Особливості виробництва свинини в присадибних та фермерських господарствах

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Біолого-технологічний факультет

Кафедра годівлі сільськогосподарських тварин

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

на тему:

«Особливості виробництва свинини в присадибних та фермерських господарствах»

Керівник: к.с.-г наук, доцент

Попсуй В.В.

Виконала: студентка 4 курсу БТФ

групи 1002-2

Канівець М.Я.

Суми 2013



Зміст

Вступ

1. «Вдалий вибір породи-одна із складових успіху»

1.1 Корми і годівля свиней

1.2 Фактори,що впливають на відгодівлю свиней

1.3 Маса до якої найбільш вигідно відгодовувати свиней

1.4 Утримання свиней

1.5 Інтенсивні технології вирощування свиней

2. Розрахункова частина

2.1 Необхідні умови для розрахунків

2.2 Розрахунок руху основного стада і того, що перевіряється.

2.3 Планування парувань та опоросів

2.4 Визначення приплоду

2.5 План постановки молодняку на дорощування ,відгодівлю та в групу ремонтного молодняку

2.6 План відгодівлі, вирощування ремонтного молодняку та виробництва м'яса.

2.7 Визначення річної потреби в кормах

2.8 Розрахунок потреби у приміщеннях. Висновок

Список літератури



Вступ

Свинарство є однією з ефективних галузей тваринництва, яка забезпечує населення цінними продуктами харчування, такими як м'ясо, сало. Після забою свиней залишаються побічні продукти -- шкури, щетина, кишки, кров тощо, які використовують як сировину для подальшої переробки. Цінним органічним добривом є гній свиней -- за рік від однієї тварини можна отримати до 1 т гною.

Для свиней характерні скороспілість та багатоплідність, які дають можливість за короткий період отримати від них значно більше м'яса, ніж від інших видів сільськогосподарських тварин. Тому не випадково свинарство вважають галуззю великих можливостей. Як стверджував ще в 1927 р. академік М.Ф. Іванов, коли в країні виникає необхідність збільшити виробництво м'яса і жирів, то населення насамперед посилює розведення свиней.

Жир свиней має цінні харчові якості, містить усі незамінні жирні кислоти (лінолеву, ліноленову, арахідонову) і перетравлюється в організмі людини на 96 -- 98 %, що ставить його в один ряд із вершковим маслом.

У середньому м'ясопереробні підприємства використовують 60 -- 65 % свинини для ковбасного і консервного виробництв, 10 -- 15 -- для виготовлення копченостей та 25 -- 30 % спрямовують на реалізацію у свіжому вигляді. За такого співвідношення необхідно вирощувати: м'ясних свиней -- 71 -- 75 %, жирних -- 15 -- 17 і беконних -- 10 -- 12 %.

Виробництву свинини завжди приділяли значну увагу як у всьому світі, так і в Україні зокрема. Так, за даними ФАО, у світовому масштабі поголів'я свиней у 2002 р. становило 941,02 млн голів, а виробництво свинини -- 94,2 млн т, що порівняно з середніми показниками 1989 -- 1991 рр. збільшилося відповідно на 84,4 млн голів (9 %) та 24,5 млн т (26 %). За наведений період виробництво свинини зросло на 17 % порівняно зі збільшенням поголів'я.

Цінні господарськи корисні ознаки свиней гарантують їх перевагу у виробництві м'яса порівняно з іншими видами сільськогосподарських тварин. Тому не випадково у країнах з розвиненим тваринництвом (Данія, ФРН, Нідерланди, Угорщина) зростання виробництва м'яса має місце головним чином за рахунок інтенсивного розвитку свинарства.

Якщо виробництво свинини у світі прийняти за 100 %, то її виробляють, %: в Азії -- 55,7, Європі -- 26,5, Північній Америці -- 13,0, Південній -- 3,5, Африці -- 0,8, Океанії -- 0,5.

Частка свинини в балансі м'яса у більшості країн Європи становить понад 50, а в Китаї -- навіть 80 %. Найбільшими її виробниками в Європі є Німеччина (4123 тис. т), Іспанія (2985), Франція 2350), Данія (1759), Польща (1710), Російська Федерація (1595), Італія (1510 тис. т) та інші країни, для яких характерна стабілізація виробництва свинини або його зростання.

В Україні на 1 січня 2004 р. кількість свиней досягла 7321,5 тис. голів, виробництво свинини в забійній масі в 2002 р. -- 610 тис. т на рік, а частка її від загальної кількості м'яса -- 37,2 %.

Нині в країні використовуються вітчизняні та зарубіжні породи свиней. Більшість з них добре пристосована до місцевих умов годівлі, утримання, має високу продуктивність. В середньому по всіх генотипах свиней вік досягнення живої маси 100 кг сягає 170-195 днів при середньодобових приростах 650-850 г і витраті кормів на 1 кг приросту живої маси 3,6-4,1 корм. од. Для господарств різних категорій розроблена селекційно-технологічна система виробництва свинини, що базується на поєднанні роботи племінного і товарного свинарства з широким впровадженням методів схрещування і гібридизації. Ці методи обумовлюють гетерозисний ефект, що сприяє підвищенню продуктивності свиней на 10-15 % порівняно з чистопородними тваринами.

Серед основних завдань галузі -- розробка сучасних енерго- та ресурсозберігаючих технологій, зниження собівартості виробленої продукції, подальше поліпшення існуючих і нових порід, типів, ліній та кросів, спрямованих на підвищення продуктивності тварин, поліпшення відгодівельних якостей одержуваного приплоду, а також пошук дешевих і багатих на протеїн місцевих кормів та раціональне використання останніх у господарствах із різними формами власності.

Харчова цінність свинини. М'ясо свиней -- біологічно повноцінний продукт харчування. Воно містить менше води, ніж яловичина та баранина, і характеризується високою енергоємністю. Свинина багата на повноцінний білок, який містить незамінні амінокислоти, а також мінеральні речовини та вітаміни. Вона ніжна, соковита, добре консервується і найбільш придатна для виготовлення ковбасних, копчених виробів та м'ясних консервів. Продукти із свинини мають високі смакові якості, які не втрачаються під час консервування та їх тривалого зберігання.

У процесі структурної перебудови агропромислового комплексу значне місце посідають особисті підсобні господарства громадян. Вони відіграють важливу роль у забезпеченні населення продуктами харчування, створенні продовольчих ресурсів держави, а також впливають на формування цін продовольчого ринку. Перспективними формами фермерства слід вважати поступову трансформацію особистих господарств населення у фермерські і формування виробничих фермерських кооперативів, які успішно розвиваються в передових країнах світу.

1. «Вдалий вибір породи-одна із складових успіху»

Для розведення та вирощування свиней в індивідуальному господарстві слід вибирати ту породу , яку розводять в даній зоні , тому що вона найбільш пристосована до місцевих кліматичних умов і кормів.

У напрямку продуктивності породи свиней можна розділити на три групи.

