Психологічне консультування людей постраждалих внаслідок війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Заклад вищої освіти «Міжнародний науково-технічний університет» імені академіка Юрія Бугая

Психологічне консультування людей постраждалих внаслідок війни

Андросович Ксенія Анатоліївна кандидат психологічних наук, старший дослідник, завідувач кафедри психології та суспільно-гуманітарних наук, доцент кафедри психології та суспільно-гуманітарних наук

м. Київ

Анотація

У статті розглянуто психологічне консультування як один із способів психологічної допомоги людям. Адже з початком війни в Україні життя сучасної людини перенасичені різноманітними подіями й обставинами, які виникли раптово й стали настільки складними та неочікуваними, що для психологічно непідготовленої особистості стали психологічним бар'єром щодо побудови конструктивного життєвого простору. На фоні цього у багатьох виникли емоціогенні реакції, дезадаптованість, напруженість.

Визначено, що психологічне консультування людей постраждалих від війни - це вид психологічної допомоги, в якій одна із сторін (психолог) допомагає іншій (постраждалому) відновити та покращити свій морально- психологічний стан, використовуючи при цьому різні дієві методи.

Розглянуто сутність та цілі психологічного консультування в основних психологічних напрямках: психоаналітичному, індивідуальному, екзистенціальному, гуманістичному, гештальт-терапевтичному, біхевіористичному.

Обґруновано специфічність психологічного консультування в екстремальних та кризових умовах на прикладі консультування клієнтів з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР);консультування людей, які пережили горе або втрату; консультування людей у кризових станах (тривожність, страх, агресія, почуття вини, депресія, синдром «біженця»).

Встановлено загальні правила процесу консультування, які допоможуть досягти результату та зберегли гармонійні відносини із постраждалою людиною.

Констатовано, що найбільш важливими профілактичними способам консультанта у взаємодії з клієнтом є «опрацювання» конкретного кризового переживання, консультативна націленість на усвідомлення психологічних захистів, суб'єктна спрямованість на визначення стадії переживання життєвої кризи, рефлексія ціннісного ставлення людини до життєвих обставин, концентрування уваги на індивідуальній історії життя клієнта, визначення рівня його «біографічного стресу», використання таких прийомів як «зважування» впливу на емоційний стан клієнта колишніх стресорів і теперішніх кризових обставин та «саморозкриття». Дуже важливим способом профілактики кризових станів особистості є «оволодіння самим собою».

Ключові слова: війна, консультування, кризовий стан, психологічна травма.

Abstract

Androsovych Kseniia Anatoliivna Candidate of Psychological Sciences, Senior Researcher, Head of the Department of Psychology and Social Sciences, Associate Professor of the Department of Psychology and Social Sciences, Academician Yuri bull International Scientific-Technical University, Kyiv

PSYCHOLOGICAL COUNSELING OF PEOPLE AFFECTED BY THE WAR

Abstract. The article deals with psychological counseling as one of the ways of psychological assistance to people. After all, since the beginning of the war in Ukraine, the life of a modern person is oversaturated with various events and circumstances that have arisen suddenly and have become so complex and unexpected that for a psychologically unprepared personality they have become a psychological barrier to building a constructive living space. Against this background, many people have emotional reactions, maladjustment, tension.

It is determined that psychological counseling of people affected by war is a type of psychological assistance in which one of the parties (psychologist) helps the other (victim) to restore and improve their moral and psychological state, using various effective methods.

The essence and goals of psychological counseling in the main psychological directions are considered: psychoanalysis, Adlerian psychotherapy, cognitive-behavioral therapy, rational-emotional therapy, client-oriented therapy, existential therapy.

The specificity of psychological counseling in extreme and crisis conditions is substantiated on the example of counseling clients with post-traumatic stress disorder (PTSD); counseling people who have experienced grief or loss; counseling people in crisis (anxiety, fear, aggression, guilt, depression, refugee syndrome).

The general rules of the counseling process are established, which will help to achieve results and maintain harmonious relations with the affected person.

It is stated that the most important preventive methods of a counselor in interaction with a client are "working out" a specific crisis experience, counseling focus on awareness of psychological defenses, subjective orientation to determine the stage of experiencing a life crisis, reflection of a person's value attitude to life circumstances, focusing on the individual history of the client's life, determining the level of his "biographical stress", using such techniques as "weighing" the impact on the emotional state of the client of former stresses, and so on. A very important way to prevent crisis states of personality is "mastering oneself".

Keywords: war, counseling, crisis state, psychological trauma.

Постановка проблеми

Вже одинадцять місяців в нашій державі точиться кровопролитна війна, від якої страждає все населення. Саме тому актуальним є надання психологічної допомоги людям та сім'ям, які постраждали внаслідок вторгнення росії на територію нашої держави. Щодня збільшується кількість біженців та внутрішньо переміщених осіб. Більшість людей втратило все: рідних, домівки, друзів, роботу, тобто відбулося порушення життєдіяльності. Всі перераховані вище наслідки війни негативно позначаються на психологічному та фізіологічному здоров'ї людей.

Психічна травматизація у людей, які переживають війну та її наслідки має різні рівні складності та глибини. На це впливають певні фактори, а саме: ступінь причетності до події - постраждалий, свідок чи учасник; життєвий досвід; вік; психологічна освіченість, вміння контролювати свої емоції; підтримка соціального оточення (наявність або відсутність). Постраждалі починають потребувати психологічної допомоги, одним із видів якої є психологічне консультування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз наукових досліджень показав, що велика кількість вітчизняних та закордонних дослідників займалися означеною проблемою, щодо військовослужбовців, які приймали участь в АТО, ООС. Наприклад, такі вчені як Є. Александрова, В. Березовець, А. Іванова, Н. Жуматій, С. Литвинцева, М. Титова досліджували проблеми реадаптації до мирного життя та можливості створення системи психологічної допомоги учасникам бойових дій; Н. Тарабарина, М. Зеленова, О. Лазебна акцентували свою увагу на якісних змінах свідомості людини, смислового ядра особистості внаслідок участі у війні. Попри це нашу увагу привернула проблема того, що дуже мала кількість досліджень напрацьована з проблеми психологічного консультування та психологічної реабілітації мирного населення. Це попри те, що населення нашої країни вже деформоване внаслідок бойових дій, які почалися ще в 2014 році на сході України. Люди, які постійно знаходяться в стані тривоги починають втрачати соціально-адаптивні ресурси, у них знижується активність, мотивація до всіх сфер життєдіяльності.

Мета статті полягає у виявленні та обґрунтуванні ефективних методів психологічного консультування людей, які постраждали внаслідок війни в Україні.

Виклад основного матеріалу

Дослідники, які займалися вивчення психічного стану ветеранів війн в Афганістані, Чечні, Кабардино-Балкарії, Інгушетії вважають, що для того, щоб вижити у бойовій обстановці людина починає перебудовувати та коригувати свої психічні стани, змінюються психічні пізнавальні процеси. Наприклад, змінюється рівень пильності та активності, змінюється швидкість реакцій, переосмислюється система цінностей, стиль поведінки, відношення до самого себе та оточуючих людей [1].

Важливим є те, що перебудова, а також пристосування до стресових ситуацій, які викликані війною стосуються не тільки військових, а і мирне цивільне населення. Існує термінова та довготривала адаптація людей до війни, тому що інтенсивне застосування всіх ресурсів, щоб справлятисязі стресом не може тривати довгий час. Саме тому людину потрібно забезпечити професійною підтримкою психолога та розпочати процес консультування. Але обов'язково потрібно пам'ятати, що одному постраждалому вистачить тільки консультування, а іншому може знадобитися допомога психотерапевта.

Психологічне консультування має на меті допомогти людині розв'язати гострі життєві проблеми, допомогти розкрити особистісний потенціал та сприяти самоактуалізації. Головною ідеєю психологічного консультування є те, що будь-яка людина може самостійно вирішити більшість проблем у своєму житті. Але не завжди в кризовій ситуації особистість здатна усвідомити причини проблеми і знайти дієві способи для її вирішення, тоді вона вже починає потребувати допомоги фахівця.

На думку дослідниці Корабліної О. П. процес психологічного консультування полягає у тісній співпраці та співтворчості психолога та клієнта, яка приводить до життєвого успіху, відчуття комфорту, гармонії, внутрішнього спокою, впевненості в собі [2].

Головною метою роботи психолога при консультуванні є допомога людині встановити її відношення до себе та навколишнього світу. А саме відношення є засобом досягнення мети, а клієнт - суб'єктом та об'єктом змін відношень [3]. психологічний консультування екстремальний кризовий

Під час психологічного консультування зазвичай людина розповідає про свої почуття, емоції та переживання, які її турбують з приводу певної ситуації. Психолог допомагає особистості прояснити ситуацію, переосмислити її побачити в новому світі, змінюються та усвідомлюються почуття, вчинки.

Васильківська С. В. вважає, що найголовнішим завданням, яке постає перед психологом - це створення умов для визначення клієнтом усвідомлених шаблонних дій, які дозволяють йому жити у відповідності з можливостями культури. І тут предметом «роботи» консультанта є пізнання та рефлексія: поведінки, почуттів, переживань людини, особливостей її самоусвідомлення [2, с.22].

Найголовніше з чим доводиться працювати психологу під час консультування - це емоції, почуття та переживання клієнта. Коли психолог їх правильно проаналізує та інтерпретує, він зрозуміє, що коїться з особистістю.

Васильківська В. С. аргументує, що за допомогою консультування людина може почати усвідомлювати:

переживання всіх реакцій, включаючи почуття й емоції, бо отримує ретроспективний та проспективний погляд на своє життя;

усвідомити себе як цілісність (єдність свідомої і несвідомої сутності) і самоцінність;

навчитися відчувати свою суб'єктивність і повірити у власні можливості опанувати життєву ситуацію, розпоряджатися собою і своїм життям;

сприймати себе такою, якою вона є, а відтак поважати суб'єктивність іншої людини;

набувати свого досвіду у розвитку і самовдосконаленні [2, с. 23]. Ми поділяємо думку Панок В. Г., який говорить про те, що психолог-консультант використовуючи і застосовуючи спеціальні наукові та професійні знання створює умови для переживання людиною нових можливостей у вирішенні її проблем. Саме тому позитивним результатом роботи можна вважати поглиблене розуміння особистістю самої себе, проявленні ситуації, зміна соціальної або екзестинційної позиції, розробка нових психосоціальних умінь [3].

При роботі з людьми, які постраждали внаслідок війни психолог при консультуванні повинен дотримуватися певних етичних аспектів, які безумовно опираються на духовні та загальнолюдські цінності, а також чітко дотримуватися етичного кодексу психолога, адже психологічне консультування людей постраждалих внаслідок війни - це вид психологічної допомоги, надаючи яку він допомагає травмованій людині покращити та відновити свій морально-психологічний стан та знайти вихід з кризової ситуації. Психологу потрібно пам'ятати, що окрім травматизації людини є ще конфронтація в суспільстві, яка полягає в різних поглядах оточуючих, гострих емоційних реакціях, особливостях поведінки та її прояві у постраждалих.

Головною особливістю є те, що психолог повинен консультувати постраждалих тільки в тому випадку, коли він на сто відсотків впевнений в тому, що зможе допомогти (правило «Не нашкодь!»).

Перед початком консультування між психологом та постраждали встановлюються клієнт-терапевтичні відносини, які полягають в дотриманні правил та меж. Обов'язковим є збереження конфіденційності задля створення безпеки клієнта.

При консультуванні психолог має право сам обирати напрямки та підходи з допомогою яких він буде працювати. Адже на сьогоднішній день їх існує велика кількість, а саме: психоаналітичний, індивідуальний, екзистенціальний, гуманістичний, гештальт-терапевтичний, біхевіористичний.

Психоаналітичний підхід (З. Фрейд) - його мега полягає в усвідомленні. Консультант переводить у свідомість клієнта матеріал, який раніше було витіснено у несвідоме, допомогти йому відтворити ранній досвід, проаналізувати витіснені конфлікти і реконструювати базисну особистість [4, с. 19].

Індивідуальний підхід(А. Адлер) головною ідеєю цього напрямку є індивідуалізація. Консультант повинен зрозуміти специфічний для клієнта життєвий стиль; допомогти в розумінні себе і своєї поведінки, сформувати у клієнта підвищений соціальний інтерес. Трансформувати цілі життя клієнта, допомогти йому сформувати соціально-значущі цілі та скоригувати помилкову мотивацію за допомогою набуття рівності з іншими людьми [4, с. 19].

Екзистенціальний підхід (В. Франкл). Даний підхід консультування спрямований на відновлення життєвих сенсів. Для цього необхідно допомогти клієнтові усвідомити свою свободу і власні можливості; спонукати до прийняття відповідальності за те, що відбувається з ним; ідентифікувати фактори, які блокують свободу [4, с. 19].

Гуманістичний підхід (К. Роджерс) - метою даного підходу є самоактуалізація. Під час консультування створюється клімат самодослідження і розпізнавання факторів, що заважають зростанню особистості; підтримується впевненість клієнта у власних силах, затверджується його здатність до самовдосконалення. Акцент робиться на тому, що клієнт сам усвідомлює свої проблеми і вирішує їх [4, с. 19].

Гештальт-терапевтичний підхід (Ф. Перлз). Основною метою даного підходу є розблокування самосвідомості та допомога людині в досягненні зрілості, тобто знаходженні джерела підтримки в самій собі. Консультант допомагає клієнтові усвідомити свою потребу, зробити її більш чіткою (сформувати гештальт) і в кінці нейтралізувати (завершити її), мобілізувати свої ресурси для подолання фрустрації і страху, які виникають через відсутність підтримки з боку оточуючих, що забезпечує наступ зрілості [4, с. 20].

Біхевіористичний напрямок (Б. Ф. Скінер, А. Лазарус) - головною ідеєю є адаптація. Для її досягнення необхідно виправити неадекватну поведінку і навчити ефективній поведінці, яка виключить дискомфорт, неадекватну реакцію. В біхевіористичному напрямку працюють з симптомами, а не проблемою, що криється за ним, клієнтів вчать реагувати на життєві ситуації так, як вони хотіли б на них реагувати [4,с. 20].

У людини, яка переживає травматичну подію виникають індивідуальні реакції. А. Маркер розробив мультифакторну модель, яка складається із трьох факторів:

фактори, що пов'язані з травматичною подією - важкість травми, її несподіваність та не контрольованість;

захисні фактори - здатність до осмислення того, що відбулося, наявність соціальної підтримки, механізмів опанування;

фактори ризику - вік на момент травматизації, негативний попередній досвід, наявність психічних розладів в анамнезі, низький інтелект та низький соціоекономічнйи рівень [5, с. 50].

На основі аналізу мультифакторної моделі А. Меркера ми дійшли висновку, що травматизація людини буде залежати від особистісних рис та типологічних особливостей, що зумовлює більшу чутливість до стресових подій.

При консультуванні психологу необхідно дотримуватися п'ятикрокової моделі психологічного консультування А. Айві:

взаєморозуміння/структурування;

збір інформації;

бажаний результат;

вироблення альтернативних рішень;

узагальнення - перехід від навчання до узагальнення [6, с. 29-30]. Ми вважаємо, що при психологічному консультуванні людей

постраждалих внаслідок війни доцільно дотримуватися наступного алгоритму, який ми розробили.

Налагодження консультативного контакту. Однією із головних умов консультування людини, яка пережила травматизацію є налагодження та підтримання консультативного контакту, бо саме він забезпечить довірливі та відверті відносини. Якщо людина не йде на контакт, то психолог повинен сам задавати питання. Інколи важливою є мовчазна присутність психолога або тактильна підтримка (тримання за руку, обійми).

Стабілізація - сприяння входженню травмованої людини в процес відновлення. Особа, яка отримала психологічну травму, обережно виводиться зі стану шоку та стадії заперечення, а вже потім психолог підводить її до прийняття психотравмуючої ситуації.

Збір інформації полягає у діагностиці клієнта, прояснені сутності проблеми, визначенні особистісних ресурсів постраждалої людини. Потрібно визначити, що відбувається з особистістю та її життєконструюванням, коли навколишній світ втратив стабільність і став небезпечним.

Процес консультування полягає у проведенні коротких консультацій (8-10 сеансів), для опрацювання складних емоційних переживань, можливості пропрацювання особистісних втрат і трагічних подій. Метою таких консультацій є полегшення психологічних станів (депресивність, апатія, тривожність, агресивність); приведення людини до стану спокою, довіри до соціального оточення.

Допомога в адаптації. В даному виді допомоги ми розглядаємо два види адаптації, це соціальну та психологічну. Сутність соціальної адаптації полягає у допомозі зі сторони психолога подолати постраждалим всі страхи та пристосуватися до нового соціального середовища та оточення. Психологічна адаптація полягає в: допомозі пропрацювання важких станів, які виникли внаслідок стресової ситуації; допомозі сприйняти зміни та повернутися до життя; допомозі асиміляції та інтеграції отриманого досвіду і створенні нових життєвих перспектив.

Завершальна частина полягає в тому, що якщо людина успішно пройшла п'ять попередніх пунктів, то вона вже не потребує подальшого консультування та роботи. Якщо психолог-консультант бачить, що у травматизованої людини починають з'являтися ознаки посттравматичного стресового розладу, то постраждалу людину потрібно перевести на більш тривалий курс психотерапії задля подолання наслідків пережитої травматизації.

Висновки

Отже, досліджуючи психологічне консультування людей постраждалих внаслідок війни ми можемо зробити висновок, що психологічне консультування - вид психологічної допомоги, в якій одна із сторін (психолог) допомагає іншій (постраждалому) відновити та покращити свій морально-психологічний стан, використовуючи при цьому різні дієві методи. Розроблено алгоритм психологічного консультування, який складається із шести етапів. В подальшому вбачаємо розробити корекційну роботу, щодо психологічної допомоги людям постраждалим внаслідок війни.

Література

1. Попов Б. В. Соціальні практики в глобальному вимірі. К.: Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди, 2009. 292 с.

2. Васьківська С. В. Основи психологічного консультування: навчальний посібник. К.: Четверта хвиля, 2004. 256 с.

3. Панок В. Г., Зварич І. М., Чаплак Я. В., Чернописький О. М. Основи психологічного консультування: навч.-метод. Посібник. Вид. 2-ге, стереотипне. Чернівці: Чернівецький національний університет, 2016. 272 с.

4. Афанасьєва Н. Є. Психологічне консультування представників екстремальних професій: теорія, методологія, практика: монографія. Х.:НУЦЗУ, 2017. 315 с.

5. Лалаян М. Дети войны во взрослых отношениях. Юнгианский анализ. 2015. 2015. №1. С. 48-71.

6. Панок В. Г., Ткачук І. І. Консультування в системі психосоціальної допомоги дітям і сім'ям, що опинилися в складних життєвих обставинах внаслідок військових дій. Київ: УНМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2019. 144 с.

References

1. Popov B. V. (2009). Sotsialni praktyky v hlobalnomu vymiri [Social practices in the global dimension]. K.: In-t filosofii im. H. S. Skovorody [in Ukrainian].

2. Vaskivska S. V. (2004). Osnovy psykholohichnoho konsultuvannia [Basics of psychological counseling]: navchalnyi posibnyk. K.: Chetverta khvylia.

3. Panok V. H., Zvarych I. M., Chaplak Ya. V., Chernopyskyi O. M. (2016). Osnovy psykholohichnoho konsultuvannia [Basics of psychological counseling]: navch.-metod. Posibnyk. Vyd. 2-he, stereotypne. Chernivtsi: Chernivetskyi natsionalnyi universytet.

4. Afanasieva N. Ye. (2017). Psykholohichne konsultuvannia predstavnykiv ekstremalnykh profesii: teoriia, metodolohiia, praktyka [Psychological counseling of representatives of extreme professions: theory, methodology, practice]: monohrafiia. Kh.:NUTsZU.

5. Lalayan M. (2015). Deti vojny vo vzroslykh otnosheniyakh [Children of War in Adult Relationships]. Yungianskij analiz- A Jungian analysis, 1, 48-71.

6. Panok V. H., Tkachuk I. I. (2019). Konsultuvannia v systemi psykhosotsialnoi dopomohy ditiam i simiam, shcho opynylysia v skladnykh zhyttievykh obstavynakh vnaslidok viiskovykh dii [Counseling in the system of psychosocial assistance to children and families in difficult life circumstances as a result of hostilities]. Kyiv: UNMTs praktychnoi psykholohii i sotsialnoi roboty.

Размещено на Allbest.ru