Розробка дробарки

Аналіз господарської діяльності сільськогосподарського товариства. Сировина для виробництва комбікормів. Зерно злакових та бобових культур. Класифікація і загальна оцінка подрібнювачів. Розробка заходів по охороні праці при виготовленні комбікормів.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 27.10.2013
Размер файла 5,4 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

3.2.1 Технологічний розрахунок дробарки

Годинна продуктивність Qгод = 1000 кг/год

Секундна продуктивність Qс = 0,278 кг/с

Ступінь подрібнення зерна

(3.8)

Середній розмір зерна d = 3,9 мм

Модуль помелу (середній) М = 1,4

Критерій вибору окружної швидкості

(3.9)

Приймаємо окружну швидкість молотків

м/с

Окружна швидкість повітряно-продуктового шару в дробленій камері

м/с

Діаметр камери подрібнення

(3.10)

м

n = 3050 об/хв частота обертання ротора при клинопасовій передачі

Питоме навантаження дробарки

(3.11)

Довжина ротора

(3.12)

м

Радіус підвищення молотків

(3.13)

м

Довжина молотка

м

Відстань від осі підвішування до кінця молотка

(3.14)

м

Ширина молотка м

Діаметр отвору молотка d = 20 мм.

Число осей підвішування на барабані Кn = 6

Число молотків

(3.15)

де= 0,13 м - довжина ротора

= 0,012 м - сумарна товщина дисків

= 1 число молотків, що йдуть по одному сліду

= 0,004 м - товщина одного молотка

Приймаємо Z = 30 штук по 5 молотків на одному підвісі.

Діаметр отвору решіт мм

Потужність, що витрачається на подрібнення корму

(3.16)

кВт

Потужність холостого ходу

(3.17)

ам = 0,13 довжина молотка

Коефіцієнти опору

Аn = 1,3 Bn = 0,2

- лобова площа молотка

м2

= 30 - кількість молотків

=0,2 м - радіус центрів молотків

Площа всіх втулок

(3.18)

Кутова швидкість ротора

кВт

Сумарна потужність

;(3.19)

кВт

Приймаємо електродвигун 4А160S4УЗ

кВт

Ковзання %

Фактичне число обертів електродвигуна

об/хв.

3.2.2 Розрахунки на міцність деталей дробарки

Розрахунок клинопасової передачі

1) Передаточне відношення

Потужність на валу електродвигуна

кВт

Потужність на валу дробарки

Вт

Вибираємо пас типу Б

2) Крутні моменти

3) Діаметр меншого шківа

(3.20)

мм

Приймаємо d1 = 140 мм

4) Діаметр більшого шківа

(3.21)

Е = 0,015 - ковзання пасу

мм

Приймаємо d2 = 280 мм

5) Уточнення передаточного числа

Кутова швидкість вала дробарки

Відхилення від початкового значення

Відстань між осями

(3.22)

T0 = 10,5 мм - висота ременя типу Б

Приймаємо ap = 400 мм

Розрахункова довжина пасу

(3.23)

мм

Найближче стандартне значення L = 160 мм

Уточнене значення відстані між осями

(3.24)

де мм

мм2

мм

Монтажний запас: мм

Запас для натяжіння: мм

Кут охоплення меншого шківа:

(3.25)

Для розрахунку кількості пасів в передачі із таблиці 7.10 знаходимо коефіцієнти, що враховують умови експлуатації (середній режим роботи при 1-2 змінах пас типу Б).

Коефіцієнт довжини:

Коефіцієнт кута охоплення:

Коефіцієнт числа пасів:

Кількість пасів

(3.26)

P0 = 8,6 кВт - потужність, що передається одним пасом, якщо діаметр шківа d = 280 мм

Приймаємо із запасом Z = 3

Натяг клинового пасу

(3.27)

швидкість пасу

м/с

Вплив відцентрових сил враховується коефіцієнтом - для пасу типу Б

Н

Тиск на вали

(3.28)

H

Попередній розрахунок вала ротора:

Крутний момент

Допустиме дотичне напруження МПа

Діаметр вихідного кінця вала:

(3.29)

м

Конструктивно приймаємо d = 42 мм

Посадочні місця для підшипників d = 50 мм

Схема навантаження вала дробарки.

Вала ротора: Н

Натяг пасів: Н

В горизонтальній площині:

; H

; Н

В вертикальній площині:

H

H

Сумарні реакції

H

H

Вибираємо підшипники легкої серії

№ 310С = 35,1 кНС0 = 19,8 кН

Еквівалентне навантаження дорівнює величині опорної реакції

Н

Розрахункова довговічність млн. обертів

млн. Обертів

в годинах

годин, що відповідає допустимому.

