Економічні основи формування ринку молока

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

08.00.04 - Економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Економічні основи формування ринку молока

Душка Віталій Іванович

Львів - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Брик Михайло Васильович,

Львівський національний університет ветеринарної

медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького,

завідувач кафедри історії України і економічної теорії;

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, старший науковий співробітник Калінчик Микола Володимирович,

Національний науковий центр “Інститут землеробства” УААН,

завідувач відділу економіки;

кандидат економічних наук Глібов Руслан Вадимович,

Державний вищий навчальний заклад “Державний

агроекологічний університет”,

в. о. доцента кафедри аналізу і статистики імені І.В. Поповича.

Захист відбудеться 29 січня 2008р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 36.814.025 Львівського державного аграрного університету за адресою: 80381, Львівська обл., Жовківський р-н, м.Дубляни, вул. В.Великого, 1, ЛДАУ, головний корпус, ауд. 309.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського державного аграрного університету за адресою: 80381, Львівська обл., Жовківський р-н, м.Дубляни, вул. В.Великого, 1.

Автореферат розісланий 27 грудня 2007р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, доцентО.А. Біттер

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Формування та ефективне функціонування ринку молока і молокопродуктів у сучасних умовах тісно пов'язані з необхідністю удосконалення системи економічних відносин в АПК, створення інфраструктури ринку, утвердження ефективного і дієвого економічного механізму державного регулювання процесів виробництва і реалізації продукції, підтримки та захисту вітчизняних товаровиробників і розширеного відтворення у господарствах усіх форм власності.

На сучасному етапі реформування економіки України недостатньо вирішеним питанням залишається пошук способів ефективного розвитку ринкового господарства з метою регулювання обсягів виробництва продукції та її збуту. Особливо відчутно ця проблема позначається на функціонуванні агропродовольчого ринку, рівень розвитку якого впливає на забезпеченість населення продуктами харчування та соціально-економічний стан держави.

Проблема формування й розвитку ринку молока має багатогранний характер і потребує детального дослідження з урахуванням регіональних особливостей, її вирішення ускладнюється зі зміною форм власності та господарювання, структури виробництва і каналів збуту продукції. Недостатньо дослідженими залишаються питання оцінки економічних явищ і процесів під час формування й розвитку ринку молока і молочної продукції, впливу на ефективність його функціонування організаційно-економічних і правових важелів, які формують конкурентоспроможне виробництво молочної продукції, а також попит і рівень її споживання. Окремі питання формування і розвитку ринку молока, вдосконалення економічних взаємовідносин між підприємствами АПК висвітлені у наукових працях багатьох учених-економістів, серед яких В.Андрійчук, П.Березівський, В.Бойко, В.Галанець, П.Гайдуцький, М.Долішній, Т.Дудар, С.Дусановський, В.Зимовець, М. Ільчук, В.Котков, М.Коржинський, В.Месель-Веселяк, М.Пархомець, П.Саблук, А.Стельмащук, Г.Черевко, В.Шкільов, О.Шпичак та інші вітчизняні й зарубіжні вчені. Проте сьогоднішня ситуація в молокопродуктовому підкомплексі, яка опосередковується ринком молока та молочної продукції, вимагає нових підходів до вирішення зазначеної проблеми - через розвиток взаємовигідних ринкових відносин у цьому секторі економіки, вивчення закордонного й кращого вітчизняного досвіду, його узагальнення й подальше розповсюдження.

Теоретичною і прикладною економічною наукою опрацьовано низку підходів до формування ринкових відносин у молокопродуктовому підкомплексі АПК. Однак окремі питання досліджуваної проблеми розроблені недостатньо, зокрема потребують удосконалення міжгалузеві відносини у системі виробництва і переробки молока, питання раціонального ціноутворення й вихід вітчизняних товаровиробників на світовий ринок. Ефективний розвиток молокопродуктового підкомплексу можливий лише за умов злагодженої роботи всіх підприємств, пов'язаних із виробництвом, заготівлею, переробкою і доведенням до споживачів молока і молокопродуктів.

Вирішення цих питань особливо важливе для Західного регіону України і Волинської області зокрема. Адже тут для виробництва і переробки молока створено науково-виробничий потенціал, за використання якого можна забезпечити власні потреби й попит інших регіонів країни. Значущість і новизна вивчення цих питань зумовили актуальність дослідження з даної теми. Вони визначили мету й завдання, очікувані практичні результати дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У дисертаційній роботі представлено результати досліджень, виконаних відповідно до комплексної науково-дослідної теми Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького "Сучасний аграрний сектор економіки України та шляхи його розвитку за 2001-2005 роки" (номер державної реєстрації 0102U001334) і теми науково-дослідної роботи кафедри економіки та організації сільськогосподарського виробництва "Проблеми інтенсифікації сільськогосподарського виробництва в нових умовах".

Участь дисертанта у виконанні науково-дослідних робіт з даної тематики відображена у звітах кафедри, зокрема, підготовлено й опубліковано у співавторстві 4 методичних рекомендації (загальним обсягом 7,1 друк. арк., в т.ч. автора - 1,8 друк. арк.) для студентів денної і заочної форм навчання, в яких відображено питання планування діяльності тваринницьких підрозділів у ринкових умовах, розрахунок витрат і собівартості продукції, удосконалення економічних взаємовідносин виробників продукції тваринництва з партнерами з кооперації, методичні питання оцінки економічної ефективності галузей. Автор використовує результати своїх наукових досліджень у навчальному процесі під час проведення практичних і семінарських занять з студентами (довідка № 612-03 від 25.06.07 р.).

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в розробці теоретичних, методичних і організаційних засад функціонування ринку молока і молочних продуктів та обґрунтуванні перспективних параметрів його розвитку. Для досягнення цієї мети передбачено виконання комплексу взаємозв'язаних завдань, основними з яких є:

- опрацювати й узагальнити результати наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених, дати їх критичну оцінку щодо суті, мети і завдань формування та функціонування ринку молока і молокопродуктів;

- з'ясувати особливості формування регіонального ринку молока і молокопродуктів у Волинській області в сучасних умовах та особливості взаємодії попиту і пропозиції;

- виявити й узагальнити тенденції розвитку виробництва й споживання молока і молокопродуктів;

- визначити чинники, які впливають на ефективність молочного скотарства, та особливості їх дії;

- обґрунтувати пропозиції щодо підвищення ролі держави у регулюванні ринку молока і молочної продукції;

- розробити й дослідити дію економіко-математичної моделі оптимізації параметрів виробничого і переробного підприємств регіонального молокопродуктового підкомплексу;

- обґрунтувати прогнозні параметри ринку молока та молокопродуктів і розвитку регіонального молокопродуктового підкомплексу;

- опрацювати основні напрями вдосконалення економічних взаємовідносин між підприємствами молокопродуктового підкомплексу з виробництва, заготівлі, переробки та реалізації молока.

Об'єктом дослідження є система економічних відносин, в яких функціонує ринок молока і молокопродуктів і відбувається розвиток регіонального молокопродуктового підкомплексу.

Предметом дослідження є сукупність проблем, умов і чинників формування та розвитку ринку молока, механізми його регулювання в сучасних умовах трансформації економічних відносин.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, закони економічного розвитку суспільства, нормативно-правові документи з питань функціонування господарюючих суб'єктів і реформування аграрного сектора економіки країни, наукові розробки вітчизняних і зарубіжних вчених стосовно дослідження теоретичних основ ринкових відносин і проблем формування й розвитку ринку молока та молокопродуктів.

Під час виконання поставлених у роботі завдань використовувались відповідні методи дослідження, положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених із питань формування й розвитку ринку молока. У процесі дослідження застосовано методи, прийняті в дослідженнях економічного спрямування: економіко-статистичні - для опрацювання масиву статистичних та емпіричних даних про розвиток ринку молока і молокопродуктів; монографічний - для детального вивчення окремих елементів досліджуваного явища на прикладі конкретних об'єктів (СВК “Самарівське” і ТзОВ "Торговий Дім Любарт"); графічний - для наочної ілюстрації досліджуваних явищ, процесів і закономірностей; економіко-математичні, математичного моделювання і розрахунково-конструктивний - у вивченні можливостей оптимізувати сировинну зону, виробництво і асортимент продукції підприємств молокопродуктового підкомплексу та оптимізації їх виробничих програм; аналізу і синтезу, порівнянь, метод єдності історичного та логічного в економічних дослідженнях - для вивчення наявного досвіду в молокопродуктовому підкомплексі АПК різних країн і виявлення можливостей застосування окремих позитивних елементів у досліджуваному регіоні; метод експертних оцінок, системно-діагностичного, структурно-логічного аналізу - для дослідження системи економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі АПК і можливостей їх удосконалення на регіональному рівні.

Інформаційною базою для написання дисертації стали нормативні й статистичні матеріали Міністерства аграрної політики України, Головного управління агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації, Головного управління статистики у Волинській області, розробки науково-дослідних установ, дані річних звітів підприємств і організацій, вибіркових монографічних і соціологічних обстежень.

Наукова новизна одержаних результатів. Основні наукові результати, які становлять особистий здобуток дисертанта і виносяться на захист:

уперше: ринок молоко виробничий економічний

- запропоновано методику прогнозування оптимальних обсягів виробництва, попиту і пропозиції молока та молокопродуктів на перспективу, обґрунтовано параметри оптимізації обсягів переробки молока й асортименту виготовлення молокопродуктів переробними підприємствами регіону, яка базується на використанні нормативного методу та економіко-математичного моделювання;

удосконалено:

- методичні засади оцінки еластичності попиту на молоко і молокопродукти на основі аналізу структури грошових витрат міського населення у розрізі дохідних груп, за даними статистики домогосподарств;

- алгоритм економіко-математичного моделювання оптимізації структури кормовиробництва та виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах регіону з метою максимізації отриманого прибутку як економічної основи відтворення галузі;

- існуючі наукові розробки з удосконалення взаємовідносин і взаєморозрахунків між сільськогосподарськими товаровиробниками, переробними і торговими підприємствами на основі створення неприбуткового молочного кооперативу, який, окрім ланок із виробництва, переробки і торгівлі, охоплює племінне та комбікормове підприємства, машинно-тракторну й агросервісну станції, фінансово-кредитні установи;

отримали подальший розвиток:

- наукові підходи до концептуальної оцінки перспективних змін у функціональній структурі ринку молока і молочних продуктів, розміщенні поголів'я корів у господарствах різних організаційно-правових форм на регіональному рівні;

- методичні засади оцінки впливу визначених чинників на функціонування ринку молока та молокопродуктів і ринкової кон'юнктури на основі аналізу попиту, пропозиції і співвідношення між ними;

- економічні основи формування ринкових фондів молокосировини в адміністративних районах та їх перерозподілу відповідно до платоспроможності міського і сільського населення та виробничих потужностей молокопереробних підприємств.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані в процесі дисертаційного дослідження наукові результати сприятимуть прискоренню формування ринку молока й вдосконаленню взаємовідносин між усіма його учасниками як у Волинській області, так і в інших регіонах країни. Вони можуть застосовуватися сільськогосподарськими та молокопереробними підприємствами з метою підвищення ефективності використання виробничого потенціалу, науково-дослідницькими установами та органами регіонального управління - на етапі розробки продовольчих програм і рекомендацій стосовно формування ринку молока та його функціонування в сучасних ринкових умовах.

