Онтогенетичні особливості обміну ліпідів і ліпідного живлення у свиней

Про це свідчить вища інтенсивність синтезу білків у печінці і скелетних м'язах свиней дослідної групи, яким згодовували комбікорм з добавками ріпакової олії (Р<0,05; Р<0,001), ніж у свиней контрольної групи. При цьому у вказаних тканинах свиней при згодовуванні ріпакової олії зменшується катаболізм амінокислот, про що свідчить менша радіоактивність ¹⁴СО₂ при інкубації зрізів печінки і скелетних м'язів свиней дослідної групи порівняно до свиней контрольної групи з [2-¹⁴C] лейцином (Р<0,05; Р<0,001). Стимулюючий вплив ріпакової олії при згодовуванні її відгодівельним свиням у вигляді добавок до раціону на синтез білків у скелетних м'язах виражений більше, ніж у печінці, а у слизовій оболонці тонкого кишечника він відсутній. При цьому в печінці і скелетних м'язах свиней зменшується використання [2-¹⁴C] лізину в енергетичних процесах. З цих даних випливає, що в основі стимулюючого впливу добавок ріпакової олії на синтез білків у скелетних м'язах і печінці свиней лежить не тільки стимулюючий вплив підвищеного рівня вільних жирних кислот на синтетичні процеси, а і їх інгібуючий вплив на катаболізм амінокислот. Проведені дослідження показали, що у скелетних м'язах свиней дослідної групи в енергетичних процесах використовується 6,7% [2-¹⁴C] лізину порівняно до його кількості, що використовується в синтезі білків, а у свиней контрольної групи - 8,4%.

Разом з тим, згодовування свиням ріпакової олії у вигляді добавок до раціону проявляє інгібуючий вплив на синтез ліпідів у печінці, скелетних м'язах і жировій тканині з глюкози, про що свідчить менша радіоактивність ліпідів при інкубації зрізів вказаних тканин свиней дослідної групи, ніж свиней контрольної групи з [6-¹⁴C] глюкозою (Р<0,05). Проте використання жирних кислот, які містяться в ріпаковій олії, у синтезі ліпідів тканин свиней при цьому підвищується. Про це свідчить більший вміст лінолевої кислоти і її похідної, арахідонової кислоти, в усіх класах ліпідів - фосфоліпідах, етерифікованому холестеролі і триацилгліцеролах печінки та скелетних м'язах свиней дослідної групи (Р<0,05; Р<0,001). Ці дані свідчать про позитивний вплив ріпакової олії при додаванні її до раціону відгодівельних свиней на харчову і біологічну цінність м'яса, що зумовлено збільшенням вмісту поліненасичених жирних кислот (лінолевої, арахідонової) у складі ліпідів.

Проведені дослідження показали, що згодовування відгодівельним свиням ріпакової олії у вигляді добавок до комбікорму проявляє інгібуючий вплив на синтез холестеролу в їх організмі. Про це свідчить значно менший вміст вільного (Р<0,05) і етерифікованого холестеролу (Р<0,05) у плазмі крові свиней дослідної групи, ніж у свиней контрольної групи в 5- і 7-місячному віці. Ці дані свідчать про інгібуючий вплив поліненасичених жирних кислот, які містяться в ріпаковій олії, на синтез холестеролу і його етерифікацію в слизовій оболонці тонкого кишечника та печінці свиней. З таким висновком узгоджується менший вміст вільного і етерифікованого холестеролу (Р<0,05) також у печінці свиней дослідної групи порівняно до свиней контрольної групи. Разом з тим, у печінці свиней дослідної групи виявлено більший вміст фосфоліпідів, що можна пояснити стимулюючим впливом на їх синтез наявної в ріпаковій олії лінолевої кислоти.

Згодовування відгодівельним свиням ріпакової олії приводить до збільшення вмісту лінолевої кислоти і її похідних, більш ненасичених жирних кислот (арахідонової, тетраєнової і докозопентаєнової (Р<0,05-0,01) та меншого вмісту олеїнової кислоти (Р<0,05-0,01) у складі фосфоліпідів і етерифікованого холестеролу в печінці і скелетних м'язах, що позитивно впливає на їх харчову і біологічну цінність. Збільшення відносного вмісту поліненасичених і зменшення вмісту мононенасичених жирних кислот в ефірах холестеролу у скелетних м'язах свиней при згодовуванні ріпакової олії виражено більшою мірою, ніж у фосфоліпідах, і особливо у триацилгліцеролах.

Проведені дослідження показали, що згодовування свиням ріпакової олії приводить до посиленого використання в енергетичних процесах у печінці і скелетних м'язах свиней не тільки пальмітинової кислоти, а і глюкози, про що свідчить більша радіоактивність ¹⁴СО₂ при інкубації зрізів цих тканин дослідної групи з [І-¹⁴C] пальмітиновою кислотою і [6-¹⁴C] глюкозою, ніж у свиней контрольної групи. Ці різниці можна пояснити посиленням синтезу білків, який є енергозалежним процесом, у печінці і скелетних м'язах свиней при згодовуванні ріпакової олії.

Продуктивна дія ріпакової олії при згодовуванні її свиням у вигляді добавок до раціону не відрізняється від дії інших жирів як рослинних, так і тваринних. Середньодобові прирости свиней дослідної групи за період досліду були на 13,6% більші, а витрати кормів на кг приросту - на 9,0% менші, ніж у свиней контрольної групи.

Проведені дослідження показали, що ріпакова макуха, при заміні нею соняшникової макухи в комбікормі при згодовуванні його свиням за продуктивною дією істотно не відрізняється від соняшникової макухи. Середньодобові прирости свиней, яким згодовували комбікорм, що містив соняшникову і ріпакову макуху, становили відповідно 522 і 504г. При цьому в печінці і скелетних м'язах свиней обох груп не виявлено істотних різниць у вмісті білків, глікогену і окремих класів ліпідів та інтенсивності їх синтезу. Одержані дані дозволяють зробити висновок, що згодовування відгодівельним свиням ріпакової олії у вигляді добавок до раціону проявляє регуляторний вплив на різні ланки обміну речовин в їх організмі за допомогою механізмів субстратної регуляції. Зокрема, одержані дані свідчать про стимулюючий вплив ріпакової олії на синтез білків у печінці і скелетних м'язах та на окиснення глюкози і жирних кислот у вказаних органах і тканинах, про її інгібуючий вплив на синтез ліпідів з глюкози у печінці, скелетних м'язах і жировій тканині. Встановлено також, що жирні кислоти вносять більший вклад у субстратне забезпечення енергетичних процесів у тканинах свиней в умовах in vitro, ніж глюкоза.

Загалом, одержані результати свідчать про обґрунтованість використання ріпакової олії у вигляді добавок до раціону відгодівельних свиней в кількості 3% від маси корму з метою підвищення їх приростів і ефективності використання протеїну корму як з зоотехнічної точки зору, так і з фізіолого-біохімічної.

Вплив згодовування поросним свиноматкам ріпакової олії у вигляді добавок до раціону на метаболічний профіль крові, вміст ліпідів у молозиві та їх жирнокислотний склад, масу новонароджених поросят і обмін речовин в їх організмі

Аналіз наявних у літературі даних свідчить про високу ефективність використання в годівлі свиноматок у заключний період поросності тваринних і рослинних жирів у вигляді добавок до раціону з метою підвищення живої маси новонароджених поросят і їх збереження в ранньому віці (Снітинський В.В., 1984; 1986; Newcomb M.D. et al., 1991; Prang N., 1992; Einarsson S., Rojkittikhun T., 1993). Проте вплив жирових домішок до раціону поросних свиноматок на обмін речовин в їх організмі і організмі поросят вивчені недостатньо. У зв'язку з обмеженими ресурсами кормових жирів і відходів масложирової промисловості використання жирів у годівлі свиноматок є досить проблематичним. У зв'язку з цим, метою окремого етапу дисертаційної роботи було дослідження метаболічної і продуктивної дії ріпакової олії при використанні її в годівлі поросних і лактуючих свиноматок. Актуальність таких досліджень зумовлена зростаючим виробництвом насіння ріпаку в господарствах України за останні роки, обмеженим використанням ріпакової олії в харчових цілях, недостатнім вивченням впливу ріпакової олії на обмін речовин в організмі свиноматок і поросят та їх продуктивність.

Проведені дослідження показали, що згодовування свиноматкам протягом 3 тижнів перед опоросом ріпакової олії у вигляді добавок до комбікорму в кількості 3% від його маси позитивно впливає на різні сторони обміну речовин в їх організмі. Про це свідчить вірогідно більший вміст загального білка і вільних амінокислот, триацилгліцеролів, НЕЖК, глюкози і молочної кислоти, а також менший вміст сечовини, вільного і етерифікованого холестеролу (Р<0,05-0,001) в плазмі крові свиноматок дослідної групи, яким згодовували ріпакову олію, порівняно до їх вмісту в плазмі крові свиноматок контрольної групи. Ці дані ілюструють пряму залежність між вмістом ріпакової олії в раціоні свиноматок та вмістом НЕЖК і триацилгліцеролів у плазмі крові. Разом з тим, одержані дані свідчать про інгібуючий вплив ріпакової олії на синтез холестеролу в печінці свиноматок, що може бути зумовлено, з одного боку, антихолестериногенною дією наявних у ній поліненасичених жирних кислот (лінолевої, ліноленової), а з другого - більшим окисненням утвореного в результаті в-окиснення екзогенних жирних кислот ацетил-СоА в циклі трикарбонових кислот порівняно до його використання в синтезі холестеролу. Крім того, внаслідок підвищення рівня НЕЖК у плазмі крові свиноматок при згодовуванні їм ріпакової олії збільшується їх транспорт через плаценту в організм плодів, що позитивно впливає на обмін речовин в їх організмі.

У загальних ліпідах плазми крові свиней дослідної групи виявлено значно більший вміст лінолевої, арахідонової і докозагексаєнової кислот та менший вміст олеїнової кислоти, що свідчить про використання наявної в ріпаковій олії лінолевої кислоти і її похідних, більш ненасичених жирних кислот у синтезі ліпідів плазми крові свиноматок. Це можна пояснити пріоритетним використанням лінолевої кислоти і утвореної з неї арахідонової кислоти у синтезі фосфоліпідів і процесах етерифікації вільного холестеролу у печінці свиноматок при згодовуванні їм ріпакової олії. При цьому звертає на себе увагу паралелізм у підвищенні відносного вмісту лінолевої і арахідонової кислот, а також обернена залежність між вмістом лінолевої і ліноленової кислот у фосфоліпідах та ефірах холестеролу плазми крові свиноматок при згодовуванні їм ріпакової олії, що свідчить про конкурентні відносини між лінолевою і ліноленовою кислотами в організмі різних тварин, у тому числі в свиней (Янович В.Г., Лагодюк П.З., 1991). Використання лінолевої кислоти в синтезі окремих класів ліпідів плазми крові свиноматок зменшується в ряді: ефірнозв'язаний холестерол, фосфоліпіди, триацилгліцероли.

Згодовування поросним свиноматкам ріпакової олії у вигляді добавок до раціону позитивно впливає на живу масу новонароджених поросят, інтенсивність їх росту і обмін речовин в організмі. Зокрема, жива маса новонароджених поросят, одержаних від свиноматок дослідної групи, була на 110 г або на 9,6% більша, а прирости їх живої маси до 30-денного віку - на 770г або 11,5% більші, ніж у поросят, одержаних від свиноматок контрольної групи.

У плазмі крові новонароджених поросят, одержаних від свиноматок дослідної групи, виявлено більший вміст загальних ліпідів, НЕЖК і вільних амінокислот (Р<0,05), у печінці - більший вміст загальних білків (Р<0,05), ліпідів (Р<0,01) і триацилгліцеролів (Р<0,05), у скелетних м'язах - більший вміст глікогену (Р<0,05) і більш інтенсивне окиснення [U-¹⁴C] глюкози (Р<0,05), ніж у поросят контрольної групи. Ці дані свідчать про прямий зв'язок між більшим вмістом глікогену і більшим використанням глюкози в енергетичних процесах у скелетних м'язах поросят дослідної групи. Ці дані заслуговують на увагу у зв'язку з тим, що життєздатність новонароджених поросят значною мірою залежить від м'язової активності, яка впливає на їх здатність до конкуренції за споживання корму і до терморегуляції за рахунок м'язового скорочення. Ці різниці можна пояснити, з одного боку, більшим вмістом ендогенних триацилгліцеролів у печінці і жировій тканині поросят дослідної групи, а з другого - більшим вмістом жиру в молозиві свиноматок дослідної групи. Разом з тим, одержані результати свідчать про краще засвоєння амінокислот поросятами дослідної групи внаслідок більшого вмісту білків у молозиві.

Проведені нами дослідження показали, що згодовування свиноматкам ріпакової олії у заключний період поросності позитивно впливає на біологічну цінність молозива: в молозиві підвищується вміст жиру і білків відповідно на 19,2 і 16,8% (Р<0,05). З цих даних випливає, що за впливом на обмін речовин у молочній залозі і склад молозива свиноматок ріпакова олія не відрізняється від впливу жирів та інших рослинних олій.

У загальних ліпідах печінки і скелетних м'язах новонароджених поросят, одержаних від свиноматок дослідної групи, при цьому виявлено відносно більший (Р<0,05) вміст лінолевої і арахідонової кислот, ніж у новонароджених поросят, одержаних від свиноматок контрольної групи. Ці дані свідчать про зв'язок між вмістом лінолевої і арахідонової кислот у ліпідах плазми крові поросних свиноматок при згодовуванні їм ріпакової олії та їх вмістом у ліпідах плазми крові новонароджених поросят, що зумовлено збільшенням трансплацентарного транспорту поліненасичених жирних кислот з крові свиноматок у кров плодів.

Проведені дослідження показали, що додавання ріпакової олії до раціону поросних свиноматок значно впливає на жирнокислотний склад ліпідів молозива. Зокрема, у ліпідах молозива свиноматок контрольної групи виявлено більший вміст поліненасичених жирних кислот (Р<0,001). Ці різниці, в основному, зумовлені більшим вмістом у ліпідах молозива свиноматок контрольної групи лінолевої (Р<0,01) і арахідонової кислот (Р<0,001). Вони свідчать про пряму залежність, з одного боку, між вмістом лінолевої кислоти в раціоні свиноматок і її вмістом у молозиві, а з другого - між вмістом лінолевої кислоти в організмі свиноматок, перетворенням її на арахідонову кислоту та використанням у синтезі ліпідів молозива. Разом з тим, з одержаних нами результатів випливає, що частина лінолевої кислоти в організмі свиноматок перетворюється на поліненасичені жирні кислоти - докозопентаєнову і докозогексаєнову, які також використовуються у синтезі ліпідів молозива.

У результаті проведених досліджень встановлено, що згодовування свиноматкам в період лактації ріпакової олії у вигляді добавок до комбікорму також приводить до підвищення вмісту у плазмі крові загального білка, ліпідів, фосфоліпідів, НЕЖК, триацилгліцеролів і молочної кислоти; до зниження вмісту етерифікованого холестеролу (Р<0,001). Ці дані свідчать про стимулюючий вплив ріпакової олії не тільки на синтез ліпопротеїдів плазми крові, а і білків та глюкози у печінці лактуючих свиноматок, про її інгібуючий вплив на синтез холестеролу в організмі.

Вплив хлорованого аналогу преналтеролу на обмін речовин в організмі свиней і їх ріст

Метою цього етапу дисертаційної роботи було дослідження впливу нового в-агоніста - хлорованого похідного преналтеролу при додаванні його до раціону свиней на відгодівлі на їх ріст і деякі сторони обміну білків та ліпідів в організмі. Актуальність таких досліджень зумовлена позитивним впливом деяких в-агоністів - кленбутеролу ціматеролу на інтенсивність росту великої рогатої худоби, овець, свиней і птиці та м'ясні якості туші (Ferrondo R., Vanbelle M., 1989; Footek D. et al., 1990).

Проведені дослідження показали, що середньодобові прирости свиней дослідної групи, до раціону яких додавали досліджуваний агоніст у кількості 0,5 мг/кг маси тіла, були на 45 г, або на 10, 9% більші, а витрати комбікорму на кг приросту - на 11,2% менші, ніж у свиней контрольної групи.

У плазмі крові свиней дослідної групи порівняно до свиней контрольної групи виявлено відносно більший вміст НЕЖК (Р<0,05) і менший вміст глюкози (Р<0,001), що свідчить про стимулюючий вплив досліджуваного в-агоніста на ліполіз у жировій тканині та обернену залежність між вмістом НЕЖК і глюкози в плазмі крові свиней.

У скелетних м'язах свиней дослідної групи виявлено більш інтенсивний синтез білків в умовах in vitro при використанні як їх попередника [2-¹⁴C] лейцину і менш інтенсивний синтез ліпідів у жировій тканині при використанні їх попередника [U-¹⁴C] глюкози.

Загалом, з одержаних даних випливає, що досліджуваний в-агоніст проявляє стимулюючий вплив на синтез білків у скелетних м'язах та інгібуючий вплив на синтез ліпідів у жировій тканині свиней, що зумовлює його позитивну дію на їх ріст і м'ясні якості туші, тобто проявляє специфічну дію для в-агоністів.

Висновки

1. Вивчено інтенсивність синтезу окремих класів ліпідів, їх вміст і жирнокислотний склад у печінці, скелетних м'язах, жировій тканині та слизовій оболонці порожньої кишки свиней на окремих етапах онтогенезу і при згодовуванні ріпакової олії у вигляді добавок до раціону поросятам після відлучення, свиням на відгодівлі і свиноматкам в заключний період поросності. Ці зміни специфічні для кожного класу ліпідів, вони перебувають у зв'язку з ростом свиней, морфофункціональними і метаболічними особливостями органів та тканин.

2. Загальний вміст ліпідів у вказаних органах і тканинах свиней значно збільшується після переходу від пренатального розвитку до постнатального, і особливо на ранніх етапах останнього. При цьому в усіх органах і тканинах, за винятком слизової оболонки порожньої кишки, зменшується відносний вміст фосфоліпідів і збільшується вміст ацилгліцеролів та НЕЖК, зменшується відношення між вмістом вільного і етерифікованого холестеролу.

3. Зміни інтенсивності синтезу окремих класів ліпідів у досліджуваних органах і тканинах свиней протягом онтогенезу з [U-¹⁴C] глюкози в умовах in vitro перебувають у прямому зв'язку із змінами їх вмісту: інтенсивність синтезу фосфоліпідів знижується, а інтенсивність синтезу триацилгліцеролів і ацилювання холестеролу -- підвищується.

4. Жирнокислотний склад фосфоліпідів, триацилгліцеролів і етерифікованого холестеролу в органах і тканинах свиней під час пренатального розвитку характеризується низьким вмістом лінолевої і високим вмістом олеїнової, пальмітинової та арахідонової кислот. Протягом постнатального розвитку, особливо у перший місяць після народження, вміст лінолевої кислоти у вказаних класах ліпідів збільшується, а вміст олеїнової, пальмітинової і арахідонової кислот - зменшується.

5. Триацилгліцероли органів і тканин дорослих свиней порівняно до фосфоліпідів і етерифікованого холестеролу характеризуються значно меншим вмістом поліненасичених і більшим вмістом мононенасичених жирних кислот, етерифікований холестерол порівняно з фосфоліпідами і триацилгліцеролами - більшим вмістом поліненасичених і меншим вмістом насичених жирних кислот. Серед насичених жирних кислот у вказаних класах ліпідів переважають пальмітинова і стеаринова, серед мононенасичених - олеїнова, серед поліненасичених - лінолева і арахідонова кислота. При інкубації зрізів печінки, скелетних м'язів, слизової оболонки порожньої кишки плодів поросят і дорослих свиней з [1-¹⁴C] лінолевою кислотою 58,6-80,6% радіоактивності виявлено в ліпідах, 14,8-32,0% - у простагландинах, 1,96-9,28% - в СО₂.

6. Найменше використання [1-¹⁴С1лінолевої кислоти у синтезі ліпідів виявлено в органах і тканинах новонароджених поросят, у синтезі простагландинів - у дорослих свиней, в енергетичних процесах - у плодів.

7. У синтезі ліпідів, простагландинів і в енергетичних процесах у вказаних органах і тканинах поросят 1-30-денного віку в умовах in vitro використовується відповідно 67,6-97,8, 1,6-25,1, 0,34-7,25% [1-¹⁴С] арахідонової кислоти. Фосфатидилхолін - 2-[1-¹⁴С]-арахідонат значно більшою мірою використовується в синтезі простагландинів у органах і тканинах поросят, ніж [1-¹⁴С] арахідонова кислота.

8. У синтезі ліпідів і в енергетичних процесах у печінці та скелетних м'язах поросят в умовах in vitro використовується відповідно 69,25-97,30% і 2,41-30,75% [1-¹⁴С] ліноленової кислоти.

9. Загальний вміст ліпідів, частка триацилгліцеролів і НЕЖК у печінці, скелетних м'язах та жировій тканині поросят через 1-7 днів після відлучення значно менша, ніж до відлучення, що зумовлено посиленням гідролізу триацилгліцеролів і окисненням жирних кислот, зниженням інтенсивності синтезу ліпідів. Після відлучення в скелетних м'язах і жировій тканині поросят значно зменшується окиснення глюкози.

10. Вказані зміни обміну ліпідів, жирних кислот та глюкози в досліджуваних органах і тканинах поросят після відлучення значно зменшуються при додаванні до згодовуваного їм комбікорму ріпакової олії в кількості 3% від його маси. При цьому прирости живої маси поросят підвищуються на 12,8%.

11. Згодовування відгодівельним свиням ріпакової олії у вигляді добавок до комбікорму в кількості 3% від його маси підвищує у скелетних м'язах і печінці інтенсивність синтезу білків і знижує інтенсивність синтезу ліпідів та катаболізму амінокислот. При цьому їх прирости підвищуються на 13,6%, витрати кормів на кг приросту зменшуються на 9,1%.

12. За продуктивною дією і впливом на обмін речовин в організмі відгодівельних свиней ріпакова макуха істотно не відрізняється від соняшникової макухи.

13. Згодовування свиноматкам за місяць до опоросу ріпакової олії у вигляді добавок до комбікорму в кількості 3% від його маси позитивно впливає на обмін речовин в їх організмі, розвиток плодів і молочну продуктивність, життєздатність та ріст поросят. У плазмі крові свиноматок при цьому підвищується вміст білків, вільних амінокислот, глюкози і молочної кислоти, загальних ліпідів, фосфоліпідів, триацилгліцеролів, знижується вміст сечовини, вільного і етерифікованого холестеролу; у молозиві свиноматок збільшується вміст білків і ліпідів, у складі ліпідів збільшується вміст лінолевої і зменшується вміст арахідонової кислоти.

14. Жива маса поросят, одержаних від свиноматок, яким згодовували ріпакову олію відразу після народження була більша на 110 г (9,6%), у 30-денному віці - на 770 г (11,5%) порівняно до живої маси поросят, одержаних від свиноматок контрольної групи. При цьому в плазмі крові поросят виявлений більший вміст НЕЖК і вільних амінокислот, у скелетних м'язах більший вміст глікогену і більш інтенсивний метаболізм глюкози, у загальних ліпідах плазми крові, печінки і скелетних м'язів - більший вміст лінолевої кислоти.

15. При додаванні відгодівельним свиням хлорованого аналога преналтеролу до комбікорму в кількості 0,5 мг/кг живої маси їх прирости підвищуються на 11,8%, витрати комбікорму на 1 кг приросту зменшуються на 12%. У плазмі крові свиней при цьому підвищується рівень НЕЖК і знижується рівень глюкози, у скелетних м'язах підвищується інтенсивність синтезу білків, у жировій тканині знижується інтенсивність синтезу ліпідів.

Практичні рекомендації

1. З метою зменшення негативного впливу стресу на ріст поросят при відлученні їх від свиноматки рекомендується згодовувати їм комбікорм з добавками ріпакової олії в кількості 3% від його маси.

2. Для підвищення інтенсивності росту відгодівельних свиней і ефективності використання ними кормів, харчової і біологічної цінності м'яса та жиру рекомендується згодовувати їм ріпакову олію у вигляді добавок до комбікорму в кількості 3% від його маси.

3. З метою підвищення живої маси новонароджених поросят і їх збереження в ранньому віці доцільно згодовувати свиноматкам в останній місяць поросності ріпакову олію у вигляді добавок до комбікорму у кількості 3% від його маси.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Кравців Р.Й., Параняк Р.П. Фізіолого-біохімічні аспекти вирощування поросят // -Львів, 2002. - 96 с.

2. Параняк Р.П., Янович В.Г. Жирові добавки //Тваринництво України. -1994. -№5. -С.26.

3. Параняк Р.П., Іваняк В.В., Кружель Б.Б. Вікові зміни інтенсивності окиснення [1-¹⁴С] пальмітинової, [1-¹⁴С] ліноленової, [1-¹⁴С] арахідонової кислот у печінці і скелетних м'язах поросят в умовах in vitro //Науково-технічний бюлетень Інституту фізіології і біохімії сільськогосподарських тварин. -1996. -Вип. 18(1). -С.35-37.

4. Параняк Р.П., Вудмаска І.В., Кравців Р.Й. Метаболічна роль ріпакової олії та її вплив на продуктивність тварин //Сільський господар. -1997. -№ 11-12. -С.10-12.

5. Параняк Р.П. Особливості метаболізму арахідонової кислоти в печінці і скелетних м'язах поросят у ранньому віці //Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства. -1998. -Четверта книга. -С.227-230.

6. Параняк Р.П. Використання [6-¹⁴С] глюкози, [1-¹⁴С] пальмітинової кислоти, [2-¹⁴С] лейцину в енергетичних процесах печінки та скелетного м'яза свиней на різних етапах онтогенезу в умовах in vitro //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Ґжицького. -1999. -Вип. 3. -С. 82-84.

7. Параняк Р.П. Вплив добавок ріпакової олії до раціону лактуючих свиноматок на метаболічний профіль їх крові і крові поросят //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Ґжицького. -1999. -Вип. 4. -Т 1, -№ 4. -С. 44-46.

8. Параняк Р.П., Янович В.Г. Вплив добавок ріпакової олії до раціону відгодівельних свиней на синтетичні і енергетичні процеси у скелетних м'язах в умовах in vitro //Біологія тварин. -2000. -Т.2, №1. -С.71-74.

9. Параняк Р.П. Метаболізм лінолевої кислоти у скелетних м'язах свиней на різних етапах онтогенезу в умовах in vitro //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Ґжицького. -2000. -Том 2, -№ 1 -С. 41-44.

10. Кравців Р.Й., Параняк Р.П. Вплив добавок ріпакової олії до раціону поросних свиноматок на метаболічний профіль у плазмі крові свиноматок та новонароджених поросят //Сільський господар. -2000. № 5-6. -С. 46.

11. Параняк Р.П., Янович В.Г. Онтогенезні зміни вмісту ліпідів та інтенсивності їх синтезу у скелетних м'язах свиней //Науково-теоретичний збірник. Вісник державної аграрно-екологічної академії України. -2000. -№2. -С. 128-131.

12. Параняк Р.П. Вплив відлучення на обмін ліпідів у печінці поросят. //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Ґжицького. -2000. -Том 2 (№ 3-4). -С. 79-82.

13. Параняк Р.П., Кравців Р.Й. Вплив добавок ріпакової олії до раціону відгодівельних свиней та синтез ліпідів у їх тканинах в умовах in vitro //Біологія тварин. - 2000. -Том 2. -№ 2. -С. 131-135.

14. Параняк Р.П., Янович В.Г. Вплив хлорвмісного аналога преналтеролу на синтетичні і енергетичні процеси у м'язовій та жировій тканинах відгодівельних свиней в умовах in vitro //Біологія тварин. -2001. -Том 3. -Вип. 1 -С. 84-87.

15. Параняк Р.П. Зміни вмісту ліпідів і їх жирнокислотного складу у печінці відлучених поросят при згодовуванні їм ріпакової олії //Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. -2001. -Ч. ІІ. Вип. 43. -С. 129-132.

16. Параняк Р.П., Янович В.Г. Вплив добавок хлорвмісного аналога преналтеролу до раціону відгодівельних свиней на їх ріст і метаболічний профіль крові //Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин. -2001. Вип. 1-2. -С. 219-221.

17. Параняк Р.П. Обмін лінолевої кислоти в слизовій оболонці порожньої кишки свиней протягом онтогенезу //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Ґжицького. -2001. -Т. ІІІ, № 3. -С. 88-91.

18. Параняк Р.П. Використання [1-¹⁴C] пальмітинової кислоти і [6-¹⁴C] глюкози в енергетичних процесах у тканинах поросят після відлучення від свиноматки в умовах in vitro //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Ґжицького. -2001. -Т. ІІІ, № 3. -С. 91-94.

19. Параняк Р.П. Зміни жирнокислотного складу окремих класів ліпідів у скелетних м'язах свиней протягом онтогенезу //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Ґжицького. - 2001. -Том 3. -№ 1. -С. 37-42.

20. Параняк Р.П. Продуктивна і метаболічна дія ріпакової олії і макухи в раціонах відгодівельних свиней //Сільський господар. -2001. -№ 9-10. -С. 5-7.

21. Параняк Р.П. Жирнокислотний склад фосфоліпідів триацилгліцеролів та ефірів холестеролу слизової оболонки порожньої кишки свиней на різних етапах онтогенезу //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Ґжицького. -2001. -Т. ІІІ, вип. 3 № 4, -С. 81-89.

22. Параняк Р.П. Онтогенетичні особливості метаболізму лінолевої кислоти в печінці свиней в умовах in vitro //Біологія тварин. -2002. -Т. ІV, № 1-2. -С. 103-106.

23. Параняк Р.П. Загальний вміст ліпідів та співвідношення окремих їх класів в печінці і слизовій оболонці порожньої кишки свиней на різних етапах онтогенезу //Вісник аграрної науки Причорномор'я. -2002, вип. 5 № 19. -С. 164-168.

24. Параняк Р.П. Вплив добавок ріпакової олії і макухи до раціону відгодівельних свиней на метаболічний профіль крові //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Ґжицького. -2002. -Т. 4, -ч. 2., № 2. -С. 74-78.

25. Параняк Р.П. Жирнокислотний склад окремих класів ліпідів печінки свиней на відгодівлі при згодовуванні їм ріпакової олії і макухи у вигляді добавок до раціону //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Ґжицького. -2002. -Т. 4. -№ 1, -С. 121-126.

26. Параняк Р.П. Вплив ріпакової олії і макухи на деякі показники ліпідного обміну у свиней //Сільський господар. -2002. -№ 5-6. -С. 17-18.

27. Параняк Р.П. Вплив добавок ріпакової олії до раціону поросят після відлучення на вміст ліпідів і їх жирнокислотний склад у скелетних м'язах //Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. -2002 вип. 44. -С. 147-150.

28. Смолянінов К.Б., Параняк Р.П., Янович В.Г. Біологічна роль поліненасичених жирних кислот //Біологія тварин. -2002. -Т. 4, № 1-2, -С. 16-29.

29. Параняк Р.П. Жирнокислотний склад деяких класів ліпідів плазми крові поросних свиноматок при згодовуванні їм ріпакової олії //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Ґжицького. -2002. -Т. 4. -№ 2, Ч. 5. С. 49-54.

30. Використання ріпакової олії в годівлі сільськогосподарських тварин /Янович В.Г., Вовк С.Й., Захарів О.Я., Гнатів В.Г., Шибистий А.І., Іваняк В.В., Параняк Р.П., Кружель Б.Б., Вудмаска І.В., Долинський О.В., Шурчкова Ю.А., Ніколаєв Ю.І. - Методичні рекомендації. -Львів, 1991. -18с.

31. Ріпакова олія в годівлі поросних та лактуючих свиноматок /Кравців Р.Й., Параняк Р.П., Драчук А.О., Дідович А.П., Салата В.З. Методичні рекомендації. Схвалені і рекомендовані до видання на засіданні секції виробництва та переробки продукції тваринництва і птахівництва Науково-технічної ради Міністерства аграрної політики України. Протокол № 5 від 8 листопада 2002 року. -Київ, 2002. -16 с.

32. Параняк Р.П., Кравців Р.Й., Янович В.Г. Використання жирів в годівлі свиней. - Методичні рекомендації. Схвалені і рекомендовані до видання на засіданні секції виробництв та переробки продукції тваринництва і птахівництва Науково-технічної ради Міністерства аграрної політики України. Протокол № 5 від 8 листопада 2002 року. Київ, 2002. -23 с.

33. Параняк Р.П., Янович В.Г. Особливості синтезу простагландинів у печінці і скелетних м'язах свиней //І Український симпозіум з ендокрин. тварин. -Львів, 1994. -С. 9-10.

34. Вплив добавок різних жирів до раціону поросятам і свиноматкам на живу масу новонароджених поросят, їх ріст і збереження /Параняк Р.П., Кружель Б.Б., Іваняк В.В., Шибистий А.І., Янович В.Г. Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції “Шляхи підвищення виробництва свинини”. -Харків, 1995. -С. 99.

35. Параняк Р.П. Влияние добавок рапсового масла к рациону супоросных свиноматок на живую массу новорожденных поросят, их рост, сохранность и метаболический профиль в крови //Праці міжнародної науково-виробничої конференції “Актуальные проблемы интенсификации продукции животноводства” -Республика Беларусь, Жодино, 1999. -С. 173-175.

36. R.Y.Kravtsiv, R.P.Paraniak Arachidonic Acid Exchange in the Piglet Organism during the Neonatal Period //III Symposium Ukraine-Osterreich. Landwirtschaft: Wissenschaft und Praxis. Tschernivci, 14-16 September 2000. Sektion 1. Aktuelle Fragen der Bodenressourccenverwaltung.

Размещено на Allbest.ru