Заплавні ліси лівобережної України та наукові основи господарювання в них

Проведення головних рубок у віці 51-60 років (до одержання результатів наших досліджень цей вік становив 61-70 років) буде сприяти успішному формуванню природних вільхових насаджень, максимальному отриманню цінної для народного господарства деревини.

ДИНАМІКА РОСТУ, ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ВИРОЩУВАННЯ ШТУЧНИХ НАСАДЖЕНЬ В ЗАПЛАВАХ РІК

Покращити сучасний стан заплавних лісів, підвищити продуктивність, цінність, а також посилити їх багатогранні екологічні функції неможливо без широкого застосування лісокультурних методів господарювання.

У заплавах рік створюються найкращі умови для успішного вирощування швидкоростучих порід, особливо таких як тополя, а також верба і вільха.

Вивчена динаміка продуктивності різних за складом, способами і технологіями створення штучних насаджень, що зростають в заплавах рік Дніпра, Десни, Сейму, Псла, Сів.Дінця, Дністра та їх приток. Встановлено, що в оптимальних умовах зростання культури тополь білої, канадської, чорної та різних гібридних їх видів, а також верби білої та вільхи чорної, в яких проводились необхідні агротехнічні та лісівничі догляди, відрізняються здатністю накопичувати велику кількість деревини за відносно короткий проміжок часу. Так, в заплаві пониззя Псла (Комсомольське л-во) зростають осокореві насадження, запас яких сягає до 600 м³/га. Проте загальний стан насаджень на значних площах є незадовільний, а їх запаси - недостатньо високі.

Проаналізовані причини низької продуктивності тополевих культур. Ці насадження в минулі роки часто створювались у відносно бідних і недостатньо зволожених грунтах (в В₁,В₂,С₁), схеми садіння (2х0,7, 2х1, 3х0,5, 3х0,7 (м)) і змішування порід (тополя з дубом) не враховували біологічні особливості тополі. Агротехнічні і лісівничі догляди в культурах проводились не своєчасно.

Недостатньо високими запасами характеризуються також культури верби білої, найбільші площі яких сконцентровані в заплаві пониззя Дніпра. Рубки догляду, санітарні рубки і рубки головного користування в них проводяться не своєчасно. В основному тут домінують культури верби віком 50-60 років, запас яких рідко перевищує 250 м³/га.

Значно кращим станом відрізняються культури вільхи чорної, які зростають як в притерасній, так і в прирусловій заплаві у складі лісових смуг (Конотопський ДЛГ, заплава Сейму). Ці деревостани формуються тут переважно за Іа і вище бонітетами.

У прирусловій заплаві багатьох рік високі запаси деревини мають культури сосни звичайної. Порівняльний аналіз показав, що такі насадження до віку 30 років ростуть навіть інтенсивніше, ніж повні штучні деревостани сосни Іа бонітету Київського Полісся.

Культури дуба в заплавах рік найвищої продуктивності досягають в лісостеповій зоні. На родючих заплавних грунтах в умовах нетривалого затоплення тут зростають деревостани переважно І бонітету. В заплавах рік Полісся продуктивність дубових насаджень є дещо нижчою, а в заплавах рік Степу - ще нижчою. Культури дуба, що створені посівом жолудів, ростуть інтенсивніше, ніж культури дуба, створені садінням. Тому на значно більших площах необхідно створювати культури шляхом посіву жолудів.

Ріст чистих штучних насаджень дуба в заплавах рік Лівобережної України оцінено за трьома рівнями продуктивності. Нами розроблені моделі динаміки таксаційних показників регулярно зріджуваних штучних дубняків різних рівнів продуктивності (табл. 5), які доцільно використовувати при визначенні оптимальних режимів вирощування насаджень у відповідних типах умов місцезростання.

Своєрідність росту культур дуба в заплавах рік зумовлює необхідність використання в процесі лісооблікових і лісотаксаційних робіт складених нами таблиць видових чисел та об'ємів стовбурів дуба.

За результатами власних досліджень і узагальнення наявних матеріалів в роботі обгрунтовані оптимальні варіанти та технології створення культур різних порід в заплавах рік.

Визначено асортимент деревних порід, який рекомендується використовувати для штучного лісовідновлення та захисного лісорозведення в заплавах рік, при цьому вказані едатопи та запропоновані їх варіанти, в яких насадження цих порід найбільш доцільно створювати (диференційовано за природними зонами). Цей асортимент нараховує 102 деревні і чагарникові породи.

Результати довготривалих (більше 20 років) спостережень на стаціонарних дослідних об'єктах з підбору порід у заплаві Десни свідчать, що окрім традиційних порід при створенні культур можна успішно також використовувати породи-інтродуценти, зокрема такі як горіхи чорний, маньчжурський, Зібольда, сірий, клен сріблястий, тую західну, модрину сибірську, бархат амурський, ялицю звичайну та ін. Особливо вражають високими таксаційними показниками горіхи, що в умовах Полісся успішно переносять затоплення до 20 днів, а в окремі роки - до 40 днів, а також клен сріблястий, який характеризується дуже інтенсивним ростом навіть на ділянках з тривалим затопленням (до 60-70 днів).

Для зменшення лісодефіциту та збільшення обсягів лісокористування в Україні в заплавах рік доцільно створювати самостійні господарства швидкоростучих порід, основна мета яких - задовольняти потреби в сировині місцевих деревопереробних комплексів. Основною породою при цьому повинні стати тополі найбільш цінних перспективних гібридів. Важливе місце в таких господарствах займуть також вільха чорна та різні види верб. У бідніших умовах місцезростання доцільно використовувати сосну звичайну та модрину, створюючи плантації цих порід зі скороченим оборотом рубки.

Чільне місце при створенні лісосировинних баз в заплавах посядуть також горіхи, клен сріблястий та інші породи.

Широке використання запропонованих порід при організації лісосировинних баз дасть змогу максимально ефективно використовувати лісорослинний потенціал заплавних ландшафтів.

За допомогою лісокультурних методів можна успішно переформовувати ослаблені порослеві дубові насадження (що зростають у заплавах рік на значних площах) у високопродуктивні насіннєві деревостани.

Для визначення оптимальних способів та технологій переформування таких насаджень було закладено серію різних активних дослідів, що передбачали проведення експериментальних рубок та створення дослідних культур (у т.ч. крупномірним садивним матеріалом дуба). В результаті запропоновано новий спосіб переформування, який передбачає рубку великовікових ослаблених дубняків смугами шириною 25 м з наступним створенням культур дуба та його супутників. Можуть також використовуватись і інші способи (у залежності від структури насадження та характеру розміщення по площі ослаблених дерев), зокрема створення культур дуба у штучно утворених вікнах після вибіркової санітарної рубки.

В роботі детально проаналізовані технологічні аспекти цих способів, а також їх переваги та недоліки. Застосування запропонованих способів та технологій переформування ослаблених низькоповнотних пристигаючих, стиглих і перестійних дубняках, дозволить не тільки отримувати цінну для народного господарства дубову деревину, а й, що є найголовнішим, перевести порослеві насадження у насіннєві і значно підвищити поліфункціональну роль заплавних біоценозів.

СТРАТЕГІЯ ЛІСІВНИЧИХ ЗАХОДІВ У ЗАПЛАВАХ РІК

Однією з нагальних лісівничих проблем, розв'язання якої необхідно передбачити в найближчі десятиріччя є ведення господарства в заплавних лісах з врахування типів та ієрархічної супідрядності водозборів рік. Елементарний водозбір повинен стати первинною територіальною одиницею, в рамках якого необхідна організація лісокористування (Ткач, 1999).

В роботі наводяться етапи переведення господарювання на водозбірний рівень та розкривається їх зміст.

Системи лісогосподарювання в заплавах рік повинні бути узгодженими як з системами лісогосподарювання на інших ланках водозборів, так і з загальнодержавною стратегією природокористування. В заплавах з різною лісистістю, а також залежно від загального рівня лісистості водозборів ці системи можуть істотно відрізнятись.

Виходячи з мінімально необхідної лісистості заплав (15%) та стратегії лісогосподарювання, доцільно виділяти аграрні заплавні ландшафти - з лісистістю до 15%, лісоаграрні - 15-40%%, лісові - вище 40%, в межах яких повинні формуватись взаємопогоджені між собою певні системи цільових захисних смуг та цільових масивних лісових насаджень. При цьому визначальними є такі системи масивних лісових насаджень:

1) рекреаційно-середовищнозахисні,

2) експлуатаційно-рекреаційно-середовищнозахисні,

3) рекреаційно-середовищнозахисно-експлуатаційні.

Кожна із систем включає 4 типи цільових насаджень:

1) заповідно-генетичні;

2) рекреаційні;

3) середовищнозахисні;

4) експлуатаційні.

В роботі наводиться характеристика цільових насаджень та систем масивних насаджень. Так, у рекреаційно-середовищнозахисній системі насаджень найбільшою буде частка середовищнозахисних та рекреаційних цільових насаджень, а експлуатаційні цільові насадження домінуватимуть на невеликих площах. Ця система насаджень буде визначальною в аграрних заплавних ландшафтах незалежно від середньої лісистості всього водозбору, а також в лісоаграрних заплавних ландшафтах, що належать до водозборів з низькою лісистістю.

Головною метою лісового господарства є створення на річкових водозборах, в т.ч. в їх заплавах, оптимальної лісистості та структури лісових насаджень з високою продуктивністю та середовищетвірною ефективністю.

При цьому ведення господарства необхідно поступово переводити на неформальну програмно-цільову основу, при якій режим вирощування деревостанів регламентуватиметься нормативами допустимого варіювання кількості дерев, середніх діаметрів порід та складу насаджень до і після рубки. З метою призупинення спрощення популяційної структури та збіднення генофонду стратегія господарювання повинна передбачати проведення хоча б на невеликих площах вибіркових та поступових систем головних рубок, а також комбінованих рубок.

У найближчі одне-два десятиріччя зросте роль лісовідновних рубок, широкого застосування повинні набути запропоновані технології переформування ослаблених деревостанів.

Назріла гостра необхідність в розробці довгострокової галузевої програми щодо збалансованого та сталого лісокористування в заплавах рік, яка передбачала б поетапне переведення частини порослевих насаджень в насінні, вирівнювання вікової структури держлісфонду, підвищення запасу стиглих насаджень, освоєння реконструктивного фонду, особливо в сильно порушених умовах.

Підвищенню ефективності господарювання сприятиме прийняття запропонованих віків стиглості та віків рубок головного користування, а також впровадження розроблених нами рекомендацій щодо господарювання в заплавних лісах.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Формування заплавних ландшафтів тісно пов'язано з русловими та алювіальними процесами. Ці процеси обумовлюють велику типологічну різноманітність і специфічність лісорослинних умов і суттєво впливають на динаміку росту заплавних лісових біоценозів. Проте лісогосподарські заходи в заплавних насадженнях проводяться без врахування їх природних особливостей, сучасного стану та антропогенної трансформації і не погоджуються з іншими системами господарювання, що здійснюються як в межах заплавної частини водозбору, так і загалом на всьому водозборі.

2. Водоохоронно-захисні функції заплавних лісів посилюються з просуванням з Півночі на Південь України. Мінімально необхідна лісистість безлісних ділянок заплав становить 15-20%. Розраховані нами показники оптимальної лісистості заплавних ландшафтів найбільш крупних водозборів рік Лівобережної України необхідно брати до уваги при розробці довгострокових державних програм щодо збільшення лісистості України до оптимального рівня, а також в процесі природокористування в різних регіонах України.

3. Заплавні лісові біоценози суттєво загальмовують процеси меандрування річок та руйнування їх берегів, позитивно впливають і на сусідні безлісні ділянки заплав.

Отримані нормативи впливу лісових фітоценозів на морфометрію звивин рік рекомендується враховувати як в процесі захисного лісорозведення в заплавних ландшафтах, так і при моделюванні руслових процесів, розробці прогнозних сценаріїв деформації русел, в гідротехнічних розрахунках тощо.

4. Стратегія захисного лісорозведення в заплавних ландшафтах повинна передбачати створення системи захисних лісових смуг в першу чергу на лівих берегах рік. При цьому заліснення слід проводити у всьому поясі меандрування рік. Ширина берегозахисних лісових смуг повинна відповідати ширині поясу меандрування рік.

5. Прогресуючі процеси урбанізації водозборів рік обумовлюють посилення рекреаційного використання заплавних лісів.

Для їх збереження необхідно враховувати допустимі норми навантаження на ліси та організовувати лісокористування в заплавах рік відповідно із запропонованими нами науковими рекомендаціями щодо посилення рекреаційних функцій насаджень.

6. Зарегулювання річкового стоку, яке зростає з Півночі на Південь, призвело до повсюдного скорочення тривалості затоплення. В останні десятиріччя заплави рік лісостепової і особливо степової зони затоплюються рідко. Це зумовлює зменшення вологості верхнього шару грунту в першій половині вегетаційного періоду, коли відбувається найбільш інтенсивний ріст насадження.

Виявлені нами кількісні взаємозв'язки між рівнями річки, тривалістю затоплення заплав, рівнями грунтових вод, запасами вологи в грунті, відносною вологістю грунту, гідрохімічними показниками грунтів в різних природних зонах необхідно враховувати при лісовідновленні та захисному лісорозведенні, в процесі екологічної експертизи господарської діяльності в заплавах рік та контролю за нею, при розробці різного роду проектів, пов'язаних з можливими змінами складових частин природного середовища, в т.ч. річкового стоку.

7. У малопорушених грунтово-гідрологічних умовах грунтові води в заплавах дренуються руслом річки і залягають на коренедоступній глибині. Проте в Донбасі внаслідок інтенсивної експлуатації водозабірних споруд грунтові води опускаються глибше зони поширення кореневих систем деревних порід, що призводить до ксерофітизації лісорослинних умов і викликає навіть всихання насаджень. На окремих ділянках заплав під техногенним впливом відбувається просідання грунту, що спричиняє протилежні наслідки - значне підняття рівнів грунтових вод, збільшення тривалості затоплення заплав до критичного рівня. Локальна антропогенна ксерофітизація та гігрофітизація лісорослинних умов суттєво порушує гідрохімічний режим алювіальних лісових грунтів.

Розроблену нами модель динаміки рівнів грунтових вод у різних умовах місцезростання, визначені критичні межі та можливі допустимі діапазони варіювання показників гідрологічного і гідрохімічного режиму заплавних умов місцезростань та ступеня їх порушення слід використовувати при здійсненні лісогосподарських заходів і при лісовпорядкуванні в заплавах рік.

8. Генезису та еволюції заплавних типів лісу в різних природних зонах властиві як зональні, так і інтразональні особливості. Тому заплавні типи лісу суттєво відрізняються від лісів, що зростають на верхніх ланках водозборів рік.

Антропогенна трансформація екологічних умов призвела майже до повного випадання із заплавного комплексу типів лісу Степу в'язових дібров, скорочення частки вологих, сирих та мокрих едатопів.

У процесі типологічного влаштування заплавних лісів та проведення в них лісогосподарських заходів слід керуватися розробленими діагностичними таблицями заплавних типів лісу Лівобережної України, обов'язково враховувати при цьому встановлені варіанти заплавності.

9. Вікова структура держлісфонду заплавних лісів є розбалансованою. Частка пристигаючих і стиглих насаджень дуба, тополі, верби та вільхи в багатьох районах є дуже високою. Їх площі поступово зростають. З кожним роком зростає і середній вік заплавних лісів. Це є однією з причин збільшення площ низькоповнотних і ослаблених деревостанів. Особливо загрозлива ситуація склалася в заплавних дубових лісах Степу.

Запаси модальних насаджень основних лісоутворюючих порід є відносно низькими і свідчать про незадовільне використання лісорослинного потенціалу родючих заплавних лісових земель.

Без внесення відповідних змін у стратегію господарювання вже в найближчі 2-3 десятиріччя площа всихаючих та похідних деревостанів може різко збільшитися. Це призведе до зростання обсягів суцільних санітарних рубок, що в свою чергу зумовить зростання обсягів дуже трудомістких лісокультурних заходів, які своєчасно провести буде неможливо.

Для кардинального вирішення проблем слід виділити заплавні ліси в окрему категорію і активізувати господарську діяльність в них.

У виключених з головного користування лісах необхідно розширити обсяги проведення лісовідновних, реконструктивних і суцільних санітарних рубок, а у лісах, можливих для експлуатації, з метою покращення вікової структури держлісфонду - провести суцільні рубки пристигаючих насаджень, що відрізняються низькою повнотою і ослабленістю.

10. Динаміка росту (в т.ч. радіального приросту) лісових фітоценозів у заплавах рік тісно пов'язана з коливанням рівнів річок, грунтових вод і тривалості затоплення заплави. Тому розміри антропогенного впливу в заплавних ландшафтах водозборів рік Полісся, Лісостепу і Степу істотно залежать від ступеня порушення гідрологічних умов, а також від багатьох інших факторів: породного складу, віку та динаміки росту насаджень в минулі роки, господарської діяльності в них, типу грунтів, тощо.

Отримані зв'язки між величиною зміни едатопу, станом та ростом насаджень доцільно використовувати при плануванні та проведенні лісогосподарської діяльності, а також в процесі моніторингу за функціонуванням лісових екосистем в умовах антропогенного порушення природного середовища.

11. Особливості формування, продуктивність і стан лісових біоценозів природного та штучного походження мають певні відміни і в значній мірі залежать від господарської діяльності в них.

Лісові насадження тополь, верб, вільхи чорної, в яких господарська діяльність здійснюється з врахуванням біологічних особливостей порід, добре відновлюються природним способом у всіх природних зонах. Проте у перестійних і низькоповнотних деревостанах відновлювальна здатність насаджень різко падає. Шляхом проведення головних рубок в зимовий період в рекомендованому віці досягається успішне природне відновлення насаджень цих порід.

Природне поновлення дубових насаджень у всіх природних зонах протікає незадовільно. Інтенсивно скорочується частка природних дубових лісів. Це призводить до зниження генетичної цінності лісів. Для призупинення негативних процесів в насіннєво-порослевих різновікових дубових фітоценозах необхідно впроваджувати поступові і вибіркові системи рубок.

12. Встановлені закономірності росту природних та штучних насаджень основних лісоутворюючих порід в різних умовах місцезростання слід покласти в основу рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства.

При лісовпорядкуванні та вирощуванні насаджень на програмно-цільовій основі доцільно застосовувати розроблені нами моделі таксаційних параметрів регулярно зріджуваних мішаних порослевих дубових насаджень двох рівнів продуктивності і дубових культур трьох рівнів продуктивності, а також таблиці видових чисел і об'ємів стовбурів насіннєвого і порослевого дуба.

У процесі господарювання в заплавних насадженнях необхідно використовувати розраховані для них віки стиглості та віки рубок. При цьому порослеві та насіннєві деревостани дуба повинні утворювати різні господарські секції, кожна з яких пов'язується з рекомендованим віком рубки.

13. Запропоновано асортимент деревних і чагарникових порід (в т.ч. інтродуцентів і екзотів), технології створення і вирощування лісових культур при штучному лісовідновленні та захисному лісорозведенні, які сприятимуть суттєвому покращенню використання лісорослинного потенціалу заплавних земель, посиленню багатогранної ролі лісових біоценозів. Необхідно розширити обсяги створення культур дуба шляхом посіву жолудів.

Для задоволення потреб в деревині місцевих деревопереробних комплексів та зменшення в Україні лісодефіциту в заплавах рік рекомендується створювати самостійні господарства швидкоростучих порід зі скороченим оборотом рубки. Найбільш перспективними породами в таких господарствах стануть різні види гібридних тополь, а також верб та вільхи чорної. При цьому у відповідних умовах доцільно використовувати і інші породи, зокрема сосну звичайну, модрину європейську, ялину звичайну, а також клен сріблястий і, особливо, різні види горіхів.

14. Необхідно приступити до поступової (поетапної) заміни ослаблених низькоповнотних порослевих дубняків насіннєвими високопродуктивними деревостанами. Успішному вирішенню цього завдання буде сприяти використання випробуваних нами нових технологій реконструкцій та переформування насадження шляхом проведення комплексних лісівничих заходів, які поєднують елементи суцільних рубок, лісокультурних робіт та рубок догляду.

15. Сучасні погляди на ліс як на багатофункціональну природну систему, вимагають якісно нового підходу в організації та веденні лісового господарства. У перспективі необхідно здійснити поступовий перехід на системне і програмно-цільове проведення лісогосподарських заходів з врахуванням типів водозборів і їх супідрядності.

Згідно з запропонованою концепцією переведення лісогосподарювання на водозбірну основу всі лісівничі заходи в заплавних лісах за своїм змістом та переважаючою цільовою спрямованістю об'єднуються в 3 системи:

рекреаційно-середовищнозахисну,

експлуатаційно-рекреаційно-середовищно-захисну,

рекреаційно-середовищнозахисно-експлуатаційну.

Кожна із систем передбачає формування 4 типів цільових насаджень, з певним співвідношенням площ цих насаджень диференційовано типам заплавних ландшафтів. Це насадження заповідно-генетичні, рекреаційні, середовищнозахисні і експлуатаційні, в яких істотно відрізняються мета і методи господарської діяльності.

Список основних праць, опублікованих за темою дисертації

Монографії, брошури

Ткач В.П. Заплавні ліси України. - Харків: Право, 1999. - 368 с.

Ткач В.П. Пойменные леса и ведение хозяйства в них. - М.: ВНИЦлесурс, 1995. - Вып.1 (Лесоводство и лесоразведение). - 36 с.

Статті у наукових виданнях

Ткач В.П., Ананьев П.П., Таран Н.Д. Устойчивость пойменных лесных насаждений в зоне горных выработок// Лесоводство и агролесомелиорация. - К.: Урожай. - 1987. - Вып.75. - С.22-27. Здобувачеві належить основна частина результатів досліджень. Ним також написана стаття.

Ананьев П.П., Ткач В.П. Изменение гидрологического режима пойменных лесных насаждений Донбасса под влиянием подземных горных разработок// Лесоводство и агролесомелиорация. - К.: Урожай. - 1988. - Вып.77. - С.15-20. Методика досліджень розроблена дисертантом. Здобувачеві належить більшість експериментальних матеріалів.

Ткач В.П. Экология пойменных дубрав Донбасса// Межвуз. темат.сб. - Харьков: ХСХИ. - 1988. - С.89-96.

Ткач В.П. К типологической классификации пойменных лесов левобережья Украины// Типологические основы кадастровой оценки лесов. - Сб.науч.тр. Харьков. гос. агр. ун-та. - Харьков. - 1991. - С.70-79.

Ткач В.П., Волянский В.О., Зятьков Л.Л. Стан лісів у заплавах рік Псьол і Ворскла// Лісівництво і агролісомеліорація. - К.: Урожай. - 1991. - Вип.82. -С.14-18. Здобувачем розроблена методика досліджень та написана стаття. Йому ж належить основна частина експериментальних матеріалів.

Ткач В.П. Состояние и перспективы тополеводства в поймах рек Украины// Лесохозяйственная информация. - М.: ВНИИЦлесресурс, 1993. - №6. - С.25-29.

Ткач В.П., Ковбенко О.А., Зятьков Л.Л. Стан заплавних дубових лісів у степовій частині Лівобережної України// Лісівництво і агролісомеліорація. - К.: Урожай. - 1994. - Вип.89. - С.19-24. Стаття написана здобувачем за матеріалами спільно проведених досліджень.

Федець І.П., Ткач В.П., Ведмедь М.М. Стан дібров Харківщини// Лісівництво і агролісомеліорація. - К.: Урожай. - 1994. - Вип.89. - С.9-13. Стаття написана здобувачем. Йому ж належать матеріали статті стосовно заплавних лісів.

Галів М.А., Ткач В.П. Дослідження по підбору порід для захисного лісорозведення у заплаві р.Десни// Лісівництво і агролісомеліорація. - К.: Урожай. - 1995. - Вип.91. - С.31-35. Стаття написана здобувачем. Здобувач брав участь у збиранні польових матеріалів.

Патлай І.М., Ткач В.П., Торосов А.С. Істина дорожча, якщо вона не напівправда// Лісовий журнал. - 1995. - №1. - С.2-5. Стаття написана здобувачем. Йому ж належать ідеї стосовно ведення лісового господарства.

Ткач В.П. Вплив заплавних лісів на деформацію русла р. Сіверського Дінця// Лісівництво і агролісомеліорація. - К.: Урожай. - 1995. - Вип.91. - С.36-40.

Патлай І.М., Торосов А.С., Ткач В.П. Лісове господарство України в умовах реформування// Лісовий і мисливський журнал. - 1995. - Вересень-жовтень. - С.4-5. Стаття написана здобувачем спільно з співавторами. Викладені ідеї стосовно вдосконалення лісівничих заходів належать здобувачеві.

Патлай І.М., Медведєв Л.О., Ткач В.П. Шляхи збільшення лісистості та розширення лісосировинного потенціалу України// Лісівництво і агролісомеліорація. - К.: Урожай. - 1996. - Вип.92. - С.3-8. Стаття написана здобувачем спільно з співавторами. Пропозиції щодо розширення лісосировинного потенціалу обгрунтовані здобувачем.

Ткач В.П., Бурнос М.М., Галів М.А., Зятьков Л.Л. Природне поновлення заплавних лісів та його використання при лісовирощуванні// Лісівництво і агролісомеліорація. - К.: Урожай. - 1996. - Вип.92. - С.27-31. Стаття написана здобувачем за матеріалами спільно проведених досліджень.

Ткач В.П., Ромашов М.В., Ковбенко О.А. Нормативи видових чисел і об'ємів стовбурів дуба порослевого для заплавних умов Лівобережного Степу// Лісівництво і агролісомеліорація. - К.: Урожай. - 1996. - Вип.93. - С.8-10. Стаття написана здобувачем. Йому ж належать більшість використаних у статті матеріалів.

Ткач В.П., Волянский В.А. Руслостабилизирующая роль лесов и перспективы лесоразведения в поймах рек Украины//Лесное хозяйство. - 1997. - №3. - С.24-26. Стаття написана здобувачем. Переважна більшість використаних у статті матеріалів та основні ідеї належать здобувачеві.

Ткач В.П., Михалкив В.М., Куприна Н.Ф. Природоохранные леса Украины и перспективы их хозяйственного использования// Лесная наука на рубеже ХХІ века: Сб.науч.тр. Ин-та леса НАН Беларуси. - Гомель. - 1997. - Вып.46. - С.37-40. Стаття написана здобувачем спільно з співавторами. Здобувачем обгрунтована ідея необхідності розширення проведення вибіркових та поступових рубок у водоохоронних лісах.

Патлай І.М., Ткач В.П., Усцький І.М., Букша І.Ф. Лісові екосистеми України в контексті її сталого розвитку// Проблеми сталого розвитку. - К.: БМТ, 1998. - С.268-280. Стаття написана здобувачем спільно з співавторами. Здобувачем обгрунтована ідея водозбірного лісівництва.

Патлай І.М., Ткач В.П., Медведєв Л.О., Торосов А.С. Проблема стабільності розвитку лісового господарства// Вісник ХДАУ: Зб.наук.праць держ.аграр.ун-ту. - Харків. - 1998. - №2. - С.159-165. Здобувач приймав участь у написанні статті. Ним викладені сучасні проблеми вдосконалення господарських заходів у лісах України.

Ткач Л.И., Ткач В.П. Проблемы защитного лесоразведения и лесовосстановления в поймах рек Украины// Вісник ХДАУ: Зб. наук.пр.держ.аграр.ун-ту. - Харків. - 1998. - №2. - С. 166-173. Стаття написана здобувачем. Йому ж належить більшість використаних експериментальних матеріалів.

Ткач В.П. Пойменные дубравы Украины и совершенствование хозяйствования в них// Дуб - порода третьего тысячелетия: Сб.науч.тр. Ин-та леса АН Беларуси. - Гомель. - 1998. - Вып.48. - С.361-366.

Ткач В.П., Головашкін В.А. Регулювання продуктивності та стійкості заплавних природних дубових лісів лівобережної України// Лісівництво і агролісомеліорація. - Харків: РІП "Оригінал". - 1999. - Вип.94 - С.57-65. Стаття написана здобувачем. Йому ж належать використані експериментальні матеріали.

Ткач В.П. Моделі росту штучних дубових насаджень в заплавах річок лівобережної України// Вісник ХДАУ. - Харків. - 1999. - Вип.2 "Грунтознавство, агрохімія, землеробство і лісове господарство". - С.264-268.

Ткач В.П. Моделі росту і продуктивності заплавних поростевих деревостанів дуба в умовах Лівобережної України// Науковий вісник: Лісівницькі дослідження в Україні: - Львів: УкрДЛТУ. - 1999. - С. 204-209.

Ткач В.П., Головашкін В.А., Трентовський В.В. Лісоекологічні засади програмного вирощування дубових насаджень України// Лісівництво і агролісомеліорація. - Харків: РІП "Оригінал". - 1999. - Вип.95. - С.78-85. Здобувачеві належать матеріали стосовно заплавних дубняків, а також ідея програмно-цільового лісовирощування.

Матеріали конференцій, семінарів, симпозіумів.

Пастернак П.С., Ворон В.П., Ткач В.П. Экологический мониторинг лесных экосистем УССР в условиях техногенного воздействия// Матер. Междунар. Школы-семинара "Биомониторинг лесных экосистем". - Вильнюс. - 1987. - С.53-58.

Ткач В.П. Оптимизация структуры пойменных ландшафтов Украины и роль лесных биоценозов в их стабилизации// Матер. межрегион. науч.-прак. конф. "Экологические проблемы аграрного производства". Симпозиум 2. - Днепропетровск. - 1992. - С.96.

Ткач В.П., Ткач Л.І. Роль лісових насаджень в охороні родючості грунтів та організація лісового господарства по водозборам// Матер. межгос. науч. сем. "Современные проблемы охраны и воспроизводства почвенного плодородия: экология, экономика, право. - Одесса. - 1994. - С.237-238.

Tkach W.P., Kuprina N.Ph., Mihalkiv V.M. Wodochronne pokrycie les'ne zlewni malych rzek ukrainskich oraz sposoby poprawy ich za pomoca metod stosowanych w lesnictwie // Las i woda. - Referaty i materialy pokonferencyjne. - Krakow. - 1998. - S.213-222.

Тези доповідей

Ткач В.П., Ананьев П.П. Влияние подземных горных разработок на гидрологический режим и устойчивость пойменных биогеоценозов Донбасса// Тез. докл. Всес. совещ. "Влияние гидрологического режима на структуру и функционирование биогеоценозов". - Сыктывкар. - 1987. - С.15-17.

Ткач В.П., Ананьев П.П., Зятьков Л.Л. Пути восстановления пойменных лесов Донбасса, подверженных влиянию подземных горных робот// Тез. докл. Всес. конф. "Проблемы рекультивации нарушенных земель". - Свердловск. - 1988. - С.80-81.

Ткач В.П. Влияние антропогенных факторов на гидрологический режим аллювиальных лесных почв Левобережья Украины// Тез. докл. Всес. совещ. "Лесорастительные свойства и антропогенная динамика лесных почв". - Брянск. - 1990. - С.68-69.

Ткач В.П. Состояние пойменных лесов левобережья Украины и ведение хозяйства в них// Тез.докл. Всес.науч.-тех.совещ. "Ведение хозяйства в водоохранных лесах". - Йошкар-Ола. - 1990. - С.152-154.

Ткач В.П., Зятьков Л.Л. Рекреационная роль пойменных лесов Донбасса// Тез. докл. Всес. совещ. "Современное состояние и перспективы рекреационного лесопользования". - Ленинград. - 1990. - С.81-82.

Ткач В.П. К типологической классификации пойменных лесов Украины// Тез. докл. Всес. конф. "Лесная типология в кадастровой оценке лесных ресурсов". - Днепропетровск. - 1991. - С.77-78.

Ткач В.П. Прирусловые лесные биоценозы Украины и их антропогенная трансформация// Тез. докл. межд. науч. конф. "Промышленная ботаника: состояние и перспективы развития". - Кривой Рог. - 1993. - С.63-64.

Tkach V.P., Mikhalkiv V.M., Golovashkin V.A., Kuprina N.Ph. Scientific grounds of forestry in Ukraine: purposes and principles. Proceedings of the XI World Forestry Congress. - Antalya. - 1997. - V.6. - p. 175.

Patlaj I.M., Tkach V.P., Medvedev L.A., Torosov A.S. Problem of sustainable development of forest managementin Ukraine. Proceedings of the XI World Forestry Congress. - Antalya. - 1997. - V.6. - p.176.

Ткач В.П. Заплавні ліси Лівобережної України та наукові основи господарювання в них. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.03 - лісознавство і лісівництво. - Український державний лісотехнічний університет, Львів, 1999.

В дисертації вперше для умов Лівобережної України висвітлені особливості формування заплавних лісів, показані їх багатогранні екологозахисні функції; обгрунтована ідея системного і програмно-цільового лісовирощування насаджень на водозбірній основі, визначені принципи та критерії оптимізації лісистості і структури заплавних ландшафтів. Розроблені моделі формування та вирощування цінних високопродуктивних штучних та природних дубових деревостанів, визначені віки стиглості насаджень переважаючих порід. Вперше складені діагностичні таблиці заплавних типів лісу, запропоновано асортимент деревних та чагарникових порід для штучного лісовідновлення і лісорозведення в заплавах. Розроблені оптимізовані системи рубок головного користування та рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства. Запропонована нова стратегія лісівничих заходів у заплавах рік з врахуванням оптимізації структури заплавних ландшафтів та водозборів рік. Основні результати досліджень впроваджені в лісогосподарському виробництві при створенні та вирощуванні насаджень в заплавах рік Лівобережної України.

Ключові слова: заплави рік, гідрологічний режим, захисні функції, продуктивність, стійкість, ведення господарства.

Ткач В.П. Пойменные леса Левобережной Украины и научные основы хозяйствования в них. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.03.03 - лесоведение и лесоводство. - Украинский государственный лесотехнический университет, Львов, 1999.

В диссертации впервые для условий Левобережной Украины освещены особенности формирования пойменных лесов, показаны их многообразные экологозащитные функции; обоснована идея системного и программно-целевого лесовыращивания; определены принципы и критерии оптимизации лесистости и структуры пойменных ландшафтов водосборов рек Северский Донец, Ворскла и Псел. По результатам исследований противомеандрирующих функций пойменных лесов получило дальнейшее развитие учение Г.Н.Высоцкого о "лесной пертиненции", на новом теоретическом уровне обоснованы нормативы ширины берегозащитных лесных полос. Освещаются лесоводственные мероприятия по усилению экологозащитных и рекреационных функций пойменных лесов.

На системном уровне дана количественная оценка гидрологического режима в поймах рек и размеры его антропогенной трансформации. Определены факторы, лимитирующие рост и развитие лесных насаждений в поймах рек, установлены допустимые диапазоны варьирования этих факторов. Разработаны прогнозные модели изменения лесорастительных условий под воздействием антропогенного влияния. На основе количественной оценки пойменных лесорастительных условий разработана их классификация и составлены диагностические таблицы пойменных типов леса Левобережной Украины. Предложен ассортимент древесных и кустарниковых пород для искусственного лесовосстановления и защитного лесоразведения в поймах рек.

Констатируется, что при сохранении существующего режима хозяйствования в пойменных лесах уже в ближайшие годы актиивизируются процессы их ослабления и уменьшения видового разнообразия.

На основе использования системы показателей, характеризующих динамику гослесфонда пойменных лесов, а также моделирования процесса антропогенного влияния на них, разработаны рекомендации по сбалансированному и стабильному лесопользованию в поймах, приведен перечень первоочередных лесохозяйственных мероприятий, которые необходимо выполнить в ближайшие один-два десятилетия.

На бонитетно-типологической основе разработаны модели формирования и выращивания искусственных дубовых древостоев для трех уровней производительности, а также естественных смешанных дубовых древостоев для двух уровней производительности.

Для пойменных условий предложены новые таблицы видовых чисел и объемов стволов дуба семенного и порослевого.

На основе изучения динамики товарной и сортиментной структуры различных по составу насаждений определены возрасты спелости и возрасты рубок главного пользования дуба обыкновенного семенного и порослевого происхождения, ольхи черной, тополей черного и белого, ивы белой.

Изучены особенности естественного возобновления насаждений разного состава, произрастающих в различных типах леса. Приведены рекомендации по сохранению биологического разнообразия и популяционной структуры пойменных биоценозов.

Проанализированы особенности роста разных по составу и технологиям создания и выращивания искусственных древостоев и определены причины их неудовлетворительного состояния.

По результатам многолетних исследований на стационарных опытных объектах в пойме Десны определены наиболее перспективные для пойменного лесоразведения породы-интродуценты. Обоснована идея создания лесосырьевых баз из быстрорастущих пород для удовлетворения потребностей промышленных предприятий в древесине.

Для пойменных условий разработаны оптимизированные и взаимосогласованные системы рубок главного пользования и рубок, связанных с ведением лесного хозяйства (рубок ухода, лесовосстановительных, реконструктивных и санитарных рубок), уточнены технологии лесовосстановления с использованием широкого ассортимента древесных и кустарниковых пород. Изложены новые технологии переформирования ослабленных порослевых спелых дубняков, сочетающих элементы главных рубок (сплошных или группово-выборочных) и искусственного лесовосстановления (в т.ч. с использованием крупномерного посадочного материала дуба).

На новом теоретическом и методическом уровне разработана стратегия лесоводственных мероприятий в поймах рек с учетом оптимизации лесистости и структуры пойменных ландшафтов. Предложено выделять 3 системы целевых массивных насаждений, которые в зависимости от типов пойменных ландшафтов и водосборов рек состоят из определенного соотношения 4 типов целевых древостоев.

Основные результаты исследований внедрены в лесохозяйственном производстве в процессе создания и выращивания насаждений в поймах рек Левобережной Украины.

Ключевые слова: поймы рек, гидрологический режим, защитные функции, продуктивность, устойчивость, ведение хозяйства.

Tkach V.P. Floodplain forests of the left-bank part of Ukraine and scientific basis of management in them. - Manuscript.

Dissertation for obtaining scientific degree of Doctor of Agricultural Sciences, speciality 06.03.03 - forest science and forestry. - Ukrainian State Forest & Technical University, Lviv, 1999.

In dissertation, firstly for conditions of the left-bank part of Ukraine, the peculiarities of floodplain forests forming are lightened; their multiform ecological & protective functions are showed; the idea of system and program & purpose forest growing on the river basin base is grounded; the principles and criteria of forest coverage and floodplain forests structure optimisation are determined. The models of forming and growing of the valuable and high productive artificial and natural oak stands are developed; the ages of stands maturity for dominant species are determined. First the diagnostic tables of floodplain forest types are composed; the assortment of tree and bush species for artificial forest renewal and forest cultivation is proposed for floodplains. Optimised systems of the main fellings and fellings connected with forest management are developed. The new strategy of forest management in the floodplains is proposed taking into account the optimisation of floodplain landscapes and river basins. The main results of investigations are introduced in the forest practice of stands planting and growing in the river floodplains of the left-bank part of Ukraine.

Key words: floodplains of the rivers, hydrological regime, protective functions, productivity, stability, forest management

Таблиця 2

Моделі динаміки таксаційних параметрів регулярно зріджуваних порослевих дубових насаджень (H(50)-22 м, бонітет - I,1)



Таблиця 5

Моделі динаміки таксаційних параметрів регулярно зріджуваних високопродуктивних штучних деревостанів дуба

Вік, років	Деревостан	Частина, що вибирається	Загальна	Загальний приріст, м3
	середня висота, м	середній діаметр, см	число стовбурів, шт	сума площ перетинів,м2	видове число	запас стовбурів,	зміна запасу, м3	число стовбурів,	запас, м3	сума запасів,	продуктивність,	середній	поточний
						м3	середня	поточна	шт		м3	м3
Нбаз=22.0 м. Н=1.1323·Нбаз (1-1.083е-0,053А)1,645
10	5.2	3.9	4898	5.90	708	22	2.2	3.6	4572	8	8	30	3.0	6.0
20	12.0	10.8	1766	16.18	485	94	4.7	8.4	1108	24	46	140	7.0	13.2
30	16.9	17.2	1010	23.47	473	188	6.3	9.4	266	22	91	279	9.3	13.8
40	20.1	21.8	756	28.21	470	266	6.7	7.2	102	18	128	394	9.9	10.8
50	22.0	24.9	637	31.01	469	320	6.4	4.8	45	12	156	476	9.5	7.2
Нбаз=18.0 м. Н=1.3628·Нбаз (1-1.047е-0,036А)1,615
10	3.0	2.3	6113	2.54	1508	11	1.1	2.0	5537	4	4	15	1.5	3.0
20	7.8	7.8	2086	9.97	520	41	2.1	3.8	1255	10	21	62	3.1	5.8
30	12.1	13.2	1200	16.42	481	95	3.2	6.0	334	12	43	138	4.6	8.4
40	15.5	17.9	854	21.49	473	158	4.0	6.4	133	12	67	225	5.6	8.8
50	18.0	21.5	694	25.19	471	215	4.3	5.4	63	10	89	304	6.1	7.4
60	19.9	24.3	604	28.00	470	262	4.4	4.2	36	9	108	370	6.2	6.0
70	21.3	26.5	545	30.07	469	301	4.3	3.8	26	8	125	426	6.1	5.4
Нбаз=14.0 м. Н=1.5728·Нбаз (1-0.987е-0,035А)2,393
10	1.3		7053						6280
20	4.4	4.8	2691	4.87	702	16	0.8	1.6	1326	3	5	21	1.1	2.2
30	8.0	9.4	1496	10.38	509	42	1.4	3.2	436	6	15	57	1.9	4.4
40	11.4	13.9	1021	15.50	482	85	2.1	4.4	177	7	29	114	2.9	5.8
50	14.0	17.6	796	19.37	475	129	2.6	4.6	93	8	45	174	3.5	6.0
60	16.2	20.7	673	22.64	472	173	2.9	4.2	50	7	60	233	3.9	5.6
70	17.8	23.1	597	25.01	471	210	3.0	3.6	36	7	74	284	4.1	5.0

Размещено на Allbest.ru

...