Практична спрямованість одержаних результатів підтверджується довідками про використання розробок, виконаних у процесі дослідження: пропозиції щодо встановлення та досягнення рекомендованих (оптимальних) параметрів молокопереробного підприємства апробовані на прикладі ТзОВ “Торговий Дім Любарт”, м. Луцьк Волинської області (довідка № 76 від 08.06.07р.) та рекомендовані до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації у розробці продовольчої програми розвитку молокопродуктового підкомплексу АПК Волинської області (довідка № 1093/37.22/2-07 від 08.06.07р.); вживання заходів щодо оптимізації кормовиробництва і підвищення економічної ефективності використання кормів у молочному скотарстві в СВК “Самарівське” Ратнівського району Волинської області (довідка № 327 від 07.06.07р.), рекомендовані головним управлінням агропромислового розвитку Ратнівської районної державної адміністрації (довідка від 07.06.07р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення проблем підвищення ефективності функціонування ринку молока і молокопродуктів, формування регіональної стратегії розвитку молокопродуктового підкомплексу АПК. Наукові положення, висновки та рекомендації, що виносяться на захист, є особистими розробками й одержані дисертантом самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення і практичні результати дослідження апробовані автором на Міжнародній науковій конференції "Актуальні проблеми розвитку тваринництва, ветеринарної медицини, харчових технологій, економіки та освіти" (м. Львів, 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів "Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики" (м. Львів, 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Агромех - 2004"(м. Львів, 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції студентів і молодих учених "Сталий розвиток аграрного сектора економіки" (м. Харків, 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики" (м. Львів, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Аграрний форум - 2006" (м. Суми, 2006 р.); третій міжнародній науково-практичній конференції "Формування і функціонування аграрних ринків та їх інфраструктури" (м. Мелітополь, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики" (м. Львів, 2007 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 16 наукових праць (з них три у співавторстві), у тому числі 5 - у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 3,54 друк. арк., з них належать автору особисто - 3,04 друк. арк., а у фахових виданнях - 1,27 друк. арк.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 214 сторінок, з них 164 сторінки основного тексту. Дисертація містить 38 таблиць на 38 сторінках, 10 рисунків на 10 сторінках, список використаних джерел із 214 найменувань на 20 сторінках і 8 додатків на 29 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено його мету і завдання. Показано наукову новизну результатів дослідження, їх апробацію та можливості практичного застосування.

У першому розділі - “Теоретичні засади формування і функціонування ринку молока та молокопродуктів” - розкрито теоретичні основи функціонування агропродовольчого ринку, визначено особливості ринку молока і молочних продуктів та його державного регулювання в розвинутих країнах світу, охарактеризовані особливості методики дослідження.

Формування і становлення цивілізованого агропродовольчого ринку тісно пов'язане з необхідністю запровадження прозорих економічних відносин у цій сфері через продаж сільськогосподарської продукції на біржах, аукціонах, конкурсах, недопущення обмежень міжрегіонального руху сільськогосподарської сировини та продуктів її переробки. Зазначені елементи аграрного ринку мають велике значення, бо є важливими для формування рівня цін та ефективними формами купівлі-продажу продукції.

Структура агропродовольчого ринку має складний, багатоукладний та нестабільний характер. Розрізняють шість основних її складових: виробництво, переробка, зберігання, формування споживчих ресурсів, реалізація і споживання. Основними суб'єктами цього ринку є: товаровиробники - усі категорії сільськогосподарських підприємств, у тому числі фермерські та особисті селянські господарства; переробні підприємства різних галузей, міністерств і відомств; посередники - державні і приватні інститути, фірми, фізичні особи, спілки, кооперативи, заготівельні організації тощо; комерційні структури, включаючи маркетингові фірми; підприємства торгівлі - фізичні та юридичні особи гуртової і роздрібної торгівлі, аграрні біржі тощо. При цьому сільське господарство є ключовою ланкою агропромислового комплексу і гарантом насичення ринку продовольства.

Ринкова система господарювання традиційно пов'язується з стихійністю, непередбачуваністю, спонтанністю середовища, в якому функціонують суб'єкти ринкових відносин. Це є цілком обґрунтованим, оскільки саме відсутність директивного регламентування створює простір для реалізації підприємницької ініціативи, сприяє розкриттю мотиваційного потенціалу інституту приватної власності для підвищення ефективності суспільного виробництва та економічного зміцнення держави. Тому координація економічної діяльності через стихійну дію ринкового механізму є невід'ємним елементом ринкової економіки.

Ринок молока - це сукупність обмінних відносин, за допомогою яких здійснюється виробництво, реалізація, переробка й споживання цього продукту. Основними категоріями, що характеризують ринок молока, є попит і пропозиція, ціна, які реалізуються у процесі купівлі-продажу через гуртову та роздрібну торгівлю.

Попит на молочному ринку формується під впливом демографічних, економічних, вартісних чинників, тобто він залежить від кількості населення, розподілу його доходів, якості і вартості товарів, товарного асортименту, реклами. Пропозиція залежить від природних (клімат, родючість ґрунтів, рельєф), організаційно-економічних (розвиток інфраструктури ринку, форми організації виробництва, грошова та кредитно-податкова політика держави, взаємовідносини сільськогосподарських товаровиробників і переробних підприємств), технологічних (догляд за тваринами, їх повноцінна годівля, технологія зберігання і переробки молочної сировини) чинників.

Ринок молока є складовою продовольчого ринку України, причому органічно вплетеною в його структуру. Дослідження особливостей ринку молока дозволило виявити його специфічні риси: 1) сталість функціонування; 2) кількость споживачів, у кожного з яких індивідуальні запити, зумовлені уподобаннями й купівельною спроможністю - звідси існування якнайширшого, порівняно з іншими ринками, товарного асортименту; 3) наявність великої кількості споживачів із широким колом запитів полегшує виробникам можливість проникнути і знайти свою нішу на такому ринку; 4) споживачі розсіяні географічно, тобто є потреба в мобільних каналах просування товарів; 5) попит на споживчі товари формує попит на товари виробничого споживання; 6) попит загалом не може різко змінюватися; 7) малотранспортабельність і непридатність для тривалого зберігання багатьох видів продукції; 8) сезонні коливання надходження сировини, що впливають на нерівномірність завантаження виробничих потужностей молокопереробних заводів, зниження продуктивності праці, додаткові витрати на зберігання запасів сировини та готової продукції; 9) наявність відходів переробки молока, що потребує комплексного вирішення проблеми

