Експлуатація лісотранспортної мережі Самбірського ДЛГ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

УкрДЛТУ

КАФЕДРА МЕХАНІЗАЦІЇ Л/Р, Л/Г ТА ТРАНСПОРТУ ЛІСУ

ЗВІТ

по переддипломній практиці

Виконав:

Сичак Л.О.

Керівник практики від

Ковалів В.Є.

Зміст

1. ДП ”Самбірський лісгосп” Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства

1.1 Характеристика району розміщення підприємства

1.2 Природно-кліматичні умови

1.3 Рельєф та грунтово-гідрологічні умови

1.4 Коротка економічна характеристика району

1.5 Шляхи сполучення на території району

1.6 Площа сировинної бази, та таксаційні характеристика

1.7 Поквартальна характеристика лісфонду

1.8 Лісогосподарські та лісокультурні заходи

1.9 Протипожежні заходи

1.10 Прийнята система рубань

1.11 Короткий опис і аналіз існуючого технологічного процесу. Лісосічні роботи

1.12 Заходи по вдосконаленню транспортного процесу ДЛГ

2. Технологічна частина

2.1 Обґрунтування транспортної мережі підприємства

2.2 Обґрунтування вибору автопоїзда і технології вивезення деревини

2.3 Розроблення технологічної карти

3. Конструкторська частина

3.1 Призначення і опис конструкції

4. Охорона праці

4.1 Аналіз стану охорони праці в ДЛГ

4.2 Аналіз виробничого травматизму

4.3 Стан пожежної безпеки

4.4 Характеристика автопотягу з точки зору охорони праці

4.5 Заходи по охороні праці і навколишнього середовища

4.6 Вимоги техніки безпеки при утриманні і ремонті ЛАД

4.7 Охорона ЛАД

4.8 Рекомендації по охороні праці навколишнього середовища

5. Економічна частина

5.1 Методика визначення економічної ефективності нової техніки

5.2 Економічне обґрунтування проекту вдосконалення виробничого процесу організації вивезення деревини

Список літератури

Вступ

лісовий транспортний деревина

В останній час в технології і організації лісозаготівельного виробництва відбулися суттєві зміни. Навантаження деревини на лісосіці повністю відокремлене від трелювання. Розроблені нові конструкції дорожніх одягів. При будівництві лісовозних доріг застосовуються нові дорожньо-будівельні матеріали. Досягнено успіхів в області теорії лісотранспорта.

Лісозаготівельні та лісогосподарські підприємства працюють в закріплених за ними сировинних базах, за якими закріплені значні за площею ділянки лісу, для освоєння яких необхідна густа мережа лісових доріг і відповідні транспортні засоби. В складі лісозаготівельного виробництва розрізняють технологічні (звалювання лісу, обрубування сучків, розкряжування хлистів на сортименти, сортування) і транспортні (трелювання, навантаження і вивезення деревини) операції. Сухопутний транспорт лісу представляє собою важливу частину виробничого процесу лісозаготівлі. Його доля в собівартості лісопродукції складає 40%, а трудомісткість в складі всього циклу виробничих операцій лісозаготівлі складає 25-30%.

При добре розвинутій мережі доріг держлісгоспи здатні ритмічно поставляти деревину її споживачу.

В теперішній час застосовуються нові типи автомобільного і причіпного складу, нові технології вивезення деревини. Майже всюди застосовується механічне навантаження деревини на лісосіках, верхньому і нижньому складах за допомогою, гідро маніпуляторів, щелепних навантажувачів, тросо-блокових пристосувань тощо.

Перед лісовою галуззю України поставлені завдання щодо комплексного використання деревини, росту продуктивності праці за рахунок впровадження прогресивних технологій, нових машин і обладнання, удосконалення способів транспортного освоєння лісів, удосконалення структури виробництва. В теперішній час перед галуззю ставляться питання оптимального вибору транспорту і технології для вивезення деревини.

Виходячи із наведених вищезавдань, які стоять перед лісовою галуззю на найближчу перспективу, в даному дипломному проекті розробляються питання заходів по покращенню експлуатацій лісотранспортної мережі Самбірського ДЛГ.

1. ДП ”Самбірський лісгосп” Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства

1.1 Характеристика району розміщення підприємства

ДП ”Самбірський лісгосп” Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства розміщений в південно-західній частині Львівської області на території п'яти адміністративних районів: Мостиського, Самбірського, Городоцького, Миколаївського і Дрогобицького.

Самбірський держлісгосп межує з такими підприємствами: на півночі -Яворівський ДЛГ, північний-захід - Республіка Польща, на сході -Стрийський ДЛГ, півдні -Дрогобицький ДЛГ, на сході Старосамбірський ДЛГ.

Контора лісгоспу знаходиться в м.Самбір на відстані 1км від одноіменної станції Львівської залізної дороги. Адміністративна структура приведена в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 Адміністративно господарська і загальна площа

№ п.п	Найменування лісництв, місцезнаходження контор	Загальна площа, га	К-ть входячих в склад	Відстань, км.
			Технічних дільниць	обходів	До контори лісгоспу	До ближньої з.д. станції
1.	Мостиське - с. Мостиська-2	4467	2	12	67	2
2.	Судововишнянське -м. Судова Вишня	3985	2	12	57	2
3.	Крукеницьке - с. Крукеничі	3356	2	13	25	18
4.	Рудківське - м. Рудки	3397	2	13	27	1
5.	Комарнівське - м. Комарно	3439	2	11	53	5
6.	Дублянське - с. Дубляни	3204	2	8	22	1
7.	Черхавське - кв.16	5247	2	13	14	13
8.	Підбузьке - с. Підбуж	6889	3	13	23	22
9.	Базовий лісорозсадник	590	1	2	55	7
ВСЬОГО	34574	18	97

1.2 Природно-кліматичні умови

Клімат розміщення району території держлісгоспу помірно-кліматичний, з м'якою зимою і відносно теплим літом. Формується він під впливом трьох головних факторів: географічне положення, циркуляції повітряних мас і рельєфу.

Обширений район Українських Карпат, в цілому, знаходиться в перехідній зоні від помірно-теплого західноєвропейського клімату до континентального південо-європейського. Особливістю циркулювання повітряних мас Прикарпаття відноситься до крайньої західної маси, центрально-континентальної області частини України. В зимовий і весняний період характерним являється перелік контенитального арктичного повітря, котрий викликає холодну і безхмарну погоду, і низькі мінімальні температури. В літньо-осінній період проникає морське арктичне повітря, котре викликає холодну і вологу погоду. Крім цього, весною і літом проникає тропічне повітря, яке створює теплу погоду, часто супроводжується туманами і мороссю. В цілому погода, залежить від циклів, які змінюють однин одного на протязі цілого року.

З атмосферною циркуляцією зв'язаний і вітровий режим. Переважаючими являються вітри західних напрямів, середньорічна швидкість яких складає 4,0 м/сек.. Однак в деяких випадках швидкість вітру досягає 6-10 м/сек.. Інколи, особливо весною спостерігаються дуже сильні вітри, досягаючи 10-15 м/сек. Такі швидкісні переміщення повітряних мас приводять до вітровалів, переважно в ялино-букових насадженнях.

Кількість опадів за літній період перевищує кількість опадів в зимовий період в 3,3 рази. Річні суми опадів по території розподіляються нерівномірно, що зв'язано орфографією області.

Сніговий покрив на рівнинній частині території не стійкий. В гірських районах сніговий покрив встановлюється раніше по часу і пізніше сходить. Висота снігового покриву в рівнинній частині на початку зими 3-5 см., до кінця зими -31-50см., в гірській частині -на початку зими до 10 см., в кінці зими -до 70 см і більше. Слід відмітити, що після аварії на Чорнобильській АЕС спостерігаються дуже малосніжні зими і не дуже холодні.

Коротка характеристика кліматичних умов району, що мають значення для лісового господарства, приведена в таблиці 2, і кліматограмі.

До кліматичних факторів погано впливаючих на ріст і розвиток деревної рослинності слід віднести: пізні весняні, ранні осінні заморозки, викликаючи явлення вижимання рослин із ґрунту, особливо в культурах; часті снігопади, супроводжуються сніголамами на багатих ґрунтах; ливневі опади в окремі роки.

В цілому клімат вищезгаданого району сприятливий для успішного проростання багатьох деревних і чагарникових порід: це підтверджується наявністю в лісгоспі насаджень відносно високих (І^б-І^а) бонітетів, а точніше:

Ялина європейська -1817,9 га (32,5%) від покритих лісом земель по цій породі; бук - 632,1 га (21,1%). Кліматична характеристика району приведена в таблиці 1.2., рис. 1.1.

Таблиця 1.2 Кліматичні показники території Самбірського ДЛГ

№ п.п	Назва показника	Од. виміру	Значення	Дата
1	Температура повітря - середньорічна - абсолютно максимальна - абсолютно мінімальна	Град Град Град	7,5 +33 -28
2.	Кількість опадів за рік	мм	668
3.	Термін вегетаційного періоду	дн	213-220
4.	Останні заморозки весною	дата		10.05-20.05
5.	Перші заморозки осінню	дата		10.10-15.10
6.	Середня дата замерзання рік	дата		01.01-05.01
7.	Середня дата початку повеней	дата		20.03-10.05
8.	Снігове покриття - Глибина - Час появи - Час сходу в лісі	См Дата Дата	23	20.11-21.12 15.03-30.03
9.	Глибина промерзання землі	См	40-50
10.	Напрямки переважаючих вітрів по сезонах - зима - весна - літо - осінь	Румб	Пн3 ПдС ПдС З
11.	Середня швидкість переважаючих вітрів по сезонах - зима - весна - літо - осінь	М/cек	4,9 4,1 3,1 3,8
12.	Відносна вологість	%	67

1.3 Рельєф та грунтово-гідрологічні умови

Територія Самбірського ДЛГ по характеру рельєфу знаходиться в зоні двох фізико-географічних частин -гірської і рівнинної.

Рівнина фізико-географічна частина представлена лісостеповою зоною, котра складає 64% від загальної площі лісгоспу. Сюди входять наступні лісництва: Мостиське, Судововишнянське, Крукеницьке, Рудківське, Комарнівське, Дублянське і Базовий лісорозсадник. Карпатська гірська місцевість представлена Львівським Передкарпаттям і включає два лісництва: Черхавське і Підбузьке, що складає 35,1 % площі лісгоспу.

Розділення території лісгоспу на рівнинні і гірські ліси здійснено у відповідності з “Технічними вказівками по виділенню гірських лісів”.

Північна і Північно-східна частина рівнини, розміщеної північніше долини ріки Дністра, утворює собою Придністровське плато.

Природа цього плато не має безпосереднього генетичного зв'язку з природою Карпат і по своїй геоморфології ділиться на дві частини: Свижко-Подільське плато і Дністровсько-Сянське. Перше з них знаходиться поза межами розположення лісових масивів лісгоспу.

Дністровсько-Сянське плато складає західну частину Придніпровського плато з найбільшими висотами над рівнем моря на водорозділі рік Дністра і Сяну -300 -350 м.

Це плато ерудовано сіткою річок і балок, рівнини і пологі стоки.

Південна частина лісових масивів лісгоспу знаходиться в горбистій частині, котра створена північними кінцями гордати південних Карпат. В основному висоти цих гір досягають тут 600-800 м, а по хребтах 900м.

Ґрунтоутворення південної частини Львівської області проходило в умовах неоднорідного хвилясто-рівнинного або розчленованого гірського рельєфу під впливом різних географічних умов і континентально-помірного клімату, а також під впливом лісової, лугової і болотної рослинності. Основними групами в районі передгір'я являються бурі лісові ґрунти характерні для гірських районів західної Європи, Криму і Кавказу.

В районі передгір'я ґрунтоутворювальні процеси проходять в умовах хвилясто-рівнинного рельєфу на без карбонатних породах. На Дністровсько-Сянському плато в результаті зміни травянистої рослинності на лісову сформувались підзолисті і деревно-підзолисті ґрунти. Первинним процесом тут являються утворення чорнозему на кабонатних породах-ліссах. Підзолистий процес являється вторинним.

В районах річки Дністер і її протоків утворились луговаті, глиноваті, лугові-гниєві ґрунти і торфяно-болотяні ґрунти. В районі річки Вишня на піщаних голечниках, де відсутній розвиток декоративного ґрунту -утворився дерново-луговий грунт.

В районі розміщення гірської частини лісових урочищ Самбірського ДЛГ переважають бурі гірсько-лісові грунти, в більш рівно дерново-підзолисті і сірі лісові підземні ґрунти.

В межах лісництв в грунтово-лісотипологічних описах дана більш детальна характеристика грунтів по типах, родах, видах і різновидностей, складена внаслідок польового обстеження 1970-1971 рр. і наступного вивчення взірців.

В загальному потенційне багатство грунтів визначається можливості формування на території держлісгоспу деревостанів високих бонітетів. Сильна розчленованість рельєфу місцевості південно-західної частини ДЛГ, погана водопроникність гнилистих ґрунтів, а також періодичні ливневі опади, і швидке танення снігу сприяє розвитку ерозійних процесів.

Однак, дякуючи наявності деревної і чагарникової рослинності, із значною протяжністю стікоудорних меж, ерозійних частин в лісфонді нема.

Велике значення в відтворенні ерозійних процесів на землях лісгоспів мають лісові урочища Судововишнянського, Мостиського, Рудківського лісництв.

Крім цього, ліса держлісгоспів частково виконують березозахисну роль, захищаючи береги русел річки Дністер і його притоків від підмивання і розрушення.

1.4 Коротка економічна характеристика району

Район розташування держлісгоспу відноситься до числа сільськогосподарських районів області з направленням на м'ясо-молочне виробництво, а також вирощування зернових культур і льону

Значне місце в економіці району. Основним напрямом його розвитку є комплексне ведення лісового господарства, спрямоване на раціональне використання і відтворення лісових ресурсів.

Загальна потреба районів в деревині з лісів держлісгоспу задовольняється нам 42%.

Наявні в лісовому сільськогосподарські угіддя використовуються, в основному, для потреб держлісгоспу. Значення лісових сіножатей в кормовому балансі району не значне.

Випас худоби в лісовому фонді проводиться працівниками держлісгоспу і населенням прилягаючих населених пунктів.

З побічних лісових користувань проводиться заготівля лікарської сировини, збір, заготівля плодів і ягід на плантаціях, бджільництво.

Мисливська фауна в лісах держлісгоспу має слідуючи види: олень, козуля, кабан, заєць, білка, норка, куниця, лисиця. Полювання носить спортивно-аматорський характер.

Крім задоволення потреб народного господарства в деревині і продукції побічних лісових користувань лісові насадження мають важливе природоохоронне і рекреаційне значення, позитивно впливають на поліпшення клімату, охорону ґрунтів від водної та вітрової ерозії, підвищення урожайності зернових культур.

Держлісгоспу необхідно і надалі поєднувати лісогосподарську діяльність з природоохоронною для підвищення ролі лісів в навколишньому середовищі.

1.5 Шляхи сполучення на території району

Район розміщення лісгоспу характеризується добре розвинутою сіткою шляхів транспорту загального користування. Основними транспортними магістралями в районі розміщення лісгоспу і західно-дорожні магістралі: Львів-Ужгород і Львів-Перемишль (загальна протяжність в зоні розміщення лісгоспу 243 км.).

Магістраль Львів-Перемишль проходить в північній частині лісгоспу і проходить такі станції: Городок, Судова Вишня, Мостиська-І, Мостиська-ІІ.

Магістраль Львів-Ужгород -пересікає лісгосп із північно-східної частини на південний захід, і розділяє територію на дві приблизно рівні частини: основні станції Любінь Великий, Комарно, Рудки, Самбір. На станції Самбір (великий залізнодорожний вузол) розгалуження доріг на захід-станція Старий Самбір, Турка; на південний-схід -станції Дубляни, Дрогобич, Трускавець. Основний потік лісової продукції, заготовленої лісгоспом, вивозиться в першу чергу на ст..Самбір а також Дубляни, Рудки, Комарно-Бучани, Судова Вишня, Мостиська.

Перечислення основних автодоріг по їх народному-господарському значенню.

І. Дороги загальнодержавного значення:

- Львів-Рудки,-Самбір-Турка-Ужгород-Чоп;

Загальна протяжність в межах лісгоспу 67 км. Дорога добре асфальтована, ширина полоси відводу, в середньому, 25 метрів.

- Чернівці-Стий-Дрогобич-Самбір-Добромиль-Нижанковичі; загальна протяжність в границях лісгоспу 28 км; дорога асфальтована, ширина полоси відводу 24 метри;

- Львів-Городок-Мостиська-Шегині; загальна протяжність в границях лісгоспу -65 км; дорога асфальтована, ширина полоси відводу, в середньому, 28 метрів.

- Рава-Руська -Судова Вишня: загальна протяжність межах лісгоспу -8 км; дорога асфальтована; ширина полоси відводу 23 метри.

ІІ. Дороги республіканського значення.

- Дрогобич-Борислав-Самбір-Мостиська; загальна протяжність в межах лісгоспу 57 км; дорога асфальтована; ширина полоси відводу 22 метри;

- Мостиська-Міженець-Добромиль; загальна протяжність 18 км; дорога асфальтована; ширина полоси відводу 24 метри.

ІІІ. Дороги обласного значення.

- Миколаїв-Комарно; загальна протяжність 18 км; дорога асфальтована; ширина полоси відводу 19 метрів.

- Комарно-Рудки-Судова Вишня; загальна протяжність 39 км; дорога асфальтована, ширина полоси відводу 18 метрів.

- Комарно-Дрогобич; загальна протяжність 13 км; дорога асфальтована; ширина полоси відводу 18 метрів під'їзд до залізнодорожної станції Арламова Воля; загальна протяжність 3 км; дорога асфальтована ширина полоси відводу 18 метрів.

Самбір-Міженець - держграниця; загальна протяжність в межах лісгоспу 7 км; дорога асфальтова; ширина полоси відводу 18 метрів.

Крім перечислених вище шляхів транспорту є у наявності добре розвинута сітка районних шосейних і просілочних доріг, зв'язуючи між собою населені пункти і лісові масиви з основними магістралями. Багато із них знаходяться у незадовільному стані. Особливо тяжкий стан непрофільваних доріг. Через поганий стан доріг під час осінньої недорожниці і в дощовий час літом-осіннього періоду, вивозка деревини становиться неможливою.

Загальна протяжність ґрунтових доріг загального користування складає 508км.

Характеристика шляхів транспорту на території проведена в таблиці 5.

Протяжність шляхів транспорту на 1000 га площі складає 13,3 км. в т.ч. залізнодорожних 0,6 км, автомобільних 12,8 км, з них з твердим покриттям 1,1 км, ґрунтових 11,7.

Нормою забезпечуючою раціональне використання лісу рахується сітка доріг протяжністю 10-14 км на 1000 га.

Наявна сітка доріг в межах лісгоспу забезпечує раціональне використання лісу.

Облік доріг в лісгоспі ведеться задовільно.

Характеристика шляхів в районі розміщення лісосировинної бази представлена в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3. Характеристика шляхів транспорту

Види доріг	Протяжність, км
	Всього	В тому числі:
		Типи лісових доріг	Лісовозні дороги	Заготівельні дороги
		І	ІІ	ІІІ
Дороги -всього В тому числі: А) залізні Із них широкі колії Б) автомобільні Із них з твердим покриттям грунтові	461 19 19 442 38 404	12 - - 12 12 -	14 - - 14 6 8	241 - - 241 20 211	- - - 75	204 19 19 19 185 - 110

1.6 Площа сировинної бази, та таксаційні характеристика

Загальна площа лісосировинної бази ДЛГ складає 35005 га. Розподіл лісової площі по категоріях земель характеризується таблицею 1.4.

Таблиця 1.4. Розподіл лісової площі по категоріям земель

№ п.п	Категорії земель	Площа, га	% в загальній кількості
1	2	3	4
1	Покрита лісом площа	32110	92,9
2	Незімкнені культури	426	1,2
3	Непокрита лісом площа	335	1,0
4	Угіддя сінокоси	506	1,4
5	Сади	47	0,20
6	Дороги, просіки	290	0,8
7	Не використовувані землі	686	2,0
8	Передані в довготривалі користування ін. організац.	174	0,6
ВСЬОГО	34998	100,0

Як видно з таблиці процент лісопокритої площі в ДЛГ досить великий -92,9 %.

Розподіл лісопокритої площі по породах (таблиця 1.5.)

Таблиця 1.5. Розподіл лісопокритої площі по породах

Показники	сосна	ялиця	Ялина (смерека)	Дуб	Бук	Граб	Ясень	Береза	Осика	Вільха	Тополя	Липа	Інші породи
Лісопокрита площа, га	4268	5601	1130	13874	3002	675	464	649	161	1463	176	174	473
% в загальній кількості	13,2	17,4	3,5	43,2	9,3	2,1	1,4	2,0	0,6	4,6	0,6	0,6	1,5

Як видно з наведеної вище таблиці основна порода -дуб 43,2%, друге місце займають шпилькові насадження (сосна, ялиця, ялина) -34,1%.

Основні групи порід це твердолистяні -56%.

Розподіл загальної площі лісів по категоріях захищеності і групах лісів (таблиця 1.6.)

Таблиця 1.6. Розподіл загальної площі по категоріях захищеності і групах лісів

Найменування категорії захищеності	Група лісів	Всього, га	%
	І	ІІ
1. Експлуатаційні ліси	-	22563	22563	65,3
2. Заборні смуги по берегах річок	150	-	150	0,4
3. Ліси вздовж автодоріг	2003	-	2003	6,8
4. Захисні ліси навколишнього середовища	1453	-	1453	4,2
5. Лісопаркова частина лісів	5539	-	5539	16,0
6. Лісозахисні смуги (біля полів)	469	-	469	1,4
7. Санітарно-курортні смуги	350	-	350	1,0
8. Спец зони і спец смуги вздовж залізниць	-	2047	2047	5,9
ВСЬОГО, га	9964	24610	34574	100
%	28,8	71,2	100,0

Таблиця 1.7. Розподіл площі л.с. бази по групах віку

Групи віку	Молодняки	Середньовікові	Пристигаючі	Стиглі	Разом
Площа, га	12799	14615	3927	1399	32110
%	40,0	43,5	12,2	4,3	100,00

Таблиця 1.8. Розподіл площі по повнотах

Коефіцієнт повноти	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0,9	1,0	Всього
Площа, га	194	1278	2126	6538	16962	4305	474	113	32110

Ліси в яких повнота нижче 0,7 вважаються неповноцінними і не експлуатаційними. Таких лісів є 31,5 %.

Таблиця 1.9. Розподіл лісів по бонітетах

Бонітет	Іб	Іа	І	ІІ	ІІІ	IV	V	Разом
Площа, га	174	6137	15494	8399	1706	183	17	32110

Бонітет - продуктивність лісу характеризується показниками : висотою, діаметром, запасом на 1 га, збіжністю стовбура, формою крони,відсутністю гілок, тощо. Найвищий бонітет це I Б,I А, I, найнижчий Y.Ліси перших трьох бонітетів становлять 67,9 %. Тобто ліси держлісгоспу досить продуктивні.

1.7 Поквартальна характеристика лісфонду

Лісосічний фонд відведений до рубання в 2005 році становить по підприємству 17 тис.м³ (табл. 1.10)

Таблиця 1.10

Група лісів	Назва господарства	Затверджена розрахункова лісосіка	Підготовлений лісосічний фонд на 2005 рік
			Запас
			Всього	В т.ч. ділова
I	Дубове	1,4	1,4	0,4
Разом I група		1,4	1,4	0,4
II	Шпилькове	11,8	11,8	8,1
II	В т.ч.сосна	1,0	1,0	0,5
II	Твердолистяне	3,6	3,6	1,2
II	В т.ч.дубове	1,6	1,6	0,5
	букове	1,3	1,3	0,6
Разом II група		15,4	15,4	9,3
Всього I і II група		16,8	16,8	9,7

1.8 Лісогосподарські та лісокультурні заходи

Лісокультурні заходи в державному лісфонді на 2005 рік передбачені у виконанні таких робіт : садіння і висівання лісу, сприяння природному поновленню, реконструкція насаджень, догляд за лісовими культурами, доповнення лісових культур, підготовка грунту під лісові культури, заготівля лісового насіння, вирощування посадкового матеріалу, придбання насіння та посадкового матеріалу, створення плантацій.

До заходів відносимо також рубки догляду за лісом (табл. 1.11), річний розмір користування по всіх видах рубок, лісовідновлюючі заходи по реконструкції насаджень, меліорація, охорона лісу, механізація виробництва, організація управління, а також заходи по покращенню сінокісних і орних земель.

1.9 Протипожежні заходи

Територія ДЛГ характеризується невисоким класом пожежної небезпеки, що обумовлено значною питомою вагою в покритих лісом землях середньовікових і при співаючих твердолистяних порід, які ростуть в вологих і свіжих типах умов місце виростання.

По способах виявлення лісових пожарів і боротьби з ними територія ДЛГ віднесена до зонт наземної охорони.

До заходів по протипожежному обладнанню відносимо: проведення агітаційно-розяснювальної роботи, установка панно, обладнання стоянок для автотранспорту, обладнання місць відпочинку і куріння, організація контрольних постів, обладнання протипожежних обривів, будівництво мостів на протипожежних дорогах, догляд за протипожежними дорогами, встановлення телефонних точок та інше.

1.10 Прийнята система рубань

Рубання головного користування проводиться в місцях запроектованих лісовпорядкуванням. Незаплановані рубання здійснюються тільки в місцях вітровалу.

На підприємстві за способами рубань здійснюють : суцільно лісосічні, поступові трьох прийомні і добровільно вибіркові.

Рубання, що пов'язані з веденням лісового господарства здійснюються: освітлення, прочищення, проріджування, вибіркові і суцільні санітарні (табл. 1.11).

Таблиця 1.11. Види допоміжних рубань і заходів по держлісгоспу за 2004 р.

Назва заходів	Один.вим.	План	Вик. з поч.року
Відвод лісосік ГК	Га	70	70
Відвод лісосік від рубок пов'язаних з веденням л/г	Га	800	818
Освітлення	га / м3	90/910	90/916
Прочищення	га / м3	89/1100	89/1103
Прорідження	га / м3	220/3440	251/3500
Санітарні	га / м3	247/2900	308/3612
Суцільні санітарні	га / м3	25/3300	25/3365
Лісовідновні	га / м3	31/5000	43/7163
Реконструктивні	га / м3	18/2080	18/2095
Очистка від захаращення насаджень	га / м3	128/400	128/414
Інші л/г рубки	га / м3	-	7/802
Розчистка квартальних просік	га / м3	10/60	10/74

1.11 Виробнича діяльність держлісгоспу

Організаційна структура Самбірського ДЛГ показана на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Організаційна структура ДЛГ.

Технічна оснащеність підприємства,наявність техніки в ДЛГ наведена в табл..1.12.

Таблиця 1.12. Транспортні засоби Самбірського ДЛГ

№ п/п	Назва машин і обладнання	Марка	Кількість
1	Вантажні автомобілі-всього		17
	В т.ч. лісовозні	ЛТ-25	2
		ЗІЛ-131	5
	господарські	ЗІЛ-130	1
		ГАЗ-53	3
		ГАЗ-53Б	1
		МАЗ-565	1
		ГАЗ-52	4
2	розпуски	ТМЗ-804	5
3	Автопричепи(бортові)	СЗАП	2
4	автокрани	КС-2561Б	1
		КС-3575	1
5	автобуси	КАВЗ-685	1
		ЛАЗ	1
6	Трактори-всього		18
	А) гусеничні		8
		ТДТ-55А	5
		ТДТ-40М	3
	Б) колісні		10
		МТЗ-80	6
		МТЗ-82	3
		Т-40АМ	1
7	Дорожні механізми
	А) бульдозери	Д-606	1
		Т-40М	1
		ДТ-75	2
		Т-74	1
	Б) екскаватори	ЕС-2621	1
		Е-304	1

1.11 Короткий опис і аналіз існуючого технологічного процесу. Лісосічні роботи

Звалювання дерев здійснюється бензопилами Хюствар і Джонсер. Обізування гілок відбувається безпосередньо на лісосіці бензопилами Хюствар. Трелювання стовбурів здійснюється тракторами ТДТ-55.Прцес лісозаготівлі виконується малими комплексними бригадами в кількості 4-5 чоловік. На верхньому складі здійснюють розкряжування дерев на сортименти, а також навантажування на автопотяги, що здійснюється частково ЛТ-25, а в більшості випадків вручну з естакад або з землі (коротко мір). На верхньому складі здійснюють розроблення вершинної частини стовбурів, або розкряжування на сортименти.

Транспортування деревини.

Транспортна мережа підприємства є досить розвинутою, здебільше за рахунок доріг загального призначення (з асфальтобетонним або щебеневим покриттям). Лісові дороги постійної дії (з гравійним або щебеневим покриттям) складають всього 8 % від загальної експлуатаційної частини доріг. В лісосировинній базі підприємства є дороги грунтові профільовані і грунтові покращені, а в більшості випадків типу трелювальних волоків, що розміщуються переважно по квартальних просіках.

Лісові дороги за останні роки в ДЛГ практично не будуються. Влаштування вусів здійснюється силами підприємства. Дорожньо-ремонтна служба в ДЛГ відсутня. Ремонтні роботи виконують сезонні робітники, які є малокваліфікованими. Лісові дороги прокладаються без створення виїмок або насипів шляхом вписування в рельєф місцевості. Таким чином ухили доріг на окремих ділянках часто перевищують нормативні значення, що призводить до зниження продуктивності транспорту при вивезенні деревини.

В підприємстві практично відсутня дорожньо-будівельна техніка. Дорожні роботи виконуються машинами, які беруть в оренду в дорожньо-будівельних організаціях.

Транспортування деревини здійснюється в сортиментах переважно одиночними автомобілями ЗІЛ-131. Середні швидкості по лісових дорогах складають 11-15 км/год. Нових автомобілів в підприємстві не має. Наявний транспорт експлуатується понад 10-15 років.

Графік руху автомобілів не складається. Реєстрація випуску здійснюється в окремому журналі. Заявки на потребу автомобілів подають майстри з лісництв диспетчеру в авто гараж. Через відсутність заготовленої продукції на верхніх складах автомобілі часто простоюють.

Графік проведення техобслуговання не виконується та як правило здійснюється разом з ремонтними роботами.

На території автогаражу мається склад паливно-мастильних матеріалів відкритого типу.

Аналізуючи стан доріг, їх забезпечення, також технологію лісозаготівель і транспортування деревини для покращення ефективної роботи підприємства необхідно здійснювати ряд заходів.

Нижньо-складські роботи.

На нижньому складі здійснюються такі роботи : розвантажування баштовими кранами КБ-372, ККЛ-2, сортування-вручну, навантажування деревини споживачам здійснюється баштовими кранами.

1.12 Заходи по вдосконаленню транспортного процесу ДЛГ

З метою підвищення ефективності роботи Самбірського ДЛГ нами поставлена мета в дипломному проекті :

1. Обґрунтувати схему транспортної мережі на розрахунковий рік експлуатації;

2. Визначити розрахункову масу, підібрати схему автопоїзда та обґрунтувати норму навантаження на рейс;

3. Виконати розрахунки швидкостей руху і часу ходу поїзда;

4. Визначити продуктивність тягових одиниць та їх кількість для виконання річного завдання;

5. Здійснити розрахунки потреби експлуатаційних матеріалів;

6. Розробити заходи по організації руху на лісових дорогах;

7. Розробити заходи по організації дорожньо-ремонтної служби, розробити технологічну карту поточного ремонту узбіч;

8. Розробити заходи по охороні праці та навколишнього середовища;

9. Розробити конструкцію шпилько-викручувача для ремонту автомобілів;

10. Здійснити техніко-економічні розрахунки ефективності запроектованих заходів.

2. Технологічна частина

2.1 Обґрунтування транспортної мережі підприємства

Транспортна мережа Самбірського держлісгоспу в межах розміщення лісосировинної бази складається з доріг загального користування (районного, обласного, держаного значення з щебеневим і асфальтним покриттям) і лісових доріг (ґрунтових, ґрунтових покращених або щебеневих).

Дороги переважно одно смугові в зв'язку з малою інтенсивністю руху і невеликим вантажообігом.

Густота доріг транспортної мережі складає -0,47 км/100 га, що є явно недостатнім для підприємства, яка здійснює комплексне ведення господарської діяльності як лісогосподарських робіт так і лісозаготівель і переробки деревини.

Забезпеченість доріг постійного призначення становить лише 22%, що визиває неритмічну роботу підприємства по транспортуванні деревини, а загалом і всіх видів робіт. Лісові дороги, що розміщенні в межах лісосировинної бази підприємства в більшості випадків не відповідають нормативам проектування і експлуатації доріг (конструкція дорожнього покриття, товщина покриття смугу відводу, наявність відповідних канав захисних споруд водовідведення, укріпних річкових споруд тощо.).

Транспортна мережа, що використовується для вивезення деревини здійснюється дорогами з різним покриттям, що вимагає застосовувати лісовозні автомобільні спеціально призначені для лісозаготівель (можливість транспортування по вітках і вусах а також по магістралях, що в свою чергу покладає завдання обмежувати максимальну можливість перевезення вантажу автопатягом із-за дійсності правил руху.

Транспортно-експлуатаційну мережу підприємства на розрахунковий рік встановлюємо, виходячи з річного вантажообігу окремих ділянок відведених до рубок графіку експлуатації мережі за рік, відстані вивезення тощо.

Всього відведено для рубання на 2005 рік 42 ділянок (див. частину 1), які розміщені на території 8-ми лісництв. Загальна довжина експлуатаційних доріг складає 190 км.

Для спрощення тягово-експлуатаційних розрахунків ми всі ділянки що відведені в рубання згруповуємо по лісництвах, які являються основною виробничою структурою діючого підприємства.

Транспортну мережу лісових доріг для вивезення всіх ділянок відведених до рубання і вивезення деревини ми прив'язували до мережі доріг загального призначення (магістралей, віток) встановлюючи середньо звалювальні відсотки і транспортування деревини з насаджувальних пунктів за категоріями доріг, встановлюючи середньо звалювальну довжину перевезення з окремого регіону і обсягу вивезення.

Таким чином, розглянемо транспортну сітку з 5-ти навантажувальними пунктами ми замінили рівнозначною прив'язкою транспортною схемою експлуатації мережі п.д.

Рівнозначний об'єм і відстань вивезення деревини з окремих територій визначався, виходячи з розміщення ділянки і її відстань від лісової або загальної мережі дороги, приведено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Об'єм і відстань вивезення деревини

Номер навантажую чого пункту	Об'єм вивезення т.м3	Відстань вивезення
		магістральні	вітки
1	1,245	66	5
2, 3, 4, 5	1,877	43	5
6	1,767	41	3
7	6,593	12	15
8	5,510	31	12
Всього	17,00

2.2 Обґрунтування вибору автопоїзда і технології вивезення деревини

Існують різні способи транспортування вантажів між країнами. Плануючи відправлення вантажів і вибір виду транспорту, необхідно враховувати низку обставин.

ВИД ВАНТАЖУ. Інколи можливість вибору відсутня. Вантажі, що швидко псуються, перевозяться авіатранспортом. Водночас авіаперевезення недопустимі для легкозаймистих, вибухонебезпечних вантажів. Основну частину міжнародних морських перевезень становлять перевезення масових наливних і навалочних вантажів: сирої нафти і нафтопродуктів, залізної руди, кам'яного вугілля, зерна. Серед інших вантажів морської торгівлі виділяються так звані генеральні вантажі, тобто готова промислова продукція, напівфабрикати, продовольство.

ВІДСТАНЬ І МАРШРУТ ПЕРЕВЕЗЕННЯ. Місце відправленню вантажу в кінцевий пункт перевезення є також визначальним при виборі виду транспорту. У внутрішньо-континентальну перевезеннях використовуються залізничний, автомобільний авіаційний транспорт. Вирішальними при виборі одного з них є крім виду вантажу, такі умови.

ФАКТОР ЧАСУ. Очевидно, що найшвидший спосіб доставляння вантажів - авіатранспорт. Проте він дорогий і тому застосовується тільки в екстрених випадках, коли необхідно доставити вантаж якнайшвидше. В інших випадках розробляють добре сплановані програми поставок, орієнтуючись на плани перевезень транспортних компаній, щоб уникнути дорогих поспішних перевезень. Товари бажано закуповувати в тих країнах, із яких їх зручніше доставляти.

ВАРТІСТЬ ПЕРЕВЕЗЕННЯ. Не існує якихось конкретних правил, що дозволяють визначити точний відсоток вартості транспортних витрат відносно вартості товару. Здоровий глузд підказує, що це має бути невеликий відсоток, за винятком тих випадків, коли вибір відсутній і можна використати лише один доступний шлях - повітряний чи сухопутний. У цьому разі повітряні перевезення автоматично прирівнюються до сухопутних перевезень. Невеликі і середні за обсягом партії вантажу можна доставляти і повітрям, і сушею приблизно за однаковими цінами.

БЕЗПЕКА ТРАНСПОРТУВАННЯ. Крихке й дороге устаткування найкраще перевозити авіатранспортом, навіть якщо поставка даного вантажу не термінова. Товари, для яких ступінь ризику крадіжки висока (запчастини автомобілів конторське автоматизоване і звичайне обладнання фармацевтичні товари й медикаменти тощо), доставляються як правило, традиційним способом - морем, в основному в контейнерах, хоч коштує це трохи дорожче. Треба пам'ятати що виплата страхового відшкодування вантажоодержувачу є лише фінансовою компенсацію і ніколи не відшкодує йому тих незручностей, що їх здатна створити партія вантажу, яка прибула в поганому стані.

Основним документом у перевезенні товарів залізницею з країни в країну є залізнична накладна (Rail Way Bill). Вона виконує функції договору про перевезення; товаророзпорядчого документа та підтвердження про прийняття вантажу до перевезення. Цей документ не є зворотним. Вантаж віддається в розпорядження названого вантажоодержувача у разі пред'явленні ним документа, що засвідчує його особу. Оскільки у світі є кілька систем залізничного сполучення, що відрізняються один від одного шириною колії, габаритами локомотивів і вагонів, умовами перевезення тощо, регулювання міжнародних залізничних перевезень здійснюється кількома незалежними один від одного міжнародними конвенціями, кожна з яких застосовується конкретно до якоїсь із систем і регламентує форму залізничної накладної.

Європейські країни керуються Конвенцією про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ), учасниками якої є 33 держави (більшість країн Європи, а також ряд країн Азії і Північної Африки). КОТІФ містить умови перевезення вантажів. Зокрема, установлює, що ставки перевізних платежів визначаються національними і міжнародними тарифами. Передбачено граничні терміни доставляння вантажів. Так, за правилами КОТІФ, загальні терміни доставляння вантажів становлять для вантажів великої швидкості 400 км, а для вантажів малої швидкості - 300 км за добу. Водночас за залізницями зберігається право встановлювати для окремих сполучень спеціальні терміни доставляння, а також додаткові терміни при виникненні суттєвих ускладнень у перевезеннях та інших особливих обставин.

Граничний розмір відповідальності залізниць у разі незбереження в цілості перевезених вантажів у КОТІФ визначений у розрахункових одиницях Міжнародного валютного фонду - СПЗ (17 СПЗ або 51 старий золотий франк за 1 кг маси брутто). Передбачено також, що спричинені простроченням доставляння збитки відшкодовуються вантажовласникові в межах триразових провізних платежів.

Між соціалістичними країнами Європи й Азії була укладена багатостороння транспортна конвенція - Угода про міжнародне вантажне сполучення (УМВС). В УМВС визначаються терміни доставляння вантажів, установлюються провізні платежі на дорогах країн відправлення і призначення за ставками внутрішніх тарифів, а під час слідування дорогами транзиту - за транзитними тарифами. Відповідальність залізниць за незбереженість вантажу настає у разі наявності вини перевізника, яку часто повинен довести вантажовласник. На відміну від КОТІФ, максимум відповідальності в УМВС не встановлено і відшкодування виплачується перевізником у межах справжньої вартості вантажу, зазначеної в рахунку постачальника, чи оголошеної його цінності. Пошкодження і незбереженість вантажу мають бути підтверджені комерційним актом. У разі прострочення доставки залізниця сплачує штраф, що становить певний відсоток від провізної плати.

Укладення договору міжнародних перевезень вантажів згідно з положеннями УМВС оформляється накладною відповідної форми. Накладна УМВС має п'ять аркушів:

* перший аркуш - оригінал накладної (супроводжує вантаж до станції призначення і видається одержувачу разом із п'ятим аркушем і вантажем);

* другий аркуш - дорожня відомість (є документом залізниці, залишається в пункті призначення; видається стільки відомостей, скільки доріг беруть участь у перевезенні);

* третій аркуш - дублікат накладної (видається відправнику після укладення договору перевезення);

* четвертий аркуш - аркуш передання вантажу (супроводжує відправлення до станції призначення, залишається в пункті призначення);

* п'ятий аркуш - повідомлення про прибуття вантажу (супроводжує відправлення до станції призначення, видається одержувачу разом з оригіналом і вантажем).

Форма залізничної накладної за УМВС відрізняється від аналогічного документа за КОТІФ. Тому при оформленні перевезення із СНД, коли частина шляху проходитиме через європейські країни, накладна УМВС оформляється до прикордонної станції залізниці країни, суміжної з СНД, де накладна УМВС буде переоформлена в накладну КОТІФ. Така ж процедура провадиться на прикордонних станціях і при відправленні товарів у країни СНД. При міжнародних перевезеннях розрахунковою валютою тарифів є швейцарський франк. Крім накладної, із вантажем відправляють відповідні товаророзпорядчі документи.

Останнім часом виникла тенденція до переходу багатьох центральних і східноєвропейських країн від УМВС до КОТІФ. З 1 січня 1991 р. залізниці Угорської Республіки, Чеської і Словацької республік денонсували УМВС.

Основним документом в автомобільних перевезеннях є товаротранспортна накладна (Road Way Bill), що виконує функції: договору перевезення; товаророзпорядчого документа; розписки перевізника. Зміст відомостей, що вказуються в накладній, визначається Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом (КДПВ) від 1956 p., учасником якої був СРСР.

Накладна складається відправником у чотирьох примірниках (два - для перевізника і по одному - для продавця і покупця), підписується відправником і перевізником. Після прибуття вантажу для розвантаження до покупця останній повинен зазначити час прибуття автомобіля під розвантаження та відбуття з розвантаження, підписати накладну і поставити свою печатку.

Автотранспортом можуть здійснюватися збірні перевезення від різних вантажовідправників різних товарів або партій товарів. Якщо вантаж має бути завантажений на кілька транспортних засобів або потрібно перевезти різні вантажі чи партії вантажів, складається стільки накладних, скільки транспортних засобів використовується або скільки вантажів або партій вантажів перевозиться.

Автомобільні тарифи встановлюються в розрахунку за перевезення однієї тонни вантажу залежно від відстані і можуть передбачати певні надбавки, знижки і штрафи з установленої суми.

Крім автотранспортної накладної, із вантажем відправляють товаророзпорядчі документи: пакувальний лист, відвантажувальні специфікації, сертифікати якості й інші документи, необхідні для ввозу товару в країну покупця та перетинання транзитних країн.

2.3 Розроблення технологічної карти

Технологічна карта призначена для організації робіт поточного ремонту ґрунтових убіч лісових доріг з використанням автогрейдерів і підвезенням грунту самоскидів.

До складу робіт входять: Встановлення технічних засобів, організації дорожнього руху, розрівнювання грунту, профілювання і планування узбіччя, ущільнення узбіччя.

1. Поточний ремонт ґрунтових доріг виконують якщо температура вище 0⁰С.

2. До початку робіт необхідно: Завести самоскидами грунт та розвантажити його на узбіччя, провести розбивку для забезпечення проектної ширини...