Технологія збирання картоплі

У конструкції устаткування повинні передбачатися вбудовані (місцеві) відсмоктувачі, що необхідні для видалення пожежо- і вибухонебезпечних сумішей. небезпечних і шкідливих хімічних речовин, пилу, тощо, безпосередньо з місць їх виникнення. Щоб уникнути шуму і вібрації, або знизити їх до регламентованих рівнів, необхідно застосовувати звукопоглинальні матеріали, кожухи, тощо.

Механізми керування технологічним обладнанням повинні мати безпечні та зручні форми і поверхню, встановлюватись у безпечному для працівників місці, приводитись у дію зусиллями, що встановлені відповідними нормами, мати надпис про призначення, інструкцію з експлуатації, тощо.

4.2 Охорона праці при виконанні ремонтних робіт

При виконанні ремонтних робіт необхідно суворо виконувати правила техніки безпеки.

Перед початком роботи в першу чергу провести первинний інструктаж, а в процесі роботи - текучий інструктаж на кожному робочому місці.

При розбиранні, складанні або регулюванні тракторів, автомобілів, с/г машин, потрібно їх надійно закріпити, для цього слід під колеса (гусениці) встановити спеціальні противідкати, а під раму - додаткову опору, навіть якщо встановлений домкрат. Потрібно користуватися тільки гайковими ключами, розмір яких співпадає з розміром гайки. Забороняється подовження, нарощування ключів іншими ключами або підручними засобами.

Піднімати, переміщувати і встановлювати на місце важкі і громіздкі деталі повинні двоє робітників. Забороняється перевіряти пальцями спів падання отворів з'єднувальних деталей. Не потрібно класти зняті з машини деталі на край робочого столу.

Заводити двигун і пускати машину потрібно по сигналу керівника і в його присутності. Перед пуском перевірити, чи немає інструментів або інших сторонніх предметів на збірному агрегаті. Робити підтяжку збірних одиниць, регулювання механізмів тільки при вимкненому двигуні.

4.4 Екологічний захист навколишнього середовища при виконанні сільськогосподарської операції та ремонтних робіт

На сьогоднішній день існують наступні глобальні проблеми: безпосереднє забруднення навколишнього середовища; збільшення масштабів сировинних ресурсів природного походження.

Видобуток вугілля супроводжується відкачуванням сотень мільйонів тонн води. нафти -- навпаки закачуванням, а за останніми даними, водоспоживання подвоюється приблизно кожні 10 років, причому найбільша кількість води йде на зрошення (57%). Промисловість використовує 30%, на побутові потреби населення йде 6%, сільськогосподарське будівництво споживає 4%. рибне господарство -- 3%. На виробничі потреби 1993 р. в Україні спожито 12.1 млрд. м3 води.

Обидві проблеми тісно пов'язані, бо друга викликає першу Окремі види забруднень особливо помітно впливають на екологічні системи і залежить це не лише від масштабів виробництва. Багато технологій розроблено без урахування екологічного фактора, часто вони малоефективні щодо одержання кінцевого продукту, але завдають значної шкоди природі.

Сучасна технологія вирощування сільськогосподарських культур передбачає багаторазовий вплив ходових пристроїв машинно-тракторних агрегатів (МТА) на грунт. Наприклад, поле під озимою пшеницею зазнає як мінімум дворазового впливу, а поле під цукровим буряком -- шестиразового. При інтенсивних технологіях вирощування зернових кількість проходів МТА помітно зростає. Багаторазові проходи тракторів та інших сільськогосподарських машин і агрегатів призводять до ущільнення грунтів, погіршення ;їх найважливіших агрономічних властивостей, а в результаті -- до зниження урожаїв сільськогосподарських культур. На типовому

Широке використання машинної техніки спричиняє загибель значної кількості тварин, руйнування гнізд птахів на землі, травмування, дрібних звірів (зайців, наприклад) під час збирання сіна та зернових комбайнами. Уникнути цього можна, удосконалюючи-організацію роботи машин і механізмів, застосовуючи просування збиральних машин від центру загінки до периферії, човниковий спосіб руху; враховуючи період розмноження польових птахів і звірів при проведенні польових сільськогосподарських робіт.

Отже, крім усім відомих благ механізація сільського господарства має негативні наслідки для навколишнього природного середовища. Однак суперечності в характері процесу індустріалізації не повинні бути причиною для його стримування, тим більше, що, з точки зору екологів, він ще не досяг критичних розмірів. Але врахувати ці суперечності необхідно з метою пошуку шляхів пом'якшення негативних впливів на середовище, забезпечення розвитку сільськогосподарського виробництва, комфортних умов для життя людей.

Висновки

Картопля - найважливіша продовольча культура, названа «другого хліба». Картопля - культура універсального використання. У клубнях картоплі міститься у середньому від 14 до 22 % крохмалю, 2-3 % білка. Спирт з картоплі досі незамінний у фармацевтичній, парфумерної і лікеро-горілчаної промисловості. Крохмаль використав кондитерському, текстильному і ковбасному виробництві. Кулінарам відоме понад 200 картопляних страв. Велике значення картоплі як кормового рослини. Він - основний компонент в кормових раціонах свиней, застосовується для годівлі молочного худоби і виконання домашньої птахи. У 1 кг картоплі містить 0,3 корм. од. На корм худобі використовують і відходи промислового виробництва: мезгу (крохмальне виробництво) і барду (спиртове виробництво).

Картопля містить глюкозид соланін: в м'якуші 1-5 мг на 100 р. сирої маси, в шкірочці концентрація вище. У такій концентрації навіть за значному споживанні картоплі алкалоїди нешкідливі. Споживання картоплі із вмістом алкалоїдів 23-27 мг на 100 р. може призвести до отруєння.

Посівна площа картоплі в усьому світі 19,1 млн га, у Росії 3,2 млн. У нашій країні основні площі посадок картоплі зосереджено На чорноземній і Центрально-чорноземній зонах. Середня врожайність картоплі у світі 16,1 т/га (Нідерланди 45,8 т/га, Німеччини 40,4, Франції 41,8, США 40,7 т/га). Врожайність картоплі нашій країні ще низькою - 9,8 т/га, під час використання інтенсивної технології близько 20 т/га. У Росії її районировано 155 сортів картоплі, різняться за термінами дозрівання і господарському призначенню. По термінів дозрівання виділяють такі групи сортів: ранні - довжина вегетаційного періоду 50-60сут;середньоранні 60-80;середньостиглі - 80-100;середньостиглі 100-120; пізньостиглі понад 120сут.

По господарському призначенню сорти діляться на групи: столові, заводські, кормові і універсальні. Клубні картоплі їдалень сортів мають високі смакові якості, нетемніючу м'якіть, швидко розварюються, але з розсипаються. Невелика кількість вічок залягає неглибоко. Столові сорти зазвичай відрізняються коротким вегетаційним періодом чи середньостиглі. Сорта, які стосуються групі заводських (технічних), зазвичай мають високий вміст крохмалю (щонайменше 18 %) й хороший сбраживаемость, що забезпечує високий вихід спирту. Універсалістські сорти порівняно з їдальнями і заводськими мають невисокими смаковими якостями. Сорта цієї групи використовують як харчових цілей, так заводський переробки. За якістю бульб вони займають проміжне становище між їдальнями і заводськими сортами.

Список використаних джерел

1. Зінченко О.І., Салатенко В.Н., Білоножко М.А. Кукурудза // Рослинництво: підручниу. - К.:Аграрна освіта, 2001. - с. 183-210.

2. Алімов Д.М., Білоножко М.А.,Бобро М.А., та інші., Рослинництво: Лаб. - практ. Заняття: Навч. Посіб.. - К.: урожай, 2001. р..

3. Животков Л.О., Бірюков С.В., Бабаянець Л.Т. та інші.. Озимі зернові культури. К.: Урожай, 1993. - 288 с.

4. Лихочвор В.В., Грець Р.Р. Озима пшениця: Навчально - практичне видання. - Львів: НВФ «Українські технології», 2002. 88 с.

5. Бугай С.М. Кукурудза на Україні. К.: Урожай, 1967. - 265 с.

6. Ткачек С.П., Каленська С.М. и др.. Загальні особливості вирощування кукурудзи // Агроном. - К., 2004, №3(5), с. 22-27.

7. Алімов Д.М., Шелестов Ю.В., Технологія виробництва продукції рослинництва.: Підручник. К.: Вища шк.., 1995. с. 131 -141.

8. «Типові норми виробітку і витрати палива на механізовані польові роботи».

9. Сельськохозяйственная техника. Каталог, т. 1, Киев,2002 г.

10. Насінництво кукурудзи. Довідник. Сімферополь. Таврія. 1991.

11. Економічна ефективність застосування нових технологій. Методичний вказівник кафедри МВЗ. Мелітополь. 1996.

12. Сільськогосподарська техніка. Каталог, т. 1 і 2, вид. «Юні вест маркетинг», Київ, 1998.

13. Технологія та організація виробництва с/г культури. Методичні вказівки Баєв І.В., Мелітополь, 2002р.

Размещено на Allbest.ru