Засоби діагностики та профілактики інфекційного ринотрахеїту великої рогатої худоби в Україні
Моніторингові дослідження епізоотичної ситуації щодо інфекційного ринотрахеїту ВРХ в Україні. Технологія виготовлення вакцини живої проти ІРТ ВРХ та інактивованого імунізуючого препарату. Засоби діагностики та специфічної профілактики захворювання.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.07.2014 |
| Размер файла | 105,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
УДК: 616.98:578.825.15-084
ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ІНФЕКЦІЙНОГО РИНОТРАХЕЇТУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ В УКРАЇНІ
16.00.03 - ветеринарна мікробіологія та вірусологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора ветеринарних наук
Волосянко Олена Вікторівна
Харків - 2003 р.
АНОТАЦІЇ
Волосянко О.В. Засоби діагностики та профілактики інфекційного ринотрахеїту великої рогатої худоби в Україні. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.03 - ветеринарна мікробіологія та вірусологія. Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, Харків, 2003.
Дисертацію присвячено вивченню особливостям перебігу персистуючої герпесвірусної інфекції серед ВРХ та розробці засобів для діагностики, профілактики та боротьби з інфекційним ринотрахеїтом. Проведено аналіз та узагальнення даних, що характеризують епізоотичну ситуацію щодо інфекційного ринотрахеїту великої рогатої худоби у тваринницьких господарствах України за 1997 - 2002 рр., визначено особливості динаміки формування гуморального ланцюга імунітету у тварин при щепленні живою вакциною та інактивованим імунізуючим препаратом протигерпесвірусної дії. Обґрунтовано необхідність створення засобів специфічної профілактики ІРТ ВРХ імуногенних, непатогенних та володіючих протективною дією для використання в системі заходів профілактики та боротьби з цим захворюванням. Визначено ефективність та здатність вакцини живої “ІРТ-LG” в стаціонарному осередку інфекції усувати клінічний прояв інфекційного ринотрахеїту, що є однією з важливих характеристик вакцини проти герпесвірусної інфекції. Вивчено особливості репродукції герпесвірусу 1 штаму “ІРТ-LG” у перещеплюваній культурі клітин трахеї теляти, його імуногенні, непатогенні та протективні властивості у складі живого вакцинного препарату. Вивчено імуномодулюючу дію мікроорганізму виду Bacillus alvei штаму 413 на лабораторних та сільськогосподарських тваринах. Визначено можливість та ефективність використання в якості гетерогенного антигена штаму 413 Bacillus alvei для виготовлення імунізуючого препарату “Ритравак Б” для профілактики ІРТ ВРХ всіх вікових груп. Встановлено, що щеплення “Ритравак Б” новонародженим телятам інтраназально і перорально вже через 2 години стимулює клітинний імунітет, що характеризується збільшенням показнику макрофагальної трансформації мононуклеарів крові та зниженням лейкоцитарного індекса інтоксикації. Визначено, що вакцина жива “ІРТ-LG” та “Ритравак Б” при серопозитивності тварин до збуднику лейкозу в стаді до 18 %, забезпечує формування високого рівня гуморального імунного захисту проти герпесвірусної інфекції у ВРХ.
Ключові слова: інфекційний ринотрахеїт, діагностика, імунітет, персистентна інфекція, специфічна профілактика, вакцина, імуномодулятор.
Волосянко Е.В. Средства диагностики и профилактики инфекционного ринотрахеита крупного рогатого скота в Украине. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора ветеринарных наук по специальности 16.00.03 - ветеринарная микробиология и вирусология. Институт экспериментальной и клинической ветеринарной медицины УААН, Харьков, 2003.
Диссертация посвящена изучению особенностей течения персистирующей герпесвирусной инфекции у крупного рогатого скота и разработке препаратов для диагностики, профилактики и борьбы с инфекционным ринотрахеитом. Проведен анализ и обобщение данных, характеризующих эпизоотическую ситуацию по инфекционному ринотрахеиту крупного рогатого скота в животноводческих хозяйствах Украины за 1997 - 2002 гг., определена особенность динамики формирования гуморального звена иммунитета у животных вакцинированных живой вакциной и инактивированным иммунизирующим препаратом противогерпесвирусного действия. Обоснована необходимость создания средств диагностики и специфической профилактики ИРТ КРС для использования в системе мероприятий по профилактике и борьбе с этим заболеванием. Определена эффективность и способность вакцины живой “ИРТ-LG” в стационарном очаге инфекции предотвращать клиническое проявление инфекционного ринотрахеита, что является одной из основних характеристик вакцины против герпесвирусной инфекции. Изучены особенности репродукции герпесвируса 1 штамма “ИРТ-LG” (Декларационный патент 30385 А, Украина) в перевиваемой культуре клеток трахеи теленка и определены морфологические отличия вирусной частицы, которые заключаются в утоньшении и уплотнении тогумента. Размер вирионов штамма “ИРТ-LG” герпесвируса 1 составил 180-200 нм, крупнее вирионов вакцинных штаммов ТК-А и Колорадо (160-180 нм и 130-150 нм). Установлены иммуногенные, непатогенные и протективные качества штамма “ИРТ-LG” в составе живого вакцинного препарата на лабораторных животных и телятах. Изучена динамика синтеза специфических антител у крупного рогатого скота персистентно инфицированного вирусом ИРТ при иммунизации вакциной живой “ИРТ-LG”. Установлено, что применение вакцины живой “ИРТ-LG” в стационарном очаге инфекции способствует прекращению клинического проявления ИРТ, повышает количество получаемых телят на 100 коров с 48-56 % до 90-98 %, активизирует синтез антител специфических к вирусу ИРТ в титрах 8-11 log2 у продуктивных животных и колостральных антител у новорожденных телят в титрах 5-7 log2.
Изучено иммуномодулирующее действие микроорганизмов вида Bacillus alvei штамма 413 на лабораторних и сельскохозяйственных животных. Определена эффективность использования в качестве гетерогенного антигена штамма 413 Bacillus alvei для создания иммунизирующего препарата “Ритравак Б” для профилактики ИРТ крупного рогатого скота. Экспериментальными вирусологическими, серологическими исследованиями, а также методом биопробы на телятах 4-6 месячного возраста доказано, что антитела, которые синтезируются при введении иммунизирующего препарата из штамма 413 Bacillus alvei - “Ритравак Б” (Патент 14759 А, Украина) специфичны к вирусу ИРТ КРС. Установлено, что при внутримышечном, подкожном и интраназальном методах введения этого препарата активизируется синтез специфических антител к вирусу ИРТ в титрах 7,2-8,6 log2. Методом прямого заражения вакцинированных животных эпизоотическим штаммом “4016” установлено, что титр 7,0 log2 и выше является защитным. Установлено, что иммунизация препаратом “Ритравак Б” новороженных телят интраназальным и пероральным методом уже через 2 часа стимулирует клеточный иммунитет, что характеризувалось увеличением показателя макрофагальной трансформации мононуклеаров крови с 20,81,3 % до 28,01,06 %, фагоцитарного индекса с 28,71,0 % до 36,31,54 %, фагоцитарного числа с 3,30,2 до 4,90,29, а также снижением лейкоцитарного индекса интоксикации.
Определено, что вакцина живая “ИРТ-LG” и “Ритравак Б” при серопозитивности животных к возбудителю лейкоза в стаде до 18 %, обеспечивает формирование высокого уровня клеточной и гуморальной иммунной защиты против герпесвирусной инфекции у КРС.
Ключевые слова: инфекционный ринотрахеит, диагностика, иммунитет, персистентная инфекция, специфическая профилактика, вакцина, иммуномодулятор.
Volosyanko E.V. Means of IBR diagnosis and prophylaxis in the Ukraine.-Manuscript.
Thesis for the degree of VMD in the speciality 16.00.03-veterinary microbiology and virology. Institute of Experimental and Clinical Veterinary Medicine of UAAS, Kharkov, 2003.
Thesis is devoted to the investigation of characteristic properties of persistent herpesviral infection of cattle and development of preparations for IBR diagnosis, prophylaxis and control. There have been analysed and generalized data characteristic of the IBR epizootic status in cattle-breeding farms of the Ukraine for 1997-2002, determined features of dynamics of immune humoral link formation with the animals immunized with live vaccine and anti-herpetic inactivated immunizing preparation.
There is substantiated necessity of development of immunogenic, non-pathogenic and protective IBR-specific prophylaxis means to be used in the system of prophylaxis and control of the disease. They have determined efficiency and property of the “IBR-LG” live vaccine to prevent occurrence of clinical signs of IBR within the stationary focus of infection that is the basic characteristic of an anti-herpetic vaccine.
There have been studied characteristic properties of reproduction of herpesvirus 1 strain “IBR-LG” in finite calf trachea cell culture, its immunogenic, non-pathogenic and protective properties in live vaccine preparation composition.
They have investigated immunomudulator effect of microorganisms of B.alvei species strain 413 on laboratory and farm animals. There has been determined efficiency of B.alvei strain 413 use as heterogeneous antigen for development of an immunizing preparation “Ritravac B” for IBR prophylaxis among all bovine age groups. It has been stated that “Ritravac B” immunization of new-born calves by intranasal and peroral routes enhanced cell immunity already within 2 hours with characteristic increase of blood mononuclear macrofagal transformation index and decrease of leucocytic index of intoxication.
The “IBR-LG” live vaccine and “Ritravac B” have been determined to provide for high degree of cell and humoral immune protection against bovine herpesviral infection at up to 18% seropositivity level of herd animals to leukosis agent.
Key words: infectious bovine rhinotracheitis, diagnosis, immunity, persistent infection, specific prophylaxis, vaccine, immunomodulator.
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті експериментальної і клінічної ветеринарної медицини Української академії аграрних наук.
Наукові консультанти: доктор ветеринарних наук, професор, академік УААН Фукс Поліна Павлівна ;
доктор ветеринарних наук, професор, член-кореспондент УААН Головко Анатолій Миколайович, Державний науково-контрольний інститут біотехнології і штамів мікроорганізмів Міністерства аграрної політики України, директор.
Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Апатенко Володимир Максимович, Харківська державна зооветеринарна академія, завідувач кафедри мікробіології, вірусології та імунології;
доктор ветеринарних наук, професор Атамась Валентин Якимович, Одеський державний аграрний університет, завідувач кафедри епізоотології та паразитології;
доктор ветеринарних наук, професор Скибицький Володимир Гурійович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри мікробіології, вірусології та біотехнології.
Провідна установа Кримський державний аграрний університет, кафедра мікробіології і вірусології Міністерства аграрної політики України м.Сімферополь.
Захист відбудеться 26.11.2003 р. о__13_______годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.359.01 в Інституті експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН за адресою: 61023, м.Харків, вул. Пушкінська, 83.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН за адресою: 61023, м.Харків, вул. Пушкінська, 83.
Автореферат розісланий 24.10.2003 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор ветеринарних наук А.Ф.Бабкін
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Інфекційний ринотрахеїт великої рогатої худоби є небезпечною ензоотичною хворобою списку В за класифікацією Міжнародного епізоотичного бюро (ОІЕ). Це захворювання спричиняється герпесвірусом тип 1 й розповсюджене у більшості країн світу. Ураження тварин може досягати до 100%.
Економічні взаємовідношення країн Європи, Америки і колишнього СРСР сприяли розповсюдженню інфекційного ринотрахеїту (ІРТ) починаючи з 60-х років XX сторіччя. Перші вакцинні препарати проти ІРТ почали застосовувати в 70-х роках в Європі, коли вже сформувалися стаціонарні вогнища інфекції. Основними заходами боротьби була вакцинація скомпрометованих із ІРТ тварин інактивованими та живими вакцинами зі слабовірулентних штамів герпесвірусів, що дозволяло на певний час запобігати економічних збитків від цього захворювання. На думку вчених (Edwards S. et al., 1991; Сергеев В.А., 1993), імпортовані тварини з прихованою герпесвірусною інфекцією сприяли поширенню захворювання й складали основну небезпеку, оскільки транспортування й інший епізоотичний фон, в який вони потрапляли, пригнічували імунну систему організму та призводили до реактивації вірусу ІРТ.
Програми контролю і боротьби з ІРТ були впроваджені в 80-90 роках минулого сторіччя в декількох Європейських країнах (Нідерланди, Данія, Німеччина, Великобританія) під час організації вільної торгівлі великою рогатою худобою, спермою й ембріонами в межах Європейського Економічного Співтовариства. Враховуючи те, що епізоотичне значення для зараження, передачі та контролю ІРТ має група тварин, за одиницю здійснення вибіркового контролю ОІЕ було прийняте стадо (International Animal Health Code. OIE, 1996). Вирішальним у контролі й ліквідації ІРТ було визнано співробітництво між лабораторіями ветеринарної медицини для використання ідентичної контрольної сироватки, мітки хворих тварин і регулярного (кожні 6 місяців) міжнародного кільцевого дослідження.
В Україні з початку 90-х років XX сторіччя відмічено ускладнення епізоотичної ситуації з інфекційного ринотрахеїту ВРХ, цьому сприяла відсутність вітчизняних засобів діагностики та специфічної профілактики.
Українськими вченими (Андреев Е.В., Белоконь В.С., 1978; Чечеткина Н.П., Дудник О.Д., Фукс П.П., 1978; Бакуменко М.Д., Андреев Е.В., Чечеткина Н.П. 1985; Атамась В.А. и др., 1986) було встановлено, що серед вірусів, що спричиняють порушення відтворної здатності великої рогатої худоби, вірус ІРТ за своєю важливістю знаходиться в числі перших у господарствах із інтенсивним веденням тваринництва. Недостатній контроль спермопродукції при штучному заплідненні, а також використання биків-плідників для природного запліднення без дотримання попередніх карантинних заходів за даними Чечоткіної Н.П. (1978), викликали широке неконтрольоване поширення ІРТ в Україні.
Враховуючи актуальність проблеми , а також великі збитки, які спричиняє ІРТ, Державним департаментом ветеринарної медицини Мінсільгосппроду було прийняте рішення про створення національної програми щодо забезпечення тваринництва вітчизняними засобами захисту ( наказ Головного Державного інспектора ветеринарної медицини №1/3 від 10 січня 1993 р.). Згідно з цим, у тому ж році в ІЕКВМ була розпочата робота щодо створення й відпрацювання заходів профілактики та боротьби з ІРТ ВРХ.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою частиною досліджень, які були передбачені тематичним планом ІЕКВМ УААН (№ ДР UA01009824З - “Вивчити етіологію, патогенез, розробити і подати до впровадження ефективні методи, засоби і препарати з метою діагностики, лікування та профілактики генітальних, шлунково-кишкових, респіраторних, метаболічних хвороб та інтегральні системи боротьби з ними”), й виконана відповідно до державних завдань: 04.03. Розробити високочутливі методи діагностики діарейних, респіраторних та метаболічних хвороб телят різної етіології (1991-1995 рр.); 05.02. Розробити технологію виготовлення живої та інактивованої вакцини проти ІРТ. Дослідити ефективність застосування імунізуючого препарату проти ІРТ з штаму 413 Bacillus alvei в системі заходів боротьби з інфекцією (1996-2000 р., № ДР 0197 U000758); 05.02. Розробити та впровадити комплексну систему діагностики, терапії та профілактики інфекційних та незаразних хвороб жуйних тварин. Розробити засоби і методи комплексної профілактики вірусної діареї та інфекційного ринотрахеїту ВРХ, впровадити у виробництво систему оздоровлення тварин від цих небезпечних інфекцій (2000-2005 р., № ДР 0101U001610).
Мета і задачі досліджень. Метою наших досліджень було вивчення поширення ІРТ ВРХ в Україні, обґрунтування необхідності створення системи контролю, профілактики та боротьби з ІРТ ВРХ, розробка принципово нових засобів діагностики та специфічної профілактики інфекційного ринотрахеїту ВРХ.
Для досягнення мети були визначені наступні задачі:
- провести моніторингові дослідження епізоотичної ситуації щодо інфекційного ринотрахеїту ВРХ в Україні;
- розробити набір для діагностики інфекційного ринотрахеїту ВРХ та впровадити в виробництво;
- розробити технологію виготовлення вакцини живої проти ІРТ ВРХ з штаму “ІРТ-LG”;
- впровадити у виробництво “Вакцину живу проти ІРТ ВРХ “ІРТ-LG”;
- розробити технологію виготовлення інактивованого імунізуючого препарату проти інфекційного ринотрахеїту ВРХ ;
- впровадити у виробництво імунізуючий препарат проти інфекційного ринотрахеїту ВРХ “Ритравак Б”;
- впровадити розроблені засоби діагностики та специфічної профілактики інфекційного ринотрахеїту в системі заходів із профілактики та боротьби з ІРТ ВРХ в Україні.
Об'єкт дослідження: інфекційний ринотрахеїт великої рогатої худоби, засоби його діагностики та специфічної профілактики.
Предмет дослідження: поширення та епізоотологічні особливості інфекційного ринотрахеїту-пустульозного вульвовагініту в Україні; ефективність використання діагностичного набору проти ІРТ ВРХ в реакції аглютинації; протективна ефективність вакцини живої проти ІРТ ВРХ “ІРТ-LG” в стаціонарних осередках інфекції; ефективність “Ритравак Б”, як імуномодулятору для профілактики ІРТ ВРХ при вирощуванні молодняка ВРХ. інфекційний ринотрахеїт вакцина захворювання
Методи досліджень: ретроспективний епізоотологічний аналіз, вірусологічні, бактеріологічні, серологічні, електронно-мікроскопічні, біохімічні, гематологічні, гістологічні, імунологічні.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні теоретично та експериментально обгрунтовано, розроблено та впроваджено у виробництво ефективні засоби діагностики та специфічної профілактики інфекційного ринотрахеїту великої рогатої худоби, удосконалено систему профілактики та боротьби з ІРТ ВРХ. Вперше в Україні розроблені технології виготовлення вітчизняних препаратів для діагностики ІРТ ВРХ в реакції аглютинації та специфічної профілактики ІРТ ВРХ, які базуються на сучасних даних біології збудника та патогенезу захворювання.
У результаті досліджень теоретично обґрунтовано та експериментально доведено, що штам 413 бактерій виду Bacillus alvei (патент України № 14759 А) у сироватках крові аглютинує антитіла специфічні до вірусу ІРТ, а в організмі щеплених тварин (морські свинки, кролі, телята) стимулює синтез антитіл, специфічних до герпесвірусу 1 великої рогатої худоби. Отримані дані імунобіологічних досліджень штаму 413 Bacillus аlvei розширяють та поглиблюють сучасні погляди на феномен параімунітету. В результаті проведених епізоотологічних та серологічних досліджень із використанням створеного набору для діагностики ІРТ ВРХ отримано нові дані про поширення та епізоотологічні особливості ІРТ ВРХ в товарних та племінних господарствах України.
Розроблено технологію виготовлення імунізуючого препарату з штаму 413 бактерій виду Bacillus alvei (деклараційний патент України № 49450 А) та вивчені імунобіологічні властивості цього препарату; запропоновано його використання в препараті для профілактики сальмонельозу та інфекційного ринотрахеїту телят (деклараційний патент України № 60089 А ); вперше в Україні експериментально обґрунтовано й розроблено технологію виготовлення живого вакцинного препарату зі штаму “ІРТ-LG” та вивчено його імунобіологічні та протективні властивості; вивчено культуральні властивості герпесвірусу 1 штаму “ІРТ-LG” й визначено його властивості, як вакцинного штаму (деклараційний патент України № 30385 А).
Практичне значення одержаних результатів. Для вирішення проблеми інфекційного ринотрахеїту великої рогатої худоби в товарних господарствах України виробництву запропоновано комплекс заходів, які включають систему діагностики та специфічної профілактики з використанням запропонованих нами препаратів.
Розроблена (у співавторстві) “Інструкція про заходи з профілактики та боротьби з інфекційним ринотрахеїтом-пустульозним вульвовагінітом (баланопоститом) великої рогатої худоби”, яка затверджена Головним Державним інспектором ветеринарної медицини України 10.10.2000 р.
Розроблені технології виготовлення та впроваджені в широке виробництво препарати: “Набір антигену і сироваток для діагностики ІРТ ВРХ” (ТУУ 46.15. 228-97), “Вакцина жива проти ІРТ ВРХ “ІРТ-LG”” (ТУУ 46.15.293-98), “Ритравак Б” (ТУУ 46.15.386-99), використання яких ефективно як при хронічному перебігу захворювання в стаціонарному осередку інфекції, так і з профілактичною метою.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено аналіз літературних даних за темою роботи; обґрунтовано наукову концепцію та програму роботи; виконано відповідальне виконання наукових програм, які покладені в основу дисертаційної роботи; розроблено схеми та методи проведення експериментів; виконано експериментальні та аналітичні дослідження, проведено аналіз та узагальнення одержаних результатів; сформульовано висновки та практичні рекомендації.
На основі патентного пошуку та аналізу даних літератури, автор обґрунтував науковий напрямок щодо розробки засобів діагностики та специфічної профілактики ІРТ ВРХ для використання в господарствах із різною епізоотичною ситуацією. Автором узагальнено значний обсяг епізоотологічних даних з питання інфекційного ринотрахеїту ВРХ в Україні та більшість загального матеріалу з європейських країн.
Вивчення поширення ІРТ ВРХ в Україні, ретроспективну діагностику, відпрацювання технології виробництва “Ритравак Б” здобувач проводив за участю провідного наукового співробітника, кандидата ветеринарних наук Кассіча В.Ю.; гістологічні дослідження виконані за участю доктора ветеринарних наук, професора, академіка УААН Краснікова Г.А.; вірусологічні дослідження патматеріалу в реакції імунофлуоресценції здійснювали за участю доктора ветеринарних наук Чечоткіної Н.П., наукового співробітника Кучерявенко Р.А.; біохімічні дослідження крові тварин при застосуванні вакцин живої “ІРТ-LG” та “Ритравак Б” здійснено за участю провідних наукових співробітників, кандидатів біологічних наук Михайлової С.А., Коваленко Л.О.(к.в.н.), Романько М.Є.; імунологічні дослідження виконані за участю провідного наукового співробітника кандидата медичних наук Квачова В.Г. (ІВМ, м. Київ), провідного наукового співробітника кандидата ветеринарних наук Дідик Т.Б. (ІЕКВМ); гематологічні дослідження за участю провідного наукового співробітника кандидата ветеринарних наук Горбатенко С.К. та наукового співробітника М'ягких Н.В.; електронно-мікроскопічні дослідження бактеріальних штамів Bacillus alvei та герпесвірусу 1 штама
“ІРТ-LG” проводились спільно з провідним науковим співробітником Інституту загальної та невідкладної хірургії АМН України кандидатом біологічних наук Невзоровим В.П.. Підготовку “Інструкції про заходи з профілактики та боротьби з інфекційним ринотрахеїтом - пустульозним вульвовагінітом (баланопоститом) великої рогатої худоби” проведено спільно з д.в.н. Чечоткіною Н.П., д.в.н. Фукс П.П., д.в.н. Бусолом В.О. та інш. за участю колективів авторів із ДНКІБШМ МінАП, ЦДЛВМ, Харківського обласного УВМ.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на звітних сесіях вченої ради ІЕКВМ УААН (Харків, 1993-2001 рр.) та науково-практичних конференціях: “Збереженість молодняка сільськогосподарських тварин - запорука розвитку тваринництва України” (Харків, 1994 р.); “Общая эпизоотология: иммунологические, экономические и методологические проблемы” (Харків, 1995 р.); IV з'їзді паразитоценологів України (Харків, 1995 р.); “Ветеринарные и зооинженерные проблемы животноводства” (Витебск, 1996 р.); “Теория и техника передачи, приёма и обработки информации” (Туапсе, 1996 р.); “Розвиток ветеринарної науки в Україні: здобутки та проблеми” (Харків, 1997р.); “Лабораторна ветеринарна медицина: фізико-хімічні методи досліджень” (Рівне, 1998 р.); “Біоресурси та віруси” (Київ, 1998 р.); “Науково-технічний бюлетень інституту землеробства і біології тварин” (Львів, 1999 р.); “До сторіччя від дня народження академіка УАСГН Гжицького С.З.” (Львів, 1999 р.); “Інфекційна патологія молодняка сільськогосподарських тварин і птиці” (Суми, 1999 р.); “Стан та перспективи розвитку ветеринарної науки” (Харків, 1999 р.); конференції, присвяченої 70-річчю від дня народження члена-кореспондента УААН і РАСГН Собко А.І. (Новий світ, 2001 р.); конференції, присвяченої 150-річчю від дня заснування ХЗВІ (Харків, 2001 р.); II Всеукраїнської науково-практичної конференції ветеринарних патологів (Київ, 2001); “Досягнення і перспективи розвитку агробіотехнології в Україні” (Київ,2002 р.); конференції, присвяченої 25-річчю від дня заснування ІВМ (Київ, 2002 р.); міжнародній науково-практичній конференції “ІЕКВМ - 80 років на передовому рубежі ветеринарної науки” (Харків, 2002 р): міжнародній науково-практичній конференції “Актуальные проблемы ветеринарной медицины в условиях современного ведения животноводства” (Феодосия, 26 мая-2 июня 2003 г.); IV Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми неінфекційної патології тварин” (Біла Церква, 2003 р.); міжнародній науково-практичній конференції з проблем епізоотології та інфекційних захворювань (Одеса, 28-30 травня 2003 р.).
Публікації. Основні положення дисертації викладено в 48 друкованих наукових працях (27 статей у фахових виданнях, 4 патенти).
Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота містить вступ, огляд літератури, матеріали і методи досліджень, результати досліджень, аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновки, практичні рекомендації, список використаної літератури і додатки. Робота викладена на 501 сторінці комп'ютерного друку, її ілюструють 47 таблиць, 53 рисунки, 7 додатків. Список використаної літератури налічує 411 джерел, у тому числі 297 іноземних, додатки - 123 сторінки.
Матеріали і методи дослідження.
Робота виконана в період 1992-2001 рр. в лабораторії вивчення хвороб молодняка Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, за участю лабораторії вірусології, лабораторії біохімії, лабораторії патморфології, лабораторії повільних інфекцій ІЕКВМ, Інституту загальної та невідкладної хірургії АМН України м.Харкова, на експериментальній базі ІЕКВМ, в тваринницьких господарствах різної форми власності Харківської, Дніпропетровської, Хмельницької, Чернігівської та Одеської областей України, племінних станціях та товарних тваринницьких господарствах різного виробничого напрямку.
При виконанні роботи застосовували методи ретроспективного епізоотологічного аналізу; епізоотологічного обстеження; епізоотологічного експерименту; методи вірусологічних, бактеріологічних та серологічних досліджень; електронно-мікроскопічні дослідження для вивчення морфологічних особливостей мікроорганізмів; імунологічні, гістологічні, гематологічні та біохімічні методи для оцінки дії вакцинних препаратів.
Просторово-часове розповсюдження ІРТ ВРХ в різних регіонах України визначали за результатами аналізу і узагальнення звітних матеріалів Центральної державної лабораторії ветеринарної медицини та особистих досліджень у виробничих та лабораторних умовах.
Для культивування штамів Bacillus alvei, вивчення їх культуральних, морфологічних та специфічних властивостей використовували живильні середовища: м'ясо-пептонний бульон (МБП) (pH 7,2-7,4), 2,5%-ний м'ясо-пептонний агар (МПА) (pH 7,2-7,4), середовище Сабуро. Для збереження та підтримування штамів Bacillus alvei проводили систематичні (не рідше одного разу в місяць) пересіви на МПА, МПБ з послідуючою диференціацією S та R форм. Для культивування штамів герпесвірусів 1 ВРХ, вивчення їх культуральних та репродуктивних властивостей використовували комерційні живильні середовища Ігла, 199, гідролізат лактатальбуміну, геосен; середовища та розчини виробництва ІЕКВМ: бульон Хоттінгера, середовище Едварда, розчин Версена.
Тривале збереження штаму 413 Bacillus alvei проводили у ліофільному стані, при температурі 2-40С протягом 1 року. Для тривалого збереження штаму “ІРТ-LG” герпесвірусу 1 та виробництва вакцинного препарату вірусутримуючу рідину ліофілізували.
Для визначення штаму герпесвірусу 1, як претендента до вакцинного, використовували референтні штами “Молдавський”, “ТК” та “ІРТ-М” з музею мікроорганізмів ІЕКВМ. Для визначення протективних властивостей штаму герпесвірусу 1 “ІРТ-LG” був використаний епізоотичний патогенний штам герпесвірусу1 “4016”, отриманий з музею мікроорзанізмів БілНДВІ (м. Мінськ).
При проведенні експериментальних досліджень використано 370 білих мишей, 300 морських свинок, 120 кролів. Для вивчення дії дослідних серій вакцинних препаратів були використані телята (6-12 місячного віку, масою 180-200 кг) 33 голови; бики-донори гіперімунної сироватки (ІРТ-сальмонельоз) 5 голів. До експериментів з визначення імунобіологічних властивостей вакцин у виробничих умовах було залучено 300 тільних корів і нетелів; 60 телят новонароджених; 1700 телят 10-15- денного віку; 2100 телят старше 20-денного віку; 1760 телят 4-6 місячного віку.
Дослідні серії вакцини живої та інактивованої проти ІРТ ВРХ виготовляли в ІЕКВМ, згідно з проектом розробленої авторами нормативної документації. Контроль стерильності виготовлених лабораторних серій “Ритравак Б” та вакцини живої “ІРТ-LG”” проводили згідно з вимогами ГОСТу 28085-89 “Препараты биологические. Методы бактериологического контроля стерильности”.
Епізоотологічне обстеження господарств із ситуації щодо інфекційного ринотрахеїту в різних регіонах України проводили за загальноприйнятими методами досліджень, а саме, базуючись на даних діагностичних досліджень, ветеринарної статистики і даних літератури.
Роботу з культурами клітин (перещеплюваними лініями) проводили за загальноприйнятими методами.
Вірусовиділення проводили на перещеплюваній культурі клітин трахеї теляти (ТТ). Окремі проби суспензій патологічного матеріалу оброблялись розчином трипсина (концентрацією 2-20 мкг/см3 протягом 30 хвилин) за методикою Орлянкіна Б.Г., Сергеєва В.А. (1980). Ідентифікацію вірусу проводили за цитопатичною дією в реакції нейтралізації в культурі клітин за загальноприйнятою методикою.
Патологічний матеріал досліджували в реакціі імунофлуоресценції (РІФ) за методикою Андреєва Є.В., Чечоткіної Н.П., та інш. (1979) .
Інфекційну активність ізолятів визначали методом титрації на перещеплюваній лінії культури клітин ТТ. Підрахування тканинних цитопатичних доз проводили за методом Кербера в модифікації Ашмаріна.
Для виявлення контамiнацiї мiкоплазмами використовували агар напiврiдкий (0,3%) та густий (1,3%) з середовищем Едварда.
З метою комісійної перевірки специфічності, активності та порівняння кореляції результатів, отриманих за допомогою “Набору антигену і сироваток для діагностики інфекційного ринотрахеїту великої рогатої худоби” використовували “Набор для диагностики ИРТ КРС”,серія №4, від 04.06.93 р. та “Набор для диагностики ВД КРС”,серія №4, від 01.03.91 р. виробництва Державної Приволзької біофабрики та “Набор для диагностики ИРТ КРС в РНГА” виробництва БілНДВІ (м.Мінськ).
Для електронно-мікроскопічного дослідження Bacillus alvei та штаму “ІРТ-LG" герпесвіруса 1, матеріал фіксували в 1 %-му забуференому розчині чотирьохокису осмію (IV) протягом 2-3 годин при температурі 4?С. Репродукцію вірусу вивчали на культурі клітин ТТ, що перещеплюється. Посівна концентрація 300-400 тис кл/см3 . Зараження моношару проводили за загальноприйнятою методикою. Використовували вірусутримуючий матеріал із титром 10-5,5 ТЦД50. Досліджувані суспензії клітин знімали через 3, 6, 9, 15, 20, 24 години й осаджували при 1 тис. об/хв. По закінченню фіксації, матеріал дегідратирували в спиртах зростаючої концентрації (30, 50, 70, 85, 96, 100°). Потім зразки просочувалися сумішшю епоксидних смол (епон-аралдит) за H.H. Mollenhauer і укладали в желатинові капсули. Ультатонкі зразки виготовляли на ультрамікротомі УМТП-6 і контрастували цитратом свинцю за Рейнольдсом. Препарати переглядали в мікроскопі ЕМВ-100 БР при напрузі 75 кв.
Гістологічні дослідження патматеріалу від щеплених тварин проводили після завершення вакцинації через 7, 21 добу, 3, 5 місяців зі слизової оболонки носа (хоани), трахеї, легень, тимусу, печінки, селезінки, лімфатичних вузлів. Відібраний матеріал фіксували в рідині Карнуа. Для визначення нуклеїнових кислот у досліджуваних органах гістозрізи фарбували гематоксиліном і еозином, а також пиронином G і метиловим зеленим за Браше.
Визначення класів імуноглобулінів G та М проводили методом радіальної імунодифузії за Манчіні. Необхідні для реакції моноспецифічні антисироватки були отримані за методом канд. біол. наук. Антонова В.С. та канд. біол. наук Михайлової С.А.. Визначення циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) в сироватці крові проводили за методом Гриневича Ю.А. (1981), шляхом осадження білкових комплексів антиген-антитіло ПЕГ-6000. Вміст серомукоїдів у пробах сироваток крові встановлювали за методом Меньшикова В.В. (1987).
Лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ) підраховували за методикою Хомікова Ю.Н. та інш. (1998).
Вивчення макрофагальної трансформації попередників макрофагів та їх функціональну оцінку виконували за методикою Квачова В.Г. (1991).
Обраховування середньостатистичного значення (М), стандартного відхилення середнього (м) та ступеня достовірності (р) проводили за методом Ст'юдента-Фішера. Статистичну обробку отриманих результатів із визначення вірогідності проводили за методом Монцевічюте-Ерінгене Е.В.. Обчислення ТЦД50 вірусу проводили за методом Кербера в модифікації Ашмаріна (1962).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Особливості епізоотичного процесу та клінічного прояву інфекційного ринотрахеїту великої рогатої худоби в племінних та товарних господарствах.
У 1996-1997 роках було проведено епізоотологічне обстеження 7 господарств Хмельницької області з метою визначення рівня захворюваності великої рогатої худоби на ІРТ в генітальній формі та встановлення економічних збитків (зниження молочної продуктивності, зменшення виходу телят на 100 корів та збільшення їх падежу. В результаті проведення вірусологічних, бактеріологічних і серологічних досліджень нами встановлено широке розповсюдження збудника ІРТ ВРХ в товарних господарствах Хмельницької області. У пробах сироваток крові ВРХ (від 1 до 12 місячного віку) в ряді колгоспів Полонського району була встановлена серопозитивність у 100% проб із рівнем специфічних до герпесвірусу 1 антитіл 4-12 log2. Вірусологічними дослідженнями патматеріалу в РІФ був ідентифікований антиген герпесвіруса 1. Бактеріологічними дослідженнями встановлено асоціацію умовно-патогенної мікрофлори (Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Salmonella dublin, Salmonella typhimurium). Аналогічна епізоотична ситуація з ІРТ ВРХ була встановлена в товарних господарствах інших районів Хмельницької області.
З метою встановлення шляхів розповсюдження ІРТ ВРХ в області був проведений контроль племінних тварин та проб спермопродукції в Хмельницькому облплемоб'єднанні. За допомогою РІФ був виявлений антиген герпесвірусу 1 в 13% випадків. Серологічними дослідженнями була встановлена наявність специфічних до герпесвірусу 1 антитіл у діагностичних титрах у 41 % проб сироватки крові. Присутність та різниця рівнів специфічних антитіл до герпесвірусу 1 в 3-7 log2 свідчила про можливість репродукції та екскреції вірусу в стаді, що було загрозою для всього поголів'я племоб'єднання та переходу захворювання в латентно-персистуючу форму перебігу. Але головне те, що інфіковані проби сперми являли собою загрозу для тваринництва області та могли сприяти розповсюдженню збудника цієї інфекції в багатьох господарствах.
Епізоотологічне обстеження ВРХ ВАТ племзавода "Тростянець" Ічнянського району Чернігівської області з метою встановлення причини ураження генітальних органів дорослих тварин та респіраторних органів у молодняка виявило, що у 100 % проб сироваток крові тварин були присутні специфічні антитіла до герпесвірусу 1 в титрі 5,4-7,0 log2. Про тривалість циркуляції герпесвірусу 1 в гурті свідчив високий рівень специфічних антитіл у маточного поголів'я в титрі 6,0-9,0 log2. Дослідженням проб сперми племінних биків у РІФ було встановлено наявність антигену герпесвірусу 1 ВРХ в 25 % проб. У племінних биків при клінічному обстеженні було визначено ураження слизових оболонок припуція та корню пеніса. Загальний стан тварин племінної станції був задовільний, відсутності апетиту або нервової поведінки зафіксовано не було.
Ці та інші дослідження свідчили про важливість контролю племінних биків та спермопродукції племоб'єднань на наявність антигену герпесвірусу 1 як одного з шляхів розповсюдження збудника ІРТ ВРХ, реінфекції та підтримування стаціонарності осередка інфекції.
Відсутність контролю при імпорті племінних тварин, сперми та ембріонів на присутність антигену вірусу ІРТ негативно відзначалося на товарних господарствах, де утримували високопродуктивних корів. Обстеження окремих господарств Дніпропетровської області, утримують імпортовану худобу з європейських країн з метою встановлення етіології спалаху захворювання ВРХ з респіраторно-генітальною патологією показало, що в період клінічного прояву хвороби титри специфічних антитіл до герпесвірусу 1 складали 5-9 log2 у 100 % досліджуваних проб, бактеріологічними дослідженнями була виділена Salmonella dublin (35 %), Salmonella typhimurium (20 %). При клінічному огляді гурту встановлено: некрозо-пустульозне ураження слизових оболонок піхви і шийки матки із серозо-гнійними витіканнями у 70 % високопродуктивних корів (голштинської і червоної степової породи). У телят відмічався серозно-катаральний кон'юнктивіт, геморагічне запалення слизових оболонок носових ходів і трахеї; катаральна бронхопневмонія. Вірусологічними дослідженнями була встановлена наявність антигену герпесвірусу 1 у патологічному матеріалі.
За аналізом результатів проведеної роботи був зроблений висновок, що спалах і загострення захворювання ІРТ у даному господарстві відбулося внаслідок надходження в нього імпортної худоби, яка була приховано інфікована вірусом ІРТ. У супровідних документах не вказувалося на відсутність вірусоносійства, груповий серопозитивний захист або серонегативність тварин до герпесвірусу 1, але в послідуючому фірмою - постачальником наголошувалося про необхідність проведення систематичних щеплень корів вакциною живою або інактивованою проти ІРТ ВРХ.
У результаті проведених нами досліджень встановлено широке розповсюдження ІРТ в господарствах України з високим рівнем їх інфікованості (до 100 %), що завдавало значних економічних збитків господарствам.
Зважаючи на те, що ефективну боротьбу з ІРТ неможливо проводити без вчасної діагностики, нами була визначена задача, спрямована на розробку та впровадження у виробництво вітчизняного набору антигену та сироваток для діагностики ІРТ ВРХ, який би відповідав сучасним вимогам.
Розробка набору антигену і сироваток для діагностики ІРТ ВРХ у реакції аглютинації.
Нами був використаний штам 413 Bacillus alvei, ізольований з личинок бджіл, уражених європейським гнильцем, Смирновою Н.І. (1978 р., м. Вітебськ). За даними автора цей штам перехресно реагував у серологічних реакціях з антитілами специфічними до вірусу ІРТ.
Вивчення морфологічних властивостей бактерій виду Bacillus alvei штамів 413, 502, 37. При порівняльному вивченні ультратонких зрізів клітин Bacillus alvei шт. 413 електронно-мікроскопічним методом, встановлено структурні зміни, що істотно відрізняли їх від бактерій штамів 502, 37 і від загального типу будови мікроорганізмів роду Bacillus. На підставі проведених досліджень встановлено, що бактерії штаму 413 Bacillus alvei відрізняються певним типом змін структури цитоплазми і нуклеоїду мікробної клітини і нагромадженням у них великої кількості нетипових для цього виду мікроорганізмів осміофільних включень-гранул у цитоплазмі.
Вивчення чутливості до антибіотиків бактерій штамів 413, 332, 502 Bacillus alvei. Чутливість бактерій штаму 413 Bacillus alvei визначали в МПБ методом засівів серійних розведень антибіотиків від 10 мкг/см3 до 500 мкг/см3. Відрізняючими властивостями бактерій штамів 413 і 332 Bacillus alvei стала їхня чутливість до ампіциліну і поліміксину: на штам 413 вони діяли стимулюючи (на МПА + 8-12мм), у штама 332 викликали зону затримки росту (на МПА - 9-10 мм). На краю зони затримки росту Bacillus alvei, викликаного антибіотиками левоміцетином і доксациліном, відзначений ріст окремих колоній S-форм, що при наступних пасажах на МПБ і МПА забезпечили ріст бактеріальної маси, менш підданої самоаглютинації.
Відзначено стимулюючий вплив на ріст бактерій штаму 413 Bacillus alvei ампіциліну, поліміксину і клоксациліну. Вивчення цього факту методом серійних розведень дало можливість визначити, що оптимальна концентрація цих препаратів для збільшення накопичення бактеріальної маси в МПБ складає: ампіциліну 10 мкг/см3, поліміксину 500 мкг/см3, клоксациліну 10 мкг/см3.
Дослідження антигенних властивостей Bacillus alvei штамів 413,502, 332. З метою порівняльного вивчення антигенних властивостей Bacillus alvei штамів 413, 502, 332, з них були виготовлені серії препарату та проведена гіперімунізація лабораторних тварин. Контрольних тварин імунізували референтним штамом герпесвірусу 1 “ІРТ-LG”. Встановлено, що при негативному імунному фоні до вірусу ІРТ у морських свинок, синтезом специфічних віруснейтралізуючих антитіл до ІРТ в титрі 2,250,0 log2, гемаглютинуючих на рівні 3,250,5 log2 відреагували тварини, яким вводили культуру Bacillus alvei зі штаму 413. Введення морським свинкам штаму “ІРТ-LG” викликало синтез специфічних антитіл до вірусу ІРТ аглютинуючих у титрі 4,60,2 log2, віруснейтралізуючих у титрі 3,00,0 log2.
Імунологічна короткочасна відповідь у морських свинок на введення бактеріальних антигенів зі штамів 502 і 332 на низькому рівні (1,140,2 log2 та 1,00,0 log2 співвідносно) та відсутність їх у подальшому, свідчила про відсутність у цих штамів антигенної спорідненості до герпесвірусу 1. Рання реакція гуморального ланцюга імунної відповіді в інфікованих лабораторних тварин на введення бактерій виду Bacillus alvei (штами 332, 502) обумовлюється присутністю в цих мікроорганізмах бактеріальних ліпополісахаридів, здатних при введенні в організм тварини активізувати клітинний та гуморальний імунітет.
Дослідження специфічності та активності антигену з бактерій штаму 413 Bacillus alvei. Встановлено, що антиген, виготовлений з використанням бактерій шт.413 Bacillus alvei, в реакції аглютинації (РА) виявив специфічні антитіла до вірусу ІРТ в титрі 5,8±0,37 log2 у пробах сироватки крові телят 3-4 місяців, в титрі 6,7±0,88 log2 у телят 6-місячного віку та в корів 9,0±0,58 log2. З контрольною (гіперімунної) сироваткою антиген аглютинував в титрі 8,0 log2. Дані досліджень цих проб у РНГА (6,0±0,32 log2 ) співпадають із показниками в РА (Р?0,001). Дані, отримані при постановці РН (2,6±0,24 log2), корелюють із даними в РА (Р?0,05). Встановлено, що антиген, виготовлений з використанням бактерій штаму 413 Bacillus alvei в РА є специфічним, активним і виявляє специфічні до вірусу ІРТ антитіла у польових сироватках крові тварин на рівні з РНГА та у прямій кореляційній залежності з результатами в РН.
Розробка технології виготовлення набору антигену та сироваток для діагностики ІРТ ВРХ та його апробація. Проводилася комісійна оцінка специфічності та активності створеного набору антигену та сироваток для діагностики ІРТ ВРХ (ІЕКВМ) у реакції аглютинації з гіперімунними специфічними сироватками з набору для діагностики ІРТ ВРХ, серія № 4, від 04.06.93 р. та набору для діагностики ВД ВРХ, серія №4, від 01.03.91р. виробництва Державної Приволзької біофабрики.
Встановлено, що антиген із діагностичного набору (ІЕКВМ), виготовлений з використанням бактерій штаму Bacillus alvei-413, специфічний, активний і виявляє в РА специфічні до вірусу ІРТ антитіла у гіперімунних специфічних комерційних сироватках та в польових сироватках крові тварин у титрі 7,0 log2.
Використання “Набору антигену та сироваток для діагностики ІРТ ВРХ” (ІЕКВМ) у наукових та виробничих лабораторіях ветеринарної медицини України. За даними Харківської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини у 1998 році було досліджено 488 проб сироваток крові ВРХ, з яких 326 проб (66,8 %) були позитивними до вірусу ІРТ. Із 25 досліджуваних проб патматеріалів від ВРХ в 23 пробах був визначен антиген герпесвірусу 1.
За даними серологічних досліджень, проведених лабораторією вивчення хвороб молодняка ІЕКВМ в цей період, в господарствах Харківської області рівень серопозитивності до вірусу ІРТ у тварин різного віку складав 90-100 %.
Виконані в 1998 році комплексні ретроспективні дослідження з використанням “Набору антигену і сироваток для діагностики ІРТ ВРХ” допомогли оперативно конкретизувати епізоотичну ситуацію з ІРТ ВРХ в Харківській, Одеській, Хмельницькій, Дніпропетровській областях і визначити стратегію профілактики та боротьби з цим захворюванням.
Аналіз планових досліджень патматеріалу, сперми бугаїв-плідників, сироваток крові бугаїв із племоб'єднань, резервних бугаїв, корів-донорів, телят із клінічними ознаками перебігу ІРТ за 1999 р. і 1 півріччя 2000 р., проведених Центральною державною лабораторією ветеринарної медицини (ЦДЛВМ), показав на широке розповсюдження ІРТ ВРХ в Україні. Так, у багатьох господарствах титри антитіл до герпесвірусу 1 у племінних бугаїв-плідників коливалися у межах титрів 3-12 log2. Найвищі титри (11-12 log2) антитіл виявлені у тварин в Одеській і Хмельницькій областях. Рівень інфікованості тварин складав до 70 %.
При дослідженні сироваток крові резервних бугаїв у товарних господарствах отримані аналогічні результати , найвищі титри антитіл (12 log2) виявлені у тварин у Харківській області. У Вінницькій, Волинській, Івано-Франківській, Львівській та Миколаївській областях антитіл до герпесвірусу 1 у бугаїв-плідників не виявлено. У биків-донорів титри антитіл до герпесвірусу 1 на рівні 11-12 log2 встановлені в Одеській та Хмельницькій областях.
За інформацією ЦДЛВМ про дослідження на ІРТ ВРХ за 2001 рік зросла кількість позитивних проб при контролі патматеріалу. Найбільша їх кількість реєструвалася у Одеській області - 194 проби; в Черкаській області- 32 проби; в Херсонській області- 17 проб, в Полтавській області- 6 проб, в Хмельницькій області- 3 проби.
Серологічними методами у 2001 році в ЦДЛВМ було досліджено 19975 проб сироваток крові, з них 15842 проби з використанням розробленого нами діагностичного набору, що складає 74,3 % всього обсягу досліджених проб.
Позитивні проби сироваток крові в РА були встановлені у Харківській області - 2081 проба, Черкаській області - 366 проб, Одеській області - 338 проб, Херсонській області - 278 проб, Закарпатській області - 92 проби, Дніпропетровській області - 61 проба, Хмельницькій області - 36, Луганській області- 31 проба.
Приведені дані за 1999-2001 роки вказують на широке та єфективне використання “Набору антигену і сироваток для діагностики інфекційного ринотрахеїту великої рогатої худоби “ (ІЄКВМ) ТУУ 46.15.228 -97 у наукових та виробничих лабораторіях ветеринарної медицини України.
Розробка імунізуючого препарату “Ритравак Б” проти інфекційного ринотрахеїту великої рогатої худоби.
Розробка технології виготовлення імунізуючого препарату проти інфекційного ринотрахеїту ВРХ. У результаті порівняльних дослідів щодо культивування бактерій штаму 413 Bacillus alvei визначено живильне середовище наступного складу: м'ясопептонний бульон (МПБ) з додаванням 1 % глюкози та 5 % сироватки крові коней. Максимальна концентрація бактеріальної маси Bacillus alvei 3 млрд. мікробних клітин/см3 досягалася протягом 48 годин культивування. З метою максимальної збереженості імуногенних властивостей штаму 413 Bacillus alvei був визначений ефективний метод його інактивації.
Визначення реактогенностi “Ритравак Б” проводили на телятах 1-2-мiсячного вiку. Телятам вводили “Ритравак Б” внутрішньом'язово в ділянці середньої третини шиї у дозі 100 млрд. мікробних клітин. Після введення препарату за тваринами спостерігали 10 дiб із щоденною термометрiєю. “Ритравк Б” не викликав патогенної дії але було встановлено пiдвищення температури тiла тварин на 0,5оС протягом однієї-двох діб i незначне витікання з носа серозного ексудату.
Визначення імуногенної активності “Ритравак Б” проводили на кролях, яким вводили його підшкірно в ділянці середньої третини шиї в дозі 0,5 млрд. мікробних клітин. Щеплених тварин через 4 доби ревакцинували у дозі 1 млрд. мікробних клітин аналогічним методом. Імуногенну активність препарату характеризував синтез специфічних до герпесвірусу 1 аглютинуючих антитіл у кролів у титрі 5,31,31 log2 та віруснейтралізуючих у титрі 3,0 log2.
Визначення імуногенності “Ритравак Б” проводили також на телятах 6-місячного віку, яким вводили його в дозі 2,0 млрд. мікробних клітин внутрішньом'язово в верхню третину шиї дворазово з інтервалом 14 діб. На основі отриманих даних зроблено висновок, що інактивований фенолом (1,0 %) імунізуючий препарат з штаму Bacillus alvei 413 забезпечує в організмі щеплених тварин синтез специфічних до герпесвірусу 1 аглютинуючих антитіл у титрі 8,70,33 log2 та віруснейтралізуючих антитіл у титрі 5,30,33 log2.
Вивчення імуногенності та протективної дії “Ритравак Б” проти інфекційного ринотрахеїту ВРХ на лабораторних тваринах. У досліді використовували морські свинки 4-місячного віку, живою вагою 300-350 г, які були сформовані в 5 дослідних груп по 5 голів. Тваринам першої групи вводили суспензію культури Bac. alvei шт. 413 у дозі 2,0 см3, концентрацією 3 млрд. мікробних кл/см3, внутрішньочеревним методом. Тваринам другої групи вводили шт. 332 Bac. alvei аналогічно у такій саме дозі. Тваринам третьої групи вводили референтний штам герпесвірусу 1 “ІРТ-LG” у дозі 2,0 х 10-6,0ТЦД50см3, внутрішньочеревним методом. Тваринам четвертої групи, які слугували контролем, вводили живильне середовище 199 в аналогічній дозі. Тваринам п'ятої групи морських свинок вводили епізоотичний штам герпесвірусу 1 “4016” у дозі 2,0 х 10-6,0ТЦД50см3, внутрішньочеревно. Кров для серологічних та імунологічних досліджень відбирали з серця до введення препаратів та через 2 години.
...Подобные документы
Повноцінність годівлі молодняку великої рогатої худоби, ураженого генітальною формою герпесвірусу інфекційного ринотрахеїту. Споживання сухої речовини кормів здоровими та ураженими вірусом тваринами. Перетравність органічної речовини та її складових.
курсовая работа [52,5 K], добавлен 20.03.2011Характеристика лейкозу великої рогатої худоби, її збудники та джерело інфекції. Організація ветеринарного обслуговування та санітарна характеристика СТОВ "Надія". Профілактична вакцинація великої рогатої худоби. Методи прижиттєвої діагностики лейкозу.
курсовая работа [47,1 K], добавлен 03.12.2010Сутність і типи сказу, його клінічні прояви та методи діагностики. Характеристика епізоотичного стану Заводського району м. Миколаєва. Засоби та заходи профілактики захворювання собак і котів на сказ на базі дільничної лікарні ветеринарної медицини.
курсовая работа [39,9 K], добавлен 28.04.2014Короткі анатомо-топографічні дані легень великої рогатої худоби. Діагностичне значення дослідження органів дихальної системи. Підрахунок загальної кількості еритроцитів. Аналіз симптомів та змін крові при клінічному і лабораторному дослідженні тварини.
курсовая работа [320,8 K], добавлен 25.11.2012Ветеринарно-санітарна характеристика господарства СГК ім. Щорса, епізоотична ситуація. Опис інфекційного захворювання "трихофітія", встановлення діагнозу у тварин. Заходи, які проводилися в господарстві після встановлення захворювання, методи лікування.
курсовая работа [34,2 K], добавлен 15.01.2010Оцінка епізоотичної ситуації, здійснена шляхом аналізу ветеринарної документації та проведення досліджень в спільному ТОВ "Цвітнянське" Олександрівського району Кіровоградської області. Характеристика господарства, розрахунок економічної ефективності.
дипломная работа [115,5 K], добавлен 31.01.2014Аналіз розповсюдження, перебігу, симптоматики, патоморфологічних і гістоморфологічних змін урогенітального хламідіозу великої рогатої худоби. Удосконалення методів лікування хворих тварин та розробка науково обґрунтованої системи профілактичних заходів.
дипломная работа [156,6 K], добавлен 12.10.2011Лейкоз великої рогатої худоби як хронічна інфекційна хвороба пухлинної природи. Серологічний моніторинг та особливості прояву лейкозу великої рогатої худоби в природно-екологічних умовах Сумщини. Характеристика господарства та аналіз дослідження.
магистерская работа [203,3 K], добавлен 12.10.2011Хронічне висококонтагіозне захворювання великої рогатої худоби - плевропневмонія. Історія хвороби, її збудник та епізоотологія. Клінічні ознаки та перебіг захворювання, патологоанатомічні зміни в організмі, лабораторна діагностика, імунітет та лікування.
реферат [21,8 K], добавлен 30.08.2009Симптоми, діагностика та перебіг телязіозу у великої рогатої худоби. Прогноз по відношенню до життя та відновлюваної функції правого ока тварини. Лікування, розробка протипаразитарних заходів, а також профілактика телязіозу у великої рогатої худоби.
курсовая работа [36,7 K], добавлен 06.12.2011Сутність ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби в Україні. Ототожнювання тварини шляхом присвоєння їй унікального ідентифікаційного номера із використанням візуальних та електронних засобів ідентифікації. Облік ідентифікованих тварин.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 07.01.2024Виробничо-фінансова характеристика господарства. Об’єкти обліку витрат в галузі тваринництва. Синтетичний і аналітичний облік затрат і виходу продукції стада великої рогатої худоби. Калькуляція собівартості продукції стада великої рогатої худоби.
курсовая работа [23,3 K], добавлен 07.08.2008Значення і розвиток виробництва м’яса великої рогатої худоби в Україні. Організаційно-економічна характеристика СПОП "Відродження". Аналіз розвитку кормової бази. Якість яловичини і резерви її підвищення. Охорона праці під час виробництва м’яса.
дипломная работа [338,4 K], добавлен 28.05.2012Гемоспоридіоз - смертельно небезпечне захворювання, яке переносить іксодовий кліщ. Характеристика бабезіозу великої та дрібної рогатої худоби, свиней. Основи профілактики та лікування тварин. Ветеринарно-санітарна експертиза м’яса при гемоспоридіозі.
курсовая работа [2,4 M], добавлен 06.07.2015Свинарство як одна з важливих ланок тваринництва, економічні збитки від інфекційного атрофічного риніту. Протокол розтину свині: анамнез, клінічний та патологоанатомічний діагноз, зовнішній та внутрішній огляд. Аналіз діагностованого захворювання.
курсовая работа [30,0 K], добавлен 07.12.2010Епізоотологічне дослідження м. Луганська на чуму собак. Статистична обробка амбулаторного журналу клініки "Друг" на захворюваність чумою собак в Жовтневому районі. Огляд схеми лікування чуми собак. Аналіз заходів профілактики та застосування вакцини.
курсовая работа [998,6 K], добавлен 15.11.2013Вирощування телят молочників до 6-місячного віку. Годівля молодняку великої рогатої худоби у період дорощування від 6-місячного віку до року. Відгодівля на зелених кормах і нагул худоби. Потреба поживних речовин для виробництва продукції яловичини.
курсовая работа [70,8 K], добавлен 02.10.2014Отримання надремонтного молодняку великої рогатої худоби в умовах ферм. Особливості їх годівлі і утримання. Зоотехнічна характеристика стада. Параметри вирощування і догляду молодняку. Технологія переробки м’яса в умовах господарства ДПДГ "Пасічна".
дипломная работа [72,1 K], добавлен 28.05.2013Значення великої рогатої худоби та її біологічні особливості. Характеристика Української чорно-рябої молочної породи. Обґрунтування годівлі тварин, розрахунок потреби в кормах та формування посівних площ. Видалення, зберігання та утилізація гною.
курсовая работа [48,9 K], добавлен 28.10.2010Акліматизація великої рогатої худоби. Швіцька худоба на Україні і її участь у створенні і вдосконаленні бурих порід. Дослідження та характеристика стада бурої молочної худоби за господарсько-біологічними якостями в умовах агрофірми "Бистрицька".
магистерская работа [421,2 K], добавлен 17.08.2010
