Інтеграція психологічної складової професійної підготовки фармацевтів

Размещено на http://www.allbest.ru

Івано-Франківський національний медичний університет

Інтеграція психологічної складової професійної підготовки фармацевтів

Гадяк Ірина Василівна кандидат фармацевтичних наук, асистент кафедри хімії, фармацевтичного аналізу та післядипломної освіти

Анотація

У статті розглядаються психолого-професійні аспекти діяльності фармацевтів. Досліджено аспекти підготовки фахівців фармацевтичної галузі в Україні в аспектах Євроінтеграції, концепти забезпечення громадського здоров'я (Глава 22 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС від 21.03.2014 р.) та кореляцію даного феномену із психологічною підготовкою фармацевтичних фахівців.

Розглянуто психолого-педагогічну проблематику підготовки фармацевта в Україні : ступеневість освіти у ЗВО формалізований навчально- науковий підхід, відсутність належної психологічної допомоги. Досліджено форми, методи педагогічно-психологічної підготовки фармацевтів -- включно із перевагами та недоліками. Окреслено проблеми професійної підготовки фахівців-фармацевтів крізь призму Основ законодавства України про охорону здоров'я № 2801-XII від 19.11.1992 р. (редакція від 19.08.2022 р.).

Здійснено огляд стилістики кадрового фармацевтичного забезпечення у ЄС, США та деяких розвинених країнах світу. Означено акмеологічні (розвиткові) аспекти підготовки фармацевтів до професійної діяльності. Виокремлено термін «неперервної фармацевтичної освіти» як основи боротьби із фаховими психологічними стресами.

Окреслено психологічні аспекти діяльності фармацевтів (провізорів) під час виконання професійних обов'язків. Розтлумачено психологічний підтекст терміну «фармацевтична опіка». Перелічено стрес-індуковані фактори роботи провізора (фармацевта) під час роботи з клієнтом -- в Україні, ЄС та США (залежно від національно медико-аптечної та медико-клінічної системи обслуговування) відповідно.

Розглянуто вплив пандемії COVID-19 на професійно-педагогічні компетентності працівників фармацевтичної галузі. Виокремлено методи психологічної підтримки фармацетів (провізорів) під час стрес-індукованих подій (COVID-19, повномасштабне вторгнення РФ в Україну).

Окреслено віхові риси корелятивного зв'язку між психологічним станом фармацевта та його професійним становищем як помічника потенційного клієнта. Гіпотетизовано аспекти використання NLP (нейролінгвістичного програмування) як інструменту боротьби із стресом фармацевта. професійний фармацевтичний навчальний

Надано авторський погляд на проблему психологічного навантаження працівників фармацевтичної галузі, а також -- пропозиції щодо превенції емоційного вигорання (burnout) зазначених осіб.

Ключові слова: фармацевтична підготовка, психолого-педагогічна підготовка, професійне навантаження, навчально-теоретична фармацевтика, нейролінгвістичне програмування.

Hadiak Iryna Vasulivna Candidate of Pharmaceutical Sciences, assistant of the Department of Chemistry, Pharmaceutical Analysis and Postgraduate Education, Ivano-Frankivsk National Medical University

INTEGRATION OF PSYCHOLOGICAL COMPONENT PROFESSIONAL TRAINING OF PHARMACISTS

Abstract

The article examines the psychological and professional aspects of pharmacists' activities. Aspects of training of pharmaceutical specialists in Ukraine in terms of European integration, concepts of public health provision (Chapter 22 of the Association Agreement between Ukraine and the EU dated 03.21.2014) and the correlation of this phenomenon with psychological training of pharmaceutical specialists were studied.

The psychological-pedagogical problems of pharmacist training in Ukraine were considered: the level of education in higher education institutions, the formalized educational and scientific approach, the lack of proper psychological assistance. Forms and methods of pedagogical and psychological training of pharmacists were studied, including their advantages and disadvantages. The problems of professional training of pharmacists are outlined through the prism of the Fundamentals of Ukrainian legislation on health care No. 2801-XII dated November 19, 1992 (edition dated August 19, 2022).

A review of the style of personnel pharmaceutical support in the EU, the USA and some developed countries of the world was carried out. Acmeological (developmental) aspects of training of pharmacists for professional activity are defined. The term "continuous pharmaceutical education" is singled out as the basis for combating professional psychological stress.

The psychological aspects of the activities of pharmacists (pharmacists) during the performance of their professional duties are outlined. The psychological implication of the term "pharmaceutical care" is explained. Stress-induced factors of the work of a pharmacist (pharmacist) while working with a client are listed -- in Ukraine, the EU and the USA (depending on the national medical-pharmacy and medical-clinical service system), respectively.

The impact of the COVID-19 pandemic on the professional and pedagogical competences of employees of the pharmaceutical industry is considered. Methods of psychological support of pharmacists (pharmacists) during stress-induced events (COVID-19, full-scale invasion of the Russian Federation in Ukraine) are highlighted.

The landmark features of the correlative relationship between the pharmacist's psychological state and his professional position as an assistant to a potential client are outlined. Aspects of using NLP (neuro-linguistic programming) as a tool to combat pharmacist stress are hypothesized.

The author's view on the problem of the psychological burden of employees of the pharmaceutical industry is provided, as well as - suggestions on the prevention of emotional burnout (burnout) of the mentioned persons.

Keywords: pharmaceutical training, psychological-pedagogical training, professional workload, educational and theoretical pharmacy, neurolinguistic programming.

Постановка проблеми. Діяльність фармацевта є суспільно-значущою, проактивною та галузевою сферою зайнятості. Окрім професійного аспекту, існує психологічний -- виконання фахової, стрес-продукуючої діяльності (обслуговування, відпуск клієнта, консультації, робота зі звітністю). За таких умов, першочергового значення набуває не лише фахово-компетентнісне (підготовка фахівців фармації), але й дотичне (психологічна підготовка фармацевта) теоретико-прикладне навчання провізорів (фармацевтів). Актуальним є розгляд зазначеної проблематики із практичної (Україна -- ЄС -- США та можливість вітчизняної рецепції певних практик) та теоретико- доктринальної (базові погляди психологів-науковців, застосовні до фармацевтичного працівника) площин.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Необхідно відмітити часткову недослідженість проблеми психологічної підготовки фармацевта в умовах глобалізаційного сьогодення. Основу галузевої доктринальної думки складають праці В. Толочко, І. Міщенко, Л. Кайдалової, однак дані дослідження здебільшого висвітлюють проблеми професійної інтеграції фармацевта (провізора), та рідше -- психологічних аспектів його зайнятості.

Деякі із робіт вітчизняних вчених присвячені загальній науці та теорії професійної підготовки фармацевта (провізора) у закладах освіти різних рівнів, як-от коледжі, ЗВО (заклади вищої освіти) та ін. без окреслення феномену «фармацевтична психологія» (І. Бойчук). Найбільш повне та ґрунтовне дослідження психолого-педагогічних аспектів фармацевтичної підготовки в Україні здійснене В. Кіщуком під час вивчення акмеологічного виміру фармацевтичної підготовки та аналізу професійної підготовки фармацевтичних працівників (провізорів) крізь призму психологічної та педагогічної наук.

Іноземні дослідження психологічної інтеграції підготовки фармацевта (провізора) відзначаються високим рівнем комплексності. Результатом аналізу Й. Лії та С. Ларссон щодо «психологізації» фармацевтики у Фінляндії стала поява терміну «ментальні вікна» (як прояв емоційного вигорання фахівця). Праця Е. Елбеддіні визначила аспекти ментально-психологічної негативізації фармацевта, викликані пандемією COVID-19. Дослідження Р. Карпентера, Д. Зільберман та Й. Такемото розтлумачує вплив «командного (групового) навчання» на формування комунікативно-психологічних компетентностей майбутнього фармацевта (провізора). Галузеві розробки З. Назар та Х. Назар дозволяють виокремити підходи до визначення терміну «психологічна безпека фармацевта» крізь призму відповіді ним на «ситуації миттєвого реагування».

Мета статті -- дослідити особливості інтегративно-психологічного пристосування фармацевтів (провізорів) до сучасних глобалізаційно- цифрових реалій власної професії.

Виклад основного матеріалу. Аспекти психолого-професійної підготовки фармацевта варто розподілити на декілька хронологічних періодів : здобуття фахової освіти (т. зв. «дипломована підготовка»), освітня практика (в рамках програми / курсу) та отримання відповідного освітнього ступеню (для фармацевтів /провізорів, на відміну від лікарів, в Україні та ЄС доступні програми «бакалавр» та «магістр») і перехід до галузевої практичної зайнятості (аптеки, фармацевтичні компанії тощо).

Програми фахової фармацевтичної підготовки, на жаль, наділені «психолого-підготовчим елементом» лише частково. Відсутність вивчення аспектів психологічного сприйняття здобувачами освіти за шифром 226 (фармацевтика або промислова фармація) можливих «духовних викликів» підтверджується аналізом Стратегії розвитку медичної освіти в Україні від 27.02.2019 р. у котрій відсутній «персональний елемент» як частина розвитку медичної системи України [1].

Примітно, що дискурсна проблематика психологічної підготовки фахівця-фармацевта в Україні має здебільшого теоретичну форму вираження. Вищезгаданий В. Кіщук вважає, що вітчизняна медична система не відповідає ринково-економічним та фаховим потребам фармацевтичного середовища. Галузеве нормативне регулювання не враховує необхідності видозмін фармацевтично-кадрової політики. Водночас, система підготовки кадрів (фармацетів, провізорів) в Україні не відповідає стратегізації фармацевтичної галузі як складника народного господарства (де-факто, національної економіки) [2].

Необхідно погодитися з даним твердженням, адже профільне законодавство в галузі фармацевтики представлене в Україні здебільшого «опосередкованими НПА», як-от Закон України «Про лікарські засоби», Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (щодо базових правил відпуску лікарських засобів), а також -- профільним Наказом Міністерства охорони здоров'я України (МОЗ) № 818 від 12.12.2006 р. «Про вдосконалення атестації провізорів і фармацевтів» (редакція від 30.03.2021 р.). Як бачимо, подібне регулювання має «вертикальний характер» та визначає виключно обов'язки, а не права фармацевта -- за системою «згори донизу» (імперативно-декларативний підхід).

Вищеокреслена нормативно-правова проблема породила необхідність фахового дослідження щодо визначення правової природи терміну «психологічна підготовка фармацевтів». Оновлене «акмеологічне дослідження» фармацевтичних компетентностей від згаданого В. Кіщука дозволяє говорити про необхідність формування психологічної стійкості фармацевта як прямої передумови виконання ним професійних (галузевих) завдань. На переконання автора, «акмеологія фармацевтики» -- пошук апріопріативного навчально-наукового рішення, що застосовується ЗВО на засадах деформалізації (індивідуального підходу до окремого здобувача освіти) та враховує «психологічний портрет» здобувача освіти педагогом (надавачем освіти, викладачем) [3].

Дану позицію можна вважати контекстною, проте вона не висвітлює аспектів впровадження акемологічного наукового-фармацевтичного підходу в умовах функціонування Закону України «Про освіту», та особливо -- Закону України «Про вищу освіту», якими передбачається повна автономія ЗВО (закладів вищої освіти) та знижується аспект підконтрольності ЗВО, приміром, Міністерству охорони здоров'я України (МОЗ). Поміж тим, успішна психолого-педагогічна фармацевтична кампанія -- не лише запорука особистісної реалізації майбутніх фармацевтів та здобувачів освіти за спеціальністю 226 (фармацевтика або промислова фармація), але й елемент підвищення статусу вітчизняного науково-професійного (навчального) простору як ефективного, що є особливо важливим в умовах виконання Глави 22 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС від 21.03.2014 р.

Відтак, положення Глави 22 Угоди про асоціацію з ЄС [4] встановлюються аспекти співробітництва України та Європейського Союзу в галузі громадського здоров'я. Відповідно до ст. 427 Документу, одним із завдань співробітництва «Україна - ЄС» є навчання персоналу (підвищення кваліфікації) системи охорони здоров'я України. Фармацевти (провізори), маючи статус фармацевтичного (медичного) працівника, відповідно до ст. 77 Основ законодавства про охорону здоров'я України, наділяються певним масивом прав, проте серед них не наявно права на психологічну допомогу або психолого-професійне забезпечення. Подібні положення, водночас, контрастують зі ст. 2 та ст. 5-1 Кодексу законів про працю України відносно непорушності забезпечення трудових прав зайнятих осіб та реалізації прав останніх на працю. Дані права є позитивними, адже відповідають приписам Конституції України щодо демократизму, соціально-правового державного курсу України (ст. 1 КУ), визнання людини найвищою соціальною цінністю (ст. 3 КУ) та права громадян на працю (ст. 43 КУ). Отже, норми законодавства України в галузі медицини та статусу фармацевтичного (медичного) працівника суперечать положенням Основного закону, чим порушують положення ч.2 ст. 8 Конституції України щодо презумпції відповідності НПА акту найвищої юридичної сили.

Враховуючи вищезазначене, виникає «подвійна медична колізія» -- в Україні існує проблема навчально-наукового та професійно-робочого несприйняття психологічної складової професії фармацевта (провізора), що контаргументується із вітчизняним конституційним (Конституція України), освітнім (Закон України «Про вищу освіту»), трудовим (Кодекс законів про працю України), а також -- міжнародно-євроінтегративним законодавством, дотичним до України (Угода про асоціацію між Україною та ЄС). Отже, «психологічний комфорт» є терміном, на часі неспівставним із риторикою вітчизняного освітньо-фармацевтичного та фармацевтично-фахового (професійного) цехів.

Проблеми фахової психологічної підготовки формату «фармацевтичне навчання -- фармацевтична професія в Україні» представлено у Табл.1.

Таблиця 1

Фармацевтична професія в Україні : проблематика психолого- педагогічної інтеграції майбутніх фахівців

Варіантом вирішення проблеми психоло-педагогічної підготовки працівників фармацевтичної галузі в Україні може бути визнано т. зв. «неперервну професійно-фармацевтичну освіту». Вітчизняна вчена Л. Кайдалова переконана, що на рівні коледжів (переддипломна освіта), закладів вищої освіти та власне післядипломної освіти здобувачам необхідно забезпечити належний рівень «психологічного комфорту». Окрім того, психологія як дисципліна повинна вивчатися майбутнім фармацевтом не лише в контексті світопізнання, але й самопізнання водночас. Вчена пропонує продукувати (стимулювати) викладання у ЗВО України фахових дисциплін для підвищення психологічної компетентності здобувача фармацевтичної освіти, як-от соціальна психологія, медична етика, комунікативна та управлінська психологія тощо [5].

Потрібно погодитись із твердженням про зв'язок термінів «психологічний комфорт» та «психологічна освіта», висловленим вище. Варто додати, що психологія спілкування -- комунікативний феномен, важливий для фармацетів (провізорів) щодо спілкування із різними категоріями осіб (люди похилого віку, особи із хронічними хворобами, персоналії із психологічною проблематикою). У такий спосіб формується теоретико- практичний зв'язок між навчальним процесом та професійним працевлаштуванням фармацевта.

Враховуючи ґрунтовність доктринально-теоретичного та нормативноправового аналізу проблематики психологічної інтеграції майбутніх фармацевтів (провізорів) під час навчання та працевлаштування в Україні, автор статті вбачає за доцільне зупинитися на стилістиці психолого- педагогічного забезпечення працівників (на рівні теорії та практики) фармацевтичної галузі у деяких розвинених країнах світу (Європа, США).

Вищезгадані автори -- Й. Лія та С. Ларссон, досліджуючи концепти психологічного забезпечення фармацевтичних фахівців, відзначили доцільність NLP-програм як елементу боротьби зі стресом та його подолання. Автори вважають, що аспекти поведінково-когнітивних реакцій фармацевтичної професії (за визначенням -- стрес-індукованої) можна долати шляхом т.зв. «нейролінгвістичного програмування» -- себто директизацією індивіда на певний біхевіористський формат (тип) [6]. Дана теорія, водночас, є достатньою спірною та сумнівною через недоведеність ефективності NLP-програмування для реалізації приватних психологічних цілей. Враховуючи «соціальну спрямованість» фармацевтичної професії та її клієнтоорієнтованість -- застосування теорій нейролінгвістики щодо фармацевта набуває радше небезпечних, аніж ефективних конотацій.

На основі даного бачення, а також із урахуванням реалій сьогодення (COVID-19) А. Елбеддіні було створено картографію «ментальної проблематики фармацевта» в умовах пандемії. До ризикових факторів дослідником віднесено «підвищену понаднормову працю», «підвищений ризик інфікування», «збільшення рівня емоційного вигорання та стресу». Окремим лейтмотивом виділено аспект «клієнтського свавілля» як форматора значущих погіршень соціально-психологічного стану фармацевта -- включно з короткотривалими та довготривалими розладами (тривожність, нав'язливі стани, соціопатичні та соціофобічні реакції) як результат роботи в умовах пандемії COVID-19 [7].

З огляду на вищевикладене, превенцією подібних станів може стати виважене та грамотне навчання, ґрунтоване на «стрес-рингу» та «солютизації» (пошуку рішень) в умовах стрес-зростаючих ситуацій. Згідно із дослідженням Р. Карпентера, Д. Зільбермана та Й. Такемото, навчання у групах -- шлях подолання гіпотетичних стресових ситуацій шляхом покращеної комунікації, критичного мислення та ефективної підготовки до збудників (екстрачинників) [8].

Доцільно погодитися із обома вищеокресленими твердженнями. По- перше, згубні чинники COVID-19 для населення та зайнятих осіб давно доведено. По-друге, нівелювати психологічне навантаження фахівців- фармацетів можна завдяки навчально-науковим та комунікативно- психологічним інструментаріям, означеним вище.

Окремим (і заключним) аспектом психологічної підготовки фахівців- фармацетів в сучасних умовах варто вважати аспекти психологічної готовності фармацевта до подолання «обставин швидкого реагування» (себто -- надризикові чинники, що потребують залученості у процес -- природні, техногенні катастрофи, НС тощо). Автор З. Назар та Х. Назар здійснили дослідження психологічного стану фармацевта на прикладі надання гуманітарної допомоги. На їх переконання, чотирма елементами психологічної успішності фармацевта (провізора) в умовах глобальних викликів є тренування та підготовка; опанування навичок; подолання викликів (бар'єрів); професійний розвиток [9].

Означене твердження є універсальним та, на думку автора даної статті, повноцінно відображає елементи уніфікованої психолого-педагогічної допомоги персоні фармацевта.

Аспекти нормативно-правового регулювання психологічної підтримки в зарубіжних країнах є переважно утрудненими, як і в Україні. Так, Директивою 2013/55/EU (Директива про визнання професійних кваліфікацій) фармацевтику визнано компетентнісною кваліфікацією, що підлягає державному контролю та нагляду від Єврокомісії (узагальнено) та Фармацевтичного комітету людини (Human Pharmaceutical Committee) -- фахово. Конгломерат обов'язків та відсутність прав фармацевта створюють прецедент стрес-індукованої зайнятості та зниження рівня професійної ефективності. На рівні освіти ситуація семантична із Україною -- адже Закон України «Про вищу освіту» у питаннях автономізації ЗВО наслідує саме ЄС -- де регулювання та вплив держави на професійне навчання та його кореляцію із працевлаштуванням у фахових професійних інституціях є утрудненим.

Висновки

Детальний аналіз інтегративно-психологічних основ професійної підготовки фармацетів в Україні, ЄС та деяких розвинених країнах світу дозволив дійти наступних умовиводів.

По-перше, положення вітчизняного законодавства -- Закону України «Про вищу освіту», Основ законодавства про охорону здоров'я України, Закону України «Про лікарські засоби» та фахового Наказу МОЗ № 818 від 12.12.2006 р. щодо атестації фармацетів (провізорів) є контраверсійними та не корелюють між собою у питаннях створення ефективної неперервної освіти на засадах поступового набуття освітніх та професійних фармацевтичних компетентно стей.

По-друге, відмічено вплив безпекових факторів (як-от COVID-19) на психолого-емоційний стан фармацевта у вигляді підвищення стресових, емоційних та безпосередньо імунних факторів.

По-третє, вбачається проблема інституційно-освітнього забезпечення фармацевтичної царини й у ЄС -- зокрема, у питаннях повноцінного розуміння потреб, вимог та професійно-запасних цензів фармацевта як фахівця-виконавця.

Література

Розпорядження КМУ № 95-р від 27.02.2019 р. Про схвалення Стратегії розвитку медичної освіти в Україні // Відомості Верховної Ради // Режим доступу : https ://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/ 95-2019^#Text

Кіщук, В. Організація професійної підготовки майбутніх фармацевтів : психолого- педагогічний аспект. -- Професійна освіта : методологія, теорія та технології, 2017. -- № 5. -- с. 128-141.

Кіщук, В. Обґрунтування потреби підготовки майбутніх фармацевтів до професійної діяльності в системі коледж-академія на засадах акмеологічного підходу. -- Науковий вісник УжНУ, 2019. -- № 2 (45). -- с. 90-93.

Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони № 984_011 від 21.03.2014 р. (ред. від 30.11.2015 р.) // Відомості Верховної Ради // Режим доступу : https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/984_011#Text

Кайдалова, Л. Професійна підготовка майбутніх фахівців фармацевтичного профілю у вищих навчальних закладах : монографія. -- НФУ, Харків, 2010. -- 406 с.

Lilja, J., Larsson, S. «Mental mirrors» of pharmacists : How do pharmacists perceive their over-the-counter customers?. -- Wiley Online Library, 1993. -- Режим доступу : https://onlinelibrary.wiley.eom/doi/abs/10.1111/j.2042-7174.1993.tb00745.x

Elbeddini, A. et al. Mental health issues impacting pharmacists during COVID-19. -- Springer Link (Online), 2020. -- Режим доступу : https://joppp.biomedcentral.com/articles/ 10.1186/s40545-020-00252-0

Carpenter, R., Silberman, E., Takemoto, J. The Student Engagement of Team-Based Learning on Student Pharmacists. -- American Journal of Pharmaceutical Education, 2022. -- № 86 (5). -- p. 395-401.

Nazar, Z., Nazar, H. Exploring the experience and preparedness of humanitarian pharmacists in responding to an emergency-response situation. -- Elsevier, 2020. -- № 16 (1). -- p. 90-95.

References

Rozporjadzhennja KMU № 95-r vid 27.02.2019 r. Pro shvalennja Strategn rozvitku medichno'i osvtii v Ukrairn // Vidomosti Verhovno'i Radi // Rezhim dostupu : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/95-2019-r#Text

Kishhuk, V. Organizacija profesynoi.' pidgotovki majbutmh farmacevtiv : ps^o^o-pedagog^h^ aspekt. -- Profesyna osvha : metodologya, teorija ta tehnologh, 2017. -- № 5. -- s. 128-141.

^shhuk, V. Obrtuntuvannja potrebi pidgotovki majbutmh farmacevtiv do profes^jnoii d^al^os^ v sistemi koledzh-akademya na zasadah akmeologkhnogo pidhodu. -- Naukovij visnik UzhNU, 2019. -- № 2 (45). -- s. 90-93.

Ugoda pro asociaciju mizh Ukrainoju, z odniei storoni, ta Cvropejs'kim Sojuzom, Cvropejs'kim spivtovaristvom z atomnoi energii і ihnimi derzhavami-chlenami, z inshoi storoni № 984_011 vid 21.03.2014 r. (red. vid 30.11.2015 r.) // Vidomosti Verhovno'i Radi // Rezhim dostupu : https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/984_011#Text

Kajdalova, L. Profesijna pidgotovka majbutnih fahivciv farmacevtichnogo profilju u vishhih navchal'nih zakladah : monografija. -- NFU, Harkiv, 2010. -- 406 s.

Lilja, J., Larsson, S. «Mental mirrors» of pharmacists : How do pharmacists perceive their over-the-counter customers?. -- Wiley Online Library, 1993. -- Rezhim dostupu : https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1111/j.2042-7174.1993.tb00745.x

Elbeddini, A. et al. Mental health issues impacting pharmacists during COVID-19. -- Springer Link (Online), 2020. -- Rezhim dostupu : https://joppp.biomedcentral.com/articles/ 10.1186/s40545-020-00252-0

Carpenter, R., Silberman, E., Takemoto, J. The Student Engagement of Team-Based Learning on Student Pharmacists. -- American Journal of Pharmaceutical Education, 2022. -- № 86 (5). -- p. 395-401.

Nazar, Z., Nazar, H. Exploring the experience and preparedness of humanitarian pharmacists in responding to an emergency-response situation. -- Elsevier, 2020. -- № 16 (1). -- p. 90-95.

Размещено на Allbest.ru