Удосконалення діагностики туберкульозу великої рогатої худоби та методичні підходи одержання вакцинних штамів мікобактерій

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 619:616.98.579.873.21.636.2

УДОСКОНАЛЕННЯДІАГНОСТИКИТУБЕРКУЛЬОЗУ

ВЕЛИКОЇРОГАТОЇ ХУДОБИ ТА МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ

ОДЕРЖАННЯ ВАКЦИННИХ ШТАМІВ МІКОБАКТЕРІЙ

16.00.08 - епізоотологія та інфекційні хвороби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття науковогоступеня

доктора ветеринарних наук

КОЧМАРСЬКИЙ ВІКТОР АНДРІЙОВИЧ

Київ-2003



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківській державній зооветеринарній академії та Інституті експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, академік УААН Завірюха Анатолій Іванович, Інститут ветеринарної медицини УААН, завідувач лабораторії бактеріології

доктор ветеринарних наук, старший науковий співробітник Бабкін Анатолій Федорович, Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, завідувач лабораторії вивчення хвороб рогатої худоби

доктор ветеринарних наук, професор Атамась Валентин Якимович, Одеський державний аграрний університет, завідувач кафедри епізоотології та паразитології

Провідна установа:Білоцерківський державний аграрний університет кафедра мікробіології, вірусології та зоології, Міністерство аграрної політики України, м. Біла Церква

Захист дисертації відбудеться "_15_" жовтня 2003 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.03 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041 м.Київ-41, вул. Героїв оборони,15, навчальний корпус , ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету: 03041, м.Київ-41, вул. Героїв оборони,13, навчальний корпус 31

Автореферат розісланий"11" вересня 2003р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради Міськевич С, В.



Кочмарський В.А. Удосконалення діагностики туберкульозу великої рогатої худоби та методичні підходи одержання вакцинних штамів мікобактерій - Рукопис. мікобактерія туберкульоз тварина вакцина

Дисертація на здобуття науковогоступеня доктора ветеринарных наук за спеціальністю 16.00.08 - епізоотологія та інфекційні хвороби. - Національний аграрний університет. -Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню особливостей епізоотичного процесу при туберкульозі великої рогатої худоби у господарствах Харківської області, результатів післязабійного контролю епізоотичної ситуації щодо туберкульозу тварин на м'ясокомбінатах. Розроблено метод диференціальної діагностики та спосіб діагностики туберкульозу у телят. Вивчено вплив на організм тварин туберкуліну та КАМ, введених в епідуральний простір телятам, сенсибілізованим атиповими мікобактеріями та вакциною БЦЖ. Розроблено епідуральний метод для діагностики туберкульозу у великої рогатої худоби. Розроблено метод диференціації М.avium від атипових мікобактерій. Удосконалено схему ідентифікації культур атипових мікобактерій. Вивчені культури мікобактерій, виділених від великої рогатої худоби та хворих на туберкульоз людей.

Розроблено спосіб та одержано вперше з епізоотичної культури збудника туберкульозу бичого виду атенуйований штам “М-Україна” з високими імуногенними властивостями. Розроблено спосіб біологічного контролю за якістю живильних середовищ та нове живильне середовище. Встановлена бактерицидна активність у 3-х препаратів, котрі є перспективними для використання їх як дезінфектантів.

Ключові слова: мікобактерії туберкульозу, культури атипових мікобактерій, велика рогата худоба, туберкулін, КАМ.



Кочмарский В.А. Усовершенствование диагностики туберкулёза крупного рогатого скота и методические подходы получения вакцинных штаммов микобактерий - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора ветеринарных наук по специальности 16.00.08 - эпизоотология и инфекционные болезни. Национальный аграрный университет. - Киев, 2003.

Диссертация посвящена изучению особенностей течения эпизоотического процесса при туберкулезе крупного рогатого скота, усовершенствованию существующих методов диагностики туберкулёза и разработке методических подходов получения вакцинных штаммов микобактерий для специфической профилактики туберкулеза у животных.

Анализом эпизоотической ситуации по туберкулёзу крупного рогатого скота с 1965 по 1998гг. установлено, что заболевание было широко распространено в хозяйствах Харьковской области. При проведении исследований изучены повторяемость, продолжительность и интервал между вспышками туберкулеза у крупного рогатого скота.

Установлено, что в 158 (59,2%) хозяйствах зарегистрировано по одной вспышке, в 67 (25%) - по 2, в 28 (10,4%) - по 3, в 13 (4,8%) - по 4, в 1 (0,3%) -5 и в 1 (0,3%) - 6. В 198 (74,2%) хозяйствах туберкулезную инфекцию у крупного рогатого скота наблюдали в течение 1-2 года, в 47 (17,9%) - 3-4 года, в 8 (2,9%) - 5-6 лет, в 5 (1,8%) - 7-8 лет, в 2 (0,8%) - 9-10 лет, в 1 (0,3%) - 12 лет, в 3 (1,1%) - 13-14 лет, в 1 (0,3%) - 16 лет, в 1 (0,3%) - 18 лет,в 1 (0,3%) - 26 лет. В 47 (29,2%) хозяйствах интервал между предыдущей и последующей вспышками туберкулеза составил 1 год, в 23 (14,4%) - 2 года, в 14 (8,7%) - 3 года, в 11 (6,8%) - 4 года, в 6 (3,7%) - 5 лет, в 1 (0,6%) - 7 лет, в 8 (4,9%) - 8 лет, в 4 (2,5%) - 9 лет, в 8 (4,9%) - 10 лет, в 2 (1,3%) - 11 лет, в 7 (4,3%) - 12 лет, в 3 (1,8%) - 14 лет, в 2 (1,3%) - 15 лет, в 1 (0,6%) -16 лет, в 5 (3,2%) - 17 лет, в 7 (4,3%) - 18 лет, в 1 (0,6%) - 20 лет и в 1 (0,6%) - 22 года.

Показано, что проводимые противотуберкулёзные мероприятия позволили снизить интенсивность эпизоотического процесса, однако это не привело к искоренению туберкулёза среди крупного рогатого скота. Установлена цикличность изменений интенсивности эпизоотического процесса при туберкулёзе. Приведены результаты послеубойных исследований 98496 животных на мясокомбинатах, которые свидетельствуют о том, что туберкулез был значительно более распространен среди животных, чем это официальнозарегистрировано. Представлено сравнительное изучение эффективности послеубойного и бактериологического методов. Установлено, что в 96,4% случаях диагноз туберкулез крупного рогатого скота поставлен на основании выявленных характерных для данной инфекции патологоанатомических изменений во внутренних органах и только в 3,6% случаях в тушах, у которых видимых патизменений не выявили, бактериологическим исследованием выделили возбудитель туберкулеза бычьего вида. Внедренный в практику метод контроля за эпизоотической ситуацией по туберкулезу с использованием результатов послеубойного осмотра животных на мясокомбинатах является наиболее надежным.

Установлено, что в последнеее время наблюдается увеличение количества благополучных по туберкулезу крупного рогатого скота хозяйств, в которых при плановых аллергических исследованиях выделяют животных с внутрикожными туберкулиновыми реакциями, а послеубойным и бактериологическим исследованиями туберкулез не подтверждается. Экспериментально установлено, что у животных благополучных по туберкулезу хозяйств широко распространены неспецифические реакции на туберкулин, которые затрудняют аллергическую диагностику. Показано, что применение туберкулина в дозе 5 тыс. МЕ у крупного рогатого скота уменьшает проявление неспецифических реакций на туберкулин. Однако и эта доза не исключает появления внутрикожных туберкулиновых реакций у животных.

Разработан метод дифференциации специфических от неспецифических реакций, который позволяет быстрее решить вопрос с определением эпизоотической ситуации по туберкулёзу в хозяйствах, предотвращает необоснованный убой здоровых животных, не требует дополнительных затрат и легко выполним.

Установлено, что туберкулиновый тест в области подхвостовой складки у взрослого крупного рогатого скота на 10% эффективней и на 7,1% специфичней, чем тест в области шеи, а у телят туберкулиновый тест в области подхвостовой складки на 13,8% больше выделяет больных туберкулёзом животных, чем аллергическая проба в области лопатки. Разработан эпидуральный тест, который у реагирующего на туберкулин крупного рогатого скота можно использовать как дополнительный метод при отборе животных для диагностического убоя. Представлен анализ динамики выделения культур микобактерий от крупного рогатого скота, который свидетельствует о том, что из патматериала от крупного рогатого скота выделяли преимущественно возбудитель туберкулёза бычьего вида. Однако последние 3 года наблюдается тенденция увеличения выделения культур атипичных микобактерий и возбудителя туберкулеза птичьего вида.

Разработан способ дифференциации М.avium от М.intracellulare, а также способ идентификации M.triviale от других видов атипичных микобактерий. Усовершенствована схема идентификации культур атипичных микобактерий, которая позволяет быстрее определить групповую и видовую принадлежность у культур атипичных микобактерий. Изучена видовая принадлежность у 55 культур микобактерий, выделенных от работников животноводства. Установлено, что микобактерии туберкулёза птичьего вида и культуры атипичных микобактерий в 65,5%… 100%, у микобактерий человеческого вида в 9,1%… 18,7% и у культур возбудителя бычьего вида в 18,7%… 31,2% выявили резистентность к стрептомицину, ПАСК и тубазиду. Экспериментально доказано, что телята, полученные от коров реагирующих на туберкулин из благополучных хозяйств, не представляют эпизоотической опасности и могут использоваться для воспроизводства стада. Усовершенствована питательная среда Павловского, которая позволяет быстрее адаптировать эпизоотические культуры возбудителя туберкулёза бычьего вида, а также даёт возможность проводить пассажи культур, не растущих на жидких питательных средах с эктерицидом. Разработан способ биологического контроля питательных сред, который безопасен для работающего персонала. Разработана питательная среда для бактериологической диагностики туберкулёза. Установлена бактерицидная активность к возбудителю туберкулёза бычьего вида у препаратах №1₂, 5₂.

Ключевые слова: микобактерии туберкулеза, культуры атипичных микобактерий, крупный рогатый скот, туберкулин, КАМ.



Kochmarsky V.A. Improvement of the diagnostic the tuberculosis cattle and methods appoaches of the receive vaccinial stams mycobacterium - Manuscript.

The reseach for receive of scientific degree of the doctor of veterinar sciences for speciality 16.00.08 - epizootology and infection diseases - National agrarian university, Kiev, 2003.

The reseach is devoted to learning especiality of the epizootical process of the tuberculosis of the great cattle in fams of Kharkovregion, to results of the after-killing control of the epizootical situation according tuberculosis of animals on the meat-factories.

The method of differtiation of tuberculosis of calfs was made. The influence of tuberculin and KAM of the organism of animals was studied, which were put into operation to epydural area for calfs, which were sensibilization by atypical mycobacterias and vaccine BCG. The epydural method was introduced for diagnostical of the tuberculosis of the great cattle.

Methods of the differtiation M.avium from atypical mycobacterias. The scheme of the differtiation of cultural atypical mycobacterias was improved. The cultural mycobacterias were studied were distinguished from great cattle at and people, which are ill on tuberculosis. The way of the epizootical cultural was made and at first we have attentical shtamm M-Ukraine with high immunogentical property. The way of the biological control of the quality different environment was made and we have bactericid activity in 3 preparation, which used as dizinfectations.

Key worde: mycobacterium tuberculosis, cultural atypical mycobacterias, cattle, tuberculin, KAM.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Успішний розвиток тваринництва України, поряд з поліпшенням племінної справи, зміцненням кормової бази та механізації виробничих процесів багато в чому залежить від профілактики та ліквідації туберкульозу серед тварин.

Однією з головних ланок в системі заходів профілактики та боротьби з туберкульозом великої рогатої худоби є своєчасна та ефективна діагностика. У великої рогатої худоби для масової прижиттєвої діагностики туберкульозу використовують внутрішньокірну туберкулінову пробу. Однак в останні роки, в багатьох благополучних щодо туберкульозу господарствах України, виявляють тварин, які реагують на туберкулін, в яких при подальшому дослідженні у внутрішніх органах не виявляють характерних для туберкульозу уражень.Бактеріологічними дослідженнями матеріалу від убитих тварин отримують негативний результат або виділяють атипові мікобактерії. За данними О.М.Шарова, 1969; О.В.Мартма, К.К.Тяхнаса, 1978; В.Є.Щуревського і співроб., 1978; В.А.Кочмарського, 1985; Ю.Я.Кассіча та співроб., 1986; О.А.Ткаченко, 1994; А.І.Завгороднього, 1997, наявність серед великої рогатої худоби неспецифічних реакцій на туберкулін значно ускладнило проведення достовірної алергічної діагностики. Це дало підстави для різноманітних діагностичних тестів, котрі дозволяють за життя виявити причину сенсибілізації організму до туберкуліну. З цією метою застосовують симультанну алергічну пробу з використанням туберкуліну для ссавців та комплексного алергену з атипових мікобактерій /О.М.Шаров, 1980/. Однак діагностична ефективність цієї проби в Україні недостатньо вивчена, вона нев усіх випадках дає статистично достовірний результат /О.С.Донченко і співроб., 1994/. Тому настала гостра необхідність пошуків нових напрямкіів. Крім того, в сучасних умовах не визначена ефективність впровадженої системи післязабійного дослідження для контролю епізоотичної ситуації щодо туберкульозу великої рогатої худоби.

Суттєвим недоліком шкіри в області шиї у великої рогатої худоби є морфологічні та функціональні зміни її після введення у цю область вакцин та інших препаратів. Це спричиняє в ділянці шиї появу внутрішньошкірних алергічних реакцій на туберкулін у здорових та відсутність її у хворих на туберкульоз тварин.. Крім того, не вивчено вплив туберкуліну для ссавців (ППД), введеного в епідуральний простір на організм великої рогатої худоби, сенсибілізованої атиповими мікобактеріями, вакциною БЦЖ та ураженої збудником туберкульозу бичого виду з метою відбирання тварин для проведення діагностичного забою. Недостатньо вивчені властивості атипових мікобактерій, що мають значення для їх диференціації.

Не розроблено у ветеринарній медицині метод атенуації патогенних епізоотичних культур збудника туберкульозу бичого виду з метою отримання високоімуногенних штамів для специфічної профілактики захворювання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась відповідно до державних програм та наукових завдань в лабораторії вивчення туберкульозу IЕКВМ протягом 1985 - 1998 рр. і на кафедрі епізоотології ХДЗВА з 1998 по 2001 рік: "Вивчити роль атипових мікобактерій в етіології захворювання тварин та їх диференціацію від збудника туберкульозу, видати мінсільгоспу СРСР відповідні рекомендації", "Розробити та впровадити ефективні методи і засоби діагностики, профілактики туберкульозу людини і тварини", "Розробити методи специфічної профілактики туберкульозу", "Вивчити особливості імунної реактивності, патогенез, інфекційний і епізоотичний процес у тварин, уражених неоднаковою біологічною активністю" та має відповідно держреєстраційні номери: 018900598968, UА0I009825P, 0197V000755 та 0I99U002212.

Мета та завдання дослідження. Основною метою досліджень було вдосконалення існуючих та розробка нових, більш ефективних методів діагностики туберкульозу великої рогатої худоби, вивчення особливості перебігу епізоотичного процесу в господарствах Харківської області, а також теоретичне і експериментальне обгрунтовання способу одержання атенуйованих штамів з високими протективними властивостями для специфічної профілактики туберкульозу у великої рогатої худоби.

Для досягнення цієї мети було поставлено такі завдання:

- вивчитиособливості розповсюдження і перебігу туберкульозу великої рогатої худоби у господарствах Харківської області;

- визначити ефективність системи контролю епізоотичної ситуації щодо туберкульозу у господарствах з використанням досліджень на м'ясокомбінатах;

- вивчити діагностичну цінність туберкуліну для ссавців у дозах 5 та 10 тис. МО у великої рогатої худоби;

- розробити метод диференціальної діагностики туберкульозу у великої рогатої худоби;

- розробити спосіб діагностики туберкульозу у телят;

- вивчити вплив туберкуліну та КАМу, введених в епідуральний простір великої рогатої худоби,на організм, сенсибілізований атиповими мікобактеріями, вакциною БЦЖ з ад'ювантом та збудником туберкульозу бичого виду;

- вивчити видову належність культур мікобактерій, виділених від великої рогатої худоби, що реагує на туберкулін та у хворих на туберкульоз працівників тваринництва;

- розробити методи диференціації M.avium, M.intracellulare та M.triviale;

- розробити спосіб отримання атенуйованих штамів з епізоотичних культур збудника туберкульозу бичого виду та визначити у них біологічні властивості;

- розробити спосіб біологічного контролю за якістю поживних середовищ для бактеріологічної діагностики туберкульозу у тварин;

- розробити більш ефективне живильне середовище, ніж Левештейна-Ієнсена, для бактеріологічної діагностики туберкульозу;

- вивчити бактерицидні властивості препаратів для знезараження збудника туберкульозу у зовнішньому середовищі.

Об'єкт дослідження - велика рогата худоба з благополучних та неблагополучних щодо туберкульозу господарств.

Предмет досліждення - збудники туберкульозу бичого, людського, пташиного видів та атипові культури мікобактерій.

Методи дослідження - епізоотологічний, клінічний, алергічний, патологоанатомічний методи, симультанна алергічна проба, лабораторні дослідження: мікроскопічні, бактеріологічні, біологічні, гістологічні та біохімічні.

Наукова новизна одержаних результатів.В результаті моніторингових досліджень вперше в Україні встановлено, що захворюванню великої рогатої худоби на туберкульоз у Харківській області властиві хвилеподібні зміни інтенсивності перебігу епізоотичного процесу, а також стаціонарність прояву захворювання. Вперше в СНД встановлено, що симультанна алергічна проба з використанням туберкуліну для ссавців та КАМ в ділянці підхвісної складки підвищує ефективність диференціальної діагностики туберкульозу великої рогатої худоби та дозволяє швидше визначити епізоотичну ситуацію за даним захворюванням у господарствах. Отримав подальший розвиток метод контролю за благополуччям щодо туберкульозу великої рогатої худоби з використанням результатів післязабійних досліджень на, який на сучасному етапі є найбільш ефективним та надійним способом діагностики туберкульозу у тварин. Встановлено, що алергічну пробу у благополучних щодо туберкульозу господарствах необхідно розглядати, як попередній тест для оцінки ступеня сенсибілізації тварин у стаді, що дає підстави для проведення діагностичного забою з подальшим відбором біоматеріалу для бактеріологічного дослідження. Вперше в СНД встановлено, що розроблений метод діагностики туберкульозу у телят в ділянці складки виявляє на 11,4 - 18,1% більше хворих на туберкульоз тварин і є більш специфічним, ніж туберкуліновий тест в ділянці лопатки. Вперше встановлено, що туберкулін для ссавців або КАМ, введені в епідуральний простір телятам, сенсибілізованим експериментально атиповими мікобактеріями або вакциною БЦЖ з ад'ювантом, спричиняють у них через 6 - 12 годин після ін'єкції, підвищення температури тіла на 1,8 - 2,5⁰С.Встановлено, що 18,7-31,2% культур бичого виду, виділених від забитої великої рогатої худоби та 65,5- 100% культур пташиного виду та атипові мікобактерії ІІ, ІІІ, ІУ груп за Раніоном стійкі до тубазиду, ПАСК та стрептоміцину. Вперше встановлено, що виявляють у неблагополучному щодо туберкульозу господарстві епідуральним тестом 55% тварин, сенсибілізованих до туберкуліну, а в результатіпіслязабійного дослідження у 25% тварин виявили у лімфатичних вузлах характерні для туберкульозу ураження. Вперше встановлена чутливість M.avium, M.triviale до 0,1% розчину синтайоду, що міститься у середовищі Левенштейна-Ієнсена або Фінн-2.Удосконалена нами схема ідентифікації атипових мікобактерій дозволяє швидко та більш точно визначити групову та видову належність у культур. Експериментально встановлено, що середовище, яке містить перевар Хоттінгера, гліцерин та картопляний клин, швидку адаптацію й ріст епізоотичних культур збудника туберкульозу бичого виду та дає можливість проводити вирощування культур мікобактерій, які не ростуть на рідких поживних середовищах з ектерицидом. Вперше селекційовано атенуйований штам "М-Україна" з епізоотичної культури туберкульозу бичого виду, який має вищі протективні властивості, ніж вакцина БЦЖ. Вперше встановлено, що атенуйований штам "М-Україна" нешкідливий для працюючого персоналу і його можна використовувати для контролю поживних середовищ. Встановлено, що на розробленому нами живильному середовищі для виділення культур мікобактерій збудник туберкульозу росте швидше, ніж на середовищі Левенштейна-Ієнсена, і до того ж воно дешевше. Вперше вивчено та експериментально підтверджено бактерицидні властивості до збудника туберкульозу у препаратів №1₂, 5₂,6₂, які перспективні для застосування в боротьбі з туберкульозом тварин.

Практичне значення отриманих результатів. Результати досліджень використані при складанні "Інструкції про заходи профілактики та оздоровлення тваринництва від туберкульозу" та "Настанови з діагностики туберкульозу тварин та птиці", затверджених ГУВМ МСГП України,15.03.94 р. та 26.05.94 р., відповідно.Розроблено:

- методичні рекомендації з дезинфекції при туберкульозі тварин (Харків, 1987, 10с.);

- методичні рекомендації щодо уточнення діагнозу на туберкульоз великої рогатої худоби благополучних господарств та визначення видової приналежності культур мікобактерій. (Харків, 1987, 20с.);

- спосіб диференціації M.avium від M.intracellulare, який захищено авторським свідоцтвом на винахід№1666530 від 1.04.91 р. та впроваджено у виробництво;

- поживне середовище для виділення культур мікобактерій, (патент №10272А від 25.12.96 р.) На базі лабораторії вивчення туберкульозу ІЕКВМ УААН організовано серійне виробництво такого середовища для забезпечення лабораторій ветеринарної медицини України;

- поживне середовище для вирощування збудника туберкульозу бичого виду (патент №18613 від 25.12.97 р.), використується в навчальному процесі на кафедрах мікробіології та епізоотології ХДЗВА;

- спосіб діагностики туберкульозу у телят (патент №22739А від 7.04.98 р.) затверджено та рекомендовано до впровадження у практику на науково-методичній Раді Департаменту ветеринарної медицини України (протокол №1 від 27 грудня 2001 р.);

- спосіб одержання штамів мікобактерій туберкульозу для виготовлення вакцин (патент№29711А від 15.11.2000р.) використовується внавчальному процесі на кафедрах мікробіології та епізоотології для студентів факультету ветеринарної медицини;

- спосіб диференційної діагностики туберкульозу у великої рогатої худоби, на який отримано патент №28423А від 16.10.2000 р. Метод затверджено та рекомендовано до впровадження у практику на науково-методичній Раді Департаменту ветеринарної медицини України (протокол №1 від 27 грудня 2001 р.);

- вакцинний штам M.bovis "М-Україна" (патент№24154А від 7.07.98 р.);

- спосіб ідентифікації M.triviale (патент №31676А від 15.12.2000 р.);

- спосіб визначення селективної чутливості середовищ для виділення збудника туберкульозу (патент№287886А від 16.10.2000 р.);

- удосконалена схема визначення групової та видової належності культур атипових мікобактерій;

- епідуральний тест, як метод відбору тварин для проведення діагностичного забою на туберкульоз;

- препарати №1₂, 5₂, 6₂для дезинфекції приміщень при туберкульозі тварин;

- експериментально доведено безпідставність віднесення M.avium, як істиного збудника туберкульозу у птахів до ІІІ групи атипових мікобактерій за Раніоном.

Результати цих досліджень використуються в навчальному процесі з мікробіології та епізоотології для студентів факультету ветеринарної медицини в Харківській державній зооветеринарній академії, в Одеському державному аграрному університеті, в Білоцерківському державному аграрному університеті, в Белгородській державній с/г академії, в Курській державній с/г академії та в Дніпропетровському державному аграрному університеті.

Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно виконав увесь обсяг експериментальних робіт, аналіз та статистичну обробку отриманих результатів. "Методичні рекомендації з дезинфекції при туберкульозі тварин", "Методичні рекомендації з уточнення діагнозу на туберкульоз у великої рогатої худоби благополучних господарств та визначення видової приналежності культур мікобактерій", "Поживне середовище для вирощування збудника туберкульозу бичого виду", "Живильне середовище для виділення культур мікобактерій" розроблені сумісно з Ю.Я.Кассічем, А.І.Завгороднім, П.М.Тихоновим та Н.В.Калашник, гістологічні дослідження патматеріалу від експериментально заражених морських свинок сумісно зГ.А.Красніковим. Вивчення у атенуйованого штама "М-Україна" хімічних властивостей та фізико-хімічної структури антигенів проведено сумісно з В.С. Антоновим та С.А.Михайловою.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на:

- засіданнях та звітних сесіях Вченої Ради ІЕКВМ (1985-1998 рр.) і звітних наукових конференціях ХДЗВА (1999-2001 рр.);

- 3-й Республіканській науково-практичній конференції "Современные проблемы профилактики зоонозных болезней и пути их решений"

- зональному засіданні "Организация противотуберкулезных мероприятий на эпизоотически неблагополучных территориях" (Новосибірськ, 1987р.);

- міжвідомчій конференції "Вопросы борьбы с туберкулезом людей и животных" (Ташкент, 1990р.);

- конференції "Проблемы научного обеспечения животноводства Молдавии" (Кишинів, 1990р.);

- республіканській конференції "Ветеринарная медицина, экономические, социальные и экологические проблемы" (Харків, 1990р.);

- всесоюзній науковій конференції "Повышение продуктивности сельскохозяйственных животных и современные меры борьбы с болезнями в условиях интенсивного ведения животноводства и создания фермерских хозяйств" (Харків, 1991р.);

- науково-практичній конференції "Біотехнологія ветеринарних препаратів " (Харків, 1993 р.);

- республіканській науково-практичній конференції "Проблеми підвищення продуктивності тварин та ефективності їх лікування" (Дніпропетровськ, 1994 р.);

- міжнародній науковій конференції "Общая эпизоотология: иммунологические, экологические и методологические проблемы" (Харків, 1995 р.);

- міжнародній науково-практичній конференції "Розвиток ветеринарної науки в Україні: здобутки та проблеми" (Харків, 1997 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації 40 робіт, отримано одне авторське свідоцтво та 8 патентів. В наукових збірниках і виданнях, які належать до фахових, затверджених ВАК України, опубліковано 24 роботи.

Дослідження проводили протягом 1985-1998 рр. у лабораторії вивчення туберкульозу Інституту експериментальної та клінічної ветеринарної медицини, а з 1998 по 2001 рр. - на кафедрі епізоотології Харківської державної зооветеринарної академії, в обласних лабораторіях ветеринарної медицини, а також у благополучних та неблагополучних щодо туберкульозу господарствах Дніпропетровської, Запорізької, Луганської та Харківської областей України.

Епізоотичну ситуацію щодо великої рогатої худоби вивчали методом епізоотологічного обстеження, а також шляхом аналізу статистичних даних щодо туберкульозу зі звітів відділів управлінь ветеринарної медицини областей, районних станцій боротьби з хворобами тварин та обласних лабораторій ветеринарної медицини.

Алергічним методом досліджено на туберкульоз 18896,8 тис. тварин. На м'ясокомбінатах Харківської області з 1982 по 1998 рік післязабійному огляду піддано 98496 гол. великої рогатої худоби, реагуючої на туберкулін; з них 30417 гол., що надійшли з 159 благополучних господарств, та 68079 тварини з 235 господарств неблагополучних щодо туберкульозу.

Гістологічно матеріал досліджували від 15 експериментально заражених морських свинок. Вивчення гістозрізів та оцінку виявлених при дослідженні змін проводили під керівництвом та за участю завідувача лабораторії патоморфології ІЕКВМ, академіка УААН Г.А.Краснікова. Порівняльне вивчення ефективності туберкуліну для ссавців (ППД) у дозах 10 тис. та 5 тис. МО при алергічній діагностиці туберкульозу проводили на 45211 тваринах 16-ти благополучних щодо туберкульозу великої рогатої худоби господарств. Вивчення діагностичної цінності симультанної алергічної проби з використанням туберкуліну для ссавців (ППД) та комплексного алергену з атипових мікобактерій (КАМ) проводили на 9641 тварині з 21 господарства, благополучного щодо туберкульозу, користуючись "Настановою щодо проведення симультанної алергічної проби з використанням туберкуліну та комплексного алергену з атипових мікобактерій при діагностиці туберкульозу у тварин", затвердженою ГУВМСГ СРСР від 4.06.1980р.

Експериментальні дослідження для вивчення впливу туберкуліну для ссавців та комплексного алергену з атипових мікобактерій, введених в епідуральний простір, на організм тварин, щеплених атиповими мікобактеріями та вакциною БЦЖ з ад'ювантом, проводили на 23 клінічно здорових телятах віком 5-6 місяців, які не реагували на туберкулін. Вивчення епідурального тесту для відбору тварин при діагностичному забої проводили на 23 тваринах, у тому числі на 20 головах, реагуючих на туберкулін з неблагополучного щодо туберкульозу господарства та на 3-х головах з негативною реакцією на туберкулін для ссавців.

Вивчення можливості використаннядля відтворення стада теличок від корів, реагуючих на туберкулін, проводили на 53 тваринах у господарстві "Ударник"Запорізької області.

Бактеріологічним методом досліджували матеріал від 436 тварин, згідно з "Настанови з діагностики туберкульозу тварин" (М., 1986).

Усього вивчено 1282 культури мікобактерій, у тому числі 561 культура збудника туберкульозу бичого виду, 55 - людського виду, 29 - пташиного та 637 атипових мікобактерій. З них 1070 культур виділено Харківською обласною лабораторією ветеринарної медицини, 143 - у лабораторії вивчення туберкульозу ІЕКВМ, 55 - отримані з Харківського обласного тубдиспансеру та 14 з Луганської обласної лабораторії ветеринарної медицини.

Для визначення групової та видової за Раніоном (1959) у 46 культур атипових мікобактерій вивчали:

- швидкість і характер росту на середовищі Левенштейна-Ієнсена у субкультурах при температурах 25, 37 та 45⁰С, а також тінкторіальні властивості мікобактерій, морфологію та колір колоній;

- фотохромогенність за методом S.Yachida et al. (1973);

- каталазну активність та її термостабільність за методом G.Kubica et al. (1960, 1967);

- реакцію гідролізу Твін-80 за методом L.Wayne (1968);

- чутливість до 0,1% синтайоду за методом Ю.Я.Кассіча, В.А.Кочмарського та співавторів (1991);

- редукцію нітратів за методом M.Tsukamura (1961) в модифікації Т.Б.Ільїної та співавторів (1972);

- стійкість до 5% хлористого натрію за методом D.Kestle et al. (1967);

- редукцію телуриту за методом J.Kilburn et al. (1969).

Для вивчення сенсибілізуючих та патогенних властивостей атипових мікобактерій використовували культури першої генерації. Кожною культурою заражали підшкірно 3-4 морських свинок та внутрішньовенно 2 кроликів у дозі 1мг/см³ стерильного фізіологічного розчину.

У деяких випадках для досліду використовували одночасно курей та кроликів, заражаючи їх внутрішньовенно культурою у дозах 1 та 0,1мг/см³ фізрозчину. В експериментах щодо ідентифікації культур мікобактерій для контролю використовували референтні штами: Н₃₇R_V , Vallee, M.avium та атипові M.kansasii, M.scrofulaceum, M.gordonae, М.intracellulare, М.triviale,M.xenopi, M.nonchromogenicum, M.fortuitum, M.smegmatis, M.phlei, M.vaccae, M.thamnofeus та M.diernhoferi.

Резистентність до тубазиду, ПАСК та стрептоміцину вивчали у 132 культур, з них у 33 культур людського виду, 16 - бичого, 6 - пташиного та 77 культур атипових мікобактерій.

Для атенуації патогенних властивостей використовували препарат ектeрицид, запропонований І.Л.Диким (1982), у 6 епізоотичних культур збудника туберкульозу бичого виду.

