Технологічні і методологічні основи підвищення продуктивності сучасного садівництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 634.1:631.524.84:631.153.7:001.891

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора сільськогосподарських наук

ТЕХНОЛОГІЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ СУЧАСНОГО САДІВНИЦТВА

06.01.07 - плодівництво

БУБЛИК МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті садівництва Української академії аграрних наук

Науковий консультант:

Доктор сільськогосподарських наук, професор Красноштан Анатолій Олексійович, Уманська державна аграрна академія, професор кафедри садівництва

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор

Балабак Анатолій Федорович,

Уманська державна аграрна академія, завідувач кафедри екології, декоративного садівництва і лісництва

доктор сільськогосподарських наук, професор

Сенін Віктор Іванович,

Інститут зрошуваного садівництва УААН, головний науковий співробітник відділу агротехніки

доктор сільськогосподарських наук, професор

Копилов Володимир Іванович,

Кримський державний аграрний університет, завідувач кафедри садівництва

Провідна установа:

Львівський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра плодоовочівництва, зберігання і переробки сільськогосподарської продукції, м. Дубляни Львівської обл.

Захист дисертації відбудеться “ 17 “ жовтня 2003 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус № 3, аудиторія № 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус № 4, к.41.

Автореферат розісланий “16 “ вересня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Балабайко В.Ф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

насадження плодовий погодний продуктивність

Актуальність теми. Сучасний рівень розвитку садівництва в Україні не дозволяє повністю забезпечити потреби населення в плодах і ягодах. Основною причиною такого стану є повільна розробка та впровадження сучасних високоефективних технологій виробництва садівничої продукції, що обумовлено, передусім, слабкою матеріально-технічною базою як наукових установ, так і виробничих господарств галузі. Як наслідок цього відчувається дефіцит нових технологій, розробка яких розтягується на багато років.

В значній мірі це обумовлено недосконалістю методології планування та проведення досліджень, адже методика дослідної справи є основою будь-якої науки, її рушійною силою - прогрес в науці можливий тільки на основі нової методичної бази. Основи методики досліджень в садівництві заклали П.Г. Шитт (1930), Н.Д. Співаковський (1956), С. Пирс (1969), В.А. Потапов (1976, 1998), Г.А. Лобанов (1980), Б.А. Доспехов (1985), Г.К. Карпенчук (1987), Е.Н. Сєдов (1995), В.Ф. Мойсейченко (1997) та інші.

Швидкість оновлення знань в садівництві сьогодні залишається нижчою в порівнянні з іншими галузями. Якщо в біології знання оновлюються в середньому кожні 2 - 2,5, в геології та географії - 4 - 5, то в садівництві по ряду напрямків - 6 _ 8 і більше років (Петров В.В., 1999). Причиною цього є, перш за все, недосконалість методики досліджень, хоча звичайно, відчувається і певний вплив об'єкту досліджень як багаторічної рослини. Прискорити процес розробки нових науково-обґрунтованих технологій, підвищити актуальність, точність та надійність отримуваних результатів можна, на наш погляд, за рахунок подальшого удосконалення методики дослідної справи, насамперед, в таких напрямках як покращення методики планування досліду, координація дослідних робіт з садівництва в Україні, оптимізація співвідношення наукових методів ведення досліджень та застосування сучасних методів варіаційної статистики.

В останні роки в світовій аграрній науці в зв'язку зі значним зниженням врожаю сільськогосподарських (в тому числі і плодових) культур під дією погодних умов в провідних країнах склалася чітка думка про те, що в найближчий час прогрес в аграрному виробництві буде відбуватися не стільки від розвитку біології та техніки, а завдяки удосконаленню методів отримання погодних даних, вивчення впливу погодних факторів на продуктивність порід, технологій розміщення цих порід в регіонах, де вони здатні максимально реалізувати свій біологічний потенціал (Макквиг Д.Д., 1979; Жуков В.А., 1999; Лемешко Н.А., Николаев В.М., 1999). Тому адаптація плодових культур до умов довкілля також вимагає розробки нових методик та створення моделей продуктивності цих культур на основі погодних факторів. Для яблуні в умовах України таку роботу вже виконано (Кондратенко П.В., 2000), однак ще більше актуальною вона залишається для вишні, сливи і черешні, дуже поширених в нашій країні порід та дуже вимогливих до умов довкілля. Тому розробка методик та технологій розміщення плодових рослин на основі вивчення здатності їх реалізувати свій біологічний потенціал в зв'язку з природними факторами є зараз дуже актуальними.

У процесі планування експерименту в садівництві важливе значення має визначення обсягу вибірки, оскільки останній визначає як точність досліду, а значить і надійність отримуваних результатів, так і затрати праці, матеріалів і грошових засобів на його проведення. Рекомендовані зараз розміри ділянок, обсяги вибірок (Бейли Н., 1964; Бублик М.О., 1999) далеко не завжди дозволяють отримати точні та надійні результати при мінімальних затратах на дослідження. В науковому садівництві країни відсутні прості методики, які дозволяли б при плануванні досліду розрахувати обсяги вибірки з врахуванням варіювання ознак породи, числа варіантів, повторень, істотної різниці між варіантами.

Варіювання ознак плодових порід має значно вищий розмах, ніж більшості польових та овочевих (Доспехов Б.А., 1985; Мойсейченко В.Ф., 1997), тому для підвищення точності та надійності досліджень слід розробити прийоми зменшення цього варіювання. Тут не обійтися без вивчення впливу якості садивного матеріалу на варіювання ознак, однією з яких є урожайність рослини. Отже, постає і суто практичне питання впливу якості саджанців на продуктивність насаджень. Особливо це важливо для сучасних високопродуктивних типів садів, здатних на другий-третій рік вступати в пору плодоношення. Для таких насаджень технологічні вимоги до якості садивного матеріалу не визначені.

В науковому садівництві (як і в аграрних дослідженнях взагалі) дослід починає процес досліджень, тоді як в інших науках він завершує цей процес. Академік В.А. Семенов (2000) з цього приводу вказує, що дослідження проектуються зараз не спираючись на уже відкриті закони. В зв'язку з цим, на наш погляд, слід розробити для садівничої науки основні методичні принципи оптимального співвідношення методів досліджень, серед яких дослід виступає як метод перевірки гіпотези, що дасть можливість різко підвищити науковий рівень розробок.

Необхідною умовою проведення науково-дослідних робіт, пов'язаних з аграрними дослідженнями, є застосування методів варіаційної статистики. Без проведення математичних досліджень деякі біологічні явища не можна пізнати до кінця, а нерідко їхня суть може бути інтерпретована не вірно (Бейли Н., 1964; Урбах В.Ю., 1964; Вольф В.Г. , 1966; Доспехов Б.А., 1985; Потапов В.А., Кашин В.И., Курсаков А.Г., 1997). Однак на думку В.О. Потапова (1998), М.О. Бублика (2000) далеко не всі завдання при порівнянні емпіричних вибірок можуть бути вирішені тільки з допомогою параметричних критеріїв, адже близько 30 % даних, отримуваних в садівництві, не відповідають законові нормального розподілу. Вкрай недостатньо в науковому садівництві застосовують методи моделювання та прогнозування, які здатні прискорити розробку та удосконалення технологій. Для порівняння вибірок продовжується використання застарілих методів. Тому, є необхідність в розробці методики ефективного застосування статистичних методів, здатної вірно інтерпретувати результати досліджень в садівництві.

В Україні під методичним керівництвом Інституту садівництва УААН функціонує мережа науково-дослідних установ, яка забезпечує всі регіони країни науковою продукцією. Для успішної роботи такої мережі особливо актуальним є питання подальшої більш тісної координації досліджень та використання нових методик їх виконання. Досвід показує (Семенов В.А., 2000; Скрыпников А.Ю., 2001), що як правило, результати експериментальної роботи в агрономічних галузях дуже неоднорідні, безсистемні і часто малоінформативні для проведення узагальнюючих висновків. Тому, необхідна координація наукових робіт не тільки на рівні тематичного плану, а і на рівні основних дослідів, однакових методик, спільних аналітичних підрозділів, доступу до комп'ютерних баз наукової інформації.

Отже, безсумнівна необхідність і актуальність вирішення поставлених практичних та науково-методичних завдань, які мають велике значення для науки та народного господарства України, і визначила мету наших досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у відповідності до державних програм “Створити нові високопродуктивні сорти плодових, ягідних, горіхоплідних та декоративних культур”, реєстраційний номер 0196U18180, і “Розробити сучасні інтенсивні ресурсозберігаючі екологічно безпечні технології виробництва та зберігання і переробки плодів і ягід”, реєстраційний номер 0196U18182.

Програмами передбачалося проведення досліджень автором в Інституті садівництва УААН, а також експериментальних робіт під керівництвом автора по вивченню впливу погодних факторів на продуктивність сливи, вишні і черешні на Львівській, Придністровській, Подільській, Кримській і Краснокутській дослідних станціях садівництва, на Артемівській дослідній станції розсадництва Інституту садівництва УААН.

Мета і завдання досліджень. Розробити технологічні та методологічні основи підвищення продуктивності сучасного садівництва, які ґрунтуються на більш досконалих методиках планування і проведення досліджень, нових підходах до якості садивного матеріалу та технології підбору найпридатніших регіонів промислового виробництва сливи, вишні і черешні, в яких ці породи здатні до максимально можливого прояву свого біологічного потенціалу, що дозволить отримувати високоякісну продукцію при відносно низьких затратах.

На основі існуючих даних та експериментальних даних, одержаних автором, застосовуючи загальнонаукові та спеціальні методи досліджень:

розробити основні технологічні і методичні принципи створення сучасних високопродуктивних насаджень;

дослідити стан координації науково-дослідних робіт з садівництва в Україні і запропонувати шляхи його покращення;

розробити основи оптимального співвідношення наукових методів досліджень;

розробити методику визначення основних параметрів польового досліду;

розробити прийоми зниження варіювання ознак плодових рослин в насадженнях;

розробити методику застосування статистичних методів аналізу результатів досліджень з урахуванням типу розподілу експериментальних даних;

розробити простий у використанні метод оцінки реалізації біологічного потенціалу породи (сорту) в конкретних умовах;

створити моделі продуктивності насаджень сливи, вишні і черешні на основі погодних факторів, використовуючи найважливіші з них для кожної із порід;

змоделювати роль сорту і підщепи у відношенні кісточкових порід до умов вирощування;

провести групування ґрунтів України за ступенем їх придатності для вирощування сливи, вишні і черешні;

розробити технологію раціонального розміщення плодових порід за регіонами України, визначити найбільш придатні з них для сливи, вишні і черешні;

на основі вивчення впливу якості садивного матеріалу на продуктивність плодових насаджень сформулювати сучасні технологічні вимоги до саджанців плодових порід.

Об'єкти досліджень: підщепи та саджанці яблуні і вишні, плодові дерева яблуні, сливи, вишні і черешні в дослідних та виробничих насадженнях, методики і стан координації досліджень в садівництві, ґрунтові і погодні умови основних регіонів вирощування плодових порід в Україні.

Предмет досліджень: основні закономірності створення високопродуктивних насаджень яблуні, сливи, вишні і черешні та удосконалення методики досліджень в садівництві України.

Методичні основи досліджень: дослідження проведені на трьох загальноприйнятих в сільськогосподарських дослідженнях взаємопов'язаних рівнях - експериментальному, теоретичному та описово-узагальнюючому. На експериментальному рівні виконувалися фізичні експерименти з плодовими рослинами в розсаднику і в саду. Використано також мисленні експерименти - логічні міркування при розробці окремих питань методики досліджень в садівництві. На теоретичному рівні, застосовуючи методи математичного моделювання, розроблено теорію реалізації біологічного потенціалу плодових рослин в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах основних зон плодівництва України. Описово-узагальнюючий рівень використано для досліджень погодних умов.

Наукова новизна одержаних результатів.

Автором вперше в Україні:

розроблено методику зниження варіювання ознак плодових рослин в насадженнях в залежності від якості та однорідності садивного матеріалу;

розроблено методику і формулу визначення основних параметрів польового досліду в садівництві та вироблено основні методичні принципи оптимального співвідношення наукових методів досліджень;

розроблено і запропоновано шляхи покращення стану координації науково-дослідних робіт з садівництва в Україні, розроблено картку опису результатів досліду;

розроблено технологічні основи розміщення плодових культур за регіонами України і методику оцінки реалізації біологічного потенціалу породи (сорту) в конкретних умовах;

створено математичні моделі продуктивності сливи, вишні і черешні в залежності від погодних факторів та виявлено найважливіші з них в кожному регіоні для кожної з порід;

визначено придатні, обмежено придатні та непридатні за ґрунтово-кліматичними умовами регіони України для сливи, вишні і черешні та розроблено їх карти;

сформульовано сучасні технологічні вимоги до садивного матеріалу плодових порід та розроблено новий стандарт на саджанці плодових порід.

Подальший розвиток у дослідженнях автора дістали застосування статистичних методів у науковому садівництві та визначення ролі якості садивного матеріалу в продуктивності плодових насаджень.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені автором методичні основи ведення досліджень в садівництві, що включають основні принципи планування досліджень, питання координації науково-дослідних робіт та застосування статистичних методів аналізу результатів дослідів, використовуються в усіх науково-дослідних установах країни та в інститутах системи УААН.

Методичні розробки використано для створення комп'ютеризованих робочих місць наукового співробітника. Більшість наукових розробок включено як навчальний матеріал для студентів плодоовочевого факультету Національного аграрного університету.

За результатами комплексних досліджень визначено найоптимальніші промислові зони вирощування сливи, вишні і черешні для виробництва конкурентоспроможної продукції як для внутрішнього споживання, так і на експорт.

Результати багаторічних досліджень за даним напрямком, висновки та рекомендації впроваджуються в науку і виробництво на основі таких публікацій: Удосконалення стандартів на садивний матеріал яблуні (1983), Деякі питання застосування ЕОМ в садівництві (1988), Дисперсійний аналіз двофакторного польового досліду (1990), Методичні вказівки з комплексної оцінки впливу якості садивного матеріалу на продуктивність плодових і ягідних культур (1991), Статистична обробка даних польового досліду на мікро-ЕОМ (1991), Планування параметрів досліду в садівництві (1885), Про стандарти на садивний матеріал (1995), Прогнозування тривалості зберігання плодів зимових сортів яблуні за метеорологічними показниками при вирощуванні (1997), Основи раціонального ведення досліджень у садівництві (1998), Вплив попереднього добору підщеп на обсяг вибірки саджанців яблуні в дослідах у плодовому розсаднику (1999), Основні завдання щодо координації та методики наукових досліджень в садівництві (2000), Вплив погодних чинників на продуктивність вишні в Україні (2001), Зональне районування культури вишні в Україні (2002), Порівняння вибірок за допомогою непараметричних критеріїв (2002) та інші.

Реалізація результатів досліджень. Основні науково-методичні положення дисертації впроваджені в розроблених за безпосередньою участю автора річних державних планах науково-дослідних робіт “Садівництво” на 1998 - 2000 роки та п'ятирічному державному плані науково-дослідних робіт в Україні “Плодове і декоративне садівництво” на 2001 - 2005 роки.

Методичні напрацювання автора з удосконалення наукового процесу в садівництві включені до навчальних програм підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів за спеціальністю плодоовочівництво і виноградарство плодоовочевого факультету Національного аграрного університету з 1998 року та широко використовуються аспірантами.

Розробки з раціонального розміщення кісточкових порід впроваджені в дослідних господарствах Інституту садівництва УААН, у господарствах Державного департаменту продовольства Міністерства аграрної політики України на площі близько 3,3 тис. га. Це дало можливість підвищити продуктивність насаджень на 17-20 % та зменшити собівартість продукції на 15-20 %. Розробки автора використані спеціалістами системи “Діпросад” при розробці 230 проектів на створення насаджень кісточкових порід в господарствах Укрсадвинпрому та іншого підпорядкування загальною площею близько 2 тис. га.

Результати досліджень по вивченню впливу якості садивного матеріалу на продуктивність плодових насаджень використані для розробки нового Галузевого стандарту на саджанці плодових порід. Застосування цього стандарту для підбору саджанців дозволяє в середньому на 20 % підвищити продуктивність насаджень та в середньому на два роки прискорити вступ в пору плодоношення яблуневих садів.

Апробація результатів досліджень. Матеріали дисертаційної роботи доповідалися на міжнародних конференціях: Вимірювальна та обчислювальна техніка в управлінні виробничими процесами в АПК (Санкт-Петербург, 1988), Проблеми інформатизації агропромислового виробництва України в умовах ринкових відносин (Київ, 1995), Методика досліджень і варіаційна статистика в науковому садівництві (Мічурінск, 1998), Садівництво і виноградарство 21 століття (Краснодар, 1999), Одинадцятій міжнародній конференції з проблем механізації та методології польових досліджень (Лондон-Челмсфорд, 2000), Збереження та використання генофонду в селекції овочевих і плодово-ягідних культур на Півдні Росії (Кримськ, 2000), Сучасні проблеми дослідної справи (Cанкт-Петербург, 2000), Аграрна наука і освіта на початку третього тисячоліття (Львів, 2001), Дванадцятий міжнародний садівничий семінар з морозостійкості (Скєрневіце, Польща, 2001), Шостий Міжнародний симпозіум з механізації плодівництва, горіхівництва і овочівництва (Потсдам, 2001), Підсумки і перспективи розвитку плодівництва і овочівництва (Горки, Білорусія, 2002), Організація досліджень і їх координація (Краснодар, 2001), Науково-практична конференція, присвячена 70-річчю Мічурінського аграрного університету (2001), Біологічні і технологічні фактори управління якістю плодів і ягід (Бабтай, Литва, 2002), Четвертий міжнародний колоквіум з питань механізації і методики польових досліджень (Cанкт-Петербург, 2002).

Матеріали дисертаційної роботи доповідались також на республіканських наукових та науково-практичних конференціях в Інституті садівництва УААН (1982 - 2000), на Краснокутській дослідній станції садівництва (1993), в Мліївському інституті садівництва УААН (1995), Інституті аграрної економіки УААН (1995), на Придністровській дослідній станції садівництва (1995), в Інституті зрошуваного садівництва УААН (2002).

Крім цього, результати досліджень доповідалися на республіканських, обласних, регіональних нарадах з питань садівництва (1980 - 2001), координаційних і методичних нарадах галузевого наукового комплексу “Плодівництво” (1995 _ 2001), засіданнях вченої ради Інституту садівництва УААН (1980 - 2001).

Основні матеріали демонструвалися на міжнародних і республіканських виставках (Київ, 1990-2001 Лондон-Челмсфорд, 2000; Санкт-Петербург, 1988, 2002; Потсдам, 2001).

Особистий внесок здобувача. Дисертантом обґрунтовано напрямок досліджень, розроблено програму та методику їх проведення, сформульовано гіпотези та визначено шляхи їх перевірки, проведено експедиційні дослідження насаджень сливи, вишні і черешні в зонах їх вирощування в Україні. Автором виконано близько 80 % польових та лабораторних досліджень, близько 90 % досліджень з допомогою методів варіаційної статистики з використанням комп'ютерних програм, розроблених на основі алгоритмів дисертанта та за його участю. Дисертантом узагальнено результати досліджень, розроблено на їх основі нові методики, рекомендації для науки і виробництва. Внесок автора в сумісних публікаціях складає 50_90 .

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано в книгах “Статистична обробка даних польового досліду на мікро-ЕОМ” (К.: Видавництво УСГА, 1991, 2,52 д.а.) та “Методика проведення польових досліджень з плодовими культурами” (К. Аграрна наука, 1995, 5,04 д.а.) і 54 наукових статтях (20,7 д.а.), з них 24 публікація в наукових збірниках і виданнях, затверджених ВАК України, 3 методичні розробки та рекомендації. Основні публікації наведено в авторефераті.

Автор як керівник і виконавець брав участь у виконанні бюджетних, госпдоговірних науково-дослідних робіт, що відображено в наукових звітах, обсяг яких становить 26 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 300 сторінках тексту, складається із вступу, дев'яти розділів, висновків і рекомендацій для науки і виробництва, довідок про впровадження у виробництво результатів досліджень, містить 85 таблиць, 65 рисунків. Список використаних літературних джерел включає 364 праці, в тому числі 40 зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ ПО ПІДВИЩЕННЮ ПРОДУКТИВНОСТІ СУЧАСНОГО САДІВНИЦТВА

Розділ містить огляд літератури за темою дисертації. Тут охарактеризовано стан науково-методичної роботи в садівництві, вказано на повільне оновлення знань в галузі. Сформульовано основні напрямки подальшого удосконалення методології та технології досліджень, які здатні підвищити продуктивність садівництва: покращення методики планування та проведення досліду, координування дослідних робіт з садівництва в Україні, оптимізація співвідношення наукових методів ведення досліджень та застосування нових методів варіаційної статистики. Показано необхідність обґрунтування сучасних технологічних вимог до якості садивного матеріалу для закладання дослідних та виробничих насаджень. Обґрунтовано необхідність розробки технологічних та методичних основ вивчення можливості реалізації біологічного потенціалу вишні, сливи і черешні в зв'язку з природними факторами.

УМОВИ, ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження по дисертаційній роботі виконані в 1979 - 2000 роках в Інституті садівництва Української академії аграрних наук, в мережі його дослідних станцій і в Інституті зрошуваного садівництва УААН. Таким чином дослідженнями було охоплено всі основні кліматичні зони України. Об'єктами досліджень були методики досліджень, стан планування дослідів та координації досліджень з садівництва в Україні, дерева та саджанці яблуні, сливи, вишні і черешні, розміщені в дослідних насадженнях та виробничих умовах. Дані про урожайність сливи, вишні і черешні у виробничих насадженнях за 1979 - 2000 рр. були одержані з документів звітності дослідних господарств. Для аналізу використовували середню врожайність того сортименту породи, який склався в певному господарстві і є типовим для відповідного регіону.

Інформацію про врожайність дослідних насаджень отримано зі звітів наукових установ за 1979 - 2001 рр. Щоб не порушити правило єдиної логічної відміни, добирали насадження приблизно однакові за віком.

Для досліджень використано щоденні метеорологічні дані метеостанцій або метеопостів, що знаходяться на території дослідних установ або безпосередньо примикають до них. Було створено комп'ютерну базу погодних умов, програмна оболонка якої дозволяє їх систематизувати.

Територія України характеризується різноманітними кліматичними умовами. В цілому клімат республіки континентальний. Середня річна температура повітря складає від +5,5...+6,5С на Поліссі до +9...+10С на Південному узбережжі Криму та в Закарпатті. Абсолютний максимум температури повітря досягає +36...+42С, абсолютний мінімум становить _20..._38°С.

Тривалість безморозного періоду коливається від 120-140 днів у гірських районах Карпат до 200-210 днів у Криму. Сума активних температур вище +10С сягає від 2400°С на Поліссі до 4000°С у Криму. Період із середньодобовою температурою повітря вище +15С становить від 60_80 днів у гірських Карпатах до 140-150 днів у Криму.

Річна кількість опадів коливається від 350 мм у Південному Степу до 1200 мм у гірських районах Карпат.

Продуктивність вишні на різних ґрунтах вивчали в умовах дрібно-ділянкового модельного досліду. Рослини вирощували в просторово ізольованих насипних траншеях шириною 0,6 м і глибиною 0,8 м. Бічні стінки було ізольовано шифером, а дно 10-см шаром річкового піску. Траншеї заповнювали сумішшю ґрунту, взятого з гумусного і перехідних генетичних горизонтів. Повторність п'ятиразова. Схема садіння 2 х 1 м. Об'єктом дослідження були дерева сорту Любська на п'яти типах ґрунтів: дерново-підзолистому піщаному, сірому лісовому супіщаному, чорноземі опідзоленому легкосуглинковому, чорноземі типовому легкосуглинковому і торфі низинному високозольному карбонатному.

Дослідження по розробці прийомів зменшення варіювання ознак плодових рослин та вивчення впливу якості садивного матеріалу на продуктивність дерев проводили в ДГ “Новосілки” і “Фастівське”.

В польових дослідах, проведених в 1997-2001 рр. в ДГ “Новосілки”, вивчали вплив товщини умовної кореневої шийки підщеп 62-396, 54-118, 57-490 і ММ 106 на якість однорічних саджанців яблуні. Товщина підщеп складала 6, 8 і 10 мм з відхиленнями в 1 мм в більший чи менший бік. Якість кореневої системи при цьому відповідала вимогам першого товарного сорту. Окулірування проводили на висоті 20 см сортами Спартан, Айдаред, Ліберті, Росавка, Флоріна, Шафран краснокутський, Аскольда і Теремок. Схема садіння 90 х 30 см. Ґрунт дослідної ділянки темно-сірий легкосуглинковий на карбонатному лесі. За фізико-хімічними показниками середньо забезпечений органічними речовинами.

Дослід по вивченню впливу віку і якості саджанців яблуні на урожайність дерев в саду проведений в 1978 - 1990 роках в ДГ “Фастівське”. В досліді висаджені однорічні та дворічні саджанці яблуні першого та другого товарних сортів. Схема садіння 6 Ч 4 м. Підщепа - сіянці Антонівки звичайної. Сорти Джонатан та Кальвіль сніговий.

Дослід по вивченню впливу якості однорічних саджанців на продуктивність дерев проведений в 1980 - 1993 роках в ДГ “Фастівське”. В досліді висаджені однорічні саджанці яблуні сортів Джонатан та Зимове Плесецького з діаметром штамба 8, 10, 12, 14 і 16 мм та саджанці сорту Спартан з діаметром штамба 12 мм і довжиною кореневої системи 10, 20 і 35 см. Схема садіння 6 Ч 4 м. Підщепа - сіянці Антонівки звичайної.

Ґрунт дослідної ділянки, де вивчався вплив якості саджанців на продуктивність насаджень, чорнозем типовий легкосуглинковий на карбонатному лесі.

В дослідах в розсаднику і плодових насадженнях застосовувались технології вирощування згідно рекомендацій по закладанню та догляду за плодовими насадженнями в Україні.

Аналіз експериментальних даних виконували методами варіаційної статистики (Урбах В.Ю, 1964; Вольф В.Г., 1966; Бублик М.О., 1986; Потапов В.А., 1997). Вплив погодних умов на продуктивність кісточкових порід та залежність продуктивності розсадників та садів від якості садивного матеріалу аналізували за допомогою парного кореляційного, а потім множинного кореляційного та регресійного аналізу (Бублик М.О., 1985; Мороз В.Н., 1988; Алексеев Р.В., 1998). При проведенні регресійного аналізу використовували функцію лінійної залежності:

Y = a₀ + a₁ X1 + a₂ X2 + ... + a_n Xn.

Статистичні аналізи проводили на комп'ютері Pentium 200 та програмованих мікрокалькуляторах в програмному середовищі, розробленому в Інституті садівництва УААН (Бублик М.О., 1986, 1997).

Дослідження проводили згідно з вимогами методичних розробок: “Методика польового досліду в садівництві” (Співаковский Н.Д., 1968), “Програмно-методичні вказівки по агротехнічних дослідах з плодовими і ягідними культурами” (Мічурінськ, 1956), “Польові досліди з плодовими деревами” (Пірс С., 1969), “Методика проведення польових досліджень з плодовими культурами” (Кондратенко П.В., Бублик М.О., 1996), спеціально розробленими нами “Методичними вказівками по комплексній оцінці впливу якості садивного матеріалу на ріст і продуктивність плодових і ягідних культур“ (Мережко І.М., Бублик М.О., Глушак Л.Ю., 1991). Економічне обґрунтування розробок виконували за “Методикою економічної та енергетичної оцінки типів плодоягідних насаджень, помологічних сортів і результатів технологічних досліджень в садівництві” за редакцією О.М. Шестопаля (2002).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

НОВІ ПІДХОДИ ДО МЕТОДИКИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ДОСЛІДЖЕНЬ

Для вдосконалення методики планування експерименту в садівництві вирішували такі питання:

встановлення математичної залежності між основними параметрами польового досліду;

розрахунок потрібної кількості рослин у варіанті досліду в конкретних умовах його проведення;

розробка методики визначення оптимальних параметрів досліду, направленої на підвищення точності, інформативності і зниження трудомісткості досліджень.

Шляхом статистичного аналізу даних багаторічних дослідів з яблунею в саду встановлено, що між кількістю повторень в досліді (п), його точністю (Sx %), коефіцієнтом варіації (V %), числом рослин у повторенні (r) і кількістю варіантів (L) існує тісна залежність, яка може бути виражена рівнянням:

Коефіцієнт K у рівнянні приймає значення 1,0 і 0,6 відповідно до рівня значимості 5 та 10 %.

Розрахунки свідчать (табл.1), що при коефіцієнті варіації ознаки 10...15 % у досліді може бути оптимальним 9 рослин-повторень або 6 повторень по дві рослини в кожному. Загальноприйняті 24 дерева у варіанті прийнятні при варіабельності ознаки близько 25 %.

Таблиця 1 - Розрахунковий обсяг вибірки в польовому досліді

(16 варіантів, точність 5 % на 5 % рівні значимості )

Число рослин на ділянці	Коефіцієнт варіації лімітуючої ознаки (%)
	10	15	20	25	30	35	40
	Число повторень
1	9
2	3	6
3		4	6	9
4			5	6	8
5				5	7	8
6					6	7
7							8
	Кількість рослин у варіанті
	6-9	12	18-20	24-27	32-36	40-42	56

Однак варіювання ознак у багаторічних рослин може бути значно вищим. Встановлено, що в саду серед господарсько цінних ознак найвищим варіюванням відрізняється урожайність дерев, в плодовому розсаднику - кількість гілок та їх довжина у плодових саджанців. Ці ознаки є лімітуючими при визначенні кількості облікових рослин. В насадженнях вони змінюються в межах від 22 до 88 %, а інколи навіть і більше.

Ми вперше експериментально показали, що шляхом добору садивного матеріалу за діаметром штамба та масою рослин можна істотно знизити варіювання ознак плодових рослин. Результати свідчать і про те, що шляхом добору саджанців за діаметром штамба при садінні можна істотно зменшити варіювання врожаю. Якщо умовно прийняти варіювання урожайності цілком однорідних саджанців за нульове, то відхилення саджанців за діаметром всього в 1 мм призводить до його зростання у дерев яблуні на 15 %, груші - на 5 %, сливи - на 18 % і вишні - на 13 %. Відхилення ж в діаметрі саджанців на 4 мм збільшує варіювання урожайності більшості порід наполовину (табл. 2).

Дослідження в плодовому розсаднику свідчать, що збільшення різниці в діаметрі кореневої шийки в групі підщеп яблуні (Антонівка звичайна, ММ 106, 54_118) усього на 1 мм, або на 14 % від середнього значення цього показника, підвищує коефіцієнт варіації ростових даних підщеп і однорічних саджанців на 6,4 _ 10,5 %. При збільшенні різниці в діаметрі кореневої шийки до 3 мм варіювання показників росту зростає на третину або вище. Збільшення різниці маси в групі підщеп наполовину (49 %) підвищувало коефіцієнти варіації діаметра стовбурця підщеп на 31 %, приріст пагонів - на 9 %, площі листя - на 32 %. У однорічних саджанців ці показники становили відповідно 33, 23 і 35 %.

Таблиця 2 - Відносні коефіцієнти варіювання урожайності плодових порід залежно від однорідності саджанців при садінні (перші вісім років плодоношення), %

Різниця в діаметрі штамба саджанців при садінні, мм	Порода
	Яблуня	Груша	Слива	Вишня
0	0	0	0	0
1	15	5	18	13
2	27	-	24	-
3	43	19	32	15
4	52	42	55	18

Однією з найважливіших умов отримання в дослідах порівнюваних, а значить, і достовірних, результатів є розміщення варіантів усередині кожного з повторень вздовж напрямку найбільшої мінливості. На прикладі яблуні доведено, що в насадженнях деревних плодових порід напрямок найбільшої мінливості в більшості випадків орієнтований вздовж рядів.

На основі аналізу наукового процесу в садівництві країни запропонована наступна технологічна схема оптимального застосування наукових методів проведення досліджень.

Інтуїтивне (опитування експертів) або формалізоване (екстраполяція) прогнозування. Застосування інших загальнонаукових методів.

Експедиційні дослідження в плодових насадженнях країни.

Закладання досліду в існуючих насадженнях.

Планування польового експерименту:

гіпотеза;

математична модель;

конструювання схеми досліду на основі пошукових експериментів та моделювання;

багатофакторність досліду;

визначення параметрів за запропонованою формулою;

вибір методу розміщення варіантів досліду;

вибір обліків і спостережень: у досліді слід вивчати тільки ті показники, які необхідні для глибокого пізнання явищ і процесів, що впливають на кінцеві та головні результати експерименту - урожай і його якість;

розрахунок обсягу вибірки для конкретного обліку;

застосування сучасних методик;

створення комп'ютерних баз наукової інформації.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОРДИНАЦІЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ РОБІТ З САДІВНИЦТВА В УКРАЇНІ

В розділі подається аналіз стану справ з координації та методики виконання основних дослідів в мережі Інституту садівництва УААН. Для подальшого накопичення та систематизації наукової інформації щодо проведення досліджень розроблено спеціальну “Облікову картку польового досліду”, яка включає загальну інформацію про дослід, його методичну характеристику, опис особливостей умов проведення досліду, перелік обліків і спостережень, аналітичних досліджень, вказуються строки їх проведення, результати, отримані по закінченні кожного з етапів, заключні результати та їх статистичний аналіз.

Відповідно до структури облікової картки досліду створена комп'ютерна база наукової та методичної інформації з досліджень в Інституті садівництва УААН та його мережі.

Аналіз цієї бази дав нам можливість сформулювати ряд методологічних завдань, виконання яких дозволить значно підвищити результативність та наукову і практичну цінність розробок в галузі садівництва:

доцільність координації досліджень на рівні основних дослідів;

створення географічної мережі дослідів, узгодження їх схем та методик проведення;

необхідність оптимізації в мережі інституту кількісного та якісного складу дослідів для вирішення наукових завдань з садівництва;

комплексне вирішення наукових завдань та застосування сучасних методик;

інформаційне забезпечення досліджень.

Крім цього, аналіз бази дослідів дав можливість визначити типові методичні помилки та запропонувати шляхи їх виправлення.

З метою інформаційного забезпечення галузі садівництва розроблено схеми опису сортів плодових і ягідних порід. Визначено функції та алгоритм роботи автоматизованого робочого місця наукового співробітника.

ОБҐРУНТУВАННЯ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ВИМОГ ДО ЯКОСТІ САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ

Важливим наслідком встановленої вище можливості впливу на варіювання ознак плодових рослин підбором садивного матеріалу є підвищення їх продуктивності шляхом використання саджанців відповідної якості.

У саджанців сортів Росавка, Флоріна, Аскольда і Теремок діаметр штамба однорічних саджанців, щеплених на підщепах 62-396, 54-118, 57-490 і ММ 106 діаметром 10 мм, був істотно вищим в порівнянні з саджанцями, щепленими на підщепі діаметром 6 мм.

Відмічено також істотне збільшення кількості саджанців з кроною, числа гілок в кроні та їх довжини при використанні підщеп кращої якості. Вихід стандартних саджанців в цілому і першого сорту зокрема у всіх помологічних сортів визначався діаметром умовної кореневої шийки підщепи - з її збільшенням він істотно зростав (табл. 3).

Таблиця 3 - Вплив якості підщепи на показники росту однорічних саджанців, середнє по сортах Аскольда, Росавка, Теремок і Флоріна (ДГ “Новосілки”, 1997-2000 рр.)

Підщепа	Товщина підщепи, мм	Діаметр штамба, мм	Висота, см	Кількість саджанців з гілками, %	Кількість пагонів на саджанець, шт.	Середня довжина пагонів, см	Вихід саджанців, тис.шт./га
							стандарт-них	першого сорту
62-396	6	12,8	139	10	1,0	6	32,5	21,9
	8	15,5	139	20	1,0	11	35,0	34,0
	10	15,9	159	30	2,0	18	35,0	35,0
54-118	6	11,1	135	12	1,5	9	25,8	14,2
	8	12,4	148	27	2,2	12	31,9	22,6
	10	12,7	149	38	2,8	19	34,8	32,5
57-490	6	11,2	129	12	1,2	4	25,5	14,0
	8	12,8	147	23	1,5	7	33,2	22,5
	10	13,2	158	45	2,0	14	35,0	33,9
ММ 106	6	11,3	125	12	1,0	7	26,5	15,0
	8	12,8	142	23	1,0	12	33,0	22,3
	10	13,3	145	32	2,0	17	35,0	33,0
НІР05	-	0,9	19,8	3,2	0,9	3,5	2,2	2,7

Аналогічним був вплив діаметра штамба сіянців антипки на якість саджанців вишні сортів Подбєльська і Любська - з його збільшенням якість саджанців зростала.

В зв'язку з застосуванням в останній час високого окулірування яблуні на клонових підщепах ми вивчали питання придатності цих підщеп для отримання саджанців високої якості. Спостереження за ростом саджанців показали, що для окулірування на висоті 50 см придатні підщепи з діаметром умовної кореневої шийки не менше 12 мм.

Встановлено, що високе окулірування здатне стимулювати кроноутворення саджанців - у варіанті з висотою окулірування 50 см спостерігалося 100 % гілкування саджанців: вони мали в середньому по п'ять гілок довжиною більше 30 см.

Дослідження показали, що однорічні саджанці яблуні за показниками росту мають істотні сортові відмінності. Ми об'єднали сорти яблуні за особливостями їх росту в плодовому розсаднику в чотири групи.

Відмінного росту: Алкмене, Делічія, Голден Резістент, Катерина, Ренет Симиренка;

Доброго росту: Кальвіль сніговий, Мелба, Рум'яний альпініст, Старк Ерлієст, Теремок, Шафран краснокутський, Антей;

Середнього росту: Внучка, Джонаголд, Кіддс Оранж Ред, Радогость;

Слабкого росту: Аскольда, Гала Маст, Джонатан, Едера, Мутсу, Фіалка, Імрус, Квінті, Лігол, Мавка, Лодел, Мантет, Папіровка, Пріам, Слава переможцям, Чемпіон, Амулет.

Дослідженнями встановлено, що продуктивність яблуні в саду в перші п'ять_шість років плодоношення визначається віком садивного матеріалу, його діаметром штамба, наявністю крони. Кращі результати за урожайністю в саду дають дворічні саджанці в порівнянні з однорічними, кроновані в порівнянні з саджанцями без крони. Для садіння в сад слід використовувати саджанці з діаметром штамба 14 мм і більше. Дерева, вирощені із саджанців яблуні з діаметром штамба 8 мм, ніколи не досягають продуктивності, характерної для дерев з саджанців з діаметром штамба 12 - 14 мм.

РОЗРОБКА ТА ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ ВАРІАЦІЙНОЇ СТАТИСТИКИ

В розділі показано, що в науковому плодівництві близько 30 % експериментальних даних не відповідають законові нормального розподілу. Зважаючи на некоректність застосування для їх аналізу параметричних критеріїв пропонується встановити наступну методику використання методів математичної статистики.

Одержані дослідні дані аналізують на відповідність нормальному розподілу.

При відповідності даних законові нормального розподілу подальші аналізи можна вести загальноприйнятими зараз методами з використанням параметричних критеріїв - t_критерія Стьюдента, F-критерія Фішера, Х²_критерія Пірсона. Ці критерії дозволяють встановити існуючі відмінності між параметрами розподілів.

Якщо отримані дані не вписуються в закон нормального розподілу, то для аналізу необхідно використовувати непараметричні критерії Вилкоксона, Колмогорова-Смирнова та ін. Ці методи можуть бути використані як до чисельно визначених, так і до порядкових вибірок.

Значна частина дослідів у садівництві проводиться за стандартними схемами. Останнім часом виявлено ряд недоліків застосування методів рендомізації і в подальших дослідженнях роль стандартних схем буде зростати. Для аналізу результатів таких дослідів дисперсійним методом пропонується методика приведення експериментальних даних до єдиного контролю.

В розділі показані також методики прогнозування за допомогою множинної регресії, методу ковзної функції з гармонійними вагами та структурного (Марківського) методу.

РЕЗУЛЬТАТИ ВИВЧЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ КІСТОЧКОВИХ ПОРІД В ЗВ'ЯЗКУ З ПОГОДНИМИ ФАКТОРАМИ

В розділі подано методику інтегральної оцінки реалізації біологічного потенціалу породи (сорту) в певних грунтово-кліматичних умовах, яка включає розрахунок моделей продуктивності

породи в зв'язку з погодними факторами, а також коефіцієнтів інтегральної оцінки.

Рівень урожайності породи визначається впливом комплексу взаємодіючих погодних факторів на її господарсько-біологічні особливості. Урожайність породи в такому випадку можна розглядати як функцію багатьох змінних - погодних факторів, - на основі якої можна встановити вплив кожного з них. Розрахунок моделей урожайності плодових порід (сортів) в зв'язку з погодними факторами слід проводити в такому порядку.

1. Збір даних та створення комп'ютерної бази про середню урожайність плодової породи (сорту) в конкретних регіонах країни. Середню урожайність породи визначають в дослідних або виробничих насадженнях, використовуючи середню урожайність сортименту, що склався в даному регіоні.

2. Створення комп'ютерної бази погодних умов в роки досліджень. Використовують щоденні дані метеостанцій, що знаходяться поряд з вищевказаними насадженнями. Показники слід брати такі: мінімальна, середня та максимальна температури, сума опадів, кількість днів з опадами більше одного міліметра, середня відносна вологість повітря. На їх основі обчислюють тривалість безморозного періоду, суми опадів, гідротермічні коефіцієнти та перепади температури за певні періоди, суми активних температур, інші показники. При визначенні цих періодів керуються господарсько-біологічними властивостями плодової породи (сорту).

3. Визначення на основі парних кореляційних залежностей погодних факторів, які істотно впливають на урожайність породи (сорту). Для розрахунків беруть дані за 15-20 років, щоб забезпечити 95 % рівень вірогідності отримуваних результатів.

4. Розрахунок багатофакторних моделей урожайності породи в зв'язку з погодними умовами регіону вирощування. Така модель дає можливість встановити вплив погодних факторів на урожайність породи в конкретному регіоні. Порівняти придатність регіонів для вирощування плодової породи за допомогою такої моделі можна тільки шляхом співставлення окремих погодних факторів. Загальної ж оцінки для порівняння прояву біологічного потенціалу породи чи сорту в конкретному регіоні вона не дає. Тому для інтегральної оцінки (ІО) реалізації біологічного потенціалу породи в конкретних умовах слід визначити реакцію цієї породи на сумарну дію погодних факторів в регіоні. Давати цю оцінку ми пропонуємо на основі підрахунку зваженої суми нормованих відхилень ознак від заданого ідеалу:

,

де: - ваговий коефіцієнт; - стандартне відхилення;

і - бажаний рівень а-тої ознаки і його фактичне значення;

N - кількість ознак.

Мінімальне значення інтегральної оцінки (коефіцієнт ІО) в нашому випадку виявиться в тому регіоні, де біологічний потенціал породи (сорту) може реалізуватися найповніше.

Методика передбачає визначення інтегральної оцінки реалізації біологічного потенціалу породи (сорту) в такому порядку.

1. Визначення максимально можливого внеску в продуктивність породи в регіоні кожного погодного фактору, що істотно впливає на неї. Обчислюється множенням абсолютної різниці між мінімальним та максимальним значенням кожного фактору на відповідні коефіцієнти при змінних рівняння.

2. Розрахунок вагових коефіцієнтів:

,

де - вплив b-того погодного фактору на продуктивність породи, в відсотках до сумарного впливу всіх погодних факторів.

3. Визначення фактичного рівня ознаки. За фактичний рівень погодної ознаки ми пропонуємо брати його середнє багаторічне значення в регіоні, де ведуться дослідження. В цьому випадку ми отримаємо інтегральну оцінку пристосованості конкретної породи (або сорту) до погодних умов даного регіону. Можна також взяти середнє значення цих факторів за конкретний рік і, таким чином, визначити інтегральний вплив погодних умов року на продуктивність породи (сорту).

4. Визначення бажаного рівня погодної ознаки. Береться їх середній рівень по Україні, що дає можливість отримати відносну оцінку придатності погодних умов регіонів країни для породи (сорту) на основі реальних погодних факторів і їх реальної взаємодії в цих регіонах.

6. Обчислення показника інтегральної оцінки придатності регіону.

В розділі на основі розробленої методики аналізується продуктивність сливи, вишні і черешні в зв'язку з погодними умовами регіонів вирощування та вивчається придатність цих регіонів для вирощування вказаних порід.

Слива. Урожайність сливи в дослідних установах в роки досліджень змінювалась в широких межах. Найвищою вона була в ДГ “Новосілки” (північний Лісостеп) - в середньому близько 223 ц/га, наближаючись в окремі роки до 500 ц/га. На Подільській (Поділля), Кримській (Крим) і Артемівській (Донбас) дослідних станціях урожайність сливи була нижчою і становила відповідно 123,5, 115,3 та 100,9 ц/га, перевищуючи в окремі роки позначку в 200 ц/га. Низькою була урожайність на Придністровській (Придністров'я) та Львівській (західний Лісостеп) дослідних станціях - в середньому за роки досліджень вона не перевищувала 50 ц/га.

Мінімальну періодичність плодоношення відмічено в ДГ “Новосілки”, на Кримській та Придністровській дослідних станціях - коефіцієнт варіації урожайності в цих установах був близьким до 50 %. Максимальне варіювання урожайності сливи встановлено на Львівській ДС - 153 %.

Шляхом множинного кореляційного та регресійного аналізів отримані такі рівняння залежності середньої урожайності сливи (У) від погодних факторів за регіонами країни (з вірогідністю 95 %):

У_{Захід.Лісостеп} = 326,4-0,1Х9-3Х10+4,6Х13-3,7Х15+2,5Х16+1,4Х22-3,1Х23,

коефіцієнт множинної кореляції R=0,819;

У_{Придністровґя} = 4,7X1-1,1X5+10,0X8-2,1X11-2,2X22-6,3X26-11234,1, R=0,9157;

У_{Поділля} = -1,3X3-4,6X10+17,7X14+4,9X17-4,6X19+4,5Х20+4,4X25-417,3, R=0,889;

У_{Півн. Лісостеп} = 19,8-35,7X10-26,9X12+20,9X17-1,7X18+30,9X21-41,5X23+6,3X24, R=0,944;

У_{Схід. Лісостеп} = 22,6X1+15,4X6-47,6X7+1,1X17+14,1X19+3,8X21-46214,2, R=0,99;

У_Донбас = -271,6+0,2Х2+1,0Х8+4,5Х20-4,9Х21-1,5Х22, R=0,810;

У_Крим= 14,9X1-0,7X2-9,8X3+58,6X4+2,2X5-12,9X14+1,1X25-29205,5, R=0,988.

Відмітимо, що поряд з погодними факторами при моделюванні використовували і рік проведення досліджень (Х1), який характеризує вікові зміни урожайності породи і, таким чином, ставить її в відносно однакові умови для проведення розрахунків.

В умовах західного Лісостепу на урожайність сливи впливали сума ефективних температур (Х9), мінімальна температура в жовтні (Х10) і в період цвітіння (Х13), максимальна температура в листопаді (Х15) і грудні (Х16), а також різниця між максимальною і мінімальною температурою в грудні (Х22) і січні (Х23). Зниження температури в жовтні до +0,4…_9,5єС зменшувало урожайність на 3 ц/га на кожен градус в цих межах. Зниження ж температури в період цвітіння в межах +7,1…_3,6єС впливало на урожайність позитивно. Максимальна температура жовтня (6,5…22,2єС) знижувала урожайність сливи в середньому на 3,7 ц/га на кожен градус. Максимальна температура грудня (3,5…17,1єС) сприяла зростанню врожаю в середньому на 2,5 ц/га на кожен градус. Відмічено негативну дію перепадів температури в січні (19,8…27,1єС) - вони призводили до зменшення урожайності на 3,1 ц/га на кожен градус.

В умовах Придністров'я урожайність сливи визначалась відносною середньорічною вологістю повітря (Х5), тривалістю безморозного періоду (Х8), мінімальною температурою грудня (Х11), перепадами температури в грудні (Х22) і під час цвітіння (Х26). Збільшення середньої відносної вологості повітря на один відсоток (в межах від 53,4 до 78,5 %) призводило до зниження врожаю на 1,1 ц/га. Зі збільшенням тривалості безморозного періоду на один день (в межах від 206 до 213 днів) урожайність підвищувалась в середньому на 10 ц/га. Зниження температури в грудні до _11,2…_18,9єС призводило до зменшення урожайності в середньому на 2,1 ц/га на кожен градус. В цій зоні слива була чутливою до перепадів температури в грудні (20,6…35,4єС) і в період цвітіння (17,6…25єС) - урожайність знижувалась відповідно на 2,2 і 6,3 ц/га на градус.

На Поділлі істотно впливали на урожайність сливи сума опадів під час цвітіння (Х3), мінімальна температура в жовтні (Х10), максимальна температура в жовтні (Х14), січні (Х17) і березні (Х19), а також перепади температури в жовтні (Х20) і березні (Х25). Дощова погода в період цвітіння призводила до недобору врожаю. Зниження температури в цій зоні в жовтні (в межах 0,4..._8,4єС) негативно впливало на урожайність. Тепла погода жовтня (17,9…25,9єС) і січня (_3,9...11єС) сприяла зростанню врожаю сливи відповідно на 17,7 і 4,9 ц/га на кожен градус. Перепади температури в жовтні (17,5...30,8єС) і квітні (16,9…34,3єС) також підвищували урожайність.

...