Наукове обґрунтування оптимізації технології вирощування сорго в умовах недостатнього і нестійкого зволоження північного cтепу України

Вплив фактору густоти рослин на варіювання виходу віників сорту Віничне 623 дорівнював 80,6%, ширини міжрядь - 10,9%, сорту Донське 35 відповідно 50,6 та 33,8%.

Максимальна врожайність зерна сорту Віничне 623 була сформована при тих же параметрах площі живлення, що забезпечило найвищий вихід віників, у сорту Донське 35 при міжряддях 45 см і густоті рослин 140 тис./га. Отже, рослини ранньостиглого сорту краще використовують відведену їм площу живлення для формування волотей і врожаю зерна при вирощуванні їх з міжряддями 45 см і загущенні до 140-180 тис./га.

Вдосконалення заходів механізованого догляду за посівами сорго

Особливістю сорго і повільний ріст його рослин у міжфазний період сходи-початок виходу в трубку. В цей час з'являлися сходи бур'янів - щириці звичайної, мишію сизого, амброзії полинолистоі, лободи білої та інших, які характеризуються більш інтенсивними темпами лінійного приросту і накопиченням надземної маси. Їх негативний вплив на ріст і розвиток культурних рослин протягом вегетації визначався ступенем забур'яненості посівів. Коефіцієнти (r) оберненої залежності між висотою рослин сорго, площею листової поверхні, продуктивністю фотосинтезу, урожайністю зерна і сухою масою бур'янів дорівнювали відповідно - 0,699; - 0,832; - 0,787; - 0,959.

В боротьбі з бур'янами в посівах сорго важливе значення має вдосконалення механізованого догляду в поєднанні з хімічними заходами. Раніше рекомендоване боронування легкими зубовими боронами з навантажуванням на один зуб 0,6 кг (Н.В.Котляр, 1974) на фоні передпосівної підготовки ґрунту, яка включала коткування його до і після сівби, часто забезпечувало лише часткове покращення агрофізичного стану верхнього шару і недостатній ефект у знищенні бур'янів. Нашими дослідженнями експериментально доведена доцільність використання борін з більшим питомим тиском (0,9 кг/га) і визначені страхові надбавки для норм висіву насіння, які дозволяють одержувати необхідну густоту рослин при різній кількості боронування посівів.

Найповніше знищення бур'янів забезпечувало триразове боронування посівів: перше - до появи сходів, друге - у фазі 4-5 і треті - у фазі 6-7 листків сорго. На ділянках цих варіантів кількість бур'янів у фазi виходу в трубку була меншою відповідно на 40,6 і 16,3%, ніж на ділянках з одним або двома боронуваннями. При ручному прополюванні розрахункова або близька до неї густота рослин на одному гектарі досягалась збільшенням норми висіву насіння на 45%, проведенні одного (досходового) боронування - на 65% і двох-трьох - на 85%. Такі страхові надбавки дозволяють компенсувати зменшення польової схожості насіння і виривання рослин зубами борін та присипання ґрунтом.

В боротьбі з бур'янами в захисних зонах рядків сорго високий ефект забезпечувало обладнання просапних культиваторів прополювальними борінками, які знищували від 29,5 до 50,9% бур'янів, що залишалися після обробітку ґрунту стрільчастими лапами та лапами-бритвами; пошкодження рослин сорго при цьому підвищувалось від 4,7 до 6,3%. Застосування культиваторів з підгортачами при другому міжрядному обробітку зменшувало кількість бур'янів на 21,4-50,1%.

Найвища урожайність зерна була одержана, коли проводилось два обробітки міжрядь: перший - у фазі 6-7 листків з прополювальними борінками, другий - перед змиканням міжрядь - із підгортачами. При догляді за посівами виключення прополювальних борінок знижувало урожайність зерна на фоні внесення гербіцидів на 1,3 ц/га, без застосування гербіцидів - на 1,8 ц/га, підгортачів відповідно - на 1,2 і 2,2 ц/га.

Обґрунтування заходів зниження вологості зерна, строків та способів збирання сорго

Складність збирання врожаю сорго зумовлена як біологічними особливостями культури (високою вологістю листків, стебел і зерна, пізньою стиглістю), так і погодними факторами - зниженням температури і підвищенням вологості повітря під час збирання. Для прискорення дозрівання та зменшення вологості зерна А.С.Белецький (1979), В.Я.Щербаков (1986) і А.Т.Самойленко (1991) пропонували хімічне підсушування його на кореню шляхом десикації. У північному Степу України особливості застосування цього заходу вивчені недостатньо.

Наші дослідження показали, що ефективність десикації залежить від строків іі проведення і видів десикантів. При обробці рослин у фазі восковоі стиглості хлоратом магнію вологість зерна через 15 днів зменшилась у порівнянні з контролем на 8,4%, реглоном - на 10,8%, сечовиною - на 2,3% і аміачною селітрою - на 3,8%. При обробці рослин на початку повної стиглості зерна спостерігалась подібна закономірність, проте ці відмінності дещо зменшувались. Вологість зерна в деякій мірі зумовлена вмістом вологи в листках (r=0,856) і стеблах рослин (r=0,658), оскільки при збиранні врожаю частина їх потрапляє в молотильний апарат, де вони зволожують зерно. Застосування десикантів - хлорату магнію і регіону значно обмежувало негативний вплив цього фактору.

Десикація посівів на початку повної стиглості зерна не впливала на продуктивність сорго, застосування ж хлорату магнію або регіону у фазі воскової стиглості зменшувало масу 1000 зерен на 0,8-1,3 г, а врожайність зерна на 1,4-2,2 ц/га (3,2-5,5%). Біоенергетична оцінка ефективності різних способів зниження вологості 1 т зерна з 27,2 до 14,0% показала, що витрати енергії при термічному сушінні зерна дорівнюють 10,3 ГДж/га, обробці рослин хлоратом магнію - 4,7 і реглоном - 2,4 ГДж/га.

Вирощування ранньостиглих сортів зернового сорго в суцільних посівах створює реальну перспективу інакше вирішувати проблему збирання врожаю, оскільки вони характеризуються низькорослістю, тонкостебловістю і зерно в них не обсипається. В наших дослідах на протязі періоду воскова-повна стиглість маса 1000 зерен у рослин сорту Судзерн 7 збільшувалась на 0,7-2,9 г, внаслідок чого максимальна продуктивність забезпечувалась при збиранні врожаю у фазі повної стиглості, яка наступала в кінці серпня - на початку вересня. Скошування у валки з обмолотом в міру підсихання дозволило отримати 43,7 ц/га зерна із вологістю 12,9%.

Після скошування рослини рівномірно розподілялися у валках на густій стерні, добре обдувалися вітром і висихали за 5-7 днів. За прямим комбайнуванням, не зважаючи на максимально високий зріз рослин, подрібнена листостеблова маса зумовлювала підвищення вологості зерна на 5,4% у порівнянні з роздільним способом збирання. При стійкій теплій погоді восени збирання врожаю в таких посівах доцільно проводити роздільним способом.

Економічна і біоенергетична ефективність різних технологій вирощування сорго

На основі багаторічних досліджень розроблені заходи оптимізації технології вирощування сорго в північному Степу України. Виявлені резерви економного використання матеріальних і трудових ресурсів, проведена економічна і біоенергетична оцінка різних варіантів розроблених і прийнятих технологій вирощування сорго. Виробничі витрати, вартість основних і оборотних засобів розраховані за цінами на 1.01.1999 р.

Економічний аналіз показав, що при базовій технології частка паливно-мастильних матеріалів у загальній структурі витрат виробництва складала 21,3%, мінеральних добрив - 13,3, пестицидів - 34,7, електроенергіі - 0,8, праці - 3,8 і насіння 1,2%. Підвищення виробничих витрат і споживання сукупної енергії при вирощуванні сорго по інтенсивній технології пов'язані зі збільшенням норми висіву насіння, доз внесення мінеральних добрив, збиранням і транспортуванням більш високого врожаю. Завдяки випереджаючому росту урожайності, собівартість 1 ц зерна сорго зменшувалась на 1,70 грн., його енергомісткість - на 12 МДж, рентабельність виробництва зростала на 12,4%, а коефіцієнт енергетичної ефективності підвищувався з 3,85 до 3,95.

Енергозберігаюча технологія вирощування сорго, яка базується на суцільному способі сівби, боротьбі з бур'янами як хімічними, так і агротехнічними заходами і роздільному збиранні врожаю, дозволяє знизити виробничі витрати на 104 грн./га і підвищити коефіцієнт їх окупності на 0,57 грн. у порівнянні з базовою технологію. При цьому коефіцієнт енергетичної ефективності зростає на 1,78. Однак приріст валової енергії, хоча і вищий, ніж при базовій технології, на 10,7 ГДж/га, але все ж менший на 2,4 ГДж/га, ніж при інтенсивній.

ВИСНОВКИ

сорго вирощування урожайність ґрунт

1. У північному Степу України вагоме значення для збільшення виробництва фуражного зерна і зелених кормів має розширення площі посіву сорго, яке в посушливі роки перевищує кукурудзу за врожайністю зерна на 18,5-31,3%, зеленої маси - на 21,5-39,4%.

2. Вивчення реакції культури на варіювання гідротермічних умов і головною передумовою для оптимізації технології іі вирощування. Урожайність зерна сорго певною мірою визначається вологозабезпеченістю посівів (r=0,614). Частка весняних запасів продуктивної вологи в ґрунті в приходній частині водного балансу посівів сорго складає 34,7% з коливаннями по роках від 17,1 до 49,4%. Не встановлено тісної залежності між запасами грантової вологи навесні і урожайністю зерна (r=0,361), більш помітно врожай пов'язаний з вмістом вологи в ґрунті у фазi викидання волотей (r=0,429), опадами в липні (r=0,544) і в серпні (r=0,400). Сумарне водоспоживання посівів визначалося рівнем їх вологозабезпеченості (r=0,823). Зв'язок між урожайністю (у) і витратами вологи на формування 1 т зерна (х), виражений рівнянням регресії у=83,3 - 0,45х, має обернений характер.

3. Недостатня і нестабільна теплозабезпеченість у періоди сівба-сходи і цвітіння-повна стиглість зерна обмежує рівень продуктивності сорго і зумовлює варіювання його по роках; у 75% років вологість зерна перевищує базисну, і воно потребує сушіння. Для іі прогнозування запропоновано рівняння регресії у = 63,31 - 2,64х, де у - вологість зерна, х - середньодобова температура повітря у міжфразний період цвітіння-повна стиглість.

4. Кращими попередниками для зернового сорго і озима пшениця після чорного пару або гороху, задовільними - кукурудза, яку висівають після озимих і ярих зернових, гороху і цукрових буряків, найгіршим - соняшник. із зернофуражних культур (ярий ячмінь, кукурудза і сорго) для пересіву загиблих або зріджених у період зимівлі посівів озимих культур найбільш доцільно використовувати ранньостиглі сорти сорго.

5. Найсприятливіші умови для росту і розвитку сорго складаються по оранці, яка сприяє більшому накопиченню вологи і аміачного азоту, створює агрофізичні показники орного шару ґрунту в оптимальних параметрах. іі основна перевага перед безполицевим, чизельним, мілким і нульовим обробітком ґрунту полягає в значному зменшенні ступеня забур'яненості посівів.

6. Допосівний обробіток ґрунту під сорго включає вирівнювання зябу, весняне боронування і культивацію із коткуванням при внесенні гербіцидів безпосередньо перед сівбою або за 5-7 днів раніше. Найкращу заробку гербіцидів і підготовку посівного шару для висіву насіння забезпечує культивація КПС-4 і спушення ґрунту комбінованим знаряддям КАПП-8,8.

7. Застосування оптимальної дози мінеральних добрив N60P60K30 сприяє підвищенню врожайності зерна сорго на 8,3 ц/га, зеленої маси - на 52 ц/га. Внесення добрив восени під оранку або весною локальним способом у порівнянні із застосуванням їх під передпосівну культивацію підвищує коефіцієнт використання азоту рослинами зернового сорго на 7-18%, фосфору - на 2-5%, а рослинами цукрового сорго відповідно - на 12-25 і 8-12%. На фоні без добрив підживлення посівів рідкими формами добрив (КАС-28+РКД) дозою N30P30 у фазі 4-5 листків підвищує урожайність зерна на 4,8 ц/га, у фазі 6-7 листків - на 3,3 ц/га , у фазі виходу в трубку - на 1,7 ц/га.

8. Підвищення адаптивності рослин до впливу несприятливих погодних умов у період сівба-сходи і формування оптимальної густоти рослин забезпечуються проведенням передпосівної інкрустації насіння і встановленням страхових надбавок до норм висіву: для насіння першого класу - 40%, другого - 60 і третього - 80%. В умовах варіювання запасів вологи в посівному шарі ґрунту найбільш стабільний позитивний ефект спостерігається при інкрустації насіння тігамом.

9. Оптимальний строк сівби сорго настої, коли середньодобова температура ґрунту на глибині 10 см підвищується до 14-15 оС. При внесенні ґрунтових гербіцидів і інкрустації насіння середньо- і пізньостиглі сорти і гібриди можна висівати на 5-7 днів раніше оптимального строку. Ранньостиглі сорти краще використовують грантові запаси вологи і теплові ресурси зони для формування високої продуктивності при висіві їх з 5-10 по 20-25 травня. У цей строк можна висівати і сорт віничного сорго Донське 35, а сорт Віничне 623 - доцільніше 25 квітня - 5 травня. Оптимальною глибиною загортання насіння при сівбі у третій декаді квітня-першій декаді травня і 4-5 см, а при сівбі 20-25 травня і відсутності вологи в посівному шарі ґрунту іі можна поглиблювати до 6-7 см.

10. Спосіб сівби і густота рослин сорго тісно залежать від сортових особливостей і напряму господарського використання культури. Сорт зернового сорго Генічеське 11 і гібрид Степовий 13 формують максимальний врожай при ширині міжрядь 45 см і густоті рослин: на фоні без добрив - 120 тис./га, при внесенні N60 P60 K30 - 140 тис./га. При суцільному способі сівби оптимальна густота рослин сортів Судзерн 7 і Судзерн 65 становить 1,25-1,50 млн./га, сорту Судзерн 62 - 0,75 млн./га, площа живлення відповідно - 6,7-8,0 і 13,3 см2.. В посушливі роки рослини в суцільних посівах на відхилення від оптимальної площі живлення реагують суттєвим зниженням урожайності зерна в порівнянні з широкорядними.

11. При комбінованому використанні (на зерно і технічні цілі) потенційна продуктивність віничного сорго сорту Донське 35 найповніше реалізуються в посівах з міжряддями 45 см і густотою рослин 140 тис./га; для сорту Віничне 623 ці параметри становлять 70 см і 100 тис./га. Більшою адаптивністю до зміни площі живлення характеризується сорт Донське 35.

12. Найвищу продуктивність сорго-суданкового гібриду ДССГ 90 забезпечує висів 0,75 млн./га схожого насіння широкорядним способом з міжряддями 45 см. В сумішках з амарантом слід чергувати два ряди сорго-суданкового гібрида з одним рядом амаранта і висівати їх у співвідношенні 79,0+33,5% до норми висіву у чистих посівах. Сумісні посіви цих культур за урожайністю зеленої маси і сухої речовини не поступаються чистим посівам сорго-суданкового гібриду, при цьому збір протеїну збільшуються на 13,4% і забезпеченість кормових одиниць протеїном зростає з 85,3 до 97,7 г. В сумішках цукрового сорго із амарантом на силос найкращим і чергування одного або двох рядів сорго з одним рядом амаранту.

13. Технологія догляду за посівами сорго включає: боронування до появи сходів, у фази 4-5 і 6-7 листків з навантаженням на один зуб борони 0,9 кг. Перший обробіток міжрядь проводять з прополювальними борінками, другий - з підгортачами. При застосуванні гербіцидів і двох обробітків міжрядь необхідну густоту рослин забезпечує страхова надбавка до норми висіву 45%, при одному боронуванні (до появи сходів) - 65% і двох-трьох - 85%. Таке збільшення норми висіву достатні для компенсації зниження польової схожості насіння і пошкодження рослин при виконанні агротехнічних заходів.

14. Десикація посівів сорго у фазі воскової стиглості хлоратом магнію або регланом знижує вміст вологи в зерні на 8,4-10,8%, на початку повної стиглості - на 5,5-7,1%. Сечовина і аміачна селітра поступаються за ефективністю цим десикантам, особливо в роки, коли восени погода холодна і дощова. При обприскуванні посівів на початку повної стиглості зерна хлорат магнію і реглон не впливають на урожайність сорго, при обробці ж у фазі воскової стиглості вони знижують іі лише на 3,2-5,5%.

15. Оптимальним строком збирання врожаю ранньостиглих сортів сорго при їх вирощуванні у суцільних посівах і фаза повної стиглості зерна. Застосування роздільного способу, який передбачає скошування рослин у валки з обмолотом через 5-7 днів, дозволяє довести вологість зерна до 12,9%. При прямому комбайнуванні вона підвищувалась в середньому до 18,3%, а в окремі роки - до 19,7-21,8%.

16. Розроблена нами технологія вирощування сорго забезпечує підвищення рентабельності виробництва зерна на 12,4% і зменшує його енергомісткість на 12 МДж/ц. Енергозберігаюча технологія вирощування сорго на зерно в суцільних посівах сприяю зростанню коефіцієнта окупності витрат на 0,57 грн. і збільшує енергетичний коефіцієнт у порівнянні з базовою технологію на 1,78.

Кращими ланками сівозміни для розміщення сорго і чорний пар - озима пшениця; горох - озима пшениця; допустимими - озима пшениця - кукурудза; ярi зерновi - кукурудза. Для пересіву озимих використовувати ранньостиглі сорти зернового сорго.

Оранку з вирівнюванням зябу застосовувати під зернове сорго, під цукрове сорго можливий і безполицевий обробіток ґрунту. При внесенні гербіцидів проводити весняне боронування зябу і одну передпосівну культивацію з прикочуванням.

Мінеральні добрива вносити восени врозкид під оранку або навесні локально дозою N60P60K30. На полях без добрив у фази 4-5 або 6-7 листків підживлювати рослини рідкими формами добрив (КАС-28+РКД) дозою N30P30.

Перед сівбою проводити інкрустацію насіння препаратами типу тігам. Середньо- і пізньостиглі сорти і гібриди сорго при застосуванні гербіцидів можна висівати на 5-7 днів раніше оптимального строку. Сівбу ранньостиглих сортів зернового сорго здійснювати з 5-10 до 20-25 травня. Оптимальна глибина загортання насіння - 4-5 см, при недостатньому вмісті вологи у посівному шарі ґрунту і сівбі у третій декаді травня іі можна збільшувати до 6-7 см. Сорт віничного сорго Віничне 623 доцільно висівати 25 квітня - 5 травня, Донське 35 - з 5 до 25 травня.

Сорт зернового сорго Генічеське 11 і гібрид Степовий 13 найкраще вирощувати з міжряддями 45 см, а густота рослин перед збиранням врожаю повинна становити на фоні без добрив -120 тис./га, при внесенні N60P60K30 - 140 тис./га. При суцільному способі сівби оптимальна густота сортів Судзерн 7 і Судзерн 65 дорівнюі 1,25-1,50 млн./га, Судзерн 62 - 0,75 млн./га.

Сорго-суданкові гібриди висівати на корм широкорядним способом з міжряддями 45 см і нормою висіву схожого насіння 0,75 млн./га. В змішаних посівах з амарантом чергувати два ряди сорго-суданкового гібрида з одним рядом амаранта при висіві у співвідношенні 79,0+33,5% до норми висіву в чистих посівах. При вирощуваннi на силос цукрового сорго в сумiшках з амарантом чергувати один або два ряди сорго з одним рядом амаранта.

Сорт віничного сорго Віничне 623 вирощувати з міжряддями 70 см при густоті рослин 100 тис./га, для сорту Донське 35 вказані параметри становлять відповідно 45 см і 140 тис./га.

Механізований догляд за посівами включаі боронування до появи сходів, у фази 4-5 і 6-7 листків з навантаженням на один зуб борони 0,9 кг і два обробітки міжрядь: перший - з прополювальними борінками, другий - з підгортачами. Для компенсації зниження польової схожості і технологічного пошкодження рослин страхова надбавка до норми висіву насіння при вирощуванні сорго на фоні гербіцидів з обробітками міжрядь повинна становити 45%, при механізованому догляді - 65-85%.

Для зменшення змісту вологи в зерні застосовувати десикацію посівів хлоратом магнію або реглоном на початку повної стиглостi зерна. На насіннівих посівах при загрозі заморозків восени десикацію можна проводити у фазі воскової стиглості зерна.

При стійкій теплій погоді збирання врожаю у суцільних посівах ранньостиглих сортів сорго проводити у фазі повноі стиглості зерна роздільним способом.

СПИСОК ОСНОВНИХ РОБІТ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІІ

1. Олексенко Ю.Ф., Красненков С.В. Обработка почвы и урожай зернового сорго //Земледелие. - 1983. - № 11. - С. 19-20.

2. Олексенко Ю.Ф., Жученко С.И., Красненков С.В. Приемы основной обработки почвы под сахарное сорго //Бюллетень ВНИИ кукурузы. - Днепропетровск. - 1986. - № 64. - С. 71-75.

3. Олексенко Ю.Ф., Жученко С.И., Бондаренко В.П., Красненков С.В. Подготовка почвы под сорго //Кукуруза и сорго. - 1987. - № 2. - С. 17-18.

4. Олексенко Ю.Ф., Жученко С.И., Красненков С.В. Сорго //Научно обоснованная система кормопроизводства Днепропетровской области. - Днепропетровск: Промінь, 1987. - С. 52-54.

5. Олексенко Ю.Ф., Красненков С.В. Сорго на зерно, силос и зеленый корм //Научно обоснованная система земледелия Днепро-петровской области. - Днепропетровск: Облполиграфиздат, 1988. - С. 251-252.

6. Олексенко Ю.Ф., Красненков С.В. Сорго //Практическое руководство по освоению интенсивных технологий полевых культур. - Днепропетровск. - 1987. - С. 15-17.

7. Олексенко Ю.Ф., Жученко С.И., Красненков С.В. Какую норму высева выбрать //Кукуруза и сорго. - 1988. - № 3. - С. 18-20.

8. Олексенко Ю.Ф., Красненков С.В., Усенко Ю.И. Кормовая ценность сорго и минеральные удобрения //Химизация сельского хозяйства. - 1988. - № 9. - С. 35-37.

9. Семенов Г.П., Олексенко Ю.Ф., Красненков С.В. Надежный источник кормов // Кукуруза и сорго. - 1988. - № 6. - С. 31-32.

10. Олексенко Ю.Ф., Красненков С.В., Усенко Ю.И. Влияние минеральных удобрений на урожайность зернового сорго в зависимости от сроков и способов их внесения в почву //Агрохимия. - 1988. - №1.-C.36-39.

11. Олексенко Ю.Ф., Красненков С.В. Продуктивность зернового сорго //Химизация сельского хозяйства. - 1989. - № 3. - С. 31-32.

12. Олексенко Ю.Ф., Красненков С.В. Экономическая эффективность возделывания сорго в зависимости от предшественников и минеральных удобрений //Корма и кормопроизводство.-К.: Урожай, 1989. - Вып. 27. - С. 19-21.

13. Олексенко Ю.Ф., Красненков С.В., Усенко Ю.И. Влияние минеральных удобрений на урожайность сахарного сорго в зависимости от их состава, доз и соотношений //Степное земледелие.- К.: Урожай, 1989. - Вып. 23. - С. 40-45.

14. Олексенко Ю.Ф., Красненков С.В. Минеральные удобрения и качество зеленой массы сорго // Кукуруза и сорго. - 1990. -№ 3. - С. 30-34.

15. Олексенко Ю.Ф., Красненков С.В. Технология возделывания сорго на зерно и силос для Степи Украины //Материалы Всесоюзного совещания “Проблемы и задачи по селекции, семеноводству и технологии производства и переработки сорго в СССР”.-Зерноград.-1990.-С. 111-114.

16. Олексенко Ю.Ф., Красненков С.В. Агротехнические основы повышения продуктивности сорго в Степи УССР //Бюллетень ВНИИ кукурузы. - Днепропетровск, 1990. - № 72-73. - С. 64-65.

17. Олексенко Ю.Ф., Красненков С.В. Водопотребление зернового сорго в Степи Украины //Вісник аграрноі науки. - 1991. - № 10. - С. 23-25.

18. Красненков С.В. Место зернового сорго в севооборотах северной Степи Украины //Материалы Российской конференции “Проблемы биологии, селекции и технологии возделывания и переработки сорго”. - Волгоград, 1992. - С. 89-91.

19. Троценко А.Г., Красненков С.В., Соловей А.Е. Суданка зерновая //Кукуруза и сорго. - 1993. - № 1. - С. 11-12.

20. Краснінков С.В. Сорго і суданка зернова//Як вирощувати високі врожаі зернових культур у колективних і фермерських господарствах степовоі зони Украіни(Поради УААН). - Дніпропетровськ, 1993.-С.24-26.

21. Красненков С.В. Междурядные обработки сорго // Кукуруза и сорго. - 1993. - № 4. - С. 2-4.

22. Красненков С.В. Дифференцировать возделывание сорго //Земледелие. - 1993. - № 6. - С. 14-15.

23. Красненков С.В. Качество семян и урожай сорго //Кукуруза и сорго. - 1994. - № 2. - С. 9.

24. Краснінков С.В. Вологозберігаюча технологія вирощування зернового сорго в умовах недостатнього зволоження //Перша Всеукраінська (Міжнародна) конференція по проблемі “Корми і кормовий білок”. - Вінниця, 1994. - С. 152-153.

25. Красненков С.В. Влияние густоты растений, способа посева и минеральных удобрений на водопотребление и урожайность зернового сорго //Матеріали координаційно-методичноі ради з проблеми ефектив-ного використання зрошуваних земель для нарощування і стабілізаціі виробництва кормів і кормового білка. - Херсон-Миколаів, 1995. - С. 29-31.

26. Краснінков С.В. Строки і способи збирання врожаю зерновоі суданки //Степове землеробство. - К.: Урожай, 1995. - № 29. - С. 75-77.

27. Красненков С.В. Особенности посева суданки зерновой //Кукуруза и сорго. - 1995. - № 5. - С. 5-9.

28. Красненков С.В. Суданка зерновая //Кормопроизводство. - 1996. - №2. - С. 22-25.

29. Красненков С. В. Интенсивные технологии возделывания зернового и сахарного сорго //Научно обоснованные приемы увеличения производства кормов, Днепропетровск, 1996. - С. 12-14.

30. Kramarev S.M., Cherenkov A.V., Krasnenkov S.V., Shevchenko M.S., L.N.Skripnik, Matrosov A.S., Gatsenco S.V., Schevchenko V.N. Ecological monitoring complex usage of mineral fertilizers, herbicides and combination of Zn with N-, O-, and S-derivatives of propione acid in agrocenoses of maize, sorge and luzerne //International ecological congress. - Voronezh (Russia) - Kansas (USA). - 1996. - P. 13-16.

31. Красненков С.В. Реакция сорго на изменение температурного режима //Матеріали координаційно-методичноі ради з проблем кормових ресурсів і кормовиробництва по темі “Зернофуражні, зернобобові і кормові культури. - Вінниця, 1997. - С. 24-25.

32. Красненков С.В. Влагообеспеченность и продуктивность посе-вов зернового сорго //Матеріали координаційно-методичноі ради з проблем кормових ресурсів і кормовиробництва по темі “Зернофуражні, зернобобові і кормові культури. - Вінниця, 1997. - С. 26-27.

33. Красненков С.В. Эффективность десикации зернового сорго в северной Степи Украины //Зб. наукових праць Уманськоі с.-г. академіі “Сучасні проблеми рослинництва і кормовиробництва“. - Умань, 1998. - С. 80-84.

34. Красненков С.В., Крамарев С.М. Эффективность подкормки зернового сорго разными формами минеральных удобрений //Зерновые культуры. - 1998. - № 3. - С. 21-22.

35. Красненков С.В. Эффективность инкрустации семян и урожайность сорго в условиях недостаточного увлажнения //Кукуруза и сорго. - 1998. - № 3. - С. 21-22.

36. Краснінков С.В. Сорго - важливий резерв стабілізаціі виробництва кормів //Тваринництво Украіни. - 1998. - № 8-9. - С. 23-24.

37. Красненков С.В. Оптимизация площади питания различных биотипов веничного сорго в северной Степи Украины //Кукуруза и сорго. - 1998. - № 6. - С. 19-22.

38. Красненков С.В. Особенности формирования продуктивности сорго-суданкового гибрида в зависимости от способа посева и нормы высева семян //Зб. наукових праць Iнституту кормів УААН. - Вiнниця, 1999. - С. 32-33.

39. Краснінков С.В. Вплив строків сівби на продуктивність віничного сорго в умовах північного Степу Украіни //Бюлетень інституту зернового господарства УААН. - 1999. - № 8. - С. 44-47.

40. Краснінков С.В. Вплив способів основного обробітку грунту на урожайність зернового сорго //Бюлетень інституту зернового господарства УААН. - 1999. - № 9. - С. 38-40.

АННОТАЦИЯ

Красненков С.В. Научное обоснование оптимизации технологии воз-делывания сорго в условиях недостаточного и неустойчивого увлажнения северной Степи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. - Институт зернового хозяйства УААН, Днепропетровск, 1999 г.

Защищается диссертационная работа, содержащая результаты многолетних исследований, на основе которых определена реакция сорго на изменение гидротермических условий в течение вегетации и разработано научное обоснование оптимизации элементов технологии его возделывания на зерно, силос, зеленый корм и технические цели в северной части степной зоны Украины. Обобщены современные тенденции производства сорго в мире и обоснована необходимость расширения площади его посева за счет кукурузы для стабилизации производства фуражного зерна и зеленой массы в центральных и южных областях Украины.

Применение методов корреляционного и регрессионного анализа для сравнения полученных в опытах данных с динамикой запасов влаги в почве, осадками, температурой и влажностью воздуха позволило впер-вые раскрыть взаимосвязь между продуктивностью растений сорго и погодными условиями как в целом за вегетацию, так и на протяжении основных межфазных периодов.

Установлены лучшие и допустимые звенья севооборота для размещения сорго и показано, что для пересева погибших или изреженных в период зимовки озимых из зернофуражных культур (яровой ячмень, кукуруза и зерновое сорго) следует использовать раннеспелые сорта сорго. Доказана нецелесообразность замены вспашки безотвальной или нулевой обработкой почвы, разработаны оптимальные способы предпосевной обработки почвы, обеспечивающие качественную заделку гербицидов и получение дружных всходов. Обоснованы приемы увеличения коэффициентов использования питательных веществ из удобрений в засушливых условиях и способы повышения устойчивости сорго к влиянию неблагоприятных факторов внешней среды в период посев-всходы, позволяющие уменьшить различия между лабораторной и полевой всхожестью семян.

Определена оптимальная форма и размер площади питания растений в зависимости от уровня плодородия почвы, биологических особенностей сортов и гибридов и направления их хозяйственного использования. Обоснованы приемы улучшения кормовой ценности зеленой массы сахарного сорго и сорго-суданкового гибрида при выращивании их на зеленый корм и силос в смешанных посевах с амарантом. Усовершенствована технология ухода за посевами при выращивании сорго без применения гербицидов. Изучены и рекомендованы производству приемы снижения влажности зерна сорго, оптимальные сроки и способы уборки сплошных посевов раннеспелых сортов.

Ключевые слова: сорго, технология, продуктивность растений (зерно, зеленая масса и технические цели), гидротермические факторы.

АННОТАЦІЯ

Краснінков С.В. Наукове обґрунтування оптимізації технології вирощування сорго в умовах недостатнього і нестійкого зволоження північного Степу Украіни. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 1999 р.

Захищається дисертаційна робота, яка і результатом багаторічних досліджень, що дозволили визначити реакцію сорго на зміну гідротермічних умов протягом вегетації і науково обґрунтувати оптимізовану технологію його вирощування в північній частині степової зони України. Узагальнені сучасні тенденції виробництва цієї культури в світі і обґрунтована необхідність розширення площ іі посіву за рахунок кукурудзи. Визначені кращі ланки сівозміни для розміщення сорго, розроблені оптимальні способи основного і передпосівного обробітку ґрунту, строки сівби, форма і розмір площі живлення рослин різних за скоростиглістю сортів і гібридів. Розроблені заходи по підвищенню адаптивності сорго до впливу несприятливих факторів зовнішнього середовища в період сівба-сходи, які дозволяють зменшити різницю між лабораторною і польовою схожістю насіння. Визначено способи збільшення коефіціінтів використання поживних речовин із добрив. Вивчено і рекомендовано виробництву заходи по зниженню вологості зерна сорго, оптимальні строки і способи збирання врожаю.

Ключові слова: сорго, технологія, продуктивність рослин (зерно, зелена маса і технічні цілі), гідротермічні фактори.

SUMMARY

Krasnenkov S.V. The scientific substantiation of optimization of sorghum cultivation technology in unsufficient and unstable humidifying conditions of northern Steppe of Ukraine.

Thesis on competition of a scientific degree of the doctor of agriculturural sciences in speciality 06.01.09- Plant Growing Institute UAAS, Dniepropetrovsk, 1999.

The thesis for a doctor's degree containing the long-term research results is presented in which the sorghum reaction on a modification of hydrothermal conditions during vegetation is revealed and the scientific substantiation of its cultivation technology optimization in the northern part of a steppe zone of Ukraine is given. The modern trends of sorghum production in the world are investigatedand the necessity of the sown area extension at the expense of corn is justified. The crop rotation links for plecement of sorghum, optimum methods of main and presowing soil cultivation, sowing terms, the form and size of feeding area of sorts and hybrids, differentiated on earliness, are determined. The methods of incraese of adaptive stability of sorghum under influense of the unfavorable environmental factors in period sowing-sprouts, permitting to reduce the differences between laboratory and field germination rate of seeds are developed. The methods of increase of utilization coefficients of nutrient substances from fertilizers are revealed. The methods of decrease of sorghum humidity, terms and methods of harvesting time are investigated and recommended to production.

Key word: sorghum, technology, plant productivity (grain and green mass, technical aims), hydrothermal factors.

Размещено на Allbest.ru