Маса серця у курок 6, 7, 8, 10, 14, 15 та 16-ї груп була вищою відповідно на 16,7% (Р<0,05), 25,5 (Р<0,001), 13,9; 11,8; 17,1; 9,8 та 17,1% (Р<0,05) порівняно з контролем. У птиці, що у складі комбікорму отримувала екстракти суцвіття ехінацеї, елеутерококу, полину та буркуну, відзначено збільшення відкладення синтезу внутрішнього жиру відповідно в 1,9-2,4 раза (Р<0,05-0,001); в 1,7-2,5 (Р<0,01-0,001); у 3,0 (Р<0,05) та в 1,8 (Р<0,01).

Хімічний склад тканин і органів. За результатами хімічного аналізу встановлено, що у м'язовій тканині курок-несучок за дії екстрактів коріння та суцвіття ехінацеї вміст протеїну зростає на 3,13 та 1,0%. У серцевому м'язі при використанні екстрактів коріння та суцвіття ехінацеї, елеутерококу, полину та буркуну вміст жиру перевищував показник контрольної групи відповідно на 12,14; 18,51; 13,43; 12,9 та 6,57%.

Аналіз мінерального складу органів і тканин свідчить про збільшення на 14,3% накопичення у серцевому м'язі заліза при використанні екстракту буркуну, а у печінці воно на 4,9% краще накопичувалось за дії елеутерококу. У кістках курок-несучок 4, 10, 12, 13 та 14-ї груп відзначено накопичення цинку на 16,9; 13,9; 35,1; 11,6 та 9,7% вище, ніж у контролі.

Морфологічна характеристика органів травлення. За результатами досліджень встановлено, що маса залозистого шлунка у курок-несучок за додавання до комбікорму екстрактів суцвіття ехінацеї збільшувалась на 26,8-33,7% (Р<0,01), елеутерококу - на 16,5-17,4% (Р<0,001), полину - на 15,3-57,2% (Р<0,01; 0,001) та знижувалась при використанні екстракту буркуну на 12,2-17,8% (Р<0,01-0,001). Водночас у несучок, які отримували екстракти суцвіття ехінацеї (5, 6, 7 групи), елеутерококу (9 група), полину (11, 12, 13 групи) та буркуну (14,16 групи), маса м'язового шлунка зростала на 11,2-13,0% (Р<0,05) порівняно з контролем. Слід відзначити, що за споживання курками середньої дози екстракту полину (12 група) серозно-м'язова оболонка м'язового шлунка потовщувалась на 41,0% (Р<0,05). У курей 4, 5, 11, 12-ї груп площа м'язового шлунка відповідно на 11,7% (Р<0,01), 10,6% (Р<0,01), 50,7% (Р<0,001) та 12,2% (Р<0,01) була більше, а у курей 3, 9, 13, 14 та 15-ї груп, навпаки, на 5,9% (Р<0,05), 11,1% (Р<0,01), 6,2% (Р<0,05), 9,7% (Р<0,05) та 8,7% (Р<0,05) менше порівняно з аналогами контрольної групи.

Привертає увагу факт потовщення стінки дванадцятипалої кишки на 81,0% (Р<0,05), 200% (Р<0,05), 96,6% (Р<0,05) та 34,4% (Р<0,05) у курей 2, 3, 4 та 16-ї груп, які споживали комбікорми з екстрактами коріння ехінацеї пурпурової та буркуну, за рахунок слизової та серозно-м'язової оболонок.

Товщина стінки сліпої кишки потовщувалась в 1,5 раза (Р<0,01), 1,5 (Р<0,001), у 2,2 (Р<0,05), і 2,3 раза (Р<0,05) у курок 2, 4, 8 та 14-ї груп і такі зміни відбувалися за рахунок потовщення її слизової та серозно-м'язової оболонок.

Дослідження маси печінки свідчить про зниження величини цього показника у курок, які споживали екстракти, що вказує на відсутність негативного впливу добавок.

Морфологічні та біохімічні показники крові. Використання у годівлі курок-несучок мінімальних доз полину (11 група), середніх доз із суцвіття ехінацеї (6 група), буркуну (15 група) та максимальних доз елеутерококу сприяють збільшенню кількості лейкоцитів відповідно на 18,6% (Р<0,05), 14,6% (Р<0,05), 23,6% (Р<0,05), 30,5% (Р<0,01), що відповідає верхній межі фізіологічної норми.

Також встановлено, що за дії досліджуваних добавок у курок 3, 4, 7, 10, 12, 14, 15 та 16-ї груп рівень гемоглобіну зростав відповідно на 6,0% (Р<0,05), 11,1% (Р<0,001), 14,5% (Р<0,001), 12,6% (Р<0,05), 11,1% (Р<0,001), 17,6% (Р<0,01), 14,0% (Р<0,05) та 15,6% (Р<0,01) порівняно з контролем.

Посилення обміну білків за дії досліджуваних добавок встановили у курок 4-16-ї дослідних груп, у яких вміст білка у крові був на 8,8 (Р<0,01) - 19,2% (Р<0,05) вище порівняно з контролем. Характерно те, що збільшення вмісту білка відбувалося за рахунок його альбумінових фракцій.

За споживання несучками комбікормів з екстрактами коріння та суцвіття ехінацеї, елеутерококу, полину та буркуну вміст кальцію в плазмі крові був вище за показник контрольної групи відповідно на 37,5-56,2%, 34,3-62,5% 78,1-81,2%, 31,2-59,3%, 40,6-200,0%. Водночас, рівень фосфору у крові курок 9 та 11-ї груп на 40,9% (Р<0,05) та 50,0% (Р<0,01) був нижче, ніж у контролі. У крові курок 6, 9, 10, 11, 12 та 15-ї груп на 60,6; 64,8; 37,8; 42,5; 63,0 та 38,9% відзначено збільшення кількості загальних ліпідів, в основному за рахунок їх мобільної фракції - ліпопротеїдів низької щільності. За дії максимальної дози екстракту буркуну (16 група) частка холестерину зростала на 36,0% (Р<0,05), хоча при використанні коріння ехінацеї (3 група) та елеутерококу (10 група) його рівень знижувався відповідно на 24,8 та 29,0% (Р<0,05).

Зростання активності аспартат- та аланінамінотрансфераз встановили у птиці дослідних груп, за винятком курок 9, 13 та 16-ї груп, де активність АлАТ була відповідно на 33,3; 40,7 та 25,9% (Р<0,05) нижче за контрольний показник. Активність лужної фосфатази була вище у курок 2, 5, 6, 7, 8, 10 та 13-ї груп відповідно у 2,0 (Р<0,001), 2,1 (Р<0,01), 2,1 (Р<0,01), 1,8 (Р<0,01), 1,4 (Р<0,001), 1,9 (Р<0,01), 1,6 (Р<0,001) раза та нижче у 1,4 раза (Р<0,05) у курок 11 групи та в 1,6 раза (Р<0,001) - у курок 15 та 16-ї груп.

Продуктивність курчат-бройлерів за використання біологічно активних добавок

Ріст та забійні якості. Згодовування курчатам-бройлерам комбікормів з біологічно активними добавками рослинного походження зумовило зростання приростів живої маси (табл. 10).

Таблиця 10 Продуктивність курчат-бройлерів

Найвищу продуктивність було встановлено у бройлерів, які впродовж періоду вирощування одержували комбікорм з екстрактом коріння ехінацеї та полину. За приростом живої маси вони переважали ровесників контрольної групи на 12,2% (Р<0,05). Вищий приріст відповідно на 9,5 і 10,8% відзначено також у бройлерів 3 і 4-ї груп. За рахунок використання екстрактів валеріани (6 група), шипшини (7 група), калгану (8 група), родіоли (9 група) та чаги (10 група) прирости збільшувались відповідно на 6,0; 4,3; 6,0; 5,1 та 8,7%.

Збереженість курчат дослідних груп була вище на 2%, окрім птиці 8-ї групи, де вона знаходилась на рівні показника контрольної групи.

За незначної різниці у споживанні комбікорму на одну голову, курчата-бройлери всіх дослідних груп мали вищі показники використання комбікорму на 1 кг приросту. Найефективніше використовували корми бройлери 5-ї групи, де витрати корму були на 13,2% менше, ніж у контролі. У бройлерів 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10 та 11-ї груп витрати корму також зменшувалися відповідно на 11,4; 9,2; 1,76; 5,7; 4,8; 7,4; 7,0; 9,6 та 10,5%.

За індексами будови тіла встановлено, що бройлери дослідних переважали птицю контрольної групи за формуванням у них вищих м'ясних якостей. Так, індекс масивності у курчат 2-ї групи на 15,0% переважав показник контрольної групи. Він зростав також у курчат, що споживали комбікорми з екстрактом із суцвіття ехінацеї (на 8,6%), полину (на 11,0%), чаги на (9,9%), елеутерококу (на 3,9%), валеріани (на 6,6% ), шипшини (на 8,3%), калгану (на 5,8%), родіоли (на 6,8%) та бджолиного обніжжя (на 6,9%). Індекс широкотілості під час застосування у годівлі бройлерів екстрактів з коріння ехінацеї, елеутерококу, полину, валеріани та чаги теж відповідно зростав на 19,5; 4,8; 19,5; 7,3 та 14,6%. Лише у бройлерів 11-ї групи, що отримували добавку з бджолиного обніжжя, він знизився на 4,8%.

За споживання досліджуваних добавок у бройлерів 2, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10 та 11-ї груп маса напівпатраної тушки збільшувалась відповідно на 11,9; 11,2; 10,5; 5,5; 3,9; 7,3; 5,7; 9,8 та 14,1%. Вихід тушки при цьому теж підвищувався у бройлерів, що споживали екстракти коріння і суцвіття ехінацеї, полину, валеріани, шипшини, калгану, родіоли, чаги та добавки бджолиного обніжжя відповідно на 4,4; 8,0; 2,3; 1,5; 3,4; 4,0; 3,1; 4,6 та 6,8% порівняно з контролем. Маса грудини у курчат 3, 4 та 7-ї груп відповідно на 16,8; 15,2 та 14,7% була менше, хоч за умов споживання бройлерами комбікормів з екстрактами коріння ехінацеї (2 група), полину (5 група), валеріани (6 група) та добавки бджолиного обніжжя (11 група) маса стегон збільшувалась відповідно на 22,5% (Р<0,05); 12,1% (Р<0,05); 16,3% (Р<0,001) та 12,0% (Р<0,05).

Встановлено, що вміст сухої речовини у грудних м'язах у бройлерів 2, 3, 5, 6 та 8-ї груп знижувався відповідно на 6,28; 7,74; 5,71; 7,7%. За таких умов у м'ясі курчат, що споживали екстракт чаги (10 група), він, навпаки, зростав на 4,2% (Р<0,05). У стегнових м'язах бройлерів, що одержували екстракти з суцвіття ехінацеї, вміст сухої речовини теж збільшувався на 1,91% (Р<0,05). Використання досліджуваних добавок зумовило зниження рН білого м'яса, вмісту жиру та калорійності. Інтенсивність забарвлення м'яса зростала за використання екстрактів шипшини, калгану, родіоли, чаги та добавки бджолиного обніжжя. Аналогічною була тенденція і для стегнових м'язів. Водночас, ніжність грудних м'язів у бройлерів за використання зазначених добавок знижувалась, а стегнових - зростала порівняно з контрольною групою.

Аналіз м'яса після 30 діб зберігання у замороженому стані свідчить про те, що у грудних та стегнових м'язах зростає вміст сухої речовини за рахунок зменшення зв'язаної вологи. Показник рН грудних і стегнових м'язів мав тенденцію до зниження, що обумовлено кращою здатністю до зберігання. Ніжність грудних м'язів також була нижче, а стегнових, навпаки, вище порівняно з контролем.

Через 60 діб зберігання вміст сухої речовини збільшувався у грудних м'язах у курчат 2-ї групи, а в стегнових - курчат 8-ї групи. Фізико-хімічні показники грудних і стегнових м'язів підвищувались за рахунок зниження показника рН, вмісту жиру та калорійності. За споживання бройлерами екстракту шипшини та калгану вміст жиру у стегнових м'язах зростали.

Бульйон, варене та смажене м'ясо птиці дослідних груп за дегустаційною оцінкою переважали показники контрольної групи. Лише вплив екстрактів полину знижував оцінку продукції за консистенцію, аромат та соковитість смаженого м'яса.

Морфологічна характеристика органів травлення. За споживання комбікормів з екстрактами ехінацеї (2, 3 групи), валеріани, (6 група), родіоли (9 група) маса печінки у бройлерів зменшувалась відповідно на 12,7; 25,5; 15,1 та 16,7%. Збільшення кількості ядер печінки у курчат 3-ї на 19,4% (Р<0,01), 4-ї - на 16,8% (Р<0,01) 7-ї - на 27,6% (Р<0,01), 8-ї - на 17,7% (Р<0,01) та 10-ї груп - на 37,4% (Р<0,01) свідчить про підсилення каріогенезу за дії досліджуваних добавок.

Встановлено збільшення діаметра ядер підшлункової залози у бройлерів, які споживали комбікорм з екстрактами коріння і суцвіття ехінацеї, відповідно на 20,0 та 21,7% (Р<0,001), елеутерококу - на 32,9% (Р<0,001) полину - на 17,6% (Р<0,001), чаги - на 17,7% (Р<0,01) та добавки з бджолиного обніжжя - на 31,1% (Р<0,01), що впливало на збільшення їх об'єму та кількості каріоплазми. В той же час, екстракти валеріани, калгану та родіоли зменшували діаметр ядер відповідно на 14,1; 26,4; 17,0%.

Маса залозистого шлунка знижувалася у бройлерів 4-ї групи на 26,4% (Р<0,01) і підвищувалась на 5,5% (Р<0,05) у бройлерів 10-ї групи. Кількість сосочків залозистого шлунка у бройлерів, що отримували екстракти суцвіття ехінацеї, полину, валеріани, калгану, збільшувалась відповідно на 31,8% (Р<0,001); 15,9% (Р<0,001); 20,3% (Р<0,05) та 30,9% (Р<0,001).

Маса м'язового шлунка у бройлерів, 3, 5, 8 та 10-ї груп зростала відповідно на 27,1% (Р<0,05), 60,7% (Р<0,01), 37,2% (Р<0,05), та 50,8% (Р<0,01), а товщина стінки м'язового шлунка знижувалась у тих, що отримували екстракти коріння та суцвіття ехінацеї, елеутерококу, шипшини та родіоли, відповідно на 25,8% (Р<0,05), 26,6% (Р<0,05), 29,5% (Р<0,05), 42,6% (Р<0,01), 35,8% (Р<0,01) та 35,8% (Р<0,01). Це зменшення, в основному, відбувалося за рахунок стоншення серозно-м'язової оболонки стінки шлунка. У курчат-бройлерів 2, 3, 5, 6, 7, 8, 9 та 10-ї груп зростали лінійні проміри м'язового шлунка за рахунок ширини та довжини, що збільшувало його розмір.

У бройлерів, які споживали комбікорми з екстрактами суцвіття ехінацеї, елеутерококу, валеріани, шипшини, калгану, чаги та добавки бджолиного обніжжя, відмічено зменшення маси дванадцятипалої кишки на 17,2% (Р<0,001), 26,8% (Р<0,05), 13,6% (Р<0,01), 31,5% (Р<0,05), 13,7% (Р<0,05), 13,9% (Р<0,05) та 15,5% (Р<0,001). Товщина стінки тонкого кишечнику за дії досліджуваних добавок зменшувалась на 18,6% (Р<0,01), 6,9% (Р<0,05) та 10,2% (Р<0,01) відповідно у бройлерів 2, 6 та 10-ї груп і збільшувалась на 13,0% (Р<0,01) у бройлерів, що отримували екстракти з суцвіття ехінацеї (3 група).

Структури товстого кишечнику реагували на добавки зменшення товщини на 18,4-45,6% стінки сліпої кишки за рахунок її слизової оболонки.

Морфологічні та біохімічні показники крові. Введення до комбікормів бройлерів екстрактів суцвіття ехінацеї, (на 25,0%, Р<0,01) елеутерококу (на 39,1%, Р<0,01), полину (на 23,3%, Р<0,001), шипшини (на 28,2%, Р<0,001), родіоли (на 55,1%, Р<0,05) та добавки бджолиного обніжжя (на 33,6%, Р<0,001) сприяє підвищенню вмісту еритроцитів у крові.

У ході експерименту встановлено, що у бройлерів 2, 3, 5 та 6-ї груп кількість лейкоцитів була відповідно на 7,7; 5,7; 5,7; та 6,0% (Р<0,05; Р<0,01) нижче за контроль, а у птиці, що споживала добавки шипшини (7 група), калгану (8 група) та чаги (10 група), навпаки, їх кількість збільшувалась відповідно на 8,4; 5,5 та 8,8%. Концентрація гемоглобіну у бройлерів 3, 5, 6-ї груп теж зростала відповідно на 31,3%, 200% та 38,3% (Р<0,001).

Збільшення вмісту білка відзначено у курчат дослідних груп. У бройлерів 2, 6, 8 та 11-ї груп зростала частка г-глобулінів на 5,35% (Р<0,001), 5,9% (Р<0,001), 8,0% (Р<0,001) та 9,2% (Р<0,001).

Рівень загальних ліпідів у бройлерів, що отримували екстракти полину (5 група) та добавку бджолиного обніжжя (11 група), був нижче від контролю на 57,0% та 77,7%. У бройлерів 2, 3, 4, 6, 7 та 8-ї груп збільшувався вміст в-ліпопротеїдів, а у 2, 4 та 10-ї груп - ще і вміст холестерину. Лужний резерв за споживання бройлерами комбікорму з екстрактом суцвіття ехінацеї підвищувався на 60%. Тенденцію до його підвищення відзначено також у птиці 2, 4, 6, 7, 8, 9 та 11-ї груп.

Активність АсАТ у курчат 2, 5, 10 та 11-ї груп, зростала відповідно на 54,7% (Р<0,05), 77,3% (Р<0,05), 52,3 та 86,9% (Р<0,01), а активність АлАТ була вище у бройлерів 10-ї групи порівняно з контролем.

Мінеральний склад м'язової та кісткової тканин. У ході експерименту встановлено, що за використання екстрактів коріння і суцвіття ехінацеї у складі повнораціонних комбікормів рівень фосфору у грудних м'язах порівняно з контрольними показниками був на 6,9-11,6% вище. Екстракти коріння і суцвіття ехінацеї, елеутерококу, валеріани, шипшини, калгану та родіоли знижували вміст заліза у грудних м'язах відповідно на 10,2; 24,0; 6,8; 16,1; 9,6 та 27,9%. Накопичення цинку за дії екстракту суцвіття ехінацеї, елеутерококу, полину було вище відповідно на 19,8; 40,6 та 21,2%.

Аналіз вмісту заліза у стегнових м'язах свідчить про зниження його накопичення у м'ясі курчат всіх дослідних груп, окрім 9-ї групи. Накопичення у стегнових м'язах цинку було на 20,3-76,4% вище у всіх дослідних групах. Стан кісткових резервів мінеральних елементів свідчить про більше на 8,3; 5,5 та 14,8% накопичення фосфору у стегновій кістці бройлерів 2, 3 та 8-ї груп.

За використання досліджуваних добавок кількість заліза у стегновій кістці теж була на 34,6-78,5% більше. Введення до комбікорму екстрактів суцвіття ехінацеї, полину, валеріани, шипшини, калгану та чаги сприяє також зростанню в ній вмісту цинку відповідно на 22,5; 16,2; 12,1; 13,4; 11,0; та 17,1%, у той час як кількість марганцю зменшувалася.

Ріст молодняку кролів за використання у годівлі ехінацеї пурпурової

Приріст живої маси. За живою масою на кінець досліду, кролі 2, 3, 4 та 5-ї груп переважали ровесників з контрольної групи відповідно на 16,8;18,1; 14,8 та 13,1% (Р<0,001) (табл. 11).

Таблиця 11 Продуктивність піддослідних кролів

Середньодобовий приріст у кролів цих груп теж збільшився на 24,3; 24,8; 20,2 та 17,8% (Р<0,001), забійний вихід - на 0,63% (Р<0,05); 0,46; 0,25 та 0,45%, а витрати кормів на 1 кг приросту зменшилися на 17,5; 18,8; 10,5 та 11,05%.

Гематологічні показники. У кролів 2, 3, 4 та 5-ї груп кількість гемоглобіну зростала на 6,3; 11,0; 5,1 та 13,4% (Р<0,001). Тенденція до збільшення кількості еритроцитів у крові встановлена для кролів 2, 3, та 4-ї груп, а у кролів 5-ї групи їх кількість порівняно з контролем була вище на 19,5% (Р<0,05).

Встановлено підсилення процесів лейкопоезу за рахунок зниження числа незрілих форм нейтрофільних лейкоцитів у кролів 4-ї групи на 1,5% (Р<0,05) та підвищення вмісту зрілих форм у крові кролів 3 та 5-ї груп відповідно на 4,0% (Р<0,05) та 4,38% (Р<0,05). Зростання вмісту лімфоцитів у кролів 2, 4 та 5-ї груп на 3,62; 3,87 та 3,5% свідчить про підсилення захисних функцій організму.

У крові кролів 2, 3, 4 та 5-ї груп відзначено зростання кількості білка в плазмі крові на 2,4% (Р<0,01); 11,2% (Р<0,001); 17,3% (Р<0,001) та 17,8% (Р<0,001) порівняно з тваринами контрольної групи. Водночас у кролів 2 та 5-ї груп збільшувався на 6,25 та 7,25% (Р<0,05) вміст г-глобулінів. За введення до комбікорму 0,5% і 1,0% сухої маси ехінацеї вміст заліза в крові підвищувався відповідно на 26,6 і 15,7%. У крові кролів 4 та 5-ї груп вміст холестерину зменшувався на 10,5% (Р<0,05) порівняно з контролем.

Якість м'яса кролів. Зниження показника рН м'яса на 0,19 од. і зростання на 0,31 од. встановлено у кролів 2-ї та 3-ї груп, які отримували екстракти із суцвіття ехінацеї. При цьому ніжність м'яса підвищувалась на 26,4% (Р<0,05). Калорійність м'яса у кролів 2, 3, 4 та 5-ї груп порівняно з контролем була нижче відповідно на 13,6; 15,6; 6,3 та 8,3% (Р<0,05).

За умов зберігання м'яса протягом 30 та 60 діб встановлено, що показник рН у м'ясі кролів дослідних груп підвищувався. У кролів 3-ї і 4-ї груп зростала інтенсивність забарвлення, у кролів дослідних груп - також ніжність м'яса.

Структура органів травлення. Використання у годівлі кролів 4-ї та 5-ї груп добавки з коріння ехінацеї сприяє зменшенню кількості ядер гепатоцитів на 13,5% (Р<0,01) та 8,5% (Р<0,05), зумовлює зростання їх розмірів відповідно на 8,9 та 10,5% (Р<0,05) - у кролів 2-ї та 5-ї груп.

Не встановлено вірогідних змін маси та структури шлунка, хоча стоншення стінки шлунка на 20,4 та 19,3% спостерігалося у кролів 2-ї та 4-ї груп. Добавка 1% сухої маси коріння ехінацеї викликає потовщення стінки шлунка кролів на 14,8% (5 група). Водночас, слизова оболонка шлунка кролів 3-ї та 4-ї груп стоншувалася на 24,5 та 21,5%, а у кролів 2-ї та 5-ї груп потовщувалась на 37,2 та 56,8% порівняно з контролем. У кролів 4-ї групи маса порожньої кишки збільшувалась на 62,9% (Р<0,05), у кролів 3-ї групи - зменшувалась довжина клубової кишки на 23,4% (Р<0,05). Маса ободової кишки у кролів 3-ї групи збільшувалась на 36,0%. Інші показники структури органів травлення вірогідних змін по відношенню до контрольної групи не зазнали.

Встановлено, що використання екстрактів суцвіття ехінацеї, буркуну та полину у складі повнораціонного комбікорму зумовлює зростання прибутку на одну курку-несучку відповідно на 5,5; 9,34 та 3,29 грн. порівняно з контрольною групою.

Введення екстрактів суцвіття ехінацеї, полину гіркого та добавки з бджолиного обніжжя до комбікормів бройлерів сприяє збільшенню прибутку на 1 голову за період випробувань на 12,1; 18,4 та 20,2%.

Оцінку ефективності використання добавок ехінацеї пурпурової у годівлі молодняку кролів та коропа лускатого проводили в науково-виробничих дослідах. У результаті встановлено, що рівень рентабельності виробництва м'яса кролів зростає до 63% - за використання у годівлі суцвіття та до 48% - коріння ехінацеї, тоді як у контролі цей показник становив 41%. Введення до комбікорму коропа лускатого сухого коріння та суцвіття ехінацеї сприяє підвищенню рентабельності вирощування риби на 24-26%.

ВИСНОВКИ

1. На основі проведених досліджень встановлено можливість використання фітобіотиків із нетрадиційної рослинної сировини, їх біологічну дію, позитивний вплив на перетравність, обмін речовин та якість продукції при вирощуванні ремонтного молодняку курок, виробництві м'яса курчат-бройлерів, кролів, риби і харчових яєць.

2. Введення до складу раціонів сільськогосподарських тварин та риби екстрактів коріння та суцвіття ехінацеї пурпурової, елеутерококу, валеріани, полину, калгану, чаги, шипшини та добавки з бджолиного обніжжя сприяє збільшенню приросту живої маси ремонтного молодняку курок на 1,4-9,2%, курчат-бройлерів - на 4,3-12,2%, несучості курок - на 5,8-26,0%. Використання сухого коріння та суцвіття ехінацеї сприяє підвищенню приросту живої маси кролів на 17,9-24,8%, коропа - на 3,6-16,9% та зменшенню витрат кормів на одиницю приросту у бройлерів на 1,7-11,4%, кролів - на 10,5-18,8%, коропа - на 12,4-16,9%, курок-несучок (на 10 яєць) - на 5,4-20,0%.

3. Згодовування екстрактів рослин і бджолиного обніжжя супроводжується інтенсивнішим лінійним ростом птиці. Зокрема, збільшується ширина таза та довжина тулуба у ремонтного молодняку курок; у курок-несучок, вирощених на комбікормах за додавання 0,66 мл на 1 кг живої маси екстракту коріння та 0,33 мл екстракту суцвіття ехінацеї, ширина грудей збільшується на 8,6-51,7%, а за дії 0,44 мл екстракту коріння - довжина кіля на 42,1%, довжина стегна - на 22,0%, глибина грудей - на 17,3%; у бройлерів за використання екстрактів з коріння ехінацеї в дозі 0,66 мл збільшується довжина таза на 12,3%, стегна - на 11,6%, плесна - на 7,8%; полину гіркого в дозі 0,65 мл - ширина грудей на 38,8%, глибина грудей на 24,2%, ширина таза на 16,6%, довжина кіля на 15,8%; бджолиного обніжжя в кількості 0,01 г на 1 кг живої маси за добу - довжина кіля на 6,9%.

4. Застосування у годівлі курчат-бройлерів екстрактів ехінацеї, полину, валеріани, шипшини, калгану, родіоли, чаги сприяє підвищенню маси напівпатраної тушки у курчат-бройлерів на 3,9-14,1%, курок-несучок - на 5,2-28,8%.

Вирощування ремонтного молодняку курок на комбікормах з додаванням екстракту елеутерококу сприяє підвищенню маси легень на 93,8%; коріння ехінацеї і полину - маси серця на 19,2-21,1%; буркуну - маси нирок і серця на 33,3 і 23,0%.

Додавання до комбікорму екстрактів ехінацеї викликає збільшення маси серця риби на 9,5-23,8%.

За використання сухого суцвіття і коріння ехінацеї забійна маса кролів зростає на 13,7-18,7%.

5. Збагачення раціонів ремонтного молодняку курок екстрактами суцвіття ехінацеї в дозах 0,33 і 0,44 мл/кг живої маси за добу сприяє збільшенню в 1,8-4,4 раза відкладення внутрішнього жиру.

Екстракти коріння і суцвіття ехінацеї та полину в дозах відповідно 0,66 ;0,44; 0,65 мл/кг живої маси сприяють зниженню вмісту холестерину в жовтку курячих яєць на 13,1-26,3%, у той час як екстракти елеутерококу (0,4; 1,2 мл), полину (0,36 мл), буркуну (4,4; 6,6; 8,8 мл) викликають підвищення його на 15,7-44,7%.

6. За дії екстрактів шипшини, калгану та родіоли суттєво зростає інтенсивність забарвлення грудних м'язів, а за дії суцвіття ехінацеї, полину і бджолиного обніжжя - ще й стегнових.

Екстракти коріння ехінацеї, елеутерококу, валеріани і чаги у складі комбікормів зменшують вміст жиру у білому м'ясі на 30,3-42,4%; під впливом екстрактів ехінацеї, елеутерококу, полину, валеріани, шипшини, родіоли та бджолиного обніжжя - у червоному м'ясі на 5,0-35,0%.

Використання екстрактів рослин і бджолиного обніжжя у годівлі бройлерів підвищує дегустаційні якості бульйону, вареного і смаженого м'яса.

7. Введення до комбікормів ремонтного молодняку курок екстракту елеутерококу викликає збільшення маси залозистого шлунка на 17%; екстракту коріння і суцвіття ехінацеї, полину та буркуну - маси порожньої кишки на 13,6-27,6%; екстракту коріння і суцвіття ехінацеї, елеутерококу та полину - маси дванадцятипалої кишки на 22,7-43,5%.

У курок-несучок за споживання екстрактів елеутерококу та суцвіття ехінацеї відзначається збільшення маси залозистого шлунка на 16,6-33,3%; коріння і суцвіття ехінацеї, елеутерококу, полину і буркуну - м'язового шлунка на 4,5-51,5%; полину гіркого у дозі 0,65 мл/кг живої маси за добу - потовщення серозно-м'язової оболонки м'язового шлунка на 41,6%.

У бройлерів за дії екстрактів суцвіття ехінацеї, полину, валеріани та калгану збільшується кількість сосочків залозистого шлунка на 15,9-31,8%; суцвіття ехінацеї, полину, калгану та чаги - маса м'язового шлунка на 27,2-60,8%; коріння і суцвіття ехінацеї, полину, валеріани, калгану, родіоли та чаги - збільшення лінійних промірів м'язового шлунка; суцвіття ехінацеї, елеутерококу, родіоли - потовщення слизової оболонки дванадцятипалої кишки на 8,3-14,3%; коріння і суцвіття ехінацеї, елеутерококу, полину, валеріани, шипшини, калгану, чаги та добавки з бджолиного обніжжя - зменшення товщини стінки сліпої кишки на 17,1-42,6% за рахунок слизової оболонки.

8. Використані у годівлі ремонтного молодняку курок екстракти коріння ехінацеї (0,88 мл/кг живої маси) збільшують діаметр ядер печінки на 9,8%, а суцвіття ехінацеї (0,55 мл) та елеутерококу - зменшують відповідно на 7,7 та 13,7%. У курок-несучок за дії екстрактів коріння і суцвіття ехінацеї, елеутерококу та буркуну зменшується маса печінки на 9,1-23,0%, у бройлерів за дії коріння і суцвіття ехінацеї, валеріани, родіоли - на 12,7-25,5%. Добавки з коріння і суцвіття ехінацеї, елеутерококу, полину, чаги та бджолиного обніжжя збільшують діаметр ядер підшлункової залози на 14,7-32,3%; валеріани, калгану та родіоли, навпаки, зменшують їх розмір - на 14,7-26,4%.

9. Застосування рослинних екстрактів у годівлі молодняку курок стимулює розвиток статевих органів. За дії екстрактів коріння і суцвіття ехінацеї та елеутерококу розміри лівого яєчника збільшуються за рахунок більшої його ширини на 30,0-60,0% та довжини - на 29,4-47,0% за дії коріння і суцвіття ехінацеї та буркуну. За дії екстрактів рослин довжина яйцепроводу збільшується у 1,3-2,0 раза, а його білкова частина - на 36,0-76,0%.

Введення до комбікормів ремонтних курчат екстрактів суцвіття ехінацеї, елеутерококу, полину та буркуну підвищує вміст у крові естрадіолу відповідно на 20,5; 35,1; 24,1-26,4 та 6,0-23,3%, що свідчить про підсилення інкреторної діяльності яєчників. За цих умов зростала також активність гіпофізу.

10. Комбікорми з екстрактами коріння ехінацеї, елеутерококу, полину та буркуну прискорюють інволюцію фабрицієвої сумки, що свідчить про настання статевої зрілості, а екстракти суцвіття ехінацеї підвищують її масу.

11. Використання добавок полину, шипшини, калгану, родіоли та бджолиного обніжжя у складі комбікормів курчат-бройлерів супроводжується збільшенням накопичення цинку у стегнових м'язах на 17,5-76,4%; екстрактів елеутерококу, полину, валеріани, шипшини, родіоли, чаги та бджолиного обніжжя - вмісту марганцю у стегнових м'язах - в 1,4-2,2 рази; всіх рослинних екстрактів та бджолиного обніжжя - вмісту заліза у стегновій кістці бройлерів на 34,6-78,5%, та зниженням марганцю - на 45,7-92,9%.

12. За дії рослинних екстрактів збільшується накопичення заліза і цинку в білку курячих яєць відповідно у 1,5-2,0 і у 1,3-2,6 раза та знижується на 37,2-51,1% вміст кальцію у м'язовій тканині курок-несучок. За дії екстрактів коріння і суцвіття ехінацеї та елеутерококу, введених у дозах відповідно 0,88; 0,55; 1,2 мл/кг живої маси, рівень накопичення кальцію у білку курячих яєць підвищується на 4,7-9,5%, а за дії екстрактів суцвіття ехінацеї, елеутерококу, полину і буркуну вміст фосфору зростає відповідно на 18,7-25,0%, 12,5-68,7%, 56,2-75,0%, 43,7-68,7%.

Під впливом спожитих несучками екстрактів ехінацеї, елеутерококу, полину та буркуну у жовтках курячих яєць зростає вміст вітаміну А на 9,2-72,2%, каротиноїдів - на 14,6-58,5% та жиру - на 1,4-6,7%.

13. Використання екстрактів рослин у годівлі курок-несучок сприяє зростанню перетравності сухої речовини комбікорму на 5,7-17,7%, органічної речовини - на 7,2-16,5%, протеїну - на 6,6-12,9%, жиру - на 5,3-33,3%. За дії елеутерококу (1,2 мл/кг живої маси) підвищується перетравність клітковини на 17,1%, водночас за споживання екстрактів полину та буркуну вона знижується відповідно на 5,2-6,2% та 9,9-10,3%.

14. Додавання до комбікормів сільськогосподарським тваринам фітобіотиків зумовлює зростання вмісту еритроцитів у крові ремонтного молодняку на 9,5-50,0%; у курчат-бройлерів - на 22,5-54,8%; у кролів - на 20,0%; у коропа - на 30,0-80,0%.

Вміст гемоглобіну зростає: у курок-несучок на 11,1-17,6%; курчат-бройлерів - у 1,3-2,0 рази; кролів та коропа - відповідно на 5,1-13,4% та 6,0-18,0%.

У курок-несучок, курчат-бройлерів та коропа фітобіотики стимулюють процеси лейкопоезу, про що свідчить збільшення кількості лейкоцитів в їх крові на 5,5-37,3%.

15. Введення до комбікормів ремонтного молодняку курок, курок-несучок, кролів та коропів фітобіотиків викликає підвищення вмісту білка у сироватці крові на 2,4-63,3%.

У ремонтного молодняку курок, курок-несучок, курчат-бройлерів встановлено підвищення обміну ліпідів за рахунок їх більшого вмісту у плазмі крові.

Вміст холестерину у крові курчат-бройлерів за споживання добавок екстрактів коріння ехінацеї, елеутерококу та чаги зростає відповідно в 2,5; 1,8 і 1,9 раза; у курок-несучок за дії екстракту буркуну - на 36,3% та знижується на 24,2 і 30,3% за дії відповідно коріння ехінацеї і елеутерококу; у кролів за дії сухої подрібненої маси ехінацеї цей показник знижується на 10,5%.

16. Добавки фітобіотиків до комбікормів підсилюють обмін кальцію у курок-несучок за рахунок збільшення його вмісту в крові у 1,3-2,0 раза, а екстрактів елеутерококу та полину знижують вміст фосфору відповідно на 1,4 та 1,5 раза. У кролів використання добавок з ехінацеї сприяє зростанню вмісту кальцію в крові на 13,6%, неорганічного фосфору - на 28,0% та заліза - на 27,1%; за споживання цих добавок коропом підвищується вміст кальцію у крові на 37,5-50,0% та глюкози - на 13,0-26,0%.

17. Введення до раціонів курок-несучок екстрактів коріння і суцвіття ехінацеї, елеутерококу, полину та буркуну підвищує активність аспартат-амінотрансферази на 55,5-96,2%, лужної фосфатази - в 1,7-2,0 раза. У ремонтного молодняку курок за дії екстрактів елеутерококу, полину і буркуну зростає активність АсАТ у 1,7-3,3 раза; за споживання екстрактів коріння і суцвіття ехінацеї та полину активність АлАТ збільшується у 2,4-3,1 раза, за дії екстракту суцвіття ехінацеї активність лужної фосфатази у 2,7 раза. У курчат-бройлерів за дії коріння ехінацеї, полину, чаги та бджолиного обніжжя активність АсАТ зростає на 52,3-86,9%, чаги (активність АлАТ) - у 3,5 раза.

18. Екстракти рослин, добавки з бджолиного обніжжя та сухої маси коріння і суцвіття ехінацеї у складі повнораціонних комбікормів забезпечують підвищення економічного ефекту на 1 грн. затрат у курок-несучок на 3,9-11,1%; бройлерів - на 3,8-7,0%; рентабельності виробництва м'яса кролів - на 2,0-22,0%; коропа - на 3,0-26,0%.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Чудак Р.А., Мельникова Т.В., Огороднічук Г.М., Бережнюк Н.А. Морфофункціональний стан ендокринних залоз курчат, яким згодовували екстракт елеутерококу // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - 2002. - Вип. 12. - С. 96-101. (Обґрунтування, проведення та розробка схеми досліду, визначення показників, аналіз результатів, підготовка статті).

2. Чудак Р.А., Мельникова Т.В., Огороднічук Г.М. Зміни морфологічних показників крові курчат за дії екстракту елеутерококу // Корми і кормовиробництво. Міжвідомчий тематичний науковий збірник - Київ: Аграрна наука. - 2002. - № 49. - С. 168-172. (Проведення досліду, узагальнення експериментального матеріалу та написання статті).

3. Чудак Р.А., Мельникова Т.В., Огороднічук Г.М. Зміни морфо-функціонального стану ендокринних залоз ремонтного молодняку курей за дії ехінацеї пурпурової // Корми і кормовиробництво. - 2003. - Вип. 51. - С. 354-357. (Планування, постановка і проведення експериментальних досліджень, опрацювання показників та написання статті).

4. Чудак Р.А., Мельникова Т.В., Огроднічук Г.М., Бережнюк Н.А., Царук Л.Л. Вплив біологічно активних добавок з ехінацеї на картину крові ремонтних курчат яєчних порід // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - 2003. - Вип. 14. - С. 106-110. (Проведення і аналіз результатів досліду та написання статті).

5. Чудак Р.А. Вплив ехінацеї пурпурової на забійні якості та фізико-хімічні показники м'яса курчат породи Ломанн-браун // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - 2004. - Вип. 16. - С. 138-142.

6. Чудак Р.А., Мельникова Т.В., Огороднічук Г.М. Вплив екстракту ехінацеї пурпурової на морфологічний і функціональний стан статевої системи курчат яєчної породи // Тваринництво України. -2004. - № 1-2. - С. 24-26. (Проведення досліду, опрацювання одержаних результатів та написання статті).

7. Чудак Р.А., Мельникова Т.В., Огороднічук Г.М. Вплив згодовування ехінацеї пурпурової на гістоструктуру і синтез трийодтироніну щитовидною залозою курчат // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім.Гжицького. - 2004. - Том. 6, № 1. - Ч. 2. - С. 94-97. (Проведення досліду, узагальнення експериментального матеріалу та написання статті).

8. Чудак Р.А., Мельникова Т.В., Огороднічук Г.М. Морфологічна характеристика органів травлення молодняку курей при згодовуванні ехінацеї пурпурової // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім.Гжицького. - 2004. - Том. 6, № 2. - Ч. 2. - С.148-154. (Проведено експериментальну частину досліду, біометричну обробку, їх аналіз та написання статті).

9. Чудак Р.А., Мельникова Т.В., Огороднічук Г.М. Особливості розвитку статевої системи курчат при згодовуванні біологічно-активної добавки з ехінацеї пурпурової // Науковий вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2004. - №1. - С. 24-26. (Проведення досліду, узагальнення експериментального матеріалу та написання статті).

10. Чудак Р.А., Мельникова Т.В., Огороднічук Г.М. Продуктивність та якість м'яса бройлерів, вирощенних на раціонах із добавкою з екстракту полину гіркого // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - 2004. - Вип. 18. - С. 30-35. (Проведення досліду, обробка даних, їх узагальнення та написання статті).

11. Чудак Р.А., Мельникова Т.В., Огороднічук Г.М. Продуктивність, забійні та м'ясні і якості бройлерів, вирощених на раціонах із добавкою полину гіркого // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького - 2004. - Том. 6 (№3) -Ч.5 - С. 62-68. (Розроблено схему досліду та проведено дослід, проаналізовано експериментальний матеріал та написано статтю).

12. Чудак Р.А. Вплив екстракту буркуну на продуктивність, перетравність поживних речовин раціону та ретенцію мінеральних речовин у курей-несучок // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - 2004. - Вип. 19. - С. 27-30. (Організовано і проведено дослід, отримано та узагальнено експериментальний матеріал, написано статтю).

13. Чудак Р.А., Мельникова Т.В., Огороднічук Г.М. Картина крові курчат при використанні у раціонах буркуну жовтого // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2004. - Вип. 79. - С. 191-195. (Аналіз одержаних матеріалів, статистична обробка та написання статті).

14. Чудак Р.А. Продуктивність, перетравність поживних речовин та баланс біогенних мінеральних елементів у курей-несучок за дії ехінацеї пурпурової // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2005. - №1. - С. 72-74.

15. Чудак Р.А. Вплив бджолиного обніжжя на продуктивність та якість м'яса бройлерів кросу “Кобб-500” // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - 2005. - Вип. 20. - С. 40-47.

16. Чудак Р.А. Засвоєння мінеральних елементів від дії екстракту елеутерококу та вплив його на продуктивність курей // Тваринництво України. - 2005. - № 4. - С. 29-30.

17. Чудак Р.А. Продуктивність та структура органів травлення бройлерів за дії родіоли рожевої // Збірник наукових праць ВДАУ. - 2005. - Вип. 22. - С. 107-111.

18. Чудак Р.А. Продуктивність та якість м'яса бройлерів за дії екстракту калгану // Збірник наукових праць ВДАУ. - 2005. - Вип. 21. - С. 43-48.

19. Чудак Р.А. Продуктивність та картина крові у курей-несучок за дії екстракту буркуну // Тваринництво України. - 2005. - №8. - С. 28-30.

20. Чудак Р.А. Вплив екстракту полину гіркого на продуктивність, перетравність поживних та ретенцію мінеральних речовин у курей // Тваринництво України. - №10. - 2005. - С. 29-30.

21. Чудак Р.А. Структура органів травлення у кролів при згодовуванні ехінацеї пурпурової // Збірник наукових праць ВДАУ. - 2005. - Вип. 23. - С. 54-58.

22. Чудак Р.А., Мельникова Т.В., Огороднічук Г.М. Продуктивність та картина крові коропа лускатого за дії біологічно активної добавки з ехінацеї пурпурової // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2005. - №2. - С. 78-81. (Проведення досліду, обробка даних, їх узагальнення та написання статті).

23. Чудак Р.А. Вплив екстракту буркуну жовтого на морфо-функціональний стан залоз внутрішньої секреції курчат кросу Ломанн-браун // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - 2006. - Вип. 27. - С. 78-81.

24. Чудак Р.А. Чим корисна ехінацея для кролів // Тваринництво України. - 2007. - №1- С. 38-40.

25. Чудак Р.А. Ехінацея пурпурова у раціонах курей-несучок // Тваринництво України. - 2007. - №3- С. 21-23.

Патенти:

26. Чудак Р.А. Деклараційний патент на корисну модель. Спосіб підвищення продуктивності бройлерів. А 23 к 1/00 А 23 к 1/14 №4 20041210872. - Заявлено 28.12.2004; Опубліковано 17.10.05, Бюл. №10.

27. Чудак Р.А. Деклараційний патент на корисну модель. Рослинний стимулятор яйценосності курей. А 23 к 1/00 №20041109547. - Заявлено 22.11. 2004; Опубліковано 17.10.05, Бюл. №10.

Рекомендації:

28. Науково-практичні рекомендації з використання біологічно активних добавок природного походження у годівлі сільськогосподарських тварин / І.І. Ібатуллін, Р.А. Чудак. - Київ, 2007. - 41 с.

АНОТАЦІЯ

Чудак Р.А. Теоретичне та експериментальне обґрунтування використання фітобіотиків у годівлі сільськогосподарських тварин.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів. - Національний аграрний університет. Київ, 2008.

У дисертації викладено теоретичний та експериментальний матеріал з використання біологічно активних добавок рослинного походження у годівлі сільськогосподарських тварин.

На основі комплексних досліджень встановлено найбільш оптимальні дози згодовування фітобіотиків. Вивчено вплив запропонованих добавок на продуктивність, збереженість поголів'я, гематологічні показники, морфофункціональний стан органів травлення, залоз внутрішньої секреції, органів розмноження, якість м'яса та його дегустаційні властивості, хімічний склад тканин і органів та ефективність виробництва продукції тваринництва.

Встановлено, що використання екстрактів рослин, сухої ехінацеї пурпурової у складі комбікормів зумовлює зростання приростів у ремонтного молодняку курок, бройлерів, кролів та риби на 6,9-24,8%, несучості курок на 26%, підвищує збереженість поголів'я, знижує витрати кормів. Встановлено, що досліджувані добавки підвищують перетравність поживних речовин корму, підсилюють гемопоез за рахунок збільшення вмісту еритроцитів, гемоглобіну та заліза у плазмі крові. Біологічно активні добавки природного походження прискорюють статеве дозрівання ремонтного молодняку курок, при цьому збільшується маса статевих органів, підвищується вміст естрадіолу та фолікулостимулюючого гормону у плазмі крові. Хімічний склад органів та тканин, яєць свідчить про більше накопичення в них протеїну, вітаміну А, каротину, заліза, цинку. Встановлено, що досліджувані добавки позитивно впливали на структуру органів травлення, що проявилось у збільшенні маси залозистого шлунка у ремонтного молодняку курок, курок-несучок та кількості сосочків у залозистому шлунку - у курчат-бройлерів. Використання біологічно активних добавок рослинного походження сприяє підвищенню дегустаційних показників м'яса бройлерів та його фізико-хімічних властивостей. Доведено економічну ефективність використання біологічно активних добавок рослинного походження у годівлі сільськогосподарських тварин.

Ключові слова: корми, хімічний склад, фітобіотики, ремонтний молодняк, курки-несучки, курчата-бройлери, кролі, риба, гематологічні показники, внутрішні органи, морфологічна будова, якість яєць і м'яса.

АННОТАЦИЯ

Чудак Р.А. Теоретическое и экспериментальное обоснование использования фитобиотиков в кормлении сельскохозяйственных животных.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук за специальностью 06.02.02 - кормление животных и технология кормов. - Национальный аграрный университет, Киев, 2008.

В диссертации изложенный теоретический и экспериментальный материал по использованию биологически активных добавок растительного происхождения в кормлении сельскохозяйственных животных.

В результате исследований химического состава экстрактов растений и сухой эхинацеи пурпурной установлено, что они накапливают питательные и биологически активные вещества, в том числе, аминокислоты, биогенные минеральные элементы, органические и аскорбиновую кислоты, а также полифенольные соединения и флавоноиды.

На основе комплексных исследований установлены наиболее оптимальные дозы скармливания добавок. Изучено влияние предложенных добавок на продуктивность, затраты корма на производство и себестоимость продукции, сохранность поголовья, гематологические показатели, структуру органов пищеварения и желез внутренней секреции, размножения, качество мяса и его дегустационные свойства, химический состав органов и тканей.

Установлено, что введение фитобиотиков из нетрадиционных растительных ресурсов в состав комбикормов сельскохозяйственным животным и рыбе увеличивает приросты живой массы ремонтного молодняка кур на 1,4-9,2%, цыплят-бройлеров - на 4,3-12,2%, кроликов - на 17,9-24,8%, карпа - на 3,6-16,9%, яйценоскости кур - на 5,8-26,0%. При этом снижается использование кормов на единицу продукции и увеличивается сохранность поголовья.

Фитобиотики в кормлении животных увеличивают линейный рост ремонтного молодняка кур, кур-несушек, цыплят-бройлеров и убойные показатели бройлеров и кроликов. Использование фитобиотиков в кормлении ремонтного молодняка кур увеличивает вес легких, сердца и почек. Установлено, что экстракты соцветий эхинацеи увеличивают отложение внутреннего жира у ремонтного молодняка кур, а экстракты корневищ и соцветий эхинацеи, полыни снижают содержание холестерина в желтках куриных яиц. Использование добавок из нетрадиционных растительных ресурсов уменьшает содержание жира в белом и красном мясе. При этом дегустационные качества мяса улучшаются.

Исследуемые добавки повышают переваримость питательных веществ корма у кур-несушек, усиливают гемопоез за счет увеличения содержания эритроцитов, гемоглобина и железа в плазме крови. Увеличение содержания белков плазмы крови установили при использовании в рационах ремонтного молодняка кур-несушек, кроликов и карпа добавок из эхинацеи, элеутерокока, полыни и донника лекарственного. Отмечено улучшение процессов лейкопоеза в крови кур-несушек, цыплят-бройлеров и карпа за счет увеличения числа лейкоцитов и зрелых форм нейтрофилов. Установлено, что фитобиотики положительно влияют на минеральный обмен и повышают содержание кальция и железа в крови кур-несушек, кроликов и рыбы.