Особливості розвитку галузі м'ясного скотарства в Україні

Нами для оцінки м'ясних якостей використані такі важливі показники, як коефіцієнт м'ясності, площа “м'язового вічка”, коефіцієнт повном'ясності, коефіцієнт якості м'яса (табл. 13).

13. Показники оцінки м'ясних якостей

Показник Група

I II III IV

Коефіцієнт м'ясності 3,62 11,58 4,54 4,34

Площа “м'язового вічка”, см? 76,0 86,6 85,4 86,0

Коефіцієнт повном'ясності 171,8 223,9 216,3 223,0

Коефіцієнт якості (за Доротюком) 2,00 3,57 3,41 3,48

Оцінка м'ясних якостей за коефіцієнтом м'ясності показує, що за цим показником дослідні бугайці II групи переважають аналогів І групи на 26,5%, III - на 25,4% і IV - на 19,8%. При цьому вони характеризувалися значно більшою площею “м'язового вічка”.

За результатами дегустації м'яса бугайці дослідних груп переважали аналогів контрольної групи за всіма показниками. Встановлено, що їх м'ясо і бульйони одержали вищу оцінку і відповідали оптимальним вимогам для високоякісних продуктів.

При дегустації м'яса бугайців усіх груп, особливо дослідних, воно характеризувалося досить високими харчовими якостями і легкістю пережовування, соковитістю, смачним ароматом. В якості м'яса суттєвої різниці між бугайцями дослідних груп не спостерігалося.

Різниця за оплатою корму та інтенсивністю росту бугайців різних груп при відносно однаковій вартості інших витрат зумовила різну собівартість приросту.

Бугайці усіх дослідних груп, особливо ІІ і ІV, мали значно нижчу собівартість приросту та живої маси. Так, у бугайців ІІ групи собівартість 1 ц приросту була нижчою на 80 грн. (22,8%) порівняно з аналогами І групи, ІV групи - на 87 грн. (25,3%).

Встановлено, що в умовах Полісся використання симентальських бугаїв австрійської і американської селекцій за своїми біологічними та господарськими якостями забезпечили в отриманих генотипах високі економічні результати.

Генетична оцінка племінних ресурсів. Як один з елементів характеристики генетичних ресурсів, які використовуються при створенні української м'ясної симентальської худоби, проведений аналіз імуногенетичної структури стад базових господарств ПОП ”Дружба” Чернігівської області, ДДГ “Прогрес”, агрофірми ім. Васильєва Київської області і порівняння їх з генофондом симентальської породи в Україні. Встановлено, що значною мірою імуногенетична специфіка стад визначається генотипами плідників, яких у них використовували, а також простежується вплив генофондів тростянецько-прилуцького й переяславського типів сименталів. Результати імуногенетичного аналізу свідчать, що симентальська худоба української, австрійської і німецької селекцій має типовий для породи спектр еритроцитарних антигенів та алелів системи В груп крові. Симентали американської селекції відрізняються наявністю в своєму генофонді маркерів герефордської породи. В цілому проаналізований масив сименталів має досить значний запас генетичної мінливості - розрахований за генними частотами В-алелів коефіцієнт гомозиготності становить 0,04-0,09. При імуногенетичному аналізі виявлені маркери генотипів плідників-родоначальників споріднених груп, на основі яких формується генеалогічна структура створеної породи, що дає підстави очікувати інтенсифікацію селекційного процесу при його здійсненні під постійним імуногенетичним контролем.

Найбільш суттєвою можна вважати специфіку сименталів американської селекції. У них відзначена знижена стресостійкість порівняно з іншими групами (Р>0,95), яку визначали за еозинофільним тестом в ПОП “Дружба”.

Застосування генетичних методів для добору бажаного племінного матеріалу. На поголів'ї ПОП “Дружба” та в агрофірмі ім. Васильєва відпрацьовується система комплексного генетичного моніторингу. Проведена апробація основних її елементів: імуногенетичний і цитогенетичний контроль, прогнозуюча оцінка ремонтного молодняку за гематологічними та фізіологічними тестами. В агрофірмі ім. Васильєва показана можливість імуногенетичного розшифрування походження племінних тварин при одночасному використанні в стаді шляхом природного парування двох плідників.

Апробація методів цитогенетичної оцінки молодняку дозволила визначити індивідуальний поліморфізм кількості та структури хромосомних порушень. Зокрема, в ПОП “Дружба” виявлені тварини з підвищеним рівнем поліплоїдних клітин (12-15% при нормі 1%). Це свідчить про наявність необхідного генетичного матеріалу для селекції м'ясної худоби, враховуючи генетичну зумовленість поліплоїдії та наявність взаємозв'язку між кількістю поліплоїдних клітин і ступенем гіпертрофії м'язів.

Застосування фізіологічної оцінки племінних тварин шляхом постановки внутрішньошкірної гістамінової проби показало перспективність цього тесту для виявлення в ранньому 2-3-місячному віці особин з підвищеним потенціалом росту.

Висновки

м'ясний скотарство селекційний моніторинг

1. На підставі системного аналізу племінних ресурсів, вивчення генезису і узагальнення сучасних тенденцій породотворного процесу розроблена і розвинута концепція раціонального використання генофонду вітчизняної симентальської комбінованої породи в двох напрямах: перший - традиційне чистопородне розведення “в собі” з метою її збереження, як національного надбання України; другий - на базі використання сименталів м'ясо-молочного типу української і м'ясного типу селекції Канади, Німеччини, Австрії та США створення нової української симентальської м'ясної породи.

2. Розроблена програма створення високопродуктивної і конкурентноспроможної української симентальської м'ясної породи, яка передбачає максимальне поєднання цінних якостей вихідних генотипів: канадських сименталів - високу енергію росту і забійний вихід; німецьких - повном'ясність туш, спокійний норов, легкість отелень, добрі материнські якості; австрійських - високу молочність, нежирність туш; американських - масивність, велику живу масу; місцевих сименталів - міцність кістяку, копитного рогу, невибагливість до кормів і пасовищ, пристосованість до пасовищного утримання в різних природно-кліматичних умовах.

3. Вперше розроблений і науково обґрунтований чистопородний метод розведення сименталів комбінованого напряму продуктивності вітчизняної селекції і географічно віддалених імпортованих в Україну м'ясних сименталів селекції Канади, Німеччини, Австрії і США, що дозволяє зменшити розмах мінливості ознак, підвищити генетичний потенціал продуктивності, одержати тварин зі стійкою спадковістю і на 2-3 покоління скоротити строки створення породи.

4. Тварини нових генотипів симентальської м'ясної худоби достатньо консолідовані за мастю, екстер'єром, конституцією, рівнем м'ясної продуктивності, не поступаються комбінованим сименталам за життєздатністю молодняку і мають добру акліматизаційну здатність. Вони характеризуються спокійним норовом, значно переважають місцевих сименталів за м'ясною та молочною продуктивністю і економічно ефективніші.

5. Імуногенетичним аналізом установлено, що при значній спільності з сименталами молочно-м'ясного типу вітчизняної селекції м'ясні симентали нових генотипів мають специфічні відмінності, що свідчить про доцільність їх подальшого розведення і удосконалення. Найбільш оптимальним поєднанням, яке забезпечує найвищу м'ясну продуктивність в умовах Лісостепу і Полісся, є використання плідників, одержаних від імпортних бугаїв австрійської, німецької, канадської та американської селекцій.

6. Вивчення м'ясної продуктивності тварин другої генерації, одержаних від розведення генотипів першої генерації “в собі” показало, що бугайці у віці 18 міс. досягають живої маси 597 кг, середньодобовий приріст становить 1040 г, витрати кормів на 1 кг приросту 6,5 к. од., забійний вихід 62,0%. Туші бугайців масивні, з добре розвиненою м'язовою тканиною і помірним жировим поливом.

7. Вперше виявлений внутрішньопородний ефект гетерозису при чистопорідному розведенні (у кросах: матки, одержані від бугаїв канадської і бугаїв німецької селекцій) і навпаки, який має важливе значення в підвищенні генетичного потенціалу м'ясної продуктивності тварин створюваної симентальської м'ясної породи. При цьому бугайці від кросів у 18-місячному віці досягли живої маси 629 кг і переважали аналогів контрольної групи від розведення “в собі” на 47 кг (8,0% при р>0,99). Вони за період вирощування мали вищі середньодобові прирости, краще оплачували корми на 1 кг приросту живої маси.

8. Бугайці від кросів відрізнялися краще вираженими м'ясними формами, розвиненістю м'язів, особливо задньої третини тулуба, переважали ровесників від розведення “в собі” за промірами обхвату, ширини і глибини грудей, напівобхвату заду. Ці тварини більшою мірою відповідають сучасним вимогам бажаного типу м'ясної худоби. Вони відрізнялися більш важкими і повном'ясними тушами. Різниця за масою туш на користь їх у 18-місячному віці становила 25,2 кг. Їхні туші були краще обмускуленими і високоякіснішими за морфологічним і хімічним складом. Вихід м'якоті у них на 7,6% вищий, ніж у тварин від розведення “в собі”.

9. Виявлена важлива генетична особливість у одержаних генотипів м'ясних сименталів з використанням сименталів німецької і американської селекцій - наявність у окремих представників породи домінантного гена комолості. Порівняльне вивчення технологічності й продуктивності сименталів показало, що комолий тип вірогідно переважає рогатих ровесників за основними показниками продуктивності. Це свідчить про необхідність створення в породі комолого типу тварин.

10. За даними оцінки статей екстер'єру і конституції, промірами та індексом будови тіла тварини створюваної української симентальської м'ясної породи помітно відрізняються від аналогів вітчизняного генотипу й характеризуються великими розмірами, пропорційною будовою тіла, відносно широкими і глибокими грудьми, більшим обхватом грудей і заду, більшим індексом м'ясності, добре розвиненими м'язами на всіх частинах тулуба, особливо задньої третини. Молочні й м'ясні ознаки у них краще виражені, вони відзначаються добрими материнськими якостями.

11. На основі оцінки бугаїв-плідників за власною продуктивністю та якістю потомства сформульовані і реалізовані основні положення, формування внутрішньопородної структури створюваної української симентальської м'ясної породи. Закладено і виводиться 7 заводських ліній (Спартана 10, Фанта 39032, Зубра 2046, Александрія 2045, Маскарада 0461, Абрикота 58311, Герольда 080044233).

12. Встановлена перспективність застосування в племінній роботі зі створюваною породою генетичного моніторингу з елементами оцінки й добору племінного матеріалу при врахуванні результатів імуногенетичної експертизи, цитогенетичного контролю, фізіологічних та гематологічних досліджень.

13. У процесі створення породи запропоновані і реалізуються нетрадиційні методичні та організаційні заходи, а саме: чистопородний метод розведення з використанням географічно віддалених зарубіжних сименталів, розширення племінної бази, використання плідників з гарантованим поліпшуючим ефектом, що дозволило в короткий термін створити стада симентальської м'ясної худоби загальною чисельністю корів у базових господарствах близько 5 тис. голів, сформувати генеалогічну структуру з достатньою племінною базою для подальшого удосконалення породи.

Пропозиції виробництву

У селекційній роботі подальшого створення української м'ясної симентальської породи необхідно цілеспрямовано використовувати при чистопородному розведенні вітчизняних та імпортних сименталів австрійської, канадської, німецької і американської селекцій, що дозволяє вже у першій генерації одержувати тварин, які відповідають вимогам цільового стандарту та інтенсифікації галузі м'ясного скотарства.

Для підвищення генетичного потенціалу м'ясної продуктивності тварин української симентальської м'ясної породи необхідно ширше використовувати кроси різних генотипів та інтенсивне вирощування, що дозволяє одержувати бугайців з живою масою 600 кг і більше у 18-місячному віці та використовувати ефект гетерозису при чистопородному розведенні.

Головним показником племінної цінності і критерієм допуску до використання бугаїв-плідників повинна бути оцінка їх за власною продуктивністю та якістю потомків-синів і дочок, причому не тільки за м'ясними формами, а й м'ясною продуктивністю. Продовжувати створення і розвиток генеалогічної структури 7 заводських ліній і 20 родин.

Для поліпшення технологічності тварин симентальської м'ясної породи ширше використовувати комолих бугаїв-плідників Фанта 39032 і його потомків, а також Веста 1513091, що дозволить створити комолий тип тварин.

Список основних публікацій за темою дисертації

1. Шкурин Г.Т. Генезис симентальської породи в Україні. - К.: Аграрна наука, 1998. - 304 с.

2. Генетико-селекційний моніторинг у м'ясному скотарстві / М.В.Зубець, В.П. Буркат, Ю.Ф.Мельник, Г.Т. Шкурин, М.Я. Єфіменко, Б.Є. Подоба та ін. За ред. М.В. Зубця. - К.: Аграрна наука, 2000. - 187 с. (викладені методичні і організаційно-технологічні питання генетико-селекційного моніторингу сименталів).

3. Доротюк Е., Іванущенко В., Шкурин Г. Створення нової суперінтенсивної симентальської м'ясної породи //Тваринництво України.- 1996. - №10. - С. 8-9 (вивчено м'ясні якості симентальських бугайців різних генотипів).

4. Шкурин Г.Т. Основні напрями розвитку м'ясного скотарства // Тваринництво України.- 1997.-№4. - С. 4-8.

5. Шкурин Г. Селекція м'ясного симентала на стійкість проти захворювань //Тваринництво України.- 1998. - №3. - С. 13-15.

6. Угнівенко А., Шкурин Г. Використання селекційних ознак симентальської породи для збільшення виробництва яловичини //Тваринництво України.- 1998. - №6. - С. 9-10 (визначена перспективність виведення лінії комолого типу сименталів).

7. Угнівенко А.М., Шкурин Г.Т, Вінничук Д.Т. Схрещування української м'ясної худоби із симентальською // Тваринництво України. - 1999. - №5-6. - С. 18-20 (вивчено можливості сименталів у поєднанні з українською м'ясною породою).

8. Шкурин Г.Т. Продуктивні якості худоби різних генотипів при розведенні "у собі" створюваної симентальської м'ясної породи //Вісник аграрної науки.- 1998. - № 4. - С. 48-50.

9. Доротюк Е.М., Шкурин Г.Т., Гурський І.М. Створення симентальської м'ясної породи великої рогатої худоби в Україні // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. - Харків, 1998. - Вип. 3. - С. 75-77 (проведена оцінка бугайців за власною продуктивністю).

10. Шкурин Г.Т. Порівняння різних генотипів створюваної симентальської м'ясної породи //Вісник аграрної науки.- 1998. - № 6. - С. 37-39.

11. Шкурин Г.Т. Економічна ефективність вирощування комолих і рогатих бичків симентальської м'ясної породи // Тваринництво України.- 1998. - № 7. - С. 28-29.

12. Шкурин Г.Т. Прискорення селекційного процесу створення української симентальської м'ясної породи. Харківська зооветеринарна академія // Збірник наукових праць. Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. - Харків, 2001. - Вип. 9. - С. 63-65.

13. Шкурин Г.Т., Вдовиченко Ю.В., Нечмілов В.М. Продуктивні та забійні якості тварин різних генотипів у створюваній південній м'ясній породі великої рогатої худоби // Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва. - Харків, 2001. - С. 116-120 (запропонована методика досліджень, проведено узагальнення одержаних матеріалів).

14. Шкурин Г., Міненко К., Шуст П., Кебко В., Романов Л. Вміст радіоцезію у м'ясі і печінці бугайців при вирощуванні в третій зоні радіоактивного забруднення // Тваринництво України.- 2001. - №6. - С.23-24 (вивчено вплив радіоцезію на ріст, розвиток та якісні показники м'яса симентальських бугайців).

15. Шкурин Г.Т., Бойко О.В., Романов Л.М. Гістологічні особливості щитоподібної залози та сім'яників бугайців м'ясних порід // Вісник аграрної науки.- 2001. - № 6. - С. 47-49 (узагальнені особливості для симентальської худоби).

16. Шкурин Г., Кебко В. Відгодівля худоби у забрудненій радіонуклідами зоні при використанні мінерального преміксу // Тваринництво України.- 2001. - №3. - С. 27-29 (визначено вплив преміксу на м'ясну продуктивність сименталів).

17. Шкурин Г.Т., Романов Л.М., Бойко О.В. Розбавник для підвищення якості сперми бугаїв-плідників м'ясних порід // Тваринництво України.- 2000. - №11-12. - С. 17 (показано зв'язок якості сперми на заплідненість корів симентальської породи).

18. Мельник Ю.Ф., Шкурин Г.Т., Лукаш В.П. та ін. Вплив породотворного процесу на вихід м'ясопродуктів великої рогатої худоби //Тваринництво України.- 2000. - №8. - С. 38-42 (вивчено м'ясність симентальських генотипів).

19. Шкурин Г.Т., Міненко К.В. М'ясна продуктивність бугайців різних порід, вирощених в зоні Полісся //Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва. - Харків, 2000. - №78. - С. 93-96 (розкрито зональні особливості і м'ясна продуктивність сименталів).

20. Шкурин Г., Мирось В., Кисельов О. Створення стада м'ясної худоби методом поглинального схрещування // Тваринництво України.- 1997. - №10. - С. 18-19 (розкриті методи селекції при створені стад).

21. Доротюк Е.М., Іванущенко В.П., Шкурин Г.Т. Ріст, розвиток та м'ясна продуктивність телиць різних генотипів симентальської м'ясної породи // Молочне і м'ясне скотарство. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - К.: Аграрна наука.- 1998. - Вип. 88. - С. 76-80 (вивчена м'ясна продуктивність сименталів різних генотипів).

22. Доротюк Е., Шкурин Г., Прудніков В. Для збільшення виробництва яловичини // Тваринництво України.- 1998. - №4. - С. 9-10 (вивчено можливості м'ясної продуктивності сименталів).

23. Шкурин Г., Тимченко О., Глушак І. Породотворення і якість продукції у м'ясному скотарстві // Тваринництво України.- 2001. - № 7. - С. 5-6 (запропонована методика досліджень, проведено узагальнення одержаних результатів).

24. Шкурин Г.Т., Стоянов Р.О. Імуногенетичний аналіз генофонду симентальської худоби в Україні // Вісник Сумського державного аграрного університету.- 2001. - № 5. - С. 241-244 (запропонована методика досліджень, проведено узагальнення одержаних результатів).

25. Проценко М.Ю., Чернякова Н.Е., Шкурин Г.Т., Романов Л.М. Прогнозуюча оцінка генотипу молодняку великої рогатої худоби внутрішкірною гістаміновою пробою // Науковий вісник національного аграрного університету.- 2001. - №34. - С. 137-142 (запропоновано методи прогнозування швидкості росту сименталів).

26. Шкурин Г.Т., Угнівенко А.М., Вдовиченко Ю.В. та ін. М'ясне скотарство: здобутки і перспективи селекції // Вісник аграрної науки.- 2000. - № 12. - С. 87-88 (висвітлено здобутки та напрями поліпшення сименталів).

27. Шкурин Г.Т., Міненко К.В. Економічна оцінка ефективності вирощування на м'ясо бугайців м'ясних порід в умовах Полісся України //Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва. - Харків.- 2000. - № 76. - С. 85-88 (вивчена ефективність розведення сименталів в залежності від зони).

Размещено на Allbest.ru