Психологічні особливості емоційного інтелекту дітей молодшого шкільного віку в процесі навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічні особливості емоційного інтелекту дітей молодшого шкільного віку в процесі навчання

Ольга Горіна

кандидат педагогічних наук, відмінник освіти України, доцент кафедри психології та педагогіки, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ,

м. Дніпро, Україна

Анотація

Визначено, що емоції охоплюють усі сфери життя людини. Від емоцій і почуттів залежить емоційний стан і настрій, а також діяльність, яку виконує людина. Тому важливо розуміти і усвідомлювати свої емоції та емоції оточуючих. В структуру емоційного інтелекту входять такі поняття, як емпатія, відповідальність, самосвідомість, самодисципліна, соціальні навички та інші.

Доведено, що молодший шкільний вік особливо важливий для формування емоційного інтелекту, оскільки саме в цьому віці виникають фізіологічні та психологічні передумови для його формування, розвитку та функціонування.

Відмічено, що це поняття можна трактувати як сукупність здібностей людини правильно сприймати свої емоції та розуміти емоції інших людей, керувати емоціями та регулювати емоції інших людей відповідно до ситуації для вирішення певних завдань, проблеми.

Обґрунтовано, що школярі добре розуміють, що таке емоції, мають здатність співчувати та розпізнавати ту чи іншу емоцію в інших людях. Однак вони мають низький рівень самомотивації та здатності керувати своїми емоціями.

Ключові слова: емоції, емоційний інтелект

Olha Horina

Candidate of Pedagogical Sciences,

excellent student of education of Ukraine Associate Professor of the Department of Psychology and Pedagogy, Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs, Dnipro, Ukraine

PSYCHOLOGICAL FEATURES OF THE EMOTIONAL INTELLIGENCE OF EARLY SCHOOL-AGE CHILDREN IN THE EDUCATIONAL PROCESS

Abstract. It is determined that emotions cover all spheres of human life. Emotional state and mood, as well as activities performed by a person, depend on emotions and feelings. Therefore, it is important to understand and be aware of your emotions and the emotions of others. The structure of emotional intelligence includes concepts such as empathy, responsibility, self-awareness, self-discipline, social skills, and others.

It has been proven that early school age is especially important for the formation of emotional intelligence, since it is at this age that the physiological and psychological prerequisites for its formation, development and functioning arise.

It is noted that this concept can be interpreted as a set of human abilities to correctly perceive one's emotions and understand other people's emotions, manage emotions and regulate other people's emotions according to the situation to solve certain tasks and problems.

It is justified that schoolchildren understand well what emotions are, have the ability to empathize and recognize this or that emotion in other people. However, they have a low level of self-motivation and the ability to manage their emotions. емоційний інтелект психологічне навчання

Keywords: emotions, emotional intelligence

Постановка проблеми

Як вітчизняні так зарубіжні дослідники розглядають емоції особистості як невід'ємну частину її життя, складну сутність людської психіки, яка впливає на ставлення до навколишнього середовища, регулює поведінку, різні сфери життєдіяльності.

Емоції, як психічне відображення переживань особистості, виражаються у відчуттях, почуттях, емоційних реакціях, діях, вчинках та виявляються різними способами, фізичними проявами (підвищений пульс, пітливість), виразом обличчя, мовою тіла, звуковими сигналами (плач, сміх), а також змінами в рівнях хімічних речовин мозку.

У психолого-педагогічній науці існує багато теорій, які пояснюють природу емоцій. Серед поширених пояснення, що емоції виникають після того, як людина відчула фізичну реакцію на подразник і порівнює свої відчуття з очікуваннями або іншими відчуттями.

Не вивченим залишається питання впливу емоцій на інтелект. Як відомо в психологічній науці, емоційний інтелект є важливим аспектом розвитку дітей молодшого шкільного віку. Враховуючи вікову психологію, в дітей молодшого шкільного віку основним видом розвитку пізнавальних здібностей є навчання. Якщо дитина не досягла певного рівня розвитку EQ (емоційного інтелекту), то на наступних вікових етапах появляються проблеми в формуванні знань, розвитку особистості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретичні проблеми емоційного інтелекту досліджували як вітчизняні так і зарубіжні науковці (Г.Гарднер, Д.Гоулман, Дж.Мейер,, М.Нгуен, Г.Холл, Р.Стенберг, В.Бойко, М.Шпак, С.Дерев'янко та інші) [1] :

- концептуальні підходи про сутність та розвиток особистості у процесі життєдіяльності (Л. Виготський, Г. Костюк, C. Максименко та ін.);

- теоретичні положення цілісного підходу до вивчення особистості (С. Гарькавець, Н. Завацька, З. Карпенко, В. Роменець, Ю. Швалб та ін.);

- наукові підходи до розгляду свідомості особистості ( А. Борисюк, В. Зінченко, С. Максименко, В. Москаленко);

- положення і принципи активного соціально-психологічного навчання (В. Бочелюк, І. Бурлакова, І. Ващенко, Л. Карамушка, З. Ковальчук, І. Попович та ін.).

Мета статті - аналіз особливостей розвитку емоційного інтелекту в дітей молодшого шкільного віку в процесі навчання.

Виклад основного матеріалу

Родоначальниками поняття «емоційний інтелект» є Дж. Мейер і П. Селовей (початок 1990 р.). Н.Холом виділено п'ять основних складових емоційного інтелекту:

1) емоційна обізнаність; 2) управління своїми емоціями (емоційна відхідливість, емоційна нерігідность); 3) самомотивація (довільне керування своїми емоціями); 4) емпатія; 5) розпізнавання емоцій інших людей ( вміння впливати на емоційний стан інших людей) [2, с.25].

У вітчизняній психології ідея єдності інтелекту та афекту знайшла відображення в працях Л.Виготського, який прийшов до висновку про існування динамічної смислової системи, що представляє собою єдність афективних та інтелектуальних процесів. Єдність інтелекту і афекту за Л.Виготським, виявляється у взаємозв'язку і взаємовпливі цих сторін психіки на всіх етапах розвитку, та що цей зв'язок динамічний.

С. Л. Рубінштейн, розвиваючи ідеї Л. С. Виготського, зазначав, що мислення саме по собі є єдність емоційного і раціонального. Проте розуміння Л. С. Виготського єдності афекту та інтелекту в процесі розвитку людини не отримали свого часу належного розвитку.

Емоційний інтелект відповідає за здатність розуміти й усвідомлювати свої емоції, конструктивно їх виражати, а також розуміти почуття інших. Емоційний інтелект включає здатність до глибокої емпатії, усвідомлення власних кордонів і повагу до кордонів інших, здатність розвивати і використовувати свої таланти, дарувати і отримувати любов і підтримку.

Найважливішими компонентами емоційного інтелекту є: позитивна та адекватно висока самооцінка, сприйняття себе як «хорошого», емоційна свобода, позитивний емоційний фон, почуття щастя та оптимізму, гнучкість та врівноваженість, здатність долати складні та стресові обставини, здатність швидко та ефективно реагувати в ситуації, яка змінилася.

У молодшому шкільному віці, який характеризується високою чутливістю і гнучкістю всіх психічних процесів, продовжується активний емоційний розвиток дитини. У шкільному середовищі взаємодії з однолітками та дорослими в учнів формуються такі соціальні емоції, як самолюбство та здатність до співпереживання. Через розуміння власних емоцій і вчинків формується самосвідомість, здатність до рефлексії та децентрації, тобто формується вміння розуміти почуття інших і враховувати їхні потреби у спільній діяльності. Виникають підвищена чутливість і вразливість, що виражається у болісних переживаннях та щирому вираженні радості або смутку, задоволення чи незадоволення. Наприклад, учні 1-2-х класів бурхливо й емоційно реагують на новинки в оформленні класу, нові навчальні посібники, ІКТ-технології [ 4, с. 90].

У молодшому шкільному віці емоційний інтелект на когнітивному рівні виступає як властивість суб'єкта навчальної діяльності, яка є провідною на цьому віковому етапі, і проявляється у здатності дитини розуміти та управляти своїми емоціями і почуттями. Зі вступом до школи молодший школяр починає засвоювати багато пізнавальної інформації, що сприяє, своєю чергою, виникненню більш складних теоретичних форм мислення та розвитку інтелектуальної рефлексії як одного з найважливіших психологічних новоутворень цього віку. Дитина починає усвідомлювати зміст почуттів, набуває здатності до узагальненого переживання, «інтелектуалізації афекту». Водночас у молодшому шкільному віці відбувається розвиток довільності психічних процесів, що забезпечує уміння володіти собою, керувати своїми емоціями.

Таким чином, зазначені новоутворення сприяють емоційному самопізнанню та умінню молодших школярів управляти емоціями. Успішність особистості молодшого школяра залежить не від загального рівня інтелекту та спеціальних знань, а від емоційної компетентності, в основі якої лежить емоційний інтелект, який є основою регуляції і провідним фактором розвитку.

Сьогодні проблема розвитку емоційного інтелекту особистості набула міждисциплінарного характеру, привернула увагу багатьох вчених у галузі філософії, психології, соціології, педагогіки та інших гуманітарних наук, досліджується вітчизняними та зарубіжними вченими.

Наше дослідження проводилося в початковій школі (30 учнів віком від 7 до 9 років, 17 дівчат та 13 хлопців. (рис.1)

Рис. 1 Вікові групи досліджуваних осіб у відсотковому співвідношенні.

Серед учасників досліджування приймали участь (табл. 2) 68 % дівчат та 32 % хлопців.

Таблиця 1

Відсоткове співвідношення досліджуваних школярів

Відсоток хлопців у групі менший, тому гендерні особливості не акцентувалися.

За опитувальником Г.Холла визначено рівень емоційного інтелекту. Які переживає почуття школяр використано методику Т.Котик.

Методика Г.Холла складається з 30 тверджень і містить 5 шкал:

1) емоційна обізнаність;

2) управління своїми емоціями (швидше емоційна відхідливість, емоційна нерігідность);

3) самомотивація (скоріше як раз довільне керування своїми емоціями, виключаючи пункт 14);

4) емпатія;

5) розпізнавання емоцій інших людей (швидше вміння впливати на емоційний стан інших людей).

Як психолог і педагог Гренвілл Стенлі Холл зосередив свої дослідження на розвитку дітей, еволюційній теорії, що дозволяло дослідити не тільки рівень емоційного інтелекту, а й діагностувати рівень окремих компонентів.

Під час проходження методики, учні уважно читають запропоновані визначення та оцінюють їх по мірі погодження або непогодження з ними. Після чого отримані результати підраховано та інтерпретовано.

Для того, щоб з'ясувати чи розуміють учні значення слів на позначення емоційних станів використано методику «Назвіть почуття, що переживає людина» за Т. Котик.

Тетьяна Миколаївна Котик - доктор педагогічних наук, професор кафедри фахових методик і технологій початкової освіти Прикарпатьского національного університету імені Василя Стефаника.

Запропонована нею методика дозволяє аналізувати в учнів молодшого шкільного віку здібність впізнавати емоції інших людей та зображених емоцій. Процедура передбачає вступну бесіду, а також показ слайдів з 10 фотографіями на яких зображені люди з різними емоціями та 10 ілюстрацій смайликів з тими самими емоціями. Після показу кожного слайду обов'язково потрібно запитати: «Яку емоцію людини можна позначити цим фото (смайликом)? Чому ти так думаєш? Як ти здогадався?». Всі відповіді учні фіксують у таблиці.

Щоб встановити «емоційні перешкоди» у встановлені емоційних контактів була використана методика В. Бойко «Діагностика перешкод у встановлені емоційних контактів».

Віктор Васильович Бойко - доктор психологічних наук, професор, автор багатьох книг та статей на теми: психологія особистості, емоційне вигорання, психологія соціальної комунікації та інші.

На основі методики В. Бойко діагностовано в молодших школярів такі «перешкоди» як: невміння керувати емоціями, домінування негативних емоцій, негнучкість, небажання зблизитися з іншими людьми на емоційній основі. Учням запропоновано ряд визначень на які вони відповідають «так» чи «ні». В кінці кількість балів підраховано та інтерпретовано.

За опитувальником Г. Холла на «Визначення рівня емоційного інтелекту» в учнів молодшого шкільного віку отримано наступні результати.

Таблиця 2

Результати дослідження за опитувальником Г. Холла на «Визначення рівня емоційного інтелекту» в учнів молодшого шкільного віку

Аналіз результатів дослідження окремих компонентів емоційного інтелекту за результатами методики Г. Холла, дозволяє зробити висновки, що в учнів молодшого шкільного віку, менш розвинуті здібності керувати своїми емоціями та самомотивації, проте добре розвинута емоційна обізнаність, емпатія та здібність розпізнавати емоції інших людей.

Це пов'язано з віковими особливостями учнів молодшого шкільного віку, а також з оточуючими факторами, які впливають на емоційний стан дитини. До таких факторів можна віднести: сімейне виховання, установки батьків, конфліктні ситуації, неблагополучний клімат у школі або фізичний стан дитини.

За допомогою цих даних стає зрозуміло над якими здібностями ще варто попрацювати, щоб їх розвинути та покращити рівень розвитку емоційного інтелекту в цілому.

Підсумовуючи результатами дослідження за методикою Г. Холла спостерігаємо, що в 52% учнів переважає високий рівень емоційного інтелекту, 37% учнів мають середній рівень розвитку емоційного інтелекту та 11 % учнів показали низький рівень розвитку B!Q.

Таким чином, учні молодшого шкільного віку добре розуміють що таке емоції, мають здібність до емпатії та добре розпізнають ту чи іншу емоцію у інших людей. Проте мають низький рівень розвитку здібностей до самомотивації та здібностей керувати своїми емоціями. Низький рівень

розвитку емоційного інтелекту здебільшого мають учні з неблагополучних або неповних сімей, які навчаються на початковому рівні.

Високий рівень розвитку емоційного інтелекту мають діти, які навчаються на високому та достатньому рівні та мають емоційну підтримку батьків.

Дл я того, щоб з'ясувати чи розуміють учні значення слів на позначення емоційних станів людини, тобто чи розвинута здібність розуміти емоції інших людей використано методику «Назвіть почуття, що переживає людина» за Т. Котик та отримано наступні результати

Таблиця 3

Результати дослідження за методикою Т. Котик «Назвіть почуття, що переживає людина»

Результати дослідження за методикою Т. Котик «Назвіть почуття, що переживає людина» наступні: описуючі фотографії у 8 % учнів розвинутий низький рівень коефіцієнту обізнаності зі словами, які позначають емоції людей, у 7% молодших школярів розвинутий коефіцієнт обізнаності на середньому рівні та у 85% дітей спостерігається високий рівень, проте, описуючи смайли, 8% учнів показали низький рівень, також у 8% дітей розвинутий коефіцієнт на середньому рівні та у 84% школярів високий рівень.

Також, спостерігаємо, що досліджувані за смайликами визначали емоції дещо краще ніж по фотографіях - це може бути наслідком того, що учні не відчували або мало відчували ту чи іншу емоцію, тому й не змогли розпізнати її на слайдах.

Ми можемо зробити висновки, що в середньому по фото й смайлах учні орієнтуються однаково: 84% учнів мають високий рівень коефіцієнту обізнаності та лиш 16% мають низький та середній рівень коефіцієнту обізнаності в значеннях слів на позначення емоційних станів людини.

Таблиця 4

Результати дослідження за методикою Т. Котик «Назвіть почуття, що переживає людина» по кожній емоції окремо.

Аналізуючи інтерпретації дослідження, можемо спостерігати коефіцієнт обізнаності у впізнаванні емоцій на фотографіях та за допомогою смайликів. Також діти молодшого шкільного віку менше вміють розпізнавати такі емоції як відраза, образа та інтерес.

Висновки

Завершуючи, можна відзначити, що емоції охоплюють усі сфери життя людини. Від емоцій і почуттів залежить емоційний стан і настрій, а також діяльність, яку виконує людина. Тому важливо розуміти і усвідомлювати свої емоції та емоції оточуючих. Досліджуючи сутність поняття емоційний інтелект, було виявлено, що це поняття можна трактувати як сукупність здібностей людини правильно сприймати свої емоції та розуміти емоції інших людей, керувати емоціями та регулювати емоції інших людей відповідно до ситуації для вирішення певних завдань. проблеми. Також варто зазначити, що в структуру емоційного інтелекту входять такі поняття, як емпатія, відповідальність, самосвідомість, самодисципліна, соціальні навички та інші.

Молодший шкільний вік особливо важливий для формування емоційного інтелекту, оскільки саме в цьому віці виникають фізіологічні та психологічні передумови для його формування, розвитку та функціонування.

Дослідження рівня емоційного інтелекту учнів початкових класів показало, що школярі добре розуміють, що таке емоції, мають здатність співчувати та розпізнавати ту чи іншу емоцію в інших людях. Однак вони мають низький рівень самомотивації та здатності керувати своїми емоціями.

Психологічні особливості емоційного інтелекту особистості є актуальною проблемою сучасних наук. Основні принципи цієї якості особистості закладаються в молодшому шкільному віці, який є найбільш сензитивним для формування відповідних розумових та природних здібностей дитини. У психолого-педагогічних дослідженнях розширюється категорія «емоції» як хвилювання, цілісний психічний процес, що включає всі види фізіологічних реакцій і суб'єктивне ставлення особистості до дійсності.

На думку дослідників, емоції це єдине, особливе психічне утворення за допомогою якого особа не лише відчуває, сприймає, уявляє чи розуміє навколишню дійсність, а й переживає її. Сукупність емоцій і почуттів становить емоційну сферу людини.

Емоційний інтелект - це багаторівнева система, яка включає рівень природних здібностей і рівень знань, умінь і навичок, набутих протягом життя. Сформований протягом життя рівень істотно впливає на вроджені здібності, тому розвиток емоційного інтелекту можливий через розвиток емоційної компетентності, зокрема, за допомогою інтерактивних педагогічних технологій.

У структурі емоційного інтелекту основним психологічним механізмом внутрішньо-особистісного емоційного інтелекту, який забезпечує самопізнання та емоційну саморегуляцію, є рефлексія, а основним психологічним механізмом міжособистісного емоційного інтелекту, що забезпечує успішність спілкування та соціальної взаємодії, є емпатія. з іншими людьми. З'ясовано вікові особливості емоційного розвитку дітей молодшого шкільного віку, зокрема: втрата дитячої безпосередності; розвиток рефлексії, дитина починає усвідомлювати зміст почуттів, її переживання набувають сенсу, вони узагальнюються, формування логіки почуттів; підвищена емоційність; довільність психічних процесів; розвиток самоконтролю.

Врахування вікових особливостей емоційного розвитку молодших школярів дозволяє вважати молодший шкільний вік сензитивним для розвитку емоційного інтелекту, який проявляється в розумінні своїх і чужих емоцій та керуванні ними в процесі навчання, ігор та інших видів діяльності.

Емоційний інтелект молодших школярів лежить в основі інтересу до власних емоцій та емоційних переживань інших, визначає ціннісне ставлення до внутрішнього світу.

Розвинений емоційний інтелект у молодших школярів забезпечує рефлексивний аналіз емоцій, регулює психологічні стани особистості,

підвищує емоційну стійкість, опосередковує якість міжособистісних стосунків.

Література:

1. Милославська О.В. Емоційний інтелект як складова комунікативної компетентності студентів: монографія. Харків, 2019. С. 37.

2. Березюк Г. Емоційний інтелект як детермінанта внутрішньої свободи особистості. Психологічні студії Львівського ун-ту. 2002. С. 20-23.

3. Лящ О.П. Емоційний інтелект як предмет психологічних досліджень. Проблеми сучасної психології. 2013. № 22. С. 324-335.

4. Опанасюк І.В. Психологічна сутність феномену «емоційний інтелект». Збірник наук. праць : філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ : ДВНЗ «Прикарпат. нац. ун-т ім. Василя Стефаника». 2013. Вип. 18.Ч. 1.213 с.

5. Типові освітні програми для закл. заг. серед. освіти, розроблені під керівництвом Р.Б. Шияна. 1-2 класи, 2-4 класи / уклад. А.В. Лотоцька. Харків : Вид-во «Ранок», 2020. 240 с.

References:

1. Myoslavska O.V. Emotional intelligence as a component of students' communicative competence: monograph. Kharkiv, 2019. P. 37.

2. Berezyuk G. Emotional intelligence as a determinant of the inner freedom of the individual. Psychological studies of Lviv University. 2002. pp. 20-23.

3. Lyashch O.P. Emotional intelligence as a subject of psychological research. Problems of modern psychology. 2013. No. 22. P. 324-335.

4. Opanasyuk I.V. The psychological essence of the phenomenon "emotional intelligence". Collection of sciences. works: philosophy, sociology, psychology. Ivano-Frankivsk: State educational institution "Prykarpattia. national University named after Vasyl Stefanyk". 2013. Issue 18. Ch. 1.213 p.

5. Typical educational programs for general among. of education, developed under the leadership of R.B. Shiyana 1-2 classes, 2-4 classes / comp. A.V. Lototska Kharkiv: «Ranok» Publishing House, 2020. 240 p.

Размещено на Allbest.ru