Особливості прояву ціннісних орієнтацій студентської молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Особливості прояву ціннісних орієнтацій студентської молоді

Бочаріна Наталія Олексіївна кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту, практичної психології та інклюзивної освіти,

Шкуріна Лана Валеріївна здобувач магістерського рівня вищої освіти спеціальності «Психологія» факультету педагогічної освіти, менеджменту і мистецтва

м. Переяслав

Анотація

У статті визначено, що ціннісні орєнтації студентів формуються на основі вищих соціальних потреб у визначальних соціально- психологічних умовах професійного становлення, конкретних навчальних та особистісних ситуаціях, що детермінують поведінку молодої людини, і є найважливішою характеристикою її особистості, оскільки визначають її відносини та особливості взаємодії з оточуючими людьми, детермінують та регулюють поведінку молодої людини. Констатовано, що ціннісні орієнтації є складним соціально-психологічним феноменом, що характеризує

спрямованість та зміст активності особистості, що є складовою системи відносин особистості та визначального загальний підхід людини до світу, до себе, а також додає зміст та напрямок особистісним позиціям поведінці, вчинкам.

Визначено, що структура ціннісних орієнтирів містить такі складові: моральна воля; моральна совість, яка в поєднанні з логічною та естетичною совістю забезпечує прояв відповідальності в думках, почуттях, поведінці; самооцінка індивіда, що забезпечує не тільки вимогливість до інших, але і до себе; моральні мотиви, які повинні бути загально значущимиі забезпечувати досягнення моральних цілей. Зміст моральної цінності визначається потребою, бажанням, інтересом, моральною оцінкою, важливою стороною якої є емоційне переживання.

У статті подано результати емпіричне дослідження прояву особливостей ціннісних орієнтацій студентів яке здійснювалося в аспектах вивчення мотиваційно-ціннісної сфери особистості студента. Акцентувалася увага на вивченні ціннісного ставлення до соціума, що проявляється в толерантності, емпатії та совісній поведінці та до власної особистості та системи самоставлення. Дослідження зазначених особистісних утворень мотиваційно- ціннісної сфери полягало в експериментальному вивченні особистісних характеристик, як важливих системоутворюючих чинників розвитку ціннісних орієнтацій студентів.

Аналіз та узагальнення результатів емпіричного дослідження дали змогу виявити показники та рівні розвитку компонентів цінностних орієнтацій, рівней значущості різних типів цінностей. Визначені рівні прояву компонентів моральних цінностей свідчать, що в студентів переважають показники з середнім та низьким рівнями сформованості досліджуваного феномена.

У статті зазначено, що емпіричне вивчення особливостей ціннісних орієнтацій студентів дають підставу розробити програму розвитку моральних цінностей студентів. Аналіз існуючих досліджень показує, що виховання духовно-моральних цінностей у молоді повинно здійснюватись через: підготовку конкурентоздатної особистості; розвиток інтелектуальних сил та здібностей; морально-вольові та емоційні складові характеру; свідоме засвоєння моральних принципів і способів поведінки в суспільстві.

Ключові слова: ціннісні орієнтації, студентська молодь, самоставлення, толерантність, совісність.

Abstract

Bocharina Natalia Oleksiivna Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor, Department of Management, Practical Psychology and Inclusive Education, Hryhoriy Skovoroda University in Pereyaslav, Pereyaslav

Shkurina Lana Valeryivna Graduate of the master's level of higher education majoring in "Psychology" at the Faculty of Pedagogical Education, Management and Art of Grigory Skovoroda University in Pereyaslav, Pereyaslav

FEATURES OF THE MANIFESTATION OF VALUE ORIENTATIONS OF YOUTH STUDENTS

The article determines that the value orientations of students are formed on the basis of higher social needs in the determining socio-psychological conditions of professional formation, specific educational and personal situations that determine the behavior of a young person, and are the most important characteristics of his personality, as they determine his relations and features of interaction with surrounding people, determine and regulate the behavior of a young person. It has been established that value orientations are a complex socio- psychological phenomenon that characterizes the orientation and content of an individual's activity, which is a component of the system of personal relationships and determines the general approach of a person to the world, to himself, and also adds content and direction to personal positions, behavior, and actions.

It was determined that the structure of value orientations contains the following components: moral will; moral conscience, which, in combination with logical and aesthetic conscience, ensures the manifestation of responsibility in thoughts, feelings, and behavior; self-esteem of an individual, which provides not only demandingness to others, but also to oneself; moral motives, which should be generally significant and ensure the achievement of moral goals. The content of moral value is determined by need, desire, interest, moral evaluation, an important aspect of which is emotional experience.

The article presents the results of an empirical study of the manifestation of the peculiarities of students' value orientations, which was carried out in the aspects of studying the motivational and value sphere of the student's personality. Attention was focused on the study of the value attitude towards society, which is manifested in tolerance, empathy and conscientious behavior and towards one's own personality and self-attitude system. The study of the specified personal formations in the motivational and value sphere consisted in the experimental study of personal characteristics as important system-forming factors in the development of students' value orientations.