Однією з особливостей ринку молока і молокопродуктів є те, що виробники не можуть мобільно реагувати на зміну ринкової кон'юнктури. У разі підвищення цін на молоко не відбувається миттєвого зростання пропозиції, оскільки потрібен певний час, щоб збільшити поголів'я худоби, підвищити її продуктивність. За зниження цін на молоко товаровиробники змушені досить тривалий час виробляти той самий обсяг продукції. Специфіка ринку молока та молочних продуктів також пов'язана з великою часткою ринкових агентів на первинному ринку (сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства, особисті селянські господарства), необхідністю забезпечення стабільного ринку збуту для товаровиробників протягом усього року й гарантованого надходження сировини на переробні підприємства і безперебійного забезпечення населення молочними продуктами щоденного попиту.

Ринок продовольства, до складу якого входить ринок молока і молокопродуктів, може ефективно функціонувати лише за умови врахування сукупності міжгалузевих і міжгосподарських зв'язків, на основі яких базується його діяльність. Саме тут фіксуються специфічні та неоднозначні види взаємин між суб'єктами ринку, властиві лише для певної території. Ефективність раціонального господарства в кількісному аспекті є різницею між виробництвом і споживанням національного доходу з урахуванням рівня народного споживання. Альтернатива виробничих можливостей в межах нашого дослідження вирішується, виходячи з ресурсного потенціалу та природно-кліматичних умов регіону. Досягнення збалансованості основних чинників виробництва має важливе значення для якнайповнішого та ефективного їх використання.

Важливою умовою наукового розуміння економічної дійсності є пізнання причинно-наслідкових зв'язків, що існують у розвитку того чи іншого явища, оскільки це дає змогу передбачити і цілеспрямовано змінювати економічні явища. Саме такий методологічний підхід до вивчення процесів розвитку у молокопродуктовому підкомплексі АПК і можливості підвищення їх економічної ефективності дав змогу одержати достатньо науково обґрунтовані й достовірні результати і висновки стосовно основних напрямів подальшого розвитку у досліджуваному регіоні, а також правильно оцінити конкретні параметри цього розвитку.

У другому розділі - “Оцінка сучасного розвитку регіонального ринку молока і молокопродуктів” - проведено аналіз тенденцій і чинників розвитку й розміщення молочного скотарства, обсягів виробництва, переробки і споживання молока та молокопродуктів, особливостей їх товаропросування від виробника до споживача.

Розвиток сучасного молочного скотарства характеризується двома протилежними тенденціями: скороченням чисельності поголів'я корів і зростанням продуктивності дійного стада. Таке явище зумовлене умовним розшаруванням виробників молока на дві групи. Перша - це ті господарства, які не змогли адаптуватися до умов ринкової економіки, результатом чого є скорочення поголів'я корів. Друга група - це господарства, які збільшують виробництво молока і не тільки за рахунок збереження або нарощування поголів'я корів, а й за рахунок удосконалення технології, покращування рівня годівлі і селекційно-племінної роботи, налагодження маркетингової діяльності. Саме завдяки цьому в останні роки припинилося зменшення обсягів виробництва молока у сільськогосподарських підприємствах.

Основною умовою збереження поголів'я корів і галузі молочного скотарства в регіоні було зосередження виробництва в господарствах населення. Катастрофічнішою була ситуація у сільськогосподарських підприємствах, де склалась стійка тенденція до скорочення поголів'я худоби. Тільки за останні п'ять років у Волинській області стадо великої рогатої худоби скоротилось на 68,6 тис. голів (на 37,3 %), корів - на 24,9 тис. голів (на 39,3 %), що й стало основною причиною їх зменшення. Господарства населення протягом досліджуваного періоду постійно нарощували поголів'я і лише з 2003 р. спостерігається чітка тенденція до його зменшення.

Однією з основних проблем у молочному скотарстві є низька концентрація виробництва, набута в процесі його реформування. Донедавна виробництво концентрувалось у великих молочнотоварних фермах і комплексах. З усієї кількості сільгосппідприємств, які займалися тваринництвом, 52,8% утримували велику рогату худобу, з них лише 331 господарство займалося молочним скотарством. Найбільшу питому вагу займають ті сільськогосподарські підприємства, які утримують до 5 голів великої рогатої худоби. Ефект концентрації виробництва, який проявляється в економнішому, раціональнішому використанні ресурсів, досвіду, навичок та умінь на дрібних фермах не проявляє себе і, таким чином, ставить у складну ситуацію як виробників, оскільки утруднює процеси збуту продукції, так і закупівельників молока, яким доводиться заготовляти невеликі партії молока, що нерідко не відповідає стандартам.

Обсяг виробництва молока в особистих селянських господарствах на одну особу складається під впливом багатьох чинників. Серед них нами виділено такі: Х1 - припадає сільськогосподарських угідь в особистих селянських господарствах на одного жителя, кг; X2 - питома вага сільського населення, %; X3 - питома вага зайнятих у сільському господарстві в загальній кількості сільських працездатних, %; X4 - питома вага осіб, старших працездатного віку, в загальній чисельності сільського населення, %; X5 - питома вага корів у загальній чисельності поголів'я великої рогатої худоби, %; результативна ознака Y - виробництво молока в особистих селянських господарствах на одного жителя, кг. У результаті множинного кореляційно-регресійного аналізу встановлено, що парний коефіцієнт між Y та X1 становить 0,505, X2 - 0,611; X3 - 0,427; X4 - 0,666; X5 - 0,626. Множинний коефіцієнт кореляції становить 0,865, а коефіцієнт детермінації - 0,74. Рівняння регресії, яким описується взаємозв'язок між відібраними факторами, має вигляд:

Y = 456,3+414,25X1-3,04X2+2,74X3+29,49X4-7,021X5.