Контроль за зниженням патогенних властивостей у пасированих культур здійснювали за допомогою каталазної та пероксидазної проб за методом Г.М.Першина та співавторів (1958). Вивчення дегідрогеназної активності проводили за методом H.Blоch (1950). Ефект атенуації вивчали також за утворенням корд-фактора у пасированих культур та на лабораторних тваринах.

Бактерицидні властивості препаратів, що застосовуються для знезараження збудника туберкульозу у зовнішньому середовищі вивчали за "Методичними вказівками про порядок випробування нових дезинфекційних засобів для ветеринарної практики", затвердженими 7.01.87 р. Державним агропромисловим комітетом СРСР.

Усього в дослідах вивчення патогенних та сенсибілізуючих властивостей у культур мікобактерій використали 336 морських свинок, 77 кролів та 10 курей.

Вивчення розповсюдження туберкульозу великої рогатої худоби у господарствах Харківської області. У більшості господарств не практикувалось літньо-табірне утримання тварин, що знижувало їх резистентність до туберкульозу та не давало можливості проводити ефективну дезинфекцію тваринницьких приміщень. Найбільш небезпечними у поширенні туберкульозної інфекції серед тварин були ферми-ізолятори, які не надійну ізоляцію хворої на туберкульоз великої рогатої худоби та ще й несвоєчасна її здача на забій.

За цей період туберкульозом захворіло 53098 голів. В господарствах області щороку перетримували від 3,7% до 38,7% хворих на туберкульоз тварин. Незважаючи на таку складну епізоотичну ситуацію, було оздоровлено 263 господарства, неблагополучних щодо туберкульозу. Однак оздоровлення більшості господарств з тих чи інших причин затримувалося і щорічно реєструвалися нові неблагополучні господарства. Усього в області було зареєстровано 711 пунктів, неблагополучних щодо туберкульозу.

Узагальнюючи систему профілактики та боротьби з туберкульозом у період з 1965 по 1970 рік слід зазначити, що виконання протитуберкульозних заходів було пов'язане з цілою низкою адміністративних та господарских труднощів. У ряді неблагополучних господарств організувати туберкульозні ізолятори, які відповідали б необхідним вимогам, і через це вони нерідко ставали осередками розповсюдження інфекції.

У 1974 - 1976 рр. спостерігалося значне збільшення кількості неблагополучних пунктів (494), і було виявлено 1,24% хворих на туберкульоз тварин від загальної кількості досліджених. Це було пов'язано з переміщенням великої кількості тварин в області при створенні спеціалізованих господарств для вирощування молодняк та нетелів.

У період з 1983 по 1987 рік в області було зареєстровано 21 неблагополучне щодо туберкульозу господарство. При цьому звертає на себе увагу те, що кожного року число тварин, які реагували на туберкулін збільшувалось від 1483 до 5714 голів, а кількість неблагополучних пунктів залишалася на одному рівні (4 - 5). Отже протитуберкульозні заходи, які здійснювались у господарствах області не впливали на причину, яка сприяла захворюванню великої рогатої худоби туберкульозом. Протягом 1988-1993 рр. число тварин, реагуючих на туберкулін, збільшилося з 6777 до 9535 голів, а кількість неблагополучних пунктів складала відповідно 6 - 9. Однак, з 1994 по 1998 рік одночасно із збільшенням числа хворих тварин до 13525 голів, також збільшилася кількість неблагополучних щодо туберкульозу господарств (29). Результати проведених досліджень свідчать про те, що в господарствах області несвоєчасно ставили діагноз щодо туберкульозу великої рогатої худоби, а нехтування протитуберкульозними заходами сприяло розповсюдженню інфекції серед тварин. Крім того, розрив економічних зв'язків з іншими республіками призвів до того, що в багатьох господарствах комплексу профілактичних та оздоровчих заходів випали суттєві ланки: своєчасна та якісна дезинфекція приміщень, ветеринарно-санітарний ремонт. У зв'язку з цим зменшилася кількість оздоровлених неблагополучних пунктів. Так, з 1994 по 1998 рік вдалося оздоровити лише 73 пункти, а виявлено було 79 нових неблагополучних пунктів. Тим часом слід зазначити, що щорічно у 180 - 200 господарствах Харківської області, благополучних щодо туберкульозу, спостерігалося виділення від 5 до 9,5 тис. тварин, у яких виявляли неспецифічні реакції на туберкулін.

Детальне вивчення з 1971 по 1998 рік повторюваності спалахів туберкульозу у 267 неблагополучних пунктах показало, що у 158 (59,2%) господарствах зареєстровано по одному спалаху, у 67 (25%) - по два, у 28 (10,4%) - по три, у 13 (4,8%) - по чотири, у 1 (0,3%) - п'ять та у 1 (0,3%) - шість.

У 198 (74,2%) господарствах туберкульозна інфекція серед великої рогатої худоби спостерігалась протягом 1-2 років, у 47 (17,9%) - 3-4 роки, у 8 (2,9%) - 5-6 років, у 5 (1,8%) - 7-8 років, у 2 (0,8%) - 9-10 років, у 1 (0,3%) - 12 років, у 3 (1,1%) - 13-14 років, у 1 (0,3%) - 16 років, у 1 (0,3%) - 18 років та у 1 (0,3%) - 26 років.

Вивченням продовженості інтервалів між спалахами туберкульозу у 161 господарстві встановлено, що у 47 (29,2%) господарствах інтервал між попередніми та наступними спалахами туберкульозу склав 1 рік, у 23 (14,4%) -2 роки, у 14 (8,7%) - 3 роки, в 11 (6,8%) - 4 роки, у 6 (3,7%) - 5 років, у 5 (3,2%) - 6 років, у 1 (0,6%) - 7 років, у 8 (4,9%) - 8 років, у 4 (2,5%) - 9 років, у 8 (4,9%) - 10 років, у 2 (1,3%) - 11 років, у 7 (4,3%) - 12 років, у 3 (1,8%) - 14 років, у 2 (1,2%) - 15 років, у 1 (0,6%) - 16 років, у 5 (3,2%) - 17 років, у 7 (4,3%) - 18 років, у 1 (0,6%) - 20 років та в 1 (0,6%) - 22 роки.

Таким чином, результати проведених досліджень свідчать про те, що запроваджувані заходи дозволили знизити інтенсивність перебігу епізоотичного процесу. Це сприяло зменшенню кількості неблагополучних пунктів, але не забезпечувало викорінення туберкульозу серед великої рогатої худоби, і спричиняло повторне виникнення інфекції. При цьому спостерігалася циклічність змін в інтенсивності перебігу епізоотичного процесу. Поява туберкульозу в одних і тих же господарствах дає підставу стверджувати про стаціонарність захворювання, а періодична активізація перебігу епізоотичного процесу вказує на недосконалість здійснюваних протитуберкульозних заходів. Найбільш слабкою ланкою у системі боротьби з туберкульозом є недостатньо ефективна його діагностика.

Результати післязабійного контролю за епізоотичною ситуацією щодо туберкульозу великої рогатої худоби на м'ясокомбінатах. Під час післязабійного дослідження 98496 туш тварин на м'ясокомбінатах Харківської області з 1982 по 1998 рік туберкульозні ураження знайшли у тушах та внутрішніх органах 8523 (8,9%) тварин.

В цей же період було обстежено 25755 туш тварин, характерні для туберкульозу зміни виявили у 2012 (7,7%) туш. При цьому кількість забитих тварин, що реагували на туберкулін, та кількість виявлених уражень у внутрішніх органах у різні роки були різними. Так, у 1982р. з туберкульозними ураженнями було виявлено 5,2% тварин , у 1983 р - 15,1%. З 1989 по 1998 рік післязабійним оглядом 72741 тварини типові щодо туберкульозу ураження виявили у 6511 (8,9%) голів. Необхідно відзначити, що збільшення кількості забитих тварин, що реагували на туберкулін,сприяло майже втричі більше виявлених тварин з туберкульозними ураженнями. У 1989, 1990, 1992 і 1993 роках було виявлено тварин з туберкульозними ураженнями від 7,0 до 6,2%, а у 1991 р. кількість їх збільшилася до 9,6%. Цьому сприяла енергетична криза, під час якої відбулося масове знищення худоби, що також явилось причиною поліпшення епізоотичної ситуації щодо туберкульозу великої рогатої худоби в господарствах Харківськоїобласті.

Післязабійними дослідженнями тварин на Вовчанському, Красноградському, Куп'янському, Лозівському, Харківському та м'ясокомбінатах Харківської області у період з 1987 по 1998 рік встановлено, що серед досліджених 85232 голів характерні для тубуркульозу ураження виявили у 7305 (8,5%) тварин. Отриманні нами дані не погоджувались з даними офіційної ветеринарної звітності. Так, з 1987 по 1998 рік офіційно було зареєстровано 235 неблагополучних пунктів, а за цей же період на м'ясокомбінатах Харківської області післязабійним дослідженням туберкульоз великої рогатої худоби виявили у тварин з 380 господарств, тобто на 145 пунктів більше. Туберкульоз великої рогатої худоби щороку виявляли у 2 - 37 господарствах, які вважались благополучними. Отже, кількість тварин з туберкульозними ураженнями збільшилась у 1994-1995 рр. до 13,8%, що пов'язано з несвоєчасною діагностикою туберкульозу у благополучних господарствах та перетримкою хворих тварин у неблагополучних господарствах. Необхідно також відзначити, що за останні 12 років у Харківській області спостерігається зростання кількості благополучних щодо туберкульозу господарств, у яких під час планових алергічних досліджень виділяють тварин з внутрішньошкірними туберкуліновими реакціями, а післязабійними та дослідженнями туберкульоз не підтверджується. Щороку реєструється від 192 до 274 таких господарств. Це свідчить про те, що у тварин з благополучних господарств широко розповсюджені неспецифічні туберкулінові реакції.

При порівняльному вивченні післязабійного огляду з бактеріологічним дослідженням нами встановлено, що у 96,4% випадків діагноз туберкульоз великої рогатої худоби поставлено на підставі виявлених характерних для даної інфекції патологоанатомічних змін у внутрішніх органах і лише у 3,6% випадків у туш, у яких патзміни не були виявлені, за допомогою бактеріологічних досліджень виділили збудник туберкульозу бичого виду.

Результати проведених досліджень свідчать про те, що впроваджений метод контролю за епізоотичною ситуацією щодо туберкульозу з використанням післязабійного огляду тварин є найбільш надійним методом, тому його можна використовувати для розробки планів профілактичних та оздоровчих заходів в сучасних умовах ведення господарств.

Результати контролю за благополуччям господарствщодо туберкульозу великої рогатої худоби з застосуванням туберкуліну для ссавців у різних дозах.Порівняльне вивчення туберкуліну для ссавців у дозах 5 та 10 тис. МО провели на 2483 тваринах чотирьох благополучних щодо туберкульозу господарств Антрацитівського району Луганської області.

Результати дослідження 2483 тварин показали, щочерез 72 години внутрішньошкірні туберкулінові реакції виявили у 153 (6,2%) тварин після введення 10 тис. МО в об'ємі 0,2 см³ та у 103 (4,1%) голів на дозу 5 тис. МО в об'ємі 0,1 см³. Потовщення шкірної складки становило на 3 мм та більше.

На повторне введення туберкуліну через 24 години після ін'єкції збільшилась кількість тварин, які реагували на дозу 10 тис. МО та на дозу 5 тис. МО. При цьому виявили, відповідно, 181 (7,2%) та 108 (4,3%) тварин. Але через 48 годин ці реакції почали зникати. Так, після введення 10 тис. МО виявили внутрішньошкірні реакції лише у 138 (5,5%) тварин, а на дозу 5 тис. МО - у 62 (2,4%), тобто на 25,4% голів менше на дозу 10 тис. МО і на 42,5% менше на дозу 5 тис. МО.

При післязабійному дослідженні 20 туш тварин (по 5 голів з 4 господарств), які реагували на туберкулін, характерних для туберкульозу змін не виявили. Бактеріологічним дослідженням матеріалу від 5 тварин з цих господарств були виділені культури атипових мікобактерій ІУ групи за Раніоном.

Отже, результати проведених досліджень свідчать про доцільність застосування одноразової туберкулінової проби з використанням дози 5 тис. МО у благополучних щодо туберкульозу господарствах.

Всього в Антрацитівському районі з 1990 по 1992 рік при обстеженні на туберкульоз 127027 голів використанням туберкуліну у дозі 10 тис.МО було виділено 4431 (8,9%) тварин, які реагували на туберкулін, а з 1993 по 1995 рік при використанні туберкуліну в дозі 5 тис. МО виділили 2972 (8,3%) голови, реагуючих на туберкулін. Слід зазначити, що в господарствах району при використанні для алергічної діагностики туберкульозу у тварин туберкуліну у дозі 5 тис. МО за 3 роки виділили на 1459 (0,6%) голів менше, ніж при використанні туберкуліну в дозі 10 тис. МО; витрати туберкуліну зменшилися у 2 рази.

Для визначення причин алергічних реакцій на туберкулін з 1990 по 1995 рік післязабійному огляду піддали 3375 тварин, реагуючих на туберкулін. При цьому характерні для туберкульозу ураження у великої рогатої худоби у 1990 р. виявили в одному випадку з господарства №11. У інших 3374 тварин типових для туберкульозу змін не знайшли. Бактеріологічним дослідженням 3375 проб біоматеріалу від убитих тварин виділено 29%) культур мікобактерій.

На підставі вивчення цих культур встановили, що 1 (0,6%) культуру ідентифіковано, як збудника туберкульозу бичого виду, 1 (0,6%) - пташиного виду та (98,8%) - атипові мікобактерії ІУ групи за Раніоном. Аналіз динаміки виділення культур атипових мікобактерій від забитих тварин показав, що з 1990 по 1992 рік виділили (4,2%) культур атипових мікобактерій, а в 1993 - 1995 рр. кількість виділених культур збільшилась до випадків. При цьому в окремих господарствах кількість культур атипових мікобактерій становила від 3 (2,3%) до 23 (19,8%) випадків.

Таким чином, результати проведених досліджень переконують у необхідності удосконалення алергічної проби з метою контролю за епізоотичною ситуацією щодо туберкульозу в господарствах де виявляють у тварин неспецифічні на туберкулін реакції, у тому числі викликані атиповими мікобактеріями.

Вивчення ефективності застосування симультанної алергічної проби у великої рогатої худоби.З цією метою у 21 господарстві, які вважалися благополучними щодо туберкульозу великої рогатої худоби, і в яких під час планових алергічних досліджень виділяли тварин, реагуючих на туберкулін, для алергічного дослідженняна туберкульоз застосовували симультанну пробу з використанням туберкуліну для ссавців та КАМ.

Встановлено, що у тварин з 12 (57,3%) господарств ступінь відмінності в інтенсивності реакцій на туберкулін та КАМ виявилась статистично недостовірною, а результати симультанної проби невизначеними. У великої рогатої худоби з 8 (38,2%) господарств алергічні реакції достовірно були виражені на КАМ. Тому в цих господарствах реакції на туберкулін у тварин вважали неспецифічними. В одному господарстві (4,5%) у тварин реакції були виражені достовірно інтенсивніше на туберкулін, ніж на КАМ. Це вказувало на зараження їх збудником туберкульозу. Для підтвердження результатів симультанної алергічної проби для діагностичного забою 125 тварин, які реагували з різноманітним ступенем інтенсивності на алергени. Післязабійним дослідженням у 72 тварин з 12 господарств, у котрих результати симультанної проби були невизначеними, та в 48 тварин з 8 господарств, де симультанна проба показала у тварин неспецифічні реакції, характерних для туберкульозу уражень у внутрішніх органах не знайшли. У двох випадках від тварин з одного господарства, де отримали невизначений результат симультанної проби, бактеріологічним дослідженням матеріалу від забитих тварин виділили культури атипових мікобактерій ІУ групи за Раніоном. Патологоанатомічним дослідженням туш та внутрішніх органів 5 тварин з одного господарства, у якому результати симультанної проби вказували на зараження великої рогатої худоби збудником туберкульозу у 3 голів знайшли типові для туберкульозу ураження в бронхіальних та середостінних лімфатичних вузлах, а бактеріологічним методом виділено збудник туберкульозу бичого виду.

Таким чином, результати досліджень показали, що ефективність застосованної симультанної алергічної проби складає 42,7%, а в 57,3% господарств вона дала статистично невизначений результат. Тому розробляти нові та вдосконалювати існуючі методи диференціальної діагностики туберкульозу великої рогатої худоби.

Розробка методу диференціальної діагностики туберкульозу у великої рогатої худоби. При дослідженні існуючою симультанною пробою 1528 тварин з 3 благополучних господарств, у яких спостерігалися неспецифічні реакції на туберкулін, та з одного неблагополучного щодо туберкульозу господарства виділили 110 (7,1%) тварин реагуючих з різною ступеню інтенсивності на обидва алергени. Досліджуючи худобу розробленим методом встановили, що у 2-х благополучних щодо туберкульозу господарствах виявили лише 3-х тварин, реагуючих тільки на КАМ, в 3-му благополучному господарстві у тварин внутрішньошкірних алергічних реакцій не виявили. У неблагополучному щодо туберкульозу господарстві виділили 32 тварини, що реагували лише на туберкулін а у 7 голів виявили внутрішньошкірні реакції на обидва алергени. З них у 4 голів були інтенсивні реакції на туберкулін, у 2-х - на КАМ та 1 тварина однаково реагувала на туберкулін і КАМ. Для підтвердження отриманих результатів досліджень 3-х тварин, реагуючих лише на КАМ, з 2-х благополучних господарств і 5-х тварин, що реагували лише на туберкулін, з неблагополучного господарства, піддали діагностичному забою. При післязабійному дослідженні туш та внутрішніх органів у 3-х тварин з благополучних господарств характерних для туберкульозу уражень не знайшли, а бактеріологічним дослідженням матеріалу від однієї тварини було виділено культуру атипових мікобактерій ІУ групи за Раніоном.

За цим методом зменшується у 20 разів кількість високопродуктивних тварин, яких за існуючою настановою необхідно було б здати на забій. Крім того, зменшується кількістьдіагностичних досліджень у таких господарствах та економляться грошові витрати на придбання дефіцитного препарату КАМ.

На розробленний нами "Спосіб диференціальної діагностики туберкульозу великої рогатої худоби" з ДДІВ України отримано патент №28423А від 16.10.2000р.

Вивчення внутрішньошкірної туберкулінової проби в ділянці підхвісної складки у великої рогатої худоби. Дослідження проведено на 474 головах дорослої великої рогатої худоби в 3-х неблагополучних щодо туберкульозу господарствах. При порівняльному аналізі ефективності внутрішкірного туберкулінового тесту у великої рогатої худоби в ділянці шиї та підхвісній складці встановлено, що 116 голів виділили тестом в ділянці шиї та 157 (33, %) - у підхвісній складці. Одночасно на обидва теста реагували 110 (23,2%) тварин. За интенсивністю прояви реакції були неоднакові. Так, у 61 (12,8%) тварини спостерігали більш інтенсивні внутрішньошкірні реакції в підхвісній складці, у 39 (8,2%) тварин - в ділянці шиї та у 10 (2,1%) голів різниці вінтенсивності реакції на туберкулін не виявляли. Необхідно зазначити, що у 48 (10,1%) тварин реакції на туберкулінспостерігали лише у підхвісній складці, у 6 (1,2%) голів - тільки в ділянці шиї.

...