Технологія збирання картоплі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дипломна робота

Технологія збирання картоплі

картопля сільський господарство обробка

Зміст пояснювальної записки

1. Характеристика та аналіз діяльності господарства

2. Технологія виконання сільськогосподарської операції

3. Технологія ремонтних робіт по усуненню несправностей МТА

4. Вимоги охорони праці при виконанні робіт

Зміст

Вступ

1. Характеристика та аналіз діяльності

1.1 Призначення, розміщення та основні розділи господарства

1.2 Склад машинно-тракторного парку господарства

1.3 Використання передового досвіду в господарстві

2. Технологія обробки картоплі

2.1 Характеристика сільськогосподарської культури

2.2 Підбір машинно - тракторного агрегату

2.3 Розрахунок витрат палива

2.4 Підготовка агрегату до роботи

2.5 Порядок роботи агрегату на загоні

2.6 Контроль якості

3. Технологія виконання ремонтних робіт

3.1 Будова та принцип дії бурякозбиральних агрегатів

3.2 Виявлення несправності

4. Охорона праці

4.1 Охорона праці при виконанні сільськогосподарської операції

4.2 Охорона праці при виконанні ремонтних робіт

4.3 Екологічній захист навколишнього середовища при виконанні сільськогосподарської операції та ремонтних робіт

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Картопля - найважливіша продовольча культура, названа «другого хліба». Картопля - культура універсального використання. У клубнях картоплі міститься у середньому від 14 до 22 % крохмалю, 2-3 % білка. Спирт з картоплі досі незамінний у фармацевтичній, парфумерної і лікеро-горілчаної промисловості. Крохмаль використав кондитерському, текстильному і ковбасному виробництві. Кулінарам відоме понад 200 картопляних страв. Велике значення картоплі як кормового рослини. Він - основний компонент в кормових раціонах свиней, застосовується для годівлі молочного худоби і виконання домашньої птахи. У 1 кг картоплі містить 0,3 корм. од. На корм худобі використовують і відходи промислового виробництва: мезгу (крохмальне виробництво) і барду (спиртове виробництво).

Картопля містить глюкозид соланін: в м'якуші 1-5 мг на 100 р. сирої маси, в шкірочці концентрація вище. У такій концентрації навіть за значному споживанні картоплі алкалоїди нешкідливі. Споживання картоплі із вмістом алкалоїдів 23-27 мг на 100 р. може призвести до отруєння.

Посівна площа картоплі в усьому світі 19,1 млн га, у Росії 3,2 млн. У нашій країні основні площі посадок картоплі зосереджено На чорноземній і Центрально-чорноземній зонах. Середня врожайність картоплі у світі 16,1 т/га (Нідерланди 45,8 т/га, Німеччини 40,4, Франції 41,8, США 40,7 т/га). Врожайність картоплі нашій країні ще низькою - 9,8 т/га, під час використання інтенсивної технології близько 20 т/га. У Росії її районировано 155 сортів картоплі, різняться за термінами дозрівання і господарському призначенню. По термінів дозрівання виділяють такі групи сортів: ранні - довжина вегетаційного періоду 50-60сут;середньоранні 60-80;середньостиглі - 80-100;середньостиглі 100-120; пізньостиглі понад 120сут.

По господарському призначенню сорти діляться на групи: столові, заводські, кормові і універсальні. Клубні картоплі їдалень сортів мають високі смакові якості, нетемніючу м'якіть, швидко розварюються, але з розсипаються. Невелика кількість вічок залягає неглибоко. Столові сорти зазвичай відрізняються коротким вегетаційним періодом чи середньостиглі. Сорта, які стосуються групі заводських (технічних), зазвичай мають високий вміст крохмалю (щонайменше 18 %) й хороший сбраживаемость, що забезпечує високий вихід спирту. Універсалістські сорти порівняно з їдальнями і заводськими мають невисокими смаковими якостями. Сорта цієї групи використовують як харчових цілей, так заводський переробки. За якістю бульб вони займають проміжне становище між їдальнями і заводськими сортами.

1. Характеристика та аналіз діяльності ТОВ «Ерест - Агро»

1.1 Призначення, розміщення та основні розділи господарства

ТОВ «Ерест - Агро» розміщене в Чернігівській обл., Куликівського р-ну, село Горбів.

Основний виробничий напрямок господарства - зерново - технічний включно з тваринництвом.

Продаж зерна господарського товариства проводять на Чернігівський хлібоприймальні пункти, а також на Заготзерно.

Загальна земляна площа - 3321 га, з них рілля - 2433 га, під пасовищами закріплено 12 га, сіножаті 88 га. Тракторно-польових дільниць 1, молочно-товарних ферм 1.

На території ТОВ «Ерест - Агро» розміщений автопарк, ремонто-механізована майстерня.

1.2 Склад машинно-тракторного господарства

№	Найменування машин	Марка	кількість	У тому числі справні	Коефіцієнт готовності
1.	трактор	МТЗ-80, 82	4	4	100%
2.	Сівалка	СЗ -3.6	5	4	90%
3.	Трактор	Т-150К	1	1	100%
4	Трактор	К-701	1	1	100%
5.	Комбайн	ДОН - 1500	2	2	100%
6	Плуг	ПЛН 3-35,4	1	1	100%
7.	Причеп	ПТС -4	2	2	100%
8.	Причеп	ПТС-10	2	2	100%
9.	Борона	БДВ 6,5	1	1	100%
10.	Культиватор	КПС - 4	3	2	90%
11.	Плуг	ПЛН 6-35	1	1	100%

1.3 Використання передового досвіду в господарстві

Карти організації праці в сільському господарстві надають неоціненну допомогу при використанні тих чи інших технологічних операцій. Вони дають змогу на практиці здійснювати трудові процеси на основі наукових принципів, з допомогою їх здійснюється зв'язаність і узгодженість засобів праці, предметів праці та самої праці. Основна мета таких карт - показати шлях найбільш оптимального проведення технологічних процесів.

Що ж таке карта? Карта - це документ, в якому містяться наукові основи організації праці. В ній відображається послідовність і перелік дій виконавця в трудовому процесі, детально описуються раціональні методи і прийоми виконання тих чи інших операцій, проводяться інші вказівки щодо організації трудового процесу, робочого місця. Карта - це еталон, оптимальна на даний час модель організації виробництва. Вона віддзеркалює розвиток науки і техніки, ступінь використання прогресивних технологій.

На сьогодні розроблені типові карти організації праці, розраховані типові затрати, описані різні варіанти умов виробництва для основних сільськогосподарських культур, тварин, робіт, тощо. Над розробкою карт організації праці працюють цілі інститути, науково-дослідні станції стандартизації, відповідні працівники підприємств.

