Главная Коллекция "Revolution" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Технологія вирощування ячменю ярого в у мовах південного степу України

Технологія вирощування ячменю ярого в у мовах південного степу України

Особливістю вирощування ячменю: ранневесенняя культивація, посів та тривалість вегетаційного періоду. Технології обробітку, норм і строків внесення добрив, якісної підгодівлі, своєчасного обприскування та збирання культури. Розміщення в сівозміні.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 15.03.2014
Размер файла 63,4 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ТАВРІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Курсова робота

з дисципліни „Рослинництво”

на тему: Технологія вирощування ячменю ярого в у мовах південного степу України

Студента

Прокуда В.А.

Мелітополь, 2014 р.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Біологічні особливості культури, можливості рекомендованих сортів

1.1 Ботанічний опис

1.2 Фенологія росту і розвитку ярого ячменя

1.3 Вимоги до температури

1.4 Довжина світлового дня

1.5 Вимоги до вологи

1.6 Вимоги до грунтів

1.7 Рекомендовані сорти ярого ячменю для Південного Степу України

Розділ 2. Оцінка грунтово-кліматичних умов вирощування

2.1 Кліматичні умови

2.2 Ґрунтові умови

2.2.1 Генетико-морфологічна будова грунту

2.2.2 Гранулометричний склад грунту

2.2.3 Фізико-хімічні властивості грунту

Розділ 3. Обґрунтування технології вирощування культури

3.1 Розміщення в сівозміні

3.2 Система обробітку ґрунту

3.3 Система удобрення

3.4 Підготовка посівного матеріалу до посіву

3.5 Сівба

3.6 Догляд за посівами

3.7 Збирання врожаю

Розділ 4. Технологічна карта вирощування культури

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Ячмінь займає важливе місце серед основних зернових, як культура різностороннього використання. Зерно його має в середньому 12,0% білка, 64,4% без азотистих екстрактивних речовин, 5,5% клітковини, 2,8% зольних речовин і 2,1% жиру. Використовується як продовольча, кормова і технічна культура. По даним ФАО (продовольча і сільськогосподарська Організація Об'єднаних Націй - Food and Agriculture Organization of the United Nationus FAО) 42-48% валового збору зерна ячменю розходиться на промислову переробку, в тому числі 21-25% на виробництво комбікормів, 6-8% на виробництво пива, 15% на харчовий і 16% на кормовий напрямок. В Україні зерно ячменя використовують в більшості (70%) на пивоваріння та кормові цілі.

На продовольчі цілі використовують скловидні та крупно зерні сорти. Із зерна ячменя виготовляють перлову і ячнєву крупи, ячневі пластівці. Із ячмінної муки випікають хліб. Але в чистому вигляді зерно ячменя для хлібопекарської промисловості застосовується в дуже малій кількості із-за того, що ячмінь має малий вміст клейковини і низьку її якість. Використовується також для виготовлення замінників кави, солодових екстрактів.

Настої і відвари ячменя надають противозапальну та дезінфекційну дію. Приписують їх при порушені травлення, при отруюванні, захворювань верхніх дихальних шляхів [13].

Зерно ячменя володіє по суті високими кормовими властивостями. В ньому містяться вітаміни А і В, а також фітин, який необхідний для посилення кістяка у тварин. Тому він широко використовується як концентрований корм для всіх видів тварин, особливо для відгодівлі свиней. Навіть невелика кількість ячменя в складі комбікормів дає змогу покращити стан і витривалість крупної рогатої худоби в період зимового стійлового утримання. Відмічено позитивний вплив ячменя на яйценосність домашньої птиці. Ячмінна солома - добрий грубий корм для КРХ.

Ячмінь висіяний сумісно з вівсом і бобовими культурами, використовується на зелений корм, для приготування сіна, сінажу і вітамінного борошна. Гарні результати отримують при посіві ячменя в суміші з горохом. В таких посівах горох не вилягає, раніше і дружніше дозріває, легко збирається комбайном.

Особливу цінність ячмінь представляє в пивоварній промисловості. Сорти з крупним і вирівняним зерном, які мають підвищену здатність до проростання і високу екстрактність з низьким вмістом білка і з тонкою, світлою оболонкою придатні для виготовлення солоду [13].

За рахунок своїх біологічних властивостей, ячмінь являється добрим компонентом в наборі культур польової сівозміни. Відрізняючись порівняно коротким вегетаційним періодом, він рано звільняє поле для обробітку грунту під подальші культури, дозволяє більш раціонально використовувати машино-тракторний парк і зменшити напруженість в період вбираючих робіт.

ячмень культивація посів вегетаційний

Розділ 1. Біологічні особливості культури

1.1 Ботанічний опис

Рід Hordeum L. включає один вид культурного ячменю (Hordeum sativum Lessen) і багато видів диких ячменів. В залежності від кількості плодових колосків, які знаходяться на членику стрижня, культурний ячмінь підрозділяється на три підвиди:

- Hordeum vulgare L. (Багаторядний або звичайний);

- Hordeum distichum L. (Двохрядний);

- Hordeum intermedium Vav. (Проміжковий).

В нашій країні розповсюджені перший і другий підвиди.

1) Hordeum vulgare L. (Багаторядний або звичайний). На кожному членику стрижня знаходиться по три плодоносних колоска, які розвиваються і дають зерно. По ступеню щільності колосу багаторядний ячмінь підрозділяється на дві групи. Перша - це група правильних шестирядних ячменів hexastichum L., колос яких щільний, товстий, порівняно короткий і в поперечному розрізі має вид правильного шестигранника. Друга - це група неправильних шестирядних ячменів tetrasticum Korn., у яких колос менш щільний, ряди зерен розташовані не зовсім правильно, бокові колоски заходять друг на друга, середні колоски більш розвинені, ніж бокові; колос має дві широкі грані з лицьової сторони і дві вузькі з бокової; в поперечному розрізі він утворює чотирикутник.

2) Hordeum distichum L. (Двохрядний). У нього із трьох колосків, сидячих на членику стержня, плодовими бувають тільки середні; бокові колоски безплідні. Двохрядні ячмені по характеру бокових неплодоносних колосків поділяються на дві групи: а) nutantia R. у яких бокові безплідні колоски мають колоскові та квіткові лусочки; б) deficientia R. Безплідні бокові колоски складаються лише із одних колоскових лусочок [11].

В посівах двохрядні ячмені представлені тільки групою nutantia R..

Кожний із двох видів ячменя підрозділяється на різновидності, причому в основу беруться слідуючи ознаки: остистість (остисті або безості), характер остюків (зазубрені чи гладкі), забарвлення колосу та зернівки (жовта чи чорна), плівчастість зерна (плівчасте чи голе), щільність колосу (щільний, коли на 4 см довжини стрижня приходить більше 15-18 члеників, рихлий - 7-14 члеників) [11].

1.2 Фенологія росту і розвитку ярого ячменя

Протягом вегетації ярий ячмінь проходять такі фенологічні фази росту: проростання, сходи, кущення, вихід у трубку, колосіння, цвітіння, формування і достигання зерна.

- Проростання насіння. Висіяне у ґрунт насіння за сприятливих умов проростає. Прорости насіння може при поглинанні 48-57% води (у % до повітряно-сухої маси насіння). Поглинувши воду, насіння спочатку бубнявіє, а потім за допомогою ферментів складні запасні речовини зернівки перетворюються на прості, внаслідок чого починають рости зародкові корінці і листки. З появою на поверхні ґрунту першого справжнього листка починається нова фаза -- сходи [11].

- Сходи. Дружність проростання і поява сходів залежать від температури посівного шару ґрунту. Мінімальною температурою для з'явлення сходів насіння ярого ячменя є 10-12 °С, оптимальною 20-25 °С. При оптимальній температурі і вологості ґрунту сходи з'являються на 6-8 день [11].

- Кущення починається після утворення рослиною 3-4 листків, приблизно через 23-27 днів після появи сходів (ІІ- ІІ етапи органогенезу) завдяки активному фотосинтезу та притоку мінеральних поживних речовин [11].

- Вихід у трубку (трубкування). Ріст стебла починається з нижнього міжвузля, яке протягом 10-15 днів видовжується, піднімаючи догори у листковій трубці друге і наступні міжвузля. Початком фази трубкування (IV - VII етапи органогенезу) вважається той період, коли стебловий вузол першого міжвузля піднімається на висоту 2 - 3 см від поверхні ґрунту. Ця фаза настає через 42 - 50 днів після появи сходів. У цей період ярий ячмінь дуже вибагливий до поживних речовин та вологи. Тривалість фази 42 - 50 днів [11].

- Колосіння. Ця фаза вегетації відповідає VIII етапу органогенезу. Вона триває 5 - 7 днів. Внаслідок інтенсивного росту стебла, особливо його верхнього міжвузля, з листкової трубки назовні з'являється колос. У фазу колосіння завершується формування усіх органів суцвіть [11].

- Цвітіння настає на ІХ етапі органогенезу закінчується до колосіння.

- Формування і достигання зерна. Після запліднення на Х-ХІІ етапах органогенезу настає фаза формування зерна -- його ріст в довжину. За формуванням зерна настає фаза наливання зерна і його молочна стиглість. Тривалість цього періоду 40-45 днів. За молочною стиглістю настає воскова, далі повна стиглість -- це кінцевий етап вегетації рослин. У цій фазі вологість зерна знижується до 20 - 15% і воно повністю втрачає зв'язок з материнською рослиною [11].

1.3 Вимоги до температури

Ярий ячмінь - невимоглива до тепла рослина. Мінімальна температура проростання насіння 1-2 °С, оптимальна - 15-20 °С. Сходи витримують приморозки -3-4 °С, а іноді й до -6 °С. Біологічний мінімум для з'явлення сходів 4-5 °С. Мінімальна температура для формування генеративних органів 10-12 °С. Для швидкого розвитку кореневої системи, кущіння і формування колоса (від з'явлення сходів до виходу в трубку) необхідна помірна температура в межах 12-20 °С. Оптимальна температура для росту і розвитку рослин у період вегетації 18 °С [12].

Ячмінь характеризується найвищою, серед ярих зернових першої групи, стійкістю проти високої температури (запалу), легко витримуючи підвищення її до 38-40 °С. За такої температури продихи ячменю не паралізуються впродовж 25-35 год., тоді як у ярої пшениці вже через 10-17, а у вівса - навіть через 5 год., настає їх параліч. Саме тому посіви ярого ячменю поширені у південних регіонах України. Для отримання врожаю ярого ячменю, потрібна сума активних температур, яка становить 1700 0С (повна стиглість) [12].

1.4 Довжина світлового дня

За характером розвитку ярий ячмінь належить до рослин довгого світлового дня. Серед інших зернових ярих культур він є найбільш скоростиглою культурою, деякі сорти його дозрівають за 75 днів, де світловий день коротший, вегетаційний період ячменю триває 105-115 днів [11].

1.5 Вимоги до вологи

Для проростання насіння ячменю потрібно 45-50% води від його сухої маси, що значно менше, ніж для насіння пшениці й вівса. Проте слід враховувати, що в ячменю на початку вегетації недостатньо розвивається коренева система і рослини погано витримують весняну посуху, тому не можна затримуватись із сівбою, бо це може зумовити недружне проростання зерна і зріджені сходи. У зв'язку з цим ячмінь треба сіяти в перші дні весняних польових робіт у достатньо вологий ґрунт. Дуже чутливий ячмінь до надмірної вологості ґрунту і різко знижує свою врожайність на заболочених ґрунтах, недостатньо пухких, з близьким заляганням ґрунтових вод. Дуже чутливий до вологи в між фазний період вихід в трубку - колосіння. Проте і на початку вегетації, внаслідок недостатньо розвиненої кореневої системи, ячмінь погано витримує весняну посуху [12].

Серед хлібів першої групи ячмінь є найбільш посухостійким. Його транспіраційний коефіцієнт становить близько 403 з коливанням від 300 до 450, що також має велике значення для поширення його на півдні [11].

1.6 Вимоги до грунтів

Найбільш придатні для ячменю суглинкові родючі ґрунти добре забезпечені вологою, аеровані. Оптимальне рН ґрунту для ячменю - 6,0-7,3. Кислі, перезволожені, а також легкі піщані і солонцюваті ґрунти без відповідного покращення для ячменю непридатні. При надмірно кислій реакції ґрунтового розчину (рН 3,5) сходи не з'являються. Порівняно з ярою пшеницею і вівсом характеризується кращою солевитривалістю і посухостійкістю. Порівняно з іншими зерновими культурами ячмінь менше виносить з ґрунту азоту і калію. На утворення 1 ц зерна з ґрунту виноситься 2,5 кг азоту, 1,1 кг фосфору, 1,8 калію [11].

1.7 Рекомендовані сорти ярого ячменю для Південного Степу України

1) ІЛОТ

Має високу позитивну реакцію на покращання агрофону.

Занесений до Державного реєстру сортів рослин України з 2009 р. Для степової зони України Різновид нутанс. Форма куща - напіврозлога. Стебло середньої висоти (81-90 см), міцне, товщиною 0,3 см. Листки світло-зелені, слабоопушені, лінійні. Колос 2-рядний, остистий, середньої довжини (8-10 см), середній за щільністю (на 4 см колосового стрижня припадає 10-12 члеників зерна), жовтий. Форма колоса пірамідальна. Остюки довгі (11 см), зазублені, жовтого кольору. Зернівка видовжено-еліптичне, жовтого кольору. Соломина слабковиповнена. Маса 1000 зерен 43-46 г. Вирівняність зерна 85%. Сорт середньоранній. Вегетаційний період 90-94 днів. Посухостійкий, особливо в період наливу зерна. Стійкий до вилягання та осипання. Гельмінтоспоріозом і борошнистою росою уражається слабо. За 9 бальною шкалою має 9 балів по стійкості до твердої та летючої сажки. Круп'яні властивості добрі [10].

2) СОВІРА

Добрі круп'яні властивості. Посухостікий, особливо в період наливу зерна. В Державному реєстрі сортів рослин України з 2010 р. Зони вирощування - Степ. Напрям використання універсальний Рослина висотою 95-100 см. Кущ напіврозлогий. Колос дворядний, остистий, середньої довжини (8-10 см), середній за щільністю (на 4 см колосового стрижня 10-12 члеників зерна). Форма колоса - пірамідальна. Ості довгі зазублені, жовтого кольору. Зерно видовжено-еліптичне, жовте, рівне. Маса 1000 зернин 45-48 г. Вирівняність зерна 82%. Сорт середньоранній. Вегетаційний період 92-95 днів. Стійкість до посухи 8 балів, до полягання 7-8 балів, до осипання 7-8 балів, до проростання зерна в колосі 7-8 балів, до хвороб 7-8 балів. Урожайність 3,63-3,90 т/га (за роки сортовипробування) [10].

Розділ 2. Оцінка грунтово-кліматичних умов вирощування

2.1. Кліматичні умови

Зона Південного Степу України відноситься до першого агро кліматичного району який характеризується теплим та помірним але посушливим кліматом [1].

Таблиця 2.1. Основні кліматичні показники приведені по багаторічним даним метеостанції Запоріжжя:

Тривалість періоду (дні)

Сума позитивних температур вище 00

Середня температура повітря за липень

Абсолютний річний максимум температури повітря

Без морозний період

З температурами повітря вище

00

50

100

150

1

2

3

4

5

6

7

8

170

250

210

170

125

3030

27

39

Величина гідротермічного коефіцієнту для Південного Степу України являється 0.8. Такий ГТК говорить про те, що дана зона знаходиться на території з кліматом теплим і посушливим. По багаторічним спостереженням на території Південного Степу України спостерігались наступні середньомісячні та річні температури [1].

Таблиця 2.2. Середньомісячна та річна температура повітря ( С 0)

Місяці

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

Температура

(0С)

-4,9

-4,2

1,0

9,0

16,4

20,1

29,8

28,7

17

9

2

-2,3

Таблиця 2.3. Середня кількість опадів (мм) по даним метеостанції Запоріжжя:

Місяці

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

За рік

Опади (мм)

41

37

35

41

42

59

43

45

33

34

44

48

502

Найбільша кількість опадів випадає в літні місяці, при цьому опади носять ливневий характер. Загальна кількість опадів була б достатньою для задоволення потреб рослин в період їх росту, якби вони випадали рівномірно протягом року [1].

Бувають роки, коли при невеликій кількості річних опадів засуха не наступала тому, що опади випадали вчасно. Але частіше всього буває зворотне явище. Найбільша кількість опадів випадає в жаркі літні місяці, коли велике випаровування. Мінімум опадів припадає на квітень і вересень. В травні, в період кущення, коли ярий ячмінь особливо потребують опадів, їх випадає мало. Ці обставини відображаються дуже негативно на розвитку ярого ячменю тому, що літні опади які випадають потім вже не в змозі виправити неприємні наслідки сухої весни [1].

В якості основних показників початку і кінця того чи іншого періоду року прийняті дати переходу середньої добової температури повітря через визначені проміжки часу [1].

Характерною особливістю весняного періоду являється інтенсивне наростання тепла. Під впливом цього весняні явища розвиваються швидко і весна буває короткою [1].

Початок весни зв'язаний з датою стійкого переходу середньодобової температури повітря через 0 0С. Це спостерігається в господарстві приблизно з березня, а в перших числах квітня вже середньодобова температура переходить через 5 0С. Це співпадає з середніми строками посіву ранніх ярових зернових культур, а також з початком вегетації озимих культур [1].

В третій декаді квітня середньодобова температура повітря по всій області переходить через 10 0С. Після чого спостерігається звичайно інтенсивний ріст більшості с/г культур, а також швидко, протягом 16-20 днів спостерігається перехід до літнього періоду [1].

Літо жарке, посушливе. В літні місяці випадають опади проливного характеру. Максимум їх припадає на червень та липень. В травні і липні бувають 6-10 днів з опадами, а в серпні і в вересні 4-8 днів. Часто бувають довготривалі бездощові періоди [1].

Таблиця 2.4. Дати переходу середньодобової температури повітря через 50, 100, 150, 200, і тривалість періоду з температурою нижче і вище вказаних меж.

Перехід середньодобової температури

Вище межи

Нижче межи

0

5

10

15

20

0

-5

Дата

13.ІІІ

1.IV

21.IV

7.V

21.VI

23.XI

9.I

Тривалість періоду (в днях)

255

216

173

134

63

110

37

Для осені є характерним збільшення хмарності і числа дощових днів, а також початок заморозків. Початок осені прийнято вважати, коли середньодобова температура повітря переходить через 10 0С (друга декада жовтня). Після чого починаються заморозки і відбувається різке пониження середньодобової температури до 5 0С і нижче, що супроводжується закінченням вегетаційного періоду [1].

В першій декаді грудня спостерігається перехід температури через 0 0С. З цим періодом зв'язано закінчення осіннього періоду і початок зимового.

Зима коротка, м'яка з частими сильними відлигами (100-120). В зв'язку з цим сніговий покрив протягом зими сходить декілька разів. Дуже холодна зима в середині січня (-300-330). Дата сходу снігового покриву - друга декада березня. Середня глибина промерзання грунту становить 36см. Частіше всього середньодобова температура повітря взимку буває 5 0С [1].

На території землекористування господарства спостерігається вітрова ерозія. Інтенсивна вітрова ерозія проявляється, як правило, в березні та квітні, але може бути з лютого по травень [1].

Суттєвий вплив на кліматичні умови чинять вітри. Взимку переважають південні вітри, південно-східні та східні, які зумовлюють ясну, суху та морозну погоду. Влітку переважають північно-західні, північно-східні та північні вітри.

Сила вітру часто досягає 20 м/с. Тоді посіви на сотнях гектарах можуть погибнути від видування, заносів і механічних пошкоджень (засікань). Середня швидкість зимових вітрів 5-7 м /с, середня швидкість літніх 3-4м/с, а максимальна швидкість вітру досягає 40 м/с [1].

Суховії, зустрічаються дуже часто на території Південного Степу України, вони виникають в цьому районі кожного року.

Суховійними прийнято вважати дні з виявленим зв'язком двох елементів - дефіцита вологи і швидкості вітру в 13 - ти годинний строк спостереження. В зв'язку з цим спостерігаються слабкі, середні, інтенсивні і дуже інтенсивні суховії [1].

Вплив суховіїв на посіви ярого ячменю в зоні Південного Степу України [1]:

1. Слабкі суховії викликають зниження тургору листків, тобто створюють порушення водного балансу у рослин, яке приводить до зупинки процесів асиміляції та росту рослин при запасах продуктивної вологи в орному шарі меншу 20 мм.

2. Середні суховії викликають значне зниження тургору листя, їх підсихання.

3. Інтенсивний суховій викликає сильне в'янення, швидке всихання рослин, якщо запаси продуктивної вологи в орному шарі приблизно 10мм, а в метровому шарі 30мм.

4. Дуже інтенсивні суховії при тих самих запасах вологи в грунті викликають дуже швидке відмирання вегетаційної маси і запал зерна протягом 1-2 днів.

В господарстві спостерігаються періодичні пилові бурі. Основною причиною їх утворення є турбулентна структура вітру, яка здійснює підйом з земної поверхні частинок піску та пилу. Більше всього пилові бурі спостерігаються з лютого по травень. При пилових бурях швидкість вітру 20-25 м/с, а при поривах до 35 м/с. Таким чином волога в грунті знижується до 15-20%, що призводе до утворення м'ягкопластичного стану грунту і свідчить про стиглість грунту для початку весняних польових робіт: боронування, зяби, посіву [1].

М'якопластичний стан грунту в шарі 0-12см настає в останній п'ятиднівці березня, а інколи і раніше, приблизно через 20 днів після сходу снігового покриву. Грунт в такому стані знаходиться дуже короткий період. При незначних опадах або відсутності їх, верхній шар грунту переходить в твердо пластичний стан через 5-10 днів. Таким чином, погіршуються умови ґрунтового обробітку і отримання сходів ярого ячменю [1].

В травні в перезволоженому стані грунт буває 1-2 дні. В липні, в зв'язку з значним збільшенням опадів, перезволоження верхнього шару грунту може спостерігатися протягом 3-4 днів.

Протягом періоду липень - вересень, а в окремі роки і протягом жовтня, поверхня грунту знаходиться в сухому стані, що добре впливає на проведення вбираючих робіт за виключенням днів з проливними дощами. При недоліку опадів, після збору ранніх ярових, орний шар грунту нерідко переходе в твердий стан, що значно ускладнює обробіток грунту на зяб і під посів озимих культур. Кращі умови для обробітку грунту створюються тільки з початком осінніх дощів [1].

Вище приведені кліматичні дані дозволяють судити про особливості кліматичних умов Південного Степу України в загальних рисах, так як розчленованість рельєфу і різноманітні експозиції схилів призводять до значних відхилень від середніх даних. Наприклад, весняні заморозки на 5-6 днів раніше закінчуються на верхніх частинах схилів і настільки ж пізніше починаються восени.

Із приведених кліматичних показників видно, що клімат Південного Степу,загалом, сприятливий для вирощування ярого ячменю. Але суховії, нерівномірне випадіння опадів, відлиги взимку, можуть погіршувати умови росту цієї рослини і знижувати її продуктивність [1].

2.2 Ґрунтові умови

Найпоширенішим грунтом Південного Степу України є чорнозем звичайний малопотужний [5].

2.2.1 Генетико-морфологічна будова грунту

Описання ґрунтового профілю, розкритого розрізом, який закладено на схилі водорозділу крутизною 1-20. Скипання від соляної 10% кислоти з 43см, карбонати в виді «білоглазки» з 76см [2].

Таблиця 2.5

Но 0-24см

- Гумусовий, він же орний, темно-сірий, важко суглинковий, пилувато-грудковатий, свіжий, слабоущільнений, пористий, безкарбонатний, рослинні залишки, поступово переходить по кольору в

Нр

24-43см

- верхній гумусово-перехідний, темно-сірий з бурим відтінком, грудково-зернистий, важко суглинковий, вологий, ущільнений,

пористий, без карбонатний, рослинні залишки, поступово по кольору переходить в

Pkh

43-60см

- нижній гумусо-перехідний, брудно-бурий, грудковий, важко суглинковий, вологий, ущільнений, пористий, карбонатний, скипає від соляної кислоти з 43см, поступово по кольору переходить в

Рк

60-147см

- Ґрунтоутворююча порода - леси: палевий, грудковий, тонкопористий, легкосуглинковий, вологий, ущільнений, карбонатний, скипає від

соляної кислоти, багата «білоглазка» з 76см.

2.2.2 Гранулометричний склад грунту

Таблиця 2.6. Гранулометричний склад грунту чорнозем звичайний малопотужний слабо змитий крупнопилувато-важкосуглинковий [2]

Генетичний горизонт

Глибина відбору зразків

>0,25

0,25-0,05

0,05-0,01

0,01-0,005

0,005-0,001

<0,001

<0,01

Но

0-24

0,14

5,35

26,38

9,75

12,12

40,29

62,16

Нр

24-43

0,07

2,84

32,51

8,49

16,08

36,37

60,94

Pkh

43-60

0,99

7,99

28,47

3,47

12,55

35,08

51,10

Рк

60-147

0,12

6,00

20,99

10,07

5,29

38,36

53,72

Даний тип грунту в зоні Південного Степу України розташований на схилах крутизною 1-2, 2-30. Являються результатом розвитку площинної водної ерозії. Грунти збагачені на поживні речовини і є більш гумусованими, саме на них формуються зональні фітоценози; вони мають підвищену вологоємкість, значну зв'язність, тому можна сміло вважати, що грунт з наведеним вище гранулометричним складом є придатним для вирощування ярого ячменю. Звісно вони ж мають і недоліки: для води є більш слабко проникними, їх безструктурні варіанти, які малими ділянками зустрічаються в зоні Південного Степу, схильні до запливання та утворення агрономічно шкідливої кірки, легше ущільнюються, налипають на сільськогосподарські знаряддя, не досить добре пропускають повітря до коренів рослин, а також є більш холодними (тому що на випаровування витрачають багато тепла). Обробіток грунту, з таким механічним складом, помітно затрудняється [2].

2.2.3 Фізико-хімічні властивості грунту

Таблиця 2.7. Фізико-хімічні властивості чорнозему звичайного малопотужного [2]

Генетичний горизонт

Глибина/ потужність,(см)

Гумус в %

рН водний

рН сольовий

Обмінно-увібрані катіони, мг-екв/100г грунту

Ступінь насиченості основами(%)

Ємність поглинання, мг-екв/100г грунту

Вміст елементів живлення в грунті (мг/кг грунту)

Са+

Mg++

Na+

K+

N

К2О

Р2О5

Ho

0-24

3,5

6,9

6,1

44,3

5,5

0,9

1,0

94,3

48,4

82

71

173

Hp

24-43

2,1

7,2

6,4

43,4

5,6

0,8

0,9

95,2

47,5

Pkh

43-60

1,1

7,5

7,2

-

-

-

-

-

-

Pk

60-147

0,4

8,0

7,4

-

-

-

-

-

-

Чорнозем звичайний малопотужний

- залягання карбонатів на глибині 55-57см; вміст гумусу - від 2,2% до 3,1%, з глибиною кількість гумусу знижується до 1,3%. Відповідно з зниженням гумусу зменшується і поглинальна здатність, так ця величина становить 43,10 мг/100г грунту [2];

- близька до нейтральної реакція грунтового розчину (рН верхнього горизонту = 7,0-7,7, з глибиною збільшується лужність грунтового розчину (рН=8,2-8,4) [2];

- В складі обміно-поглинаючих основ цих грунтів домінують обмінні катіони кальцію і магнію [2];

- Вміст рухомих фосфорних зв'язків, по даним агрохімічного обстеження, відповідає високому ступеню забезпеченості 71мг/кг грунту [2];

- Рухомим калієм забезпечені в дуже високому ступені 173мг/кг гурту [2];

Розділ 3. Обґрунтування технології вирощування культури

3.1 Розміщення в сівозміні

Відомо, що ярий ячмінь має слаборозвинену кореневу систему, відрізняється порівняно слабкою активністю коріння. Так як рослина відрізняється коротким періодом інтенсивної потреби поживних речовин, ячмінь вимагає високу потребу до умов вирощування в початковий період вегетації. В результаті чого вирощування ячменя в сівозміні являється основною умовою формування високих врожаїв зерна необхідної якості [11].

Ячмінь в зоні Південного Степу України рекомендується вирощувати після зернобобових, кукурудзи на зелений корм або на силос, а також допустимі посіви після ярої пшениці, якщо такі є в наявності [10].

При розміщенні посівів в сівозміні потрібно мати на увазі, що добре росте і розвивається ярий ячмінь на грунтах суглинкового та глинястого механічного складу. Не рекомендується розміщати посіви на піщаних, а також на перезволожених (де утворюється кірка) і еродованих грунтах. Неможна сіяти ячмінь на заовсюджених полях, щоб уникнути сортового та видового забруднення. Це особливо важливо при вирощуванні пивоварного ячменю, так як знижується пивоварна якість зерна. Найкраща пивоварна якість зерна отримується при розміщені ярого ячменя після просапних культур, так як зерно збагачується крохмалем [10].

Найкращими попередниками для ячменя являється кукурудза на силос, картопля, кукурудза на зерно (під які звичайно вносять значну кількість добрив), соняшник в суміші з зернобобовими культурами на силос, зернобобові культури, однолітні трави на зелений корм [11].

Ячмінь будучи скоростиглою культурою, сам є хорошим попередником для ярих культур. Є цінною покривельною культурою, завдяки раннім строкам збирання, ніж інші ярі культури [11].

З урахуванням вище перерахованих особливостей і природно кліматичних умов можна застосувати наступну схему зерно парової сівозміни:

1) Чорний пар

2) Озима пшениця

3) Соняшник

4) Кукурудза на силос

5) Ярий ячмінь

6) Зернобобові

7) Озима пшениця

8) Кукурудза на зерно

3.2.Система обробітку ґрунту

Обробіток грунту здійснюється в співвідношенні з потребами зональних систем землеробства. Він включає прийоми основного, передпосівного і післяпосівного обробітку. Вся система обробітку повинна створювати оптимальну щільність грунту, очищати орний шар від насіння бур'янів, збудників хвороб і шкідників, заглибленню орного шару, запобіганню ерозійних процесів, створенню найкращих умов для проведення високоякісного посіву і отримання сходів, максимальному накопиченню і збереженню вологи, утримання верхнього шару грунту в рихлому стані. При цьому велика увага повинна бути направлена на якісне вирівнювання поверхні грунту. З останнім прийомом зв'язана не тільки величина врожаю, але і однорідність і якість вирощувального насіння і зерна [8].

Зяблевий обробіток грунту. Застосовуються слідуючи системи зяблевого обробітку грунту:

- Класичний обробіток, який базується на оранці з оборотом пласта;

- Ґрунтозахисна (плоско різна, безвідвальна з збереженням стерні);

- Спеціалізований обробіток на схилах з створенням нерівностей на поверхні орного шару, або щілювання для уникнення стоку талих вод.

З урахуванням прийнятої системи обробітку грунту, попередників, властивостей грунту, забур'яненості поля і стану погоди зяблевий обробіток грунту під ярий ячмінь може застосовуватися в наступних варіантах:

- Оранка зябу з оборотом пласта з попереднім лущенням стерні;

- Безвідвальний обробіток грунту чизельними плугами, які забезпечують краще кришіння пласта.

Більш ефективним являється ранній вирівняний зяб з наступнім поверхневим обробітком (напівпаровий обробіток зябу). Застосовується він після рано збираних культур в посушливому Ступу України на полях з рівним рельєфом [8].

Осінній поверхневий обробіток зябу ефективний в боротьбі з багаторічними бур'янами, покращує водний режим грунту [10].

Після стерньових попередників перед звичайною оранкою проводять лущення жниви. Лущення дає змогу зберегти грунтову вологу, активувати проростання насіння бур'янів і активувати мікробіологічні процеси в грунті. Оранка зябу проводиться через 2-3 тижні після лущення, коли з'являються сходи бур'янів. (В нашій сівозміні використано саме такий обробіток грунту) [10].

На полях з рівним рельєфом оранку зябу можна проводити з одночасним боронуванням в агрегаті [10].

Після просапних культур, якщо грунт не сильно ущільнений, можна застосовувати осінню тільки поверхневий обробіток дисковими боронами БДТ-3, БДТ-7, АКШ-7,2, або культиватори КШУ-12 [10].

Після кукурудзи необхідно провести дискування важкими боронами і безвідвальне рихлення плоско різами або відвальну оранку.

Плоскорізне (безвідвальне) рихлення грунту з збереженням стерні дає змогу накопичуватися снігу на полях, значно зменшити дію ерозійних процесів і успішна боротьба з вівсюгом. Обробіток грунту без обороту пласта проводиться плоско різами - чизельними плугами ПЧ-2,5. В основному проводиться на глибину 25-30 см [8].

Плоскорізному рихленню грунту повинен передувати обробіток голчастою бороною БИГ-3А з метою мілкого рихлення, заробки в поверхневий шар грунту насіння бурянів, яке осипалося, і падалиці зібраної культури [8].

На схилах всі види осіннього основного обробітку - рихлення грунту без обороту пласта і традиційна оранка повинні проводитися поперек схилу по горизонталям з метою зменшення ерозійних процесів.

Передпосівна підготовка грунту під ячмінь проводиться в залежності від виду основного обробітку. На звичайному зябу вона починається з боронування зубовими боронами БЗТС-1,0 або БЗСС-1,0. До ранньовесняного боронування приступають вибірково, при першій можливості виїзду в поле. Потрібно мати на увазі, що кожний втрачений день веде до втрати з гектару 40-60т грунтової вологи. На фоні безвідвального обробітку для закриття вологи застосовуються голчасті борони БИГ3А, БМШ-15, також можна застосовувати лущильники з плоскими дисками - ЛДГ-10А [10].

Передпосівна культивація з одночасним боронуванням в агрегаті проводиться поперек оранки культиваторами КПС-4 на глибину 5-7 см.

Одною із умов рівномірного по глибині закладання насіння, підвищення його польової схожості і формування однорідних по посівним і технологічним якостям насіння являється вирівнювання поверхні поля перед посівом. Для цього широко використовують шлейфи в агрегаті з боронувальними і культиваторними агрегатами, самостійні агрегати шлейф-борони ШБ-2,5, вирівнювачі ВП-8, ВИП-5,6. Прикочування грунту може проводитись як до посіву так і після. Передпосівний обробіток проводиться поперек основного обробітку або під кутом до нього, а на ділянках з нерівним рельєфом - поперек схилу.

Для знищення грунтової кірки і знищення бурянів поле боронується до появи сходів ячменя боронами БЗСС-1,0 на малій швидкості. Закінчити даний обробіток до появи 2-3 справжніх листків. Боронування краще всього проводити гусеничними тракторами поперек до напряму посівів без крутих поворотів [10].

Якість передпосівного обробітку повинна відповідати слідуючим вимогам:

- Допустиме відхилення глибини культивації від заданої, не більше ± 1 см;

- Повне підрізання бурянів;

- Поверхня грунту повинна бути добре вирівняна;

- Шар грунту повинен бути мілкогрудковатий і оптимально розрихлений. Грудки 1-5см не менше 80% (в основному 1-1,5см). Грудки більше 10 см не допускаються.

На весняно-польових роботах (особливо при високій вологості грунту) слід стриматися від використання енергонасичених колісних тракторів, щоб позбавитися переущільнення і зниження родючості грунту [3].

3.3 Система удобрення

Удобрення ячменю ефективне на всіх грунтах і являється найважливішим регулятором формування харчових, кормових і технічних якостей зерна.

Маючи короткий вегетаційний період і більш енергійне кущення, ячмінь пред'являє високі вимоги до мінерального живлення. Для формування 1 ц зерна з відповідною кількістю соломи і полови рослина використовує 2,5-3 кг азоту, 1,1-1,2 кг фосфору і 2-2,9 кг калію. Із збільшенням врожаю загальний виніс елементів живлення збільшується, але навіть при великих коливаннях урожаїв витрати поживних речовин на створення 1 ц зерна залишається величиною відносно постійною [9].

Різноманітні елементи мінерального живлення дають не однакову дію на ріст, розвиток і обмін речовин рослин. Вони грають специфічну роль в формуванні врожаю і якості зерна ячменю. Кожний елемент живлення в рослині виконує певну роль і фізіологічну функцію, його не можна замінити другим елементом. Недолік того чи іншого елемента призводить до порушення ростових процесів в рослині і до зниження урожаю посіву [9].

Табличні значення які були використані при розрахунку норм мінеральних добрив (кг/га.д.р.) на заплановану врожайність ярого ячменю:

1) В виніс на 1тону зерна

2) М вміст елементів живлення в грунті

3) Кг (коефіцієнт використання ел. живлення з грунту)

4) Кд (коефіцієнт використання елементів живлення з мін. добрив)

Таблиця 3.1. Розрахунок норм мінеральних добрив (кг/га.д.р.) на розраховану врожайність ячміню, У= 2,8 т/га (урожайність).

№ п/п

Показник

Норма, кг д. р. на 1га

N

Р205

К20

1

Винос на 1т зерна і маси соломи (В), кг

30

12

25

2

Винос запланованим урожаєм

Ву = ВЧУ, кг/га

84

34

70

3

Вміст елементів живлення у ґрунті (М), мг/кг

82

71

173

4

Запаси елементів живлення у ґрунті, кг/га: Ел. = МЧ3

246

213

519

5

Коефіцієнт використання елементів живлення з ґрунту (Кг), %

19

9

14

6

Буде використано елементів живлення з ґрунту, кг/га: Вг = (ЕлЧКг):100

47

19

73

7

Нестача елементів живлення, яку потрібно внести з мінеральними добривами, кг: Но = Ву - Вг

37

15

-3

8

Коефіцієнт використання елементів живлення з мінеральних добрив, Кд, %

60

20

-

9

Потрібно внести елементів живлення з мінеральними добривами, кг/га (д.р.) Н = (НоЧ100):Кд

62

75

-

План використання мінеральних добрив приведений в таблиці №9.

Таблиця 3.2. Система використання органічних і мінеральних добрив

Культура

Добриво

Розрахункові дози д. р. кг/га

Дози при фактичній забезпеченості

Строки і спосіб внесення

д. р. кг/га

тука кг/га, гною т/га

Ярий ячмінь

Аміачна селітра NН4NО3(34%)

32

34

94

Під основний обробіток грунту, а саме восени під оранку. Суцільно з подальшим загортанням добрив в грунт.

Подвійний суперфосфат Са(НР04)2 (42%)

59

42

140

Нітрофос

16:16:0

20:20:0

80

Внесення у рядки під час сівби. Локальний спосіб.

КАС-28

7

28

25

Підживлення №1. Позакоренево при гербіцидній обробкі. (Якщо запаси вологи дуже малі, то дану і подальшу дозу використати в передпосівну культивацію, так як запаси вологи дуже малі, коренева система у ячменю розвинена дуже погано може завдати значної шкоди).

КАС-28

7

28

25

Підживлення №2. Позакоренево, в фазу першого флагового листочка.

3.4 Підготовка посівного матеріалу до посіву

Урожай ячменю в більшості залежить від якості посівного матеріалу. Для посіву необхідно використовувати тільки кондиційне насіння з високою схожістю і енергією проростання. Воно дає дружні сходи і відрізняється більш високою продуктивністю тільки при якісній підготовці його до посіву. Насіння очищають від сміттєвої та зернової домішки відразу після збирання. Якщо воно вологе то його висушують. Практикою було показано, що вологе насіння ячменя частіше всього псуються тоді, коли ще знаходяться на току після збору. Після висушування проводять кінцеву очистку, сумісно з сортуванням - виділенням легковажних, щуплих і менш цінних фракцій насіння. Для посіву використовують насіння в основному 1 і 2 класів. Дослідження свідчать, що рослини, які виросли із крупного насіння 1 класу, більш стійкі до посухи, пошкодженню хворобами і шкідниками. Посів здоровим насінням високої кондиції забезпечує кращу польову схожість, потужний розвиток кореневої системи і листової поверхні, закладку і формування крупного колоса. Врожайність при цьому підвищується на 18-20% [10].

Таблиця 3.3. Посівні якості насіння

Категорія

Вміст насіння основної культури (чисто та), %

Вологість, %

Маса 1000 насінин, г

Сила росту, %

Схожість, %

Норма висіву насіння, кг/га

1 клас

Не менше 99,0

не більше 16

26,2

95

Не менше 95

153

2 клас

Не менше 98,0

не більше 16

26,4

90

Не менше 92

153,3

3 клас

Не менше 97,0

не більше 16

25,7

85

Не менше 90

152,8

Небажані фракції являються травмовані, обрушене насіння, оскільки воно не рівноцінні доброякісному насінню по посівним якостям. В випадку посіву їх, особливо в умовах негативної холодної весни, воно може не дати сходів або дати їх послабленими. Відбувається це тому, що таке насіння має завжди пошкоджену насіннєву оболонку, являється травмованим. На ньому легше розвиваються мікроорганізми, які можуть призвести до загибелі. Мілке за розміром обрушене насіння може також порушити роботу висівного апарату сівалки і призвести до нерівномірному розміщенню рослин [10].

Для захисту проти шкідників і хвороб використовують протруювачі. Рекомендується застосовувати один із наступних препаратів (Таблиця №11) [10].

Таблиця 3.4. Асортимент протруювачів насіння ячменю [10]

Препарат

Норма витрати, л/т, кг/т

Хвороби, проти яких ефективний препарат

Спосіб, час застосування, обмеження

Фундазол 50%

3

Стеблова сажка

Протруювання насіння. Витрата робочої рідини 10 л/т

Вермікулен, ПС

2

Фузаріоз колосу

Колфуго Супер 20%, КС

Інтеграл, Ж

2

Коренева гниль

Передпосівна і завчасна обробка насіння. Витрата - 10 л/т

Витацит 5%,СК

1,5

Протруювання насіння з зволоженістю перед посівом або завчасно. Витрати - 10 л/т

Максим Екстрім 2,5%, КС

1,5

Бактофіт, СК

3

Предпосівний обробіток насіння суспензією препарату. Витрати - 10 л/т

3.5 Сівба

Строки посіву ячменю ранні, так як з початку вегетації він чутливий до вмісту в грунті вологи. Запізнення з строками посіву на 5-6 днів від початку масового посіву зменшує врожайність на 3-5 ц/га. Зниження врожайності при запізненні з строками посіву пояснюється тим, що за рахунок втрати вологи, але і посилення пошкоджень скритостебловими шкідниками, а також грибними захворюваннями особливо іржею. Тому розрив між передпосівною культивацією і посівом не допускається [12].

Норми висіви визначаються в залежності від вологозабезпеченості і біологічних особливостей вирощуваних сортів. Вирощувані в Україні сорти ярого ячменю слабко реагують на норми висіву насіння. Це пояснюється хорошою здатністю культури до кущення. З урахуванням того, що більш крупне з високими посівними якостями і врожайними властивостями насіння формуються при не загущених посівах, норми висіву на насінницьких посівах повинна бути нижче, ніж на товарних [12].

- На насінницьких посівах 3,5-4,0млн.;

- На товарних посівах 4,0-4,5млн.;

- На посівах пивоварного призначення 4,5-5,0млн. схожого насіння на 1га. При посіві багаторічних трав під покрив ячменя норму висіву можна скоротити на 15-20% [10].

Вагова норма висіву насіння розраховується за формулою:

Н=,

де Н - шукана норма висіву в кг/га;

А - маса 1000 насінин, г;

Б - прийняте число схожого насіння, млн./га;

В - господарська придатність даної партії насіння в % [11].

Глибина закладання насіння впливає на врожайність зерна. Мілко закладене насіння погано проростає, недостатньо забезпечується вологою. Занадто глибокий посів призводить до послаблення проростків, уповільненій появі сходів і в подальшому, до запізненому розвитку листя, кущення, рослина відстає в рості, пошкоджується хворобами [10].

Глибина закладання повинна застосовуватися диференційовано в залежності від механічного складу і вологості грунту, якості передпосівного обробітку, посівних якостей посівного матеріалу. Виходячи із цього на грунтах Південного Степу України рекомендується закладати насіння на 3-4 см, а на грунтах більш легких до 5-6 см.

Важливе значення має рівномірне по глибині закладання насіння. Для досягнення цього необхідно проводити якісне вирівнювання поверхні орного шару і правильне регулювання сошників сіялки на однакову глибину закладання насіння [10].

Основний спосіб посіву - рядковий. На посіві використовуються сівалки СЗ-3,6, СЗП-3,6, СЗС-2,1 та ін. Основні вимоги до посіву - рівномірне по глибині і в рядках розміщення насіння. Цього можна досягти шляхом якісного регулювання сошників сіялки. Бажано, щоб сошники були на однаковій відстані друг від друга і не зміщалися при роботі, а також висівали задану кількість насіння на однакову глибину [12].

З урахуванням конкретної умови кожного поля проводиться до і після посівне прикочування грунту кільчасто-шпоровими котками. Це посилює зв'язок насіння з грунтом, прискорює появу сходів на два-три дні, забезпечує добрий розвиток рослин і значно підвищує їх життєздатність. Для більшої простоти догляду за посівами на посівах залишають постійну технологічну колію. Вона використовується в період вегетації рослин для застосування хімічних речовин захисту рослин, виключаючи можливість передозування і отримання огріхів, значною мірою зменшуючи врожайність. Ширина технологічної колії визначається шириною колії використовуваних для догляду за посівами машин-тракторів і обприскувачів. В основному на трьохсівалочному агрегаті, який складається із сівалок СЗ-3,6 закриваються металевими або дерев'яними кришками висівні апарати 6-7 і 18-19 сошників середньої сівалки. При цьому залишаються дві не засіяні полоси шириною 450 мм на відстані 1800 мм друг від друга. При посіві таким агрегатом відстань між технологічними коліями складає 10,8 м [10].

Для забезпечення прямолінійності технологічної колії перший прохід посівного агрегату відбувається по вішкам, а слідуючи по слідам маркера [10].

3.6.Догляд за посівами

До основних прийомів догляду за посівами ярого ячменя відносяться прикочування, боронування, боротьба з виляганням, бур'янами а також з шкідниками та хворобами.

Прикочування. В посушливу весну і в районах недостатнього зволоження посіви ячменя потрібно прикочувати. Це зменшує шпаруватість грунту, посилює їх польову схожість. На прикатаному полі сходи ячменя з'являються на 2-4 дня раніше і підвищують врожай на 1,5-3 ц/га. Прикочування дає змогу краще вирівняти поверхню грунту, що в подальшому полегшує проведення збору, а також допомагає в боротьбі з вітровою ерозією. Післяпосівне прикочування проводять в одному агрегаті з сіялками. Але якщо грунт вологий і налипає на котки, посіви прикочують через день. В виробництві найбільш широко розповсюджене суцільне прикочування гладкими, зубчатими або кільчатими котками. В сиру і холодну погоду посіви також прикочувати недоцільно.

Боронування. Для вирівнювання поверхні поля і знищення проростків бурянів до появи сходів або відразу ж після посіву проводять боронування.

При утворенні грунтової кірки до сходове боронування посівів виконують середніми боронами або ротаційними мотигами. При цьому довжина проростків ячменя не повинна перевищувати довжини насіння. Пошкодження кірки особливо важливо на важких, запливаючих грунтах, де вона може задержувати появу сходів ячменя. Для того, щоб уникнути утворення грунтової кірки після дощів і для знищення бур'янів застосовують також боронування при появі сходів ячменю і в фазі кущення, коли грунт добре кришиться. Боронують посіви впоперек рядків або по діагоналі. Краще всього боронування виконувати одразу після дощу в обідні часи, коли грунт підсох, але кірка ще слабка і легко руйнується, а рослини менше пошкоджуються. Не рекомендується боронувати посіви в період розвертання двох перших листків, так як це призводить до пошкодження і виривання частинок рослин.

Боротьба з виляганням. При надлишковому азотному живленні, особливо в вологі роки, збільшується небезпека вилягання посівів ячменя. Вилягання посівів до цвітіння знижує кількість зерен в колосі, значно знижує умови доступу вологи і елементів живлення до зерна. Крім того, полеглі рослини в більшому ступені пошкоджуються грибними захворюваннями, в результаті зерно формується мілке, щупле, з підвищеною плівчастістю і пониженим складом білка. Ефективними заходами боротьби з виляганням являється вирощування невилягаючих сортів ячменю, правильне використання і дотримання оптимальних норм висіву.

Боротьба з бур'янами. Втрати врожаю від бур'янів досить значні. Встановлено, що на полях середньої забур'яненості недобір врожаю складає 10-15%, а сильної - 25-40%. Коренева система багатьох бур'янів розвивається швидше і проникає глибше, ніж коріння ячменя. Бур'яни поглинають в кореневмісному шарі грунту воду, поживні речовини, пригнічують культурні рослини, затрудняють збирання, позитивно впливають на розвиток хвороб і шкідників [10].

Боротьба з бур'янами являється головною задачею не тільки в період основного і передпосівного обробітку грунту, але і під час догляду за посівами. Практика показує, що тільки комплексний підхід в боротьбі з забур'яненістю забезпечує очікуваний ефект. Правильне чергування культур в сівозміні, своєчасний та якісний обробіток грунту, якісна очистка насіння, знищення бур'янів на обочинах доріг, навкруги полів і т. ін.. - все це складові єдиного комплексу боротьби з бур'янами і підтримки чистоти посівів. Але при інтенсивному використанні рілля і внесення високих доз азотних добрив не завжди можна справитися з бурянами агротехнічними прийомами, в зв'язку з цим приходиться застосовувати хімічні препарати - гербіциди. Застосування гербіцидів значно скорочує затрати труда і засобів по догляду за посівами [10].

Ефективність гербіцидів на посівах ярого ячменя визначається цілим рядом факторів: ступенем забрудненості посівів, видовим складом бурянів, погодними умовами, строком проведення обробітку, чутливості сортів до гербіциду і т. ін.. Дія гербіцидів в значній мірі визначається рівнем мінерального живлення, а також співвідношення поживних речовин. Внесенням добрив можна створити фон живлення ячменя, яка забезпечить високу стійкість його до гербіцидів. Високі дози азоту при слабкому забезпеченні фосфором і калієм підвищують чутливість ячменю до гербіцидів. Створення оптимального режиму живлення являється умовою підвищення стійкості рослин ячменя до того чи іншого гербіциду [7].

Таблиця 3.5. Асортимент гербіцидів на посівах ярого ячменю [10]

Препарат

Норма витрати, л/га, кг/га

Буряни проти яких ефективний препарат

Строки та способи застосування

Диамакс 46%, ВР

0,5

Багаторічні та однолітні дводольні бур'яни (Амброзія полинолиста, гірчак прутовидний, будяка польовий, гірчиця польова, васильки сині, лобода біла, редька дика, щириця, щавель).

Опрыскивание посевов в фазе кущения до выхода в трубку. Расход рабочей жидкости 200-300 л/га

Лонтрел гранд 75%, ВДГ

0,12

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены