Методи селекційно-генетичного удосконалення червоної степової породи при чистопородному розведенні та схрещуванні

Забезпечення населення високоякісними продуктами харчування тваринного походження - завдання агропромислового комплексу України. Визначення гетерозисного, адитивного та материнського ефектів у корів червоних порід. Молочна продуктивність тварин.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 05.01.2014
Размер файла 55,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

Методи селекційно-генетичного удосконалення червоної степової породи при чистопородному розведенні та схрещуванні

доктора сільськогосподарських наук

Пешук-Топіха Людмила Василівна

Київ - 1999

Вступ

Забезпечення населення високоякісними продуктами харчування, в тому числі тваринного походження - головне завдання агропромислового комплексу України.

Скорочення поголів'я худоби і зниження її продуктивності за останні 6 років, хоча і є наслідком об'єктивних економічних змін в Україні, але носить тимчасовий характер і не може бути підставою до припинення чи уповільнення робіт по удосконаленню тварин.

Удосконалення організації племінної справи, підвищення племінних і продуктивних якостей тварин є одним із головних напрямків науково-технічного прогресу в усіх галузях тваринництва.

Нині в непростих економічних умовах важливо зберегти і примножити накопичений за багато років генетичний потенціал тварин вітчизняних порід і раціонально використовувати кращий генофонд світової селекції.

Підвищення темпів селекційно-племінної роботи, спрямованої на створення стад і порід, які відповідають новим вимогам, технічне і технологічне переоснащення галузі молочного скотарства, забезпечення її ефективності - головне завдання зоотехнічної науки на сучасному етапі. Вирішенню його присвячені роботи вітчизняних вчених: Л.К. Ернста (1975,1984,1995), А.П. Солдатова (1977,1984), Ф.Ф. Ейснера (1978), М.З. Басовського (1980), Н.В. Кононенко (1981,1992,1995), П.Н. Прохоренка (1984, 1989), В.М. Зубця (1987,1995), В.П. Бурката (1992,1996,1999), Ю.Д. Рубана (1992), Д.Т. Вінничука (1993,1997), В.П. Коваленка (1997), І.П. Петренка (1997), М.І. Стрекозова (1997) та інших. Цільова програма стабілізації і розвитку агропромислового виробництва в Україні на 1996 - 2000 рр. передбачає розвиток молочного скотарства на основі збільшення поголів'я високопродуктивних молочних порід, здійснення комплексних заходів по підвищенню продуктивності корів.

Актуальність теми. Протягом останніх 20 років для вдосконалення племінних і продуктивних якостей червоної степової породи використовуються племінні ресурси англерської, червоної датської та червоно-рябої голштинської порід. Багаточисельне потомство від схрещування цих порід потребує наукового аналізу й узагальнення результатів для внесення коректив у селекційно-племінну роботу.

Створені молочні стада в племзаводах приватно - орендного кооперативу (ПОК) “Зоря” Херсонської, “Малинівка” та “Більшовик” Донецької, “Чумаки” і “Любомирівка” Дніпропетровської областей, “Славне” та “Широке” АР Крим з продуктивністю за повновікову лактацію 5.5-6.0 тис. кг. молока, вмістом молочного жиру 3.8-4.0% та білку 3.3-3.4% підтверджують, що з використанням червоної степової, англерської, червоної датської та голштинської порід виведено оригінальний і цінний в племінному та господарському відношенні масив тварин молочного типу, що і визначило актуальність обраної теми досліджень. Виходячи з цього, наші дослідження були спрямовані на розробку і впровадження методів і прийомів, які підвищують ефективність племінної роботи з масивом червоної молочної худоби, формування його генеалогічної структури, наукове обґрунтування продуктивних, технологічних та інтер'єр них особливостей тварин з метою максимальної реалізації їхнього генетичного потенціалу. Дисертаційна робота є складовою частиною Програми по виведенню вітчизняної червоної молочної породи для господарств степової зони України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження по темі виконані в 1991-1999 рр. згідно планів науково - дослідних робіт Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова “Асканія - Нова” УААН та Інституту розведення і генетики тварин УААН в рамках Державної науково-технічної програми “Молоко”, підпрограми “Удосконалити червону степову породу в напрямку підвищення молочної продуктивності” та науково - технічної програми (НТП) № 15 “Розведення та генетика тварин”, підпрограми “Селекція молочної худоби”.

Номери державної реєстрації UА 01000994 Р і 0196UO16323.

Мета і задачі дослідження. Головною метою роботи є формування генеалогічної структури створюваної червоної молочної породи, оцінка основних селекційних ознак, що обумовлюють племінну цінність тварин, аналіз результатів використання бугаїв англерської, червоної датської та червоно-рябої голштинської порід, розробка ефективних прийомів селекції.

Відповідно до цього були поставлені такі завдання:

удосконалити прийоми поетапної селекції при створенні високопродуктивних стад, ліній, родин жирномолочного типу червоної молочної худоби;

оцінити за комплексом ознак групи тварин різних популяцій і виявити найкращі за молочною продуктивністю поєднання ліній;

визначити селекційні і генетичні параметри основних ознак червоної молочної худоби;

оцінити корів по тривалості господарського використання та стійкості до захворювань;

вивчити деякі аспекти взаємодії "генотип х середовище" і на їх основі розробити оптимальні підходи до вирішення ряду практичних питань селекції;

вивчити алелофонд червоної худоби за поліморфними системами Tf, Cp, Am, Hb і провести пошук взаємозв'язку генетичних маркерів із господарсько корисними ознаками;

визначити ефективність використання жирномолочного типу в базових племінних господарствах і розробити напрямки подальшого удосконалення червоної молочної худоби в товарних господарствах півдня України.

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі комплексно розглянуті теоретичні і методичні підходи, виявлені нові закономірності, принципи і форми організації селекційного процесу в стадах червоної худоби. Запропоновані оптимальні варіанти використання покращуючих порід при створенні нової червоної молочної породи, представлені науково обґрунтовані біологічні, зоотехнічні, технологічні та економічні рішення, впровадження яких забезпечує прискорення науково-технічного прогресу в молочному скотарстві.

Доповнені теоретичні знання про вплив паратипових умов на продуктивні властивості корів і взаємодію “генотип х середовище”: виявлено зв'язок основних ознак із захворюванням корів на мастит і визначено економічну ефективність запобігання тварин від цього захворювання. Представлені й апробовані Державною комісією два типи в червоній степовій породі: жирномолочний, який створено схрещуванням корів червоної степової з бугаями-плідниками англерської та червоної датської порід і голштинізований - з використанням червоно-рябих голштинів. Виявлені найбільш продуктивні поєднання ліній. Проведено комплексне вивчення господарських і біологічних особливостей тварин щойно створеної популяції червоної худоби з метою визначення придатності її до інтенсивної технології виробництва молока.

Практичне значення одержаних результатів. Виробництву запропоновані: жирномолочний і голштинізований типи червоної степової худоби, у виведенні яких протягом 1987-1999рр. автор приймала особисту участь. Використання в 14 базових господарствах жирномолочного типу дало змогу збільшити надій за найвищу лактацію в середньому на 814 кг в порівнянні з вихідною червоною степовою породою.

Результати досліджень мають принципове значення для розробки теоретичних і практичних аспектів створення нових порід, типів, ліній молочної худоби, конкурентноздатних в умовах інтенсивної технології виробництва молока. На основі результатів наукових досліджень автором розроблено і впроваджено ряд програм і перспективних планів селекційно-племінної роботи в провідних базових і племінних господарствах.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом розроблені тема й робоча програма наукових досліджень, опрацьовані, проаналізовані й узагальнені одержані дані, результати яких впроваджені у виробництво. Водночас деякі питання, що торкаються тематики, вирішені спільно з доктором с.-г. наук, заслуженим зоотехніком України Н.В. Кононенко. Дисертантом особисто проаналізовано генезис жирномолочного типу та визначено потенційні можливості цих тварин, як бази для створення нової червоної молочної породи, що ґрунтується на комплексі запропонованих автором селекційних підходів, масштабів і методів передбачаючих схем та етапи цієї роботи, а також модель червоної молочної худоби.

У публікаціях по удосконаленню червоної степової худоби, формуванню генеалогічної структури жирномолочного типу спільно з Н.В. Кононенко, І.І. Салієм, Л.А. Пилипенко використані методичні підходи дисертанта щодо оцінки продуктивних і біологічних властивостей тварин, консолідації ознак добору, тривалості господарського використання та резистентності до захворювань.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались на: науково - практичних конференціях у Херсоні (1989, 1990, 1992, 1994), Кам'янець - Подільську (1989), Оренбурзі (1991), Києві (1992), Рязані (1992), Москві (1991, 1994); міжнародних конференціях в Ольштині (Польща, 1990), Мінську (1991), Тарту (1991), Асканії-Нова (1996, 1998); засіданні асоціації червоних порід Європи ERDB, Кильському університеті (Німеччина, 1998); І Російсько-Українській міжнародній конференції в Пущино (1996); щорічних науково-виробничих семінарах і обласних виставках (1994,1996-1998); засіданнях Вчених Рад: Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова “Асканія-Нова” УААН (1991-1997), Інституту агроекології та біотехнології УААН, м. Київ (1995,1996), Інституту розведення і генетики тварин УААН, м. Київ (1999).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані в збірниках і бюлетенях, науково-виробничих журналах. Всього по темі дисертації опублікована 51 робота, в т.ч. у 37 - без співавторів, отримані позитивні рішення на одержання двох патентів на винаходи.

Структура і обсяг дисертації. Дисертацію викладено на 317 сторінках машинописного тексту. Вона складається з огляду літератури, загальної методики і основних методів досліджень, власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів досліджень, містить 67 таблиць, ілюстрована 9 малюнками та 18 фотографіями. Перелік використаної літератури містить 400 джерел, у тому числі 56 іноземних.

1. Загальна методика і основні методи досліджень

Дослідження проведені в період з 1991 по 1999 рр. в базових господарствах Херсонської, Донецької та Дніпропетровської областей згідно загальної схеми досліджень.

При вивченні господарсько-біологічних особливостей червоної степової худоби і впливу схрещування корів цієї породи з бугаями-плідниками англерської, червоної датської та голштинської порід на продуктивні якості помісного потомства проаналізовані матеріали за ряд років у племінних заводах приватно-орендного кооперативу (ПОК) “Зоря”, колективно сільськогосподарського підприємства (КСП) “Лідія” Херсонської, “Малинівка” Донецької, а також матеріали по чистопородному поголів'ю червоної степової породи держплемзаводу “Червоний Шахтар” Дніпропетровської та англерської - відкритого акціонерного товариства (ВАТ) “Лідіївське” Миколаївської областей. Рівень годівлі в цих господарствах забезпечує середню продуктивність корів в межах 3100-5400 кг молока. На різних етапах досліджень в обробку матеріалів були включені дані продуктивності 15186 тварин.

Ріст і розвиток тварин, екстер'єрні особливості вивчали на основі щомісячних зважувань, взяття промірів, обчислення індексів будови тіла та побудови екстер'єрних профілів.

Відтворювальну здатність корів оцінювали за даними зоотехнічного та ветеринарного обліку: віком першого отелення, кількістю осіменінь на одне запліднення, тривалістю сервіс - і міжотельного періоду, виходом телят, співвідношенням бичків і теличок; коефіцієнтом відтворювальної здатності за формулою В.П. Бурката (1982) та індексом плідності за Й. Дохі (1961).

Морфологічні ознаки та функціональні властивості вим'я вивчали згідно “Рекомендацій по оцінці вим'я та молоковіддачі корів молочних і молочно-м'ясних порід” (М.: Колос, 1970).

Молочну продуктивність корів враховували на підставі щомісячних добових контрольних доїнь з подальшим розрахунком за місяць і за лактацію. Вміст молочного жиру і білку визначали один раз на місяць на датському приладі “Мілко-Тестер” МК-2 і вітчизняному Лактан-1-4.

Оцінку характеру лактаційної діяльності корів визначали за індексами, запропонованими Х. Тернером (1926), Е. Брууном (1928), В. Веселовським (1930), І. Іогансоном і А. Хансоном (1940). Прогнозування надоїв за лактацію проведено по модифікованій моделі Т.К. Бріджеса за трьома відомими даними (В.П. Коваленко, С.І. Болєла, 1997).

Поліморфні типи трансферину і гемоглобіну визначали методом горизонтального електрофорезу в крохмальному гелі (B. Ganne, 1961; O. Smithies, 1959). При електрофорезі білків сироватки крові на типи амілази використовували методику G.Ashton (1965), церулоплазміна - J.Schroffel (1966). Розподіл білків молока на бета лактоглобуліни проводили за методикою B. Larson and M. Thymann (1966), казеїни - по методу К.І.Прозори (1969).

Частоту генотипів (фенотипів) визначали як частку осіб, які мають даний генотип від загальної кількості обстежених тварин. При обчисленні теоретично очікуваних фенотипів застосовували формулу закону Харді-Вейнберга. Аналіз генетичної збалансованості за різними локусами проводили порівнянням фенотипового розподілу генотипів із теоретично очікуваними за допомогою критерію відповідності 2 (П. Ерліх, Р. Холм, 1966).

Оцінку бугаїв-плідників проводили методом порівняння “дочки-матері” і “дочки-ровесниці” згідно інструкції “Оцінка бугаїв-плідників молочних і молочно-м'ясних порід за якістю нащадків” (М., 1980).

Оцінку родин здійснювали за методикою Ф.Ф. Ейснера (1978). Визначення гетерозисного, адитивного та материнського ефектів проводили згідно з методикою D. Minkema (1963, 1974).

Рівень природної резистентності визначали за бактерицидною активністю сироватки крові (О.В. Смірнова, Г.А. Кузьміна, 1966), лізоцимної по методиці С.К. Плященко (1976) і фагоцитарної активності крові - по В.В. Нікольському (1968). Рівень гемоглобіну крові визначали на ФЕК-М по методу Г.В. Дервіза та А.І. Воробйова (1959), кількість лейкоцитів - підрахунком в камері Горяєва, загальний білок - рефрактометрично, білкові фракції експрес-методом (по Оллу та Мак Корду в модифікації С.С. Карпюка, 1962).

Взаємодію “генотип х середовище” визначали з використанням двох-факторного дисперсійного аналізу, де в якості організованих факторів були взяті генотипи, а за середовище - господарства. Розрахунок робили за алгоритмом, описаним М.О. Плохінським (1969). Оцінку загальної (ЗАЗ) і специфічної (САЗ) адаптаційної здатності проводили за методикою А.В. Кільчевського (1984), відповідно до якої ЗАЗ є середнє значення генотипу в середовищі, а САЗ - відхилення від ЗАЗ у конкретному середовищі. Вірогідність різниці середніх величин визначали за t-критерієм Ст'юдента.

Вивчені параметри основних селекційних ознак: мінливість, успадковуваність, повторюваність. Тривалість господарського використання визначали за кількістю закінчених лактацій.

Генеалогію тварин червоних порід вивчали за допомогою даних первинного зоотехнічного та племінного обліку господарств, племінних книг, книг високопродуктивних тварин, каталогів бугаїв-плідників Німеччини, Данії, Швеції, Норвегії та України.

Розлад секреції молочної залози вим'я вивчали за допомогою індикатора маститу ЕА-04, робота якого заснована на електропровідності молока. Економічну ефективність ранньої діагностики корів, хворих на мастит, проведено по методиці М.Х. Шайхаманова, В.Т. Грішина та А.Н. Ільченко “Визначення економічної ефективності ветеринарних заходів” (1987).

Розрахунки економічної ефективності розведення червоної худоби проведені згідно “Методики визначення економічної ефективності використання в сільському господарстві результатів науково-дослідних робіт.” (М.: Россельхозиздат, 1984).

Основні результати досліджень оброблені методом варіаційної статистики (Е.К. Меркур'єва, 1964; М.О. Плохінський, 1969), а також на персональному комп'ютері IBM Pentium 133 по заданим програмам.

2. Результати досліджень

Обґрунтування основних напрямків удосконалення червоної степової худоби.

Значному зростанню чисельності поголів'я червоної степової породи в Україні, збільшенню її продуктивного потенціалу сприяла копітка робота науковців і практиків - селекціонерів України. Удосконалення породи в умовах степової зони України здійснюється в двох напрямках: перший - передбачає чистопородне розведення з метою збереження генофонду вітчизняної породи, як національного надбання України, другий ґрунтується на створенні вітчизняної червоної молочної породи з продуктивністю 5.0-6.0 тис. кг молока шляхом використання червоної степової, англерської, червоної датської та червоно-рябої голштинської порід через жирномолочний та голштинізований типи червоної худоби.

Виведення породи проводиться по методиці поетапної селекції:

- на першому етапі (1981-1985 рр.) методом відтворного схрещування одержано достатню кількість помісних тварин з різною часткою крові англерської та червоної датської порід (в основному 3/8; 3/4; 5/8 та 7/8-кровних) з випробуванням таких генотипів бугаїв-плідників;

- на другому етапі (1985-1990 рр.) - розведення тварин бажаного генотипу “в собі”. Формування структури типу за рахунок добору типових тварин з використанням видатних бугаїв-поліпшувачів;

- на третьому етапі (1990-2000 рр.) - консолідація цінних господарсько корисних ознак тварин нового типу. До 2000 року планується створити популяцію тварин бажаного типу достатню для державної апробації нової породи.

На даний час сформовані генеалогічні структури жирномолочного та голштинізованого типів, виділено племінне ядро корів бажаних типів в кількості 3110 та 1969 голів. Вихід молока на 1 ц живої маси перевищує 1000 кг, що відповідає вимогам щодо молочних порід.

3. Результати оцінки бугаїв-плідників за якістю нащадків

Найбільш складним процесом породоутворення є вибір перспективних бугаїв-продовжувачів нових споріднених груп з метою створення генеалогічної структури нового типу. За результатами заводського використання кращими визнано бугаїв: серед червоних датських - Нагана 32794 та Зефіра 32796 (КСП “Лідія”), дочки яких по продуктивності за першу лактацію переважали ровесниць на 752-809 кг молока і 31-34 кг молочного жиру (Р0.99), серед англерів - Радикала 653, Маркіза 6195, Бархата 1537 (ПОК “Зоря”) та Берсера 21406 (КСП “Лідія”), дочки яких мали перевагу над однолітками на 311-558 кг молока та на 12-21 кг молочного жиру з вірогідністю на рівні першого-другого порогу ймовірності. Нащадки голштинських бугаїв племзаводу “Малинівка” - Регал 75 і Елегант 721 переважали ровесниць на 197-779 кг молока та 0.03-0.02% жиру (8.8-32.3 кг молочного жиру). Серед червоних степових кращі показники спостерігалися у нащадків бугаїв-плідників Барія 531, Фараона 6343 і Паркета 121 (від плюс 279 до плюс 252 кг молока, від плюс 0.03 до плюс 0.08% жиру та від плюс 14 до плюс 17 кг молочного жиру).

Результати оцінки бугаїв-покращувачів червоних порід (табл. 1) показали, що дочки бугаїв голштинської породи по продуктивності за І лактацію переважали ровесниць червоної степової породи на 641 кг (td=1.96), дочок від англерських бугаїв на 389 кг (td=1.61) і ровесниць від бугаїв червоної датської породи на 425 кг молока (td=1.55).

Водночас дочки англерських бугаїв відповідно ровесниць червоної степової породи - на 252 кг і червоної датської - на 36 кг молока, останні мали перевагу в 216 кг над ровесницями червоної степової породи. Найбільш високу племінну цінність за вмістом молочного жиру мали дочки бугаїв англерської породи, що на 0.03-0.25% вище, в порівнянні з однолітками інших порід, зокрема голштинських корів Р<0.001.

Табл. 1. Результати оцінки бугаїв-плідників червоних порід за якістю нащадків

Порода

Кількість бугаїв

Число дочок

Продуктивність дочок

± до ровесниць

надій, кг

молочний жир

надій, кг

молочний жир

%

кг

%

кг

Червона степова

13

363

4469±297

3.99±0.04

178±4.02

+109

+0

+4.4

Англерська

19

585

4721±199

4.02±0.038

190±3.77

+144

+0.02

+7

Червона датська

12

325

4685±189

4.01±0.036

188±2.72

+260

+0.05

+13

Голштинська червоно-ряба

4

127

5110±138

3.77±0.031

193±3.58

+399

+0.04

+17

Дослідження підтвердили високу племінну цінність бугаїв голштинської породи за показниками молочної продуктивності нащадків, англерської та червоної датської - щодо жирномолочності.

Результати продуктивності двох поколінь нащадків англерської, червоної датської та голштинської порід від прямого та зворотного схрещування дали можливість виділити адитивний генетичний ефект, що виражається в розрізненості англерських і червоних датських бугаїв і в схожості бугаїв голштинської породи племзаводів “Зоря” та “Малинівка” (табл. 2).

Вірогідний вплив адитивного генетичного ефекту голштинських бугаїв виявлено на продуктивні і репродуктивні якості корів вищезгаданих господарств, високо вірогідний адитивний вплив англерських бугаїв виявлено на тривалість господарського використання і довічну молочну продуктивність корів (ПОК "Зоря"), по червоним датським - на репродуктивні якості корів (ДПЗ “Малинівка” та КСП "Лідія").

Вплив материнського ефекту англерської породи виявлено на репродуктивні та продуктивні якості нащадків ПОК “Зоря”, червоної датської - на вміст молочного жиру і репродуктивні якості (КСП “Лідія”). Серед голштинів цей ефект відсутній.

Табл. 2. Визначення гетерозисного, адитивного та материнського ефектів у корів червоних порід України

Господарство

Поліпшуюча порода

Ефект

І лактація

найвища лактація

надій, кг

молочний жир

надій, кг

молочний жир

%

кг

%

кг

ПОК “Зоря”

АНГ

h

-285

0.13

-5

751

0.09

9

a

-270

-0.16

-18

-344

0.16

48

m

186

0.13

13

329

0.09

-6.5

ЧРГФ

h

-388

-0.12

-21

-162

-0.11

-36

a

1796

0.2

82

1032

0.16

48

m

-34

-0.03

-3

-88

-0.08

-7

КСП “Лідія”

АНГ

h

-323

0.3

-1

738

-0.09

25

a

946

-0.28

26

-1014

0.24

-28

m

-707

0.12

-23

94

-0.01

3.5

ЧД

h

139

0.06

7

435

-0.03

16.5

a

286

0

12

-610

0.18

-15

m

-165

0.25

3.5

-265

0.04

-8

Племзавод “Малинівка”

АНГ

h

-231

-0.22

-19

194

0.18

19

a

254

0.56

36

376

-0.22

2

m

142

-0.19

-3.5

-451

-0.02

-19

ЧД

h

-601

-0.20

-13

69

-0.23

-9

a

972

-0.14

34

-606

0.1

-20

m

-418

0.29

-4

-357

0.18

-3.5

ЧРГФ

h

-100

-0.02

-5

32

-0.03

1

a

1966

-0.16

68

1918

0.04

74

m

-141

0.07

-3

-608

-0.15

-32

Примітка: АНГ - англерська, ЧД - червона датська, ЧРГФ - червоно-ряба голштинська; h - гетерозисний; a - адитивний, m - материнський.

Дослідженнями встановлено, що високим аддитивним ефектом по молочній продуктивності характеризуються плідники голштинської породи. Їх генетичний потенціал визнає істотне поліпшення продуктивності помісей різної кровності. Виявлення адитивного ефекту в покращуючій дії англерської та червоної датської порід у значній мірі обумовлено паратиповим впливом - рівнем годівлі та утримання тварин в господарствах. Визначення типу успадкування ознак нащадками бугаїв-плідників дозволяє оцінити характер мікро еволюційних процесів, що виникають при використанні ефективних методів розведення молочної худоби.

4. Основні селекційні прийоми при створенні високопродуктивних родин

В результаті тривалої цілеспрямованої селекційної роботи в племінних господарствах Херсонської та Донецької областей створено більше 30 високопродуктивних родин, які забезпечують відтворення цінного племінного поголів'я нового типу і дають необхідну кількість бугаїв-плідників з високим спадковим потенціалом продуктивності.

В процесі виведення родин були застосовані різні варіанти підбору з використанням сперми високо цінних бугаїв-плідників з Німеччини, Данії та США, а також їх нащадків з середньою продуктивністю матерів 8700 кг молока жирністю 4.2% і матерів батьків, відповідно, 9500 кг і 4.4%.

Характерною рисою багатьох високопродуктивних родин є вдале поєднання високих надоїв з підвищеним вмістом молочного жиру. Так, при підборі до дочок Салюта 19998, Техніка 20102, Радія 19813, Макета 4379 і Раствора 0231 англерських бугаїв одержано тварин з продуктивністю 6-8 тис. кг молока з вмістом 4.0-4.5% молочного жиру, що переважали своїх напівсестер за батьком на 92-1444 кг молока. Корови родин Запинки 0360 і Рєпки 052 за вмістом молочного жиру мали перевагу над напівсестрами на 0.2-0.55% (Р<0.01). Створення таких маточних родин гарантує одержання цінних бугаїв-плідників при виведенні заводських ліній, споріднених груп і жирномолочного типу червоної молочної худоби.

5. Поєднання порід, споріднених груп і ліній

На поголів'ї 2655 корів проведений аналіз поєднання порід, споріднених груп і ліній, вивчена результативність різних варіантів спарювання. При чистопородному розведенні тварин найвищу продуктивність мали корови червоної датської та англерської порід - 6283 і 5722 кг молока з 3.98-4.11% жиру. При схрещуванні кращим виявилось поєднання червона степова х англерська, від корів такого поєднання було одержано 6158 кг молока жирністю 3.96%. Використання голштинських бугаїв на маточному поголів'ї червоної степової та англерської порід забезпечило порівняно високий ефект - 6075 і 6441 кг молока з 3.86 і 3.81% жиру (235-245 кг молочного жиру).

Одним із ланцюгів у загальній системі племінної роботи, спрямованої на підвищення продуктивності тварин і пристосованості їх до навколишнього середовища, є розведення молочної худоби за лініями.

При внутрішньо лінійному підборі кращими виявилися корови з лінії Казбека (4612 кг молока по першій і 6951 кг по повновіковій лактаціям), Цируса (4501 і 6725 кг), Фрема (5250 і 5654 кг) (ПОК "Зоря"), Ганібала (4846 кг по першій та 5824 кг молока по найвищій) КСП “Лідія”, що на 180, 69, 818 і 764 (по першій) і на 1376, 1150, 75 і 486 кг молока (по найвищій лактації) більше в порівнянні з середніми показниками стада.

При між лінійних кросах розширюється основа успадковуваності, збільшується розмах мінливості. На формування нового організму впливає не тільки спадковість батьків, але й специфічність поєднання, яке може бути вдалим і невдалим. При цьому належну увагу варто приділяти аналізу результатів, отриманих як при внутрішньо лінійному так і при між лінійному розведенні.

При поєднанні ліній і споріднених груп (табл.3) були одержані різні показники продуктивності, в залежності від місця знаходження в родоводі нащадка видатного родоначальника. Так, при використанні бугаїв лінії Андалуза на маточному поголів'ї лінії Рекорда (племзавод “Малинівка”) продуктивність склала 4679 кг з 4.11% молочного жиру по першій і 6053 кг з 4.25% жиру по найвищій лактаціям (Р<0.01), що на 291-652 кг молока та 0.2- 0.35% жиру більше середнього показника по стаду. При зворотному підборі (Андалуз х Рекорд) продуктивність корів була нижчою на 1046-1634 кг молока (Р<0.001) та 0.11-0.18% молочного жиру.

Аналогічна закономірність спостерігається при поєднанні тварин ліній Андалуза х Міномета та Фрема х Цируса.

В племзаводі КСП “Лідія” кращі кроси отримані при підборі бугаїв - плідників лінії Цируса до корів лінії Ладного, Кертемінде Тела до Рудме Ідеала. Продуктивність корів при такому підборі на 493-692 кг (Р<0.05-Р<0.001) по першій та на 1034-475 кг молока (Р<0.05) по найвищій лактації була вище середнього показника по стаду. При зворотному підборі спостерігаються небажані кроси, в яких продуктивність нижча як від середніх показників, так і від попередніх поєднань - на 576 (Р<0.05)-1578 (Р<0.01) кг молока.

В ПОК “Зоря” кращими виявилися кроси Корбітця х Цируса, Фрема х Вала та Цируса х Уєс Ідеала. Значно нижчі були показники у корів при поєднанні ліній Ладного х Казбека, Цируса х Корбітця і Цируса х Казбека.

Для корів англерської та червоної датської порід, незалежно від того, в якому боці родоводу знаходиться та чи інша лінія, характерна підвищена жирність молока. Кращими за жирномолочністю виявилися нащадки від внутрішньо лінійного підбору Мідоу В'ю Дестіні х Мідоу В'ю Дестіні (4.11-4.12%) та кросів споріднених груп Рудме Ідеала х Кертемінде Тела (4.11- 4.16%), Ганібала х Рудме Ідеала (4.0-4.18%), Фрема х Цируса (4.0-4.08%). Визначення комбінаційної здатності ліній і споріднених груп при використанні в підборі вдало поєднаних ліній дає можливість підвищити продуктивність нащадків на 10-15% в порівнянні з середніми показниками стада. Вивчення продуктивності корів різних генотипів за покращуючими породами показало, що частка впливу кровності незначна, і не може бути головною ознакою при доборі тварин бажаного типу. Тому при доборі корів в селекційну групу враховували рівень їхньої продуктивності згідно вимог селекційної програми по створенню нового жирномолочного типу червоної худоби.

Табл. 3. Молочна продуктивність корів при різних методах підбору

Лінія, споріднена група

n

Показники за 305 днів лактації

першої

третьої і старше

Матері

Батька

надій, кг

вміст молочного жиру %

жива маса, кг

надій, кг

вміст молочного жиру %

жива маса, кг

Казбека ЗАН-60

Казбека ЗАН-60

15

4612±219

3.85±0.04

491±4.9

6951±201

3.95±0.02

522±7.2

Ганібала Е-4776

Ганібала Е-4776

30

4846±212

4.01±0.05

508±5.3

5824±476

4.06±0.04

550±6.5

Кертемінде Тела 26727

Рудме Ідеала Е 4864

12

3791±209

3.95±0.01

507±5.9

4956±215

3.98±0.01

524±6.9

Рудме Ідеала Е 4864

Кертемінде Тела 26727

14

4774±165

4.11±0.02

495±5.3

5813±432

4.16±0.01

519±4.7

Фрема 17291

Фрема 17291

22

5250±204

3.95±0.04

492±7.3

5654±558

3.90±0.05

504±5.6

Цируса 16497

Цируса 16497

52

4441±47

4.07±0.02

465±2.7

6725±266

3.98±0.01

528±6.7

Фрема 17291

Цируса 16497

41

4611±68

4.0±0.03

515±7.4

5612±118

4.08±0.03

584±19.6

Цируса 16497

Фрема 17291

26

4279±173

3.95±0.02

501±8.2

5083±203

4.06±0.04

570±20.4

Ладного КМН-179

Цируса 16497

17

4575±205

3.86±0.10

506±6.5

6372±488

3.96±0.10

621±17.9

Цируса 16497

Ладного КМН-179

22

3681±185

3.94±0.05

487±9.4

5203±280

4.03±0.03

549±5.4

Андалуза ОМН-324

Міномета ОМН-765

19

4803±184

3.79±0.03

510±18.2

6115±309

3.72±0.05

618±22.7

Міномета ОМН-765

Андалуза ОМН-324

16

4178±196

3.91±0.02

520±13.7

5746±206

3.89±0.03

567±5.9

Середні показники по племзаводам

ПОК "Зоря"

1155

4432±34

3.92±0.02

494±10.1

5575±68

3.96±0.01

532±7.3

"Малинівка"

280

4478±159

3.91±0.02

478±12.6

5431±79

3.90±0.01

549±10.9

КСП "Лідія"

769

4082±97

4.0±0.02

506±6.9

5338±113

4.04±0.03

535±8.2

Від корів, які несуть в собі 50 і більше відсотків “крові” англерської породи, було отримано на 513 кг (Р0.05) по першій і на 987 кг (Р0.01) по третій лактації більше молока в порівнянні з чистопородними червоними степовими однолітками (КСП “Лідія”). Трьохпородні помісі (червона степова х англерська х червона датська) і корови з 25-50% “крові” червоної датської породи дали в середньому на 200...458 і 259...529 кг молока (td=1.2-1.4) і 11-20, 15-23 кг молочного жиру більше, ніж корови червоної степової породи.

У сформованій генеалогічній структурі жирномолочного типу найбільший відсоток корів племінного ядра (43.8%) належить до ліній Цируса 16497, Фрема 17291, споріднених груп Ганібала Е-4776, Рудме Ідеала Е-4864 та Кертемінде Тела 26767.

корова агропромисловий молочний

6. Шляхи підвищення генетичного потенціалу червоної худоби. Покращання екстер'єру та конституції тварин

Корови жирномолочного типу мають гармонійну будову тіла, міцну конституцію з достатньою кількістю складок на шиї, тонку еластичну шкіру, легку голову, компактний і пропорційно розвинений тулуб з великим по об'єму чаше - або ванно подібним вим'ям, здатним до дворазового машинного доїння, міцний копитний ріг, правильну форму та постанову кінцівок. Масть у них червона з відтінками від світлої до темної. Висота в холці 128-130 см. Молочні вени великі й довгі, молочні колодязі глибокі.

За висотними промірами трьох породні - червона степова (ЧС) х англерська (АНГ) х червона датська (ЧД) та червона степова (ЧС) х англерська (АНГ) х голштинська (ГФ) вірогідно переважали червону степову на 3.4-5.9 см (Р 0.01) та на 4.0-5.8 см (Р 0.001), перевага двох породних помісей була незначною і статистично недостовірною (td=1.53). За широтними промірами перевагу над червоною степовою мали як покращуючи чистопородні, так і помісні тварини (td=3.3 - 6.5). По глибині грудей перевагу мали чистопородні червоні датські Р<0.001, та трьох породні помісі (ЧС х АНГ х ЧД) 7.5 см Р<0.01. По обхвату грудей за лопатками і непрямої довжини тулуба достовірна різниця спостерігалась по групам (ЧС х АНГ х ГФ) з достовірністю Р<0.001, (ЧС х АНГ х ЧД) td = 3.05 та td = 3.57 відповідно, по обхвату грудей (ЧС х АНГ) td = 2.9 та (ЧС х ЧД) td = 2.71.

Проміри корів в абсолютних величинах не повністю характеризують екстер'єр через залежність їх від загальної масивності тварин, тому були обчислені основні індекси будови тіла, що дають змогу оцінити ступінь розвитку організму, пропорції тіла та конституціональний тип тварин (табл.4).

Аналіз показав, що помісні тварини мали кращі показники грудного і тазогрудного індексів, були більш компактними і характеризувалися вищим індексом збитості в порівнянні з червоною степовою породою. За індексами будови тіла усі піддослідні тварини мали добре виражений молочний тип.

Табл. 4. Індекси будови тіла повновікових корів

Індекси

Генотип

Червона степова (ЧС)

Англерська (АНГ)

Червона датська (ЧД)

ЧС х АНГ

ЧС х ЧД

ЧС х АНГ х ЧД

ЧС х АНГ х ГФ

Довгоногості

47.6

46.8

45.5

46.8

44.9

46.5

51.6

Розтянутості

122.6

121.7

123.3

123

124.2

125.1

126.7

Глибокогрудості

60.8

63.5

61.4

62.0

61.8

65.6

71.8

Перерослості

104.6

103.5

101.5

102.7

103.9

104.2

104.4

Збитості

119.8

120.6

121.9

122.5

120.3

120.1

123.8

Костистості

14.9

14.8

15.5

15.0

15.2

15.2

15.1

Тазогрудний

79.3

81.3

80.5

80.8

80.3

82.4

86.4

В результаті використання імпортних бугаїв червоних порід у помісних корів поліпшились морфологічні ознаки та функціональні властивості вим'я. Із обстежених 497 корів - 19.7% мали ванно подібну форму вим'я, 70.8% - чашевидну та 8.7% - округлу. У помісних тварин вим'я більш об'ємне, залозисте, симетрично розвинуте, досить щільно прилягає до тіла, довше та більше поширене вперед, ніж у червоних степових одноліток, з добре вираженими молочними венами. Трьохпородні помісі вірогідно переважали червоних степових за шириною та довжиною вим'я - на 5.2-5.3 см (Р0.05), висота вим'я над підлогою у двох породних помісей на 5.6 см (Р0.01) була вищою. Слід зазначити, що у трьох породних - довжина передніх дійок на 0.67 см (Р0.05) була меншою в порівнянні з червоною степовою (6.67 см).

Вивчення функціональних властивостей вим'я двох - і трьох породних помісних корів показало, що індекс вим'я склав 45.4-47.6%, а швидкість молоковіддачі - 1.63-1.65 кг/хв, що на 1.6-3.8% та на 3.2-4.4% вище показників червоної степової. Таким чином, помісні тварини за технологічними показниками відповідають параметрам по створенню жирномолочних стад для молочних ферм і комплексів промислового типу.

7. Удосконалення методів прогнозування молочної продуктивності корів за лактаційними кривими

Висока і стійка лактаційна крива відображає міцність конституції корови - здатність тривалий час витримувати високе фізіологічне навантаження. Ми провели дослідження порівняльної оцінки лактаційних кривих корів червоних порід і помісей різних комбінацій за індексами Х. Тернера, В. Веселовського, Е. Брууна, І. Іогансона та А. Хансона і за модифікованою моделлю Т. Бріджеса.

Мінливість індексів, встановлених В. Веселовським, Х. Тернером, І. Іогансоном та А. Хансоном незначна. Так, коефіцієнти мінливості індексу, виходячи з моделі Т. Бріджеса, склали: в групі первісток червоної степової породи по експоненційній компоненті () - 6.5%, в групі повновікових корів поєднання англерська х червона степова - 4.4%. Аналогічно по кінетичній компоненті (k) - 5.7 і 6.6%, що набагато нижче параметрів мінливості надоїв: 15.3% (англерська х голштинська) - 22.9% (жирномолочний тип).

Аналогічна закономірність спостерігається щодо мінливості індекса за В. Веселовським: 6.2% - у первісток червона степова х англерська, 8% - у повновікових англерська х голштинська. Відповідно для індексу Х. Тернера - первістки червона степова х голштинська - 8.3% і 6.7% - для повновікових корів.

В той же час мінливість індексів постійності лактації за Е. Брууном в декілька разів вища і досягає 27.8-43%, що більш чітко відображає особливості окремих генотипів і забезпечує проведення ефективного добору корів за цими показниками. По чистопородних англерських коровах, починаючи з моменту завезення (1973 р.) і до VI генетико-екологічного покоління (ГЕП) варіабельність індексів склала 21.5 (VI ГЕП) - 61.3 (I ГЕП), а коефіцієнт кореляції між продуктивністю за лактацію та індексами стійкості лактації з кожним наступним поколінням постійно зменшується від 0.75 (1973 р. завозу) до 0.12 (VI ГЕП).

Висока кореляційна залежність спостерігається по групі англерська х червона степова - 0.5-0.81, що дозволяє виявити індивідуальні особливості лактаційної діяльності як серед корів, так і між ними в стаді.

Нами встановлена можливість високого достовірного прогнозування продуктивності первісток за 305 днів лактації за окремими її відрізками. Так ступінь збігу фактичних надоїв за лактацію з теоретично обчисленими по моделі Т.К. Бріджеса свідчить про доцільність використання даної розрахункової моделі для прогнозування фактично очікуваної молочної продуктивності корів (на початку лактації) і раннього виявлення високопродуктивних тварин.

8. Вплив паратипових факторів на реалізацію генотипу тварин

Одним із найважливіших і складних пара типових чинників є сезон отелення тварин, що впливає на продуктивність і тривалість лактації. За нашими даними корови осіннього отелення переважали за продуктивністю корів літнього на 1309 кг (26.9%) (Р0.001), весняного - на 892 кг Р 0.001 і зимового - на 395 кг Р 0.05 (td = 1.82).

Довічна продуктивність корів осінніх і зимових отелень була вищою в порівнянні з літніми на 7885 - 3456 кг (68.1-29.8 %) Р 0.001 і Р 0.05; та на - 10433-6004 кг (115-66.6%) Р0.001 і Р 0.05- з весняним отеленням. Вплив сезону першого отелення на довічну продуктивність має важливе значення для організації відтворення стада. Так, при середній тривалості між отельного періоду 365 днів повторюваність першого отелення корів у наступні роки залишається досить високою: після першого отелення восени і взимку вдруге теляться у цей період 64.1-93.8 % корів, третій раз - 87.2-60.5; четвертий - 21.4-34.6; п'ятий - 7.7-18.5 і шостий - 2.6-1.2 % корів, тоді як після першого отелення навесні і влітку вдруге телиться - 74.3-63 %, втретє - 43-35; четвертий раз - 20.4-24.3; п'ятий - 13-2; шостий -2.9-1.9% корів.

При першому отеленні восени і взимку період господарського використання корів становив 3.14 і 2.65 лактації, а довічна продуктивність - 19452 і 15023 кг молока, тоді як навесні і влітку - 2.22 - 2.05 лактації та 9019 - 11167 кг молока відповідно. Максимальну тривалість господарського використання і довічну молочну продуктивність мали тварини весняного сезону народження, але осіннього і зимового періоду розтелення нетелів, найменше довголіття і довічну молочну продуктивність - тварини осіннього та зимового сезону народження, весняного та літнього сезону розтелення нетелів.

Осінні та зимові отелення сприяють одержанню більш життєздатних телят. У КСП “Лідія” вивчена динаміка живої маси теличок нового жирномолочного типу в залежності від сезону народження (табл.5).

Табл. 5. Динаміка живої маси теличок в залежності від сезону їх народження (M m)

Сезон отелення

Всього теличок, голів

Жива маса, кг

при народженні

6 міс.

12 міс.

18 міс.

Зима

81

34 0.6xxx

176 5.1xxx

303 3.2xxx

401 3.9xxx

Весна

75

31 0.4

160 2.9

280 3.4

361 3.4

Літо

54

33 0.5xx

151 3.7

282 2.7

356 3.7

Осінь

82

34.5 0.7xxx

170 2.8xxx

293 2.5xx

387 3.0xx

х - Р<0.05, хх - Р<0.01, ххх - Р<0.001.

Встановлено, що телички, які народилися восени та взимку, мали значно більші темпи росту в усі вікові періоди. Жива маса телиць у віці 6-18 міс. була достовірно вищою в порівнянні з однолітками літнього періоду народження. При зимових отеленнях перша половина тільності, а при осінніх - друга припадає на літнє пасовищне утримання, при якому тварини добре забезпечуються протеїном, мінеральними речовинами та вітамінами, що позитивно впливає на внутрішньоутробний розвиток телят.

9. Продуктивне довголіття корів жирномолочного типу

Ефективність молочного скотарства значною мірою залежить від інтенсивності використання маточного поголів'я. При цьому головного значення набуває фактор тривалості господарського використання тварин, який впливає не тільки на економіку виробництва, але й на удосконалення стад і порід. Від продуктивного довголіття корів залежить розмір довічної продуктивності, кількісний і якісний ріст стада, розмір капіталовкладень на його формування.

Аналіз господарських даних, проведений вченими багатьох країн, показує, що період використання корів за останні 10 років щорічно скорочується на 0.1 лактації (в Україні у 1996 р. він становив 3.51 лактації). Розрахунки показують, якщо середня тривалість використання корів буде меншою, ніж 2.5 лактації, то корови-матері почнуть вибувати з стада раніше, ніж дадуть приплід їхні дочки. При такому положенні стадо перестає існувати як єдина біологічна система. Тому виникає проблема вивчення факторів, що обумовлюють тривалість періоду господарського використання корів і розробки заходів щодо її підвищення. Вирішити цю проблему можливо тільки при поглибленому вивченні залежності продуктивного довголіття від генетичних і пара типових факторів. До чинників, дія яких підпорядковується селекційній роботі, належить рівень продуктивності по І лактації, жива маса та вік першого отелення. Зупинимося на першому чиннику. Первісток жирномолочного типу 1987 року народження племзаводу “Зоря” за надоєм по І лактації було розділено на групи: І - 3001-4000; ІІ - 4001-5000; ІІІ - 5001-6000; IV - 6001 і вище (до 3 тис. виявлено 4 корови, дві з яких вибули після 2 лактації). Характер вікових змін у ІІ і ІІІ групах практично одинаковий. З таблиці 6 видно, що первістки І групи хоча і підвищували продуктивність після І лактації на 44-39%, але не досягли того рівня, що тварини IV групи.

Зростання рівня продуктивності супроводжується напруженим процесом обміну речовин, спрямованим на синтез молока, тому в організмі корів виробляється “молочна” домінанта, яка пригнічує діяльність відтворних функцій.

Наші дані узгоджуються з даними Г.В.Звєрєвої (1976) та Н.О. Gravert (1972), що з підвищенням продуктивності зростає сервіс - (Р0.01), між отельний період на 17 і 26 днів (Р0.01), кількість осіменінь на одне запліднення (2.18 проти 1.67, Р0.01), знижується індекс плідності на 4.8% (за Й. Дохі).

По коефіцієнту молочності корови IV групи (1276±63 кг) переважали ровесниць І групи на 532 і другої на 387 кг; корови ІІІ групи мали коефіцієнт 1049. В нашому досліді збереженість корів до VIII отелення в І, ІІ та ІІІ групах склала 7.5; 22.5 і 17.6% від початкового поголів'я в кожній групі.

Основні положення займають хвороби статевих органів 37.8 % (І група) - 40.9% (IV група), неінфекційні хвороби - 20.5 (IV група) - 33.9% (ІІІ група), захворювання вим'я 17.9 (ІІІ група) - 29.7% (І), брак по низькій продуктивності 8.9 (ІІІ група) - 32.5 (І група).

Незважаючи на те, що з підвищенням надоїв період господарського використання корів скорочується на 0.54 лактації, підтверджується положення ефективності добору корів по продуктивності за І лактацію на контрольно-селекційних дворах. Вся група корів з надоями 5001 кг і вище не тільки скоріше, але й значно довше впливатиме на селекційний процес, довічна продуктивність корів IV групи на 1382-3685 кг вища, ніж у І і ІІ групах.

Табл. 6. Інтенсивність роздою корів жирномолочного типу червоної худоби племзаводу "Зоря"

Лактації

Рівень продуктивності за першу лактацію

3001-4000

4001-5000

5001-6000

6001 і більше

n

надій кг

% рос ту

n

надій кг

% рос ту

n

надій кг

% рос ту

n

надій кг

% рос ту

I

40

3884

100

80

4551

100

68

5162

100

44

6620

100

II

37

5586

144

77

5019

110

66

5985

116

40

6566

99

III

30

5796

149

62

5446

120

49

6535

127

34

6778

102

IV

28

5444

140

52

5000

110

33

6092

118

30

5688

86

V

26

5625

145

39

4585

101

28

5175

100

14

5899

89

VI

15

5393

139

27

4155

91

15

4862

94

8

6141

93

VII

3

3859

99

18

4478

98

12

3126

61

-

-

-

VIII

-

-

-

6

3618

80

-

-

-

-

-

-

В середньому

5267

133

4824

105

5618

109

6393

96

Проведені нами раніше розрахунки свідчать, що при господарському використанні навіть високопродуктивних корів з середніми надоями по стаду 5 тис. кг молока і вище окупність витрат на їх вирощування і утримання в продуктивний період відбувається лише після трьох отелень. Але і за цей період прибуток в 1.8-2.3 рази нижчий від витрат на їх вирощування.

Виходячи з одержаних результатів, чим довше корова лактує, тим вигідніше її три...


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.