В серпні 2-3 екз. /лист

Зелена яблунева

попелиця

В ІІ-й половині вегетації 0,2-0,5

екз. /лист

В І-й половині вегетації 0,5-1 екз. /лист;

в ІІ-й половині - 1-1,5 екз. /лист

В І-й половині вегетації 2 -3 екз. /лист при 25% заселеності розеток; в ІІ-й половині вегетації - 5-6 екз. /лист при 25% заселеності роз.

В І-й половині вегетації 1-2 екз. /лист при 25% заселеності розеток; в ІІ-й половині вегетації - 3-4 екз. /лист при 25% заселеності роз.

Яблунева і грушева листкові галиці

-

-

1-2 яйця /лист

1 яйце /лист

Букарка

-

0,01-0,03 жука /рослину

0,05-0,1 жука /відсадок

0,03-0,04 жука/ саджанець ІІ-го року вирощув. (дворічки)

Казарка

-

0,01-0,02 жука /рослину

0,02-0,05 жука /відсадок

0,01-0,02 жука/ саджанець ІІ-го року вирощув. (дворічки)

Сірий бруньковий довгоносик

(брунькоїд)

-

0,01-0,02 жука /рослину

0,01-0,03 жука /відсадок

0,01-0,02 жука/ саджанець ІІ-го ро-ку вирощув. (дворічки)

Яблуневий квіткоїд

-

0,005-0,01 жука /рослину

0,01-0,02 жука /відсадок

0,01-0,02 жука/ саджанець ІІ-го року вирощув.

(дворічки)

Продовження табл. 1.

1

2

3

4

5

Сірий буряковий довгоносик

0,5-1,5 жука/м2 до пікірування рослин (стан сім'ядолей);

0,1-0,5 жука/м2 після пікірування (фаза "двох справжніх листків")

-

-

-

Щіткохвіст античний

(гусениці)

-

0,05-0,1екз.

І-го віку /рослину

0,2-0,5 екз.

І-го віку /рослину

0,05-0,1 екз.

І-го віку /саджанець ІІ-го року вирощування (дворічки)

Таблиця 2

Орієнтовні економічні пороги шкодочинності основних шкідників в маточних живцевих і насінних насадженнях яблуні і груші

Шкідники	Поріг шкодочинності
Червоний плодовий кліщ	50-110 яєць на 10 см гілки або 10-15 яєць на одну плодушку; 2-7 особин на листок у І-й половині літа, 8-10 особин на листок у ІІ-й половині літа
Кліщ грушевий галовий	50% заселених листків або 1-2 гали на листок
Розанова цикадка	10-15 личинок /листок
Яблунева листоблішка (мідяниця)	10-25 яєць на 10 см гілок або 5-10 яєць на одну плодушку; 5-8 личинок /розетку
Грушева листоблішка (мідяниця)	15-20 яєць на 10 см гілок або 8-10 яєць на одну плодушку; 5-8 личинок /розетку
Зелена яблунева попелиця	10-15 яєць на 100 см пагонів; 5-10 личинок /листок при 25% заселеності розеток; при наявності 3-5 ентомофагів на 100 розеток -- 10_20 личинок при 50% заселеності розеток
Червоногалова (сіра) яблунева попелиця	5-10 яєць на 100 см скелетних гілок і штамбу; 5-10 личинок /листок при 25% заселеності розеток
Яблунево-подорожникова попелиця	5-10 яєць на 100 см скелетних гілок і штамбу; 5-8 личинок /листок при 25% заселеності розеток
Букарка	30-40 жуків на дерево (віком > 6 років)
Казарка	8-10 жуків на дерево (віком > 6 років)
Сірий бруньковий довгоносик (брунькоїд)	3-5 жуків на 100 см гілок
Яблуневий квіткоїд	30-40 жуків на дерево (віком > 6 років); 10-15% пошкоджених бруньок
П'ядун зимовий, п'ядун-обдирало плодовий, щіткохвіст античний	Пошкоджено 10% листкової поверхні у травні; 20% листкової поверхні - у червні_липні
Яблунева плодожерка І-го покоління	П'ять метеликів на феромонну пастку за сім днів спостережень у травні_червні та три метелики _ у липні
Яблуневий плодовий пильщик (трач)	2-4% пошкоджених зав'язей

Просторова ізоляція полів розсадника не менше 500 м для зеленої яблуневої попелиці і 1000 м для каліфорнійської щитівки від садів обмежить заселення їх цими видами, а закладання полів розсадника не менше, чим за 200 м від лісосмуг, виключає відкладання яєць західного травневого хруща. Зменшує чисельність зеленої яблуневої попелиці в розсаднику ранньовесняне знищення сіянців яблуні з вічками, що не прижилися і недорозвинених відсадків. Вирощування саджанців яблуні і груші на насінних підщепах знижує пошкодження їх листковими галицями, а виробництво садивного матеріалу на основі сортів, стійких до шкідників, істотно зменшує пестицидне навантаження в саду. Важливим напрямком є збереження і підвищення ефективності природніх ентомо- і акарифагів (висів по периметру розсадника квітучих нектароносів: фацелії, кропу, гречки, моркви, інших), випуск трихограми проти озимої совки в чотири прийоми по 50_60 тис. екз./га через 4_6 днів; використання бактеріальних біопрепаратів: лепідоцида, астура, бітоксибациліна, гомеліна проти гусениць молодшого віку озимої совки, щіткохвоста античного в полях розсадника і маточних садах проти п'ядунів. Ефективним проти червоного плодового і галового кліщів, каліфорнійської щитівки, зеленої яблуневої попелиці є застосування грибного препарату фітоверм. Екологічно доцільним є застосування системних препаратів гаучо або промет проти личинок західного травневого хруща способом обробки кореневої системи підщеп і саджанців перед посадкою та цих препаратів і круїзера способом передпосівної обробки насіння проти сірого бурякового довгоносика і зеленої яблуневої попелиці.

У маточних насадженнях яблуні і груші препарати: маврик 2Ф, 22,3% ФЛО (0,5 л/га), базудин, 60% в.е. (1,2 л/га), конфідор, 20% в.р.к. (0,25 л/га), каліпсо, 48% к.е. (0,25 л/га), актара, 25% в.г. (0,14 кг/га), регент, 80% в.г. (0,02 кг/га) ефективні проти садових довгоносиків і трубковертів у фазу "розпукування бруньок- зеленого конуса", та сисних і листогризучих видів під час вегетації в рекомендовані строки з врахуванням ЕПШ і рівнів ефективності зоофагів. Маврик 2Ф, конфідор, каліпсо при застосуванні у згаданих нормах та матч, 5% к.е. (1,0 л/га) ефективні проти плодожерок у насінних садах, що сприяє збільшенню виходу насіння на 45-49% порівняно з контролем.

