Формування кущів. Певна система формування кущів троянд, добра облистненість рослин протягом усього вегетаційного періоду, підтримання балансу між листяною поверхнею, яку видаляють під час зрізування, і тією, що лишається на кущі, є запорукою для одержання високих врожаїв зрізу.

Основне завдання після садіння троянд - це здійснення певної системи формування кущів, спрямованої на утворення скелетних пагонів, які утворюються переважно з пагонів заміщення, що розвиваються з бруньок у пазухах покривних лусок пагона. Це найпродуктивніші пагони. Але їх утворенню передує добра облистненість рослин, тобто створення певного асиміляційного апарату з великою вуглеводною продуктивністю. Висаджувані рослини звичайно сильно прирізують. У цьому випадку спочатку проростають бруньки з пазух серединних листків скелетного пагона. Залежно від сили куща відростають пагони різної сили росту. Пагін, що добре росте, 1-й раз прищипують, коли він закінчується бутоном, який досяг діаметра 3 - 5 мм. Прищипування роблять над останньою п'ятилистянкою, в пазусі якої з бруньки розвивається новий пагін. При цьому на пагоні залишається вся маса листя, що сприяє ростові досить сильного пагона наступного порядку. Зрізування квіток на таких пагонах подовжує період формування куща, зменшує силу росту й загальну продуктивність у поточному році. У середніх за силою росту роблять 1--2 прищипування над останньою п'ятилистянкою поточного й наступного пагонів. На слабких пагонах шляхом багаторазових прищипувань створюють велику кількість листків і достатньо довгий скелетний пагін. Після нагромадження потужного асимілюючого апарату, звичайно в квітні - травні починають активно відростати пагони відновлення з бруньок у пазусі покривних лусок, розташованих біля основи пагона. Це найцінніші для формування куща пагони, й характеризуються вони у подальшому найбільшою продуктивністю. У разі посадки окулянтів чи однорічних саджанців ці пагони утворюються дещо раніше, ніж при посадці дворічок. коли на кущі є кілька скелетних пагонів, то в міру відростання нових пагонів відновлення їх прирізують на висоту скелетних пагонів, а якщо мало, то над 3 - 4- і 5 - 7-листянкою, рахуючи знизу. В цьому разі пагін відновлення утворює 2--3 пагони 2-го порядку, що використовуються як скелетні. Довжина останніх у сильнорослих сортів досягає 90 - 100 см, у слаборослих - 60 - 70 см. Після формування скелетних пагонів наступні використовують для зрізування [5, 21].

При першому зрізуванні на пагонах другого-третього порядку в пазухах 5 - 7-листянок необхідно залишати не менше 4 - 5 бруньок, рахуючи знизу. Верхні 1 - 2 бруньки дають пагони, використовувані для зрізування й подальшого нарощування їх порядків у процесі зрізувань поточного року, та нижні 2 - 3 - для формування квітуючих пагонів наступного року після зимового прирізування. Зрізуючи пагони наступних порядків, на кожному пагоні залишають кілька листків і бруньок у пазухах 5 - 7-листянок.

Не можна збільшувати довжину зрізуваного пагона за рахунок істотного скорочення асиміляційного апарату рослини -- основи високого врожаю та якості зрізу. Протягом усього періоду вирощування видаляють кореневу парость шипшини, всихаючі пагони й слабкі в міру відростання сильних і наростання асиміляційного апарату.

У другій половині серпня або трохи раніше можна провадити високе вирівнююче підрізування всіх пагонів на одній висоті, на рівні верхнього ярусу квітуючих пагонів, що сприяє одночасному відростанню й цвітінню пагонів.

Особливістю кореневласних троянд є відносно повільний їх ріст на першому році, більш тривалий період формування й можливість дістати перше зрізування тільки восени, не порушуючи системи формування кущів. На 2-й рік різниця в темпах росту прищеплення і кореневласних троянд менш помітна (при підборі певних кореневласних сортів).

Формове обрізування в наступні роки. На кущах залишають 2 - 4 найбільш розвинених скелетних пагони, загальна кількість їх становить 20 - 25 шт/м² . Кращі для одержання високого врожаю -- пагони відновлення поточного року, а також добре сформовані минулого року. Видаляють усі слабкі, хворі й засохлі пагони, а також кореневу парость. Оскільки на кущі необхідно мати 2--3 скелетних пагони, а щорічно утворюється в середньому 1 пагін відновлення з нижньої частини скелетних пагонів попередніх років, то повне їх оновлення відбувається протягом 3 років. На кожному скелетному пагоні залишають усі добре розвинені пагони наступного періоду з 2--3 бруньками в пазухах нижніх 5--7-листянок, спеціально залишених попереднього вегетаційного періоду при першому цвітінні. Чим більше є на скелетних пагонах великих розвилин (пагонів 2--3-го порядку), тим більший врожай зрізу дістають у зимовий період.

Для кожного сорту висота прирізування пагонів має бути по можливості однакова. Протягом обрізування регулярно роблять дезінфекцію секаторів 2 %-ним розчином формаліну, особливо в разі поширення хвороби, яку викликає гриб. Після алення знімають на 2--3 см й видаляють з теплиць або принаймні згрібають з грядок на доріжки. Потім вносять 8--15 кг/м² свіжого коров'яку. Мінеральні добрива -- відповідно до даних аналізу. В середньому до гною на 1 м² площі вносять до 100--150 г простого гранульованого суперфосфату і 40--80 г сірчанокислого калію. Потім гній укривають тонким шаром землі з доріжок чи торфокришкою, соломою, тирсою. Однак високі врожаї квіток можна одержати, застосовуючи лише мінеральні добрива на добре аерованих, багатих на органічні речовини ґрунтах. Способи вигонки троянд у наступні роки. У практиці квітникарства застосовують різні способи вигонки, що різняться за строками цвітіння. Найпоширеніша традиційна вигонка, яка використовується, майже повсюдно в країні. її особливість -- застосування зимового періоду спокою з середини листопада до початку січня (III-- IV світлові зони та південніше) або з кінця листопада - початку грудня до лютого включно (І--II світлові зони). Потім вигонку провадять до осені. За такої системи вирощування троянд зріз одержують від кінця лютого - початку березня до середини листопада. Основна частина продукції надходить у літні місяці [10, 13, 20, 22, 30].

Щоб збільшити кількість продукції в осінні місяці, застосовують такі прийоми. Якщо наприкінці серпня -- на початку вересня провести вирівнювальне обрізування, прирізуючи всі верхні пагони на добре розвинену бруньку в пазусі 5 - 7-листянки і на рослині залишити якомога більше листя, то дістають одночасне цвітіння основної маси пагонів наприкінці жовтня.

Конкретний термін цвітіння залежить від сорту прирізування. В центральних районах країн СНД від вирівнювального обрізування до зрізування основної маси квіток минає 50 - 60 днів за умови підтримання температури не нижче 18 - 20°С. Якщо вирівнювальне обрізування в IV, V, VI світлових зонах робити на початку серпня, а у вересні температуру вночі підтримувати не нижче 17--19°С, то можна дістати перший осінній зріз до середини вересня, а наступну хвилю цвітіння -- на початку -- в середині листопада, після чого троянди переводять у період спокою.

При збільшенні осіннього навантаження на кущі слід зменшити літнє. З цією метою на початку липня троянди "запускають" на вільне цвітіння до початку - середини серпня. Тривалість і строки такого цвітіння дещо коливаються залежно від конкретних зон вирощування. В процесі вільного цвітіння в умовах доброї облистненості, регулярних поливів і підживлень рослини нагромаджують велику кількість поживних речовин, збільшується кількість бруньок, що відростають і дають квітуючі пагони після вирівнювального обрізування.

Останнім часом випробувано нові поліпшені способи вигонки троянд, що дозволяють збільшити одержання квіток протягом жовтня - грудня в IV, V світлових зонах та південніше. Особливість такої технології -- запровадження зимового періоду спокою троянд протягом 5 - 6 тижнів у грудні - січні або в січні - лютому. В цьому разі перше цвітіння троянд починається в 1-й декаді березня чи квітня. У липні - серпні троянди переводять на вільне цвітіння, а в середині серпня провадять вирівнювальне обрізування. Потім троянди дають дві хвилі цвітіння до кінця листопада чи грудня, після чого їх переводять на період зимового спокою. Таким чином, регулюючи строки літнього вирівнювального обрізування після вільного літнього цвітіння й тривалість пізньоосінньої вигонки, можна одержувати останній зріз у грудні аж до Нового року [ 18, 20, 21, 22].

Випробовується у виробничих умовах нова технологія вигонки троянд без періоду зимового спокою -- вона перспективна в центральних (починаючи з IV світлової зони) та південних районах. В основу цієї технології покладено дослідження Г. Рупрехта (Німеччина) та вчених інших країн, які встановили можливість безперервної вигонки троянд, прищеплених на шипшині звичайній, оскільки вона не вимагає якогось певного періоду спокою, а має лише вимушений період спокою взимку в умовах відкритого ґрунту. Встановлено можливість одержання продукції протягом двох - трьох років, після чого насадження переводять на 5--6-тижневий період спокою, потім дво-, трирічний цикл вигонки повторюють.

В умовах півдня, якщо 50 % рослин залишати через рік на зимовий спокій, можна безперервно одержувати зріз від вересня - жовтня до червня. В умовах такої інтенсивної культури троянд обов'язково провадять літнє вільне цвітіння, потім серпневе вирівнювальне обрізування. Після цвітіння троянд наприкінці вересня -- в середині жовтня застосовують зимове формове обрізування, як і за традиційної культури, або вирівнювальне прирізування. Але особливість вирощування троянд без періоду зимового спокою -- необхідність після зрізування квіток у жовтні не знижувати температури в теплицях, тобто підтримувати її в межах 20-- 22°С, а також по можливості швидко виконати формове обрізування чи прирізку.

У деяких радгоспах центральних і північних районів європейської частини колишнього Союзу провадять зимову вигонку троянд із застосуванням досвічування. Троянди дуже світлолюбні. Достатня ефективність світлокультури досягається за освітленості не нижче 3000-- 4000 лк, створюваній лампами типу ДРЛФ-400 потужністю 200--300 Вт/м², і тривалості підсвічування не менше 12--14 год на добу.

При використанні нових поліпшених способів вигонки велике значення має підбір сортів. Багато сортів в умовах нестачі світла взимку й восени, особливо в разі сильного обрізування скелетних пагонів, істотного ураження листкового апарату шкідниками й хворобами, мають схильність утворювати "сліпі" пагони. Серед сортів, придатних для осінньо-зимово-весняної культури, найбільш врожайні такі: Конкорд, Соніа, Промінент, Марина, Лямінует, Голден Тайме, Мерседес та деякі інші. При рекомендованій технології вирощування" троянд в центральних (III--IV світлові зони) й південніших районах вигонку починають на початку січня, щоб масовий зріз дістати на кінець лютого - початок березня. Температуру повітря одразу підвищують до 24 - 25°С, одночасно рясно поливають ґрунт. Протягом 2 - 3 днів з моменту підвищення температури в теплиці ґрунт має бути насичений підігрітою водою на всю глибину культурного шару. Після початку проростання бруньок і появи перших листків температуру знижують до 22°С й підтримують її цілодобово до появи бутонів, після чого знижують до 18 - 20°С, а якщо інтенсивність світла в період бутонізації дуже низька (похмурі дні), то ще на 2 - 3° нижче. До початку забарвлення перших пуп'янків температуру знижують до 16°С, що сприяє формуванню більш міцної квітконіжки [6,21].

Після зрізування основної маси квіток нічну температуру знову підвищують до 20°С, намагаючись по можливості не допускати перівання рослин - удень. Підтримування такої температури дасть змогу одержати другу хвилю цвітіння в середині--кінці квітня і третю -- на початку червня. Ці три хвилі весняного цвітіння забезпечують одержання зрізузуваних квіток до квітування троянд у відкритому ґрунті, і їх можна досягти, чітко дотримуючись температурного режиму. За потреби наприкінці квітня, в травні, а часом наприкінці серпня теплиці вночі обігрівають.

Зрізування квітів. Взимку квіти зрізують 1 раз на день, влітку двічі, оскільки напіврозкриті ввечері бутони деяких сортів наступного ранку дають розквітлі, нетранспортабельні квіти. В міру зрізування квіти переносять у спеціальне приміщення, де їх сортують і зв'язують у пучки по товарних сортах. Сорти з м'якими пуп'янками зрізують раніше, ніж сорти з твердими - це особливо важливо для літніх місяців. Після зрізування й сортування квітів за кондиціями їх вміщують у ванни з водою в прохолодному приміщенні чи в холодильники [8, 15, 29].

Квіти перебувають у воді, при температурі 2--5°С не менше 12 год, після чого підлягають транспортуванню до торгової мережі. Максимальна тривалість збереження троянд у холодильниках за вказаної температури -- 5--7 днів.

За сухого способу зберігання квіти спочатку вміщують на кілька годин у воду для створення хорошого тургору в пагонах. Сухе зберігання протягом 12--15 діб можливе за температури близько 0 - 6,5°С. Для такого зберігання квіти пакують у плівку, після чого їх знову вміщують у воду спочатку при 10°С, попередньо обновивши зріз, потім квіти звичайно зберігають до реалізації 6 - 10 год у теплій воді (26 - 28°С) [23, 25].

Для тривалого зберігання придатні високоякісні пагони з щільними квітками. Троянди під час зберігання дуже чутливі до етилену. Тримати інші квіти у даному сховищі небажано, а овочі й фрукти - неприпустимо [15, 23, 25].

Захист троянд від шкідників і хвороб. Основа захисту троянд від шкідників і хвороб -- підтримання доброго фітосанітарного стану теплиць, витримування необхідних параметрів температури й вологості повітря, ґрунту, організація і проведення вчасних профілактичних заходів, які запобігають появі й знищують осередки шкідників і хвороб. Із цією метою слід щотижня обстежувати теплиці для виявлення осередків ураження хворобами й шкідниками. В разі необхідності профілактичних обробок слід спочатку випробувати заплановану концентрацію пестицидів на невеликій кількості рослин різних сортів для визначення ефективності препарату і його фітотоксичності.

Троянди в теплицях обприскують обприскувачем ОН-10 в агрегаті з трактором Т-25, тепличним обприскувачем ОЗГ-120 чи подачею розчину пестицидів трубами, з центрального вузла в теплицю під тиском. Ефективна подача стисненого повітря в теплиці, де із стаціонарних чи пересувних ємкостей робочий розчин під дією стисненого повітря шлангами подається до розбризкуючих наконечників. Під час обприскування стежать за рясним рівномірним нанесенням розчину пестицидів на всю поверхню рослин, особливо на нижні пластинки листків та верхівки пагонів, використовуючи до 200--800 л розчину на 1000 м² теплиці. Крім рослин, слід обприскувати узбіччя, доріжки, а влітку й міжтепличний простір -- осередки шкідників. Перед обприскуванням (за 1--2 дні) треба перевірити розчин на фітотоксичність щодо листків, особливо молодих.

Борошниста роса (Sphaerotheca pannosa Lev. V. rosae). Внаслідок захворювання листки, бутони, пагони, шипи вкриваються білим борошнистим нальотом. Ретельне провітрювання теплиць після поливу, підігрів і провітрювання в період високої вологості повітря навесні й восени обов'язкові. З профілактичною метою можна обробляти рослини одним з таких препаратів: сіркою колоїдною (0,5--1%-ною), сіркою меленою (15--30 кг/га), каратаном (0,05--0,1), бенлатом (фундазолом), топсином (0,1--0,2), байлетоном (0,3--0,5 %-ним). У розчин слід додавати прилипач (рідке мило, ОП-7 та ін.). Переганяють сірку в сульфурато-рах під час вегетації.

Чорна плямистість (Marsonia rosae Died.). Хвороба виявляється у вигляді спочатку бурих, потім чорніючих плям на листках. Розвиткові хвороби сприяють надмірна вологість ґрунту, а також брак фосфору та калію. У цьому разі застосовують форсунки горизонтального нижнього поливу, ретельно провітрюють теплиці після поливання, яке роблять звичайно в першій половині дня взимку, восени й навесні. Протягом вегетації обприскують 1 %-ним розчином бордоської рідини за норми витрат препарату 10 - 20 кг/га щодо мідного купоросу, 0,2 - 0,3 %-ним купрозаном, 0,5 %-ним хлорокисом міді, 0,5 %-ним каптаном, 0,2 %-ним фундазолом, 0,4 %-ним цинебом.

Сіра гниль (Botrytis cinerea). Хвороба розвивається за високої вологості повітря й низької температури. Провадять добре провітрювання, іноді підігрівають повітря. При появі хвороби видаляють уражені частини пагонів, рослини обприскують 0,2%-ним фундазолом.

Стебловий рак (Coniothyiur wernsdorffiae Laub.) Розвиткові хвороби сприяють висока вологість повітря й слабка освітленість, що спостерігається осіннього й зимово-ранньовесняного періоду. Хвороба швидко поширюється при зрізуванні квітів. До початку вегетації ретельно видаляють усі вражені частини рослини й провадять профілактичну обробку пестицидами, що містять мідь (0,5 %-ним хлорокисом міді, 1 %-ним купрозаном, 2 %-ною бордоською рідиною). В разі появи хвороби під час вегетації потрібні ретельна й регулярна дезінфекція секатора в процесі роботи 2 %-ним розчином формаліну, обрізування вражених стебел до першого здорового міжвузля. Зменшують норму внесення азоту і його співвідношення з калієм.

Зниження вологості повітря восени й перших місяців вегетації, правильні способи й строки поливу зменшують небезпеку захворювання.

Павутинний кліщ (Tetranychus urtiae Koch). Шкідник швидко поширюється за високої температури й низької вологості повітря, особливо в жаркі сухі літні місяці. Ефективне обприскування одним з таких препаратів почергово: 0,2 %-ним рогором, 0,2 - 0,3 %-ним кельтаном, 0,05 - 0,07 %-ним пліктраном, 0,15 %-ним торком, 0,2 %-ним омайтом, 0,1-0,2 %-ним ДДВФ, 0,15 - 0,2 %-ним карбофосом, 0,1 - 0,2 %-ним актеліком, 0,1 %-ним амбушем.

Для аерозольної обробки застосовують , кг/га: ДДВФ (4), дизельне мастило (1,5), дизельне паливо (2,5). Проти павутинного кліща ефективне застосування хижого кліща фітосейулюса.

Попелиця (Aphidoide). Для профілактики застосовують один з таких інсектицидів: 0,15--0,2 %-ний карбофос, 0,1 %-ний піримор, 0,2 %-ний рогор, 0,2 %-ний фозалон, 0,15--0,2 %-ний актелік, 0,05 %-ний децис, 0,07 %-ний цимбуш.

Фізіологічні хвороби. Хлороз. Між жилками тканина листка жовтіє, рослини уповільнюють ріст. Це захворювання виникає внаслідок нестачі заліза в рослині.

Передчасне опадання листя. Спочатку на листках між жилками утворюються некротичні плями, які невдовзі засихають. Молоді листки потім швидко опадають. Причина цього -- різке коливання температури в теплицях, особливо влітку, висока вологість повітря протягом тривалого часу, особливо в плівкових теплицях за недостатнього провітрювання; незбалансоване внесення високих норм азоту на весні восени. Опадання часто спостерігається на сортах Бакара й Мерседес.

Боротьба з бур'янами. Застосування гербіцидів у теплицях на посадках троянд дає можливість ефективно боротися з смітними рослинами, а отже, поліпшити фітосанітарний стан посадок. На засмічених ділянках частіше спостерігаються зараження й ураження троянд кліщами, попелицею, борошнистою росою, сірою гниллю. На легких ґрунтах вносять 1 кг/га симазину, на дуже родючих і суглинистих - 2 кг/га. На мінеральних субстратах з дуже низьким вмістом гумусу (менше 5 %) препарат не рекомендується застосовувати.

Крім симазину, можна використовувати більш "м'які" гербіциди, наприклад, лінурон у дозі 2 кг/ га. Вносять гербіцид перед початком вегетації, після проведення всіх підготовчих робіт у теплиці чи протягом вегетаційного періоду. Перш ніж вносити гербіцид, ґрунт слід очистити від бур'янів, добре полити і тоді вносити препарат. Коли ж вносять його у період вегетації, треба стежити, щоб він не потрапляв на листки троянд. На голівку обприскувача одягають захисний ковпак, щоб зменшити кут розбризкування. Гербіцид вносять на початку вигонки, коли теплиця повністю підготовлена, а ґрунт добре зволожений. Якщо дія симазину слабшає і з'являються окремі бур'яни, можна вносити вензар-80 у дозі 1,5 - 2 кг/га. Після внесення згаданих гербіцидів ґрунт не розпушують, щоб не порушити утворену гербіцидну, захисну від проростання бур'янівзону [1, 5, 9, 12, 19 , 22, 27, 30]

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

троянда вирощування мінеральний вата

Вивчення стану виробничої діяльності по вирощуванні квітів у товаристві з обмеженою відповідальністю “УКРАФЛОРА - ВІННИЦЯ”

2.1 Історія створення і розвитку підприємства

Підприємство ТОВ “Украфлора - Вінниця” було засноване 4 січня 2001 року на базі збанкрутілого та зруйнованого Міжколгоспного Тепличного Комбінату “ДРУЖБА”. Історія МТК “Дружба” починається з 1976 року, коли радою восьми колгоспів району було розпочато будівництво перших 6 га. теплиць. Цим колгоспам був наданий довгостроковий кредит, сума якого рахувалась пайовим внеском кожного господарства в будівництві. А підприємство отримало назву Вінницький міжколгоспний теплично-овочевий комбінат “ДРУЖБА” [24].

В 1978 році, весною було введено в експлуатацію перший шестигектарник теплиць на якому вирощувались овочі, урожайність яких сягала від 20 до 30 кг. з 1 кв. м. за рік.

За час правління директора Майданчука Анатолія Григоровича (1984 - 1991 pp.) було створено торгівельну мережу в м. Вінниця та районах Вінницької області та введено в експлуатацію ще 6 гектарів зимових теплиць.

Внаслідок стрімкого зростання цін на енергоносії та безгосподарності керівництва, 16 січня 1997 року було припинено постачання природного газу, що вивело з ладу систему опалення теплиць, а 19 червня 2000 року підприємство було об'явлене банкрутом.

8 серпня 2000 року з аукціону, ВАТ агрофірма “Теплиці України” придбало цілісний виробничо-технологічний агропромисловий комплекс, який згодом став фундаментом для створення підприємства ТОВ "Украфлора - Вінниця".

Основними напрямками діяльності ТОВ "Украфлора - Вінниця" є виробництво овочевої продукції та вирощування квітів. Використання сучасних інтенсивних технологій та передового досвіду дає змогу отримувати урожай овочів на рівні 35-38 кг. з 1 кв. м. та квітів в кількості 180 шт. з 1 кв. м. за рік.

На даний момент підприємством освоєно 12 га. теплиць. На 8 гектарах теплиць впроваджено голландську технологію, де вирощується більше 20 кращих європейських сортів троянд. Асортимент яких здатний задовольнити найвибагливіші вимоги споживачів. А на решті 4 гектарів проводиться реконструкція, де також буде впроваджено сучасну технологію вирощування квітів.

2.2 План стратегічного розвитку ТОВ “Украфлора - Вінниця”

- Назва бізнесу: вирощування і реалізація квітів і овочів

- SWOT аналіз.

Сильні сторони підприємства:

1. Вигідне географічне місце знаходження як підприємства так і регіону в якому знаходиться підприємство.

2. Дешева робоча сила.

3. Відсутність конкуренції в регіоні.

4. Досвід роботи даному напрямку - бізнесі.

5. Стабільний ринок збуту продукції (квітів ТОВ СП “Украфлора”, овочів - ТОВ “Пасат”).

6. Загальновідома торгова марка.

7. Відлагоджена ефективна система бухгалтерського і управлінського обліку, контролю, планування і аналізу господарської діяльності.

Характеристика недоліків підприємства:

1. Висока енергоємність виробництва.

2. Залежність від погодніх умов.

3. Обмежений термін зберігання готової продукції.

4. віддаленість від основного міста реалізації готової продукції м. Києва.

Загрози:

1. Підвищення цін на енергоносії.

2. Можливість появи і збільшення конкуренції.

Можливості підприємства:

1. Розширення виробничих площ.

2. Використання нових технологій, які покращать кількісні і якісні показники продукції.

3. Вихід на ринки інших країн.

Бачення бізнесу фірми через 10 років:

ТОВ "Украфлора - Вінниця" через 10 років - найбільший виробник овочевої продукції і виробник квітів з розвинутою структурою реалізації продукції на території України а також на території ближнього і дальнього зарубіжжя. Застосування нових технологій дозволить мінімізувати витрати енергоносіїв і трудоємкість виробництва, підвищить врожайність і якість продукції до рівня світових стандартів. Високий рівень виробничого, фінансового і кадрового менеджменту.

Корпоративні цінності:

ТОВ “Украфлора - Вінниця” входить в групу компаній “Стоік” і являється одним із підприємств котрі входять в проект “Теплиці”. В своїй діяльності підприємство використовує багаторічний досвід робіт в тепличному бізнесі. Використання передового досвіду дозволяє отримувати підприємству стабільний дохід. На підприємстві завжди враховуються побажання партнерів стосовно якості продукції. В своїй діяльності підприємство веде політику співпраці з постійними партнерами. Велика увага надається питанням трудової дисципліни, етики і покращення умов праці.

Мета бізнесу:

Підприємством буде освоєно біля 35 - 40 гектарів теплиць, на 50 % котрих буде вироблятися продукція квітникарства, а на решті 50 % - овочева, що дасть змогу отримати перше чинне місце в Вінницькому регіоні і на всій західній Україні по виробництву і реалізацій і овочів. А виробництво квітів на таких площах дасть змогу стати повноцінним оператором ринку квітів в країнах колишнього СНГ і країнах Європи. Збільшення виробництва з використанням ефективних технологій дасть можливість збільшити об'єми реалізації продукції в 7 - 8 раз, а прибуток в - 5 - 8 раз.

2.3 Вирощування троянд на мінеральній ваті

Троянди вперше були вирощені на продаж на мінеральній ваті більш 20 років тому в Данії на основі голландської ідеї. Були природні коливання в прийнятті такого рішення,тому що важко було повірити, щоб така культура, з глибокими коренями, як троянда, дійсно могла існувати в субстраті з невеликою глибиною, особливо якщо матеріал повинний залишитися в гарному стані протягом 5-7 років.

Незважаючи на ці побоювання, троянди продовжували давати чудові довгострокові врожаї на мінеральній ваті. Одним з перших переваг цієї технології була швидкість приживлюваності нової культури і відповідно короткий інтервал між висадженням і першим зрізанням. Продукція, отримана на мінеральній ваті, могла почати з'являтися через три місяці після висадження, у порівнянні із шістьма місяцями, чи більше при вирощуванні даної культури на ґрунті. Ця перевага підтримується в наступні роки оптимальними умовами вирощування, які можна застосовувати для культур на мінеральній ваті.

Розмноження рослин

Одним з побічних продуктів переходу на мінеральну вату було усвідомлення того, що багато сортів також продуктивні із своїми власними коренями, чим коли вони щеплені. Це відкрило шлях розвитку спрощеної технології розмноження рослин, заснованої на укоріненні черешків, що тепер широко застосовується. З цього є виключення, такі як високорослі сорти, що дають тільки рослини високої якості. Якщо троянди прищеплюється на підщепу, то для мінеральної вати немає різниці в підщепі (Мультифлора, монетті). Піщепа коніна не використовується при вирощуванні троянд в малому обсязі, тому що, для троянд, щеплених на цю підщепу, потрібний період спокою. Цю підщепу використовують звичайно у відкритому ґрунті.

Черенкування

Черенки з одним вузлом звичайно використовуються для продукування власних коренів рослиною. Кожен черенок має один складний листок з п'ятьма простими листочками, беруть із середини напівдозрілих пагонів здорових рослин. Черенки, взяті з неквітучих пагонів будуть поводитися також, як і ті, котрі узяті з квітучих пагонів. Дослідження в Данії показали, що такі сорти, як Фріско і Габріела, дійсно можуть давати врожай на 10% вище від підщеп, взятих з неквітучих здерев'янілих пагонів скоріше, ніж від квітучих пагонів.

Переважніше не брати з ушкодженими листами. Великі черенки можна чисто підрізати до чотирьох чи навіть двох листочків. Кожен черенок потім обрізають вище близько 4 см над вічком, і основу занурюють у гормон для коренів. Потім черенки поміщають на глибину 1-2 см. або в невеликі кубики для розмноження, або великі блоки площею 7-8 см.

Їх варто зволожити живильним розчином з оптимальним рН і електропровідністю близько 1,0 мСм/см. Якщо вода має велику концентрацію солей, то можна використовувати чуть більшу електропровідність для забезпечення деякого змісту живильних елементів, але вона не повинна перевищувати 1,5 мСм/см, в іншому випадку ріст нових пагонів може бути затруднений. Блоки варто добре зрошувати.

Укорінення

Черенки найбільш легко укорінюються під тентами з допомогою туману з використанням обігріву під карнизом (under-bench), якщо потрібно досягти мінімальної температури субстрату в 18°С. Температура повітря повинна бути в межах 19-21°С на протязі усього періоду розмноження. Черенки варто затінювати від прямого сонячного світла, але , з іншого боку, їм необхідно як найбільше світла, тому закриваючий їх тент, повинен бути краще з чистого поліетилену з перфораціями, чим з білого чи кольорового пластику. Зрошення з низьким вмістом елементів у живильному розчині варто застосовувати так часто, як це необхідно для підтримки блоків вологими, їх варто поливати окремими порціями.

Додаткове освітлення з інтенсивністю близько 40-50 вт/м² ( близько 4000-5000 тис.люкс) можна використовувати для вираженого впливу узимку для збільшення довжини дня до 12-14 годин. З додатковим освітленням, чи при гарних умовах освітленості, черенки повинні утворювати корені, видимі на підставах блоків, протягом двох-чотирьох тижнів. Молоді рослини повинні гартуватися перш, ніж їх виставлять на плити для вирощування (grooving slabs), що не слід затримувати, у противному випадку корені можуть бути ушкоджені, і на них може поширитись фітофтора.

Висадження рослин у мінераловатні плити звичайно проводиться через шість тижнів після появи коренів, до цього часу пагони що розвиваються, повинні досягти висоти 30-40 см.

Планування і підготовка

Доти, поки доречно комерційне вирощування троянд протягом декількох років, важливо, щоб підготовка теплиць була ретельною, і щоб планування встановлення мінеральної вати було відповідним. Має сенс побудувати споруди для збору дренажу із системи.

Теплиця повинна бути ретельно вирівняна і іперепрофільована до приміщення мінеральної вати на місце з простором для проходів, цілком покритих аркушами зі стабілізованого до УФ поліетилену, товщиною не менше 0,1 мм. Це повинно забезпечити ефективний бар'єр між культурою і ґрунтом протягом декількох років, тому більш тонкий матеріал не походить.

Система краплинного зрошення для троянд повинна забезпечити, як мінімум 1 л/год. на капельницю, і повинно бути досить капельниць на одну плиту для вирощування. Краще забезпечити одну капельницю на рослину.

Плити, на яких вирощують троянди, звичайно мають стандартний розмір - ширину 20 см. і висоту 7,5 см., хоча деякі квіткарі віддають перевагу великій безпеці - 10 см. у висоту, що в будь-якому випадку краще для найбільш потужних сортів. Для деяких сортів розміри плит збільшені в ширину до 30 чи навіть 45 см. Якщо є ухил по ширині плити, і крапельниці не розташовані прямо в блоках для розмноження, їх варто підняти стосовно верхньої вершини плити для досягнення найкращого розподілу живильного розчину по всій товщі плити.

Звичайно використовують обгорнені плити, але і необгорнені плити придатні, якщо вони окремо покриті поліетиленовою плівкою після того, як поміщені на своє місце. Т.к. троянди добре чуйні на обігрів субстрату, можливо установити контури обігріву на верхній поверхні. Для вирівняної установки є є звичайним забезпечення градієнта поперек плит на 2-3%, що дозволяє дренажу стікати з проходів у зазори між установлених рядів плит Точне профілювання і ретельне розташування плит важливо тому, що 40-% перезволоження часом необхідне для підтримки оптимального вмісту живильних елементів, і істотно, щоб надлишковий обсяг швидко й ефективно віддалявся з плит.

Висадження і укорінення

Плити для вирощування повинні бути добре зволожені перед тим, як культуру помістять на місце. Стандартний живильний розчин з електропровідністю 1,5-2,0 мСм/см використовують для цих цілей. Верхній рівень значень варто використовувати, якщо у воді істотний вміст солей. Обгорнені плити воложать шляхом розміщення крапельниць для зрошення живильним розчином через отвори для висадження рослин. На одну плиту потрібно приблизно 12 л живильного розчину. Необхідно упевнитися, що всі мати рівномірно насичені живильним розчином. Заповнені мати необхідно залишити, як мінімум на 24 години, прорізати дренажні отвори за один день до посадки. Дренажні отвори варто прорізати по діагоналі до рівня підлоги, уздовж висоти плити, звичайно 2-3 на плиту. Температуру плит варто підняти приблизно до 18-20° С перед посадкою.

Коли рослини поміщені на плити, звичайно забезпечується максимальне утворення бічних пагонів шляхом відгинання чи виломлювання першого пагону вище первинних основних коренів. Альтернативою є дати їм можливість дійти до цвітіння і потім видалити квітки, що розкрилися. Якщо на другому пагоні з'явиться бутон, починайте відгалужувати даний пагін. Важливо відгалужувати пагони на кут не менше 90 градусів. Відгалуження (пригинання) може бути зроблене в 3 етапи з інтервалом у 7 днів. У цілому, відгалуження може проходити на 5,6,7 тижню після висадки. Ці дії можна повторювати до 2 місяців для розвитку, необхідної як можна більшої фотосинтезуючий площі культури. Якість квіток тоді буде значно краща, особливо узимку в умовах півночі Європи. Пригинання повинне проводитись дуже низько. Світло обов'язково повинне попадати на базальтову частину, інакше не буде нових пагонів. Весь слабкий матеріал - знищуємо квіткові бруньки і пригинаємо пагони до землі. Сильні пагони зрізують на рівні 15-20 см. від їхнього початку. Квіти зрізують завжди приблизно на рівні 40 см. від поверхні.

Густота стояння

Густота стояння рослин у середніх умовах Європи складає близько 6-8 рослин/м². Досягнення такої густоти стояння можливо в залежності від планування теплиці і ширини плит. Два рядки рослин можна помістити на плиті шириною 20 см., хоча деякі рослинники роблять один ряд при більш тісному розташуванні. Крапельниці встановлюються прямо в блоки розмноження, або встановлюють уздовж зовнішнього краю плити.

У зонах дуже високої інтенсивності освітлення знижена густота стояння рослин, можливо 4 - 5 рослин /м², показала подібні і навіть більш гарні результати, у порівнянні з тими, які можна досягти при звичайній густоті стояння рослин/м², навпаки, у зонах з низькою освітленістю можна саджати до 12 рослин/м², для максимального використання придатного простору.

Зрошення і удобрення

Черенки з власними коренями швидко укорінюються, коли блоки розташовані на плитах для вирощування. Часті невеликі поливи необхідні протягом перших декількох днів після того, як блоки винесені на плити. Будь-яке висушування в цій стадії буде супроводжуватися збільшенням концентрації солей, це може призвести до ушкодження коренів, що розвиваються, і викликати затримку приживлюваності культури. Частота поливів потім поступово знижується, а обсяг збільшується, і культура цілком прижилася в плитах.

Близько 96% надходження води до троянд повинно надходити вдень, а що залишилося 4%-уночі, таким чином, режим зрошення можна установити з урахуванням цієї моделі.

Рясні рівні зрошення для підтримки електропровідності розчину в плитах, близькі до розчину, що надходить, завжди дають найкращі результати з трояндами. Немає даних, щоб троянди мали які-небудь особливі незвичайні вимоги до удобрення, за винятком того, що вони схильні до поглинання надлишкової кількості марганцю при витраті заліза, якщо їм надана така можливість, тому найкраще підтримувати співвідношення Fе і Mn у межах 1 до 4 , чи вище, щоб уникнути симптомів дефіциту заліза. Ця проблема виникає сильніше, якщо рН низький, тому рН розчину в плитах варто часто перевіряти.

Кілька років назад троянди на мінеральній ваті завжди одержували живлення з низькою електропровідністю, близько 1,5 мСм/см., але недавно стало ясно, що вони також добре себе почувають при електропровідності між 2,0 і 3,0 мСм/см. Норму полива варто встановити так, щоб давати достатній дренаж через плити з метою забезпечення збільшення електропровідності живильного розчину в плитах не більш, ніж на 0,5 мСм/см вище електропровідності розчину, що надходить. Це може зажадати перезволоження часом на 40%, але середня норма дренажу за рік може складати 20-25%. Рекомендується стандартний рН 5,0 для живильного розчину, і ціль повинна бути досягнута для підтримки рН плит між 5,0 і 5,5. Більш ранні рекомендації були для рН плит у 5,8, але дослідження показали, що при такому рівні культура може виявляти час від часу множинний хлороз листів. І цього можна уникнути шляхом невеликого зниження рН.

Троянди мають особливу здатність впливати на рН у кореневій зоні, змушуючи його повільно змінюватись убік збільшення, або зменшення, і у визначених умовах вирощування може бути складно підтримувати планове значення рН плит. Коли йде дуже інтенсивне зростання культури - рН плит збільшується, коли інтенсивне зростання приводить до досягнення зрілості, починається збір врожаю, відбувається раптова зміна - зменшується рН. Маючи досвід, можна передбачати зміни рН у відповідності з стадією росту культури і видаляти амоній з живильного розчину незадовго перед кожним інтенсивним зростанням, що призводить до зрілості.

Живильний розчин

Аналіз подаваної води повинен проводитись досить регулярно, тому що він є базисом, на якому розраховується живильний розчин. При посадці рослина має потребу в додатковому кальції і залозі. Живильні розчини А и В додаються.

Через швидкий розвиток рослин треба регулярно відбирати зразки для аналізів. У перші три місяці основні елементи потребують в аналізі кожні два тижні, а мікроелементи кожні чотири тижні. Після цього першочергового періоду буде достатнім регулярний місячний аналіз. У цей перший тримісячний період рівні живильних елементів можуть швидко змінюватись. Тому, у цей період, щоб уникнути втрат, краще працювати з баками з половиною маткового розчину.

Якщо аналізи показують постійні різниці від планових рівнів живильних елементів перевірте:

- Ес і рН розчину з-під крапельниць;

- датчики на дозуючому пристрої;

- правильність готування розчинів у баках А и В.

Правильні рівні Ес і рН і вологості в плитах призводять до мінімуму втрати коренів через зрізання квітів і зміни освітленості в культурі і збільшують новий ріст коренів.

Клімат

Культура підтримується в активному стані, використовуючи мінімальну температуру труби. Це стимулює поглинання живильного розчину, створює сильну здорову культуру і кореневу систему. Оптимального рівня досягають при 24-х вартовий середній температурі 20° С и відносної вологості 75-80%. Рослинна повинна досягти денних рівнів температури, як тільки стає світле чи незадовго до цього), тому що це активізує рослину і починає транспірацію і засвоєння. Це знизить також ріст захворювань. Намагайтеся уникати будь-яких великих коливань температури і вологості.

Вирощування взимку

Одним з очевидних переваг вирощування троянд на мінеральній ваті є гарна продукція взимку, і якість, що може бути досягнуто. У зонах з низькою освітленістю економічно обґрунтоване використання додаткового освітлення для підтримки сильного росту культури протягом зими. У зонах, що має особливо погані умови в зимові місяці, таких як Скандинавія, розвиток культури в цей час може бути таким повільним, що може краще перевести культуру в спокій протягом зими. Це досягається на мінеральній ваті шляхом скорочення поливів і їхнього обсягу так, щоб плити були ледь вологими. Істотно важливо, щоб вони ніколи не висихали цілком, тому що в майбутньому можна викликати ріст сильних пагонів, але малоквітучих (такий же результат дає підвищення концентрації солей), і плити буде важко знову зволожити. Електропровідність живильного розчину також варто поступово знижувати.

Значення кремнію

Кремній звичайно не включають у списки необхідних елементів, але у випадку троянд, схоже, що кремній необхідний для зміцнення клітинних стінок, особливо тих, котрі розташовані на зовнішній поверхні листка. Схоже, що це зміцнює стійкість культури до грибних хвороб, таким як помилкова борошниста роса. Експерименти підтверджують припущення, що врожай троянд можна збільшити на 10% шляхом забезпечення адекватного надходження кремній у культуру. В інертному субстраті, такому як мінеральна вата, можуть бути проблеми, якщо джерело води містить менше 20 ррm кремнію. На жаль, не так просто додавати кремній у живильний розчин. Найкращою розчинною формою кремнію для застосування в розчині є метасилікат калію, але його не можна додавати ні в один з маткових розчинів добрив тому, що він хімічно реагує з іншими добривами. Тому його необхідно розбавляти в третьому баці (додатковому). Є ще одна складність, що полягає в тому, що метасилікат калію виявляє сильну лужну реакцію, тому при його застосуванні необхідно істотне збільшення кількості кислоти для нейтралізації розведеного живильного розчину. Метасилікат калію також містить калій, тому живильний розчин варто скорегувати, щоб узяти до уваги цей додатковий вміст. Рідкий метасилікат калію містить 9% кремнію і застосовується в дозі до 14 л на 1000 л маткового розчину для розведення в пропорції 1 до 100, і в такій же дозі потрібно скорочення на 15 кг кількості нітрату калію в живильному розчині і додавання зразкове 20 л 60 %-ний азотної кислоти.

Приблизна витрата добрив при вирощуванні троянд на мінеральній ваті

Макроелементи ( т/га):

Аміачна селітра - 0,6;

Калій сірчанокислий - 2,0;

Магній сірчанокислий - 2,0;

Калійна селітра - 5,0;

Кальцієва селітра - 9,0;

Нітрат магнію - 2-0,6.

Усього:20,2 т/га без кислот і мікроелементів

Кислота азотна - 2,5-4,0;

Кислота ортофосфорна - 1,5-2,0.

Мікроелементи ( кг/га):

Хелат заліза ДТПА (11%)-130

Марганець сірчанокислий -30;

Цинк сірчанокислий-30;

Борна кислота-30;

Мідь сірчанокисла-20;

Молібденово-кислий амоній - 5.

Замість простих солей мікроелементів можна застосовувати добриво Тенсо коктейль разом з хелатом заліза. Хелат заліза може бути різних марок і з різним процентним умістом заліза.

Дана витрата добрив є приблизною, кількість добрив буде залежати від аналізу використовуваної води, кліматичних умов і т.д. У середньому витрату добрив при вирощуванні троянд на мінеральній ваті складає від 18 до 20 т/га в рік, при наявності дренажу від 20 до 30 %. Можна не купувати відразу вся кількість добрив, важливо мати в наявності весь набір необхідних добрив на перший період вирощування. У даній таблиці представлені в основному прості добрива, можна використовувати комплексні - кристалони тоді зменшиться застосування таких добрив, як калійна селітра, калій сірчанокислий та ін. Витрата кристалону складе приблизно 6-7 т/га. Дуже важливо придбати якісні, цілком водорозчинні добрива. Проблемним у цьому плані є калій сірчанокислий, тому перш, ніж купувати це добриво, поцікавтеся якої якості це добриво. Калій сірчанокислий імпортного виробництва, як правило, є цілком водорозчинним у воді. Витрата кислот буде дуже залежати від вмісту іонів НСО₃ у воді і від концентрації кислот, що будуть придбані.

Добрива будуть уже необхідні за 2-3 дня до посадки троянд, потрібно буде просочувати мінеральну вату живильним розчином .

При вирощуванні на кокосовому субстраті в початковий період необхідно враховувати високий вміст у кокосі калію і здатність кокоса поглинати в початковій стадії вирощування кальцій, магній, залізо. Тому необхідно це враховувати при складанні живильних розчинів. Також необхідно проводити промивання кокоса від надлишку солей перед початком вирощування. При вирощуванні троянд працюють живильним розчином з Ес 1,5-1,8 mS, рН -5,5. Показання у вижимі із субстрату можуть бути Ес на 0,5 вище, ніж у живильному розчині, що подають під рослину, якщо Ес росте, необхідно приймати міри. Кислотність у вижимі із субстрату може бути на рівні 5,5-6,0, якщо рН росте, то необхідно знизити рН подаваного живильного розчину до 5,0-5,3, або додати в матковий розчин аміачної селітри.

Зріз та сортування троянд

Зріз троянд проводиться у фазі у напіврозкритого бутону. Зрізують стебло із бутоном на третьому - четвертому стебловому вузлі від головного пагону. Зрізування проводять в ранкові години по сортах. Після зрізування троянд місце зрізу стебла занурюють в воду пластикового відра. Наповнення відра зрізаними стеблами проводиться з таким розрахунком щоб не відбувалося травмування листків, і в залежності від сорту і габітусу квітконосів в кожному відрі розміщують ві 50 до 60 шт квітів. Наповнені відра транспортують до сортувальних столів де відбувається сортування на два сорти за якістю на категорію А і категорію Б.

Відсортовані зрізані троянди поміщають в холодильні камери в яких температура знаходиться на рівні +10єС і концентрація СО₂ доводиться до 3 %. При таких умовах зрізані квіти впадають в стан анабіозу і завдяки цьому подовжується їх термін зберігання і використання.

Оскільки перші зрізи троянд розпочалися в листопаді 2005 року, то величина товарних партій була невеликою 5 - 6 тис. шт. на тиждень. Після формування трейдерних партій в указаних кількостях троянди пакуються по сто штук по сортах та категоріях і відправляються в головне підприємство яке знаходиться в місті Києві. На головному підприємстві проводиться аукціон зрізаних квітів з послідуючою реалізацією.

Відпускна ціна для троянд категорії А з підприємства “Украфлора - Вінниця” складає 1,1 долара США, а категорії Б 0,88 долара США.

ВИСНОВКИ

На підставі вивчення діяльності ТОВ “Украфлора-Вінниця” по вирощуванні та реалізації квітів троянди можна зробити наступні основні висновки та пропозиції:

1. квітникарство в Україні набуває високотехнологічного розвитку із залученням іноземних інвестицій та сучасного технологічного забезпечення при вирощуванні, зберіганні та реалізації ніжок сортів троянди, самих вишуканих кольорів, гам та махровості квіток;

2. основним напрямком діяльності ТОВ “Украфлора-Вінниця” є виробництво квіткової продукції 24 сортів найсучасніших Європейських троянд в умовах зимових теплиць з проектною потужністю 180 штук ніжок троянд з одного квадратного метра за рік;

3. підприємство за 2005 рік ввело в дію 12 га зимових теплиць та виводило 20 сортів троянд і освоїло 5 млн. євро інвестицій;

4. кінцева мета ТОВ “Украфлора-Вінниця” є завоювання ринку троянд у центральному і західному регіонах з послідуючим виходом на ближнє зарубіжжя за рахунок високого рівня виробничого, фінансового та кадрового менеджменту;

5. у своїй діяльності підприємство використовує багаторічний досвід у тепличному бізнесі провідних світових фірм. У своїй діяльності керується принципом підвищення якості квіткової продукції, дохідності виробництва та політики співпраці із постійними партнерами по квітковому бізнесі;

6. у фінансовій діяльності керується методами посилення контролю в управлінському обліку, контролю за ефективністю використання грошових засобів, вишукування скритих джерел засобів та їх економії і уникнення бізнесових загроз;

7. в управлінській діяльності використовує посилення сильних характеристик їх аналізу та ефективному використанню трудових та матеріальних ресурсів;

8. в маркетингу - просування торгової марки завоювання великої кількості сегментів ринку, формування дилерської сітки, враховуючи зручне географічне положення, для аукціону і за рахунок великого обсягу виробництва ніжок троянд, конкурувати у ціні;

9. вирощування троянд у ТОВ “Украфлора-Вінниця” проводиться в теплицях з використанням кокосового та мінерально-ватного субстрактів, термін використання першого 8-10 років та другого - 15 років;

10. для вирощування використовується генетично вирівняний посадковий матеріал 24-х найвибагливіших, для споживача, Європейських сортів із розсадників Ізраїлю;

11. весь технологічний процес здійснюється завдяки програмним графікам по забезпеченню рослин поживою, водою, вуглекислим газом, регулюванням газового середовища, температурного режиму та освітлення, виключення складає лише згинання вегетативних пагонів, зрив небажаних бутонів та сортування проводиться вручну;

12. вирощування троянд здійснюється за Голландською технологією, яка передбачає ресурсо- і енергощадність, безпеку виробництва, завдяки чому проектна окупна можливість інвестиційного проекту має здійснитися за 4 роки. При цьому рівень рентабельності виробництва має складати в межах 30-40% по роках;

13. вирощування сортів троянд уже в кінці 2005 року дало можливість дати на ринок м. Києва більше 100 тис. ніжок при відпускній ціні за одиницю 8 грн. квітів категорії А та 6,5 грн. - категорії Б;

14. реалізація троянд у м. Вінниця планується у 2006 році після будівництва сучасного торгового підприємства, яке має відповідати Європейським вимогам;

15. розпорядником готової продукції є компанія “СТОІК”, в яке входить дочірне підприємство ТОВ “Украфлора-Вінниця”, яка здійснює маркетинг і забезпечує ринок квітів у м. Києві. Оскільки ТОВ “Украфлора-Вінниця” має незавершений баланс у Вінницькому районі відслідкувати ціни, а також шляхи реалізації продукції - неможливо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Білорусець Е.Ш. та інші. Квітникарство захищеного ґрунту. Київ: Урожай, 1994. - 200 с.

2. Буник В.А. Цветоводство: Учебное пособие. - Львов. - 1986.

3. Бунін В.О. Квітникарство: Довідник. - Львів, 1994.

4. Бунин В.А. Цветоводство. - Львов, 1987.

5. Висящева л.В., Соколова Т.А. Промышленное цветоводство. - М.: Агропромиздат, 1991.

6. Все о цветах в вашем саду. Хесайон Д.Г.- М.: Кладязь - Букс, 2000, - 158 с.

7. Все о розах. Д.Г. Хесайон. - М.: Кладязь - Букс, 2000. - 142 с.

8. Гладкий Н.П. Декоративное цветоводство.: Л.: Колос. - 1977. - 240 с.

9. Громов А.Н. Книга цветовода. - М.: Агропромиздат. - 1987.

10. Декоративные растения открытого и закрытого ґрунта. // Под ред. Гродзинского А.М. - Киев: Наукова думка, - 1985. - 324 с.

11. Державний реестр сортів рослин України на 2005 рік. - К.: Мінагрополітики, Державна комісія україни х охорони сортів рослин. - 2004. - 230 с.

12. Дрягина И.В., Курявец Д.Б. Селекция и семеноводство цветочных культур. - М.: Россельхозиздат, 1983. - 190 с.

13. Довідник квітникаря - любителя. - Київ, 1994.

14. Декоративное цветоводство. - М.: Россельхозиздат, 1987.

15. Игуменов М.А. Сохранение срезаных цветов. - М.: Россельхозиздат, - 1990.

16. Киселев Г.Е. Цветоводство. - М.: Колос, 1964. - 275 с.

17. Краснова т.Н., Висящева А.В и др. Цветочные культуры защищенного ґрунта. - М.: Россельхозиздат. 1989.

18. Китаев Л.А., Крестикова А.Д. Цветы для букетов.- К., 1989.

19. Лабораторний практикум зі спецкурсу “Товарознавство квітів”. Укладачі: Мандрик. В.І., Толон Г.А. КДТНУ. - 2000.

20. Моисейченко В.Ф. Основы научных иследований в цветоводстве. - М. 1992.

...