Найчисельнішою з них є породи м'ясо-сального ( універсального ) напрямку продуктивності. Порода цього напрямку характеризується поєднанням високих відтворювальних , відгодівельних і м'ясних якостей.

До другого напрямку продуктивності належать породи м'ясного і беконного типу. Разом з хорошими відтворними і відгодівельними якостями свині цього напрямку мають найбільш високу м'ясність туш.

До тварин третьої групи відносяться свині , що володіють відмінними відгодівельними якостями , але у них багатоплідність нижче , ніж у перших двох груп і в тушах переважно більше сала.

Для отримання поросят краще всього вибирати свинок м'ясо-сальної групи. Для отримання м'ясної пісної свинини рекомендується ставити на відгодівлю свиней м'ясних або беконних порід або помісних , тобто отриманих від схрещування цих порід.

Щоб отримати тушу з переважаючою кількістю сала , тоді краще брати для відгодівлі породних тварин універсального або сального напрямку продуктивності або ж використовувати їх помісі .

Серед порід свиней найбільш розповсюдженою в Україні є велика біла. Ця порода -- універсальна, м'ясо - сального напрямку продуктивності. Звичайно, є породи м'ясного і беконного напрямку продуктивності (українська м'ясна, полтавська м'ясна, ландрас, уельська), а також помісні та гібридні тварини, які характеризуються високою енергією росту та відгодівельними якостями.

Вибираючи порося для відгодівлі, господар повинен спочатку чітко визначитися з її метою. Дуже важливо правильно вибрати здорове порося для вирощування і відгодівлі: воно рухливе, щетина блискуча, щільно прилягає до шкіри, п'ятачок рожевий, прохолодний на дотик і вологий.

Для м'ясної відгодівлі потрібно ставити поросят скоростиглих порід (велика біла, українська м'ясна, полтавська м'ясна, ландрас, уельська) у віці 3-4 місяці, з середньою масою тіла 25-35 кілограмів, і закінчувати її в 7-8 місячному віці з досягненням маси тіла 110-120 кг; середньодобові привіси за весь період відгодівлі становитимуть 500-510 грамів.

У приватних господарствах, враховуючи сучасні умови, вигідно відгодовувати свиней до напівсальних та сальних кондицій з масою тіла 170-200 і більше кілограмів. Напівсальна та сальна відгодівля дають змогу отримати велику кількість високоякісного сала та внутрішнього жиру. Для цього виду відгодівлі використовують, окрім молодих тварин, вибракуваних дорослих тварин, малопродуктивних свиноматок.

1.1 Корми і годівля свиней

годівля свиня парування м'ясо

Корми , які застосовують для вирощування та відгодівлі свиней.

Свині відносяться до всеїдних тварин , і тому для їх годівлі використовують корми як рослинного , так і тваринного походження. Асортимент різних кормів сприятливо впливає на їх вирощування і відгодівлю .

Найважливіше значення з усіх поживних речовин в кормі мають білки . Але не слід забувати про те , що надлишок білка в кормі може призвести до погіршення його використання тваринами , що в свою чергу веде до підвищення витрат на виробництво свинини.

Недолік же білка в раціоні негативно позначається на продуктивності свиней .

Вуглеводи в організмі тварин в основному витрачаються для утворення жиру і підтримки нормальної температури тіла. Дача кормів , занадто багатих вуглеводами , веде до швидкого ожиріння свиней. Такий вуглевод як клітковина , що входить до складу грубих кормів свинями перетравлюється погано.

Для вирощування і відгодівлі свиней використовують такі корми:

Ш концентровані (зерно ячменю , вівса , кукурудзи , зерновий комбікорм , висівки )

Ш соковиті (картопля , морква , буряк) ,

Ш зелені (маса конюшини , люцерни , гороху , бадилля городніх культур , кропива ) .

Також в умовах індивідуального господарства для вирощування і відгодівлі свиней широко застосовують відходи та корми тваринного походження.

Корми бувають такі:

Ш зернові ;

Ш соковиті ;

Ш зелені ;

Ш грубі ;

Ш Корми тваринного походження;

Ш Додаткові корми .

До зернових кормів , застосовуваним для відгодівлі свиней відносяться: ячмінь ,овес ,горох,кукурудза , комбікорм ,висівки,макухи та шроти .

До соковитих кормів відносяться : картопля , буряк , гарбуз і моркву.

Зелені корми відіграють велику роль в годівлі свиноматок і молодняку. Тварини добре поїдають молоду зелену масу конюшини , люцерни і гороху. Зелені корми багаті повноцінним протеїном , вітамінами і мінеральними речовинами. Також до зелених кормів можна віднести бурякове бадилля , молоду кропиву , лободу і кульбабки . Перед згодовуванням кропиву заварюють , а інші рослини дрібно подрібнюють і дають у поєднанні з концентратами .

Грубі корми - сухі рослинні корми , які містять високий рівень клітковини. До них відносяться: солома , сіно , полова і стрижні кукурудзяних качанів . Грубі корми є обов'язковим компонентом зимових раціонів травоїдних тварин. У раціон свиней грубі корми додають у невеликих кількостях для нормалізації травлення. Сіно для свиней заготовляють в суху погоду з трав бобових у стадії стеблування . Скошену траву сушать у тіні , а потім зберігають у темному приміщенні.

З кормів тваринного походження в індивідуальному підсобному господарстві найчастіше використовують молоко і обрат . При вирощуванні поросят до двомісячного віку ці продукти незамінні.

Незбиране молоко в якості підгодівлі можна використовувати для поросят починаючи з п'ятиденного віку . Молочні продукти багаті повноцінним білком , цукром , мінеральними речовинами і вітамінами.

Відвійки або знежирене молоко - основний компонент для підгодівлі поросят - сисунів і племінного молодняку. Він майже не містить жир і жиророзчинні вітаміни.

Наприкінці відгодівлі з раціону свиней виключають рибні продукти , тому що якщо цього не зробити , у м'яса може бути небажаний запах.

Не рекомендовано згодовувати свиням несвіжі харчові відходи , так як може виникнути отруєння. Усі харчові відходи збирають в окремий посуд , сюди ж виливають промивальну воду від м'яса , риби , молочної посуду. Мильну воду у відходи додавати заборонено .

До додаткових кормів відносяться : жолуді , гриби , лялечки тутового шовкопряда.

Годують свиней вологими сумішами, до складу яких доцільно вводити корми місцевого виробництва.

Роздають корми ручним візком ТУ-300 або кормороз­давачем КСП-0,8.

Підсисних поросят підгодовують в окремих станках (один станок для двох суміжних маток).

Для високої енергії росту та мінімальних витрат кормів тварин слід забезпечити комплексом поживних речовин. Ефективним для інтенсивної відгодівлі, крім концентрованих кормів (усі зернові, насіння рослин, макуха, висівки, борошно тощо) є використання картоплі, буряків, гарбузів, відходів кухонь та їдалень, зеленої маси бобових трав, кропиви, інших об'ємистих кормів.

Орієнтовні кормові раціони для відгодівлі свиней до м'ясних кондицій по місяцях для молодняку, бажано з ранньовесняних опоросів, за даними Інституту тваринництва, наведені у таблиці 1.

Відгодівля до напівсальних і сальних кондицій здійснюється впродовж 3-4 місяців, маса тіла свиней сягає 170-200 і більше кілограмів,при середньодобових приростах 700-750 і більше грамів. У цей період нарощується переважно сало і внутрішній жир.

Для відгодівлі дорослих свиней до жирних кондицій відповідно до потрібного співвідношення кормів, слід орієнтуватися на раціони, наведені у таблиці 2.

В останній місяць відгодівлі свиней необхідно включити в раціон корми, які підвищують якість м'яса і сала -- ячмінь, горох, просо, сою, зелену масу багаторічних трав та молочні відходи.

Зернові концентрати для відгодівлі необхідно подрібнювати (0,9-1,1 мм); буряки, моркву, гарбузи згодовують у сирому вигляді, а картоплю бажано варити, причому воду після варки злити і свиням не давати. Зелену масу використовують як у натуральному, так і подрібненому вигляді, згодовуючи її не пізніше 2-3 годин після скошування. Якісні харчові відходи використовують у натуральному вигляді, а продукти сумнівної якості згодовують опісля варіння не менше двох годин.

Найефективнішою є годівля, всі компоненти раціону якої використовуються у вигляді кормо сумішей.

Деякі господарі утримують в особистих господарствах свиноматок і практикують відгодівлю вибракуваних дорослих свиноматок до жирних кондицій. Як правило, у раціонах використовують концкорми (85-90%), тобто 4-5 кг на добу. Маса тіла таких тварин збільшується за три місяці на 90-100 кг, що дає змогу отримати велику кількість високоякісного сала та внутрішнього жиру.

1.2 Фактори,що впливають на відгодівлю свиней

Порода. Свині всіх вітчизняних і більшості зарубіжних порід , що розводяться в нашій країні , і помісні тварини відрізняються високою скоростиглістю і придатні для всіх видів відгодівлі. При інтенсивному відгодівлі молодняк досягає живої маси 90-100 кг у віці 6-7 місяців і витрати корму на 1 кг приросту становлять 4,0-4,5 корм , одиниці і менше.

Свині , яких протягом ряду років вирощують в умовах недокорма і поганого догляду та утримання , досягають маси 90-100 кг у віці старше року і при витратах корму на 1 кг приросту 8-10 корм , одиниць і більше. М'ясо таких свиней жорстке , з товстим шаром підшкірного сала. При поліпшенні умов годівлі та утримання ці свині починають рости краще , але все ж відстають від тварин , постійно вирощуваних у сприятливих умовах. Тому для відгодівлі молодняк необхідно придбавати від високопродуктивних породистих маток.

Відгодівлю помісних тварин . Помісний молодняк краще одержувати від схрещування двох високопродуктивних порід свиней , які мають різне спрямування продуктивності : одна порода повинна бути місцевою , добре пристосованою до кормових умов і кліматичних особливостей, а друга може бути і привізний . Причому місцевої повинна бути материнська порода. Одержуваний помісний молодняк при хороших умовах годівлі та утримання швидше відгодовується і витрачає менше кормів на кожен кілограм приросту.

Здоров'я . Висока продуктивність свиней на відгодівлі та вирощуванні може бути отримана лише від здорових тварин.

При ураженні молодняку легеневими захворюваннями , ринітом та іншими хворобами , при зараженні аскаридами продуктивність його різко знижується. Зараження свиней відбувається в основному в підсисний період . Тому необхідно приділити увагу вирощуванню здорового молодняку і своєчасно проводити профілактичні щеплення в період вирощування і відгодівлі тварин.

Вік тварин. Тварин , що використовуються для відгодівлі , залежно від особливостей росту м'язової , жирової та кісткової тканин ділять на три вікові періоди:

Ш Період - з народження до 7 -8- місячного віку. Характеризується він посиленим ростом м'язової і кісткової тканин і внутрішніх органів. У цей період важливо привчати молодняк до тих кормів , на яких буде проводитися їх відгодівлю . За таких умов тварини на відгодівлі краще використовують корми , добре ростуть .

Задоволення потреб молодняку у всіх поживних речовинах , особливо в протеїнових а мінеральних , сприяє отриманню самою високоякісної і дешевої м'ясної і беконної свинини.

Ш Період - з 7-8 до 12-14 місяців. У цей період сповільнюється приріст м'язової і кісткової тканин і внутрішніх органів і посилюється приріст жирової тканини. У зв'язку із збільшенням у складі приросту жирової тканини , тобто з підвищенням калорійності , витрати корму на 1 кг приросту зростають з 4-4,5 корм , одиниці в перший період відгодівлі до 5,5-6,5 . У цей період у тварин ще досить високі середньодобові прирости на кормах , багатих вуглеводами , - картоплі , цукрових буряках , гарбузах з невеликими добавками концентратів . Товщина шпику досягає у них 4-6 см і більше, залежно від породи тварин.

Ш Період - з 12 -14- місячного віку до кінця використання тварин . У цей період практично припиняється приріст м'язової і кісткової тканин і внутрішніх органів. Білкові та мінеральні речовини тваринам цього віку необхідні для обмінних процесів . Надлишок поживних речовин використовується організмом для жирообразования . Отже , відгодівлю тварин в цей віковий період можливий на найдешевших кормах власного виробництва з дуже обмеженим включенням в раціони концентратів . Прирости свиней в цей період знижуються , а витрати корму на кожен кілограм приросту значно зростають. Доцільно в цей віковий період вести відгодівлю вибракуваних свиноматок як після першого опоросу , так і дорослих. Такі матки після відлучення посилено додають у живій масі за рахунок жировідкладення протягом 2-3 місяців. Прирости при цьому досягають 1 кг і більше на добу . Забійні тварини характеризуються товщиною підшкірного жиру.

У зв'язку з тим , що приріст тварин у другій і третій вікові періоди відбувається в основному за рахунок жироутворення , важливо в раціони включати корми , що підвищують якість сала.

Корма. Вплив кормів на результати відгодівлі і якість свинини дуже велике. Загальна неповноцінність раціону , особливо за кількістю та якістю неперетравленого протеїну , призводить до зниження добових приростів , великому перевитрати кормів і до збільшення витрат на виробництво продукції . Тому інтенсивна відгодівля свиней в молодому віці можлива тільки при повноцінному годуванні.

Правда,за наявності великої кількості малоцінних кормів їх вигідніше згодовувати свиням , ніж більш дорогі повноцінні корми . При такому годуванні виходять низькі прирости , термін відгодівлі подовжується , корми перевитрачаються. Але використання дешевих кормів , наприклад харчових відходів , може виявитися вигідніше і доцільніше , ніж отримання високої продуктивності на дорогих кормах. Слід враховувати , що при вмісті в кормах більше 40 % рослинних жирів погіршується якість сала і м'яса. Така свинина непридатна для тривалого зберігання , приготування бекону , окостів і копчених виробів.

Усі корми по своїй дії на якість свинини діляться на три групи:

1)корми , поліпшують якість свинини , - ячмень , пшениця , жито , кормові боби , горох , просо ,морква , цукрова, напівцукровий та кормовий буряк ,комбінований силос , трава конюшини , люцерни , віко- і горохо- вівсяні суміші , обрат , сироватка.

При включення цих кормів у раціон послаблюється негативна дія деяких інших кормів ;

2 ) корми , при згодовуванні яких виходить м'яке сало , пухка несмачна свинина. До таких кормів відносяться гречка , кукурудза , висівки пшеничні , картопля , меляса , картоплянамезга . Якщо ж раціон буде складатися на 50-60 % за поживністю з кормів цієї групи і на 50 -40% з кормів першої групи , то виходить свинина високої якості;

3 ) корми , різко погіршують якість м'яса і сала через вміст рослинних жирів або спеціфічного запаху. До них відносяться соя , овес , макуха ,барда,риба і рибна мука , відходи рибної та шкірної промисловості. Корми цієї групи можна вводити в раціон відгодівельних свиней не більше 25 % за поживністю в поєднанні з кормами першої групи, яких повинно бути не менше 50 % при цьому

У таких випадках можна уникнути шкідливого впливу кормів цієї групи на якість свинини.

Антибіотики сприяють поліпшенню здоров'я свиней і підвищення їх продуктивності при поганих умовах утримання , в зимовий час. Введення їх в раціони молодняку сприяє підвищенню приростів і скороченню витрати кормів. За хороших умов утримання і в літній період , а також при повноцінному годуванні антибіотики , як правило , ефекту не дають.

Хороші результати отримують при добавках антибіотиків у поєднанні з вітаміном B12 до рослинних раціонів . Вітамін В12 в поєднанні з біоміцином міститься в препаратах біовіт -40 і біо -віт -80. Добова норма цього препарату дорівнює 2-4 г на одну голову . У корм свиням можна додавати біоміцин , хлортетрациклин , пеніцилін та інші антибіотики.

1.3 Маса до якої найбільш вигідно відгодовувати свиней

Вибір кінцевої живої маси відгодовуваних свиней залежить від попиту населення на свинину різних сортів , від ринкових цін на неї і від можливості отримання тієї чи іншої кількості свинини в розрахунку на одну голову . В даний час найбільшим попитом у населення користується пісна свинина , яка виходить при відгодівлі молодих свиней до живої маси 90-100 кг . Меншим попитом користується жирна свинина.

Однак відгодівлю свиней до більш високої живої маси -120 -130 кг вигідніше , ніж до маси 100 кг . При цьому можна також отримувати м'ясні туші. Для цього на відгодівлю потрібно ставити свиней м'ясного типу помісей , отриманих від кнурів м'ясного типу.

Забійний вихід у свиней змінюється в залежності від їх маси при забої . Так , при забої свиней масою 90-100 кг вихід свинини дорівнює 73 % , при забої свиней масою 120-130 кг він підвищується до 75 -80%.

З віком ( до 7-9 місяців) свині і збільшенням її живої маси підвищуються і прирости , при цьому у тварин різного типу продуктивності ( м'ясні , м'ясо- сальні , сальні ) різні і витрати корму на 1 кг приросту .

Особливо зростають витрати корму у свиней сального типу , так як у складі їх приросту більше висококалорійного жиру , ніж у тварин м'ясного типу.

Однак при розрахунку ефективності відгодівлі свиней до різної живої маси необхідно враховувати всі витрати, зроблені на отримання та вирощування тварини. До постановки на відгодівлю в середньому витрачається 200 кормових одиниць на одну голову . За період годування однієї голови від постановки на відгодівлю і до живої маси 100 кг потрібно близько 400 корм. одиниць. Таким чином , при забої свині масою 100 кг на неї витрачається всього 600 корм. одиниць , або на 1 кг маси 6 корм .одиниць ( 600 : 100) . За нормативами забійний вихід у свиней масою 73 кг , ( 100 кгХ73 %: 100 %). На 1 кг забійної маси ( свинини) буде в цьому випадку витрачено 8,36 корм.одиниць( 600 : 73 кг).

1.4 Утримання свиней

Система утримання свиней спрямована на створення оптимальних умов зовнішнього середовища для тварин, забезпечуючи тим самим їх високу продуктивність, продовження термінів використання основного стада, зниження витрат праці на виробництво одиниці продукції. У цю систему входять наступні технологічні елементи: будівлі, внутрішнє планування, станково-боксовое обладнання, технічне обладнання для годування та напування тварин, підтримки оптимальних параметрів мікроклімату всередині приміщень, прибирання та видалення гною.

Для утримання свиноматок і ремонтного молодняку як у фермерських так і в присадибних господарствах використовують вільно-вигульну систему, а відгодівельного поголів'я -- безвигульну. Холостих і поросних до 100 днів свиноматок утримують групами, а підсисних і глибокопоросних (після 100 днів поросності) -- в індивідуальних станках. Поросят віком 2 - 4 міс утримують у групових станках гніздами. У 4-місячному віці частину молодняку відбирають для ремонту основного поголів'я, а тих, що залишилися, відгодовують для реалізації на м'ясо.

Вигульна система утримання свиней передбачає вільний вихід на вигульні майданчика або примикають до виробничих приміщень загороди. Вільно-вигульна система - з вільним виходом на вигульні майданчики і входом в приміщення. При безвигульній системі тварини з моменту народження і до досягнення ними певних вагових категорій або фізіологічного стану знаходяться в спеціально обладнаних для них приміщеннях , за винятком періодичного їх переміщення відповідно до технології.

При індивідуальному і груповому способі утримання свиней всіх технологічних груп передбачається компактне розміщення станків в будівлі на підлогах з твердим покриттям.

1.5 Інтенсивні технології вирощування свиней

Основними елементами інтенсивної технології виробництва свинини є:

- використання породно-лінійних та міжпороднолінійних гібридів на основі породи ландрас, що дає змогу одержати ефект гетерозису і без додаткових виробничих затрат підвищити продуктивність на 12-17%;

- раннє відлучення поросят, що сприяє підвищенню інтенсивності використання маточного поголів'я та приміщень;

- одержання від матки за рік до 2,4 опоросу та до 24 поросят, завдяки ранньому відлученню поросят в 28-денному віці, внаслідок чого свиноматки мають здебільшого нормальну (для парування) вгодованість і вже в перші дні після відлучення поросят приходять в охоту і запліднюються.

- штучне осіменіння забезпечує інтенсивний процес відтворення стада, так-як в 4-10 раз скорочується потреба в кнурах-плідниках, повніше використовуються найбільш цінні кнури;

- концентратний тип годівлі сухими комбікормами збалансованими за всіма елементами живлення згідно науково - обґрунтованих норм різних статево-вікових груп та фізіологічного стану скорочує періоди дорощування та відгодівлі, дає можливість механізувати виготовлення кормів та їх роздачу, що в кінцевому результаті підвищує продуктивність праці і знижує собівартість свинини;

- створення комфортних умов для свиней різних статево-вікових груп, при цьому енергія буде використовуватись не для підтримання теплопродукції, а на одержання більшої інтенсивності росту та розвитку, чим менше енергії буде втрачено на подолання несприятливих факторів (холод, відсутність вентиляції, хвороба), тим більше буде затрачено на одержання приростів.

Використання сухого типу годівлі свиней на основі комбікормів забезпечує виробництво повноцінної і нешкідливої свинини згідно директив Європейського Союзу, щодо впровадження в Україні фітосанітарних норм, міжнародних та європейських стандартів у виробництві тваринницької продукції, які не передбачають застосування ветеринарних препаратів, що містять активнодіючі речовини, заборонені для використання розпорядженням Головного держінспектора ветеринарної медицини України.

Основою сухого комбікорму є суміш подрібненого зерна кукурудзи, ячменю, пшениці, сої в різних співвідношеннях до складу яких вводять кормові добавки: макро-, мікроелементи, вітаміни, амінокислоти. Приготування комбікорму можливе із застосуванням спеціального обладнання (екструдери, подрібнювачі, гранулятори, змішувачі та ін.).

В багатьох індивідуальних та фермерських господарствах є вдосталь різноманітних концентрованих кормів (ячмінь, пшениця, кукурудза та ін.), Для того, щоб раціонально їх використовувати для повноцінної відгодівлі свиней необхідно збалансувати їх преміксами. Збалансована годівля сприяє профілактиці захворювань. Премікси - це суміш біологічно активних речовин, а саме: вітамінів, амінокислот, мікро- та макроелементів, ферментів та інших компонентів, виготовлених за суворо встановленими правилами та науково-обгрунтованими рецептами на високотехнологічному обладнанні. До складу преміксів, як правило входить до 100 компонентів, що є показником їх високої якості, цінності та корисної дії. В домашніх умовах без належного обладнання приготувати якісні комбікормами неможливо. Основна складність при виробництві комбікормів - забезпечити рівномірний розподіл преміксу по всьому об'єму корму, щоб його оптимальна добова доза була стабільною.

В невеликих фермерських господарствах доцільно використовувати готові комбікорми для різних вікових груп свиней.

Деякі приватні підприємства працюють за чітко відпрацьованою і перевіреною технологічною схемою і надають фермерам весь асортимент комбікормів: три види кормів для вирощування поросят: суперпрестартер (корм першого періоду годівлі), стартер (корм ІІ періоду годівлі), фінішер ( корм ІІІ періоду годівлі) та два - для годівлі свиноматок (холостих і легкопоросних та важкопоросних і лактуючих).

Розрахунок оптимального складу комбікормів та його оптимізація для різних вікових груп здійснюються спеціальною комп'ютерною програмою.



2. Розрахунок руху поголів'я свиней і виробництва свинини

2.1 Необхідні умови для виконання розрахунків

Необхідні умови планування руху поголів'я свиней різних виробничих груп і виробництва свинини наведені в таблиці

1. Необхідні умови для виконання завдання

№ п/п	Показник	Значення показника
1	2	3
1.	Загальні показники (для всіх варіантів)
1.1	Тип відтворення стада	просте
1.2	Строки щорічного парування маток: основних що перевіряються	60% у вересні 40% у жовтні 100% у грудні
	основних	60% у вересні
		40% у жовтні
	Перевірюванних	100% у грудні
1.3	Система опоросів	сезонна
1.4	Тривалість поросності, міс.	4
1.5	Тривалість підсисного періоду, міс.	2
1.6	Кількість опоросів за рік: на основну матку на матку , що перевіряються	2 1
1.7	Співвідношення в стаді : основних маток до тих, що перевіряються основних кнурів до тих, що перевіряються	1:0,6 1:0,4 1:0,4
	Маток, основних до перевірю ванних К	1: 0,6
	Кнурі, основні до перевірюваних	1 : 0,4
1.8	Річне навантаження маток на одного кнура	15
1.9	Тривалість використання, років: основних кнурів основних маток	5 4
	Основних кнурів	5
1.10	Щорічне бракування, %: основних кнурів основних маток кнурів і маток , що перевіряються	20 25 усіх після компл основн .стада
	Основних кнурів	20
	Перевірюваних кнурів та маток	Всіх після відбору в основне стадо
1.11	Вік ремонтного молодняку при переведенні в групу кнур ці в свинок	11 10
1.12	Вік молодняку при постановці на м'ясну відгодівлю, міс.	4
1.13	Тривалість м'ясної відгодівлі, міс.	4 -5,3
1.14	Тривалість відгодівлі до сальних кондицій погопоголів'я), міс	3
1.15	(бракованого поголів'я), міс. Збереженість молодняку, %: поросят-сисунів; поросят на дорощуванні, відгодівельного молодняку	2 90 95 98
1.16 2.	Середньодобовий приріст, г: на м'ясній відгодівлі на сальній відгодівлі Показники для індивідуальних завдання	500 1000 записують
1.18.	Середня жива маса поросят при передачі кг:	із табл.2
	на дорощування на відгодівлю Поголів'я осн. маток (на 1.01 планового року)	16 40
2.1 2.2	Шифр залікової книжки або порядковий номер студента Поголів'я осн. маток на 1.01 Багатоплідність маток, гол.: основних перевірюваних Щорічне бракування маток, % Жива маса молодняку при реалізації,кг Заплідненість маток, %	Записують із табл..2 130 11 10 30 120 75

( Нижче наведено методику розрахунку руху поголів'я свиней і виробництва свинини за варіантом шифру 22.)

Згідно з умовами розрахункової частини , ключовими даними для цього варіанту розрахункової частини є : поголів'я основних маток -130 гол., багатоплідність основних маток - 11 гол.. перевіюваних -10 гол.. Плановий рік - 2014 Жива маса поросят при постановці на відгодівлю-40 кг ,основних свиноматок-200 кг, перевірю ванних маток -150 кг, основних кнурів 230 кг, перевірю ванних -180 кг, ремонтних кнурів -130 кг, а після закінчення відгодівлі , відповідно, 100 , 260, 210, 290, 240 та 190 кг. Жива маса надлишкових ремонтних свинок становить 120 кг.

2.2 Розрахунок руху основного стада і того, що перевіряється

Розрахунок чисельності свиноматок, що перевіряються, визначають, виходячи з кількості основних маток та їх співвідношення до тих, що перевіряються.. Згідно із завданням, для всіх варіантів це співвідношення становить 1: 0,6(табл. 1)

130Ч0,6=78 голова

Поголів'я основних (дорослих) кнурів визначають, враховуючи річне навантаження на кнура основних маток та тих, що перевіряються :

(130+78):15=14голів

Поголів'я кнурів ,що перевіряються, визначають, враховуючи співвідношення їх до основних кнурів:

14 х 0,4 = 6 голови

Бракування основних кнурів-плідників ( 20% від загальної кількості) здійснюються в листопаді. У цей термін, після оцінки кнурів, що перевірялися, здійснюються їх переведення до групи основних, а зайві бракуються. Ремонтних кнурців купують щорічно в племінних господарствах при досягненні ними 6 -7 місяців в червні в кількості в 1,5 рази більше, ніж розрахована потреба в перевірюваних кнурах. В нашому випадку їх кількість становить 9 голів. Час переводу ремонтних кнурців до перевірюваних - листопад місяць, в кількості необхідної потреби в кнурах-плідниках , що перевіряються. Зайві, гірші кнурці бракуються, каструються і два місяця відгодовуються.

2.3 Планування парувань та опоросів

Згідно з вимогою турової системи опоросів, всі основні матки запліднюються в два спарених місяці два рази на рік . Від перевірюваних маток отримують один опорос таким чином , щоб він проходив між опоросами основних маток. Найбільш доцільно основних свиноматок спаровувати у вересні та жовтні і отримувати поросят від першого туру в січні і лютому. Для літнього опоросу (липень, серпень) запліднення повинно плануватись березень квітень. Маток, що перевіряються, необхідно парувати в грудні і січні, а отримувати від них поросят в квітні і травні.

Якщо в перший місяць осіменіння парується 60% поголів'я маток і коефіцієнт запліднення 0,75 (75%), то в перший місяць туру пороситись повинно 59 голів основних маток (130Ч0,6Ч0,75=59). На другий місяць парують 40% маток , які ще не осіменялись, та основні матки ,які не запліднились у першому місяці. Їх кількість становить 53 голови ((130-59) Ч 0,75=53).

Кількість спарованих перевірюваних маток розраховується аналогічно основним. В грудні їх буде гарантовано заплідненні 35 голів (78Ч0,6Ч0,75=35), а в січні 32 голови ((78-35)Ч0,75=32). Результати розрахунку заносять в таблицю 5 , показники 1 і 2.

2.4 Визначення приплоду

Визначення приплоду проводиться шляхом множення численності опоросів на заплановану багатоплідність. Таким чином кількість народжених поросят придатних для подальшого вирощування становить у січні та липні - 649 (59Ч11=649), лютому та серпні - 583 (53Ч11=583), а від перевірюваних маток в квітні - 350 (35Ч10=350) і травні -32 голів (32Ч10=320).

Кількість поросят при відлученні визначається через 60 днів після опоросу з урахуванням коефіцієнту збереженості сисунів (90%) або 0,9 і становить в березні і квітні-584 (649 Ч 0,9), квітні , жовтні -525

(583Ч0,9), а в червні та липні , відповідно, 315 (350Ч0,9) та 288 (320Ч0,9) голів. Отримані данні заносять в таблицю 2, пункт 3,4.

Кількість опоросів (Ко) в розрахунку на 1 основну свиноматку визначається шляхом ділення річної кількості їх опоросів на поголів'я основних свиноматок і становить 1,72 опоросів/гол.(224 опоросів:130 голів), а вихід поросят на 100 основних свиноматок (ВП100) - діленням загальної кількості поросят при відлученні (разом від основних та перевірюваних свиноматок) на чисельність основних свиноматок; одержаний результат помножується на 100.

ВП100=(ПВом + ПВпм): ОМЧ100%, де:

ПВом + ПВпм -кількість поросят при відлученні від , відповідно, основних маток та тих , що перевірюються;

ОМ - кількість основних свиноматок.

(2218+603) :130 Ч100=2687 голів.

2. План відтворення стада свиней

Показники	Попередній рік, місяці	Плановий рік, місяці	Всього на рік
	IX	X	XI	XII	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII
1. Парування маток, гол. З них: Основних перевірюваних	78	71		47	43		79	71					79	71		47	300 90
2. Опороси маток, від основних від перевірюваних					59	53		35	32		59	53					224 67
3. Одержано приплоду, гол.: від основних маток від перевірюваних маток					649	583		350	320		649	583					2464 670
4. Відлучено поросят, гол.: від основних маток від перевірюваних маток							584	525		315	288		584	525			2218 603

2.4 План постановки молодняку на дорощування , відгодівлю та в групу ремонтного молодняку

Постановка молодняку на дорощування після їх відлучення . Тому кількість молодняку при відлученні і при постановці на дорощування співпадає по чисельності і строках. При постановці враховується середня постановочна маса поросят від лучників ( табл. 3,1.18)- 16 кг. Період дорощування триває 2 місяця і після нього поросята передаються на відгодівлю з середньою масою 40 кг. Але кількість поросят при закінченні дорощування менша ніж при постановці і залежить від збереженості поросят. В нашому випадку це - 95%. Розрахунки заносять в таблицю 3.



3. План постановки молодняку на дорощування, його передача на відгодівлю та до групи ремонтного молодняку.

Місяці року	Постановка на дорощування	Передача на відгодівлю та до групи ремонтного молодняку
	голів	Жива маса	голів	Жива маса
		однієї голови, кг	всього поголів'я, ц		однієї голови, кг	всього поголів'я, ц
Січень
Лютий
Березень	584	16	93,44
Квітень	525	16	84
Травень				555	40	222
Червень	315	16	50,4	499	40	199,6
Липень	288	16	46,08
Серпень				299	40	119,6
Вересень	584	16	93,44	274	40	109,6
Жовтень	525	16	84
Листопад				555	40	222
Грудень				499	40	199,6
Всього за рік	2821	-	451,36	1627	-	1072,4

2.5 План відгодівлі, вирощування ремонтного молодняку та виробництва м'яса

З таблиці 3 переноситься кількісний склад молодняку , який ставиться на відгодівлю та вирощування для ремонту стада . Потреба в ремонтних свинках складає 150% від потреби в перевірюваних матках і становить 117 голів (78 гол. Ч 150 :100%) . Їх відбір здійснюються від кращих основних маток зимового опоросу. Надлишкові ремонтні свинки, враховуючи коефіцієнт збереженості молодняку на відгодівлі та в групі ремонту, будуть відбраковані в термін парування свиноматок, що перевіряються, або зразу після їх запліднення. Їх маса в середньому становить 120 кг., а поголів'я реалізованого молодняку в листопаді і грудні становить 13 голів свинок в місяць.

Весь четирьохмісячний молодняк з першого туру -937 гол. , який остався після відбору свинок для ремонту, вважається відгодівельним і ставиться в окремі станки для подальшої відгодівлі (555+499-117ол.).

Молодняк літнього опоросу основних свиноматок та поросята народжені перевірюваними матками 100% переводяться в групу відгодівельного молодняку. Загальна численність молодняку по закінченню відгодівлі і реалізації його на м'ясо визначається множенням кількості відгодівельного молодняку при постановці на коефіцієнт збереженості . В розрахунковому прикладі загальна кількість реалізованого ремонтного молодняку становить 2513 голів ( 2564 Ч 98 :100% ). Тривалість відгодівлі молодняку становить 160 днів або 5 місяців ((120 кг-40 кг) : 500 г.). Таким чином в віці 8 місяців закінчується відгодівля молодняку свиней і здача їх на забій.

Згідно з умовами завдання щорічно на фермі повинно бракуватись 25% основних маток, яких відбирають і бракують після відлучення від них сисунів літнього опоросу. У вересні і жовтні браковані дорослі матки ставляться на відгодівлю. Через 2 місяця, відповідно, у листопаді та грудні, вони продаються на м'ясокомбінат як свині четвертої категорії вгодованості , з середньою живою масою 260 кг.

Завданням проекту не передбачається збільшення поголів'я. Тому частина гірших за результатами першого опоросу ( червень, липень) перевірюваних маток бракується : 67- 32 =35 голів. Знімають їх з відгодівлі до жирних кондицій через 2 місяці . Кращих 21 голів маток, що перевірялись переводять до групи основних маток замість відбракованих маток цієї групи і запліднюють у липні та серпні.

Відповідно щорічно у листопаді бракується 20% від загальної кількості основних кнурів (14 гол.). Замість них в групу основних кнурів переводиться відповідна кількість кращих кнурів з групи перевіюваних - 3 голови (14гол.:100%Ч20%), а 3 голови надлишкових кнурів і ставлять на відгодівлю (6-3=3 голови).

Після здійснення відповідних розрахунків та внесення результатів до таблиці 4. Шляхом сумування готують визначають річні показники чисельності свиней різних груп та їх загальну живу масу.

Річне виробництво свинини на одну основну свиноматку визначається діленням річного об'єму виробництва свинини на кількість основних маток. В завданні в середньому на 1 основну матку за рік повинно бути вироблено 25 ц. (3250,1: 130 гол.) в живій масі.

2.6 Визначення річної потреби в кормах

Сьогодні в свинарстві України більш розповсюджений більш концентрат ний тип годівлі, але в невеликих за розмірами господарствах можливо використовувати дешеві місцеві кормові ресурси. Тому для кнурів бажано використовувати концентрат ний тип годівлі , а для свиноматок і молодняку помірно - концентрат ний . Для спрощення розробки раціонів можливе використання типових раціонів , які наведенні у довідковому посібнику -„Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных.”М: Агроприздат,1986, або в інших довідниках з годівлі сільськогосподарських тварин.

Раціони для свиней всіх технологічних груп наведені в таблицях 5 і 6. При розрахунку потреби в кормах потрібно окремо врахувати необхідну кількість вітамінно-мінеральних преміксів, біологічно активних речовин, кормових ангельмінтиків і т ін.

Після визначення середньодобових раціонів для свиней всіх технологічних та статево-вікових груп як в осінньо-зимовий, так і весняно-літній періоди потрібно обрахувати кількість кормових днів по кожній групі свиней. Тривалість умовно зимового періоду -( з 1 жовтня по 30 квітня )212 днів, а умовно літнього ( з 1 травня по 30 вересня)- 153 дня .Тривалість утримання свиней технологічних груп свиней становить : основних та перевіюваних кнурів, холостих свиноматок - 365 днів; ремонтних кнурців-153 дня; основні та перевірювані матки: 1 період поросності - 84дні , 2 період поросності-30 днів, підсисний період - 60 днів; поросята -сисуни - 60 днів; поросята на відгодівлі - згідно умов завдання; ремонтні свинки з часу постановки на вирощування в травні та червні і до парування в грудні, січні - 214 днів; дорослі свині на відгодівлі - 60 днів.

Кількість кормо днів, в залежності від технологічної визначеності свиней та періоду року в розрахунку на 1 голову, заносять в таблицю 5 і 6. Кількість кормо днів по кожній групі за умовно-зимовий, умовно-літній періоди та за рік визначається множенням кількості голів в групі на кількість днів періоду Кількість тварин в технологічних групах визначається за попередніми розрахунками та наведена в таблицях 2,3,4. Результати заносять в таблицю.7.

Визначення потреби в кормах визначається множенням кількості кормо днів на добову даванку конкретного корму та ділімо на 100 , для переводу в центнери. Для переводу натуральної кількості кормів у їх поживну цінність за кормовими одиницями та перетравним протеїном користуються довідником Калашникова А.Д. „Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных.” М: Агроприздат,1986.

Отримані розрахунки загальної потреби в кормах , з урахуванням страхового фонду, заносяться до таблиці 8. Страховий фонд визначається в розмірі 10% по кожному корму.

Таблиця 8 , аналізи таблиць, розрахунок потреби в приміщеннях, висновки - Розробляються студентами згідно з завданням і отриманими розрахунками поголів'я статево - вікових груп свиней.

4.План відгодівлі, вирощування ремонтних свинок та реалізації свинини

Місяці року	Постановка на відгодівлю та до групи ремонту	Зняття з відгодівлі та вирощування	Реалізація
	Молодняк свиней	Перевірювані матки, кнури	Основні матки, кнури	Ремонтний молодняк	Відгодівельний молодняк	Перевірювані матки та кнури	Основні матки, кнури
	Всьо-го голів	У тому числі
		Ремонт	Відгодівля
		Голів	Жива маса	Голів	Жива маса	Голів	Жива маса	Голів	Жива маса	Голів	Жива маса	Голів	Жива маса	Голів	Жива маса	Голів	Жива маса
			1 гол, кг	Всього, ц		1 гол, кг	Всього, ц		1 гол, кг	Всього, ц		1 гол, кг	Всього, ц		1 гол, кг	Всього, ц		1 гол, кг	Всього, ц		1 гол, кг	Всього, ц		1 гол, кг	Всього, ц	голів	ц
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25	26	27	28
Січень														2	190	3,8	293	120	351,6	3	260	7,8	2	310	6,2	300	369,4
Лютий																	269	120	322,8							269	322,8
Березень
Квітень																	544	120	652,8							544	652,8
Травень	555	59	40	23,6	496	40	198,4										489	120	586,8							489	586,8
Червень	499	58	40	23,2	441	40	176,4	18	150	27
Липень								17	150	25,5
Серпень	299				299	40	119,6													18	210	37,8				18	37,8
Вересень	274				274	40	109,6				16	200	32							17	210	35,7				17	35,7
Жовтень											16	200	32				486	120	583,2							486	583,2
Листопад	555	2	130	2,6	555	40	222	2	200	4	2	250	5	25	120	30	432	120	518,4				16	260	41,6	473	590
Грудень	499

Подобные документы

• Технологія утримання молодняка свиней в умовах СТОВ "Чапаєва" Диканського району

  Біологічні особливості свиней. Швидкість росту і витрати кормів. Суть інтенсивної технології виробництва свинини. Вивчення технології утримання груп свиней в умовах господарства. Особливості годівлі холостих і супоросних свиноматок, вирощування поросят.
  
  дипломная работа [62,6 K], добавлен 25.10.2011
  

• Нормована годівля свиней

  Характеристика кормової бази свиней. Розрахунок енергетичної поживності кормів в енергетичних кормових одиницях. Годівля кнурів-плідників, свиноматок холостих, першого і другого періоду поросності, підсисних, поросят та ремонтного молодняку свиней.
  
  дипломная работа [124,4 K], добавлен 20.05.2015
  

• Особливості різних видів відгодівлі свиней

  Породи і типи у свинарстві, нові підходи до годівлі в домашніх умовах. Розрахунок річної потреби в кормах для молодняку корів і свиней. Визначення потреби в земельній площі для виробництва кормів. Складання комбікормів і раціонів для різних видів тварин.
  
  курсовая работа [449,9 K], добавлен 07.12.2011
  

• Розрахунок руху поголів’я та забезпеченість свиней кормами при потоковому виробництві свинини

  Технологія потокового виробництва свинини. Цехи холостих, поросних свиноматок. Вирощування підсисних поросят. Обладнання для утримання кнурів, поросних свиноматок. Розрахунок руху поголів’я свиней і виробництва свинини. Визначення річної потреби в кормах.
  
  курсовая работа [68,4 K], добавлен 22.04.2016
  

• Воспроизводство стада свиней на товарной ферме

  Биологические особенности свиней. Кормление и содержание свиноматок разного физиологического состояния, хряков-производителей, ремонтного молодняка, взрослых выбракованных свиней. Рационы и техника кормления. План случек, опоросов и реализации свиней.
  
  курсовая работа [31,0 K], добавлен 21.05.2014
  

• Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва

  Організаційні форми штучного осіменіння корів і телиць. Годівля великої рогатої худоби та свиней, добовий раціон для дійних корів. Вирощування ремонтного молодняку худоби та птиці. Економічні показники ефективності тваринництва. Утримання коней.
  
  учебное пособие [351,0 K], добавлен 20.07.2011
  

• Аналіз годівлі молодняку свиней в умовах ПП Терплюка Л.В. Рожищенського району Волинської області

  Свинарство – прибуткова галузь тваринництва. Особливості годівлі поросят в ранньому віці. Аналіз природно-економічної характеристики господарства. Зміна живої маси поросят впродовж проведення досліду. Вплив глини на життєздатність молодняку свиней.
  
  дипломная работа [114,8 K], добавлен 21.05.2015
  

• Ефективність використання ферментного препарату Vilzim в раціонах молодняку свиней на дорощуванні і відгодівлі

  Дослідження впливу згодовування ферментного препарату, що вивчається, на продуктивні якості молодняку свиней, покращення його відгодівельних якостей. Аналіз і оцінка збільшення живої маси від контролю, а також динаміка середньодобового приросту.
  
  статья [23,8 K], добавлен 22.02.2018
  

• Технологія потокового виробництва свинини

  Історія виведення дюрок породи свиней, їх біологічні особливості. Зв’язок продуктивності з конституцією. Племінна робота з тваринами. Забезпеченість господарства приміщеннями і кормами. Технологія потокового виробництва свинини та її економічна оцінка.
  
  курсовая работа [84,4 K], добавлен 30.03.2011
  

• Технологія відтворення, утримання та годівлі свиней в умовах сільськогосподарського підприємства

  Аналіз господарської діяльності підприємства і технології та заходів по утриманню, годівлі та відтворенню свиней. Глибокий аналіз штучного осіменіння свиней, особливості методів підвищення здатності свиноматок до отримання більшої кількості приплоду.
  
  дипломная работа [87,4 K], добавлен 26.09.2013
  

• Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою свиней в умовах ППВКО "Еталон"

  Методи визначення якості м'яса свинини, забитої у господарстві. Аналіз динаміки надходження свинини у господарство за поточний рік. Дослідження продуктів забою свиней за органолептичними та фізико-хімічними показниками. Бактеріоскопічна оцінка проб м'яса.
  
  дипломная работа [522,0 K], добавлен 13.10.2010
  

• Методики ветеринарных мероприятий по снижению хозяйственных неполноценностей при болезнях свиней

  Характеристика микроклимата помещений для содержания свиней. Клинические проявления инфекционных и незаразных болезней свиней и поросят, оказание помощи и профилактика. План мероприятий по профилактике и ликвидации болезней свиней на разных участках.
  
  курсовая работа [103,8 K], добавлен 29.03.2014
  

• Аналіз годівлі молодняку свиней в умовах ПП Волинської області

  Свинарство як прибуткова галузь тваринництва. Економічна характеристика господарства. Особливості годівлі поросят в ранньому віці. Вплив глини на життєздатність молодняку свиней. Характеристика поведінки піддослідних груп тварин. Зміна живої маси поросят.
  
  курсовая работа [70,7 K], добавлен 27.05.2015
  

• Аскаридоз свиней

  Сущность аскаридоза свиней, его этиология, патогенез, клинические признаки, патологические изменения, диагностика, профилактика и методика лечения. Общая характеристика дегельминтизации свиней. Анализ особенностей иммунизации свиней антигеном из аскарид.
  
  реферат [48,7 K], добавлен 24.12.2010
  

• Технологія вирощування ремонтного молодняку цесарок

  Біологічні особливості цесарок: екстер'єр, забарвлення оперення та період несучості. Породи цесарок: сіро-крапчасті, загорські білогруді та сибірські білі. Вирощування ремонтного молодняку: рецепти повнораціонних комбікормів для годівлі; основні хвороби.
  
  контрольная работа [38,6 K], добавлен 08.07.2012
  

• Ефективність виробництва продукції в фермерських господарствах

  Природноекономічна характеристика фермерського господарства "Україна". Розміри, спеціалізація та забезпеченість факторами виробництва і їх ефективне використання в фермерських господарствах. Характеристика сільськогосподарської діяльності господарства.
  
  курсовая работа [53,5 K], добавлен 25.11.2008
  

• Влияние кормления на рост и развитие свиней

  Изучение особенностей роста и развития свиней. Современные методы их кормления. Состав полноценного протеинового питания. Использование хлореллы в кормлении свиней. Обобщение основных видов и преимуществ минеральных кормов. Корма, вредные для свиней.
  
  курсовая работа [118,1 K], добавлен 23.11.2012
  

• Биологические и хозяйственные особенности свиней. Туклинская порода свиней

  Рассмотрение биологических особенностей свиней. Изучение качественных показателей свиного мяса. Оценка общего вида животного, пропорциональности его телосложения, развития костяка и мускулатуры. История выведения туклинской породы свиней П. Кудрявцевым.
  
  реферат [621,1 K], добавлен 21.01.2012
  

• Промышленное скрещивание свиней

  Преимущество селекции и скрещивания для улучшения мясных качеств свиней. Морфологический состав туш. Мясная продуктивность помесных свиней, полученных на основе скрещивания пород СМ–1 и Ландрас. Мясные, откормочные и убойные качества чистопородных свиней.
  
  курсовая работа [43,6 K], добавлен 25.01.2015
  

• Грипп свиней

  Историческая справка, распространение, степень опасности гриппа свиней. Клиническое проявление болезни. Патологоанатомические признаки гриппа свиней. Особенности дифференциальной диагностики болезни. Основа профилактики, средства лечения гриппа свиней.
  
  реферат [18,7 K], добавлен 24.09.2009
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам