Розвиток і підвищення ефективності кормовиробництва в Україні

В четвертому розділі "Стратегічні засади ефективного розвитку кормовиробництва в Україні" обґрунтовано концептуальні підходи до розвитку комбікормової галузі, методологічні аспекти становлення ринку комбікормів в державі та перспективи нарощування обсягів виробництва кормів, зниження їх собівартості, розглянуто подальшу екологізацію виробництва продукції АПК.

Враховуючи перспективи розвитку ринку кормових ресурсів його становлення та ефективне функціонування має відбуватись за функціональною схемою, яка передбачає взаємозв'язки та роль держави, виробників кормових ресурсів, підприємств ринкової інфраструктури та переробних підприємств, споживачів кормів та експортно-імпортні операції (рис.2).

Рис. 2. Функціональна схема формування ринку кормових ресурсів

Визначено, що концептуальні підходи розвитку комбікормового виробництва потребують вирішення його нормативно-правового забезпечення; насичення сировинної бази та її ефективного використання; кооперування та інтеграцію виробників і споживачів продукції; фінансового забезпечення та економічного стимулювання; підвищення якості та конкурентоспроможності продукції у відповідності міжнародним вимогам якості та екологічної безпеки; визначення оцінки та рівня розвитку комбікормового підприємства. Основою становлення ринку комбікормів є об"єктивні економічні закони, серед яких основними є закон вартості і закон попиту та пропозиції. Дослідженням доведено, що нині він функціонує в нерегульованій формі, який базується на вільній боротьбі стихійних сил і складається з ринкових сегментів: перший - реалізація комбікормів, виготовлених із сировини і за замовленням сільгосппідприємств; другий - створення власних підсобних господарств, орендування землі для виробництва зернової продукції, виготовлення комбікормів і реалізації їх як для власного тваринництва, так і для інших сільгосппідприємств; третій - закупівля зернової та іншої сировини, виготовлення повноцінних комбікормів і вільна їх реалізація, як у державі шляхом створення мережі представників комбікормового підприємства, фірмових магазинів в населених пунктах із значною кількістю поголів'я худоби, так і за кордоном.

Ефективне функціонування ринку комбікормів потребує, щоб він був цілісним та завершеним; мав певне організаційне ядро, яке б об"єднувало всі інші елементи ринку; наявність певної підпорядкованості та прямих і зворотних зв"язків; був здатним до саморегулювання та до впровадження науково-технічного прогресу, інтеграції з аналогічними монопродуктивними ринками інших країн. Раціональне використання територіально-виробничого потенціалу області дозволяє забезпечити виробництво тваринницької продукції до 2015 року в необхідних обсягах за умови виробництва і використання комбікормів на рівні 520-625 тис. т (табл. 3).

Таблиця 3

Прогнозні обсяги виробництва тваринницької продукції в Миколаївській області та потреба в комбікормах, тис.т

У п'ятому розділі "Напрями удосконалення організаційно-економічного механізму кормовиробництва" обґрунтовані організаційно-управлінські та економіко-технологічні напрями підвищення виробництва і використання кормів, система важелів державного регулювання розвитку кормовиробництва та тваринництва, надані пропозиції покращення економічних відносин, удосконалення механізму ціноутворення та підвищення конкурентоспроможності виробництва комбікормів.

Нині проблема кормовиробництва існує в двох площинах, які є визначальними в здійсненні нею ефективної діяльності. В першій і головній чітко виділяється група факторів, які не залежать від товаровиробника, а формуються на рівні державних органів управління (політика державної підтримки тваринницької та супутніх галузей, цінова, кредитна і податкова системи). Другу площину - технологічну, представляє група факторів, які залежать як власне від підприємства, що здійснює виробництво кормів, так і від супутніх галузей (рівень та спосіб ведення, застосування прогресивних технологій рослинницькою, тваринницькою, переробними і комбікормовою галузями, розвиток їх матеріально-технічної бази, загальна ринкова кормова ситуація). Доведено, що відродження та ефективна діяльність кормовиробництва на якісно новому рівні у відповідності до вимог економіки ринкового спрямування потребує узгодження і в подальшому вдосконалення управлінських та технологічних дій за наступними напрямами.

1. Організаційно-правові заходи, які передбачають законодавче урегулювання правових та економіко-виробничих відносин виробників кормів і споживачів, створення таких умов, які б стимулювали виробництво якісних і в необхідному асортименті кормових ресурсів, зокрема розробки та прийняття Закону України „Про корми”. Практичне впровадження норм такого Закону повинна забезпечувати незалежна експертна служба, яка здійснювала б контроль за якістю кормів та видавала суб'єкту підприємницької діяльності сертифікат на право здійснення цього виду діяльності.

2. У галузі рослинництва потрібно акцентувати увагу на: впровадженні високопродуктивних сортів гібридів зернових кормових культур; оптимізацію структури вирощування зернових і бобових культур; підвищення рівня продуктивності кормових угідь та дотримання високопродуктивних кормових сівозмін; ефективне використання зеленого конвеєру; перспективні технології консервування та зберігання кормів.

3. У кормовиробній галузі необхідно забезпечити: запровадження економічно обґрунтованого механізму її функціонування в ринковому середовищі; оновлення та розширення системи машинно-технологічного обладнання; запровадження прогресивних технологій з інтенсифікації кормовиробництва; розмежування функцій мережі комбікормових підприємств та дотримання ними вимог нормативно-технічної документації щодо виробництва якісних кормів; розширення маркетингової інфраструктури у сфері ринку кормів.