The analysis and generalization of the results of the empirical research made it possible to identify indicators and levels of development of components of value orientations, levels of significance of various types of values. The determined levels of manifestation of the components of moral values indicate that the indicators with medium and low levels of formation of the studied phenomenon prevail among students. ціннісний орієнтація психологічний мотиваційний

The article states that the empirical study of the peculiarities of students' value orientations provides a basis for developing a program for the development of students' moral values. The analysis of existing research shows that education of spiritual and moral values in young people should be carried out through: preparation of a competitive personality; development of intellectual powers and abilities; moral- willed and emotional components of character; conscious assimilation of moral principles and ways of behaving in society.

Keywords: value orientations, student youth, self-esteem, tolerance, conscientiousness.

Постановка проблеми

Трансформаційні процеси, що відбуваються в Україні, торкаються усіх сфер життєдіяльності людини, проникають у її свідомість, змінюють систему переконань, моральні принципи, ідеали, інтереси, негативно впливають на систему соціальних механізмів формування цінностей молоді. Існуюча десятиріччями ціннісна система зруйнувалась, суперечливо та повільно формується нова. Особливістю трансформаційного процесу є те, що відтворюється він у зовні чітко окреслених межах ціннісних орієнтирів. Їх відсутність визначена розмитістю моральних принципів.

Духовне відродження народу України вимагає особливої уваги до світу цінностей сучасної молоді як майбутнього країни, гаранту суспільного прогресу. Сучасна українська молодь як соціальна група неоднорідна за складом. Особливе становище у структурі молоді займає студентство, діяльність якого в освітньому просторі. Студентська молодь є духовним та інтелектуальним потенціалом суспільства.

Студентські роки є важливим етапом у соціалізації молодого покоління, що супроводжується зростанням соціальної активності, критичним осмисленням досвіду попередніх поколінь, переоцінкою цінностей. Освітнє середовище - сприяє диференціації ціннісного ставлення студентів - до навколишньої соціокультурної дійсності. Тому вивчення ціннісного світу студентства у всьому різноманітті його соціокультурного змісту має значення.

Проблема цінностей є центральною в сучасній філософії, соціології і психології. Вона є основою формування молодого покоління. Одним з аспектів цієї проблеми є становлення системи ціннісних орієнтацій - сучасної молоді як перспективної частини суспільства, пошуку чинників їх формування. В період становлення нових соціальних відносин в Україні закономірним є розгляд проблеми включення молоді в економічні, політичні, соціальні, духовні перетворення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В українській науці аксіологічну проблематику досліджували М. Горлач, С. Завітний, В. Воловик, Ю. Пахомов, С. Кримський, Л. Кривега, Ю. Павленко, В. Афанасенко, П. Квіткін та ін. Значний внесок у розробку інтеграційного підходу в українській соціальній філософії і соціології молоді зробили праці В.Васильєва, О.Злобіної, О.Капто, О.Кулагіна, Є.Леванова, В.Мансурова, М.Маршака, В.Мордкович, Б.Павлова, Л.Рубіної.

Важливою є психологіна складова у дослідженнях моральних цінностей сучасної молоді Є. Головахи, Н. Паніної та інших, соціальна- у роботах В. Білогур, І. Копери, Н. Юхименко та ін. Аналізують роль молоді у соціальних та політичних процесах сучасної України, В. Бабенко, А. Мартинов, А. Маслак, А. Молдован, М. Пірен, О. Цілюрик, О. Савчук, О. Доній та ін.

Різні аспекти виховання духовності особистості стали предметом дослідження сучасних вітчизняних (Л. Ахмедзянова, М. Бахтін, І. Бех, О. Бєлих, М. Бобак, О. Вишневський, Д. Гуненков, В. Іванченко, І. Карпенко, А. Корецька, Н. Красицька, Т. Люріна, С. Мукомел, Г. Шевченко, А. Ярошенко та інші) та зарубіжних вчених (В. Франкла, Г. Олпорта, Л. Кольберга, А. Маслоу, М. Рокіча, Е. Фромма та ін.), які у своїх працях значну увагу надали духовній культурі, духовно-моральним проблемам виховання шкільної та студентської молоді.

Питання цінностей, ціннісних орієнтацій студентської молоді, ціннісного вибору, що здійснюється студентами у процесі здобуття вищої освіти, висвітлюються у роботах Ю. Волкова, Ю. Голіусовий, М. Лісаускене, Ляснікова, Ю. Лясникова, Г. Сілласте, А. Соколова, А. Шендріка, Щербакової та ін.

Ціннісні орєнтації студентів формуються на основі вищих соціальних потреб у визначальних соціально-психологічних умовах професійного становлення, конкретних навчальних та особистісних ситуаціях, що детермінують поведінку молодої людини, і є найважливішою характеристикою її особистості, оскільки визначають її відносини та особливості взаємодії з оточуючими людьми, детермінують та регулюють поведінку молодої людини. Ціннісні орієнтації є складним соціально-психологічним феноменом, що характеризує спрямованість та зміст активності особистості, що є складовою системи відносин особистості та визначального загальний підхід людини до світу, до себе, а також додає зміст та напрямок особистісним позиціям поведінці, вчинкам.

Мета статті - визначити та дослідити особливості прояву ціннісних орієнтацій студентської молоді.

Виклад основного матеріалу

Наукове осмислення ціннісних проблем пройшло певні етапи становлення. Ціннісна проблематика активізувалась в кінці XIX століття. Учений А. Шопенгауер пов'язував цінності з оцінкою об'єктів і, виходячи з цього, виділяв відносність як основну особливість поняття «цінність». Стосовно моральних цінностей, то виявлення їх у поведінці вчений пов'язує з такими критеріями: наявність суспільно значимої мети, відсутність егоїстичної мотивації, почуття задоволення собою (схвалення совісті) після здійснення вчинку, схвалення і повага неупереджених свідків [3].

Психолог Е. Фромм вважав, що при наявності певної ціннісної проблеми, виникає відповідний тип неврозу. Неврози - це вираження моральних проблем, а невротичні симптоми виникають як наслідок невирішених моральних конфліктів [15].

Отже, егоїзм і моральна цінність вчинку є взаємовиключними поняттями: вчинок, мотивом якого є власне благо є егоїстичним, отже морально нецінним.

Одним із аспектів теорії цінностей є проблема ціннісної установки, яка бере початок у дослідженнях психологів: Д. Узнадзе, А. Прангішвілі, Ш. Надірашвілі, Ш. Чхартишвілі та ін. Представники грузинської школи під установкою розуміли готовність до активності у певному напрямку, яка виникає в результаті взаємодії потреби та середовища [5].

У межах дослідження безпосередньої уваги заслуговують роботи, присвячені вивченню молоді та студентської молоді, зокрема.

Наукова розробка молодіжної проблематики бере початок у працях зарубіжних дослідників: К. Маннгейма, У. Міллера, В. Райха, С. Холла, С. Ейзенштадта, Е. Еріксона та ін. Українські вчені, такі як В. Андрущенко, В. Баранівській, В. Бех, Л. Губерській, М. Лукашевич, М. Михальченко, М. Мокляк, І. Надольний, М. Попович, А. Ручка, І. Радіонова, В. Танчер намагалися проникнути в сутність «цінності» як соціально-філософської категорії, пізнати природу цінності, особливості її прояву в різних сферах буття [8]. Вони розглядають цінність у контексті системного аналізу людської діяльності, у контексті культури як компоненти механізму соціального регулювання, за допомогою якої суспільство направляє і координує соціальну поведінку своїх членів [6].

Цінність завжди розглядалася філософами як позитивна або негативна значущість або явище, а також як нормативна, оцінна сторона суспільної свідомості. Таким чином, у психологічній традиції при аналізі цінностей висвічується їх значення для особистості, насамперед як регулятор поведінки і діяльності, основи для мотивації.

Деяка неоднозначність у трактуванні цінностей у психології призводила до спроб упорядкувати цю проблематику. Найбільшу спробу зробили М. Рокич і З. Шварц. Ними запропонована теорія універсального змісту та структури цінностей, де цінності трактуються як уявлення людей про цілі, які є керівними принципами у житті. Завдяки такій постановці питання цінності неминуче пов'язуються з проблемами соціального пізнання: є деякі уявлення, тобто категорії, з яких людина позначає ті чи інші явища світу [1].

Отже, цінності існують як багаторівнева система, в якій є вищі цінності - цінності-цілі та другорядні - цінності-засоби. Саме цінності особистості утворюють систему її ціннісних орієнтацій, тобто. систему найважливіших аспектів особистості. Ці ціннісні орієнтації визначають деяку основу свідомості та поведінки особистості, вони зумовлюють її розвиток та формування.

Учені визначають, що моральні ціннісні орієнтації є основним ядром ціннісних орієнтацій, яке визначає рівень і форму соціальної активності та спрямованості, а також ставлення до інших людей, до себе та світу взагалі. Адже сама значущість цінності для людини має моральний характер, оскільки виражає таке ставлення людини до предметної дійсності, що ґрунтується на уявленнях про добро і зло. Моральні ціннісні орієнтації пропонують людині вибір між добром і злом, який вона робить не через необхідність, а через своє власне розуміння цієї необхідності. Саме свобода вибору тих чи інших цінностей є найважливішою основою її моральних ціннісних орієнтацій [11].

Отже, особистість не народжується з готовими ціннісними уявленнями, а виробляє в процесі свого соціального досвіду. У дитячому та юнацькому віці у людини формується певна система ціннісних орієнтацій, яка має більш менш розвинену структуру. Будучи результатом соціального розвитку особистості, ціннісні орієнтації не відразу стають системою з розвиненою структурою. За несприятливих умов система ціннісних орієнтацій особистості може розвинутися належним чином.

Система ціннісних орієнтацій особистості формується серед цінностей суспільства, та образів, які мають значення, проте особистість не пасивна у процесі. Процес формування ціннісних орієнтацій завжди протікає індивідуально і неповторно, залежно від конкретних умов, від приналежності особистості до того чи іншого соціального середовища, від її індивідуальних особливостей [10].

Формування ціннісних орієнтацій - тривалий і складний процес, який впливають багато чинників. Одним із системотворчих факторів є освітнє середовище, у змісті якого укладено систему цінностей, що передається студентам коледжу в період навчання.

На думку психологів, психологічними механізмами формування та розвитку ціннісних орієнтацій виступають індивідуально-типологічні особливості перебігу психічних процесів і насамперед мислення, пам'яті, емоцій та волі, що у формі інтеріоризації, ідентифікації та інтерналізації соціальних цінностей [7].

Найбільш сензитивним для формування ціннісних орієнтацій є період студентства, оскільки саме з цим періодом онтогенезу пов'язаний той рівень розвитку ціннісних орієнтацій, який забезпечує їхнє функціонування як особливої системи, що надає визначальний вплив на спрямованість особистості, її активну соціальну позицію [11].

Психологи визначають студентство як особливу соціальну групу, що характеризується спеціально організованим, просторово і тимчасово структурованими буттям, умовами праці, побуту і дозвілля, соціальною поведінкою і психологією, системою ціннісних орієнтацій. Студент як людина певного віку та як особистість може характеризуватись з 3-х сторін: соціальної, психологічної, біологічної [14].

Саме студентські роки є періодом інтенсивного формування системи ціннісної орієнтації, що впливає на становлення характеру та особистості в цілому. Молоді люди прагнуть визначити найважливіші цілі, ідеали, життєві сенси, відповідно до яких здійснюють свою життєдіяльність та обирають основні засоби для реалізації планів.

У розумінні І. Беха саме моральна рефлексія стимулює у студентської молоді моральні сумніви, боротьбу мотивів в ситуації морального вибору та обгрунтування власного морального вчинку.Тобто, моральна рефлексія відкриває особистості шлях не лише до розуміння мотивів поведінки (своєї та інших людей), а й є необхідним компонентом її самоконтролю та саморегуляції [2, 4].

Особливстями моральних цінностей сучасної молоді є те, що вони формуються під впливом сучасних суспільних та світових процесів. Це зумовлює те, що вони визначаються особливостями даного часу, якій визначають теперішні ідеали.

Отже, ціннісні орієнтації становлять спрямованість особистості, певні цінності, виявляються особливостях цілепокладання. Ціннісні орієнтації особистості є складною динамічною структурою, яка, з одного боку, залежить від цінностей соціуму, а з іншого боку, схильна до закономірних змін у процесі онтогенезу та несе на собі відбиток індивідуальних відмінностей.

Саме моральні цінності є надбанням зрілої особистості та показниками розвиненої особистості, адже цінності, набуваючи особистісного забарвлення, стають особистісними якостями. Особистісне зростання й залежить від того, наскільки особистість поєднується із загальноприйнятою системою духовно- моральних цінностей. Моральні цінності у кризових ситуаціях забезпечують процес самодетермінації та можливість вибору людиною иоральних цінностей як приоритетних для виходу із них.

Теоретичний аналіз проблеми ціннісних орієнтацій студентства дав можливість визначити такі її особливості: системність (кожний психічний процес, явище чи стан людини розглядаються як система; інтегрованість (передбачає інтеграцію різних сфер особистості: когнітивної, ціннісно- мотиваційної, поведінкової); діяльнісна обумовленість (внутрішні моральні знання, переконання, цінності екстеріоризуються у зовнішні дії, вчинки, поведінку, діяльність); детермінованість (відбувається під впливом біологічних, макро-і мікросоціальних, педагогічних чинників); вікова обумовленість (моральний розвиток молоді пов'язаний з такими віковими особливостями її загального психічного розвитку, як: перехід від підлітковості та юнацтва до дорослості, формування світогляду, духовні і смисложиттєві пошуки, досягнення Его-ідентичності, відкриття внутрішнього Я, формування цілісної Я-концепції, розвиток зрілої моральної свідомості та самосвідомості).

Виокремлюємо такі структурні компоненти розвитку ціннісних орієнтацій особистості молодого віку:

1 '^Ціннісно-смисловий компонент визначається обсягом, системністю, глибиною та усвідомленнямзнань щодо загальнолюдських моральних норм, сформульованих у правилах, законах (на зовнішньому плані) і закріплених у власних переконаннях, системі установок особистості; розумінням змісту моральних категорій, осмисленням та обґрунтованістю власних поглядів на моральні/аморальні явища з урахуванням особливостей віку та соціальної ситуації розвитку(навчання у внз, особливості студентського віку).

Особистісно--мотиваційний компонент - емоційним ставленням особистості студента до певних моральних норм, ситуацій, правил поведінки тавзаємодії, усвідомленням цінності моральних рис, якостей і законів поведінки в цивілізованому людському співтоваристві; прийняттям таких моральних цінностей як людяність, надійність, увічливість, чесність, порядність, добро, любов, обов'язок, відповідальність, гідність, справедливість, честь, совість, працелюбність та ін.; ставленням до себе та оточуючих з позиції внутрішньої морально-ціннісної мотивації.

Професійно-поведінковий компонент - відповідністю поведінки та вчинків студентської молоді загальнолюдським моральним нормам, та цінностям самореалізації та професійного становлення. Цей компонент є особливо важливим, оскільки саме він дозволяє аналізувати і сформованість інформаційно-пізнавальних характеристик, і дієвість ціннісно-мотиваційних установок особистості.

Особливістю ціннісної структури моральних цінностей сучасної студентської молоді є таки характеристики, як різке посилення індивідуальних цінностей: родина, особистий успіх, матеріальна забезпеченість, комфорт. Ці зміни носять стійкий характер; наступним є новий зміст цих цінностей, відбувається це через посилення процесів комерціалізації і раціоналізації повсякденної свідомості молоді, існують тенденції деформації духовного світу молодої людини. Зазначені особливості моральних цінностей сучасної молоді є наявними завдяки зовнішним чинникам впливу.

Для діагностики прояву цінностних орієнтацій сучасної молоді були відібрані методики, які придатні як для індивідуальної, так і колективної роботи. Кожна методика мала показники достовірності й валідності, які визначалися як у попередніх, так і в нашому дослідженні.

Емпіричне вивчення рівня розвитку цінностних орієнтацій студентів було проведено на базі Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Всього дослідженням було охоплено 28 студентів першого курсу.

Щоб досягти поставленої мети та виконати всі завдання, були підібрані та проведені наступні методики: ціннісно-смисловий компонент структури цінностних орієнтацій вивчався за допомогою методики «Самоставлення особистості» В. Століна та С. Пантілєєва [12]; професійно-поведінковий компонент структури О. Кравцова, для визначення особливостей ціннісних орієнтацій студентів [13] та за методикою «Шкала совісності» В.Мельников, Л.Ямпольський для вимірювання ступеня поваги до соціальних норм і етичних вимог [6]; особистісно-мотиваційного компонент структури цінностних орієнтацій вивчався за методикою «Ціннісні орієнтації» Ш. Шварца [9].

У структурі цінностних орієнтацій студентів ми визначили та досліджували компоненти (когнітивний, емотивний та поведінковий), наявний рівень яких є свідченням їх морального розвитку.

Ми вивчали рівні глобального самоставлення, як головного емоційного компонета структури цінностних орієнтацій та моральної самосвідомості особистості. Рівень самоставлення та його складових (аутосимпатії, самоповаги, самооцінки) є свідчення рівня зрілості особистості людини. Високи показники за данними компонентами є свідчення прояву високоморальної особистості. Зріла високоморально людина є особистістю з чіткими моральними переконаннями, високим ступенем відповідальності та совісності, емпатійною та толерантною. Отже критеріями та показниками діагностування прояву моральних цінностей студентів виступають: толерантність, совісність, рівні самоставлення як компоненти структури зрілої особистості, та типи ціннісних орієнтацій особистості.

Дослідження рівня самоставлення, самоприйняття, самооцінки студентів, ми вивчали за методикою «Самоставлення особистості» В.Століна та С.Пантілєєва [12].

У результаті дослідження було виявлено, що за шкалою самоінтересу виявлено наступне: високий рівень у студентів, що становить 35,7% (10 осіб), це свідчить про високу міру близькості до себе, інтерес до власних думок і почуттів, високу впевненість у власному інтересі для інших. За даною шкалою студенти також показали середній рівень вираженості вказаної ознаки. Середній рівень виявлено у 57,1% (16 осіб) студентів, що є свідченням помірного інтересу до власних думок, бажань, недостатню впевненість у привабливості своєї особистості іншим людям. У 7,1% (2 особи) студентів виявлено низький рівень самоінтересу, що говорить про низький інтерес до власних думок, почуттів, загальну невпевненість у власній цікавості для інших людей.

Оцінюючи результати діагностики за шкалою самоповаги, ми можемо відзначити, що у 50% (14 осіб) з досліджуваних студентів є яскраво виражена тобто високий рівень даної ознаки. Що говорить про високу самоповагу, високий рівень самоставлення до своїх здібностей, енергії, самостійності, оцінки можливостей контролювати своє життя, високу ступінь віри в свої сили. У 42,8% (12 осіб) студентів виявлено середній рівень самоповаги, що властивий тим, хто в звичних для себе ситуаціях зберігає працездатність, упевненість в собі, орієнтацію на успіх починань. При несподіваній появі труднощів упевненість в собі знижується, наростають тривога, занепокоєння, що говорить про відносну віру у свої сила, але в той же час у недостатню впевненість у собі. У 7,1% (2 особи) з досліджуваних виявлено низький рівень вираженості даної ознаки, що є свідченням неповаги до себе, пов'язану з невпевненістю у своїх можливостях, з сумнівом у своїх здібностях. Юнак не довіряє своїм рішенням, часто сумнівається у здатності долати труднощі і перешкоди, досягати намічених цілей. Можливі уникнення контактів з людьми, глибоке занурення у власні проблеми, внутрішня напруженість.

Результати тестування за шкалою аутосимпатії говорять про те, що у 46,4% (13 осіб) студентів виявлено високий рівень аутосимпатії, що є свідченням високої довіри до себе і позитивної високої самооцінки. У 42,8% (12 осіб) з групи досліджуваних студентів виявлено середній рівень зазначеної ознаки, що є свідченням певного ступеня довіри до себе, середнього рівня самооцінки, бачення в собі як переваг, так і недоліків, готовність до самозвинувачень. У 10,7% (3 особи) від загальної кількості студентів встановлено низький рівень аутосимпатії, що є свідченням бачення в собі переважно недоліків, низьку самооцінку, схильність до самозвинувачення.

За підсумками діагностики за шкалою «очікування позитивного ставлення від оточуючих», випробовувані показали високий рівень даної ознаки у 42,8% (12 осіб) студентів, що є свідченням особистості, яка сприймає

себе прийнятою навколишніми людьми. Вона відчуває, що її люблять інші, цінують за особисті і духовні якості, за вчинки і дії, за прихильність груповим нормам і правилам. Вона відчуває в собі товариськість, емоційну відкритість для взаємодії з оточенням, легкість встановлення ділових і особистих контактів. Середній рівень вираженості даної ознаки маємо у 46,4% (13 осіб) студентів. Це характеризується вибірковим сприйняттям людиною ставлення оточення до себе. З її точки зору, позитивне ставлення оточення поширюється лише на певні якості, вчинки; інші особові прояви здатні викликати у них роздратування і неприйняття. Число досліджуваних студентів з низькою виразністю даної ознаки становить 10,7% (3 особи), що вказують на те, що студенти ставляться до себе як до нездатних викликати повагу у оточення, що викликає у інших людей осуд. Схвалення, підтримка від інших не очікуються.

За узагальненим фактором «глобального самоставлення», виявлено наступне: у 25% (7 осіб) студентів виявлено високий рівень глобального самоставлення, тобто почуття «за» себе на високому рівні. Високі значення характеризують схильність сприймати усі сторонни свого «Я», приймати себе в усій повноті поведінкових проявів. Загальний фон сприйняття себе високо позитивний. У 46,4% (13 осіб) з групи досліджуваних студентів виявлено середній рівень глобального самоставлення, що є свідчення загального самосприйняття на нормальному рівні. Середні значення відображають вибіркове ставлення до себе, тобто людина схильна спрймати не усі свої переваги та критикувати не усі свої недоліки. У 28,6% (8 осіб) студентів, виявлено низький рівень глобального самоставлення, що вказує на загальний негативний фон сприйняття себе, на схильність сприймати себе надмірно критично. Симпатія до себе недостатньо виражена, проявляеться епізодично. Негативна оцінка себе існує в різних формах прояву, самооцінка низька, самоповага відсутня.

Таким чином, за показниками ціннісно-смислового компоненту структури ціннісних орієнтацій студентів на рівні само ставлення (глобального самоставлення) визначено привалювання середнього (46,4%) та низького (28,6%) рівня прояву означеного феномену.

Дослідження рівня толератності студентів здійснювалося за допомогою методики «Індекс толерантності» Г. Солдатова, О. Кравцова [13].

Методика показала такі результати: 21,4% (6 осіб) з досліджуваних показали високий рівень поваги до соціальних норм та правил, що свідчить про наявність таких особливостей: почуття відповідальності, доброчесності, стійкості моральних принципів. Такі особистості в своїй поведінці керуються почуттям відповідальності, дотримуються етичних стандартів та завжди намагаються виконувати соціальні обов'язки. Середній рівень показників за рівнями совісності виявлено у 46,4% (13 осіб) з групи досліджуваних студентів, що говорить про середній рівень відповідальності, доброчесності, відносної стійкості моральних принципів. Такі особистості в своїй поведінці керуються почуттям відповідальності, дотримуються етичних стандартів та не завжди намагаються виконувати соціальні обов'язки. Низький рівень показників досліджуваної ознаки виявлено у 32,1% (9 осіб) студентів, що є свідченням низького рівня відповідальності, доброчесності, стійкості моральних принципів. Такі особистості в своїй поведінці не керуються відчуттям відповідальності, не дотримуються етичних стандартів та не виконують соціальні обов'язки.

За поведінковим компонентом ціннісних орієнтацій студентів виявлено привалювання низьких та середніх показників совістності(39,3% та 37,5% відповідно) та низького (32,1%) і середнього(46,4%) рівня прояву толерантності серед студентів.

За методикою «Ціннісні орієнтації» Ш. Шварца обробка результатів проводилась по кожній структурі цінностей окремо для всіх досліджуваних. Середній бал визначався шляхом ділення суми всіх оцінок по певної цінності на число досліджуваних цієї групи.

За особистісно-мотиваційним компонентом структури ціннісних орієнтацій виявлено, що за критеріями парних вибірок цінностей перевагу студенти віддають наступним цінностям: універсалізм (розуміння, терпимість та захист благополуччя всіх людей та природи), що складає 89,2% та 82,1%; конформність ^стримування дій та спонукань, які можуть нашкодити іншим та не відповідають соціальним очікуванням), що складає 78,6 та 75%; самостійність ^самостійність думки та дії), що складає 89,3 та 85,7% та влада (соціальний статус, домінування над людьми та ресурсами), що складає 85,7 та 82,1%. Отже, ми можемо припустити, що саме ці цінності мають високий рівень значущості та надають суттєвий вплив на розвиток духовних, моральних, естетичних, моральних та інших особистісних якостей студента більшою мірою, ніж інші цінності.

Якщо проаналізувати та узагальнити зміст відповідей, то варто зазначити, що більшість студентів проявили середній рівень моральних цінностей- зрозуміти та допомогти людині за будь-яких обставин. Тому не виникають питання щодо знань та рівня усвідомлення студентами образу «Я» (совісність, гуманістичні цінності, толерантність, емпатія тощо) в реальній постійно діючій поведінці. Відчутним є те, що студенти відчувають, які рішення приймають та які дії реально виконують. Однак, одержані факти свідчать про прояви ціннісних орієнтацій студентів, які ще потребують цілеспрямованого розвитку.

Узагальнюючи результати експериментального дослідження ціннісних орієнтацій студентів, ми переконалися, що система цінностей достатньо актуалізована в структурі особистості студентів. Отримані результати дають підставу стверджувати, що майже половина студентів усвідомлюють ціннісно- рольову значущість високих моральних цінностей у своїй життєдіяльності.

Отже, визначені в ході констатувального експерименту рівні прояву

компонентів структури ціннісних орієнтацій та рівні значущості типів моральних цінностей показують, що переважають показники з середнім і низким рівнями сформованості досліджуваного феномена. Це є

підтвердженням того, що актуалізація особистісних якостей, що сприяють розвитку ціннісних орієнтирів студентів потребує подальшого цілеспрямованого впливу.

Висновки

Враховуючи емпіричне вивчення та аналіз особливостей ціннісних орієентацій молоді, ми обґрунтували й запропонували студентам, психологам методичні рекомендації з розвитку гуманістичної спрямованості ціннісних орінтирів студентів.

Аналіз існуючих досліджень показує, що виховання духовно-моральних цінностей у молоді повинно здійснюватись через: підготовку

конкурентоздатної особистості; розвиток інтелектуальних сил та здібностей; морально-вольові та емоційні складові характеру; свідоме засвоєння моральних принципів і способів поведінки в суспільстві. Сучасні вчені підкреслюють також необхідність забезпечення оптимального балансу між локальним і глобальним, тобто вони намагаються привернути увагу підростаючих поколінь до необхідності формування людини не лише як громадянина певної країни, який несе на собі відповідальність за її подальший розвиток, але й, в той же час, як громадянина світу, який усвідомлює реалії сучасного глобалізованого світу. Тим самим визначаються передумови формування нового типу людини - Homo globalis, яка в своїх діях, поведінці та діяльності керується реаліямисучасного глобалізованого світу.

Молодість -- це шлях в майбутнє, який вибирає сама людина. Вибір майбутнього, його планування -- характерна риса молодого віку;саме тому необхідним є процес формування системи моральних цінності зрілої особистості, адже тільки зріла морально особистість взмозі побудувати гармонійне середовище для розвитку та існування за законами моралі.

Література

1. Бавико О.Є. Чичановський І.О., Букрєєва І.В., Орлов А.В Формування ціннісних орієнтацій особистості [Електронний ресурс]

2. Бех І.Д. Особистісно-орієнтований виховний процес - сходження до людяності. Розвиток педагогічної і психологічної науки в Україні 1992-2002:. Зб. наук. праць до 10-річчя АПН України.Харків:"ОВС". 2002. С.69-83.

3. Бех І.Д. Проблема особистісних цінностей: стан і орієнтири дослідження // Українська психологія: сучасний потенціал: Матеріали четвертих Костюківських читань.Київ: Інститут психології АПН України, 2006. С. 57-67.

4. Бодальов А.А. Столін В.В. Загальна психодіагностика Харьків: Мова, 2015.235 с.

5. Гадзаова Л.П. Формування ціннісної картини світу у студентів. Вища. освіта. 2017. № 10. С. 40-42.

6. Галян І.М. Психодіагностика: Навчальний посібник для студентів вузів. Київ: Академвидав, 2019. 464 с.

7. Головатий Н. Ф. Соціологія молоді: Курс лекций. Київ, 2009. 223 с.

8. Жадан І.В., Чала К.О. Цінності у політичній картині світу студентської молоді. ІІІ Всеукраїнський психологічний конгрес з міжнародною участю «Особистість у сучасному світі». Київ: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2014. С. 28-31.

9. Карандашев В. М. Методика Шварца вивчення цінностей особистості: концепція і методичне керівництво. Харьків : Ранок. 2010. 290 с.

10. Крючков О. І. Світоглядний портрет сучасного українського студента. Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т. Г. -Шевченка. Вісник ЧДПУ. Чернігів, 2013. Вип. 20: Серія: Філософські науки. С. 71-76.

11. Осьодло В. І. Суб'єктивна активність особистості в працях зарубіжних психологів. Проблеми загальної та педагогічної психології. 2019. Т. ХІ. Ч. 3. С. 308-317

12. Пантілєєв С.Р. Методика дослідження самоставлення. Київ.: "Смисл", 2013. 300 с.

13. Практикум з психодіагностики та дослідження толерантності. Під ред. Г. Солдатової, Л. Шайгерової та ін. Дніпро: Ліра, 2013. 112 с.

14. Соціально-психологічні закономірності становлення економічної культури молоді: монографія. В. Москаленко, О. Лавренко, Н. Дембицька, І. Зубіашвілі та ін.; за ред. В.В.Москаленко. Київ, 2015. 399 с.

15. Степанов О.М. Основи психології і педагогіки Київ, 2013. С. 97-109.

References

1. Baviko О.Є. Chichanovs'kij І.О., Bukova LV., Orlov A.V (2002). Formuvannya dnmsnih ormntadj osobistosti[Formation of value orientations of the individual] [Electronic resource]

2. Bekh ID. (2002). Osobistisno-orkntovanij vihovnij proces - skhodzhennya dolyudyanostk Rozvitok pedagogіchnoї і psihologіchnoї nauki v Ukraim [The personally-oriented educational process is an ascent to humanity. Development of pedagogical and psychological science in Ukraine 1992-2002:. Coll. of science works for the 10th anniversary of the National Academy of Sciences of Ukraine]. Kharkiv: "OVS". (pp.69-83). [In Ukrainian].

3. Bekh ID. (2006). Problema osobistisnih cmnostej: stan і orkntiri doshdzhennya // Ukrams'ka psihologtya: suchasnij potendal: Materiali chetvertih Kostyukvs'kih chitan' [The problem ofpersonal values: state and orientations of research // Ukrainian psychology: modern potential: Materials of the fourth Kostyukiv readings.] Kyiv: Institute of Psychology of the Academy of Sciences of Ukraine. (pp.57-67). [In Ukrainian].

4. Bodal'ov A.A. Stolm V.V. (2015). Zagal'na psihodmgnostika [General psychodiagnostics]. Kharkiv: Mova. [In Ukrainian].

5. Gadzaova L.P. (2017). Formuvannya ann^no'!.' kartini svtiu u studentiv. Vishcha. osvtia [Formation of a value picture of the world among students.]Higher. education. (No. 10), (pp 40-42). [In Ukrainian].

6. Galyan І.М. (2019). Psihodmgnostika: Navchal'nij posknik dlya studentiv vuzA Psychodiagnostics: [Study guide for university students]. Kyiv: Akademvydav. [In Ukrainian].

7. 7 Golovatij N. F. (2009). Sodologtya molodk Kurs lekdj[ Sociology of youth: Course of lectures]. Kyiv. [In Ukrainian].

8. Zhadan LV., Chala K.O. (2014). Cmnosti u polіtichnіj kartim svtiu students'^' molodk ІІІ Vseukrams'kij psko^^m] kongres z mmhnarodnoyu uchastyu «Osobistist' u suchasnomu svtiti). [Values in the political picture of the world of student youth. III All-Ukrainian Psychological Congress with international participation "Personality in the Modern World".] Kyiv: State Enterprise "Information and Analytical Agency". (pp. 28-31). [In Ukrainian].

9. Karandashev V. M. (2010). Metodika Shvarca vivchennya cmnostej osobistosti: koncepdya і metodichne kerivnictvo. [ Schwartz's method of studying personality values: concept and methodical guidance]. Kharkiv: Morning. [In Ukrainian].

10. Kryuchkov O. L (2013). Svitoglyadnij portret suchasnogo ukrains'kogo studenta. Chernigivs'kij derzhavnij pedagogichnij universitet im. T. G. -Shevchenka. Visnik ChDPU.[ Worldview portrait of a modern Ukrainian student. Chernihiv State Pedagogical University named after T. G. Shevchenko. Bulletin of ChDPU.] Chernihiv. Issue 20: Series: Philosophical sciences. (pp.71-76). [In Ukrainian].

11. Os'odlo V. I. (2019). Sub'ektivna aktivnist' osobistosti v pracyah zarubizhnih psihologiv. Problemi zagal'noi ta pedagogichnoi psihologii. [Subjective personality activity in the works offoreign psychologists. Problems of general and pedagogical psychology.] (T. XI. Part 3), (pp.308-317). [In Ukrainian].

12. Pantileev S.R. (2013). Metodika doslidzhennya samostavlennya. [Methods of selfassessment research.] Kyiv.: "Smysl". [In Ukrainian].

13. G. Soldatovoi, L. Shajgerovoi ta in. (Eds.). (2013). Praktikum z psihodiagnostiki ta doslidzhennya tolerantnosti. Pid red. [Workshop on psychodiagnostics and tolerance research.]Dnipro: Lira. [In Ukrainian].

14. V. Moskalenko, O. Lavrenko, N. Dembic'ka, I. Zubiashvili ta in (2015). Social'no- psihologichni zakonomirnosti stanovlennya ekonomichnoi kul'turi molodi: monografiya [Socio- psychological patterns offormation of economic culture of youth]. (Ed.). Kyiv. [In Ukrainian].

15. Stepanov O.M. . (2013). Osnovi psihologii i pedagogiki [Fundamentals of psychology and pedagogy. Kyiv. [In Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru