Особливості агротехніки вирощування основних польових культур

За Державним стандартом України, для сівби пшениці необхідно використовувати насіння, яке за категорією відповідає 1-3 репродукціям зі схожістю для м'якої пшениці не менше 92 %, чистотою від насіння бур'янів та інших домішок не менше 98 %, сортовою чистотою не менше 98 %, вологістю не більше 15-15,5 %.

Перед сівбою насіння калібрують за крупністю і вирівняністю: очищають від насіння бур'янів та інших культурних рослин і пожнивних домішок; протруюють від збудників хвороб та ґрунтових шкідників; обробляють мікроелементами, бактеріальними препаратами тощо.

Для сортування і очищення насіння використовують зерноочисні машини ЗВС-20А, МВО-20, ОВС-25, МС-4,5 та ін.; трієрні блоки БТ-20 та ін.; зерноочисні агрегати ЗАВ-25, ЗАВ-40, ЗАВ-50; зерносушильні комплекси КЗС-25Б, КЗС-25 чи КЗС-50. Дуже ефективними машинами для очищення та калібрування насіння є зерноочисні машини типу САД (аеродинамічні сепаратори). У відділі насінництва науково-дослідного селекційного центру ПДАА використовують аеродинамічний сепаратор САД-1.

Протруюють насіння, доведене до стандартної вологості (14-15,5%) за 2-3 тижні або за 2-4 дні до сівби з використанням машин і комплексів ПС-30, ПС-10А, КПС-10, КПС-40.

Проти збудників найбільш поширених хвороб (кореневих гнилей, твердої сажки, борошнистої роси, бурої листкової іржі) застосовують такі хімічні препарати, як 15 %-й байтан-універсал (2 кг/т), 75 %-й вітавакс (2,5-3 кг/т), 50 %-й фундазол (2-3 кг/т) та ін. В зв'язку з поширенням в осінній період переносників хвороби ВЖКЯ (тлі, цикади, блохи) насіння слід протруювати круізером, який захищає сходи від заселення збудниками вірусу. Для одночасного захисту рослин від хвороб і ґрунтових шкідників насіння обробляють комплексним препаратом-гамагексаном (2 кг/т). Для поліпшення якості протруєння препарати краще застосовувати у вигляді суспензій, зволожуючи їх водою з розрахунку 10 л на 1 т насіння.

Максимальний контакт насіння з пестицидами досягається при додаванні суспензій NаКМЦ (натрієва сіль карбоксилметилцелюлоза) з розрахунку 0,1-0,2 кг/т або ПВС (полі вініловий спирт) 0,5 кг/т. Цей спосіб підготовки насіння дістав назву інкрустації.

Встановлено, що максимальної продуктивності пшениці досягають при кількості рослин на час збирання 300-400 шт./м². при наявності 500-600 продуктивних стебел з добре сформованим колоссям.

Одним з технологічних прийомів формування оптимальної густоти рослин пшениці на посівній площі є вибір ґрунтових умов, біологічних особливостей сорту, строків і способів сівби та інших факторів урожайності. Наприклад, у західних та північних регіонах України, більше забезпечених вологою, густота посіву і залежна від неї норма висіву на ґрунтах середньої родючості вищі, ніж у посушливих південних та східних умовах, де для густих посівів не вистачає вологи і вони допускаються лише при зрошенні. Проте і в районах достатнього зволоження при вирощуванні пшениці на досить родючих ґрунтах або при застосуванні високих норм добрив не слід загущувати посіви, особливо якщо сорти висококущисті, адже це може викликати їх вилягання та зниження урожайності. Подібна взаємозалежність норм висіву і родючості ґрунту спостерігається також у посушливих районах, коли при сівбі пшениці на високородючих ґрунтах вищої врожайності досягають за рахунок деякого загущення посіву із застосуванням підвищених норм висіву.

При встановленні норм висіву потрібно враховувати кущистість і високородючість сорту. Як правило, висококущисті й високорослі сорти, які формують густий стеблостій, схильний до вилягання, висівають рідше, ніж менш кущисті й високорослі сорти, стійкі проти вилягання. Норми висіву залежать від строків сівби пшениці. При запізненні із сівбою їх підвищують, щоб зменшити загрозу можливого зрідження посівів внаслідок загибелі недостатньо розвинених рослин з настанням ранніх осінніх заморозків. Норми висіву підвищують при сівбі пшениці після стерньових попередників, на площах, недостатньо очищених від бур'янів та перехресному способі сівби. Визначаючи норму висіву, обов'язково враховують якість насіння - його схожість, чистоту та масу 1000 насінин.

Науково-дослідними установами України розроблені середні норми висіву пшениці для кожної грунтово-кліматичної зони України, які за сприятливих умов, забезпечують рекомендовану для них густоту посіву.

Відповідно до рекомендацій, оптимальні норми висіву для середньорослих сортів, вирощуваних на ґрунтах середньої родючості, становлять (млн. шт. схожих зерен на 1 га): у районах степової зони - 4,5-5,0; лісостепової - 4,5-5,0. Залежно від конкретних умов вирощування норми висіву уточнюють.

Фактичну вагову норму висіву (в кг/га) обчислюють за встановленою посівною придатністю насіння, користуючись формулами:

ПП = С*Ч / 100, % ;

Нв = Н*М*100 / ПП, кг/га,

де ПП - посівна придатність насіння, %; С - схожість насіння, %; Ч - чистота насіння, %; Нв - норма висіву фактична, кг/га; Н - норма висіву рекомендована, млн. шт./га; М - маса 1000 зерен, г.

3.5 Строки сівби

Найкраще перезимовує озима пшениця з добре сформованим вузлом кущення, 3-4 пагонами та добре розвиненою кореневою системою. Залежно від сорту така кількість пагонів утворюється за 50-60 днів (від сівби до припинення активної вегетації, коли середньодобова температура встановлюється на рівні 5 єС), протягом яких набирається сума температур 560-580 єС. Цього досягають при сівбі її в оптимальні (календарні) строки, встановлені для кожної грунтово-кліматичної зони: в Лісостепу і західних районах 10-25 вересня, у Степу 15-25 вересня. У ці строки, як правило, середньодобова температура становить 15-17 єС. На родючих ґрунтах, після кращих попередників з достатнім внесенням добрив та при достатніх запасах вологи в посівному шарі, пшеницю сіють у другу половину оптимальних строків. При більш ранній сівбі вона може перерости, особливо, у високорослих сортів пшениці і знизити морозо- та зимостійкість. Крім того, ранні посіви більше пошкоджуються злаковими мухами (шведською, гессенською та ін.) цикадами, тлями, які являються збудниками вірусного захворювання - ВЖКЯ.

Сіють пшеницю різними способами: звичайним рядковим з шириною міжрядь 15 см., вузькорядним з міжряддям 7,5 см., перехресним з міжряддями 15 см. Основним способом сівби пшениці є звичайний рядковий з шириною міжрядь 15 см. При сівбі залишають постійні технологічні колії, для чого в середній сівалці 3-сівалкового агрегату перекривають 6-7 та 18-19-й висівні апарати - якщо при весняно-літньому внесенні добрив використовуватимуться розкидачі НРУ-0,5, РМС-6 та обприскувачі ОВТ-І А або ОПШ-15. При використанні розкидачів 1РМГ-4 або РУМ-5 перекривають 8 і 17-й висівні апарати. Ширина колій у першому випадку 180 см. З шириною смуг 45 см., у другому - відповідно 135 та 30 см.

Для одержання дружних і рівномірних сходів глибина загортання насіння на добре оброблених і вологих ґрунтах не повинна перевищувати 3-5 см., на важких - її зменшують на 1-2 см., на легких - збільшують до 6-8 см.

При збільшенні глибини загортання насіння у багатьох сортів пшениці збільшується і глибина залягання вузла кущення. Це зменшує загрозу загибелі рослин від вимерзання й випирання. Іноді внаслідок цього рослина розосереджує кущення - створює два вузли (буває навіть три) - в зоні первинної кореневої системи і близько до поверхні ґрунту. Спостереження показують, що це сприяє виживанню рослин, але не підвищує їх продуктивності і загалом є небажаним явищем.

3.6 Догляд за посівами

У період вегетації посіви озимої пшениці пошкоджуються шкідниками - мишоподібними гризунами, клопами-черепашками, хлібною жужелицею, злаковими мухами, попелицею та ін.; уражуються хворобами - сажкою, борошнистою росою, бурою листковою іржею, кореневими гнилями; засмічуються багато- та однорічними бур'янами. Тому надійний догляд за посівами є важливим резервом підвищення їх продуктивності.

Догляд за посівами озимої пшениці починають восени. При виявленні на посівах 8-10 колоній мишей на 1 га їх знищують внесенням у нори по 150-200 г (склянку) аміачної води або розкиданням біля колоній принад з фосфідом цинку, витрачаючи його 150-400 г/га , чи зернового бактероденциду 1-2 кг/га; з появою жужелиці, підгризаючих совок посіви обприскують 40 %-м фосфамідом (БІ-58) 0,8 кг/га, 40 %-м метафосом 0,4-0,6 кг/га. Посів, уражений борошнистою росою, обприскують 50 %-м фундазолом 0,5-0,6 кг/га або байлетоном 0,6-

0,8 кг/га (200-300 л/га). Взимку і ранньою весною постійно спостерігають за ходом перезимівлі пшениці і при необхідності організовують захист її від вимерзання, випрівання тощо.

Навесні посіви пшениці оглядають, визначають стан їх після зимівлі, ступінь зрідженості та приймають рішення щодо доцільності їх залишення для подальшої вегетації. Якщо весна рання, у ґрунті достатньо продуктивної вологи (до 200 мм у шарі 1 м.), погода прохолодна (10-12С⁰), то при наявності на м² в Лісостепу 200 рослин, в Степу не менше 250, які почали нормально кущитись, пшеницю на 2-3 етапах органогенезу підживлюють невисокими нормами азотних добрив і продовжують догляд за посівами до початку збирання врожаю. Слабкорозвинену пшеницю при густоті близько 200 рослин на м². в Лісостепу підсівають, а в Степу пересівають високоврожайними ярими культурами. При пізньому відновленні вегетації нормально розвинені посіви підживлюють підвищеними нормами азоту і проводять старанний догляд. Пшеницю, яка з осені не розкущилася або розкущилася, але вийшла із зими маючи загиблу вегетативну масу, а також посіви, які навесні виявилися наполовину зрідженими, пересівають незалежно від зволоження ґрунту.

Система догляду за озимою пшеницею, крім азотних підживлень, включає також захист рослин від вилягання, бур'янів, хвороб та шкідників.

На початку трубкування (4 етап органогенезу) схильні до вилягання сорти пшениці обприскують ретардантом - хлормекватхлорид (форми від 460 до

750 г/л), стабілан ( хлорид хлормеквату, 750 г/л), терпал (хлормекватхлорид чистий, 305 г/л + етефон), а також вітчизняний чаркор, що являє собою композіію регуляторів росту природного походження й сентетичних аналогів фітогармонів. Обробка посівів ретардантами у фазі кінець кущення-початок виходу в трубку дозволяє знизити висоту рослин за рахунок уповільнення росту міжвузль, а також стимулювати розвиток механічних тканин, що приводить до збільшення товщини й діаметра соломини не впливаючи на скорочення листової поверхні. Будучи біологічно активними речовинами, регулятори росту можуть впливати не тільки на фізіологічні процеси рослин, але й на комах і збудників хвороб рослин.

Проти однорічних і багаторічних широколистих бур'янів на насіннєвих посівах ми застосовуємо гранстар (20-25 г/га), гроділ максі (0,09-0,11 л/га).

Одночасно пшеницю обприскують також проти кореневих гнилей та інших хвороб імпактом (500 г/га), фундазолом, байлетоном (по 0,5-0,8 кг/га) або тозонітом (0,5 кг/га). Проти фузаріозів, борошнистої роси, септоріозу листя та колосу, бурої їржі - фальконом (0,6 л/га).

Для продовження вегетації і фотосинтезу озимої пшениці, збереження верхніх 1-2 листків, які в цей період мають вирішальне значення у формуванні та наливанні зерна, від ураження борошнистою росою, бурою листковою іржею та іншими хворобами, пшеницю обробляють альто 400, тілтом (0,5 кг/га), тозонітом (0,5кг/га) або іншими рекомендованими препаратами. Проти шкідників застосовують метафос (0,5-0,8 кг/га), метатіон та інші препарати

3.7 Збирання

Збирають озиму пшеницю у фазі воскової стиглості зерна, застосовую-чи однофазний (пряме комбайнування) і двофазний (роздільний) способи збирання. Двофазним способом збирають забур'янені посіви, густу високорослу пшеницю, сорти, схильні до обсипання. Починають збирати при досягненні зерном вологості 30-32%. Скошують пшеницю жатками ЖВП-6А, ЖВН-6А у валки товщиною 12-18 см, шириною до 1,8 м. при висоті зрізу середньо- і низькорослих сортів 15-20 см., високорослих і густих 25-30 см. За такої висоти стерні валки швидше просушуються. При двофазному збиранні полеглої забур'яненої пшениці використовують бобові жатки (ЖБА 3,5), так як під час роботи різальних агрегатів зернових жаток втрачається багато зерна. Через 2-4 дні підсохлі валки підбирають комбайнами Дон 1500 з приставками ПУН-5, ПУН-6 і обладнані підбирачами ППТ-2,ППТ-3А.

Роздільне збирання на півдні проводять протягом 2-4 днів, у Лісостепу і на Поліссі - 2-4 днів, після чого переходять на пряме комбайнування, яке починають при вологості зерна 18-20 %. Для прямого комбайнування залишають чисті, стійкі проти обсипання, не полеглі та зріджені низькорослі посіви пшениці, які досягли повної стиглості. Застосовують його також у дощові жнива.

Комбайни при збиранні старанно регулюють з тим, щоб звести до мінімуму втрати зерна (не більше 1 %), травмованість (насінного зерна не більше 1 %, продовольчого до 2 %).

Важливо стежити за режимом роботи комбайна при збиранні. Наприклад, при обмолоті вологої хлібної маси, коли зерно вимолочується важко і менше травмується, що буває на початку збирання, обмолот проводять при підвищених обертах барабана і меншому зазорі деки; при сухій хлібній масі зерно легко вимолочується і більше травмується, тому обмолот слід проводити при менших обертах і більшому зазорі між декою і барабаном. Збільшують оберти барабана при обмолоті остистих сортів, остюки яких більшою мірою розбиваються і менше забивають деку, що поліпшує обмолот зерна. Уранці і ввечері обмолочують пшеницю при підвищених обертах, удень - при менших. Втрати зерна при збиранні не повинні бути більше 0,5 % , а травмованого зерна може бути не більше 2 %.

Після збирання зерно старанно очищають, при потребі пропускають через сушильні агрегати, доводять вологість його до 14-15 % і використовують за призначенням.

4. Охорона праці і навколишнього середовища

Проведення інструктажу на робочому місці. Інструктаж на робочому місці проводять із працівником, спрямованим у бригаду, майстерню, на ферму, ділянку, при допуску до чи роботи при перекладі з однієї роботи на іншу чи при зміні умов і характеру роботи.

Інструктаж проводять безпосередньо керівники даної ділянки робіт (бригадири, завідувачі фермами, майстернями і підсобними виробництвами, механіки, майстра, зоотехніки, веттехніки і т.д.) з наочним показом безпечних прийомів роботи і застосуванням запобіжних пристосувань. При цьому працівнику видається на руки інструкція чи пам'ятка по техніці безпеки по його спеціальності.

Проведення періодичного інструктажу. Періодичний інструктаж проводять при весняно-польових і збиральних роботах, а на інших видах робіт -- по розсуду адміністрації господарства, але не рідше чим через кожні 3...6 місяців у залежності від виду роботи. Інструктаж проводять головні (старші) фахівці відповідних галузей чи виробництва за їх вказівкою і під їх контролем безпосередні керівники ділянок (бригад, ферм, майстерень і т.д.) по програмі вступного інструктажу на робочому місці з урахуванням специфіки виконання робіт. Про проведення періодичного інструктажу також вносять запис у Журнал реєстрації інструктажу з техніки безпеки, як і після інструктажу на робочому місці.

4.1 Правила техніки безпеки при роботі з фітофармакологічними засобами

Усі роботи з хімічного захисту рослин проводяться під керівництвом дипломованого спеціаліста

Відповідальність за охорону праці і техніку безпеки при роботі з пестицидами покладається на керівників із захисту рослин. Особам, що залучаються до роботи з пестицидами ( постійно чи тимчасово), щорічно в обов'язковому порядку проходять медичний огляд та інструктаж із техніки безпеки, що реєструється у спеціальному журналі. До роботи з пестицидами не допускаються особи віком до 18 років, вагітні і жінки годувальниці, а також особи, що мають медичні протипоказання (різні види хронічних захворювань, викладені у спеціальному переліку ).

Тривалість робочого дня при роботі з високотоксичними пестицидами - 4 години (з доопрацюванням 2 години на роботах, що не зв'язані із пестицидами ), із менш токсичними - 6 год.

Особи, що виконують роботи, пов'язані з контактом із пестицидами, обов'язково повинні користуватися засобами індивідуального захисту, якими їх забезпечує організація, що відповідає за проведення робіт.

Не ближче як за 200 м від місця роботи з пестицидами ( з повітряного боку ) необхідно обладнати майданчик для відпочинку, приймання їжі, бачком для питної води, умивальником, милом, шафкою для аптечки та індивідуальними рушниками. Працюючі з пестицидами повинні суворо дотримуватися правил особистої гігієни. Засоби індивідуального захисту повинні зберігатися в індивідуальних шафках у спеціально виділеному сухому, чистому приміщенні, що добре провітрюється.

Пестициди входять у перелік небезпечних вантажів, що потребують спеціальних умов транспортування. Препарати перевозять тільки на спеціально виділених для цих цілей транспортних засобах ( залізничний вагон, автомобіль ), які при закінченні роботи варто очистити від залишків пестицидів. Транспорт для перевезення пестицидів повинен мати сигнальне фарбування кузова і бортовий напис. На транспорті господарств, що виділяються для перевезень, встановлюються сигнальні прапорці ,що кріпляться до кабіни в кутах кузова. Перевезення пестицидів в ушкодженій тарі заборонено. Всі роботи з пестицидами і протруєним насіннєвим матеріалом обов'язково реєструються в спеціальних журналах. Всі роботи з пестицидами слід проводити в ранні і вечірні години при мінімальних висхідних повітряних потоках. У похмурі і прохолодні дні з температурою повітря нижче +10С як виняток допускається проведення обробок у денні години. Забороняється залишати без охорони пестициди та отруєні принади в місцях застосування, на польових станах, в індивідуальних господарствах. Після закінчення робіт невикористані пестициди здаються на склад. Прання і дегазацію спецодягу і засобів індивідуального захисту здійснюється централізовано в господарствах.

Під час перебування на роботах пов'язаних із використанням пестицидів в господарстві порушення техніки безпеки не відмічалося.

Размещено на Allbest.ru