За досліджуваний період спостерігалася тенденція до збільшення виробничих витрат і підвищення собівартості одиниці продукції у молочному скотарстві області. Зокрема, собівартість 1 ц молока у 2006 р. зросла майже у 2,5 раза порівняно з 1990 р. Аналіз витрат на виробництво молока у сільськогосподарських підприємствах показує, що основними статтями є матеріальні витрати (в тому числі корми) та оплата праці. На них у середньому за 2000-2006 рр. припадало 87,0 % усіх витрат, на інші статті відповідно 13,0%.

Значне зростання собівартості й трудомісткості виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах Волинської області призвело до погіршення економічних показників і низької рентабельності молочної галузі. У 2006 р. рівень рентабельності молока склав 4,2 %, що на 1,5 % більше, ніж у 2000 р. і на 14,8 % менше, ніж у попередньому. Зростання цін на молоко у 2005 р. за зростання собівартості його виробництва не створило у молочному скотарстві необхідні можливості для належного відтворення, хоча за 1996-2005 рр. середні реалізаційні ціни зросли у 6,3 раза.

Значний вплив на рівень цін реалізації продукції сільськими товаровиробниками має ступінь урбанізації регіону, тобто питома вага міського населення. Групування адміністративних районів Волинської області за цим показником підтвердило наявність такого взаємозв'язку (табл. 1).

Таблиця 1

Взаємозв'язок між ступенем урбанізації адміністративного району і середніми цінами реалізації молока сільськогосподарськими підприємствами Волинської області, 2005 р.

Групування адміністративних районів за питомою вагою міського населення, %	Кількість районів у групі	Питома вага міського населення, %	Середня ціна реалізації 1 л молока, грн.
І - до 20,0	5	15,7	0,82
ІІ - 20,1 - 49,9	8	28,3	0,86
ІІІ - 50,0 і більше	3	75,8	1,05
Разом і в середньому	16	50,2	1,00

До основних причин скорочення обсягів виробництва молочних продуктів молокопереробними підприємствами можна віднести: прискорену приватизацію, що призвело до розриву встановлених зв'язків і комунікацій з ринком; втрату сировинної бази; вплив зовнішнього чинника на ринок молока і молочної продукції - значна частина молокопродукції імпортується з Польщі, Угорщини, Росії. На економічну ефективність діяльності молокопереробних підприємств впливають й інші вагомі чинники: низький рівень технічного оснащення і переважно використання застарілого обладнання; слаборозвинена ринкова інфраструктура (приймальні пункти без обладнання для охолодження, тривалого зберігання і первинної обробки молока); непідготовленість підприємств до побудови якісно нових взаємовідносин із виробниками сировини і торговельними організаціями на основі їх взаємозацікавленості; збільшення транспортних витрат, пов'язаних із розширенням географії розміщення постачальників у результаті конкуренції між переробними підприємствами; низька якість сировини і, як наслідок, невеликий асортимент молокопродукції; низький попит населення на молокопродукти через низьку купівельну спроможність і самозабезпечення сільського населення більшістю молокопродуктів (масло, сир, сметана); відсутність ефективних форм державного регулювання розвитку агропромислового виробництва.

Молокопереробні підприємства знаходяться в середині ланцюга доведення продукції до споживачів. Вони є найпотужнішими у фінансовому плані і мають усі можливості впливати на ефективність усього ланцюга суб'єктів господарювання, а також володіють достатнім досвідом роботи в ринкових умовах. Зміцнення фінансових і конкурентних можливостей підприємств молочної промисловості дозволить їм підвищити закупівельні ціни на молокосировину, щоб ґарантувати її товаровиробникам реальну норму прибутку. Важлива роль при цьому також належить державі, яка повинна забезпечити регулювання попиту і пропозиції на ринку, використовуючи широкий арсенал дієвих засобів.

У третьому розділі - “Обґрунтування перспективних параметрів розвитку регіонального ринку молока і молокопродуктів” - розроблено прогноз розвитку регіонального молокопродуктового підкомплексу, кон'юнктури на ринку молока і молокопродуктів із використанням методів економіко-математичного моделювання, визначено оптимальні виробничі параметри сільськогосподарського й переробного підприємств, обґрунтовано основні напрями вдосконалення економічних відносин між підприємствами.

Прогнозування перспективних параметрів ринку молока і молокопродуктів розпочинають із визначення перспективних змін в обсягах і структурі їх споживання. Для розрахунків еластичності попиту проводився аналіз лише в міських домогосподарствах, які відзначаються різноманітністю економічної поведінки залежно від обсягів доходів (витрат). Основою для обчислень стали грошові витрати, тобто натуральна складова доходів домогосподарств не враховувалася. Коефіцієнт еластичності розраховувався між грошовими витратами на одну особу та відповідними грошовими витратами на купівлю молока і молочних продуктів.

Зважений коефіцієнт еластичності попиту на молоко і молочні продукти в міських домогосподарствах країни становить 0,801. Попит на них у середньому у всіх дохідних групах міського населення не є еластичним. Однак він еластичний у групах домогосподарств із середньодушовим грошовим доходом 180,1-240,0 грн. на місяць, 300,1-360,0 грн., 360,1-420,0 грн. та 660,1-720,0 грн.

Розрахунки показали, що до 2010 р. грошові доходи домогосподарств із розрахунку на одну особу повинні зрости на 60%. Попит на молоко і молокопродукти зросте на 40-48%. Середньодушове їх споживання міськими жителями досягне рекомендованого дієтологами рівня - 380 кг за рік. Для сільських домогосподарств, які виробляють їх в особистих селянських господарствах, потреба становитиме 500 кг на одну особу за рік.

Уже в найближчій перспективі Волинська область здатна забезпечити науково обґрунтовані потреби населення в молоці і молокопродуктах лише за рахунок власних ресурсів. Наступним етапом прогнозування розвитку ситуації на ринку молока і молокопродуктів є окреслення перспектив їх пропозиції на ринку та обсягів виробництва в сільськогосподарських формуваннях. При цьому особливого значення набуває не тільки прогнозування необхідної чисельності поголів'я корів, а й визначення перспектив їх розміщення в господарствах різних організаційно-правових форм (табл. 2).

