Главная Коллекция "Revolution" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Статистичне вивчення виробництва молока

Статистичне вивчення виробництва молока

Показники продукції молока і молочної продуктивності тварин. Статистична оцінка варіації та аналіз форми розподілу за витратами кормів на виробництво молока. Методи вивчення взаємозв’язків між внесенням органічних добрив та урожайністю і витратами праці.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 02.11.2013
Размер файла 226,7 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

з статистики на тему:

“Статистичне вивчення виробництва молока”

Виконала: студентка 3-го курсу Факультету аграрного менеджменту Ковальчук Людмила Анатоліївна

Київ - 2010

Завдання

Варіант-6

Проектне завдання з статистики

№ п/п

Надій на корову, ц

Витрати кормів на виробництво 1ц молока, ц. к. од.

Вихід приплоду на 100 корів, гол

1

28,85

1,64

79

2

23,95

1,4

81

3

25,3

1,57

80

4

29,68

1,53

73

5

25,4

1,71

85

6

26,15

1,93

81

7

23,62

1,62

84

8

28,6

1,57

90

9

27,82

1,86

82

10

21,2

1,67

77

11

35,04

1,92

88

12

23,15

1,53

80

13

30,68

1,71

86

14

25,94

1,36

72

15

11,86

1,41

77

16

30,05

1,66

84

17

27,63

1,53

83

18

32,34

1,67

90

19

30,25

1,3

82

20

26,05

2,06

79

21

25,6

1,42

84

22

28,45

1,48

86

23

28,52

1,64

88

24

27,08

2,31

83

25

26,33

1,58

86

Вступ

Термін "статистика" походить від лат. "status" що означає становище, стан явищ.

Як окрема галузь науки статистика виникла з повсякденних практичних потреб людей, оскільки для державного управління потрібна інформація про наявність і склад земель, чисельність населення, стан торгівлі. Об'єктом її вивчення є соціальні, економічні, політичні та культурні явища і процеси суспільного життя.

Статистика вивчає кількісну сторону масових суспільних явищ і процесів у нерозривному зв'язку з їх якісною стороною, досліджує кількісний вираз закономірностей суспільного розвитку7 у конкретних умовах місця і часу. Вона вивчає також вплив природних, технічних, соціальних та економічних факторів на умови і результати виробництва, зворотний вплив розвитку суспільного виробництва та умови життя людей. Так, статистика вивчає закономірності соціально-економічного розвитку народного господарства, кількість і склад населення країни, кількість і рівень використання трудових ресурсів, доходи і матеріальне становище населення, рівень і динаміку цін на засоби виробництва та предмети споживання, розвиток народної освіти, культури і охорони здоров'я, природні ресурси та охорону навколишнього середовища, стан і розвиток матеріального виробництва тощо.

Характерною особливістю статистики, яка відрізняє її від інших наук, є кількісне висвітлення явищ суспільного життя у нерозривному зв'язку з їх якісною стороною.

Важливою особливістю статистики є те, що вона вивчає масові явища. Це означає, що статистичні показники завжди є результатом узагальнення деякої сукупності фактів.

Статистика - багатогалузева наука, яка включає загальну теорію статистики, економічну статистику, галузеві статистики і соціальну статистику.

Теоретичною основою статистики є економічна теорія, яка ґрунтується на політичній економії. Економічна теорія досліджує і формулює закони суспільного розвитку, які визначають суть явищ та процесів економічного, культурного і політичного життя суспільства. Спираючись на знання суті цих законів, статистика характеризує їх дію в конкретних умовах місця і часу.

Статистика пов'язана з економікою сільського господарства, яка вивчає суспільні виробничі відносини і закономірності їхнього розвитку у сільськогосподарському виробництві.

Важливе значення для статистики має її зв'язок з технологічними дисциплінами. Вивчаючи, наприклад, вплив на рівень рентабельності продуктивності тварин. Статистика спирається на вивченні економічних законів широко використовує статистичні методи для обробки дослідних даних.

варіація продуктивність молоко урожайність

Розділ I. Предмет, завдання і система показників статистики виробництва тваринництва

1.1 Предмет і завдання статистики тваринництва

Тваринництво - одна з галузей сільськогосподарського виробництва, яка займається розведенням худоби, птиці та інших тварин. Воно забезпечує населення високоякісними продуктами харчування, частка яких в раціоні людини становить близько 35% загальної калорійності і більше як 60% потреби білка. Крім того, ця галузь є джерелом для одержання промислової і лікарської сировини. Частка продукції тваринництва у валовій продукції сільського господарства України становить близько 50%.

Основними напрямками розвитку тваринництва є його інтенсифікація на основі прискореного розвитку кормо виробництва, поліпшення породного складу і підвищення племінних якостей тварин, впровадження нових форм господарювання і організації виробництва, поглиблення спеціалізації і досягнення оптимальної концентрації поголів'я тварин, освоєння інтенсивних технологій і передового досвіду їх утримання, поліпшення зоотехнічної роботи і ветеринарного обслуговування тварин забезпечення екологічної чистоти навколишнього середовища.

В успішному розвитку тваринництва важливу роль відіграє статистика, яка повинна всебічно і об'єктивно відображати стан і розвиток цієї галузі. Стан і розвиток тваринництва вона вивчає за допомогою системи статистичних показників, яка включає показники наявності, складу і розміщення тварин, відтворення і руху худоби, продуктивності тварин, виходу валової і товарної продукції тваринництва. Велике значення для характеристики розбіжностей у рівні розвитку тваринництва мають показники інтенсифікації виробництва: споживання і якість кормів, наявність основних виробничих фондів і енергетичних потужностей, рівень механізації виробничих процесів, забезпеченість кваліфікованими кадрами, форми та якість зоотехнічних та ветеринарних заходів тощо. За допомогою цих показників можна виявити резерви збільшення виробництва продукції і підвищення ефективності галузі, визначити оптимальні співвідношення між кількістю і продуктивністю тварин, своєчасно виявити і запобігти можливим диспропорціям між кількістю тварин, трудовими і матеріальними ресурсами.

Особливу увагу в умовах реформування економічних відносин і переходу до багатоукладної ринкової економіки слід приділяти вивченню різноманітних форм господарювання, розвитку орендних, підрядних, кооперативних, акціонерних відносин. В цих умовах статистичний аналіз тваринництва має бути спрямований на удосконалення економічного механізму господарювання, зміцнення госпрозрахунку, впровадження досягнень науково - технічного прогресу і передового досвіду, формування у працівників галузі навичок економічного мислення.

Особливістю розвитку тваринництва як галузі сільського господарства є порівняно значна частка фермерських і особистих підсобних господарств населення у виробництві молока, м'яса та інших видів продукції. Це зумовлює потребу у статистичному дослідженні сучасних тенденцій змін поголів'я худоби і обсягів виробництва продукції в цих господарствах.

Статистика вивчає стан і розвиток тваринництва за категоріями господарства, адміністративними та економічними районами, сільськогосподарськими зонами і підзонами, а також за виробничими типами господарств. Статистичні показники в тваринництві характеризуються абсолютними моментами ( поголів'я худоби на відповідну дату ) та інтервальними рівнями ( виробництво продукції, загальні витрати кормів за відповідний період тощо ), а також відносними величинами ( структура стада, щільність худоби, продуктивність тварин, показники динаміки тощо).

Щоб кваліфіковано управляти виробництвом, потрібно мати інформацію про трудові і виробничі - технічні ресурси тваринницьких ферм і комплексів, відомості про хід виробничих процесів і досягнуті результати, а також знати способи розробки та аналізу інформації. Тому діяльність керівників й спеціалістів тваринницьких галузей та підрозділів пов'язана із збиранням, розробкою та аналізом статистичних матеріалів.

А за межами підприємства керівники і спеціалісти повинні стежити за рівнем та динамікою цін на сільськогосподарську продукцію, знати кон'юнктуру ринку, контролювати міжгосподарські договірні зв'язки, що також пов'язано з використанням системи статистичних показників і методів їх аналізу.

Джерела статистичних даних по тваринництву

Статистичне спостереження за станом і розвитком тваринництва в Україні здійснюється органами державної статистики разом з органами Міністерства аграрної політики України, місцевими державними адміністраціями та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а також керівниками і спеціалістами сільськогосподарських підприємств усіх формувань незалежно від форм власності та господарювання, шляхом складання статистичної звітності, проведення спеціальних обстежень -- переписів, обліків, бонітувань худоби, вибіркових обстежень тощо.

Основними джерелами статистичних даних про чисельність, склад, відтворення тварин, вихід продукції та продуктивність Тварин є: переписи і обліки худоби і птиці, оперативна і річна статистична звітність по тваринництву, річні звіти сільськогосподарських підприємств, обліки породних тварин, матеріали обстежень сімейних бюджетів населення, обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств у сільській місцевості, погосподарські книги сільських рад та ін.

В зв'язку з покращанням якості ведення бухгалтерського обліку з 1965 р. перепис худоби замінений на щорічний облік худоби, який виконує всі основні функції перепису. Основним завданням обліку худоби і птиці є отримання найбільш повних і вірогідних даних станом на 1 січня (критичний момент обліку 24 родина з 81 грудня на 1 січня) про загальну Кількість тварин по всіх категоріях господарств на всій території України у розрізі основних видів та їх статево-вікових груп. Щорічні обліки худоби здійснюються з дотриманням усіх загальнометодологічних принципів перепису. Обліки худоби і птиці в особистих підсобних господарствах населення проводяться два рази на рік станом на 1 січня і 1 червня. Чисельність худоби і птиці у громадян, що проживають у сільській місцевості, визначається на основі даних по господарських книг сільських рад. Записи в цих книгах наприкінці року повинні бути уточнені працівниками сільськогосподарських рад шляхом обходу всіх господарств, опитування власників худоби і перерахунку худоби в натурі.

Важливим джерелом відомостей про стан і розвиток тваринництва, необхідним для оперативного управління й аналізу, є статистичні звіти про стан тваринництва за формами № 24-сг (місячний) і № 24 (річний). Найважливішим джерелом статистичних даних по тваринництву є річні бухгалтерські звіти сільськогосподарських підприємств.

Економіко-статистичний аналіз даних по тваринництву

Основним завданням економіко-статистичного аналізу даних по тваринництву є вивчення ступеня виконання планових завдань по поголів'ю худоби і птиці та виходу продукції тваринництва; змін цих показників у просторі й часі (динаміці); відмінностей по групах підприємств і адміністративно-територіальних одиницях; виявлення загальної тенденції в зміні продуктивності тварин за весь досліджуваний період; розподілу виробництва продуктів тваринництва за категоріями господарств, зокрема між сільськогосподарськими підприємствами й особистими підсобними господарствами населення, ритмічності виробництва; виходу продукції тваринництва на 100 га земельних угідь; оцінка ступеня впливу комплексу факторів і кожного основного фактора окремо на формування щорічних показників продуктивності тварин і на результативні показники тваринництва з метою виявлення резервів збільшення обсягів продукції

1.2 Система показників статистики тваринництва

До складу продукції тваринництва у натуральному вираженні входить продукція, яку дістали в результаті нормальної життєдіяльності сільськогосподарських тварин ( молоко, вовна, яйця, мед тощо ), і продукція вирощування тварин ( приплід, приріст молодняка тварин і приріст тварин на відгодівлі й нагулі ). Продукцію забою тварин ( м'ясо, сало, шкіру тощо ) , а також продукти первинної переробки натуральних продуктів тваринництва ( масло, сир, сметана тощо) не включаються до складу продукції тваринництва.

Статистика тваринництва визначає обсяги продуктів забою худоби і птиці, оскільки основне призначення м'ясного скотарства, свинарства, значною мірою вівчарства і птахівництва полягає у вирощуванні худоби й птиці для забою на м'ясо.

Слід мати на увазі й те, що частину худоби і птиці забивають на м'ясо безпосередньо в господарствах, і тому статистика промисловості не має даних про обсяг виробництва м'яса статистикою тваринництва дає змогу оцінити внесок кожного господарства у виробництво м'яса.

Розмір виробництва кожного виду продукції тваринництва в натуральному вираженні визначають окремо. Натуральні показники виробництва окремих продуктів тваринництва, як правило, не підсумовується.

Основними натуральними показниками обсягу виробництва продукції тваринництва, яку одержали в результаті нормальної життєдіяльності тварин, є валовий надій молока, валовий настриг вовни, валовий збір яєць. Валове виробництво цих продуктів залежить від кількості худоби і птиці та рівня їхньої продуктивності.

Дані про кількість і склад поголів'я сільськогосподарських тварин мають важливе значення для оцінки стану й розвитку тваринництва, характеристики процесу відтворення їх продуктивності, визначення розмірів окремих видів продукції тваринництва та його виробничого напряму.

У статистиці облік кількості тварин здійснюють диференційовано за видами, віком і статтю, господарським і виробничо-економічним призначенням, породами.

До основних видів сільськогосподарських тварин відносять велику рогату худобу, свиней, овець, кіз і коней, Окремо здійснюють облік птиці, кролів, хутрових звірів, бджіл, риб.

За віком всі види сільськогосподарських тварин поділяють на дві основні групи: дорослі тварини і молодняк. Дорослих тварин поділяють на основне стадо, кастровану продуктивну і робочу худобу, дорослі тварини на відгодівлі та нагулі.

За господарським використанням сільськогосподарських тварин поділяють на дві групи: продуктивних, які дають продукцію ( м'ясо, молоко, вовна та ін. ); робочу худобу, яку використовують як тяглову силу. До першої групи належать велика рогата худоба, свині, вівці й кози; до другої - коні, робочі воли, робочі буйволи, осли, верблюди тощо.

Для характеристики рівня виробництва продукції тваринництва статистика використовує абсолютні показники обсягу, а також відносні показники продуктивності тварин (вихід продукції з розрахунку на одну голову худоби і птиці) і виходу продукції з розрахунку на одиницю земельної площі.

Продуктивність тварин визначається діленням обсягу продукції в натуральному виразі на кількість тварин, від яких одержана ця продукція, або на кількість усіх тварин, призначених для одержання певного виду продукції.

Розрізняють показники індивідуальної продуктивності тварин і показники середньої продуктивності (у середньому по фермі, господарству, групі господарств, адміністративно-територіальних підрозділах, зонах, регіонах і т.п.). Продуктивність тварин залежить від породи і віку, від годівлі та догляду, від забезпеченості тварин приміщеннями і зоотехнічних заходів, від рівня механізації трудомістких процесів та інших умов вирощування й утримування.

Диференціація показників продуктивності тварин при цьому проводиться за такими ознаками:

За часовими ознаками: за рік, стійловий або пасовищний період, квартал, місяць, період вирощування або відгодівлі, день.

За видом продукції (молоко, м'ясо, вовна, яйця, тощо) і за способом її вираження - в натуральному (фізичному), умовно-натуральному або вартісному.

За показниками чисельності тварин: на початок року, середнє за рік або інший період, середньогрупове.

За ступенем охоплення сукупності тварин: індивідуальна продуктивність однієї тварини, середня продуктивність по групі тварин, підприємству, району, області, зоні, підзоні тощо.

Показники продукції молока і молочної продуктивності тварин

Одним з найважливіших показників продукції тваринництва є обсяг виробництва молока. Облік його ведеться за окремими видами (коров'яче, овече, козяче, кобиляче, буйволове та ін.) і в цілому в натуральному (фізичному) ваговому виразі.

Для характеристики обсягу виробництва молока використовують показники валового виробництва (надою) молока. У валове виробництво молока включається все фактично надоєне молоко від усіх корів молочного і м'ясного стада, ялових корів, корів на відгодівлі, та нагулі, розтелених телиць незалежно від того, чи було воно реалізоване або частина його Використана в господарстві для виробничих потреб (на випій телятам, поросятам, курчатам та іншим тваринам), а також втрати при зберіганні й транспортуванні. Молоко, випоєне телятам при їх підсисному вирощуванні, у валовий надій молока не включають, оскільки точне визначення його обсягу практично неможливе.

Якщо молоко обліковується у літрах, то для перерахунку в кілограми потрібно його обсяг помножити на коефіцієнт 1,03.

Молочна продуктивність корів характеризується такими показниками удійності корів: 1) надоєм молока з розрахунку на одну корову молочного стада; 2) надоєм на дійну корову; 3) надоєм на дійну корову за період лактації.

Основним показником молочної продуктивності є надій молока з розрахунку на одну корову молочного стада. Цей показник одержують діленням валового надою молока на середнє за досліджуваний період (день, місяць, рік) поголів'я корів молочного стада.

Для оцінки молочної продуктивності корів у господарстві визначають надій на дійну корову.

Розраховують його як відношення валового надою молока до середнього за досліджуваний період поголів'я дійних корів. До дійних корів відносяться корови, що дали приплід і доїлися у досліджуваному періоді Поголів'я дійних корів завжди менше поголів'я корів молочного стада. Пояснюється це тим, що корови перед отеленням протягом певного періоду (60 днів), який називається сухостійним періодом, не дояться.

Надій на дійну корову може бути розрахований двояко: 1) діленням валового надою молока на середньорічне поголів'я дійних корів і 2) діленням валового надою молока на середньогрупове поголів'я дійних корів. Середньорічну кількість дійних корів визначають діленням загальної кількості дійних корово-днів на календарну тривалість року (365 або 366 днів). Середньогрупову кількість дійних корів знаходять діленням загальної кількості дійних корово-днів на нормальну тривалість лактаційного періоду (805 днів).

Надій на середньогрупову дійну корову більш: правильно характеризує молочну продуктивність корів, бо при середній тривалості сухостійного періоду 60 днів і відсутності ялових корів частка дійних корів у загальному поголів'ї корів молочного стада становить 0,84 (305 : 365). Цей показник зменшується за наявності в стаді ялових корів і скороченні тривалості лактаційного періоду (менше 300 днів), а збільшується при подовженні лактації і підвищенні у стаді частки первісток, які не мали перед початком лактації сухостійного періоду.

Про наявність яловості в стаді можна судити по виходу телят на 100 корів (чим ближчий показник до 100, тим менша яловість).

Ступінь господарського використання корів для одержання молока характеризує показник питомої ваги дійних корів у стаді. Він може бути знайдений як відношення кормо-днів дійних корів до загальної кількості кормо-днів усіх корів за звітний період. Молочна продуктивність корів залежить від кількості та якості згодованих кормів, забезпеченості приміщеннями, породного складу і живої ваги корів, догляду за тваринами, а також наявності в стаді ялових корів, продуктивність яких значно нижча та ін.

Молочна продуктивність корів залежить також від їхнього віку (кількості отелення) і періоду лактації. Підвищення надоїв молока за лактацію найбільш часто спостерігається до 4-6 отелень, після чого продуктивність поступово знижується. Максимальний надій молока протягом лактації припадає на другий місяць, потім продуктивність корів знижується (на 7-8% щодо попереднього місяця). Великий вплив на рівень продуктивності корів мають біологічні фактори: порода, вік першого парування, жива вага та розвиток первісток, кратність доїння.

Для корів з кількома отеленнями має значення вік, тривалість сервіс-періоду (період від отелення до плідного осіменіння, як правило, 60-70 днів), сухостійний період (період від запуску корови до її отелення, оптимальним вважається період від 45 до 60 днів). Яловість корів негативно впливає на їхню продуктивність і призводить до зниження темпів відтворення стада.

Основним показником, який характеризує рівень виробництва молока і розвиток молочного скотарства, є вихід молока з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь. Величина цього показника безпосередньо залежить від двох факторів:

Виробництво молока на 100 га сільськогосподарських угідь = Надій га одну корову * Щільність корів

Основним показником, що характеризує якість молока, є його жирність. Під показником жирності розуміють кількість жиру, що міститься в 100 грамах молока. Середні значення жирності молока залежно від порід корів коливаються від 3,2 до 6,5%.

Середня жирність молока визначається за формулою середньої арифметичної зваженої:

де х - жирність молока; f-- кількість надоєного молока.

Жирність молока залежить від тих самих факторів, що й молочна продуктивність корів.

Вміст жиру в молоці залежить від породи, віку тварин, кормового раціону, місяця лактації, умов утримання і т.д. Утворенню жиру молока сприяють корми з достатньою кількістю білка, жиру, мінеральних речовин і вітамінів. Основним джерелом утворення молочного жиру є корми з легкозасвоюваними вуглеводами - цукром і крохмалем.

Показники щільності худоби.

Поряд з абсолютними показниками чисельності сільськогосподарських тварин для усесторонньої характеристики стану і розвитку тваринництва статистика широко використовує відносні показники, серед яких важливе-місце належить показникам щільності худоби.

Для характеристики інтенсивності розвитку і ступеня використання земельної площі важливе значення має аналіз співвідношення між чисельністю тварин і розміром земельних угідь. Це співвідношення характеризується за допомогою показника щільності тварин, який розраховують діленням чисельності тварин певного виду на площу відповідних земельних угідь і множенням одержаного результату на 100.

За основну базу порівняння звичайно приймається площа сільськогосподарських угідь. З розрахунку на 100 га цих угідь визначають чисельність усіх тварин і птиці (в умовних головах).

Статистика визначає щільність великої рогатої худоби, овець, кіз, коней з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, свиней - на 100 га ріллі, а птиці - на 100 га посіву зернових культур.

Показники продукції вирощування тварин, виробництва м'яса і м'ясної продуктивності тварин

До продукції вирощування тварин відносять живу вагу одержаного приплоду, приріст живої ваги вирощуваного молодняку і дорослих тварин на відгодівлі й нагулі. Продукція вирощування тварин може бути визначена в цілому по стаду з урахуванням і без урахування зміни живої ваги тварин основного стада. Масу палого та загиблого молодняку і тварин на відгодівлі, що являють собою втрати виробництва, з продукції вирощування виключають.

У готову продукцію вирощуванні тварин включають тварин реалізованих за межі господарства для забою і подальшого вирощування, забитих у господарстві, та молодняк, переведений в основне стадо.