Для захисту живців і підщеп від зимуючих на них яблуневої мідяниці, зеленої яблуневої попелиці, червоного плодового кліща, каліфорнійської щитівки при отриманні саджанців способом зимового щеплення є ефективним занурення їх перед початком проведення операції у препарат пернікол на 60 сек. з наступним висушуванням у вертикальному стані протягом 6-7 годин при температурі повітря 18-20С. Повна загибель каліфорнійської щитівки наступала на 30 добу, інші види гинули на 10-20-й день. Вихід садивного матеріалу І-го сорту при обробці компонентів щеплення перніколом складав 61-67% проти 55% на контролі (обробка водою) і 14% в еталоні (фумігація бромистим метилом). При фіксації живців і підщепи протягом 30 хв. у 0,4%-ному розчині препарату фітоверм або впродовж 10_20 хв. у 0,5%-ному розчині його загибель каліфорнійської щитівки і інших сисних видів досягала 97-99%, а приживання прищеп і підщеп _ 95-96%. При літньому вічкуванні обробка зелених живців яблуні і груші зануренням їх у пернікол на 60 сек. з наступним висушуванням впродовж 4-4,5 години при температурі повітря 22-24С, на 25-30-й день викликає повну загибель каліфорнійської щитівки і сприяє приживанню вічок до 94%. При обробці 0,4% розчином фітоверму, 0,2% к.е. зануренням живців яблуні у розчин протягом 30 хв. загибель каліфорнійської щитівки становила 97%, приживання вічок _ 95%, а при зануренні зелених живців груші _ загибель грушевого галового кліща становила 85,2%, приживання вічок _ 92,7%.

Високоефективними проти основних шкідників саджанців в полях розсадника та контейнерах проти зеленої яблуневої попелиці, червоного плодового кліща, каліфорнійської щитівки і щіткохвоста античного є біопрепарати: фітоверм, 0,2% к.е. (4,0 л/га) і гормональні препарати інсегар, 25% з.п. (0,6 кг/га), матч, 5% к.е. (1,0 л/га). Проти щіткохвоста ефективні також лепідоцид к.п. (1,0 кг/га), астур з.п. (2,0 кг/га) і бітоксибацилін (2,0 кг/га). Проти названих видів, а також проти садових довгоносиків і трубковертів ефективними є: золон, 35% к.е. (2,0 л/га); маврік 2Ф, 22,3% ФЛО (0,5 л/га); базудин, 60% в.е. (1,2 л/га); конфідор, 20% в.р.к. (0,25 л/га); каліпсо, 48% к.с. (0,25 л/га); актара, 25% в.г. (0,14 кг/га); регент, 80% в.г. (0,02 кг/га). Проти зимуючих шкідників ефективна суміш водно-дисперсійної фарби "Аквагель-1-садова" (60 кг/га) з додаванням 4% амонійної солі ДНОК, 40% р.п. в 5-кратному водному розчині. Ефективність дії суміші була такою: при обробці саджанців у прикопці в листопаді проти каліфорнійської щитівки і зеленої цикадки 80%, червоного плодового кліща_74%, яблуневої мідяниці_80%, зеленої яблуневої попелиці_94%, яблунево-подорожникової попелиці_76%; при ранньовесняній обробці живцевих садів проти цих видів _ 92-99%.

Нами розроблена "Комплексна система захисту розсадників зерняткових культур від шкідників і хвороб в Центральному Лісостепу України" (Мліїв, 2001 р.). Вона включає сучасні заходи захисту маточних насаджень та полів розсадників яблуні і груші від шкідників і впроваджена в плодорозсадниках Черкаської, Київської і Кіровоградської областей на площі 128 га.

Економічна ефективність захисту розсадників яблуні і груші від шкідників

У дослідному господарстві Мліївського інституту ім.Л.П.Симиренка УААН дослідили економічну ефективність застосування трьох комплексних систем захисту насаджень у розсадниках: Е.Ф.Козичева, Л.І.Богдан, Ж.Д.Кудіна, 1985; О.С.Матвієвський, В.П.Лошицький, О.С.Тертишний та ін., 1991; І.І.Хоменко, В.П.Лошицький, Ю.П.Яновський, 2001.

Порівняно з контрольними ділянками збільшення кількості стандартних саджанців яблуні сортів Мелба і Росавка та груші сортів Велика літня і Зимова мліївська було тільки у варіантах, де застосовували "Комплексну систему…" (1991) і "Комплексну систему…" (2001). Найбільший прибуток від реалізації продукції саджанців яблуні складав 117,6_138,4 тис. гривень /га на ділянках, де застосовували "Комплексну систему…" (2001). Він перевищував прибуток на контролі на 89,8_94,1 тис. гривень /га. При реалізації садивного матеріалу груші з ділянок, де застосовували цю "Систему…"(2001), чистий прибуток складав 202,7_240,3 тис. гривень/га, що перевищувало прибуток на контролі на 190,6 _ 214,5 тис. гривень/га.

ВИСНОВКИ

1. В агробіоценозі розсадника зерняткових культур Лісостепу України постійно існує 78 видів членистоногих, з них: 52 фітофага та 26 їх зоофаги. Найбільш чисельними видами серед фітофагів є комахи (92%) з 21 родини і 5 рядів. Решта _ кліщі з 2 родин. Серед комах домінують рівнокрилі (17 видів), метелики (14 видів) і твердокрилі (13 видів), решта належать до двокрилих (3 види) і напівтвердокрилих (1 вид). Серед зоофагів найбільш чисельними є комахи-паразити (42%) і хижі комахи (39%), решта _ акарифаги (19%).

2. Зниження температури повітря взимку до _24,5…_29,3С впродовж 10_16 днів зменшує зимуючий запас: червоного плодового кліща на 88_92%; грушевої мідяниці на 4_18%; яблуневої мідяниці на 16_21%; горбатки-буйвол, розанової і зеленої цикадок на 8_15%; зеленої яблуневої попелиці на 7_30%; яблуневої подорожникової попелиці на 0_22%; сірої яблуневої попелиці на 0_17%; каліфорнійської щитівки на 97_99%; п'ядуна зимового на 0_19%; п'ядуна-обдирало плодового на 0_14%.

3. Заселеність саджанців яблуні ІІ-го року вирощування без проведення захисних заходів проти червоного плодового кліща в липні-вересні досягає 16_88%. Різкі зниження температури повітря до -3,8…-4,2C в І-й декаді травня затримують розвиток І-го покоління кліща на 7_9 днів і викликають загибель 12_17% його личинок. ЕПШ фітофага в полях вирощування саджанців і насінних підщеп становить 2-3 екз./лист, а в маточнику вегетативних підщеп _ 4-6 екз./лист. Кліщ мало пошкоджує яблуню таких сортів: Айдаред, Сапфір, Київське зимове; грушу _ Мліївська рання, Корсунська, Добра Луїза, Велика літня, Лимонна мліївська.

4. При відсутності проведення захисних заходів приріст заселених грушевим галовим кліщем саджанців ІІ-го року вирощування у різних сортів груші знижується на 21-36%. ЕПШ фітофага в маточних садах становить 1-2 гали/листок. Кліщ мало пошкоджує такі сорти: Бере Арданпон, Жозефіна Мехельнська, Кюре, Бере київська, Зимова мліївська, Зеленка мліївська, Новинка мліївська, Чарівниця. Для попередження занесення кліща в поля розсадника ефективно діє занурення зелених живців у 0,4% робочу рідину фітоверму, 0,2% к.е. на 30 хв., або у 0,5% робочу рідину на 10 хв.

