Земельні ресурси та підвищення ефективності їх використання

Отже можна стверджувати, що:

1. З переходом до ФСП скорочується податкове навантаження, спрощуються податкові відносини між державою і платниками податків. Але він не впливає на використання земельних ресурсів та ефективність, прибутковість виробництва в цілому, оскільки не відіграє значної ролі, має невеликий розмір і незначну питому вагу у виручці від реалізації продукції.

2. Введення режиму фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП) не повною мірою теоретично обґрунтоване, а база його оподаткування неврегульована. Проте вважаємо доцільним подальше його використання в умовах кризи.

У перспективі ж прийнятним напрямом є перехід до моделі прибуткового оподаткування сільськогосподарських товаровиробників.

3.2 Обчислення і сплата податку на додану вартість

сільський господарство податок земля

Чинний сьогодні і колишні спеціальні режими оподаткування є однією з форм державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників. Причому така підтримка є більш ефективною, ніж пряме бюджетне фінансування. Аналогічно до пільгових спецрежимів, які діяли до 01.01.2009р., новий спецрежим оподаткування ПДВ передбачає, що:

сума ПДВ, що нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається для відшкодування сплаченої (нарахованої) постачальнику суми ПДВ на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей;

перевищення суми "вхідного" ПДВ, яка сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, над сумою податку, нарахованою за операціями поставок сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає бюджетному відшкодуванню.

при поставці несільськогосподарських товарів та послуг операції відображаються в загальній декларації з ПДВ, а податкові зобов'язання з ПДВ за такою декларацією підлягають перерахуванню до бюджету на загальних підставах.

Тимчасово, до 01.01.2012 р. звільняються від оподаткування операції із ввезення на митну територію України племінних чистопорідних тварин великої рогатої худоби або генетичного матеріалу, які здійснюються суб'єктами спеціального режиму оподаткування, встановленого ст. 81 Закону України "Про податок на додану вартість". Операції з подальшої поставки вищезазначених племінних чистопорідних тварин великої рогатої худоби або генетичного матеріалу підлягають оподаткуванню у загальному порядку.

Для цілей спецрежиму під сільськогосподарською продукцією розуміється продукція, вказана в групах 1-24 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності УКТЗЕД (ДОДАТОК Б), яка вирощується, відгодовується (виловлюється - для рибницьких підприємств) безпосередньо цим підприємством, а також продукти переробки цієї продукції.

Слід зауважити, що платник податку, що перейшов на спеціальний режим оподаткування ПДВ, зобов'язаний постійно контролювати сукупний показник попередніх дванадцяти послідовних звітних місяців, а новостворений - показник кожного звітного податкового періоду.

Свідоцтво про реєстрацію спеціального режиму оподаткування ПДВ може бути анульоване у таких випадках:

якщо підприємство подало заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування;

якщо підприємство подало заяву про його реєстрацію як платника ПДВ на загальних підставах (у тому числі у примусовому порядку у разі невідповідності вимогам, викладеним у ст. 81 Закону України "Про податок на додану вартість");

у разі ліквідації сільськогосподарського підприємства або його реорганізації;

якщо підприємство не подає податкової звітності протягом останніх дванадцяти послідовних звітних податкових місяців.

Розподіл податкового кредиту. Розподіл сплаченого (нарахованого) податкового кредиту з ПДВ сільськогосподарськими підприємствами, що застосовують спецрежим оподаткування ПДВ здійснюється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів у операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях, слід проводити починаючи з 1 січня 2009 року.

Проводити розподіл податкового кредиту необхідно:

з 01.01.2009р. - сільгосппідприємствам, які з початку поточного року стали спецрежимними платниками ПДВ;

з дати набуття статусу платника за спеціальним режимом, якщо підприємство зареєстроване таким платником не з початку року.

Визначення дати виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість для платників, які зареєстровані як суб'єкти спеціального режиму оподаткування, здійснюється у загальному порядку відповідно до Закону про ПДВ. Таким чином, платники, зареєстровані як суб'єкти спеціального режиму оподаткування, повинні забезпечити ведення окремого обліку операцій, пов'язаних із сільськогосподарським виробництвом, та інших операцій.

Звітність з ПДВ за умови застосування спецрежиму. Щодо податкової звітності, то відповідно до п. 81.13 Закону України "Про податок на додану вартість" сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, встановлені для інших платників податку. Наказом ДПАУ, що набрав чинності з 10.02.2009р., затверджено зміни до форми податкової звітності з ПДВ. Сільськогосподарські товаровиробники, що обрали спеціальний режим оподаткування ПДВ, подають податкову декларацію з ПДВ (скорочену), в якій відображають лише ті операції, які стосуються спецрежиму, з обов'язковим поданням додатків 2 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розі контрагентів" та 3 "Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг) до вартості всіх товарів (послуг)". Інші операції відображаються у загальній (повній) декларації з ПДВ, у кінці якої проставляється відмітка про одночасне подання скороченої декларації. Скорочена декларація є невід'ємною частиною звітності за відповідний податковий період.

У розділі I "Податкові зобов'язання" відображаються операції з поставки сільськогосподарських товарів (послуг), вироблених (наданих) внаслідок здійснення діяльності відповідно до Закону про ПДВ. При цьому рядки 6, 7, 8.2 скороченої декларації не заповнюються, оскільки податкові зобов'язання, що виникають при імпорті товарів та послуг, отриманих від нерезидента на митній території України, не відносяться до зобов'язань, пов'язаних з поставкою сільськогосподарських товарів.

У розділі II "Податковий кредит" зазначаються операції з придбання:

а) товарів (послуг) для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції. Якщо товари (послуги), основні фонди, виготовлені або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях;

б) послуг, супутніх поставці сільськогосподарського товару, що вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку.

У разі самостійного виявлення помилок у поданій податковій звітності за попередні податкові періоди, платник має право виправлення самостійно виявлених помилок шляхом подачі додатку 4 до скороченої декларації з ПДВ "Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок".

Загальна коротка характеристика платників ПДВ в Україні:

Реєстрація суб'єктів спеціального режиму оподаткування є складовою процедури реєстрації платників ПДВ на загальних підставах, а реєстр суб'єктів спеціального режиму оподаткування - складовою частиною Реєстру платників ПДВ.

Станом на 01.01.10 в органах державної податкової служби зареєстровано 262 230 платників ПДВ - юридичних осіб, із них на загальних умовах - 244 906 осіб (93,4 відс.), на спеціальному режимі оподаткування - 17 324 особи (6,6 відсотка).

Відповідно до Звіту про базове відстеження результативності регуляторного акта загальна кількість платників ПДВ - юридичних осіб станом на 01.01.09 складала 281 709 осіб. Показник кількості сільськогосподарських підприємств, зареєстрованих суб'єктами спеціального режиму оподаткування починаючи з 01.01.09, складає 16 308 осіб (5,8 відс. загальної кількості платників ПДВ - юридичних осіб станом на 01.01.09).

Протягом 2009 року анульовано реєстрацію 47 684 платників ПДВ - юридичних осіб, у тому числі сільськогосподарських підприємств, що перебували на спеціальному режимі оподаткування, - 523 особи (1,1 відсотка). Кількість сільськогосподарських підприємств, виключених з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування без анулювання реєстрації як платника податку, складає 299 осіб.

3.3 Інші податки з сільськогосподарських підприємств

З основних чотирьох видів податків, сплачуваних сільськогосподарськими виробниками було розглянуто два найбільш поширених. До інших податків, що сплачуються сільськогосподарськими виробниками можна віднести:

1. Податок на прибуток. Об'єктом оподаткування виступає прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань. Платниками податку є суб'єкти господарської діяльності, підприємства, установи та організації, що здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами. Суб'єкти підприємницької діяльності -- фізичні особи (приватні підприємці) не є платниками податку на прибуток. Ставка податку на прибуток становить 25 %. Сільськогосподарські підприємства сплачують податок за підсумками звітного податкового року. До складу валових витрат входить плата за землю, що не використовується в сільськогосподарському виробничому обороті. Валові доходи і витрати, утримані (понесені) протягом звітного податкового року, підлягають індексуванню, виходячи з офіційного індексу інфляції за період від місяця, наступного за місяцем понесення таких витрат (отримання доходів), до кінця звітного податкового року.

Декларацію повинні подавати підприємства, що відповідають двом критеріям:

їх основною діяльністю є виробництво сільськогосподарської продукції (п. 14.1 ст.14 Закону про прибуток);

валовий дохід від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній звітний (податковий) рік перевищує 50% загальної суми валового доходу (п.16.4 ст.16 Закону про прибуток).

До того ж треба зважити на суттєвий нюанс: до сільськогосподарської продукції не належать послуги.

Строки подання декларації та сплати податку на прибуток у 2010 році. Повна декларація (разом з усіма додатками, включаючи додаток Р) за податковий рік з 01.07.2009 р. по 30.06.2010 р. подається у строки, що передбачені для річного податкового періоду, тобто не пізніше 29.08.2010 р. Останній день подання декларації 30.08.2010р. Сплатити суму податкового зобов'язання з податку на прибуток слід не пізніше 08.09.2010 р.

Щоправда, невизначеність із строками подання декларації та сплати податку виникає в тому разі, коли підприємство перейшло на спеціальний порядок у поточному році. Тобто в минулому календарному році було платником на загальних підставах чи платником ФСП, а з початку поточного року стає платником податку на прибуток за спеціальним порядком.

Індексування валових доходів і витрат.

Отримані (понесені) протягом звітного податкового року валові доходи та валові витрати підприємств, які користуються спеціальним порядком оподаткування, підлягають індексуванню.

Отже, підприємство повинне вести окремий журнал податкового обліку валових доходів та витрат, де всі доходи та витрати потрібно наводити за рядками, визначеними в декларації. Записи по відповідних статтях отриманих доходів і понесених витрат здійснюються за підсумками роботи за місяць.

Потім загальна сума валового доходу і валових витрат щомісяця індексується. Тобто індексуватися має не місячне значення кожного окремого рядка декларації, а загальна сума доходів та витрат за місяць. Для індексування застосовуються офіційні індекси інфляції, розраховані Держкомстатом, які щомісячно публікуються в газеті "Урядовий кур'єр".

Розрахунок здійснюється із застосуванням ланцюгового індексу інфляції кожного місяця, який є результатом послідовного множення значень індексів інфляції всіх місяців, що настають за цим місяцем, до кінця звітного періоду. Причому дані за останній місяць звітного податкового року (червень) не індексуються.

2. Єдиний податок. Суб'єкти малого підприємництва -- фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання Свідоцтва про сплату єдиного податку. Спрощена система оподаткування зменшує податкове навантаження на платників, скорочує документообіг. Суб'єкти підприємницької діяльності -- платники єдиного податку звільняються від сплати ряду податків та зборів, а також їм надано можливість самостійно визначатися щодо реєстрації як платників ПДВ.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва -- фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебувають не більше ніж 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн. Суб'єкти малого підприємництва -- фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання Свідоцтва про сплату єдиного податку. Для того щоб перейти на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку, потрібно заповнити заяву.

Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва -- фізичних осіб установлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше ніж 20 грн. та більше ніж 200 грн. на місяць.

У разі коли фізична особа -- суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, вона придбаває одне Свідоцтво і сплачує єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки. У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50% за кожну особу. Суб'єкт підприємницької діяльності -- фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Держказначейства України. Відділення держказначейства наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку в таких розмірах:

до місцевого бюджету -- 43%;

до Пенсійного фонду України -- 42%;

на обов'язкове соціальне страхування -- 15% (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення -- 4%) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням. Єдиний податок сплачується в рахунок таких самих податків і зборів (обов'язкових платежів), як і фіксований сільськогосподарський податок.

Чинним законодавством пільг для фізичних осіб -- підприємців -- платників єдиного податку не передбачено.

Протягом року для платника єдиного податку встановлюються звітні періоди, що дорівнюють кварталу. Платник єдиного податку протягом п'яти днів після закінчення звітного періоду подає звіт, який залишається у справі платника єдиного податку. Звіт подається особисто платником єдиного податку або надсилається поштою до органу ДПС за місцем державної реєстрації його як суб'єкта підприємницької діяльності. При особистому поданні звіту датою подання вважається дата реєстрації його в органі ДПС, а при надсиланні звіту поштою -- дата відправлення на штампі відділення зв'язку.

Податкову звітність може бути надано податковому органу за добровільним рішенням платника податків в електронній формі за умови дотримання чинного законодавства, що регулює ці питання.

ВИСНОВКИ

Проведений аналіз сучасного стану земельних ресурсів а також відносин, пов'язаних з їх використанням на Україні дозволяє зробити висновки про те, що проблеми підвищення ефективності їх використання та охорони, припинення деградації ґрунтів та зростання їх родючості, досягнення збалансованого співвідношення угідь у зональних системах землекористування а також запровадження повноцінного ринку земель сільськогосподарського призначення належать до числа найбільш болючих питань земельної сфери в Україні. Аналізуючи вищеподаний матеріал слід сказати:

Сучасне використання земельних ресурсів України не відповідає вимогам раціонального природокористування. Порушено допустиме співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, лісових насаджень, що негативно впливає на стійкість агроландшафту. Розораність земель досягла 56 відсотків території країни і 80 відсотків сільськогосподарських угідь що є найвищою в світі. Інтенсивне сільськогосподарське використання земель призводить до зниження родючості ґрунтів. Для запобігання цьому необхідно З метою господарсько-доцільного, економічно та екологічно обґрунтованого перерозподілу земель сільськогосподарського призначення в державі має бути запроваджений зрештою регульований земельний ринок, який враховує нинішні соціально-економічні реалії та регіональні особливості можливого земельного обігу.

Слід продовжувати політику пільгового кредитування агропромислового комплексу, як елемент дотації. Крім того, в Україні потрібно стимулювати розвиток інших видів кредитування. Основним видом кредитування сільськогосподарського виробництва повинна стати іпотека. Приведення до дії цього напрямку по-перше, дозволить державі скоротити банківський відсоток, який ураховується при визначенні ринкової ціни землі, та призведе до підвищення такої ціни; по-друге, надасть змогу залучення капіталу, насамперед банківського, для розвитку сільського господарства.

Немало важливо законодавчо встановити відсоток орендної плати в залежності не від вартості сертифікату, а у відсотках від вартості фактично отриманого урожаю з коригуючими коефіцієнтами на чорні пари, пожнивні та покосні посіви. Впровадження в дію такої схеми дозволятиме здіймати орендну плату в залежності від отримуваного урожаю, якості ґрунтів, дотримання агротехнічних вимог, а не від нормативної грошової оцінки земель, це більш справедливіше ніж сучасне її визначення.

На основі проведених розрахунків по ТОВ "Пустовіти" Миронівського району можна зробити такі висновки.

ТОВ "Пустовіти" є малим за розмірами господарством із вище середнього рівнем спеціалізації. Найбільшу частину у виробництві сільськогосподарської продукції займає рослинництво, зокрема вирощування зерна ( в середньому за 3 досліджувані роки - 31596 ц.)

В структурі сільськогосподарських угідь найбільшу питому вагу займає рілля. Даний показник на протязі досліджуваного періоду становив 100 %, що свідчить про високий рівень розораності та використання земель.

За досліджуваний період також збільшилась середньорічна кількість працівників господарства на 6 чоловік, або на 7,06 %. Забезпеченість господарства основними виробничими фондами за останні 3 роки залишалась стабільною.

Оцінюючи ефективність виробництва слід сказати, що показники господарювання ТОВ «Віта» свідчать про прибутковість виробництва. У 2007 році витрати почали перевищувати прибуток, це пов'язано з високою собівартістю продукції та низьким доходом. Найгірша ситуація була у 2007 році, де рівень рентабельності становив -2,10 %, що означає, що на 1 гривню затрат ми втрачали 21 коп.

Основне місце в структурі товарної продукції ТОВ «Пустовіти» займає продукція рослинництва, в середньому за 3 роки отримали дохід в сумі 3144 тис.грн. Для покращення результатів необхідно підвищити урожайність, що можливо за рахунок поліпшення якості ґрунтів (внесення добрив, введення сівозмін), та введення нових більш продуктивних та менш вибагливих сортів рослин.

Щодо земельних відносин у ТОВ «Пустовіти», то вся земля підприємства є орендованою.

Провівши аналіз економічної ефективності використання земельних угідь у ТОВ «Пустовіти» протягом 2007-2009 років, бачимо її підвищення у 2009 році порівняно з 2007 роком, найбільшою урожайність озимих зернових була у 2008 році - 41,99 ц/га. Перш за все, воно характеризується збільшенням вартості валової продукції, валового доходу в розрахунку на 1 га угідь у 2009 році порівняно з 2007 роком.

8. Неодмінною умовою розвитку ТОВ «Пустовіти» є інтенсифікація виробництва на основі науково - технічного прогресу шляхом впровадження комплексної механізації та автоматизації рослинницького і тваринницького напрямів господарства, використання новітньої техніки та прогресивних технологій, високоврожайних районованих сортів сільськогосподарських вдосконалення форм організації праці та управління, підвищення якості та збереження виробленої продукції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. - 2-е вид. доповнене і перероблене. - К.: КНЕУ 2002. - 624 с.

2. Економіка сільського господарства: Навч. посібник/ За ред. Збарського В. К., Мацибори В. І. - К.: Каравелла, 2009. - 264с.

3. Економіка сільського господарства / За ред. О. І. Здоровцова, В. І. Мацибора. - Київ: УСГА, 1993.

4. Економіка підприємства / В.І. Мацибора, В.К. Збарський, Т.В. Мацибора. - К.: „Каравела” 2008.

5. Економічний словник-довідник / За ред.. С.В. Мочерного - К.: uuЗавіновська Г.Т. Економіка праці: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 299с.

6. Земельний кодекс України № 2768 - ІІІ від 25 жовтня 2001 р. з подальшими змінами.

7. Закон України “Про оплату праці”. Голос України, 24 березня 1995 р. № 108/95 ВР.

8. Калина А.В. Економіка праці: Навч. посібник. - К.: МАУП. 2004.

9. Конституція України від 28 червня 1996 р.

10. Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Лісостепу України/ Ред. кол.: М.В. Зубець та ін. - К.: Логос, 2004.

11. Указ Президента України “Про основні напрями земельної реформи в Україні на 2001 - 2005 роки ”, № 2242 - ІІІ від 18 січня 2001 року

12. Указ Президента України “Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення ”, № 32 від 19 січня 1999 року.

Размещено на Allbest.ru