Агроекологічні ресурси як основа стратегії відродження виноградарства Криму

Таблиця 11. Сукупні питомі технологічні енерговитрати на основних етапах вирощування виноградних насаджень в умовах радгоспу-заводу “Заповітне” при впровадженні нових сортів

До сортів другої черги впровадження нами віднесені Асма Магарача, Інтервітіс Магарача, Янтарний Магарача, що відрізняються високою урожайністю і чудовими смаковими властивостями. Останній рекомендовано для місцевого споживання у пізньо-літній період. Сорт Ассоль (селекція ІВіВ “Магарач”), виведений спеціально для ПБК, поки ще не пройшов потрібного циклу випробувань і його впровадження планується нами на 2015 р.

В Україні гострий дефіцит безнасінних сортів. З цієї категорії рекомендуються для впровадження у період до 2005 р. сорти Пам'яті Погосяна і Ялтинський безнасінний. За нагромадженими даним сорт Південнобережний безнасінний можна рекомендувати для впровадження у період до 2015 р.

Серед технічних сортів найбільшої уваги заслуговує Цитронний Магарача, призначений насамперед для умов південних і південно-східних узбережних районів кримського виноградарства, але його можна використовувати і в інших районах для виробництва високоякісних мускатних столових і десертних вин. Для високоякісного виноробства призначені також Мускат Магарача, Мускат Ялти, поліпшені клонами Мускату білого, які мають високу урожайність і дуже добре цукронагромадження. Виноматеріали з цих сортів дістали високої оцінки на спеціалізованих дегустаціях.

Серед придатних для використання у виноробстві червоних столових, міцних і десертних вин у всіх ПВР Криму рекомендуються сорти Кентавр Магарача, Данко, Тавквері Магарача, що відрізняються стабільно високою урожайністю і підвищеною стійкістю до хвороб.

Таблиця 12. Агробіологічна характеристика і пропозиції щодо розміщення нових селекційних сортів по природно-виноградарських районах Криму

Такі сорти, як Антей магарацький, Первісток Магарача, Подарунок Магарча вже одержали визнання у виробничників і мають посісти стійке місце у виноградному сортименті республіки та інших регіонів України.

До 2010 р. в насадженнях мають набути поширення такі сорти, як Гранатовий Магарача, Пам'яті Голодриги, Подарунок Криму, Рислінг Магарача, Серсіаль магарацький, Ювілей Мелконяна. Усі вони відрізняються високою стійкістю до хвороб і дають змогу виробляти виноматеріали для столових, міцних і десертних вин. Паралельно необхідно вирішувати питання формування необхідної для них сортової агротехніки.

5. Прогноз і перспективи розвитку виноградарства

Автономної Республіки Крим

Будь-яка галузь господарського комплексу завжди потребує аналізу сталих тенденцій розвитку і прогнозування його перспективних етапів. Не є виключенням і виноградарство, у тому числі і виноградарство Автономної Республіки Крим.

За умов сучасного ринку вже неможлива побудова детермінованих прогнозів орієнтованих на поступальний і, в основному, екстенсивний розвиток об'єктів, що прогнозуються.

На основі математико-статистичного аналізу динаміки і розміщення виробництва винограду в Криму за останні 50 років, а також у результаті пошуку можливих шляхів виходу галузі з кризи, нами, спільно зі співробітниками відділу економіки ІВіВ “Магарач”, уперше розроблено математико-статистичний варіант прогнозу розвитку виноградарства Криму на перспективу до 2015 р. Базові рівняння, що описують існуючу і перспективну динаміку виробництва винограду, наведено у табл. 13.

Розраховані рівняння належать до типу многочленних поліномів 4-го ступеня і мають високий рівень достовірності опису сталих тенденцій (імовірність похибки не перевищує 0,001%-ого рівня), що дає підставу використовувати їх для визначення можливих у перспективі розмірів площ у республіці, валових зборів та урожайності насаджень.

Таблиця 13. Динамічні моделі розвитку виноградарства Криму за 1949-1998 рр.

У табл. 14 наведено розрахункові рівні загальної площі виноградних насаджень, валового збору і врожайності насаджень, одержані за рівняннями регресії у перспективі до 2015 р.

Таблиця 14. Розрахункові рівні прогнозних параметрів розвитку виноградарства Криму за рівняннями регресії

Одержані прогнозні рівні виробництва винограду в Криму на перспективі до 2015 р., покладено в основу Програми розвитку виноградарства і виноробства республіки до 2015 р. Програма включає чотири етапи: а) припинення деструктивних процесів (2000-2002 рр.); б) стабілізація і збереження позитивних тенденцій (2003-2005 рр.); в) поступальний розвиток і нарощування виноградо-виноробного потенціалу (2006-2010 рр.); підготовка галузі до переходу на наступний якісно новий рівень (2011-2015 рр.). Основні параметри програмного розширення площ виноградних насаджень в адміністративних районах АР Крим наведено у табл. 15.

Таблиця 15. Площа виноградних насаджень по районах АР Крим у перспективі до 2015 р. (тис. га)

На перших етапах до 2005 р. передусім має бути зроблено перезакладання виноградників посадки кінця 80-х-початку 90-х рр., що відслужили свій строк. При цьому мають посісти чільне місце сорти, стійкі до несприятливих факторів довкілля, здатні істотно знизити пестицидне навантаження і оздоровити екологічне середовище виноградних насаджень, а у сфері виноробства забезпечити виробництво сировини для одержання екологічно чистої кінцевої продукції. Мають набути подальшого розвитку високоінтенсивні технології одержання прищеплених рослин в умовах розсадницьких комплексів, а також способи малозатратної реконструкції існуючих насаджень прогресивними способами окулірувань. Серед нових насаджень близько 75% мають становити прищеплені виноградники і 25% - кореневласні.

Основні площі виноградних насаджень слід концентрувати у невкривній зоні - Бахчисарайському, Кіровському, Ленінському, Сакському, Чорноморському, Судацькому і великій частині Сімферопольського району, а також землях міст Феодосії, Алушти, Ялти і Севастополя.

Виходячи з даних аналізу агробіологічних і технологічних властивостей сортів, що намічаються для розміщення, пропонованих для впровадження заходів щодо зниження сукупної енергомісткості виробництва винограду, а також оцінки існуючого розподілу природно-виноградарських агрокліматичних ресурсів Криму, в дисертації запропоновано спеціалізацію районів виноградарства і виноробства на перспективу до 2015 р.: Кримське Присивашшя - сік, столові білі і рожеві вина; Центральний степовий - сік, столові, міцні і десертні вина, шампанське і коньячні виноматеріали; Східний степовий - сік, столові, міцні і десертні вина, шампанське і коньячні виноматеріали, у тому числі вина найменувань, контрольованих за походженням (КНП); Західний підвищено-степовий - сік, столові білі вина усіх типів, міцні білі (херес, мадера) і червоні столові марочні вина, десертні ординарні вина і марочні портвейни, у тому числі вина КНП; Східний підвищено-степовий - сік, у тому числі марочний, вина усіх типів, коньячні виноматеріали і виноматеріали для ігристих вин, у тому числі вина КНП; Західний приморсько-степовий - сік, столові білі і червоні вина усіх типів, міцні білі (херес, мадера) і червоні сухі і міцні марочні вина, десертні ординарні і марочні вина, у тому числі вина КНП; Західний передгірсько-приморський - сік, у тому числі марочний, виноматеріали і вина усіх типів, у тому числі вина КНП; Предгірський - сік, столові білі, рожеві, червоні вина, шампанські виноматеріали, десертні і міцні вина; Східно-передгірський - сік, у тому числі марочний, столові і міцні вина усіх типів, у тому числі вина КНП, коньячні і шампанські виноматеріали; Південний берег Криму - марочні міцні і десертні вина, у тому числі вина КНП; Гірсько-долинний - червоні і столові, марочні і міцні, у тому числі вина КНП; Гірсько-долинний приморський - білі і червоні вина усіх типів, у тому числі вина КНП, коньячні виноматеріали і виноматеріали для ігристих вин.

Загальні перспективні параметри розвитку галузі наведено у табл. 16. Вони розраховані на основі одержаних рівнянь та їх довірчих границь, причому за прогнозовані рівні нами узято нижні границі як найбільш імовірні.

Таблиця 16. Прогноз розвитку виноградарства АР Крим на період до 2015 р.

До 2015 р. обсяг виробництва винограду в АР Крим буде достатнім для задоволення попиту населення і гостей півострова у свіжому винограді і продукції виноробства. Реалізація накресленої програми зробить галузь стабільно рентабельною, а очікуваний прибуток у виноградарстві на межі 2015 р. становитиме не менше 134 млн.грн. на рік (табл. 17).

Наведені у дисертації розрахунки засвідчують, що для розвитку виноградарства і виноробства Криму необхідні державні інвестиції. Найбільшої інтенсивності вони мають досягти у період 2002-2010 рр., коли у галузь щороку слід вкладати 40-60 млн. грн.

Таблиця 17. Очікувана економічна ефективність виробництва винограду в АР Крим у перспективі до 2015 р.

У ряді публікацій нами показано, що найбільш надійними і органічно зацікавленими інвесторами у виноградарстві можуть стати винзаводи вторинного виноробства, що формують власні сировинні бази у формі регіональних об'єднань, картелів, союзів, які активно впливають на розміщення насаджень, обсяги, склад і якість одержуваних урожаїв. Вони мають надавати допомогу сільськогосподарським підприємствам у поліпшенні стану технічної бази аграрної сфери, взяти на себе цільове фінансування закупівлі техніки, добрив, пестицидів, виробництва необхідного садивного матеріалу тощо.

Основним джерелом цих інвестицій можуть стати: а) кошти від сплати ПДВ підприємствами галузі і частина акцизного збору, що залишаються в АР Крим; б) приватні і корпоративні інвестиції банків і різних зацікавлених організацій; в) кошти, виручені від продажу акцій на всеукраїнському і зовнішньому ринках, г) кошти від аукціонів і ярмарків готової виноградо-виноробної продукції. Можливі й інші джерела, наприклад: кредити іноземних компаній і державних організацій тих країн, де продукція кримських винзаводів користується підвищеним попитом.

Висновки

1. Відновлення і розвиток виробництва високоякісної виноградної продукції стримується як недоліками сортової структури насаджень, технологій їх вирощування, ірраціональним використанням ампелоекологічних ресурсів Криму, так і відсутністю методів і коштів агробіологічної адаптації культури в умовах сучасних агрогосподарських комплексів.

2. Системна агробіологічна адаптація культури має базуватися, насамперед, на комплексній оцінці можливих напрямів ефективного використання ампелоекологічних факторів і ресурсозберігаючих технологій ведення насаджень.

3. Метод математико-статистичного ампелоекологічного моделювання дає змогу виділити первинні ампелоекологічні, агробіологічні і технологічні фактори, що визначають якість урожаїв і типи виноробної продукції, що з них виробляється.

4. Для забезпечення урожайності і необхідного вмісту цукру в соку ягід такими є:

- просторові розміри і географічне положення виноградних насаджень;

- грунтові умови на насадженнях, що забезпечують зростання величини і якості урожаїв, а також стійкість рослин до заморозків за підвищення рівня родючості грунтів;

- висотні параметри і просторова орієнтація денної поверхні насаджень відносно сторін світу і сонця: зі зростанням висоти ділянок над рівнем моря і кута їх експозиції у південному і західному напрямах, а також зі зростанням крутизни схилу їх урожайність, в основному, знижується, а якість урожаїв підвищується;

- система просторового розміщення рослин на ділянках, включаючи схему посадки та їх чисельність у межах насадження;

- фактори потенційної продуктивності сортів;

- вік насаджень, що експлуатуються, діючий, в основному, як фактор, що підвищує урожай і якість для молодих насаджень і, навпаки, знижує для старих.

5. Вищезазначені фактори тісно координовані з напрямами використання урожаїв і мають враховуватися при розміщенні і веденні виробництва винопродукції, контрольованої за місцем походження.

6. Вплив вищезгаданих факторів середовища на стан і продуктивність насаджень слід враховувати при проектуванні розміщення нових виноградників у всіх виноградарських районах Автономної Республіки Крим.

7. Генеральним напрямом вдосконалення технологій ведення насаджень Криму є ресурсозбереження, насамперед, економія і раціональне використання енергетичних ресурсів на етапах догляду за грунтом і рослинами.

8. Важливими факторами зниження енергомісткості виноградарства в Автономній Республіці Крим є сорти, стійкі до несприятливих умов довкілля. Їх використання дасть можливість не менш ніж на 70% знизити витрати сукупної енергії на захист рослин і на 13-15% скоротити загальну енергомісткість існуючих технологій. Нові сорти у вигляді кореневласної культури можуть охопити не більше 25% площ виноградників Криму. На інших площах слід розміщувати прищеплені насадження.

9. Розроблену Програму розвитку виноградарства і виноробства Автономної Республіки Крим, зорієнтовано на поетапну агроекологічну адаптацію галузі у напрямі розширення виробництва високоякісної виноробної продукції, раціонального використання наявних ампелоекологічних і технологічних ресурсів. Її виконання дасть змогу підняти до 2015 р. урожайність виноградних насаджень до 60 ц/га, валовий збір винограду в АР Крим - не менш ніж до 310 тис. т, а прибуток у галузі - до 134 млн.грн. на рік. Рентабельність виноградарства може досягнути 80%.

Рекомендації виробництву

1. При розміщенні і спеціалізації насаджень використовувати принцип їх агротехнологічної адаптації до існуючого ампелоекологічного комплексу конкретних ділянок, що для них відводяться.

2. При організації виробництва певних видів продукції в приморських південних районах Криму слід враховувати раціональні ампелоекологічні параметри розміщення насаджень, за показниками: площа ділянки, грунтові умови, висота ділянки над рівнем моря, експозиція і крутизна схилу, відстань до берегової лінії, наявність зрошування, підщепа, площа живлення кущів. У степових рівнинних районах їх слід враховувати для розміщення виробництва марочної виноробної продукції.

3. Для підвищення урожайності насаджень і зниження ресурсомісткості виробництва використовувати нові селекційні сорти: столового напряму - Асма Магарача, Ассоль, Інтервітіс Магарача, Пам'яті Катар'яна, Фіолент, Янтарний Магарача; безнасінні - Янтарний Магарача, Пам'яті Погосяна, Ялтинський безнасінний; технічні і столово-технічні - Аврора Магарача, Альмінський, Антей магарацький, Гранатовий Магарача, Данко, Кентавр магарацький, Магармен, Мускат Магарача, Мускат Ялти, Пам'яті Голодриги, Первісток Магарача, Подарунок Криму, Подарунок Магарача, Рислінг Магарача, Серсіаль магарацький, Спартанець Магарача, Тавквері Магарача, Цитронний Маграча, Ювілей Мелконяна; високоморозостійкі технічні сорти - Біанка, Бурмунк, Гечеї Заматошь, Меграбуйр, Неркарат.

4. Використовувати прийоми догляду за грунтом і рослинами, що знижують ресурсомісткість технологій і підвищують рівень родючості грунтів, у тому числі: диференційовану залежно від біологічних особливостей і закономірностей плодоносіння сортів суцільну механізовану підрізку ліз (стрижку); механізовану чеканку; подрібнення і закладання у грунт обрізаного тогорічного приросту; рециркуляційне обприскування рослин розчином отрутохімікатів; гербіциди для боротьби з бур'янами; задерніння міжрядь.

5. Використовувати різноманітні форми інтеграції виробників винограду, виноробної продукції шляхом створення постійних і тимчасових об'єднань для забезпечення технологічної єдності виробництва високоякісної виноробної продукції, контрольованої за місцем походження.

Список основних публікацій за темою дисертації

1. Авидзба А.М. Экономические и агротехнические пути выхода виноградарства Предгорной зоны Крыма из кризиса // Ялта: КРЫМ-ПРЕСС.- 1999.- 122 с.

2. Мелконян М.В., Чекмарев Л.А., Авидзба А.М. Влияние биотических и абиотических факторов на рост и развитие винограда.- Симферополь: ТАВРИЯ-ПЛЮС.- 2000.- 107 с.

3. Авидзба А.М., Мелконян М.В., Амирджанов А.Г., Антипов В.П., Чекмарев Л.А., Олейников Н.П., Бабкова Э.Г. Агроэкологичесие основы виноградарства.- Симферополь: ТАВРИЯ-ПЛЮС.- 2000.- 67 с.

4. Авидзба А.М., Гайдуцкий П.И., Лазня В.И. Экономическое стимулирование внутрихозяйственной агропромышленной интеграции при переходе к рынку // Экономика Украины.- 1994.- № 6.- С. 49-55.

5. Авидзба А.М. Виноград и вино Крыма // Магарач. Виноградарство и виноделие.- 1997.- № 3.- С. 5-7.

6. Авидзба А.М. Виноград и вино Крыма (судьба виноградной лозы) // Виноград и вино России.- 1997.- № 6.- С. 9-12.

7. Авидзба А.М., Косюра В.Т., Антипов В.П. Про реструктуризацiю виноградарсько-виноробної галузi України // Виноград. Вино.- 1999.- № 1.- С. 6-7.

8. Авидзба А.М., Матчина И.Г., Бузни А.Н. Необходимые объемы производства винограда в Украине (Маркетинговые исследования) // Бизнес-информ.- 1999.- № 7-8.- С. 133-136.

9. Авидзба А.М. Координацiя наукових дослiджень з виноградарства i виноробства // Виноград. Вино,- 1999.- № 3.- С. 4-5.

10. Авидзба А.М., Дженеев С.Ю., Антипов В.П. Реализация рыночных принципов хозяйствования - основной путь возрождения виноградно-винодельческого комплекса Украины // Виноградарство: Сб.науч.тр. / Ялта: ИВиВ “Магарач”.- 1999.- Т. 30.- С. 5-11.

11. Авидзба А.М., Ежов В.Н., Матчина И.Г., Бузни А.Н., Загоруйко В.А. Кречетов И.В. Перспективы развития винодельческого производства Крыма до 2015 г. // Виноделие: Сб. науч.тр. / Ялта: ИВиВ “Магарач”, 1999.- Т. 30.- С. 59-62.

12. Авидзба А.М., Дженеев С.Ю. Роль научно-технического центра по виноградарству и виноделию в стабилизации отрасли // Проблемы современного виноградарства: Науч.тр. / Симферополь: КГАУ, 1999.- Вып. 60.- С. 28-32.

13. Авидзба А.М., Иванченко В.И., Антипов В.П. Агроэкономическая стратегия сохранения и возрождения виноградарства Крыма // Тр. научн.центра виноградарства и виноделия.- Ялта: ИВиВ “Магарач”. 1999.- Т. 1.- С. 5-10.

14. Авидзба А.М. Основные этапы перспективного развития виноградарства Крыма // Сб.науч.тр. ИВиВ “Магарач”.- Ялта, 2000.- Т. 31.- С. 5-10.

15. Авидзба А.М. “Магарач” - флагман виноградарства и виноделия Украины // “Магарач”. Виноградарство и виноделие.-2000.- № 1.- С. 2.

16. Авидзба А.М., Иванченко В.И. Антипов В.П. Агроэкономическая стратегия сохранения и возрождения виноградарства Крыма // Виноград и вино России.- 2000.- Спецвыпуск.- С. 14.

17. Авидзба А.М. Концепция развития виноделия Украины // Вiсник аграрної науки.- Київ - 2000.- № 1.- С. 62-67.

18. Авидзба А.М. Стратегия реанимации виноградарства Украины // Вiсник аграрної науки.- Київ.- 2000.- № 2.- С. 60-63.

19. Якушина Н.А., Чичинадзе Ж.А., Странішевськая Е.П., Гиренкова Я.Е., Кропін А.Н., Авідзба А.М. Ефективність обробки // Захист рослин.- 2000.- № 5.- С. 23.

20. Авидзба А.М., Мелконян М.В., Дженеев С.Ю., Антипов В.П., Силаков В.В. Комплексноустойчивые сорта и их место в виноградарстве Украины // “Магарач. Виноградарство и виноделие”.- 2000.- № 2.- С. 2-5.

21. Авидзба А.М. Энергосберегающие технологии - основной путь развития средств механизации в виноградарстве // “Магарач”. Виноградарство и виноделие.- 2000.- № 3.- С. 15-17.

22. Авидзба А.М. Состояние и перспективы развития виноградарства Украины и значимость защитных мероприятий // Тр. научн. центра виноградарства и виноделия. - Ялта: ИВиВ “Магарач”.- 2000.- Т. 2.- С. 5-7.

23. Авидзба А.М., Иванченко В.И. Современное виноградарство Украины: история, состояние, перспективы // “Магарач”. Виноградарство и виноделие.- 2000.- № 4.- С. 2-4.

24. Авидзба А.М. Пути интенсификации развития виноделия Украины // Вiсник аграрної науки.- Київ.- 1999.- № 12.- С. 67-68.

Размещено на Allbest.ru