Формування емоційної сфери у підлітковому віці як соціально-педагогічна проблема

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування емоційної сфери у підлітковому віці як соціально-педагогічна проблема

Дмитро Ананьєв (студент ІІ курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету педагогіки та психології)

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, професор Омельяненко С.В.

Анотація

У статті розкриваються особливості емоційної сфери підлітків. Розглядаються дослідження, які присвячені вивченню особливостей емоційної сфери у підлітковому віці.

Ключові слова: емоційна сфера, формування емоційної сфери, підлітковий вік, емоції, емоційна сфера підлітків.

Постановка проблеми

Емоційна сфера пронизує все наше життя. Сучасне соціальне середовище з його інформаційним перевантаженням, нестабільністю, напруженим ритмом життя, безліччю варіантів шляхів самовизначення висуває нові вимоги до ресурсів емоційної сфери особистості. Найбільш гостро наслідки недостатності її формування проявляються в підлітковому віці: ситуація погіршується інтенсивним психофізіологічним розвитком, емоційною нестабільністю, імпульсивністю, підвищеною вразливістю і особливою чутливістю підлітка до впливів середовища. Дослідження формування емоційної сфери підлітків є актуальною соціально-педагогічною проблемою.

У дослідженнях авторів, П. Якобсона, Л. Божович та А. Ольшаннікової, зазначається, що підлітковий період є сенситивним періодом для розвитку емоційної сфери особистості. На перший план виходять емоції і почуття підлітка. Підлітковий вік характеризують як період підвищеної емоційності, що проявляється в легкій збудливості та частій зміні настроїв. На цьому етапі дитина начебто переходить з періоду дитинства в новий стан - дорослого життя, що є складнішим, ніж життя дітей, і зовсім не всі дорослі люди відчувають себе комфортно в ньому. Підлітку ж доводиться у відносно короткий період освоювати цю сферу у всій складності. Він стає вразливим^ емоційно нестійким, виявляє почуття невпевненості, тривожності, відсутнє почуття безпеки, захищеності. Й нерідко це призводить до порушення розвитку його емоційної сфери, адже часто він знаходиться в стресовому стані. Тож для уникнення не тільки психічних, а й фізичних відхилень, важливим є правильний розвиток емоційної сфери [6].

У цей період відбувається пошук власного «Я», сенсу життя, інтерес до свого внутрішнього світу, гостре самопідкреслення своїх бажань і поривів, причому без усякого урахування того, наскільки вони реалізовані. Оскільки провідною діяльністю у підлітків є інтимно-особистісне спілкування з однолітками, у цей час відбувається становлення якісних новоутворень, трансформація взаємин з дорослими та однолітками, освоєння нових способів соціальної взаємодії, а також закладаються основи свідомої поведінки.

Аналіз досліджень і публікацій

Поняття «емоційна сфера» часто зустрічається в дослідженнях таких авторів, як Дж. Боублі, І.В. Дубровіна, Я. Корчак, А.А. Крилов, І.Я. Лернер, А.Х. Пашина, А.М. Прихожан та ін. При цьому одноголосності дослідників при трактуванні поняття «емоційна сфера» не спостерігається. Деякі науковці розглядають емоційну сферу у зв'язку з мотивами (В. С. Мерлін) або з емоційно-чуттєвим досвідом людини (І. Я. Лернер).

Т. С. Кириленко визначає емоційну сферу як чуттєву, пристрасну сферу психіки, в якій виникають і живуть емоційні феномени - емоції та почуття індивіда, емоційні реакції, емоційні властивості та стани та її процеси відображають ставлення людини до значущих для неї об'єктів, явищ і подій у формі переживань [4].

Мета статті полягає у розкритті особливостей емоційної сфери у підлітків та дослідженні ефективності методів формування емоційної сфери у підлітковому віці.

Виклад основного матеріалу (результатів дослідження)

Проблема розвитку емоційної сфери не є новою як для вітчизняних, так і закордонних вчених-психологів. Однак слід зазначити недостатню вивченість питання, присвяченого формування емоційної сфери в цілому. В психолого-педагогічній літературі зустрічається досвід формування і розвитку окремих компонентів емоційної сфери: позитивного ставлення до діяльності, формування адекватної самооцінки, зниження рівня тривожності тощо.

Як зазначає Т. Кириленко, емоційна сфера - це цілісне інтегративне утворення, виражене як у внутрішньому (емоційні переживання), так і зовнішньому (емоційні прояви) просторі особистості . Під емоціями в психологічній науці розуміють психічне відображення у формі безпосереднього пристрасного переживання життєвого сенсу явищ та ситуацій, зумовленого відношенням їх об'єктивних властивостей до потреб суб'єкта. З позицій розуміння емоційної сфери Т. Кириленко визначає останню як чуттєву, пристрасну сферу психіки, в якій виникають і живуть емоційні феномени - емоції та почуття індивіда, емоційні реакції, емоційні властивості та стани та її процеси відображають ставлення людини до значущих для неї об'єктів, явищ і подій у формі переживань [4].

Отже, першим компонентом емоційної сфери є емоції. Здійснивши аналіз психолого-педагогічної літератури О. О. Лазуренко було виявлено, що в дослідженнях емоцій склалось декілька напрямків дослідження: тлумачення сутності емоцій, створення теорій з метою пояснення природи емоційних станів, вияв змін у зовнішньому образі (міміці, пантоміміці, вокалізації) [5].

Одним із компонентів емоційної сфери є почуття. Це одна з форм відображення дійсності, що виражає суб'єктивне ставлення людини до задоволення його потреб [4]. Вчені стверджують, що емоція в процесі еволюції виникла раніше почуттів, вона притаманна не лише людині, а й тварині, і виражає ставлення до задоволення фізіологічних потреб. Почуття ж розвились на базі емоцій під впливом розуму в процесі формування суспільних відносин і притаманні лише людині. Почуття значно триваліші, ніж емоції і характеризуються стійкістю емоційного ставлення до предметів, явищ, інших людей.

Ще одним компонентом емоційної сфери є тривожність - властивість особистості, що виявляється у схильності до переживання психічного стану тривоги і пов'язане з очікуванням неблагополуччя в різних видах діяльності [4].

І останнім, четвертим компонентом емоційної сфери є самооцінка - оцінка особистістю самої себе, своїх якостей, здібностей і місця серед інших людей. Вона здійснюється через спостереження за собою, своїми вчинками, ставленням до себе з боку навколишніх, аналіз своїх почуттів і переживань, мотивів і вчинків, досягнень і невдач, а також через порівняння себе з іншими людьми [4].

Розвиток емоційної сфери є найважливішим аспектом розвитку особистості в цілому. Проблеми емоційної регуляції з особливою гостротою виникають на перехідному етапі від молодшого шкільного до підліткового віку. Важливим є відстеження і за необхідності коригування динаміки розвитку емоційної сфери. Оскільки за відсутності цілеспрямованого формування емоційної сфери особистості в умовах стихійного розвитку особистість стає нездатною до саморегуляції власної діяльності.

Для емоційної сфери підліткового віку, як вказує М. Є. Варій, характерними є:

досить велика емоційна збудливість, а тому підлітки відрізняються дратівливістю, бурхливим проявом своїх почуттів, пристрастю: вони із великим бажанням беруться за цікаву справу, пристрасно відстоюють свої погляди, обурюються через будь-яку несправедливість до себе чи своїх друзів;

велика стійкість емоційних переживань у порівнянні із молодшими школярами; зокрема підлітки довго не забувають образ;

характерне очікування страху; за дослідженнями В. Кисловської, саме у підлітковому віці спостерігається найвищий рівень тривожності;

суперечливість почуттів: досить часто підліток захищає свого друга, розуміючи його неправоту; володіючи розвинутим почуттям гідності вони можуть заплакати від образи, хоч плакати соромно;

виникають переживання не тільки щодо оцінювання їх іншими людьми, але і щодо самооцінки, оскільки у цьому віці відбувається розвиток самосвідомості;

досить сильно розвинуте почуття прив'язаності до групи, а тому вони боляче переживають осуд товаришів, ніж осуд дорослих чи вчителя; спостерігається у цьому віці страх бути невизнаним групою;

висока вимогливість до дружби, в основі якої лежить не спільна гра, як у молодших школярів, а спільність інтересів, моральних почуттів;

дружба у підлітків більш вибіркова й інтимна, є більш тривалою [1].

В експериментальному дослідженні ми зосередились на виявленні проблем емоційної сфери та визначенні структурних та змістовних елементів програми корекції та гармонізації формування емоційної сфери на основі результатів емпіричного дослідження. Дослідження проводилось на базі спеціального навчально-виховного комплексу - загальноосвітнього навчального закладу І-ІІІ ступенів №26. Контингент досліджуваних - підлітки віком від 13 до 15 років, з них представники чоловічої статі - 11, жіночої статі - 10.

Як діагностичний інструментарій були використані: самооцінюючий тест «Характеристики емоційності» за Є. П. Ільїним та «Чотиримодальний тест-опитувальник» Л. А. Рабиновича.

Самооцінюючий тест «Характеристики емоційності» за Є. П. Ільїним дозволяє виявити виразність різних характеристик емоцій: емоційної збудливості, інтенсивності емоцій, стабільності, впливу на ефективність діяльності [8].

«Чотиримодальний тест-опитувальник» Л. А. Рабиновича дозволяє виміряти частоту й інтенсивність переживання досліджуваним основних чотирьох емоцій: радість, гнів, печаль, страх. А також визначити модальну структуру емоційності при спілкуванні з однолітками [2].

Згідно з результатами дослідження емоційної сфери за самооцінюючим тестом «Характеристики емоційності» за Є. П. Ільїним було виявлено, що 6 досліджуваних мають емоційну збудливість та тривалість емоцій, інтенсивність емоцій переважає серед емоційних особливостей у 8 осіб, емоції тривалі і чинять негативний вплив на спілкування та діяльність у 3 досліджуваних, у 4 не виявлено домінування певних емоційних особливостей.

За результатами «Чотиримодального теста-опитувальника» Л. А. Рабиновича маємо такі показники: у 10 досліджуваних виявилася домінуючою емоція радості, у 3 - домінуюча емоція гнів, 4 учнів - страх є домінуючою емоцією, і відповідно ще у 4 досліджуваних домінуючої емоцією є печаль.

Отримані дані свідчать, що домінування радості мають досить стійкі позитивні зв'язки із проявом гніву й негативні зв'язки із проявом печалі. Тобто, якщо у досліджуваного радість виявилася домінуючою емоцією, то гнів майже у всіх випробуваних визначається, як друга емоція по величині після радості, і, навпаки, печаль виступає останньою або ж передостанньою по впливу на підлітків. Домінування гніву деякою мірою пов'язане зі зниженим проявом страху.

Однією з ефективних форм корекційної роботи з метою гармонізації формування емоційної сфери підлітків є соціально-психологічний тренінг, методи якого спрямовані на розвиток уміння адекватно сприймати себе й оточуючих, здатності гнучко реагувати на ситуації, негативні емоції, умінню релаксувати та здатності до саморегуляції, а також забезпеченні емоційного комфорту.

За результатами проведених двох одноденних соціально-психологічних тренінгів з підлітками показники негативних емоцій дещо зменшились та з'явилось бажання у продовженні таких занять. Не виключаючи нестійкості позитивних змін за такий короткий час, саме бажання досліджуваних у продовженні роботи тренінгу, виявляє такий чинник негативного емоційного фону як недостатність позитивного міжособистісного спілкування та недостатнє приділення уваги емоціям підлітків.

Проведені дослідження емоційних станів підлітка доводять необхідність своєчасного проведення корекційної роботи. Суть корекційно-профілактичної програми тренінгу повинна полягати у його спрямуванні на створення індивідуальних і групових корекцій емоційної сфери підлітка, який схильний до переживання нестабільних емоційних станів, та забезпечувати її гармонізацію. У корекційно- профілактичній роботі щодо гармонізації емоційної сфери підлітків важливо застосовувати комплексний підхід, а саме соціально-педагогічні тренінги, педагогічні заходи, залучення батьків до виховної роботи. Під час такої роботи підбираються ті методи, які є найдієвішими для конкретних ситуацій та головним орієнтиром залишаються якісні позитивні зміни у стосунках підлітка із самим собою та іншими людьми.

Отже, програма профілактики та корекції повинна будуватися на технологіях впливу на підлітка, що стимулюватимуть його власну активність з метою розкриття внутрішнього потенціалу подолання дисгармонійних емоційних станів.

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження

Отже, характеризуючи особливості емоційної сфери сучасних підлітків, необхідно, перш за все, відзначити її особливу вразливість, схильність до виникнення підвищеної тривожності, схильність до депресивних станів, нейротизму, агресії і т.д. емоційний сенс життя корекційний

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів означеної проблеми і потребує подальшого вивчення. Перспективами подальшого дослідження є розробка соціально-педагогічних рекомендацій та програм, призначених для корекції підвищеного емоційного фону підлітків

Бібліографія

1. Варій М. Й.Загальна психологія. Навчальний посібник / 2-ге видан., випр. і доп. - К.: «Центр учбової літератури», 2007. - 968 с.

2. Вилюнас В.К. Основные проблемы психологической теории эмоций // Психология эмоций. Тексты / под ред. В. Вилюнаса, Ю. Гиппенрейтер. - М.: Изд-во МГУ, 1993. - С.13-20.

3. Ильин Е. И. Эмоции и чувства / Е. И. Ильин. - СПб., 2001. - 752 с.

4. Кириленко Т. С. Психологія: емоційна сфера особистості: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - К.: Либідь, 2007. - 256с.

5. Лазуренко О. О. Психологічний аналіз основних напрямків дослідження емоційної сфери // Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПНУ. - С. 83-92.

6. Ольшанникова А. Змоции и воспитание / А. Ольшанникова. - М.: Знание, 1983. - 80 с.

7. Скаковська Л. А. Особливості психологічної корекції емоційної сфери підлітків / Л. А. Скаковська.

8. Иванова, О. А. Конфликтология в социальной работе: учебник и практикум для академического бакалаврата / О. А. Иванова, Н. Н. Суртаева. - Москва : Издательство Юрайт, 2019. - 282 с.

Размещено на Allbest.ru