Продукція вирощування тварин визначається окремо за основними видами сільськогосподарських тварин (великій рогатій худобі, свинях, вівцях і козах та разом за всіма видами птиці) і в цілому по галузі за певний період (місяць, квартал, рік) у розрізі окремих категорій господарств і адміністративно-територіальних утворень.

Продукція вирощування худоби і птиці призначається для простого та розширеного відтворення основного стада продуктивної і робочої худоби і для реалізації на забій. її розмір виражається у збільшенні живої ваги худоби і птиці в результаті виробничого процесу в тваринництві.

Вагу і приріст тварин визначають шляхом зважування їх при народжуванні, переведенні з однієї групи в іншу, постановці на відгодівлю і знятті з неї, переведення в основне стадо і реалізації.

При підрахунку продукції вирощування жива вага приплоду обліковується на основі даних актів на оприбуткування приплоду тварин. У практиці розрахунку обсягів продукції вирощування тварин використовується два різних способи залежно від наявної вихідної інформації та організації обліку в різних категоріях господарств: способом прямого обліку і розрахунковим способами. Спосіб прямого обліку полягає в тому, що в господарствах продукцію вирощування тварин визначають шляхом зважування живої ваги одержаного приросту і безпосереднього визначення приросту живої ваги тварин на відгодівлі і нагулі як різницю живої ваги на кінець і початок періоду вирощування на відгодівлі тварин.

Розрахунковим способом продукція вирощування тварин визначається на основі обороту стада, складеного в живій вазі. Для цього до живої ваги молодняку і тварин на відгодівлі на кінець періоду додають живу вагу молодняку і відгодованих тварин, реалізованих за межі господарства, переведених в основне стадо і забитих у господарстві, і віднімають живу вагу молодняку на відгодівлі на початок періоду, а також живу вагу купленого молодняку і молодняку, що надійшов зі сторони, і тварин для відгодівлі, оскільки ця продукція вироблена і облікована в інших підприємствах.

Важливими відносними показниками, що характеризують інтенсивність вирощування і відгодівлі худоби, є: середньодобовий приріст живої ваги; реалізація на забій з розрахунку на голову худоби, що була в наявності на початок року; вихід продукції вирощування худоби у відсотках до величини м'ясного потенціалу на початок року; середня жива вага однієї голови худоби в момент переведення в основне стадо або реалізації; вгодованість худоби та ін.

Обсяг виробництва м'яса визначають у живій і забійній вазі. Під живою вагою розуміють вагу живих тварин, яка визначається зважуванням або промірюванням. Під забійною вагою розуміють вагу туші забитих тварин без ваги голови, шкіри, нутрощів, нижньої частини ніг та інших побічних продуктів. Забійну вагу визначають як з урахуванням харчових субпродуктів, так і без них. Відношення забійної вага тварин до живої залежить від ваду тварин, породи та вгодованості. У середньому це співвідношення з урахуванням харчових субпродуктів становить: по великій рогатій худобі 60%, по свинях ~ 77% , по вівцях і козах - 49%, а без субпродуктів - Відповідно 50, 66 і 42%. забійна вага всіх видів птиці по відношенню до живої становить близько 80%.

Основним показником, що характеризує інтенсивність вирощування і відгодівлі тварин за той чи інший період, є середньодобовий приріст живої ваги» Показник середньодобового приросту визначається як відношення валового приросту тварин до кількості кормо-днів за відповідний період вирощування або відгодівлі тварин. Поряд з показником середньодобового приросту часто для аналізу м'ясної продуктивності використовується показник приросту живої ваги на середньорічну голову тієї чи іншої вікової групи тварин. Одним з важливих показників м'ясної продуктивності худоби є виробництво м'ясної продукції з розрахунку на одну матку на початок року. Якість забійного контингенту характеризується його вгодованістю. Кількісна характеристика вгодованості тварин визначається відношенням забійної ваги до живої.

Держстандартом встановлені перша і друга категорія вгодованості тварин.

Показники виробництва продукції тваринництва на 100 га земельних угідь.

У статистиці тваринництва важливе значення мають показники виробництва продукції з розрахунку на одиницю земельної площі та душу населення. Ці показники характеризують рівень виробництва продукції тваринництва, ступінь використання земельних угідь, динаміку виробництва тваринницької продукції. Зіставлення виходу продукції тваринництва із земельними угіддями пояснюється тим, що базою розвитку тваринництва є рослинництво і виробництво кормів.

Серед натуральних показників найбільше застосовуються такі: 1) виробництво молока на 100 га сільськогосподарських угідь; 2) виробництво продукції вирощування худоби в живій або забійній вазі на 100 га земельних угідь (сільськогосподарських угідь, ріллі тощо); 3) виробництво товарної продукції різних видів на 100 га земельних угідь; 4) виробництво яєць і м'яса птиці на 100 га посіву зернових культур та ін.

У статистичній практиці для деяких видів худоби використовується специфічна база розрахунку виходу продукції. Так, для свиней - це рілля, для птиці - посівна площа зернових культур. Така диференціація пояснюється різною роллю тих або інших видів земельних угідь у виробництві відповідного виду продукції. При аналізі виходу продукції тваринництва у вартісному виразі на 100 га сільськогосподарських угідь важливе значення має вибір цін на всі види тваринницької продукції. В якості таких цін звичайно беруть або фактичні ціни реалізації або порівнянні.

Показники обороту стада і відтворення тварин

Цей рух худоби відбувається у двох протилежних напрямах: І надходження худоби (одержання приплоду, купівля та ін.) і вибуття худоби по різних каналах (реалізація на сторону, продаж на ринку, забій у господарстві та ін.). Наявність худоби на початок року - вихідний пункт цього руху, наявність худоби на кінець року -- його результат.

Рух тварин одержав назву обороту стада. Оборот стада (баланс тварин) являє собою систему показників, що характеризують зміну чисельності та складу поголів'я тварин за певний період часу (як правило, за рік).

Оборот стає а відображається в балансовій таблиці, яка називається таблицею обороту стада. В цій таблиці наводяться дані про наявність тварин на початок досліджуваного періоду, надходження (приплід, перевід з інших груп, купівля та ін.), вибуття (продаж по різних каналах, забій у господарстві та ін.), наявність на кінець періоду (див. табл. 7.8).

Оборот стада побудований так, що всі його статті взаємно контролюються. При правильній побудові обороту завжди повинна дотримуватись така рівність:

Н1 + П = В + Н2 або Нх + П - В = Н2,

де Н1 і Н2- наявність тварин на початок і кінець періоду; П і В - прибуття і вибуття тварин за період.

Розрізняють планові та звітні обороти стада. На основі даних обороту стада визначається обсяг продукції вирощування худоби і виробництва м'яса. Основними показниками, що характеризують відтворення тварин, є: осіменіння (парування) маток, розплід і одержання приплоду, забезпеченість стада ремонтним молодняком, вибракування худоби для забою на м'ясо, збереження поголів'я, загибель тварин та ін.

Система показників зоотехнічних заходів

Серед комплексу зоотехнічних заходів найважливішим є рівень і якість годівлі тварин. Стан племінної роботи у тваринництві оцінюється такими показниками: породним складом поголів'я і рівнем його чистопородності, класності; кількістю і питомою вагою породної худоби за видами, якістю самців-плідників і маточного поголів'я; продуктивною якістю сільськогосподарських тварин і птиці; чисельністю тварин записаних у Державній племінній книзі та ін.

Показники умов утримання тварин і догляду за ними характеризують тривалість стійлового і пасовищного періодів у різних природно-кліматичних зонах країни, системи і способи утримання тварин (боксове, кліткове, прив'язне, безприв'язне і т.д.), забезпеченість приміщеннями, у тому числі типовими, організацію годівлі, напування, доїння та інші виробничі процеси.

Розділ ІІ. Статистична оцінка варіації та аналіз форми розподілу

2.1 Характеристика центру розподілу

Рядом розподілу називають розподіл одиниць сукупності по групах за величиною варіюючої ознаки. Такі ряди складаються з двох елементів: переліку груп і кількості одиниць, що входять у кожну групу. Вони характеризують склад сукупності за розміром досліджуваної ознаки.

Ряди розподілу можна утворити за якісною ( атрибутивною) або кількісною ознакою. Відповідно до цього розрізняють два види рядів - атрибутивні і варіаційні. Прикладом атрибутивного ряду може бути розподіл організаційних формувань за типами, які виникли в умовах розвитку багатоукладної економіки і ринкових відносин в Україні.

Варіаційні ряди розподілу складаються з двох елементів -- варіантів і частот. Варіантами називаються окремі значення групувальної ознаки. Частоти -- це числа, що показують, скільки разів зустрічаються ті або інші варіанти в ряду розподілу.

Для графічного зображення інтервальних варіаційних рядів частіше використовують гістограми. Порядок побудови цього виду графіків такий: на осі абсцис відкладають інтервали значень варіанти. Вони ж є основами прямокутників, висота яких (ордината) пропорційна частоті (частоті) інтервалів.

Найважливішою характеристикою рядів розподілу є середні величини, які використовуються у статистиці для вивчення закономірностей розвитку явищ у масових сукупностях.

Середня величина - це узагальнюючий кількісний показник, що характеризує типові варіюючих ознак якісно однорідних сукупностей.

Вимоги при обчисленні середньої величини:

Ш Ознака за якою обчислюють середню має бути істотною;

Ш Середню обчислюють лише для якісно - однорідних сукупностей;

Ш Розрахунок середньої величини має ґрунтуватись на обсязі усіх одиниць даного типу, або в досить великій кількості об'єктів, щоб випадкові коливання взаємно зрівноважували один одного і проявлялась певна закономірність, типові і характерні розміри досліджуваних явищ;

Ш Слід зберігати незмінний загальний обсяг ознаки в дослідженні сукупності в разі зміна індивідуальних його значень середніми значеннями.

Розрізняють структурні та об'ємні середні.

Структурні:

Мода і медіана - це особливий вид середніх величин. На відміну від середньої арифметичної, що є величиною абстрактною, ці характеристики центру розподілу статистичної сукупності завжди збігаються з певними варіантами. Крім того на їх величину не впливають значення варіант не характерних для даної сукупності, скажімо надмірно малі, чи надмірно великі. При обчисленні середньої арифметичної до уваги беруться всі без винятку варіанти. Саме через це мода і медіана в окремих випадках мають свої переваги перед середньою арифметичною і використовуються при вирішенні деяких конкретних завдань.

Мода:

Мода - означення ознаки, яке найчастіше зустрічається в сукупності, де

- нижня межа модального інтервалу;

і - величина інтервалу;

- частота модального інтервалу;

- відповідна частота, що йде після і попереду модального.

Медіана - це варіанта, що припадає на середину інтервального варіаційного ряду.

Медіана:

, де

- мінімальна межа;

- накопичувальна частота, що йде попереду медіального інтервалу;

- частота медіального інтервалу;

Медіальним буде той інтервал сума накопичувальних частот якого перша перевищує половину сукупності.

Модальним буде той інтервал у якого найбільша частота.

Об'ємні:

· середнє арифметичне;

· середнє гармонійне;

· середнє квадратичне;

· середнє геометричне;

Їх поділяють на прості і зважені.

Прості використовують для не згрупованих даних, а зважені для згрупованих.

Таблиця 1

Проста

Зважена

Арифметична

Гармонійна

Квадратична

Геометрична

Спосіб моментів або відрахування від умовного нуля використовують для спрощення обчислення середніх у випадках, коли значення варіюючих ознак є досить громіздкими.

,де - умовний 0

Середні величини, як показники центральної тенденції характеризують варіаційний ряд одним числом не враховуючи варіацію ознаки. Хоч вона має місце.

Математичні властивості середньої арифметичної

§ Якщо всі значення варіюючої ознаки зменшити або збільшити на А число разів. То середня арифметична збільшиться чи зменшиться на А число разів;

§ Якщо всі значення частот збільшити чи зменшити в це число разів, то середнє арифметичне при цьому не зміниться;

§ Якщо всі значення варіюючої ознаки збільшити чи зменшити в k число разів, то середня арифметичне відповідно зміниться в k число разів.

§ Алгебраїчна сума відхилень всіх значень варіюючої ознаки щодо величини середньої завжди дорівнює 0.

Користуючись вихідними даними зробимо ряд розподілу для наших вихідних даних:

1. Інтервальний ряд розподілу господарств за надоєм на корову:

Хmin=11,86 ц , Хmax=35,04 ц

i =,

Таблиця 2. Інтервальний варіаційний ряд розподілу за надоєм на корову

№ п/п

Надій на корову, ц

Середина інтервалу,x

Кількість респондентів,f

Частота

1

11,86 - 16,496

14,18

1

1

2

16,496- 21,132

18,81

0

1

3

21,132 - 25,768

23,45

7

8

4

25,768 - 30,404

28,09

14

22

5

30,404 - 35,04

32,72

3

25

Разом

117,25

25

----

2. Інтервальний ряд розподілу господарств за витратами кормів на виробництво 1 ц молока, ц к. од.

X1min=1,30 ц к.од. X2max=2,31 ц к. од.

i =

Таблиця 3. Варіаційний ряд розподілу за витратами кормів на виробництво 1ц молока

№ п/п

Витрати кормів на виробництво 1 ц молока, ц к. од.

Середина інтервалу,x

Кількість господарств,f

Частість,%

1

1,30 - 1,502

1,401

6

6

2

1,502- 1,704

1,603

12

18

3

1,704- 1,906

1,805

3

21

4

1,906- 2,108

2,007

3

24

5

2,108 - 2,31

2,209

1

25

Разом

9,025

25

------

3.Інтервальний ряд розподілу господарств за виходом приплоду на 100 корів.

X2min=72гол , X2max=90гол

i =

Таблиця 4. Інтервальний варіаційний ряд розподілу за виходом приплоду на 100 корів

№ п/п

Вихід приплоду на 100 корів, гол

Середина інтервалу,x

Кількість господарств,f

Частість,%

1

71 - 74,8

72,9

2

2

2

74,8-78,6

76,7

2

4

3

78,6 - 82,4

80,5

8

12

4

82,4-86,2

84,3

8

20

5

86,2- 90

88,1

5

25

Разом

402,5

25

-----

Вихідні розрахункові дані для обчислення середньої арифметичної зваженої звичайним способом по надою корів (Y)

Таблиця 5.

Групи за надоєм на корову

Кількість областей, n

Розрахункові величини

Середина інтервалу,x

11,86 - 16,496

1

14,18

14,18

16,496- 21,132

0

18,81

0

21,132 - 25,768

7

23,45

164,15

25,768 - 30,404

14

28,09

393,26

30,404 - 35,04

3

32,72

98,16

Разом

25

X

669,75

Таблиця 6.

Вихідні розрахункові дані для обчислення середньої арифметичної зваженої звичайним способом по витратах кормів ( )

Групи за витратами кормів

Кількість областей

Розрахункові величини

Середина інтервалу

11,86 - 16,496

1

14,18

8,406

16,496- 21,132

0

18,81

19,236

21,132- 25,768

7

23,45

5,415

25,768- 30,404

14

28,09

6,021

30,404 - 35,04

3

32,72

2,209

Разом

25

X

41,287

( ц. корм.од.)

Таблиця 7.

Вихідні розрахункові дані для обчислення середньої арифметичної зваженої звичайним способом по виході приплоду на 100 корів ().

Групи по виходу приплоду на 100 корів

Кількість областей

Розрахункові величини

Середина інтервалу

72 - 75,6

2

73,8

147,6

75,6-79,2

4

77,4

309,6

79,2 - 82,8

6

81

486

82,8-86,4

9

84,6

761,4

86,4- 90

4

88,2

352,8

Разом

25

X

2057,4

=82,296

Таблиця 8. Вихідні та розрахункові дані для обчислення арифметичної зваженої способом моментів по надою на корову:

№ п/п

Надій на корову, ц

Середина інтервалу,x

Кількість господарств,n

X*n

x-x0 x0=23,45

(x-x0)/i

((x-x0)/i)*f

1

11,86 - 16,496

14,18

1

14,18

-9,27

-2,000

-1,9996

2

16,496- 21,132

18,81

0

0

-4,64

-1,001

0,0000

3

21,132 - 25,768

23,45

7

164,15

0

0,000

0,0000

4

25,768 - 30,404

28,09

14

393,26

4,64

1,001

14,0121

5

30,404 - 35,04

32,72

3

98,16

9,27

2,000

5,9987

Разом

-

25

-

-

-

18,0112

Підставимо результати обчислень у формулу і обчислимо середню арифметичну способом моментів по надою на корову:

Перевірка математичних властивостей середньої арифметичної для варіаційного інтервального ряду розподілу за результативною ознакою:

Таблиця 9

Надій на корову, ц

Середина інтервалу,x

Кількість господарств,n

X*n

(х+а)n

X*n/c

X*K*n

(x-)*n

11,86 - 16,496

14,18

1

14,18

16,18

4,73

56,72

-12,61

16,496- 21,132

18,81

0

0

0,00

0,00

0,00

0,00

21,132- 25,768

23,45

7

164,15

178,15

54,72

656,60

-23,38

25,768- 30,404

28,09

14

393,26

421,26

131,09

1573,04

18,20

30,404 - 35,04

32,72

3

98,16

104,16

32,72

392,64

17,79

Разом

117,25

-25

669,75

-719,75

223,25

2679,00

0,00?

1) Якщо всі значення варіант збільшити (зменшити) на одну і ту ж саму величину, то середня арифметична, обчислена з нових варіант збільшиться (зменшиться) на цю ж величину.

a=2;

=719,75/25=28,79;

2) Якщо всі значення варіант збільшити (зменшити) в певну кількість разів, то середня збільшитьсь (зменшиться) в стільки ж разів

с=3;

=223,25/258=8,93;

3) Якщо всі частоти збільшити (зменшити) на будь-яке число, то середня арифметична не зміниться

k=4;

=2679,00|/25=107,16;

4) Сума відхилень окремих значень ознаки від середньої дорівнює нулю.

?(x-)*n=0.

Таблиця 10. Вихідні та розрахункові дані для обчислення арифметичної зваженої способом моментів по витратах кормів на ви-во 1ц молока

№ п/п

Витрати кормів на ви-во 1ц молока, ц к. од.

Середина інтервалу,x

Кількість господарств,f

xf

x-x0

(x-x0)/i

((x-x0)/i)f

1

1,30 - 1,502

1,401

6

8,406

-0,404

-2

-12

2

1,502- 1,704

1,603

12

19,236

-0,202

-1

-12

3

1,704- 1,906

1,805

3

5,415

0

0

0

4

1,906- 2,108

2,007

3

6,021

0,202

1

3

5

2,108 - 2,31

2,209

1

2,209

0,404

2

2

Разом

-

25

41,287

xxxx

xxxx

-19

Підставимо результати обчислень у формулу і обчислимо середню арифметичну способом моментів для витрат кормів:

Таблиця 11. Вихідні та розрахункові дані для обчислення арифметичної зваженої способом моментів по виходу приплоду на 100 корів

№ п/п

Вихід приплоду на 100 корів, гол

Середина інтервалу,x

Кількість господарств,f

xf

x-x0

(x-x0)/i

((x-x0)/i)f

1

72 - 75,6

73,8

2

147,6

-6,8

-1,7895

-3,5789

2

75,6-79,2

77,4

4

309,6

-3,2

-0,8421

-3,3684

3

79,2 - 82,8

81

6

486

0,4

0,1053

0,6316

4

82,8-86,4

84,6

9

761,4

4

1,0526

9,4737

5

86,4- 90

88,2

4

352,8

7,6

2,0000

8,0000

Разом

-

25

2057,4

-

-

11,1579

Підставимо результати обчислень у формулу і обчислимо середню арифметичну способом моментів для приполу на 100 корів:

Розрахуємо моду для наших показників:

Для надою на корову:

Для витрат кормів:

Для приплоду на 100 корів:

Розрахуємо медіану для наших показників:

Для собівартості зерна:

Для витрат кормів:

Для виходу приплоду на 100 корів:

Розрахуємо квартилі для наших показників:

Для надою на корову:

Для витрат кормів на виробництво 1ц молока:

Для виходу приплоду на 100 корів:

2.4 Варіація ознак та показники їх вимірювання

Варіація - це зміна розміру ознаки у статистичній сукупності. Прикладом варіації може бути зміна розміру урожайності сільськогосподарських культур в окремих господарствах району, області, коливання рівня продуктивності тварин на фермі, коливання розміру заробітної плати у працівників підприємства тощо. Варіація є результатом дії на одиниці сукупності природних, кліматичних, економічних, соціальних та інших факторів, а також індивідуальних особливостей окремих одиниць.

Для характеристики варіації використовують такі показники: розмах варіації, середнє лінійне відхилення, дисперсію, середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації тощо.

Розмах варіації - це різниця між найбільшим і найменшим значенням варіюючої ознаки, вона дає уявлення лише про межі коливання ознаки, оскільки він ураховує тільки два крайніх значення і не враховує відхилень усіх варіантів:

Середнє лінійне відхилення становить середню з абсолютних відхилень усіх варіантів від середнього значення варіюючої ознаки. Його визначають:

Дисперсією називають середній квадрат відхилення всіх значень ознаки від її середньої величини. Її обчислюють за таким формулами:

Середнє квадратичне відхилення обчислюють добуванням квадратичного кореня з дисперсії:

Для того щоб порівняти сукупності з різним рівнем середнього значення ознаки і середнього квадратичного відхилення, визначають коефіцієнт варіації, який становить відношення середнього квадратичного відхилення до середнього значення ознаки:

V=

Розрахунки показників варіації:

Таблиця 12.

Розрахунок зважених показників варіації за середнім надоєм корів

№ групи

Кількість регіонів,n

Середина інтервалу,х

хn

()*n

11,86-16,496

1

14,18

14,18

12,61

201,07

201,0724

16,496-21,132

0

18,81

0

0,00

353,82

0

21,132- 25,768

7

23,45

164,15

23,38

549,90

3849,318

25,768- 30,404

14

28,09

393,26

18,20

789,05

11046,67

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены