Статистичне вивчення виробництва картоплі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кабінет Міністрів України

Національний аграрний університет

Кафедра статистики та економічного аналізу

Курсова робота

зі статистики

на тему: „Статистичне вивчення виробництва картоплі”

Виконав:

Студент 3 курсу 7 групи

Факультет аграрного менеджменту

Супрун Ярослав Сергійович

Київ-2008

Проект завдання з статистики

Табліця 1 Статистичне вивчення виробництва картоплі

№ п\п	Урожайність картоплі, ц/га	Внесено органічних добрив, т/га	Витрати праці на 1 ц, люд-год
1	128	15	2.9
2	110	16	2.6
3	90	12	3
4	70	12	3.4
5	218	16	1.9
6	88	11	2.8
7	238	24	2.0
8	244	27	1.6
9	120	13	2.1
10	192	23	1.8
11	250	28	1.8
12	220	25	1.9
13	130	14	2.8
14	70	10	3.3
15	110	12	3.1
16	180	19	1.9
17	190	20	2.1
18	180	17	2.5
19	160	15	2.8
20	170	16	2.3
21	225	25	1.7
22	140	17	3.1
23	80	14	2.4
24	60	10	3.3
25	140	11	3.1

Зміст

Вступ

Розділ I. Предмет, завдання та система показників в статистиці виробництва картоплі

1.1 Предмет та завдання статистики виробництва картоплі

1.2 Система показників статистики виробництва картоплі

1.3 Сучасна організація статистики сільського господарства в Україні

Розділ II. Статистична оцінка показників виробництва картоплі

2.1 Ряди розподілу вибіркової сукупності, їх характеристика та графічне зображення

2.2 Статистичний аналіз варіації та форм розподілу

2.3 Перевірка статистичної гіпотези про відповідність емпіричного ряду розподілу нормальному

Розділ III. Кореляційний аналіз виробництва картоплі

3.1 Проста кореляція

3.2 Множинна кореляція

3.3 Непараметрична кореляція

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

У сучасному суспільстві в умовах економічних реформ, формування ринкових відносин, розвитку різноманітних форм господарювання та інтеграційних процесів зростає роль статистики як одного з найважливіших важелів державного управління національною економікою і культурою. За цих умов статистика стає не тільки джерелом інформації про найважливіші явища і процеси, що відбуваються у суспільстві і народному господарстві, але й вагомим знаряддям ефективного управління і керівництва цими явищами і процесами.

Без аналізу статистичних даних неможливі управління державою як соціальним організмом, розробка і прогнозування соціально-економічного розвитку, в тому числі і в галузі сільськогосподарського виробництва. Статистичні показники, що являють собою кількісне вираження соціально-економічних явищ у єдності з їх якісною визначеністю, є основним джерелом інформації для характеристики стану і розвитку народного господарства і культури.

Перед статистикою поставлені важливі питання щодо подальшого вдосконалення системи статистичних показників, прийомів збирання, обробки та аналізу масових статистичних даних, забезпечення усіх рівнів управління народним господарством вичерпною, вірогідною і точною інформацією.

Першочерговим завданням статистики в картоплярстві є оптимізація звітності, приведення обсягу інформації до потреб системи управління в умовах переходу до ринкових відносин. Впровадження замість суцільної звітності вибіркових обстежень, одноразових обліків, опитувань приведе до поглиблення аналізу. Це стосується передусім інвестиційних процесів, використання виробничого потенціалу, ресурсозбереження, збалансованості економіки, соціальної сфери, моральних і екологічних проблем в виробництві. Крім того, слід розширити прогнозні функції статистики картоплевиробництва.

Забезпечення вірогідності і надійності статистичної інформації можливе за умови підвищення наукового рівня всієї статистичної методології, наближення її до методології і стандартів світової практики.

Використання статистичних методів в управлінні аграрним комплексом та його ланками, зокрема у виробництві картоплі, дає змогу створити умови для підвищення ефективності виробництва на основі вірогідної оцінки стану і можливостей різних сфер діяльності, своєчасного визначення тенденцій, прогнозування їх розвитку і оцінки результатів функціонування ринкових відносин. Вивчення статистики виробництва картоплі охоплює методологічні основи статистики цього виробництва, системи соціально-економічних показників, які відображають рівень забезпеченості і співвідношення ресурсів виробництва, їх використання, результати господарювання, життєвий рівень робітників; методи вивчення об'єктивно існуючих статистичних закономірностей у формі розподілу сукупностей, взаємозв'язків, тенденцій розвитку картоплевиробництва.

Отже, метою даної курсової роботи є розглянути основні аспекти статистики виробництва картоплі. На основі проектного завдання визначити систему показників, їх оцінку та кореляційно-регресійний аналіз картоплевиробництва.

Розділ I. Предмет, завдання та система показників в статистиці виробництва картоплі

1.1 Предмет та завдання статистики виробництва картоплі

Статистика сільського господарства є однією з галузей економічної статистики. Об'єктом вивчення економічної статистики є суспільне виробництво в цілому. Сільськогосподарська статистика є суспільною наукою. Об'єктом її вивчення є масові явища і процеси сільського господарства -- його умови, розвиток, результати. Сільськогосподарське виробництво здійснюється в різних організаційно-правових формах підприємств: приватних, господарських товариствах (відкриті й закриті акціонерні товариства з обмеженою відповідальністю, додатковою відповідальністю), державних об'єднаннях (асоціації, корпорації, консорціуми тощо), кооперативних, орендних, спільних та колективних підприємствах, заснованих на власності об'єднання громадян, фермерських, особистих підсобних господарствах населення тощо. Тому сільськогосподарська статистика вивчає й аналізує діяльність усіх цих підприємств і їх зв'язки з підприємствами інших галузей агропромислового комплексу і народного господарства в цілому.

Вивчаючи сільське господарство як одну з найважливіших галузей народного господарства, сільськогосподарська статистика, спираючись на загальні принципи і методи статистичної науки, розробляє систему об'єктивних статистичних показників, які характеризують обсяг сільськогосподарського виробництва, його галузеву структуру, характер розміщення, що склався, темпи зростання, досягнутий рівень розвитку й умови, в яких воно протікає, функціонування і розвиток сільськогосподарських підприємств з урахуванням специфіки й особливостей сільськогосподарського виробництва.

Таким чином, предметом сільськогосподарської статистики є система об'єктивних статистичних показників, які характеризують стан і розвиток сільськогосподарського виробництва. Кількісну сторону об'єктивних статистичних показників статистика сільського господарства вивчає у нерозривному зв'язку з їх якісною стороною, досліджує кількісне вираження закономірностей розвитку масових явищ і процесів сільськогосподарського виробництва в конкретних умовах місця і часу.

Основним завданням статистики у виробництві картоплі є збирання, розробка і узагальнення статистичної інформації про економічні та соціальні процеси виробництва по конкретному підприємстві, групі підприємств, області, регіону чи загалом по Україні.

Для того щоб дістати потрібні дані, статистичні відділи організують і здійснюють статистичне спостереження за ходом виконання програм розвитку виробництва; забезпечують збирання статистичної інформації, проведення одноразових обліків, вибіркових монографічних та інших обстежень.

В умовах переходу до ринкової економіки велике значення має організація систематичного спостереження за виробничими процесами підприємства і конкурентним кліматом у виробництві та обігу. Потрібно організувати інформацію про розвиток нових форм організації виробництва, в тому числі із залученням іноземного капіталу.

Також одними із завдань статистики в цілому і галузі картоплевиробництва є визначити обсяг і склад продукції галузі, рівень виконання завдань щодо виробництва продукції, показати її динаміку, вивчити виконання плану, оцінити рівень ритмічності роботи, визначити якість роботи та виготовленої продукції.

Статистика, як і інші суспільні науки, вивчає найрізноманітніші явища і процеси у виробництві. Більш точно предметом статистики картоплярства є розміри і кількісні співвідношення масових явищ виробництва, закономірності їх формування і розвитку.

У наведеному визначенні предмета статистики підкреслюються дві принципові відмінності. По-перше, статистика вивчає кількісну сторону явищ виробництва, по-друге, не поодинокі, а масові явища.

Кількісна сторона цих явищ -- це перш за все їх розміри.

Вивчаючи кількісну сторону явищ, статистика відображає її в своїх числах -- показниках, і саме цим характеризує конкретну міру явищ, встановлює загальні властивості, виявляє схожість і відмінність окремих рис, об'єднує елементи в групи, виявляє певні типи явищ.

Слід зазначити, що вивчення кількісної сторони явищ картоплевиробництва нерозривно пов'язане з якісним їх змістом, оскільки кількісна розмірність не існує без якісної визначеності.

Явища виробництва картоплі динамічні, їм властиві безперервні зміни і розвиток. Протягом певного часу змінюються розміри явищ, співвідношення і пропорції. Неоднакові значення їх для окремих об'єктів, регіонів тощо. А відтак кількісну сторону цих явищ статистика має вивчати в конкретних умовах простору і часу.

Інша особливість предмета статистики пов'язана з масовістю явищ виробництва. Статистика вивчає явища, які повторюються в просторі або впродовж часу. Для масового явища характерна участь у ньому певної множини елементів, істотні властивості яких схожі.

Наявність будь-якої властивості у окремого, поодинокого елемента є випадковістю. При об'єднанні значного числа елементів в єдине ціле сукупна дія випадковостей дає результат практично незалежний від випадку. Окремі робітники підприємства задоволені умовами праці, інші не задоволені, а загалом ступінь задоволеності серед кадрових робітників вищий, ніж серед новачків.

Розглядаючи виробничі явища як масові і спираючись на облік усієї сукупності фактів, що відносяться до цих явищ, статистика за допомогою чисел показує ступінь їх розвитку, напрям і швидкість змін, тісноту взаємозв'язків і взаємозалежностей. Все це дає підставу твердити, що статистика -- один із засобів пізнання суспільного життя, виробничих процесів у цілому, а в даному випадку картоплевиробництва.

1.2 Система показників статистики виробництва картоплі

У системі узагальнюючих статистичних показників виробництва картоплі мають широке застосування абсолютні показники, адже за їх допомогою можна одержати характеристики різних сторін соціально-економічних явищ: чисельність працівників галузі, фонд заробітної плати тощо.

Абсолютними показниками в статистиці називають показники, які виражають розмір (обсяг, рівень) кількісних ознак досліджуваних явищ. Це не абстрактні, а іменовані числа, які виражають розміри суспільних явищ у певних одиницях виміру.

Статистика розглядає індивідуальні і загальні (сумарні) абсолютні показники. Індивідуальні абсолютні показники відображають розміри кількісних ознак окремих одиниць досліджуваної сукупності, їх одержують у процесі статистичного спостереження (наприклад, площа картоплі у господарстві тощо).

Загальні абсолютні показники характеризують розмір кількісної ознаки деякої (певної) сукупності одиниць (наприклад, посівні площі картоплі у господарствах району і т. ін.). Сумарні абсолютні показники одержують, як правило, шляхом додавання індивідуальних абсолютних показників, інколи їх обчислюють шляхом множення. В окремих випадках абсолютні показники одержують шляхом відповідних розрахунків.

Загальні абсолютні величини мають велике пізнавальне значення і знаходять широке використання в управлінні народним господарством країни. Зокрема, це абсолютні показники про чисельність трудових ресурсів, виробничі потужності, розміри посівних площ тощо.

Як було зазначено вище, абсолютні показники -- це завжди іменовані числа. У ролі їх вимірників у статистиці застосовуються різноманітні одиниці виміру: натуральні, умовно-натуральні, вартісні і трудові.

Одиниці виміру, які застосовуються для визначення кількості окремих видів матеріальних благ у їх натуральному виразі, тобто як певних споживних вартостей, називають натуральними. Останні широко застосовуються при визначенні розмірів виробництва і споживання різних видів продуктів. Отже, натуральні показники відображують розміри тих чи інших явищ у фізичних мірах, тобто мірах маси (тоннах, центнерах, кілограмах), довжини і площі (метрах, гектарах), об'єму (кубометрах).

Для вимірювання об'ємів однорідних, але неоднакових явищ використовують умовно-натуральні одиниці виміру (наприклад, умовні еталонні трактори, умовні гектари тощо).

За одиницю виміру для умовно-натуральних показників беруть, як правило, будь-яку фізичну одиницю, наділену в певних розмірах властивістю, характерною для продукції конкретного виду.

Умовно-натуральні одиниці виміру дають змогу привести певні різновидності явищ до порівнянного виду і тим самим визначити їх загальний обсяг у натуральному виразі.

Для відображення розмірів деяких окремих складних явищ застосовують комбіновані одиниці виміру. Так, для визначення обсягів транспортних робіт автомобільного парку виконану роботу вимірюють у тонно-кілометрах (1 т-км дорівнює перевезенню 1 т вантажу на відстань 1 км).

При визначенні затрат робочого часу на виробництві певного виду продукції застосовують комбіновану одиницю виміру (людино-годину). Для забезпечення масовості даних дослідження шляхом підсумовування кількості господарств за кілька років одержують одиниці спостереження в комбінованих одиницях виміру -- господарство-роки.

Поряд із зазначеними вище видами одиниць виміру в статистиці виробництва картоплі досить, широко використовують трудові і вартісні вимірники.

До трудових вимірників належать комбіновані одиниці виміру: людино-година, людино-день, людино-рік. Абсолютні показники в зазначених одиницях виміру застосовують при визначенні обсягів трудових ресурсів, розрахунку показників продуктивності праці, затрат праці на продукцію чи послуги тощо.

За вартісний вимірник приймають грошові одиниці виміру -- карбованці, долари, франки та ін. У грошовому виразі визначають вартість виробленої і реалізованої продукції (за всіма її видами) в господарстві, вартість фондів, розміри доходів тощо.

Слід зазначити, що абсолютні показники інколи наводяться в укрупнених вимірниках. Так, дані про обсяг продукції можуть бути наведені у тисячах, мільйонах або мільярдах карбованців. Пояснюється це тим, що укрупнені вимірники дають точніше уявлення про розміри досліджуваних явищ.

Досліджуючи економічні явища чи процеси, статистика не обмежується розрахунком тільки абсолютних показників, яку б велику роль вони не відігравали в аналізі. Адже жодне явище не може бути зрозумілим, якщо його розглядати поза зв'язком з іншими явищами. Із цією метою абсолютним показникам дають порівняльну оцінку за допомогою відносних показників. Тобто останні є результатом зіставлення абсолютних показників. Значення відносних показників для аналізу досить велике, адже за їх допомогою порівнюють характеристики окремих одиниць груп і сукупностей у цілому, вивчають структуру явищ та закономірності їх розвитку, аналізують виконання плану, вимірюють темпи розвитку і інтенсивність поширення суспільних явищ.

За формою відносний показник являє собою дріб, чисельником якого є величина, котру порівнюють (в окремих випадках її називають поточною, або звітною), а знаменником -- величина, з якою здійснюють порівняння. Знаменник відносної величини вважається базою порівняння.

Якщо базову величину показника приймають за одиницю, формою її зображення буде коефіцієнт (кратне відношення), якщо за 100 -- формою зображення відносних показників будуть проценти.

Коефіцієнт як форма виразу відносної величини показує, у скільки разів порівнювальна величина більша базової (чи яку частину від неї становить, якщо величина коефіцієнта менша за одиницю).

У практиці коефіцієнти, як правило, використовують для вираження відносних величин у випадках, коли порівнювальна величина перевищує базову більш як у 2--3 рази. Якщо таке співвідношення має менші розміри -- застосовують процентні числа.

Залежно від пізнавального значення відносні показники, які використовує статистика, класифікують за такими ознаками:

1) відношення між однойменними показниками;

2) відношення між різнойменними показниками.

Перша група являє собою відносні величини, які не мають розмірності, їх виражають, як правило, у процентах або у коефіцієнтах. Показники цієї групи досить різноманітні, за призначенням їх поділяють на такі види: 1) відносні величини структури; 2) відносні величини виконання плану; 3) відносні величини виконання планового завдання; 4) відносні величини динаміки; 5) відносні величини порівняння.

Друга група відносних показників включає: 1) відносні величини інтенсивності; 2) відносні величини координації.

Відносні показники структури характеризують склад того чи іншого суспільного явища, тобто показують, яку питому вагу займають окремі частини в усьому явищі. Розраховують їх відношенням частини до цілого. Виражаються вони в процентах або частках одиниці. Наприклад, загальна площа посіву в господарстві становить 600 га, а картоплі -- 120 га. Отже, питома вага картоплі у загальній площі посіву становить 120 : 600 = 0,2, або 20 %"

Відносні показники виконання плану -- це відношення фактичного рівня показника до рівня, запланованого на той же період. Наприклад, якщо було заплановано одержати урожайність картоплі 150 ц/га, а фактично одержано 168,8 ц з одиниці площі, то відносна величина виконання плану становить (168,8 : 150) * 100=112,5 %, тобто план виконано на 112,5 %, або перевиконання становить 12,5%.

Відносні показники виконання планового завдання являють собою відношення величини показника, встановленого на плановий період, до його величини, яка досягнута фактично на цей період, або будь-якої іншої, прийнятої за базу порівняння. Тобто, це відношення планового рівня у наступному періоді до фактичного рівня звітного періоду, прийнятого за базу порівняння. Так, встановлюється завдання: підвищити продуктивність праці щодо попереднього періоду на 16 % або знизити собівартість на 10 %.

До речі, якщо підійти критично до цього питання, то відносні величини даного виду не є показниками статистики. А розглядають їх у статистиці щодо дійсного їх зв'язку із статистичними відносними величинами, зокрема з показниками виконання плану.

Відносні показники динаміки характеризують зміни суспільних явищ і процесів у часі. Розраховують їх відношенням рівня відповідного наступного періоду до рівня попереднього періоду, або будь-якого іншого, прийнятого за базу порівняння. Відповідно до обраної бази порівняння можуть бути ланцюгові і базисні. Ланцюгові відносні величини динаміки визначають відношенням рівнів наступного і попереднього періодів. Базисні відносні величини динаміки розраховують відношенням рівня відповідного наступного періоду до певного рівня, прийнятого за базу порівняння.

Відносні показники порівняння -- це результат зіставлення одних і тих же характеристик двох різних сукупностей, груп чи одиниць. Порівнюють при цьому будь-які кількісні характеристики: обсяги сукупностей (або груп), середні або сумарні величини тієї чи іншої ознаки. Наприклад, порівнюючи кількість тракторів станом на початок року по двох господарствах, одержимо відносну величину порівняння, яка дорівнює (або 75%), тобто в порівняльному господарстві чисельність тракторів на 25% менша, ніж у базовому господарстві.

Відносні показники координації характеризують співвідношення між складовими частинами цілого. Одну з частин цілого приймають за базу порівняння і знаходять відношення до неї всіх інших частин. Відношення між різнойменними (різноякісними) показниками називають відносними показниками інтенсивності, або статистичними коефіцієнтами. Вони відображують ступінь поширення одного явища порівняно з іншими взаємопов'язаними явищами. До них належать показники щільності ріллі у розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь (площі картоплі). Відносні показники цієї групи виражають завжди іменованими числами. При цьому у їх назву входять найменування одиниць виміру обох порівнюваних ознак.

Слід відзначити, що відносні показники можуть бути середніми величинами (наприклад, середній процент виконання плану тощо), їх розраховують двома способами: 1) як середні з окремих відносних показників; 2) як відношення двох сумарних абсолютних показників, що включають абсолютні величини, покладені в основу розрахунку окремих відносних величин.

Середні відносні показники є загальними відносними показниками, адже вони характеризують загальну зміну по всій сукупності, загальне відношення однієї сукупності до іншої. Звідси можна зробити висновок, що як абсолютні, так і відносні показники можуть бути середніми. І ті, і другі наділені рядом важливих загальних властивостей, у зв'язку з чим у статистиці з абсолютними і відносними показниками відокремлюються як особливий вид середні показники.

Наведена класифікація наочно ілюструє можливості зіставлення статистичних даних, які належать до різних періодів, різних об'єктів і різних територій.

1.3 Сучасна організація статистики сільського господарства в Україні

В Україні статистика організована відповідно до державного та адміністративно-територіального поділу. У країні функціонує єдина розгалужена мережа державних статистичних органів, що здійснюють свою роботу за єдиним планом, єдиною методологією та єдиним керівництвом на чолі з Державним комітетом статистики України (Держкомстат України).

Роботами із статистики сільського господарства безпосередньо керує Управління статистики сільського господарства і навколишнього середовища Держкомстату України. Воно здійснює планування статистичних робіт із сільського господарства в країні, розробляє, вдосконалює і впроваджує методологію розрахунків статистичних показників для висвітлення стану і розвитку сільського господарства, методики, програми та інструкції державних статистичних спостережень і типові форми первинної облікової документації, необхідні для їх проведення, розробляє табель (перелік) форм державної звітності із сільського господарства, організує проведення статистичних робіт та отримання статистичних даних від підлеглих органів, здійснює їх зведення, розробку та аналіз і забезпечує у встановленому порядку статистичною та аналітичною інформацією з сільського господарства відповідні органи державної влади, випускає статистичний щорічник «Сільське господарство України», бюлетені та інші статистичні матеріали.

У складі Управління статистики сільського господарства та навколишнього середовища -- 6 відділів: статистики землеробства, статистики тваринництва, статистики заготівель, статистики сільськогосподарських підприємств, статистики природних ресурсів та навколишнього середовища і зведених робіт.

В областях та Автономній Республіці Крим органами державної статистики є обласні статистичні управління, в складі яких виокремлені відділи статистики сільського господарства та навколишнього середовища.

Первинною ланкою органів державної статистики України є районні відділи статистики, які виконують різноманітні статистичні роботи, у тому числі роботи зі статистики сільського господарства. Вони здійснюють збір статистичної звітності з сільського господарства, систематичну перевірку повноти і правильності звітних даних, проводять роботу по забезпеченню своєчасної і доброякісної звітності, систематизації статистичних даних та їх аналізу. Отримані в результаті зведення, розробки та аналізу дані направляються до відповідного відділу статистичного управління області. Ці відомості використовують державні і сільськогосподарські органи району.

Крім органів державної статистики, статистикою сільського господарства займаються Міністерство аграрної політики України, Міністерство фінансів України і Державний комітет України по земельних ресурсах та їх місцеві органи по областях і районах. Вони розробляють форми бухгалтерської і статистичної звітності, узгоджуючи їх з Держкомстатом України, здійснюють їх збирання, зведення і розробку.

Джерелами статистичних даних про сільське господарство є статистична звітність і спеціально організовані спостереження.

картоплевиробництво статистика кореляційний

Розділ II. Статистична оцінка показників виробництва картоплі

2.1 Ряди розподілу вибіркової сукупності, їх характеристика та графічне зображення

Основою будь-якого групування є ряд розподілу. Він складається з двох елементів: варіантів і частот. Варіантами є окремі значення групувальної ознаки, а частотами -- числа, які показують, скільки разів повторюються окремі значення варіантів. Замість частот може бути частка, виражена коефіцієнтом чи відсотком. Накопичену частоту (частку) називають кумулятивною.

Залежно від статистичної природи групувальної ознаки (атрибутивна чи кількісна) ряди розподілу поділяють на атрибутивні та варіаційні.

Атрибутивний ряд розподілу показує яка частина всієї сукупності припадає на конкретний вид призначення, він складається як правило на основі одноразового вибіркового обстеження.

Варіаційні ряди залежно від групувальної ознаки поділяють на дискретні і інтервальні. За дискретною ознакою, кількість значень якої обмежена, утворюється дискретний ряд розподілу.

За дискретною ознакою, що варіює в широких межах, або за неперервною будують інтервальний ряд розподілу. При цьому варіанти групуються в інтервали, а частоти відносяться не до окремого значення ознаки, як у дискретних рядах, а до всього інтервалу.

Графічно дискретний ряд розподілу зображується у вигляді полігону, а варіаційний з рівними інтервалами - гістограми. Ряд розподілу з нерівними інтервалами також зображується у вигляді гістограми, але її будова ґрунтується на щільності розподілу. Щільність розподілу -- це кількість елементів сукупності, що припадає на одиницю ширини інтервалу групувальної ознаки.

Так як в даному випадку ми будуємо варіаційний інтервальний ряд розподілу, то потрібно дати визначення варіація та її характеристики.

Отже, варіація, тобто коливання, мінливість значень будь-якої ознаки є властивістю статистичної сукупності. Вона зумовлена дією безлічі взаємопов'язаних причин, серед яких є основні і другорядні. Основні причини формують центр розподілу, другорядні -- варіацію ознак, сукупна їх дія -- форму розподілу. Наприклад, урожайність, в даному випадку картоплі, залежить від якості ґрунту та способів його обробки, якості посівного матеріалу і кількості внесених добрив, метеорологічних умов і інших об'єктивних та суб'єктивних факторів. Сумісна дія їх і різне поєднання зумовлюють той чи інший рівень урожайності в окремих господарствах, а також закономірність розподілу господарств за цією ознакою.

Статистичні характеристики центру розподілу (середня, мода, медіана) відіграють важливу роль у вивченні статистичних сукупностей. В одних сукупностях індивідуальні значення ознаки значно відхиляються від центру розподілу, в інших -- тісно групуються навколо нього, а відтак виникає потреба оцінити поряд з характеристиками центру розподілу міру і ступінь варіації. Чим менша варіація, тим однорідніша сукупність, отже, тим більш надійні і типові характеристики центру розподілу, насамперед середні величини.

Для виміру і оцінки варіації використовують систему абсолютних і відносних характеристик, а саме: розмах варіації, середнє лінійне і середнє квадратичне відхилення, коефіцієнти варіації, дисперсію. Кожна з названих характеристик має певні аналітичні переваги при вирішенні тих чи інших завдань статистичного аналізу.

Методика обчислення характеристик варіації залежить від виду ознаки х і наявних даних (незгруповані чи згруповані), в даному випадку в нас ознака згрупована.

Для графічного зображення варіаційних рядів розподілу використовують такі графіки: гістограма; полігон; огіва; кумулята.

Для зображення дискретних рядів розподілу використовують полігон. При його побудові в системі прямокутних координат по осі абсцис відкладають значення дискретної ознаки, а по осі ординат -- частоти або частки. Точки послідовно з'єднуються і набувають вигляду ламаної лінії.

Найбільш поширеним видом графічного зображення інтервальних рядів розподілу є діаграма площин -- гістограма. При графічному зображенні інтервального ряду розподілу з рівними інтервалами по осі абсцис відповідно до прийнятого масштабу відкладають нижню і верхню межі інтервалів, а по осі ординат -- частоти або частки. Потім для кожного інтервалу будують прямокутник, основою якого є відрізок на осі абсцис, а висота пропорційна частоті (частці) інтервалу.

Для графічного порівняння двох або більше розподілів з рівними чи нерівними інтервалами використовують кумулятивні діаграми. Їх будують у прямокутній системі координат: на осі абсцис відкладають інтервали групувань у вигляді відрізків, а на осі ординат - кумулятивні частоти або частки.

Різновидам кумуляти розподілу є огіва. При її побудові по осі абсцис відкладають кумулятивні частоти або частки, а по осі ординат - межі інтервалів ряду розподілу, тобто огіва є дзеркальним відображенням кумуляти розподілу.

Розрахунки до підрозділу 2.1

Побудова варіаційного інтервального ряду розподілу за результативною ознакою (урожайність, ц/га).

Знаходимо кількість груп за формулою:

,

де - кількість груп; - кількість одиниць сукупності.

Отже, нашу загальну кількість підприємств (25) групуємо в 5 груп та визначаємо інтервал за формулою:

де - найбільше і найменше значення ознаки; - кількість груп.

Отже, будуємо 5 груп з інтервалом 38:

Таблиця 2.1. Ряд розподілу підприємств за урожайністю картоплі

Групи підприємств за урожайністю	п/п підприємств	Кількість підприємств (частота)	Середина інтервалу (варіант)	Кумулята частот
65-98	3,4,6,14,2,.24	6	79	6
98-136	1,2,9,13,15	5	117	11
136-174	19,20,22,25	4	155	15
174-212	10,16,17,18	4	193	19
212-250	5,7,8,11,12,21	6	231	25
?	х	25	х	х

Графічне зображення варіаційного ряду розподілу

· гістограма

Рис 2.1. Гістограма розподілу підприємств за урожайністю

· полігон

Рис 2.2. Полігон розподілу підприємств за урожайністю

· кумулята

Рис 2.3. Кумулятивна гістограма розподілу підприємств за урожайністю

· огіва



Рис 2.4. Огіва розподілу підприємств за урожайністю

За факторною ознакою (внесення органічних добрив під картоплю, т/га).

Отже, нашу загальну кількість підприємств (25) ми групуємо в 5 груп та визначаємо інтервал:

Таблиця 2.3. Ряд розподілу підприємств за внесенням органічних добрив під картоплю

Групи підприємств за внесенням орг. Добрив під картоплю	п/п підприємств	Кількість підприємств (частота)	Середина інтервалу (варіанта)	Кумулята частот
10-13,6	3,4,6,9,14,15,24,25	8	11,8	8
13,6-17,2	1,2,5,13,18,19,20,22,23	9	15,4	17
17,2-20,8	16,17	2	19	19
20,8-24,4	7,10	2	22,6	21
24,4-28	8,11,12,21	4	26,2	25
?	х	25	х	х

Графічне зображення варіаційного ряду розподілу

· гістограма



Рис 2.5. Гістограма розподілу підприємств за внесенням органічних добрив під картоплю

· полігон

Рис 2.6. Полігон розподілу підприємств за внесенням органічних добрив під картоплю

· кумулята



Рис 2.7. Кумулятивна гістограма розподілу підприємств за внесенням органічних добрив під картоплю

· огіва

Рис 2.8. Огіва розподілу підприємств за внесенням органічних добрив під картоплю

За факторною ознакою (витрати праці на 1 ц картоплі, люд-год).

Інтервал становить:

Таблиця 2.4 Ряд розподілу підприємств за витратами праці на 1 ц картоплі

Групи підприємств за витратами праці на 1 ц картоплі	п/п підприємств	Кількість підприємств (частота)	Середина інтервалу (варіант)	Кумулята частот
1,6-1,96	5,8,10,11,12,16,21	7	1,78	7
1,96-2,32	7,9,17,20	4	2,14	11
2,32-2,68	2,18,23	3	2,5	14
2,68-3,04	1,3,6,13,19	5	2,86	19
3,04-3,4	4,14,15,22,24,25	6	3,22	25
?	х	25	х	x

Графічне зображення варіаційного ряду розподілу

· гістограма

Рис 2.9. Гістограма розподілу підприємств за витратами

· полігон

Рис 2.10. Полігон розподілу підприємств за витратами

· кумулята

Рис 2.11. Кумулятивна гістограма розподілу підприємств за витратами

· огіва

Рис 2.12. Огіва розподілу підприємств за витратами

2.2 Статистичний аналіз варіації та форм розподілу

У статистиці застосовують різні види середніх величин : середню арифметичну, середню гармонійну, середню геометричну, середню квадратичну, середню кубічну та ін. Вибір певного виду середньої величини залежить від характеру вихідних даних. Середня арифметична є найбільш поширеним видом середніх величин. Її застосовують тоді, коли загальний обсяг варіюючої ознаки для всієї сукупності ставить суму індивідуальних значень у середині ознаки. Розрізняють середню арифметичну просту і зважену. Середню арифметичну просту застосовують тоді, коли відомі індивідуальні значення у середньої ознаки у кожної одиниці сукупності. Середню арифметичну зважену обчислюють тоді, коли окремі значення усередненої ознаки повторюються в досліджуваній сукупності неоднакове число разів, а також для обчислення середньої із середніх при різному обсязі сукупностей. Зважування в цьому разі проводиться за частотами, які показують, скільки разів повторюється певний варіант. Середню арифметичну зважену визначають за такою формулою

де n - частоти.

Для обчислення середньої з варіаційного ряду з рівними інтервалами використовують спосіб відліку від умовного нуля, який ще називають способом моментів. Щоб обчислити середню арифметичну, середнє відхилення в інтервалах множать на величину інтервалу і додають величину, взяту за початок відліку:

де а - величина взята за початок відліку; і - крок інтервалу.

Також використовуються середня гармонійна:

і

де W- обсяги груп, середня геометрична:

,

де - коефіцієнти зростання, середня квадратична:

і

Поряд із середніми величинами типовими характеристиками варіюючих ознак є мода і медіана. Моду і медіану називають структурними, або розподільними середніми, оскільки вони характеризують особливості розподілу одиниць сукупності за розміром досліджуваної ознаки.

Модою називають значення ознаки, яке найчастіше повторюється в досліджуваній сукупності. Інакше кажучи, це варіант, який має найбільшу частоту. Коли в ряду розподілу два варіанти мають найбільші і однакові частоти, то такий ряд має дві моди, а розподіл називають бімодальним. Бімодальний розподіл вказує на якісну неоднорідність сукупності за досліджуваною ознакою. Модальне значення ознаки визначають за формулою :



де М₀ - мода.

Медіаною називають варіанту, яка припадає на середину варіаційного ряду. Вона є центром розподілу сукупності і ділить її на дві рівні за кількістю частин. Медіанне значення ознаки обчислюється за формулою :

де Ме - медіана

Розмах варіації - це різниця між найбільшим і найменшим значенням варіюючої ознаки:

Розмах варіації дає уявлення лише про межі коливання ознаки, оскільки він ураховує два крайніх значення і не враховує відхилення всіх варіантів. Для більш точної характеристики варіації ознак окремі їх значення порівнюють з типовим, стійким для сукупності рівнем - величиною середньої. Внаслідок такого порівняння дістають характеристику варіації рядом відхилень від середньої. Середнє лінійне відхилення становить середню з абсолютних відхилень усіх варіантів від середнього значення варіюючої ознаки. Його визначають за такими формулами:

Проста:

Зважена:

Залежно від загального обсягу варіації визначають дисперсію і середнє квадратичне відхилення.

Дисперсією називають середнє квадратичне відхилення всіх значень ознаки від її середньої величини. Її обчислюють за такими формулами:

проста

зважена

Дисперсія може бути загальною: ,,

міжгруповою: ,

Внутрішньогрупова:

Всі три види пов'язані рівністю:

Середнє квадратичне відхилення () обчислюють добуванням квадратичного кореня з дисперсії:

=

Середнє квадратичне відхилення характеризує середнє коливання ознаки в сукупності, зумовлене індивідуальними особливостями одиниць сукупності. Його виражають в таких самих одиницях вимірювання, що й варіанти досліджуваної ознаки.

Для того, щоб порівняти сукупності з різним рівнем середнього значення ознаки і середнього квадратичного відхилення, визначають коефіцієнт варіації (), який становить відношення середнього квадратичного відхилення до середнього значення ознаки

Якщо варіація ознаки в сукупності зумовлене випадковими причинами, то коефіцієнт варіації характеризує відносний вплив випадкових факторів порівняно з основними умовами сукупності, які формують середню величину.

За допомогою коефіцієнта варіації можна порівняти сукупності за коливаннями різних ознак.

Вибірковим називається спостереження при якому закономірності і характеристики, властиві якій-небудь генеральній сукупності визначають дослідження деякої її частини.

Вибірковий метод - сукупність методів математичної статистики, які застосовуються для обґрунтувань та висновків при проведенні вибіркового спостереження. Теоретичною основою вибіркового методу є закон великих чисел і теорія ймовірностей, згідно з якими відмінності між аналогічними характеристиками вибіркової і генеральної сукупності можна зменшити із збільшенням обсягу вибірки.

Існують дві схеми відбору одиниць до вибірки:

1) Повторний;

При повторній схемі кожна раніше відібрана одиниця знову повертається в генеральну сукупність і може знову брати участь у вибірці. Цей вид вибірки забезпечує незалежність наступних витягів від попередніх, оскільки склад генеральної сукупності незмінний.

2) Безповторний.

При безповторній схемі кожна раніше відібрана одиниця не повертається в генеральну сукупність і у дальшому відборі не бере участі.

Отже при повторній вибірці окрема одиниця сукупності може потрапити у вибірку кілька разів, а при без повторній - тільки один раз. Безповторна вибірка, як правило, дає точніші результати, ніж повторна.

Розрізняють наступні види відбору одиниць до вибірки:

- власновипадковий - це такий спосіб формування вибіркової сукупності, коли відбір одиниць з генеральної сукупності здійснюється у випадковому порядку за допомогою жереба або таблиці випадкових чисел;

- механічний вибір - передбачає упорядкування генеральної сукупності на рівні частини відповідно до природного розташування одиниць сукупності та здійснення обстеження одиниць через певні, як правило рівні проміжки;

- типовий - передбачає розподіл генеральної сукупності на однорідні типові групи з наступним відбором за власне випадковим або механічним способом;

- серійний (гніздовий) при якому для обстеження відбирають не окремі одиниці сукупності, а певні серії.

Помилка вибірки - це абсолютна величина різниці між вибірковою і генеральною характеристикою.

Розрізняють 2 види помилок:

- середня або стандартна;

- гранична.

Кожен із зазначених видів помилок може бути обчислений як для величини середньої так і для повторного та без повторного відборів.

Формули обчислення:

1. Середня помилка

- для середньої

повторний відбір

безповторний відбір

- для частки

повторний відбір

безповторний відбір

де W - вибіркова частка, N - кількість одиниць генеральної сукупності

2. Гранична помилка

де - коефіцієнт довіри, який приймає значення відповідно до рівня ймовірності: р=0,683 t=1, р=0,954 t=2, р=0,997 t=3

Розрахункова частина.

До кожного ряду обчислити показники:

1) середня

2) мода

3) медіана

4) розмах варіації

5) середнє лінійне відхилення

6) дисперсія

7) середнє квадратичне відхилення

8) коефіцієнт варіації

9)перевірка математичних властивостей середньої

10)коефіцієнт асиметрії

11) коефіцієнт ексцесу

12) Зробити вибірку (обчислення граничної і середньої помилки)

Всі обчислення проводяться за формулами із теоретичної частини

Таблиця 2.5 Показники ряду розподілу урожайності картоплі

Групи підприємств за урожайністю	Кількість підприємств (частота),n	Нагромаджені частоти, n'	Середина інтервалу (варіант),x	Добуток варіантів на частоту,xn	х-А	х-А/і	(х-А/і)*n
60-98	6	6	79	474	-76	-2	-12
98-136	5	11	117	585	-38	-1	-5
136-174	4	15	155	620	0	0	0
174-212	4	19	193	772	38	1	4
212-250	6	25	231	1386	76	2	12
?	25	х	х	3837			-1

1) Середня

Середня арифметична зважена:

ц/га

Середня способом моментів:

ц/га

2) Мода

В даному випадку в нас модальний інтервал: від 60 до 98 ц/га частота є максимальною .

Отже:

;.

3) Медіана

Для визначення медіанного інтервалу насамперед потрібно визначити центральну варіанту, для чого потрібно загальну кількість підприємств розділити на 2: 25 : 2 = 12,5.

Отже центральна варіанта буде лежати в медіанному інтервалі від 141 до 179 ц/га.

Звідси:

.

4)Розмах варіації

.

5)Середнє лінійне відхилення

Таблиця 2.6

Групи підприємств за урожайністю	Кількість підприємств (частота),n	Середина інтервалу (варіант),х	Добуток варіантів на частоту,xn	Добуток відхилення варіантів від середньої по модулю на частоту	Добуток квадратів відхилень на частоти	(х+А)n	xn/A	xAn
60-98	6	79	474	446,88	33283,62	492	158,00	1422
98-136	5	117	585	182,4	6653,95	600	195,00	1755
136-174	4	155	620	6,08	9,24	632	206,67	1860
174-212	4	193	772	158,08	6247,32	784	257,33	2316
212-250	6	231	1386	465,12	36056,1	1404	462,00	4158
?	25	х	3837	1258,56	82250,23	3912	1279,0	11511

Звідси середнє лінійне відхилення урожайності складає:

.

6) Середнє квадратичне відхилення становить:

.

7) Дисперсія:

Згідно формули знаходження дисперсії для згрупованих даних, наведеної вище маємо:

8)коефіцієнт варіації

варіація велика

Висновок: отже, середнє значення урожайності по досліджуваній сукупності підприємств, становить 153,48 ц/га. Розмах варіації нам показує що діапазон зміни урожайності по 25 підприємствам встановлюється в рамці 190 ц/га. Урожайність яка найчастіше зустрічається в ряду розподілу, складає 92,57 ц/га та. Згідно з розрахунком медіани можна сказати, що в одній половині всіх досліджуваних підприємств урожайність буде становити менше 212,25 ц/га, а в іншій половині вона складатиме більше 212,25 ц/га. Середнє квадратичне відхилення показало що урожайність по окремих підприємствах в середньому відхиляється від значення середньої урожайності на 57,36 ц/га. Згідно з критерієм однорідності можна сказати, що в нашому випадку урожайність однорідна оскільки становить 0,37 (або 37 %), що лише на 0,04 (4%) більше від критерія однорідності 0,33 (33%).

9)Перевірка математичних властивостей

а) А=3

=156,48 =

б)А=3

в)А=3

г)

10) Дані для розрахунку коефіцієнта асиметрії та ексцесу

Таблиця 2.7

Групи підприємств за урожайністю	(Х-Хсер)3n	(Х-Хсер)4n
60-98	-2478964,196	184633253,3
98-136	-242736,169	8855015,444
136-174	14,047232	21,35179264
174-212	246894,1496	9757256,793
212-250	2795069,058	216673753,4
х	320276,8896	419919300,3

=4718103,2

=270630400

Коефіцієнт асиметрії

=

Асиметрія розподілу значна

11)Показник ексцесу

=-3=-1,448

Ступінь гостровершинності більш плосковершинний (<0)

12) Обчислення граничної і середньої помилки:

Розрахуємо помилки вибірки:

1. Для урожайності зернових.

Середня помилка

- для середньої

- для частки (W=10/25=0,4)

Гранична помилка (р=0,954)

- для середньої

- для частки

Інтервал довіри для середньої урожайності:

Отже з імовірністю 0,954 можна гарантувати, що різниця між вибірковою середньою і генеральною середньою не перевищить 21,76 ц/га, а середня урожайність зернових знаходиться в межах від 131,72 до 175,24 ц/га

Інтервал довіри для частки:

Отже, з імовірністю 0,954 можна гарантувати, що різниця між частістю і часткою не перевищить 0,18, а частка зерна з урожайністю 153,48ц/га і більше у генеральній сукупності знаходиться в межах від 22 до 58 %.

2. Показники ряду розподілу за внесенням органічних добрив під картоплю.

Таблиця 2.8

Групи підприємств за внесенням орг. Добрив під картоплю	Кількість підприємств (частота)	Середина інтервалу (варіант)	х	Добуток варіантів на частоту,xn	х-А	х-А/і	(х-А/і)*n
10-13,6	8	11,8	8	94,4	-7,2	-2	-16
13,6-17,2	9	15,4	17	138,6	-3,6	-1	-9
17,2-20,8	2	19	19	38	0	0	0
20,8-24,4	2	22,6	21	45,2	3,6	1	2
24,4-28	4	26,2	25	104,8	7,2	2	8
?	25	х	х	421			-15

1) Середня

Середня арифметична зважена:

т/га

Середня способом моментів:

т/га

2) Мода

В даному випадку в нас модальний інтервал: від 13,6 до 17,2 ц/га частота є максимальною n=9

Отже:

3) Медіана

.

6)Розмах варіації

.

7)Середнє лінійне відхилення

Таблиця 2.9

Групи підприємств за внесенням орг. Добрив під картоплю	Кількість підприємств (частота)	Середина інтервалу (варіант)	Добуток варіантів на частоту, xn	Добуток відхилення варіантів від середньої по модулю на частоту	Добуток квадратів відхилень на частоти	(х+А)n	xn/A	xAn
10-13,6	8	11,8	94,4	40,32	203,2	118,4	31,47	283,2
13,6-17,2	9	15,4	138,6	12,96	18,63	165,6	46,20	415,8
17,2-20,8	2	19	38	4,32	9,34	44	12,67	114
20,8-24,4	2	22,6	45,2	11,52	66,36	51,2	15,07	135,6
24,4-28	4	26,2	104,8	37,44	350,44	116,8	34,93	314,4
?	25	х	427,75	106,56	647,97	496	140,33	1263

Звідси середнє лінійне відхилення урожайності складає:

.

8) Середнє квадратичне відхилення становить:

.

9) Дисперсія:

10)коефіцієнт варіації

варіація велика

Висновок: отже, середнє значення внесення органічних добрив складає 16,84 т/га. Розмах варіації нам показує що діапазон зміни внесення органічних добрив під картоплю по 25 підприємствам встановлюється в рамці 18 т/га. Обсяг внесення органічних добрив що найчастіше зустрічається в ряду розподілу, складає 14,05 т/га . Згідно з розрахунком медіани можна сказати, що обсяг внесення органічних добрив в одній половина всіх досліджуваних підприємств становить менше 15,4 т/га, а в іншій половині вона складає більше 15,4 т/га . Середнє квадратичне відхилення показало що обсяг внесення органічних добрив по окремих підприємствах в середньому відхиляється від значення середнього обсягу на 4,26т/га. Згідно з критерієм однорідності можна сказати, що в нашому випадку внесення органічних добрив під картоплю однорідна оскільки становить 0,30 (або 32%).

11)перевірка математичних властивостей

а) А=3

=19,84 =

б)А=3

в)А=3

г)

12) Дані для розрахунку коефіцієнта асиметрії та ексцесу

Таблиця 2.10

Групи підприємств за внесенням добрив	(Х-Хсер)3n ...

Подобные документы

• Дослідження технологій садіння картоплі при локальному внесені органічних добрив

  Властивості садильного матеріалу, аналіз способів і методів садіння картоплі. Аналіз технічних засобів механізації процесу садіння картоплі з одночасним локальним внесенням органічних добрив. Удосконалення процесу подачі насіннєвого матеріалу при садінні.
  
  дипломная работа [1,9 M], добавлен 03.09.2015
  

• Організація, планування і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва картоплі

  Аналіз стану виробництва картоплі. Організація основних виробничих процесів при вирощуванні картоплі, форми організації праці. Організація зберігання сільськогосподарської продукції. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва картоплі.
  
  курсовая работа [133,2 K], добавлен 05.12.2013
  

• Ринок картоплі та овочів

  Біологічні особливості та агротехніка вирощування картоплі. Овочівництво як важлива галузь сільського господарства. Агротехніка вирощування овочевих культур. Скорочення витрат при вирощуванні і збиранні врожаю картоплі. Методи зберігання картоплі.
  
  контрольная работа [32,8 K], добавлен 07.10.2010
  

• Організація, нормування та оплата праці на вирощуванні картоплі

  Значення вирощування картоплі в економіці підприємства на прикладі агрофірми "Київська". Організація основних трудових процесів на вирощуванні картоплі. Розрахунок та обґрунтування нормативів і норм праці. Оплата праці в сільському господарстві.
  
  курсовая работа [41,9 K], добавлен 15.07.2009
  

• Екокономічна ефективність виробництва картоплі

  Основи економічної ефективності виробництва картоплі. Структура сільськогосподарських угідь господарства. Наявність і використання трудових ресурсів. Структура грошових надходжень від реалізації товарної продукції. Продуктивність праці картоплярства.
  
  реферат [53,7 K], добавлен 11.05.2009
  

• Технологія вирощування картоплі

  Шляхи підвищення врожайності картоплі, зниження витрат і собівартості її виробництва за допомогою комплексної механізації галузі. Садіння, догляд за посівами та технологія збирання картоплі. Розробка технологічної карти на міжрядний обробіток картоплі.
  
  курсовая работа [104,4 K], добавлен 24.06.2011
  

• Економічна ефективність виробництва картоплі та шляхи її підвищення на прикладі ТОВ "Прогрес" с.Авдіївка, Сосницького району

  Народногосподарське значення, розміщення та стан виробництва картоплі в Україні. Забезпеченість ТОВ "Прогрес" основними виробничими ресурсами та рівень їх використання. Удосконалення агротехнічних заходів вирощування картоплі та показники їх ефективності.
  
  дипломная работа [366,6 K], добавлен 07.03.2011
  

• Аналіз регіональних умов і технологій, пошук резервів і розробка проекту виробництва картоплі в СВК "Ризинський" Звенигородського району Черкаської області

  Агротехнічні умови, грунти, рельєф і водні ресурси господарства. Біологічні особливості культури. Розміщення в сівозміні та обробіток грунту. Сорти, гібриди та посівні якості насіння. Економічна ефективність виробництва картоплі в СВК "Ризинський".
  
  курсовая работа [307,3 K], добавлен 16.12.2010
  

• Оцінка ґрунтово-кліматичного ресурсу та обґрунтування агротехнічного забезпечення програмованого врожаю картоплі в умовах Приватного фермерського господарства "Олександрівське"

  Біологічні особливості картоплі. Розгляд технології її вирощування на прикладі фермерського господарства. Природно-економічна характеристика господарства. Введення у господарстві рекомендованих сівозмін з науково-обґрунтованим чергуванням культур.
  
  курсовая работа [1,7 M], добавлен 17.04.2012
  

• Вплив сортових особливостей та фунгіцидів на розвиток хвороб картоплі

  Систематичне положення збудника фітофторозу, розповсюдженість та шкодочинність. Симптоми ураження картоплі альтернаріозом. Комплекс захисних заходів проти зараження картоплі. Природні умови господарства та організаційно-економічна характеристика.
  
  дипломная работа [3,1 M], добавлен 17.12.2011
  

• Агротехніка вирощування картоплі

  Морфологічні та біохімічні особливості картоплі, характеристика сортів. Технологія вирощування планового врожаю. Система обробки ґрунту, система добрив, розрахунок необхідної кількості добрив на врожай. Догляд за посівом, підвищення якості продукції.
  
  курсовая работа [44,5 K], добавлен 22.11.2010
  

• Основи селекції картоплі

  Генетичний потенціал та складові частини продуктивності картоплі. Біологічний взаємозв’язок ознак картоплі і його вплив на добір. Характеристика різних методів, головні напрямки і завдання селекції картоплі. Внутрішньовидова гібридизації даної рослини.
  
  реферат [38,3 K], добавлен 18.11.2010
  

• Обґрунтування процесу внесення твердих органічних добрив

  Структура посівних площ, сівозміни та спеціалізація господарства. Вибір раціонального складу машинно-тракторного агрегату. Організація внесення твердих органічних добрив роторними розкидачами. Властивості твердих добрив. Будова та робота валкувача.
  
  дипломная работа [2,9 M], добавлен 09.11.2010
  

• Освоєння методики розробки системи удобрення в умовах виробництва

  Накопичення і використання органічних добрив. Оцінка загальної кількості добрив та розподіл їх по полям сівозмін. Розрахунок балансу гумусу. Визначення норм мінеральних добрив і розподіл під сільськогосподарські культури. Баланс поживних речовин в ґрунті.
  
  курсовая работа [122,3 K], добавлен 06.05.2015
  

• Статистичне вивчення продуктивності корів

  Система показників статистики тваринництва. Оцінка індексів продукції тваринництва та чинників, що на неї впливають. Ряди розподілу, їх графічне зображення. Кореляційний аналіз продуктивності корів і чинників, що її формують. Поняття рангової кореляції.
  
  курсовая работа [321,4 K], добавлен 15.03.2014
  

• Статистичний аналіз урожайності картоплі

  Особливості вирощування овочевих культур. Прогнозування та аналіз факторів, які впливають на урожайність картоплі. Суть методу аналітичного групування, кореляційного та індексного аналізу, взаємозв’язок між результативною та факторними ознаками.
  
  курсовая работа [1,2 M], добавлен 11.02.2011
  

• Економіко-статистичний аналіз і шляхи підвищення ефективності виробництва соняшника в СООО ім. "Суворова" Луганської області

  Сутність економіко-статистичного аналізу ефективності виробництва соняшнику. Організаційно-економічна характеристика СООО ім. "Суворова" Луганської області, його кореляційно-регресійний аналіз та рекомендації щодо підвищення ефективності виробництва.
  
  курсовая работа [105,8 K], добавлен 15.05.2010
  

• Аналіз сільського господарства в Швейцарії

  Комплексний аналіз стану і перспектив розвитку сільського господарства Швейцарії. Виявлення особливостей галузей сільського господарства Швейцарії: тваринництво, рослинництво. Оцінка механізму регулювання цін і імпорт сільськогосподарської продукції.
  
  реферат [22,8 K], добавлен 08.06.2011
  

• Головні шкідники картоплі та заходи захисту культури від них

  Видовий склад основних шкідників картоплі та їх шкідлива чинність. Основні особливості розвитку найголовніших шкідників і захисні заходи на картоплі. Методика виявлення та обліку кількості шкідників сільськогосподарських культур, методи їх захисту.
  
  курсовая работа [34,9 K], добавлен 26.10.2009
  

• Кореляційний аналіз виробництва льоноволокна

  Предмет, завдання і система показників ефективності сільськогосподарського виробництва. Статистична оцінка показників виробництва льоноволокна. Ряди розподілу вибіркової сукупності, їх характеристика, графічне зображення, поняття і види кореляції.
  
  дипломная работа [275,6 K], добавлен 15.01.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам