.В.Романіна, С.Є.Рощина, А.Г.Спіркина з'ясовувалися причини та специфіка її прояву в різному віці, залежність агресивної поведінки від особистісних рис, у тому числі і від самооцінки. Проблемами профілактики агресії займались А.Бандура, П.П.Блонський, Р.Е.Бреслав, П.А.Ковальов, О.А.Козирєва, С.Л.Колосова, К.Лоренц, Ю.Г.Можгінский, А.Налчаджян, А.І.Папкін, Т.Г.Румянцева, Л.М.Семенюк, Н.Ф.Сухарева, С.Фешбах. У літературі різними авторами запропоновано багато визначень психологічного терміну «агресія»:

1) Під агресією розуміють безліч різноманітних дій, які порушують фізично або психічну цілісність іншої людини (або групи людей), спричиняючи їй матеріальну шкоду, перешкоджають її інтересам або ж ведуть до її знищення.

2) Дослідники А.Бандура, Р.Уолтер під агресією розуміли сильну активність, прагнення до самоствердження.

3) Під агресією розуміються акти ворожості, атаки руйнування, тобто дії, що шкодять іншій людині або об'єкту. Людська агресивність є поведінкова реакція, що характеризується проявом сили в спробі нанести шкоду або збиток особистості суспільству [4].

4) Агресія - реакція, у результаті якої інший організм одержує болючі стимули (А.А.Булгаков).

5) Агресія - фізична дія, погроза такої дії з боку однієї особи, що зменшують волю, генетичну пристосованість іншої особи (О.Ф.Кенберг).

6) В.Ф.Сафін вважає, що агресія - злісна, неприємна, що заподіює біль навколишнім, поведінка. З цієї безлічі визначень агресії жодне не є вичерпним і загальновживаним.

У підлітковому житті нерідко зустрічаються форми насильницького поводження, обумовленого в термінах «задерикуватість», «драчливість», «озлобленість», «жорстокість». А.Басс розуміє агресію як «реакцію», в результаті якої організм одержує болючі стимули [3].

Формулювання мети статті (постановка завдання)

Теоретично обґрунтувати та експериментально вивчити прояви агресивних тенденцій у поведінці підлітків з різним рівнем самооцінки. Завдання дослідження:

1. Провести теоретичний аналіз сучасних досліджень агресивної поведінки та самооцінки підлітків.

2. Виявити рівень самооцінки підлітків.

3. Визначити прояви агресивної поведінки підлітків з різним рівнем самооцінки.

4. Провести корекцію агресивної поведінки та розвиток адекватної самооцінки підлітків.

Виклад основного матеріалу дослідження

Агресивна поведінка - це будь- яка форма поведінки, націлена на образу чи заподіяння шкоди іншій живій істоті, яка не бажає подібного звернення, - пишуть Р.Берон і Д.Річардсон, підкреслюючи при цьому не емоційний чи мотиваційний аспект, а саме поведінковий аспект прояву агресії. Отже, якщо агресивна поведінка і агресивність - це різні, хоча і пов'язані між собою поняття, то і природа їх повинна бути різною. Агресивна поведінка - це завжди цілісний акт, який проявляється в різних складних обставинах на протязі всього життя людини [1].

Природа агресивних форм поведінки полягає не в окремих психологічних утвореннях, якостях або властивостях, а в рамках єдиної структурно організованої та цілісної системи. Іншими словами, людину, що демонструє стійку агресивну поведінку повинні відрізняти специфічний набір установок та ціннісних орієнтацій, специфічна структура його самосвідомості. Науково обґрунтованими і досить цікавими для батьків, педагогів, психологів є характеристики форм агресивних реакцій, які виділили А.Басс та А.Дарки: фізична агресія, непряма агресія, роздратування, негативізм, образа, підозрілість, вербальна агресія, почуття провини [2].

Подібні форми агресії в тій чи іншій мірі зустрічаються в поведінці підлітків. Ці форми представляють собою своєрідний захисний механізм.

Агресія також може бути обумовлена типовими для підлітків формами поведінки, заснованими на реакціях імітації, наслідування та зараження [7].

Традиційно, в психології, засновником вивчення проблеми самооцінки людини вважається Вільям Джеймс. У самооцінці він бачить тільки самовдоволення суб'єкта або ж, навпаки, невдоволення собою. У його розумінні самооцінка є емоційним компонентом. В даний час можна виділити три підходи до того, чим є самооцінка і як вона представлена в самосвідомості індивіда.

1. Самооцінка є частиною концепції «Я», що позначається як «емоційно - ціннісне» ставлення до себе (Берні, 1986; Столін, 1983; Соколова, 1989; Wylie, 1979). У рамках цього підходу автори, як правило, або ототожнюють самооцінку з емоційно-ціннісним ставленням (ЕЦС) до себе, або визначають її як частину ЕЦС, часто ототожнюючи з самоповагою (Пантелеєв, 1991). Таке уявлення є найбільш поширеним.

2. Самооцінка розуміється як когнітивна підструктура (або схема), яка узагальнює минулий досвід особистості й організує та структурує нову інформацію про «Я», тобто фіксує знання суб'єкта про себе (Кон, 1978; Тульчинський, 1996). Самооцінка - це образ «Я» суб'єкта [6].

3. Самооцінка - це наявність критичної позиції індивіда стосовно того, чим він володіє, але це не констатація наявного потенціалу, а саме оцінка його з точки зору певної системи цінностей.

У загальному вигляді поняття самооцінки можна сформулювати так:

Самооцінка - це оцінка особистістю самої себе, своїх можливостей, здібностей, якостей і місця серед інших людей.

Самооцінка відноситься до фундаментальних утворень особистості. Вона в значній мірі визначає її активність, ставлення до себе й інших людей. Самооцінка - цінність, значимість, якими наділяє себе людина як цілком, так і окремі сторони своєї особистості, діяльності, поведінки. Основу самооцінки становить система цінностей індивіда.

Самооцінка виконує регуляторну і захисну функції, впливаючи на поведінку, розвиток особистості, її взаємини з іншими людьми. Відображаючи ступінь задоволеності або незадоволеності собою, самооцінка створює основу для сприйняття власного успіху чи неуспіху, для рівня домагань. Розрізняють загальну і особисту самооцінку. Самооцінка може бути високою і низькою, різнитися за ступенем стійкості, самостійності, критичності [5].

З метою вивчення агресивності у підлітків з різним рівнем самооцінки нами проводилось дослідження на базі загальноосвітньої школи № 9 м.Слов'янська Донецької області. У дослідженні взяли участь 66 учнів підліткового віку (8 -а та 8-б класи, 13-14 років, з них 33 хлопця і 33 дівчини).

В експерименті використовувалась серія діагностичних методик: методика «Дослідження самооцінки особистості» С.А.Будассі; тест «Самооцінка психічних станів» Г.Айзенка; діагностика стану агресії» опитувальник А.Басса - А.Дарки; тест агресивності (опитувальник Л.Г.Почебут); методика «Діагностика агресивної поведінки» Є.П.Їльїна, П.А. Ковальова. Обробка результатів дослідження здійснювалась за допомогою рангової кореляції К.Спірмена.

За результатами дослідження підлітки були поділені на 3 групи: із завищеною самооцінкою 34 дитини (52%), тобто у цих підлітків уявлення про себе не включає в себе недоліків, у них відбувається гостре емоційне «відштовхування» всього, що порушує уявлення про себе. З адекватною самооцінкою виявилося 20 дітей (32%), та низькою самооцінкою 12 дітей (16%), тобто ці підлітки не вбачають у собі позитивних рис, вони занадто критичні до себе, невпевнені в собі.

Встановлено, що переважним видом агресивної поведінки серед дівчат підлітків є вербальна агресія. У хлопців підлітків за формами прояву агресивних реакцій домінує фізична агресія.

Доведено, що підлітки із завищеною самооцінкою мають домінуючи показники за такими видами агресії як: фізична агресія (65%), непряма агресія (60%), роздратування (67%), фізична агресія (60%), вербальна агресія (52%), предметна агресія (46%), емоційна агресія (55%).

Особливість підлітків із завищеною самооцінкою полягає в тому, що вони некритичні до себе, вони знецінюють оточуючих, тому їх самооцінка не виконує функцію блокування агресивної поведінки. Єдине утворення, яке блокує агресивну поведінку є почуття провини. У підлітків із завищеною самооцінкою ця риса характеру не розвинена, що і зумовлює їх схильність використовувати несоціалізовані форми агресії.

Визначено розподіл складових агресії у підлітків із адекватною самооцінкою рівномірний, незначно переважає вербальна (40%) і непряма (40%) агресії, тобто це соціалізовані форми агресії.

У підлітків із заниженою самооцінкою переважають такі показники: аутоагресія (60%) і образливість (48%), та емоційна агресія (35%). Підлітки із заниженою самооцінкою переконані в тому, що вони є поганими, а також відчувають докори сумління.

Рангова кореляція за К.Спірменом показала, що рівень вираженості агресивних реакцій корелює зі самооцінкою особистості, загальна тенденція полягає в наявності прямого зв'язку: чим вище рівень самооцінки, тим вище показники загальної агресії і різних її складових. Занижена самооцінка підлітка, яка теж є неадекватною, впливає на агресивну поведінку підлітків, а саме на аутоагресію. Тобто тенденція, яка спостерігається полягає в тому, що більш агресивні підлітки частіше мають крайню, екстремальну самооцінку - або надзвичайно високу, або вкрай низьку. Для неагресивних підлітків більш характерною тенденцією є поширеність середньої за рівнем самооцінки.

Нами була проведена програма корекції агресії та розвитку адекватної самооцінки підлітків з використанням активних засобів (рольових ігор, проективних малюнків, вправ: на розвиток внутрішньої мотивації, мотивації досягнення, вольової саморегуляції), яка позитивно вплинула на розвиток мотиваційної сфери, формування свідомості та самосвідомості підлітків.

Висновки

Показано, що застосування спеціальної програми корекції агресивної поведінки та розвитку адекватної самооцінки суттєво зменшило прояв фізичної, вербальної та непрямої агресії у поведінці підлітків і сприяло формуванню адекватної самооцінки у 60% підлітків. Проведений формувальний експеримент дає підстави констатувати досягнення позитивних поведінкових змін, усунення агресивних проявів у стосунках, розвиток вміння контролювати свої емоції, проявляти толерантність під час спілкування.

Перспектива дослідження - вивчення прояву агресії в різних вікових періодах особистості.

Список використаних джерел:

1. Агрессия и психическоездоровье / под ред. Т.Б.Дмитриевой, Б.В.Шостаковича. - СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2002. - 464 с.

2. Агрессия у детей и подростков. Учебноепособие / По ред. Н.М.Платоновой. - СПб.: Речь, 2004. - 336 с.

3. Алфимова М.В. Психогенетикаагрессивности / М.В.Алфимова,

В.И.Трубников // Вопросыпсихологии. - М., 2000. - № 6. - С. 112 - 123.

4. Бреслав Г.Э. Психологическаякоррекциядетской и подростковойагрессивности: Учебноепособие для специалистов / Г.Э.Бреслав. - СПб.: Речь, 2004.- 144 с.

5. Захарова А.В. Структурно-динамическая модель самооценки / А.В.Захарова // Вопросыпсихологии, 1989. - № 1. - С.5-18.

6. Кон И.С. Психологияполовыхразличий / И.С.Кон //Вопросыпсихологии.

- М., 1981. - № 2.- С.154-159.

7. Масагутов P.M. Детская и подростковаяагрессия (психопатологические и социально-психологическиеаспекты) / Р.М.Масагутов. - Уфа: Изд-во УГНТУ, 2002. - 101 с.

Размещено на Allbest.ru