4. Ефективний розвиток тваринництва потребує: подальшого вивчення ролі та значення нових сировинних компонентів; вдосконалення норм і систем годівлі тварин; дотримання ветеринарно-санітарних вимог утримання та годівлі худоби.

Нові економічні умови вимагають такого стану розвитку кормовиробництва, який найбільш повно відповідав би формуванню ринкових відносин цій сфері. На найближчу перспективу лишається традиційною заготівля і реалізація кормів для худоби населення сільгосппідприємствами. Серед населення широким попитом користуються сіно та силос, обсяги придбання яких, незважаючи на зростання вартості (зокрема сіна з 90,5 грн. в 2001 році до 300,0 грн./т в 2005 році, відповідно силосу - 85,2 та 155,0 грн./т) мають певну тенденцію до збільшення. Зазначені види кормів реалізуються населенню шляхом вільного продажу, в рахунок заробітної плати, оплати за оренду земельних та майнових паїв.

Шляхами зниження собівартості кормів є вдосконалення та зменшення витрат на виробництво одиниці кормових ресурсів. Досягнення зазначеного повинно ґрунтуватися, в першу чергу, на усвідомленні товаровиробником кормових ресурсів, що виробляти потрібно те, що можна вигідно продати; по-друге на оцінці ситуації та економіко-фінансовому обґрунтуванні прийняття рішення щодо спеціалізації з виробництва продукції кормового призначення та по-третє на визначенні технологічних і супутніх можливостей та готовності підприємства до виробництва визначених видів продукції. В економіко-технологічному плані комбікормові та суміжні підприємства зацікавлені в довгострокових партнерських відносинах, як із споживачами комбікормової продукції, так і з постачальниками різних видів сировинних ресурсів. Шляхами покращення економічних відносин є такі (рис.3).

Рис.3. Покращення економіко-виробничих відносин у кормовиробництві

Останнім часом суттєві зміни відбулися в усіх складових економічного механізму держави, особливо в методології формування цін. В ринкових умовах система ціноутворення будується від роздрібної ціни, що складається на ринку кормів (сировинних компонентів, комбікормів), виходячи з попиту і пропозиції. Вдосконалення цінової політики передбачає: лібералізацію цін на сільськогосподарську продукцію та продукцію її переробки; зняття адміністративних обмежень на міжрегіональний рух в державі зернової та білкової сировини; недопущення монополістичного й адміністративного втручання в ціни на ринку кормів; запровадження механізмів забезпечення широкої доступності споживачів до ринку кормів, зокрема через спілки виробників тощо. Застосування системи цінового регулювання у сфері комбікормового виробництва можливе за такими каналами: стабілізація через позичкові ставки; обмеження пропозиції продукції (розглядається як допоміжний засіб регулювання підтримки цін); прямі компенсаційні платежі.

У практичному плані економічний інтерес виробників комбікормів має сенс коли, реалізувавши продукцію, підприємство в змозі не тільки відшкодовувати виручкою понесені витрати, а при отримані певного прибутку має змогу вести розширене виробництво. Нині отримана виручка від реалізації продукції не дає можливості комбікормовому підприємству здійснювати навіть просте відтворення виробництва. Внаслідок цього відбувається процес спрощення технології виробництва комбікормової продукції та зниження його ефективності. Рівні цін на комбікорми не забезпечують еквівалентність товарообміну між комбікормовим виробництвом та іншими галузями економіки, що його обслуговують. Подальший розвиток комбікормового виробництва потребує його оптимізації, оскільки зазначений чинник є необхідною умовою його сталої діяльності. З метою зниження собівартості розроблено та запроваджено економіко-математичну модель оптимізації складу комбікормів для свиней на ВАТ „Миколаївський комбінат хлібопродуктів”. За рахунок оптимізації рецептури комбікормів знижено їх собівартість на 4,1%, за рахунок введення давальницької сировини - на 29,6%, за рахунок введення давальницької сировини з урахуванням оптимізації комбікорму - на 42,8%.

Реалії ринкової економіки диктують необхідність підвищення ефективності виробництва кормів, зниження собівартості їх виробництва шляхом запровадження енерго- і ресурсозберігаючих технологій та освоєння інших елементів конкурентоспроможності. На державному рівні це забезпечується за рахунок запровадження правового забезпечення захисту виробників кормів, тваринництва та його фінансової підтримки з Державного бюджету України. Державна підтримка підприємств області має тенденцію до зростання з 4,1 млн.грн у 2003 році до 9,2 млн.грн у 2006 році. Перспективний напрям державної політики повинен здійснюватися за формулою: прямі дотації на гектар землі (в тому числі на виробництво кормових культур); на збережене та нарощене поголів'я тварин; на одиницю виробленої тваринницької продукції; за придбані та використані повноцінні комбікорми.

Державна підтримка тваринництва країни на 2007 рік передбачає виділення 2618,7 млн. грн., що є певною гарантією його якісного та кількісного розвитку та потребуватиме відповідного кормового забезпечення, що в свою чергу сприятиме розвитку кормовиробництва, становленню та ефективному функціонуванню ринку кормових ресурсів. Запровадження вищезазначеного дозволить сформувати належну діяльність кормовиробничої сфери, оскільки формування ринку кормових ресурсів до 2010 року по державі передбачає: доведення обсягів виробництва кормів до 63,7 млн. т корм. од. з вмістом 105-110 г перетравного протеїну в кормовій одиниці; використання до 8,2 млн. га площ кормових угідь; виробництво 20 млн. т збалансованих комбікормів, що потребує 18 млн. т кормового зерна.

Реалізація комплексу вищезазначених організаційно-економічних і технологічних чинників розвитку кормовиробництва є стратегічним заходом в частині нарощування обсягів виробництва кормів всіх видів і є головною складовою при розробці перспективних планів розвитку тваринництва, спрямованих на стабілізацію економіки національного господарства.

ВИСНОВКИ

У дисертації на основі теоретико-методологічних узагальнень і розробок, системного та критичного аналізу існуючої практики ведення кормовиробництва обґрунтовано напрями, методи та способи вирішення важливої соціально-економічної проблеми - підвищення рівня ефективності виробництва кормів на засадах їх сталого розвитку. З метою наукового забезпечення вирішення зазначеної проблеми сформулювало відповідні концептуальні положення, механізми, принципи і методичні підходи, що ґрунтуються на інноваційній економіко-технологічній стратегії та ураховують фундаментальні вимоги, концепції сталого розвитку економіки і суспільства.

1. Вимогами світової спільноти передбачається, що головним завданням кожної країни є забезпечення належного розвитку людини за рахунок задоволення її потреби в повноцінних продуктах харчування. Поточна ситуація щодо забезпечення населення України основними продуктами харчування свідчить про невідповідність вимогам раціональних та мінімальних норм харчування людини. Зокрема, в 2005 році на душу населення в Україні було відповідно спожито 48 та 75% м'яса і м'ясопродуктів, 59 і 66% - молока і молокопродуктів, 82 і 103% - яєць. Забезпечення продовольчої безпеки потребує державного регулювання, яке повинне передбачати планування та досягнення раціональних норм харчування населення. У свою чергу досягнення виробництва необхідних обсягів продуктів харчування потребує сталого функціонування високотехнологічного м'ясо-молочного підкомплексу, технологічного і технічного переоснащення галузі кормозабезпечення.

2. Результати дослідження показали, що сфера виробництва кормів є високотехнологічною галуззю АПК, яка на основі дії економічних законів, організаційно-економічних механізмів, матеріальних і людських ресурсів своєю діяльністю в технологічному плані забезпечує виробництво кормів та сировини для їх виготовлення, в організаційно-економічному - формування ринку кормів, і є головною складовою ефективного розвитку тваринництва.

3. Доведено, що наукове обґрунтування теорії виробництва і використання кормів базується на результатах досліджень їх поживної цінності, продуктивної дії у взаємозв'язку з економічною доцільністю та ринковими механізмами регулювання цієї ланки аграрного сектора. Дослідження показали, що зазначене повинно досягатися за рахунок запровадження ощадливого виробництва на основі ефективного використання економіко-виробничого потенціалу сільськогосподарських та комбікормових підприємств, матеріально-технічних ресурсів, інвестицій, виробництва і реалізації кормів, як товарної продукції. Розроблена схема дозволяє визначити місце кормовиробництва в економічних відносинах та його роль у системі агропромислового комплексу на основі продуктивного та усталеного використання ресурсів.

4. На підставі проведеного аналізу з'ясовано, що економічна сутність ролі кормів у виробництві продукції тваринництва полягає в тому, що в усіх витратах галузі корми становлять 52-55%, а у витратах, які включені у собівартість виробництва 1 ц молока досягають 45-64%, м'ясного скотарства - 48-65%, свинини - 45-63%, м'яса птиці - 70-75%, яєць - 50-65%. Це свідчить, що корми залишаються економічною основою розвитку цих галузей.

5. Забезпечення сталого виробництва кормів із заданими споживчими властивостями потребує раціонального співвідношення між обсягами виробництва продукції та його матеріально-технічною базою. Сучасна техніка потребує значних фінансових і матеріальних затрат на підтримання її в робочому стані, оновлення машинно-тракторного парку в державі щорічно потребує 12-15 млрд. грн. Обґрунтовано, що першочерговим завданням відновлення кількісного складу машинно-тракторного парку є створення і наближення до споживачів інфраструктури інженерно-технічного забезпечення на засадах кооперування, пунктів прокату, розвиток системи сервісного та лізингового обслуговування сільськогосподарської техніки.

6. Доведено, що сучасна кон'юнктура ринку кормів, зокрема кормового білку, характеризується негативними тенденціями внаслідок скорочення обсягів їх виробництва. Основою зниження обсягів виробництва кормів у поточний період є непропорційні зміни та недостатня кількість обсягів виробництва кормового зерна (кукурудзи, ячменю, гороху, сої) з пріоритетним напрямом виробництва пшениці, соняшнику та їх експорту, як в державі, так і в Миколаївській області. Зокрема, експорт ячменю від виробленого в області за 2000-2004 роки складав 26,3-44,4%, кукурудзи - до 23,0%, пшениці - до 213,2%, насіння соняшнику - до 116,3%, що обмежує їх надходження на комбікормові підприємства. Тому в результаті незбалансованості комбікормів за необхідними інгредієнтами (в першу чергу білковими) їх витрати на одиницю виробництва тваринницької продукцію в 2 і більше разів перевищують науково обґрунтовані норми. Для вирішення цього необхідним є впровадження державою закупівлі всіх видів зерна до Аграрного фонду України, Державного матеріального резерву, ДАК „Хліб України” та регіональних ресурсів за рахунок коштів державного і регіональних (обласних, районних, міських) бюджетів, вдосконалення дії механізму заставних закупівель зернової продукції з метою завантаження виробничих потужностей високотехнологічних комбікормових заводів, які в поточний період в цілому використовуються лише на 10-15%.

7. Оцінка сучасної кон'юнктури та ринку кормів на підставі чинників його становлення - попиту, пропозиції та ціни - свідчить про його фактичну наявність, що має перспективи функціонування за вимогами ринкової економіки, оскільки органічно поєднується з іншими ринками агропромислової продукції. Зростання витрат грошових коштів на придбання кормів, в першу чергу повноцінних комбікормів, дає підстави стверджувати, що останні є товарною продукцією і виступають матеріальною основою функціонування ринку кормових ресурсів. Визначено, що ринок кормів - це система економічних взаємовідносин, що виникають між його суб'єктами в процесі виробництва, зберігання, торгівлі та використання кормів на засадах вільної конкуренції, вибору напрямів їх реалізації та визначення ціни, а також державного контролю за якістю кормів та їх зберіганням.

8. Вирішення проблеми оптимізації кормової бази ґрунтується на основі ефективного використання відповідної кормової площі. Удосконалення підходів визначення потенціалу галузі кормовиробництва потребує врахування коефіцієнту еколого-кліматичних умов. Важливим резервом оптимізації кормової бази є повноцінний ринок кормових ресурсів, який покликаний забезпечити попит на високоякісну в широкому асортименті та доступну за вартістю продукцію. Тут надзвичайно важливим питанням є інтенсифікація кормовиробництва, оптимізація структури кормової площі, зниження собівартості виробництва кормів, ефективне застосування нових сировинних компонентів у комбікормовому виробництві, встановлення взаємовигідних економічних відносин між виробниками та споживачами кормів.

9. В комбікормовому та преміксовому виробництві доцільно використовувати: - сировинні компоненти: комплекс традиційних та нових солей мікроелементів, мінералів природного походження (цеоліти, сапоніти); - результати досліджень аналізу якісно-вартісних вітчизняних (серії „Оптиммікс”, „Кремікс”, „Текро”, „Укрзооветпостач”, ПКД-10, препаратів „Ліпрот”) та закордонних преміксів („Vavit”, Homburger, Tekro, Adisseo, Hoffmann La Poche, „Польфамікс”).

10. Узагальнення та аналіз складових сучасного стану кормовиробництва, визначення комплексу організаційно-управлінських і економіко-технологічних резервів підвищення ефективності виробництва та використання кормів, свідчать про реальні підстави і можливість відновлення необхідних обсягів та асортименту виробництва кормів. Доведено, що подолання кормовиробної кризи залежить від державної політики підтримки тваринницької та супутніх галузей, рівня та способів ведення технологій рослинницькою, тваринницькою, переробними і комбікормовою галузями, розвитку їх матеріально-технічної бази, попиту на повноцінні комбікорми.

11. На підставі узагальнених принципів і методологічних підходів доведено, що ринок кормових ресурсів є нерозривною і невід'ємною складовою формування та ефективного функціонування ринків тваринницької продукції, який потребує створення системи організацій і підприємств та відпрацювання методів їхньої діяльності, спрямованих на налагодження обмінних процесів. Становлення та ефективне функціонування ринку кормових ресурсів повинно відбуватись за схемою, яка передбачає взаємозв'язки виробників кормових ресурсів, підприємств ринкової інфраструктури, переробних підприємств, споживачів кормів та експортно-імпортні операції. Серед складових концептуальних підходів до сталого розвитку комбікормової галузі найважливішими є: нормативно-правове забезпечення; ресурси сировини та їх використання; кооперування та інтеграція; фінансове забезпечення та економічне стимулювання; виробництво якісної та конкурентоспроможної продукції .

12. В ринковому середовищі система ціноутворення формується від роздрібної ціни, що склалася на ринку комбікормів виходячи з попиту і пропозиції. Економічне стимулювання діяльності комбікормового виробництва має здійснюватися в умовах вільного ціноутворення у поєднанні з державним регулюванням. Ціни на комбікормову сировину та готову продукцію повинні формуватися на основі попиту і пропозиції. Виробництво повноцінних комбікормів потребує наявності у необхідній кількості та асортименті відповідних сировинних компонентів. Оптимізація виробництва комбікормів - один із головних факторів зниження собівартості виробництва комбікормової продукції. Обґрунтовано, що шляхами зниження вартості комбікормової продукції є оптимізація транспортних витрат на доставку сировинних компонентів та складу комбікормів, які потребують використання методів економіко-математичного моделювання.

13. Основна ідея стратегії національної продовольчої безпеки полягає в економічній відповідальності за якість продуктів харчування. Основою продовольчої безпеки є формування таких економічних механізмів, які б забезпечили сталий розвиток АПК як в економічному, так і в екологічному сенсі. Це обумовлено підвищенням вимог стандартів до якості та безпеки продуктів харчування. Досягнення зазначеного базується в першу чергу на виробництві екологічно безпечної сировини рослинного походження та промислового виробництва інгредієнтів кормового призначення.

14. Доведено, що нарощування обсягів виробництва кормів можливе на підставі запровадження комплексу технологічних і економічних заходів, спрямованих на ефективне використання земель, виробничих потужностей, людських і матеріальних ресурсів у відповідності до попиту на корми рослинного та промислового походження. Обсяги виробництва кормів та їх реалізація знаходяться у прямій залежності від потреб та можливостей їх придбання споживачами всіх форм власності, адекватно віддзеркалюють ситуацію щодо рівня пропозиції та попиту на корми, які останнім часом набувають рис товарної продукції. Основою зниження собівартості виробництва кормів має бути вдосконалення статей витрат на виробництво одиниці кормової продукції за рахунок задіяння економічних, технологічних та управлінських чинників.

Основними шляхами покращення економічних відносин партнерів виробників та споживачів комбікормів є: - структурно-інтеграційні зміни, які потребують вдосконалення структури комбікормового виробництва; - державна підтримка нарощування обсягів виробництва вітчизняних преміксів та білково-вітамінних добавок, біологічно-активних речовин, сільгосптоваровиробників, які виробляють і постачають на комбікормові підприємства білкову сировину; - державна політика має бути спрямована на стимулювання використання повноцінних комбікормів; - проведення аудиту виробників кормів та сировини, ліцензування їхньої діяльності.

15. Механізм впливу держави щодо стимулювання розвитку кормовиробництва повинен передбачати: наявність стабільної нормативно-правової бази; створення умов для функціонування незалежної експертної служби з якості кормів; надання можливості товаровиробникам самостійності у виборі каналів реалізації продукції, виробничих партнерів по співпраці і формуванні інтегрованих структур; підтримки розвитку галузі та її інфраструктури за стратегічними напрямами. Доведено, що надання державної підтримки тваринництву є гарантією його розвитку на підставі врегулювання економіко-виробничих відносин партнерів виробників кормових ресурсів та тваринницької продукції, збереження інтересів держави та посилення її впливу на стабілізаційні процеси у цій сфері.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії, розділи в книгах, посібники:

1. Кіщак І.Т. Становлення та ефективне функціонування ринку кормових ресурсів. -Миколаїв: Вид-во "Іліон", -2004. -280с. (одноосібна монографія - 17,5 ум.друк.арк.).

2. Кіщак І.Т. Пріоритетні напрями організації розвитку виробництва комбікормів. - Миколаїв: Миколаївський інститут АПВ, -2002. -106с. (одноосібна монографія, наукове видання - 7,1 ум.друк.арк.).

3. Кіщак І.Т. Виробництво і застосування преміксів. -К.: Урожай, -1995. -272с. (Навчальний посібник. - 14,3 ум.друк.арк.).

4. Рациональное использование зернофуража в кормлении сельскохозяйственных животных на юге Украины / Л.И.Подобед, В.А.Калинчук, В.П.Федоряка, А.М.Никитин, И.Т.Кищак. Под ред. Л.И.Подобеда. -Одесса, - 1998. -86с. (коллективная монография - 5,5 усл.печат.лист., в т.ч. автора -С.16-34 (1,12 усл. печат.лист. "Комбикорма, их классификация, технология производства").

5. Організація сільськогосподарського виробництва / В.В.Горлачук, П.С.Березівський, В.Г.В'юн, І.М.Песчанська, А.Я.Сохнич, С.М.Чмир, І.Т.Кіщак. За ред. В.В.Горлачука. -Миколаїв. МДГУ. Вид-во "Іліон", -2005. -360с. (Навчальний посібник - 21,39 ум.друк.арк., у т.ч. автора -С.28-36; 222-257; 273-287 (1,95 ум.друк.арк. "Системи тваринництва, їх організаційно-економічна оцінка; організація кормовиробництва, ведення галузей тваринництва; організація зберігання, переробки та реалізації продукції аграрних формувань").

6. Управління земельними ресурсами / В.В.Горлачук, В.Г.В'юн, А.Я.Сохнич. За ред. В.Г.В'юна. -Миколаїв: Вид-во МФ НаУКМА, - 2002. -316с. (Навчальний посібник - 39,5 ум.друк.арк., в т.ч. автора -С.171-181 (1,2 ум.друк.арк. "Управління землями сільськогосподарського призначення; інвестиційно-інноваційна політика; екологічні аспекти управління; вдосконалення екологічної інфраструктури").

Наукові статті у фахових виданнях:

7. Кіщак І.Т. Актуальні проблеми становлення ринку комбікормів в період реформування аграрного сектора економіки // Корми і кормовиробництво. Міжвідом.темат.наук.зб. Аграрна наука, - 2002. - Вип.49. -С.204-208.

8. Кіщак І.Т. Використання бюджетних коштів на підтримку тваринницьких галузей у Миколаївській області // Економіка АПК. - 2004.- №7.-С.59-63.

9. Кіщак І.Т. Економіко-виробнича діяльність фермерських господарств Миколаївської області в пореформений період АПК //Проблеми та шляхи оптимізації економічних та екологічних взаємовідносин у сталому розвитку Причорноморського регіону: Матер.наук.зібрання, присвяч. пам"яті В.І.Вернадському -Т.1. Вип.1. -Миколаїв. Вид-во МДГУ ім.Петра Могили, - 2005. -С.108-112.

10. Кіщак І.Т. Економіко-правове врегулювання майнових та земельних відносин у період реформування сільськогосподарських підприємств // Економіка АПК. - 2001. - №9. -С.19-22.

11. Кіщак І.Т. Економічні підходи до визначення потенціалу кормовиробництва //Продуктивність агропромислового виробництва: науково-практичний збірник. УНДІ продуктивності агропромислового комплексу. -К. 2006. -С.182-186.

12. Кіщак І.Т. Економіко-технологічна доцільність використання мінеральних елементів у комбікормовому виробництві та годівлі тварин // Економіка АПК. -2003. - №9. -С.85-90.

13. Кіщак І.Т. Законодавче забезпечення виробництва та використання якісних кормових ресурсів // Економіка АПК. -2005. - №5.-С.14-17.

14. Кіщак І.Т. Концептуальні підходи розвитку комбікормової промисловості // Тваринництво України. - 2004. - №11. -С.5-9.

15. Кіщак І.Т. Логістика тарного господарства комбікормового виробництва у сфері рентних відносин // Актуальні проблеми формування рентної політики в сучасних умовах. Матер.міжнар.наук.-практ.конф. -К.: РВПС України НАН України. - Ч.3. - 2007. - С.82-88.

16. Кіщак І.Т. Організаційно-правові заходи становлення регульованого ринку кормових ресурсів //Вісник аграрної науки Причорномор"я. Вип.2 (30). МДАУ. - Миколаїв, -2005. -С.39-45.

17. Кіщак І.Т. Окремі результати комплексних досліджень проблемних питань підвищення ефективності організації виробництва і застосування комбікормів // Корми і кормовиробництво. Міжвідом.темат.наук.зб. Аграрна наука, - Вип.49. -К., - 2002. -С.175-178.

18. Кіщак І.Т. Організаційно-правові основи розвитку свинарської галузі в Миколаївській області // Економіка АПК. - 2002. - №12. -С.22-25.

19. Кіщак І.Т. Перспективи розвитку виробництва преміксів // Економіка АПК. - 2004. -№12. -С.42-46.

20. Кіщак І.Т. Підвищення якості та конкурентноспроможності виробництва комбікормів // Економіка АПК. - 2003. - №12. -С.94-99.

21. Кіщак І.Т. Правове забезпечення відносин в галузі тваринництва // Вісн. аграрн. науки Причорномор”я. Спец.вип. 3/12/. Т.1. МДАА. - Миколаїв, - 2001.-С.36-42.

22. Кіщак І. Проблеми становлення державної племінної інспекції у тваринництві // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - №8. -С.83-85.

23. Кіщак І. Роль кооперації в становленні ринку кормів // Таврійський науковий вісник: Збірн.наук.праць ХДАУ. Вип.51. -Херсон: Алант. - 2007. - С.160-165.

24. Кіщак І.Т. Стан і перспективи виробництва комбікормів на Миколаївщині // Тваринництво України. -2002. - №7. -С.23-26.

25. Кіщак І.Т. Тарно-транспортне господарство у логістиці комбікормового виробництва // Економіка АПК. -2007. - №11. -С.92-96.

26. Кіщак І.Т., Бітлян О.К. Становлення ринку кормів //Экономические инновации. -Вып.23. Украинское Причерноморье в конкурентном экономическом пространстве (конкурентноспроможность товаров и товаропроизводителей в условиях глобализации) Сб.науч.работ. -Инст-т пробл. рынка и эконом.-эколог. исслед. НАН Украины, -Одесса, - 2005. - С.366-372 (особистий внесок: визначені теоретичні та медотодологічні складові становлення ринку кормів).

27. Кіщак І.Т., В”юн В.Г. Забезпечення ефективної діяльності підприємств комбікормової промисловості // Економіка АПК. - 2002. - №5. -С.21-27 (особистий внесок: обґрунтовані теоретичні засади маркетингу комбікормів).

28. Кіщак І.Т.,В”юн В.Г. Методологічні аспекти становлення ринку комбікормів // Економіка АПК. - 2004. - №9. -С.117-129 (особистий внесок: розроблено методологічні основи ринку комбікормової продукції).

Публікації в інших наукових виданнях:

29. Кіщак І. Т. Державна фінансова підтримка тваринницької галузі Миколаївської області // Соціально-економічні проблеми розвитку українського села і сільських територій. (Матер.7-ох річн.зб.Всеукр. конгресу вчених економ.-аграрн.) ННЦ "ІАЕ", - К, - 2005. - С. 525-530.

30. Кіщак І.Т. Економічні та організаційно-технологічні резерви підвищення ефективності виробництва і застосування кормових ресурсів // Формування і реалізація державної політики розвитку матеріально-технічної бази агропромислового комплексу в Україні. (Матер. 5-их річн.зб. Всеукр.конгресу вчених економ.-аграрн.). ІАЕ УААН, -К., -2003. -С.435-441.

31. Кіщак І.Т. Комбікормова криза Миколаївської області: складові подолання // Тваринництво України. - 2000. - №3-4, - С.2-5.

32. Кіщак І.Т. Конкурентоспроможність - головний чинник становлення ринку комбікормової галузі // Зб. матер. ІІІ Міжнародн. конференції комбікормів: "Україна. Комбікорми. 2005". Український центр розвитку птахівництва. - К., - ТОВ "Фірма ПоліграфІнко", - 2005. -С. 84-94.

33. Кіщак І.Т. Організаційно-технологічні зміни ринку комбікормів. // Основні напрями високопродуктивного розвитку пореформенного агропромислового виробництва в Україні на інноваційній основі. /Матер. 4-их річн. зб. Всеукр. конгресу вчених економ.-аграрн./ ІАЕ УААН -К., - 2002. -С.629-634.

34. Кіщак І.Т. Науково-методичні підходи розвитку кормовиробничої галузі // Ефективні корми та годівля. - 2005. - №1. -С.22-25.

35. Кіщак І. Проблеми законодавчого врегулювання відносин у тваринництві // Тваринництво України. - 2001. - №2. -С.3-6.

36. Кіщак І. Т. Формування ринку кормових ресурсів /Проблеми ринку продукції АПК в умовах глобалізації. Матер.Всеукр.наук.-практ.конф.МДАУ. - Миколаїв, - 2007. - С.6-7.

37. Кіщак І.Т., Бітлян О.К. Еколого-економічні проблеми використання кормів в степовій зоні Півдня України // Екологія: проблеми адаптивно-ландшафтного землеробства. (Допов.учасн.міжнарод.наук. конф.) Державний агроекологічний університет. - Житомир, - 2005. - С.217-220 (особистий внесок: обгрунтовані еколого-економічні складові раціонального використання кормів).