Карти складаються як на окремі трудові операції, так і на комплекс взаємопов'язаних трудових операцій. На комплекс взаємопов'язаних трудових операцій складається комплекс карт. Карти організації праці є основним документом щодо раціонального проведення організації трудових операцій та процесів.

* Процес підготовки і впровадження таких карт складається з трьох етапів:

* Вивчення сучасного стану проведення одного трудового процесу;

*Складання більш раціональної карти з урахуванням нових розробок;

Впровадження розробленої карти в серійне виробництво.

При розробці технологічної карти враховується потреба в техніці і у виконавцях, їх функцій, способи і прийоми праці, схеми руху машин і агрегатів, графік узгодження окремих операцій, раціональний режим праці і відпочинку, оплати праці, техніка безпеки.

Застосування типових карт в господарстві можливе лише за умови, що умови праці і виробництва відповідають прийнятим критеріям. Тому впровадження карт організації праці сприяє встановленню в господарствах науково обґрунтованих норм затрат праці.

2. Технологія збирання картоплі

2.1 Характеристика сільськогосподарської культури

Природний ареал диких форм багатьох видів картоплі охоплює Центральну Мексику, Центральну Америку, Перу, Болівію, Чилі. Індійські племена у Перу, Еквадорі, Болівії вирощували її за 1 -2 тис. років до н.е. У Європу (Іспанія, Італія та ін.) картопля завезена в 1540 р. (за іншими даними в 1565 р.) під назвою "земляне яблуко". Італійці через подібність до трюфелів назвали її "тартуфоллі".

Приблизно в 1600 році адмірал Рейлех завіз картоплю в Англію і Голландію. Отже ця культура проникла в Європу двома шляхами - через південні країни і через Англію. Перший шлях дав нам власне назву - картопля. З Італії вона поширилася на Північ і Схід, і в середині XVII століття її вже вирощували в Польщі і Західній Україні. Від італійського тартуфоллі - українська назва картопля.

Другий шлях привів до виникнення англійської назви "potato". Причому ця назва була присвоєна помилково, але все-таки прижилася в англійській мові.

За іншими даними в Англію картоплю завіз англійський адмірал (він же відомий пірат) Френсіс Дрейк. Ще задовго до цього серед ботаніків ходили чутки про існування рослин, що дають солодкі бульби, які місцеві жителі називають бататом. Привезені піратом бульби були подібні за описами на бульби батата і були без всякого сумніву названі цим іменем, яке по-англійськи звучить як potato. Між тим з них виросла картопля. Батат і картопля - це зовсім різні рослини. Але в Англії не було людини, яка могла б порівняти ці дві рослини, і тому картопля в англійській мові до цього часу називається бататом. Для розмежування цих двох назв ввели термін "солодкий", яким назвали власне батат (sweet potato).

Рослина картоплі довший час в Європі вирощувалась як квітка (гарно цвіте і пахне) і вважалася отруйною. Так, у Франції лише в 1771 р. Паризька медична академія визнала, що бульби не є небезпечні для споживання. Вперше найбільш широко картопля стала використовуватися в Ірландії, де ця культура вперше замінила хліб.

У цій країні картопля, вірніше її хвороба, спричинила останній голод у Західній Європі. У 1845 році картоплиння пошкодилось фітофторою, що знизило врожайність. Були уражені бульби - насіннєвий матеріал. Площі картоплі в 1846 році масово уразились фітофторою, спричинивши неврожай. Значна частина населення померла від голоду, 2,5 млн. ірландців емігрували до США. Це лихо зменшило кількість населення в Ірландії майже втричі. У ті ж роки знизився врожай картоплі у Німеччині.

У Німеччині картоплю стали широко вирощувати після 1770 року. В XIX столітті площі під картоплею в Європі швидко збільшувалися, хоча після спустошливих спалахів фітофторозу бульб і картоплиння в 1840-1850 pp., цей процес тимчасово переривався.

Світове виробництво картоплі становить близько 300 млн.т з деякими відхиленнями по роках. Основну частину картоплі в світі вирощують країни Європи: Росія, Україна, Польща, Німеччина, Франція, Італія, Білорусь. Головні виробники її на американському континенті - США і Канада, в Азії- Китай та Індія. Всього картоплю вирощують понад 130 країн світу в найрізноманітніших ґрунтово-кліматичних умовах.

Світова площа під картоплею становить близько 18млн. га. В Європі посівна площа займає до 13 млн. га.

Картопля належить до найважливіших сільськогосподарських культур. Вона має різнобічне використання. Це винятково важливий продукт харчування. Недарма її називають другим хлібом. Цінність картоплі визначається високими смаковими якостями та сприятливим для здоров'я людини хімічним складом.

Бульби в середньому містять 75-80% води і до 25% сухих речовин. Вміст крохмалю коливається від 14 до 22%. Він легко засвоюється і розщеплюється на прості цукри.

Є в бульбах 1,5-3% білка, який добре засвоюється організмом. Білок за своїм амінокислотним складом близький до м'яса. Містить амінокислоти, що не синтезуються організмом людини.

Мінеральні речовини в бульбах становлять 0,8-1%. Найбільше калію, кальцію, магнію, фосфору, заліза. Солі калію необхідні для нормальної діяльності серця, сприяють виведенню з організму надлишку рідини.

Багато в картоплі клітковини (1 %) і пектинових речовин (0,7%). Клітковина виводить з організму отруйні речовини, очищує його, покращує обмін речовин. Клітковина і пектинові речовини відіграють важливу роль у травленні. Вміст цукру становить 0,5%, з них 0,3% - глюкоза і фруктоза та 0,2% - сахароза. При підвищенні вмісту цукрів до 1%, бульба набуває солодкого смаку.

В картоплі містяться органічні кислоти - лимонна, щавлева, яблучна У бульбах багато вітамінів С, В, В2, В5, В6, В9, Р, РР, Е, І, Д К провітамін А. У 100 г бульб є 20 мг вітаміну С. Добова потреба цього вітаміну забезпечується 300 г картоплі, що дуже важливо у зимовий період, коли мало свіжих фруктів і овочів.

Досить висока також калорійність картоплі: 100 г бульб містять 70-83 кілокалорії. Це вдвічі більше ніж у моркви, втричі - ніж у капусти в чотири рази ніж у помідорів. Вживають картоплю в їжу у вигляді багатьох страв. В Європі на одну людину споживається 90-140 кг бульб на рік. На продукти харчування переробляється понад 50% валового збору бульб.

В шкірці і позеленілих бульбах міститься отруйна речовина - глікоалкалоїд соланін (0,005-0,01 %), який частково розкладається під час варіння. Позеленілі бульби не використовують на харчові і кормові цілі, але вони придатні для технічної переробки

Картопля - цінна кормова культура, особливо для свиней. У 100 кг сирих бульб міститься 29,5 кормових одиниць. Бульби на корм використовуються у сирому і вареному вигляді.