Розрахунок осі молотків

Навантаження на вісь відцентрової сили, що діє на 5 молотків

(3.30)

Н

Маса осі та шайб кг

Відцентрова сила, що діє на вісь шайби

Н

Питоме навантаження відцентрових сил

Сила опору, що припадає на вісь

Н - має мале значення і можна знехтувати

Величина дотичних напружень

МПа

39,3 мПа < [] = 100 мПа, для сталі 45

Величина згинального моменту посередині осі

Величина нормальних напружень від дії згинального моменту

мПа < [] = 600 мПа

4. Економічний аналіз

Економічне обґрунтування проекту підприємства по виробництву комбікормів.

Технологія виробництва комбікормів для тварин передбачає виконання усіх операцій за допомогою засобів механізації. Передбачається також сучасна організація праці, технічного обслуговування машин та їх ремонту. Продукція виробництва повинна мати високу якість, щоб забезпечити зростання продуктивності тварин.

Вартість основних виробничих фондів підприємства, грн.

(4.1)

де: - вартість будівель і споруд, грн.;

- вартість машин і обслуговування, грн.;

(4.2)

де: - питома вартість будівель і споруд, грн/м3;

- об'єм приміщення, м3;

грн.

(4.3)

де: - ціна придбання машини та обладнання, грн.;

- коефіцієнт додаткових витрат на транспортування і монтаж

машин; грн.

грн.

грн.

Визначення річного об'єму виробництва комбікорму, т

(4.4)

де: - продуктивність комплексу по виробництву комбікормів, Т/год.;

- тривалість зміни, год.;

- кількість днів роботи комплекту протягом року;

- коефіцієнт використання часу зміни;

- кількість змін протягом дня.

Згідно прийнятої організації виробництва на підприємстві працює один робітник в одну зміну.

т

Вартість валової продукції за рік, грн.

грн.

Визначення річних виробничих витрат на продукцію, грн.

(4.6)

де: - витрата на оплату праці, грн.;

- відрахування на амортизацію, грн.;

- відрахування на поточний ремонт, грн.;

- витрати на електроенергію, грн.;

- витрати на закупівлю сировини, грн.;

- інші прямі витрати (опалення, вода);

- накладні витрати, грн.

(4.7)

де: - тривалість зміни, год.;

- кількість днів роботи протягом року;

- годинна ставка, грн./год.;

- коефіцієнт додаткових витрат на підвищення фонду оплати,

відпустки, соц. страхування.

грн.

(4.8)

де: - балансова вартість приміщень і машин, грн.;

- норма відрахувань на амортизацію відповідно приміщень і

машин, %;

грн.

(4.9)

де: - норма відрахувань на поточний ремонт приміщень і машин,

%.

грн.

(4.10)

де: - сумарна потужність електродвигунів, кВт;

- ціна електроенергії, грн./;

грн.

Для виробництва комбікормів необхідна закупівля кормових, мінеральних і вітамінних компонентів у кількості (табл.)

Таблиця 4.1 Визначення вартості складових компонентів комбікормів

№ п/п

Компоненти

Кількість, т

Ціна, грн.

Витрати, грн.

1.

Кукурудза

840

600

504000

2.

Ячмінь

600

500

30000

3.

Пшениця

220

800

176000

4.

Трав'яна мука

200

1800

360000

5.

Сіль

40

300

12000

6.

Крейда

60

1200

72000

7.

Вітамінні добавки

40

2000

80000

8.

Всього

2000

1504000

Тобто грн.

(5.11)

де: - коефіцієнт інших витрат

грн.

Накладні витрати, грн.

(5.12)

де: - коефіцієнт накладних витрат

грн.

грн.

Податок на додану вартість продукції, грн.

(5.13)

де: - норма відрахувань в бюджет по ПДВ

грн.

Вартість реалізації продукції без ПДВ

(5.14)

грн.

Валовий прибуток, грн.

(5.15)

грн.

Податок з прибутку

(5.16)

де: - норма відрахувань в бюджет з прибутку

грн.

Чистий прибуток

(5.17)

грн.

Рентабельність виробництва комбікормів, %

(5.18)

%

Результати економічного обґрунтування підприємства по виробництву комбікормів наводяться у вигляді таблиці.

Таблиця 4. 2 Економічне обґрунтування підприємства по виробництву комбікормів

№ п/п

Показники

Одиниця виміру

Значення

1.

Вартість основних виробничих фондів

грн.

46800

2.

Річне виробництво комбікормів

т

2000

3.

Річні кошти від реалізації продукції

грн.

2800000

4.

Річні виробничі витрати

грн.

1538800

5.

Відрахування в бюджет

грн.

700240

6.

Чистий прибуток

грн.

560960

7.

Рентабельність виробництва

%

36,5

5. Заходи по охороні праці при виробництві комбікормів

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних закладів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Робота по охороні праці в сільськогосподарському товаристві регламентується різними документами, положеннями, законодавчими актами стандартів безпеки, правилами, інструкціями, санітарними нормами.

Одним з головних документів, який забезпечує чітке виконання службових обов'язків працівниками є „Кодекс законів про працю України”. Кодекс спрямований на охорону трудових прав працюючих.

У конституційній державі всі закони і підзаконні акти повинні базуватися і відповідати основному закону держави - Конституції.

Соціально і законодавчо захищена людина зацікавлена в своїй праці, цінує свою роботу, яка дає їй змогу пристойно існувати, утримувати сім'ю, годувати, виховувати своїх дітей.

Умови праці та економічні фактори безпосередньо впливають на продуктивність і якість праці.

Відповідно до „Положення про організацію роботи з охорони праці” керівник сільськогосподарського підприємства у своїй діяльності по охороні праці керується законодавчими і нормативними актами; наказами і розпорядженнями вищих органів, типовими правилами пожежної безпеки, що забезпечують здоров'я і безпечні умови праці на робочих місцях; стежить за дотриманням діючих правил і норм по охороні праці і затверджує плани її роботи, щорічно наказом призначає відповідальну особу за стан і організацію роботи з охорони праці і попередженню пожеж.

Складовими охорони праці є законодавство про працю, виробнича санітарія і безпека застосування різних технічних засобів у виробничих процесах у сільському господарстві, включаючи і пожежну безпеку.

5.1 Аналіз стану охорони праці в господарстві

Нормативним документом в сільському господарстві по організації роботи по охороні праці є „Положення про організацію роботи по охороні праці в системі Держагропрому” затвердженого наказом Держагропрому від 4.06.1986 р. та галузевий стандарт ОСТ 46.0.141-83 ССБГ.

В СТОВ „Мрія-1” проведена певна робота по охороні праці. Згідно до „Положення про організацію роботи по охороні праці в системі АПК” відповідальність за організацію роботи по охороні праці покладена на директора товариства, а по галузям - на головного інженера по охороні праці.

Один раз на рік проводиться навчання з робітниками, а особливо з тими, які пов'язані з небезпечними роботами. Вони здають заліки і отримують посвідчення.

Інженер по охороні праці власного кабінету не має, сидить разом з бухгалтерами, але в нього в наявності є необхідна література, перелік інструкцій по охороні праці, стосовно яких на робочих місцях проводиться інструктаж.

Згідно ст. 19 ЗУ „Про охорону праці” товариство повинно виділяти 0,5% від прибутку на придбання засобів індивідуального захисту, але коштів виділяється значно менше і придбають самі необхідні засоби індивідуального захисту.

Так у 2001 році було виділено 1250 грн., у 2002 - 800, у 2003 - 500 грн., тож видно, що фінансування з кожним роком все менше, і забезпечення ЗІЗ стає вкрай гіршим.

На тракторній бригаді товариства та МТФ є бані, але в зимовий час за браком коштів не опалюються, тому і не функціонують.

Стан пожежної безпеки в товаристві за браком коштів не в належному стані. Та все ж таки в товаристві є спеціалізована протипожежна команда, є в наявності пожежна автомашина, яка, нажаль, виїжджає лише влітку під час жнив. З протипожежною бригадою регулярно проводяться заняття.

На тракторній бригаді, на току, в млину, олійниці, МТФ, в цеху приготування кормів є протипожежні щити, які обладнані лопатою, багром, відром, вогнегасником, а також ящиком з піском.

Не території товариства є їдальня на 45 місць та кабінет по охороні здоров'я та наданню першої медичної допомоги. Але цього не достатньо, щоб зовсім в товаристві не було нещасних випадків, які ми бачимо в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 Показники стану охорони праці в СТОВ „Мрія-1” Охтирського району за 2001-2002-2003 рр.

Назва показників

Од. виміру

По роках

2001

2002

2003

1. Середньо облікова чисельність працюючих, (Р)

чол.

118

110

98

2. Кількість нещасних випадків з тимчасовою втратою працездатності, (Т)

вип.

2

1

1

3.У т.ч. з летальними наслідками

вип.

-

-

-

4. Кількість днів непрацездатності, (Д)

днів

59

31

28

5. Коефіцієнт частоти травматизму, (Кч)

16,9

9,09

10,2

6. Коефіцієнт тяжкості, (Кт)

29,5

31

28

7. Коефіцієнт втрат робочого часу, (Кп)

500

282

286

8. Асигновано коштів на охорону праці

грн.

1250

800

500

Витрачено всього: на виконання колек. заходів

на засоби індивід. захисту

грн.

грн.

300

950

280

520

100

400

9. Кількість пожеж

-

-

-

Для розрахунку коефіцієнту частоти необхідно використати формулу

(5.1)

Для розрахунку коефіцієнту тяжкості, використовуємо формулу

(5.2)

Для визначення коефіцієнту втрат робочого часу, використовуємо формулу

(5.3)

де:Т - кількість нещасних випадків;

Д - кількість днів непрацездатності;

Рcр - середньо облікова чисельність працюючих, чол.;

Тсм - кількість нещасних випадків зі смертельним наслідком

Аналіз виробничого травматизму серед працівників сільськогосподарського товариства свідчить про те, що нещасні випадки частіше виникали там, де керівники та служба охорони праці гірше знали стан справ та проблеми безпеки, де було мало інформації між інженером по охороні праці і працюючим. А взагалі безпека праці в господарстві залежить від самого працюючого. Таким чином, в системі „людина-машина-навколишнє середовище” першочерговим є психологічні властивості організму людини. Виявлення зв'язку між основними факторами, які створюють для людини небезпеку в праці та захист її від небезпеки, дозволяє прогнозувати нещасні випадки та захворювання на виробництві, розробляти та проводити комплекс робіт по їх профілактиці.

5.2 Розробка заходів по охороні праці при виготовленні комбікормів

1. Вимоги до персоналу: допускають осіб не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, навчання і відповідні інструктажі. При застосуванні ручної праці стежити, щоб маса вантажів не перевищувала допустимих норм для кожної категорії працівників.

2. Вимоги до приміщення.

Підлога в приміщенні цехів повинна бути щільною, з твердим покриттям, зручним для очищення та ремонту.

Усі зовнішні входи та виходи в виробничі приміщення обладнують тамбурами для запобігання протягів і теплових завіс.

Дахи та карнизи будівель у зимовий час треба регулярно очищати від снігу та льоду.

В приміщенні крім природної вентиляції повинна бути і штучна вентиляція (припливно-витяжні канали, електровентилятори, теплові калорифери, автоматичні регулятори).

3. Вимоги до обладнання. Всі струмоведучі частини електродвигуна машини повинні мати електрозахист, не струмоведучі надійно заземлені.

- Приймальні горловини живильних механізмів, які завантажують вручну, повинні мати закриту частину завдовжки не менше 800 мм, що запобігає проникненню рук до робочого органу.

- Резервуари, бункери, місткості змішувачів для сипучих кормів обладнують пристроями, що контролюють рівень заповнення місткостей.

- Робочі органи, які в процесі роботи можуть забиватися технологічним матеріалом або сторонніми предметами, мають бути легкодоступними для очищення, обладнані засобами зупинки, автоматичного вмикання.

5.3 Логічне моделювання небезпек при виготовленні комбікормів

Таблиця 5.2

Назва операції

Небезпечна

Можливі наслідки

умова

дія

ситуація

1. Приміщення

1. провисання стелі більше ніж на 5 мм

2. недостаток освітлення

3. недостатня вентиляція

4. відсутнє заземлення

5. відсутність грозозахисту

робота в приміщенні

виконання зорової роботи

виконання роботи

-//-

-//-

обвал

падіння

недостатня видимість об'єкту

підвищення концентрації шкідливих речовин

ураження електрикою

ураження атмосферною електрикою

без травм

захворювання

захворюваність

-//-

-//-

2. Завантаження бункера

завантаження бункера вручну

падіння вантажу

перевантаження організму

захворювання

3. Перенесення вручну

вага < 50 кг

перевантаження

перевантаження

захворювання

5.4 Забезпечення засобами пожежогасіння

Витрати води на зовнішнє і внутрішнє пожежегасіння розраховують за формулою [2, стор. 325]

(5.4)

де:q - питома витрата води на внутрішнє і зовнішнє пожежегасіння, q = 10 л/с [2, табл. 4.2];

Тn - час пожежі (приймаємо 3 год.)

n3 - кількість одночасних пожеж (n = 1)

м3

Недоторканий запас води (м3) пожежного водоймища визначаємо по формулі [2, стор. 325]

(5.5)

де: - витрати води на технологічні цілі, м3/год.,

= 0 м3/год;

- витрати води на господарські цілі, = 0,3 м3

м3

Недоторканий запас води пожежного водоймища дорівнює 390,5 м3.

Територія господарства повинна бути обладнана пожежними щитами, які комплектуються згідно встановлених норм.

Таблиця 5.3 Зведені розрахункові дані потреби в засобах пожежегасіння при виробництві комбікормів

Об'єкт

Категорія виробництва

Вогне-гасник

Бочка з водою

Пожежний щит

Лампочки

Відра

Ящик з піском

Багри

Сокири

АКМ 1,0

В

1

1

1

4

1

1

1

1

5.5 Розрахунок евакуаційних виходів

Під час загорання і тушіння пожежі великою задачею є забезпечення успішної евакуації людей і матеріальних цінностей із зони пожежі.

Швидкість руху людей при вимушеній евакуації приймають 16 м/хв. Допустимий час евакуації із будівель І і ІІ ступеню вогнестійкості приймаємо 6 хвилин.

Визначаємо гранично допустиму довжину евакуаційних дільниць

(5.6)

м

Кількість (чол/м2) розміщення людей на площі евакоприймальної дільниці визначаємо за формулою

(5.7)

де:N - кількість чоловік на площі з урахуванням зайнятої площі в горизонтальній проекції людини 0,1 ... 0,125 м2, N = 1 чол.;

S - площа шляху евакуаційної дільниці; довжина - 9 м, ширина - 6 м;

S = 54 м2

чол/м2

Необхідну ширину евакуаційної дільниці (м) визначаємо за формулою

м(5.8)

Число евакуаційних шляхів визначаємо за формулою

Приймаємо 1 евакуаційний вихід.

Ширина евакуаційних дверей 0,8 м.

Пропускна можливість шляху визначається за формулою

(5.9)

чол/хв.

5.6 Розрахунок системи грозозахисту

Грозозахист - система захисних засобів і заходів, призначених для забезпечення безпеки людей, матеріальних цінностей.

Для захисту від прямих ударів блискавки застосовують різні блискавковідводи. Призначення його полягає в тому, щоб прийняти на себе заряд блискавки, відхилити його від об'єкту і відвести в землю. Він складається з трьох частин: блискавкоприймач, струмовідвід, заземлювач.

Рис. 5.1 Схема грозозахисту КЗС-40

а) елементи конструкції:

1) блискавкоприймач; 2) блискавкопровідник; 3) опора; 4) заземлювач.

б) схема визначення зони захисту (r0).

Знаходимо кількість ударів блискавки в споруду, не обладнану грозозахистом.

(5.10)

де:В - ширина приміщення, В = 6 м;

L - довжина приміщення, L = 9 м;

h - висота приміщення, h = 5 м;

n - середнє число уражень блискавкою 1 км2 земельної поверхні в місці розташування споруд, n = 6 [2, стор. 219]

Оскільки N < 1, то для споруди передбачена зона захисту типу Б [2, стор. 206].

Беремо одиночний стержневий блискавкоприймач. Виходячи з розмірів приміщення горизонтальний розріз захисного рівня будівлі буде рівним:

м(5.11)

Знаходимо за формулою:

(5.12)

де: - висота блискавкопроводу, м;

- висота будівлі, м;

м

Застосовуємо одиночний стержневий блискавкоприймач висотою = 7,2 м. Усі з'єднання в процесі монтажу системи блискавкозахисту (блискавкоприймач - струмовідвід, струмовідвід - заземлювач) виконуємо за допомогою зварювання.

5.7 Розрахунок системи освітлення

Розрахунок природного освітлення

Для розрахунку і нормування природного освітлення в середині виробничого приміщення приймаємо коефіцієнт природної освітленості КПО = 0,5. Характеристика зорової роботи - груба, розряд VI, найменший розмір об'єкта розпізнавання понад 5 мм, освітлення бокове.

Розрахунок природної освітленості зводиться до знаходження сумарної площі світлових пройомів при бічному освітленні приміщення

, (5.13)

де: - площа вікон, м2;

- площа підлоги, = 54 м2;

- нормоване значення КПО, = 0,5;

- світова характеристика вікон, = 5,2;

- коефіцієнт, враховуючий затемнення вікон сусідніми будівлями, = 1,7; - загальний коефіцієнт пропускання світла, = 0,6

- коефіцієнт, враховуючий відбивання світла при бічному освітленні, = 2

м2

Знаходимо кількість вікон

(5.14)

приймаємо 1,5 м (); а = 1,5 м; b = 1 м

вікно

Розрахунок штучного освітлення

Штучне освітлення встановлено в виробничих приміщеннях, а також для освітлення окремих об'єктів в нічний час. При розрахунку штучного освітлення необхідно враховувати розміри приміщення, характер середовища в ньому, точність роботи та інше. По [2, стор. 108] вибираємо лампи накалювання, система освітлення загальна, тим світильника ВЗГ.

Проводимо розподіл світильників і визначаємо їх число.

Висота підвісу світильника = 4,5 м. Відстань між центрами світильників розраховуємо за формулою

(5.15)

Число світильників 4 шт.

Рис. 5.2 Схема розміщення світильників

Для розрахунку загального освітлення горизонтальної робочої поверхні використовуємо метод світлового потоку. Світловий потік, Фл однієї лампи накалювання визначаємо за формулою:

(5.16)

де: - коефіцієнт запасу, що залежить від запиленості приміщення,

= 1,2 ... 2,0. Приймаємо = 1,8

- світловий потік, лм;

- нормована освітленість, нк;

- коефіцієнт мінімальної освітленості; = 0,8 ... 0,9, = 0,8;

- кількість світильників, шт.;

- коефіцієнт використання світлового потоку лампи: = 0,2 ... 0,6,

= 0,2

лм

Потім по [4, табл. 2.19] вибираємо лампу накалювання потужністю 150 Вт.

5.8 Розрахунок системи вентиляції

Рис. 5.3 Схема вентиляції

1. Визначаємо повітрообмін за формулою

(5.17)

де: - кількість пилу, що виділяється з приміщення, = 8000 мг/год.

[10, стор. 24];

- граничний вміст шкідливих речовин в повітрі приміщення,

= 4 мг/м3;

- вміст шкідливих речовин в приточному повітрі, = 0,5 мг/м3

м3/год.

2. Визначаємо продуктивність вентилятора

(5.18)

де: - коефіцієнт запасу ( = 1,3 ... 2,0), = 1,3

м3/год.

3. Визначаємо площі розтину труб, а також їх діаметр по формулі

(5.19)

де:V - швидкість повітря, V = 10 м/с

м2

Визначаємо втрату напору по лінії повітропроводів: внаслідок тертя повітря об стінку труби:

Дільниця І.

(5.20)

де: - коефіцієнт опору повітропроводів, для металевих труб 0,02;

- довжина ділянки труби - 5 м;

- щільність повітря в середині приміщення 1,27;

- середня швидкість повітря, що прилягає до вентилятора 8-12

м/с, для віддалених 1-4 м/с;

- діаметр труби 150 0,15.

Па

Дільниця ІІ. Умови ті ж, але довжина труб = 2 м

Дільниця ІІІ. Довжина металевих труб l = 4,8 м, діаметр d = 100 мм, швидкість руху повітря = 42 м/с, щільність повітря 1,27 кг/м3 при t = 20?С.

Па

Дільниця IV. Довжина металевих труб = 5,5 м, діаметр d = 100 мм, швидкість руху повітря у віддалених = 42 м/с, щільність повітря P = 1,27 кг/м3 при t = 20?С.

Па

Дільниця V. Умови ті ж, але довжина труби = 3 м, діаметр d = 100 мм, = 42 м/с, = 1,27 кг/м3.

Па

Дільниця VI. Умови ті ж, але довжина труби = 4 м, діаметр d = 100 мм, = 42 м/с, = 1,27 кг/м3.

Па

Визначаємо місцеві втрати напору на згонах та жалюзі.

Згін 1, 2. Металеві труби з'єднуються під кутом , при цьому = 1,1; середня швидкість повітря 12 м/с, щільність повітря P = 1,27 кг/м3 .

(5.21)

Па

Згін 3, 4. Умови ті ж самі, але на шляху руху повітря з швидкістю V = 4 м/с вмонтовані жалюзі, при цьому коефіцієнт втрат тиску = 3.

Па

Таким чином загальні втрати напору по всій лінії повітропроводів складають

(5.22)

Па.

Одержана величина втрат напору по всій лінії якраз і дорівнює тому напору, який повинен створити вентилятор, тобто

Па

Використавши номограму для вибору відцентрових вентиляторів, вибираємо вентилятор N - 5, коефіцієнт корисної дії = 0,55 та безрозмірну величину (число) А = 2500.

Визначивши А і N, обчислюємо частоту обертання ротора:

об/хв.(5.23)

Визначаємо потужність двигуна за формулою

(5.24)

де: - повний тиск (напір) вентилятора, Па;

- коефіцієнт запасу (1,3 ... 2,0), = 2,0;

- ККД вентилятора (0,4 ... 0,6) і передачі (0,90 ... 0,95)

= 0,5, - 0,95

кВт

Механічна вентиляція буде ефективна, якщо над двигунами установлено 2 витяжних зонди.

5.9 Розрахунок заземлення

Найбільш поширений і надійний захист людини і тварин від ураження електричним струмом є захисне заземлення.

Захисне заземлення - це навмисне з'єднання металевим провідником з землею металевих конструкційних частин.

Мета захисного заземлення - знизити до безпечних величин напруги дотику і кроку, зумовлені замиканням на корпус електроустановки та землею.

Рис. 5.4 Схема захисного контурного заземлення

1. плавкі запобіжники

2. електродвигун

3. трубчасті або кутові заземлювачі (електроди)

1. Визначаємо опір розтікання струму одинокого вертикального електрода за формулою:

де: - зовнішній діаметр електрода, м;

- ширина полки кутника, м;

- довжина електрода, м;

- відстань від поверхні землі до середини заземлювача, м;

Ом

2. Визначаємо необхідну кількість заземлювачів по формулі:

де: - коефіцієнт сезонності для електродів [2, стор. 203], який

залежить від глибини закладання електроду в ґрунт та кліматичної

зони;

- нормативне значення опору заземлення, Ом;

- коефіцієнт використання вертикальних електродів без

врахування впливу типу з'єднання;

шт.

Приймаємо 13 шт.

3. Коли відомо кількість вертикальних заземлювачів, тоді по схемі їх розміщення визначають сумарну довжину з'єднувальної штаби.

Визначаємо по формулі

де:а - відстань між вертикальними електродами, приймаємо рівній довжині стержня, тобто 2,5 м.

м

4. Визначаємо опір розтікання струму горизонтальної магістралі по формулі:

Ом

Робимо перевірочний розрахунок необхідної кількості вертикальних заземлювачів

шт.

Приймаємо 15 шт.

Обчислюємо загальний розрахунковий опір заземлення з урахуванням опору з'єднувальної смуги.

де: - коефіцієнт використання горизонтального смугового електроду,

який з'єднує вертикальні електроди;

- коефіцієнт використання вертикальних стержневих заземлювачів

без врахування смуги з'єднання.

Ом

Розрахунок зроблено вірно, так як 3,58 < 4 Ом.

5.10 Засоби індивідуального захисту

Засоби індивідуального захисту використовують в тих випадках, коли вичерпуються можливості створити здорові і безпечні умови праці за допомогою санітарно-гігієнічних, профілактичних, технічних та інших заходів.

Необхідну кількість засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) розраховуємо по формулі

(5.27)

де:Р - середня кількість працюючих;

Н - строк служби ЗІЗ.

Розрахункова потреба працюючих при переробці зерна у засобах індивідуального захисту. Оператору на рік потрібно: один комбінезон, рукавиці - 4; респіратор ТУ 6-16 - 1; чоботи гумові - 2.

На аркуші 9 графічної частини показаний захисний кожух пасової передачі.

Щоб витримати навантаження відлітаючих часточок (стружки, оброблюючої деталі) огорожа повинна бути досить міцна. В загальному вигляді умови міцності огороджую чого щита визначаємо по формулі

(5.28)

де:m - маса відлітаючих часток, 0,1 кг;

V - швидкість часток, 20 м/с;

- допустима напруга на згин матеріалу щитка,;

S - поперечний перетин щитка, 0,003 м2;

E - модуль пружності матеріалу щитка, Н/м2;

l - довжина щитка, 0,5 м;

g - вільне падіння, м/с2.

6. Екологічна експертиза

комбікорм подрібнювач злаковий сільськогосподарський

Потужна промислова і енергетична база України є серйозним джерелом забруднення навколишнього середовища в деяких регіонах України. Одним із основних принципів охорони навколишнього середовища, передбачених Законом України „Про охорону навколишнього середовища” є безкоштовність загального і платність спеціального використання природних ресурсів для господарської діяльності, компенсація збитків, нанесених порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Сумська область розташована в північно-східній частині України. На півночі та сході вона межує з Бєлгородською, Курською та Брянською областями Росії, на півдні і південному сході - з Харківською, на заході - з Чернігівською областями України. Загальна площа Сумської області складає 2383,2 тис. га, в тому числі 1710,0 тис. га (71,8%) - сільськогосподарські угіддя, з яких 1284,7 тис. га (53,9%) - рілля.

Аналіз обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за останні 5 років показує стабільну тенденцію їх зниження. Вони становили у 1999 році в області 60,2 тис. т, у м. Суми - 15,0 тис. т. Це обумовлено виконанням цілого ряду заходів - закриття вагранок на АТ „СНВО ім. М. Ф. Фрунзе”, оснащенням газопиловловлюючим обладнанням ливарних виробництв в м. Суми, Охтирці, переведення роботи котелень з вугілля та мазуту на природний газ. Крім того, в останні 5 років на зменшення викидів вплинула економічна нестабільність в країні, зниження обсягів виробництва.

Найбільш об'ємною і чутливою частиною оточуючого середовища є повітряний простір. Повітря необхідне для забезпечення життя - воно дає життя всьому живому. При зростанні техногенного навантаження на природу повітря піддається значному забрудненню і навіть зміні його хімічного складового стану. Це, безумовно, погіршує якість довкілля. Здавалося б, що сільське навколишнє середовище забезпечене величезним повітряним простором і на нього неможливо відчутно впливати. Реальна ж дійсність показує, що в останні п'ять років повітряний простір сільського довкілля невпинно забруднюється техногенними і технічними засобами, які з кожним роком поширюються.

Повітря сільського довкілля особливо потребує захисту від забруднення його речовинами техногенного походження (відпрацьованих газів двигунів, пестицидів, добрив та інших речовин). Слід постійно мати на увазі те, що зміни в повітрі набувають не тільки швидко поновлюваного, але і довго поновлюваного і незворотного характеру.

Відчутно забруднюють повітря сільського довкілля автотракторні двигуни, викидаючи в нього токсичні і шкідливі речовини з відпрацьованими газами, в той час як їх можна перетворити в нешкідливі або мало шкідливі для живих істот. Для цього необхідні знання, уміння їх використовувати і бажання виконувати необхідну природо захисну роботу.

Постійний захист повітряного простору, який відповідає потребам часу - це вкрай необхідний захід для його збереження і нормального життєзабезпечення живих організмів, в тому числі і людей, а також для збереження краси рідного краю.

Роль права у регулюванні взаємодії природи і суспільства полягає у встановлені науково обґрунтованих правил поведінки людини щодо природи. Найбільш суттєві правила такої поведінки закріплюються державою в законодавстві і стають загальнообов'язковими для виконання та дотримання нормами права, які забезпечуються державним примусом у випадку їх невиконання. Одним з таких незаперечних прав є право громадян на екологічну безпеку. Воно забезпечується комплексом юридичних, економічних, технологічних і гуманітарних чинників.

Природоохоронною є будь-яка, спрямована на збереження якості навколишнього середовища на рівні, що забезпечує стійкість біосфери.

Існує два напрямки природоохоронної діяльності підприємств. Перший - очищення шкідливих викидів. Однак цей шлях недостатньо ефективний, оскільки за його допомогою не завжди вдається повністю припинити надходження шкідливих речовин у біосферу. До того ж скорочення рівня забруднення одного компоненту навколишнього середовища призводить до посилення забруднення другого.

Використання очисних споруд, навіть найефективніших, різко скорочує рівень забруднення навколишнього середовища, однак не розв'язує цієї проблеми повністю, оскільки в процесі функціонування цих установок також утворюються відходи, хоча і в меншому обсязі.

Підприємство не повинне наднормативно впливати на природне та оточуюче людину середовище, не повинне перешкоджати власній роботі та функціонуванню розташованих поряд підприємств, порушуючи через оточуюче їх природне середовище хід технологічних процесів, не повинне завдавати шкоди населенню.

Пропозиції щодо покращення стану довкілля та поліпшення якості природоохоронної роботи

У сфері охорони повітряного басейну:

- застосування економічних санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності щодо виробництва, торгівлі та реалізації стильованого палива на території України

У сфері охорони природних ресурсів:

- привести у належний стан водоочисні споруди

У сфері поводження з промисловими відходами:

- впровадження технологій по переробці промислових відходів, особливо високотоксичних та таких, що містять важкі метали: ртуть, свинець, кадмій та інші;

- розробка технологій по переробці та знешкодженню невпізнаних та непридатних до використання отрутохімікатів;

- розробка технологій по використанню накопичених гальваношламів.

У сфері охорони земельних ресурсів:

- встановити суворе дотримання сільськогосподарськими підприємствами технологій, спрямованих на захист земель від ерозії;

- кошти, що надходять як плата за використання земель, спрямовувати на фінансування заходів, пов'язаних з охороною земель, як це передбачено Законом України „Про плату за землю” ст. 22.

- ввести в практику роботи погодження суцільних санітарних рубок з органами Мінекобезпеки.

У сфері охорони тваринного світу:

- створити спеціалізовані підрозділи по боротьбі з браконьєрством при обласних управліннях екологічної безпеки;

У сфері моніторингу за станом довкілля:

- розробити єдині критерії та створити програмне забезпечення для оцінки стану об'єктів навколишнього середовища, розробити єдину Програму державного екологічного моніторингу.

На базі сільськогосподарського товариства „Мрія-1” Охтирського району встановлено комбікормовий агрегат АКМ-1,0. При виготовленні комбікормів в повітря виділяється 1 кг/год. пилу, тобто 4%. На агрегаті АКМ-1,0 передбачені пиловловлюючі мішки, але для мінімального викиду пили мною було встановлено циклон, який вловлює 98% на вихлопі в атмосферу пилу, який складає 2% від 1 кг, тобто 20 мг/кг.

Циклон - це циліндр з конусом у нижній частині. В центрі розташований внутрішній циліндр. Забруднене повітря надходить збоку в простір між циліндрами. Під тиском відцентрової сили частини пили притискаються до внутрішнього боку циліндра і осідають, а очищене повітря видаляється в атмосферу через внутрішній циліндр.

Агрегат АКМ-1,0 працює від електродвигунів, які не роблять шкідливих викидів в атмосферне повітря. Наша установка не має водовідведення, що не призводить до забруднення стічних вод.

Для виготовлення комбікормів використовуємо екологічно чисту продукцію, бо вирощена без застосування мінеральних добрив. Вносяться лише органічні, але й ті в малій кількості.

Тому з цього бачимо, що наш агрегат АКМ-1,0 не завдає ніякої шкоди не тільки навколишньому середовищу, але й обслуговуючому персоналу.

Заходи щодо поліпшення навколишнього середовища на базі СТОВ „Мрія-1”

1. Для зниження впливу шуму потрібно біля приміщення:

2. - створити густі пилостійкі насадженя дерев та кущів;

3. - підвищити звукоізоляцію вікон;

4. - оформити шумоізоляційні клапани замість кватирок.

5. Створення безвідходних технологічних процесів на основі нових технологій та технологічних засобів, комплексного використання сировини.

6. Підвищення ефективності роботи пиловловлюючих установок.

7. Електрифікація виробництва.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.