До 2010 р. чисельність поголів'я корів у особистих селянських господарствах Волинської області становитиме 85,8 тис. голів, що на 31,2 тис. голів менше, ніж на кінець 2006 р. Водночас відбуватиметься його прискорене зростання в сільськогосподарських підприємствах. Розрахунки показали, що впродовж 2006-2010 рр. чисельність поголів'я корів повинна зрости з 36,0 до 78,5 тис. голів, тобто у 2,18 раза. А найбільше (в 13,27 раза) за короткий період вона повинна зрости у Володимир-Волинському районі.

Водночас з прогнозуванням перспективних параметрів розвитку регіонального ринку молока і молокопродуктів під час проведення дослідження проведено оптимізацію виробничих програм окремих підприємств молокопродуктового підкомплексу. У результаті оптимізації кормовиробництва в СВК “Самарівське” визначено, що вже в найближчій перспективі є змога збільшити поголів'я молочного скотарства в 1,45 раза, тобто довести чисельність корів до 300 голів, виробництво молока збільшити до 9000 ц (843 ц/100 га сільгоспугідь; 1745 ц/га кормової площі), або в 1,71 раза.

Таблиця 2

Прогнозна чисельність поголів'я корів у всіх категоріях господарств

Волинської області (2010 р.)

Район	Прогнозна чисельність корів відповідно до потреб населення, тис. голів	Прогнозна чи-сельність поголів'я корів з урахуванням його щільності на 100 га с.-г. угідь, тис. голів
	в особистих селянських господарствах	у сільсько- господарських підприємствах	усього
Володимир-Волинський	4,1	14,6	18,7	11,1
Горохівський	6,8	2,2	9,0	14,4
Іваничівський	4,6	1,0	5,6	8,1
Камінь-Каширський	8,5	1,7	10,2	10,2
Ківерцівський	6,7	3,7	10,4	10,2
Ковельський	5,6	11,2	16,8	15,5
Локачинський	3,4	0,6	4,0	8,1
Луцький	8,7	31,4	40,1	13,6
Любешівський	5,1	0,8	5,9	6,2
Любомльський	4,6	2,0	6,6	9,1
Маневицький	7,0	2,1	9,1	10,3
Ратнівський	6,4	2,0	8,4	10,1
Рожищенський	4,4	2,3	6,7	13,1
Старовижівський	4,5	0,8	5,3	8,6
Турійський	3,3	1,3	4,6	12,7
Шацький	2,1	0,8	2,9	3,0
Всього в області	85,8	78,5	164,3	164,3

Важливо те, що розрахований на основі оптимізаційної моделі прогноз розвитку молочного скотарства в комплексі з розвитком кормовиробництва забезпечує прийнятний рівень ефективності як виробництва продукції скотарства, так і сільськогосподарського виробництва загалом. Зокрема, рівень рентабельності в господарстві повинен скласти 25,8 %, в молочному скотарстві - 23,9 %. Результати вирішення оптимізаційної моделі наведено в табл. 3.

Економіко-математична модель задачі оптимізації розроблена також на матеріалах ТзОВ "Торговий Дім Любарт" м. Луцька Волинської області. Задача передбачає оптимізацію обсягу і структури виробництва молочної продукції з метою одержання максимальної суми прибутку. Оскільки надходження молокосировини від постачальників значно коливається протягом року, то задача розроблена на один із кварталів.

За умов ринкових відносин в аграрній сфері економіки щораз більшого розвитку набувають кооперація, спеціалізація та інтеграція. На сучасному етапі, коли в Україні формуються якісно нові кооперативні об'єднання, постає необхідність у дослідженні та визначенні їх подальших напрямів розвитку. Незалежно від форм власності й господарювання сільськогосподарські підприємства повинні поступово інтегруватися на кооперативній основі. Завдяки кооперативній діяльності вони матимуть змогу одержати низку переваг, починаючи від виробництва і завершуючи реалізацією своєї продукції. Кооперація дозволить аграрним підприємствам уникнути впливу посередницьких комерційних структур, які нині диктують свої умови щодо цінової політики на ринку матеріально-технічних засобів і готової продукції. Кооперативний рух повинен відновити міжгалузеві відносини між підприємствами на засадах взаємної вигоди і створити ефективний механізм відтворення аграрного виробництва загалом.

Таблиця 3

Основні показники економічної ефективності оптимального варіанта розвитку молочного скотарства в СВК “Самарівське” Ратнівського району Волинської області

Показник	Товарне рослин-ництво, грн.	Скотарство	Разом у господарстві, грн.
		разом, грн.	у т.ч. молочне, грн.
На 1 га с.-г. угідь припадає :
товарної продукції, грн.	398	1265	816	1663
прибутку, грн.	82	284	135	366
На 1 га товарної площі ріллі:
товарної продукції рослинництва, грн.	1819	-	-	-
прибутку від рослинництва, грн.	373	-	-	-
На 1 га кормової площі:
товарної продукції тваринництва, грн.	-	1618	1446	-
прибутку від тваринництва, грн.	-	364	280	-
Рівень рентабельності виробництва, %	25,8	29,0	23,9	26,5

Виходячи з оптимізаційних економіко-математичних моделей, розроблено механізм функціонування неприбуткового молочного кооперативу на основі вертикальної інтеграції аграрних підприємств. У створенні такого кооперативу основне завдання полягає в залученні всіх виробників сільськогосподарської продукції до участі в такій структурі та їх зацікавленності в результатах своєї діяльності.

ВИСНОВКИ

1. Ринок молока і молокопродуктів у досліджуваному регіоні, як і в усій країні, характеризується негативними явищами: скороченням обсягів виробництва сільськогосподарської сировини і продукції; збільшенням кількості й частки дрібних і низькотоварних суб'єктів ринку; низькою платоспроможністю споживачів; звуженням контингенту споживачів внаслідок самозабезпечення сільських жителів; низьким рівнем споживання продуктів харчування; недостатнім рівнем розвитку ринкової інфраструктури; локалізацією регіональних ринків у зв'язку з контролем місцевими органами влади товаропотоків сільськогосподарської сировини та готової продукції; значною різницею між роздрібними і закупівельними цінами на сільськогосподарську продукцію; регіональним і місцевим монополізмом переробників сільськогосподарської продукції; недовикористанням потужностей молокопереробних підприємств; значними обсягами неконтрольованого імпорту молокопродуктів; надмірною залежністю від ринкової кон'юнктури в сусідніх країнах.

2. В умовах загального економічного зростання на регіональному ринку молока і молочних продуктів відбувається процес поглиблення негативних тенденцій на всіх ланках продуктових ланцюжків. Чисельність поголів'я корів у всіх категоріях господарств протягом 1995-2006 рр. скоротилася з 279,5 до 153,0 тис. голів, а валовий надій молока - з 564,1 до 545,8 тис. т. Переважна більшість поголів'я (76,5%) розміщена у дрібних особистих селянських господарствах, що унеможливлює процес інтенсифікації виробництва через залучення інвестицій. Виробництво молока у більшості сільськогосподарських підприємств упродовж багатьох років залишається збитковим. Виробничі потужності переробних підприємств використовуються менше ніж наполовину, що призводить до значного здорожчання молокопродуктів. Скорочення грошових доходів населення призводить до звуження попиту на них. Більшість сільських жителів купує молочні вироби епізодично і фактично перебуває за межами ринкового процесу. Недостатньо розвинутою залишається ринкова інфраструктура. Однак поряд із негативними процесами на ринку молока і молокопродуктів спостерігаються відчутні позитивні тенденції. Усе більше підприємств демонструє підвищення адаптаційних можливостей до вимог ринкової економіки Розширяється асортимент молокопродуктів і поліпшується їх якість.

3. Обсяг пропозиції молока у Волинській області формують насамперед особисті селянські господарства, але вони неспроможні повністю задовольнити потреби і потужності молокопереробних підприємств. Тому першочергову увагу слід приділяти розвитку скотарства в сільськогосподарських підприємствах, які мають більший виробничий потенціал і перспективу залишитись на ринку одним з основних постачальників молокосировини.

4. Першочерговою проблемою у діяльності молокопереробних підприємств є рівень забезпечення їх молокосировиною для повного та ефективного використання виробничих потужностей. За останні роки в області спостерігається гостра конкурентна боротьба за сировинні зони, наслідком чого є стрімке скорочення кількості переробних підприємств. Виживають крупніші, інтегрованіші підприємства, які можуть виробляти високоякісну, конкурентоспроможну продукцію з широким асортиментом і за найменших витрат. При цьому особливої уваги заслуговує проблема сезонності у надходженні сировини та взаємовідносин між виробниками останньої і переробниками. Важливу роль відіграють закупівельні ціни, які є основою налагодження взаємовідносин між цими суб'єктами.

5. Перспективи розвитку регіонального ринку молока і молочних продуктів тісно пов'язані з розвитком молокопродуктового підкомплексу АПК. У прогнозуванні обсягів виробництва, переробки, реалізації, споживання продукції, а також її просування від виробника до споживача слід виходити з концепції самозабезпечення регіону молоком і молочними продуктами.

6. Попит на молоко і молочні продукти малоеластичний. Зростання середньодушового грошового доходу на 1% призводить до збільшення попиту на них на 0,8%. У разі збереження існуючої тенденції щодо зростання реальних грошових доходів населення на 10% щорічно до 2010 р. його платоспроможність досягне такого рівня, за якого за рахунок придбання молока і молочних продуктів у закладах торгівлі міським жителям області вдасться досягти рекомендованого вченими рівня їх споживання - 380 кг на одну особу за рік. Сільське населення і надалі орієнтуватиметься на самозабезпечення молоком і молочними продуктами за рахунок виробництва в особистих селянських господарствах.

7. Прогнозні розрахунки показують, що до 2010 р. чисельність поголів'я корів в особистих селянських господарствах Волинської області становитиме 85,8 тис. голів, що на 31,2 тис. голів менше, ніж на кінець 2006 р. У сільськогосподарських підприємствах поголів'я корів повинно зрости з 36,0 до 78,5 тис. голів, тобто у 2,18 раза. Лише в такому разі реалізовуватиметься концепція самозабезпечення міського і сільського населення регіону молоком і молочними продуктами. Загальна чисельність поголів'я корів у всіх категоріях господарств Волинської області повинна зрости з 153,0 до 164,3 тис. голів.

8. Забезпечити таке зростання чисельності поголів'я можна, вміло організувавши процес його відтворення й проведення селекційно-племінної роботи. Величезних ресурсів потребує відновлення старих чи будівництво нових тваринницьких приміщень, зруйнованих у процесі роздержавлення і приватизації майна колишніх колгоспів і радгоспів. Для вирішення цієї проблеми уряду країни необхідно розробити програму залучення коштів, в тому числі зароблених трудовими мігрантами за кордоном, у виробничу сферу, насамперед у розвиток скотарства.

9. Поряд із розробкою науково обґрунтованих показників розвитку молокопродуктового підкомплексу та регіонального ринку молока і молокопродуктів слід забезпечити оптимальне використання виробничих ресурсів на кожному підприємстві. З цією метою в дисертаційній роботі проведено економіко-математичне моделювання розвитку скотарства в СВК "Самарівське" Ратнівського району. У результаті оптимізації кормовиробництва у господарстві є змога збільшити поголів'я корів до 300 одиниць.

10. Для досягнення прогнозних показників розвитку регіонального ринку молока і молокопродуктів необхідне вдосконалення економічних взаємовідносин між товаровиробниками, переробними і торговельними підприємствами. Одним із таких напрямів повинна бути якісно нова міжгосподарська кооперація на основі поглиблення спеціалізації і концентрації, зокрема формування неприбуткових сільськогосподарських кооперативів. Основою неприбуткового молочного кооперативу має виступати молокопереробне підприємство, яке повинно врахувати витрати усіх ланок маркетингового ланцюга у визначенні ціни на кінцеву продукцію і тим самим забезпечити відповідний рівень доходу й високу ефективність діяльності всього кооперативу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Душка В.І. Аналіз розвитку ринку молока (на прикладі Волинської області) // Вісник Львівської комерційної академії: Сер. економічна. - Вип. 22. - Львів: Вид-во Львівської комерційної академії, 2006. - С.150-153.

2. Душка В.І. Використання економіко-математичного моделювання для прогнозування виробництва і ринку молока // Вісник Львівського ДАУ: Економіка АПК. - 2006. - №13. - С. 500-505.

3. Душка В.І. Стан та перспективи розвитку молокопереробних підприємств Волинської області // Вісник СНАУ: Сер. Економіка та менеджмент. - Вип. 5-6. - 2006. - С. 262-267.

4. Душка В.І. Стан та перспективи розвитку молочного підкомплексу Волинської області // Економіка АПК. - 2006. - №3. - С. 69-73.

5. Душка В.І. Основні напрями вдосконалення економічних взаємовідносин між суб'єктами молокопродуктового підкомплексу АПК // Вісник ХНАУ: Сер. Економіка АПК і природокористування. - 2007. - №2. - 2007. - С. 69-74.

Статті в інших виданнях

6. Гримак О.Я., Чемерис В.А., Душка В.І., Березівський Я.П. Сучасний стан розвитку фермерських господарств Волинської області // Третя міжнародна науково-практична конференція “Формування і функціонування аграрних ринків та їх інфраструктури”, 12-14 червня 2007 р. / Вісник ХНТУСГ імені П. Василенка. Сер. Економічні науки. - Вип. 52. - 2007. - С. 126-134.

7. Душка В.І., Брик М.В. Аграрна реформа: молочне скотарство і проблеми його розвитку // Щомісячний науково-практичний журнал “Сільський господар”. - 2004. - № 5-6. - С. 7-9.

8. Душка В.І., Брик М.В. Проблеми формування ринку молока у Волинській області // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Ґжицького. - Т. 5 (№3), Ч. 2. - Львів, 2003. - С. 113-117.

9. Душка В.І. Аналіз діяльності особистих підсобних господарств населення на ринку молока і молочної продукції Волинської області // Міжнародна науково-практична конференція “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики”, 15-16 червня 2006 р. / Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Ґжицького. - Т. 8 (№2), Ч. 5. - Львів, 2006. - С. 96-104.

10. Душка В.І. Економічна ефективність виробництва молока в умовах Волинської області // Міжнародна наукова конференція “Актуальні проблеми розвитку тваринництва, ветеринарної медицини, харчових технологій, економіки та освіти”, 25-26 листопада 2004 р. / Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Ґжицького. - Т. 6 (№4), Ч. 1. - Львів, 2004. - С. 27-32.

11. Душка В.І. Ефективність ведення молочного скотарства у сільськогосподарських підприємствах Волинської області // Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. - Львів: УкрДЛТУ, 2005. - Вип. 15.2. - С. 38-42.

12. Душка В.І. Зовнішня діяльність Волинської області на ринку молоко продукції // Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених та спеціалістів “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики”, 17-18 червня 2004 р. / Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Ґжицького. - Т. 6 (№2), Ч. 1. - Львів, 2004. - С. 169-173.

13. Душка В.І. Попит на молоко і молочну продукцію у Волинській області // Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. - Львів: УкрДЛТУ, 2006. - Вип. 16.2. - С. 167-173.

14. Душка В.І. Проблеми розвитку молочного скотарства (на прикладі Волинської області) // Агромех - 2004: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 22-24 вересня 2004 р. - Львів: Львівський державний аграрний університет, 2004. - С. 89-96.

15. Душка В.І. Розвиток фермерства у Волинській області // Сталий розвиток аграрного сектора економіки: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. студ. і молодих вчених, 10-11 липня 2004. - Харків: ХНАУ, 2004. - С. 85-88.

16. Душка В.І. Сучасний стан і проблеми розвитку молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах Волинської області // Міжнародна науково-практична конференція “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики”, 14-15 червня 2007 р. / Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Ґжицького. - Т. 9 (№2 (33)), Ч. 2. - Львів, 2007. - С. 216-221.

АНОТАЦІЯ

Душка В.І. Економічні основи формування ринку молока. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Львівський державний аграрний університет, м.Львів, 2008.

Дисертація присвячена розробці теоретичних і методологічних засад формування і функціонування ринку молока та молокопродуктів. Узагальнено теоретичні положення щодо сутності ринку і ринкових відносин, розкрито досвід розвинутих зарубіжних країн державного регулювання ринку молока і молокопродуктів. Проведено оцінку розвитку регіонального молокопродуктового підкомплексу. Досліджено динаміку чисельності поголів'я корів у господарствах різних організаційно-правових форм, його продуктивності, обсягів виробництва і переробки продукції та їх ефективності. Виявлено основні чинники розвитку молочного скотарства та особливості просування його продукції від виробника до споживача.

Обґрунтовані прогнозні параметри розвитку регіонального молокопродуктового підкомплексу, визначено перспективну ємність регіонального ринку молока та молокопродуктів і можливості сільськогосподарських підприємств, особистих селянських господарств і переробних підприємств щодо формування пропозиції молочних товарів. Сформульовані пропозиції з оптимізації виробничих програм окремих сільськогосподарських і переробних підприємств. Обґрунтовано основні напрями вдосконалення міжгосподарських економічних зв'язків у молокопродуктовому підкомплексі, зокрема через створення неприбуткових молочних кооперативів.

...