Методи селекційно-генетичного удосконалення червоної степової породи при чистопородному розведенні та схрещуванні

Табл. 10. Фенотипова кореляція між ознаками у корів жирномолочного типу

Спостерігається досить чітка залежність розміру тіла корів від живої маси (табл.11). Ширина та обхват грудей мають вірогідний позитивний взаємозв'язок із живою масою (r = 0.383-0.412).

Табл. 11. Коефіцієнти кореляції основних промірів з продуктивністю корів жирномолочного типу

Від міцності конституції залежить стан здоров'я тварини, а отже і період господарського використання. Крупні тварини міцного типу конституції мають більш тривале життя, ніж дрібні і невеликі (r = 0.305-0.13).

12. Підвищення стійкості худоби до захворювань

Великого значення при вивченні племінних і продуктивних якостей тварин мають морфологічні і біохімічні показники крові, які характеризують стан організму і його захисні можливості. Вивчення у червоних порід і їх помісей клінічних показників показало, що останні - в межах фізіологічної норми і не спостерігається достовірної різниці в залежності від генотипу тварин.

Найвищу бактерицидну активність сироватки крові (БАСК) мали корови червоної степової породи (63.9±2.37), проте, у період інтенсивного роздоювання корів на 2 - 4 місяцях лактації БАСК корів червоної степової породи помітно поступалась тваринам як покращуючих порід, так і їх помісям - на 4.5-0.3% (63.0±2.13). Більш високі захисно-адаптаційні властивості мали молоді корови та корови з низьким надоєм. Вірогідного впливу сезону року на БАСК не виявлено. За нашими даними, лізоцимна активність сироватки крові залежить від віку, породи тварини і змінюється протягом сезону. Так, рівень лізоциму у корів червоної степової породи на 0.52-0.45 мкг / мл був вищим (2.99±0.59), ніж у 2- - 3- породних помісей на 8-10 місяцях лактації і на 0.28-0.35 мкг / мл (3.66±1.12) - ніж у чистопородних англерських і червоних датських на 5-7 місяцях лактації.

Аналіз білку і білкового спектру крові свідчить про добрі адаптаційні можливості худоби червоних порід і відсутність значних між групових різниць.

Усі чинники природного імунітету досить чітко реагують на фізіологічний стан організму. БАСК, лізоцимна та бета-літична активність сироватки крові мають певний зв'язок з функцією біологічної пристосованості реакції клітинної і гуморальної природи, що в подальшому може стати новим напрямком у вивченні адаптаційних якостей помісних тварин при створенні нових вітчизняних порід з використанням генофонду імпортних тварин при міжпородному схрещуванні.

Серед багатьох фізико-хімічних властивостей молока, що характеризують його якість, особливий інтерес являє собою електропровідність - показник, який є діагностичним тестом патологічних змін вим'я. При захворюванні на мастит в крові тварин зменшується кількість Na і збільшується вміст К, Са, Р спостерігається зворотна залежність, яку можна пояснити як реакцію - відповідь організму на запальний процес вим'я.

Аналізуючи дані по захворюванню корів племзаводів КСП "Лідія" та "Малинівка" субклінічною формою маститу, виявлено, що протягом року перехворіло 165 корів (33%) . В тому числі 74 корови (44.8%) хворіли маститом один раз за лактацію, 48 корів ( 29.1%) - два, 21 (12.7%) - три, 9 (5.5%) - чотири рази і 13 корів (7.9%) позитивно реагували на мастит 5 разів і більше. Стійкими виявилися тварини жирномолочного типу червоної молочної худоби.

Зі збільшенням віку корів збільшувався і відсоток перехворілих на мастит - від 5.8% по першій до 9.2% у віці чотирьох і старше лактацій. Серед первісток найменший відсоток хворих зареєстровано по групі корів англерської породи (1.9%), а найбільший - серед корів червоної датської породи (8.1%), по четвертій лактації - у корів жирномолочного типу (5.7%) та чистопородних червоних степових (17.0%).

Частота захворювання маститом пов'язана як з віком, так і з періодом лактації корів. При отеленні в сезон, коли різко знижується температура повітря, кількість хворих збільшується до 14.4%, з підвищенням температури повітря, а отже, з поліпшенням умов утримання - знижується до 6.2% у квітні та до 3.7% у травні.

Корови, які реагували позитивно на субклінічний мастит, знижували продуктивність на 193 кг (4832198 кг проти 5028218 кг у тих, що не реагували).

13. Роль генетичних маркерів у селекції великої рогатої худоби

Добір за кількісними ознаками бажано доповнювати добором за якісними, що протягом життя не змінюються. До тепер недостатньо вивчені можливості добору худоби за поліморфними білками трансферина (Tf), гемоглобіна (Hb), амілази (Am) та церулоплазміна (Cp).

Вивчення структури поліморфізму за системами білків сироватки крові показало, що поліморфізм трансферинів жирномолочного типу червоної худоби контролюється 4 алельними генами (A, D1, D2 і E) з десятьма можливими генотипами. Найбільш поширеним є тип трансферину AD2, що становить 30%. Для червоної худоби півдня України характерна низька частота Tf E. Приблизно рівну частку складають Tf АА, D2D2 і АD1 (21-18%). Різноманітність генотипів Ср визначається його двома алельними формами СрА і СрВ, при цьому співвідношення СрА до СрВ вище на 29.4%, критерій вірогідності зазначених різниць становив td=3.07 при Р0.01.

Частоти алелей і розподіл генотипів по локусах амілази значно відрізняються між собою. Гетерозиготи Am BС переважають над гомо-зиготами Am BB і Am CC. Крім того, останніх переважають і гомозиготи Am BB, частота генотипів Am CC складає всього 13%. По співвідношенню AmВ до AmС величина вірогідна (Р0.001) td = 5.4.

По локусу гемоглобіну абсолютну перевагу мали гомозиготи за алелем HbА, частота якого складала 97.5%.

Результати оцінки відповідності розподілу фактично досліджуваного поголів'я з теоретично очікуваним свідчить про врівноважене балансування за гомо - та гетерозиготними локусами Tf, Cp, Am і Hb 2 = 1.24-0.097.

Досліджуваний масив тварин має підвищену гетерозиготність, генотипові та фенотипові мінливість ознаки. Нами були виявлені всі відомі типи Tf, Cp, Am і Hb, які сприяють вираженню високого потенціалу спадкової мінливості жирномолочного типу червоної молочної худоби.

Від впровадження систем заходів по селекційному удосконаленню червоної худоби річний економічний ефект по Херсонській області в 1998 році становив 283.5 тис. гривень (акт впровадження від 23 грудня 1998 року).

Висновки

1. Проведеними дослідженнями обґрунтовано етапи генезису, біологічні, екстер`єрно-конституційні, інтер`єрні та адаптаційні особливості нових мікро популяцій червоної худоби, одержуваних та використовуваних при схрещуванні місцевої червоної степової з англерською, червоною датською і голштинською породами. Одержані результати дали змогу теоретично обґрунтувати і реалізувати у виробництві створення нового селекційного досягнення - жирномолочного типу червоної худоби, апробованого Державною комісією Мінагропрому України.

2. Цілеспрямоване використання імпортних бугаїв-плідників в схрещуванні з коровами червоної степової породи забезпечило одержання помісних тварин з високою молочною продуктивністю (на 814 кг молока і на 0.38% молочного жиру більше в порівнянні з вихідною породою), поліпшення екстер'єру і морфо-фізіологічних властивостей вим'я, збереження оптимальних відтворних якостей тварин, що дозволило сформувати генеалогічну структуру жирномолочного типу червоної худоби яка відповідає сучасним вимогам інтенсифікації галузі молочного скотарства. В базових господарствах півдня України створене племінне ядро корів жирномолочного типу в кількості 3110 голів з молочною продуктивністю за найвищу лактацію - 5656 кг, жирномолочністю - 4.08%, живою масою - 530 кг.

3. Розведення по лініях дозволило регулювати генеалогічну структуру порід і популяцій, створювати і раціонально використовувати цінні групи племінних тварин, одержувати бугаїв-плідників, які покращують продуктивність нащадків. Введення “крові” іншої лінії, близької за продуктивними і екстер'єрними ознакам до першої (гомогенний підбір), доповнило й посилило специфічні особливості і типовість лінії.

4. Організація селекційного процесу із спорідненими групами, лініями сприяла одержанню в кожній наступній генерації тварин більш високої якості в порівнянні з попередньою. Добір і широке використання бугаїв-плідників, які характеризуються позитивним кореляційним зв'язком між надоєм і вмістом молочного жиру у дочок, сприяє подоланню негативної залежності між цими ознаками. Доведено, що з використанням покращуючих порід (англерська, червона датська) частка корів з вмістом молочного жиру в молоці 4% і вище збільшилась в 3.3 рази.

5. У лініях і сімействах масиву червоної худоби підтримується нерозривний зв'язок - видатні корови з кращих сімейств використовуються для одержання продовжувачів, особливо цінні бугаї-плідники ліній використовуються на маточному поголів'ї високопродуктивних сімейств. В результаті відбувається концентрація бажаних генетичних задатків у генофонді кожної структурної одиниці і породи в цілому.

6. Комплексна оцінка бугаїв-плідників червоних порід дозволила виявити препотентних плідників серед англерської породи - Вільсона 20744, Дієтмара 21730, Паруса 0441, Богатиря 0895 і Берсера 21406; червоної датської - Немана 1437, Сезона 1471, Нагана 32794 і Каспара 32501; голштинської - Елеганта 721 і Єгона 3929253; червоної степової - Паркета 121, Ігрока 379 і Барія 531.

7. Вивчення комбінаційної здатності тварин різних ліній і споріднених груп сприяло використанню цілеспрямованого підбору батьківських пар з урахуванням ефекту їхнього поєднання й одержанню нащадків з більш високою продуктивністю (на 10-15% вище середнього по стаду), що дозволяє нам рекомендувати ці кроси в практику (Ладний х Цирус; Рудме Ідеал х Кертемінде Тел; Корбітц х Цирус; Фрем х Вал; Цирус х Уєс Ідеал; Рекорд х Андалуз і Фрем х Цирус).

8. Встановлено, що при внутрішньо лінійному підборі кращими виявилися корови лінійного розведення нащадків Казбека ЗАН-60, Цируса 16497, Фрема 17291 та Ганібала Е-4776. Високі показники жирномолочності спостерігались у корів, одержаних при помірному ступені інбридингу (1.55-12. 49%).

9. Дисперсійний аналіз показав, що на рівень продуктивності помісних тварин більше впливає бажаний тип будови тіла, ніж кровність за покращуючою породою, що дозволило проводити добір тварин бажаного типу за фенотиповими ознаками.

10. Встановлено, що телички жирномолочного типу, які народилися восени і взимку, по інтенсивності росту достовірно переважали одноліток весняного і літнього періоду народження. Проте максимальну тривалість господарського використання і довічну продуктивність мали тварини весняного сезону народження, але осінньо-зимового періоду розтелення. Найбільш тривалий період господарського використання і високий рівень довічної продуктивності мали корови від яких за першу лактацію одержали 5000 кг молока і більше.

11. Встановлено, що використання окремих локусів за поліморфними білками крові при підборі тварин сприяє підвищенню ефективності роботи з тваринами жирномолочного типу червоної молочної худоби. Неспецифічні показники імунітету - бактерицидна активність сироватки крові, титр лізоцима, беталізина й антитіла необхідно враховувати при проведенні поглибленої селекційної роботи по удосконаленню племінних і продуктивних якостей тварин нових порід і типів.

Пропозиції виробництву

1. Рекомендувати Міністерству агропромислового комплексу України використання в степовій зоні створено жирномолочного типу червоної худоби на загальному масиві 1.1 млн. корів.

2. Базовим господарствам півдня України продовжити цілеспрямовану роботу по формуванню лінійної структури червоної молочної худоби, що дасть змогу на основі одержаного масиву двох - та трьох породних помісей з англерською, червоною датською та голштинською породами шляхом розведення помісей "в собі" вивести нову вітчизняну червону породу.

З метою інтенсифікації племінної роботи на 80% маточного поголів'ї використовувати бугаїв-поліпшувачів, на 20% - проводити одночасну оцінку бугаїв за якістю нащадків.

Список основних праць, опублікованих за темою дисертації

1. Кононенко Н.В., Буюклу Н.И., Пешук Л.В., Синеокая М.С. Потенциал продуктивности красного степного скота Украины // Государственная племенная книга КРС красной степной породы. - К.: Урожай, 1989. -Т. XCVII - с. 34-43.

2. Пешук Л.В. Проблема продолжительного использования коров красной степной породы // Тр. УНИИЖ им. М.Ф.Иванова “Аскания-Нова”.- Херсон, 1991. -Вып. ІІ. - с. 48-50.

3. Кононенко Н.В., Синеокая М.С., Пешук Л.В., Буюклу Г.И. Высокопродуктивные коровы красных пород скота Украины // В кн: Книга высокопродуктивного крупного рогатого скота красных пород - М.: Агропромиздат, 1991. - Вып. ІІІ. доп. к ГПК. Т.81-97 - с. 3-67.

4. Пешук Л.В. Відтворювальна здатність бугаїв-плідників - важлива селекційна ознака // Матер. наук.-вироб. конф. "Сучасні методи селекційно-племінної роботи в молочному скотарстві". - К.: Асоціація “Україна”. - 1992. - с. 105-106.

5. Кононенко Н.В., Пешук Л.В., Мацула Б.И., Кувшинова Т.М., Янчуковская П.М. Потенциал продуктивности крупного рогатого скота Херсонской области // Буклет. -Херсон, 1994. - 0. 23 п. л.

6. Мусиенко Ю.С., Кононенко Н.В., Салий И.И., Пешук Л.В., Буюклу Н.И. Итоги совершенствования красного степного скота с использованием быков импортных пород // Вісник аграрної науки. -1995. -№10. - с. 54-61.

7. Пешук Л.В. Високопродуктивні стада червоної степової худоби в Україні // Матер. наук.-вироб. конф. "Теоретичні і практичні аспекти породоутворювального процесу в молочному та м'ясному скотарстві" - К.: Асоціація “Україна”. - 1995. - с. 117-118.

8. Пешук Л.В. Результаты сочетаемости пород, родственных групп и линий при совершенствовании красного степного скота // Тр. І Российско - Украинской Междунар. конф. "Проблемы сохранения редких пород домашних животных и близкородственных диких видов" - Пущино: ОНТИ РАН. - 1996. - с. 54-55.

9. Пешук Л.В. Принципы генетического сравнения пород крупного рогатого скота // Тр. ІІ Междунар. конф. "Молекулярно-генетические маркеры животных" -К.: Аграрна наука. - 1996. - с. 97.

10. Пешук Л.В. Продолжительность продуктивного использования коров разводимых пород Украины // Матер. міжн. конф. "Розвиток наукової спадщини акад. М.Ф. Іванова щодо породоутворення та селекції с.-г. тварин", присв. 125-річчю з дня народ. М.Ф. Іванова. - К.: Асоціація “Україна”. - 1996 - с. 115-116.

11. Кононенко Н.В., Салій І.І., Пешук Л.В. Високопродуктивні стада червоної молочної породи на півдні України // Матер. міжн. конф. "Розвиток наукової спадщини акад. М.Ф. Іванова щодо породоутворення та селекції с.-г. тварин", присв. 125-річчю з дня народ. М.Ф. Іванова. - К.: Асоціація “Україна”. - 1996 - с. 106-107.

12. Пешук Л.В. Використання англерської та червоної датської порід при створенні високопродуктивних стад червоної худоби: Зб. наук. пр. Інституту агроекології та біотехнології УААН. - К.: Аграрна наука, 1996. -с. 278-281.

13. Пешук Л.В., Глазко В.И., Костецкий И.Е. Связь мутации BLAD с характеристиками молочной продуктивности у голштинов // Матер. науч. конф. "Актуальные проблемы биотехнологии в растениеводстве и ветеринарии". - Москва. - 1996. - с. 63.

14. Пешук Л.В. Селекционно-генетические факторы и продуктивное долголетие коров // Матер. міжн. наук.-вироб. конф. "Використання трансплантації ембріонів у селекції і відтворенні с.-г. тварин". - Асканія-Нова. - 1997. - с 118-119.

15. Глазко В.И., Пешук Л.В. Анализ возможных причин быстрого распространения мутации BLAD (иммунодефицита) у крупного рогатого скота // Доповіді Національної академії наук України (математика, природознавство, технічні науки). - 1997. -№5. -с. 192-196.

16. Пешук Л.В. Сохраним генофонд красного скота Украины // Матер. міжн. наук.-вироб. конф. "Використання трансплантації ембріонів у селекції і відтворенні с.-г. тварин". - Асканія-Нова. - 1997. - с.120-122.

17. Пешук Л.В. Значение естественной резистентности при акклиматизации сельскохозяйственных животных // Тр. Междунар. конф. "Агробиотехнологии растений и животных" -К.; Аграрна наука. - 1997. - с. 126.

18. Кононенко Н.В., Салій І.І., Буюклу М.І., Пешук Л.В., Когут П.М. Акліматизація і продуктивність імпортної худоби на півдні України // Тваринництво України. - 1998. - №3. - с. 5-6.

19. Кононенко Н.В., Салій І.І., Пилипенко Л.А., Назаренко В.Г., Пешук Л.В. та ін. Новий український тип червоної молочної худоби // Матер. міжн. наук.-практ. конф. "Методи створ. порід і використання с.-г. тварин", присв. 100-річчю з дня народ. проф. О.Ю. Яценка. - Харків. - 1998. - с. 47-50.

20. Пешук Л.В. Визначення гетерозисного, адитивного та материнського ефектів у корів червоних порід України // Вісник аграрної науки - 1998. - №4. -с. 45-47.

21. Блізніченко В.Б., Пешук Л.В., Салій І.І. Англерська порода // В кн.: Племінні ресурси України. - К.: Аграрна наука, 1998. - с. 10-12.

22. Блізніченко В.Б., Пешук Л.В. Червона датська порода // В кн.: Племінні ресурси України. - К.: Аграрна наука, 1998. - с. 49-50.

23. Коваленко В.П., Пешук Л.В. Прогнозування молочної продуктивності корів червоних порід худоби за лактаційними кривими // Таврійський науковий вісник. - Херсон: Айланд. - 1998. Вип. ІІІ. - с. 37-44.

24. Пешук Л.В. Особливості селекційно-племінної роботи при створенні жирномолочного типу червоної молочної худоби // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв. - 1999. - Вип. І. - с. 107-109.

25. Пешук Л.В. Морфологічні ознаки та функціональні властивості вим'я корів жирномолочного типу червоної молочної худоби // Таврійський науковий вісник. - Херсон: Айланд. - 1999. - Вип.10. - с. 99-102.

26. Глазко В.И., Пешук Л.В. Поиск причин быстрого распространения мутации у крупного рогатого скота // Аграрна наука. - 1999. - №2. - с. 13-15.

27. Пешук Л.В. Вплив паратипічних факторів на реалізацію генотипу тварин // Аграрний вісник Причорномор'я. - Одеса. - 1999. - Ч.ІІІ. №3(6) "Сільськогосподарські науки". - с. 3-9.

28. Пешук Л.В., Полупан Ю.П. Зв"язок між селекційними ознаками у корів жирномолочного типу // Таврійський науковий вісник. - Херсон: Айланд. - 1999. - Вип.11. - с. 240-244.

29. Пешук Л.В. Імуногенетичні особливості мікроеволюційних процесів у стадах жирномолочного типу червоної молочної худоби // Таврійський науковий вісник. - Херсон: Айланд. - 1999. - Вип.11. - с. 244-247.

30. Пешук Л.В. Совершенствование красного скота на юге Украины // Зоо-техния. - 1999. - №6. - с. 6-7.

31. Пешук Л.В. Фенотипічна мінливість продуктивних і репродуктивних ознак червоних порід у різних екологічних умовах півдня України // Вісник аграрної науки. - 1999. - №6. - с. 53-56.

32. Пешук Л.В. Влияние генотипа и других факторов на заболеваемость коров маститом // Молочное и мясное скотоводство.-1999.- №5.- с. 17.

33. Пешук Л.В. Пути повышения продуктивности красного молочного скота // Молочное и мясное скотоводство. - 1999. - №6.

34. Пешук Л.В. Перспективи використання генофонду червоних порід великої рогатої худоби в степовій зоні України // Вісник аграрної науки. - 1999. - №8. - с. 58-60.

35. Пешук-Топіха Л.В. Методи селекційно-генетичного удосконалення червоної степової худоби при чистопородному разведенні і схрещуванні - рукопис.

Размещено на Allbest.ru