Методологія та система селекції тварин української червоно-рябої молочної породи

Для остаточного судження про морфофункціональні зв'язки у тварин української червоно-рябої молочної породи нами було проведено оцінку корелятивних зв'язків залежностей між ознаками типу і основними ознаками, що селекціонуються (продуктивність, рівень відтворення і продуктивне довголіття).

Встановлено вірогідний корелятивний зв'язок між розміром тварини і надоєм (+0,1088), ступенем розвитку м'язів і надоєм (-0,1537), а також продуктивним довголіттям і ступенем прикріплення передньої частини вим'я (+0,1429), формою дійок (+0,1861) і кутом заплесневого суглоба (-0,1285).

Нами виявлено, що ряд екстер'єрних оцінок корів має тісний зв'язок з операціями машинного доїння. Можна зробити висновок про те, що доярки витрачають тим менше часу на обмивання вим'я водою, а також одночасний масаж його і виконання інших операцій, чим у більшому ступені молочна залоза відповідає вимогам прийнятого стандарту.

Пошук і обгрунтування оптимальних планів селекції

Цілеспрямована реалізація схеми складного відтворного схрещування дозволила створити цінний масив помісних тварин. За результатами роботи експертної комісії в 1992р. було видано наказ №106 МСГ України про виведення української червоно-рябої молочної породи, що на час апробації мала наступні структурні підрозділи: 1. Центральний внутрішньопородний тип. 2. Південно-східний внутрішньопородний тип. 3. Вінницький заводський тип. 4. Київський заводський тип. 5. Прилуцький заводський тип. 6. Харківський заводський тип. 7. Черкаський заводський тип. 8. Заводська лінія Імпрувера 333471. 9. Заводська лінія Съюпріма 333470. 10. Заводська лінія Хановера 1629391. 11. Заводська лінія Шеврєя 6241. 12. Заводська лінія Майердел Сайтейшн 1599075. 13. Заводська лінія Дон Жуана 7960. 14. 58 заводських родин.

Всього в процесі експертної оцінки було виявлено більше 200 найтиповіших для цієї породи тварин, а на час апробації - основних генеалогічних формувань нової породи, їх продуктивність коливалась у межах 4000-5500 кг молока при вмісті жиру 3,8-4,12%.

Класичні визначення не відображають специфіки використання ліній в масовому товарному тваринництві. На нашу думку, уявлення про лінію повинне бути адекватним уявленню про генеалогічну групу, коли нові бугаї-лідери споріднені з родоначальником не тільки по батьківській, але і по материнській стороні. При цьому в генеалогічній групі виділяють родоначальника, предків бугая-лідера (як самців, так і самиць) і потенційних родоначальників нових генетичних груп. Обгрунтуванням для таких пропозицій можуть служити розрахунки Д. С. Фолконера (1985), які підтверджують, що генетична коваріація ознак у всіх потомків дорівнює половині адитивної генетичної дисперсії батьків.

Проілюструвати такий висновок можна на основі аналізу успадковування маркірованого матеріалу по алелях В - системи.

Нами доведено, що потомок (бугай-плідник або корова) успадковує половину батьківського і половину материнського маркірованого матеріалу. Разом з тим, спостерігаються випадки, коли алель, що маркірується стійко передається по батьківській стороні родоводу (гілка Кодака-Клавка у генеалогічній групі Шеврєя) або заміщується материнським, як у генеалогічній групі Атлантрода. У схемі формування генеалогічної групи Кодака можна простежити стійке успадкування материнського алеля ОТI" від Сомнітєльної через бугаїв Кодака, Клинка і Клінсіля до Клавка.

Процес інтенсифікації тваринництва охоплює всі сторони функціонування галузі, включаючи селекцію. Інтенсифікація селекційного процесу заснована на сучасних досягненнях популяційної генетики, обчислювальної техніки, біотехнології і реалізується за рахунок оптимізації планів племінної роботи для конкретних стад і селекційних програм для зональних популяцій, порід тварин. Це в свою чергу дало можливість використовувати принципово нову побудову ротації ліній в товарній частині селекціонуємих популяцій, що відкриває можливість використання в масовому відтворенні стад синів лише одного бугая-лідера без нарощування інбридингу (Патент UA 13910 А 01 До 67/00, Рубан С. Ю., Агафонов Б. О., Борисовский В. А.); використання ефекту кросування ліній за рахунок оптимізації послідовності використання їх в товарних стадах; подальше вдосконалення техніки, технології і організації штучного осіменіння, направлене на збільшення спермобанку бугаїв-плідників, з одного боку, і зниження питомих витрат сперми при осіменінні корів і телиць, з іншого; можливості методу ембріопересадок (включаючи отримання монозиготних близнят), що дозволить тиражувати і копіювати найбільш цінні генотипи.

При розробці селекційних програм і організації великомасштабної селекції враховується нерівномірність генетичного впливу на потомство різних категорій племінних тварин. Сучасні селекційні програми дозволяють забезпечити істотне підвищення темпів нарощування генетичного потенціалу продуктивності за рахунок інтенсифікації добору батьків бугаїв, на частку яких потрібно 40-42% загального прогресу популяції, матерів бугаїв - 32-35%, батьків корів - 18-20% і матерів корів - 5-8%.

В таблиці 17 наведені варіанти селекційної програми для червоно-рябої молочної породи, що демонструють можливості підвищення ефективності селекційного процесу по мірі оптимізації змінних факторів як на внутрішньопородному, так і порідному рівнях.

При цьому закономірно спостерігається підвищення ефективності селекційної програми (передусім за показником генетичного прогресу) по мірі скорочення чисельності батьків бугаїв, а отже, числа ротаційних ліній. Іншими факторами, що забезпечують підвищення темпів генетичного прогресу, є: підвищення інтенсивності добору бугаїв-плідників із загального числа, які оцінюються за якістю потомства (у фактичному варіанті добирається 1 поліпшувач з 4 оцінених, в оптимальному - 1 з 10); зниження видатку сперми на плідне осіменіння (три спермодози замість фактичних чотирьох, що не є межею, оскільки в практиці ряду країн цей показник не перевищує двох спермодоз); збільшення загального спермобанку (до 100 тис. спермодоз замість 40 тис., фактично накопичених у середньому від одного бугая). Крім того, важливим резервом у збільшенні чистого прибутку з розрахунку на корову є впровадження генетико-екологічних моделей, специфіка застосування яких дасть можливість скоротити частину популяції молочної худоби, що повинна була використовуватися для оцінки бугаїв-плідників за якістю потомства і завдяки цьому збільшити масштаби використання поліпшувачів. За М.З.Басовським (1983) ефективність оцінки і добору бугаїв-плідників значно залежить від числа корів, яких осіменено спермою плідників, що перевіряються. Так, із збільшенням частки популяції, яка осіменяється спермою молодих бугаїв, з 20 до 30%, точність оцінки генотипу збільшується з 0,847 до 0,970. Однак збільшення коефіцієнта регресії вище 0,929 не викликає підвищення швидкості генетичного поліпшення популяції внаслідок зменшення тієї частини, що повинна осіменятися спермою відібраних за якістю потомства плідників.

Запропонований метод оцінки реалізованого генотипу дасть можливість скоротити ту частину популяції, що осіменяється спермою неперевірених бугаїв за рахунок скорочення числа ефективних дочок. Попередні розрахунки показують, що варіанти такого скорочення оціночних стад на 15-20% дозволяють в середньому на 1-1,2 умовної одиниці збільшити чистий прибуток програми селекції від прийнятого варіанту (табл. 17), що в залежності від чисельності популяції може скласти від 30 до 144 тис. умовних одиниць додаткового чистого прибутку.

Таблиця 17 Основні параметри селекційної програми південно-східного внутрішньопородного типу української червоно-рябої молочної породи

Запропонована генетико-екологічна модель раннього прогнозування характеру прояву основних селекційних ознак (надій, міжотельний період і продуктивне довголіття) дасть можливість скоротити генераційний інтервал батьків бугаїв (ББ) і батьків корів (БК) за рахунок добору для племінної цілі плідників за нормою реакції (середовищної чутливості) їх дочок у віці 12-18 міс. (за показниками росту), що не може не позначитися на темпах генетичного прогресу.

Встановлено, що скорочення генераційного інтервалу батьків бугаїв і батьків корів з 7 до 5 років за рахунок моделі, що пропонується, дозволить прискорити темпи генетичного прогресу з 24,5 кг до 31,9 кг на корову за рік (табл. 18).

Таблиця 18 Залежність середньорічного генетичного прогресу (G) за надоєм від генераційного інтервалу

Таким чином, запропонований підхід дасть можливість прискорити селекційний процес у напрямі створення тварин з певним типом середовищної чутливості, а отже, і характер прояву таких ознак, як надій, міжотельний період і період продуктивного довголіття.

Висновки

Методологічно обгрунтовані селекційно-генетичні і організаційні підходи, спрямовані на вдосконалення комбінованих і молочних порід України за комплексом продуктивних, адаптивних і екстер'єрних показників.

Встановлено ефективність використання методу складного відтворного схрещування на частині поголів'я сименталів України з айрширами, монбельярдами і червоно-рябими голштинами в поєднанні з цілеспрямованими оцінкою, добором і підбором, що дозволило створити тварин нової української червоно-рябої молочної породи, племінний масив якої на час апробації налічував 13101 гол. корів.

Відмічено на першому етапі схрещування максимальний ефект селекції по первістках: за надоєм - у симентал-голштинів (але при скороченні термінів продуктивного довголіття); за вмістом жиру - у симентал-айрширів (але при зниженні живої маси); симентал-монбельярди мали оптимальні показники продуктивного довголіття і міжотельного періоду в поєднанні з підвищенням надоїв.

Методологічно обгрунтована генетико-екологічна модель оцінки середовищної чутливості молочної худоби на основі лінійної регресії, що дозволяє виявити особливості реалізації продуктивного і адаптивного потенціалу тварин з можливістю наступного прогнозування ознак цих груп в інших середовищних умовах.

Встановлено значення передбаченого і фактичного надою первісток за коефіцієнтом середовищної чутливості, що становить 0,96 (P>0,999), і свідчить про високу прогностичну цінність запропонованого методу.

Визначено, що між оцінками середовищної чутливості тварин, їх продуктивним довголіттям (ПД) та міжотельним періодом (МОП) існує зв'язок: значення коефіцієнта детермінації МОП, ПД з коефіцієнтом середовищної чутливості склали відповідно 0,14 і 0,93, що дозволяє селекційним шляхом впливати на ці показники.

Доведено, що на всіх етапах міжпорідного схрещування істотний вплив мають фактори зовнішнього середовища (стадо, рік, сезон) на формування таких ознак як надій, вміст жиру в молоці, міжотельний період і продуктивне довголіття.

Встановлено, що із збільшенням частки крові поліпшувальних порід на всіх етапах міжпорідного схрещування мало місце збільшення впливу фактора генетичних груп (помісне поєднання, плідник) на продуктивні ознаки, що свідчить про формування тварин нового молочного типу.

Доведено, що існує істотний вплив на якісний склад молока (вміст жиру, білка, цукру, казеїну, вітаміну А, кислотність, щільність, зсідання, мікробіальне обсіменіння) таких факторів, як порода, рік, сезон року, доля впливу яких коливалась від 2,5 до 45%.

Встановлено динаміку змін генетичних кореляцій між господарсько-корисними ознаками, що дозволило визначити величини позитивної корельованої відповіді при доборі за надоєм таких показників, як вміст жиру і білка в молоці, жива маса корів, продуктивне довголіття тварин, однак ці значення істотно відрізнялися.

Встановлено залежність запропонованого індексу (цільової функції) від зміни цін на молоко і приплід, при якому ціна грає роль економічної ваги, на відміну від лінійного селекційного індексу Хейзеля (Hazel L. N., 1943).

Відпрацьовано механізм застосування індексу (цільової функції), за допомогою якого оцінено 85 бугаїв-плідників у процесі виведення української червоно-рябої молочної породи, кращі з них використовувались для формування заводських ліній Шеврея, Майєрдел Сайтейшен, Дон Жуана.

Запропоновано схему лінійної оцінки екстер'єру корів на основі шкалування від прийнятого стандарту бажаного типу, що дозволило виявити технологічні особливості тварин нової молочної породи.

Встановлено високий ступінь генетичної детермінації ознак екстер'єру корів з боку батьків дочок, що коливався в межах від 0,10 до 0,30.

Пропозиції виробництву

Використовувати систему селекції та методологію оцінки і організаційні принципи, що були апробовані в процесі створення української червоно-рябої молочної породи, для цілеспрямованого вдосконалення молочних і комбінованих порід худоби України.

Використовувати запропоновані варіанти селекційної програми вдосконалення південно-східного внутрішньопорідного типу української червоно-рябої молочної породи для впровадження в умовах племпідприємств України, що дозволить збільшити темпи генетичного прогресу до 50 кг молока на корову за рік і рентабельність програми до 51,3%.

Скорегувати загальний напрям селекційного процесу в молочному скотарстві на найближчу перспективу, спрямовуючи його на створення стад і популяцій з відносно високим молочним потенціалом і рівнем пристосування тварин до специфічних умов утримання й експлуатації в різних зонах України. Для цього перейти до переважного використання вітчизняного селекційного матеріалу, одержаного шляхом інтродукції кращого світового генофонду, але значною мірою вже адаптованого до умов середовища. Імпортний селекційний матеріал використовувати тільки в експериментальних цілях.

У селекційній структурі молочного скотарства України, як показують розрахунки, достатньо мати племінне ядро (племзаводи, племгоспи) з поголів'ям корів близько 1,5% від загальної його чисельності і середню продуктивність на рівні 5000 кг молока за рік. Поновити мережу оціночних господарств з поголів'ям близько 10,5% від загальної чисельності корів в Україні і середньою продуктивністю на рівні 3700 кг.

Відмовитися від спроби обов'язкового 100%-го охоплення індивідуальним обліком всього поголів'я молочної худоби, зосередивши основні зусилля на організації обов'язкового і вірогідного обліку тільки по тваринах активної частини молочної худоби (племінні і оціночні стада, незалежно від форм власності). У зв'язку з цим переробити всі нормативні (інструктивні) положення системи зоотехнічного і племінного обліку в молочному скотарстві України.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті в наукових виданнях

Борзов В.В., Стреляная М.М., Рубан С.Ю. Направления в племенной работе при совершенствовании айрширской породы на Украине // НТБ № 47.- НИИЖ Лесостепи и Полесья УССР.- Харьков, 1988. - С. 6-10.

Буркат В.П., Рубан С.Ю., Агафонов Б.А. и др. Совершенствование методов оценки генотипа животных в молочном скотоводстве. - К.: Ассоциация "Украина", 1995. - С.110.

Буркат В.П., Рубан С.Ю., Зеленец А.Н. и др. Разведение молочного скота: опыт, проблемы, пути их решения. - К.:Ассоциация “Украина”, 1994. - 60 с.

Зубец М.В., Буркат В.П., Рубан С.Ю., и др. Новое в методологии оценки и селекции животных. К: Ассоциация “Украина”, 1993 - 20 с.

Маменко О.М.. Рубан С.Ю. Історія, стан і перспективи наукових досліджень Інституту тваринництва УААН // Тваринництво України. - 1996. - №10. - С.2-5.

Мipось В.В., Задоpожна I.Ю., Рубан С.Ю. Вiдгодiвельнi та забiйнi хаpактеpис тики бугаїв,одеpжаних пpи виведеннi нового чеpвоно-pябого молочного типу в Укpаїнi // Молочно-м'ясне скотаpство: Мiжв.темат.наук.збipник. -К.:Уpожай, 1993. -Вип.83. -С.25-27.

Рубан С.Ю. Метод определения кратковременного прогноза и стандарта по удою при отборе первотелок. // НТБ № 40. - НИИЖ Лесостепи и Полесья УССР. - Харьков, 1984. - С.14-23.

Рубан С.Ю., Машкин Н.И., Югай К.Д. Продуктивные качества чистопородного и помесного симментальского скота //Повышение продуктивности крупного рогатого скота: Сб. науч. тр. / ХЗВИ. - т.313. - Харьков, 1985. -Т. 313. - С.73-78.

Рубан С.Ю. Сочетаемость селекционных признаков при отборе помесных животных // Молочно-мясное скотоводство: Межв. темат. научн. сб.- К.: Урожай, 1985.- Вып. 67.- С. 21-24.

Рубан С.Ю. Новые методы оценки животных симментальской породы в условиях перестройки и интенсификации молочного скотоводства Харьковской области // ГПК симментальской породы.. - К.: Урожай, 1987. - Т. 105 - С.49-59.

Рубан С.Ю. Метод оценки быков-производителей с учетом силы давления отбора. // Научно-технический бюллетень / НТБ № 47 / НИИЖ Лесостепи и Полесья УССР. - Харьков, 1988. - С.18-23.

Рубан С.Ю., Газарабве Э. Оценка эффективности скрещивания путем модифицированного сравнения со стандартом // Повышение продуктивности крупного рогатого скота: Сб. науч. тр. / ХЗВИ. - Харьков, 1988. - С.30-36.

Рубан С.Ю., Шеховцов А.А. Новая система оценки экстерьера животных в молочном скотоводстве //Повышение продуктивности крупного рога того скота и овец: Сб. науч. тр. / ХЗВИ. - Харьков, 1990. - С. 25-36.

Рубан С.Ю., Задорожная И.Ю. Комплексная оценка и отбор матерей быков. // НТБ № 57 / НИИЖ Лесостепи и Полесья. - Харьков, 1991. - С. 29-38.

Рубан С.Ю. Организация и направление селекционного процесса при создании нового молочного типа в симментальской породе. //Повышение продуктивности крупного рогатого скота, овец и лошадей: Сб. науч. тр. / ХЗВИ. - Харьков, 1991. - С. 10-17.

Рубан С.Ю., Дорошкевич Н.Г. Оцiнка та особливостi екстер'єру тварин нового молочного типу червоно-рябої породи // Молочно-м'ясне скотарство: Мiжвiд. темат. наук. зб. - К.: Урожай, 1993. -Вип. 83. - С. 27-34.

Рубан С.Ю., Задорожная И.Ю., Никишов В.Е.,и др. Восточный тип украинского красно-пестрого скота и пути его совершенствования // Сб. науч. тр. / ИЖ УААН. - Харьков: РИП "Оригинал", 1994. - Т. ХХХVII. - С.23-35.

Рубан С.Ю., Шабля В.П. Задорожна I.Ю. Оцiнка ступеня впливу генетичних i негенетичних факторiв при середньому рiвнi годiвлi в процесi реалiзацiї комбiнацiйної схеми виведення української червоно-рябої молочної породи //Молочно-м'ясне скотарство: Мiжвiд. темат. наук. зб. - К.: Урожай, 1994. - Вип 84. - С. 54-56.

Рубан С.Ю., Задорожная I.Ю., Шабля В.П. Оценка степени влияния генетических и негенетических факторов при выведении украинской красно-пестрой молочной породы (часть 1). // НТБ № 63 / ИЖ УААН. - Харьков, 1994. - С. 18-20.

Рубан С.Ю., Шабля В.П. Даншин В.А. Оценка наследуемости признаков методом ковариационного анализа //НТБ № 71 / ИЖ УААН. - Харьков, 1995. - С. 6-13.

Рубан С.Ю., Даншин В.А. Сравнительная оценка средовой чувствительности молочного скота путем использования модели линейной регрессии // Збірник наукових праць/ІТ УААН. - Харьков, - 1995. - Вип. XXXVIII. - С. 49-59.

Рубан С.Ю., Борисовський В.А. Перспективи створення високопродуктивних стад айрширської породи в умовах господарств України на основi органiзацiї роботи за принципом малої популяцiї //Молочно-м'ясне скотарство: Мiжвiд. темат. наук. зб. - К.: Урожай, 1995. - Вип. 86. -С. 23-27.

Рубан С.Ю. Українська червоно-ряба молочна. Нові методи створення і удосконалення породи // Тваринництво України. - 1996. - №10. - С.10-12.

Рубан С.Ю., Шабля В.П.. Агафонов Б.А. Высокоточные методы отбора телок в раннем возрасте // Зоотехния. - 1997. - №11. - С.10-11.

Рубан С.Ю., Даншин В.А. Современная методология оценки быков-производителей (обоснование статистической модели) // Вісник аграрної науки. - 1999. - № 3. - С. 34-40.

Тези конференцій

Буркат В.П., Рубан С.Ю., Зеленець О.М. Інформаційне забезпечення та організація селекційного процесу при створенні та подальшому удосконаленні нового типу української червоно-рябої молочної породи // Теоретичні й практичні аспекти породоутворювального процесу у молочному та м'ясному скотарстві: Матер. доп. наук.- виробн. конф. 22-23 березня 1995 р.- К.: Асоціація “Україна”, 1995.- С. 32-33.

Рубан С.Ю. Використання традицiйних та нових систем оцiнки у процесi виведення тварин бажаного типу // Теоретичнi i практичнi аспекти породоутворювального процесу у молочному та м'ясному скотарствi. Матер. доп. наук.-виробн. конф. - К.: Асоцiацiя "Україна", 1995. - С. 127-128.

Рубан С.Ю. Оценка и отбор животных при создании нового молочного типа в симментальской породе. //Вклад молодых ученых ученых Украины в интенсификацию сельскохозяйственного производства: Тезисы докл. / НИИЖ Лесостепи и Полесья УССР. - Харьков, 1986. - С. 67-68.

Рубан С.Ю., Нiкiшов В.Є. Оцiнка середовищної чутливостi тварин рiзних генетичних груп у молочному скотарствi. // Перша мiжнародна наук. конф. молодих вчених та спецiалiстiв 16-17 лютого 1994 р. “Селекцiйно-бiотехнологiчнi методи використання генетичного потенцiалу с.-г. тварин”: Тези доповiдей. / І-т розвед. і ген. твар. -К.,1994. - С. 79.

Рубан С.Ю.,Даншин В.А.. Мироненко А.А. Генетическая связь между основными селекционными признаками у животных украинской красно-пестрой молочной породы //Материалы международной научно-практической конференции, посвященной 125-летию академика Иванова М.Ф. / ХЗВИ. -Харьков, 1996. - С.28.

Рубан С.Ю., Ивлев А.В. Проблемы улучшения скота в 21 веке // Материалы международной научно-практической конференции, посвященной 80-летию со дня рождения Эйснера Ф.Ф./ ИЖ УААН. - Харьков, 1996. - С. 30-31.

Рубан С.Ю., Дорошкевич Н.Г., Мироненко А.А. и др. Использование линейной оценки экстерьера в создании стада крупного рогатого скота желательного типа // Материалы международной научно-практической конференции, посвященной 80-летию со дня рождения Эйснера Ф.Ф. / ИЖ УААН. - Харьков, 1996. - С. 53-54.

Рубан С.Ю. Оценка и использование реакций средовой чувствительности в селекции молочного скота // Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин: Матер. міжн. наук.-виробн. конф. 29-30 травня 1996 р. / Національне об'єднання по плем.справі в тваринництві.- К., 1996.- С. 146.

Ruban S.Y. Application of Genetic-Ecological Models to Evaluate the Realized Genotype of the Dairy Cattle. Book of Abstracts of the 48th Annual Meeting of the European Association for Animal Production. Vienna, Austria, 25-28 August 1997. - Р.67.

Trishin A.K., Ruban S.Y., Danshin V.A. Evaluation of Genetic Parameters of the Ukrainian Black-and-White Dairy Cattle. Book of Abstracts of the 48th Annual Meeting of the European Association for Animal Production. Vienna, Austria, 25-28 August 1997. - Р.67.

Ruban S. Effect of genetic and environmental factors on milk production of crossbred cows. // Book of Abstracts of the 50th Annual Meeting of the European Association for Animal Production. Zurich, Switzerland 22-25 August 1999. - Р.193.

Авторські свідоцтва, патенти

А.с. №13 Україна. Українська червоно-ряба молочна порода великої рогатої худоби/ С.Ю.Рубан та ін. (Україна). - 1с.

А.с. №92 Україна. Південно-східний внутріпородний тип украінської червоно-рябої молочної породи великої рогатої худоби/ С.Ю.Рубан та ін. (Україна). - 1с.

А.с. №160 Україна. Харківський заводський тип украінської червоно-рябої молочної породи великої рогатої худоби/ С.Ю.Рубан та ін. (Україна). - 1с.

А.с. №200 Україна. Заводська лінія Шеврея 6241 української червоно-рябої молочної породи великої рогатої худоби/ С.Ю.Рубан та ін. (Україна). - 1с.

А.с. №211 Україна. Заводська лінія Хановера 1629391 украінської червоно-рябої молочної породи великої рогатої худоби/ С.Ю.Рубан та ін. (Україна). - 1с.

А.с. №235 Україна. Заводська лінія Дон Жуана 7960 украінської червоно-рябої молочної породи великої рогатої худоби/ С.Ю.Рубан та ін. (Україна). - 1с.

А.с. №248 Україна. Заводська лінія Майєрдел Сайтейшн 1599075 украінської червоно-рябої молочної породи великої рогатої худоби/ С.Ю.Рубан та ін. (Україна). - 1с.

Пат. UA 13910 А 01 К 67/00. Спосіб відтворення стада/ Агафонов Б.О., Борисовський В.А., Рубан С.Ю. - №94127973; Заяв. 12.12.94; Опубл. 25.04.97 - 1с.

Пат. UA 15132 А 01 J 5/00. Пристрій для визначення пружності вимені/ Шабля В.П., Рубан С.Ю. - №93007347; Заяв.11.08.93; Опубл. 30.06.97. - 1с.

Рубан С.Ю. Методологія і система селекції тварин української червоно-рябої породи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Інститут розведення і генетики тварин УААН, Київ, 1999.

Проведено аналіз еволюції симентальскої худоби України і методів селекції, які використовувались у процесі її удосконалення. За останні 20 років узагальнено дані, отримані в результаті використання складного комбінаційного схрещування симентальскої породи з поліпшувальними породами: айрширською, монбельярдською та червоно-рябою голштинською. Проведено комплексну оцінку ефективності схрещування на кожному з трьох етапів такої роботи, що дозволило виділити найбільш перспективні групи тварин-продовжувачів. Встановлено динаміку зміни генетичних кореляцій помісних тварин та тварин нового молочного типу, що дало змогу провести моделювання можливих змін у популяції при доборі за надоєм. У результаті використання цілеспрямованих методів оцінки, добору та підбору тварин було створено цінний масив худоби, племінна частина якого склала основу української червоно-рябої молочної породи (апробована у 1992 році). За цей період теоретично та експериментально обгрунтовано застосування генетико-екологічних моделей для цілей селекції. Вперше показана можливість оцінки тварин різних генетичних груп за стійкістю до середовищних коливань та зв'язок оцінок середовищної чутливості з показниками відтворення та продуктивного довголіття. Вперше з використанням персональних комп'ютерів опрацьовано широкий комплекс методів оцінки особливостей екстер'єру корів та бугаїв-плідників, реалізованого генотипу тварин, племінної цінності з використанням цільової функції, оцінки з урахуванням ступеня тиску добору, племінної цінності з використанням лінійної моделі. Все це дало можливість обгрунтувати методологію і систему оцінки тварин молочних порід в умовах господарств України. На підставі цих даних розроблено програму селекції тварин української червоно-рябої молочної породи, яка дозволяє прискорити темпи генетичного прогресу за надоєм до 31 кг молока на корову за рік.

Ключові слова: методологія оцінки, статистичні моделі, велика рогата худоба, комбінаційне схрещування, генотип, фенотип, племінна цінність, модифікуючі фактори, системи розведення, годівля.

Ruban S.Y. Methodology and system of selection for animals of the Ukrainian Red-and-White dairy breed. - Manuscript.

Thesis for doctor's degree on speciality 06.02.01 - animal breeding and selection. - Institute of animal breeding and genetics of UAAS, Kiev, 1999.

Analysis of evolution of the Simmental cattle of the Ukraine and selection methods applied to its improvement has been done. The data obtained from results of the complex combinative crossbreeding of the Simmental breed with Ayrshire, Montbelliard and Red Holstein breeds for last 20 years have been summarized. At each stage of the work the complex evaluation of crossbreeding efficiency has been done that allowed to select the most perspective genetic groups of animals. The study of dynamics of changes in genetic correlations of crossbreed animals and animals of the the new dairy type allowed to simulate possible changes in milk yield of the population. As a result of using the purposeful methods of evaluation, selection and mating the valuable population of cattle was created, the breeding part of which became the basis of the Ukrainian Red-and-White dairy breed (approved in 1992). The genetic-ecological models for selection of cattle have been founded theoretically and practically. The possibility of evaluation of animals from different genetic groups for resistance to environmental changes and relationships of such evaluations with reproductive traits and productive longevity have been shown. The large complex of evaluation methods (evaluation of exterior particularities of cows and sires, evaluation of a breeding value for the objective function, evaluation with respect to selection and evaluation of a breeding value using a linear model) has been implemented using personal computers. As a result, the methodology and system of evaluation of dairy cattle in the Ukraine were founded. On the basis of these data the breeding program for the Ukrainian Red-and-White dairy breed was worked out which allows to increase genetic progress up to 31kg milk per cow per year.

Key words: evaluation methodology, statistical methods, cattle, combinative crossbreeding, genotype, phenotype, breeding value, modifying factors, systems of breeding, feeding.

Рубан С.Ю. Методология и система селекции животных украинской красно-пестрой молочной породы. Рукопись (на русском языке).

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Институт разведения и генетики животных, Киев, 1999.

Диссертация посвящена проблемам поиска, обоснования и целенаправленного применения эффективных методов разведения крупного рогатого скота. Материалом для анализа послужили данные, полученные за последние 20 лет в хозяйствах Украины, где проводилась работа по созданию животных нового молочного типа путем скрещивания симменталов с быками айрширской, монбельярдской и красно-пестрой голштинской пород. Помесные животные составили основу нового юго-восточного молочного типа, который вошел составной частью в украинскую красно-пеструю молочную породу (официально апробирована в 1992 году). В процессе реализации трех этапов сложного воспроизводительного скрещивания, был использован дисперсионный анализ, который показал достоверное влияние на удой таких факторов, как “стадо” (47%), “год” (6,6-13,8%), “производитель” (1,3-1,5%); на содержание жира в молоке - “год” (11-29%), “стадо” (2,8-5,8%), “производитель” (1,5-2,9%); на межотельный период - “год” (5,2-7,8%), “генетическая группа” (0,2-24,7%); на продуктивное долголетие - “год” (24,8-27,5%), “генетическая группа” (0,7-9,9%). Таким образом, доказана необходимость элиминации негенетических источников изменчивости для более корректной оценки эффекта скрещивания. С этой целью для оценки генетического эффекта при межпородном скрещивании была применена процедура BLUP, благодаря чему доказано - на первом этапе был положительный эффект (относительно чистопородных симменталов) по удою у голштинских первотелок (+277 кг), но при сокращении сроков продуктивного долголетия (-135 дней); по содержанию жира в молоке - у айрширов (+0,024%), но при снижении живой массы (-25-30 кг). Проведена оценка доли генетической дисперсии в общей фенотипической (2) по продуктивным признакам. Установлено, что удой, содержание жира и белка, живая масса характеризуются довольно высокой степенью наследуемости (от 0,33 до 0,45), а межотельный период - низкой (от 0,03 до 0,05). Наследуемость продуктивного долголетия на трех этапах скрещивания колебалась от 0,15 до 0,21. Предложен индексный метод оценки племенной ценности по целевой функции (в денежном выражении) на основе процедуры BLUP, применение которого позволило оценить 17 основных помесных групп. Наибольший эффект на первом этапе скрещивания получен от симментал монбельярдов (+253,07 грн.) в сравнении с чистопородными симменталами, на втором этапе - по симментал 1/4 айрширам 3/4 (+453,33 грн.) и третьем этапе - по симментал айршир монбельярдам (+170,88 грн.). Оценена генетическая ковариация признаков, что дало возможность определить коррелированный ответ хозяйственно-важных признаков при отборе по удою (в зависимости от возможного среднегодового генетического прогресса по этому показателю). Установлена существенная положительная связь между удоем и живой массой (+0,46 - +0,92). Возможные изменения содержания жира и белка в молоке при отборе по удою хотя и имеют положительные значения, но не представляются достаточно важными и это свидетельствует о том, что селекция только по удою не может служить надежным способом улучшения животных новой породы. На основании этого проведено моделирование значений предложенного индекса (целевой функции) в зависимости от цены на молоко или приплод. Установлено, что цена играет роль экономического веса в отличии от линейного индекса, предложенного L.H.Hazel (1943), так как предлагаемая модель - нелинейная. С учетом значений таких признаков, как удой, содержание жира в молоке, возраст первого отела, межотельный период, продуктивное долголетие оценено 85 быков-производителей и эта оценка использовалась на разных этапах выведения украинской красно-пестрой молочной породы. Наиболее ценными производителями оказались Чуткий 3833 (+123,4 грн. по целевой функции), Ред 1713 (+113,5 грн.), Пааволан 191 (+111,0 грн.). Обоснована генетико-экологическая модель оценки средовой чувствительности (пластичности) животных, которая основана на использовании лактационных кривых и кривых роста. Показано, что в процессе выведения украинской красно-пестрой молочной породы при увеличении доли крови улучшающих пород наблюдается снижение степени средовой чувтсвительности (коэффициент средовой чувствительности снизился с 0,87-0,88 до 0,14). Показано, что полученные коэффициенты средовой чувствительности позволяют с высокой точностью (коэффициент корреляции составил 0,960,024) прогнозировать распределение помесячного удоя при изменении условий среды. Получены оценки средовой чувствительности по группам потомков быков-производителей, которые колебались в пределах от 0,87 до 1,00; степень влияния быков-производителей на средовую чувствительность их дочерей составила, примерно, 2,07%. Выявлена связь оценок средовой чувствительности с показателями воспроизводства и продуктивным долголетием коров, которая в ряде случаев носила криволинейный характер. На основе использования данных о росте телок симментальской породы и ее помесей с айрширами и монбельярдами проведена оценка средовой чувствительности животных указанных групп в постэмбриональный период (с 1 по 24 месяцы) и показана высокая связь этих оценок с показателями средовой чувствительности, полученными в период лактации (коэффициент детерминации составил 0,99). Исходя из доказанных зависимостей хозяйственно-полезных признаков (удой, МОП и продуктивное долголетие) от средовой чувствительности, получены уравнения регрессии, позволяющие с высокой точностью (коэффициент детерминации был в пределах от 0,97 до 0,99) прогнозировать значение названных признаков у генетических групп животных. Предложен метод глазомерной оценки статей телосложения коров и быков-производителей, основанный на прямом использовании средних значений отклонений от принятого стандарта желательного типа, который был апробирован в процессе выведения украинской красно-пестрой молочной породы. Установлено достоверное влияние быков-производителей на типологические особенности их дочерей, при этом оценки наследуемости находились в пределах от 0,10 до 0,30. Сравнение экстерьерных оценок коров и быков-производителей по признакам, не разделенным полом, показало высокую степень их совпадения. Проведена оценка связи между признаками экстерьера и селекционируемыми признаками. Выявлены достоверные коррелятивные связи между размером животного и удоем (+0,1088), степенью омускулености и удоем (-0,1537), а также между продуктивным долголетием и степенью прикрепления передней части вымени (+0,1429), формой сосков (+0,1861) и углом заплюсневого сустава (-0,1285). Кроме того, ряд экстерьерных оценок коров имеет тесную связь с операциями машинного доения. Проанализировано четыре варианта селекционной программы для юго-восточного внутрипородного типа украинской красно-пестрой молочной породы. При этом показано, что предлагаемая генетико-экологическая модель раннего прогнозирования основных селекционных признаков дает возможность за счет сокращения генерационного интервала отцов быков и отцов коров ускорить темпы генетического прогресса с 24,5 кг до 31,9 кг молока на корову в год.

Ключевые слова: методология оценки, статистические модели, крупный рогатый скот, комбинационное скрещивание, генотип, фенотип, племенная ценность, модифицирующие факторы, системы разведения, кормление.

Размещено на Allbest.ru