Наукове обгрунтування і розробка технологічних прийомів підвищення урожайності та якості кормових культур в північному Степу України

7. Урожайність зеленої маси гороху кормового напрямку при ранньому строці сівби була вищаю від сортів зернового напрямку на 51,9 - 65,8 ц/га. Кормовий горох також подовжує строк викоритання зеленої маси від 12 до 21 дня. Кращим строком сівби для кормового гороху є одночасно з сівбою ранніх ярих зернових культур. Так, сорт Харківський 131 при ранньому посіві забезпечив урожайність зерна на 5,1 ц/га більше ніж при сівбі через 10 днів після першого посіву і на 5,9 ц/га - при сівбі через 20 днів. Кормовий горох забезпечив найвищу урожайність зерна - 15,7 ц/га при вузькорядному способі сівби з міжряддям 7,5 см і нормою висіву 1,0 млн/га насінин при звичайному рядковому з міжряддям 15 см - 14,5 ц/га, зеленоі маси відповідно - 240 ц/га, але при нормі висіву 1,5 млн/га насінин.

8. Збільшення урожайності зерна і зеленої маси кормового гороху при різних нормах висіву відмічено на ділянках з внесенням азотних добрив. При внесенні повного мінерального добрива N30P45K45 при нормі 1,0 млн/га насінин урожайність зерна складада 19,5 ц/га. Збільшення норми висіву насіння до 2,0 млн/га дози азотних добрив N60-90 урожайність забезпечено 16,9 і 19,2. Внесення N30P45K45 збільшило загальні витрати енергії на 32,5% проти ділянок без добрив; при внесенні N60P45K45 на 34,2, при N90P45K45 на 35%. Енергоємкість 1 ц сухої речовини при внесенні N30P45K45 зменшилась на рівні ділянок без добрив і збільшалась на 38 МДж; при внесенні N60P45K45 відповідно - на 18 і 56 МДж/га, при N90P45K45 - на 43 і 81 МДж/га.

9. Урожайність сої при сівбі 25-30 квітня склала 14,6 ц/га насіння і 169 ц/га зеленої маси; при сівбі 5-10 травня відповідно 14,9 і 148 ц/га і 15-20 травня - 12,5 і 132 ц/га. Найбільший збір протеїну і жиру одержано при посіві сої 5...10 травня - 5,4 і 3,3 ц/га. При сівбі звичайним рядковим способом і нормою висіву 400 тис/га урожайність зерна була 13,5 ц/га, зеленої маси - 172 ц/га. Внесення мінеральних добрив під сою викликало підвищення приросту зерна і зеленої маси на 9-10% при звичайному рядковому способі з міжряддям 15 см порівняно з широкоряддним посівом 45 см. Затрати сукупної енергії на гектар посіву сої при вузькорядному способі сівби /15см/ становили: на ділянках без добрив - 13110 МДж, при внесенні P45K45 - 13677, N30P45K45 - 17583 МДж.

10. Резервом підвищення продуктивності кукурудзи на зерно і силос є використання різних за скоростиглістю гібридів, оптимізація площі живлення і густоти рослин, поживного та водного режимів грунту. Більш продуктивним при ранньому строці сівби /20 -22 квітня/ виявився гібрид Дніпровський 450 АМВ, який при ширині міжрядь 70 см і густоті рослин 45 тис/га забезпечив 54,3 ц/га зерна і 409 ц/га зеленої маси. Середньостиглий гібрид Дніпровський 310 МВ при тій же густоті рослин і ширині міжрядь забезпечив урожайність зерна 46,5 ц/га, зеленої маси 372 ц/га; середньоранній гібрид Дніпровський 284 МВ - відповідно 46,5 та 361 ц/га. При внесенні під кукурудзу повного мінерального добрива N360P60K60 азот у формі сечовини та аміачної селітри/ урожайність зеленої маси складала 587 і 570 ц/га, збір сухої речовини - 129 і 132 ц/га.

11. Важливим резервом збільшення виробництва і одержання якісних кормів є вирощування злаково-бобових сумішок з капустяними культурами. Сумісне вирощування з редькою олійною та ріпаком забезпечує збільшення урожайності зеленої маси на 36 і 71 ц/га, протеїну - на 3,0 - і 8,0 ц/га. В одній кормовій одиниці цих сумішок міститься відповідно - 119 і 128 г протеїну в одній кормовій одиниці. При вирощуванні редьки олійної з вівсом сумарні по технології затрати становили 19575 МДж/га, ріпака з вівсом - 19392, а при вирощуванні чотирьохкомпонентної сумішки з редьки олійної з вівсом, ячменем та горохом 19855 МДж, ріпака з вівсом, ячменем та горохом - 19410 МДж/га.

12. За рахунок підсіву площ люцерни, яка використовувалась на насіння іншими кормовими культурами можна одержати від 287 до 354 ц/га зеленої маси, що на 195-262 ц/га більше від ділянок без підсіву. Для весняного використання оптимальним строком підсіву різних культур в зріджений посів люцерни є кінець серпня - початок вересня. Кращий спосіб підсіву - звичайний рядковий з міжряддям 15 см сівалкою впоперек рядків основної культури в добре розрихлений грунт на глибину 5-6 см. Урожайність зеленої маси при цьому склала при підсіві люцерни тритікале - 354 ц/га, озимим ячменем - 342 ц/га, що на 67 і 55 ц/га більше від підсіву весною ячменно-вівсяно-гороховою та люцерни без підсіву - на 250 ц/га. Енергетичний коефіцієнт при вирощуванні люцерни з підсівом озимим ячменем - 4,19, найнижчий при підсіві ячменно-вівсяно-гороховою сумішкою - 3,46.

13. При вирощуванні кукурудзи на силос з підсівними культурами максимальний збір сухої речовини з площі забезпечують посіви кукурудзи з соєю - 134 ц/га і кукурудзи з одночасним посівом сої-122 ц/га, а також з підсівом після першого міжрядного обробітку буркуном білим і мальвою кормовою - 122 1 123 ц/га. Вміст протеїну в 1 кормовій одиниці в зеленій масі ділянок з підсівом в чисту кукурудзу складав 96,6 - 111,6 г, в сумішках з соєю - 116,5 г. Енергетичний коефіцієнт при ущільненні соєю в чистому і змішаному посівах кукурудзи становить 9,20 і 9,28.

14. Кращою фазою для заготівлі сіна і сінажу з люцерни та горохо-вівсяно-ячменних сумішок є бутонізація - початок цвітіння. Заготовлене сіно з люцерни і гороху при ранньому строці збирання мали вищу поживність, а по протеїну майже наполовину перевищували корм при збиранні їх у фазі цвітіння. До того ж, силос з цих культур містив масляну кислоту. Найвищий енергетичний коефіцієнт корму був при заготівлі сіна методом активного вентилювання -5,51, а також пресованого сіна - 5,43 та розсипного - 5,10. Затрати на заготівлю кормів були при заготівлі сінажу - 7415 МДж, силосу - 8237, сіна польового сушіння - 1329-1351, сіна активного вентилювання - 3118 МДж.

15. Економічний ефект від запровадження прийомів по збільшенню виробництва та поліпшення якості кормів в цінах 1998 року складав на вкладену гривню від 3 до 7 гривнів.

Пропозиції виробництву

1. Для умов північного Степу України слід вирощувати люцерну, кукурудзу на силос і зерно, сою, горох, однорічні трави в сумішках з капустяними культурами, які здатні створити стійку кормову базу-основу інтенсивного розвитку тваринництва.

2. Найвищу активність азотфіксуючі бактерії проявляють на ділянках з посівом люцерни, гороху і сої, яке оброблялося нітрагіном і ризоторфіном, а також внесених фосфорно-калійних і невеликих доз на їх фоні азотних добрив. Внесення великих доз мінеральних добрив негативно впливає на розвиток рослин.

3. Кукурудзу на силос і зерно висівати в оптимальний строк з шириною міжрядь 70 см при густоті на період збирання 45 тис/га. Для одержання 485-587 ц/га зеленої маси та 67-75 ц/га зерна вносити
N60-120P60K60

Для безперебійного постачання худоби високопоживною зеленою масою, а також сировиною для заготівлі силосу висівати різні за скоростиглістю гібриди кукурудзи з шириною міжрядь 45 см при густоті рослин на період збирання: для середньоранніх - 100 тис/га, середньостиглих - 75-100 тис/га, середньопізніх - 50 - 75 тис/га.

Кукурудзу і сою в сумісних та ущільнених посівах на силос висівати пунктирним способом з міжряддям 70 см. Підсів сої краще проводити з двох боків в зону рядка кукурудзи на відстанні 10-12 см при співвідношенні компонентів 1:3. Такий підсів дозволяє підвищити збір сухої речовини з гектара на 10-12%, перетравного протеїну - на 45 - 52%.

4. Сою на чорноземах звичайних середньогумусних вирощувати рядковим способом з міжряддям 15 см при нормі висіву 600 тис/га насінин з внесенням перед сівбою повного мінерального добрива в дозах N45P45K45 .

5. Кормовий горох краще висівати вузькорядним способом з міжряддям 7,5 см, з нормою висіву на зерно 1,0 млн, на зелену масу -1,5 млн/га насінин з внесенням 30 кг/га азоту на фосфорно-калійному фоні в дозі P45K45 .

6. Першочергову увагу в зоні регіону приділяти люцерні та її сумішкам з багаторічними злаковими культурами. Енергетично вигідними є літні безпокривні посіви люцерни при вирощуванні на насіння з нормою висіву 2-4 кг/га при широкорядному способі сівби з міжряддям 45 і 60 см, які забезпечують 4,04-4,74 ц/га насіння; на зелену масу - при суцільному рядковому з міжряддям 15 см та нормою висіву 12-14 кг/га - 514-662 ц/га. Внесення повного мінерального добрива N120P60K60 підвищує збір поживних речовин на 20-22%; протеїну на 32%, валової енергії на 25760 МДж в порівнянні з ділянками без добрив.

7. Однорічні злаково-бобові сумішки краще вирощувати з редькою олійною та ріпаком з нормою висіву насіння ячменю і вівса по 1,5 -2,0 млн/га, гороху - 0,5-0,6, капустяних культур - 2,0 - 2,2 млн/га. Під посів вносити мінеральні добрива в дозах N60-120P60K60 Скошувати такі посіви в фазі бутонізація- на початку цвітіння бобового компоненту. Це забезпечує найвищу продуктивність сумішки, збір валової енергії та протеїну з гектара.

СПИСОК ОСНОВНИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Книги, монографії

1. Маслюченко В.А., Жердий Н.И., Маткевич В.Т. и др. Комплексный план производства и использования кормов в колхозах и госхозах Кировоградской области на 1980-1985 годы.-Кировоград, 1980.-С. 3-11, 26-52, 66-152, 159-184.

2. Киенко Г.Л., Бондаренко Н.Г., Маткевич В.Т. и др. Научно обос-нованная система ведення животноводства в Кировоградской области на 1981-1985 гг. и на период до 1990 года.-Кировоград,І982.-С. 43-64.

3. Підвезенний П.М., Маткевич В.Т. та ін. Науково обгрунтована система землеробства в Кіровоградській області.-Кіровоград, 1982.-С. 118-135.

4. Киенко Г.Л., Маткевич В.Т. и др. Энергозберегающая технология уборки, хранения и использования влажного зерна и початков ку-курузы.-Кировоград, 1984.-С. 3-16.

5. Маткевич В.Т. Проблема белка в кормопроизводстве.-Кировоград, 1985.- 15 с.

6. Маткевич В.Т. Прогресивна технологія кормовиробництва.- К.: Знання, 1986. - 48 с.

7. Маткевич В.Т.,Бондаренко Н.Г., Бикова Р.П. Сінажування кормів. -К.: Урожай, 1988. -с.3-28, 33-40.

8. Киенко Г.Л., Литвиненко В.В., Маткевич А.Т., и др. Научно обоснованная система ведення сельского хозяйства агропромншленного комплекса Кировоградской области.- Кировоград, 1988. - С.79-103, 111-128.

9. Маткевич В.Т., Собко О.М.Люцерна в Степу України.-Дніпропетровськ.; Промінь. 1990.-126 с.

10. Маткевич В.Т. Кормовиробництво в таблицях. -К.: Урожай, 1992.-224.с.

11. Маткевич В.Т.,Рубльовський Д.П., Маткевич А.П. і ін. Технологія заготівлі та використання кормів.-Кіровоград, 1992 -35 с

12. Кіенко Г.Л., Маткевич В.Т. та ін. Особливості землеробства в умовах посухи на Кіровоградщині.- Кіровоград, 1993.-с.14-15, 22-27.

13. Маткевич В.Т., Арсірій Г.С. та ін. Програма "Корми-98" для господарств Кіровоградської області.- Кіровоград, 1998.-18 с.

2. Статті у наукових і

науково-виробничих виданнях

14. Шишацький Ю.П., Маткевич В.Т. Горох - хороший предшественник// Земледелие.- М., 1973 № І.-С. 61.

15. Маткевич В.Т. Кормовий горох на Кіровоградщині //Сільськогосподарська інформація.-К., 1973, № 5.- С. 21-23.

16. Маткевич В.Т. Типы траншей и качество сенажа //Молочное и мясное скотоводство.- М., 1973, № 5 .- С. 33-34.

17. Мироненко В.Т., Маткевич В.Т. Пятилетку - за четнре года // Зерновеє хозяйство.-М., 1974, № 6. - С.6-7.

18. Маткевич В. Как определить влажность скошеной травы // Молочное и мясное скотоводство.- М., 1974.-С.33.

19. Маткевич В.Т. Як краще приготувати сіно //Тваринництво України- К., 1974, № 6. - С. 7-9.

20. Маткевич В.Т. Сінаж повинен бути високоякісним //Тваринництво України.- К., 1975, №6.-С.36-37.

21. Маткевич В.Т. Агротехніка гороху на Кіровоградщині //Степове землеробство.-К., 1975, № 9.-С. 72-78.

22. Маткевич В.Т. Эфективность заготовки сенажа из сои //Животноводство.- М., 1976, №6. - С. 47-48.

23. Маткевич В.Т.. Сінаж із сої //Тваринництво України.- К., 1977,

№ 4. -С. 48-49.

24. Маткевич В.Т. Буркун білий - у сівозміну //Хлібороб України. - К.,1977, № 6.-С.28.

25. Маткевич В.Т. Кормова цінність консервованого корму залежно від строків збирання кормових культур //Вісник сільськогосподарської науки.-К.,1977,№6.-С. 30-34.

26. Маткевич В.Т. Влияние амиачной водн на урожай и качество гороха //Агрохимия.-М., 1979, № 3.- С.56-59.

27. Маткевич В.Т. Визначення оптимальних строків збирання кормових культур, як попередників озимої пшениці //Вісник сільськогосподарської науки.-К.,1979, № 7. - С.14-16.

28. Маткевич В.Т. Заготівля сінажу в господарствах Кіровоградської області //Корми і кормовиробництво.-К., 1979, №7.-С.60-65.

29. Маткевич В.Т., Бикова Р.П. Корми із люцерни //Тваринництво України.-К., 1979, № 8. С.20-21.

30.Бойко А.Т., Маткевич В.Т., Бикова Р.П. Кормова цінність горохового силосу //Тваринництво України.-К., 1979, №10.-С.42.

31. Маткевич В.Т., Андрощук С.Т. Вплив різних доз і форм азотних добрив на врожай зерна кукурудзи і висіяного після неї ячменю //Степове землеробство.-К., 1981, №15.-С.37-40.

32. Маткевич В.Т. Кормовиробництво на індустріальну основу //Тваринництво України.-К., 1982, № 2.-С.38.

33. Маткевич В.Т., Бондаренко Н.Г., Бикова Р.П. і ін. Корми з люцерни //Тваринництво України.-К., 1983,№7.-С.24-25.

34. Маткевич В.Т., Бондаренко Н.Г., Бикова Р.П. Корми із сої //Тваринництво України.-К., 1983, №8.-С.28-29.

35. Маткевич В.Т. Действие азотных удобрений на урожай и качество кукурузы и сорго и последействие на яровой ячмень //Агрохимия. -М.,1984,№2. -С. 8-14.

36. Маткевич В.Т., Апостолов П.И. Жидкий навоз - под кормовые культуры //Кормопроизводство.-М.,І984,№2.-С.6-7.

37. Маткевич В.М., Демчук А.Т. Смеси люцерни с другими культурами //Кормопроизводство.-М., 1984, №7.-С.21.

38. Маткевич В.Т. Влияние повышенных доз и форм азотных удобрений на концентрацию нитратов в кормах из кукурузы, сорго и ячменя //Сельскохозяйственная биология.-М., 1984,№7.- С.55-58.

39. Маткевич В.Т. Підвищення протеїнової цінності кормових культур шляхом позакореневого підживлення сечовиною //Вісник сільськогосподарської науки.-К.,1984,№10.-С.51-55.

40. Маткевич В.Т.,Цимбал Г.Ф. Хрестоцвітні на Кіровогращині// Тваринництво України.-К.,1985, №1. - С.27.

41. Гуртовий В.М.,Апостолов П.І., Маткевич В.Т. Основа розвитку свиновідгодівельного комплексу //Тваринництво України.-К., 1985, №7.-С.8-9.

42. Маткевич В.Т. Качество консервируемого корма в зависимости от строков уборки, степени измельчения и проявления трудносилосующихся растений //Корма и кормопроизводство.-К., 1985, №19.-С.46-49.

43. Маткевич В.Т., Петренко А.А. Удобрение ценой кормовой культури - редьки масличной в УССР //Химия в сельском хозяйстве.-М., 1985, № 4. -С.16-19.

44. Перепеляк Г.Х.,Маткевич В.Т., Маткевич В.М. Еспарцет - вигідна культура //Тваринництво України.-К..,1986, № 5.- С.30-31.

45. Маткевич В.Т., Скалецька Л.І. Посіви кукурудзи з соєю //Тваринництво України.-К., 1986, №10.-С.36-37.

46. Маткевич В.Т. Смешанные посевы кукурузы с соей //Земледелие.-М.,1986, №11. - С.45-46.

47. Маткевич В.Т., Подвезенннй П.М. и др. По пути интенсификации кормопроизводства.-Кировоград, 1988.- С.1-3.

48. Маткевич В.Т., Бондаренко Н.Г., Быкова Р.П. и др. Соя - кладовая кормового белка //Интенсификация кормопроизводства.-Кировоград, 1988.-С.4-7.

49.Маткевич В.Т., Подвезенный П.М. Зеленнй конвейер для различннх видов животных в условиях Кировоградской области,- Кировоград, 1988.-10с.

50. Маткевич В.Т. Уплотнение посевов силосной кукурузы другими кормовнми культурами //Степное земледелие.-К.,І989, №23.-С. 60-64.

51. Маткевич В.Т. Продуктивность совместннх посевов кукурузы с соей в зависимости от густоты стояния и соотношення компонентов //Корма й кормопроизводство.- К., 1990,№29.-С.25-29.

52. Маткевич В.Т., Сиволап Д.К., Маткевич А.П. и др. Донник белый однолетний в чистых и смешаных посевах //Достижения науки и техники АПК.-М., 1991, №11.-С.46.

53. Маткевич В.Т., Сиволап Д.К.,Маткевич А.П. и др. Продуктивность мальвы кормовой на Кировоградщине //Достижения науки и техники АПК.-М., 1991. № 11.-С.46.

54. Маткевич В.Т..Сиволап Д.К.,Маткевич А.П. і ін. Малопоширені кормові культури //Тваринництво України.-К.,1992, №3.-С.22-24.

55. Маткевич В.Т., Рубльовський Д.П., Маткевич А.П. і ін. Технологія заготівлі та використання кормів.-Кіровоград, 1992.-35 с

56. Маткевич В.Т., Маткевич А.П., Сухарева О.А. Ущільнення кукурудзи на силос малопоширеними кормовими культурами у північному Степу України //Степове землеробство.-К., 1993, №27.-С. 74-78.

57. Маткевич В.Т. Кукурудза на зерно та силос в умовах північного Степу України //Збірник наукових праць Уманської сільськогосподарської академії.-Умань, 1998.-С. 75-79.

3. Рекомендації, в розробці яких

безпосередню участь брав автор

58. Береза П.Н, Андрияш Й.П.,Маткевич В.Т. - Горох - высокоурожай-ная культура.- Рекомендации. Гайворон, 1978.- 11 с.

59. Маткевич В.Т. Как повысить питательную ценность кормових культур.- Методические рекомендации.- Кировоград, 1980.-22с.

60. Кругляк А.Н., Гнедаш И.С., Маткевич В.Т. и др. Технология производства и заготовки кормов по хозяйствам Кировоградской области.- Методические рекомендации.- Кировоград, 1982.-88 с.

61. Киенко Г.Л., Козырь Н.Ф., Маткевич В.Т. и др. Рекомендации по увеличению производства кукурузы в колхозах и совхозах Кировоградской области .- Кировоград, 1984.-24 с.

62. Полишко Н.П., Иванченко Н.И.,Маткевич В.Т. и др. Индустриаль-ная технология возделывания сои в условиях Кировоградской области.-Методические рекомендации.-Кировоград,1986,-24 с.

63. Андрощук С.Т.,Бойко А.П.,Маткевич В.Т. и др. Особенности выращивания сельскохозяйственных культур в прогнозируемых агрометеорологических условиях 1987 года.-Методические рекомендации.- Кировоград, 1987.- 48 с.

64. Волошина Н.М.,Копотий Р.Й.,Маткевич В.Т. и др. Технология внращивания семян люцерны.-Методические рекомендации.- Кировоград, 1987.- 41 с.

65. Маткевич В.Т., Бондаренко Н.Г. Современнне технологии заготовки и хранения кормов в хозяйствах Кировоградской области. -Методические рекомендации.-Кировоград, 1988.- 30 с.

66. Першина Л.П., Пальчук Л.М.,Маткевич В.Т. и др. Химический состав и питательность кормов Кировоградской области, пути улучшения их питательной ценности и использования.-Методические рекомендации.- Кировоград, 1988.

67. Андрощук С.Г., Бойко А.П.,Маткевич В.Т. и др. Особенности внращивания сельскохозяйственннх культур в хозяйствах Киро-воградской области в прогнозируемых агрометеорологических условиях 1988 года.-Методические рекомендации.-Кировоград,- 1988.-59 с.

4. Тези доповідей

68. Маткевич В.Т. Степень измельчения травы и качество консерви-рованного корма //Повышение качества и зффективности использования кормов. //Тез.докл.Респ.научн.-производ.конф.-К.,1976.-С.56.

69. Маткевич В.Т.,Бондаренко Н.Г., Быкова Р.П. Корма из люцерни в рационах животннх //Тез.докл. Респ.научн.-техн.конф. “Прогрессивные способы заготовки, консервирования и использования кормов в хозяйствах республики"-Винница,І98І.-С.11.

70. Маткевич В.Т., Стусь Е.Й. Влияние способов провяливания люцерны на качество заготовляемнх кормов// Тез.докл.Всесоюз. научн техн.конф. "Проблемы комплексной механизации и автоматизации кормопроизводства, хранения, изготовления и раздачи кормов животным на промышленных комплексах".-М.,1981.-С.15-16.

71. Маткевич В.Т, Шаповалова Л.И.,Андрощук С.Т. Изменение качества корма при уплотнении кукурузы на силос другими культурами //Тез.докл.Респ.научн.-техн.конф. “Энергозберегающие технологии производства, заготовки и хранения кормов".-Винница, 1988.-С.37

72. Маткевич В.Т..Бондаренко Н.Г.,Быкова Р. и др. Монокорма из сои //Тез.докл.Всесоюзного симпозиума" Современнне аспекты проблемы увеличения ресурсов и повышения еффективности использования растительного белка".-Винница,1992.-115-116.

73. Маткевич В.Т.,Полишко Н.П.,Маткевич А.П. Нетрадиционнне кормовые культуры на Кировоградщине //Тез.докл. 3-й Международ-ной конференции по селекции, технологиям возделывания и переработке нетрадиционных растений.-Симферополь,1994.-С.130-131.

74. Маткевич В.Т.,Сухарева О.А., Маткевич А.П. і ін. Вплив різних технологій вирощування на кормову якість та урожай зерна і зеленої маси кукурудзи //Тез.док. Першої Всеукраїнської /Міжнародна/ конференції по проблемі "Корми і кормовий білок"-Вінниця, 1994,- С.139-140.

75. Маткевич В.Т., Юренко В.А., Лук'янець О.А. і ін. Продуктивність чистих і змішаних посівів кукурудзи при ущільненні соєю //Тез доп. Міжнародної конференції "Україна в світових земельних, продовольчих і кормових ресурсів і економічних відносинах. - Вінниця, 1995. - С. 34

76.Маткевич В.Т.,Юренко В.А., Лук'янець О.А. і ін. Вплив способів підсіву сої в міжряддя силосних культур //Тез. доп. респуб. корд.-метод. Ради з проблем кормових ресурсів і кормовиробництва по темі "Зернофуражні, зернобобові і кормові культури".-Вінниця. 1997.-с.37.

77. Маткевич В.Т., Маткевич А.П. Сортовипробування озимого ріпаку в умовам північного Степу України //Тез.доп. Міжнародн. научн. прак. конференції "Нетрадиційне рослинництво, екологія і здоров'я".-Сімферополь, 1998.- С.292.

АНОТАЦІЯ

Маткевич В.Т. Наукове обгрунтування і розробка технологічних прийомів підвищення урожайності та якості кормових культур в північному Степу України.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.12 - кормовиробництво і луківництво. Інститут землеробства УААН, смп,Чабани, 1999.

Наукові положення дисертації опубліковані в 77 наукових роботах. Вони містять теоретичні дослідження по розробці агротехнічних прийомів підвищення продуктивності і поліпшення якості кормових культур в північному Степу України.

Одержані нові дані відносно особливостей формування врожаю і зміни якості корму з сортів люцерни, гороху і сої, гібридів кукурудзи на силос і зерно, залежно від добрив, густоти посівів, та ширини міжрядь, співвідношення компонентів.

Теоретично обгрунтована і практично доведена можливість одержа ння високопоживної зеленої маси завдяки посіву однорічних злаково-бобових сумішок з капустяними культурами. Наведено біоенергетичний аналіз розроблених технологій.

Ключові слова: кормовиробництво, добрива, люцерна, горох, соя, кукурудза, ячмінь, овес, редька, ріпак, якість корму, валова енергія, енергетичний коефіціент.

SUMMARV

Matkevitch V.T. Scientific Baris and Development of Technologicne Aproaches for increasing the Veild and Quality of Fodder Production of the Northern - Step Area of Ukraine.

Dissertation for submission for award of Degree of Doctorate in Agricultural Sciences of the Speciality 06.01.12 - Fodder Production and Grassland Management. Institute of Agriculture of UAAS, region Chabane, 1999.

Scientific statements of the Thesis have been presented in 73 scientific works. They include theoretical study of systems increasing productivity and Quality of fodder crops in the northern - steppe area of Ukraine.

New data ware oblained concerning yield formation peculiarities and quality changes of fodder of altalta, pea and soya peans, hybrids of coru for silage maize and graine depending on fortiezers, density of crons and interrow distance, correlation of components.

Theoretical basis has been developed and practical possibility of gettig highly nutrifious green mass due to sowing annual cereal - luguminons mixtures with cabbage crops. Bioenergy analysis of the techignes deveioped has been made.

Key words: Fodder production, fertilizer, alfalfa, pea, soya, maize, barley, oat, oil radisch, raps, fodder quality, total energy, energy coeficient.

АННОТАЦИЯ

Маткевич В.Т. Научное обоснование и разработка технологических приемов повышения урожайности и качества кормовых культур в условиях северной Степи Украины.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственннх наук по специальности 06.01.12 - кормопроизводство и луговодство. Институт земледелия УААН, пгт. Чабаны,1999.

Научнне положения дисертации освещены в 77 научных работах. Они содержат теоретические исследования по разработке агротехнических приемов повышения продуктивности и повышения качества кормовых культур в северной Степи Украины.

Научные исследования проводились на районированных и перспективных, а сейчас занесеннях в Реестр сортов растений Украины сортах и гибридах кормовых культур с последующим внедрением разработок в хозяйствах Кировоградской области. Агроклиматические условия региона соответствуют формированию высоких урожаев кормовых культур, повышению их качества, способствуют росту и развитию растений люцерны, гороха, сои, кукурузы, редьки масличной и их смесей, а также подсевных и уплотненных посевов.

Наибольшее продолжение вегетационного периода у растений люцерны - 81 день отмечено при посеве семян, когда температура в почве на глубине 5-6 см составляет 6-8 0С, у гороха - 118 дней при температуре 3-4°С, сои - 113 дней при температуро на глубине 10 см в пределах 7-8 0С и кукурузы - 124 дня при температуре 12 0С на глубине 10 см.

Обработка семян люцерны, гороха и сои бактериальными препаратами и внесением при посеве N30Р4К45 способствует лучшему росту и развитию растений культур, улучшает их качество. Содержание протеина в зеленой массе люцерны составляет 21,6, сои - 24,1, гороха -20,5%.

Наивысшую урожайность семян и зеленой массы люцерны обеспечивают летние посевы - 3,1, и 662 ц/га. При посеве весной отмечено снижение урожайности семян и зеленой массы люцерны в сравнении с летним сроком посева от 25 до 40-48%.

Посев люцерны на семена уменьшеными нормами высева /2-4кг/га/ при широкорядних способах посева с междурядием 45 и 60 см способствует получению от 4,04 до 4,74 ц/га, при сплошном с междурядием 15 см - соответственно от 1,86 до 2,30 ц/га.

При раннем сроке посева урожайность зеленой массы кормового гороха выше от сортов зернового направлення на 51,9 - 65,8 ц/га. Увеличение урожайности зерна и зеленой массы кормового гороха отмечено при внесений N30Р45К45 при норме высева 1,0 млн/га семян до 19,5 ц/га. Уменьшение нормы высева гороха, как и увеличение снижает урожай зерна и зеленой массы.

Урожай сой при посеве 25-30 апреля составил 14,6 ц/га семян и 169 ц/га зеленой массы; при посеве 5-10 мая - соответственно 14,9 и 148 ц/га и 15-20 мая - 12,5 и 132 ц/га.

Использование разных по спелости гибридов кукурузы повышает продуктивность гектара посева за счет оптимальной площади питання и густоты растений, питательного и водного режимов почвы. Более продуктивними при раннем сроке посева /20-22 апреля/ является среднепоздняя кукуруза в сравнении с среднеспелыми и среднеран-ними гибридами. При посеве их с шириной междурядий 70 см и густотой растений 45 см урожайность по среднепозднему гибриду Деп-ровский 450 АМВ составила 54,3 ц/га зерна и 409 ц/га зеленой массы; по среднеспелому гибриду Днепровский 310 МВ - соответственно 46,5 и 372 ц/га; по среднераннему Днепровский 284 МВ - 46,5 й 361 ц/га.

С целью обеспечения урожая зеленой массы в пределах 485 -587 ц/га и 67-75 ц/га зерна необходимо кукурузу высевать в оптимальные сроки с внесением под посев N60-120Р60К60. При этом улучшается качество корма за счет повышения содержания протеина в сухом веществе в среднем на 25-30%, каротина 22%, уменьшается содержание клетчатки на 0,5%.

При совместных посевах кукурузы с соей и дальнейшем уплотнении их междурядий соей, мальвой кормовой, донником белым однолетним и другими культурами выход протеина с 1 га посева увеличивается на 20-25% до чистой кукурузы, повышается качество корма.

Таким образом, при создании агроэкологических условий для развития люцерны, гороха, сои и кукурузы, гарантируется максимальная продуктивность культур. В этом случае гарантируется высо-кий сбор питательннх веществ с единицы площади кормового посева, а именно 100-120 ц/га кормових единиц и 12-15 ц/га протеина.

Ключевне слова: кормопроизводство, удобрения, люцерна, горох, соя, кукуруза, ячмень, овес, редька масличная, рапс, качество корма, валовая энергия, энергетический коэфициент.

Размещено на Allbest.ru