Ветеринарно-санітарна оцінка і удосконалення технології підвищення якості м'яса птиці при аскаридіозі з використанням побічної сировини і відходів м'ясокомбінатів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство агропромислового комплексу України

Одеський державний сільськогосподарський інститут

УДК 619:616, 995:614,31; 636,5

Спеціальність 16.00.06 - ветеринарна санітарія та гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук

Ветеринарно-санітарна оцінка й удосконалення технології підвищення якості м'яса птиці при аскаридіозі з використанням побічної сировини і відходів м'ясокомбінатів

Безсмертний Василь Маркович

Одеса - 1999

Дисертація є рукопис.

Робота виконана в Вінницькому державному сільськогосподарському інституті і Тульчинському технікумі ветеринарної медицини Міністерства агропромислового комплексу України.

Науковий консультант: Доктор ветеринарних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Ковбасенко Володимир Мусійович, Одеський державний сільськогосподарський інститут завідувач кафедри ветсанекспертизи і фармакології

Офіційні опоненти:

- Доктор ветеринарних наук, професор Гончаренко Володимир Михайлович, Одеський державний сільськогосподарський інститут, завідувач кафедри зоогігієни і технології продуктів тваринництва.

- Доктор ветеринарних наук, професор Якубчак Ольга Миколаївна, професор кафедри ветсанекспертизи і патанатомії Білоцерківського державного аграрного університету.

- Доктор ветеринарних наук, професор Ященко Микола Федорович, завідувач лабораторією санітарії та гігієни інституту ветеринарної медицини УААН.

Провідна установа: Львівська академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького.

Захист відбудеться " 27 " квітня 1999 р. о 10-00 годині на засіданні вченої ради Д. 41. 843 01 при Одеському державному сільськогосподарському інституті (270039 м. Одеса, вул. Краснова 3 "А", Ветеринарні клініки. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного сільськогосподарського інституту (270039 м. Одеса, вул. Канатна,99). Автореферат розісланий " 25 " березня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,кандидат ветеринарних наук, доцент Розум Є.Ю

Анотації

Безсмертний В.М. Ветеринарно-санітарна оцінка і удосконалення технології підвищення якості м'яса птиці при аскаридіозі з використанням побічної сировини і відходів м'ясокомбінатів - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.06 - ветеринарна санітарія та гігієна. Одеський державний сільськогосподарський інститут. Одеса.1998.

Дисертацію присвячено питанням ветеринарно-санітарної експертизи та якісної оцінки м'яса птиці (курей, індичок) при аскаридіозі і розробці сучасної профілактики цього захворювання, направленої на збільшення виробництва і підвищення якості м'яса з використанням кормових домішок і преміксів, виготовлених з побічної сировини і відходів м'ясокомбінатів. В дисертації розроблена передзабійна і післязабійна діагностика аскаридіозу птиці, вивчено вплив аскаридіозної інвазії на продуктивність птиці, санітарні і якісні показники м'яса та його біологічну цінність. Науково обґрунтована можливість використання відходів м'ясокомбінатів як сировини для виробництва кормових домішок і преміксів і розроблена технологія їх виробництва. Вивчено вплив комплексної профілактики аскаридіозу на санітарні показники і якість м'яса птиці. Встановлена економічна ефективність проведення комплексної профілактики аскаридіозу птиці згідно з розробленою методикою.

Ключові слова: аскаридіоз, бактеріальна засіяність, хімічний склад, біологічна цінність, премікси, комплексна профілактика, продуктивність.

Безсмертный В.М. Ветеринарно-санитарная оценка и усовершенствование технологии повышения качества мяса птицы при аскаридиозе с использованием вторичного сырья и отходов мясокомбинатов - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора ветеринарных наук по специальности 16.00.06 - ветеринарная санитария и гигиена. Одесский государственный сельскохозяйственный институт. Одесса.1998.

Диссертация посвящена вопросам ветеринарно-санитарной экспертизы и качественной оценки мяса птицы (кур, индеек) при аскаридиозе и разработке современной профилактики данного заболевания направленной на увеличение производства и повышения качества мяса, с использованием кормовых добавок и премиксов, изготовленных из вторичного сырья и отходов мясокомбинатов. В диссертации разработана предубойная и послеубойная диагностика аскаридиоза птицы, изучено влияние аскаридиозной инвазии на продуктивность птицы, санитарные и качественные показатели мяса и его биологическую ценность. Проведенными исследованиями установлено, что заболевание птицы аскаридиозом способствует возникновению необратимых изменений в морфологическом и биологическом составе крови, а также вызывает стойкие и необратимые морфологические изменения в органах и тканях, особенно в тимусе, фабрициевой сумке и селезенке, что способствует снижению мясных показателей тушок.

Одновременно отмечается у больной аскаридиозом птицы повышение травматизма, заболевание на перитонит, болезни печени, и др. которые вызывают патологоанатомические изменения в органах и тканях, их диссеминацию микрофлорой, что снижает санитарное качество мяса.

Заболевание птицы аскаридиозом способствует снижению убойных выходов мяса и их сортности, количества съедобных частей тушки, отношение массы мышц к массе костей и обмускуленностью киля, голени, бедра.

По органолептическим и основным физико-химическим показателям мясо, полученное от убоя больной птицы, практически не отличается от мяса здоровой.

Однако наблюдаются изменения в химическом составе мяса. В мясе, полученном от убоя больной птицы увеличивается содержание влаги и протеина, уменьшается содержание жира, витаминов группы В и его общая калорийность. Отмечаются изменения и в качественном составе белков: снижается содержание заменимых и незаменимых аминокислот и их белковый показатель. Снижается биологическая ценность мяса.

Научно обоснована возможность использования отходов мясокомбинатов как сырья для производства кормовых добавок и премиксов и разработана технология их производства.

В качестве основ для производства кормовых добавок и премиксов для профилактики аскаридиоза птиц был взят отечественный препарат авиостим-1 в котором мясокостная мука была заменена техническим жиром или кормовой мукой с отходов мясокомбинатов, в зависимости от вида добавки, которые содержат полноценные белки, жиры, витамины и минеральные вещества, необходимые для роста и развития птицы.

Установлено, что отходы убоя животных практически на всех мясоперерабатывающих предприятиях Украины не используются, а являются источником загрязнения окружающей среды.

Разработана технология изготовления 2-х кормовых премиксов из отходов убоя животных - аскаридин-1 и аскаридин-2, использование которых при проведении комплексной профилактики аскаридиоза способствует повышению продуктивности птиц, повышению качества и биологической ценности мяса.

Изучено влияние комплексной профилактики аскаридиоза с использованием премиксов на продуктивность, санитарные показатели и качество мяса птицы.

Установлено, что проведение комплексной профилактики аскаридиоза по разработанной технологии с использованием препаратов аскаридин, способствует увеличению производства продукции птицеводства и повышения её качества. Повышается эффективность производства продуктов животноводства: в мясном птицеводстве на 13,5 грн, в яичном на 1,19-21,19 грн. в зависимости от вида птицы, времени откорма или содержания.

Ключевые слова: аскаридиоз, бактериальная обремененность, химический состав, биологическая ценность, премиксы, комплексная профилактика, продуктивность.

Bexsmertny Vasily Markovich. Veterinary-sanitary estimation and improvement of raising ascariasis poultry meat quality technology with use of second raw materials and farm livestock waste at meat processing plants.

With the rights of manuscript.

Thesis dissertation is devoted to problems of meat vetsan-examination and qualitative estimation of ascariasis hens and turkeys, to elaboration of modern prophylaxis of this disease directed at production and meat quality increase. Before- and - after slaughter of poultry ascariasis has been worked out. The influence of ascariasis invasion of poultry ascariasis productivity, sanitary an qualitative indices of poultry meat and its biological value has been studied. Production technology of premices from farm livestock waste has been scientifically grounded and worked out. The influence of ascariasis complex prophylaxis with use of premices on productivity, sanitary indices and meat quality has been studied.

Economie efficiency of carrying out complex prophylaxis of ascariasis poultry has been determined.

Key words: ascariasis, biological value, premices, complex prophylaxis, poultry meat quality, invasion.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Основним завданням агропромислового комплексу України є забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості - сировиною, особливо продуктами тваринництва, серед яких значну питому вагу становлять м'ясо і м'ясопродукти.

Особливу харчову цінність становить м'ясо птиці. Але в збільшенні виробництва м'яса та підвищенні його якості значною перепоною є захворювання птиці, особливо інвазійні, в тому числі й аскаридіоз. Переробка хворої птиці не тільки зменшує забійний вихід м'яса, але значно знижує їх якісну і біологічну цінність. Нерідко м'ясо, отримане від хворої птиці, не може використовуватись в їжу, що ще більше знижує його виробництво.

Дослідами, проведеними на курках (В.М. Безсмертний 1986-1993 та інші), встановлено, що при аскаридіозі відмічається загибель курчат, зменшення яйценосності та приросту живої маси птиці, зниження якості м'яса та його біологічної цінності. Аскаридії впливають на весь організм птиці. Під впливом аскаридіозної інвазії виникають стресові явища, що сприяє засіянню тканин і органів птиці мікрофлорою. Тому нерідко м'ясо птиці, хворої на аскаридіоз, є потенційним джерелом харчових токсикоінфекцій і токсикозів.(Ф.С. Будагян 1972, В.С.Єршов 1978, В.М. Безсмертний 1986,1993, М.Сalton 1951,E Casman, 1965 та ін.).

Але відомості про вплив аскаридіозної інвазії на якість м'яса птиці відсутні, що перешкоджає розробці заходів щодо цілеспрямованого збільшення виробництва м'яса птиці в господарствах, неблагополучних щодо аскаридіозу. аскаридіоз інвазія санітарний премікс

Ветеринарно-санітарна оцінка м'яса птиці при аскаридіозі не повна, вона розроблена в основному для курей (В.М. Безсмертний 1993), що, звичайно, не дає повного уявлення про якість м'яса птиці при цьому захворюванні.

У зв'язку з цим у ветеринарно-санітарних правилах не передбачені конкретні вимоги до післязабійної експертизи тушок птиці; яка надходить з господарств, неблагополучних на аскаридіоз, що і сприяє випуску неякісного в санітарному відношенні м'яса.

Не менш важливим є питання вивчення якості і біологічної цінності м'яса птиці при аскаридіозі та удосконалення методів підвищення якості м'яса при даному захворюванні. Профілактика аскаридіозу за загальноприйнятими методами не сприяє підвищенню якості м'яса.

За нашими даними найбільш прогресивним в умовах ринкових відносин є проведення профілактики аскаридіозу шляхом збагачення кормів преміксами і домішками із вмістом не тільки антигельментиків, але й речовин, необхідних для росту і розвитку птиці. Для виготовлення преміксів і кормових домішок необхідно використовувати нетрадиційну сировину, яка може сприяти зміцненню кормової бази та збільшенню виробництва м'яса птиці.

Встановлено, що резервом нетрадиційної сировини можуть бути відходи м'ясокомбінатів, які містять повноцінні білки, жири, вітаміни та інші біологічні речовини, необхідні для росту і розвитку сільськогосподарських тварин і птиці.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до республіканської комплексної науково-технічної програми "Продовольствие-95" за напрямком "Ветеринарне забезпечення" і є складовою теми №25 " Розробити ветеринарно-санітарні умови і технологію виробництва високоякісних м'ясних і молочних продуктів в умовах тваринницьких господарств і об'єднань" факультету ветеринарної медицини з проблеми: "Вивчити етіологію, епізоотологію і патогенез захворювань сільськогосподарських тварин, розробити нові діагностичні і лікувальні препарати, впровадити систему ветеринарного благополуччя".

Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи є наукове обґрунтування ветеринарно-санітарної і якісної оцінки м'яса птиці, хворої на аскаридіоз, та удосконалення технології збільшення виробництва і підвищення якості м'яса з використанням побічної сировини і відходів м'ясокомбінатів з вирішенням таких завдань:

- Обґрунтувати діагностику аскаридіозу птиці;

- Дати експериментальне обґрунтування дії аскаридіозної інвазії на якість м'яса індичок;

- Дати ветеринарно-санітарну і якісну оцінку м'яса індичок при аскаридіозі;

- Науково обґрунтувати і розробити технологію виготовлення преміксів з побічної сировини та відходів м'ясокомбінатів для комплексної профілактики аскаридіозу птиці;

- Розробити і науково обґрунтувати технологію збільшення виробництва і підвищення якості м'яса птиці в господарствах, неблагополучних щодо аскаридіозу, з використанням преміксів, виготовлених з побічної сировини і відходів м'ясокомбінатів;

- Вивчити вплив комплексної профілактики аскаридіозу з використанням преміксів з побічної сировини і відходів м'ясокомбінатів на продуктивність птиці, якість та біологічну цінність м'яса;

- Встановити економічну ефективність комплексної профілактики аскаридіозу птиці з використанням преміксів з побічної сировини та відходів м'ясокомбінатів.

- Розробити рекомендації щодо виробництва кормових домішок і преміксів з побічної сировини і відходів м'ясокомбінатів, контролю їх якості та підвищення продуктивності птиці і якості м'яса в господарствах, неблагополучних щодо аскаридіозу.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведені комплексні дослідження з діагностики аскаридіозу індичок. Вивчені зміни в морфологічному, біохімічному складі крові індичок, вміст в них сіалових кислот, цукру, холестерину і залишкового азоту як основного показника комплексного тесту стресового стану організму. Вивчені в динаміці патологоанатомічні зміни в тімусі, фабрицієвій сумці і селезінці індичок, що послужило теоретичним обґрунтуванням впливу аскаридіозу на якість м'яса птиці.

Вперше дана комплексна ветеринарно-санітарна і якісна оцінка м'яса індичок при аскаридіозі і вивчена його біологічна цінність. Вперше розроблена і науково обґрунтована технологія виготовлення преміксів з відходів м'ясокомбінатів для комплексної профілактики аскаридіозу птиці, яка спрямована на збільшення виробництва м'яса і підвищення його якості. Вивчено вплив комплексної профілактики аскаридіозу птиці за розробленою методикою з використанням преміксів на продуктивність і якість м'яса птиці.

Вперше висунута і науково обґрунтована концепція про можливість проведення ветеринарно-профілактичних і лікувальних заходів в птахівництві з одночасним збільшенням виробництва продукції і підвищенням її якості в порівнянні зі здоровою птицею.

Науково обґрунтована економічна ефективність вирощування та утримання птиці в господарствах, неблагополучних щодо аскаридіозу, з проведенням профілактики за розробленою методикою з використанням преміксів, виготовлених з побічної сировини та відходів м'ясокомбінатів

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність результатів досліджень полягає в тому, що реалізація обґрунтованих в дисертації пропозицій дозволяє значно інтенсифікувати виробництво продуктів птахівництва та підвищити їх якість у господарствах, неблагополучних щодо аскаридіозу.

На основі проведених досліджень розроблено технологію виробництва кормових преміксів з вторинної сировини та відходів м'ясокомбінатів, а також методику комплексної профілактики аскаридіозу птиці з їх використанням. Крім того використання результатів досліджень спрямовано на впровадження на м'ясопереробних підприємствах безвідходної технології шляхом утилізації відходів переробкою в корми і кормові премікси, що сприяє зниженню забруднення навколишнього середовища відходами тваринництва.

Результати отриманих досліджень використовувались в птахогоподарствах Вінницької та Одеської областей, Тульчинській і Кирсанівській птахофабриках, птахогосподарстві "Писарівський", Одеській птахофабриці, на Вінницькому і Одеському м'ясокомбінатах протягом 1988-1996 років, і увійшли до "Правил ветеринарного осмотра убойных животных и ветеринарно-санитарной экспертизы мяса и мясопродуктов" Агропромиздат,1988 раздел 4 п.2.: 4.4.

На основі результатів досліджень розроблено і опубліковано 8 методичних рекомендацій щодо виготовлення преміксів з відходів м'ясокомбінатів, проведення комплексної профілактики аскаридіозу птиці та підвищення якості м'яса птиці в господарствах, неблагополучних щодо аскаридіозу. Матеріали досліджень увійшли до підручників та навчальних посібників з ветеринарної медицини, які вийшли в останні роки в Україні:"Справочник фельдшера ветеринарной медицины". Киев: "Урожай", 1993; "Зоогігієна з основами ветеринарії" Київ: Вища школа, 1994; " Ветеринарно-санітарна експертиза з основами переробки продуктів тваринництва", 1998 та 10 інформаційних листків про передовий досвід, виданих Одеським центром науково-технічної та економічної інформації в 1996-1997 роках.

Економічна ефективність проведення комплексної профілактики аскаридіозу птиці за розробленою технологією, з використанням преміксів з відходів м'ясокомбінатів, в господарствах, неблагополучних щодо аскаридіозу, становить від 47 до 650 грн. на 100 голів відповідно до віку, виду та напрямку вирощування птиці.

Апробація результатів дисертації. Результати виконаних досліджень апробовані в ряді птахогосподарств Вінницької та Одеської областей і увійшли до "Правил ветеринарного осмотра убойных животных и ветеринарно-санитарной экспертизы мяса и мясопродуктов" М.: Агропромиздат,1988,Раздел 4, п.4.2,4.4.; "Методических рекомендаций по изготовлению премиксов из вторичного сырья и некоторых отходов мясокомбинатов для профилактики аскаридиоза птиц" Одесса, 1996, Методических рекомендаций "Утилизация отходов мясокомбинатов переработкой в корма" Одесса, 1996, "Методических рекомендаций по увеличению производства и повышению качества мяса цыплят-бройлеров в хозяйствах, неблагополучных по аскаридиозу" Одесса, 1996, "Методических рекомендаций по санатарно-бактериологичному контролю кормов, кормовых добавок и премиксов из отходов мясокомбинатов", Одесса, 1996, "Методических рекомендаций по контролю качества кормов, кормовых добавок и премиксов из отходов мясокомбинатов" Одесса, 1996, "Методических рекомендаций по повышению продуктивности качества мяса кур в хозяйствах, неблагополучных по аскаридиозу" Одесса, 1997, "Методических рекомендаций по увеличению производства и повышению качества мяса индюшат в хозяйствах, неблагополучных по аскаридиозу" Одесса, 1997, "Методических рекомендаций по увеличению производства и повышению качества мяса индеек в хозяйствах, неблагополучных по аскаридиозу" Одесса, 1997.

На основі виконаних дослідів Одеським центром науково-технічної і економічної інформації видані інформаційні листки: інформлисток Одеського ЦНТІЕІ про передовий виробничий досвід "Влияние аскаридиозной инвазии на санитарное качество мяса кур" № 031-97, "Влияние аскаридиозной инвазии на качество мяса кур" № 039-97, "Профилактика аскаридиоза кур." №0033-97, "Экономический ущерб, наносимый переработкой кур больных аскаридиозом" № -32-97, "Ветеринарно-санитарная оценка мяса кур, подвергшихся дегель-минтизации авиостимом" №-29-97, "Повышение продуктивности цыплят-бройлеров в хозяйствах, неблагополучных по аскаридиозу" № 044-97,"Повышение продуктивности индюшат в хозяйствах, неблагополучных по аскаридиозу" № 045-97, "Влияние профилактики аскаридиоза индеек на продуктивность". № -48-97, "Ветеринарно-санитарная оценка мяса индеек, подвергшихся дегельминтизации препаратом авиостим" №052-97, "Качественная оценка мяса индеек, подвергшихся дегельминтизации авиостимом" № 054-97, "Качественная оценка мяса кур, подвергшихся дегельминтизации авиостимом" № 058-97.

Основні матеріали дисертації доповідались на 1Х конференції Українського республіканського наукового товариства паразитологів, Львів,1980р.; на міжвузівській науковій конференції "Шляхи підвищення продуктивності і профілактики хвороб сільськогосподарських тварин",Одеса,1996 р. та звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Одеського сільськогосподарського інституту у 1993-1997 роках і увійшли до п'яти підручників та навчальних посібників з питань ветсанекспертизи, паразитології, які видані в Україні у 1986-1998 роках.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 46 наукових праць: 4- в підручниках, 2- в науково-виробничих фахових журналах, 1-в правилах ВСЕ, 8- в фахових збірниках наукових праць, 13 - в матеріалах фахових наукових конференцій, 8 - в рекомендаціях і 10 - в інформлистках.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, дев'яти розділів, що містять п'ятнадцять підрозділів, двадцяти дев'яти пунктів і двадцяти дев'яти підпунктів, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву і списку використаної літератури. Викладено роботу на 329 сторінках машинописного тексту, в тому числі 199 сторінок текст з 114 таблицями. Список використаної літератури містить 439 джерела.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність обраного напрямку досліджень у світі проблеми збільшення виробництва продуктів тваринництва та підвищення їх якості шляхом проведення комплексної профілактики аскаридіозу з використанням преміксів, які містять біологічно активні речовини, необхідні для росту і розвитку птиці.

Сформульована наукова новизна та практична цінність обраної теми, визначена загальна мета і спрямованість досліджень.

У першому розділі - розглянуті питання, які пов'язані з сучасними проблемами виробництва м'яса птиці, фактори, які знижують його якість, питання ветеринарно-санітарної оцінки м'яса птиці при аскаридіозі. Проаналізований вплив аскаридіозної інвазії на санітарний стан, якісні показники і біологічну цінність м'яса птиці. Обґрунтована хіміопрофілактика аскаридіозу птиці. Проаналізовані і систематизовані відомості про хімічну і біологічну цінність деяких відходів м'ясокомбінатів і можливість їх використання як сировини для виробництва преміксів. Визначено і обґрунтовано мету та завдання досліджень.

У другому розділі - "Загальна методика і основні методики досліджень" - дана коротка характеристика об'єктів досліджень, схема проведення досліджень та викладені основні методики досліджень.(рис. 1)

Дослідження проводились на кафедрі мікробіології та технології переробки продуктів тваринництва Вінницького державного сільськогосподарського інституту та клініках Тульчинського технікуму ветеринарної медицини, Тульчинській і Кирсанівській птахофабриках, птахорадгоспі "Писарівський", Вінницькому і Одеському м'ясокомбінатах, а також у деяких птахогосподарствах Вінницької і Одеської областей.

Для проведення досліджень використовувались курчата, кури, індичата та індички, їх тушки і м'ясо, відходи м'ясокомбінатів (вміст передшлунків жуйних тварин і шлунків свиней, білково-жирова маса, отримана з стічної води м'ясокомбінатів), а також премікси, виготовлені з цих відходів.

Для вивчення поставлених завдань було проведено п'ять комплексних серій дослідів з використанням 766780 курчат яйценосних порід, 1944 курчат-бройлерів,1188 індичат, 31839 курей та 3590 індичок.

Для проведення дослідів птицю підбирали за принципом аналогів і утримували в однакових умовах, використовуючи протягом досліду кормовий раціон, збалансований за основними живильними речовинами.

У першій серії дослідів вивчали вплив аскаридіозної інвазії на організм експериментально-інвазійнованої та природно ураженої птиці. Дослідження проводили в динаміці на 1,3,8,18,30,60 і 90 день. У крові птиці досліджували вміст гемоглобіну й еритроцитів, лейкоцитів та вміст білка і білкових фракцій в сироватці крові, використовуючи загально прийняті класичні методи та методики, описані Л.І. Делекторською (1971), Г.В. Дервіз (1971), А.А. Кудрявцевим (1974), М.М. Грозманом (1976) та ін.

У другій серії дослідів вивчали вплив аскаридіозної інвазії на санітарні і якісні показники м'яса птиці. Для чого, після закінчення дослідів, птицю контрольних і піддослідних груп забивали, і проводили післязабійну ветеринарно-санітарну експертизу тушок згідно з "Правилами ветеринарно-санитарного осмотра и ветеринарно-санитарной экспертизы мяса и мясопродуктов" (1988).

Для лабораторних досліджень з кожної групи відбирали тушки-аналоги, дослідження яких проводили за загальними класичними методиками (А.С. Лабинська, 1978) і методиками, викладеними в держстандартах (ГОСТ 7702.0-74 " Мясо птицы. Методы отбора образцов, органолептические методы оценки качества", ГОСТ 7702.1-74 "Мясо птицы. Методы химического и микробиологического анализа свежести мяса". ГОСТ 7702.2-74 "Мясо птицы. Методы бактериологического анализа ").

Бактеріальну засіяність тушок птиці визначали як з поверхні так і з глибини м'язів на загальну засіяність, наявність спорової мікрофлори, бактерій групи кишкової палички, стафілококів, протея і сальмонел, з подальшою їх ідентифікацією та вивченням токсичних властивостей. Оцінку вареного і смаженого м'яса та бульйону птиці проводили за 5-ти бальною системою (Г.П. Іоцюс,1967) з наступним дослідженням основних фізико-хімічних показників (рН, летючих жирних кислот, кислотних і перекисних чисел жиру).

Анатомічний розтин тушок птиці проводили за методикою ВНДІПа (Т.М. Поліванова,1967). Хімічний склад м'язів тушок птиці визначили за класичними методиками на вміст вологи, сухих речовин, протеїну, жиру та попелу (П.Т. Лебедєв,1969; О.І. Маслієва,1970).

Вміст макроелементів - кальцію і фосфору - визначили хімічними методами. Кальцію-оксалатним з подальшим його об'ємним визначенням, фосфору - калориместричним методом А.Ю. Левицького в модифікації П.Т. Лебедєва та А.Т. Усовича (1969).

Визначення мікроелементів проводили спектральним аналізом на приборі ДФС-8, за загальновизначеною методикою.

Кількісний вміст вітамінів групи В визначили в червоних і білих м'язах з використанням флюрометричного методу, описаного К.Л. Поволоцькою (1955). Кількісний вміст амінокислот визначали на автоматичному аналізаторі фірми "Хітачі", з проведенням гідролізу за методикою В.Ф. Рядчикова (1977). Тріптофан визначали за методикою Г. Солнцевої (1965), а оксипролін за методом, описаним Т. Красильніковою (1968).

Біологічну цінність м'яса птиці визначали мікробіологічним методом (В.А. Долгов, В.Я. Шаблій та інші,1990) з використанням тесторганізму інфузорії тетрахімена піріформіс, штам Н 14, біологічним з використанням лабораторних тварин та розрахунковим по відношенню триптофану до оксіпроліну - білковий якісний показник.

Рис. 1 Схема проведення досліджень

У третій серії дослідів вивчали можливість використання відходів м'ясокомбінатів для виробництва преміксів. Відходи м'ясокомбінатів - вміст передшлунків жуйних тварин, шлунків свиней та білково-жирову масу з стічної води м'ясокомбінатів досліджували бактеріологічно і хімічно за методиками, викладеними вище. Вивчали бактеріологічні, органолептичні, фізико-хімічні і хімічні показники преміксів, виготовлених по розробленій нами технології з побочної сировини і відходів м'ясокомбінатів та можливість їх використання у птахівництві.

У четвертій серії дослідів вивчали вплив комплексної профілактики аскаридіозу з використанням преміксів з відходів м'ясокомбінатів, на продуктивність і якість м'яса птиці.

Ветеринарно-санітарну і якісну оцінку м'яса птиці, якій проводили комплексну профілактику аскаридіозу за розробленою методикою, вивчали за методиками, викладеними у другій серії дослідів.

У п'ятій серії дослідів вивчали ефективність проведення комплексної профілактики аскаридіозу птиці, з використанням преміксів з відходів м'ясокомбінатів при вирощуванні курчат (індичат) та утриманні дорослої птиці з подальшою її переробкою шляхом повного потрошіння. Розрахунки економічної ефективності проводили, користуючись класичними методиками та " Методикой определения экономической эффективности использования в народном хозяйстве новой техники, изобретений и рационализаторских предложений" (1984).

Результати дослідів, оброблені статистично за методом Стьюдента з урахуванням середньоарифметичних величин та їх статистичних помилок (М +m), а також порівняльних показників.

У третьому розділі - " Діагностика аскаридіозу птиці " - вивчені зміни в організмі птиці хворої аскаридіозом і науково обґрунтована можливість передзабійної діагностики аскаридіозу.

Передзабійна діагностика інвазійних захворювань птиці в умовах м'ясопереробних підприємств невдосконалена, особливо при аскаридіозі. Але дослідами, проведеними вітчизняними і закордонними вченими, а також виконаними нами раніше дослідженнями на курчатах, які викладені в дисертаційній роботі "Ветеринарно-санитарная оценка мяса кур больных аскаридиозом и усовершенствования методов повышения его качества" встановлено, що захворювання курей аскаридіозом викликає значні зміни в організмі.

Отримані нами раніше дані не розкривають у повному обсязі питання з передзабійної діагностики аскаридіозу птиці. Відсутні дані з біохімічного складу крові курей, а також з передзабійної діагностики аскаридіозу в індичок. Для вивчення поставлених питань передзабійну діагностику аскаридіозу вивчали в динаміці при експериментальному аскаридіозі на курчатах та індичатах з 30- до 90 денного віку.

Встановлено, що перед забоєм діагностувати аскаридіоз птиці можливо. У хворої птиці помічається в'ялість, малорухомість, блідість гребінця і сережок, схуднення, пронос. Особливо яскраво виражені клінічні зміни через два місяця після захворювання. У птиці забруднені зовнішні покрови, помічається порушення координації руху. Але такі клінічні ознаки можуть помічатись і при інших захворюваннях.

При проведенні передзабійної діагностики необхідно враховувати живу масу, яка у хворої птиці інтенсивно знижується. Жива маса хворої на аскаридіоз птиці нижча, ніж у здорової на 4,6% -7,7%. Зниження живої маси стійко помічалось впродовж усього досліду і на 90-ту добу жива маса хворої птиці була менша на 33,1 %- 40,5% відносно здорової.

Захворювання птиці на аскаридіоз викликає зміни і у морфологічному складі крові; під впливом аскаридіозної інвазії помітне стійке зменшення гемоглобіну та еритроцитів і збільшення лейкоцитів.

Вміст гемоглобіну у крові хворої птиці знижується з першого дня після захворювання і складає 86,2-93,8% у порівнянні зі здоровою птицею. Зменшення гемоглобіну помічається поступово впродовж всього досліду і на 90-ту добу становить 66,6-70,1%.

Аналогічно зменшується і вміст еритроцитів, кількість яких на 90-ту добу становить 62,4-72,1%. Збільшення лейкоцитів помічається з першої доби після захворювання на 0,3-4,5% і поступово збільшується протягом всього досліду і на 90-ту добу становить 130,4 - 188,6 % відносно здорової птиці.

Отримані нами результати досліджень узгоджуються з раніше проведеними дослідами на курчатах несучих кросів, що дає можливість встановити загальну закономірність у різних видів птиці. Інвазія впливає на вміст білка і білкових фракцій у сироватці крові. Вміст білка в сироватці крові птиці до 30 доби збільшується у курчат на 6,8-21,3%, індичат на 7,1-24,0%. Далі помітне зменшення білка на 60- 90 ту добу на 5,7- 9,0% у курчат і на 1,9-6,1% у індичат. Відповідно аналогічні зміни відбуваються і в динаміці білкових фракцій-альбумінів, альфа-, бета-, і гамаглобулінів, з тією різницею, що коефіцієнт А/Г у хворих аскаридіозом курчат протягом всього досліду був нижчий, ніж у здорових на 1,8-6,8%, а у індичат, з 9 до 30- доби був на 13,7-21,8% нижчий, ніж у здорової птиці, а наприкінці досліду збільшувався на 9,0-8,6%.

Вивченням хімічного складу сироватки крові встановлено, що під впливом аскаридіозної інвазії в сироватці крові птиці помічається збільшення холестерину, кінцевого азоту, цукру і зменшення сіалових кислот. Зміни у сироватці крові відмічаються з третього дня після зараження і найбільш гостро виявляються на 18-й - 30-й день, далі помічається зниження визначених показників, але в кінці досліду, тобто на 90-й день вміст їх вищий, або в межах норми.

Збільшення холестерину помічається з 3 до 30 доби на 12,1-48,6%, на 60-ту добу кількість холестерину зменшується до норми незалежно від віку та виду птиці, а в кінці досліду збільшується на 3,3-3,9 % в порівнянні зі здоровою птицею.

Вміст кінцевого азоту в сироватці крові птиці різко збільшується з 3-доби після зараження на 33,9-40,6% і триває практично на такому рівні до кінця досліду, на 90-ту добу вміст кінцевого азоту у сироватці хворої птиці вищий, ніж у здорової на 25,0%-26,8%.

Вміст цукру у сироватці крові збільшується з першої доби після зараження і досягає максимуму на 9-ту добу (28,3%-30,1%), подальші помічається зниження вмісту цукру, але на 30-добу вміст його вищий від норми на 15,6-21,2%. На 60-ту добу вміст цукру зменшується і становить 95,2-101,1% у порівнянні зі здоровою птицею.

Вміст сіалових кислот стійко зменшується, починаючи з 18-доби на

13,0-14,0% і на 90-ту добу досліду досягає 71,0-72,4%, в порівнянні зі здоровою птицею. З приведених даних видно, що захворювання птиці на аскаридіоз викликає стійкі зміни в морфологічному, біохімічному і хімічному складі крові, що можливо використовувати для передзабійної діагностики аскаридіозу.

При проведенні післязабійної діагностики аскаридіозу нами враховувались патологоанатомічні зміни в органах хворої птиці з подальшим науковим обґрунтуванням впливу аскаридіозної інвазії на якість м'яса.

Вивченням патологоанатомічних змін в органах і тканинах хворої аскаридіозом птиці встановлено, що зміни у внутрішніх органах залежать від інтенсивності інвазії та віку птиці. У хворої птиці у 4-5 місячному віці при середній інтенсивності інвазії (20-40 статевозрілих аскаридій) помічається ексудативна пневмонія, збільшується печінка, колір її змінюється до глинисто-темного з краплинами крововиливів. Але найбільш характерні зміни відмічаються у селезінці, яка значно зменшується, що сприяє зниженню кількості лімфатичних фолікул; наявності виражених деструктивних процесів, які свідчать про загибель клітин.

Встановлено, що післязабійна ветеринарно-санітарна експертиза не зовсім достовірна, тому актуальна необхідність додаткових досліджень органів і тканин, отриманих від хворої на аскаридіоз птиці. Для дослідження нами були взяті у індичат тімус, фабрицієва сумка і селезінка. Вивченням динаміки маси тімуса встановлено, що за 18 днів після зараження вона зменшилася на 39,6%, за 60 днів - на 62,0% в порівнянні з контролем. Слід зазначити, що на 90-й день після ураження, маса тімуса незначно підвищувалась, але залишилась в 4,3 рази меншою від контролю. Аналогічні зміни відмічено і у динаміці фабрицієвої сумки, маса якої зменшувалась на 60 день в 3 рази, а селезінка - в 2,4 рази, в порівнянню з контролем.

Вивченням морфологічних показників тімуса і фабрицієвої сумки встановлено, що вони зменшувались за висотою і кількістю складок. Спостерігалась масова міграція лімфоцитів з кіркового шару і розростання сполучної тканини та її зміни, які характерні для атрофії лімфатичних фолікул. Відзначені нами морфологічні зміни в досліджених органах не відновлюються до норми навіть після проведення дегельмінтизації.

З результатів дослідів видно, що захворювання птиці на аскаридіоз викликає глибокі і необоротні морфологічні зміни в органах і тканинах, особливо тімусі, фабрицієвій сумці і селезінці, які сприяють зниженню м'ясних показників тушок.

У четвертому розділі - " Ветеринарно-санітарна оцінка тушок птиці" - вивчено вплив аскаридіозної інвазії на санітарні показники тушок птиці, засіяність їх мікрофлорою та шкідливість м'яса.

Встановлено, що передзабійною ветеринарно-санітарною експертизою здорової птиці виявляються практично тільки травматичні пошкодження. Встановлено, що у птиці, хворої на аскаридіоз, кількість пошкоджень на 2,2 - 2,5% вища.

При післязабійній експертизі тушок птиці найбільш часто спостерігається ураження внутрішніх органів на перитоніт, захворювання печінки і лейкоз. У птиці, яка надходить з неблагополучних господарств щодо аскаридіозу, ураження органів і тканин вище на 3,7-4,3%. Виділення аскарид з кишок птиці, яка надійшла з благополучних господарств, не перевищувало 5,3-6,5%, а неблагополучних становило - 68,4-70,8%. Встановлено, що захворювання птиці на аскаридіоз сприяє засіяності органів і тканин мікрофлорою, в т.ч. бактеріями групи кишкової палички, стафілококами та споровою мікрофлорою. Засіяність тушок, отриманих від хворої на аскаридіоз птиці вища від здорової у 2,5-2,8 рази, в т.ч. бактеріями групи кишкової палички - у 1,3 - 2,4, стафілококами -у 4,2 - 4,5 і споровою - у 2,3 - 4,2 рази.

Слід відмітити, що в жодної з досліджених нами проб не були виділені сальмонели і протей.

Біохімічною типізацією виділених культур встановлено, що з м'яса хворої птиці виділяється до 6 сероваріантів бактерій кишкової палички: 01, 02, 08, 055, 0111, 0115, незалежно від виду птиці, засіяність якими становить від 8,3 до 48,6%. Найбільша засіяність відмічається сероваріантами 055 і 0115 від 19,2 до 48,6%; у 46,2-50,0% виділених культур встановлена токсичність, серед яких у 12,5-14,2% -висока.

З м'яса здорової птиці виділялось до 4 сероваріантів бактерій кишкової палички: 02, 055,0111,0115, засіяність якими становила від 18,6 до 47,6%.

Вивченням шкідливості м'яса птиці встановлено, що м'ясо, отримане від хворої на аскаридіоз птиці, незалежно від виду, нешкідливе і за токсичністю ідентичне м'ясу, отриманому від здорової птиці. Але необхідно відзначити, що при вивченні шкідливості м'яса мікробіологічним методом ріст інфузорій на живильних середовищах, які містили м'ясо хворої птиці, дещо нижчий (на 2-10 культур). Результати дослідів вказують на певні зміни, які відбуваються у м'язах та інших тканинах птиці хворої на аскаридіоз.

Узагальнюючи результати дослідів за ветеринарно-санітарною оцінкою м'яса птиці при аскаридіозі, слід констатувати, що захворювання птиці на аскаридіоз сприяє підвищенню травмованості, захворюванню на перитоніт, на хвороби печінки та інші, які викликають патологоанатомічні зміни в органах і тканинах, їх дисемінацію мікрофлорою, що знижує санітарну якість м'яса.

У п'ятому розділі - "Якість і біологічна цінність м'яса птиці" - вивчено вплив аскаридіозної інвазії на м'ясні показники тушок курчат-бройлерів, індичат та індичок, органолептичні і деякі біохімічні показники м'яса, вміст у м'ясі птиці мінеральних речовин і вітамінів, біологічну цінність м'яса. Встановлено, що захворювання птиці на аскаридіоз сприяє зниженню м'ясних показників тушок: зменшується забійний вихід м'яса на 1,7 -2,5%, кількість тушок і категорії на 10,8-10,9%, їстівних частин тушки на 0,1-13,1%,співвідношення маси м'язів до кісток та м'ясистість кіля, стегна і гомілки.

За органолептичними показниками м'ясо, отримане від забою хворої на аскаридіоз птиці, практично не відрізняється від здорової, незалежно від його приготування (варене, смажене), та бульйон, але спостерігаються незначні зміни в смакових якостях: нижчий аромат, м'ясо твердіше й менш соковите, а загальна оцінка (за 5-ти бальною системою) нижча: м'яса на 0,01-0,15, бульйону на 0,05-0,17 балів.

Встановлено, що м'ясо, отримане від забою хворої на аскаридіоз птиці, за основними фізико-хімічними показниками (рН, летючі жирні кислоти, реакція з сірчано-кислою міддю, кислотне та перекисне числа), практично не відрізняється від м'яса здорової птиці. Помітне незначне коливання за основними фізико-хімічними показниками, що не впливає на якість м'яса і жиру птиці. Однак, у м'ясі хворої птиці при його зберіганні раніше виникають зміни, які характерні для несвіжого м'яса, що знижує його якість.

Захворювання птиці на аскаридіоз впливає на хімічний склад м'яса. В м'ясі збільшується кількість води на 1,86-2,0%, протеїну на 0,39-2,46% і зменшується вміст жиру на 1,69-4,2%, та загальна калорійність на 65,9-132,3 калорій. Відмічені зміни і в якісному складі білків: відмічається зниження суми незамінних амінокислот на 0,64-1,27% та замінних на 0,92-2,16%, що відбувається в основному за рахунок валіну, лейцину і фенілаланіну-незамінних і гістидіну, аргініну, аспаргінової кислоти і меншою мірою проліну та гліцину - замінних.

Захворювання птиці на аскаридіоз практично не впливає на вміст мінеральних речовин в м'ясі. Відмічені незначні коливання у вмісті кальцію, калію, алюмінію, міді та кобальту не перевищують 0,0017-29,7мг% і практично знаходяться у межах фізіологічної норми.

Встановлено, що захворювання птиці на аскаридіоз сприяє зниженню у м'ясі вітамінів групи В: тіаміну на 0,18-0,19 мкг %; рибофлавіну на 0,23-0,63 мкг %, нікотинової кислоти - на 25,3-32,2 мкг %, або відповідно на 7,1-7,3, 8,0-19,7, 11,3-13,0 %, в порівнянні з м'ясом здорової птиці.

Захворювання птиці на аскаридіоз впливає не тільки на хімічний склад м'яса, але сприяє зниженню його біологічної цінності: абсолютної на 1,7-4,6% відносної на 5,5-6,8% і порівняльної на 8,0 - 10%. Встановлено також і зниження білкового якісного показника на 0,3-2,2. В порівняльному аспекті відмічено більший вплив аскаридіозної інвазії на м'ясо курей.

У шостому розділі - "Обґрунтування і технологія виробництва преміксів з відходів м'ясокомбінатів для профілактики аскаридіозу птиці " - вивчена можливість використання препаратів авіостім для профілактики аскаридіозу птиці, розроблена технологія виробництва кормових домішок: преміксів на жировій основі і на основі відходів м'ясокомбінатів.

Проведеними нами попередніми дослідами встановлено, що для профілактики аскаридіозу птиці успішно можна застосовувати препарати вітчизняного виробництва раніше пропоновані нами для профілактики аскаридіозу курей: аіостім-1 і авіостім-2, до складу яких входять піперазин, елементарна сірка і м'ясо-кісткове борошно. Використання препарату авіостім у дозі 0,9 на 1 кг живої маси, шляхом одноразового збагачення корму, сприяє виведенню аскаридій з кишечнику за 36-48 годин, при ефективності дегельмінтизації 92,6-100%, подальше збагачення корму препаратом авіостім-2 в кількості 1% сприяє підвищенню живої маси птиці. Але оскільки від вартості препарату залежить широке впровадження його у виробництво, перед нами було поставлене завдання розробити технологію виготовлення кормових домішок і преміксів для профілактики аскаридіозу птиці, використовуючи більш дешеву сировину-відходи м'ясокомбінатів. Крім того, утилізація відходів переробкою у кормові домішки і премікси сприяє вирішенню проблем:

- Удосконалення технології профілактики аскаридіозу птиці на промисловій основі;

- Збільшення виробництва і підвищення якості м'яса птиці;

- Впровадження у виробництво безвідходної технології первинної переробки забійних тварин шляхом утилізації відходів забою, переробкою на лікувально-профілактичні та кормові домішки;

- Зниження забруднення навколишнього середовища відходами тваринництва.

В основу виробництва преміксів для профілактики аскаридіозу птиці був взятий препарат авіостім-1 тільки з тією різницею, що замість м'ясо-кісткового борошна були застосовані технічні жири, які отримують при виготовленні кормів тваринного походження та відходи м'ясокомбінатів, як сировина, яка містить повноцінні білки, вітаміни і мінеральні речовини, необхідні для росту і розвитку птиці (табл.6.1)

Таблиця 6.1. Хімічний склад відходів м'ясокомбінатів (М ± m , n - 5)

Показники	Одиниця виміру	Відходи
		Вміст передшлунків жуйних тварин	Білково-жирова маса
1	2	3	4
Волога	%	86,31±0,24	33,82±0,21
Сухі речовини	-*-	12,97±0,16	66,38±0,36
Протеїн	-*-	2,02±0,09	14,02±0,17
Жир	-*-	0,69±0,04	48,61±0,36
Клітковина	-*-	4,70±0,32	0,92±0,06
Б Е Р	-*-	4,80±0,19	3,02±0,17
Попіл в т.ч.	-*-	1,32±0,26	1,81±0,12
Кальцій	г / кг	0,26±0,02	13,44±0,46
Фосфор	-*-	1,44±0,24	14,20±0,26
Марганець	мг / кг	1,40±0,12	2,40±0,21
Мідь	-*-	1,10±0,16	2,30±0,32
Цинк	-*-	2,02±0,06	34,60±0,17
Вітаміни В 1	-*-	0,20±0,04	0,06±0,01
В 2	-*-	0,20±0,06	0,12±0,04
В 12	мкг / кг	84,00±2,16	21,1±0,12

Для виробництва преміксів на жировій основі використовують технічні жири 1,2 і 3 сортів, які збагачують елементарною сіркою, до вмісту її у преміксі 100 г/кг. Премікс, виготовлений на жировій основі, отримав робочу назву "Аскарідін-1".

Для виробництва преміксів на основі відходів м'ясокомбінатів використовують вміст передшлунків жуйних тварин (канигу) та білково-жирову масу, яку збирають з жироловок та відстійників м'ясокомбінатів.

Проведеними дослідами встановлено, що практично, на всіх м'ясопереробних підприємствах України відходи забою тварин не використовуються, становлять джерело забруднення навколишнього середовища.

Серед відходів м'ясокомбінатів практичного значення, як сировини для виробництва кормових домішок і преміксів, набувають: вміст передшлунків жуйних тварин, вихід якого складає від 7,0 до 12,0%, що дає можливість отримати при забої великої рогатої худоби 20-30 кг маси, а дрібної - від 0,8 до 1,5 кг, та білково-жирова маса з стічної води вихід якої (на одну забиту тварину) становить: для великої рогатої худоби і свиней-3,2 кг, для дрібної-0,25 кг.

Вміст передшлунків, отриманий від забою здорових жуйних тварин, значно засіяний мікрофлорою, загальна бактеріальна засіяність якого становить від 8,4 х 105 до 8,4 х 10 9, в тому числі споровою мікрофлорою від 2,6 х 102 до 2,6 х 106, але в ньому відсутня патогенна та умовно-патогенна мікрофлора.

При забої і первинній переробці тварин значна кількість відходів потрапляє до стічної води м'ясокомбінатів, частина яких накопичується у відстійниках, а основна маса - у каналізації.

Відходи, отримані з відстійників та стічної води, містять тканини тваринного походження і складаються з 3-х основних частин: жиру 42,2 - 48,6%, білкових тканин 32,1 - 34,2 % і домішок 17,2 - 21,6 %.

Білково-жирова маса має високу бактеріальну засіяність 62 х 106 мікробів в 1 г, в тому числі 32 х 10 6 спорової.

Крім того білково-жирова маса, засіяна бактеріями групи кишкової палички, сальмонелами, стафілококами, протеєм та іншою мікрофлорою, і є постійним джерелом забруднення навколишнього середовища і можливого розповсюдження інфекційних та інвазійних захворювань людей і тварин.

Але білково-жирова маса може бути потенціальним джерелом сировини для виробництва преміксів і кормів для тваринництва (табл. 6.1.)

До складу білків з відходів м'ясокомбінатів входять всі незамінні і замінні амінокислоти, загальна сума яких становить (в % на істотну вологість);у вмісту передшлунків 2,92 ± 0,082 - 3,04 ± 0,032 у білково-жирові масі 8,39 ± 0,32.

Технологія виробництва преміксів на основі відходів м'ясокомбінатів полягає в тому, що в горизонтальний вакуумний котел закладають вміст передшлунків жуйних тварин та білково-жирову масу у співвідношенні 7 : 3 і виготовляють кормове борошно згідно встановленого нами температурного режиму в дві фази: 1 - розварка і стерилізація сировини при температурі 112 0 С впродовж 60 хвилин, 2 - висушування при температурі 700 С - 3 години зі ступеневим збагаченням сировини елементарною сіркою у співвідношенні 1:10 - 1:15, яку невеликими частинами вносять у сировину.

Переробка відходів м'ясокомбінатів, за розробленою нами технологією, сприяє отриманню преміксу, який відповідає ветеринарно-санітарним вимогам. Виготовлений за розробленою технологією премікс отримав робоче найменування "Аскаридін-2".

"Аскаридін-2" за вмістом основних кормових компонентів (табл.6.2.)- білка, жиру, мінеральних речовин і вітамінів значно перевищує зернові корми. У преміксі міститься до 21% протеїну, до складу якого входять всі незамінні і замінні амінокислоти, загальна сума яких становить 27,1 + 0,015%.

Таблиця 6.2. Хімічний склад преміксу Аскаридін-2 (М ± m, n - 5)

Показники	Одиниця виміру	Вміст
1	2	3
Волога	%	9,16±0,12
Протеїн	-*-	21,7±0,19
Жир	-*-	35,10±0,11
Б Е Р	-*-	10,70±0,24
Клітковина	-*-	11,54±0,15
Попіл в т.ч.	-*-	12,30±0,32
Кальцій	г/кг	25,40±0,14
Фосфор	-*-	27,30±0,12
Магній	-*-	1,86±0,02
Калій	-*-	5,20±0,03
Натрій	-*-	8,10±0,12
Хлор	-*-	8,40±0,11
Сірка	-*-	25,00±0,21
Залізо	мг/кг	42,4±0,14
Марганець	-*-	4,6±0,06
Цинк	-*-	68,40±0,19
Мідь	-*-	4,50±0,11
Нікель	-*-	3,50 ±0,17
Титан	-*-	5,00±0,20
Молібден	-*-	0,51±0,02
Вітаміни
Каротин	мг/г	121,00±1,21
В 1	-*-	0,45 ±0,02
В 2	-*-	46,00 ±1,20
В 3	-*-	12,00 ±0,11
В 5	-*-	62,00 ±0,34
В 12	мкг/кг	202,00±0,2

Виготовлені за розробленою нами технологією премікси можуть зберігатись при температурі 16-180С у відносній вологості 65-90% до 6-10 місяців.

У сьомому розділі - " Удосконалення методів підвищення якості м'яса птиці при аскаридіозі" - було досліджено і вивчено: ефективність профілактики аскаридіозу птиці у м'ясному і несучому птахівництві з використанням кормових преміксів, виготовлених на основі побічної сировини і відходів м'ясокомбінатів; ветеринарно-санітарну оцінку м'яса птиці, його якісний і хімічний склад та біологічну цінність.

Профілактику аскаридіозу у м'ясному птахівництві курчат-бройлерів та індичат проводили за схемою (таблиця 7.1) з використанням препаратів авіостим-1,2 і аскаридін-1.

Таблиця 7.1. Схема профілактики аскаридіозу курчат-бройлерів та індичат на відгодівлі (курчат n - 1600, індичат n -180 у групі)

№№ групи	Групи	Період досліду (діб)	Дегельмінтизацій (на добу)
		Порівняльний	Основний	Курчат	Індичат
		курчат 2-20	курчат 21-60
		індичат 10-20	індичат 21-90
1.	Контрольна	ОР	ОР	-	-
2.	Контрольна	ОР	ОР	-	-
3.	Піддослідна	ОР	ОР	21	21-65
4.	Піддослідна	ОР	ОР + авіостим-2	21	21-65
5.	Піддослідна	ОР	ОР + аскаридін-1	21	21-65

Для проведення профілактики птицю першої контрольної групи та трьох піддослідних відбирали з пташника, неблагополучного щодо аскаридіозу, а другої контрольної групи - з благополучного. Дегельмінтизацію проводили курчатам одноразово, індичатам - дворазово шляхом збагачення корму препаратом авіостим-1 в кількості 0,9 -1,0 г на 1 кг живої маси. Після дегельмінтизації кормовий раціон птиці четвертої піддослідної групи збагачували авіостимом-2 в кількості 1 % а п'ятої - аскаридіном-1 в кількості 5% до маси раціону на протязі усього періоду відгодівлі.

...