Удосконалення методів оцінки, формування та реалізації генетичного потенціалу продуктивних якостей гусей

Висновки

1. Розроблені і теоретично обгрунтовані прийоми підвищення продуктивних якостей гусей шляхом вибору ефективних методів розведення порід та прогнозування в ранньому онтогенезі розвитку господарсько корисних ознак з використанням типологічних і інтер'єрних тестів. Оцінка удосконалених методів на реалізованій селекції гусей показала, що впровадження їх на практиці дає змогу підвищити темпи генетичного поліпшення несучості на 3...5 яєць на 1 гол. родинного стада, живої маси гусенят на 150...200 г або в 1,5...2 рази більш в порівнянні з досягнутим ефектом відбору.

2. Збільшення виробництва продукції гусівництва, покрашення її якості можливе за рахунок оцінки і раціонального використання існуючого генофонду гусей та комплексного отримання поряд з молодняком для відгодівлі також перо-пухової сировини при зажиттєвому обскубуванні родинного поголів'я в міжпродуктивний період, використанням схрещувань кубанських гусей з спеціалізованими породами для одержання високої живої маси в ранньому віці.

3. Встановлені значні генотипові відмінності за показниками заплідненості яєць і виведеності гусенят. Двопородні (Р х К) та трипородні (Р х (Р х К)) гібриди мали виведеність значно вищу ніж трипородні з участю угорських гусей (У х (Р х К)).

4. Породи і міжпородні поєднання суттєво відрізняються за строками настання статевої зрілості. Різниця за цією ознакою між рейнськими та кубанськими, горьковськими, поєднаннями рейнські х кубанські, рейнські х (Р х К), угорськими становить 67...97 днів. Встановлено, що пізньостиглі породи (угорська, рейнська) за більш короткий час нарощували інтенсивність несучості до 50%, (15...25 днів проти 40...46 днів у ранньостиглих). За показниками несучості встановлено значну перевагу гусей кубанської породи (58,3 шт яєць).

5. За другий рік використання зменшували несучість в порівнянні з першим породи і поєднання, продуктивність яких за перший становила 34...58 яєць. На 13,6% зменшилась продуктивність кубанських, на 16,1% - горьковських, на 7...8% - поєднань Р х К; Р х (Р х К). Навпаки, збільшували продуктивність лінії В і С угорської, трипородне поєднання У х (Р х К), несучість яких за перший становила 15,7...29,9 яєць. Коефіцієнти кореляції між несучістю і тривалістю несучості становлять 0,625...0,997.

6. Моделювання кривих несучості дозволяє виявити чіткі відмінності в показниках норми її збільшення і зменшення. Найвища норма збільшення несучості характерна для кривих горьковської, рейнської та лінії В угорської порід. Вперше встановлено, що на відміну від курей яєчних і м'ясних порід, кросів і ліній, де головним фактором одержання високої продуктивності є підвищення норми наростання несучості, для гусей більш ефективним виявися вплив норми зменшення на загальний рівень несучості.

7. Доведено, що найбільшу живу масу в 60-добовому віці серед порід мали гуси великої сірої та угорської (3,20; 3,43 кг), найнижчу - кубанської і горьковської. Суттєвої різниці в живій масі двопородних і трипородних гусенят в даному віці не виявлено. Гусенята великої сірої, лінії С угорської переважали аналогів кубанської і рейнської порід в 90-добовому віці на 0,65...0,86 кг. Ця різниця зберігається до 210-добового віку.

8. Моделюванням процесів росту встановлено, що найбільша кінетична швидкість властива особинам рейнської, угорської порід, дво- та трипородних поєднань (Р х К; Р х (Р х К)). Значно меншою швидкістю росту на початковому періоді онтогенезу характеризуються гуси кубанської і горьковської порід. Окремі поєднання параметрів кінетичної і експоненційної констант підвищують середньодобові прирости. У великої сірої, угорської порід, двопородних гібридів рейнські х кубанські поєднання констант a+; m- забезпечує середньодобові прирости живої маси на рівні 15,2...15,9 г. У кубанських, трипородних гібридів Р х (Р х К) найвищі середньодобові прирости (16,4; 13,4 відповідно для цих генотипів) одержані при поєднанні констант a+; m+, у рейнських - a-; m+.

Експериментально доведено переважне значення в формуванні середньодобових приростів величини кінетичної швидкості росту.

Використання моделі росту дозволяє в ранньому віці прогнозувати рівень середньодобових приростів, застосовувати гнучку систему організації годівлі птиці і значно краще використовувати корми.

9. Найвища пластичність за ознакою несучість характерна для гусей кубанської, великої сірої, дво- та трипородних поєднань (Р х К); Р х (Р х К), найменша - у лінії В та С угорської породи. Найвищим значенням варіанси стабільності характеризується рейнські, великі сірі, двопородне поєднання (Р х К), найнижчим - гуси лінії В та С угорської породи. Встановлено, що співвідношення високої пластичності, низької та середньої стабільності забезпечує найвищий рівень несучості (38,6...58,3 яєць).

10. Оцінкою еколого-генетичних параметрів за м'ясною продуктивністю (жива маса) встановлено оптимальне їх співвідношення: висока та середня пластичність, низька стабільність. Таке співвідношення еколого-генетичних показників характерне для великих сірих, рейнських, угорських, дво- та трипородних гібридів. Воно забезпечує м'ясну продуктивність на рівні 5,18...5,53 кг.

11. Важливим невикористаним резервом підвищення ефективності гусівництва є застосування прижиттєвого обскубування гусей родинного стада в міжпродуктивній період. За результатами трьох обскубувань найбільшу кількість сировини мали великі сірі і горьковські (193,2 та 182,7 г відповідно), найменшу - кубанські і поєднання рейнські х (Р х К) (142,8 та 147,7 г відповідно). За виходом пуху за сумою трьох обскубок виділяються гуси двопородного поєднання (Р х К). Питома вага пуху в загальній кількості перо-пухової сировини становила 41,1%, що на 8,0...3,5% більше ніж у інших генотипів.

12. Встановлені високі кореляційні зв'язки маси перо-пухової сировини з довжиною пір'я і пуху, діаметром очину пір'я. Використання запропонованих коефіцієнтів дає можливість прогнозувати рівень перо-пухової продуктивності на основі попереднього вивчення їх мірних ознак.

13. Між густотою фолікул і масою перо-пухової сировини встановлені високі коефіцієнти парної кореляції (r=0,991...0,993). Виявлені зв'язки з високою ймовірністю прогнозують рівень і якість перо-пухової продуктивності, дозволяють розробляти програми селекції на їх підвищення вмісту. Даний підхід може бути використаний в якості експрес-методу масової оцінки і відбору особин.

14. Дослідженнями виявлено значну вікову мінливість на різних етапах онтогенезу вмісту білків і білкових фракцій, активності амінотрансфераз і лужної фосфатази сироватки крові гусей. Активність АСТ, АЛТ, лужної фосфатази вміст загального білку і глобулінів зростає в продуктивний період у відношенні до періоду підготовки родинного стада до циклу яйцекладки. Зниження репродуктивних функцій в період дефінітивної линьки обумовлює зменшення і активності ферментів сироватки крові.

15. Заствосування шляхового аналізу дозволяє встановити внесок інтер'єрних факторів в реалізацію лінійних і вагових показників. На початковому етапі постембріонального розвитку (20 діб) найбільший внесок в реалізацію функції жива маса здійснює рівень активності лужної фосфатази (52,2%), вміст в сироватці крові загального білку (18,9) та активність АЛТ (14,0%). З віком структурний внесок інтер'єрних тестів змінюється. У віці 40 і 60 діб найбільший внесок в реалізацію цієї функції здійснюють концентрація глобулінів та активність АЛТ (51,0; 30,9 та 23,9; 34,2%).

16. Застосування відбору особин з високою нормою збільшення і низькою нормою зменшення несучості забезпечує додаткові надходження коштів в сумі 62,1 грн. в розрахунку на 1 гол. родинного стада. Впровадження трьох зажиттєвих обскубувань батьківського поголів'я в міжпродуктивний період підвищує приріст перо-пухової сировини на 50,5...72,8%, економічний ефект в розрахунку на 1000 гол. становить 657...1117 грн.

17. Для підвищення конкурентоспроможності галузі гусівництва в ринкових умовах пропонується селекційно-генетичним центрам, племзаводам при розробці і удосконалені селекційних програм, створенні нових порід і ліній гусей проводити відбір особин за компонентами кривих несучості.

Для підвищення вмісту пуху в загальній кількості перо-пухових сировини в товарних господарствах проводити промислове схрещування рейнської і кубанської порід.

З метою підвищення ефективності гусівництва доцільно проводити прижиттєву обскубку гусей родинного стада в міжпродуктивний період. В господарствах південного регіону України кількість обскубок повинно бути не менше трьох.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Дєбров В.В. Вікові зміни несучості гусей різних порід і поєднань //Таврійський науковий вісник. - Херсон. - Вип.1. - ч.1 - 1996. - С. 74-76.

2. Дєбров В.В. Типи формування живої маси гусей // Таврійський науковий вісник. - Херсон. - Вип.1 - ч.1. - 1996. - С. 77-79.

3. Дєбров В. В. Яєчна продуктивність гусей різних порід і поєднань //Таврійський науковий вісник. - Херсон. - Вип.1. - ч.1 - 1996. - С. 80-82.

4. Дєбров В.В., Гуменна Л.Д. Перспективна продукція гусівництва //Тваринництво України. - Київ. - 1996. - №11. - С. 13-14.

5. Дєбров В.В., Гуменна Л. Д. Генотипові особливості перо-пухової продуктивності гусей //Таврійський науковий вісник.- Херсон. - 1996. - Вип.1. - ч.3. - С 24-26.

6. Дєбров В.В., Вогнівенко Л.П. Оцінка відтворювальної і продуктивної здатності гусей за різних методів розведення // Вісник аграрної науки. - Київ. - 1997. - № 4. - С. 63-65.

7. Дєбров В.В.М'ясна продуктивність гусей // Тваринництво України. - Київ. - 1997. - №5. - С. 20-21.

8. Дєбров В.В. Гуменна Л. Д. Перо-пухова продуктивність гусей // Тваринництво України. - Київ. - 1997. - №5. - С. 20-21.

9. Дєбров В.В. Вікові зміни несучості гусей різних порід і поєднань // Тваринництво України. - Київ. - 1997. - № 5. - С. 21-22.

10. Дєбров В.В., Вогнівенко Л.П. Вплив віку на біохімічні показники сироватки крові гусей // Тваринництво України. - Київ. - 1997. - № 5. - С. 22-23.

11. Дєбров В.В., Вогнівенко Л.П. Оцінка відтворних і продуктивних якостей гусей // Тваринництво України. - Київ. - 1997. - №5. - С. 23-24.

12. Дєбров В.В., Гуменна Л.Д. Гістологічна будова шкіри і її зв'язок з перо-пуховою продуктивністю гусей // Таврійський науковий вісник. - Херсон. - Вип.2. - 1997. - С. 83-87.

13. Дєбров В.В. Оцінка параметрів кривих росту гусей // Таврійський науковий вісник. - Херсон. - Вип.4. - 1998. - С. 67-70.

14. Дєбров В.В. Паратипова і генетична мінливість інтер'єрних показників гусей // Таврійський науковий вісник. - Херсон. - Вип.4. - 1998. - С. 61-67.

15. Дєбров В.В. Еколого-генетичні параметри яєчної і м'ясної продуктивності гусей // Таврійський науковий вісник. - Херсон. - Вип.4. - 1998. - С. 71-75.

16. Дєбров В.В. Мінливість мірних ознак гусей в ранньому онтогенезі // Таврійський науковий вісник. - Херсон. - Вип. 11. - Ч.1. - 1999. - С.132-135.

17. Дєбров В.В. Теоретичне обгрунтування і практична реалізація програм підвищення і прогнозування продуктивних якостей гусей // Таврійський науковий вісник. - Херсон. - Вип.12. - 1999. - С.96-101.

18. Дєбров В.В. Онтогенетична і генетична мінливість ознак перо-пухової сировини гусей при зажиттєвих обскубуваннях // Аграрний вісник Причорномор'я. - Одеса. - Вип.3 (6). - Ч.ІІІ. - 1999. - С.123-126.

19. Дєбров В.В. Прогнозування продуктивних і мірних ознак гусей за інтер'єрними показниками // Аграрний вісник Причорномор'я. - Одеса. - Вип.3 (6). - Ч.ІІІ. - 1999. - С.204-207.

20. Дєбров В.В. Вплив онтогенетичних і генотипових факторів на масу і форму яєць гусей // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв. - Вип.2 (7). - 1999. - С.129-132.

21. Дєбров В.В. Оцінка дискретності генофонду гусей різного напрямку продуктивності з використання кластерного аналізу//Вісник Сумського державного аграрного університету. - Суми. - Вип. 4. - 2000. - С. 171-175.

22. Дєбров В.В. Моделювання процесу росту молодняку гусей різного напряму продуктивності//Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. - Полтава. - 2. - 2000. - С. 48-50.

23. Дєбров В.В. Використання метода шляхового аналіза для визначення взаємозв'язку основних господарсько корисних ознак з інтер'єрними показниками гусей//Таврійський науковий вісник. - Херсон. - Вип. 13. - 2000. - С. 83-85.

24. Дєбров В.В. Зв'язок естер'єрно-конституціональних та типологічних особливостей з господарсько корисними ознаками гусей // Вісник Сумського державного аграрного університету. - Суми. - Вип. 5. - 2000. - С. 48-52.

25. Дєбров В.В. Вплив мірних ознак перо-пухової сировини на її масу при зажиттєвому обскубуванні//Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. - Харків. - Ч.1. - Вип.6 (30). - 2000. - С.179-183.

26. Дєбров В.В. Особливості екстер'єру та його зв'язок з господарсько корисними ознаками гусей//Таврійський науковий вісник. - Херсон. - Вип. 14. - 2000. - С. 53-56.

27. Дєбров В.В. Використання моделі Мак Міллана для оцінки закономірностей кривих несучості гусей різних генотипів//Вісник Миколаївської аграрної академії. - Вип. 6. - 2000. - С. 51-54.

28. Дєбров В.В. Визначення закономірностей росту гусей різних генотипів в ранньому онтогенезі для прогнозування їх м'ясної продуктивності//Таврійський науковий вісник. - Херсон. - Вип. 16. - 2000. - С. 62-65.

29. Заявка на винахід. Інститут промислової власності, № 2000042040 від 10.04.2000 “Спосіб визначення перо-пухової продуктивності гусей при зажиттєвому обскубуванні”.

30. Заявка на винахід. Інститут промислової власності № 2000095141 від 4.09.2000 “Спосіб відбору птиці за живою масою”.

31. Дебров В.В. Биологические предпосылки селекции гусей по комплексу признаков// Тематика научных исследований и их результативность в первые годы независимости государства. - Херсон. - 1994. - ч.2. - С. 57-58.

32. Дебров В.В. Типологические особенности гусей различных генотипов//Тематика научных исследований и их результативность в первые годы независимости государства. - Херсон. - 1994. - ч.2. - С. 59-60.

33. Дебров В.В., Гуменная Л. Д Сравнительная характеристика гусей различных генотипов по пухо-перовому сырью // Тематика научных исследований и их результативность в первые годы независимости государства. - Херсон, 1994. - ч. 2. - С. 61-62.

34. Дебров В.В. Типологические особенности гусей по экстерьерно-конституциональным признакам // Матер. науково-вироб. конф. Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин. - Київ. - 1996. - С. 288-289.

35. Дєбров В.В. Оцінка генофонду гусей півдня України і перспективи його використання в селекційних програмах // ІІ Українська конференція з птахівництва. - Борки. - 1996. - С. 15-16.

Анотації

Дєбров В.В. Удосконалення методів оцінки, формування та реалізації генетичного потенціалу продуктивних якостей гусей. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук з спеціальності 06.02.01. - розведення та селекція тварин. - Інститут тваринництва УААН, Україна, Харків, 2001.

Вивчені продуктивні і репродуктивні якості генофонду гусей півдня України, вплив на їх рівень спадкових і паратипових факторів, ефективність використання математичних моделей опису і прогнозування кривих росту і несучості, встановлені зв'язки параметрів моделей з господарсько корисними ознаками гусей; оцінено рівень перо-пухової продуктивності при зажиттєвому обскубуванні гусей, їх оптимальні строки і кратність, процеси регенерації пір'я і пуху в зв'язку з середовищними і генотиповими факторами; виявлені інтер'єрні особливості порід і поєднань гусей для розробки критеріїв раннього прогнозу продуктивності; розраховані еколого-генетичні параметри чистопородних і помісних гусей для відбору компонентів систем схрещування.

Ключові слова: гуси, генофонд, міжпородні поєднання, відтворні якості, перо-пухова сировина, біохімічні тести, прогнозування.

Дебров В.В. Усовершенствование методов оценки, формирования и реализации генетического потенциала продуктивных качеств гусей. Рукопись.

Дисертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. Институт животно-водства УААН, Украина, Харьков, 2001.

Изучены продуктивные и воспроизводительные качества генофонда гусей юга Украины, влияние на их уровень наследственных и паратипических факторов, эффективность использования математических моделей описания и прогнозирования кривых роста, установлены связи параметров моделей с хозяйственно полезными признаками гусей.

Изучены типологические особенности гусей по мерным признакам, их возрастные изменения, а также относительное сходство различных генотипов. На основе показателей генетических дистанций проведен кластерный анализ по вопроизводительным и продуктивным качествам, параметрам кривых яйценоскости и линейным промерам. Полученные данные генетических дистанций позволяют прогнозировать репродуктивные качества в раннем онтогенезе, создавать родительские стада многофункционального назначения, которые обеспечивают оптимальное сочетание комплекса хозяйственно полезных признаков, разрабатывать перспективные планы племенной работы.

Рассчитаны эколого-генетические параметры, установлена разница в типах средовой чувствительноси, которая связана с генетической неоднородностью анализируемых пород и межпородных сочетаний.

Оценено уровень перо-пуховой продуктивности в процессе прижизненной ощипки гусей, установлено их оптимальные сроки и кратность, а также закономерности процессов регенерации пера и пуха в связи с паратипическими и генетическими факторами. Установлено, что породы и межпородные сочетания отличаются как по качеству полученного сырья, так и по содержанию в нем компонентов. Количество пера и пуха увеличивается от ощипки до ощипки, а время полного отрастания (регенерации) перо-пухового покрова после очередной ощипки составляет не более пятидесяти дней.

Изучены биохимические показатели сыворотки кровы гусей в связи с возрастом, физиологическим состоянием, корреляционно-регрессионную зависимость интерьерных показателей с продуктивными качествами гусей.

В результате исследований разработаны и теоретически обоснованы научные основы реализации генетического потенциала продуктивных качеств гусей путем эффективных методов разведения и прогнозирования в раннем онтогенезе развития хозяйственно-полезных признаков. Установлено, что увеличение производства продукции гусеводства, улучшение ее качества возможно за счет оценки и рационального использования существующего генофонда гусей, а также комплексного получения наряду с молодняком для откорма, перо-пухового сырья, полученного методом прижизненного ощипывания родительского поголовья в межпродуктивный период.

Ключевые слова: гуси, генофонд, межпородные сочетания, воспроизводительные качества, перо-пуховое сырьё, биохимические тесты, прогнозирование.

Debrov V.V. Improving the methods of eveluating, formation and realization of the productive geese's qualities genetic potential. The manuscript.

The presentation of the thesis for a doctor's degree of Agriculture on speciality 06.02.01 - animals' breeding and selection. Institute of Livestock Production of the Ukrainian Academy of Agrarion Sciences, Kharkov, 2001.

It was studied productive and reproductive genetic fund's qualities of geese from the south of the Ukraine, the influence on their level of hereditary and paratypical factor's, the efficiency in use of mathematical descriptive models and curves' prognostication of growth and egg-laying qualities, it was determined the connections between model's parameters and thrift useful qualities of geese, (it was estimated the level of feather and down productivity, which was got by the method of plucking in geese's lifetime, their optimum terms and multiplicity, the regenerational processes of the feather and down in connection with external and genetypical factors); it was exposed the interior peculiarities of breeds and their combinations to criteria's elaboration of early productivity's prognosis; it was calculated ecological and genetic parameters of thoroughbred and cross bred geese to component's selection of crossing system.

Key words: geese, genetic fund, cross-breeding combinations, reproductive qualities, feather and down stuff, biochemical tests, prognosis.

Размещено на Allbest.ru