Наукове обгрунтування і розробка технологічних прийомів підвищення урожайності та якості кормових культур в північному Степу України

Размещено на http://www.allbest.ru

ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

06.01.12. - Кормовиробництво і луківництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора сільськогосподарських наук

Наукове обгрунтування і розробка технологічних прийомів підвищення урожайності та якості кормових культур в північному Степу України

Маткевич Валентин Трохимович

Київ - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кіровоградській державній сільськогосподарській дослідній станції в 1968-1998 рр.

Науковий консультант: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Бабич Анатолій Олександрович, Інститут кормів УААН, директор

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Підпалий Іван Федорович, Інститут кормів УААН, завідувач лабораторії;

доктор сільськогосподарських наук, професор Зінченко Олександр Іванович, Уманська державна сільськогосподарська академія, завідувач кафедри рослинництва та кормовиробництва;

доктор сільськогосподарських наук, професор Ермантраут Едуард Рудольфович, Інститут цукрових буряків УААН, завідувач лабораторії.

Провідна установа: Дніпропетровський державний аграрний університет, кафедра кормовиробництва, фізіології рослин і ботаніки, м. Дніпропетровськ.

Захист дисертації відбудеться “ 21 ” вересня 1999 р. о 10 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при Інституті землеробства УААН за адресою:

255205, смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області, Інститут землеробства УААН.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту.Відгуки на автореферат просимо надсилати в двох примірниках, засвідчених печаткою на ім'я вченого секретаря Спецради.

Автореферат розіслано “20" серпня 1999 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогосподарських наук Кравченко Л.О.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Однією із актуальних проблем інтенсифікації кормовиробництва на польових землях північного Степу України є розширення та оптимізація площ кормових культур інтенсивного типу: багаторічних трав в чистому та змішаних посівах, кукурудзи на зерно та силос, гороху і сої, проміжних культур... Великі резерви приховані в раціональному використанні добрив, правильному доборі сортів і гібридів кормових культур, їх науковому обгрунтованому співвідношенні, поєднанні їх при вирощуванні проміжних і сумісних посівах.

Зв'язок роботи з науковими програними, планами, темами. Багаторічні наукові дослідження проводили протягом 1968-1998 рр. відповідно до загальносоюзних науково-технічних програм 02.02./І97І-1975рр./, О.Ц.041 /1981-1985рр/, 051.04/1986-1990рр./, республіканських програм "Агрокомплекс" РН.05І.05Ц/І986-І990рр./, 20 “Корми і кормовий білок”, завдання 03.01 /1991-1995рр./,”Продовольство - 95”.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - науково обгрунтувати і розробити технологічні прийоми підвищення урожайності та поліпшення якості основних кормових культур в умовах північного Степу України, які здатні забезпечити 100-120 ц/га збалансованих за протеїном кормових одиниць.

Основні завдання досліджень:

- розробити і удосконалити технологічні прийоми вирощування люцерни, гороху та сої в одновидових та складних агрофітоценозах;

- підвищити продуктивність кукурудзи і сої шляхом оптимізації густоти посіву, норми висіву і способів сівби, добору сортів і гібридів, розміщення їх на площі та рівня мінерального живлення рослин;

- підвищити продуктивність люцерни, гороху і сої за рахунок бактеріальних та мінеральних добрив при їх вирощуванні на насіння та зелену масу;

- виявити для умов регіону інтенсивні культури з малопоширених капустяних, розробити технології їх вирощування в сумісних та ущільнених посівах, придатних для механізованного збирання та ресурсного програмування урожаїв; урожайність кормова культура посів

- підібрати найбільш продуктивні кормові культури для вирощування в змішаних посівах, встановити норми висіву компонентів при різних строках їх підсіву в міжряддя основних культур;

- встановити оптимальні строки збирання різних за стиглістю кормових культур при заготівлі з них високопоживних кормів;

- провести біоенергетичний аналіз розроблених технологій, оцінити їх ефективність та обгрунтувати напрямки подальших досліджень прийомів за показниками затрат сукупної енергії при вирощуванні кормових культур.

Наукова новизна одержаних результатів. Комплексно розв'язана проблема інтенсифікації польового кормовиробництва в богарних умовах північного Степу, яка дозволила одержати з одиниці площі по 100-120 ц/га кормових одиниць. Одержано нові дані, щодо норм висіву, способів посіву, густоти стояння рослин різних за скоростиглістю гібридів кукурудзи, сортів люцерни, сої і гороху; встановлена продуктивність і якість їх в залежності від доз і форм азотних, бактеріальних та органічних добрив; встановлено роль змішаних і ущільнених посівів кукурудзи та інших культур в підвищенні врожайності і поліпшенні якості заготовлених з них кормів; виявлена залежність продуктивності та якості кукурудзи на зерно і силос, а також люцерни, сої і гороху від сорту, густоти рослин та дії різних доз і форм добрив; виявлено рівень накопичення нітратів в кукурудзі при внесенні азотних добрив; теоретично обгрунтована і практично доведена можливість запобігання шкідливої дії на тварин при використанні кормів з виявленням в них надлишків нітратів; дана біоенергетична оцінка технологій виробництва кормів в богарних умовах Степу України.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблена технологія вирощування кормових культур в сумішках з іншими та малопоширеними високобілковими культурами, а також вперше розроблені способи підсіву в міжряддя силосних культур сої, буркуну білого однорічного, мальви кормової тощо, які забезпечують одержання врожаю в межах 450-600 ц/га зеленої маси з оптимальним вмістом протеїну 100-120 г на кормову одиницю.

Згідно державної комплексної НТП "Агрокомплекс", інтенсивну технологію вирощування люцерни, гороху, сої, кукурудзи та інших культур на корм, розроблену автором, впроваджували у 1981-1995 і 1995-1998 рр. на площі 120 тис.га, що забезпечило економію матеріальних затрат на суму 20 млн.гривень та підвищення урожайності кормових культур на 30-40%.

Рекомендації, книги автора, які включають основні положення дисертації, використовують при навчанні студентів сільськогосподарських вузів і технікумів, на курсах підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів господарств АПК.

Особистий внесок здобувача, в обсязі виконаної роботи полягає в самостійному формуванні, проведенні та викладенні основних методів, удосконаленню прийомів технології вирощування кормових культур в умовах Кіровоградської області; добору найбільш інтенсивних сортів і гібридів основних кормових культур для вирощування в чистих, змішаних та ущільнених посівах. Проводилися досліди по заготівлі та зберіганню сіна і сінажу з багаторічних і однорічних трав, а також з кукурудзи різних строків дозрівання.

Із спільних наукових експериментів і публікацій дисертантом за згодою авторів використано лише свою частину результатів досліджень.

Апробація результатів дисертції. Результати досліджень доповідлися і отримали підтримку та схвалення на Всесоюзних науково-практчних і координаційно-методичних нарадах, які проводились за період 1982-1990 рр. в Москві, Вінниці, Одесі, Вільнюсі, Сімфірополі; на республіканських конференціях і семінарах з питань інтенсифікації польового кормовиробництва, збільшення виробництва кормового білка, технології заготівлі та зберігання кормів (Вінниця, 1971-1979, 1981, 1987, 1989, 1992, 1994-1996, 1998; Харків, 1988; Одеса, 1992; Львів, 1993; Сімфірополь, 1994-1996; Кіровоград-Дніпропетровськ, 1997).

Результати досліджень були висвітлені в доповідях на Всеукраїнських (міжнародних) конференціях “Корми і кормовий білок” (Вінниця, 1994, 1998) на міжнародній науково-практичній конференції “Україна в світових земельних, продовольчих кормових ресурсах і економічних відносинах”. (Вінниця, 1995); міжнародній конференції “Сучасні проблеми рослинництва і кормовиробництва” (Умань, 1998), міжнародній конференції “Нетрадиційне рослинництво, екологія і здоров'я” (Сімферополь, 1998), міжнародній конференції “Наукове забезпечення агропромислового виробництва” (Одеса, 1999).

Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано 132 наукові праці. Основні положення дисертації опубліковані в книгах, науково-виробничих журналах та збірниках. Видано 12 республіканських та обласних рекомендацій, 3 науково обгрунтовані системи ведення землеробства, тваринництва і агропромислового комплексу Кіровоградської області, 13 брошур та 4 книги.

Обсяг та структура роботи. Дисертація містить загальну характеристику роботи, 8 розділів, висновки, пропозиції виробництру. Робота викладена на 286 сторінках комп'ютерного тексту, включає 94 таблиці, 9 рисунків, додатки. В списку використаної літератури 658 джерел, в тому числі 45 іноземних.

1. Біологічне і технологічне обгрунтування підвищення урожайності та поліпшення якості кормових культур

В короткій формі подано стан розвитку кормовиробництва в Степу України, а також літературний огляд даних авторів до початку наших досліджень. Висвітлено особливості азотного живлення люцерни, гороху і сої та шляхи підвищення активності симбіозу в їх онтогенезі.

За даними аналізу вітчизняної та світової наукової літератури, а також узагальнених даних науково-дослідних установ України по розробці і удосконаленню технологічних прийомів вирощування люцерни, гороху, сої та кукурудзи в чистих та змішаних посівах, автором обгрунтовані мета і завдання досліджень.

2. Методологічні основи досліджень, ґрунтовий покрив і гідротермічні ресурси зони північного Степу України

Робота є результатом 30-річних досліджень. Вона виконувалась відповідно до планів науково-дослідних робіт Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції, що входили до загальносоюзних науково-технічних програм ОЦ.041, 051.04 та Республіканської НТП "Корми і кормовий білок".

Грунт дослідних ділянок - чорнозем звичайний середньогумусний глибокий. Вміст гумусу за Тюріним - 6,2-6,5%, рухомого фосфору за Чириковим - 17,6, калію за Масловою - 15,1 мг на 100 г грунту. Реакція ґрунтового розчину наближається до нейтральної (рН сольове 6,5). Гідролітична кислотність - 1,8 мг-екв. на 100 г грунту.

Середньорічна сума опадів складає 474 мм, з яких 58-62% випадає в теплий період року; сума активних температур за період вегетації в межах 2800-2900°С. Сума опадів за квітень - вересень становила в найбільш посушливі роки 210 і 163 мм, в сприятливі по вологозабезпеченню 436-473 мм.

Польові досліди закладалися в типових ланках польових сівозмін, характерних для північного Степу України, попередники для люцерни, гороху, сої - озима пшениця; для кукурудзи - однорічні грави. Повторність - чотириразова. Розмір посівної ділянки 50-100 м2, облікової - 50-70 м2

Технології вирощування люцерни, сої, гороху та кукурудзи вдосконавлювалися. Розроблялися нові прийоми для підвищення урожайності в господарствах Кіровоградської області, яка знаходиться в північному Степу України. Посів люцерни і гороху проводили звичайним рядковим способом сівалкою СЗН-3,6, кукурудзи і сої в чистих, змішаних та черезрядних посівах - пунктирним способом сівалкою СПЧ-6А. На ділянках, де соя висівалась в один рядок з кукурудзою та з двох боків в зону рядка кукурудзи на відстані 12 см - зміщенням сівалки СПЧ-6А на місці кріплення трактора. При підсіві в міжряддя кукурудзи ущільнюючих культур використовували тіж сівалки. Норма висіву люцерни 12-15 кг/га, сої в чистому вигляді - 100-120 /в змішаних посівах - 50 -60 кг/га , гороху на зерно і зелений корм - 200-220 кг/га в сумішках -140-160/, кукурудзи в чистому вигляді - 18-20 /в змішаних посівах - 14-16 кг/га/. Ущільнюючі культури /соя -40 кг/га, суданська трава, мальва кормова і буркун білий однорічний - 6-8 кг/га висівалися після першого та другого міжрядних обробітків кукурудзи, але не пізніше досягнення висоти рослин основної культури 15-20 см.

Збирання врожаю бобових культур на корм та для заготівлі з них сіна, сінажу і інших видів кормів проводили в фазу бутонізація - початок цвітіння; сої - налив зерна; кукурудзи - в кінці молочне воскової - воскової стиглості зерна. Збирання культур на зерно здійснювали прямим комбайнуванням в фазі повної стиглості зерна при вологості 14-16%.

Кількість і масу бульбочок на коренях люцерни, гороху і сої визначали за методикою Г.С.Посипанова /І983, І99І/. Всі хімічні аналізи проводили у відповідності з прийнятими методиками.

Статистичну обробку даних в дослідах виконували методами дисперсійного, кореляційного та регресивного аналізів згідно "Методики польового досліду" /Б.А.Доспехов, 1985/, "Методики проведення дослідів по кормовиробництву" /під редакцією А.0.Бабича, Вінниця, І994/.

Біоенергетичний аналіз технологій вирощування кормових культур проводили за методиками Інституту зернового господарства УААН /І984, І988/, ВАСГНІЛ /І989/, Інституту кормів УААН /1998/ на основі технологічних карт при виробничій перевірці технологій.

3. Обгрунтування впливу факторів інтенсифікації на ріст і розвиток кормових культур

3.1. Ріст і розвиток рослин кормових культур в зв'язку з урахуванням агроекологічних умов вирощування

Вирощування кормових культур знаходиться в постійній взаємодії з умовами зовнішнього середовища. В залежності від строків посіву і температури в грунті, що складалася в роки досліджень, а також кількості опадів, поява сходів у люцерни і гороху була відмічена на 7 день, сої - на 9 і кукурудзи - на 17 день /температура в межах 11 - 13 0С. ІІри температурі в посівному шарі грунту 172,5 0С тривалість періоду посів -- сходи скорочувалося відповідно до 5, 6 і 9 днів. При більш низьких температурах приходило повільне проростання насіння і поява сходів.

3.2. Біологія росту і розвитку рослин багаторічних трав

У люцерни відмічена найкоротша тривалість періоду між сівбою і сходами: при весняному посіві - до 7 днів, при літньому посіві - до 5 днів.

Люцерна за вмістом протеїну перевершує еспарцет на 0,2%. На одну кормову одиницю припадає в люцерни 173 г протеїну, в еспарцету - 144 г.

У озимої пшениці, як підсівної культури на період настання фази бутонізації люцерни відмічено колосіння, у озимого жита -цвітіння, у озимого ячменю - формування зерна. Висота рослин озимого ячменю за роки досліджень була 70 2,0, озимої пшениці 75 4,0 та озимого жита - 90 3,0 см, тоді як в люцерни відповідно 73 2,5, 60 1,5 і 74 2,0 см, в чистому посіві - 76 2,4 см. На ділянках з підсівом весною горохо-ячмінно-вівсяною сумішкою висота рослин люцерни була меншою від рослин на ділянках з підсівом восени озимим ячменем і озимою пшеницею на 25 1,5 см.

Інтенсивний ріст кореневої системи відмічено у люцерни на першому році життя. Вона галузилась в основному в орному шарі грунту /30 - 35 см/. Бокові корені сильно розвивалися і проникали в грунт на 1,2 0,3 м і більше, на другий рік на 3,1 0,1 м. У фазі цвітіння інтенсивність росту кореневої системи меншає по відношенню початку вегетації і особливо у період галуження - початок бутонізації. У фазі утворення, а тим більше при дозріванні бобів, її ріст майже припиняється, але вона ще повільно проникає в нижні горизонти грунту. На час збирання люцерни, коли висота рослин складає 62 3,4 см, довжина кореневої системи в 2-2,5 рази перевищує її висоту.

3.3. Вплив різних факторів на ріст і розвиток гороху та сої

У період посіву гороху в умовах Кіровоградщини не спостерігалося дефіциту вологи. А тому тривалість вегетаційного періоду сортів гороху складає 95 5,0 днів. Рослини крупнонасінних сортів гороху спочатку ростуть швидше, ніж дрібнонасінні. Так, у сорту Уладівський 6 рослини на два дні цвіли раніше, ніж сорту Рамонський 77. Однак фаза дозрівання у Рамонського 77 на два дні була коротшою. Така ж залежність спостерігалась і в сорта гороху Харківський 131.

У період від кінця цвітіння до достигання період триває 58 17 днів. В посушливі роки у сортів Уладівський 6 та Рамонський 77 він складає 33 2 дні, в роки з нормальними умовами вологозабезпеченності - 45 5 днів. Повний вегетаційний період у раньостиглих сортів триває 62 13 днів, середньостиглих 95 5 днів, пізньостиглих - 115 5 днів.

На ріст і розвиток рослин гороху значний вплив мають способи сівби і норми висіву. У наших дослідах, в фазу повного цвітіння найменша висота рослин у сорту Харківський 131 була на зріджених посівах 100 3,5 см, при вузькорядному способі сівби з нормою висіву 1,0 млн/га схожих насінин 98 3,1 см. При збільшенні норми висіву до 1,5 млн/га і при тих же способах сівби висота рослин була відповідно 132 3,4 і 125 4,1 см; при нормі висіву 2,0 млн/га 168 3,5 і 153 2,7 см.

На ріст і розвиток рослин гороху впливають добрива. На ділянках з внесенням мінеральних добрив рослини були темнозелені, більш масивні, мали висоту 101 15,7 см, в той час як на ділянках без добрив - 85,4 5,6 см.

При внесенні азоту у виді аміачної селітри висота рослин у сорту кормового гороху Харківський 131 становила 110 4,1 см, зернових сортів Рамонський 87 4,7 см, Уладівський 6 - 95 2,3 см.

Важливим фактором одержання врожаю зерна і зеленої маси гороху є добре розвинена коренева система. При ранньому посіві гороху (температура в шарі грунту 0-10 см - 7,0 1,5 0С) до появи сходів корені проникають на глибину - 1,5 2см, до фази цвітіння - 55 2,5 см. У сорту Уладівський 6 вона проникала на глибину 1,3 0,3, при висоті надземної маси 90 3 см у гороху кормового напрямку сорту Харківський відповідно 15,5 4,2 і 125 3,6 см.

У сої сходи появляються навіть при низькій температурі. При посіві 10 травня вони на поверхні через 4 1 день. У раньостиглих чи пізньостиглих сортів цвітіння розпочинається через 57 7,0 днів після сходів.

Для періоду посів - сходи сума ефективних температур дорівнює 128 9,0 0С. Так, у сорту Кіровоградська 5 тривалість періоду посів -сходи становила в 1986 році 13 днів, в 1987 - 10, в 1988 - 9, в 1989 - 12 і в 1999 р. - 10. Фаза трійчастого листа наступала через 112 дні після сходів. Фаза цвітіння і утворення бобів заходять одна за одну.

Інтенсивний ріст рослин у висоту відмічено в період від сходів до гілкування - 502,4 см, в період цвітіння - 681,5 см. Збільшення норми висіву від 500 до 800 тис/га схожих насінин в окремі роки викликало вилягання сої.

У сої коренева система на чорноземах проникає на глибину 1,50,4 м. У сортів Кіровоградська 5 та Корсаковка корені більше розгалужені в орному шарі.

Найбільша висота стебла відмічена у сорту Корсаковка 1153,5 см, Кіровоградська 5 - 1012,5 см. Глибина проникнення коренів у цей період становила відповідно 1,70,4 і 1,50,2 м. Отже, ріст кореневої системи різних за стиглістю сортів сої перевищував ріст стебла в два рази.

3.4. Ріст і розвиток кукурудзи в залежності від умов вирощування

В умовах задовільного вологозабезпечення тривалість періоду посів - сходи у кукурудзи обумовлюється температурою на глибині загортання насіння. Сівба в більш ранні строки подовжує період між сходами і викиданням волотей, скорочує період викидання волотей - повна стиглість зерна. При сівбі середньораннього гібрида Дніпровський 284 МВ в більш пізній строк період сходи - викидання волотей скорочується на 4,01,0 днів, середньостиглого гібрида Дніпровського 310 МВ - на 4,02,0 і середньопізнього Дніпровського 450 АМВ - на 51,0 днів, а період викидання волотей - повна стиглість збільшується відповідно по цих гібридах - на 6,2 і 1 день. Тривалість періоду сходи - викидання волотей в залежності від рослин складає для середньостиглого гібриду Дніпровський 310 МВ - 693,0 дні, середньопізнього Дніпровський 450 АМВ - 754,5 днів. Із збільшенням густоти рослин викидання волотей -затримується на 2-3 дні.

У фазі 7-6 листків різниця у висоті рослин була між густотами 0,90,8 см, у фазі 10-11 листків - 5,61,6 см, починаючи з фази 11-12 листків проявилося помітне зменшення висоти при загущенні. Кукурудза при висоті рослин 33 тис/га мала висоту 2301,4 см, при густоті 50 тис/га - 2252,1 см. Через 2-3 дні після сівби при основі зерна з'являються бічні корені, які галузячись, утворюють разом з першим корінцем систему первинних насіневих коренів, які утворюють яруси, відходять від рослини в боки, спрямовуються вниз.

Коренева система різних гібридів кукурудзи неоднакова, проникає в грунт на різну глибину, утворює з надземних вузлів стебла додаткові опірні корені. У вивчаємих гібридів кукурудзи середньодобовий приріст коренів складав 1,60,4 см, що на 0,1...0,2 см менше, ніж приріст у стебла.

4. Біологічна фіксація азоту бобовими культурами в залежності від дії агротехнічних факторів

Люцерна сорту Зайкевича, соя Кіровоградська 5, горох Уладовський 6 на початку вегетації рослин потребують для свого росту і розвитку таку кількість азоту, яку больбочки неспроможні зразу ж зв'язати його з повітря. Їх у фазу сходів на коренях люцерни, гороху; і сої обмаль, хоч з вступом у фазу цвітіння по відношенню до сходів у 10-15 разів більше.

При обробці насіння ризоторфіном рослини на ділянках без добрив мали темнозелений колір, були краще розвинені, ніж без обробки. Найменша кількість бульбочок на коренях одної рослини - від 2,5 у горосі до 3,6 у люцерни в фазі сходів. Найбільше бульбочок на коренях цих рослин було у фазі цвітіння. Із настанням фази плодоутворення кількість бульбочок зменшилась по відношенню до фази цвітіння.

Найменша висота люцерни на ділянках без інокуляції - 793 см, з інокуляцією - 802,0, сої - 60,02,1 і 6411, гороху - 81,41,6 і 85,6 см.

Проведений хімічний аналіз зеленої маси показав, що при інокуляції підвищується вміст в ній протеїну - при обробці нітрагіном з фосфором у фазі бутонізації рослини люцерни містили 23,1% протеїну, сої - 23,4, гороху - 20,5, що на 2,2, 5,4 та 6,2% більше, ніж на ділянках без інокуляції. При обробці насіння цих культур ризоторфіном і внесенні повного мінерального добрива N30P45K45вміст протеїну в зеленій масі люцерни в фазі бутонізації складав 21,6, сої - 24,1, горосі - 20,5. Збільшення доз азоту з 30 до 60... 90 кг/га по цих культурах викликало підвищення вмісту протеїну. Відповідно зростав вміст жиру, клітковини і золи, а безазотних екстрактивних речовин зменшувався.

Продуктивність люцерни при обробці насіння нітрагіном складала 1,160,1 ц/га насіння і 2372,4 ц/га зеленої маси; сої - 15,00,8 і 1402,0, по гороху - 243,5 і 2181,8 ц/га, тоді як на ділянках без інокуляції відповідно 1,140,2 і 2204,5; 14,80,4 і 1343 та 221,7 і 2104,5. Внесення Р30 і обробка насіння нітрагіном забезпечили одержання урожайності насіння люцерни - 1,200,3 ц/га, зеленої маси - 2432,0, сої - 160,1 і 1504,0, гороху - 23,44,0 і 2302,0 ц/га.

При внесенні дози урожайність насіння порівняно з ділянками, де вносили Р45К45 була вищою залежно від інокуляції: у люцерни на 0,190,02 ц/га, сої - 0,70,1; гороху - 1,5±0,2 ц/га, зеленої маси - на 8,50,5; 5,02,0 і 11,01,0 ц/га. Збільшення дози до N60 і N90 супроводжувалось подальшим, хоч і менш вираженим ростом їх урожайності.

За сукупною енергією технологічного циклу взяті для вивчення кормові культури /люцерна, горох, соя/ практично не.відрізнялися, якщо не приймати до уваги, що затрати при вирощуванні їх при обробці насіння ризоторфіном, супроводжувалися з внесенням різних доз азотних добрив та фосфорно-калійних.

5. Особливості технологій вирощування кормових культур в умовах північного Степу України

5.4. Розробка основних елементів

технології вирощування люцерни

У дослідах висівали сорт люцерни Надежда. Посів проводили у весняний і літній періоди (табл. 1).

Таблиця 1

Вплив строків сівби на урожайність насіння, зеленої і сухої маси,

люцерни другого року життя, ц/га (середнє за 1976-1980 рр.)

Строки сівби	Урожайність, ц/га	Вихід з 1 га, ц
	насіння	зеленої маси	сухої маси	кормових одиниць	перетравного протеїну
Весняний посів, безпокривний
Одночасно з сівбою ранніх ярих зернових	1,6	346	81,3	51,9	12,1
Через 10 днів після сівби ярих зернових	1,2	284	66,7	42,6	9,9
Через 20 днів після сівби ярих зернових	0,8	256	60,2	38,4	8,9
НІР 05, ц/га	0,5-1,6	20,6-25	4,1-6,5
Літній посів, безпокривний
27 липня	3,1	662	156	99,3	23,2
15 серпня	2,5	514	126	77,1	18,0
20 серпня	1,4	340	86	51,0	11,9
НІР 05, ц/га	0,2-1,6	25,4-30,3	3,2-6,9

На продуктивність люцерни особливо впливають норми висіву і способи посіву. Зменшення норми висіву з 10 до 2...4 кг/га при широкорядному способі сівби з міжряддям 45 і 60 см є найефективним. При цьому одержано 4,40,3 ц/га насіння, при суцільному рядковому з міжряддями 15 см - 2,10,4 ц/га.

Позитивний вплив на формування урожаю люцерни проявляють мінеральні добрива. Внесення Р60К60 забезпечило приріст урожаю зеленої маси за всі роки досліджень. Добрі умови для росту і розвитку люцерни були відмічені при внесенні N120P60K60 (табл. 2)

Таблиця 2

Вплив мінеральних добрив на продуктивність люцерни та біоенергетичну ефективність технологій її вирощування /середнє за 1979...1982рр/.

Показники	Без добрив	P60K60	N60P60K60	N120P60K60
Затрати сукупної енергії,МДж/га	14664	15420	20628	25836
в т.ч.добрива	-	756	5964	11172
азотні добрива	-	-	5208	10416
Збір з 1 га:
сухої речовини,ц	67	70	73	81
кормових одиниць,ц	60	63	66	73
протеїну,ц	13.1	14,0	15,3	17,3
валової енергії,МДж	123280	128800	134320	149040
в т.ч.від добрив	-	5520	11040	25760
від азотних добрив	-	-	5520	20240
Енергоемкість 1 ц, МДж:
сухої речовини	219	220	283	319
кормових одиниць	244	245	313	354
протеїну	1119	1101	1348	1493
Енергетичний коефіцієнт	8,41	8,36	6,52	5,77

Найбільш суттєво підвищувалась продуктивність люцерни при внесенні азотних добрив. Додатково від внесення N60 i N120 на фосфорно-калійному фоні одержано 5520 і 20240 МДж енергії, а пов'язані з ними затрати, в тому числі на збиранні і перевезенні урожаю, становили відповідно - 5208 і 10416 МДж/га.

5.5. Удосконалення окремих прийомів технології вирощування гороху

Урожайность зеленої маси гороху кормового напрямку сорту Харківський 131 при ранньому строці сівби протягом 6-ти років була вищою від сортів зернового напрямку Уладовського 387 на 51,9 ц/га, і Рамонського 77 - на 65,8 ц/га. За поживністю зеленої маси горох обох напрямків використання приблизно рівний, але кормовий горох за збором поживних речовин перевищує зернові сорти.

На продуктивність кормового гороху особливо впливають строки сівби. Кращим строком сівби його в умовах північного Степу співпадає з одночасною сівбою з ранніми ярими зерновими культурами. Сорт Харківський 131 при ранньому посіві забезпечив урожайність зерна на 5,1 ц/га більшу від сівби через 10 днів після першого посіву і на 5,9 по відношенню до другого строку сівби. За урожайністю зеленої маси відповідно перевищив на 46,9 та 73,5 ц/га. Кормовий горох знизив урожай зерна по відношенню до зернових сортів майже в 2 рази і перевищив за урожайністю зеленої маси від 36 до 66 ц/га в залежності від строку сівби.

При різних способах сівби і нормах висіву найвищу урожайність зерна одержано при вузькорядному способі сівби з міжряддям 7,5 см і нормою висіву 1,0 млн/га насінин - 15,7 ц/га; при звичайному рядковому з міжряддям 15 см - 14,5 ц/га. Урожай зеленої маси при вузькорядному способі сівби з нормою висіву 1,5 млн/га становить 240 ц/га, що на 15 ц/га більше від рядкового способу сівби.

Фосфорно-калійні добрива, незалежно від норм висіву, проявляють позитивний вплив на урожайність зерна і зеленої маси. Із підвищенням норми висіву до 1,5 і 2,0 млн/га урожайність зерна склала - 16,6 і 15,7 ц/га, зеленої маси - 237 і 210 ц/га при урожайності зерна відповідно - 17,5 і 219 ц/га з нормою висіву 1,0 млн/га.

При внесенні азотних добрив на фосфорно-калійному фоні підвищувався вміст в зеленій масі і збір протеїну з одиниці площі при вивчаємих нормах висіву (1,0...2,0 млн/га).

Внесення N30P45K45 збільшило загальні затрати енергії на 13,4 % проти ділянок без добрив; при внесенні N60P45K45 вони склали 14,6%, при N60P45K45 - 16,6%, що вказує на те, що на частину азотних добрив приходиться значна частка затрат /табл. 3/.

За збором валової енергії перевагу мали посіви, де вносили N30P45K45 які забезпечили 110400 МДж/га, що на 27600 МДж/га більше, ніж на ділянці з внесенням Р45К45 Подальше збільшення дози азоту до 60 і 90 кг/га хоч і викликало збільшення виходу валової енергії, порівняно з N30P45K45, проте затрати на одержання продукції себе не виправдували. Кожний мегеджоуль затраченої енергії зв'язував в урожаї 5,42...6,19 МДж природної енергії.

Таблиця 3

Вплив мінеральних добрив на продуктивність кормового гороху та біоенергетична ефективність технологій його вирощування

/середнє за 1968-1973 рр./

Показники	Без добрив	Р45К45	N30Р45К45	N60Р45К45	N90Р45К45
Затрати сукупної енергії,МДж/га	13349	14289	17833	19497	22101
в т.ч.мінеральні добрива	-	940	3544	6148	8752
азотні добрива	-	-	2604	5208	7812
Вихід валової енергії, МДж/га	82800	101200	110400	114080	119600
в т.ч.мінеральні добрива	-	18400	27600	31280	36800
азотні добрива	-	-	9200	12880	18400
Енергоємкість 1 ц,МДж: сухої речовини	297	259	297	315	340
кормових одиниць	310	280	313	330	315
протеїну	2342	2013	2149	2294	2511
Енергетичний коефіцієнт	6,21	7,09	6,19	5,86	5,42

5.3. Вплив способів посіву, густоти рослин і мінеральних добрив на продуктивність і якість сої

Одним з дійових факторів у формуванні врожаю сої є строки сівби. При сівбі 25-30 квітня урожайність насіння її склала 14,6 ц/га, зеленої маси - 169 ц/га; при сівбі 5-10 травня відповідно-14,9 і 148 ц/га і 15-20 травня - 12,5 та 132 ц/га. Найбільший збір протеїну і жиру одержано при сівбі сої 5-10 травня -5,4 і 3,3 ц/га.

Найвищий урожай зерна сої одержано при посіві звичайним рядковим способом і нормою висіву 400 тис/га - 13,5 ц/га і 172 ц/га зеленої маси. При широкорядних способах посіву і аналогічних нормах висіву врожайність зерна і зеленої маси знижувалась на 0.9 і 6.7 та на 3,3 і 15,7 ц/га.

Таблиця 4

Продуктивність та біоенергетична оцінка технологій вирощування сої залежно від способів посіву і мінеральних добрив /середнє за 1981...1985 рр./

Добрива	Вихід з 1 га, ц	Енергоємкість 1 ц, МДж	Енергетичний коефіцієнт
	сухої речовини	кормових одиниць	сирого протеїну	сухої речовини	кормових одиниць	сирого протеїну
Звичайний рядковий посів 15 см
Без добрив	32	27	6,3	410	485	2081	4,45
Р45	33	28	6,6	407	480	2037	4,40
N45P45	34	29	6,8	406	477	2035	3,52
N45K45	34	29	7.0	403	473	1961	3,56
Р45K45	35	30	7.4	402	471	1910	4,54
N45P45K45	36	31	7,8	398	462	1838	3,65
Широкорядний посів з міжряддям 45 см
Без добрив	30	25	5.7	409	491	2154	4,44
Р45	31	26	6,0	410	489	2119	4,39
N45P45	32	27	6,3	411	487	2089	3,48
N45K45	33	28	6,6	415	485	2066	3,63
Р45K45	34	29	6.9	416	483	2051	4,69
N45P45K45	35	30	7.2	412	480	2002	3,73

Впливають на урожайність зерна і зеленої маси сої мінеральні добрива. При сівбі сої рядковим способом з міжряддям 15 см і внесенні мінеральних добрив приріст урожаю зерна і зеленої маси складав 9-10% порівняно з широкорядним посівом з міжряддями 45 см /табл. 4/.

Вміст протеїну в сухій речовині зеленої маяи у фазі побуріння бобів на ділянках без добрив становив 19,40,2%, при внесенні Р45К45 - 20,60,5%, N45Р45К45 - 21,20,5%. Роздрібне внесення фосфорних добрив, а також на їх фоні азотних - не сприяло підвищенню вмісту в зеленій масі протеїну.

Затрати сукупної енергії на гектар посіву сої при вузькорядному способі сівби /15 см/ становили: на ділянках без добрив - 13110 МДж, при внесенні Р45К45 - 13677, N45Р45К45 - 17957 МДЖ. Ці показники на аналогічних ділянках при широкорядному способі сівби /45 см/ були практично однаковими, а тому енергетичну ефективність факторів формування врожаю умовно вважати рівноцінною.

5.4. Продуктивність і якість кукурудзи в залежності від впливу прийомів технологій вирощування

5.4.1. Вплив строків сівби і густоти рослин на урожайність різних за скоростиглістю гібридів кукурудзи

Продуктивним при ранньому строці сівби /20-22 квітня/ виявився гібрид Дніпровський 450 АМВ з шириною міжрядь 70 см і густотою рослин 45 тис/га-забезпечив 54,3 ц/га зерна. Цей гібрид забезпечив і найвищу урожайність зеленої маси при вивчаємих строках сівби з шириною міжрядь 70 см і густотою рослин 50 тис/га - відповідно 409, 418 і 400 ц/га. Середньостиглий гібрид Дніпровський 310 МВ при тій же густоті рослин і ширині міжрядь забезпечив урожай зерна - 46,5, 46,9 і 46,7 ц/га; зеленої маси - 372, 371 і 334 ц/га; по середньоранньому гібриду Дніпровський 284 МВ урожайність була по зерну - 46,5, 47,3 і 47,2 ц/га; по зеленій масі - 361, 358 і 316 ц/га.

Найвищий вміст протеїну кукурудзи відмічено при ранньому строці сівби. Загущення посівів з 35 до 50 тис/га викликало підвищення вмісту протеїну у гібрида Дніпровський 284 МВ - з 8,8 до 10,2%, гібрида Дніпровський 310 МВ - з 9,1 до 10,4, гібрида Дніпровський 450 АМВ - з 9,0 до 10,6 %.

Високий збір валової енергії одержано при вирощуванні середньопізнього гібрида Дніпровський 450 АМВ при ранньому (182946 МДж/га) та оптимальному (186971 МДж/га) строках сівби з густотою рослин 50 тис/га. Посів цього гібрида 10-11 травня призводив до зниження збору валової енергії на 4026 і 8051 МДж/га. При вирощуванні середньораннього гібрида Дніпровський 284 МВ та середньостиглого Дніпровського 310 МВ відмічено зменшення збору валової енергії порівняно з середньопізнім гібридом Дніпровський 450 АМВ.

За рівнем енергетичних затрат більш доцільною густотою при ранньому і оптимальному строках сівби є 45-50 тис/га. Вирощування гибридів кукурудзи на зерно і силос з меншаю густотою рослин за енергетичними показниками не ефективно.

5.4.2. Продуктивність різних за скоростиглістю гібридів кукурудзи залежно від ширини міжрядь та густоти рослин

У середньопізнього гібрида Дніпровський 450 АМВ на фоні N60Р60К60 розвиток рослин після утворення сьомого-восьмого листка проходив повільніше порівняно з середньостиглим гібридом Дніпровський 310 МВ, а у останнього - від середньораннього Дніпровського 273 МВ. Різниця в проходженні фаз росту і розвитку рослин коливає в межах 71,0 днів і це спостерігалося до початку цвітіння. У фазі формування зерна процес подовжився і становив 131,0. З настанням у рослин фази викидання волотей висота у гібридів кукурудзи назалежно від групи стиглості була на рівні 994,0 см при густоті 50 тис/га з шириною міжрядь 45 см. У кукурудзи з такою ж густотою рослин, але при міжряддях 70 см висота рослин була меншою на 2 см. Збільшення густоти рослин при тій же ширині міжрядь знижувало темпи росту рослин, негативно впливало на проходження фаз росту і розвитку рослин. При цьому збільшувалася частка листків у загальній масі і знижувався рівень кількості качанів, а також середня маса одного качана. Загущення посівів до 125 тис/га рослин призводило до зниження урожайності зерна і зеленої маси вивчаємих гібридів, збору поживних речовин з одиниці площі /табл.5/

Збір валової енергії з гектара посіву був найвищим у гібрида Дніпровський 273 АМВ при ширині міжрядь 45 см і густоті рослин 100 тис/га - 210020 МДж, при тій же густоті рослин і ширині міжрядь 70 см - 219137; для гібрида Дніпровський 310 МВ - 240643 і 245668; для Дніпровського 450 АМВ - 249785 і 265286 МДж. В цілому сумарний збір енергії знаходився в повній залежності від скоростиглості гібридів кукурудзи.

Таблиця 5

Продуктивність різних за скоростиглістю гібридів кукурудзи та біоенергетична оцінка їх вирощування залежно від густоти рослин і ширини міжрядь /середнє за І995...І998 рр/

Гібриди	Ширина міжрядь, см	Густота рослин, тис/га	Урожайність, ц/га	Вихід з 1 га, ц	Енергоємкість 1 ц, МДж	Енергетичний коефіцієнт
			зерна	зеленої маси	сухої речовини	кормових одиниць	Про-теїну	сухої речовини	кормових одиниць	протеїну
Дніпровський 273 АМВ	45	50	66,5	403	97,1	92,7	7,85	243	254	3004	8,20
		75	67,0	465	111,6	107,0	9,06	245	255	3013	7,56
		100	68,5	498	119,0	110,0	9,82	247	267	2987	7,16
		125	64,4	453	108,7	99,7	9,02	248	270	2988	7,68
	70	50	64,8	441	105,8	101,4	8,52	241	252	3002	8,35
		75	65,5	486	116,6	111,8	9,41	249	260	3088	7,42
		100	66,4	501	120,7	115,2	9,80	250	261	3067	7,29
		125	64,3	444	107,4	102,1	8,75	252	265	3095	7,59
Дніпровський 310 МВ	45	50	67,7	468	116,5	107,6	9,69	237	256	2849	8,56
		75	68,3	487	119,8	118,8	9,92	244	260	2946	7,95
		100	69,0	513	125,7	112,0	10,52	248	265	2974	7,69
		125	66,8	470	115,6	108,1	9,64	254	270	3047	7,97
	70	50	67,4	472	116,5	113,3	9,81	236	247	2848	8,61
		75	67,5	481	120,3	115,4	10,00	234	249	2876	8.46
		100	68,1	517	128,7	124,1	10,84	233	250	2862	7,92.
		125	65,7	469	116,8	112,6	9,75	226	234	2685	8,10
Дніпров-ський 450 АМВ	45	50	70,2	476	120,4	114,2	10,17	239	248	2865	8,75
		75	71,2	495	124,2	118,8	10,17	245	258	2896	8,35
		100	71,9	523	130,8	125,5	11,20	240	250	2802	7,96
		125	68,8	471	117,8	113,0	10,15	249	260	2895	8,23
	70	50	68,8	499	128,7	119,8	10,84	228	244	2698	8,74
		75	69,4	534	137,2	128,2	11,66	230	246	2711	8,37
		100	70,3	548	139,7	131,5	10,93	240	255	2811	7,91
		125	67,5	495	125,7	118,5	10,81	247	262	2880	8,47
НіР 05, ц/га: гібриди 2,2-3,4 48-60 ширина міжрядь 2,9-3,4 51-68 густота рослин 1,8-2,3 18-24

5.4.3. Особливості формування урожаю, продуктивності і поживної цінності кукурудзи в залежності від видів добрив і рівня мінерального живлення

При внесенні добрив під кукурудзу у формі аміачної селітри /34%N/, гранульованого суперфосфату /19,5% Р2О5,/, калійної солі /45% К2О/ та сечовини /46%N/ рослини гібриду Краснодарський 303 ПГ на початку вегетації розвивалися повільно. Інтенсивний ріст, рослин було відмічено після утворення 7-9 листків і продовжувалося до викидання волотей. Потім темпи росту уповільнювалися, а з настанням фази формування зерна повністю притупився.

Різні форми і дози азотних добрив позитивно впливали на збільшення вмісту протеїну в сухій речовині, жиру, золи і клітковини, зменшували вміст безазотистих екстрактивних речовин; поліпшувався амінокислотний склад білків кукурудзи.

При внесенні різних форм і доз азотних добрив вміст нітратів в зеленій масі кукурудіи складав 0,24...1,20%, в зерні - 0,07 ...0,27%, що не перевищував допустимих концентрацій.

Енергоємкість внесення азотних добрив і пов'язані з цим затрати на скошування і транспортування додаткової маси продукції наклали відбиток на всі складові структури сукупних затрат та енергетичну ефективність технологій в цілому /табл.6/.

6. Сумісні посіви кормових культур як фактор інтенсифікації виробництва кормів в умовах північного Степу України

За п'ять років досліджень урожайність зеленої маси вівсяно-горохової сумішки склала 194 ц/га, вико-вівсяної - 181 ц/га, або 34,4 та 33,8 ц/га кормових одиниць та 570 і 573 кг/га протеїну. Посіви вики в чистому стані і в сумішках поступалися за урожайністю гороху і його сумішкам із злаковими культурами.

При ущільненні горохо-ячмінно-вівсяних сумішок редькою олійною та ріпаком урожайність зеленої маси збільшилася на 36 і 71 ц/га, протеїну - на 3,0 і 8,0 ц/га. В одній кормовій одиниці містилося відповідно - 119 і 128 г протеїну при 110 г на ділянках з горохом, ячменем і вівсом.

Таблиця 6

Продуктивність та біоенергетична оцінка вирощування кукурудзи залежно від доз і форм азотних добрив /середнє за 1976...1980 рр/

Добрива	Урожайність, ц/га	Вихід з 1 га, ц	Енергоємкість 1 ц, МДж	Енергетичний коефіцієнт
	зерна	зеленої маси	сухої речовини	кормових одиниць	протеїну	сухої речовини	кормових одиниць	протеїну
Без добрив	63,3	485	112	102	10,8	195	214	2019	9,25
Р60К60	66,7	430	113	103	12,2	204	224	1890	8,83
Фон+Nс60	75,2	519	116	114	12,7	243	250	2225	7,39
Фон+Nс120*	78,0	547	129	120	14,5	259	279	2308	6,94
Фон+Nс180	77,8	555	124	120	14,8	312	322	2613	5,77
Фон+Nс240	78,5	567	122	119	14,7	360	369	2985	4,86
Фон+Nс360	80,4	587	120	117	15,9	452	464	3415	3,98
Фон+Nас60	76,8	518	117	115	13,7	242	246	2063	7,46
Фон+Nас120**	80,2	541	132	119	15,6	254	281	2145	7,10
Фон+Nас180	78,3	553	129	116	15.9	300	333	2433	6,01
Фон+Nас240	80,2	559	126	117	15,8	348	375	2778	5,17
Фон+Nас360	78,3	570	123	114	15.9	441	476	3415	4,08
НіР 05, ц/га 6,8-96 15,1-25,4 * Nс - сечовина, ** Nас - аміачна селітра

При вирощуванні редьки олійної з вівсом сумарні по технології затрати становили 19572 МДж/га, ріпака з вівсом - 19392 МДж/га, при вирощуванні чотирьохкомпонентної сумішки редьки олійної з вівсом, ячменем та горохом - 19855 МДж; ріпака з вівсом, ячменем та горохом - 19410 МДж/га /табл. 7/.

У дослідах з люцерною з-під насінницьких посівів підсіяної озимим ячменем та тритікале одержана найбільша урожайність зеленої маси - 342 ц/га, що на 67 і 55 ц/га більше від підсіву весною ячмінно-вівсяно-гороховою сумішкою, а також чистого посіву люцерни - на 250 ц/га /табл. 8/.

Затрати сукупної енергії на вирощування і перевезення зеленої маси чистого посіву люцерни становили 14295 МДж/га. Найвищі затрати сукупної енергії відмічено при вирощуванні люцерни з підсівом тритікале та озимим ячменем відповідно - 15595 і 15034 МДж/га.

Таблиця 7

Продуктивність та енергетична оцінка вирощування злаково-бобових сумішок з капустяними культурами /середнє за 1976... 1982 рр/.

Сумішки	Урожайність зеленої маси, ц/га	3бір протеїну, ц/га	3атрата сукупноенергії МДж/га	Вихід валової енергії, МДж/га	Енергоємкість 1 ц, МДж	Енергетичний коефі-цієнт
					сухої речовини	кормових одиниць	протеїну
Горох+ячмінь+овес	219	5,61	18908	91540	411	372	3370

Подобные документы

• Статистичний аналіз урожайності кормових культур

  Огляд літературних джерел. Характеристика об’єкта досліджень. Природні та економічні умови виробництва. Статистичний аналіз урожайності кормових культур. Аналіз рівня та факторів урожайності методом аналітичного групування.
  
  курсовая работа [247,9 K], добавлен 16.08.2007
  

• Розробка і обґрунтування заходів щодо підвищення економічної ефективності вирощування і реалізації ріпаку ярого

  Система показників ефективності виробництва сільськогосподарської продукції. Фактори впливу на підвищення ефективності вирощування і реалізації ріпаку. Посівна площа, технологічні вимоги до вирощування та рівень урожайності ріпаку в господарстві.
  
  курсовая работа [158,9 K], добавлен 01.10.2011
  

• Ріст і продуктивність люцерни залежно від прийомів догляду в агрофірмі "Зоря" Голованівського району Кіровоградської області

  Ефективність механізованого догляду за посівами люцерни. Морфо-біологічні особливості люцерни, основні фактори її росту і розвитку. Технологія вирощування люцерни у агрофірмі "Зоря". Біоенергетична ефективність прийомів механічного догляду за посівами.
  
  дипломная работа [65,7 K], добавлен 20.03.2012
  

• Вирощування люпину жовтого в змішаних посівах

  Формування ячмінно-люпинових та вівсяно-люпинових ценозів. Сумісна культура для люпину жовтого кормового. Співвідношення компонентів змішаного злаково-люпинового посіву. Якості насіння люпину жовтого за річних технологій вирощування, біохімічний склад.
  
  дипломная работа [1,9 M], добавлен 16.04.2012
  

• Шляхи покращення урожайності озимої пшениці в господарстві

  Організаційно-економічна характеристика СТОВ "Більшовик". Динаміка і структура його посівних площ. Аналіз стійкості урожайності сільскогосподарських культур та впливу різних факторів на неї. Економічна ефективність вирощування і реалізації озимої пшениці.
  
  курсовая работа [1,2 M], добавлен 31.03.2011
  

• Технологія вирощування польових культур у ПрАТ "Агрофорт"

  Структура посівних площ господарства. Системи насінництва, удобрення, основного і передпосівного обробітку ґрунту. Розміщення сільськогосподарських культур в сівозміні, найкращі попередники. Технологічні карти вирощування сої, озимої пшениці, соняшнику.
  
  отчет по практике [120,0 K], добавлен 24.11.2014
  

• Розробка системи застосування добрив на прикладі зерно-трав'яної сівозміни у Північному Степу України

  Надходження поживних речовин в рослини та їх винесення з врожаєм сільськогосподарських культур. Кліматичні умови Північного Степу України та склад ґрунту. Характеристика культур зерно-трав'яної сівозміни. Розрахунок норм органічних та мінеральних добрив.
  
  курсовая работа [69,0 K], добавлен 21.11.2013
  

• Впровадження технології вирощування нуту в умовах ПСП "Зоря"

  Агротехнічне значення нуту, морфо-біологічні особливості. Розрахунок урожайності за вологозабезпеченістю та природною родючістю ґрунту. Визначення норм висіву культури, систем добрив та економічну ефективність вирощування нуту в умовах ПСП "Зоря".
  
  курсовая работа [86,7 K], добавлен 20.10.2015
  

• Основні організаційні заходи стабілізації виробництва та формування ринку зерна

  Посівні площі, врожайність та валовий збір зернових культур в Україні. Загальна характеристика зернових культур. Інтенсивна технологія вирощування ярих зернових культур. Система удобрення як важливий захід для підвищення врожаю озимої пшениці в Україні.
  
  контрольная работа [28,1 K], добавлен 07.10.2010
  

• Агротехнічні прийоми вирощування овочевих культур

  Морфо-біологічні особливості буряка столового. Анатомічна будова і забарвлення коренеплоду цукрових буряків. Вирощування, насіння, ділянка під ревінь. Вимоги перцю овочевого до вологи та тепла. Перець як одне із найбільш вимогливих рослин до температури.
  
  контрольная работа [28,9 K], добавлен 26.07.2011
  

• Технологія вирощування озимої пшениці в умовах Південного Степу України

  Дослідження біологічних особливостей культури, можливостей рекомендованих сортів, системи сівби та обробітку ґрунту. Огляд сучасних систем удобрення сільськогосподарських культур у сівозмінах з різною за основними ґрунтово-кліматичними зонами України.
  
  курсовая работа [51,8 K], добавлен 22.11.2011
  

• Морфобіологічна характеристика та технологія вирощування папричних сортів перцю солодкого

  Загальна характеристика та властивості перцю солодкого як овочевої культури. Прийоми агротехніки вирощування патричних сортів, їх сортотип. Основні способи догляду за культурою, шляхи підвищення врожайності та оцінка ефективності розроблених прийомів.
  
  контрольная работа [1,5 M], добавлен 15.01.2015
  

• Столові коренеплоди

  Народногосподарське значення групи коренеплідних. Питома вага. Райони товарного вирощування. Столові коренеплоди родини селерових та методи їх вирощування. Досвід застосування нових технологій вирощування культур в господарствах різних форм власності.
  
  реферат [24,6 K], добавлен 22.03.2008
  

• Еколого-біологічна технологія вирощування кукурудзи на силос в умовах південного степу України

  Біологічні особливості кукурудзи, можливості рекомендованих сортів. Оцінка ґрунтово-кліматичних умов вирощування. Обґрунтування технології вирощування кукурудзи. Строки, способи та глибина сівби. Догляд за посівами. Збирання врожаю і первинна обробка.
  
  курсовая работа [51,3 K], добавлен 06.04.2014
  

• Підвищення економічної ефективності вирощування і реалізації ріпаку ярого в ТОВ АФ "Хоружівка"

  Сутність і показники економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції. Структура земельного фонду підприємства, технологічні вимоги до вирощування ріпаку. Шляхи підвищення урожайності ріпаку ярого з метою зниження його собівартості.
  
  курсовая работа [94,6 K], добавлен 23.10.2011
  

• Морфобіологічна характеристика та технологія вирощування зеленних культур

  Загальні відомості про зеленні культури. Корисність використання зеленних овочів у дитячому харчуванні. Салатні та шпинатові рослини: крес-салат, садовий крес, шпинат, селера, петрушка. Технологія вирощування зеленних культур. Шкідники й хвороби рослин.
  
  курсовая работа [45,5 K], добавлен 31.01.2014
  

• Біологічні та морфологічні особливості кукурудзи та вплив їх на технологію вирощування

  Ботанічна та морфологічна характеристика кукурудзи. Вимоги культури до умов вирощування. Особливості росту і розвитку культури у визначеній зоні. Аналіз головних технологій і засобів механізації вирощування кукурудзи, аналіз основних способів її сівби.
  
  реферат [73,2 K], добавлен 23.04.2012
  

• Вирощування гороху

  Горох як однолітня, самопильна трав'яниста рослина сімейства Бобові, зернова бобова культура, його хімічний склад та значення в раціоні людини. Особливості розведення гороху, підготовка ґрунту та догляд за рослинами. Ботанічна характеристика гороху.
  
  реферат [11,2 K], добавлен 12.10.2009
  

• Біологічні особливості та технологія вирощування нуту

  Загальна біологічна та ботанічна характеристика нуту. Кліматичні умови зони вирощування зернобобових, особливості складу ґрунту. Обґрунтування технології вирощування даної сільськогосподарської культури та розробка відповідної технологічної карти.
  
  курсовая работа [45,4 K], добавлен 11.05.2014
  

• Правові аспекти вирощування та реалізації зерна в Україні

  Етапи процесу розвитку зернового господарства в Україні. Особливості технічного, агрономічного й екологічного процесу вирощування зернових культур. Проблеми інтеграції України в світове сільське господарство і аналіз причин занепаду аграрного сектору.
  
  дипломная работа [106,9 K], добавлен 11.04.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам