Технологічні і методологічні основи підвищення продуктивності сучасного садівництва

В умовах північного Лісостепу урожайність сливи визначалась мінімальною температурою в жовтні (Х10) і січні (Х12), максимальною температурою в січні (Х17) і лютому (Х18), а також перепадами температури в листопаді (Х21), січні (Х23) і лютому (Х24). Тут ще більше, ніж у двох попередніх зонах, виражена негативна дія зниження температури в жовтні. Зміна температури в межах _2,5…_12,9єС призводила до зменшення урожайності на 35,7 ц/га на кожен градус. Зниження температури в січні до -17,4…-25,5єС викликало зниження урожайності на 26,9 ц/га на градус. Тепла погода в січні (1,9…7,3єС) сприяла зростанню урожайності, а в лютому (1,9…7,4єС) - призводила до її зменшення. Значно зменшувалась урожайність - на 41,5 ц/га на градус - під дією перепадів температури (в межах 18,6…30єС) в листопаді.

В умовах східного Лісостепу урожайність сливи істотно залежала від відносної вологості повітря на протязі вегетаційного періоду (Х6), гідротермічного коефіцієнту (Х7), максимальної температури в січні (Х17) і березні (Х19) і від перепадів температури в листопаді (Х21). Із зростанням відносної вологості повітря (в межах від 63,8 до 74,2 %) урожайність збільшувалась в середньому на 15,4 ц/га на кожен відсоток. Збільшення ГТК (в межах 1,07…2,04) викликало зниження урожайності. Тепла погода в січні і березні сприяла зростанню урожайності. Листопадові перепади температури (16,2…30,5є) також викликали зростання урожайності в середньому на 3,8 ц/га на градус.

В Донбасі на урожайність сливи впливали річна сума опадів (Х2), тривалість безморозного періоду (Х8) і перепади температури в жовтні (Х20), листопаді (Х21) і грудні (Х22). Ріст суми опадів в межах 387…664 мм призводив до збільшення врожаю на 0,2 ц/га на кожен міліметр. Зі збільшенням тривалості безморозного періоду на один день в межах від 235 до 310 днів урожайність збільшувалась в середньому на один центнер з гектара. Перепади температури в жовтні (20…34єС) позитивно впливали на урожайність, а в листопаді (19,1…33,4єС) і грудні (22,8…32,6єС) - негативно.

В Криму урожайність сливи визначалась річною сумою опадів (Х2), сумою опадів в період цвітіння (Х3), числом днів з опадами більше одного міліметра (Х4), відносною середньорічною вологістю повітря (Х5), максимальною температурою в жовтні (Х14) і перепадами температури в березні (Х25). Зростання річної суми опадів на 1 мм (в межах 361...620 мм) призводило до зниження урожайності на 0,7 ц/га. Ріст кількості опадів в період цвітіння викликав зниження урожайності на 9,8 ц/га на кожен міліметр, однак висока вологість повітря в цей період позитивно впливала на урожайність. Висока температура в жовтні (11,7…23єС) сприяла зниженню урожайності, а перепади температури в березні (24,5…42єС) дещо її підвищували.

За інтегральною оцінкою найпридатнішими для сливи є східний Лісостеп, Донбас і Поділля.

Вишня. Урожайність вишні в різних регіонах України в роки досліджень коливалась в широких межах. Найвищою вона була на Поділлі (Подільська ДС) - в середньому 129 ц/га, перевищуючи в окремі роки 200 ц/га. В північному Лісостепу (ДГ “Новосілки”) середня урожайність складала близько 70 ц/га, а максимальна - близько 100 ц/га. В інших регіонах урожайність вишні була досить низькою - 31 ... 48 ц/га. Варіювання урожайності по роках досліджень в Придністровґї досягало 47 %, на Поділлі, в східному Лісостепу і в Донбасі було близько 40 %, в південному Степу (Інститут зрошуваного садівництва) - близько 30 %, а в північному Лісостепу - близько 24 %.

Шляхом множинного лінійного регресійного аналізу розраховано такі моделі залежності середньої урожайності вишні від погодних факторів за регіонами країни:

У_{Придністров'я} = 6,0X1+0,1X2-0,04X4-0,01X7-0,3X11+0,1X17-1,0X21-11898,6,

коефіцієнт множинної кореляції R= 0,94;

У_{Поділля} = 4228,1-64,7Х5+24,4Х6-4,6Х9-10,0Х10-7,5Х12-20,0Х15-4,0Х18-25,3Х22, R= 0,972;

У_{Північ. Лісостеп} = 390,2-1,9X6+2,7X12+3,0X13-9,6X14+0,8X17-4,2X22, R= 0,965;

У_{Схід. Лісостеп} = 421,9-0,3X1+2,6X6+2,9X8+2,9X16-2,6X19-0,4X20, R= 0,961;

У_{Півден. Степ} = 0,05X2-2,1X9+0,5X12-0,32X21+3,9X22-75,6, R= 0,916;

У_Донбас = -0,01Х3-2,3Х6-1,1Х11+2,4Х15-1,8Х21-6,0, R=0,836.

В Придністровґї продуктивність вишні визначалась такими погодними факторами як річна сума опадів (Х2), кількість днів протягом вегетаційного періоду з опадами більше 1 мм (Х4), мінімальна температура протягом січня (Х11), середня відносна вологість повітря під час цвітіння (Х7) та перепади температури в жовтні (Х17) і березні (Х21). Урожайність в експериментальних

насадженнях збільшувалася в середньому щороку (Х1) на 6 ц/га.

В умовах Поділля продуктивність вишні визначалася середньорічною відносною вологістю повітря (Х5), середньою відносною вологістю повітря протягом вегетації (6), мінімальними температурами в листопаді (Х9), грудні (Х10) і лютому (12), максимальною температурою і перепадами температури під час цвітіння (Х15 і Х22) та перепадами температури в листопаді (Х18).

В північному Лісостепу України урожайність вишні визначалась середньою відносною вологістю повітря за вегетаційний період (Х6), мінімальною температурою в лютому (Х12), максимальною температурою в січні (Х13) і лютому (Х14) і перепадами температури в жовтні (Х17) та під час цвітіння (Х22).

В східному Лісостепу урожайність вишні визначалась такими погодними факторами: сеpедня відносна вологість повітря на протязі вегетаційного періоду (Х6), мінімальна температура в жовтні (Х8), сеpедня температура під час цвітіння

(Х16), перепади температури в грудні (Х19) і лютому (Х20).

В південному Степу продуктивність вишні визначалась такими погодними факторами: річна сума опадів (Х2), мінімальна температура в листопаді (Х9) і лютому (Х12), перепади температури в березні (Х21) і під час цвітіння (Х22).

В умовах Донбасу на продуктивність вишні істотно впливали: сума опадів за вегетаційний період (Х3), середня відносна вологість повітря протягом вегетації (Х6), мінімальна температура січня (Х11), максимальна температура під час цвітіння (Х15), перепади температури в березні (Х21).

Відмітимо як несприятливий для культури вишні режим природного зволоження на Поділлі та в північному Лісостепу. В умовах східного Лісостепу збільшення середньої вологості повітря спричиняло ріст урожайності.

За інтегральною оцінкою найпридатнішими для вишні регіонами є Придністров'я, південний Степ, Донбас і східний Лісостеп.

Черешня. Середня урожайність черешні в дослідних установах в роки досліджень коливалась від 144 ц/га в Інституті зрошуваного садівництва і 110 ц/га в ДГ “Новосілки до 44 ц/га на Подільській дослідній станції. На відміну від вишні плодоношення черешні відрізняється більшою нерегулярністю. Так, в Придністровґї і на Поділлі коефіцієнт варіації урожайності черешні в роки досліджень був відповідно 88,4 та 76,1 %, а на Краснокутській ДС і в Інституті зрошуваного садівництва перевищував 50 %. В більшості регіонів поряд з роками з високою урожайністю культури трапляються роки з практичною її відсутністю.

Залежність середньої урожайності черешні від погодних факторів по регіонах країни описується наступними рівняннями (з вірогідністю 95 %):

У_{Придністров'я} = 26,1X1-3,3X8+14,6X9-6,1X11-2,4X12+17,4X16-9,4X23-51484,5,

коефіцієнт множинної кореляції R=0,92;

У_{Поділля} =144,8-0,7X2-1,6X10+33,2X13+22,4X14+2,9X17+1,1X18+2,8X23+2,4X25, R=0,911;

У_{Півн. Лісостеп} = 0,7X4-16,5X8+5,9X15-8,2X16+7,1X19-0,5X22+2,3X23+0,5X24-60,9, R=0,967;

У_{Півд.Степ} = 619,2-2,5X9-2,1X13-11,1X14-10,0X15-8,5X16, R=0,7642;

У_Донбас = 2,5Х6+0,07Х7-10,9Х8+2,0Х17+4,3Х18-8,8Х20+2,5Х21-0,2Х22-93,4, R=0,942;

У_{Схід, Лісостеп} = 58,7-0,15X3-12,9X8-9,9X13, R=0,986.

Продуктивність черешні в Придністровї визначалась мінімальними температурами жовтня (Х8), грудня (Х9), лютого (Х11) і березня (Х12), максимальними температурами грудня (Х16) та перепадами температури в лютому (Х23).

В умовах Поділля продуктивність черешні істотно залежала від річної суми опадів (Х2), мінімальної температури в січні (Х10) і під час цвітіння (Х13), максимальної температури в жовтні (Х14), січні (Х17) і лютому (Х18) та перепадів температури в лютому (Х23) і під час цвітіння (Х25).

В північному Лісостепу на продуктивність черешні впливали сума опадів протягом цвітіння (Х4), мінімальна температура жовтня (Х8), максимальна температура листопада (Х15) і грудня (Х16) та перепади температури в жовтні (Х19), січні (Х22), лютому (Х23) і березні (Х24).

В умовах південного Степу продуктивність черешні визначалась мінімальними температурами грудня (Х9) і періоду цвітіння (Х13) та максимальними температурами жовтня (Х14), листопада (Х15) і грудня (Х16).

В Донбасі продуктивність цієї породи залежала від ГТК під час цвітіння (Х6), суми ефективних температур (Х7), мінімальної температури жовтня (Х8), максимальної температури січня (Х17) і лютого (Х18) та перепадів температури в листопаді (Х20), грудні (Х21) і січні (Х22).

У східному Лісостепу продуктивність черешні визначалась сумою опадів протягом вегетації (Х3), мінімальною температурою жовтня (Х8) і періоду цвітіння (Х13). За інтегральною оцінкою найпридатнішими для черешні регіонами є південний Степ, Донбас і Поділля.

РАЦІОНАЛЬНЕ РОЗМІЩЕННЯ КІСТОЧКОВИХ ПОРІД В УКРАЇНІ

Основою раціонального розміщення плодових культур з різним біологічним потенціалом є зональне їх районування. Класифікацію регіонів за придатністю до вирощування плодових порід ми пропонуємо проводити за такою методикою.

1. Класифікація ґрунтів України (використовуючи існуючу їх експлікацію) за їх придатністю до вирощування плодової породи на придатні, обмежено придатні та непридатні. Вимоги породи до ґрунту визначають шляхом узагальнення відповідної наукової літератури та проведенням (при необхідності) додаткових досліджень.

2. Визначення параметрів погодних факторів, які обмежують поширення плодової породи (сорту). Проводять шляхом моделювання впливу погодних факторів на урожайність породи і узагальнення відповідних досліджень.

3. Розрахунок придатності регіону для найбільш повної реалізації біологічного потенціалу породи (сорту).

4. Поєднання на карті-схемі вимог породи до погодних і ґрунтових умов.

5. Виділення регіонів придатних, обмежено придатних і непридатних для вирощування плодової породи або сорту.

Встановлено, що площа земель України, придатних для культури вишні, складає 29,5 млн. га, що становить близько 65 % усіх сільськогосподарських угідь, з них 2,8 млн. га (9,5 %) - на Поліссі, 11,5 млн. га (39 %) - в Лісостепу, 15 млн. га (50,7 %) - в Степу та 0,2 млн. га (0,8 %) - в зоні Карпат.

Для культури сливи в Україні налічується 24,1 млн. га придатних земель, або 53,4 % сільськогосподарських угідь. При цьому на Поліссі їх заходиться 1,6 млн. га, або 6,6 % від загальної кількості придатних земель, в зоні Лісостепу - 9 млн. га (37,2 %), в зоні Степу - 13,4 млн. га (55,8 %) та в Карпатах - 9,8 млн. га (0,4 %).

Придатними для черешні в Україні є 6,6 млн. га, що складає близько шістнадцяти відсотків сільськогосподарських угідь. Переважна більшість придатних земель розміщена в зоні Степу - 6,3 млн. га (95,5 % загальної кількості) та 0,3 млн. га (4,5 %) - в зоні Лісостепу. Розміщувати цю породу слід переважно в південному Степу, Донбасі, на Поділлі, в Придністров'ї. В розділі подані карти-схеми розміщення вказаних площ.

ЕКОНОМІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА ВИРОЩУВАННЯ КІСТОЧКОВИХ ПОРІД В УКРАЇНІ ТА ВПЛИВУ ЯКОСТІ САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ НАСАДЖЕНЬ

В розділі викладено аналіз економічної ефективності вирощування сливи, вишні і черешні в спеціалізованих дослідних господарствах Інституту садівництва УААН та його мережі за 1996 - 2000 роки. Не зважаючи на те, що урожайність порід визначається віком і станом насаджень та рівнем агротехніки, простежується її залежність від зони розміщення насаджень. Так, урожайність сливи на Львівській і Придністровській дослідних станціях, які знаходяться в непридатних для цієї породи грунтово-кліматичних умовах, у 2-4 рази нижча, ніж в інших дослідних установах, що знаходяться в придатних умовах (табл. 4).

Собівартість продукції, звичайно, залежить від рівня урожайності породи, але в сучасних умовах вона визначає і рівень господарювання та вправності господарника. Дуже високою вона склалася на Подільській дослідній станції - майже 53 грн./ц, в зв'язку з цим, навіть маючи одну з найвищих ціну реалізації продукції, рентабельність виробництва тут склала близько двох відсотків. В той же час Інститут зрошуваного садівництва при практично такій же урожайності мав в три з половиною рази дешевшу продукцію, і хоча ціна її реалізації складала 73 % від подільської - мав рентабельність більше 150 %.

Слід вказати також на те, що господарствам слід налагоджувати маркетинг продукції. Так, при урожайності на Кримській і Артемівській дослідних станціях відповідно 100 і 115 ц/га, практично однаковій собівартості продукції рентабельність виробництва сливи на Артемівській ДСР була більше 80 %, а на Кримській - воно було збитковим. Причина - артемівська слива була реалізована вдвічі дорожче, ніж кримська. Однак, звичайно, першоосновою ефективного виробництва є висока урожайність.

Таблиця 4 - Економічна ефективність вирощування сливи, вишні і черешні в Інституті садівництва УААН та його мережі (середнє за 1996 - 2000 рр.)

Назва установи	Урожайність, ц/га	Собівартість одного ц, грн.	Ціна реалізації одного ц, грн.	Прибуток з одного ц, грн.	Прибуток з одного га, грн.	Рівень рентабельності, %
Слива
Інститут садівництва	222	32,00	61,94	29,94	6647	93,6
Подільська ДСС	125	52,74	53,74	1,0	125	1,9
Інститут зрошуваного садівництва	120	15,23	39,20	23,97	2876	157,4
Кримська ДСС	115	32,20	31,24	-0,96	110	-3,0
Артемівська ДСР	100	32,70	59,79	27,09	2709	82,28
Краснокутська ДСС	87	28,92	41,92	13,00	1131	45,0
Львівська ДСС	43	44,00	47,50	3,50	150	8,0
Придністровська ДСС	42	39,40	51,60	12,20	512	31,0
Вишня
Інститут садівництва	72	160,00	95,77	-64,23	-4624	-40,1
Подільська ДСС	64	53,20	123,78	70,58	4517	132,7
Артемівська ДСР	53	42,50	85,00	42,50	2252	100,0
Придністровська ДСС	45	41,30	70,00	28,70	1378	69,5
Львівська ДСС	40	49,50	66,00	16,50	660	33,3
Кримська ДСС	32	35,38	44,80	9,42	301	26,6
Інститут зрошуваного садівництва	31	28,66	60,90	32,24	1000	112,5
Краснокутська ДСС	28	31,40	84,79	53,39	1495	120,0
Черешня
Інститут зрошуваного садівництва	143	24,07	93,40	69,33	9914	288
Кримська ДСС	120	40,87	46,71	6,04	725	14,85
Інститут садівництва	110	127	146,43	19,43	2137	15,3
Придністровська ДСС	99	50,90	86,00	35,10	3475	69,0
Артемівська ДСР	67	45,60	100,0	54,40	3545	119,3
Краснокутська ДСС	65	30,50	85,00	54,50	3542	178,7
Подільська ДСС	44	64,30	124,00	59,70	2627	92,9

Урожайність вишні в дослідних установах була низькою. Так, тільки Інститут садівництва, Подільська ДCC і Артемівська ДСР отримували в ці роки більше 50 ц/га, усі інші установи - менше. Причина тут загальнодержавна - відсутність коштів для виконання технології вирощування в повному обсязі.

В Інституті садівництва собівартість вишні була дуже високою через невелику площу та значний вік насаджень. Високу рентабельність виробництва вишень мали Подільська, Артемівська, Краснокутська дослідні станції та Інститут зрошуваного садівництва. Однак, в усіх випадках вона досягнута не за рахунок високої урожайності, а через відносно високу ціну реалізації. Таким чином, головне питання виробництва вишні - підвищення урожайності.

Найвища урожайність черешні - 143 ц/га - простежується в Інституті зрошуваного садівництва, що знаходиться в зоні Степу - придатному для цієї породи регіоні. Тут низька собівартість продукції, досить висока ціна реалізації. Результат цього - рентабельність майже 290 %. На Кримській ДСС урожайність тільки на 23 ц/га менша, ніж в ІЗС, однак собівартість тут на 70 % вища, а реалізували продукцію вдвічі дешевше, в результаті рентабельність складає тільки 15 %. Придатною для черешні зоною є і Донбас, однак урожайність породи тут була низькою через те, що сади ДГ “Садове” Артемівської ДСР знаходилися в “запущеному” стані через брак коштів.

Досить високим був урожай черешні і в Інституті садівництва, однак установа знаходиться в зоні обмеженої придатності для цієї культури і, як результат, затрати на вирощування в 5,3 рази вищі, ніж в Інституті зрошуваного садівництва, і в 3,1 разів вищі, ніж на Кримській ДСС, які знаходяться в придатних зонах. Подільські черешні ростуть на межі обмежено придатної та непридатної зон і характеризуються низькою урожайністю.

Отже, у дуже вимогливих до грунтово-кліматичних умов порід сливи і черешні простежується вплив зони вирощування на продуктивність промислових насаджень.

Таким чином, урожайність кісточкових порід в Україні залишається низькою і вимагає дієвих засобів для її підвищення. Поряд з використанням нових технологій, вмілим господарюванням дієвим є і ефективне використання біологічного потенціалу сливи, вишні і черешні шляхом їх розміщення в найпридатніших регіонах.

Економічна ефективність вирощування однорічних саджанців яблуні залежала від якості використаних підщеп (табл. 5). Слід звернути увагу на те, що виробництво саджанців незалежно від якості підщепи було високорентабельним.

Таблиця 5 - Економічна ефективність вирощування однорічних саджанців яблуні в залежності від якості підщепи 54-118 (ДГ “Новосілки”, 1997 - 2000 рр.)

Показники	Товщина умовної кореневої шийки підщепи, мм
	6	8	10	6	8	10
Назва сорту	Аскольда	Росавка
Вихід стандартних саджанців, тис.шт./га	23,5	26,2	34,0	26,5	33,5	35,0
в т. ч. першого сорту, тис. шт./га	11,1	10,9	25,1	14,2	25,1	35,0
в т. ч. другого сорту, тис. шт../га	12,4	15,3	8,9	12,3	8,4	0
Виробничі витрати, тис. грн./га	45,2	50,1	64,2	50,7	63,2	65,8
Виробнича собівартість, грн../тис.шт.	1924	1914	1887	1912	1888	1880
Повна собівартість, грн./тис.шт.	1974	1964	1937	1962	1938	1930
Виручка від реалізації, тис. грн.	163,2	187,8	254,2	187,4	251,2	280,0
Середня ціна реалізації, грн./тис.шт.	6945	7168	7476	7072	7498	8000
Прибуток, тис. грн./га	116,8	136,3	188,3	135,4	186,3	212,4
Рівень рентабельності, %	251,8	265,0	286,0	260,4	286,9	314,5

Енергетична оцінка ефективності вирощування однорічних саджанців яблуні цілком підтверджує результати економічної оцінки.

Встановлено значні економічні переваги вирощування яблуні із садивного матеріалу високої якості. Урожайність сорту Зимове Плесецького в насадженні, закладеному з саджанців з діаметром штамба 14 мм була в роки досліджень 189,8 ц/га, в насадженнях, закладених саджанцями з діаметром штамба 10 мм - 137 ц/га, а при закладанні саду саджанцями з діаметром штамба 8 мм, що за нашими спостереженнями було типовим для вісімдесятих - дев'яностих років і ще зустрічається, - тільки 84,5 ц/га. В зв'язку з цим, собівартість продукції в насадженнях, закладених якіснішими саджанцями по сорту Зимове Плесецького (діаметром 14 мм) була 79,8 грн./ц, а по сорту Джонатан (діаметром 16 мм) - 68 грн./ц, що відповідно на 36 і 39 % нижче, ніж у варіанті з саджанцями мінімального діаметру.

При цьому виручка від реалізації була відповідно вищою на 125 і 147 % і складала 47,5 і 56,4 тис.грн. Прибуток в цих варіантах по сорту Зимове Плесецького був на 169 %, а по сорту Джонатан - на 77 % вищим, ніж в варіантах з діаметром штамба 8 і 10 мм відповідно. Тому рентабельність виробництва в варіантах, закладених кращими саджанцями, була 217 - 268 %, а в варіантах, закладених саджанцями з діаметром штамба 8 мм - 134 %. Ці закономірності підтверджуються і розрахунками енергетичної оцінки.

ВИСНОВКИ

Результати наших досліджень дозволили сформулювати такі основні висновки.

1. Розроблені нові методичні основи ведення досліджень в садівництві здатні істотно прискорити науковий процес, підвищити актуальність, точність та надійність отримуваних результатів. Удосконалена методологія координації дослідних робіт з садівництва в Україні, оптимізації співвідношення наукових методів ведення досліджень, застосування сучасних методів варіаційної статистики, що дозволяє значно скоротити терміни розробки та впровадження нових технологій.

2. Для підвищення ефективності наукових досліджень розрахована формула визначення основних параметрів досліду, яка пов'язує між собою коефіцієнти варіації ознак, число повторень в досліді, кількість рослин на дослідній ділянці і кількість варіантів у досліді. За її допомогою можна розрахувати оптимальні об'єми вибірок з урахуванням якості наявного садивного матеріалу та вимог до точності отримуваних результатів.

3. Встановлено, що в саду серед господарсько цінних ознак найвищим варіюванням відрізняється урожайність дерев (коефіцієнт варіації 40...69 %), а в плодовому розсаднику - кількість гілок у плодових саджанців та їх довжина (коефіцієнт варіації 15...39 %). Доведено, що ступінь варіювання цих ознак можна істотно знизити шляхом добору однорідного за діаметром та масою садивного матеріалу.

4. Дослідженнями доведено, що об'єми вибірок в дослідах з плодовими породами можна зменшити в 7 - 9 разів шляхом розміщення повторень довшим боком в напрямку переважної мінливості та використання однорідного садивного матеріалу з відхиленням в 10 % за діаметром штамба та масою рослин. Досліджено, що напрямок переважної мінливості ознак плодових рослин на рівній земельній ділянці збігається з напрямком рядів.

5. Встановлено, що при зниженні варіювання ознаки до 10 ... 15 % у досліді може бути оптимальним 9 рослин-повторень або шість повторень по дві рослини в кожному. Загальноприйняті 24 дерева у варіанті прийнятні при варіабельності ознаки близько 25 %.

6. Запропоновано здійснювати постановку досліду на основі гіпотези та її компютерної моделі, орієнтуючи його на доказ правомірності цієї гіпотези та достовірності параметрів моделі. Розроблено основні методичні принципи ресурсозберігаючого ведення досліджень, що базуються на комплексному використанні загальнонаукових та спеціальних методів.

7. Зважаючи на невідповідність третини експериментальних даних в науковому садівництві законові нормального розподілу, запропоновано нову методику застосування методів математичної статистики, яка включає використання непараметричних критеріїв оцінки, методів моделювання та прогнозування. Розроблено методику застосування дисперсійного аналізу для обробки даних дослідів, проведених за стандартними схемами.

8. Координація науково-дослідних робіт з садівництва в Україні на рівні основних дослідів з оптимізацією їх актуальності, кількісного та якісного складу з застосуванням сучасних методик проведення експериментів та використанням інформаційних технологій дає можливість істотно прискорити науковий процес та підвищити якість і актуальність розробок. Для використання в процесі досліджень розроблено картку опису основних дослідів, що ведуться в садівництві, схему опису сортів плодових і ягідних порід, визначення функцій та алгоритму роботи автоматизованого робочого місця наукового співробітника.

9. Експериментально доведено, що товщина штамба та довжина кореневої системи підщеп при садінні істотно впливають на показники росту саджанців плодових культур в розсаднику. Кращими для садіння є підщепи діаметром 10_12 мм з довжиною кореневої системи 10 см. Високе окулірування яблуні на слабкорослих підщепах стимулює утворення крони. Саджанці в плодовому розсаднику проявляють свої сортові особливості, які виражаються в різній товщині штамба, здатності до гілкування в однорічному віці та параметрах утворюваної крони.

10. Урожайність яблуні в саду незалежно від підщепи та помологічного сорту знаходиться в прямій залежності від діаметра штамба висаджених саджанців. Для садіння в сад необхідно використовувати саджанці з діаметром штамба не менше 14 мм. Дворічні саджанці та кроновані однорічки здатні забезпечити на 25 - 40 % вищу урожайність в порівнянні з однорічками без крони.

11. Розроблена методика інтегральної оцінки реалізації біологічного потенціалу породи (сорту) в регіонах України, що ґрунтується на створенні регресійних моделей продуктивності цих порід в зв'язку з погодними умовами та визначенні зваженої суми нормованих відхилень погодних факторів від заданого ідеалу, дозволяє встановити регіони, в яких порода здатна забезпечити максимальну продуктивність і високу якість врожаю.

12. Встановлено тісні множинні кореляційні залежності між продуктивністю кісточкових порід та погодними умовами. Розраховано лінійні регресійні моделі залежності урожайності сливи, вишні і черешні від погодних факторів зон вирощування. Для кожного регіону країни виявлено певний перелік погодних факторів, що визначають тут урожайність вказаних порід. Окремі погодні фактори є актуальними для декількох регіонів України, однак дія їх на урожайність різна.

13. Несприятливим для культури вишні є режим природного зволоження на Поділлі та в північному Лісостепу. В умовах східного Степу збільшення середньої вологості повітря спричиняло ріст урожайності. Найкритичнішим фактором для вишні в умовах південного і східного Степу та Донбасу є низькі температури в фазу глибокого спокою, а для Придністровґя - при цвітінні. Кожен помологічний сорт вишні має специфічний набір погодних факторів, що визначають його продуктивність.

14. Для сливи і черешні не виявлено груп погодних факторів, які б за своїм впливом на продуктивність переважали в тому чи іншому регіоні. Ступінь впливу погодних факторів на продуктивність визначається помологічним сортом та типом підщепи. Продуктивність сорту черешні в різних зонах його вирощування визначається в більшості випадків різними погодними факторами. Фактори, що впливають на продуктивність сорту в декількох регіонах завжди мають різний ступінь впливу, а в окремих випадках і різну його направленість.

15. За інтегральною оцінкою кращими для вишні регіонами є східний Лісостеп, Донбас, південний Степ і Придністров'я, для сливи - східний Лісостеп, Донбас і Поділля, а для черешні - південний Степ, Донбас, Поділля та Придністров'я.

16. На основі методики зонального районування культур встановлено, що для промислового вирощування вишні, сливи і черешні придатними в Україні є відповідно 29,5, 24,1 і 7,1 млн. га земель та створено карти-схеми їх розміщення.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ НАУКИ

1. Для розрахунку оптимальних параметрів досліду в садівництві рекомендуємо користуватися формулою, яка поєднує залежність між кількістю повторень

в досліді (п), його точністю (Sx%), коефіцієнтом варіації (V%), числом рослин у повторенні (r) і кількістю варіантів (L):

2. Для зменшення об'єму вибірок в дослідах з плодовими породами слід використовувати однорідний садивний матеріал з відхиленням до 10 % за діаметром штамба та масою рослин та розміщувати повторення довшим боком в напрямку найбільшої мінливості ознак, яка на рівній земельній ділянці збігається з напрямком рядів.

3. З метою прискорення та поглиблення наукового процесу координацію науково-дослідних робіт в галузях сільського господарства країни слід вести на рівні основних дослідів з оптимізацією їх актуальності, кількісного та якісного складу, з застосуванням сучасних методик проведення експериментів. При цьому рекомендуємо використовувати картку опису основних дослідів та автоматизоване робоче місце наукового співробітника.

4. З метою підвищення надійності і точності результатів досліджень пропонуємо нову методику застосування методів математичної статистики, яка включає перевірку даних на відповідність законові нормального розподілу (t-розподілу для малих вибірок), застосування параметричних критеріїв Фішера і Пірсона та непараметричних критеріїв Вилкоксона, Колмогорова-Смирнова. Для аналізу результатів дослідів, проведених за стандартними схемами, слід використовувати запропоновану нами методику дисперсійного аналізу, яка передбачає приведення даних до загального контролю.

5. При розробці питань розміщення плодових і ягідних порід та сортів за регіонами країни пропонуємо застосовувати методику інтегральної оцінки біологічного потенціалу породи (сорту) в конкретних умовах, яка ґрунтується на підрахунку зваженої суми нормованих відхилень погодних факторів від заданого ідеалу.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. При вирощуванні саджанців плодових порід слід використовувати підщепи з товщиною кореневої шийки 10-12 мм та довжиною коренів близько 10 см.

2. З метою утворення крони у однорічних саджанців яблуні на слабкорослих підщепах рекомендуємо застосовувати добір сорто-підщепних комбінацій, окулірування на висоті 15-25 см на підщепах з діаметром кореневої шийки не менше 12 мм, застосування механічних прийомів стимулювання розгалуження.

3. Для закладання насаджень яблуні рекомендуємо використовувати дворічні та однорічні кроновані саджанці з діаметром штамба не менше 14 мм.

4. В Україні рекомендуємо вирощувати сливу на площі близько 34 тис. га. При цьому близько 50 % її промислових насаджень слід зосередити в зоні Степу (Донецька, Запорізька, Дніпропетровська, Кіровоградська, Миколаївська і Одеська області) та близько 40 % - в зоні Лісостепу (Харківська, Полтавська, Вінницька, Хмельницька). Решта - 10 % площ - може бути розміщена в інших регіонах, придатних для вирощування цієї породи, причому це, як правило, не товарні насадження на присадибних ділянках населення.

5. Для задоволення внутрішньої потреби країни в плодах вишні площа її насаджень має бути збільшена до 50 тис. га. При цьому близько 60 % промислових насаджень вишні слід розмістити в зоні Степу (переважно східна і південна частини), близько 30 % - в зоні Лісостепу (східна частина і Придністровя) і близько 10 % - в інших регіонах, причому, як правило, не промислових насаджень.

6. Площа насаджень черешні в зоні Степу має бути збільшена приблизно до 85 % від загальної (близько 20 тис. га). При цьому в обмежено придатних та непридатних грунтово-кліматичних умовах вирощування черешні є недоцільним. Основні промислові насадження цієї породи слід зосередити в Запорізькій, Херсонській, Миколаївській і Одеській областях та на придатних землях Криму.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Книги

Бублик Н. А. Статистическая обработка данных полевого опыта на микро-ЭВМ. К.: Издательство УСХА, 1991. - 46 с.

Кондратенко П.В. Методика проведення польових досліджень з плодовими культурами / П.В. Кондратенко, М.О. Бублик. - К.: Аграрна наука, 1996. - 95 c. (стор. 5 - 14, 59 - 93).

Рекомендації

Методика изучения подвоев плодовых культур в Украинской ССР / Под ред. М.В.Андриенко, И.П.Гулько. - К., 1990. - 102 с. (Раздел "Методика применения статистических методов обработки даных при изучении подвоев").

Методические указания по комплексной оценке качества посадочного материала на рост и продуктивность плодовых и ягодных культур. / Сост. И.М. Мережко, Н.А. Бублик, Л.Е. Глушак. - Симферополь, 1991. - 29 с. (Разделы 1, 2, 5).

Методика економічної та енергетичної оцінки типів плодоягідних насаджень, помологічних сортів і результатів технологічних досліджень в садівництві / Підготували П.В. Кондратенко, Г.А. Борук, М.О. Бублик, під ред. О.М. Шестопаля. - Київ, 2002. - 133 с.(Розділи 4, 5, 6).

Статті у журналах, збірниках наукових праць та інших виданнях

Мережко І.М. Удосконалення стандартів на садивний матеріал яблуні / І.М.Мережко, М.О.Бублик // Садівництво: Міжвід. тематич. наук. зб. - К.: Урожай, 1982. - Вип. 30. - С. 91-92 (експериментальна частина).

Бублик Н.А. Дисперсионный анализ двухфакторного опыта // Садоводство, виноградарство и виноделие Молдавии. - 1990. - №2. - С. 43-45.

Андриенко М.В. Основы компьютеризации садоводства / М.В.Андриенко, Н.А.Бублик // Садоводство и виноградарство. - 1992. - №2. - С. 2-4 (підготовка фактичного матеріалу).

Андрієнко М.В. Комп'ютеризація наукових досліджень в садівництві / М.В.Андрієнко, М.О.Бублик // Вісник аграрної науки. - 1993. - №8. - С. 69_73 (підготовка фактичного матеріалу і його аналіз).

Бублик М.О. Що треба знати при закладанні плодового саду // Сад. - 1995. - №6. - С. 27.

Бублик М.О. Про стандарти на садивний матеріал // Сад. - 1995. - №10-12. - С. 14-15.

Бублик М.О. Прогнозування тривалості зберігання плодів зимових сортів яблуні за метеорологічними показниками при вирощуванні // Садівництво: Міжвід. тематич. наук. зб. - К.: Аграрна наука, 1997. - Вип. 45. - С. 75-80.

Бублик Н.А. Программное обеспечение для компьютеризации научного процесса в садоводстве // Информационный листок. - К., 1997. - 3 с.

Бублик М.О. Основи раціонального ведення досліджень у садівництві // Садівництво: Міжвід. тематич. наук. зб. - К.: Вид-во УАННП “Фенікс”, 1998. - Вип. 47. - С. 10-13.

Бублик М.О. Використання деяких методів прогнозування в садівництві / М.О.Бублик, К.С.Дудка // Садівництво: Міжвід тематич. наук. зб. - К.: Вид-во УАННП “Фенікс”, 1998. - Вип. 47. - С. 34-38 (узагальнення матеріалу)..

Бублик М.О. Способи отримання скороплідного садивного матеріалу яблуні / М.О.Бублик, О.І.Барабаш, Л.В.Богодьорова // Садівництво: Міжвід. тематич. наук. зб. - К.: Вид-во УАННП “Фенікс”, 1998. - Вип. 47. - С. 164-167 (узагальнення матеріалу і підготовка статті).

Бублик М.О. Вплив попереднього добору підщеп на обсяг вибірки саджанців яблуні в дослідах у плодовому розсаднику // Садівництво: Міжвід. тематич. наук. зб. - К., Нора прінт, 1999. - Вип. 48. - С. 11-16.

Бублик М.О. Роль інформаційних технологій у підвищенні результативності досліджень у садівництві / М.О.Бублик, Г.А.Чорна // Садівництво: Міжвід. тематич. наук. зб. - К.: Нора прінт, 1999. - Вип. 48. - С. 63-66 (узагальнення матеріалу і підготовка статті).

Бублик М.О. Роль якості клонових підщеп при вирощуванні саджанців яблуні для інтенсивних садів / М.О.Бублик, О.І.Барабаш // Садівництво: Міжвід тематич. наук. зб. - К.: Нора прінт, 1999. - Вип. 48. - С. 95-99 (узагальнення матеріалу і підготовка статті).

Бублик М.О. Технологія вирощування садивного матеріалу для скороплідних яблуневих садів. Землеробство ХХІ століття - проблеми та шляхи вирішення. / Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. Київ - Чабани, 1999. - С. 146-147.

Чорна Г.А. Інформатизація основних ланок наукового процесу в садівництві / Г.А.Чорна, М.О.Бублик // Інформаційні ресурси та їх використання в агропромисловому виробництві. - К., 1999. - С. 125-128 (підготовка статті).

Бублик М.О. Застосування деяких методів варіаційної статистики в науковому садівництві // Садівництво: Міжвід. тематич. наук. зб. - К.: Нора прінт, 1999. - Вип. 49. - С. 10-14.

Бублик М.О. Аналіз світових тенденцій у наукових розробках у садівництві / М.О.Бублик, Л.А.Фризюк // Наук. вісник НАУ. - К., 2000. - Вип. 31. - С. 153-155 (узагальнення матеріалу і підготовка статті).

Бублик М.О. Основні завдання щодо координації та методики наукових досліджень в садівництві // Садівництво: Міжвід. тематич. наук. зб. - К.: Нора прінт, 2000. - Вип. 51. - С. 5_17.

Бублик М.О. Орієнтація напрямку найбільшої мінливості ділянки / М.О.Бублик, Ф.А.Волков // Сад, виноград і вино України. - 2000. - №10-12. - С. 34-35 (підготовка експериментальних даних).

Бублик Н.А. Главные задачи координации научных исследований в садоводстве Украины // Формы и методы повышения экономической эффективности регионального садоводства и виноградарства. Организация исследований и их координация: Сб. науч. тр. - Краснодар, 2001. - Ч. 1. - С. 47-52.

Бублик М.О. Вплив температурного режиму зон вирощування на урожайність вишні, черешні та сливи // Садівництво: Міжвід. тематич. наук. зб. - К.: Нора прінт, 2002. - Вип. 52. - С. 21-36.

Бублик М.О. Продуктивність вишні на різних ґрунтах / М.О.Бублик, І.І.Середа // Садівництво: Міжвід. тематич. наук. зб. - К.: Нора прінт, 2002. - Вип. 52. - С. 161-165.

Бублик М.О. Вплив температурного режиму зон вирощування на урожайність вишні, черешні та сливи // Садівництво: Міжвід. тематич. наук. зб. - К.: Нора прінт, 2002. - Вип. 52. - С. 21-36.

Бублик М.О. Роль підщепи у зміні продуктивності черешні, викликаній дією погодних умов // Садівництво: Міжвід тематич. наук. зб. - К.:Нора прінт, 2002. - Вип. 53. - С. 41-48.

Бублик М.О. Вплив погодних факторів північного Лісостепу на продуктивність сортів ліщини / М.О.Бублик, Н.В.Шевчук, О.В.Моргун // Садівництво: Міжвід. тематич. наук. зб. - К.: Нора прінт, 2002. - Вип. 53. - С. 320_329 (узагальнення матеріалу і підготовка статті).

Бублик М.О. Моделювання урожайності сливи на основі погодних чинників // Вісник Львів. держ. аграр. ун-ту: Агрономія. - 2002. - №6. - С. 183-188.

Бублик М.О. Інтегральна оцінка придатності регіону за погодними факторами для вирощування плодових порід // Вісник аграрної науки. - 2002. - №6. - С. 31-33.

Бублик М.О. Комп'ютерна база даних наукової та методичної інформації // Наук. вісник НАУ. - К., 2002. - Вип. 47. - С. 212-215.

Бублик М.О. Продуктивність сортів сливи в зв'язку з погодними факторами / М.О.Бублик, Г.А.Чорна, Л.А.Фризюк // Сад, виноград і вино України. - 2002. - № 1-2. - С. 20-23 (експериментальна частина, і підготовка статті).

Бублик М.О. Урожайність сортів вишні у зв'язку з погодними умовами / М.О.Бублик, Г.А.Чорна, Л.А.Фризюк // Сад, виноград і вино України. - 2002. - №3-4. - С. 12-15 (експериментальна частина, і підготовка статті).

Бублик М.О. Як почувається черешня в різних регіонах України ?/ М.О.Бублик, Г.А.Чорна, Л.А.Фризюк // Сад, виноград і вино України. - 2002. - № 5-6. - С. 14-17.

Бублик М.О. Порівняння вибірок за допомогою непараметричних критеріїв // Садівництво: Міжвід тематич. наук. зб. - К.:Нора прінт, 2002. - Вип. 54. - С. 41-48.

Бублик М.О. Які саджанці - такий і майбутній урожай (роль якості садивного матеріалу в підвищенні продуктивності плодових насаджень / М.О.Бублик, Д.В. Потанін, І.М. Мережко, О.І. Барабаш // Сад, виноград і вино України. - 2003. - №3-4. - С. 16-23 (експериментальна частина, узагальнення матеріалу і підготовка статті).

Бублик М.О. Розміщення культури вишні в Україні // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. Київ, 2003. Випуск 1-2. - С.103 -106 .

Матеріали наукових конференцій

Бублик М.О. Про розмір облікових ділянок у дослідах в садівництві / Тези доп. і виступів наук.-практич. конф., присвяченої 25-річчю від дня утворення Краснокутської дослідної станції садівництва (13-15 липня 1993 р.). - Х., 1993. - С. 56-58.

Бублик М.О. Інформаційна підтримка розвитку садівництва // Проблеми інформатизації агропромислового виробництва України в умовах ринкових відносин: Матер. наук.-вироб. конф., червень 1995 р. - К., 1995. - С. 42-43.

Бублик М.О. Інформаційно-довідкова система в садівництві / М.О.Бублик, Г.А.Чорна // Інтенсивні технології в садівництві Наддністрянщини та Передкарпаття України: Тези доп. наук.-практич. конф., присвяченої 30-річчю Придністровської ДС Ін-ту сад-ва. - Чернівці, 1995. - С. 10-11 (аналіз фактичного матеріалу і підготовка статті).

Бублик М.О. Планування параметрів досліду в садівництві // Послідовники Л.П.Симиренка - садівництву України: Зб. наук. пр. до 140-річчя з дня народження Л.П.Симиренка. - Черкаси, 1995. - С. 249-255.

Бублик Н.А. Определение объема выборки в опыте // Методика исследований и вариационная статистика в научном плодоводстве: Сб. докл. Междунар. науч.-метод. конф. 25-26 марта 1998 г. - Мичуринск, Изд-во МГСХА, 1998. - Т. 1. - С. 61-63.

Бублик Н.А. Информатизация исследовательского процесса в садоводстве // Методика исследований и вариационная статистика в научном плодоводстве: Сб. докл. Междунар. науч.-метод. конф. 25-26 марта 1998 г. / Мичуринская ГСХА. - Мичуринск, 1998. - Т. 3. - С. 28_31.

Бублик Н.А. Технология выращивания саженцев яблони для скороплодных садов Украины / Н.А.Бублик, Е.И.Барабаш // Садоводство и виноградарство 21 века: Матер. Междунар. науч.-практич. конф. 7-10 сентября 1999 г. - Краснодар, 1999. - Ч. 2. - С. 89-91.

Бублик М.О. Основні завдання науково-методичної роботи в садівництві в сучасних умовах // Садівництво: Міжвід. тематич. наук. зб. “Садівництво на межі тисячоліть” (Матеріали всеукр. конф.). - К.: Нора прінт, 2000. - Вип. 50. - С. 56-65.

Бублик Н.А. Компьютерные базы данных генофонда плодовых и ягодных культур в Украине / Н.А.Бублик, Г.А.Чорна // Тез. докл. и выступ. на междунар. науч.-практич. конф. - Крымск, 2000. - С. 103-105 (узагальнення матеріалу і підготовка статті).

Бублик Н.А. Моделирование урожайности сливы на основе погодных факторов // Итоги и перспективы развития плодоводства и овощеводства: Материалы междунар. науч.-практич. конф., посвящ. 90-летию со дня рождения А.Н.Ипатьева (г. Горки, 21-23 августа 2001г.). - 2001. - С. 61-65.

Бублик М.О. Вплив погодних чинників на продуктивність вишні в Україні // Аграрна наука і освіта на початку третього тисячоліття: Матеріали міжнар. наук.-практич. конф. 18-21 вересня 2001 р. /Львівський держ. аграрн. університет. - Львів, 2001. - Т. 1. - С. 371-380.

Бублик Н.А. Моделирование продуктивности вишни в связи с условиями выращивания // Агропромышленный комплекс: проблемы и перспективы: Сб. науч. тр. Междунар. юбилейной науч.-практич. конф., посвящ. 70-летию образования Мичуринского гос. аграр. ун-та. - Мичуринск, 2001г. - Т. 5. - С. 139-143.

Bublyk M. Dependance of the sample volume on the preliminary selection of rootstocks // Aspects of Applied Biology 61. IAMFE/AAB UK 2000: the 11^th Intern. Conference and Exhibition on Mechanization of Field Experiments, 10-14 July, 2000. - Chelmsford: Writtle College, UK, 2000. - Р. 205-209.

Bublyk M. Productivity of stone fruit crops in Ukraine depended on temperature factors // Referaty i doniesienia wyіgoszone na 12 ogьlnokrajowym seminarium Sekcji “Mrozoodpornoњж” w dniach 17 i 18 maja 2001 roku w Instytucie Sadownictwa i Kwiaciarstwa w Skierniewicach. - Poznaс, 2001. - S. 65-74.

Bublyk M. Influence of weather factors on the stone crops productivity in the Ukraine // Fruit, Nut and Vegetable Production Engineering. - Proceeding of the 6^th International Symposium held in Potsdam, 2001. - Potsdam-Bornim, 2002. - P. 117-121.

Bublyk M. Modelling of the sweet cherry productivity in the regions of Ukraine on the basis of weather factors // Biological and technological factors controlling quality of fruit and berries. - Abstracts of the International Scientific Conference. - Babtai, September 10-12. - Lithuanian Institute of Horticulture. - Babtai, 2002. - P. 90-91.

Бублик М.О. Технологічні і методологічні основи підвищення продуктивності сучасного садівництва. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 - плодівництво. Національний аграрний університет, Київ, 2003.

На основі експериментальних даних розроблено нові підходи до методики і технології досліджень в садівництві. Запропоновано методику визначення основних параметрів польового досліду. Вироблено основні методичні принципи оптимального співвідношення наукових методів досліджень. Показано вплив якості та однорідності садивного матеріалу на варіювання ознак плодових рослин. Визначено напрямок їх переважного варіювання, та розроблено прийоми зниження останнього. На основі вивчення впливу якості садивного матеріалу на продуктивність плодових насаджень сформульовано сучасні технологічні вимоги до саджанців плодових порід.

Розраховано математичні моделі продуктивності сливи, вишні і черешні на основі погодних факторів. Проведено групування ґрунтів України за ступенем їх придатності для вирощування цих порід. Встановлено роль сорту і підщепи в адаптації кісточкових порід до умов вирощування.

Розроблено технологію раціонального розміщення плодових порід по регіонах України. Визначено придатні, обмежено придатні та непридатні за ґрунтово-кліматичними умовами регіони України для сливи, вишні і черешні та позначено їх на карті.

Ключові слова: дослід, технологія, методика, варіювання, порода, сорт, садивний матеріал, якість, модель, ґрунт, погода.

Бублик Н.А. Технологические и методологические основы повышения продуктивности современного садоводства. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.07 - плодоводство. Национальный аграрный университет, Киев, 2003.

На основании экспериментальных данных разработаны новые подходы к методике и технологии исследований в садоводстве. Предложена методика определения основных параметров полевого опыта. Разработаны новые методические принципы определения оптимального соотношения научных методов исследований.

Изучен размах варьирования признаков плодовых растений. Показано, что среди хозяйственно полезных признаков плодовых растений наибольшим варьированием отличается их урожайность. Установлено, что снижения варьирования продуктивности этих растений можно достичь путем отбора саженцев по диаметру штамба и массе. Определено направление преимущественного варьирования признаков плодовых растений в насаждениях на однородных по свойствам почвы и рельефа участках.

Путем изучения влияния качества посадочного материала на продуктивность плодовых насаждений сформулированы современные технологические требования к саженцам плодовых пород.

Исследовано состояние координации научно-исследовательских работ по садоводству в Украине и предложены пути ее дальнейшего совершенствования. При этом доказана целесообразность координации исследований на уровне основных опытов, образование их географической сети, необходимости оптимизации в научных учреждениях Института садоводства УААН количественного и качественного состава опытов и широкого внедрения информационных технологий в процесс исследований.

С целью повышения точности и надежности результатов исследований предложена новая методика применения методов вариационной статистики, включающая проверку данных на соответствие нормальному распределению, использование параметрических критериев Фишера и Пирсона и непараметрических критериев Вилкоксона и Колмогорова-Смирнова.

Показано использование для прогнозирования в научном садоводстве регрессионных моделей, метода скользящей функции с гармоничными весами и структурного (Марковского) метода.

Разработан простой в использовании метод оценки проявления биологического потенциала плодовой породы (сорта) в конкретных почвенно-климатических условиях. Метод основан на подсчете взвешенной суммы нормированных отклонений погодных факторов от заданного идеала и позволяет провести размещение породы в регионах, в которых от нее можно получить максимальную продуктивность и высокое качество урожая.

Установлено, что продуктивность сливы, вишни и черешни определяется погодными условиями региона их произрастания. Произведен расчет математических моделей урожайности этих пород в зависимости от погодных факторов. Основными погодными факторами, влияющими на урожайность косточковых пород, являются максимальные и минимальные температуры и их перепады в осенне-зимне-весенний период, заморозки в период цветения, а также режим увлажнения. При этом неблагоприятным для культуры вишни является режим увлажнения на Подолье и в северной Лесостепи. В условиях восточной Степи увеличение влажности воздуха вызывало рост урожайности этой породы. Критическим фактором для вишни в условиях Степи и Донбасса являются низкие температуры в фазе глубокого покоя, а для Приднестровья - в период цветения. Урожайность каждого помологического сорта вишни определяется специфическим набором природных факторов. Для сливы и вишни не выявлено групп погодных факторов, превалирующих по своему влиянию на их урожайность в том или ином регионе. Степень влияния погодных факторов на продуктивность определяется помологическим сортом и типом подвоя. Продуктивность сорта черешни в разных зонах его выращивания определяется в большинстве случаев различными погодными факторами. Факторы, влияющие на продуктивность сорта в нескольких регионах, всегда имеют различную степень этого влияния, а иногда и различную направленность.

Предложена технология размещения плодовых пород по регионам, включающая определение пригодности почв для породы, формулирование ее требований к погодным условиям, расчет интегральной оценки проявления биологического потенциала в конкретном регионе и создание карты-схемы.

Выполнена классификация почв Украины по их пригодности для выращивания сливы, вишни и черешни. Составлены карты-схемы пригодности почв по регионам страны. Выполнен расчет интегральной оценки проявления биологического потенциала сливы, вишни и черешни в различных регионах Украины. Определены регионы Украины, пригодные для промышленного выращивания сливы, вишни и черешни, определены площади земельных угодий и составлены карты-схемы размещения этих площадей.

Рекомендовано сосредоточение половины промышленных насаждений сливы в зоне Степи (Донецкая, Запорожская, Днепропетровская, Кировоградская, Николаевская и Одесская области) и около 40 % - в зоне Лесостепи (Харьковская, Полтавская, Винницкая, Хмельницкая области). Предлагается около 60 % промышленных насаждений вишни разместить в зоне Степи (преимущественно восточная и южная части), около 30 % - в зоне Лесостепи (восточная часть и Приднестровье) и около 10 % - в других регионах, причем, как правило, не промышленного назначения. В зоне Степи (Запорожская, Херсонская, Николаевская, Одесская области и пригодные земли Крыма) рекомендовано размещение 85 % промышленных насаждений черешни. Дана экономическая и энергетическая оценка производства сливы, вишни и черешни по регионам страны, а также саженцев и плодов яблони в зависимости от качества используемого для закладки посадочного материала.

Ключевые слова: опыт, технология, методика, варьирование, порода, сорт, посадочный материал, качество, модель, почва, погода.

Bublyk M.O. Technological and methodological basis for increasing the productivity of the modern horticulture. - Manuscript.

The thesis for the scientific degree of the doctor of agricultural sciences on the speciality 06.01.07 - fruit growing. National Agrarian University, Kyiv, 2003.

New approaches to the methods and technologies of researches in the horticulture have been developed on the basis of the experimental data. Methods for the establishment of the main parameters of the field experiment have been recommended. The major methodic principles for the optimal correlation of the scientific methods of the investigations have been worked out. The author has showed the effect of the planting stock quality and homogenity on the variability of the characteristics of fruit crops. The main direction of their variability has been determined and ways of its reduction developed. Modern technological demands to the fruit crops planting trees have been formulated on the basis of investigating the influence of the planting stock quality on the orchards productivity. The state of the research coordination on the horticulture in Ukraine has been studied and the methods of its improvement have been recommended. The author has worked out the methodics of applying the statistic methods of analysing the research results taking into consideration the distribution of the experimental data. The simple method of the evaluation of the crop (cultivar) biological potential in the concrete conditions has been recommended. The mathematical models of the plum, cherry and sweet cherry productivity on the basis of the weather factors have been calculated. The role of a cultivar and rootstock in the adaptation of stone fruit crops to the cultivation conditions has been established.

...