5. Пошкодження розановою цикадкою знижує приріст сіянців яблуні на 25-31%, а саджанців яблуні ІІ-го року вирощування _ на 14-19%; пошкодження зеленою цикадкою знижує приріст саджанців яблуні і груші на 6-9% і на 5-10% відповідно, а діаметр штамбу _ на 7-11% і на 6-11%; пошкодження горбаткою-буйвол зменшує приріст на 9-14% і на 4-7% відповідно, діаметр штамба яблуні _ на 10-15%, а груші _ на 9-11%. ЕПШ цикадки розанової в шкілці сіянців і полі дички становить 2-3 екз./лист, маточнику вегетативних підщеп, полях вирощування саджанців _ 5-8 екз./лист. Загибель цикад 86-99% викликає обробка препаратами: конфідор, 20% в.р.к. (0,25 л/га); каліпсо 48% к.с. (0,25 л/га); актара, 25% в.г. (0,14 кг/га); регент, 80% в.г. (0,02 кг/га); маврік 2Ф, 22,3% ФЛО (0,5 л/га); базудин, 60% в.е. (1,2 л/га), золон, 35% к.е. (2,0 л/га); шерпа, 25% к.е. (0,3 л/га); бульдок, 25% к.е. (0,5 л/га), суміш золону, 35% к.е. і шерпи, 25% к.е. в половинних нормах витрати (1,0 л/га + 0,15 л/га).

6. При різких зниженнях температури повітря в І-й декаді травня до -3,8…-4,2С загибель личинок і німф грушевої листоблішки складає 38_53%, а розвиток першого покоління затримується на 18_24 дні. Річний приріст пошкоджених молодих пагонів груші Зимова мліївська знижується на 66_92% і при ранніх пониженнях температури повітря до -27,8…-29,3С вони повністю гинуть. ЕПШ фітофага в маточних насадженнях в період вегетації становить 5-8 личинок/розетку. Стійкі проти заселення нею такі сорти: Золотиста мліївська, Лимонна мліївська, Маргарита Марилья, Конференція, Жозефіна Мехельнська. Найбільш ефективними проти шкідника в маточно-живцевих садах є: регент, 80% в.г. (0,02 кг/га); маврік 2Ф, 22,3% ФЛО (0,5 л/га); каліпсо, 48% к.с. (0,25 л/га); конфідор, 20% в.р.к. (0,25 л/га); актара, 25% в.г. (0,14 кг/га); базудин, 60% в.е. (1,2 л/га); золон, 35% к.е. (2,0 л/га); інсегар, 25% з.п. (0,6 кг/га); карате, 5% к.е. (0,4 л/га); бульдок, 25% к.е. (0,5 л/га); суміш золону, 35% к.е. і шерпи, 25% к.е. в половинних нормах витрати (1,0 л/га + 0,15 л/га).

7. Заселення саджанців яблуні І-го року вирощування яблуневою мідяницею при відсутності заходів проти неї у квітні-червні досягає 69-85%. ЕПШ фітофага в шкілці сіянців і полі дички становить 1-2 екз./лист, в полях вирощування саджанців _ 2-3 екз./лист, маточнику вегетативних підщеп _ 4-6 екз./лист. Листоблішка мало заселяє сорти: Ренет Симиренка, Симиренківець, Бойкен.

8. Заселеність зеленою яблуневою попелицею саджанців яблуні впродовж вегетації складає 3_86% з максимумом у І-ІІ декаді серпня. У передостанньому поколінні (середина серпня) серед безкрилих особин з'являються крилаті (до 20%), які заселяють шкілку сіянців і маточники вегетативних підщеп. Просторова ізоляція полів розсадника (включаючи маточник вегетативних підщеп і шкілку сіянців) повинна складати не менше 500 м від молодих і плодоносних насаджень яблуні _ резерванта попелиці. Для попередження заселення шкілки сіянців і маточника підщеп необхідно ранньою весною виносити за межі розсадника і знищувати сіянці з вічками, що не прижилися, та слаборозвинені відсадки. ЕПШ фітофага в полях плодового розсадника у І-й половині вегетації становить: у полі дички _ 0,5-1 екз./лист; маточнику вегетативних підщеп _ 2-3 екз./лист; у полі вирощування саджанців _ 1-2 екз./лист; у ІІ-й половині вегетації: у шкілці сіянців _ 0,2-0,5 екз./лист; полі дички _ 1-1,5 екз./лист; маточнику вегетативних підщеп _ 5-6 екз./лист; полі вирощування саджанців _ 3-4 екз./лист. Попелиця менше заселяє такі сорти яблуні: Симиренківець, Сапфір, Внучка, Спадкоємець, Городищенське, Гетьманське, Київське зимове, Флоріна, Фієста, Айдаред, Пламенне, Джонавелд; груші -- Велика літня, Корсунська, Мліївська рання, Добра Луїза, Бере Боск, Золотиста мліївська, Бере київська, Лимонна мліївська, Зеленка мліївська, Зимова мліївська, Жозефіна Мехельнська.

9. Яблунево-подорожникова попелиця у серпні-вересні заселяє 33_41% саджанців. Засновниці І-го покоління з'являються до початку цвітіння яблуні при сумі ефективних температур 108С (нижній поріг 9,6С). ЕПШ фітофага в серпні становить: у полі дички 1-2 екз./лист; маточнику вегетативних підщеп _ 3-4 екз./лист; полях вирощування саджанців _ 2-3 екз./лист. Попелиця менше заселяє такі сорти яблуні: Бойкен, Симиренківець, Ренет Симиренка, Внучка, Росавка, Мліївське десертне, Гетьманське, Спадкоємець, Фієста, Флоріна, Айдаред, Джонатан, Джонавелд.

10. Сіра (червоногалова) яблунева попелиця зустрічається вогнищами (5_11 дерев) у маточних живцевих і насінних насадженнях яблуні, заселяє у червні-липні до 8% саджанців. Дорослі засновниці з'являються на початку цвітіння яблуні при сумі ефективних температур 115,3С (нижній поріг 9,2С). Відносно менше заселяє такі сорти яблуні: Росавка, Симиренківець, Внучка, Сапфір, Ренет Симиренка, Бойкен, Спадкоємець, Городищенське, Гетьманське, Фієста, Флоріна, Айдаред, Джонавелд, Джонаголд.

11. При сумі ефективних температур 360_362,5С відбувається відродження І-го покоління личинок-мандрівниць каліфорнійської щитівки. Розвиток другого покоління починається в ІІ-й декаді липня при сумі ефективних температур 840,2_896С. Для розвитку одного покоління необхідна сума ефективних температур 520,5С, що календарно становить 25_30 днів. Просторова ізоляція полів розсадника від садів складає не менше 1000 м. З вивчених 50 сортів яблуні і 27 сортів груші щитівка майже не заселяє грушу Мліївська рання і Корсунська і яблуню сортів: Росавка, Сапфір і Київське зимове. Слабо заселяє сорти груші: Добра Луїза, Бере Боск, Велика літня, Бере Гарди, Лимонка, Вікторія, Золотиста мліївська, Бере київська, Лимонна мліївська, Маргарита Марилья, Зеленка мліївська; яблуні: Вагнера призове, Симиренківець, Внучка, Спадкоємець, Городищенське, Антонівка звичайна.

12. Самки хруща відкладають 85_93% яєць на відстані 0_200 м від лісосмуг. При відсутності заходів захисту проти личинок хруща чисельність його в полях розсадника може досягати 3,1_7,2 екз. /м2, що викликає загибель 27_37% підщеп яблуні, а вихід стандартних саджанців яблуні знижується на 45_56%, груші _ на 52_75%. Чисельність личинок хруща знижується в 13_18 разів (порівняно з контролем) при передпосівній обробці насіння яблуні і груші прометом 400, 40% м.с. (2,5 мл/кг) або гаучо, 70% з.п. (8 г/кг). Обробка кореневої системи рослин перед посадкою при вирощуванні підщепного і садивного матеріалу прометом 400, 40% м.с. з 1_1,5% вмістом препарату у робочій рідині, і гаучо, 70% з.п. з 2_2,5% вмістом його у робочій рідині, захищає рослини від личинок хруща протягом вегетації.

13. Букарка і яблуневий квіткоїд з'являються весною при середньодобовій температурі повітря +6С у фазі "набрякання бруньок", а масово заселяють сади, саджанці і підщепи через 7_10 днів, коли виходять з місць зимівлі жуки казарки і брунькоїда. Букарка спочатку заселяє і пошкоджує бруньки в маточних садах, а через 4-6 днів _ у полях розсадника яблуні і груші одночасно з брунькоїдом, квіткоїдом і казаркою. На саджанцях за добу, при середньодобовій температурі повітря +10…+12С, один жук брунькоїда знищує 45-58% листкових бруньок, а за дві доби _ 90_99%. Жук букарки, казарки чи яблуневого квіткоїда за один день знищує усі вегетативні бруньки на саджанці. Через 1-3 дні яблуневий квіткоїд перелітає в маточні сади, де пошкоджує бруньки і відкладає яйця в бутони яблуні, знижуючи врожайність насінних садів на 24-40% та вихід насіння _ на 24-70%. Казарка сильно заселяє маточні сади і відкладає яйця з кінця травня до кінця липня, жук знижує врожайність насінних насаджень яблуні і груші на 30-42%., а вихід насіння _ на 30-49%. У полі саджанців ІІ-го року вирощування від пошкодження кореневої системи личинками брунькоїда вихід стандартних саджанців знижується на 23-32%. У полях вирощування саджанців ЕПШ казарки, брунькоїда і яблуневого квіткоїда становить 0,01-0,02 жука/саджанець, букарки _ 0,03-0,04 жука/саджанець; у маточнику вегетативних підщеп ЕПШ цих видів _ 0,01-0,05 жука/відсадок (букарки _ 0,05-0,1 жука/відсадок); у полі дички _ 0,01-0,03 жука/рослину.

14. Сірий буряковий довгоносик є постійним видом шкілки сіянців яблуні і груші. Масово жук виходить навесні в кінці ІІІ-ої декади квітня _ І-ої декади травня, в кінці ІІ-ІІІ-ої декади травня відкладає яйця в грунт. Найбільшої шкоди шкілці сіянців жук завдає з середини травня до кінця І-ої декади червня. При чисельності 0,1-0,3 екз. /м2 в шкілці сіянців яблуні і груші пошкоджує до 98% рослин. Віддає перевагу принадам із зелених рослин, а принади з жому, силосу, подрібнених коренеплодів його не приваблюють. ЕПШ фітофага в шкілці сіянців становить 0,5-1,5 жука/м2 до пікірування і 0,1-0,5 жука/м2 після пікірування рослин.

15. Одна гусениця ІІІ_IY віку І-го покоління озимої совки за ніч може знищити 12_16 сходів рослин, випади їх сягають 55_60% і більше, вихід садивного матеріалу знижується на 16_24%. ЕПШ фітофага в шкілці сіянців і полі дички становить 2-3 екз./м2, полі вирощування саджанців _ 4-6 екз./м2, маточнику вегетативних підщеп _ 5-8 екз./м2. При надмірному поливі сіянців яблуні у шкілці дощуванням протягом 6_8 годин через кожні 2_3 дні і температурі повітря вище +30С в період відродження гусениць озимої совки до початку залялькування смертність шкідника досягає 90%. Випуск Trichogramma evаnescens Westw. в чотири прийоми з інтервалом 4_6 днів по 50_60 тис. особин на 1 га знижує чисельність гусениць шкідника в полі шкілки сіянців яблуні і груші, порівняно з контролем (без випуску паразита), на 71-78%, вихід сіянців груші і яблуні збільшується на 28_36%, а вихід посадкового матеріалу І-го і ІІ-го сорту _ на 12 і 34% відповідно. Проти гусениць озимої совки І-го _ ІІ-го віків ефективними є біопрепарати: астур, з.п. (2,0 кг/га), бітоксибацилін, з.п. (2,0 кг/га), гомелін, з.п. (1,5 кг/га), фітоверм, 0,2% к.е. (4,0 л/га) і хімічні інсектициди конфідор, 20% в.р.к. (0,25 л/га), каліпсо, 48% к.с. (0,25 л/га), базудин, 60% в.е. (1,2 л/га), інсегар, 25% з.п. (0,6 кг/га), матч, 5% к.е. (1 л/га), золон, 35% к.е. (2,0 л/га, шерпа, 25% к.е. (0,3 л/га), карате, 5% к.е. (0,4 л/га), бульдок, 25% к.е. (0,5 л/га), пірінекс, 40,8% к.е. (2,5 л/га) та суміш золону, 35% к.е. і шерпи, 25% к.е. в половинних нормах витрати (1,0 +0,15 л/га).

16. П'ядун зимовий і п'ядун-обдирало плодовий шкодять у маточних живцевих і насінних насадженнях зерняткових культур. Гусениці п'ядуна зимового виходять із яєць після повного розпукування бруньок яблуні і груші, а гусениці п'ядуна-обдирало плодового _ на 3-7 днів раніше. Шкодять починаючи з фази "рожевого пуп'янка" до кінця цвітіння. Різке зниження температури повітря в першій половині травня до _3,8…_4,2С викликає загибель 65-83% гусениць І-ІІІ-го віку п'ядунів. ЕПШ фітофагів становлять у маточних садах: травень _ пошкоджено 10% листкової поверхні рослин; червень-липень _ 20% листкової поверхні. Ефективними проти гусениць є препарати: каліпсо, 48% к.с. (0,25 л/га); маврік 2Ф, 22,3% ФЛО (0,3 л/га); матч, 5% к.е. (1,0 л/га); інсегар, 25% з.п. (0,6кг/га); лепідоцид к.п. (1,0 кг/га); астур с.к. (2,5 кг/га); астур з.п. (2,0 кг/га); бітоксибацилін з.п. (2,0 кг/га).

17. Щіткохвіст античний є постійно в маточних живцевих і насінних насадженнях та полях вирощування саджанців яблуні і груші. Гусениці відроджуються в І-ІІ декаді квітня в фазі "розпукування бруньок" -- появи "рожевого пуп'янка" у яблуні сорту Слава переможцям або на 3_8 днів пізніше. Гусениці ІІ-го покоління в кінці І-ої - на початку ІІ-ої декади липня пошкоджують листкову поверхню дерев і саджанців. Від цього у саджанців яблуні і груші ІІ-го року вирощування висота знижується на 19_38%, діаметр штамба -- на 10_31%, а площа одного листка _ на 12-21%. ЕПШ фітофага становить у шкілці сіянців і полях вирощування саджанців _ 0,05-0,1 екз./рослину, маточнику вегетативних підщеп _ 0,2-0,5 екз./рослину, а в маточних садах _ тотожньо ЕПШ п'ядунів.

18. Яблунева і грушева листкові галиці пошкоджують 19-92% і 13-84% саджанців яблуні і груші відповідно. ЕПШ фітофагів в маточнику вегетативних підщеп і полях вирощування саджанців _ 1-2 яйця/лист. Мало пошкоджують саджанці яблуні таких сортів: Внучка, Гетьманське, Спадкоємець, Сапфір, Росавка, Симиренківець, Ренет Симиренка, Кальвіль сніговий, Бойкен; сортів груші: Чарівниця, Зеленка мліївська, Зимова мліївська, Новинка мліївська. Від пошкодження цими галицями висота саджанців ІІ-го року вирощування яблуні і груші знижується в середньому на 33% і 40% відповідно, а вічкова галиця викликає загибель 29-46% щеплених вічок обох культур. Вічкова галиця розвивається в 3 поколіннях, яблунева листкова галиця _ в 3-4 поколіннях, грушева листкова _ в 4-5 поколіннях. Для розвитку одного покоління грушевої листкової галиці необхідна сума ефективних температур від 229,4С до 243,9С (нижній поріг 9,3С), яблуневої листкової галиці _ від 234,6С до 243,9С (нижній поріг 9,8С), а вічкової галиці _ від 274,3С до 290,6С (нижній поріг 15,3С). Перше обприскування проти яблуневої і грушевої листкових галиць проводять у фазі "зеленого конуса". Друге обприскування проти цих видів і перше проти вічкової галиці _ в кінці травня _ на початку червня. Протягом вегетації проводять ще 2-3 обробки препаратами, враховуючи особливості розвитку шкідників кожного року. Майже повну загибель галиць дає застосування таких інсектицидів: конфідор, 20% в.р.к. (0,25 л/га); каліпсо, 48% к.с. (0,25 л/га); актара, 25% в.г. (0,14 кг/га); регент, 80% в.г. (0,02 кг/га); маврік 2Ф, 22,3% ФЛО (0,5 л/га); бульдок, 25% к.е. (0,5 л/га); базудин, 60% в.е. (1,2 л/га); суміш золону, 35% к.е. і шерпи, 25% к.е. в половинних нормах (1,0 л/га + 0,15 л/га). Ефективним проти вічкової галиці є обгортання грунтом місця щеплення (літнього і зимового) на насінних підщепах яблуні і груші.

19. Основними ентомофагами яблуневої мідяниці в розсаднику є: сонечко семикрапкове, адалія двокрапчаста, золотоочка звичайна і кальвія 14-плямиста. Але вони не відіграють істотної ролі в зниженні чисельності виду, оскільки личинки її значну частину життя живляться в середині бруньок при порівняно низькій температурі повітря. Найбільш чисельними ентомофагами попелиць є: звичайна і прозора золотоочки, сонечко семикрапкове, садове, кальвія 14-плямиста, сирф облямований і клоп антокорис звичайний. Максимальна щільність їх на полі саджанців ІІ-го року вирощування спостерігається біля посівів нектароносів (кріп, гречка, фацелія, морква та інші) і місць їх зимівлі, особливо у фазі "початок росту саджанців". Червоного плодового кліща в розсадниках знищують: антокорис звичайний, звичайна і прозора золотоочки, хижі кліщі: метасейулюс лонгіпілюс, тифлодромус тиліарум і тифлоктонус формозус. Каліфорнійську щитівку у маточних живцевих і насінних насадженнях яблуні знищують лише поодинокі особини афітиса багатоїдного (в середньому 0,05_0,1 личинок на 100 щитівок), що не має істотного значення.

20. Ефективним прийомом захисту сіянців від надземних і грунтових шкідників впродовж вегетації є передпосівна обробка насіння груші та яблуні системними препаратами: промет 400, 40% м.с. (2,5 мл/кг), гаучо, 70% з.п. (8 г/кг) проти личинок західного травневого хруща та цими препаратами і круїзер, 35% т.к.с. (1,5 мл/кг) проти сірого бурякового довгоносика. Промет 400,40% м.с. (1_1,5% вміст препарату у робочій рідині) або гаучо, 70% з.п. (2-2,5% вміст препарату в робочій рідині), нанесені на кореневу систему сіянців і саджанців при висадці у грунт, захищають їх від сисних видів до кінця червня і личинок західного травневого хруща впродовж всього вегетаційного періоду.

21. Для захисту маточних садів від шкідників у фазі "розпукування бруньок" -- "зеленого конуса" та сисних і листогризучих видів під час вегетації ефективними є: базудин, 60% в.е. (1,2 л/га); маврік 2Ф, 22,3% ФЛО (0,5 л/га); конфідор, 20% в.р.к. (0,25 л/га); каліпсо, 48% к.с. (0,25 л/га); актара, 25% в.г. (0,14 кг/га); регент, 80% в.г (0,02 кг/га), а від плодожерок _ конфідор, 20% в.р.к. (0,25 л/га); каліпсо, 48% к.с. (0,25 л/га); матч, 5% к.е. (1,0 л/га); маврік 2Ф, 22,3% ФЛО (0,5 л/га).

22. Для захисту живців і підщеп від зимуючих на них яблуневої мідяниці, зеленої яблуневої попелиці, червоного плодового кліща, каліфорнійської щитівки при отриманні саджанців способом зимового щеплення є ефективним занурення їх у препарат пернікол на 60 сек. або у 0,4% розчин фітоверму, 0,2% к.е. на 30 хв. з просушуванням впродовж 6-7 годин, а при літньому вічкуванні _ така ж обробка живців яблуні і груші проти каліфорнійської щитівки і грушевого галового кліща.

23. З метою збереження ентомофагів у випадку необхідності захисту рослин у полях вирощування саджанців проти зеленої яблуневої попелиці, червоного плодового кліща, каліфорнійської щитівки і щіткохвоста античного доцільно використовувати біопрепарат фітоверм, 0,2% к.е. (4,0 л/га) і гормональні препарати інсегар, 25% з.п. (0,6 кг/га), матч, 5% к.е. (1,0 л/га). Проти щіткохвоста античного ефективні лепідоцид к.п. (1,0 кг/га); астур з.п. (2,0 кг/га) і бітоксибацилін з.п.( 2,0 кг/га). Проти цих видів, а також проти садових трубковертів і довгоносиків ефективними в полях вирощування саджанців є: золон, 35% к.е. (2,0 л/га); маврік 2Ф, 22,3% ФЛО (0,5 л/га); базудин, 60% в.е. (1,2 л/га); конфідор, 20% в.р.к. (0,25 л/га); каліпсо, 48% к.с. (0,25 л/га); актара, 25% в.г. (0,14 кг/га); регент, 80% в.г. (0,02 кг/га).

24. Для захисту маточних насаджень і саджанців (в прикопці) яблуні і груші в ранньовесняний і пізньоосінній періоди від яблуневої мідяниці, попелиць, червоного плодового кліща, цикадки зеленої, листовійки розанової, комоподібної яблуневої і каліфорнійської щитівок ефективним є застосування водно-дисперсійного плівкоутворюючого інсектофунгіцидного препарату "Аквагель_1 садова" (з додаванням 4% амонійної солі ДНОКу) при нормі витрати 60 кг/га.

25. Застосування "Комплексної системи захисту розсадників зерняткових культур від шкідників і хвороб в Центральному Лісостепу України" (рекомендації МІС УААН, УІС УААН, 2001 р.) дозволяє отримувати вихід садивного матеріалу груші і яблуні І-го сорту більше на 94-95% і 75-78% відповідно порівняно з їх кількістю на ділянках без захисту; на 28-97% і на 12-92% відповідно більше, чим при використанні раніше рекомендованих "Комплексних систем…" (1985, 1991 рр.). Затрати на проведення заходів захисту яблуні і груші за "Комплексною системою…" (2001 р.) окуплюються в 1,7_3,2 рази.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

На основі проведених досліджень, аналізу сучасного видового складу шкідливих і корисних членистоногих, заселеності ними розсадників зерняткових культур установлено, що господарське і економічне значення у розсадниках мають 24 види шкідників, в числі яких карантинний вид _ каліфорнійська щитівка. Ураховуючи важливе значення якості посадкового матеріалу для створення висопродуктивних стійких насаджень яблуні і груші, потрібно ретельно і своєчасно проводити заходи захисту розсадників від шкідників.

1. Основними заходами захисту саджанців яблуні і груші від карантиного шкідника _ каліфорнійської щитівки є:

просторова ізоляція полів розсадника від багаторічних насаджень не менше 1000 м, що обмежує занесення до них мандрівниць об'єкта;

отримання садивного матеріалу способом окультурення підщеп на основі зимового щеплення і літнього вічкування тільки сортами, які стійкі і середньостійкі до пошкодження каліфорнійською щитівкою;

у полях розсадника обприскування саджанців проти личинок шкідника препаратами: золон, 35% к.е (2,0 л/га); конфідор, 20% в.р.к. (0,25 л/га); каліпсо, 48% к.с. (0,25 л/га); актара , 25% в.г. (0,14 кг/га); інсегар, 25% з.п. (0,6 кг/га); фітоверм, 0,2 % к.е. (4,0 л/га) з нормою витрати робочого розчину 400_500 л/га;

у маточно-живцевих насадженнях яблуні і груші захист однорічного приросту від заселення личинками шкідника способом обприскування препаратами, які мають тривалість токсичної дії до 25-45 діб: конфідор, 20% в.р.к. (0,25 л/га); каліпсо, 48% к.с. (0,25 л/га) і актара, 25% в.г. (0,14 кг/га) з нормою витрати робочого розчину 1000 л/га.

Обприскування проти личинок каліфорнійської щитівки І-го покоління доцільно проводити на початку виплоджування мандрівниць (орієнтовно 10_15 червня) при сумі ефективних температур (? Теф.) 360_362,5С (у середньому через 35 днів після початку льоту самців, зафіксованого по даних обліків у сигнальних феромонних пастках). Проти зимуючої стадії потрібно проводити:

обробку підщепно-прищепного матеріалу яблуні і груші, при отриманні саджанців методом зимового щеплення, препаратом фітоверм, 0,2% к.е. (обробка підщепи і прищепи 0,4%-ним розчином препарату протягом 30 хв. або 0,5%-ним розчином препарату протягом 10_20 хв. з подальшим висушуванням компонентів щеплення у вертикальному положенні при кімнатній температурі);

обробку зелених живців яблуні і груші при проведенні літньої операції по окультуренню підщеп способом вічкування препаратом фітоверм, 0,2% к.е. (обробка живців 0,4% розчином препарату протягом 30 хв. з подальшим висушуванням компонентів щеплення у вертикальному положенні при кімнатній температурі);

2. Для захисту розсадника зерняткових культур від шкідників некарантинного значення доцільно виконувати такі заходи:

обробіток грунту, в першу чергу культивація і боронування поля чорного пару і полів розсадника (маточника вегетативних підщеп, вирощування насінних підщеп і саджанців), в маточних насінних і живцевих садах, що зменшує чисельність бур'янів, які знижують продуктивність росту вегетуючих рослин, і є природним резервантом багатьох шкідників;

проведення дощування в полях розсадника протягом 6_8 годин через кожні 2-3 дні при температурі повітря +30С в період відродження гусениць озимої совки і на початку їх залялькування, що приводить до смертності 90% особин шкідника;

дотримання просторової ізоляції полів розсадника не менше 200 м від лісосмуг для зниження щільності яєць, відкладених самками західного травневого хруща, і не менше 500 м від промислових насаджень для попередження заселення саджанців зеленою яблуневою попелицею;

знищення рано навесні сіянців з вічками, що не прижилися і недорозвинених відсадків (недогонів) в маточниках вегетативних підщеп, які є резервантом попелиць;

виставлення коритець з шумуючою мелясою для визначення початку льоту і масового відкладання яєць озимою совкою;

випуск яйцеїда Trichogramma evanescens Westw. з інтервалом 4_6 днів по 50_60 тис. особин на 1 га проти озимої совки (з врахуванням чисельності самок шкідника і їх плідності);

застосування проти гусениць молодшого віку листогризучих видів (п'ядунів, щіткохвіста античного) біопрепарата фітоверм, 0,2% к.е. (4,0 л/га) і гормональних препаратів (інсегар, 25% з.п., 0,6 кг/га; матч, 5% к.е., 1,0 л/га);

застосування препарату фітоверм, 0,2% к.е. в полях вирощування саджанців проти червоного плодового кліща (4,0 л/га) та грушевого галового кліща (обробка зелених живців груші 0,4% розчином препарату протягом 30 хв. з подальшим висушуванням компонентів щеплення при кімнатній температурі);

висів по периметру розсадників квітучих нектароносів (фацелія, кріп, морква, гречка, інші) для приваблювання ентомофагів;

під час висадки саджанців, отриманих способом зимового щеплення, і проведення літньої операції з окультурення підщеп (вічкування) доцільно розміщувати сорти з врахуванням їх пошкодження сисними членистоногими для зручності проведення винищувальних заходів проти них: окремо менш пошкоджувані сорти і окремо більш пошкоджувані;

вирощування саджанців яблуні і груші на насінних підщепах, що знижує пошкодження їх вічковою галицею;

застосовувати для сівби насіння яблуні і груші лише оброблене системними інсектицидами: промет 400, 40% мк.с. (2,5 мл/га); круізер, 35% т.к.с. (1,5 мл/кг) і гаучо, 70% з.п. (8 г/кг);

висаджувати підщепи саджанців у відкритий грунт лише при обробці їх кореневої системи сметаноподібною масою, що складається з рудої глини, коров'яку і води (0,7 : 0,8 : 1) з додаванням системних інсектицидів промет 400, 40% мк.с. (1-1,5% вміст препарату в робочій рідині) і гаучо, 70% з.п. (2-2,5% вміст препарату в робочій рідині);

застосовувати в маточно-живцевих насадженнях зерняткових культур проти садових довгоносиків і трубковертів при чисельності їх вище ЕПШ такі препарати: базудин, 60% в.е. (1,2 л/га); конфідор, 20% в.р.к. (0,25 л/га); каліпсо, 48% к.с., (0,25 л/га); актара, 25% в.г. (0,14 кг/га); проти сисних і листогризучих видів ці препарати і ряд інших (золон, 35% к.е., 2,0 л/га; бульдок, 2.5% к,е., 0,5 л/га; карате, 5% к.е., 0,4 л/га; фастак, 10% к.е., 0,2 л/га; шерпа, 25% к.е., 0,3 л/га; суміш золону, 35% к.е., 1,0 л/га + шерпа, 25% к.е., 0,15 л/га) з нормою витрати робочої рідини 1000 л/га;

застосовувати в маточно-насінних насадженнях яблуні і груші проти садових довгоносиків і трубковертів при чисельності їх вище ЕПШ такі препарати: конфідор, 20% в.р.к. (0,25 л/га); базудин, 60% в.е. (1,2 л/га); каліпсо, 48% к.с., (0,25 л/га); актара, 25% в.г. (0,14 кг/га); проти плодожерок _ конфідор, 20% в.р.к. (0,25 л/га); каліпсо, 48% к.с., (0,25 л/га) і матч, 5% к.е. (1,0 л/га) з нормою витрати робочої рідини 1000 л/га;

проводити обробку прищеп і підщеп яблуні і груші проти сисних членистоногих (яблунева мідяниця, попелиці, червоний плодовий кліщ) при зимовому щепленні препаратом фітоверм, як проти каліфорнійської щитівки;

проводити обприскування вегетуючих саджанців в полях розсадників проти садових довгоносиків, трубковертів і сисних видів при чисельності їх вище ЕПШ такими інсектицидами: золон, 35% к.е. (2,0 л/га); базудин, 60% в.е. (1,2 л/га); конфідор, 20% в.р.к. (0,25 л/га); каліпсо, 48% к.с., (0,25 л/га); актара, 25% в.г. (0,14 кг/га); з нормою витрати робочої рідини 400_500 л/га.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Яновський Ю.П. Основні шкідники зерняткових культур у розсадниках і захист рослин від них у Лісостепу України. _ Корсунь-Шевченківський:Ірена, 2002. _ 298 с.

Статті в наукових фахових виданнях

2. Яновский Ю.П., Санин Ю.В. Маврик 2Ф в плодовом питомнике //Защита и карантин растений. _ М., 1996. _ №12. _ С. 43. (Автором сплановано і проведено дослідження, аналіз даних, написано текст статті).

3. Доля М.М., Корнієнко О.А., Яновський Ю.П. Каліфорнійська щитівка //Захист рослин. _ 1999. _ №12. _ С. 23. (Автором сплановано і проведено дослідження, йому належать висновки).

4. Яновський Ю.П. До питання стійкості груші проти каліфорнійської щитівки //Известия Харьковского Энтомологического Общества. _ Харьков:ХЭО, 1999. _ Т. VII. _ Вып. 2. _ С. 126_127.

5. Яновський Ю.П. Нові препарати для захисту яблуні в маточно-живцевих насадженнях від шкідників //Захист і карантин рослин. _ Міжвідомчий тематичний збірник. _ К.:Світ, 2000. _ №46. _ С. 58-64.

6.Яновський Ю.П. Каліфорнійська щитівка. Особливості біології та шкодочинності в Центральному Лісостепу //Захист рослин. _ 2000. _ №5. _ С. 26.

7. Яновський Ю.П. Попелиці на плодових //Захист рослин. _ 2000._ №9. _ С. 14_15.

8. Яновский Ю.П., Ларчева Е.И. Новые инсектициды для борьбы с вредителями яблони //Защита и карантин растений. _ М., 2000. _ №11. _ С. 25 (Автором сплановано і проведено дослідження, узагальнено дані, написано текст статті).

9. Яновский Ю.П., Ларчева Е.И. Гаучо в плодовом питомнике //Ахова раслін. _ Минск, 2000. _ №6. _ С. 31_32. (Автором проведено дослідження, узагальнено дані, написано текст статті).

10. Яновський Ю.П. Західний травневий хрущ. Біологічні особливості розвитку в Центральному Лісостепу України //Захист рослин. _ 2000. _ №11. _ С. 20_21.

11. Яновський Ю.П., Корнієнко О.А. Вплив низьких зимових температур повітря на виживання личинок каліфорнійської щитівки //Садівництво. -- 2000. -- №51. -- С. 173-178. (Автором сплановано і проведено дослідження, йому належать висновки).

12. Хоменко І.І., Яновський Ю.П., Лошицький В.П., Луценко О.І. Захист розсадників від сисних шкідників у центральному Лісостепу України //Зб. наук. праць Мліївського інституту садівництва ім.Л.П.Симиренка та Уманської сільськогосподарської академії. -- Мліїв_Умань, 2000. -- С. 155_162. (Автором сплановано і проведено дослідження, написано текст статті).

13. Хоменко І.І., Яновський Ю.П. Оздоровлення саджанців від каліфорнійської щитівки //Вісник аграрної науки. -- 2001. -- №4. -- С. 40_42. (Автором проведено дослідження, узагальнено дані, написано текст статті).

14. Яновский Ю.П. Озимая совка в плодовом питомнике //Ахова раслін. _ Минск, 2001. _ №4. _ С. 37-38.

15. Яновський Ю.П. Цикадові на плодових //Захист рослин. _ 2001. _ №6. _ С. 57.

16. Яновський Ю.П. Застосування препарату пернікол проти сисних шкідників яблуні в розсадниках при проведенні зимового щеплення //Науковий вісник НАУ. -- К., 2001. -- №34. -- С. 90-94.

17. Яновский Ю.П. Новые препараты в плодовом питомнике //Защита и карантин растений. _М., 2001. _ №. _ С. 29.

18. Зубачов С.Р., Шевченко С.А., Яновский Ю.П. Биометод на Черкасщине //Защита и карантин растений. _ М., 2001. _ №7. _ С. 12 (Автором проведено дослідження, узагальнено дані, написано текст статті).

19.Яновський Ю.П., Лапа О.М. Регулювання чисельності західного травневого хруща в плодовому розсаднику Центрального Лісостепу //Захист і карантин рослин. _ Міжвідомчий тематичний збірник. _ К.:Світ, 2001. _ №47. _ С. 130-140. (Автором сплановано і проведено дослідження, узагальнено дані, написано текст статті).

20. Яновский Ю.П. Об устойчивости яблони к калифорнийской щитовке //Садоводство и виноградарство. _ М., 2001. _ №1. _ С. 13-14.

21. Лапа А.М., Яновский Ю.П. Калифорнийская щитовка в центральной Лесостепи Украины //Защита и карантин растений. -- М., 2001. -- №2. -- С. 26-29. (Автором сплановано і проведено дослідження, узагальнено дані, написано текст статті).

22. Яновський Ю.П. Захист плодового розсадника від сірого брунькового довгоносика (брунькоїда) та особливості його біології й шкодочинності в центральному Лісостепу України //Науковий вісник НАУ. _ К., 2001. _ №41. _ С. 90_94.

23. Яновський Ю.П. Фауна розсадників зерняткових культур у Центральному Лісостепу //Захист рослин. _ 2001. _ №12. _ С. 18_19.

24. Хоменко І.І., Сухойван О.Г., Яновський Ю.П., Хоменко Іг.І. Ефективність нових препаратів проти шкідників і хвороб плодових дерев у інтенсивних садах. _ Вип. 53. _ Зб. наук. праць Уманської державної аграрної академії. _ Умань, 2001. _ С. 80_92. (Автором сплановано і проведено дослідження, написано текст статті).

25. Яновський Ю.П. Знезараження зелених живців зерняткових культур від каліфорнійської щитівки в розсадниках Середнього Придніпров'я //Садівництво. _ 2001. _ №52. _ С. 115_119.

26. Яновський Ю.П., Корнієнко О.А., Устінов І.Д., Гришко М.Г. Оздоровлення живців. Новий спосіб застосування фітоверму проти каліфорнійської щитівки //Захист рослин. _ 2002. _ №6. _ С. 23. (Автору належить ідея, планування і проведення досліджень, сформульовано висновки).

27. Яновський Ю.П. Захист розсадників плодових культур від грушевого галового кліща в центральному Лісостепу України //Науковий вісник НАУ. _ К., 2002. _ №53. _ C.224-228.

28. Яновський Ю.П. Цикадові розсадників зерняткових культур в Лісостепу України //Вісник Харківського Національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва. _ Харків:ХНАУ, 2002. _ №3. _ Серія "Ентомологія та фітопатологія". _ С. 224-226.

Яновський Ю.П. Агробіоценотичне обгрунтування інтегрованого захисту плодових розсадників від основних шкідників зерняткових культур у Лісостепу України. _ Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 16.00.10 _ ентомологія. _ Національний аграрний університет, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вдосконаленню захисту плодових розсадників від основних шкідників яблуні і груші. В результаті досліджень більш повно виявлено видовий склад шкідників розсадників зерняткових культур, уточнена шкодочинність основних видів, їх біологія, фенологія і трофічні зв'язки їх з яблунею і грушею в розсадниках.

Встановлено відстань, доцільну для просторової ізоляції полів розсадників від осередків каліфорнійської щитівки; вплив зниження температур повітря нижче _20С впродовж 10-12 днів і більше на перезимівлю каліфорнійської щитівки і червоного плодового кліща; наявність в передостанньому поколінні зеленої яблуневої попелиці (середина серпня) серед імаго до 20% крилатих попелиць.

Розроблено "Спосіб боротьби з грунтовими шкідниками при посадці саджанців" (Патент 48271, Україна), регіональні ЕПШ 17 основних фітофагів розсадників зерняткових культур з урахуванням рівнів ефективності зоофагів.

Вивчено ефективність захисту насіння, підщепно-прищепного матеріалу, саджанців, маточних живцевих і насінних насаджень від шкідників.

Дана оцінка стійкості проти основних шкідників у розсадниках 50 сортів яблуні і 27 сортів груші, виявлено групу вілносно стійких сортів цих культур до заселення їх 8 видами фітофагів.

Показано роль різних заходів по зниженню шкодочинності видів і збільшенню ролі корисних зоофагів.

Удосконалено "Систему захисту багаторічних насаджень яблуні і груші від основних шкідників в розсадниках…", що дозволяє зменшити число обробок хімічними препаратами в період вегетації, здешевить затрати на виробництво саджанців за рахунок виключення фумігаційних робіт, зменшити забруднення довкілля.

Ключові слова: груша, яблуня, розсадник, саджанець, насадження, шкідник, ентомофаг, пестициди, ефективність дії.

Яновский Ю.П. Агробиоценотические обоснования интегрированной защиты плодовых питомников от основных вредителей семечковых культур в Лесостепи Украины. _ Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 16.00.10 _ энтомология. _ Национальный аграрный университет, Киев, 2003.

Диссертация посвящена усовершенствованию защиты плодовых питомников от основных вредителей яблони и груши. В результате исследований более полно выявлен видовой состав вредителей питомников семечковых культур, уточнена вредоносность основных видов, их биология, фенология и трофические связи с яблоней и грушей в питомниках.

Установлено, что пространственная изоляция полей питомника от очагов калифорнийской щитовки должна составлять не менее 1000 м; температура воздуха (ниже -20С), которые удерживались 10-12 дней и более, снижают численность калифорнийской щитовки и красного плодового клеща на 98-99% и 87-92% соотвественно, что исключает необходимость ранневесенней обработки ДНОКом; в предпоследнем поколении зеленой яблонной тли (средина августа) среди имаго отмечено появление до 20% крылатых тлей.

Разработаны "Способ борьбы с почвенными вредителями при высаживании саженцев" (Патент 48271, Украина), региональные ЭПШ 17 основных фитофагов в питомниках семечковых культур с учетом уровней эффективности зоофагов.

Изучена эффективность действия системных инсектицидов промет, 400, 40% м.с., круизер, 35% т.к.с. и гаучо, 70% с.п. против почвенных и надземных вредителей путем токсикации семян яблони и груши перед высевом их в почву; эффективность защиты новыми химическими и биологическими пестицидами подвойно-привойного материала яблони и груши от сосущих вредителей во время зимней прививки и от калифорнийской щитовки и грушевого галлового клеща во время летней окулировки; эффективность действия препарата "Аквагель-1 садовая" с добавлением 4% аммонийной соли ДНОКа) против комплекса вредителей в маточных черенковых и семенных насаждениях весной и саженцев в прикопке.

Установлена эффективность действия 12 современных пестицидов против комплекса вредителей саженцев и маточных черенковых и семенных садов яблони и груши.

Дана оценка устойчивости против основных вредителей в питомниках 50 сортов яблони и 27 сортов груши, выявлена группа относительно устойчивых сортов этих культур к заселённости 8 видами фитофагов.

Обоснована необходимость применения против основных фитофагов плодового питомника таких мероприятий: севоооборот, обработка почвы, уничтожение сорняков, пространственная изоляция питомника от лесополос, выращивание саженцев яблони и груши на семенных подвоях), сохранение и повышение эффективности энтомофагов (высев цветущих нектароносов по периметру питомников и выпуск трихограммы совко-огнёвочной формы против озимой совки.

Усовершенствована "Система защиты насаждений яблони и груши от основных вредителей в питомниках…", что позволяет уменьшить число обработок химическими препаратами в период вегетации, удешевить производство саженцев и уменьшить загрязнение окружающей среды.

Ключевые слова: груша, яблоня, питомник, саженец, насаждения, вредитель, энтомофаг, пестициды, эффективность действия.

Yanovskiy.Y.P.Agrobiocenotic grounds for integrated protection of fruit nurseries from basic pests of pome fruits in Ukraine forest-steppe.-Manuskript.

Dissertation on competition lerned doctor degree of agricultural sciences on speciality 06.00.10.-entomology.-National agrarian university, Kiev 2003.

Disseration is dedicated to the improvement of protection of fruit nurseries from main species pests of apple and pear. As a result of investigations specific complex of species and their biology, ecology phenology and their trophic intercourses with apple and pear in nurseries were specified.

Distance to insure field isolation from seats of Quadraspidiotus perniciosus, influence of air temperatures decrease lower than -20 (C) during 10-12 days and more on Quadraspidiotus perniciosus winter period and red fruit presence in last but one generation of green apple aphids (middle of august) among imago to 20% of flying aphids were established.

“Methods of control of pests during planting of young trees” (Patent 48271, Ukraine), regional economic harm thresholds of basic 17 phytophagus in nurseries of pome fruit crops taking into account effectiveness of zoofagov were worked up.

The effectiveness of seed protection, material seedlings ,cutting and seed stock plantations from pests were studied.

The evalution of resistance of 50 apple varieties, of 26 pear varieties against main pests in nurseries was made.

The role of different actions on decrease of harm of various kinds and increase of useful zoofagov is shown.

“System of actions protecting perennial plantations in nurseries…”which allows to decrease quanity of agrochemicals applications during vegetation, to make production of plants cheaper and minimize contamination of environment was improved.

Key words: pear-tree, apple-tree, nursery, seedling, plantation, pest, entomo-phag, pesticides, action, effectiveness.

Размещено на Allbest.ru

...