Бадилля на корм не використовують, оскільки посіви багаторазово обробляють пестицидами для захисту від шкідників і хвороб.

Картопля є цінною технічною культурою. З неї виготовляють спирт, крохмаль, глюкозу, декстрин та ін. З 1 т бульб одержують 112 л спирту.

Картопля як просапна культура має важливе агротехнічне значення Під неї вносять органічні і мінеральні добрива, міжрядні обробітки очищують поле від бур'янів. Тому картопля є добрим попередником для зернових та інших культур.

Вимоги до температури.

Картопля належить до рослин помірного клімату. На температуру нижче 7-8°С та вище 30°С реагує припиненням росту. Надмірна спека (вище 25°С) сильно пригнічує рослини. Якщо ґрунт прогрівається вище 29°С - бульби не утворюються або формуються дочірні бульбочки.

Бульби картоплі, які пройшли період спокою, починають проростати за 3-5°С, однак агрометеорологічним показником початку росту картоплі вважають температуру 7°С. Проте оптимальна температура для проростання бульб є 18-20°С, за якої сходи з'являються через 12-13 днів. Максимальний урожай картоплі забезпечується за середньодобової температури 17-18°С.

Картопля чутлива до незначних приморозків. Пошкодження картоплиння настає за -1,5-2°С. Приморозки -3-4,5°С пошкоджують картоплиння на 60-100% і знижують врожайність бульб на 25-65%, залежно від фази розвитку рослини і часу ураження приморозками. Особливо нестійкі до приморозків молоді рослини. Листки і стебла чорніють і гинуть. Проте молоді рослини швидко відростають і формують добрий урожай бульб. Значно небезпечніше пізнє повернення приморозків. Бувають випадки повної весняно-літньої загибелі рослин під впливом пізніх приморозків у фазі бутонізації, особливо на торфових ґрунтах на понижених місцевостях.

Вимоги до вологи.

Картопля досить вимоглива до вологи, оскільки формує велику підземну масу при відносно малорозвиненій кореневій системі. Тому високі врожаї збирають при вологості ґрунту 75-85% НВ. Зниження вологості до 60% призводить до зменшення врожайності на 3-9%, а до 40% НВ - на 40-43%.

Найменше вологи картоплі потрібно під час проростання й появи сходів, коли молоді рослини використовують вологу з материнської бульби. Функцію регулятора з забезпечення вологою відіграють також молоді бульби. В умовах нестачі вологи в ґрунті рослина бере воду з бульб, а при повному зволоженні - бульби наповнюються вологою і є додатковим резервом її для росту рослин.

З ростом рослин підвищується потреба картоплі у волозі, особливо у період бутонізація - кінець цвітіння. Транспіраційний коефіцієнт картоплі становить 400-550. В окремі спекотні дні кущ картоплі випаровує до 4 л води. Тому в районах недостатнього зволоження всі агрозаходи мають бути спрямовані на нагромадження запасів вологи в ґрунті. У таких умовах картопля добре реагує на полив.

Надмірне зволоження ґрунту (85% і більше) під час бульбоутворення призводить до передчасного відмирання бадилля, припинення росту бульб, спричинює їх загнивання. Урожайність різко зменшується.

Вимоги до світла.

Картопля - рослина короткого дня, вимоглива до світла. При затіненні порушуються процеси фотосинтезу, і знижується врожайність. Навіть при незначному зменшенні освітлення, відбувається пожовтіння рослин, витягування стебел, погіршується засвоєння елементів живлення з ґрунту. Такі несприятливі умови можуть скластися при надмірному загущенні картоплі.

Викопані бульби, що були декілька днів на світлі, зеленіють. Для насіннєвих бульб це корисно, оскільки зменшується ураження хворобами і гризунами під час зимового зберігання. Продовольчу картоплю закривають від світла і не допускають позеленіння, бо вона стає гіркою і отруйною.

Вимоги до ґрунту.

Найкраще картопля росте на пухких, добре розпушених ґрунтах. Коренева система картоплі інтенсивно дихає, поглинаючи кисню у 5-10 разів більше, порівняно з іншими рослинами. Для насичення ґрунту достатньою кількістю кисню, його потрібно утримувати в досить розпушеному стані з об'ємною масою не більше 1,0-1,2 г/см3. У перезволожених, ущільнених ґрунтах вміст кисню зменшується до 2%, а вміст вуглекислого газу різко збільшується. За таких умов бульби задихаються і загнивають. На ущільнених ґрунтах погано розвиваються столони, картопля формує дрібні, деформовані бульби.

Картоплю вирощують на удобрених супіщаних і суглинистих чорноземах, дерново-підзолистих, сірих лісових ґрунтах. Для вирощування насіння добре підходять окультурені торфовища. При внесенні високих норм органіки картопля добре родить на легких піщаних ґрунтах.

Малопридатні для вирощування картоплі важкі глинисті ґрунти, особливо з близьким заляганням ґрунтових вод. Не підходять також засолені ґрунти, оскільки картопля має дуже низьку солестійкість. Найкраще росте на слабокислих і нейтральних ґрунтах. При рН нижче 5,0 і вище 8,0 вона росте погано.

Догляд за посівами проводять для знищення бур'янів, поліпшення повітряного і водного режимів ґрунту, запобігання непродуктивним втратам вологи, захисту від хвороб і шкідників та одержання запрограмованого врожаю.

Він полягає в суцільному розпушуванні ґрунту до і після з'явлення сходів, розпушування в міжряддях з присипанням бур'янів ґрунтом в рядках та обприскуванні для захисту від шкідливих організмів.

Якісний обробіток ґрунту забезпечують культиватори КОН-2,8ПМ, КОН-2,8А, КРН-4,2Г, КРН-5,6Д, що комплектуються з роторними (БРУ-0,7) та сітчастими боронами.

Для формування бульб потрібний добрий доступ повітря (рис. 8.2). Від садіння до сходів проходить 15-25 днів, а до змикання рядків - 40-60 днів. У цей період гребені необхідно обробляти.

Насіння бур'янів проростає через 4-6 днів. Важливо не запізнитись з першим обробітком і знищити пророслі бур'яни до їх сходів. Тому перше досходове розпушування найдоцільніше починати на 5-7-й день після садіння. На культиватор ставлять стрільчасту лапу (лапу-підгортач чи дисковий підгортач за необхідності підрівняти гребені або збільшити їх об'єм), дві долотоподібні лапи з ротаційною або сітчастою бороною позаду. Глибина ходу лап-підгортачів 6-8 см, долота розпушують ґрунт на 12-14 см. Якщо вологи недостатньо, на піщаних ґрунтах глибину розпушування зменшують до 8-10 см. Борони повинні рівномірно обробляти ґрунт на глибину 3-4 см, руйнувати кірку, зчісувати бур'яни. При роботі агрегату не допускається витягування з гребенів бульб і пошкодження сходів картоплі.

Друге досходове розпушування проводять на 12-14-й день після садіння. Використовують ті ж робочі органи. Замість долот ставлять лапи-бритви для підрізання бур'янів у гребенях. При використанні лап-бритв глибина садіння бульб повинна становити не менш 10 см, щоб при зрізанні гребенів не пошкоджувались рослини картоплі.

В умовах холодної весни та при ранніх строках садіння виникає потреба у третьому досходовому розпушуванні. Його проводять в міру проростання бур'янів, або появи кірки на гребенях, що буває після дощів.

Перший післясходовий обробіток міжрядь проводять на глибину 12-14 см двома-трьома долотами. Лапи-підгортачі встановлюють на глибину 6-8 см. Одночасно присипають сходи бур'янів і картоплі шаром ґрунту 2-3 см. Рослини картоплі не бояться присипання, збільшуючи при цьому розміри власної кореневої системи. Формуються додаткові пагони, ріст стає інтенсивнішим і швидшим, кущ картоплі стає більшим, добре облистненим. Бур'яни під шаром ґрунту гинуть. Ранні сорти присипають у фазу повних сходів, середні та середньопізні - до висоти рослин 5 см. Крім того, цей агрозахід захищає молоді рослини від травневих приморозків і пошкодження старими колорадськими жуками, зростає врожайність.

Другий післясходовий обробіток (через тиждень) проводять тим же набором лап. Якщо дозволяє висота рослин, сходи бур'янів і картоплі присипають шаром землі 2-3 см. Важливо присипати гребені, якщо ця операція не була проведена під час першого досходового обробітку.

Шар землі, яким присипають сходи рослин, не повинен перевищувати 5-10 см. Земля має бути рихлою і обов'язково вологою. Ні в якому разі не можна присипати рослини розпеченим на сонці за день ґрунтом, це завдасть рослинам непоправної шкоди.

У дуже дощову погоду нагортання ґрунту погіршує повітрообмін, може викликати загнивання. Не рекомендується також присипати ослаблені рослини, сходи, одержані з біологічного насіння і мікробульб.

Багаторазове присипання (2-4 рази) кущів картоплі (навіть за висоти 8-10 см) для формування більшої кількості столонів доцільне лише для середньопізніх та пізніх сортів. Більш ранні сорти з коротким періодом вегетації витратять свою енергію росту на формування бадилля і не встигнуть сформувати високий урожай бульб, тому їх присипають не більше 1-2-х разів.

Третій післясходовий обробіток полягає в підгортанні рослин. Проводять його коли рослини досягають висоти 18-25 см. Для цього використовують лапу-підгортач. Глибина розпушування 10-12 см. При швидкості руху агрегату 8-9 км/год ґрунт засипає бур'яни в рядках. Оптимальна висота гребеня - 25 см.

Всі види підгортань необхідно завершити до початку бутонізації, щоб не пошкодити в землі столони, які починають у цій фазі формуватися.

Кращі результати, особливо на зв'язних ґрунтах, одержують при використанні дискових підгортачів-розпушувачів. Після підгортання, рослини картоплі швидко закривають гребені та змикаються в міжряддях.

Робочі органи культиватора не повинні підрізати кореневу систему, витягувати чи пошкоджувати рослини. Підгортачі мають насипати розпушений і рівний шар ґрунту товщиною 5-8 см на весь гребінь, привалюючи його до стебел картоплі і розпушувати при цьому бокові сторони гребеня і дно борозни. Для запобігання присипання бадилля картоплі, використовують пруткові ґрунтонапра-влячі. Після підгортання картоплі, в міру появи сходів бур 'янів, вносять у баковій суміші гербіциди: тітус (50 г/га) і зенкор (200 г/га) з додаванням прилипача тренд 90.

Хімічний метод боротьби з бур'янами.

За даними Інституту картоплярства навіть за середнього рівня забур'яненості урожайність картоплі зменшується на 22-25%. У насадженнях картоплі найбільш злісні і поширені такі буряни: кореневищні (пирій повзучий, хвощ польовий); коренепаросткові (осот рожевий, осот жовтий, берізка польова, щавель); ранні ярі (свиріпа, гірчиця польова, редька дика, лобода); пізні ярі (мишій сизий і зелений, щириця, плоскуха звичайна). Необхідно повністю використати можливості агротехнічного методу боротьби з бур'янами. Зокрема це підбір поля, попередника, якісний основний і весняний обробіток ґрунту, розпушення міжрядь. Якщо ефективність їх недостатня, необхідно застосовувати для знищення бур'янів гербіциди.

Препарати суцільної дії (раундап та ін.) використовують після збирання попередника по стерні, коли бур'яни (пирій) інтенсивно ростуть. Строк і норму внесення препаратів необхідно остаточно встановлювати, враховуючи рекомендації на упаковці чи тарі.

Основну шкоду на посівах картоплі завдає колорадський жук. Він відзначається великою плодовитістю і прожерливістю, пристосований до різних умов. Кожна самка може відкласти від 400 до 3000 яєць, личинки з яких можуть знищити картоплю на площі 2,5 га.

Картопляні поля обприскують перший раз під час масового виходу шкідника з ґрунту. Вдруге обробіток проводять після появи личинок, які завдають найбільшої шкоди. Обприскування повторюють при масовій появі нової хвилі молодих жуків. При протруєнні бульб препаратом престиж, старий жук гине, немає потреби боротьби з ним, у більшості випадків немає і личинок впродовж вегетаційного періоду аж до збирання.

Для запобігання розвитку у шкідника стійкості до інсектициду, їх необхідно чергувати. Якщо оптимальні строки боротьби з колорадським жуком і хворобами збігаються, доцільно застосовувати бакові суміші інсектицидів і фунгіцидів з врахуванням їх сумісності.

У середині 90-х років створено транс генні сорти картоплі, що мають загальну назву "Новий лист", вегетативну масу яких не їсть жук. Вони містять природний білок, що захищає рослини від шкідника. Проте впровадження цих сортів справедливо обмежено до остаточного встановлення їх нешкідливості для людського організму.

Значної шкоди насадженням картоплі завдають личинки травневого хруща та жука-ковалика (дротяника).

Личинки травневого хруща після першої та другої зимівлі починають під'їдати коріння в кущі, в бульбах вигризають круглі ямки з нерівними краями (бульби можуть пошкоджуватись на 60-70%).

Личинки жуків-коваликів (дротяники) у молодих рослин картоплі часто пошкоджують корені та кореневу шийку. Такі рослини в'януть, відстають у рості, а іноді всихають. Також личинки пошкоджують і бульби. Вони прогризають у бульбах м'якуш і роблять довгі нори. Пошкоджені бульби втрачають господарську цінність і часто загнивають при зберіганні внаслідок потрапляння в м'якуш бактерій та грибів.

Для боротьби з личинками травневого хруща та жука-ковалика бульби перед садінням обробляють препаратом престиж, 290 к.с. у нормі 1 кг/т бульб, який має інсектицидну дію.

2.2 Підбір машинно-тракторного агрегату

Зарубіжні товаровиробники сільськогосподарської техніки широко пропонують машини для збирання картоплі. Прості картоплезбиральні машини -- картоплекопачі, основною функцією яких є викопування картоплі з рядка, часткове відсепарування вороху від землі та укладання викопаних бульб у валок. Широкий спектр таких машин пропонують фірми IMAC (Італія) та Grimme, які здебільшого є дворядними причіпними або напівпричіпними. Українські товаровиробники пропонують своїм споживачам однорядні причіпні та дворядні навісні копачі. Однак мала площа сепарувальних органів і низька продуктивність обмежують можливість їх використання на великоконтурних полях. Переважно ці машини використовують у приватному секторі та невеликих фермерських господарствах. Для підбирання картоплі, викопаної картоплекопачами, пропонується підбирач валків SL-750 фірми Grimme, який працює з картоплекопачами RL-1500, RC-80. Підбирач валків проводить підбір валка, сепарування піднятого вороху від залишків землі та рослинних решток і завантажує зібраний урожай у бункер-нагромаджувач або транспорт, що їде поруч. Для потокового способу збирання картоплі зарубіжні фірми пропонують картоплекопачі-навантажувачі та картоплезбиральні комбайни. Серед картоплекопачів-навантажувачів якнайширше застосовують GZ-1700 фірми Grimme, UN-2600, UN-2200 -- фірми Kverneland, RDS -- фірми Dewulf, G21, G2 -- фірми AMAC, SRP-2 -- фірми IMAC тощо. Це машини з підвищеною площею сепарувальних органів, спеціальним бадиллявідокремлювальним пристроєм, транспортером-навантажувачем, автономною гідросистемою та ходовими колесами. Викопувальний пристрій копачів-навантажувачів складається з обтисних котків, різальних вертикальних дисків і пасивного або активного лемешів. Привід транспортувально-сепарувальних і завантажувальних пристроїв здійснюється від ВВП трактора. Вивантаження викопаних бульб проводиться на транспорт, що йде поруч. Майже всі ті самі фірми випускають і картоплезбиральні комбайни як одно-, так і дворядкові, які широко уніфіковані з копачами та додатково мають бункер-нагромаджувач, перебиральні столи на 2-4 перебиральники, збільшену кількість різних сепарувальних та очисних пристроїв (похилі гірки, щитковий механізм, додаткові підйомні транспортери). Наявність додаткових сепарувальних органів дає змогу, порівняно з копачем-навантажувачем, збільшити чистоту бульб у тарі та полегшити навантаження на післязбиральні сортувальні пристрої. Серед найпопулярніших моделей комбайнів є DR-150, SE-75 -- Grimme, ZRB -- AMAC, 75RB-40 -- IMAC, RDL-1700 -- Dewulf та інші. Нині вітчизняна промисловість не випускає ані копачів-навантажувачів, ані картоплезбиральних комбайнів. Задля ефективнішого використання потужностей тракторних двигунів застосовують комбіновані агрегати на збиранні картоплі потоковим способом, де в одному агрегаті працюють подрібнювач бадилля та копач-навантажувач чи причіпний картоплезбиральний комбайн.

Останнім часом для господарств, які мають великі площі посадок картоплі, а також для підприємств типу МТС зарубіжні фірми пропонують самохідні високопродуктивні комбайни з великою місткістю бункера, потужною силовою установкою, бортовим комп'ютером, електронною системою контролю і регулювання ходу та якості виконання технологічного процесу, автоматичною системою водіння по рядках, комфортабельною кабіною та автономним бадилляподрібнювачем. Це комбайни Tirra Malun -- фірми Holmer, R-3000, R-4000, R-5000 -- фірми Dewulf. Цікаве та оригінальне рішення під час розробки комбайнів застосувала фірма Dewulf. Для зменшення пошкодження бульб у рядках під час роботи всі опорні колеса комбайна рухаються викопаним полем. У цьому разі застосовано триопірну схему ходових коліс. Центр ваги комбайна розміщений так, що переднього лівого колеса немає. Управління комбайном проводиться переднім правим колесом або комбіновано -- переднім і задніми колесами. Для післязбиральної дообробки картоплі та завантаження і вивантаження її у картоплесховища фірми Grimme, Visser, Climax, Ekko пропонують комплекси машин, до складу яких входить приймальний бункер із пристроями попереднього очищення, перебиральні столи, модульні сортувальні машини, телескопічні та завантажувальні транспортери, ваговий дозатор для затарення картоплі тощо. Залежно від об'єму картоплі, яка закладатиметься (чи вивантажуватиметься) в сховище, її засміченості тощо, можна застосовувати різні технологічні лінії та різну кількість машин у них. Розроблений ПКБ "Прогрес" (Миколаїв) комплекс машин для виконання аналогічних операцій пройшов державні приймальні випробування, рекомендований для постановки на виробництво, однак серійно не випускається.

Картоплезбиральний комбайн КПК-3

2.3 Розрахунок витрат палива

Витрати пального на одиницю виконання роботи визначаються користуючись існуючими нормами з урахуванням конкретних умов використання МТА.

При відповідності нормативних даних, з деякими припущеннями, витрати палива розраховуються:

Для операції 1:

Qга = 7(0,67…0,7)Qh|Wзм 1.10

Qга1 = (0,65…0,7) Qh|Wг 1.11

Qга1 = 27,7*0,7/5,01 = 3,88

Де Qh - годинна витрата палива при номінальному завантаженні двигуна за даними регуляторної характеристики, кг

Wзм - виробіток агрегату за зміну, га/зм

Wг - годинна продуктивність агрегату, га/год.

На ТКВЗ витрати пального відмічаються у вигляді підсумкової ламаної лінії, а у графі 14 представляються значення витрат палива на кожній операції.

Розрахунок затрат праці на одиницю роботи.

Витрати праці залежать від пильності зайнятого персоналу, продуктивності агрегату при виконанні технологічного процесу (люд.-год./га)

Операція1 : Нга = (nm + nобс) \ Wг 1.12

Нга = 1/5,01 = 0.2

Де nm , nобс - кількість механізаторів, обслуговуючих агрегат, люд.

За даними розрахунків на ТКВЗ будується по шагова підсумкова ламана лінія. Обсяг робіт в умовних га. Дозволяє привести всі види технологічних робіт в єдиний показник - умовний виробіток МТА для операції дискування.

Vу.га = 7n3m*Ktp 1.13

Де Ktp - коефіцієнт переводу фізичних тракторів в еталоні

Vу.га = 7*5.7* 1,65 = 66

Витрата пального

G =Gсм/Wсм = (>Gр*Тр +Gхх*Тхх)/Wсм,кг/га

де:Gр,Gхх, - витрати при робочому рух і на холостому ходу,кг/ч;Тр,Тхх, - час витрачене виконання праці та холостого ходу, год.

G = (13,2 * 5,6 + 6,2 *1,4)/15,77 = 5,24

2.4 Підготовка агрегату до роботи

При підготовці комбайна до роботи необхідно перевірити затягування кріпильних виробів, натяг ланцюгових контурів і ланцюгів полотна бункера, полотен гірок, другого елеватора, рідко пруткового транспортера Гичкознищувачі, перевірити наявність мастила в редукторах, перевести з транспортного положення в робоче підкопують секцію (розшплінтовать фіксуючу вісь, вийняти з направлювача), перевірити дію гідросистеми. При необхідності усунути патьоки масла в місцях з'єднанні, перевірити тиск в шинах, захисні пристрої, вилучити з ЗІПа необхідні запасні частини до полотен елеваторів і транспортерів (ремені, трубки, прокладки, обтискача, скоби укласти в інструментальний ящик, а прутки закріпити до скоб на основному брусі рами під бункером з лівого боку комбайна), перевести основну раму в робоче положення, при цьому тяги навішування і основні бруси повинні знаходитися в горизонтальному положенні.

Підготовка агрегату до роботи - передбачає перелік технологічних та технічних операцій, які необхідно виконати на тракторі, робочій машині та машинно-тракторному агрегаті, сформованому з них, перед виконанням операції.

· перевірити комплектність;

· провести технічне обслуговування;

· перевірити роботу роздільно-агрегатної навісної системи;

· перевірити роботу гальмівної системи;

· рульового керування;

· світлової та звукової сигналізації;

· заправити агрегат дизельним паливом а гідросистему оливою;

· перевірити рівень та, за необхідності, долити охолоджуючу рідину.

До роботи комбайнів пред'являють наступні основні агро вимоги :

*глибина ходу лемеша повинна бути встановлена так, щоб у бункер комбайна надходило не більше 1-2 різаних бульб на 200-300 цілих;

*пошкоджених бульб не повинно бути більше 10%

* втрати бульб повинні становити не більше 3%, крім дрібних (менше 25 мм, їх до уваги не беруть);

*чистота купи повинна бути не менше 80%.

2.5 Порядок роботи агрегату

Машинну прибирання картоплі проводять трьома способами: потоковим, роздільним і комбінованим.

Потокове прибирання (пряме комбайнування) проводять на добре сепаріруемих грунтах одно-і дворядними картоплезбиральні комбайни. Від комбайнів товарний картопля надходить на сортувальний пункт, де його поділяють на велику (продовольчу), середню (насіннєву) і дрібну фракції, вибраковивая пошкоджені та хворі бульби. Комбайнова прибирання економічно доцільна при врожайності не менше 100 ц / га.

Роздільне прибирання застосовують на вологих грунтах, не придатних для потокової збирання. Використовують картоплекопач-валкоутворювач, який викопує бульби і укладає їх у валок з 2-х, 4-х або 6-ти рядків. Після просушування бульб валки підбирають комбайном і перевозять до сортувальному пункту. Одним з необхідних умов ефективної роздільного збирання є ретельне предуборочное знищення бадилля. При цьому хімічні обробки поєднуються з механічним видаленням для запобігання перезараженія фітофторозом, бульб від бадилля.

Переваги способів роздільного збирання пов'язані з тим, що викопані і вкладені у валок бульби встигають до їх підбору обсохнути, шкірка стає міцнішим. Такі бульби менш схильні до механічних пошкоджень, краще очищаються від налиплого грунту, їх можна закладати на зберігання без спеціальної післязбиральної доробки. Крім того, роздільне збирання забезпечує підвищення продуктивності праці в 2-3 рази в порівнянні з прямим комбайнуванням.

Комбіновану прибирання ведуть у дві фази. Спочатку 2 рядки картоплі викопують копачів і укладають їх в міжряддя двох суміжних НЕ викопаних рядків. У той же міжряддя можна укласти бульби і з двох суміжних рядків по іншу сторону. Потім дворядний комбайн підбирає валок картоплі, одночасно викопуючи бульби в інших рядках. Цей спосіб збирання збільшує продуктивність комбайнів в 1,5-2 рази. Він застосовується при гарній сепарації грунту (гребневиє посадки на супісках).

Із заводу комбайн відправляється комплектно в зібраному вигляді згідно комплектувальної відомості відповідно до пакувальним листом N 1/2, що є основним документом, за яким споживач перевіряє комплектність комбайна, запасних частин та інструментів.

При отриманні комбайна необхідно перевірить наявність запасних частин, інструменту і приладдя по пакувальним листам і виробити наступні операції по підготовки його до роботи:

*встановити і закріпити телескопічний вал приводу;

*встановити систему звукової сигналізації для двостороннього зв'язку комбайнера з трактористом;

*встановити задні ліхтарі ФП-209 і ФП-209П, световозвращатели передні ФП-315 і під'єднати проводку;підняти і закріпити на необхідну висоту тент;

*встановити на тент проблисковий маяк оранжевого кольору Кепп N 8562, 5/2 та під'єднати проводку;

*під'єднати рукави високого тиску до розривних муфтам.

Порядок агрегатування з трактором Т-70С (Мал.2б):

· корпус підшипника ВПМ встановити на передні чотири отвори майданчика;

· хвостовик вала ВВП трактора довжиною 218 мм встановити на обороти 9.08 рад / сек (545 рад / хв);

· укоротити горизонтальні тяги навішування трактора на мінімальну довжину так, щоб відстань від торця ВОМ до осі отвору причіпний сережки в місці з'єднання її з скобою причепа комбайна дорівнювала 400 ± 10 мм;

· встановити вертикальні тяги навішування і відрегулювати їх на довжину 625 мм по центрах осей;

· з'єднати з шворнем, який додається до поперечки трактора, причіп комбайна з сережкою трактора;

· зашплинтовать шворінь;

· з'єднати та закріпити телескопічний вал так, щоб частина його із зовнішнім огорожею закріпити на ВПМ комбайна, а зі внутрішнім - на ВОМ трактора, при цьому вилки шарнірів повинні знаходитися в одній площині;

· встановити страхувальний ланцюг;

· встановити за допомогою гідросистеми трактора скобу причепа комбайна на висоту 450 мм від землі і зафіксувати в цьому положенні обмежувальний упор на штоку гідроциліндра трактора;

· зафіксувати ланцюжками огорожу телескопічного вала (від ВОМ - за кільце чеки кріплення осі центральної тяги навішування, від ВПМ - на болт кріплення переднього корпусу підшипника);

· з'єднати рукави високого тиску від розривних муфт комбайна з висновками нагнітальної та зливної магістралей трактора;

· з'єднати електрораз'ем;

перевірити дію гідравліки, звукового сигналу, роботу всіх органів комбайна.

При русі агрегату катки, переміщаючись по грядках, здійснюють контроль заданої глибини викопування картоплі і часткове роздавлювання грудок грунту. Диски вирізують пласт, кілька стискають його, тиснуть грудки і по площині лемешів падають на передній прутковий елеватор, при цьому шнек дисків, сприяючи передачі від них маси, додатково кришить пласт, частково відриває бадилля і запобігає кругової поворот пласта на липких грунтах. Маса подається полотном до шнеків, які інтенсивно кришать грудки, просипають грунт між прутками полотен, виводять її і дрібні домішки на прибране поле в зазор між шнеками і полотнами. Очищена маса подається шнеками до комкороздавлювачу. Звужений з трьох рядків до ширини комкороздавлюча потік надходить на редкопрутковий транспортер, він виносить великі незруйновані грудки і рослинні залишки на прибране поле, бульби і залишилися дрібні домішки просіваються між прутками транспортера на другий елеватор, останній, сепаріруя дрібну грунт, подає масу на широку пальчикову гірку . Залежно від кута нахилу гірки картопля скочується в ковшовий транспортер і надходить з домішками до заднього шнеку. При цьому шнек, пропускаючи домішки під собою, іншу масу відправляє на вузьку гірку, де здійснюються додаткове очищення і подача бульб в ковшовий транспортер, який подає їх на супровідний транспортер. Ботвозатягуваючий валик останнього скидає бадилля в низ, а бульби з транспортера віддаються на завантажувальний транспортер, який завантажує бункер - накопичувач в зоні його заповнення. У міру заповнення бункера його дно просувають, картопля надходить в зону вивантаження, при цьому відкидну частина бункера встановлюють в положення, близьке до горизонтального. Транспортний засіб під'їжджає під заповнений бункер, вивантажувальну частина його комбайнер опускає в бік транспортного засобу та вивантажує картопля. Вивантаження його здійснюється як при зупинках, так і на ходу. Можлива робота комбайна, коли бункер не наповнюється, картопля подається постійно транспортером бункера в поруч йде транспорт.

2.6 Контроль якості

Формування врожаю картоплі закінчується до моменту підсихання бадилля. В останні 30-40 днів до її природного відмирання відбувається інтенсивне клубнеобразованіе з накопиченням сухої речовини і крохмалю в бульбах. У цей період щоденно на одному гектарі відбувається приріст врожаю від 500 до 1000 кг. У зв'язку з цим потрібно правильно спланувати хід збиральної компанії, для того щоб укластися в агротехнічні строки та максимально використати період інтенсивного накопичення врожаю. Строки початку роботи визначаються залежно від сорту, призначення картоплі, площі збирання та наявності збиральної техніки. Механізоване прибирання картоплі починається при досягненні бульбою біологічної стиглості. Це визначається наявністю міцної шкірки у картоплі і легким відриванням бульб від стебла. В першу чергу звичайно починають прибирати ранні сорти картоплі, потім насіннєві ділянки і закінчують продовольчим.

При збиранні картоплі, важливе значення має глибина копки, т.к. від цього залежить, скільки зайвих тонн землі необхідно просіяти через транспортери збиральної техніки. Оптимальною глибиною є рівень розташування останнього бульби в гнізді. Для того щоб рівень цей був однаковий для всіх кущів, садять відкалібровані бульби. Необхідна також хороша підготовка грунту до посадки, вирівнювання поверхні рівномірна глибина закладення бульби.

Закінчувати прибирання бажано до періоду, коли середньодобова температура повітря знизитися до +5 ° С, а температура грунту стане не нижче +6- +8 ° С. При таких температурах різко збільшується механічні пошкодження бульб

3. Технологія виконання ремонтних робіт

3.1 Будова та принцип дії картоплезбиральних агрегатів

Комбайн КПК-3 призначений для збирання картоплі, посадженого з міжряддями 70 см, на легких і середніх грунтах відносною вологістю 12 ... 24% і важких перезволожених - до 30%, на полях, незасоренних великими каменями (понад 50 мм) із загальною масою їх в орному шарі до 8 т / га, з попередньо прибраної бадиллям при масі рослинності залишків до 6 т / га, в тому числі бур'янів - до 1.5 т / га. Агрегатується з тракторами МТЗ-80, -82, МТЗ-100, -102, МТЗ-142, Т-70С, ДТ-75МХ з вузькими гусеницями. Вибір трактора обумовлюється механічним складом грунту, її вологістю, твердістю, засміченістю поля рослинними та іншими домішками. Обслуговують тракторист і комбайнер. Рекомендується для застосування в різних зонах України.

Технічна характеристика тип - напівнавісний

Продуктивність за годину, га:

основного часу - 0.44 ... 0.80

експлуатаційного 0.26 ... 0.48

Питома витрата палива при агрегатуванні, кг / га:

з колісними тракторами 30

з гусеничними 40

Швидкість, км / год:

робоча 2 ... 6

транспортна до 25

Ширина захвату, м 2.1

Глибина ходу лемешів, см до 25

Місткість бункера, кг 1500

Габаритні розміри, мм 8000x5000x3300

Маса (з повним комплектом робочих органів, запасними частинами та інструментом), кг 6000

Комбайн складається (рис.1) з основної рами з ходовими колесами і навішаних на неї робочих органів і вузлів: підкопують секції з обпресовувати катками і комкодавітелем, другого елеватора, пальчикової гірки з заднім шнеком, редкопруткового транспортера-Гичкознищувачі, транспортера завантаження бункера, бункера, гідросистеми, майданчики комбайнера, щитової системи, приводу

Рис.1. Технологічна схема комбайна КПК-3:1 - катки опорні; 2 - диски викопуючі; 3 - леміш; 4 - шнек поздовжній; 5 - основний елеватор; 6 - шнек центральний; 7 - елеватор другий; 8 - рідко пруткове полотно Гичкознищувачі; 9 - ролик притискної; 10 - транспортер пальчиковий; 11 - шнек; 12 - транспортер ковшовий; 13 - шнек бічній; 14 - транспортер завантаження бункера; 15 - бункер; 16 - ходові колеса; 17 - комкороздавлювач; 18 - гірка розкату.

Схема комбайна забезпечує його високу технологічну надійність, тому переборщики не потрібні. Підкопуюча секція виконана у вигляді рухомої рами, закріпленої задньою частиною на основній рамі кульовим шарніром, що забезпечує можливість поперечних нахилів рухомої рами в залежності від рельєфу ґрунту і вертикальних переміщень передній частині - від глибини викопування і рельєфу грядок в поздовжньому перерізі. Передня частина рами оснащена опорою, розміщеної у вертикальному пазу основної рами, вона виключає поперечне переміщення рухомої рами від поздовжньої осі комбайна. На рухомій рамі встановлені три грядкообжімних ковзанки, регульованих по висоті в залежності від глибини викопування бульб, за ними - три Копача у вигляді двох встановлених з розвалом дисків, між якими в нижній зоні розташований підтримуючий викопану масу леміш, а у верхній - поздовжній шнек для подачі її від дисків на основний елеватор, який складається з правого і лівого пруткових полотен. Над полотнами встановлені шнеки для ворошіння викопаній маси і подачі в зону комкороздавлювача.

За підкопують секцією - другий прутковий елеватор, основна гірка з заднім шнеком, охоплені рідкопрутковим транспортером гичкознищувачі.

Зліва по ходу комбайна від основної гірки встановлена ??додаткова гірка розкату бульб. На рамі - підйомний ковшовий транспортер з супровідним транспортером, транспортер завантаження бункера з регульованою висотою вивантаження і бункер місткістю 1500 кг зі скатних лотком. На майданчику комбайнера розташований гідророзподільник з важелями управління підіймання та опускання лемешів, відкидний частини і лотка бункера, транспортера завантаження бункера, включення і виключення рухомого дна бункера і механізм регулювання положення комкороздавлювача. Швидковідкидаючися щитки забезпечують безпеку в роботі і легкий доступ до вузлів для обслуговування, ремонту та огляду. Наявність опорних катків, підкопують дисків і шнекових сепараторів забезпечує підвищення робочої швидкості і продуктивності комбайна. Підкопувальні органи сприяють зменшенню питомої тягового опору, скорочення кількості землі і рослинних залишків, що забираються з грядок. Розміщення шнеків над елеваторами підвищує інтенсивність кришіння пласта. Велика місткість бункера дозволяє скоротити частоту вивантаження бульб в транспортний засіб.

3.2 Виявлення несправностей

При підготовці комбайна до роботи необхідно перевірити затягування кріпильних виробів, натяг ланцюгових контурів і ланцюгів полотна бункера, полотен гірок, другого елеватора, редкопруткового транспортера Гичкознищувачі, перевірити наявність мастила в редукторах, перевести з транспортного положення в робоче підкопують секцію (расшплінтовать фіксуючу вісь, вийняти з направітеля), перевірити дію гідросистеми. При необхідності усунути патьоки масла в місцях з'єднанні, перевірити тиск в шинах, захисні пристрої, вилучити з ЗІПа необхідні запасні частини до полотен елеваторів і транспортерів (ремені, трубки, прокладки, обтискача, скоби укласти в інструментальний ящик, а прутки закріпити до скоб на основному брусі рами під бункером з лівого боку комбайна), перевести основну раму в робоче положення, при цьому тяги навішування і основні бруси повинні знаходитися в горизонтальному положенні.

Схема навішування комбайна КПК-3 на трактор Т-70СПрацездатність комбайна протягом усього періоду збиральних робіт може бути досягнута тільки при плановому технічному обслуговуванні. Добре налагоджена планово - попереджувальна система обслуговування забезпечує нормальний технічний стан і постійну готовність комбайна до високо продуктивної і економічній роботі. Система включає обслуговування при транспортуванні, обкатці, щозмінної - перед початком роботи (через 8 ... 10 год роботи), періодичне ТО-1 - через 120 год, при зберіганні. При щоденному ТО перед початком роботи необхідно очистити комбайн від землі і рослинних залишків, перевірити візуально стан і надійність кріплення лемешів і викопують дисків, направляючих і підтримуючих роликів, валів, полотен елеваторів і транспортерів, лопатей шнеків, балона-комкороздавлювача, полотен гірок, прутків супровідного і завантаження бункера транспортерів, планок полотна бункера, дисків ходових коліс, натяг ланцюгів. Натяг останніх вважається нормальним, якщо ведена гілка під дією зусилля 150 Н відхиляється на 10 ... 15 мм посередині дотичній лінії двох кіл ведучої і відомої зірочок. Основні регулювальні показники наведені в дод. 1, можливі несправності та методи їх усунення в прил. 2.При ТО-1 повинні проводитися щозмінне і перевірятися тиск в шинах ходових коліс, в балоні-комкороздавлювачі, рівень в головному гальмівному циліндрі, регулюватися підшипники маточин ходових коліс і викопують дисків.

4.Охорона праці

4.1 Охорона праці при виконанні сільськогосподарської операції

Одним з найважливіших завдань охорони праці є забезпечення таких умов праці, які б виключали можливість дії на працівників різних небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

До роботи сільськогосподарських операцій допускаються особи, що досягли 16-річного віку, пройшли інструктаж з техніки безпеки при виконанні даної операції.

Дія технічних засобів захисту повинна забезпечити безпеку працівників від початку виробничого процесу до його завершення і не має припинитися раніше за дію небезпечного або шкідливого виробничого фактора.

Основними технічними засобами безпеки для запобігання виробничому травматизму є огороджувальні та запобіжні пристрої, блокування, профілактичні випробування машин.

Основні вимоги, що висуваються до технічних засобів безпеки - підвищення продуктивності праці, зниження небезпеки та шкідливості при обслуговуванні обладнання та виконанні технологічних операцій, надійність і міцність, зручність під час обслуговування устаткування та засобів захисту, виконання вимог технічної естетики.

Важливу роль відіграє використання комплексної механізації, автоматизації та дистанційного керування в тих випадках, коли дію небезпечних і шкідливих виробничих факторів не можна усунути.

Безпечність виробничого устаткування досягається: Правильним вибором принципів дій, конструктивних схем, матеріалів, робочих процесів, максимальним використанням засобів механізації, автоматизації, дистанційного керування; врахуванням вимог до технічної документації з монтажу, експлуатації, ремонту, транспортування та зберігання.

З точки зору охорони праці, основними вимогами до устаткування є безпечність для здоров'я і життя людей, надійність та зручність під час експлуатації. При проектуванні машинно-тракторного агрегату обов'язково повинні враховуватись ергономічні вимоги: розміщення механізмів керування, тощо.

При конструюванні устаткування частин, що обертаються, рухаються, комунікації, (трубопроводи, кабелі, тощо) необхідно розміщувати у корпусі машини, щоб виключити можливість доступу туди працівників. устаткування має відповідати

...