38. Кіщак І.Т., Бітлян О.К. Еколого-кліматичні умови Південного регіону України та їх вплив на виробництво кормів // Наукові вісті. Спец.випуск матер. ІІІ Міжнарод.науково-технічн. конф. "Еколого-економічні проблеми Карпатського єврорегіону" ЕЕПКЄ-2006". Інститут менеджменту та економіки "Галицька академія". - Івано-Франківськ, - 2006. - С.39-43 (особистий внесок: досліджено вплив еколого-кліматичних умов області на динаміку виробництва кормів).

39. Кіщак І.Т., Бітлян О.К. Головні напрями державної підтримки тваринницької галузі Миколаївської області // Матер. 1 Международ. научн.-практ.конф. "Наука и технологии: шаг в будущее '2006" Т.20. Економ.науки. - Белгород. Руснаучкнига, - 2006 - С.32-38 (особистий внесок: визначено та проаналізовано напрями державної підтримки тваринництва ).

40. Кіщак І.Т., Бітлян О.К. Кормовиробничий підкомплекс - основа розвитку ринку кормових ресурсів // Науково-технічний бюлетень - №94 "Тваринництво ХХІ сторіччя: новітні технології, досягнення та перспективи". Матер. Міжнародн.науково-практ.конф. - Харків: Інститут тваринництва УААН, 2006. - С.154-160 (особистий внесок: теоретично обґрунтовано роль та значимість кормовиробництва у формуванні ринку кормів).

41. Кищак И., Бугаевский В., Наконечный И. Селенсодержащие препараты - важный компонент комбикормов // Комбикорма. Россия. - 2004. - № 7. - С. 54 (особистий внесок: обгрунтовані технологічні достоїнства використання селенутримуючих препаратів).

42. Патрєва Л.С., Кіщак І.Т. Екологічні аспекти використання біоантиоксидантів в раціонах сільськогосподарських тварин // Вісник аграрної науки Причорномор”я. Спец.вип.3. Том 1. МДАА. -Миколаїв, - 2001. -С.524-528 (особистий внесок: обгрунтовано екологічні засади застосування антиоксидантів у годівлі тварин).

43. Рекомендації по веденню молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах // Шульга І.Д., Кіщак І.Т. та ін. Миколаївська держ.сільськогосп.дослід.станц. -Миколаїв, - 1999. -63 с. (особистий внесок: розраховано потребу в кормах, надані пропозиції по їх виробництву).

44. Kishchak Ivan. Матеріально-технічне забезпечення кормовиробництва Миколаївської області. MOTROL. MOTORYZACIA I ENERGETYKA POLNICTWA. Tom. 9A. - Lublin. Польща. - 2007. - С.232-238.

45. Kishchak I. Biological Availability of Selenium for Farm Animals. / Proceegings of the 5 international Symposium on USES of Selenium and Tellurium. Brussels. Belgium, -1994. -Р. 357-358.

46. Kishchak I. Supplementation of Selenim in the Diets of Domestic Animals. // Environmental chemistry of Selenium. / W.T.Frankenberqer and R.A.Engberg. Marcel Dekker. Inc. New-York. USA, -1998. -Р. 143-152.

АНОТАЦІЯ

кормовиробництво комбікормовий потенціал база

Кіщак І.Т.

Розвиток і підвищення ефективності кормовиробництва в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством (економіка сільського господарства і АПК).

Миколаївський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України.

Миколаїв, 2007.

Розглянуто теоретичні та економічні засади розвитку кормовиробництва в умовах ринкової трансформації, як виробничо-економічної складової АПК. Визначено місце і роль кормів у економіці АПК, основні фактори розвитку кормовиробництва, методологічні та методичні підходи дослідження ефективного виробництва кормів.

На значному аналітичному матеріалі здійснено оцінку ресурсного потенціалу кормовиробництва, кількісних і якісних складових розвитку і сучасного стану кормової бази, досліджено стан матеріально-технічного забезпечення кормовиробництва, комбікормової галузі, наведено економічно-технологічну оцінку переваг комбікормів.

Розкрито особливості становлення і розвитку кормовиробництва на інноваційній основі та основні чинники поточної кон"юнктури і розвитку ринків кормів в Україні, досліджено перспективи нарощування виробництва кормів, ефективність застосування біологічно активних речовин та нових сировинних компонентів у преміксовому виробництві. Обґрунтовано стратегію ефективного розвитку кормовиробництва в Україні, пропозиції щодо нарощування обсягів виробництва кормів і зниження їх собівартості, запропоновано схему державного контролю за виробництвом, використанням та зберіганням якісних кормів, визначено концептуальні підходи до розвитку комбікормової галузі, методологічні аспекти становлення ринку комбікормів та напрями подальшої екологізації виробництва продукції АПК.

Досліджено напрями удосконалення економічних відносин у системі кормовиробництва, визначені організаційно-управлінські та економіко-технологічні резерви підвищення ефективності виробництва і використання кормів, внесені пропозиції щодо покращення економічних відносин партнерів підкомплексу, удосконалення механізму ціноутворення і оптимізації виробництва комбікормів та використання системи важелів державного регулювання розвитку кормовиробництва та тваринництва.

Ключові слова: кормова база, кон"юнктура ринку кормових ресурсів, економічна ефективність, комбікормове і преміксове виробництво, партнери, собівартість, механізм ціноутворення, оптимізація виробництва, маркетинг.

АННОТАЦИЯ

Кищак И.Т.

Развитие и повышение эффективности кормопроизводства в Украине.

Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством (экономика сельского хозяйства и АПК).

Николаевский государственный аграрный университет Министерства аграрной политики Украины.

Николаев, 2007.

Диссертация посвящена исследованию потенциала кормопроизводства Украины и определению стратегических направлений его эффективного использования. Необходимость исследования обумовлена сущностью становления рыночных отношений в сфере производства и использования кормов, потребностью создания организационно-правовых и экономико-технологических условий для устойчивого развития кормопроизводства. Исследованиями установлено соответствие ресурсного потенциала и экономических условий Украины развитию кормопроизводства, определены основные принципы формирования и развития отрасли как производственно-экономической составной АПК. Особо подчеркивается, что корма выступают материальной основой создания общественно-необходимых продуктов, главным соединяющим звеном между растительным и животным мирами и в рыночных отношениях рассматриваются как товарная продукция. Эту особенность следует учитывать при прогнозировании создания экономического потенциала и обеспечения продовольственной безопасности государства, развития производства кормов, отраслей животноводства и перерабатывающих предприятий.

Обосновано, что объект материальной составной и результат общественно-исторической деятельности человечества, кормопроизводство представляет собой целостную систему, в которой биологические, экономические, технические, технологические составные обусловлены биологической и жизненной необходимостью человека в качественных продуктах питания и при формировании материальных и общественных ресурсов создают неразрывную целостность. Предложено для моделирования зависимости продуктивности животных использовать многофакторные и однофакторные производственные функции, которые описывают нелинейный характер взаимосвязей между исследуемыми показателями, авторское определение понятий рынка кормов, кормопроизводства, эффективности производства и использования кормовых ресурсов.

Проанализированы основные показатели производства, использования кормов и эффективности животноводства Николаевской области в сравнении со средними по Украине, обоснованы первоочередные факторы развития кормопроизводства в условиях рыночных трансформаций на основе определения места и роли кормов в экономике АПК, обобщены теоретические, методологические и методические подходы определения эффективности производства и использования кормов, повышения их качественных показателей и конкурентоспособности. Предложена оценка определения конкурентоспособности комбикормового производства и его продукции с учетом рыночных отношений на основе европейских требований по управлению и организацией производства качественной и конкурентоспособной продукции.

На обширном аналитическом материале дана количественная и качественная оценка ресурсного потенциала кормопроизводства, разработана формула определения потенциала кормопроизводства на основе использования коэффициента региональных эколого-климатических условий. Определены современные тенденции производства и использования продовольственной и кормовой зерновой продукции; уровень материально- технического обеспечения кормопроизводства в целом, в том числе комбикормовой промышленности, с точки зрения экономико-технологических преимуществ доказана эффективность использования зерна кормового назначения и других сырьевых компонентов в составе полноценных комбикормов; предложена система рычагов государственного регулирования развития кормопроизводства и животноводства. Обосновано, что эффективное производство кормов предусматривает планомерную и системную деятельность субъекта предпринимательской деятельности на основе оптимизации затрат на производство кормовых ресурсов, которая позволяет обеспечить достижения основного конкурентного преимущества - снижения затрат кормов на единицу животноводческой продукции. Адаптация отрасли производства кормов к рыночным условиям является обоснованным путем выведения ее из кризиса и эффективного использования.

Для практики особо важны рекомендации автора относительно адресной направленности сельхозпредприятиям и комбикормовым заводам по эффективному производству кормов, как товарной продукции, областным и районным уровням - возможности прогнозирования развития отраслей АПК (на основе кормопроизводства), что будет способствовать рациональному использованию природно-экономических потенциалов регионов государства. Предложения автора позволяют изменить существующий подход к производству кормов, рекомендации - создать условия для их реализации.

Ключевые слова: кормовая база, конъюнктура рынка кормовых ресурсов, экономическая эффективность, комбикормовое и премиксовое производство, партнеры, себестоимость, механизм ценообразования, оптимизация производства, маркетинг.

ANNOTATION

Kishchak I.T.

Development and enlargement of fodder production effectiveness in Ukraine. Typescript.

A dissertation for a Doctor degree in economic sciences in specialty 08.00.03 - the economy and management of the national economy (economy of agriculture and APC).

Mykolaiv state agricultural university of the Ministry of agricultural policy of Ukraine.

Mykolaiv, 2007.

There are studied scientific and theoretical basis of fodder production development within the internal market transformation as a production and economical part of APC. There is studied the role and place of fodder in APC economy, basic factors of fodder production development, methodological and methodical basis of effective fodder production studies.

The evaluation of resource potential of fodder production, which is given, is based on essential analytical information, quality and quantity parts of fodder production development. There is learnt the level of material and technical fodder production security, there is also given technical and economical evaluation of fodder advantage. There are opened the peculiarities of foundation and development of fodder production on the innovative basis as well as there are basic parts of current conjuncture and the development of fodder markets in Ukraine. It is studied the influence of crop areas size on the quantity of fodder production, overall wheat production optimization, beans and fodder crops, effectiveness of biologically active resources and new raw ingredients in premix production. It is determined the conceptional approach to the development of fodder production scheme, methodological aspects of fodder market development and the ways of its further ecological trend as for it production.

It is learnt the ways of economical relations improvement within fodder production system, proposals as for enlargement of overall production and reduction of its cost price, creation of better cooperation between partners in subcomplex. There were also offered proposals for improvement of mechanisms for pricing and fodder production optimization system, as well it is also given some proposals for the better use of governmental regulative methods of fodder production and stock -breeding of the market.

Key words: fodder basis, conjuncture of the market, fodder resource market, economic effectiveness, mixed and premixed feed production, partners, cost price, pricing mechanisms, optimization of production, marketing.

Размещено на Allbest.ru